Ч. 146. Львів, неділя дня к (14.) липня 1907. Річник XI.
Передплата
■» ДОСЛАНА* ви»
в Аветриї:
« * ч і п в рів. . Я де. вія рову -■ .• •• Ю «вр>
■а чверть п«к7 .. о «ар.. ' аг місььь . 1 7 0 «ар. ’
Зи границею:
■їли рік . 16 рублів або 36 франків
■в вія рову 8 рублів або 18 франків
Поодиноке число по 10 сот. маря
Е?серце і «іра ругяк<
& й є
моаьмеш молостш і віри не ноаьмеш,
З Р у с ш о в и х псальмі ж М. Ш&шкевжня.
Виходить у Львові що дай крім неділь і рускхх є н и о а ‘|, год. пополудня.
Редакция, адміністрацій і
•кспеднцин >Руслая»« під ч. 1. ял. Домбровсного (Хоруи- щиии). Експеднцня місцева в Аґенциї Соколовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертай сялнніе вапопередне застережене.—
Реклямацжї неопечатаніе вільні від порта. — Оголо- шеня звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ки, а в .Надісланім* 40 е.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесеня по ЗО сот.
від стрічки
Язкам справа помів шати.
(X ) Х»с заманював с я надією, «ю в новій державній раді не буде вже на- циональнях і язикових ^питань і спорів, і думав, щ о она буде занимати ся лише і народо - господаревими « суспільними
• справами, сей тяжко розчарував ся «же ттенер. Зараз після відкрити нової сесвї і виринуло доволі оесро язикове питане, ккотрого не можна сяк так поабути ся,
~а треба ксянечно приступити до юсновно- ,го єго рішеїня.
Союз з ческих ПОСЛІВ, ЯК ЛІЗ вже лавнїйш е звіщали, ухвалив, що посли:
■чесні но сьмііють доїти промовляти в па
латі і н комісиях, поки не.«будуть прм- ншіати до протоколу засїданя «еских промов ; внесень в чеєкій мові. Значить отже, ЩО ЧеХИиНе х«от»ть нічого .-знати про.посередничу можу нїмецку в дер
жавній раді", не хотять .признати їй зна- чіня посередничої мови державної. Се нічого нового і до певної міри можна зрозуміти домаганя ческих юослів. В перших часах д ер ж ав н о ї, р а д и . ані Чехи ані инші ненїмецкі нар-одности не ви-
«ступали з домаганєм иовної рівнопра- ьвности д л я инших мов побіч ниіецкої в державній раді, хоч мали де сего п ©- .в н е п р а в о , позаяк вважали се не
можливим з чисто практичного станови
щ а, з стаиовища єствованя держави Але тепер або мало хто або зовсім ніхто не журить ся ■вст’вованєм .держави, а полі
тика історичноіполїтичних інданідуаяьно- стий довела нині до того, щ о деякі на
роди думаю ть лише про як найбільше розширене краєвої автономії, яро права сих історичних обласгий, а не пр® д^р- жаву і -всі потреби.
Окрім того живий приклад У горщ и
ни потягає за собою також ріжні «аро- дности аветрийскі. В Угорщині роблено від десятків літ безнастанні уступкм в користь мадярскої мови, так одо она з а
ведена нині всюди в нубличнім житю і ! ^ ганям^ польске кол° 3 практич- в урядованю а навіть в лереписцї з ав-|
стрийским правительством, з австрий-І скок) радою державною, з цїсарским двором і тим способом осягнула стано
вище мови независимої держави, дер
жавної мови. З відтам зовсім виперто нїмецку мову, а се у великій части за згодою нїмецких лібералів в Аветриї.
Колиж такі уступки осягнули Мадя
ри, то й многі аветрийскі політики між Чехами, Поляками і т. д. думають собі, чомуж би того самого не домагати ся для своєї мови ? Вжеж мадярска мова
не є -вовсїм культурнїйша від котрої не будь « Аветриї. Коли отже так легко зроблено уступки к користь мадярскої мови, длячогож мало би ся сего відка зунатіг иншим нарадам в д ерж аві? Ви ступили Мадяри із своїм державним правом, то й Чехи добули своє, а Хор ваги своє, а сим разом і рускі посли виступали з державно-правною засто
рогою.
Те саме бачимо тепер з домаганя- мя що до юарлнмеетарної мови. Нїмецкі
ди « вниі ' и віденьскі намагають ся дока
зувати, що они обстають за нїмецкою м овою не з німеє,кого национального становища а із становища можливости ті еезвованя центрального парляменту.
Не мож на сему поглядови відказати до певної міри унра женя, позаяк дійсно домаеанє, щоби в кождій з вісьмох мов австрпйсвнх країв можна було промо вляти, ставити підчас розправи в палаті внесена, резшпоЦЕЇ й запитана, дове
л о би до справдешнього »вавилонь-
«ското стодпотяоренія*. -Є се прямо неможливе, щоби презндия посоль- скої палати могла бути гак зложена, щоби там підчас розправ в палаті все я р е доїдало такі, що розумілиб всі ті мови. Протоколованє промов у ріжних мовах вимагало би цілого полку стено
графів, котрі ,би уміли сі мови, а ста
влене внесень ,і резолюций та запитань в часі розправи в палаті впровадило би (Справдешній заколот і замішане. Але нескі радикали від проводом Кльофача загрозилц, що наколи до минувшого ві
втарна справа не буде корисно для них рішена, почнуть навіть -обструкциюі спи
нять всяку діяльність іюсольскої палати.
В тім напрямі заявили ся також віча ческих радикалів в Празі.
Тим способом виринула велика тру
дність для парламентаризму, а також для правительства, бо за ческими ради
калами також всеполяки і аольскі лю- довцї виступають з такими самими до-
ного становища не є за тим.
Мінїстер-президент вдав ся в пере
говори з ческими радикалами, котрі зго
дили ся вижидати до пятницї, але у- ступки, які бажав би зробити мінїстер- президент ненїмецким народностям, ви
кликали сумніви і невдоволенє в нїмец- ко-народнім союзі у міністрів Дершати і Прадого. Мінїстер-президент не опирає ся тому, щоби вільно було промовляти в палаті ненїмецкою мовою, але щоби бесідник подав відтак переклад нїмец- кий, котрий так само як і внесеня і ін-
терпеляциї ненїмецкою мовою написан1 мали би бути з перекладом нїмецким приняті до урядового протоколу. Одначе внесеня, резолюциї і запити в часі роз
прави можна би лише в нїмецкій мові зголошувати. Сумніви порушені нїмец
ким союзом обіцяв розвіяти мінїстер- президент дальшими предлогами і нара
зі справа ще не полагоджена.
Але тимчасом др. Марков бажав за
жити слави і промовляв Московщиною, а супроти протесту руских послів і з ннших ґруи, виправдував ся після віді
брана ему голосу тим, що і в Аветриї московщина є краєвою мовою. Для у- документованя сего виводу треба ему було признати ся до буковиньских Ли- пованів, яких наш нарід називає к а- ц а п а м и і тим завершив би се »вави- лоньске столпотвореніє.«
Як посольска палата і правитель- ство видобуде ся зпоміж сеї ческої Сциллї і нїмецкої Харибди, побачимо небавом.
Із росийскої України.
В однім з останніх чисел »Ради« за містив д. М. Пилипович полемічну статю, яка не буде без інтересу для наших чи
тачів:
Т. Ф. у >Кіевлянин-ї< — пише д . М .
І. — знов заходив ся коло україньскої справи, на сей раз вже не з приводу ав
тономії, а з приводу україньских катедр в університетах. Балакавш и про автомію, він орудував переважно улюбленою »и- стинно-русскою* зброєю-доносами. Тепер балакаючи про катедри, Т. Ф. взяв ся до иншої зброї — до науки. Але треба при
знати, що сею зброєю він орудує куди гірше, ніж доносами: очевидно не зви
кли єго руки до сеї зброї і инодї, хтїв- ши влучити ворога, він сам себе зачіпав по голові.
Розгляньмо наукові докази .кієвля- ниньского »мужа науки*, якими він хоче довести читачам сеї ґазети, що українь- скі катедри зовсім непотрібні, навіть шкідливі.
Нагромадивши купу власних думок, які він вважає за дуже наукові і непо
грішимі, він на сій пресумпциї виводить такі »аксіоми*, як сам він каже, що:
1) »малорусская річ составляет в м іс те
со веЬми прочими русскими наріічіями
н іч то единое и ц'Ьлое* і 2) »близкое
племенное и культурное родство велико-
руссов, малоруссов и білоруссов само по
с е б і, назависимо от политических при-
2
маєм*, »мьі увірени«, »судя по нашим с в ід ін ія м * .
Вставивши >ири сей вірной оказіи*
у свій »науковий« трактат хоч маленький політичний доносик, позичений з № . 130
^Галичанина* (»проф. Грушевскій, буду- щій президент украинской республики), Т. Ф. закінчає свою писанину »истинно русскою* погрозою »украинцам сепара
тистам*: »руки ироч от русских школ не только внісших, но и середних И НИЗ
ЦІ их*.
Отеє вже зовсім, як та істота у бай
ці, що втисла ся під дуба і вважала, ма
буть, що вона там хазяйка: і жолудів наїлась, і коріня почала підкопувать у того дуба, що її нагодував. Тільки Т. Ф.
іде ще далі і вліз у чуже, і жолудів на
їв ся, коріня риє, але ще упевняє, що дуб — не дуб, що жолуді не з дуба па
дають, що коріня навіть не дубові, а як дуб запротестував, то Т. Ф., сказав »ак- сіому* „ми“ вам, дубе, кажемо: ,,руки проч“ !
Видима річ, що вигукнувши: „руки проч“ Т. Ф. думає нам, Українцям, сим вигуком страху завдать. Але, ми знаємо приказку: як Бог не попустить, то хтось...
чи то пак— пан Т <1^ не зїсть“ . чин и обстоятельств обусловило единеніе
в с іх их в одном общем литературном и научном язьїк іс.
Не будемо повторювати тих доказів про »самобьітность« україньского народа і єго мови, які колись дали професорови Т. Флориньскому у Ж іевской Старині*
проф. В. Антонович, д. Михальчук, Нау- менко та инші Українці, знавці свого н а
роду і єго мови: Т. Ф. не визнає укра
їньских вчених і професорів за автори
тети в україньских справах: проф. Гру- шевский для його — »мнимо-учений«, якому »никто, к р о м і завзятих привир- женцев украинства, не п о вір и т* ; не ви
знає, (а може і не знає зовсім?) таких авторитетів у шкільно педаґоґічній спра
ві, як Ушиньекий, Корф, бо каже, що їкнижная русская р іч ь... не нредставля- ет никаких особенньїх трудностей для простолюдина - малорусса. »3то хорошо знают в с і безпристрастньїе наблюдатели народной жизни, особенно народно-школь- наго д іл а в Малороссії*.
На що йому авторітети? Він сам ав- торітет, його думки—аксіоми; кін покли
кав ся тільки на академика Соболевского.
Не вадилоб тому аксіомщикови Т. Ф. по
кликати ся на авторитет Т Флориньско- го та ще може на того »истинно-русска- го< авторитета, який упевняв, що Ісус Христос був русский і православний.
Що там— якісь »мнимо-ученьіе« Гру- шевскі, Антоновичі, Ушиньскі, Корфи!..
Ось ще одна перлина з »наукових*
доказів Т. Ф. »в народних масах (укра
їньских) русская книга пользуется боль- шим распространенієм (а мьі прибавим:
и большим уваженіем), ч ім украинскаж . Щ еб— пак!
»Ми« забули мабуть про указ 1876 року, про всі утиски і »гоненія« на у- країньску книжку, про те, що »истинно- русскіе полицмайстрьі от просвіщ еній«
вигонили зі служби учителів, коли знахо
дили у школі хоч яку небудь україньску книжку.
ТЦе перлини: »Ужели не понятен малоруссам тот книжний русскій язик, к которому обращались и продолжают об- ращаться в с і сколько-нибудь значитель- ньіе малорусскіе писатели, начиная с Кот-
* ляревскаго и не исключая знаменитаго Ш евченка*.
»Требованіе введеній в университеті преподаванія на одном из областних на- річій(?)... представлает собою явленіе ни- г д і не слиханное и не виданное в Ев- р о п і* .
Чи був коли Т. Ф. хоч про Австро- Венґрію? де викладають лєкциї в універ
ситетах мовами: нїмецкою, венґерскою, чешскою, польскою і (ой лишечко!) ук- раїньскою? Очевидно не чув. Мабуть чи не вчив ся він у славно-звісного проф.
Т. Флориньского, який, хоч і вчить уже мало не ЗО літ студентів у київскому у- нїверситетї славяньских мов, а тим часом як воно виявилось на судовому процесі М. Старицкого, не знає україньского на- р іч ія« (нехай вже йому буде наша мова
»нарічієм«), яким говорить мало не ЗО міліонів нашого народу.
Отакі усі »наукові* докази Т . Ф .:
або без сорому »москаля везе*, або »ак- сіому* свою власну підпустить: >мьі ду
церкву і єї повагу. Антисеміти будуть старатись перевести социяльні реформи,, заповіджені в престольній промові. По
сол Б е е р (социялїст) нідчеркнув, що социялісти будуть обставати за остато
чним переведенєм обезнеченя на старість і в разі неспосібности до драні, за ско- роченєм часу праці, за введенєм 8-годин- ної праці в гірництві, та будуть рівнож домагати ся инших соціальних реформ з такою самою енергією. Социялісти бу
дуть і’олосувати против буджетової про
візорні, бо не мають довіря до ряду, що кермує ся не волею народа, але волею буржуазні. П о с . В о л ь ф (всенїмець) обговорював ческі жаданя в справі про- токолованя славяньских промов і заявив, шо колиб Чехи хотіли уетроїти обструк- цию в парламенті, то Німці відповідять сейчас обструкциею в нраскім соймі.
Дальше виступив бесідник против угоди з Угорщиною і домагав ся знесеня § 14.
і ріжних инших реформ. В часі єго про
мови прийшло до виміни слів між бесі
дником а социялїстами. Коли социялісти спитали: >А що буде з поборюванєм клерикалізму?*, Вольф відповів, що мимо попертя, якого дізнав від антисемітів, не перестане поборювати клерикалів. Со
цияльні демократи починають глузувати з Вольфа, який скінчив свою промову запевненєм, що враз з иншими сторонниц- твами буде поборювати социялїстів, що стоять на вислузі жидів.
На заеїданю в пятницю внесли вне
ски: пос. Ц е г л и н ь с к и й в справі знесеня демоляцийних реверсів в рейонї перемиских фортифікаций, пос. Ч е л я - к о в с к и й в справі утворена другого університету з ческою, кикладною мовою в Берні, пос. К у р и л о в и ч в справі зелїзницї Верезів-Риманів-Дукля. З чи
сленних інтерпеляций піднести треба ін- терпеляцию пос. Д н ї с т р я н ь с к о г о в справі релєґаций україньских студен
тів з львівского університету, пос. Д н ї- с т р я н ь с к о г о і О л е с н и ц к о г о в справі ревізиї книги цивільних зако
нів і т. п. Після відчитана внесків та інтерпеляций забрав голос пос. Н е м е ц (социялїст), і промовляв по чески і нї- мецки, зазначую чи, що між социялїста
ми нема ріжницї в радикалізмі, коли розходить ся о охорону прав робітників.
Вольфови пригадав бесідник, що він перший заінїциював в парламенті і в че- скім соймі обструкцию. Бесідник цінить високо нїмецку культуру,але було би зле, як би її зміст відповідав ділам Вольфа.
Пос. К у н ш а к (антисеміт) зазначує, що єго сторонництво веде політику сво- бідної руки і є незалежним від ряду.
Бесідник полемізує з социялїстами та закидує їм, що більшість мандатів зд о були лише терором. Пос. Р е ґ е р (со
циялїст) полемізує з антисемітами, яких називав »козачками ряду*. Антисеміти вислугуютб ся рядови, який підпирав їх при виборах проти всіх вільнодумних елементів. Коли социялісти явили ся в цїсарскій палаті, щоби вислухати пре
стольної промови, то лише тому, щоби виказати свою рівноправність з иншими послами, та щоби не демонструвати про
тив старця монарха, який ужив цілої сили, щоби перевести виборчу реформу.
Опісля обговорював бесідник справу на-
З державної ради.
В четвер продовжувано буджетову дискусию. Пос. д р. О ф н е р займав ся подрібно судівництвом в Австриї і заявив, що єго реформа є найважнїйшою зада
ною державної ради. Бесідник порушив гадку виданя новелі до карного закона, якою належало би управильнити справу караня молодїжи. Попри се виказав др.
Офнер цілий ряд недостатків в приписах про слідство, про слідчу вязницю, при
чім пригадав звісну справу руских сту
дентів. З огляду, що теперішний кабінет опирає ся на консервативних елементах, специяльно на антисемітах, бесідник є пересьвідченя, що від такого кабінету годі надіятись добрих результатів. Однак треба виждати, чи президент міністрів виповнить все те, що лучить з понягєм консерватизму — а передовсім, чи буде умів пошанувати закони. Бесідник вка
зує на те, що 54 заряджень, які ряд видав на основі § 14, признала консти- туцийна комісия суперечними з основними законами. Підвисшенє почтових і теле
фонічних оплат дорогою розпорядженя є легковаженєм законодатних прав пар
ламенту. Бесідник взиває буджетову ко- місию і палату, щоби вже при буджето- вій провізорні берегла прав парламенту супротив ряду. Також в квестиї підвис- шеня адютів для практикантів ряд поми
нув ухвали парламенту, щоби їм вчи- сляти до служби рік війскової служби.
В виду виводів міністра скарбу, який жадав більшої субординації урядників, бесідник заявляє, що урядник поза служ
бою є назалежним, свобідним горожани- ном. Др. Офнер надівсь, що социяльно- полїтична програма ряду буде переведе
на. Пос. Б є л ь о г л я в е к (антисеміт) обговорював зріст свого сторонництва і відпирав заміт, немовби оно було клери
кальним, причім зазначив, що оно шанує
з
родної просьвіти на Ш лезку, де Поляки і Чехи тяжко покривджені. На Шлезку є лише одна польска ґімназия і одна ческа, а нема анї одної славяньскої, ре
альної школи, промислової, або торго
вельної. Польска людність має в наро
днім шкільництві 247 клас, ческа 376 а нїмецка 789. Причина сих кривдячих відносин містить ся в складі сонму на Ш лезку, де більшість послів є нїмецка, хоть більшість населена є славяньска.
Язикове питане вважає бесідник квести- єю жити. Вкінци заявив ся бесідник за введенєм дволїтної війскової служби, за
мітив, що социялїсти є за знесенєм ста
лого війска а за заведенєм народної мілї циї. Пос. II е ш к а над би, щоби пере
ведено важні економічні постуляти і щ о
би завішено на якийсь час напиональне питане. Після замкненя дискусиї про
мовив бесідник сопіга К р е с і ч. який жалив ся на занедбане Дальмациї на поли комунїкацийної політики. Хорватам грозить Угорщина знищенем, тому му
сять бороти ся. Австрия і Угорщина під
носять претенсиї до Боснії та Герцего
вини, однак Хоркати і Серби не відда
дуть сего дорогоцінного скарбу. Се, що дїесь на Угорщині против Хорватів, є злочином. Мадярі! ведуть против Хорва
тів політику терору, яка однак не буде мати успіху, бо Мадярам не поведесь зро
бити з Хорвациї і Боснії угорскої нро- вінциї. Бесідник рго пос. С т а р к поле
мізував головно з социялїстами, почім ухвалено приділити провізорию буджету комісиї Найблизше засїданє у вторник.
Як доносить »81ау. Когге8роп<іеп2«
ческі посли поставили внесок: »Палата ухвалить: Взиває ся президию палати послів, щоби § 51. 1. а про трактоване стеноґрафічних справоздань без обме
жень перевела і видала сейчас відпові
дні заряджена <. Сей внесок підписали ческі посли всіх відтїний, польске коло, польскі людовцї, руский клюб і прочі славяньскі посли, Італійці, Ромуни, поль
скі і рускі социялїсти.
Простії відновім вереіилату.
Н о в и н к и .
— Календар. В н е д і л ю : руско-кат.: Ксзми і Даміяна; римо-кат.: Бонавент. — В п о н е д і л о к : руско-кат.: Пол. Ризи Пр. Б.; римо- кат.: Розісл. Апост.
— Промова пос. Олесницкого, як пишуть нам з Відня, зробила велике вражіне. Посли всіх народностий мусїли признати, що пос. Оле- сницквй здобув рекорд. Промова була дуже поважна і як все основна, а до того виголо
сив її посол з жаром. Своєю основностию і повагою відбивала она різко від недавної ні
сенітної промови пос. Будзиновского.
— Привіт укр. послів з Відня дум ски м п о слам - Українцям. Редакция київскої »Ради«
оповістила отеє письмо: Україньскі посли до австрийскої державної ради, зібрані на своїм заеїданю дня 16. червня 1907 р. — призна
ючи і відчуваючи ідейну єдність і солідар
ність цілого україньского народу від Карпат до Кавказу — і его стремлїня до повної са- мостійности — пересилають сердечний привіт тим бувшим нослам-Українцям першої і дру
гої думи, що між основні точки своєї політи
чної програми ставили автономію України.
Рівночасно висловлюють підписані посли жаль, що розвязанє думи поклало знов важну пе
регороду на шляху до горожаньскої та нацио- нальної волі народів росийскої держави — і виявляють бажане, щоб настав чим скорше час, коли україньский народ зможе конститу- цийною дорогою добиватись своїх прав. Отсю заяву підписали посли: Др. Ол. Колесса, Ю.
Романчук, др. К. Трильовский, др. К. Левиц- кий, Н Василько, Т. Войнаровский, др. В.
Охримович, М. Петрицкий, др. Є. Левицкий, Т. Старух, А. Лукашевич, др. Е. Олесницкий, др. С. Днїсгряньский, С. Пігуляк, др. Т. Оку- невский, Гр. Цеглиньский, др. Д. Стахура, Її.
Фолис, Н. Спинул, С. Онишкевич, В. Будзи- новский, др. Л. Бачиньский, др. М. Лагодинь- ский, др. Е. Петрушевич, І. Семака.
— Курс для писарів гром адских XIII з чер
ги буде отворений при крає'вім видїлї з днем 2. вересня 1907 р. Стараючі ся о принятє м а
ють до' 25. липня с. р. внести подане на руки свого виділу повітового, де також можуть по
інформуватись о условинах нринятя. Поданя вношені просто до виділу краєвого не будуть узгляднені.
— З львівского університету. Унґварска
«Наука» доносить, що о. Емилїян Мустянович, гр.-кат. сотрудник в Кушницї на угорскій Ру- си і ревний співробітник «Науки» дня 5. с. м.
на львівскім університеті зложив з відзначе- нєм риґороз із пасторального богословія, а 6. с.
м. здав з відзначенєм висший іспит з греко- руских обрядів.
— Подільска яПросьвіта“ розвязана. Поділь- ский Губернатор триюмфує, що удало ся єму вкінци розвязати діяльну „Просьвіту" в Ка- менци подільскім. „Просьвітї" і єї членам за кинено ріжні мнимі провини і замкнено то
вариство.
— Руский клюб держ авної ради ухвалив між иншими упімнути ся о закладанє руских середних шкіл і учительских семінарий в Га
личині та руекої реальної ґімназиї в Вижни- ци на Б уковині .
— Взірцева бурса. Перед кількома місяцями ми писали ширше про бурсу Руского Тов-а педагогічного у Львові, при ул. Вірменьскій 2, зазначуючи, який там взірцевий лад під кождим зглядом. Надісланий нам вомунїкат показує, що ту бурсу що до поступу в науках єї питомцїв також можна поставити на пер
шім місци між всіма бурсами.
У бурсі Руского Тов. педаґ. уЛьвові при ул. Вірменьскій ч. 2. було поміщених в р.
шк. 1906-7 200 питомцїв, учеників руекої ґі
мназиї у Львові. Між тими було сиріт по сьвящениках 6, учительских синів 12, урядни
ків приватних 7, ремісників 16, зарібників 21, хліборобів 138. Місячна оплата виносила від 18 до 30 К, пересічно по 22 К. 12 питомцїв удержував з власних фондів Єго Ексцелєн- ция Митрополит, 8 мало безплатне удержанє в бурсі, 1 був стипендистом краєвого Виділу, 1 удержувало кількох членів Виділу Тов-а педаґ., а 7 допомагало Тов, „Руслан“ сталими місячними запомогами від 8—12 К. При кля- сифікайиї з кінцем р. шк. одержало 71 сте- пень відзначаючий, 127 першу клясу, а 2 по
правку з одного предмету. В слідуючім р.
шк. знайде поміщене в бурсі знова 200 уче
ників, однак за підвисшеною оплатою міся
чною. бо з причини незвичайної дорожні у Львові замкнув Комітет буреи рахунки за по
передні роки великими недоборами.
— З львівскої архіепархії. Квалїфікацийний іспит для кандидатів на катехитів видїлових шкіл відбуде ся 1. і 2. пЯдолиста с. р. Просьби має ся внести (через ордин. шкільних комі
сарів) найдальше по день 1. жовтня. Такий же іспит для кандидатів на катехитів середних шкіл і учит. семінарий відбуде ся дня 31.
жовтня, 1 - і 2. падолиста. Просьби має ся внести такж е по день 1. жовтня. — На кон
курс з речинцем по день 31. липня розписа
ні парохії: 1) Бібщани, 2) Лукавиця нижна>
3) Зарудцї, 4) Городок і 5) катехитура при ви- дїловій школі в Золочеві. — Крилошаньскі відзнаки дістали оо.: Ізидор Давидович з Ра- дехова, Теодор Леонтович з Чех і Дмитро Розлуцкий з Ж овчева. — Містодеканом коз-
лівским іменований о. Омелян Дудрович з Таурова. — Сотрудниками назначені оо.: Во
лодимир Яцишин в Лисятичах, Омелян Ради- кевич в Вишенцї малій, Николай Миндюк з правом управи в Негівцях, Онуфрій Волинь- ский в ХмильнГ і Семен Біленький в Щирці.
Завідательства парохій дістали оо.: Констан- тин Билиньский в Городку і Теодор Леонто
вич з Заш кова ех сиггепйо в Зарудцях.
— Вінчана. Вінчане п. Миколи Левицкого, урядника «Тов-а урядників і сьвящеників» у Львові, з панною Антонїєю Рущицкою відбуде ся дня 16. липня с. р. о год. 7. вечер в Під- волочисках. — Вінчане д-ра Зенона Кузєлї, практиканта при ц. к. унїверситетскій бібліо
теці у Відни, з п-ною Ольгою Авдиковскою відбуде ся дня 18. липня с. р. о год. 11. рано в церкві св. Юра у Львові. — Дня 14. липня с. р. о год 8. вечером відбуде ся в Иреобра- женьскій церкві у Львові вінчане п. Вячеслава Новаковского, інжінєра в Новім Санчи, з п. I- реною Савчаківною, дочкою радника суду.
— йе дизІїЬиз поп вві с іізр и іа п ііи т В часі промови д-ра Глїбовицкого кликнув о. Пастор під адресою україньских послів, що москво
філи є для Поляків „ к о с Ь ап у т і і р ггу іетп іе)- з г у т і" . Се не новина для нас. Вірменин лю
бить козяче мясо, хоть воно воняє. Ж и д де- лєктує ся цебулею, хоть вона не пахне, а о.
Пастор делєктує ся нашими „истинно русски- м и“, які занечистили воздух в Росиї жебрани- ною ( уісіє : крилошаньский банк) і доносами (Драгомірецкий еі сотр.)... Справді они рггу-
^ т п іе )8 І. Га! со кіо ІиЬіІ
— Пасивний опір судових практикантів в Че
х ах . Мінїстер судівництва др. Кляйн приняв послів з Чех, які вставляли ся за страйкую
чими судовими практикантами. Мінїстер при
знав деякі домаганя практикантів за оправда
ні, але жадав, щоби они перед узглядненєм тих домагань в інтересі поваги держави пере
стали страйкувати дорогою пасивного опору.
— Хмаролом над Львовом. В четвер вече
ром знову навістила злива львівску долину Полтви. Дощ ляв як з цебра і позаливав мно- го пивниць та сутеренових помешкань. На ул.
Садівницкій вода вирвала курень улицї і під
мила фундаменти каменицї так, що колиб не скора номіч полїциї і війска, був би цілий дім завалив ся. На короткий час здержано рух трамваїв, бо потоки води занесли піском шини.
— Археольоґічні розкопки. Розкопки урочи
ща »Церковище« в канївскім повіті, що ро
бились директором київского музею Н. Біла- шевским, після тижневої праці дали такі наслідки: відкрито фундамент зі слідами му
рів під церкви, и(О за часів татарскої доби була в Зарубскім монастирі. Церква ся мала невеличкі розміри: довжини 21 метр, і ширини 16 метрів; збудована була з типових для того часу тонких цегольних плиток; серед церкви відкрито частини чотирох масивних кольон, що піддержували баню; східний ста
рий мур зроблено з трох півкругів з великим но середині і малим по боках; в північно за
хіднім кутку церкви відкрито похоронний склеп, прикритий шиферною плитою. Тепер приступлено до розкопаня церкви. Для істориї будівництва великокняжої доби сї розкопки можуть дати багато цінних вказівок.
— До П. Т . Д уховеньства і щирих патриотів.
Перед двома роками оснував гурток щирих людий під протекторатом Єго Ексц. о. Андрея Шептицкого оселю для бідних руских дїтий.
В першім році було на оселї 30 дівчат, в дру
гім 40 дівчат, а в сім році принято 50 дівчат.
Сего року зголосило ся 80 дуже бідних дівчат.
— З уваги, що Товариство не має на стілько фондів, щоби всі дівчата забрати на село, а бачить, що вони вповні заслугують, щоби їм бодай час вакаций уприємнити і відживити їх, бо вони живуть через цілий рік в дуже при
крих відносинах материяльних, не маючи сьві- жого воздуха, а при тім пильно учать ся, Ви
діл звертає ся з просьбою до П. Т. Духовень- егва і щирих патриотів Русинів, щоби збо
лили сї дівчата забрати на село на час вака
ций. — Є то дівчата зі школи ім. Ш евченка,
Ш ашкевича і декотрих польских шкіл. Зголо-
4 шеня просимо присилати на руки секретаря
С. Ґерусїньского, ул. Арсенальска ч. 6. — Від Виділу Тов. Вакацийних Осель у Львові, дня 8. липня 1907. — О. Бачиньска, предсїдатель ка. С. Ґерусїньский секретар.
— Дрібні вісти. Цісар жертвував 5.000 К за помоги погорільцям в Скалі. — В Яремчу у бив грім дня 3. с. м. зелїзничого робітника Гриця Балащука. — 3 Тернополя доносять що звідтам утік книгар Северин Комонєвский а перед виїздом зарвав ріжних людий на по верх 100.000 К. — В Новім Санчи застрайку вали міскі полїциянти і пожарники, жадаючи управильненя часу служби і висілої платні На страйк пожарників заносить ся також в Піеремишли ізза тих самих причин. — 3 Кра кова доносять, що онодї вломав ся до »Ака демічного дому» оден із студентів фільософії і украв 350 К. — У Львові застрілив ся учи тель видїлової школи ім. св. Антонїя, Мариян Вуффка. — В Золочеві застрілив ся з фльо берту Едвард Бруммер, відзначаючий ученик VIII кл. ґімназ. Причиною самоубийства мав бути нервовий розстрій.
— З Відня дістаємо до поміщеня отсю пе ресторогу: Майже щодень трафляє ся, що до Відня приїздж акть з Галичини і Буковини люди, особливо селяни, щоби тут шукати сира ведливости або помочи, охорони против дій сної чи мнимої кривди, або ласки. Найбільше є таких, що хотіли би дістати ся на авдиєн- пию до цісаря а бодай до міністрів в справі програного процесу або з просьбою о дароване кари. Звичайно удають ся они притім до по слів о протекцию. Та відтак показує ся, що приїхали надармо, бо справа їх або зовсім вже пропала, або не надає ся до полагодженя в загаданий ними спосіб Они стратили отже лише непотрібно час, труд і кошти, а потім богато з них, не маючи з чим вертати ся до дому, жебрає грошей на дорогу, і полїция від
ставляє не одного як волоцюгу якого приму
сово до краю. Такі люди тілько шкоду роб лять собі та встид і ганьбу приносять нашому селяньству. Для того остерігаємо перед таки
ми недорічними їздами до Відня і просимо всіх тямущих людий доброї волі, щоби дава ли несьвідущим відповідні поученя. Хто по
требує помочи посла, нехай зверне ся перше письменно до него і їде до Відня аж тоді коли посол узнає се за вказане. Без такого попередного порозуміня не зможуть і не будуть посли нікому, хто сюди приїде, ніякої успіш
ної поради ані помочи подавати. Сеся пере
сторога нехай буде заразом відновідию на крайно фальшиві та клеветливі а для наших селян шкідливі баламучена декотрих ґазет.
З руского клюбу парламентарного у Відни:
Романчук, Василько, др. Кость Левицкий, др Король, др. Бачиньский.
Наука, штука, література.
Читанка для І. року учительских семіна- рий, уложив Ол. Б а р в і н ь с к и й , у Львові 1907, накладом ц. к. видавництва шкільних книжок стор. 258.
З таким наголовком вийшла книжка, котра виповнює прогалину поміж учебниками учительских семінарий, позаяк доси наука рускої мови відбувала ся на І році на основі читанки для І кл. ґімназияльної, невідповід
ної анї добором материялу анї розвиткови у- мовому кандидатів і кандидаток. Автор має вже приготовлений материял до читанки для II року і пригот. кляси, так що учительскі семінарнї з слідуючим роком будуть мати свої окремі підручники для науки рускої мо
ви (Вибір з літератури для III і IV. року ви
даний вже давнїйше).
Читанка поділена на дві головні части:
П р о з у і П о е з и ю , а кожда з тих частий на відділи після родів прози і поезиї а імен
но Проза містить: А. О п о в і д н і з о б р а - } ж е н я : І. Повісти, оиовіданя, ідилї, II. Сьмі-^
хованки (Анекдоти), НІ. Казки і перекази, IV. Байки, приказки, приповісти, притчі, V.
Лєґенди, VI. Історичні оповідана і зображена.
Б. О п и с и і х а р а к т е р и с т и к и . В. П о - у ч н і р о з в і д к и , приповідки і листи.
П о е з и я м істить: І. Е п і ч н у н о е- в и ю : А. Епопеї, оповіданя, баляди, думи, лє- ґенди, Б. Байки, параболі, алєґориї, загадки І
і афоризми. II. Л і р и ч н у п о е з и ю : А. Чу
тлива лірика, В. Описова лірика. III. II о- у ч н у (дидактичну) п о е з и ю .
По кождім розділі прози і поезиї подані л і т е р а т у р н о - е с т е т и ч н і з а м і т к и про роди прози і поезиї а наостанку К о р о т к і в і д о м о с т и п р о п и с ь м е н н и к і в , ко
трих твори заміщені в Читанці. Автор вибрав взірцеві виїмки прозові і поетичні з найліп
ших письменників відповідно до наукового материялу приписаного орГанїз. статутом на І. рік (отже також з педаґоґії, істориї, Гео
графії, природ, наук і гігієни), так що читане се буде нособляти також иншим науковим предметам. Можна сподївати ся, що ся нова книжка причинить ся чимало до піднесеня позему науки рускої мови в учительских се- мінариях. Читанка осягнула вже попередно одобренє міністерства просьвіти і з сим ро
ком шкільним війде до ужитку в семі- нариях.
Відень.
сс
о
>.
Ч о о
Телєґрами
з дня 13. липня 1907.
Мінїстер загр. справ Еренталь виїздить в суботу до Італії, де в місцевости Безіо стрітить ся з італїйскии міністром загр.
справ Тіттонїм.
Загреб. Комісия покінчила вчера попо
лудня наради і уложила маніфест, який нині оповістить. Маніфест представляє теперішнє політичне положене і зазначує, що нарушенє угоди зі сторони Угорщини потрясло всіма правнодержавними відносинами з Угорщиною і приневолює до нового управильненя тих від
носин. Дальше зазначено в маніфесті, що коа- лїция хорвацко-сербских послів буде змагати
При нагоді побуту у Львові поручаємо і просимо не залишити відвідати ро
бітні нашого Товариства.
сб
2 5- В
2
Одиноке Товариство
для розвою рускої штуки
у ЛЬВОВІ площа Бердардиньска ч. 8. (Краківский готель)
виконує у власній Уіртисшичкій різь5»рско-позолотарскій ро&ітхи
по приступних цінах хороші, правдиво артистичні церковні предмети як:
іконостаси, вівтарі, кивоти, процесийні образи, проповідниці', рами до образів, всякі церковні образи і пр.
Народний стиль, народні мотиви, на жадане можемо примінити.
З замовленєм належить звертати ся просто до Дирекциї Товариства
у /ІьбобІ, ПЛ. |еркар9иньска Ч. 8. (Краківский готель).
--- П Р О С И М О С П Р О Б У В А Т И . = = = = =
Перед відданєм роботи просимо жадати від членів Товариства лєґітимациї.
« £ .3 О сс
о
в н о
в
си Сб
33н
оЛ Ь О Т Е Р И Я К А Р Л Ь С Б А Д С К А
2 тягненя без доплати, 2164 виграних Головна виграна
100.000
корон готівкою.
Перше тягнене вже 6. серпня 1907 р.
Ц і н а л ь о с у і к о р о н а
6 льосів лише 5 корон 50 сотиків, II льосів лише 10 корон поручають контори виміни, трафіки І т. д. '( і —
Почтові воручеяя: Контора виміни Братів іібеншіц
до управильненя тих відносин на основі само- стійности і рівноправности Хорвациї з Угор
щиною, а доки хорвацкий сойм не буде міг приступити до управильненя тих відносин, до
ти хорвацкі посли угорского сойму мають ве
сти борбу всякими законними способами. Під
час будучих виборів до сойму мають всі нри- належні до коалїциї партиї дїлати ра
зом і кожда з них вишле двох членів до ви
борчого комітету.
Д Е С Е Р О В Е М АС ЛО добірної якости
і щоденно
с ь в і ж е
в ново отворенім специяльнім складї масла
Львів, Ринок 10.
Цїна курсу тижневого.
( 5 -Ю )
о со зо 2.
— 03 оо
£ 2
« о 2 03 о ?
в Ф 8 В?
£ ® ф _
•Е В 5» я
т ос
я $ ° з
03 ІЗ Г - £