Lwów
i jego architektura w XIX wieku
P rzygotow an a p rzez M ięd zyn arod ow e Centrum Kultury w K rakow ie w y sta w a p o św ię con a architekturze L w o w a w X IX w iek u je s t kontynu acją w ątku o b e c n e g o w naszej d zia ła ln o ści ju ż od kilku lat. K oncentrując sw o je program y w o k ó ł fen om en u Europy Ś rodkow ej X IX i X X w iek u , prow adząc studia nad d zied zictw em k ulturow ym i je g o ochroną, w r e sz c ie rozw ijając w sp ółp racę z n aszym i sąsiadam i, w żaden sp o só b nie m ożn a om in ąć zło żo n ej i fascynującej problem atyki architektury L w o w a i G alicji. Za
ch ęc a nas do tego rów n ież zain teresow an ie, z jak im sp otyk a się L w ó w w K rak ow ie, c z e g o d o w o d em je st ch o ćb y su k ces zo r g a n izo w a n eg o p rzez nas w 1994 roku pokazu archiw alnej dokum entacji L w ow sk iej W ystaw y K rajowej 1894 roku z e zb io ró w lw o w sk ie g o M u zeum Etnografii. B ez takich porów nań i konfrontacji nie m ożn a te ż do k oń ca zr o zu m ieć sp ecyfik i K rakow a i je g o środ ow isk a arty styczn eg o na p rzeło m ie X IX i X X w iek u .
L w ó w i K raków jak o d w ie g a licy jsk ie m etrop olie b yły w ó w c z a s c z ęsto z so b ą zesta w ia n e. P od ob ień stw a, ale i za sad n icze różn ice w p o ło ż en iu obu m iast w n ie z w y k le dla n ich form aty w n ym ok resie X IX i początku X X w iek u zn ajd u ją sw o je o d b ic ie w zn a k o m icie zachow anej tkance urbanistycznej i architektonicznej z epoki.
S z c z e g ó ln ie w przypadku L w o w a - sto licy G alicji - architektura epoki historyzm u, sec esji i m od ernizm u nie tylko determ inuje w sp ó łc z e sn y obraz m iasta, ale stanow i o je g o w artości i m iejscu na m apie Europy Ś rodkow ej. Fakt ten był jedn ak do niedaw na - i cią g le je s t - zb yt słabo d ostrzegan y, co n eg atyw n ie odbija się ró w n ież na m o ż liw o ścia ch skutecznej ochrony d zied zictw a arch itek ton iczn ego ostatn ich stu leci.
Z ad ecy d o w a ło o tym sto su n k ow o p óźn e uznanie architektury w iek u X IX za artystyczn ie p ełn op raw n ą i rów n ie jak sztuka epok w c z e śn ie jsz y c h w a rto ścio w ą.
A rchitektura je st przy tym zw ierciad łem cy w iliza c ji. Fakt ten ła tw o zrozu m ieć w łaśn ie na p rzyk ład zie L w o w a w n ie zw y k le form atyw nym dla m iasta nad P e łtw ią w iek u X IX . N a leż ą cy do n ajciek aw szych w Europie Środkow ej, zesp ó ł lw o w sk iej architektury X IX w iek u je st d ziś nie tylko sw o isty m m uzeum różnorodnych tren dów artystyczn ych epoki h istoryzm u i m odernizm u, ale i o d b icie m n ie zw y k le zło żo n ej i fascynu jącej sytuacji m iasta pod p anow aniem austriackim .
N ie je st przypadkiem , iż c z ęsto staw iam y znak rów n o ści p o m ięd zy m o
narch ią H absburgów a p ojęciem Europy Ś rodkow ej. Jeśli tak, to L w ó w i G alicja stano-
Львів
і його архітектура в X IX сторіччі
П ідготовл ена М іж народним Ц ентром Культури у К ракові виставка, присвячена архітектурі Л ьвова в X IX сторіччі, є продовж енням мотиву, присутнього в нашій діяльності вже на протязі кількох років. К онц ен трую чи свої програм и навколо феном ену Ц ентральної Європи X IX та X X сторіччя, вивчаючи культурну спадщ ину та займаю чись питаннями її охор он и , і, нареш ті, розвиваю чи співпрацю з нашими сусідам и, ж одним чином немож ливо обм инути складної і в одночас захоп л ю ю ч ої тематики Л ьвова і Галичини. Заохочує нас д о цього також зацікавленість, з якою зустрічається Львів у К ракові, док азом чого є хоча б успіх о р ган ізован ого нами в 1994 році показу архівної докум ентації львівської К р ай ов ої виставки 1894 року з ф он дів львівського Е тн ограф ічн ого музею . Без таких порівнянь і співставлень н ем ож л и в о так ож д о кінця зр озу м іти специф іку К р ак о в а і й о г о м и стец ь к ого середовищ а на зламі X IX і X X століть.
М іста Львів і Краків - як дві Галицькі м етрополії - в ті часи дуж е часто співставлялись одн е з одн им . С хож ість, але так ож принципові різниці в розташ уванні о б о х міст в надзвичайно ф орм отворчий для них п еріод X IX - початку X X сторіччя, знаходить своє відображ ення в їх чудово збереж еном у урбаністичном у та архітектурному обр азі цієї доби . О собливо у випадку Львова - столиці Г аличини - архітектура епохи історизм у, сецесії та модернізм у не лише окреслю є сучасний о бр аз міста, але також говорить про його значення і місце на карті Ц ентральної Є вропи. О днак цей факт д о недавніх пір і надалі є дуж е сл або зауваж ений, що негативно відбивається також на мож ливості ефективної охор он и архітектурної спадщ ини останніх століть.
Ф акт цей є наслідком відносно пізнього признання архітектури X IX століття худож ньо повноправною та однаково вартісною , як і мистецтво попередніх епох. А рхітектура є при цьому дзеркалом цивілізації. Ц е дуж е легко зрозум іти саме на прикладі Л ьвова та його архітектури в надзвичайно ф орм отворчом у для міста над П олтвою X IX столітті. Цей один з найбільш цікавих архітектурних ансамблів X IX сто р іч ч я в Ц ен тр ал ь н ій Є в р о п і є с ь о г о д н і не л иш е св о єр ід н и м м узеєм р із н о м а н іт н и х х у д о ж н іх т еч ій еп о х и іс т о р и з м у та м о д е р н із м у , ал е т а к о ж відображ енням надзвичайно складного і водночас захоп лю ю чого становищ а міста, яке зн аходил ось під австрійським пануванням.
w ią d ziś esen cję tego k a fk ow sk iego mitu - Europy Środka, z jednej strony nękanej kon fliktam i i sp rzeczn ościam i, z drugiej zaś n iezw y k le kreatywnej w w arunkach tolerancji i tw órczego w sp ółistn ien ia w ielu kultur. To tylko w e L w o w ie m ożna b yło spotkać trzech arcybiskupów trzech różnych obrządków , a m łody Martin Buber w ła śn ie w e L w o w ie z e tknął się z sześcio m a różnym i język am i. Architektura L w ow a tamtej epoki je st pośrednio św iad ectw em niezw ykłej zło żo n o ści, a także różnych funkcji w yp ełn ian ych przez m iasto w o w y m fascynującym okresie. Jako stolica G alicji - n a jw ięk szeg o kraju k oronnego au
striackiej c z ę ś c i m onarchii - był L w ó w przede w szy stk im od b iciem o b o w ią zu ją cy ch w W iedniu standardów artystycznych i oficjalnych kostium ów architektonicznych. Okres autonom iczny - złota era L w o w a -p r z y n ió sł rów nocześn ie na przełom ie X IX i X X w ieku rozk w it i k ulm in ację em an cyp acyjn ych dążeń P olak ów i U k raiń ców , co zn a la zło sw ój czyteln y w yraz w architekturze miasta. Poszukiw anie własnej narodowej i rodzimej tożsa
m ości w sztuce, w alka z uniformizującym, kosm opolitycznym kostium em architektury im portow anej z W ied n ia zb ieg ła się w e L w o w ie nie tylko z p rzełom em m od ernistyczn ym o k o ło 1900 roku, ale i z rozkw item w łasnej u czeln i - P olitech n ik i, która na p rzełom ie w iek ó w k ształciła rzesze m łodych adeptów architektury. W znacznym stopniu dzięki nim w łaśn ie L w ó w stw orzył je sz c z e przed p ierw szą w o jn ą św ia to w ą swój w łasn y ję zy k archi
tektury, nadający m iastu charakterystyczny nastrój. Jest w ię c sw o isty m paradoksem , iż 0 architekturze L w o w a X IX w iek u w iem y cią g le tak m ało i je s t ona c ią g le n ieo b ecn a w podręcznikach. S ą to w dużej m ierze skutki p óźn iejszych lo só w m iasta.
N a p od k reślen ie zasłu guje fakt, iż je s z c z e przed w o jn ą d o strzeżo n o w y ją tk o w ą w artość lw o w sk iej architektury ep ok i k lasy cy zm u . Jest to przede w szy stk im
za słu g a T ad eu sza M a ń k ow sk iego - autora pionierskiej pracy pt. P o c z ą tk i n o w o ży tn e g o L w o w a w a rc h ite k tu rze z roku 1923. A rchitektura drugiej p o ło w y X IX i p oczątku X X w iek u m u sia ła czek a ć na sw o je „od k rycie” k ilk ad ziesią t lat, ch o ć jej zn a cz en ie d o strzegł ju ż M iec zy sła w O rło w icz w Ilu stro w a n ym p rze w o d n ik u p o L w o w ie z roku 1920, za m ie szcz a ją c p ie rw sz ą p r ó b ę o ce n y i w ie le ce n n ych inform acji na ten tem at. D op iero w latach o siem d ziesią ty c h rozp oczęto p o w ażn e badania nad architekturą m iasta nad P e łtw ią w X IX i X X w iek u . W e L w o w ie s ą o n e p row ad zon e zarów n o p rzez instytucje (m .in . P olitech n ik ę L w ow sk ą , a przede w szy stk im jej W yd ział A rchitektury, pod k ie
runkiem dziek ana B ohdana C zerkiesa, oraz Instytut K on serw acji Z ab ytk ów „U krza- chidprojektrestaw racija”, pod kierunkiem Iwana M och y ty cza ), jak i p rzez sa m o d ziel
n ych b adaczy. N a le ż y tutaj przede w szy stk im w y m ie n ić n a zw isk a Jurija B iriu lo w a 1 Igora Żuka. Z a słu g ą Jurija B iriu lo w a b yła organizacja w roku 1986 w lw ow sk iej G alerii O brazów p ierw szej w ystaw y p ośw ięcon ej lw ow sk iej secesji, której to w a rzy szył skrom ny katalog. Od tego czasu op u b lik ow ał on szereg w ażk ich prac p o św ię c o n y c h tej p rob lem atyce, w tym architekturze L w o w a przełom u X IX i X X w iek u . O statn io Jurij B iriu lo w w yd ał w język u p olsk im zn ak om itą syn tezę k sią żk o w ą p t. S e c e sja w e L w o w ie . Igor Żuk ob ron ił w roku 1989 w M o sk w ie pracę k and yd ack ą na tem at dekoracji lw o w skiej architektury p rzełom u X IX i X X w iek u . A rchitekturze lw o w sk iej te g o ok resu p o ś w ię c ił ró w n ież szereg artykułów , w yd an ych także w P o lsc e , w tym w a ż n e studia nad tw órczościąJ u lian a i A lfreda Z achariew iczów . Z achariew iczom p o św ięco n a też b yłajed - na z w ystaw prezentow anych niedaw no przez Igora Żuka w P olsce. R ozw ijające się ostat
nio żyw iołow o w e L w ow ie zainteresowanie architekturąprzełomu w iek ów znalazło wsparcie w w ielu n ow ych inicjatywach podejm ow anych przez ukraińską inteligencję. N a sz c zeg ó l
ne uznanie zasłu guje edycja „H alickiej B ram y”, a także i inne inicjatyw y podejm ow an e
Зовсім не випадково ми так часто ставимо знак рівності між монархією Габсбургів та поняттям Ц ентральної Європи. Я кщ о це так, то Львів і Галичина становлять сьогодн і квінтесенцію цього кафківського міфу - Європи Ц ентру, котра з о дн ого боку розривалась конфліктами і суперечностями, а з др угого боку - була надзвичайно плідною , в ум овах толерантності та твор чого співіснування багатьох культур. А дж е лише у Львові мож на було зустріти трьох архієпископів трьох різних конфесій, а м олодий М артін Бубер саме у Львові зіш товхнувся з шістьма різними мовами. Архітектура Львова тодіш ньої доби посередньо є відбиттям цієї незвичайної с к л а д н о с т і, а т а к о ж р із н о м а н іт н и х ф у н к ц ій , щ о їх в и к о н у в а л о м іс т о в цей за х о п л ю ю ч и й п е р іо д . Як столиця Г аличини - н а й б іл ь ш о го к о р о н н о г о краю австрійської частини м о н а р х ії-Л ь в ів був передусім відбиттям о б о в ’язкових у Відні худож ніх стандартів і офіційних архітектурних шат. А втоном ний п ер іод - зол ота ера Л ьвова - на рубеж і X IX та X X століть одн очасн о приніс розквіт і кульмінацію емансипаційних стремлінь поляків і українців, що знайш ло своє чітке відображ ення в архітектурному обличчі міста. Пош уки власної національної і р ід н ої сам обутності в мистецтві, бор о ть б а з уніф орм ізую чим , космополітичним костю м ом архітектури ім п ортован ої з Відня, співпали у Львові не тільки з м одерністичним перелом ом б л и зь к о 1900 р о к у , але т а к о ж з р о зк в іт о м в л а с н о го н а в ч а л ь н о го за к л а д у - П олітехнічного інституту, котрий на рубежі століть формував ю рби м олодих адептів архітектури. У великій мірі саме завдяки ним Львів ще перед І світовою війною створив свою власну архітектурну мову, надаю чи місту характерний настрій. О тж е є своєрідним парадоксом , що про архітектуру Львова X IX сторіччя ми надалі знаєм о так мало і вона надалі є відсутня в підручниках архітектури цього періоду. Ф акт цей у великій мірі є результатом пізніш ої долі міста.
Н еобхідн о підкреслити, що ще перед війною була відмічена виняткова вартість львівської архітектури епохи класицизму. Ц е, передусім, заслуга Т адеуш а М аньковського - автора піонерської праці під назвою П очат ки иовож ит иъого Л ьвова в архіт ект урі з 1923 року. А рхітектура др у го ї половини X IX і початку X X сторіччя м усила чекати свого “відкриття” декілька десятиліть, хоч а вартість її зауваж ив вже М ечислав О рлович в Ілю ст рованому пут івнику по Л ьво ву з 1920 року, вміщ ую чи перш у сп р обу оцінки і ряд цінних інф орм ацій на цю тем у. Л иш е в восьмидесяті роки почались серйозні дослідж ення архітектури міста над П олтвою в п ер іо д X IX та X X століть. У Л ьвові їх проводять як установи (в том у числі Львівська П олітехніка, а передусім її архітектурний факультет під керівництвом д е к а н а Б о г д а н а Ч е р к е с а , а т а к о ж І н с т и т у т р е с т а в р а ц ії п а м ’я т н и к ів
“У крзахідпроектреставрація” під керівництвом Івана М огитича), так і сам остійні дослідники. Т ут, передусім, належить перечисли™ прізвищ а Юрія Б ірю льова та Ігора Ж ука. Заслугою Юрія Бірюльова була організація в 1986 році у Львівській к а р т и н н ій г а л е р е ї п е р ш о ї в и ст а в к и , п р и с в я ч е н о ї л ь в ів сь к ій с е ц е с ії, к о т р у супроводж ував скромний каталог українською мовою. Відтоді він опублікував цілий ряд значних праць присвячених цій проблем атиці, в том у числі архітектурі Л ьвова перелому X IX та X X століть. В останній час Юрій Бірюльов видав польською мовою чудову книжкову м онограф ію під назвою Сецесія у Л ьвові. Ігор Ж ук в 1989 році захи сти в у М оскві кан ди датсь к у д и сер т а ц ію , присвячену дек о р у у львівській архітектурі на р убеж і X IX і X X століть. Львівській архітектурі цього п еріоду він присвятив цілий ряд статей , в идан их так ож у П о л ь щ і, в т о м у числі важ ливе
przez dynam iczne w ydaw nictw o „Centr Ewropy”, w tym historyczno-architektoniczny atlas L w ow a, którego p ierw szy ze szy t ukazał się w 1996 roku.
Z ainteresow anie L w ow em i je g o architekturą rozw ija się także p o za Ukra
iną: na em igracji, w W ied niu (ostatnio tam tejsze M uzeum H istoryczn e m iasta W ied nia zo r g a n izo w a ło w y sta w ę pt. „L em b erg/L ’v iv 1 7 7 2 -1 9 1 8 . W ied erb egegn u n g m it einer L andeshauptstadt der D on au m on arch ie”), a nade w szy stk o w P o lsce. N ie m o żn a b o w iem m y śleć o pow ażnej syn tezie architektury polskiej epoki historyzm u i m odernizm u b ez u w zg lęd n ie n ia L w o w a - w ó w c z a s, ob ok W arszaw y i K rakow a, je d n e g o z trzech cen trów p olsk iej m y śli architektonicznej i je d y n eg o m iasta, g d zie istn iała p o lsk a p o li
technika. M iarą zaniedbań w tej k w estii je s t brak tak p o d sta w o w y ch op racow ań, jak m on ografia p ion iera p o lsk ieg o m odernizm u - w y k szta łc o n e g o w M on ach ium - R om a
na L eliń sk ieg o, którego D om T ow arow y przy lw o w sk iej u licy Szpitalnej uznany zo sta ł ju ż d aw n o za n ajw yb itn iejsze d z ie ło p olsk iej architektury n o w o cz esn e j sprzed roku 1914! O bok G alicjan w łaśn ie w e L w o w ie m ogli - d z i ę k i austriackiem u lib eralizm ow i - rozw ijać sw ój talen t architekci z innych zab orów , w tym z W ielk o p o lsk i. N a zw isk a : Juliusza H ochbergera, Z ygm unta G orgolew sk iego czy M acieja M o ra czew sk iego m ó w ią sam e za sieb ie. N ie je st ce le m tego krótkiego tekstu szersze o m a w ia n ie aktu aln ego stanu badań nad architekturą L w o w a w X IX w iek u . U c zy n ili to W itold S zo lg in ia , a ostatn io O lgierd C zerner w sw ej pięknej k sią żce pt .L w ó w na d a w n e j ry c in ie i p la n ie . B adan ia p row ad zon e s ą w różnych ośrodkach ak adem ick ich , w tym w e W rocław iu i w W arszaw ie. Pragnę tutaj zw ró cić u w agę na s z c z e g ó ln ą m isję śro d o w isk a krakow sk ieg o , za w sz e tak m ocn o interesującego się h istorią i kulturą G alicji, której c z ę ś c ią b y ł ró w n ie ż K rak ów . S zero k ie badania h isto ry czn e nad G a lic ją i L w o w e m p row ad zi w K rakow ie m .in. od lat ze sp ó ł pod kierunkiem H elen y M ad u row icz-U rb ań skiej z U n i
w ersytetu Jagielloń sk iego , zajm ujący się m .in. p olsk im sam orządem w e L w o w ie, a s z e rzej - różnym i aspektam i rozw oju m iasta. W K rakow ie istniał też w latach o sie m d z ie siątych z e sp ó ł do badania kultury K rakow a i L w ow a w X IX w iek u Instytutu Sztuki P olsk iej A k ad em ii N auk, którym m iałem w ó w c z a s p rzyjem n ość kierow ać.
Jako badacz architektury K rakow a i G alicji m o g ę tylk o raz je s z c z e p o w tórzyć, iż trudno g alicy jsk ie rozd ziały historii K rakow a i L w o w a od sie b ie o d d z ie lić . Ś w ia d c z ą o tym ch oćb y ży cio rysy i d zieła w ielu n ajw yb itn iejszych architektów p rzeło m u X IX i X X w iek u . K raków i L w ó w łą c z ą n azw isk a tak w yb itn y ch tw ó r c ó w tamtej ep ok i, jak m .in.: f e lik s K siężarsk i, Filip Pokutyński, M aciej M o ra czew sk i, W ład ysław Rausz, Jan Z aw iejski, T eodor T alow sk i, Jan S a s-Z u b rzy ck i,A d o lf S zy szk o -B o h u sz. W e L w o w ie zn a leźć też m ożna znakom ite w ytw ory k rakow skiego rzem iosła artystycznego, poch odzące np. z firmy w yrobów m etalow ych G óreckiego (tam pow stała m .in. secesyjn a dekoracja lw o w sk ie g o d w orca k o le jo w e g o ) cz y w ytw órn i w itra żó w Ż eleń sk ich , stano
w ią ce sym b ol ścisły ch zw ią z k ó w obu m iast. R ó w n o cz eśn ie jedn ak architektura L w o w a i K rakow a przełom u X IX i X X w iek u je s t znakom itym o d b icie m różn icy w p o ło ż en iu i charakterze obu miast. M ów iłem o tym w roku 1994 p odczas konferencji zo rg an izo w a
nej na P olitech n ice L w ow skiej w zw iązku ze 15 0 -leciem jej istn ien ia1.
D op iero w sp óln a historia obu środ ow isk architektonicznych staje się w ięc punktem w y jśc ia do an alizy d zied zictw a kulturow ego G alicji. G alicja w granicach z lat 1 7 7 2 -1 9 1 8 stan ow i b o w iem obszar artystyczny oparty na d w u -, a raczej trójb iegun o
w y m u kład zie. K lu cz do badań nad ó w c z e sn ą G a lic ją z n a jd u je się b o w iem w trójkącie L w ó w -K r a k ó w -W ie d e ń . Trójkąt ó w sym b olizuje też w ym iar d zied zictw a galicyjsk ieg o
дослідження на тему творчості Юліана та Альфреда Захарієвичів. Захарієвичам була також присвячена одна з виставок, що в останньому часі була представлена Ігорем Ж уком у Польщі. Зацікавленість архітектурою перелому століть, яке в останній час стихійно розвивається у Львові, знайшло підтримку в багатьох ініціативах, що проводяться українською інтелігенцією. Особливої уваги заслуговує видання газети
“ Галицька Брама”, а також інші позиції динамічного видавництва “Центр Є в р оп и ”, в тому числі історико-архітектурний атлас Львова, перший зошит якого був виданий в 1996 році.
Зацікавленість Львовом та його архітектурою розвивається також за меж ами України: в ем іграції, у Відні (н едав н о Істори чни й музей міста Відня організував виставку під назвою “Lemberg/L'viv 1772-1918. Wiederbegegnung mit einer Landeshauptstadt der D on au m onarch ie”), а передусім у Польщі. Отже неможливо думати про поважний синтез польської архітектури епохи історизму та модернізму без врахування Львова - в ті часи, поруч з Варшавою і К рак ов ом , о д н о г о з трьох центрів пол ьськ ої а р хіт ек тур н ої дум ки і є д и н о г о міста, де існувала польська політехніка. М ір ою занедбаності цього питання є відсутність таких першочергових оп р а ц ю в а н ь , як мон огр аф ія піон ер а польськ ого м о д ер н ізм у , який навчався у Мюнхені, Романа Фелінського, універсальний магазин котрого на львівскій вулиці Ш питальній вже дав но був признаний видатним ш едевром польської сучасної архітектури ще в період д о 1914 року! Поруч з галичанами саме у Львові - завдяки ав стрійськом у л іберал ізм у - розвивали свій талант архітектори з частин Речі П осполитої, в том у числі з Великопольщі. Прізвища Юлія Гохбергера, Зигмунта Горголевського або Мацея Морачевського говорять самі за себе. М етою цього к о р о т к о г о в сту п у не є ш и р ш е о б г о в о р е н н я а к т у а л ь н о г о ст а н у д о с л і д ж е н ь архітектури Львова X IX сторіччя. Це зробив Вітольд Шолгіня, а недавно Ольгерд Чернер в своїй чудовій книжці під назвою77ьв/в па давній гравю рі і плані. Дослідження проводяться в різних академічних осередках, в тому числі у Варшаві і Вроцлаві. Я б хотів звернути тут увагу на особливу місію краківського середовища, яке завжди дуж е цікавилось історією і культурою Галичини, частиною к от р ої був так ож і Краків. Розлогі історичні дослідження Галичини і Львова на протязі багатьох років п р о в о д и т ь к о л е к т и в п ід к е р і в н и ц т в о м Г е л е н и М а д у р о в и ч - У р б а н с ь к о ї з Я г е л л о н с ь к о г о у н і в е р с и т е т у , який з а й м а є т ь с я м іж ін ш и м п о л ь с ь к и м самоврядуванням у Львові, більш докладно - різними аспектами розвитку міста. У Кракові у восьмидесятих роках існував також дослідницький колектив культури К ракова і Львова X IX сторіччя Інституту мистецтва Польської Академії Наук, яким я мав приємність керувати в той час.
Як дослідник архітектури К р ак ов а і Галичини м ож у лише ще раз повтор и ти , що важко відокремити галицькі розділи історії К ра к о в а і Львова.
Свідчать про це хоча б біографії і твори багатьох відомих архітекторів перелому X IX і X X століть. Краків і Львів о б ’єднують прізвища таких славетних митців тієї д о б и , як Фелікс К сєн ж ар сь к и й , Пилип П окутинський, М ац ей М ор ачев сь ки й, Владислав Рауш, Ян Завейський, Т еодор Тальовський, Ян Сас-Зубрицький, Адольф Ш и ш к о - Б о г у ш . У Л ьв ові м о ж н а т а к о ж зн ай т и чудов і в и р о б и к р а к ів сь к о г о х у д о ж н ь о г о р е м е с л а , п о х о д ж е н н я м , н а п р и к л а д , з ф ірми м е т а л ев и х в и р о б ів Горецького (там з ’явилась в тому числі сецесійна декорація львівського залізничного вокзалу) або вітражної майстерні Желенського, що становлять символ тісних зв’язків о б о х міст. Однак одн оч асн о архітектура Львова і К ракова перелому X I X і X X
i je g o zn a cz en ie dla historii kultury Ukrainy, P olski, Austrii i Europy. Jest to trójkąt lub raczej czw orokąt, w którym k on ieczn ie u w zględ n ić trzeba je s z c z e w p ły w y takich ośrod k ów , jak B erlin, Praga, M on ach ium czy Paryż, o zn a cza ró w n ież k o n iec zn o ść szerokiej w sp ółpracy ponad granicam i, w tym ścisłej w spółpracy badaczy z Polski i z Ukrainy.
O statnie lata dają w tej kw estii podstaw y do optym izm u, a studia nad archi
tekturą G alicji i w sp ółpraca nad jej och ron ą stać się w in ny sy m b olem zm ieniających się stosu nk ów pom ięd zy Ukrainą i Polską. M am nadzieję, iż tem u służyć też będzie w skrom
nym stopniu zorg an izow an a p rzez nas w ystaw a. Jej p rzy go tow an ie sp otk ało się z d użą ż y c z liw o ś c ią w ła d z L w o w a i K rakow a, a przede w szy stk im w ielu instytucji i o só b na Ukrainie i w P olsce. W ystaw a oparta je st na m ateriałach archiw alnych p och od zących za
rów n o ze zb io ró w lw o w sk ich , jak i krakow skich. M am y w ię c n a d zieję, iż zainteresuje w p rzyszłości rów n ież p u b liczn ość sp oza Krakowa.
C elem w ystaw y je s t zap rezen to w an ie ew o lu cji i w ie lo w ą tk o w o ś c i archi
tektury L w o w a w latach 1 7 7 2 -1 9 1 8 , gdy m iasto p ełn iło funkcję sto lic y austriackiej G alicji. G łó w n y n acisk p o ło ż o n o w w y b orze m ateriału na s z c z e g ó ln ie form atyw ny, a przy tym cią g le słabo zbadany przełom X IX i X X w iek u . P rezentujem y m .in. ob iekty ju ż dzisiaj nie istn iejące, jak m .in.: pałac A lfred a P o to c k ieg o przy ul. K opern ika z lat d w u d z ie sty ch X IX w iek u , projektu cz y n n eg o w e L w o w ie i K rak ow ie Ign acego C ham - breza, k o śció ł lw o w sk ieg o Sacrć-Cceur, projektu W in cen tego R aw sk iego starszego, pa
w ilo n y W y staw y K rajowej z roku 1894 cz y legendarny P asaż M ik o la sch a . S cen ariu sz w ystaw y jest w pewnym sensie indywidualnym spojrzeniem na architekturę L w ow a w X IX w ieku. Mój w ybór został w tej kw estii zw eryfikow any p rzez zebrany w Centrum materiał ikonograficzny. Założeniem było oparcie w ystaw y w yłącznie na materiałach archiwalnych, przew ażnie je sz c z e nigdy nie publikow anych, pochodzących ze zb iorów lw ow sk ich i kra
k ow skich. Zgrom adzenie przez M iędzynarodow e Centrum Kultury dużej liczby archiwal
nych fotografii L w ow a, z których tylko cz ęść jesteśm y w stanie zaprezentow ać na w ysta
w ie i w katalogu, b yło m o żliw e dzięki bardzo dobrej w sp ółpracy z w ielo m a instytucjam i i osob am i. W e L w o w ie są to przede w szy stk im zbiory M u zeum H isto ry cz n e g o M iasta L w ow a, L w o w sk ieg o P ań stw o w eg o A rchiw um O b w o d o w eg o oraz M uzeum Etnografii Ukraińskiej A kadem ii Nauk. S zczególn e słow a podziękow ania w in ien jestem w tym m iej
scu panu B ohdanow i C zajkow skiem u, dyrektorowi M uzeum H istorycznego M iasta L w o w a, doktorow i Jurijowi B iriu low ow i, który służył w trakcie przygotow ań radąi konsulta
c j ą a w reszcie państwu Irinie i Igorowi K otłobułatow ym , którzy zech cieli udostępnić po
chodzący z ich zbiorów unikalny zestaw fotografii L w ow a w ykonanych z balonu. W Kra
k ow ie sw oje zbiory udostępniły nam: B iblioteka Jagiellońska, B ibliotek a Polskiej A kade
mii Nauk, oraz M uzeum H istoryczne M iasta Krakowa. N ie d o t a r ły - w zw iązku z tragicz
n ą p o w o d z i ą - za m ó w io n e przez nas w ie le m ie się c y w c ześn iej zd jęcia p o ch o d z ą ce ze zb io ró w „ O sso lin eu m ” w e W rocław iu. U zup ełn iam y ich brak przede w szy stk im repro
dukcjam i p o ch od zący m i z cz a so p ism z epoki: w y d a w a n eg o w e L w o w ie „C zasop ism a T ech n iczn eg o ” i w yd aw an ego w K rakow ie „A rchitekta” . Jest to w ięc w pełni lw o w sk o - -krakowska w ystaw a p ośw ięcon a rozw ojow i urbanistycznemu i architekturze dawnej sto
licy G alicji. Taki charakter m a ró w n ież katalog zaw ierający teksty au torów z K rakowa i L w ow a, których celem jest zarysowanie najważniejszych problem ów rozwoju przestrzen
n ego i architektury miasta nad Pełtwią. Realizacja w ystaw y nie byłaby m ożliw a bez wspar
cia fin ansow ego ze strony w ielu instytucji. S zczególn ie gorąco pragnę za nie podziękow ać Prezydentow i M iasta Krakowa, M inisterstwu Kultury i Sztuki RP, G eneralnem u K onser-
сторіччя є досконалим відображ енням різниці в розташ уванні та характері цих міст.
Я говорив про це в 1994 році на конференції, організованій у львівській П олітехніці у зв ’язку з 150-річчям її існування1.
Л иш е спільна історія о б о х архітектурних середовищ стає вихідним пунктом аналізу культурної спадщ ини Галичини. А дж е Галичина в меж ах 1772- 1918 років стан ов и ть х у д о ж н ій о б ш а р , щ о належ ить д о д в о х - а б о навіть д о т р ь о хп ол ю сн о ї системи. К лю ч д о пізнання то го ч а сн о ї Галичини зн аходиться в трикутнику Л ьвів-К раків-В ідень. Цей трикутник символізує також вимір галицької спадщ ини та її значення для історії культури України, П ольщ і, А встрії та Європи.
Ц ей трикутник, або навіть чотирикутник, в котром у н еобхідн о врахувати також впливи таких центрів, як Берлін, П рага, М ю нхен або П ариж , означає необхідність ш ирш ої співпраці п он ад кордонам и, в том у числі тісної співпраці між дослідникам и П ольщ і і України.
О стан н і роки да ю т ь в ц ь ом у п и тан н і п ідста в и для о п т и м ізм у , а вивчення архітектури Галичини і співпраця в області її о хо р он и повинні стати сим волом прогресую чих відносин між У країною і П ольщ ею . С п одіваю сь, щ о в скромній мірі цьому послужить підготовлена нами виставка. Її підготовка зустрілась з величезною доброзичливістю влад Львова і К ракова, а передусім багатьох установ і о с іб в У к р а їн і і в П о л ь щ і. В и став к а сп и р а єт ь ся на а р х ів н и х м а т е р іа л а х , п о х о д ж е н н я м як з л ь в ів сь к и х , так і к р а к ів сь к и х ф о н д ів . Т а к и м ч и н о м ми сп одіваєм ось, щ о в м айбутньом у вона зацікавить також громадськість не лиш е К ракова.
М ет о ю виставки є висвітлення ев о л ю ц ії та р із н о р ід н о с т і течій в архітектурі Л ьвова в 1722-1918 роках, коли це місто виконувало функцію столиці австрійської Галичини. О собливий натиск покладено на підбір матеріалів з дуж е ф ор м отвор ч ого, але при цьому ще мало д осл ідж ен ого перелому X IX та X X століть.
С еред інших ми представляєм о о б ’єкти вже не існуючі, такі як палац А льф реда П отоц ьк ого на вул. К оперника з двадцятих років X IX сторіччя за проектом Ігнатія Ш ам бр е (Х ам бр еза), який працював у Львові і К рак ові, костел львівського “ Sacre C oeu r” (С вятого Серця) за проектом Вінцента Равськ ого-старш ого, павільйони К р ай о в о ї виставки 1894 року або легендарний П асаж М іколяша. Сценарій виставки в певному сенсі є індивідуальним поглядом на архітектуру Л ьвова в X IX сторіччі.
М ій вибір в цьому питанні був перевірений зібраним в Ц ентрі іконограф ічним матеріалом. М и хотіли базувати наш у виставку виключно на архівному матеріалі, у великій мірі ще ніколи не публікованом у, що походить з львівських і краківських ф он дів . Н а гр о м а д ж ен н я М іж н а р о д н и м Ц ен тр ом К ультури в ел и к о ї к іл ьк ості архівних ф отограф ій, з котрих лише частину ми мож ем о показати на виставці і в к а т а л о зі, б у л о м ож л и в е завдяки активній і ож вав л ен ій сп івп р ац і з б а га т ь м а установами і особам и. У Львові це передусім фонди Історичного музею , Львівського держ авного обласного архіву та М узею етнографії Української Академії Наук. Слова о собл и в ої подяки необхідн о скерувати д о пана Богдана Ч айковського, директора Іст о р и ч н о г о м узею м іста Л ь в о в а , д о к т о р а Ю рія Б ір ю л ь о в а , к отр и й п ід час приготувань доп ом агав радами і консультаціями, і, нареш ті, подруж ж я Ірини та Ігора К отл обу л атов и х, які схотіли оприлю днити унікальний комплект зр обл ени х з повітряної кулі ф отограф ій Л ьвова, що знаходяться в їх колекції. У К ракові свої
w atorow i Z abytków RP, Fundacji Stefana B atorego, a także K om itetow i B adań N au k o
w ych za szersze zrozum ienie potrzeby studiów nad architekturą L w o w a i G alicji, prow a
dzonych w M iędzynarodow ym Centrum Kultury.
W ystaw ę traktujemy n ie ja k o u w ień czen ie n aszych ju ż k ilk u letn ich badań nad d z ied zictw em kulturow ym G alicji, le c z jak o p oczą tek kolejnej fazy stu d ió w nad fen o m en em Europy Środka, w której L w ó w , K raków i G alicja p o w in n y zająć n ależn e im m iejsce. W roku 2 0 0 0 w ram ach program ów zw ią za n y ch z w y p ełn ia n iem przez K raków roli Europejskiej S to licy Kultury M ięd zyn arod ow e Centrum K ultury zam ierza zo r gan izow a ć w ie lk ą w y sta w ę pt. „ G a lic ja -m it i r z e c z y w isto ść ” . Jej su k ces, p odob n ie jak p o w o d z e n ie w ielu n aszych p la n ó w b ad a w czych i w y d a w n iczy c h , z a le ż y jedn ak p rzede w szy stk im od m o ż liw o śc i jak n a jszerszego sp ojrzen ia na ten intrygujący pro
b lem . Jest on o m o ż liw e tylko p oprzez d ialog i otw artą w sp ółp racę. O jej n ie o g ra n iczo n ych m o ż liw o śc ia c h jesteśm y w M ięd zyn arod ow ym Centrum Kultury w K rakow ie g łę
b oko przekonani. U tw ierd za nas w tym ró w n ież coraz śc iśle jsz a w sp ółp raca L w o w a i Krakowa.
Jacek Purchla Dyrektor
M ięd zy n a ro d o w eg o Centrum Kultury w Krakowie
1 J. Purchla, A rc h ite ktu ra K ra ko w a i L w o w a w X I X w ieku, [w:J A rc h ite ktu ra G a licji XIX- X X w. W ybrane m a teria ły M ięd zyn a ro d o w eg o S y m p o zju m 2 4 - 2 7 m a ja 1994 r., p o św ię co n e g o 150- le c iu z a ło ż e n ia P a ń s tw o w e g o U n iw e rsy te tu ,,P o lite c h n ik a L w o w s k a " . Re d. B. C z e r k ie s , M. Kubelik, E. Hofer, L w ó w 1996, s. 162- 17 3.
колекції надали нам: Ягеллонська бібліотека, Бібліотека П ольської А к адем ії Наук та Історичний музей міста Кракова. Н е дійшли д о нас - у зв’язку з трагічною повінню - замовлені нами кілька місяців том у ф отограф ії з фондів “О ссолінеум а” у Вроцлаві.
М и поповнили їх відсутність передусім репродукціями, що походять з часописів тієї епохи: видаваного у Львові “Т ехнічного Ч асопи су” та видаваного у К ракові ч а соп и су “ А р х іт е к т о р ” . О тж е це б у д е цілком львівсько-краківськ а виставка, присвячена урбаністичном у розвитку і архітектурі колиш ньої столиці Галичини.
П одібн и й характер має також каталог, в якому містяться статті авторів з К ракова і зі Л ьвова, метою котрих є також виявлення найважливіших проблем п р осторового р озв и тк у і ар хітек тур и Л ьвова. Реалізація виставки не бул а б м о ж л и в о ю без ф ін ансової підтримки багатьох установ. О собливо гаряче я б хотів подякувати за неї П резиденту міста К ракова, М іністерству культури і мистецтва Речі П осп ол и тої, Г о л ов н ом у р ест ав р атор у п а м ’ятників архітек тури Речі П о с п о л и т о ї, Ф у н д а ц ії С тефана Б аторія, а також К ом ітету наукових досл ідж ен ь за ш ирш е зрозум іння н е о б х ід н о с т і д о с л ід ж е н ь а р х іт ек т у р и Л ь в о в а і Г а л и ч и н и , які п р о в о д я т ь с я М іж народним Ц ентром Культури.
Ц ю в и с т а в к у ми р о з ц ін ю є м о не як за в е р ш е н н я н а ш и х в ж е декількарічних дослідж ень культурної спадщини Галичини, а як початок наступного етапу вивчення феном ену Ц ентральної Є вропи, в котрій Львів, К раків і Галичина повинні знайти належ не їм місце. В 2000 році в рам ках пр огр ам , п о в ’язаних з виконанням К рак овом ролі Є вропейської столиці культури, наш М іж народн ий Ц ентр зби рається організувати велику виставку під назвою “ Галичина - міф і дійсність”. Однак її успіх, так сам о як успішність багатьох наш их дослідницьких і видавничих планів, залежить, передусім, від мож ливості якнайш ирш ого погляду на цю інтригую чу проблем у. А це, в свою чергу, може бути можливим через діал ог і т існ у сп ів п р а ц ю . Н аш М іж н а р о д н и й Ц ен тр К ул ь тур и у К р а к о в і г л и б о к о переконаний щ одо її необм еж ених мож ливостей. І переконує нас в цьому все більш стисла співпраця між Л ьвовом і К раковом .
Я ц е к П у р х л я Д и р е к т о р
М і ж н а р о д н о г о Ц е н т р у К у л ь т у р и у К р а к о в і
І . Я. П у р х л я , А р х іт е к т у р а К ракова і Л ьво ва в X I X с т о літ т і, In:] А р х іт е к т у р а Г али чи н а Х І Х - Х Х cm . В и б р а н і м а т е р іа л и м іж н а р о д н о г о с и м п о з іу м у 2 4 - 2 7 т р а в н я 19 9 4 p., п р и свяч ен о го 150-річчю за сн ува н ня Д е р ж а в н о го у н ів ер с и т е т у "Л ьвівська П о л іт ех н ік а ", рсл. Б. Ч е р к е с, М . К у б е л ік , Е. Г о ф ср , Л ь в і в 1996, с. 1 62-173
