• Nie Znaleziono Wyników

Ruslan. R. 11, č. 146 (1907)

N/A
N/A
Protected

Academic year: 2022

Share "Ruslan. R. 11, č. 146 (1907)"

Copied!
4
0
0

Pełen tekst

(1)

Ч. 146. Львів, неділя дня к (14.) липня 1907. Річник XI.

Передплата

■» ДОСЛАНА* ви»

в Аветриї:

« * ч і п в рів. . Я де. вія рову -■ .• •• Ю «вр>

■а чверть п«к7 .. о «ар.. ' аг місььь . 1 7 0 «ар.

Зи границею:

■їли рік . 16 рублів або 36 франків

■в вія рову 8 рублів або 18 франків

Поодиноке число по 10 сот. маря

Е?серце і «іра ругяк<

& й є

моаьмеш молостш і віри не ноаьмеш,

З Р у с ш о в и х псальмі ж М. Ш&шкевжня.

Виходить у Львові що дай крім неділь і рускхх є н и о а ‘|, год. пополудня.

Редакция, адміністрацій і

•кспеднцин >Руслая»« під ч. 1. ял. Домбровсного (Хоруи- щиии). Експеднцня місцева в Аґенциї Соколовского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертай сялнніе вапопередне застережене.—

Реклямацжї неопечатаніе вільні від порта. — Оголо- шеня звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ки, а в .Надісланім* 40 е.

від стрічки. Подяки і при­

ватні донесеня по ЗО сот.

від стрічки

Язкам справа помів шати.

(X ) Х»с заманював с я надією, «ю в новій державній раді не буде вже на- циональнях і язикових ^питань і спорів, і думав, щ о она буде занимати ся лише і народо - господаревими « суспільними

• справами, сей тяжко розчарував ся «же ттенер. Зараз після відкрити нової сесвї і виринуло доволі оесро язикове питане, ккотрого не можна сяк так поабути ся,

~а треба ксянечно приступити до юсновно- ,го єго рішеїня.

Союз з ческих ПОСЛІВ, ЯК ЛІЗ вже лавнїйш е звіщали, ухвалив, що посли:

■чесні но сьмііють доїти промовляти в па­

латі і н комісиях, поки не.«будуть прм- ншіати до протоколу засїданя «еских промов ; внесень в чеєкій мові. Значить отже, ЩО ЧеХИиНе х«от»ть нічого .-знати про.посередничу можу нїмецку в дер­

жавній раді", не хотять .признати їй зна- чіня посередничої мови державної. Се нічого нового і до певної міри можна зрозуміти домаганя ческих юослів. В перших часах д ер ж ав н о ї, р а д и . ані Чехи ані инші ненїмецкі нар-одности не ви-

«ступали з домаганєм иовної рівнопра- ьвности д л я инших мов побіч ниіецкої в державній раді, хоч мали де сего п ©- .в н е п р а в о , позаяк вважали се не­

можливим з чисто практичного станови­

щ а, з стаиовища єствованя держави Але тепер або мало хто або зовсім ніхто не журить ся ■вст’вованєм .держави, а полі­

тика історичноіполїтичних інданідуаяьно- стий довела нині до того, щ о деякі на­

роди думаю ть лише про як найбільше розширене краєвої автономії, яро права сих історичних обласгий, а не пр® д^р- жаву і -всі потреби.

Окрім того живий приклад У горщ и­

ни потягає за собою також ріжні «аро- дности аветрийскі. В Угорщині роблено від десятків літ безнастанні уступкм в користь мадярскої мови, так одо она з а ­

ведена нині всюди в нубличнім житю і ! ^ ганям^ польске кол° 3 практич- в урядованю а навіть в лереписцї з ав-|

стрийским правительством, з австрий-І скок) радою державною, з цїсарским двором і тим способом осягнула стано­

вище мови независимої держави, дер­

жавної мови. З відтам зовсім виперто нїмецку мову, а се у великій части за згодою нїмецких лібералів в Аветриї.

Колиж такі уступки осягнули Мадя­

ри, то й многі аветрийскі політики між Чехами, Поляками і т. д. думають собі, чомуж би того самого не домагати ся для своєї мови ? Вжеж мадярска мова

не є -вовсїм культурнїйша від котрої не будь « Аветриї. Коли отже так легко зроблено уступки к користь мадярскої мови, длячогож мало би ся сего відка зунатіг иншим нарадам в д ерж аві? Ви ступили Мадяри із своїм державним правом, то й Чехи добули своє, а Хор ваги своє, а сим разом і рускі посли виступали з державно-правною засто­

рогою.

Те саме бачимо тепер з домаганя- мя що до юарлнмеетарної мови. Нїмецкі

ди « вниі ' и віденьскі намагають ся дока­

зувати, що они обстають за нїмецкою м овою не з німеє,кого национального становища а із становища можливости ті еезвованя центрального парляменту.

Не мож на сему поглядови відказати до певної міри унра женя, позаяк дійсно домаеанє, щоби в кождій з вісьмох мов австрпйсвнх країв можна було промо вляти, ставити підчас розправи в палаті внесена, резшпоЦЕЇ й запитана, дове­

л о би до справдешнього »вавилонь-

«ското стодпотяоренія*. -Є се прямо неможливе, щоби презндия посоль- скої палати могла бути гак зложена, щоби там підчас розправ в палаті все я р е доїдало такі, що розумілиб всі ті мови. Протоколованє промов у ріжних мовах вимагало би цілого полку стено­

графів, котрі ,би уміли сі мови, а ста­

влене внесень ,і резолюций та запитань в часі розправи в палаті впровадило би (Справдешній заколот і замішане. Але нескі радикали від проводом Кльофача загрозилц, що наколи до минувшого ві­

втарна справа не буде корисно для них рішена, почнуть навіть -обструкциюі спи­

нять всяку діяльність іюсольскої палати.

В тім напрямі заявили ся також віча ческих радикалів в Празі.

Тим способом виринула велика тру­

дність для парламентаризму, а також для правительства, бо за ческими ради­

калами також всеполяки і аольскі лю- довцї виступають з такими самими до-

ного становища не є за тим.

Мінїстер-президент вдав ся в пере­

говори з ческими радикалами, котрі зго­

дили ся вижидати до пятницї, але у- ступки, які бажав би зробити мінїстер- президент ненїмецким народностям, ви­

кликали сумніви і невдоволенє в нїмец- ко-народнім союзі у міністрів Дершати і Прадого. Мінїстер-президент не опирає ся тому, щоби вільно було промовляти в палаті ненїмецкою мовою, але щоби бесідник подав відтак переклад нїмец- кий, котрий так само як і внесеня і ін-

терпеляциї ненїмецкою мовою написан1 мали би бути з перекладом нїмецким приняті до урядового протоколу. Одначе внесеня, резолюциї і запити в часі роз­

прави можна би лише в нїмецкій мові зголошувати. Сумніви порушені нїмец­

ким союзом обіцяв розвіяти мінїстер- президент дальшими предлогами і нара­

зі справа ще не полагоджена.

Але тимчасом др. Марков бажав за­

жити слави і промовляв Московщиною, а супроти протесту руских послів і з ннших ґруи, виправдував ся після віді­

брана ему голосу тим, що і в Аветриї московщина є краєвою мовою. Для у- документованя сего виводу треба ему було признати ся до буковиньских Ли- пованів, яких наш нарід називає к а- ц а п а м и і тим завершив би се »вави- лоньске столпотвореніє.«

Як посольска палата і правитель- ство видобуде ся зпоміж сеї ческої Сциллї і нїмецкої Харибди, побачимо небавом.

Із росийскої України.

В однім з останніх чисел »Ради« за ­ містив д. М. Пилипович полемічну статю, яка не буде без інтересу для наших чи­

тачів:

Т. Ф. у >Кіевлянин-ї< — пише д . М .

І. — знов заходив ся коло україньскої справи, на сей раз вже не з приводу ав­

тономії, а з приводу україньских катедр в університетах. Балакавш и про автомію, він орудував переважно улюбленою »и- стинно-русскою* зброєю-доносами. Тепер балакаючи про катедри, Т. Ф. взяв ся до иншої зброї — до науки. Але треба при­

знати, що сею зброєю він орудує куди гірше, ніж доносами: очевидно не зви­

кли єго руки до сеї зброї і инодї, хтїв- ши влучити ворога, він сам себе зачіпав по голові.

Розгляньмо наукові докази .кієвля- ниньского »мужа науки*, якими він хоче довести читачам сеї ґазети, що українь- скі катедри зовсім непотрібні, навіть шкідливі.

Нагромадивши купу власних думок, які він вважає за дуже наукові і непо­

грішимі, він на сій пресумпциї виводить такі »аксіоми*, як сам він каже, що:

1) »малорусская річ составляет в м іс те

со веЬми прочими русскими наріічіями

н іч то единое и ц'Ьлое* і 2) »близкое

племенное и культурное родство велико-

руссов, малоруссов и білоруссов само по

с е б і, назависимо от политических при-

(2)

2

маєм*, »мьі увірени«, »судя по нашим с в ід ін ія м * .

Вставивши >ири сей вірной оказіи*

у свій »науковий« трактат хоч маленький політичний доносик, позичений з № . 130

^Галичанина* (»проф. Грушевскій, буду- щій президент украинской республики), Т. Ф. закінчає свою писанину »истинно русскою* погрозою »украинцам сепара­

тистам*: »руки ироч от русских школ не только внісших, но и середних И НИЗ­

ЦІ их*.

Отеє вже зовсім, як та істота у бай­

ці, що втисла ся під дуба і вважала, ма­

буть, що вона там хазяйка: і жолудів наїлась, і коріня почала підкопувать у того дуба, що її нагодував. Тільки Т. Ф.

іде ще далі і вліз у чуже, і жолудів на­

їв ся, коріня риє, але ще упевняє, що дуб — не дуб, що жолуді не з дуба па­

дають, що коріня навіть не дубові, а як дуб запротестував, то Т. Ф., сказав »ак- сіому* „ми“ вам, дубе, кажемо: ,,руки проч“ !

Видима річ, що вигукнувши: „руки проч“ Т. Ф. думає нам, Українцям, сим вигуком страху завдать. Але, ми знаємо приказку: як Бог не попустить, то хтось...

чи то пак— пан Т <1^ не зїсть“ . чин и обстоятельств обусловило единеніе

в с іх их в одном общем литературном и научном язьїк іс.

Не будемо повторювати тих доказів про »самобьітность« україньского народа і єго мови, які колись дали професорови Т. Флориньскому у Ж іевской Старині*

проф. В. Антонович, д. Михальчук, Нау- менко та инші Українці, знавці свого н а­

роду і єго мови: Т. Ф. не визнає укра­

їньских вчених і професорів за автори­

тети в україньских справах: проф. Гру- шевский для його — »мнимо-учений«, якому »никто, к р о м і завзятих привир- женцев украинства, не п о вір и т* ; не ви­

знає, (а може і не знає зовсім?) таких авторитетів у шкільно педаґоґічній спра­

ві, як Ушиньекий, Корф, бо каже, що їкнижная русская р іч ь... не нредставля- ет никаких особенньїх трудностей для простолюдина - малорусса. »3то хорошо знают в с і безпристрастньїе наблюдатели народной жизни, особенно народно-школь- наго д іл а в Малороссії*.

На що йому авторітети? Він сам ав- торітет, його думки—аксіоми; кін покли­

кав ся тільки на академика Соболевского.

Не вадилоб тому аксіомщикови Т. Ф. по­

кликати ся на авторитет Т Флориньско- го та ще може на того »истинно-русска- го< авторитета, який упевняв, що Ісус Христос був русский і православний.

Що там— якісь »мнимо-ученьіе« Гру- шевскі, Антоновичі, Ушиньскі, Корфи!..

Ось ще одна перлина з »наукових*

доказів Т. Ф. »в народних масах (укра­

їньских) русская книга пользуется боль- шим распространенієм (а мьі прибавим:

и большим уваженіем), ч ім украинскаж . Щ еб— пак!

»Ми« забули мабуть про указ 1876 року, про всі утиски і »гоненія« на у- країньску книжку, про те, що »истинно- русскіе полицмайстрьі от просвіщ еній«

вигонили зі служби учителів, коли знахо­

дили у школі хоч яку небудь україньску книжку.

ТЦе перлини: »Ужели не понятен малоруссам тот книжний русскій язик, к которому обращались и продолжают об- ращаться в с і сколько-нибудь значитель- ньіе малорусскіе писатели, начиная с Кот-

* ляревскаго и не исключая знаменитаго Ш евченка*.

»Требованіе введеній в университеті преподаванія на одном из областних на- річій(?)... представлает собою явленіе ни- г д і не слиханное и не виданное в Ев- р о п і* .

Чи був коли Т. Ф. хоч про Австро- Венґрію? де викладають лєкциї в універ­

ситетах мовами: нїмецкою, венґерскою, чешскою, польскою і (ой лишечко!) ук- раїньскою? Очевидно не чув. Мабуть чи не вчив ся він у славно-звісного проф.

Т. Флориньского, який, хоч і вчить уже мало не ЗО літ студентів у київскому у- нїверситетї славяньских мов, а тим часом як воно виявилось на судовому процесі М. Старицкого, не знає україньского на- р іч ія« (нехай вже йому буде наша мова

»нарічієм«), яким говорить мало не ЗО міліонів нашого народу.

Отакі усі »наукові* докази Т . Ф .:

або без сорому »москаля везе*, або »ак- сіому* свою власну підпустить: >мьі ду­

церкву і єї повагу. Антисеміти будуть старатись перевести социяльні реформи,, заповіджені в престольній промові. По­

сол Б е е р (социялїст) нідчеркнув, що социялісти будуть обставати за остато­

чним переведенєм обезнеченя на старість і в разі неспосібности до драні, за ско- роченєм часу праці, за введенєм 8-годин- ної праці в гірництві, та будуть рівнож домагати ся инших соціальних реформ з такою самою енергією. Социялісти бу­

дуть і’олосувати против буджетової про­

візорні, бо не мають довіря до ряду, що кермує ся не волею народа, але волею буржуазні. П о с . В о л ь ф (всенїмець) обговорював ческі жаданя в справі про- токолованя славяньских промов і заявив, шо колиб Чехи хотіли уетроїти обструк- цию в парламенті, то Німці відповідять сейчас обструкциею в нраскім соймі.

Дальше виступив бесідник против угоди з Угорщиною і домагав ся знесеня § 14.

і ріжних инших реформ. В часі єго про­

мови прийшло до виміни слів між бесі­

дником а социялїстами. Коли социялісти спитали: >А що буде з поборюванєм клерикалізму?*, Вольф відповів, що мимо попертя, якого дізнав від антисемітів, не перестане поборювати клерикалів. Со­

цияльні демократи починають глузувати з Вольфа, який скінчив свою промову запевненєм, що враз з иншими сторонниц- твами буде поборювати социялїстів, що стоять на вислузі жидів.

На заеїданю в пятницю внесли вне­

ски: пос. Ц е г л и н ь с к и й в справі знесеня демоляцийних реверсів в рейонї перемиских фортифікаций, пос. Ч е л я - к о в с к и й в справі утворена другого університету з ческою, кикладною мовою в Берні, пос. К у р и л о в и ч в справі зелїзницї Верезів-Риманів-Дукля. З чи­

сленних інтерпеляций піднести треба ін- терпеляцию пос. Д н ї с т р я н ь с к о г о в справі релєґаций україньских студен­

тів з львівского університету, пос. Д н ї- с т р я н ь с к о г о і О л е с н и ц к о г о в справі ревізиї книги цивільних зако­

нів і т. п. Після відчитана внесків та інтерпеляций забрав голос пос. Н е м е ц (социялїст), і промовляв по чески і нї- мецки, зазначую чи, що між социялїста­

ми нема ріжницї в радикалізмі, коли розходить ся о охорону прав робітників.

Вольфови пригадав бесідник, що він перший заінїциював в парламенті і в че- скім соймі обструкцию. Бесідник цінить високо нїмецку культуру,але було би зле, як би її зміст відповідав ділам Вольфа.

Пос. К у н ш а к (антисеміт) зазначує, що єго сторонництво веде політику сво- бідної руки і є незалежним від ряду.

Бесідник полемізує з социялїстами та закидує їм, що більшість мандатів зд о ­ були лише терором. Пос. Р е ґ е р (со­

циялїст) полемізує з антисемітами, яких називав »козачками ряду*. Антисеміти вислугуютб ся рядови, який підпирав їх при виборах проти всіх вільнодумних елементів. Коли социялісти явили ся в цїсарскій палаті, щоби вислухати пре­

стольної промови, то лише тому, щоби виказати свою рівноправність з иншими послами, та щоби не демонструвати про­

тив старця монарха, який ужив цілої сили, щоби перевести виборчу реформу.

Опісля обговорював бесідник справу на-

З державної ради.

В четвер продовжувано буджетову дискусию. Пос. д р. О ф н е р займав ся подрібно судівництвом в Австриї і заявив, що єго реформа є найважнїйшою зада­

ною державної ради. Бесідник порушив гадку виданя новелі до карного закона, якою належало би управильнити справу караня молодїжи. Попри се виказав др.

Офнер цілий ряд недостатків в приписах про слідство, про слідчу вязницю, при­

чім пригадав звісну справу руских сту­

дентів. З огляду, що теперішний кабінет опирає ся на консервативних елементах, специяльно на антисемітах, бесідник є пересьвідченя, що від такого кабінету годі надіятись добрих результатів. Однак треба виждати, чи президент міністрів виповнить все те, що лучить з понягєм консерватизму — а передовсім, чи буде умів пошанувати закони. Бесідник вка­

зує на те, що 54 заряджень, які ряд видав на основі § 14, признала консти- туцийна комісия суперечними з основними законами. Підвисшенє почтових і теле­

фонічних оплат дорогою розпорядженя є легковаженєм законодатних прав пар­

ламенту. Бесідник взиває буджетову ко- місию і палату, щоби вже при буджето- вій провізорні берегла прав парламенту супротив ряду. Також в квестиї підвис- шеня адютів для практикантів ряд поми­

нув ухвали парламенту, щоби їм вчи- сляти до служби рік війскової служби.

В виду виводів міністра скарбу, який жадав більшої субординації урядників, бесідник заявляє, що урядник поза служ­

бою є назалежним, свобідним горожани- ном. Др. Офнер надівсь, що социяльно- полїтична програма ряду буде переведе­

на. Пос. Б є л ь о г л я в е к (антисеміт) обговорював зріст свого сторонництва і відпирав заміт, немовби оно було клери­

кальним, причім зазначив, що оно шанує

(3)

з

родної просьвіти на Ш лезку, де Поляки і Чехи тяжко покривджені. На Шлезку є лише одна польска ґімназия і одна ческа, а нема анї одної славяньскої, ре­

альної школи, промислової, або торго­

вельної. Польска людність має в наро­

днім шкільництві 247 клас, ческа 376 а нїмецка 789. Причина сих кривдячих відносин містить ся в складі сонму на Ш лезку, де більшість послів є нїмецка, хоть більшість населена є славяньска.

Язикове питане вважає бесідник квести- єю жити. Вкінци заявив ся бесідник за введенєм дволїтної війскової служби, за­

мітив, що социялїсти є за знесенєм ста­

лого війска а за заведенєм народної мілї циї. Пос. II е ш к а над би, щоби пере­

ведено важні економічні постуляти і щ о­

би завішено на якийсь час напиональне питане. Після замкненя дискусиї про­

мовив бесідник сопіга К р е с і ч. який жалив ся на занедбане Дальмациї на поли комунїкацийної політики. Хорватам грозить Угорщина знищенем, тому му­

сять бороти ся. Австрия і Угорщина під­

носять претенсиї до Боснії та Герцего­

вини, однак Хоркати і Серби не відда­

дуть сего дорогоцінного скарбу. Се, що дїесь на Угорщині против Хорватів, є злочином. Мадярі! ведуть против Хорва­

тів політику терору, яка однак не буде мати успіху, бо Мадярам не поведесь зро­

бити з Хорвациї і Боснії угорскої нро- вінциї. Бесідник рго пос. С т а р к поле­

мізував головно з социялїстами, почім ухвалено приділити провізорию буджету комісиї Найблизше засїданє у вторник.

Як доносить »81ау. Когге8роп<іеп2«

ческі посли поставили внесок: »Палата ухвалить: Взиває ся президию палати послів, щоби § 51. 1. а про трактоване стеноґрафічних справоздань без обме­

жень перевела і видала сейчас відпові­

дні заряджена <. Сей внесок підписали ческі посли всіх відтїний, польске коло, польскі людовцї, руский клюб і прочі славяньскі посли, Італійці, Ромуни, поль­

скі і рускі социялїсти.

Простії відновім вереіилату.

Н о в и н к и .

— Календар. В н е д і л ю : руско-кат.: Ксзми і Даміяна; римо-кат.: Бонавент. — В п о н е ­ д і л о к : руско-кат.: Пол. Ризи Пр. Б.; римо- кат.: Розісл. Апост.

— Промова пос. Олесницкого, як пишуть нам з Відня, зробила велике вражіне. Посли всіх народностий мусїли признати, що пос. Оле- сницквй здобув рекорд. Промова була дуже поважна і як все основна, а до того виголо­

сив її посол з жаром. Своєю основностию і повагою відбивала она різко від недавної ні­

сенітної промови пос. Будзиновского.

— Привіт укр. послів з Відня дум ски м п о ­ слам - Українцям. Редакция київскої »Ради«

оповістила отеє письмо: Україньскі посли до австрийскої державної ради, зібрані на своїм заеїданю дня 16. червня 1907 р. — призна­

ючи і відчуваючи ідейну єдність і солідар­

ність цілого україньского народу від Карпат до Кавказу — і его стремлїня до повної са- мостійности — пересилають сердечний привіт тим бувшим нослам-Українцям першої і дру­

гої думи, що між основні точки своєї політи­

чної програми ставили автономію України.

Рівночасно висловлюють підписані посли жаль, що розвязанє думи поклало знов важну пе­

регороду на шляху до горожаньскої та нацио- нальної волі народів росийскої держави — і виявляють бажане, щоб настав чим скорше час, коли україньский народ зможе конститу- цийною дорогою добиватись своїх прав. Отсю заяву підписали посли: Др. Ол. Колесса, Ю.

Романчук, др. К. Трильовский, др. К. Левиц- кий, Н Василько, Т. Войнаровский, др. В.

Охримович, М. Петрицкий, др. Є. Левицкий, Т. Старух, А. Лукашевич, др. Е. Олесницкий, др. С. Днїсгряньский, С. Пігуляк, др. Т. Оку- невский, Гр. Цеглиньский, др. Д. Стахура, Її.

Фолис, Н. Спинул, С. Онишкевич, В. Будзи- новский, др. Л. Бачиньский, др. М. Лагодинь- ский, др. Е. Петрушевич, І. Семака.

— Курс для писарів гром адских XIII з чер­

ги буде отворений при крає'вім видїлї з днем 2. вересня 1907 р. Стараючі ся о принятє м а­

ють до' 25. липня с. р. внести подане на руки свого виділу повітового, де також можуть по­

інформуватись о условинах нринятя. Поданя вношені просто до виділу краєвого не будуть узгляднені.

— З львівского університету. Унґварска

«Наука» доносить, що о. Емилїян Мустянович, гр.-кат. сотрудник в Кушницї на угорскій Ру- си і ревний співробітник «Науки» дня 5. с. м.

на львівскім університеті зложив з відзначе- нєм риґороз із пасторального богословія, а 6. с.

м. здав з відзначенєм висший іспит з греко- руских обрядів.

— Подільска яПросьвіта“ розвязана. Поділь- ский Губернатор триюмфує, що удало ся єму вкінци розвязати діяльну „Просьвіту" в Ка- менци подільскім. „Просьвітї" і єї членам за ­ кинено ріжні мнимі провини і замкнено то­

вариство.

— Руский клюб держ авної ради ухвалив між иншими упімнути ся о закладанє руских середних шкіл і учительских семінарий в Га­

личині та руекої реальної ґімназиї в Вижни- ци на Б уковині .

— Взірцева бурса. Перед кількома місяцями ми писали ширше про бурсу Руского Тов-а педагогічного у Львові, при ул. Вірменьскій 2, зазначуючи, який там взірцевий лад під кождим зглядом. Надісланий нам вомунїкат показує, що ту бурсу що до поступу в науках єї питомцїв також можна поставити на пер­

шім місци між всіма бурсами.

У бурсі Руского Тов. педаґ. уЛьвові при ул. Вірменьскій ч. 2. було поміщених в р.

шк. 1906-7 200 питомцїв, учеників руекої ґі­

мназиї у Львові. Між тими було сиріт по сьвящениках 6, учительских синів 12, урядни­

ків приватних 7, ремісників 16, зарібників 21, хліборобів 138. Місячна оплата виносила від 18 до 30 К, пересічно по 22 К. 12 питомцїв удержував з власних фондів Єго Ексцелєн- ция Митрополит, 8 мало безплатне удержанє в бурсі, 1 був стипендистом краєвого Виділу, 1 удержувало кількох членів Виділу Тов-а педаґ., а 7 допомагало Тов, „Руслан“ сталими місячними запомогами від 8—12 К. При кля- сифікайиї з кінцем р. шк. одержало 71 сте- пень відзначаючий, 127 першу клясу, а 2 по­

правку з одного предмету. В слідуючім р.

шк. знайде поміщене в бурсі знова 200 уче­

ників, однак за підвисшеною оплатою міся­

чною. бо з причини незвичайної дорожні у Львові замкнув Комітет буреи рахунки за по­

передні роки великими недоборами.

— З львівскої архіепархії. Квалїфікацийний іспит для кандидатів на катехитів видїлових шкіл відбуде ся 1. і 2. пЯдолиста с. р. Просьби має ся внести (через ордин. шкільних комі­

сарів) найдальше по день 1. жовтня. Такий же іспит для кандидатів на катехитів середних шкіл і учит. семінарий відбуде ся дня 31.

жовтня, 1 - і 2. падолиста. Просьби має ся внести такж е по день 1. жовтня. — На кон­

курс з речинцем по день 31. липня розписа­

ні парохії: 1) Бібщани, 2) Лукавиця нижна>

3) Зарудцї, 4) Городок і 5) катехитура при ви- дїловій школі в Золочеві. — Крилошаньскі відзнаки дістали оо.: Ізидор Давидович з Ра- дехова, Теодор Леонтович з Чех і Дмитро Розлуцкий з Ж овчева. — Містодеканом коз-

лівским іменований о. Омелян Дудрович з Таурова. — Сотрудниками назначені оо.: Во­

лодимир Яцишин в Лисятичах, Омелян Ради- кевич в Вишенцї малій, Николай Миндюк з правом управи в Негівцях, Онуфрій Волинь- ский в ХмильнГ і Семен Біленький в Щирці.

Завідательства парохій дістали оо.: Констан- тин Билиньский в Городку і Теодор Леонто­

вич з Заш кова ех сиггепйо в Зарудцях.

— Вінчана. Вінчане п. Миколи Левицкого, урядника «Тов-а урядників і сьвящеників» у Львові, з панною Антонїєю Рущицкою відбуде ся дня 16. липня с. р. о год. 7. вечер в Під- волочисках. — Вінчане д-ра Зенона Кузєлї, практиканта при ц. к. унїверситетскій бібліо­

теці у Відни, з п-ною Ольгою Авдиковскою відбуде ся дня 18. липня с. р. о год. 11. рано в церкві св. Юра у Львові. — Дня 14. липня с. р. о год 8. вечером відбуде ся в Иреобра- женьскій церкві у Львові вінчане п. Вячеслава Новаковского, інжінєра в Новім Санчи, з п. I- реною Савчаківною, дочкою радника суду.

— йе дизІїЬиз поп вві с іізр и іа п ііи т В часі промови д-ра Глїбовицкого кликнув о. Пастор під адресою україньских послів, що москво­

філи є для Поляків „ к о с Ь ап у т і і р ггу іетп іе)- з г у т і" . Се не новина для нас. Вірменин лю­

бить козяче мясо, хоть воно воняє. Ж и д де- лєктує ся цебулею, хоть вона не пахне, а о.

Пастор делєктує ся нашими „истинно русски- м и“, які занечистили воздух в Росиї жебрани- ною ( уісіє : крилошаньский банк) і доносами (Драгомірецкий еі сотр.)... Справді они рггу-

^ т п іе )8 І. Га! со кіо ІиЬіІ

— Пасивний опір судових практикантів в Че­

х ах . Мінїстер судівництва др. Кляйн приняв послів з Чех, які вставляли ся за страйкую­

чими судовими практикантами. Мінїстер при­

знав деякі домаганя практикантів за оправда­

ні, але жадав, щоби они перед узглядненєм тих домагань в інтересі поваги держави пере­

стали страйкувати дорогою пасивного опору.

— Хмаролом над Львовом. В четвер вече­

ром знову навістила злива львівску долину Полтви. Дощ ляв як з цебра і позаливав мно- го пивниць та сутеренових помешкань. На ул.

Садівницкій вода вирвала курень улицї і під­

мила фундаменти каменицї так, що колиб не скора номіч полїциї і війска, був би цілий дім завалив ся. На короткий час здержано рух трамваїв, бо потоки води занесли піском шини.

— Археольоґічні розкопки. Розкопки урочи­

ща »Церковище« в канївскім повіті, що ро­

бились директором київского музею Н. Біла- шевским, після тижневої праці дали такі наслідки: відкрито фундамент зі слідами му­

рів під церкви, и(О за часів татарскої доби була в Зарубскім монастирі. Церква ся мала невеличкі розміри: довжини 21 метр, і ширини 16 метрів; збудована була з типових для того часу тонких цегольних плиток; серед церкви відкрито частини чотирох масивних кольон, що піддержували баню; східний ста­

рий мур зроблено з трох півкругів з великим но середині і малим по боках; в північно за­

хіднім кутку церкви відкрито похоронний склеп, прикритий шиферною плитою. Тепер приступлено до розкопаня церкви. Для істориї будівництва великокняжої доби сї розкопки можуть дати багато цінних вказівок.

— До П. Т . Д уховеньства і щирих патриотів.

Перед двома роками оснував гурток щирих людий під протекторатом Єго Ексц. о. Андрея Шептицкого оселю для бідних руских дїтий.

В першім році було на оселї 30 дівчат, в дру­

гім 40 дівчат, а в сім році принято 50 дівчат.

Сего року зголосило ся 80 дуже бідних дівчат.

— З уваги, що Товариство не має на стілько фондів, щоби всі дівчата забрати на село, а бачить, що вони вповні заслугують, щоби їм бодай час вакаций уприємнити і відживити їх, бо вони живуть через цілий рік в дуже при­

крих відносинах материяльних, не маючи сьві- жого воздуха, а при тім пильно учать ся, Ви­

діл звертає ся з просьбою до П. Т. Духовень- егва і щирих патриотів Русинів, щоби збо ­

лили сї дівчата забрати на село на час вака­

ций. — Є то дівчата зі школи ім. Ш евченка,

Ш ашкевича і декотрих польских шкіл. Зголо-

(4)

4 шеня просимо присилати на руки секретаря

С. Ґерусїньского, ул. Арсенальска ч. 6. — Від Виділу Тов. Вакацийних Осель у Львові, дня 8. липня 1907. — О. Бачиньска, предсїдатель ка. С. Ґерусїньский секретар.

— Дрібні вісти. Цісар жертвував 5.000 К за помоги погорільцям в Скалі. — В Яремчу у бив грім дня 3. с. м. зелїзничого робітника Гриця Балащука. — 3 Тернополя доносять що звідтам утік книгар Северин Комонєвский а перед виїздом зарвав ріжних людий на по верх 100.000 К. — В Новім Санчи застрайку вали міскі полїциянти і пожарники, жадаючи управильненя часу служби і висілої платні На страйк пожарників заносить ся також в Піеремишли ізза тих самих причин. — 3 Кра кова доносять, що онодї вломав ся до »Ака демічного дому» оден із студентів фільософії і украв 350 К. — У Львові застрілив ся учи тель видїлової школи ім. св. Антонїя, Мариян Вуффка. — В Золочеві застрілив ся з фльо берту Едвард Бруммер, відзначаючий ученик VIII кл. ґімназ. Причиною самоубийства мав бути нервовий розстрій.

— З Відня дістаємо до поміщеня отсю пе ресторогу: Майже щодень трафляє ся, що до Відня приїздж акть з Галичини і Буковини люди, особливо селяни, щоби тут шукати сира ведливости або помочи, охорони против дій сної чи мнимої кривди, або ласки. Найбільше є таких, що хотіли би дістати ся на авдиєн- пию до цісаря а бодай до міністрів в справі програного процесу або з просьбою о дароване кари. Звичайно удають ся они притім до по слів о протекцию. Та відтак показує ся, що приїхали надармо, бо справа їх або зовсім вже пропала, або не надає ся до полагодженя в загаданий ними спосіб Они стратили отже лише непотрібно час, труд і кошти, а потім богато з них, не маючи з чим вертати ся до дому, жебрає грошей на дорогу, і полїция від­

ставляє не одного як волоцюгу якого приму­

сово до краю. Такі люди тілько шкоду роб лять собі та встид і ганьбу приносять нашому селяньству. Для того остерігаємо перед таки­

ми недорічними їздами до Відня і просимо всіх тямущих людий доброї волі, щоби дава ли несьвідущим відповідні поученя. Хто по­

требує помочи посла, нехай зверне ся перше письменно до него і їде до Відня аж тоді коли посол узнає се за вказане. Без такого попередного порозуміня не зможуть і не будуть посли нікому, хто сюди приїде, ніякої успіш­

ної поради ані помочи подавати. Сеся пере­

сторога нехай буде заразом відновідию на крайно фальшиві та клеветливі а для наших селян шкідливі баламучена декотрих ґазет.

З руского клюбу парламентарного у Відни:

Романчук, Василько, др. Кость Левицкий, др Король, др. Бачиньский.

Наука, штука, література.

Читанка для І. року учительских семіна- рий, уложив Ол. Б а р в і н ь с к и й , у Львові 1907, накладом ц. к. видавництва шкільних книжок стор. 258.

З таким наголовком вийшла книжка, котра виповнює прогалину поміж учебниками учительских семінарий, позаяк доси наука рускої мови відбувала ся на І році на основі читанки для І кл. ґімназияльної, невідповід­

ної анї добором материялу анї розвиткови у- мовому кандидатів і кандидаток. Автор має вже приготовлений материял до читанки для II року і пригот. кляси, так що учительскі семінарнї з слідуючим роком будуть мати свої окремі підручники для науки рускої мо­

ви (Вибір з літератури для III і IV. року ви­

даний вже давнїйше).

Читанка поділена на дві головні части:

П р о з у і П о е з и ю , а кожда з тих частий на відділи після родів прози і поезиї а імен­

но Проза містить: А. О п о в і д н і з о б р а - } ж е н я : І. Повісти, оиовіданя, ідилї, II. Сьмі-^

хованки (Анекдоти), НІ. Казки і перекази, IV. Байки, приказки, приповісти, притчі, V.

Лєґенди, VI. Історичні оповідана і зображена.

Б. О п и с и і х а р а к т е р и с т и к и . В. П о - у ч н і р о з в і д к и , приповідки і листи.

П о е з и я м істить: І. Е п і ч н у н о е- в и ю : А. Епопеї, оповіданя, баляди, думи, лє- ґенди, Б. Байки, параболі, алєґориї, загадки І

і афоризми. II. Л і р и ч н у п о е з и ю : А. Чу­

тлива лірика, В. Описова лірика. III. II о- у ч н у (дидактичну) п о е з и ю .

По кождім розділі прози і поезиї подані л і т е р а т у р н о - е с т е т и ч н і з а м і т к и про роди прози і поезиї а наостанку К о р о т к і в і д о м о с т и п р о п и с ь м е н н и к і в , ко­

трих твори заміщені в Читанці. Автор вибрав взірцеві виїмки прозові і поетичні з найліп­

ших письменників відповідно до наукового материялу приписаного орГанїз. статутом на І. рік (отже також з педаґоґії, істориї, Гео­

графії, природ, наук і гігієни), так що читане се буде нособляти також иншим науковим предметам. Можна сподївати ся, що ся нова книжка причинить ся чимало до піднесеня позему науки рускої мови в учительских се- мінариях. Читанка осягнула вже попередно одобренє міністерства просьвіти і з сим ро­

ком шкільним війде до ужитку в семі- нариях.

Відень.

сс

о

>.

Ч о о

Телєґрами

з дня 13. липня 1907.

Мінїстер загр. справ Еренталь виїздить в суботу до Італії, де в місцевости Безіо стрітить ся з італїйскии міністром загр.

справ Тіттонїм.

Загреб. Комісия покінчила вчера попо­

лудня наради і уложила маніфест, який нині оповістить. Маніфест представляє теперішнє політичне положене і зазначує, що нарушенє угоди зі сторони Угорщини потрясло всіма правнодержавними відносинами з Угорщиною і приневолює до нового управильненя тих від­

носин. Дальше зазначено в маніфесті, що коа- лїция хорвацко-сербских послів буде змагати

При нагоді побуту у Львові поручаємо і просимо не залишити відвідати ро­

бітні нашого Товариства.

сб

2 5- В

2

Одиноке Товариство

для розвою рускої штуки

у ЛЬВОВІ площа Бердардиньска ч. 8. (Краківский готель)

виконує у власній Уіртисшичкій різь5»рско-позолотарскій ро&ітхи

по приступних цінах хороші, правдиво артистичні церковні предмети як:

іконостаси, вівтарі, кивоти, процесийні образи, проповідниці', рами до образів, всякі церковні образи і пр.

Народний стиль, народні мотиви, на жадане можемо примінити.

З замовленєм належить звертати ся просто до Дирекциї Товариства

у /ІьбобІ, ПЛ. |еркар9иньска Ч. 8. (Краківский готель).

--- П Р О С И М О С П Р О Б У В А Т И . = = = = =

Перед відданєм роботи просимо жадати від членів Товариства лєґітимациї.

« £ .3 О сс

о

в н о

в

си Сб

33

н

о

Л Ь О Т Е Р И Я К А Р Л Ь С Б А Д С К А

2 тягненя без доплати, 2164 виграних Головна виграна

100.000

корон готівкою.

Перше тягнене вже 6. серпня 1907 р.

Ц і н а л ь о с у і к о р о н а

6 льосів лише 5 корон 50 сотиків, II льосів лише 10 корон поручають контори виміни, трафіки І т. д. '( і —

Почтові воручеяя: Контора виміни Братів іібеншіц

до управильненя тих відносин на основі само- стійности і рівноправности Хорвациї з Угор­

щиною, а доки хорвацкий сойм не буде міг приступити до управильненя тих відносин, до­

ти хорвацкі посли угорского сойму мають ве­

сти борбу всякими законними способами. Під­

час будучих виборів до сойму мають всі нри- належні до коалїциї партиї дїлати ра­

зом і кожда з них вишле двох членів до ви­

борчого комітету.

Д Е С Е Р О В Е М АС ЛО добірної якости

і щоденно

с ь в і ж е

в ново отворенім специяльнім складї масла

Львів, Ринок 10.

Цїна курсу тижневого.

( 5 -Ю )

о со зо 2.

— 03 оо

£ 2

« о 2 03 о ?

в Ф 8 В?

£ ® ф _

•Е В 5» я

т ос

я $ ° з

03 ІЗ Г - £

X ф в

03

ІКІІ І

Видає і відповідає за редакцию Лев Лопатиньский. З друкарні В. А. Шийковского.

Cytaty

Powiązane dokumenty

рони робітників, на клімат, середники ко- мунїкацийні, а не менше на всі инпіі у- слівя економічного добробиту і нацио- нальної єдности еміґрантів між

рють ся не тільки иартиї, але також два народи, що там треба полагодити на- циональие питане, якого наглість не дасть ся усунути ані

Зголошувати сЯ належить зараз, залучаючи деклярацию родичів що до точної оплати на адресу: о. ня з долученєм сьвідоцтва шкільного і деклярацаї належить

зане своєї жінки. По вироку зголосив ся до суду брат засудженого з дивною просьбою. Він просив, щоби єго страчено замість брата, бо для єго

і Праде задля занепаду своїх сторонництв, при виборах тратять властиву основу в міністерстві, намагають ся они довести- до зедипеня всіх нїмецких

ви Наукового Товариства імени Ш евченка у Львові, — головою першого на території ро- сийскої України Наукового Товариства він бачить символ

Вправдї півофіцинльно запевню- ють, що сей вислїд в несподіванкою тілько для широкого загалу, а прави- тельство вже з гори було приготоване і числило

і ті затверджаючі синедриони, до яких, як показує ся, має приступ вузкопартий- на, жагальна* короткозорість; инакше они особистих та фракцийних зглядів