Ruslan. R. 10, č. 8 (1906)

М. 8. Львів, середа, дня II. (2 4 ) січня 1906. Річник X

Передплата п »ЄУСЛАНА»

виноскть:

в Австриї:

«& ціляв рік . . 20 кор пів року , . 10 кор чя чверть року . . с кор

«в місяць . . Г70 кор

За границею

■а ц£ааД р ік . . 16 рублів і *■ або 36 франків

аа вів року 8 рублів

або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.

«Вирвеш ми оча і душу ви вирвеш: а ие иоаьиеш милості) , віра не возьмеш,

•о руске на серце і віра руска.» - 3 Р у с л а и о в в х пс&льиїв М. Шашкевича.

Виходить у Львові що дня кр ім неділь і руски х еьвяа

• О’ І, год. пополудни.

Редакция, адмінїстрация і експедиция »Руслана« під ч. 1.

ім.Домбровского(Хорунщини).Екб- педиііия місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертав ся лише на попереднє застережене. — Реклнмаціїі неопечагані вільні від порта. — Оголошена зви­

чайні приймають ся по цін»

20 с. від стрічки, а в «Наді­

сланім» 40 с. від стрічки. По­

дяки і приватні донесена по Зі» с. від стрічки.

Парламентарне міністерство.

( х ) Нема найменшого сумніву, що конституцийному устроєві! держави відпові­

дає найліпше парламентарне міністерство.

Уряднині міністерства все були і мусїли бути чимсь виїмковим, були все збоченєм з дійсно конституцийної дороги. Часи у- прави д ра Кербера, особливо в останних роках, стають певним доказом, що се була лише замаскована самовлада, а скликувана від часу до часу державна рада була справ­

ді, лише смоквиним листком, яким прикри­

вано наготу самовладп.

Колиж бар. Ґавч обняв керму, підняв він небавом заходи около иерестрою уряд- ничого міністерства на парламентарне, хоч сі заходи якось не мали успіху. Тепер же знов розпочали си змаганя від двох майже тижнів на ново, а хоч в дневниках ноя- влнли сн безнастанні заперечуванії, дійшли они майже до рішеня, і в хвилі, коли се пишемо, послїдує імовірно покликане но­

вих

МІНІСТРІВ.

Вар Ґавч спершу розпочав перегово­

ри в тім напрямі, щоби на місце д ра Р а н- д и впровадити д-ра II а ц а к а, на місце д-ра II є н т а к а — ґр. В. Д з є д у ш и ц- к о г о, а щоби приєднати також Німців, наміряє знов отворити посаду німецкого міністра-земляка в особі д-ра Д е р ш а т т и . Одначе сей замір опісля змінив сн о стіль- ко, що ґр. Дзєдущицкий не згодив ся всту­

пити до міністерства, котрого ироґрамою ви­

борча реформа в напрямі загального і рів­

ного права голосованя. Мимо того опору д-ра Дзєдушицкого удержала ся вість, що не тілько презес кола має обняти мінїстер ство без теки, але що і міністерство про- сьвіти має дістати ся Подяко ви, імовірно д-рови Б о б ж н н ь с к о м у. Сі вісти на­

бирали при всіх сумнівах стілько певности, що вже в суботу мало послїдувати імено­

ване а в неділю заприсяженє нових міні­

стрів, що зд ав ал о ся тим імовірнійиіим, ио- заяк бар Ґавч любує ся в несподіванках і доразних рішерях.

Тимчасом згадані заміри знов у дечо­

му змінили ся о стілько, що Німці не хо­

тіли вдоволити сн самим лише мінїстром- земляком, а бажали також загорнути якусь теку. Коли отже вість про покликане чле­

нів кола иольского на міністрів затихла, виринула вість, що др. ГІ а ц а к має таки занити місце д-ра Ранди, але на німецкого міністра-земляка має бути покликаний П р а- д е, а др. Д е р ні а т т а має стати міні­

стром зелізниць. Звіщають також, що др.

К р а м а р ж має стати міністром скарбу, хоч з другого боку рішучо заперечують, мовби то др. Крамарж мав обняти якуне- будь посаду. Тим способом з більших сто- ронництв остало би польске коло на боці, а о се иольскі політики потерпають тим більше, що після всякої' імовірності! за мо- равским прикладом ідуть ческі і нїмецкі

п о л іт и к и з Ч е х і

можуть довести

ДО

поро- зуміня поміж собою. Щ е не можна в сій справі нічого певного сказати, одначе ро- зійшли ся вісти, що Німці в Моравії ма­

ють дістати 6 мандатів більше, як би їм числово належало ся, а за те мав би бути заснований другий ческий університет на К о р о лі в с к і м й о л і під Берном (по­

ложене приміром сказати таке, як Замар- стинів а Львів), а в Оломуци мав би бути нїмецкий університет. Рівнож мала би бути полагоджена справа ческої мови у внутріш­

нім урядованю.

Такого примиренії поміж Чехами а Нім­

цями найбільше бонть ся польскі політики, бож они все уміли в хвилі, коли до того доходило, війти клином поміж оба сторон-

ництва, щоби бути тим язичком уваги в по- ' сольскій палаті. Тимто б агеіа Хаго(1о\уа звертає бачність керманичів польскої полі­

тики на се, що не було би корисно для кола, остати на боці і як небудь прово­

дирі кола в тій хвилі опирають ся ири- няти якунебудь посаду мінїстерску, то ми навпаки думаємо, що се є лише тактичний маневр, щоби таким способом виторгувати для себе як найбільші користи. Ми думає­

мо, що польске коло так само погодить ся з виборчою реформою з певними для себе засторогами, як в грудни голосувало за буджетовою прорізориєю, а дістати теку мі­

ністерства просьвіти в свої руки, се річ не малої ваги, позаяк буде могло коло про­

вадити свою шкільну політику не лише в державній раді, але також тим способом мало би великий вплив не лише на шкіль­

ні справи в Галичині, але також в Шлезку і на Буковині.

Окрім обсади згаданих посад мінїстер- ских має бар. Ґавч замір також віддати нарляментаристам також деякі ресорти за ­ водові і хоче тим способом улекіпити собі не лише переведене виборчої реформи, але також торгові договори, рекрутский закон, удержавлене зелізниць і деякі єще инші справи.

Руска депутация у цісаря.

Під проводом о. митрополита ґр. Шеп- тицкого, явила сн вчера в Бурґу депута­

ция обох єпископів о. Чеховича і о. Хо- мишина та послів Романчука і Короля в справі виборчої реформи. Депутацию при­

щів цісар на загальних авдиєнциях, а про перехід єї телєґрафує з Відня кореспон- денцийне бюро:

| нови про себе, про скою жінку, а єго ма­

чуху. про єї сина і першого чоловіка та про єї вихованицю, з якою син має ж ени­

ти ся. Відтак без жадної внутрішної при­

чини сі відходять, а приходять мати з донькою і знов мати плаче і оповідає про свого небіщика мужа і сина, та про свого другого чоловіка, на якого нарікає, що він єї бє та поневірнє і весь єї маєток загар ­ бав. Донька єї потішає і запевнює своєю глубокою вірою, що пропавший син живе десь в турецкій неволі, або на Запорожю, що він прийде і визволить їх.

Тих оповідань про особи, яких публи- ка на сцені єще не бачила і не знає, стіль­

ко, що она нічо з того не розуміє, бо іме­

на і події мішають сн в якийсь неясний хаос. Найкращеб було, щоби суфлєр від­

читав яко прольоґ те все, що перед акци- єю діяло ся, а тоді нублика знала би чо­

го тримати сн, скупила би увагу, як на відчитї і тоді запамятала би може ціле те оповідане. Іменно жив собі на Україні бо­

катий пан Павло зі своєю жінкою Ганною і сином Максимом і приймачкою — донь­

кою Христею. Та лихий Гонтаревский, я- кий женихав сн до Ганни єще, як она була дівчиною, завидував їм завеїгди того ща­

стя, а особливо наважив на їх маєток.

Лев Лопатиньский.

Драматургічні замітки.

» 3 а б а т ь к а * історична драма в 5 діях Б. Грінченка, виставлена онодї ама- торским кружком Тов. ім. Котляревского, мала поділений успіх. Загально гру ама­

торів хвалено, та закидувано виставленій штуці хиби в будові. Однак се драма з під пера одного з найвизначнійших писателів на Україні, а була також заміщена звісною зі своєї строгости під драматургічним згля дом редакциєю Л. Н. Вістника в річнику з 1898 р., тож не можна взяти за зле ама- торскому кружкови Тов. ім. Котляревского, що вибрав собі єї до вистави. Тимбільше є се оправдане, що штука є немов на ча­

сі, бо розгриває сн в добу народнього за­

ворушена за Хмельницкого.

Та се все не покрило хиб під зглядом исихольоґії і льоґіки фактів. Характери­

стичною цїхою драми »3а батька* є, що, ані того батька нема, ані нічо длн него, чи за него не робить ся в драмі; та і історичного, хотьби навіть тла, є дуже мало в сій »і- сторичній* драмі. В першім акті батько (але не той, що в заголовку), оповідає си-

Тож коли одного разу Павло зі сином ви­

брав ся в дорогу, Гонтаревский зі своїм повірником Кирилом здоганяє їх в лісі і кулею кладе Павла трупом, а Максимови шаблюкою розчахує голову. Для вдовиці почали ся тяжкі часи, бо попри жаль за чоловіком і тугою за сином, якого тіла не найдено, єще і лихі сусіди стали переорю­

вати та розграблювати єї добро. Тому она вкінци улягає стараням Гонтаревского та виходить за него заміж. Та тут не конець єї злидням, бо Гонтаревский виявляє те­

пер свою погану натуру, катує нещасливу жінку, а єї добро хоче вже зовсім загар­

бати собі, женихаючи навіть свого сина з донькою-приймачкою.

Доперва тепер повиннаб акциз розпо­

чати ся. А то навіть коли впрошує ся на ніч якийсь козак з Заворожи, то річ тіль­

ки трохи вияснює ся, бо він не дає себе ну- блицї нічим пізнати, хотнй догадливійші можуть вже по єго поставі і голосі зба­

гнути, що се буде герой Максим, який мало не загинув у лихій пригоді разом з батьком, однак чудом урятував ся і утік на Запорожє. Се і збагнула також донька

— вихованиця, а щоби переконати ся на­

певно, она уживає випробуваного теа­

трального фортелю: она підслухує під две-

Імейем депутациї митрополит ґр. Шеп- тицкий промовив ось якими словами: Ваша цїсарска, королївска і апостольска Милости!

Руский нарід, який завдяки найвисшій ла- скавости Вашої цїсарскої і апостольскоі Милости, дізнав стілько добродїйств і за- всїгди з незахитаною ві ностю та привя- занєм був преданий осьвяченій особі В а­

шої цїсарскої і королївскої Милости, при­

звичаєний у всіх важних хвилях свого на­

родного житя звертати ся з довірєм до вітцївскої прихильності! наймилостивійшого цісаря і пана. Дуже важною для нашого народа є заповіджена правительством ви­

борча реформа, яку руский нарід повитав з вдоволенєм, повним очікувана. Отже нині являємо ся іменем руского народа перед Вашою цїсарскою, королївскою і апостоль- скою Милостию і у стіп єго престола скла­

даємо найпокірнїйшу просьбу, щоби Гали­

чина, а передовсім східна Галичина і ру­

ский народ що до безпосередного, рівного голосованя була трактована однаково з ин- шими краями, як також, щоби одержала число мандатів, відповідне до величини краю і числа єго мешканців, чим уможли­

влено би поліпшене теперішного, не зовсім приязного відношена обох народностий, а се краєви підготовило би сьвітлу будуччи- ну. В особі Вашої цїсарскої, королївскої і апостольскоі Милости почитаємо нашого наймилостивійшого батька і в нашій непо­

хитній вірноети просимо Бога, щоби під­

пирав, хоронив і ослонював Вашу цїсар- ску, королівску і апостольску Милість та єго славну династию!

Цісар відповів такою промовою: Моє правительство — як се вже заповіджено — в ході слідуючого місяця предложить дер­

жавній раді до конституцинного трактова­

на проект виборчої реформи. Можете па­

нове бути пересьвідчені, що правительство при сій трудній задачі буде старати ся як найпильнїйше узгляднити права та інтере­

си всіх. Кождому буде дана можність пред­

ставлена своїх жадань, тому можете, п а­

нове, бути певні, що виборча реформа узгляднить відповідно потреби також ва­

шого народа. До здійснена діла однак по­

треба в першім ряді, щоби безуслівно ви- тревано на законній дорозі. Сего дожида­

юсь від усіх і тому надію ся також по вас, що ужиєте свого впливу против під­

бурюючих демонстрацій, щоби взаїмні, безпідставні недовірчивости межи горожа- нами одного краю устали, бо сї несупокоі тілько заострять национальні суперечності!.

Тому у власнім інтересі, надто зі згляду на публичний порядок, є пожаданим миро­

любне і повне довіря ваше відношене до народу, який разом з вами замешкує улю­

рима, як Максим, укладаючись спати, за-!

місті, молитов, сам до себе монольоґує про свої чутя і заміри. Тоді она вже виступає відважно, і иа самоті витає ся з запорож­

цем як з братом та відкриває ему свою любов. Тут довідуємо ся доперва, що у- бийцем батька був теїіерішний єї вітчим Гонтаревский, за якого мати вийшла за­

між. Довідуємо ся також, що він хоче пім- стити ся на вітчимі, а щоби се осягнути, наказує тайну що до своєї особи перед мамою. І» другім акті Гонтаревский робить предложенє свому гостеви-козакови, який ему розповів про Максима, що він по

’смерти батька вилічив ся з рани і живе на Запорожю, щоби пішов туди і вбив єго. Козак (а є се незнаний Гонтаревско- му Максим) каже, що вже зробив се та на доказ показує свій власний ніж, себ то Максимів. Та тут знов мати уживає того догідного театрального фортелю і знов она цілий час підслухує, — для відміни під корчом (бо се діє ся в городі). По­

чувши про смерть сина, мати виливає свої болі в довгім монольоґу, але їй навіть не дасть докінчити Максим, бо ось надходить поруч з єї коханою виховани- цею. Тому она криє ся знов за другий кущик, щоби підслухувати, а коли почула їх любовну розмову, чомусь то не підсту­

блений мій край, Галичину. Поєднане обох, близьких престолови народів облегчить до- веденє до успіху виборчої реформи, яка узгляднить потреби часу. Можете, панове, бути певні також і на будуччину моєї при­

хильності!.

З України

Україньске слово почало плисти широкою струєю но Україні', від коли повстали україньскі часописи і дневники. З кількох правильно вже виходячих на Україні дневників, найповажпїйіпе представляє ся «Громадска Думка», яка вихо­

дить щодень у Київг в форматі «Діла», під ре- дакциєю Володимира Леонтовича, а при снів- участи найвнзначнїйшнх україньских писателїв.

Поява дневникарства на Україні і власної (не казьонної) україньскої правописи висуває також на перший нлян справу утреваленя і вирівнаня україньскої правописи по ібох боках кордону, щоби в літературі, як і в дневникарстві запану­

вала раз під тим зглядом одностайність і пра­

вильність, потрібна до розвою всякої мови. Отеє містячи з „Гром. Думки1' звістку про збори в Київі копституцийно демократичної партиї, по­

даємо нашим читачам зразок уживаної там пра­

вописи, яка ріжнить ся від нашої тим, що не вживає „ї“ до мягченя співзвуків, а тілько для йотованого

, й г ‘ ;

инші відміни є меншого зна- чіня.

„Громадска Думка1, пише:

•5. січня в Народнім домі, що на Троіцк м базарі, одбулось друге зібрання києвської грома­

ди констітуційно-демократичної партій. Театр Народного Дому був повен народу.

Гіредсідатель зборів, д. Г. В. Александров- ский, зробив доклад про роботу києвського ко­

мітету за тиждень. З докладу видно, що комі­

тет береться до жвавої передвиборчої роботи — агітаційної і орган изаційної. До партії пристають люде в Києві, по других городах, а також і се- ляне. Комітет складе бюро, яке будр завідувати виборами, на днях видасть відозву партії і про- грамму на єврейській мові (жаргоні).

Після того було прочитано доклад Л. М. Ма- ресса про земельне питання.

Автор доклада вказує, що причина біди та неладу на селі безземелля. Ті способи допо­

могти селянам, яких вживали досі, як от купо- вання землі з запомогою од крестіяньского бан­

ку, переселення, нікому не допомогла. Після кри­

тики програми земельної реформи, які наставля­

ють инші партії, д. Маресс сказав, що програма к.-д. партії вказує найлучші способи рішити пи­

тання про землю. Докладчик, за програмою сво­

єї партії вважає, іц > безземельним і малоземель­

ним треба дати землю з державного земельного пила до них і не старала ся вплинути на вихованицю, а тілько заприсягла козакоки страшну иімсту за те, що єї сина вбив (бо так хибно поінформувала ся при першім підслуханю) і єї доньку хоче в неї відня­

ти (таке вражінє винесла з другого підслу­

хувана). Та надходить ось старенький коб­

зар, а з ним і люди. Кобзар несе вістки про Хмельницкого, а Максимови шепче на ухо, щоб і був в ноготовлю. бо вже по­

встане має ось-ось вибухнути. Але і тут консеквентність матери в театральних штуч­

ках доводить до катастрофи. Она в трете підслухує в сім акті, так що коли гово­

рить ся про піро-, клєпто- і инші манії, то єї можна би підозрівати о манію підслуху- ваня (лїкарского терміну єще поки що нема на сю сценічну недугу). На підставі тих трех підслухань доходить она до ви­

сновку, що сей козак є бунтівником-хар- цизою, на якім она найкрасше пімстить ся, віддаючи єго в руки польского війска, яке стоїть постоєм в корчмі.

В третім акті вже властиво нїчо не діє ся аж до кінця, коли то мати нриво дить вояків і каже козака аречптувати. То­

ді донька відкриває їй, що се Максим — та за пізно! В четвертім акті Максим сидить в тюрмі, а сестра визволює єго підпоївши сторожів. Та в нослїдній хвилі сторожі бу­

фонду і на цей фонд повинні піти землі казенні, удільні, манастирів і кабінетські, а також при потребі землі поміщиків. Докладчик думає, що аби задовольнити всіх безземельних і дати ім землі, скільки треба для доброго хазяйства, прийдеться викупить для державного фонду всю, або майже всю поміщицьку землю.

Після докладу мали початись дбати. З і­

брання постановило, що приймати участь в су­

перечці можуть тільки члени партії. Часть пу­

бліки після того вийшла. Дебати звелись на по- часгні питання, зовсім нецікаві, а гадок партії і реферата про плян земельної реформи и хто не критикував.

Зібрання очевидно зрозуміло, що варт би вислухати гадки про нрограмму' своєї партії і людей инших партій, і ухвалило ніякої постано­

ви про нрограмму аграрної (земельної) реформи поки що не робить і зібратись д ія цього діла йіце раз.

Н о в п н к и.

— Календар В с е р е д у : руско-кат.: Теодо- зия пр.; римо-кат.: Тимотея. — В ч е т в е р : ру­

ско-кат.: Татіяни, Евпракса; римо-кат.: Навер.

Павла.

- - Товариство ім. Котляревского

вислало до кр. виділу отеє письмо: В виду минулого з кінцем грудня 1905. р. речинця руского драма­

тичного конкурсу, Тов. ім. Котляревского у Льво­

ві, по мисли ухвали свого виділу, звертає ся з просьбою до Високого Виділу краєвого, щоби передаючи до оцінки надіслані на конкуре твори покликаній до сего комісиї, Високий Виділ кра- євий зволив поручити єї видане рецензиї на всі надіслані, хотяи не нагороджені твори. Така ре- цензия на всі конкурсові твори появилась була при першім краєвім конкурсі з пера д-ра Евг.

Олесницкого, а при послїднім д ра Вол. Коцов- ского. З причини, що рецензия перших часто не друкованих нігде і не нагороджених на кон­

курсі творів виливає корисно на розвій нись- меньства і заохочує до обсиланя конкурсів, тов.

ім .

Котляревского хотїлоб запевнити ся, що і

при теперішнім конкурсі оціночна комісия не ограничить ся тілько на самім роздїленю наго­

род. В сій цїли тов. ім Котляревского просять Вис. Виділ краєвий положити натиск на оголо­

шене рецеазий оціночної комісиї на всі надісла­

ні твори на теїіерішний конкурс.

З а виділ: І л я р и й Огоновский голова, Мик.

Войцвховсхий секретар.

Се письмо тов. ім. Котляревского має єще крім того на цїли пригадати краєвому Видїлови обонязок оголошеня спису надісланих творів і скликана конкурсової комісиї в цїли єї уконсти- туованя, передана їй творів до оцінки, бо мимо минулих трех тижнів після речинця — нїчо о- чивидно в тім зглядї не діє ся.

дять ся і ловлять єї, замість збігця, та потемки запроторюють до арешту. В пятім акті приводять Христю перед Гонтаревско- го, якому она розказує, що випущений нею вязень був недобитнй ним Максим, єї брат та коханець. Мимо сего Гонтаревский хоче єї звінчати зі своїм сином, а відтак запер­

ти в тюрму, а син в наслідок своєї чудної якоїсь духової констеляциї пристає і на се та ще і сам тягне єї до другої хати, що­

би єї там на силу убирали дівчата до він­

ця. Щоби був час перебрати ся, говорять ся на сцені ріжні марні речі, аж ото коли вже Христю убрану виводять на сцену, надбігає визволений Максим з козаками Хмельницкого і но короткій а завзятій пальбі являє ся в дверях, наказуючи від­

кинути оружє. Не було би гріху, аби Ма­

ксим за свого батька пробив власноручно підлого Гонтаревского, але автор хотів вже надто шляхотним зробити Запорожця, тому каже єму єще боронити душегуба перед справедливим гнівом козаків, а са­

мому витати ся з матїрю так, щоби Гонта­

ревский єще раз міг кинути ся на него з кинджалом і аж тоді, поцілений кулею козака, сконав потрійно заслуженою смертю.

(Конець буде).

— Народні віча

в справі виборчої реформи відбудуть ся: дня 24. с. м. в Товстім (пов. Ска- лат); дня 25. с. м. в Підволочисках о 12. год.;

дня 28 с м. в брідскім повіті: в Попівцях, Стани- славчику, Стремильчу і Поникві вел.

— Заг. збори Тов а Ім. Котлярерского

Виділ товариства пригадує, що звичайні загальні збори товариства відбудуть ся в середу дня 24. січня с. р. о 5. год по йол. в комнатах „Руска Бесіда"

(Ринок ч. 10, І п.) Між звичайними точками дневного порядку є і зміна статута, котра вима­

гає присутності! 60 членів. А що вона є конеч ною, єсли хоче ся усунути ту сильну перепону, з якою занадто часто стрічає ся виділ в своїй праци, тому просить ся всіх прихильників това­

риства а тим більше членів о як найчисленнїй- шу участь.

— З Сокільского руху.

ЗРогатинщ ини пишуть нам: Пожарний курс „С окола1 як також і за­

гальні збори в Кунаиіеві відбули ся дня 21. с. м.

По переведенім курсі зійшли ся селяни на збори, які створив місцевий парох о. Гвоздецкий, ко­

трого вибрано предсїдателем. Опісля забрав го­

лос делегат „Сокола" у Львові п. В. Ґеринович.

Пояснивши статут, звернув ся до парубоцтва з зазивом до орґанїзациї і просьвіти. Вказав на вагу вихована молодого поколїня, яке хотяй по

„наших кістках" а все таки добє ся гарної бу- дуччини собі і вітчинї. В єдности сила — го­

ворив делегат — покиньмо сварки і кевзгоди, подаймо собі взаїмно приязну правицю, радьмо над спільними справами, які обходять і доти­

нать нас, а спільна праця і думка призесе нам добро і славу. Опісля наступив вибір старшини у яку ввійшли самі селяни що найкрасший цьвіт тамошних людий. О. нредсїдатель подяку­

вав присутним за участь і за численний впис до тов. (около 100), та заохотив присутних до о- сьвіти і взаїмної помочи. По відсиїваню „многая літа ' цісареви і народних гимнів присутні розій- інли ся. — С ок.

— Із Стрия

«Руске Касино» устроює вечерок з танцями дня 15. с. м. в салі «Нар. Дому».

— Мара русюго бунту

в Надвірняньщинї зро­

била безмежний хаос в головах вшехпольских редакторів. Що одного дня донесуть, то другого заперечують. В Бгіеп. роїз. появила ся у вчера-' т н ім числі грізна вість, що в Тарнавицї лісній' коло Надвірної прийшло на вічу до кровавої- стрічі між вічевиками а компанією війска. „Вій- ско рушило на багнети — читаємо там — і по­

кололо тяжко пятьох людий, між ними пачаль-' нчка громади. Пять осіб арештувала жандарме- рия. Присутний там пос. Олесницкий старав ся успокоїти руске населене, але то не помагало,' бо мужики були переважно няні. О 7. год. ве- чером настав повний спокій". В нинішнім Ог еп-) пік-у роїв. поміщено допись, яка стверджує, що, в Надвірняньщинї панує спокій і ніяких наймен-' ших розрухів там не було. Автором сеї дописи є якийсь львівский Поляк, котрий яко співвла ститель якогось підприємства коло Надвірної:

поїхав там звідати, що діє ся в Надвірняньщинї.[

Крім спровадженого до Надвірної баталїона вій-|

ска нічого надзвичайного він там не замітив, а тамошні єго знакомі нічого не чули про розру­

хи і, як він пише: „цілий алярм приїхав прямо зі Львова разом з дневниками". Що більше; він каже, що стрічений ним мужик розповів єму,

„що, як пишуть ґазети, то ляхи і жиди мають різати Русинів і тому жаден з них (мужиків) не відважив ся прийти в суботу до Надвірної". Хто отже алярмує спокійне населене, хто дав причи­

ну до утечі жидів з Надвірної до Станиславова, хто спровадив пять компаній війска в Надвір- няньщину і ширить ненависть між обома наро­

дами? Хто рад би спровокувати Русинів? Такі злочини ширеня постраху і явного підбурюванії кваліфікують ся перед суд і заслугують на найстрогійшу кару.

— Віче в Мальчичах — а п комісар.

В неділю 21. січня відбуло ся в Мальчичах в городецкім повіті' народне віче, на яке прибуло понад 1000 дооколичних селян. Про виборчу реформу реф е­

рував п. Микола ДаниЛюк. Про політичне поло­

жене говорив академик п. Адам Миколаєвич.

Присутний на вічу ц. к. комісар з Городка н Старосольский забув мабуть, що він є предста- вителем австрийского, а не польского прави тельства і так рішучо боронив польску шляхту, що не дав жадному бесідникові! майже до сло­

ва прийти. І так, коли перший бесідник згадав,

що істнує цїсарский патент з 1870 року, я ;и й шень коштує річно 6 рублів. Замовляти можна:

позволяє страйкувати, загрозив єму п. комісар ул. Б.-Владимірска № ЗО.

відобранєм голосу, а навіть розвязанєм віча. У $ — Конкурс на дві стипендиї родинні для уче- зовсїм спокійній, лиш з чувством виголошува- ників шкіл середних імени Г р у ш к е в и ч а. По ній бесіді п. Миколаевича знайшов п. Старосоль-

ский „невідповідний тон" і мимо сего, що бесі­

дник змінив сей „тон" і опирав свою промову липі на загально звісних фактах і числах, пере­

бивав єму п. комісар аж 8 разів. Коли примі­

ром п. Миколаєвич сказав, що шкільна рада краєва призначує річно 66.595 К на польскі, а лишень 25.000 К на рускі книжки, перервав п.

комісар єго бесіду словами: „Сего не вільно го­

ворити!" А коли з посеред народу дались чути оклики: „Нам кривда!", заявив н. Старосольский, що сли ще раз щось подібного почує, то в тій хвилн розвяже віче. — Може би висші власти адмінїстрацийні поучили молодих, повітових ко­

місарів про границі їх цензурної власти над сво­

бодою слова в Австриї, та про інтенциї прави- тельства що до прояв иубличної опінїї в справі виборчої реформи. А то таке іг ведене іюльских урядників виходить на чисту провокацию.— Прн- сутний.

— Іменованя і перенесеня.

Мінїстер скарбу іменував секретаря скарбу Кароля Бандрівского радником в окрузі кр дирекциї скарбу у Львові.

Намісник переніс старших повітових комі­

сарів: Зен. Блажевского з Ярослава до Стани-

славова і Г1. Пшибильского з Березова до Н е-Ігедь на Угорщині прийшло вчера до робітничих ремишля; пов. комісарів: Як. Кульчицкого з За- розрухів. Ж андарми спровоковані робітниками лїщик до Рудок, др. Ф. Дружбацкого з Ііереми- і стрілили в товпу і убили 7 осіб, а 40 ранили. — шля до Березова, В. Мадейского зі Львова до>^ •парискі.м готели» у Львові застрілив ся вче- Самбора,

їі.

Ріб нбавера з Велички до Залїщ ик, Ра вахмайстер жандармериї Иосиф Чабай в 40.

Й. Збишсвского з Рудок до Львова, Стан. Чи- Р°Ф ж итя- Причиною мав бути розстріи нервів.

щана з ГІідгіря до Велички, Стан. Подвиньского з Мостиск до Ярослава, др. Бр. Квятковского

з Мєльца до Львова, Стан. Токара з Бучача до Тов-а прислали (в коронах): П. Т. адв кр. др Перемишля і Стан Ґавла з ІІеремишлян до Бу- і Ал. Лиснк і дир. Ап. Ничай зі Львова по 2 К чача; концеиіста Чесл. Ж олкевича з Бохнї до ради. Менцїньекий 1, о. Штогрин дек. Ообрецкий Снятина; конц, практикантів: Б бар. Ґостков- від членів 5, ради. Рофрик 2, адюнкт суд. Мих.

ского з Самбора до Горлиць і др. К. Левандоз- ГІюрко 2, літ. Андр. АндреЙчин 2, о. преф. др.

ского зі Львова до Бохнї. ' Єрми Кароль 4, о. Рейгаровский дек. збараж-

— Вісти з закордонної Україчи

Україньска ский від член в 94, інсн. кр. Матїзв 2, о. Пелех праса числить тепер вже чотири орґани, друко- дек. щирецкий від членів 71, Іл. Чапельский вані украшьскоіо мовою, .і„одд« дасийсшш.. .У.; і Вод. Шухевич зі Львова но 1, о. Фолис з Скни- країньскою мовою виходять: тпжневник «Хлїбо- лова 22, о. Ант. Нижанковский пар. в Яснисках роб» в Лубнах, «Рідний Край» двічі! в тиждень яко основатель 50 і від членів 5, о. Фр. Громад- в Полтаві, дневник «Громадська Думка» в Київі ка пар. в Сморжеві 22, о. В. Р іжейовский пар.

і гумористичний тижневик (так!) «Шершень» в в Новосїлках лїских 3, о. Онуфр. Курбас пар. в Київі. Одескі Українці видають тимчасом в ро- Кустошинї 12, о. Рейтаровский дек. збаражский сийскій мові «Народиое Д-йло», поки одержать 27, о. Левицкий дек. перегиньский від членів дозвіл видавати дневник в україньскій мові. 164, ради. Глинецкий 2, о. Герасимович дек.

Вчера наспіли до нас перші числа дневника скалатский, 7, о. Кмицїкевич дек. ходорівский

«Громадська Думка», величини трохи більшої від членів 237, о. Левицкий дек. уневский 58, о.

чим наша часописи і представляють ся інтере- Рожаньский дек. калуский 50, о. Анаст. Лотоц- сним змістом про житє і домаганя наших за- кий дек. підгаєцкий від членів 108, . о. І. Кулиц- кордонних братів. — Про основане в Київі «Бон- кий дек. залозецкий 25. о. Ілия Лагода з Ду­

най читаємо в „Гр. Думцї‘ : „4 січня відбу- бровицї 12, о. Тома Дуткевич з Цїшок 5, о. Т е­

лися перші загальні збори києвського філярмо- одор Дзьоба пар. з Руди 16, ради. Онишкевич цінного товариства ,,Боян“ згідно з статутом, 10, др. Гайзик 1, др. Озаркевич 1, Н. Заячків- затвердженим п. києвським губернатором. В ди ский 2, ради. Глиджук 2, Устеньский-Спожарский ректори товариства обрано: кн. Н. В. Рєпніна,* 10, ради. Яблоновский 1, А. Лятошиньекий 2, о.

проф. В. Н. Перетца, Н. В. Лисенка, А. Ф. Ми- Словицкий дек. буский від членів 202, о. Гор»

шугу, Г. Л. Любомирського і О. І. Левіцького, в никевич дек. болехівекий 63, Юлія і Теодора члени порадники: О. Косач, Л. Косач, М. Зотову Завадовска з Заболотець 4, о. Березовский дек.

і К. Квітку. Згідно з § 12 статуту річну член- журавеньский 46, о. Андрей Зарицкий з Устя 8, ську вкладку ухвалено в розмірі 3 карб. В ита-' о. Чумак дек. зборівский 85, церква в Куронат- ючи товариство в його зав’язку, ми глибоко пе- никах дек. береж. 5, о. Василь Залозецкий пар.

реконані, що воно спіткає живе співчуття і ма- тер’яльну іі'дпору в нашому суспільстві, що ша­

нує розвій рідної умітности" — Та сама Газета доносить, що в сїльских народних школах в Пол­

тавщині люди вельми допитують ся за українь- скими книжками. Задня того народні учителі просили полтавску повітову земску управу, ви­

слати до шкільних бібліотек хоч троха укр. кни­

жок. — Крім висше названих-часописий будуть небавом виходити: в Київі місячник „Нова Гро­

мада"; в Лохвицї „Свобода і земля", а в При­

луках „ГІрилукщина". Обі послїдні часописи будуть містити статі укра'їньскою і росийскою мовою. — Згадатиб ще про „Шершеня". Пер­

ше число з 4-ма сторонами тексту і 4-ма ілюстраций хромолітографічних визначає ся прав­

дивим україньским гумором і різкою сатирою.

Ілюстрация на заголовкові!! стороні представляє вязня, котрий

до

половини висунув ся через проломаний мур і подає дівчині прапор з панн- сйю „воля". Прочі ілюстрациї досадно характе­

ризують сучасні відносини на Україні загальні льокальні. Зміст тексту також дотепний. Ш ер-

мисли завіщаня бл. п. Евзебія Грушкевича з да­

ти: Нисько дня 27. червня 1890. р. Головний Ви­

діл Товариства „Просьвіта" у Львові оголошує отсим конкурс на дві стипендиї родинні для учеників шкіл середних ім. Грушкевича в річ­

них квотах по 200 К. Убігати ся о ті стипендиї мають право в першій лінії: мужескі потомки імени Грушкевича, котрі викажуть ся, що є по­

темками бл. п. о. Віктора Грушкевича, помер­

шого в Колодрубах в 1880 р., бл. п. о. Киприяна Грушкевича, помершого в Дахнові в 1862 р., бл.

п. о. Самуіла Грушкевича, помершого в Клїцку в 1877 р. і професора ґімназияльного Теофіля Грушкевича. Стипендиї ті будуть виплачувати ся в двох ратах піврічних по 100 К, а то в мі­

сяцях: сїчни і липни кождого року. Ііоданя о надане тих стипендий належить вносити най­

дальше до 15. лютого 1906 р. до Головного Ви­

ділу Товариства „Просьвіта" у Львові, якому прислугує так заряд фондом стипендийним як і призначуване стипендий. З а Головний Виділ То­

вариства „Просьвіта", у Львові дня 12. січня 1906 р. Др. Кость Левицкий заст. голови. Іван Яримович секретар.

— Дрібні вісти. В фабриці зелїза в Намбор-

Чабай полишив молоду подругу.

— З

Тов-а св Петра. В

місяця грудня на річ

в Вірнім 6, о. Іполпт Штогрин дек. бобрецкий 28;

о. Иосиф. Нижанковский пар. в Дїдушицях вел.

11, о. Вол. Коновалець пар. в Малехові 7, цер­

ква в Студїнцї 5, о. Левицкий дек. унївский 6, пар. з Тростянця 10, церква св. Онуфрія у Льво­

ві 5, о. Бобикевич оар. в Дїдущицях мал. 6, церква в Путятинцях і в Ляцкім вл. по 5, о.

Алекс. Данилович з Нестанич 6, о. Ник. Малий пар. в Ясенівцях дек. золочівск. 120, о. Василь Бернацкий з Підборець 11, пар. з Гряди 11. о.

Ем. Чернецкиіі З, о. Петро Ш анковский пар. в Дулибах 56 64, о. Максим Панасюк пар. в Ста- намирі 12, о. М. Попович пар. Павлова 11, о.

Кості. Б

ілиньский

пар. в Нечівцї 1, о. Лев Залу- жний пар. в Потоці від членів 55'60, о. Іляр.

Герасимович дек скалатский 8050, о. Залуцкнй дек. теребовельский 51, о. Петро Чумак 15, о. І.

Кмицїкевич дек. ходорівский 2, о. Левицкий дек.

перегпньскиїї 23, о. М. Яцишин дек. городецкий

5, о. Ст. Городецкий від членів 178, о. Т. Кекиш

пар. Дусанона 12, о. А. Целевич пар. в Лозині

19, о. Р. Зарицкий 6, о. І. Степанів з Вишнївчи-

ка 8, о. Темницкий 1, о. Теодор Білевич пар