РІ. 155Н (Ю27-8254
Р І К X X X I X № 45 (1946) В А Р Ш А В А , 6 Л И С Т О П А Д А 1994 Р О К У
«Зустрічі культур» в Театрі НН
Київ у Люблині
П р о г р а м а «Зустрічі культур» дуже різноманітна, імпрези, які проходили в приміщенні театру на з л а м і вересня-жовтня, мінялися, кожного тижня приносячи нові теми, а цим с а м и м виявилися цікавими.
Від 17 до 18 жовтня тут гостював мистецький Київ, попереджений авто- рським вечором Юрія Андру- ховича - поета з Івано-Франкі- вщини. Отже, в понеділок відбулася презентація книжки Андруховича «Рекреації» у пе- рекладі д-р Олександри Гна- тюк, виданої видавництвом
«Świat Litегасkі» (1994 р.).
Юрій Андрухович є поетом наймолодшого покоління українських літераторів, де- бютував поезією, проте най- більший розголос здобув після надрукування в «Сучас- ності» (1991 р.) творів «Рекре- ації» та «Москов'яда». Книж- ки ці потрясли читачів, вик- ликали численні протести як
в Україні, так і в діаспорі. Поет став, можна сказати, героєм дня, йому ставилися закиди за неморальну тематику, опису- вану в цих творах. На той час
поет був засновником літера- турної групи «Бу-ба-бу», яка проводила різні заходи (по- етичний вечір у Львові о 8-ій годині ранку тощо).
Книжку «Рекреації» перек- лала д-р Олександра Гнатюк - відомий україніст з Вар- шавського університету. Гар- ний літературний переклад вводить польського читача у світ, який мало йому відо- мий. Виринають отже різно- барвні ситуації, сміливі гроте- скові сцени, пафос та влучні прокльони і неймовірні сюже-
(Закінчення на 6 сторінці)
Київ у Люблині
(Закінчення з 1 сторінки) ти - тобто все те, що обурю- вало рідного читача зразу після появи твору в «Сучас- ності». Книжку оформив ми- стець зі Львова Володимир Кауфман. Перед Люблином
«Рекреації» представлялися у Варшаві та Кракові. На цих презентаціях був присутній ав- тор, перекладач і видавець.
Люблинська промоція цікава була тим, що прийшло багато слухачів, щоб взяти в ній участь. Це були студенти обох люблинських україністик, українська громада Люблина, літератори, люди театру, чи- тачі, Ю. Андруховичу постав- лено багато запитань про саму книжку, але також на багато запитань мусив відповісти й перекладач.
Натомість у вівторок 18 жовтня відбулося відкриття виставки в галереї Театру НН, привезеної з Києва. Виставка малярських робіт - це початок фонду, який організується в галереї Університету Киє- во-Могилянської академії від
1991 р. На виставці в Люблині 18 авторів, згуртованих у ми- стецькому об'єднанні «Пог- ляд», представило здебільшо- го по одній-дві картини.
Вернісаж відкриває Валерій Басанець, продовжують Вік- тор Григорів, Леся Довженко, Григорій Гавриленко, Микола Гончаров, Борис Гуко, Сергій Животков, Анатолій Криво- лап, Петро Лебединець, Оле- ксій Литвиненко, Віктор Ма- ринюк, Олександр Мельник, Олександра Прахова, Сергій Савченко, Василь Федорук, Володимир Цюпко, Людмила Яструб. (Шкода, що в ката- лозі, підготовленому праців- никами Театру НН, всі ці прізвища подаються в росій- ськомовній транскрипції). Ху- дожники, презентовані на ви- ставці, малюють здебільшого абстрактні сюжети, хоча є та- кож реалістичні роботи (Леся Довженко) або ті, які своїм стилем нагадують школу бой- чукістів 20-30 років XX ст. За- гальне враження однак при- ємне, виставка захоплює
свіжістю бачення, спробою переосмислити ми- стецтво через призму напря- мків, які йдуть з Заходу Євро- пи, тобто віянь, зв'язаних з мо- дерним баченням мистецтва аж до повної абстракції. Особ- ливо вдалі роботи Олександра Мельника чи Василя Федорука свідчать про сенс пошуку.
У більшості робіт помітний вплив старої київської школи
яку знищив малювання,
сталінізм.
Після відкриття виставки показано документальний фільм «Історія мистецтва України» та виклад керівника галереї Києво-Могилянської академії Надії Васильченко.
У фільмі показано образи страшної сталінської епохи, яка репресіями знищила то- тожність України, у тому та- кож її мистецтво. На цьому прикладі видно, як важко відродитися сьогодні україн- ській культурі, коли властиво знищено все - від літератури та мистецтва починаючи, а на духовності України закінчую- чи. Цей фільм став трагічною історичною сторінкою, яка по- казувала жахливе минуле Ук- раїни людям, які виросли в зовсім інших обставинах, які на фільм дивилися як на зра- зок документу.
Для відвернення уваги від документальних образів ми- нулої епохи, на закінчення відбувся концерт української музики у виконанні Світлани Шабалтіної та присутні вислу- хали лекцію під заголовком
«Зв'язки українського роман- тизму з музикою Шопена».
В середу, тобто 19 жовтня, пройшла зустріч з творчістю Сергія Параджанова, відкрито також виставку, присвячену цьому видатному режисерові.
Відтак відбулася демонстра- ція фільмів Параджанова, а також показано документа- льний фільм про його твор- чість. Цей відомий режисер за- існував і взагалі здобув виз- нання своїм фільмом
«Тіні забутих предків»
на основі книжки Михайла Ко- цюбинського під таким же за- головком. І хоча фільм сьо- годні застарілий, якщо йдеть- ся про техніку знімання, проте завжди викликає теплі реакції в глядача. Є це, по-перше, спроба вирватися з обіймів соцреалізму і звернення в бік фантастики. По-друге, вперше в реаліях України фільм пока- зує справжню Гуцульщину - хоча й представлену крізь реалії 60-х років.
Після презентації фільмів та творчості Сергія Параджано- ва відбувся спектакль під заго- ловком «Я, Іван...» у вико- нанні театральної лабораторії
«Насцентес», поставленої Ми- колою Шкарабаном. Після спектаклю глядачі могли без- посередньо зустрітись з акто- рами. Всі ці імпрези широко обговорювались на сторінках люблинської преси, в радіо і місцевому телебаченні.
Виступи гостей з Києва в Те- атрі НН закінчує представлен- ня України на «Зустрічах ку- льтур», яке відбулось якби в двох блоках-показах Львова і Києва. Організатори «Зустрі- чей...» хотіли цим самим по- єднати мистецькі осередки зі столиці України Києва та ду- ховної столиці - Львова. По- казати різноманітність в єдно- сті, специфіку та окремішність обох осередків, а одночасно показано люблинському гля- дачеві те, що діється в укра- їнській культурі після 1991 р., тобто після падіння імперії.
Загалом «Зустрічі» мали висо- кий рівень, це видно по вистав- ках «Шляху» зі Львова та «По- гляду» з Києва, помітно по театральних виставах киян та львів'ян. Презентація України в Люблині є спробою виходу української культури поза ма- терик, це пропагування най- кращих мистецьких явищ, лі- тературних і театральних над- бань, які дуже цікаві, дозрілі, філософсько переосмислені.
Надіємось, що Театр НН про- довжить через рік подібну імпрезу, на якій Україна буде також виступати. Цікавим є і те, що організатори «Зустрі- чей культур» залучають у свої імпрези місцевих україністів та знавців справи з Польщі.
Без їхньої участі ці «Зустрічі»
були б неповними і не мали б такого різнобарвного фону.
Тадей Карабович
