ч. 227. Львів, Неділя, дня 7. (20.) жовтня 1901. Річний V.
; Передплата ;
на »РУСЛАНА< впноспть:
в Австриї:
І на цїлий рік . 10 зр. (20 кор.) . на пів року . 5 ер. (10 кор.)
’. на м: ерть року 2'50зр.(5 кор.) •
! і а місяць 85 кр. (І к. 70 сі) ; За границею:
! на цїлий рік . . 16 руолїп або 36 франків
і на пів року . . 8 рублів або 18 франків ( ) Поодиноке число по 8 кр. ав. (
•Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не возьмеш милости і віри не вовьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — З Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.
т—•--- — ....---— —
Виходить у Львові що дна
крім неділь і руских
сьвято год. 6-ій пополудни.
Редакция, адмінїстрация і
експедиция »Руслана« під ч. 1.
пл.Домбровского(Хорунщини).Еко-
педиция місцева в Аґенциї
Со-коловского в пасажі Гавсмана.
Рукописи ввертав ся лише ва попереднє застережене. — Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошеня зви
чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в »Наді- сланім» 20 кр. від стрічки.
Подяки і приватні донесена по 15 кр. від стрічки.
Програма д-ра Кербера.
(X) Мінїстер-президент др. Кербер ви
ступив на' першім засіданні ради держав
ної з промовою, котру можна безперечно назвати програмою міністерства на даль
шу мету. В сій на всякий спосіб рішучій і часто оплескуваній промові не жалував мінїстер-президент ніяких понук, які мо
гли би заохотити послів до позитивної і практичної роботи. Значна часть послів при
була на сесию ради державної з повибор- чою горнчкою і роздратованєм, тимто др.
Кербер вважав потрібним укоїти їх жаль, вказуючи на важні для держави і населе- ня задачі — буджет, австро-угорску угоду і торговельні договори. Др. Кербер накли
кував, щоби кинути завісу на недавну ще минувшину, що стілько лиха накоїла дер
жаві і населенні, і висловив погляд, що ще не наспіла пора до іюлагоди національно
го питаня.
Є в тім доволі багато оптимізму, на
коли др. Кербер думає, що економічними справами зможе відсунути на далеку мету рішенє національного питаня. Економічні справи, хоч як онн важні і потрібні для на- селеня, на часинку хиба зможуть приспа
ти національне питане, однак оно все оста- не отвертою раною на наболілім організмі державнім, що безнастанно буде ятрити ся, поки її не вилічить сн основно. Більш со
рока літ займають ся сею справою всякі політики державні, але не уміли станути на становищі повної справедливости, сво- бідного розвитку національних індивідуаль- ностий, обезпеченого основними законами, не уміли і не хотіли букві закона надати
справдешнього жптя. Тим то ся справа бу
де безнастанно домагати ся полагоди і при всякій нагоді буде виринати на дневнім порядку, хочби як її бажали зіпхати в за
куток. Отже й міністерство д-ра Кербера не може зачинити ся перед сею справою, а коли хоче завести тривкий спокій і лад в державі, буде приневолене забрати ся до основного рішенн.
Др. Кербер мав відвагу висловити, що в угоді з Уграми мусять бути обезпечені інтереси австрийскої ноловицї держави. Се вельми похвально, що мінїстер-президент мав відвагу се висловити, але від слів да
леко ще- до діла, а ми знаємо з досьвіду, як Угри уміли свої змаганя пересадити супроти Австриї навіть хочби поваленем австрийского міністерства. Тим то вижида- ти-мемо, чи в угодових нредлогах австрий- ске міністерство зможе здійснити свої те
перішні обіцянки, чи всніє оно довести до такої угоди, котра би відповідала інтере
сам населеня австрийских країв. Так само мусимо і сего вижидати, чи Австро-Угор
щина всніє супроти Німеччини перевести такі договори, котрі би відповідали еконо
мічному становищу нашої монархії, а но- гамуі али далекосяглі забаги ґр. Кільова.
Др. Кербер заповів внравдї, що »як з моїм не влад, то я з своїм назад«, що при ве
ликих забагах Німеччини ми можемо обій
ти ся і без торговельного договору, але і тут від слів до діла ще далека дорога.
В своїй річи мінїстер-президент роз
крив широкий вигляд на парламентарну роботу в будуччинї: буджет (а властиво два буджети), що має бути готовий до Різдва, відтак коротка соймова сесия, по
тім знов угода з Угорщиною, торговельні договори і т. д., але се буде зависиме від
спокійної ходи в парламенті. Вправдї ста- рав ся др. Кербер і тут кинути деякі о- біцянки на всі боки: пособлюванє проми
слу замовами для зелїзниць, зміна пра- сового закона, робітничі мешканя,. обезпе- ченє робітників на старість і т. д., але чи се все зможе мати такий вилив, щоби втихомирити палату і потягнути її до ре
альної роботи, се покаже будуччина.
Галичина в буджетї на р. 1902.
В державнім буджетї находять ся ось які позициї, що відносять ся до нашого краю:
В б у д ж е т ї м і н і с т е р с т в а в н у т р і ш н я х с п р а в : На будову доріг: Державна дорога в равскім повіті 8.500 корон; па міст на Дністрі коло Нижнева 88.500 К; на будову дороги з Ми
колаєва до Кривулї 40.000 К; направа дороги Іскань-Бірча 30.000 К; державний додаток на будову громадскої дороги Підлилики - Яричів 50.0( 0 К; державний додаток на будову повіто
вої дороги Мокриска-Біскупичі 5.000 К; міст на Дністрі під Радїловицями 40.000 К; державний додаток на будову повітової дороги Блаж ова- Ряшів 10.000 К; державний додаток на будову повітової дороги Ґоньчицї-Чекай 14.000 К; міст на Вислї між Краковом а Подґужом 60.000 К;
міст на Скаві коло Вадовиць 9.000 К; додаток на будову громадскої дороги Яворів-Немирів-Ра- ва Руска 70.000 К; направа державної дороги під Львовом 80.000 К; додаток на будову гро
мадскої дороги під Сїнявою 10.000 К; додаток на будову громадскої дороги і моста під Ж у - равном 40.000 К.
В рубриці н а в и к о н а н е в о д н и х д о р і г находять ся ось такі позициї на реґуляцийні роботи: На Вислї 664.000 К, на Дунайцю 650.000
ЬА В О В ЕМ Ш
ДРАМА В З АКТАХ
О С
Б Б Р Н Ш Т Е Р Н Е БЄРНСОНА О О переклав Лев Лопатиньский.
ДРУГА СЦЕНА.
ЛЯНҐФРЕД
Тут м еш к аєш ? (Входить, замикає за собою две
рі. Опісля підходить поволи до неї, вже наперед любуючи ся пестощами).
\ лидия
{пристанула, почувши голос молодив, єї лице ви
яснює ся; обі рука складає на груди. Так она стоїть і не обертає са до него).
ЛЯНҐФРЕД
(стає за нею і шепче їй до уха). Дякую за вчо
ра вечер! (потім обпимає єї попід руку).
ЛИДИЯ
{припадає до него, обернувши ся І ховає свою го
лову на єго рамени).
ЛЯНҐФРЕД Лидия!
ЛИДИЯ (за ляла ся сльозами).
ЛЯНҐФРЕД Стало ся що?
ЛИДИЯ
Не пусти мене, Лянґфреде! Сховай мене.
ЛЯНҐФРЕД Що се таке, найдорожша ?
ЛИДИЯ
{не відповідає, але з дрожаня єї цілого тіла вид
ко, що плаче).
ЛЯНҐФРЕД
Неприємності! задля мене ? {она не відповідає). — Чи може тобі що сказали?
ЛИДИЯ (перечить головою).
ЛЯНҐФРЕД Знаєш ти, що вуйко є тут?
ЛИДИЯ
(завзято). Ніхто не повинен нас розлучити, Лянґ
фреде.
ЛЯНҐФРЕД
(скоро). Чи він казав що ? (ома не відповідає). Чи говорив з тобою ?
ЛИДИЯ (перечить головою).
ЛЯНҐФРЕД
Ми говорили нинї довго про тебе, вуйко і я.
ЛИДИЯ
(підносить скоро голову, освобуджуючи ся напів від него, глядить ему в очи). Що він казав ?
ЛЯНҐФРЕД Він знав тебе. Сего я не надїяв ся.
ЛИДИЯ Щ ож казав ?
ЛЯНҐФРЕД Лише добре.
ЛИДИЯ
(задумує ся, потім:) О, він розумний!
ЛЯНҐФРЕД Чому се так кажеш ?
ЛИДИЯ
Бо ти не розумний. О, він не повинен нас роз- єднмти, Лянґфреде.
ЛЯНҐФРЕД Вуйко ? Звідки така думка ?
ЛИДИЯ
Ніхто в сьвітї не може тобі стати тим, чим я для тебе є. Ти сам казав се. Скажи се ще раз, ска
жи мені!
2
К, на Сяні 258.000 К, на Дністрі 461.000 К; д ер -| 20.000 К; в Мостиеках 10.000 К; на’- внутрішнє жавні запомоги: на реґуляцию ріки Стрвяж
31.000 К. на реґуляцию Дністра між Розвадовом а Ж уравном 86.000 К, на реґуляцию Дністра між Ж уравном а державною границею около Окопів 867.000 К, на будівлі над Вислокою 105 000 К, над Прутом 50.000 К, на ріжні иньші будівлі над Вислою, Дунайцсм, Сяном і Вислокою 35.000 К, на реґуляцию Соли 70.556 К, реґуляцию Лім- ницї 79.616 К, реґуляцию Буга 19.800 К і на ре
ґуляцию Білої 17.320 К, на будову зимового порту над Вислою коло Надберезя 150.000 К, на набуте баґґера для реґуляциї Висли перша рата 50.000 корон.
В етатї м і н і с т е р с т в а п р о с ь в і т и : На адаптациї в львівскім університеті, котрого за
гальний буджет є прелїмінований на 899.000 К, сума 32.000 К; для краківского університету, котрого загальний буджет е прелїмінований на 1,038.000 К, призначено на адаптациї 54.405 К;
для політехніки у Львові на адаптациї сума 20.000 К; для академії ветеринарні у Львові котрої буджет виносить 112.000 К, вставлено на адаптациї суму Ю00 корон.
В рубриці « с е р е д н і ш к о л и * вставле
но на поміщене 1. і 5. ґімназиї у Львові 85.000 К, на поміщене рускої ґімназиї в Коломиї по- слїдна рата 80.000 К, на адаптациї і уряджене в:
ріжних середних школах ЗГ.000 К: на поміщене, руских паралєльок в Тернополя 50.000 К. На по
міщене реальної школи в- Ярославі друга рата 30.0С0 К, а на адаптациї і урядженя 37.000 К.
На адаптациї в будинках промислових шкіл, 18.000 К. Крім того виказує буджет просьвітиі установлену на тогорічних конференціях прави
т е л ь к а з Колом польским підмогу для тешиньскої ґімназиї в сумі 36.000 К.
. В відділі в і р о і с п о в і д а н ь : Для релї- ґійного галицкого фонду 180.000; при заряді дібр того фонду будова двох лїсничівок 13.380 К; на церковні будови в Галичині 2.871 К.
В етатї м і н і с т е р с т в а к р а є в о ї о б о р о н и находить ся позиція на будови кошар в Галичині дальш а рата 240.000 К, виодрібности на будову кошар в Ряшеві, Ярославі і Стрию.
В етатї м і н і с т е р с т в а с п р а в е д л и в о - с т и преліміновано: На будову судового будинку в Роичицях яко другу рагу 19.000 К; на» будову судового будинку в Мушині 20.000 К (іюслїдна рата); на будову будинку в Мєльцу 119.000 К;
ща розширене будинку краєвого суду в Кракові яко друга рата 86.000 К; на внутрішні урядже
не нового судового будинку в Новім Саачи 30.000 К; на будову суду в Горлицях 20.000 К;
на будову судового будинку і вязницї в Стрию 57.000 К; на будову судового будинку в Святи
ні останок 16.000 К; на) будову в Дрогобичі!
80.000 К; в Бібрцї 90.543 К; в Болехові 27.000 вди, а я також не вірю, щоб обман, хоч і як.
К яко перша рата; на будову в Вишнівчику на око патріотичний, міг довго остояти ся і мір
ЛЯНҐФРЕД , ЛЯНҐФРЕД
Ніхто не грав так мого ронда, як ти тоді.
ЛИДИЯ
як я. Ніхто не Ще і се! Прецінь се все не могло бути припад
ком..
Ніхто в с ьв ітї!
ЛИДИЯ Бо ніхто тебе не любить так,
може тебе так любити, як я. Бо ніхто так не розуміє твоєї музики і тебе самого, як я. Ти
сам казав се; не правда-ж. ти говорив т а к ?
ЛЯНҐФРЕД
(ірді/є єї пристрасно). Чи досить сеї відповіди?
ЛИДИЯ ,
Ніколи досить! — О, так, як тепер вю ся*дов-|
кола тебе, так хочу бути між твоїми думками. і Де наша робота, там також і наша любов. Се ти казав мені. Пригадуєш собі? Ти говорив про здорових людий: они вибирають працю і жінку одним і тим самим інстинктом. Се ти мені ска
зав.
ЛЯНҐФРЕД Бути може, що так.
ЛИДИЯ
Казав, казав. Нїчо більше не схлїбило мені ні
коли. Мені, що була така залюблена в твоїм ровдї, давно чим тебе знала! Чи се не був знак?
І я сиділа і грала єго, коли ти увійшов. Пер
ший раз! Ненадійно! Прецінь се мусить мати якесь значінє? Сеж було призначене? Не прав
да-ж ?
Т ак?
уряджене в карнім заведеню в Станйславові 32.000 К; на вибудоване карного будинку в Дро
гобичі! 50.000 К.
В буджетї м і н і с т е р с т в а с к а р б у імен
но в заряді тютюневого’ монополю будова адмі- нїстрацийного будинку в Борщеві 80.000'К; за ведене водопроводів в урядових будинках в Кракові 16.000 К; будова магазинів в Ііереми- шли 60.000 К; будова новерха в магазиновім будинку в Сяноцї 32.000 К, будова адмінїстра- цийного будинку в Заболотові1 40:000 К.
В буджетї м і н і с т е р с т в а> рі л ь н и ц т в ;а;
находить ся загальна сума 4,000.000 К яко дер
жавний додаток до меліораційного фонду. Уділ в тій загальній сумі буде м ати : також і наш край.
Партийна політика і мораль.
18)
іВ иклад др. Фр. Лаульзеиа.
Перевів др. Іван Копач.
Пр'И м і т к а . Сю працю проф. ЕГаульзена подав я був первісно до р ед акц ії »Дфла« в тій думці, що, она найде еобі там відповідне місце в фейлетоні. Та р ед акц ія »Д"Ьла* відповіла, що не може того викладу видрукувати, бо 1) вроф.
ГІаульзен критикує партийніеть взагалі,, отже тим самим і партию «Д'Ьла», бож і он» не сво- бідна в ід хиб,, які й иньші партиї мають: кожда Прецінь показує лиш свої добрі сторони,, а криє злі. 2) ІІроф. Иаульзен говорить, що тлубшим дочутем правда обдарені люде через партийні неправди відвертають ся вкінци зовсім від по
літики,. а се міг би бути у нае добрий иретекст для лінюхів, або шкаралупииків до легкого ви
правдувана свого неробства. По такій відповіди з «Дфла* звернув ся я з своїм переводом до Літературно-Наукового Вістника і до Видавни
чої Спілки,, гадаючи, ц о в наукових видавниц
твах практичних момент ниртийний, який під
несло «Діло», не буде зовсім відгривати ролі.
Та і звідси дістав я відповідь, що річ до друку не надає ся. Чому, я й не довідував ся дуже.
Знаю лиш се иевно, що редакторови Вістника видала ея робота зараз з початку надто теоре
тичною і надто тяжко написаною, отже він єї цілої й не читав. Та про те я таки постановив працю оголосити, як-раз задли єї високої, не лиш теоретичної але й практичної стійности. Я не бою ся від неї шкоди для нашої суснільно- сти, в напрямах зазначених «Ділом*; противно я надію ся від Ііаульзенової аналізи житя партий- ного великої користи для нашого політичного жити. Паульзен шукає в проявах суспільних пра-
ЛЯНҐФРЕД
Сего не знаю. Але одно знаю: від того часу ми обоє не можемо більше розлучити ся.
ЛИДИЯ
(поквапно). Се також, се також. А рондо росло і стало оперою.
ЛЯНҐФРЕД Ні, оно вже було тим.
ЛИДИЯ
ЛЯНҐФРЕД
Не пригадуєш собі? Се було перше, про що ми говорили. З ронда оперу. Дати свободу великій
тузі до природи, яка живе в байці.
ЛИДИЯ
А так, бути може (підхлібно). Се опера, для якої тепер ми мусимо жити.
ЛЯНҐФРЕД тепло). Розуміє ся само собою .
(Дальше буде).
твориЯйб підставу па/йГфйіОЇ чи іМрбДйбї сили.
Політичне жите то гра сил, так як н- проявах фізичних: Правда, до бїгії політичної’ натури на
лежить І' психічна суґґестия, якої нема в ф і
зичних проявах мертвої природи. 7 а все таки суґґестия має своє значійй лиш до певної гра
ниці і на твердій дійсній підставі; раз здемаско- вана вона викликує дальше лише зовсім проти
вний намірові* ефект. Біс.марк безперечно був найбільшим політиком XIX віку, а прошу послу
хати, як він про> ті справи думав : «Істориї — каже він раз — ми не можемо зробити, лиш мусимо виждати;, аж вона сама совершить ся...
Ми не зможемо дозріванє овочів приспішити, підставивш и під них лямпу, а як будемо мета
ти патиками за недозрілими овочами, то лиш иримізнимо їх з р іс т 'і попсуємо‘ЇХ... Міг ж не мо
жемо приспішити бір часу через те, як накру
тимо ваші годинники наперед*.
Так отже я й дальше сьвято переконаний, що- підставою політичної сили може бути лиш міцна правдива дійсність, а не пуста, лиш- гар
ними фразами викликана суґґестия, що може в першій ліпшій хвилі розлетїти ся. Я взагалі й не вірю, щоб можна гаку суґґестию довго при значіню удержати.
(Конець буде).
Державна рада.
Засідань з пятницї дня 18.' жовтня.
Після полагодженя формальностий відчита
но інтерпеляциї і внесена, а відтак мінїстер про- сьвіти п. Гартель відповідав на інтерпеляциї.
Вибір віцепрезидента.
3 ’> дневиого порядку пристугглено до вибо
ру першого віцепрезидента. При голосованю від
дано 276 голосів, між ними 125> білих карток.
Кайзер одержав 120 голосів і став вибраним першим віщмірезидентом палати. Дальше одер
жали Г оф м анВ елєпіоф 16 голюсів, Пернерстор- фер Тії, ИІенерер 2, а З ач ек 1 голос. Підчас промови Кайзера, якою дякував за вибір, вий
шли всі Славяни з салі і вернули доперва, коли нриерупленО' до дискусиї наді наглим внесеним пос. Форцти.
По промові пос. Лєхера. і Кафтана вибрано ґенеральним бесідником по®. Козловского. Бе
сідник заж адав від правияельства бодай за гального начерку будучої, митово-торговельної політики. Обговорюючи подрібню оголошений проект нїмецкої митової тарифи, вказав на не- льояльїіість в додержуванні трактату зі сторони Німеччини. Вкінци пос. Козловский жадає ие- реказаня внесена Форцта угодовій, комісиї. іша- лата ухвалила се в . голосованю.
З черги иристундено до наглого внесенні иос. Кафтана в справа приспішеня інвесглцийниш робіт.
По докладнім, умотивованю наглоати вие- скодавцем і короткій дискусиї наглість, внвсенк принято.
Вкінци пос< Виходіль підпирав евоє нагле внесене про переведене закона для, здесенн дер
жавних мит.
По промові внескодавця перервано наріди і замкнено заеїданє і назначено, слідуюче на вторник о год. 11. рано.
Н о в и н к и .
— Календар. В н е д і л ю : гр.-кат. Сергія; рим.- кат. Осьвяченє Хреста. — В п о н е д і л о к : гр.- кат. Пеляґії; рим.-кат. Уршулї. — В і в т о р н и к ; гр.-кат. Якова ап.; рим.-кат. Кордулї.
— Із Славяньского Центра. Пишуть нам з Відня ; В четвер відбуло ся заеїданє «Славяньского Центра* і переведено уконституованє управи.
Головою вибрано знов д-ра Шустершіча, до пар
ламентарної комісиї п. Барвіньского, Пігуляка, Ґреґорчіча і Ж ічкаря. Розпочато розправу про політичне положене, котру відрочено до пятницї, Є змаганя з всіх боків, щоби перевести ф еде
ративну злуку з Славяньским Центром решти Словінців і Хорватів і руского клюбу Романчука.
Народно-руский клюб відбув також заеїданє в сій справі під проводом п. Барвіньского. В пят- ницю докінчено в Славяньскім Центрі розправу політичну, в котрій п. Барвіньский пояснив ста
новище руских послів. Ухвалено резолюцию:
«Славяньский Центр заявляє ся за зовсім неза-
висимою політикою і буде всі предлоги лише з становища інтересів населеня оцінювати і пі
сл я того займати відповідне становище».
Народний театр. Культурне і національне значінє театру є велике. Тому всі народи стара- ють ся плекати театр на рівні з літературою і вилив обоїх зарівно поглубити до найширших верств. У нас не то що мало робить ся в сім напрямі, але навіть не богато пише ся і гово
рить ся. Маємо один вандрівний театр і вже тим вдоволяємо ся. Тимчасом польска суспіль
ність трактує сю справу горячійше. По кілька- лїтних, здавало ся, безвислїдних розвідках та замітках на. сю тему, виріс «польский народний театр» у Львові — сам із себе! Зразу невелич
кий кружзк аматорів »Мі1о6піко\у зсепу» почав давати представлена. Ані вибір даваних штук, ані виконане їх не було спершу вдоволяючим. Але вредставленя ішли п р а в и л ь н о , що неділі, тож публика привикла до них і зачала чим раз більше учащати. Вправдї молодий театр да
вав переважно мілкі фарси, але враз зі своїм розвоєм почав добирати поважнїйший реперту
ар, став виїздити з ним на гостинні виступи по більших містах Галичини, а через сегорічне л і
то обняв сезоновий театр в Криниці, де давав правильно представлена по чотири рази на т и ждень. По фериях товариство змінило свою на
зву на «Теаіг Іисіом'у т ;1о6пік6\у зсепу» і у- війшло в умову з Педаґоґічним Товариством щ о
до винайму ново-набутої ним салі при улицї Зи моровича (де давнїйше був тінґель КлїнґсберГа).
Так отже від тепер, немо і в своїй хаті, людо- вий польский театр у Львові стане давати пра
вильно дешеві вистави в кожду суботу, неділю і сьвято, а оголошений вже репертуар представ л яє ся зовсім поважно. На тій самій дорозі на ходить ся людовий театр в Кракові. Він завдя чує свій початок драматичній школі актора, п.
З а ваїск о го з якою він почав виставляти перші иредставленя. Низькі ціни і середнє виконане нєс притягали зразу дуже численно невибасливу пу- блику. І на сей рік н. Завадский вніс подане до міської ради, щоби винаймила ему міську у- їздильницю для правильних представлень людо- вого театру. Крім того музичне тов. Монюшки в Станиславові виставило своїми силами опе
ретку, з якою їздило до Коломиї з цілковитим поводженєм; наміряють виставляти опери. В Тарнові кружок аматорів довершив чи не біль т о г о діла, бо виставив Ридля «Зачароване ко
лесо» і тричи повторював єго при випроданій са- ли. Також з других провінціональних міст і мі
сточок можна часто подибати звістки про ама- торскі представленя в касинах і сокільскпх са- лях. Те все доказує що і знане і замилуванє до драматичної літератури в польскій суснільности вже чи мале і іцо недостаток доброго провій ціонального театру (хотяй істнують поменчі т е атральні товариства) польска суспільність уміє винагородити собі аматорскими представле
ними.
У нас одного театру «Рускої Бесіди» рішу
чо за мало на цілий край. Ледви що кілька літ він може загостити до кождого міста, звичайно не на довше, як на місяць і рідко коли з новим та стійним репертуаром. Руска публика перебу
де сей «наїзд театру» з патріотичним героїзмом і відтак знов на рік, два, три або і більше про драматичну штуку і згадкою не згадає. А так не повинно бути. Особливо наші «Бояни» по
винні би дати інїциятиву до частїйших і солї- днійших аматорских представлень. Тов. ім. Ко- тляревского у Львові приняло на себе сю інї
циятиву, але якось не впвязало ся зі своєї з а дачі вдоволяючо. Вистави ішли торік дуже пи- няво, хотяй, як на початок, мали не зле пойо- дженє. У всім треба здобути собі марку, треба виробити собі круг приклонників, а се можливе лише при правильній і трівкій дїяльности. Май
мо надію, що сего року оно стане відраднїйше, та що отся наша нотатка збудить більше житя на тім занедбанім у нас, а дуже важнім поли.
— З руских товариств академічних у Львові В члени «Академічної Громади» приняв Виділ доси 35 академіків, а межи ними слухачку фі- льософії, п-у Терешкевичівну.
До товариства «Основа» вписало ся доси звиш 20 нових членів.
— Презенту на парохію Чабарівку, гусятинь- ского деканата, одержав о. Северин Шанковский.
дотеперішний парох в Пишківцях.
— В Хотмщи. яворівского повіта, відбуде ся д н я 20. с. м. отворенє читальні «Просьвіти».
— Державний прокуратор у Львові, п. Генрих Гайдерер, тяж ко занедужав.
— Віцепрезидент намісництва, п. Лїдль, повер
нув з відпустки до Львова і обняв урядоване.
— Адв. др. Микола Шухевич веде адвокатску канцеляцию в спілці з адв. д-ром Греком.
— На шкільну оплату для бідного ученика прислала на руки нашої редакциї Вп. Ольга Ле- вицка з Винник З К; — разом є доси 16 К.
— Михайло Балуцкий, польский писатель, відо
брав собі житє в Кракові. Вже від довшого ч а
су покійний жалував ся, що задля старости не може нічого писати і тому непотрібно жиє на
сьвітї. Нервове роздратоване змагало ся і в чет
вер вечером встромило Балуцкому револьвер в руку. Трагічна смерть наступила недалеко пар
ку Иордана. Балуцкий жив 64 літ. •€ се вже четвертий случай самоубійства межи польеки- ми писателями в сім році.
— Пригадуємо всім, що раді би весело про
гуляти одну ніч, що нині, в суботу, товариство техніків «Основа» устроює вечерницї з танцями в льокали «Руської Бесіди» у Львові. Початок о 8. год. вечером. Вступ 1 К. Стрій візитовий.
— Віче слухачів фільософії відбуде ся нині, в суботу, о 7. год. вечером на університеті у Львові. На дневнім порядку буде справа лєкций-
ної комісиї.
— З Коломиї доносять , що в ново-збудованій рускій ґімназиї наука прямо неможлива. З вог
ких стін цюрком ллєть ся вода, бо мури, підчас віддачі їх го ужитку, не висохли ще були. З а для того конечно належить звільнити учеників бодай на тиждень від науки і штучно сушити стіни. В противнім случаю ученикам грозить утрата здоровля.
— Наука руского язика і письменьства для дівчат, що ходять до не-руских шкіл, відбуває ся що суботи від 3. год. ноиолудни в домі при Стрілецкій площі ч. 6. в партері в школі видї- ловій ім. Т. Ш евченка. Виділ «Руского товари
ства педаґоґічного» звертався з уклінною прозь- бою до патріотичних родителїв і опікунів, що
би заохотили свої діти ходити на сю науку, ко
трої хосенність повинна бути ясною кождому тямущому Русинови. Ся наука відбуває ся в трех курсах. На найвисшім курсі учить профе
сор рускої ґімназиї др. Іван Копач.
— Судия перед судом Вчера перед трибуна
лом присяжних судиїв відбула ся розправа про
ти судового ад’юнкта Праґловского зі Станисла- вова і жида Ерлїха за перекупство. По переслу- ханю сьвідків трибунал поставив присяжним судиям два иитаня, які они заперечили: перше іцо-до ІІрсґловского 10 ма голосами, друге що
до Ерлїха 8-ма голосами. На сій основі трибу
нал увільнив обох обжалованих від вини і кари.
— Засуд на Тумена, б. директора львівскої філії «ГІпіо саіЬоІіса», зніс вчера найвисший три
бунал і поручив львівскому судови перевести нову розправу. Тумена — як звісно — засудж е
но на один рік вязницї, а причиною до уневаж- неня засуду була ся обставина, що трибуна і підчас розправи відкинув внесеня оборони.
— «Общеє собранїє» членів кацапского това
риства «Друґ» у Львові на день 27. с. м. оголо
сив «комітет», а не виділ. Щось пірвало ся в цар
стві тьми.
— «Є» замість «Ьіег». На контрольних зібра
них в Дрогобичи, Перемишли і Короснї увязне- но кількох резервістів за те, що через ошибку відозвали ся словом «є» замість «Ьіег».
— Про стан здоровля Ібзена замістила ново- йорска «Сгіііс» отсей лист Юрия Брандеса: «Від дня, в якім лікарі заявили, що недуга Ібзена є невилїчима, глубокий сум огорнув всіх сканди- навских писателїв. Населене Християни' не хоче вірити, що здоровий старовина, котрого що дня бачили в одній з каварнїв, як пив коняк, є з а суджений на смерть і пожиє найвисше кілька місяців. Нічого тепер нема для Скандинавців так цікавого, як стан здоровля Ібзена. Три рази денно оголошують єго бюлєтини; три найзнаме- нитші лікарі лїчуть недужого — на кошт дер
жави. Зі всіх сторін надсилають недужому до
рогі вина, овочі, цьвіти і т. нн., а сотки людей особисто звідує ся про єго стан здоровля».
— Жертви війни. Одно з анґлїйских видань подає нам цікаві дати про страти людий у бит
вах в ріжних часах. З того зіставленя виходить, що введене пального оружя зменшило ті жерт
ви. І так в битві під Каннами (216. пер. Хр.) мали Римляни стратити 92% своїх жовнірів.
Вже з сего можемо бачити, як крівава і як стра
шна мусїла бути тая борба. Внрочім що-до битв в старині не маємо точних даних; більше мож
на сказати про новійші часи. Під Коліном уби
ли Прусаки 40% а під Кунерсдорфом 30% сво
їх ворогів; Англійці убили під Бель-Алїянс 25%
своїх противників. Страти Австрийцїв в борбі під КеніГрецом виносили лише 11% в убитих і ранених, а Прусаків 4%. В нїмецко-францускій війні в р. 1870|1 зранено і убито по стороні Нїм- цїв 18%, а по стороні Французів 22%, під Ґра- вельотт і Седаном 10 і 4%°|„.
— Важне для катехитів. Вже вийшов «Підруч
ник практичний», як має ся учити релігії в І клясї, зглядно на 1. і 2. степени науки в шко
лах народних. Всі, що учать релігії, повинні ку
пити собі тую книжку, котра продає ся по 1 К в книгарні Ш евченка і Ставропіґійскій, а з пе
ресилкою о 10 сот. дорозше.
— Ц. к. Дирекция зелїзниць державних у Львові оповіщує:
Дня 10. жовтня с. р. отворено на шляху Орлів-Тарнів поміж стациями Бобова і Богоне- вичі-Тяжковичі в будці ч. 36, перестанок «Плав
на» для руху особового і обмеженого руху па- кункового. Білети їзди видає ся на згаданім пе-
рестанку, а експедиция пакунків відбуває ся за оплатою належитости в стациї відбору.
— Вісти з львівскої архиепархії. Канонічну ін- ституцию одержали оо.: Ів. Рудницкий на Про
теси, Ал. Мійский ва Клещівку, Ал. Бобикевич на Конюхів і Ал. Любінецкий на Новошини, а президия намісництва згодила ся на канонічну інституцию о. Мих. Гаврилюка на Стілько і консистория візвала єго до тої інституциї. — О. Ігн. Глїбовицкий, завідатель Ілова, одержав презенту на ту парохію. — Завідательства одер
жали оо.: Теод. Кордуба з Солукова в Лукавици нижній, Едв. Косановский з Протес в Стрілко ві, Теод. Ґураль з Клещівної ■ в Стриганцях і Юл.
Барановский з Липицї горішної в Ж укові. — Сотрудництва одержали оо.: Ник. Здерковский з Конюхова в Семиґинові і новопоставлені пре- свитери Волод. Мармаш в Лозині, Григ. Сапрука в Липици горішній і Ник. Матковский (друге со- трудництво) в Стрию. — На конкурс з речин- цем до 5. грудня с. р. розписані парохії: Зелена скалатского деканату, Увсє підгаєцкого декана
ту, Стрілків стрийского деканату і Надїтичі роз- дільского деканату.
Наука, штука, література.
(Книжки надіслані Редакциї).
-Н акладом «Українсько - руської Видавничої Спілки» вийшли:
A. Кримський-. Пальмове гилля. Екзотичні поезиї (1898— 1901). У Львові, 1901. Стор. 152, 8*. Ціна 2 К.
Данило М лака (Ізидор Воробкевич): Над Прутом. Збірник ноезий. (З портретом автора).
У Львові 1901. Стор. 128, 8°. Ціна 160 К.
Константин Сроковський: ОповІДННЯ. У Льво
ві 1901. Стор. 103, 8°. Ціна Г40 К.
У іллїям Шекспір: Ромео та Джульєта. Пе
реклад П. А. Кулїша. Виданий з передмовою і поясненими д-ра Ів. Франка. У Львові 1901. Стор.
Х П + 1 3 2 , 8°. Ціна Г80 К.
Іван Франко: Сім казок. У Львові 1901. Стор.
92, 8°. Ціна 1-40 К.
Углліяж Шекспір-. Багацько галасу з нече- вля. Переклад П. А. Кулїша. Виданий з передмо
вою і поясненими д-ра Ів. Франка. У Львові 1901. Стор. ХН-4-102, 8°. Ціна 1-60 К.
Олександер Катренко: Пан Природа І иньші нариси. У Львові 1901. Стор. 100,8°. Ціна Г40К.
В II. сериї, «Науковій Бібліотеці», вийшли:
Каміль Флямаріон: Небо. Переклад 3. Мір
ної. У Львові 1901. Стор. 152, 8°. Ціна 2 К.
С. М. Кравчинський (С. Степняк): Підземна Росия. Переклав із росийської мови Евген Косе- вич. У Львові 1901. Стор ХУІ-}-246, 8®. Ціна З К.
Адріян: Аграрний процес в Добростанах. У Львові 1901. Стор. 84, 8°. Ціна 1 К.
В III сериї, «Літературно-науковій Бібліоте
ці», вийшли:
B. Барвінський: Досліди з поля статистики.
У Львові 1901. Стор. 50, 16°. Ціна 20 сот.
В. Короленко: Ліс шумить. (Поліська леген
да). Переклав В. Маслов-Стокіз. Львів 1901. Стор.
40, 16°. Ціна 20 сот.
Т ед є ґр а м и .
Відень, 19. жовтня. Прибула сюда бразилїй- ска експедиция, вислана науковою академією під проводом ботаніка, проф. Ветштайна. Висліди експедициї мають бути великі.
Будапешт, 19. жовтня. Ваи- и.|Войепсге(ііІ- Ьапк в Еденбурзї оголосив своє банкроство. Ди
ректор Ш лядерер щез без сліду. Вислано за ним гончі листи.
Білгород, 19. жовтня. Скупчина уконституо- вала ся вчера, вибираючи президентом ради
кального посла Поповича.
Неаполь, 19. жовтня. З огляду на корисні санітарні відносини занехано видавати бюлє
тини.
Царгород 19. жовтня. В одній тутешній ро
дині случили ся онодї чотири випадки чуми, з яких один був смертельний. На францускім ко- рабли, який онодї прибув зі Смирни, корабель
ний хлопець захорував на чуму. Заряджено средства оеторожности.
Льондон, 19. жовтня. Б аііу ТеїедгарЬ доно
сить з Вешинґтону, що секретар маринарки Лянґ жадає в буджетї маринарки будови 3 нових во
єнних кораблів, 2 панцирників і 12 канонїрок.
4
Малий Фейлетон.
БОГДАН ЛЕПКИЙ.
Час рікою пливе__
Я побачив тебе
На проходї, в мійскім огороді'.
І дивив ся, дивив, Довго очи трудив,
Б о пізнати було чомусь годї.
Та-ж стать рівна, струнка, Та-ж головка мала,
Очй сиві, палкі, говірливі, Лиш уста м ов не т і,- Мов чужі, не твої,
Маломовні, сумні, нещасливі.
Ті дрібонькі уста, Що мов пташ ка пуста
СОЮОТМ Егпюй Тікши.
у Львові, в пасажи „Г Е Р М А Н А 1 ул. Сонїшна.
Небувала, сензацийна проґрама!
від 16. до ЗІ. жовтня 1901.
При епівучасти війскової музики 24. н. п.
1) 8іаск з Мільтону, найславнїйші гімнасти
ки на потрійнім реку. 2) ТЬо 4 Веггіілдз, зна
менитий акт воздушний. 3) Иагіеу Тгіо, коміки
£гоІе8цие і музикальні. 4) НиЬепз, трансиарен- товий маляр. 5) Ргапдоіз В іуоіі , мімік в товари
стві Емми К іуоіі . 6) РеклямоґраФ і орхестра.
7) І_ез ігоіз Вегд, турецкий акт фантастичний.
8) Александер ТгеЬіІзсЬ, гуморист. 9) І_іпа Мог- дапіі, артистка в свистаню. 10) ІеІІі Тгіо, вокаль
ний терцет і дансерки.
Щ о дня о 8. год. вечером велике предста
влене. В неділю і сьвята два представлена. Що пятиицї НідЬ-иГе представлене. Білети вчаснїй- ше можна замовляти і набути в конторі Пльона при ул. Кароля Люд вика ч. 9. у Львові.
4 4 4 4 4 4 4 4 [4 4
4
К
Щ астя повні були і розмовні, Так упрямо мовчать
Наче кару терплять,
Що були недосить правдомовні.
На той вид . тяжкий сум Обіймає мій ум,
Похоронні нути в серцю чути.
Невмолимий докір Вилітає в простір
І кричить, як я міг позабути!
Не забув тебе я Хоть взивав забутя,
Бо забути не було. Спромоги — Лиш непривітний час
З серця цьвіти обтряс
І поніс їх на людскі дороги—
Ц. к. концесіоноване
С о ф ії Бесядецкої О С Ь В Є Н Ц ЇМ , ДВОРЕЦЬ
продає
окружні білети зелїзничі, корабельні карти 1-цюї і ІІ-ої класи,
т а межипокладові карти для виселенців 8-12. до Америки.
— Проспекти даром і оп ла т о . —
П р и з н а н і з а н а й л у ч ш і
Сталеві плуги і-д -,3 - 4скибові і
до лук та моху складо
ві і дияґональні.
"ЇЛ1
СІВАРКИ Л ’’
Кппапии до трав, коиюши- Г Ш < іл |Л п Н ни і збіжа, граблі до громадженя сїна і збіжа і
перевертачі до сїна.
Обручкові, гладкі і сталеві
Патен
товані И іаті яр ,* ї ’ ДО- о
С ОВОЧІВ,ярин п.
Праси до вин і ово
чів, ярин і т. д.
М линки на о в о ч і і я го д и . Машини до толоченя
винограду.
Патен- обоРотні 1 обручкові, ручні, кератові
іл ю с т р о в а н и й ка л е н д а р н а 1902. р ік .
«Товариша*, богато ілюстрова
ний календар на 1902. рік.
Товариш — се перша в тім роді книжка взагалі в нашім краю.
Товариш містить в собі 24? карт зьвізднсто- го неба (по дві на кождий місяць}
і богато ілюстраций, прим, з вій-;
ни бурскої,* хіньскої, портрети ви- значнїйших людей і т. ин.
Товариш подає раду, як виберати собі зва
не і як радити собі в ріжних хви
л ях і потребах житя.
Товариш важний і потрібний для всіх, а при
ступний ДЛЯ КОЖДОГО, ХТО лише;
уміє читати.
собі купить „Товариша", буде мати
«Календар в руці* і знати, як робить ся календар.
собі купить „Товариша", буде мати справді товариша, котрий стане ему в пригоді в неодній хвилі житя.
собі купить „Товариша", буде мати книжку, котра придасть ся ему не лиш на один рік, але й на ціле житє.
Хто хоче пересьвідчити ся, що то все прав
да, що тут написано, нехай купить собі
«Товариша*, а певно не пожалує. Ціна.
1 кор. без пересилки почтової; з пересил
кою о 10 сотиків більше. Замовляти у Сени Ґорука у Львові, площа Домбровского ч. 1л
Купуйте
Хто
Хто
Хто
Хто ще не читав
ФРАНЦА МЕШКА:
Д р а м а н а с е л ї
ціна 70 сот.
і того самого автора: НАГУЛА
ціна ЗО сот.
оповідана з житя Словінців в перекладі* І. Кузїва]
нехай як найскорше замовить сї дві квйжочки в Наук.
Товар, ім. Ш евченка, ул. Чарнецкого 2б, або. в Ставро- пигійскій Книгарня ул. Руска у Львові.
і парові; на і: ера ти від 1—6 коний Мітлові печи до переношена.
Парові машинки до паші Найно-
війші товані
патентовані
‘СИКАВКИ і)
до нищеня мшиць на вино
граді, ріпаку та земної блошки.
Січкарні
-ф- Ручні праси до сїна т а соломи ф постійні і до переношенії
я к т а к о ж в с я к і и н ь ш і г о с п о д а р , с к і м а ш и н и ,
виконують і доставляють після найиовійшої системи
І А Н . М А Т Г А К Т Н С о .
ц і к. уприч. фабрика машин рільн., відливарвя зелїза і парова кузня, у Відни, І1|І. ТаЬогьігаззе Иг. 71.
5асмовама в 1872 р . 750 робіт ників.
Відзначена 400 золотими, срібними і б р о н ш іьи медалями на всїх більших виставах.
Вичерпуючі натальоґй і численні письма з лризнанєм Заступцї і відлродазцї пожадані.
Салм'їмі,
МЛИНКИ до чищеня збіжа;
системи
Гексла. МпілиііІІ д0 ш р о т о в а н я , та до к р а - НІЛЛППИ я н я бураків.
даром.
5-^0
й Ч і
О
Св са о о о
л
са
а>
Е Св
а>
>• г
сь В*
о в м
\о
Б •
о
ю о
й са се
о
я* в й о й о . е в
м в
се