Ч. 128. Львів, пятниця дня 8. (21.) червня 1907. Річник XI
Передплата
■в »РУСЛАНА«
«ввести в Аветриі:вь < п « рів. . Ж м р . V- ПіВ року .. .. , 10 к«р
■а чверть *>мьсу о кор.
я*, місяць . . 1-70 я«р.
Зс граги.дею:
Ціляй рік . 16 рублів або 36 франків аж иів року 8 рублів або 18 фрапхи
Ооедявоке чясло по 10 сот. >Ьжрвеш ш т о т в і душ у мя вирвеш: а ие воаьмеш мплостя і віри ие возьмкш, ' бо руехо мя серце і віра русжс_« — 3 Р у с л а я о в л х псальмі* М. ІІІашкеяяча.
Вяхвдить у Львеві що дві крім неділь і рускях еьяат О О*І1 год. пополудня.
Редакция, адмінїстрация і
•кспедиция >Руслана< під ч. 1. пл. Дембревскоге (Херуи- щикиі. Експедмцяя місцеяя в Аґенциї Соколовского в пасажі Гавсмана.
Рукопвси звертав сяляжв напопередне яастереженв.—
Реклнмацмї неопечатаніе вільні від порта. — Оголо
шена звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ки, а в »Надісланім< 40 е.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесеня по ЗО сот.
від стрічки.
ся Корона — в моїй власній молодости було завданєм доконати остаточного у- вільненя селян від ґрунтових тягарів;
коли від того часу свобода заробкованя горожан вповні витворила ся, то мушу сподївати ся, що тепер удасть ся видо- сконалити квестию державного забезпе
чена на старість і в разі неспосібности до праці, як і забезпечена і охорони ро
бітників взагалі, яке розтягало би ся і на моряків.
Р.вномірно з социяльно-полїтичною мусить поступати енерґічна продукцийна політика задля економічного розвою і ви
користана материяльних сил. В сій цїли нові торговельні трактати мають на цїли розширене заграничної торговлї, а екс
порт наших товарів буде дізнавати си стематичної державної помочи. Дальше правительство буде старати ся о можли
во найбільше розвинене телєґрафічної і телефонічної сїти і о дальше удержа
влюване приватних зелїзниць, так важних зі стачовиска комунїкацийної політики.
В сій цїли, як і задля будови нових лі
ній, потрібних для вдоволена потребам змагаючого ся комунїкацийного руху, правительство буде старати ся о до- статченє средств на сі в великій мірі продуктивні підприємства.
Розвій здорового, середного проми
слового стану, потрібного для корисного зозвою суспільних відносин, піддержу
вати ме правительство досконаленєм про
мислового законодавства, чинним підпи- занєм промислу, иіднесенєм фахових спосібностий і поправою кредитових ві
дносин через основане «Центральної ка
си стоваришень*. Признаючи велике зна- чінє рільничого стану, правительство предложить проекти задля управильненн особистого і реального кредиту рільни
чого, які будуть мати на цїли зменшити тягар відсоток і запобічи дальшому одов- женю. Заразом правительство заведе ор- ґанїзацийні зарядженя задля побільшена і полїишеня стану худоби і коний, як одного з найрентовнїйших жерел сіль- скої господарки. — Важною суспільно- політичною квестиєю є реформа обезпе- ченя робітників в гірництві і питане, чи держава так з огляду на суспільно-по лїтичні, як і господарскі мотиви не по
винна брати більшого уділу в копаль-
НИЦТВІ
угля,
ЯКОГОвеликі
СКІЛЬКОСТИ п о - ітребує в своїх власних підприємствах.
Рівночасно з дбалостию про мате- ринльні інтереси мусить поступати ста- ранє за духову культуру, особливо що до вихована молодїжи. Особливо для тих верств населеня — зазначує промо
Престольна промова
На вчерашнім торжественнім отво- реню державної ради в церемоніальній сали цїсарекого замку, цісар сидячи на престолі в короні, відчитав престольну промову, яка так зі згляду на переломо- ву хвилю, як і на свій вельми богатий зміст, набирає тим більш ої ваги.
Привитавіпи членів обох палат дер
ж авної, ради, вказує престольна промова на новий виборчий закон, який уповно- лїтнив політично наиширші верстви на- селенн і дав їм спромогу впливу на дер
жавні діла. Заразом виєказує надїю, що так нові представники тих мас, як і члени палати панів, яка одержала нові поруки свого високого значіня, сповнять свою плодоносну працю для добра віт- чини, оправдуючи тим способом поло
жене цісарем довірє в реформі тих ін- ституций.
Передовсім уважав Корона конечним воскресенє права ухвалювана буджету і контролі, щоби запевнити державній господарці згідні з конституциєю основи, та приміненє реґуляміну палати послів до знатно змінених теперіпіних відносин.
Дотичні внесена иредложить нрави- тельство.
Дуже сердечно згадує Корона про справу национальних суперечностям, які єще не найшли полагоди, але перед якими австрийска рация стану (Зіааїз-
к и п з і )
не повинна зацукати ся, а найти прецінь розвязку в рамах основних за
конів і посеред держави. Однак до сего потрібна добра воля всіх інтересованих народів. А є моїм горячим бажанєм — зазначує Корона — щоби в своїм часі полишити моїм народам, як дорогоцінну спадщину, запевнене істнованя їх на
циональних дібр, а сим запевнити за га лові! национальний мир, який був би спільною власностшо всіх приятелів вітчини.
По щасливім доконаню зміни кон
ституцій в демократичнім напрямку, б у ло би великим зиском для держави зр е формоване адміністрації. ГІравительстзо предложить проект в тім напрямі, щоби утворити окружні власти політичні, під
дяглі краєвим властям. Се скоротило би дорогу інстанції і приспішило би адмі- нїстрацинне ноступованє, а заразом збли
зило би адмінїстрацию до сфери інтере
сів населеня.
В парі із суспільним иереображенєм іде нове уформованє госнодарских основ держави. Коли для мене — висловлює
ва — які мусять удержувати ся з праці рук, є здобуте потрібних відомостий і морально усталеного погляду на житє, найважнїйшим середником, ведучим до вдоволена в житю. Народна школа, якої цїлию по мисли державного закона про народні школи, остане обичаєво-релїґі.ї- не виховане, потребує передовсім супо
кійного розвою. Правительство пригото- влює проект закона про образованє і уздібненє до учительского заводу, який мусить відповісти збільшеним вимогам часу. В народних школах мусить більше дбати ся про рільниче виобразованє, як також на фахову науку, промислову і торговельну. Н а розвій висших шкіл буде правительство звертати пильну ува
гу і поведе дальш е справу научних ін
ститутів, особливо клінік.
Фінанси держави є завдяки мирно
му сьвітовому иоложеню і супротив тривалого розвою господарчого в стані надзвичайно упорядкованім і вдоволяю
чім. Однак супротив обтяженя скарбу великими акциями останних літ, як і но
ві підприємства, треба звергати бачну у- вагу на удержанє рівноваги в буджетї держави, а репрезентация народа буде му сіла не тілько розслїджувати докла
дно видаткованє, а також в даних ви
падках роздумати над винайденєм но
вих жерел доходу. Правительство предложить свої конкретні пропозиції! в трудній квестиї упорядкована краєвих фінансів, а також є наміреним нове у- нравильненє домових податків, як також податку від спадщини і від даровизн.
(Конець буде).
(+ ) Політичні сторонництва почина
ють помалу в посольскій палаті органі
зувати ся а небавом почнуть також у- кладати ся взаємини поміж парлямевтар- ними сторонництвами, позаяк без того яка небудь успішна робота законодатна була би неможлива. Також і рускі посли будуть приневолені оглядати ся за полі
тичними союзниками, наколи схотять о- сягнути для руского народу якісь реаль
ні і позитивні придбана а не обмежити ся лише на «моральні побіди«. Вже пе
ред почином сесиї нової ради державної кількох руских послів висловило свої погляди, що они будуть змагати до со- юза з т. зв. поступовими сторонництвами (п. Будзиновский сказав виразно — бу
нти з социялїстами, бо социялісти-
2
чна проґрама така сама, як наша), де
які знов клали виразно вагу на те, іцо рускі посли не можуть лучити ся з сла- вяньскими сторонництвами, лише з Нім
цями і то з т. зв. нїмецкими вольнодум- цями. Не треба забувати, що між инши- ми домаганями руского народу рускі по
сли будуть приневолені поставити справу засновин у Львові україньско-руского у- нїверситету, про що висловив ся також п. Колесса перед дописувагелем N. Гг.
Ргеззе, а при тім також зазначив, що рускі посли будуть лучити ся з п о с т у п о в и м и с т о р о н и ц т в а м и . За
для того буде цікаво приглянути ся тим нїмецким >вольнодумцям« (ГгеІ8Іппі§е), на котрих мабуть передовсім між нїмец
кими сторонництвами рускі посли покла
дають свої надії.
Давнїйше звали ся ті Німці — лі
бералами, а тепер підчас виборчого ру
ху лунало всюди — поступовці, вольно
думцї, сеж звучить так приманличо. Те
пер покинули они вже фірму »лїбералї- зму«, позаяк та фірма вельми стратила кредит через Мадярів, а так як мадяр ский лібералізм тепер в цілій наготі представляє ся запереченвм всякої сво боди і рівноправности инших, немадяр- ских народностий, так само і нїмецкий лібералізм збанкротував. Треба отже було віднов.ти і перемалювати стару ви
віску, щоби тим лекше приманити людий.
Не треба забувати, що »ліберали<
свого часу роздвоїли монархію на дві половині і не лише віддали Мадярам на поталу поселених в Угорщині Славян і Волохів, але навіть два мілїони своїх земляків, Німців в Угорщині й Семиго- родї, а до того приймали всякі на Ав- стрию накладані тягарі, щоби лише о- безпечити собі верховладу над австрий- скими Славянами.
За прикладом Мадярів не допускали Нїмцї-лїберали до розвязки националь- ного питаня в Австрії а через те немічна у внутрі Австрия була приневолена все піддавати ся волі Мадярів.
Мимо всего того национальна сила славяньских народностий в Австриї ро
сла безнастанно, так що Німці щораз більше тратили свою верховладу а в о- станних виборах ледво останки тих дав- них лібералів вспіли дістати ся до нової палати. Тепер голосять они, що бажа
ють бути »вольнодумцями«, »поступо вцями*. Се вольнодумство, сей поступ виявить ся одначе найкрасше тепер, ко
ли буде рішати ся справа австро-угор- скої угоди і национальне питана. Діло лібералів нїмецких, довершене в 1867 р., дуалізм, розбиває ся о ненаситність Ма
дярів, а се на руку ковінька нїмецким радикалам, котрі кинули оклик »геть від Угорщини*, щоби тим лекше приладити австрийскі краї для Гогенцолєрнів.
Якжеж> ті вольнодумцї нїмецкі за- дивляють ся на национальне питане?
Проґрама що йно заснованого „Нїмецко- национального Союза“ говорить лише про с к р і п л е н е н ї м е ц к о г о ж и в л а в А в с т р и ї , про поступ ду
хового житя і национальне виховане, про скріплене н а ц и о н а л ь н о ї с ь в і д о м о с т и н ї м е ц к о г о н а р о д у , одначе ані слівцем не натякає
про потребу рівноправности ненїмецких народів — бо се очивидно було би на- рушенєм н а ц и о н а л ь н о г о с т а н у п о с ї д а н я н ї м е ц к о г о н а р о д у !
Само про себе розуміє ся, що сего- дня нїмецкі вольнодумцї чи поступовці повинні собі вибити з голови всякі цен
тралістичні і верховладні змаганя, бож се стоїть в яскравій суперечности з вольнодумними і поступовими ідеями.
Цікаво буде, яке становище займуть сі вольнодумцї супроти социялїстичної нро- ґрами? Ся проґрама не змагає до за
гальної свободи, а до систематичного, принципіяльного о б м е ж е н а індиві
дуальних прав в користь всемогучої, всевідучої і всевладної держави социялї
стичної Колиб ті нїмецкі вольнодумцї дійсно думали по австрийски і причува- ли, що грозить навіть нїмецкому живлу в Австриї, тоді не далиб ся они баламутити зжидовілому віденьскому дневникарству, а звдинилиб ся з християньскими сус- пільниками, сим найбільшим сторон- ництвом парламентарним до спільної бо
ротьби проти мадярскої переваги. Тоді витворилоб ся могутнє нїмецке сторон- ництво, котре положилоб конець нацио- нальним спорам в монархії, розвязалоб национальне питане, привернуло давну державну єдність, посеред котрої нїмец
ке живло малоб визначне становище. 0- дначе нїмецкі вольнодумцї і поступовці все Ще мріють про давну верховладу і тому не можна по них сподївати ся, що
би они могли і схотіли пособляти таким справам, як засновини якого небудь не- нїмецкого (отже і укр.-руского) універ
ситету.
Спільний клюб.
Стало ся те, чого в краю всі най
менше сподївали ся. Іменно прийшло до утвореня спільного руского клюбу, який складає ся з ЗО послів (з виїмкою 2 со- циялїстів). В дотичних переговорах між послами розходило ся головно о назву клюбу і в тім напрямі згоджено ся на трояку: руский, малоруский, або укра
їньский клюб а по нїмецки: КиїЬепівсЬег КІиЬ. З того бачимо, що як з одного боку москвофільскі посли, оставші без свого голови др. Дудикевича, зрезиґну- вали з замаркованя своєї росийскої о- кремішности, яка мусїла би зазначити ся в нїмецкій назві ,,гивзІ8сЬ“ так з другої сторони не тілько национал-демократичні посли, але і радикали відступили від клеймленя кацапского ренеґацтва перед парляментарним форум Австриї.
Як „оден з послів41 пише до ,,Дїла“, злука прийшла до успіху на підставі ось якої проґрамової основи руского клюбу:
1. Членами руского (малоруского) клюбу послів державної ради у Відни суть всї посли з Галичини і Буковини рускої (малорускої) народности, котрі я- влять ся на першім засїданю того клю
бу, скликанім через найстаршого віком посла, зглядно заявлять на руки того посла своє приступленє до клюбу.
2. Задачею руского (малоруского) клюбу є заступство і оборона інтересів
малорускої нациї для її самостійного ро- звою політичного, економічного, суспіль
ного і культурного.
3. Констатуючи, що всї члени клю
бу признали істнованє малорускої нациї, полишає ся поодиноким партиям і чле
нам клюбу до волі, при иублїкованю у- рядових енунцияций клюбу уживати на означене клюбу і нациї або теміну ма
лоруский або терміну україньский. — В нїмецкій мові офіцияльна назва клюбу є
„КиіЬепепк1иЬ“ .
Уложенє повної проґрами клюбу і реґуляміну наступить в найблизших днях.
Акция полуднево-француских вино
градників в справі поправленя ціни для пра-.
вдивих вин через заказ фальшована і підроблювана, як і наложена цла на за- граничні вина, перемінила ся в отвертий бунт. Горячий темперамент полудневцїв, проявив ея в повній силі. Не чекаючи на заряджене правительства спбнукано передовсім мерів до резиґнациї, які ми- м_ візваня міністерства переважно цо- фнули єї і полишили повірені їх властию місцевости від всякої управи. Збори і з'їзди ставали чимраз численїйші, а бе
сіди аґітаторів чимраз очайдушнїйші.
Вкінци перенесено сей рух також і до війска, яке або відмовляло своєї інтер
венції в збіговисках, або прямо таки по
ривало ся до бунту.
Як дневники доносять, вояки 100 го п. піхоти, розміщені в таборі в Лярсак збунтовали ся, чинно зневажили офіци- рів і знищили цілковито табор. Причиною сего було, що їх товариші, які перед тим були збунтовали ся, не одержали амнестиї. В Нарбонї уставлено барикади на улицях. Коло Бурґ-Курзан поперети
нано телєґрафи і повириваво зелїзничі шини. Межи стациямми Нісан а Кольом- біє найдено на шинах міну, наповнену порохом, яку відіслано для розсліду до хемїчної лябораториї. До Монпеліє ви
слано сильні відділи війска. Також полк драґонів і полк гузарів вислано, щоби замкнути всі дороги до Анжелєр, загро- женого поважно розагітованих вино
градників.
Справа тих подій станула на дне- внім порядку францускої палати послів а дискусия, викликана сею квестиєю, до
казує, в якім тяжкім та небезпечнім по
ложенні найшла ся Франция супротив того винного руху. Пос. Альби домагав ся в інтерпеляції, щоби правительство подало до відомості! палати всі заря- дженя, які видало в справі робітників по
лудневих винниць. Інтерпелянт домагав ся сейчасових нарад над інтерпеляциєю.
Презес кабінету Клєменсо зажадав від- роченя сеї справи до пятницї; заявив дальше, що бажає передовсім мирного полагодженя, а над усе пошанована за
конів. Рух протесту ширено на полудни Франції против законів. Довше зношене подібних вибриків значило би конець Франції. Радимо — сказав дальше пре
зес кабінету — над законом задля зда
влена ошук з вином; полуднє відповіло
з
насильством. Судове переслїдованє справ- цїв сего поступованя і злочинів вже роз
почато. Коли палата буде голосувати против нас, то я всьо відкличу. Палата має рішаючий голос.
Социялїстичний посол Ж уре закинув нероззагу правительству, яке хоче стя
гнути на Францию домашню війну. Пре
зидент міністрів Клєменсо заявив, що з огляду, шо в полудневій Франциї утво
рило ся побічне правительство. яке ви
конує тероризм і змушує муніципальні ради до димісиї, найдішов вже час до приміненя приписів (гучні оплески).
Пос. Саро виводив, що єго димісия з достоїньства підсекретара стану не за- значує противеньства до політики прави- тельства, противно він і на дальш е буде підпирати єго. Пос. Рідо промовляє за відроченєм інтерпеляциї. Хвиля є по
важна і всі сторонництва мусять зґру- нувати ся коло правительства (довгі оплески). Відтак 412 голосами против 158 ухвалено відрочити інтерпеляцию до пятницї.
Н о в и н к и.
— Календар. В п я т н и ц ю : руско-кат.: Те- одора, Єфрема; римо-кат.: Альойзия. — В с у- б о т у : руско-кат.: Кирила, Теклі; римо-кат.:
Павлина.
—^Поклик до П. Т. Духовеньства і щирих патриотів.
На сегорічну оселю зголосило ся до 80 дівчат учениць руских шкіл і польских.
€ то доньки найбіднїйших родичів, або крайні сироти, які через цілий рік жиють серед най
гірших відносин гігієнічних. Виділ не може всіх забрати на оселю з причини браку від
повідних фондів а також і браку поміщена на тільки дівчат. Виділ може приняти най
більше 40 дівчат. З огляду на се, що всі зголошені заслугують вповні на се, щоби їм бодай в часі вакациї допомочи, аби прийшли до ліпших сил а також щоби віджили сель
сини воздухом і мали трохи ліпше зїсти — звертає ся Виділ до всіх щирих прихильників бідних руских дїтий, щоби зволили забрати сі діти на село і тим чином допомогли Това
риству в єго змаганях. Виділ має повну на
Матераяли и історії зносин Гапод з В уим иш .
Ч. 37.
Лист Із. Воробкевича до Олекс. Барвінського,
писаний 1. (13.) цьвітня 1867.
(Дальше).
Шо чесна громада ділае, уклониеи в і до, мене усімт. щирим'ь братямт,, и скаже імт, що я іхь проеивь щоб'ь до праці взялися — ІЦОб'Ь вже разт. и
СВОІМЧ.можи, душу поті
шити и серце розвиселити.
Пиши до мене мій щирій друже, хочь екілка сліви. (бо теперт, ти часу немаєнгь) оне мене такт» потішути. яки. довгій, довгій лист'ь, а яки» мети, мати часу то пиши до мене обшернійши, бо Твоі милі и мені дорогі слова мені не одну тоску й нужду розгоня- ютп» уливаючи наче балзами. у моє хоре сер
це... а єго ціла хороба є, безталаньє нашоі Руси, — віри, мені, щоби. зп> него крові. про- ливн>, кобими. знави. шо іі зорья засвитае, а золоті часи назадь вернутси — не ті козац
тва и гайдамацтва, али такі щоби, ми усі щ а
сливі були...
Щ о
нового ненаписаними., а найбілши зи.
тоі причини бо вижу шо моеми нещасними плодами вами, много клопоту задаю. Моі язи
кові и до форми знаю я (тому вже ви... рідшн милю
течачіся блуди пізнаю и біду лиши, могила напра- протіви. метріки... степні
_
_
— і—
імені такі преродні, що-
бимп» цілий вечірп» ви» нихи. говорити міги., а ЯКИ. де я ІХ'Ь недодержавь често, то онц не- п дути. дуже у очі, таківскі блуди мож и у найславнійшихи. подіяхи. надибати.
Я задумав'ь єдну драму у стехахи. напи
сати, як и моі передні 2 так написані... но ті твори — хочи, іхп» ідея, основа и ціла акція гарна ви, язековім ь и технечним'ь взляді сла
бенькі, я радби такі щось для васи, написа
ти... може возму тоі матеріали, шо маю згь Чорно Гори (Мопіепе^го) за часіви. Стефана Малого (Зіеіапо Рісоїо) 1767. котрого Чорно
горці тримали за Петра III., котрого Алексей Орлові, у Рогіші єдвабними, шнурочкоми, за- душіви». Матеріали, сей дуже гарний, и пре до
брі праці війшлаби. незгірша драма. Тути. гра- либи ролю князь Юрій, Влад. Доморукіїі, Вла- діла Сава и Арсеній Пламенаки., калугорь зи.
монастеря Станькєвіци,, Веницлянскі МоЬі- 1і и. д.
Другій матеріали бувби за князя Четвер- тінского... та драма подобнаби була до Кулі- шивоі „Колії" ви Хаті... лиши ііребави мені ще більши сюди належного матеріалу и біль- ши іеторечнихн совреминихи осіби знати.
Лиш єдна біда тути, що якбими щиру правду утяви шо ви тихь часахи на наші Украінї діялося, тоби мене Ляхи на крести розпяли- дію, що II. Т. Духовеньство не відмовить своєї помочи. Виділ має до номіщеня також кілька бідних а чемних хлопців. Зголошеня просимо присилати до кінця червня на руки секретаря, п. С. Ґерусїньского, Львів; ул. Ар- сенальска 6. — Від Виділу Тов. „Вакацийних осель: С. Бачиньска, иредсїдателька. С. Ґеру-
сїньский, секретар.— Оповістка.
Дівчата, котрі хочуть їхати на оселю, мають прийти в с у б о т у о г о д . 9. р а н о до школи ім. Ш евченка, ул. Сиксту- тка 47 до лїкарских оглядин. Виділ просить 11. Т. оо. катехитів, щоби повідомили про се ті дівчата, що подали ся на оселю. — Виділ.
— Попис учениць
школи музичної п. Олени Прокеїпівної відбуде ся в суботу дня 22. чер
вня 1907 р. в салі „Сокола" в будинку „Днї- стра“ . Початок о 4. годині по полудни.
— Цісар
жертвував з власних фондів 300 К запомоги на будову церкви в Глїбові, ска- латского повіта.
— Вістки з гіТвн. Америки. О. Левицкий
парох в Шенандорі, купив для тамошної па- рохії реальність за ЗО тисяч долярів, на якій має станути величава, мурована церква по
будована на взір питсбурскої. — В Новім Норці завязало ся тов-о „Україньский драма
тичний кружок" (КиїЬ. О га т а їіс Зосіеіу). Г о
ловою того тов-о є А. Цурковский. — Під
час посьвячевя угольного каміня під нову греко-катол. церков в Вилксбері, На. в четвер дня ЗО. мая в наслідок натовпу людий, тим часова підлога заломилась і сьвященики і люди, які на ній були, попадали 12 стіп в до
лину у пивницю. Вісьмох сьвященчків і 11 сьвітских серіозно покалічених. (За „Ам. Своб“).
— З Тов-а для розвою рускої штуки.
Перше конституюче засїдане Надзираючої Ради Товариства для розвою рускої штуки у Львові відбуло ся дня 18. с. м. Предсїдателєм Ради вибрано Всч. о. Льва Сембратовича, архікате- дрального вікария, заступником предсїдателя п. Евгена Турбаньского, артиста-маляра, а се
кретарем Ради п. Василя Чуму, урядника Тов.
„Дністер". Членами Ради є пп.: Василь На- гінрнй, директор „Народної Торговлї", Альфред Будзиновский, ревідент ц. к. намісництва, о.
Николай Ґалянт, катехит, Іван Бачиньский, касиєр тов. „Дністер", Антін Оприск, столяр, Теодор Гладкий, артист-маляр, Яків Хомик, артист-маляр, Иосиф Делькевич, концес. бу
дівничий і Василь Ґресяк, кравець.
— Іменованя.
Намісник іменував в львів- екій дирекциї полїциї практиканта концепто- вого полїциї Хр. Писарского ^онцеиістом по
ліцій. — Президия краєвої дирекциї скарбу іменувала провізоричного комісари скарбового
дра Йос. Вненка і'скарбових концеиістів Генр, Ґултинького, Фр. Вушка, Йосифа Семяшка, Казни. Швайконского, Володим. Навратиля, Стеф. Ґарчиньского, Винк. Білиньского, Стеф.
Міллєра, Войт. Ватку, Болесл. Лахецкого, Едм.
Ванґа, Ад. Зельцера, дра Володисл. Пикоша і дра Тад. Поляка скарбовими комісарами, а провізоричного конценіста і практикантів:
Йос. Каспшика, дра Генр. Ґайста, дра Льва Ш ульмана, Леон. Цена, Льва Дроботовича, Алекс. Иара, йос. Ґжеґорчика, Каєтана Я- повича, Івана Ясківця, Антон. Скшипка, Гр. Зацерковного, Меч. Чеховича, Евгена Урбаньского, Кар. Войцїховского, Кар. Карпинь- ского, Яросл. Алексевича, Ів. Максимовича і д-ра Стан. Гофмана концепістами. Дальше іменувала президия дирекциї скарбу канце- лярийних офіциялів: Роб. Халупницкого, Йос.
Абдермана і Ник. Влажейовского адюнктами канцелярийними, а каацелїстів: Болесл. Ґель- ба, Конст. Стршельбицкого, Вас. Кизиму, Едм.
Фика і Ем. Твардиєвича офіциялами канце
лярийними. — Іменовані крім того: Алекс.
Мотика офіциял адюнктом канцелярийним дирекциї скарбу і Йос. Колч практикант кон- цептовий конценістом скарбовим.
— Доповняючий вибір посла
до сойму з сїльсках громад турчаньского повіта на місце бл. п. Елиджука має відбути ся небавом. На той мандат загнули пароль москвофіли і ви
сунули кандидатуру судиї Ганчаковского з Отинїї, котрий скликав вже передвиборчі збо
ри. Контркандидатом п. Ганчаковского має бути радник суду Савчак, б. соймовий посол і член краєвого виділу. Борба о той мандат буде, здаєсь, завзята, бо буде ходити о стан посідана в тім темнім безпросьвітнім закутку східної Галичини, з огляду на сонмові вибори, які відбудуть ся в 1908. році.
— Звіт товариства торговельно-промислового
„Сокільский Базар",
стоваришеня зареєстрова
ного з обмеж, пор. у Львові. Доси приступило 56 членів. Декларованих уділів 101 на суму 2525 К, вписове 122 К, на ощадність вложені вкладки 186 К. Приступили в члени пп.: Яр.
Вінцковский, О. Саноцкий, о. Н. Воляньский, Д. Кучика, Альф. Будзиновский Іл. Яремке- вич, Ів Боберский, Н. Доскоч (4 уділи), Ос.
Курдидик, Сп. Матренчук, М. Лятошиньский, А. Федор, о. С. Мохнацкий, ІО. Мудрак, Йос.
Доманик, Іван Ігнат, Тов. „Сокіл“ в Вуску, Вол<
Дидиньский,1 о. Гр. Кульчицкий з Америки (40 уділів), Вол. Бартош, Мих. Петрицкий, К л|
Воляньский, Зен. Сушко, Кость Паньківский, Ст. Лотоцкий, П. Лялька, Ев. Величковский, Гл. Дубчак, Н. Сіяк, др. Ст. Федак (2 уділи);
Лемківский Банк в Н. Санчи, Віт. Манастир-
би. Другій псевдоніми збавивби мя віди сеі напасти. Но тути треба мені білши жерели, білши осіби, білши правдивихи імени. Коли має чоловіки до основи хочи зи кілка прав
дивихи осіби, то и ті другі відумані при и черези нихи оживляютця и не сути фотазма- горечними. Тути тебе прошу мені матеріалу назбирати и надослати — одна гарно написа
на драма білши значити, ніжи цілій Томи дрібних!» поезій. На сими йолі показує геній человіческій до котроі степини віни добився, твори такого роду чинути літиратуру правди
вою літиратурою. Сей матеріали щоби добре віробити потребую віди тебе не лиши надо- сланіе глібшихи жерели, но и поученіа, и та
кі цілоі основи. Недобри було-би, щоби яко причину замордуваньє того княза черези мел- ника навести шо він єго дочку звіви — и лиши ждав бурі щоби німстився, а настави бунти протіви паніви за часіви К. Єрема Віш!.. и він пімстився а ватажки Остап а Денша узяли зи собою єго біляву княгиню, смішили и мучили і... Та причина відумана, тому можби правдиву за основу взяти н. цр.
шо князь того мелника мучив, катувави и. д.
Дай добру раду брати!
Знов друга просьба. Я писави до Відня, щоб мені зи відтиля книжки, касающіи ся до козацтва, України и Мопіепе§;га прислали, но дурно я іх візираю — я тобі які книжки про Мопіепе^го (£ео£гарНІ8сЬ-еІпо£гар1і.) зна
йомі, и ви Львові мож іхи дістати то преси-
4
ский, Дм. Гутович, Тов. „Труд", Тов. „Проеьві-
т а “, М. Левицкий, М. Дембовска, Н. Пшепюр- ский, Ст. Склепкович, Ол. Киприянівна, Юс.
Левицкий, 3. Рутковский, о. Лев Сембратович (2 уділи), „Народний Дім" в Ж овкві, В. Гуке- вич, Іл. Чапельский, Иос. Делькевич, Ів. Чор ній, Ан. Оприск, о. др. Ст. Ж ук, Ф. Левицкий, Ром. Заячківский, М. Стефанівский і Евг. Спо- жарский. В так короткім часі то є в двох мі
сяцях придбане 56 членів зі 101 уділами як найкрасше сьвідчить о ирихильности нашої суспільности до започаткованого нами діла і маємо повну надію, що і дальші численні вписи і вкладки ощадности ще обильнїйше попливуть. Уділ 25 К, вписове 2 К, від оща- дностий 41/2°/
о- Гнізда сокільскі, приступайте як найчисленнїйше в члени, а ощадности льо- куйте в нашім товаристві! Гаразд! - Дирекция.
— Нова посольска палата
змінила ся зов сім що до свого складу. Найбільшу страту поніс стан великих властителів земских, на- томісць зросло число селяньских послів.
Склад иалаги виглядає ось як: 3 членів ка
бінету шість є послами, а се: Дершата Дзє- душицкий, Коритовский, Пацак, Праде і Форшт, краєвих маршавків є двох (кн. Ліх
тенштейн і др. Ебенгох), великих властителів земских є 22, а в старім парламенті було їх 102, число малих властителів земских зросло з 76 на 110. Адвокатів засідає в новій палаті 60, а переділе було їх 63, сьвящ ени'ів є 45, а було лише 23, публичних урядників 42, тілько саме, що було в попередній палаті, профе
сорів 43, се є 16 більше, чим було передше, приватних урядників 48 (передтим було 4), редакторів і видавців Газет 46 (передтим бу
ло 26’, лікарів 8, се є о 2 більше, аптикар 1, передтим було 2, ремісників 21 (передтим було 15). Надто є ще оден емеритований Ге
нерал фон Ґуґґенберґ.
— Іван Орт,
колишний австрийский архі- князь, блукає ще по сьвітї, як і архікнязь- престоло-наслїдник Рудольф. Від часу до часу появляють ся сензацийні вісти про обох головнож про Івана Орта; зголошують ся лю
ди, які запевнюють, що були і балакали з ним. І то одні бачили єго в Льондонї, другі в Парижи, треті аж за морем в Америці.
І тепер заговорила преса, що Іван Орт поя- вить ся небавом в Парижи і буде мати ро
змову з редактором „Фіґаро". Другі знов за певняли, що бачили єго на днях в Льондонї.
Льондоньска часопись „Еіхепіп^ Мехгз“ обі
цяла 4 фунтів штерлїнґів для того, щ о дасть найдостовірнїйші відомости про пропавшого.
Ся премія мала величавий успіх, бо приваби
ла силу людий з' ріжними поданими. З їх зізнань виходило, шо Іван Орт находить ся ли мені хочт> єдно рщ ^епровіпасЬпаІіте, та- кожгь и подібні книжки про Украіну и козац
тво. Мені писавсь єдеігь друга, за. Відня шо тама. можа. добрі книжки дістати, я писава.
до книгарні, и дістава. відпись що всі розпро
дані така. н. пр. 1) Юіе К о в а к е п іп іЬгег
£е$сЬісЬі1ісЬеп Епімчкеїип^ о. А. V. В, Вег- Ііп 1860, 1 Всі. 2) ОевсЬісЬіе сіег Екгаіпі- 8с1іеп і 2арого§ег Ковакеп, пеЬзІ; еіпі^еп КасЬгісЬіеп хоп сіег Уегіазвищу и. йеп 8іИеп сІегаеІЬеп, пасЬ ЗсЬегег’в Аппаїеа сіє 1а ре- Іііе Киззіе V. К. Н а тте гс іб гіег рг 8 Ьеіргід;
1789. ХУеу^апсІ (ОеЬЬагсІІ и. Кеієїапсі) 1 Вапсі.
Про книжку про М опіепе^го котру лингь знаеша. напиши або пришли мені.
Сего листу найважнійшу річь мавима»
забути: „Я тебе прошу мені написати, ко
трого рітму я при моіха. драматечних твораха.
тремати ся маю. Напиши мені точно аів У егзтазє.
1. (13) Апріля 1867.
На тенерь досить.
Щасливі свята. Бувай здорова., твій щирий друга, //з . В.
тепер в АнГл'ії ві всіх містах. Тимчасом за слона знялась з цілої загадки. Іван Орт, про про якого появу в Парижи тепер всі загово
рили, є простенький собі фармер з Аргентини
— Іван От.
— Росийске всйско борушить ся. З Петер
бурга доносять до Уозе.
ЩО 600 вояківкиївского баталїону інжінєриї напало на м ага
зин амунїциї і заосмотривши ся в острі па
трони, почало стріляти. Застрілено комендан
та баталїону і трех офіцирів. Коли проти бунтарів виведено инше війско, прийшло до кровавої битви, в якій 60 жовнірів поранено.
Бунт здавлено по арештованю 250 жовнірів.
150 жовнірів утїкло. — В Губерніях над Вол
гою козаки відмовляють послуху при давленю селяньских розрухів. Тому спроваджено в ті сторони вісім полків драґонів, які стояли за логою в польскім Королїстві. Загалом вицо- фано з Королїства 9.000 війска, якого часть.
вислано до Царского села. Польска праса пише з того приводу, що Рвсия мусїла за- ключити якийсь таємний пакт з Німеччиною, бо инакше не могла би лишити иольске Ко
ролівство майже без війскових залог.
С о їо ззеи т
в п асаж и Г ер м ан ів
при ул. Соняшній у Львові.
Нова сензацийна програма.
в і д 1. д о 15. ч е р в н я 1 9 0 7.
Щоденно о год. 8.* вечер представлене.
В неділі і сьвята 2 представлена о 4. год. по-
’нол. і о 8. год. вечером. Що пятницї
НідЬ Еііепредставлене. Білети вчаснїйше можна набу
ти в конторі Пльона при ул. Кароля Людви- ка ч. 5.
Т елєґрам и
з дня 20. червня 1907.
Відень. Ческі аграрники, Русини, Словінці і инші Групи послів мали вчера засїданя ц справі вибору президента палати.
Будапешт.
На вчерашнім засїданю сонму хорватові посли вели дальшу обструкцию.
Президент сойму відобрав голос кільком Хор
ватам під замітом, що они не говорять до річи. Коли уділив голосу пос. Потоцнякови, сей удав, що не розуміє со мадярски і не рухав ся з місця. В кінци почав промовляти по хорватски та від часу до часу ставав. Пре
зидент напоминав єго кілька разів, а на конець відобрав голос. Потоцняк мимо того говорив дальше заявивши, що не розуміє угорскої мови президента. З а се комісия нетикально- сти ухвалила виключити єго на 30 днів з сойму.
НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ
Готель, рестяврацпя і каварня — ріг ул. Сикстускої і Косцюшка у Львові.
Приїхали дия 19 с. м.: ДІих. Городило- вский з Золочева, о. Иос. Застирець з Бучача, о. Н. Котецкий з Ольшан, о. І’р. Ж уравский з донькою з Дрогомишля, Юл. Швебер з Пе
ремишля, Ост. Горбачук з Кристинополя, др.
Ів. Мох з Глинян, Ем. Пилипякова з Камінки етр. о. Вол. Ринявець з Белза, Адольф Янко- вский з Мартинова, о. Ів. Бирчак з Підбережа, о. Ан. Чичилович з Любачева, Модест Менцїнь- ский зі Штокгольму.
ос
о
а
оф-
з
£ 33
о
зз о Я сГ
зао
П 0 З і р!
ем
Годинник з ланцюшком за лише К 2‘50 с
дістане кождий величавий ремонтоар, кише- невий годинник Оіогіа срібний систем Козкорі Раїепі Анкер верк, йдучий ЗО годин точно, з 2-лїтною запорукою, разом з позолоченим відповідним ланцюшком лише за 2 К 50 с.—, З штуки з ланцюшками 7 К. Висилає за по- слїплатою склад швайцарских годинникових фабрих
С Урбах, Краків ч. 33
(8с1і\хеігег ІЛігеп ЕаЬгікє Еа^ег 8. ІІгЬасЬ Кгакаи, Иг. 33.)
Просить ся о точну адресу. (3—3)
В с і л я к і
йіі*
К У II О 11 II
$
і
вил-осовчні цїнні папері
$ виплачує без потрученя провізні або коштів
Контора виміни
Ж•Я15Й ц. к. упр. гал. акц
Б А Н К У &
Є і
е Г і п о т е ч н о г о
В -► і
При нагодї побуту у Львові поручаємо і просимо не залишити відвідати ро
бітні нашого Товариства. ч
Одиноке Товариство
д л я розвою рускої штуки
у ЛЬВОВІ площа Бердардиньска ч. 8. (Краківский готель) виконує у власній /їртистичхш різь&^рско-позодотарскій робітки
по приступних цінах хороші, правдиво артистичні церковні предмети як:
іконостаси, вівтарі, кивоти, процесийні образи, проповідниці, рами до образів, всякі церковні образи і пр.
Народний стиль, народні мотиви, на жадане можемо примінити.
3 замовленєм належить звертати ся просто до Дирекцій Товариства
У уіьбобі. ИЛ. ^еркарбиньска Ч. 8. (К раківски й готель).
—.V- П Р О С И М О С П Р О Б У В А Т И . --- =
СО о а 2.
00
оа 2
оя о х а Ф Я
5 £ %
7 3 Ф Ф — . 35
■Б а 2
со р я
о
