Вияв негативних емоцій в українській, російській і англійській лінгвокультурах: мовленнєвий жанр прокляття

Віра Сліпецька

Вияв негативних емоцій в

українській, російській і

англійській лінгвокультурах:

мовленнєвий жанр прокляття

ВИЯВ НЕГАТИВНЫХ ЕМОЦ1Й

В УКРАШСЬКШ,

р о с ш с ь к ш

I АНГЛШСЬКШ ЛШГВОКУЛЬТУРАХ:

МОВЛЕННеВИЙ ЖАНР ПРОКЛЯТТЯ

BIPA СЛШ ЕЦЬКА

PRZEJAWIANIE N EG A TY W N Y C H EMOCJI W UKRAIŃSKIEJ,

ROSYJSKIEJ I ANGIELSKIEJ W SPÓLNO TACH LINGW OKULTUROW YCH: JĘZYKOW Y GATUNEK PRZEKLEŃSTW A

W IRA S LI PECK A

Państw ow y U niw ersytet Pedagogiczny im ienia Iwana Franki w Drohobyczu, D rohobycz — Ukraina

STRESZCZENIE. W artykule analizowana jest specyfika reprezentacji językowego gatunku przekleństwa w ukraińskiej, rosyjskiej i angielskiej wspólnocie lingwokulturowej. Szczególna uwaga została skupiona na tym, iż właśnie taki rodzaj paremii jak przekleństwo, werbalizuje regułę komunikatywną absorbcji negatywnych emocji. Przekleństwo posiada odpowiednie miejsce w polu konceptualnym “Konflikt”, odznaczającym się osobliwą struk­ turą. Przekleństwa poprzedzają wynik konfliktu oraz są różnorodnie wyrażane w poszczegól­ nych wspólnotach językowych i kulturowych.

EX PR ESSIO N OF NEGATIVE EM OTIONS IN U K R A IN IA N , R U SSIA N A N D ENGLISH LINGUISTIC CULTURES: SPEECH GENRE OF C URSING

V IR A SLIPETS’K A

Drohobych State Ivan Franko Pedagogical University, Drohobych — Ukraine

ABSRACT. The article focuses on the peculiarities o f presentation o f the speech genre o f cursing in Ukrainian, Russian and English linguistic cultures. It has been emphasized that such kind o f paremia as cursing verbalizes the communicative law o f absorption o f negative emotions. Curse words occupy a certain place in a concept field “Conflict” that has its peculiar structure. Curse words verbalize the consequences o f the conflict as it is expressed in different linguistic cultures.

Л

196 В. Слшецька У центр i уваги .ai нгвокулыуролог йших дос. пджень знаходиться мовна осо- бист1сть з розма'ггтям сощ ально-психолопчних ролей, стратег i й i тактик спш- кування. Безумовно, одним i3 а сп ек т е мовлення людини е вербалпащ я п емоцш - hoï сфери. У п р о ц еа спшкування ми безперестанку виражаемо сво! почуття й емоцй', оцш ю ем о довкшля, виказуемо симпатй' чи антипатй'1, зокрема й у си с­ тем! законов комушкацй' е закон мовленневого поглинання емош й, що вважаеть- ся своерщ ною психотерапевтичною технол оп ею для подолання експресивно- го стану (емощ я, втшена у зв ’язну розповщь про не'!, поглинаеться мовленням i зникае), а також закон мовленневого посилення емош й, що передбачае вико- ристання у мовленш експресивних засобш, зокрема емоцш них вигуюв, i3 метою посилення емоцш , яш переживае мовець у момент мовлення. Для того, щ об „зняти” негативш емоцй', мовна особист! сть уводить у систему комушкативних засоб!в паремй, серед яких й така мовна одиниця, як прокляття. За функщею в мовленш прокляття можна сшввщнести !з вигуками чи ш тер’ек- тивами, що практично завжди мають нашональне забарвлення i „служать для вираження емощйно-вольових реаюий с у б ’екта на дшснють, для безпосередньо- го емошйного вираження переживань, в!дчутт!в, афект!в, волевиявлень”1 2. Паремй' належать до тих одиниць мови й мовлення, що входять безп осе- редньо в дискурс культури, поряд i3 стереотипами, метафорами, етикетними формулами тощо. Семантика й прагматика паремш виявляе базов! коди етшч- hoï культури. Досл!дж ення парем!й у ïx функщонуванн!, ор!ентоване безпо- середньо на моделювання мовленнево! д!яльност! за допом огою цих одиниць, виявлення с у б ’ективного дискурсивного парем!йного простору — це актуальш завдання сучасного мовознавства, до яких долучимося в ц!й науковш розв!дц!. Науковщ включають паремй' у склад термпщтнв фреймово!' модел!, адже, щл!сно в!дтворюваш, щ одинищ стереотиш зуються у св!домост! носив мови i завдяки цьому ïx можна вщ нести до когштивних фрейм!в, штамп!в свщ омос- т!, що iepapxiuHO оргашзовують структури знань на основ! екстрал!нгв!стично! шформацп. Паремй' в!дображають форми культурно-юторичного буття кожного народу, мають нацюнально-специфгчний характер, як i вигуки. Досл!дження вчених доводять, що в MOßi кожного народу переважають мовш засоби, як i вербал!зують негативш емоцй', що п ов’язано i3 особливостя- ми людсько’! п си х1ки: позитивне завжди сприймаеться як нормативне, а нега- тивне викликае приск!пливе зац!кавлення3, а отже, прокляття як вияв негатив- них людських ем оц1Й, прагнення зняти стрес, мотивований з ’явою цих негатив- них емоцш , е пош иреною мовленневою формулою, особливо у слов’янських народ!в, яш схильш до б!льшого зовшшнього вияву cboïx почутт!в. Прокляття е складовою концептосфери, або концептополя „Конфлшт”. Ведо­ мо, що, KpiM парадигматичних, синтагматичних, семантичних, функц!онально- семантичних пол!в, у сучаснш л!нгв!стищ мають м!сце й дослщ ження концеп- туальних пол!в. Я дро таких пол!в — це концепт як глобальна мисленнева оди­ ниця, що являе собою „квант структурованого знання”4. Одиницею концеп-1 Т. К о см ед а , Акаолог1чш аспекты npaeMcmieeicmum: формування i розвиток категорп офнки, Льв1в 2000. 2 В. В. В и н о г р а д о в , Русский язык, Москва 1972. 3 Т. К о см ед а , Зазнач. праця, 4 3. Д. П оп ов а, И. А. С тер нин, Понятие „концепт” в лингвистических исследованиях, Во­ ронеж 1999.

туального поля можуть виступати й паремп, що в мовленш виокремлюються як самостш ний мовленневий жанр. Мовленнев1 жанри — це „вщдзеркалення св1домост1 людини, ïï культури та належ носп до певного етносу, самобутност1 с ßiтосприйняття, м1ф1чного та лшгво креативного мислення, мовних одиниць — символ!в, (])iryp i т р о ш в ...”5, додамо — фольклорних жанр1в, паремш, до яких входить прокляття. Отже, ядром концептуального поля е концепт. Концептуальне поле окрес- люеться уш версально-уш кальними функцюнальними константами, що зреаль зовуються системою мовних одиниць, зокрема й р1зними видами паремш. Конфлшт (в1д лат. conflictus — з1ткнення) — з1ткнення протилежних ш те- p e c iß , попшдгв, серйозн1 суперечност1, що призводять до ускладнень чи гостро! боротьби6. Семантичний м ш м у м концепту „Конфл1кт” виражаеться, вочевидь, як з плене ння протилежних iH Tepeciß, погляд1в, прагнень, суперечка, яка приво­ дить до боротьби, що зазвичай викликае незадоволення, виражене негативни- ми емощями. Конкретизащя семантичного Mi Hi муму кожного концепту репрезентуеться у вигляд! уш версальних констант, що у виокремленому концептi виражаються як: 1) причини коифзпкту; 2) с у б ’екти конфликту; 3) pi3ni форми конфл1 кту, його результат i наслщки; 4) сп особи вирппення конфлпсту.

У цьому дocлiдж eннi розглянемо третю константу — pi3Hi форми конфлшту, його результат i наслщки, що вербалпусться в укра'шськш, росш ськш i англ i й- ськзй мовах. Д о лексико-паремшних засобп5 реал1зацй n id константа вщ носи- мо: укр.: ворож неча, борот ьба, битва, конфронтация, прот нборст во, дуель, поединок; М уси т ъ чо ло вт в ю гр и за т и ся на eci боки; У гнгвг чоловгк сам не знае щ о р о б и т ъ та ш.; рос.: враж да, борьба, схват ка, конф ронт ация, п р о т ивобор­ ство, прот ивост ояние, дуэль, поединок, бросит ь перчат ку, вы зват ь н а дуэль; С сора до д о б р а не доведет ; Л и хо е л и х и м избы вает ся; Н е сош лись обы ча ям и - не бы ват ь друж бе та ш.; англ.: hostility, fig h t, battle, struggle, confrontation, antagonism , duel, fig h tin g ; To fig h t dog, to fi g h t bear; F ig h t w ith one ’s ow n shadow ; F ig h ts a n d runs a w a y m a y live to f i g h t a n o th er day; B a ttle lo st n ext to the g rea test

m isery is a battle gained.

Етнокультурну специф ж у репрезентацп конф.пкгу стосовно украшськог p o c if ic b K o ï й англшсьюн мов простеж уем о у виявленш наслщку ко нф л i кту, з ’яв1 негативних емощ й, виникнення антипатп до с у б ’екпв кoнфлiктy, що верба- л1зуеться мовленневим жанром прокляття. У тлумачних словниках укра1нсько1 мови прокляття репрезентовано як багатозначне слово, що м i стать таку систем у лексико-семантичних вар1ант1в: 1) р1зке засудження кого-чого-небудь, що часто св1;щить про безповоротний роз- рив i3 ним i супроводжуеться злов1сним побажанням, пророцтвом; засудження, супроводжене вщлученням в1д церкви; 2) прояв pi3Koro осуду кого-чого-небудь, великого обурення кимсь, чимсь, н енависп до когось, чогось i т. ш.; лайливий BHCJiiß, яким виражають таю почуття; 3) у знач. виг. уживаеться для виражен- ня великого невдоволення, сильного обурення досади, вщчаю i т. ш.; 4) те, що обтяжуе, мучить, робить нещасним когось, завдае лиха, горя тощ о7. Пкццбне тлумачення знаходимо i в тлумачних словниках росш сью н мови. У тлумачно- му словнику anrnificbKoï мови прокляття репрезентовано також як багатозначне 5 Р. Помарко, Ф. Бацевич. А. П аславська та 'т.,Мовленневг жанри вм;жкулътурнт комуткацП, Лыив 2010, с. 5. б3. Куньч, PumopuHHUii словник. Кшв 2001, с. 131. 7 Словникукртнсъког мови, в 11 тт., Кшв 1977, т. 8, с. 202.

19 8 слово i3 под i оною системою значень, хоча послщ овш сть лексико-семантичних

BapiaHTiß

iHnia:

i

i

i

(черт), недобры й

i

one, the evil, deuce, hell, та ш. Звертання до негативних сил потой01ччя ста­

ло в комушкацп традитвйним для того, щ об „зняти” зайв1 емоцЙ, наприклад:

А ст о didbKie у m e o ï бебехи т а п еч т ки !9; Н еха й т ебе чорт возъм е!10 11; Б одай m o o i д т ъ к о н а г р о б г з к р а в ! 11; Л еш и й бы т ебя за б и л !12; Н ед о бр ы й его п р и н ес!13; L e t one d evil d in g another; The d evil g o w ith thee d o w n the lane!; There is d evil in every berry o f the g ra p e !14; The d evil ’s child, the d evil s luck!; The d evil s g u ts!15; H arrow h ell a n d scu m the d e v il!16.

В авторсьюй BH Ö ipni зафжсовано украш сью та росш сью прокляття, що виражають зловюш побажання: а) см ертц хв ор оби , наприклад, в украш сью й mobï — А бодай не д1ждав ночИ17; А б и не дочекався

ui

ni

Hi dpiôonbKux

modi

14 The Oxford Dictionary o f English Proverbs. 3rd ed., Ed. By F. P. Wilson 1992, p. 180.

15 Там само, p. 184. 16 Там само, р. 185. 11 Галицъко-русъю народт npunoeidmi.., т. 1, с. 34. 18 Там само, с. 62 19 Там само, с. 102. 20 Там само, с. 194. 21 Там само, с. 236. 22 Там само, с. 386. 23 Там само, с. 374. 24 Там само, с. 720. 25 Там само, с. 801.

m e o ï дихавицИ 26; Ж е р л а би т ебе хво р о б а !27; А ло м и ло би m o 6 i Kocmi т а би т ебе к р и ш и ло !28; К ольки би т ебе сперли т а би дихат и не дали! К орч би m oôi ж и ли р в а в !29 30; П а р а лт би т ебе т р а ф и в!ъота ш.; в росш ськш mobï — Ш олъ бы ты, да у д а в и л с я !31 ; Я т ебя как лизну, чт о т ы и н о г не соб ереш ь!32; В о т т ебе село д а вот чина, чт об т ебя вело д а ко р чи ло !33; М а й с я до первой см ер т и !34; П р о п а ­ дай он весь и с начинкою и п о т р о ха м и !35та ш. б) н ещ астя , л и х а , наприклад, в украш ськш MOßi — Б о д а й би m o6i н а добре не ви й ш ло !36; Б о д а й т а к д1ж дався em ixu в id ceoïx д т о к ! 37; Id u в п о га н у д о р о гу!38; БЦоби ся доробив, гей стъ н а eodi а вода на р еш ет И 39; З ли д н1 би т я п о б и ли !40; 1в би -с си п еч т к и !41; А зр о ст у би т и Б о г не да в!42; К р а в би з -n id себе!43; Id u в поганий чес т а в л и х у го ди ну!44 та ш.; в росш ськш MOßi — Тому л о п н и глаз, кт о не лю б и т нас!45; Узнаешь, попом ниш ь, будеш пом нит ь К узькину м а т ь 46; Л и хо тому, кт о неп р а вду т ворит кому!47та ш. Результата цього дослщ ження свщчать, що в англшськш л1 нгвокульту- pi використовуеться брутальна, ненормативна лексика у п р оц еа м оделю - вання „негативно!' комушкацн”. У ui й BHoipui не було зафжсовано проклять, що належали б до англшсьюй л i н гво кул ьтур и. Брутальна, ненормативна лек­ сика е реал i затором закону мовленневого поглинання емоцш , що простеж уемо пщ час сварки, конфлшту i под., наприклад: babooning, bla ck a d d er (an unw ise

action), b a ch elo r ’s fair, b e e f curtains, bu m p uglies, cra ck a fa t, cro ck o f shit, damn, goddam n, hell, h o ly sh it48. Стосовно англшсько! лшгвокультури можемо зауважи-

ти, що для мовлення ангт йтпв, як i для 1хнього нацюнального характеру, влас- тива стримашсть у вираженн1 емоцш , бшьша „прохолодн1сть” мовлення, тому паремБзний жанр прокльон1в невиражений. Не заперечуючи наявноУ здатностз у B c ix лю дей вщчувати найр1з1юмаштш- mi почуття, наголосимо, що концептуа;пзашя c ß iiy емоц1й, ï x вираження вщбу- ваеться в кожи i й лшгвокулыур! своер1дно. Слов’янсью л1нгвокультури б1льш широко виражають спектр негативних емощ й, аш ж .шнгвокулыура англшська, що мотивовано специф1кою ментально стг наги опального характеру, вербально1 п ов ед1нки, а мовленневий жанр прокляття репрезентований вщповщ ною паре-26 Там само, с. 101. 27 Там само, с. 138. 28 Там само, с. 347. 29 Там само, т. 2, с. 378. 30 Там само, с. 672. 31 В. И. Д аль, Указан, источник, т. 2, с. 12. 32 Там само, с 638. 33 Там само, с 435. 34 Там само, с 809. 35 Там само, с 1293. 36 Галщько-русью napoôm npunoeidm... т. 1, с. 16. 37 Там само, с. 34. 38 Там само, с. 51. 39 Там само, с. 46. 40 Там само, с. 256. 41 Там само, с. 296. 42 Там само, с. 278. 43 Там само, с. 409. 44 Там само, с. 745. 45 В. И. Д аль, Указан, источник, т. 2, с. 690. 46 Там само, с. 800. 47 Там само, 1376. 48 В. К. М ю ллер, Зазнач. джерело, 784 с.

мш ною одиницею , бшыне виявляеться, безперечно, також у слов’янсысих лшг- вокультурах. Увагу л i н гво кул ьтур ол о г i в сьогодш не може не привернули воображ ения в MOBi 3aco6iß вираження ощнки, зокрема й ем ощ йю п, опис м оделей комушка- thbhoï поведшки, урахування яких дасть зм огу уникнути к о н ф л т т в , непорозу- мшь. Зазначене виражаеться завдяки вербал1зацп концетлв „тершння” i „толе- р а н т т ст ь ”, що е перспективою цього досл1дження. 2 0 0 В. Слшецька