Ruslan. R. 5, č. 226 (1901)

Ч. 226. Львів, Субота, дня 6 (19.) жовтня 1901. Річник V.

—•

1

Передплата

па «РУСЛАНА» виносить:

в Австриї:

на цілий рік . 10 зр. (20 кор.) на пів року . 5 зр. (10 кор.) на чверть року 2 50зр. (5 кор.) па місяць 85 кр. (1 к. 70 с.)

За границею:

на цілий рік . . 16 рублів або 36 франків на пів року . . 8 рублів

або 18 франків Поодиноке число по 8 кр. ав.

1

• Вирвеш ми очж і душу ми вирвеш: а не вояьмеш милости і віри не вояьиеш, бо руске ми серце і віра руска.« — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.

Виходить у Львові що дня

крім неділь і руских еьвят о год. 6-ій пополудни.

Редакция, адмінїстрация

і

екснедиция «Руслана» під

ч. 1.

лл.Дом6ровского(Хорунщини).Еке-

педиция місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертає ся лише на попереднє застережене. — Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошена зви­

чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в «Наді­

сланім, 20 кр. від стрічки. По­

дяки і приватні донесена по 15 кр. від стрічки.

Державний буджет на р. 1902.

Буджет на 1902. рік, предложений мі­

ністром скарбу Бем-Баверком на вчераш- нім засїданю, виказує загальне запотребо­

ванє в квоті 1.685,117.000 К, а загальний дохід прелїмінує на квоту 1.685,966.000 К.

В порівнаню з попереднім роком запотре­

бованє виносить о -43,954.000 К більше, а ирелїмінований дохід перевисшає такий до­

хід з понередного року о 43,968.000 К.

Буджет на 1902. рі виказує надвижку в доходах в квоті 848.000 К.

На спільні видатки прелїміновано о 2,437.000 К менше, а мимо того загальне їх число на 1902. р. представляє ся о 10 мілїонів виспіє, бо число чистих доходів з цла взято о 12,502.000 К менше як в 1901. р.

Запотребованє міністерства внутрішних справ є о 2,313,000 К більше в наслідок креованя нових посад, урядженя трех но­

вих старости, експозитури полїциї в Боґу- мінї і в наслідок підвисшеня дотациї на будову доріг і на водні будови в Тироли, Чехії і Галичині.

Запотребованє міністерства краєвої о- борони є більше о 1,629.000 К задля по- більшеня жандармериї і видатків на крає- ву оборону.

Міністерство віроісповідань і просьвіти виказує потребу більшу о 3,893.000 К, з чого припадає на цїли просьвіти 3,099.000 К в наслідок зреорґанїзованя ріжних вис­

ілих наукових заведень і на будову шкіл в Інсбруцї, Празі і Берні.

Міністерство скарбу потребує тепер о 24,440.000 К більше, з чого 21 мілїонів иійде на ріжні буджетово-технїчні зміни.

Що-до специяльного кредиту загальної адмінїстрациї касової буджет виказує о 1,613.000 К більше, а се походить звідси,

’ЬАВОВЕМ Ш

ДРАМА В З АКТАХ

с с

Б в Р Н Ш Т Е Р Н Е БСРНСОНА

с о переклав

Лев Лопатиньский.

Др.

КАН Хочете его

задержати,

Вісби?

ВІСБИ

(боязливо).

ІІЇ, ні!

Заберіть з собою.

(Механічно

іде до дверий

на

право. Тихо).

Відхилені!

—

Те­

пер

вже ні! — —

Але

се

була

вона!

Др. КАН

Двері вже довго

були відхилені.

ВІСБИ

Чи се може

бути? —

Алеж коли я

заглядав...

Др. КАН

Отже не хочете

его

задержати?

ВІСБИ

ІІЇ, заберіть з собою. Він не може тут остати.

що вставлено до буджет у першу рату з 16-мілїонової запомоги, признаної громаді міста Праги на міскі інвестицій'.

Дохід з тютюнового монополю прелї­

міновано о 2,823.000 К висілий; зі сгем- плїв, такс і належитостцй о 256.000 К мен­

ший, а дохід з льотериї о 1 мілїон менший.

Загальне запотребованє міністерства торговлї є о 4,604.000 К більше, з чого 4 мілїони припадає на дирекцій почт і те лєґрафів в наслідок дальшого розширеня сїти телеграфічної і телефонічної та почто- вого руху.

Етат міністерства зелїзниць виказує о 3,948.000 К менше, але се лише так ви­

дає ся на око, бо в дїйсности є о 6,640.000 К висший, а се тому, що більші видатки на інвестицій, прелїміновані на 1902. р.

виключено з регулярного буджету і пере­

несено до інвестицийної програми.

Міністерство рільництва потребує біль­

ше о 2,269.000 К як понередного року, а се задля підвисшеня дотациї з мелїора- цийного фонду о І ’/г мілїона корон.

Етат міністерства судівництва є біль­

ший о 1,300.000 К.

Державний довг виказує більший етат о 8,791.000 К, головно задля зросту від­

соток в наслідок нової інвестицийної по­

зички.

Що-до покрити видатків буджет прелї­

мінує доходи міністерства скарбу о 35,143.000 К висілі, до чого вчислено межи иньшим доходи з видали нових грошей, 1 мілїон уділу держави в чистім доході апстро-угор- ского Банку і т. ин.

Дохід з безпосередних податків є в бу­

джетї о 6,907.000 К більший, а з Грунто­

вих податків є такий самий як в попере­

днім році.

Дохід

здомових

податків є о 3,230.000 К більший, а особистий податок є о 3,270.000 К висший.

Др. КАП

(замикав скоро етуї і -забирав, бере за капелюх).

Так а іду. Пращайте.

ВІСБИ

(іде знов механічно до дверий на право Коли о-, глянув ся, побачив, що др. Кан відійшов; спосте­

ріг, гцо др. Пан лишив двері отвором, і хоче їх замкнути. З надвору перед отвертими дверми сто­

їть якась папі з лицем і убрана, яка на портре­

ті. Вісби заточив ся назад і кличе). Лидия, гей, Лидия!

ЛИДИЯ

(надбігає з правої сторони з поспіхом, в елегант­

нім, вільнім, раннім уборі і з розпущеним воло­

сом. Она бачить сю саму появу і біжить до свого мужа. Стоять, притулені до себе боязливо. П ані

з надвору хотіла увійти, але іде дальше).

ВІСБИ

Се — се є другий раз! Тепер вже ніхто не мо­

же сумнївати ся.

ЛИДИЯ (роздразнена). Алеж, що се є?

ВІСБИ

(обурений). Твоя совість не каже тобі?

Доходи з цла прелїміновано в квоті 100,150.000 К, або о 11,745.000 К низше як нопередного року.

Посередні податки виказують в дохо­

дах надвижку 23,534.000 К; консумцийні податки о 21,888.000 К більше, з чого 19,200.000 К одержують коронні краї яко дохід з нідвисшеного податку від горївки.

Дохід з податку від пива прелїміновано о 1'/2 мілїонів висший.

Міністерство зелїзниць прелїмінує до­

ходи о 1,336.000 К висші. Ехігаогсііпагіит міністерства зелїзниць виказує о 1,565.000 К менше, а то з сеї причини, що відпадає участь держави в чистих доходах північ­

ної зелїзницї. Дохід міністерства рільни­

цтва прелїмінований о 2,257.000 К висший.

Для Г а л и ч и н и є в буджетї квоти на будову нових зелїзниць і кількох прави- тельственних будинків, яких будову ухва­

лено на попередній сесій, або приобіцяно галицкій делегацій.

Партийна політика і мораль.

17) Виклад др. Фр. Паульзена.

Перевів др. Іван Копач.

Кілька слів від перекладника.

Не знаю, чи хто з читачів богато знайде точок у виводах проф. Паульзена, які би по щирій совісти потребував оспорювати. Я їх н а ­ ходжу; противно: читаючи брошуру Паульзена, я нераз дивував ся, як се він так може писати про жптє міжпартийне, немов би був першим політиком на нашій Галицкій Руси. І мене не­

раз кортіло зазначити се в нотках до дотичних місць перекладу. Та я сего не зробив, лишаючи такі рефлекси! самим читачам. Може се кори- снїйше буде, як кождий сам на сам загляне у свою душу, ніж як би я ему там ліз із сво­

їми пригадами. Чоловік — то амбітне сотворінє ЛИДИЯ

(здержує ся). Моя совість? — Іди, замкни двері.

ВІСБИ Я не маю відваги.

ЛИДИЯ

Але я. (Іде в глубину, але задержує ся і цофає ся; в сій хвилі двері замикають з надвору).

ВІСБИ (підступає). Що ти бачила?

ЛИДИЯ

Нїчо. Се нїчо не було. Абсолютно нїчо. Ти очи-

ВИДНО ГІЯНИЙ.

ВІСБИ Що я є?...

Се діло д-ра Кана.

ЛИДИЯ

ВІСБИ Д-ра Кана? Алеж Лидия?

ЛИДИЯ

Я чула кожде слово, що ви говорили з собою.

ВІСБИ

Ти чула?

не радо признає ся перед людьми до немилої правди, навіть за ціну того великого вдоволеня, яке дає свобідна і певна себе правдивість влас­

ного єства. Тому поминаю поодинокі факти, а зазначу на додаток лиш ті загальні моменти, які — по моїй думці — наше житє партийне значно більше утрудняють, як се є в Німеччи­

ні. Таких моментів є кілька:

1) Національно-політична залежність від чу жонародного р яд у державного і краввого. Через те кожда партия мусить бути також національ­

на, т. зн. мусить вести борбу не лиш за власні інтереси партпйні, але й за істнованє нациї.

Борба ся — поминаючи всі иньші моменти, прг які буде бесіда дальше — дуже тяж ка вже хоч- би з того згляду, що ворог у тім разі належить до того самого комплексу державного, отже

є нашим співгорожанином, звязаним тою самою 'тоб-то в крови нашій. Се надмірний індивідуа- опікою і присягою державною. Як трудно ту т'л їзж , що з многих наших діячів робить чистих бороти ся з противником так, щоб спігорожа- ’ якобінців. Нема правди й розуму, тільки в мені!

нин не мав правної притоки ужити безпардонно Реш та має слухати, або на гак

—

на щастє на­

проти нас — очивидно також як своїх против- ки-що лише моральний, в формі лайки і про- ників — верховної опікунчої власти, котра й так скрипциї. А що й другий подібно думає, то у

| нас величезна сила капралів і фрайтрів: лиш

Через те Генералів не видко тай простих не богато.

Може виклад Паульзена прецінь спонукає близша єму як нам!

2) Слабкість нашої культури

з одного боку надзвичайно легко витворює ся

у нас ренеґатство, а з другого боку видко ве- кого до задуми над тими появами, ликий брак почутя народного, брак солідарно-і

■

сти, брак привязаня до елементів національних і

навіть у них, що на зверх ще признають ся до* П р и м і т к а . Сю працю проф. Паульзена національности і т. п. Се найлучше видко на в°Дав я був первісно до редакциї «Дїіла» в тій тих наших людях, котрі виважили ся поза не 'Думці, ЩО ° на найде собі там відповідне місце рееїчну сферу галицко-руску н. нр. на інтелї- в фейлетоні. Іа редакция «Дї.ла» відповіла, що ґенциї рускій у Відни. Вони для рускости так Ііе може ТОІ’° викладу видрукувати, бо проф.

як зовсім пропадають - і то рішучо не все ви- Паульзен критикує партийність взагалі, отже ключно задля власної ничтожности моральної.!тим самвм ' партню «Д'Ьла», бож і она не сво- Може тут винна також трохи наша сфера куль-, бідна від хиб, які й иньші партиі мають: кожда

турна*) ' прецінь показує лиш свої добрі сторони, а криє

3) Нужда материяльна. Стара се п р а в д а :.ЗЛ1- найбільшим паном живучих істот є голод. Л и ш '

^ „ л ь „ а яезавиеимість дав „еввість, що ,0 - ; ДЄрЖаВНа рЯДЯ.

Н аглі внесеня.

Як ми вже вчера коротко донесли, по по-

*) У Відни в марци чи цьвітни с. р. на ко- мереї Січи (по вечерку в честь Ш евченка) ви- сказав ся делегат робітничого товариства > По­

ступ» до трех наших присутних тамже послів лагодженю вступних формальностий, приступи менше більше тими словами. »Ви всі однакі, да падата д0 в ідЧИтаня наглих внесень, яких псу-брати! Як що до чого прийде, то кождии Під

з вас бере хвіст під себе, а за робітником не вплинуло до президиі дуже велике число, обстане» І не найшов ся ніхто компетентний, конець заеїдапя запала ухвала, щоби на наглі хто-б схотів був того чоловіка трошки змоде- внесеня відбувати заеїданя щоденно аж до їх

рувати. Голова Січи мусів єму за промову, о ч и -! д ди тованя видно з куртоазиї, ще й подякувати. Котрийсь і

з Січовиків опісля жалував ся мені, що за м а - . фінансове ехрозе.

ло інтелігентів руских з Відня явило ся на в е -' . г .

черницях Ш евченка. Чи думаєте, панове, що Мо відчиташо внесень та .штерпеляции за супроти наведеного факту на другий рік буде няв голос мінїстер скарбу Бем-Баверк і нредло їх більше між Вами, навіть на случай, коли жив буджет на р. 1901, якого головні позициї з більшим лібералізмом розішлете заирошеня 1іодаемо у нинішній вступній статі. Мінїстер Бем- як сего року ? їй думаєте, що Порданови не аве,)К обговорював відтак подрібно теперішяу вільно було назвати Бойка «бидлом», а робітнії-1 -’н « «к н і кови з «Поступу» вільно інтелігента - робітни- фінансову ситуацию не лише в Австриї. але вза

всі інтетелїґепти Русини, галї в Европі. Ствердив, що під тим зглядом всюда можна завважати пересиленє. Справа трактатів насуває не малі трудности, але по ка, бо такими є ми

майже без виїмки, називати «псу-братом?«

лидия

Ти покинув мене? Се ошука — А ти казав то­

ді, що ми повинні зачати нове житє. Що за нами лежало, ми мали забути, для себе, для мене ти прирікав се. І зложив своє приречене першого ранка і від того часу завше! — від то­

го часу завше! Чи ти ще мало доскулив мені?

ВІСБИ Алеж Лидия? —

ЛИДИЯ (стукав ногою). Чи я ще не всьо

не скінчив?

чула? Ти ще

ВІСБИ

(з повагою). Я іду, але кажу тобі — кажу тобі!

— ( ч 4 ЛИДИЯ

(говорить ему вслід). «Кажу тобі, — кажу тобі».

— Ти є нікчемний. Безличні брехні ви вигово­

рювали на мене! Ще. як безличні, безличні!

(Відвертає ся, проходжу в ся по кімнаті, шалена, але прецінь певна побіди. Вісби, в сво'ім зворуше- ню, не замкнув дверий, так гцо] они стоять отво­

ром. З на двору помрукув хтось мельодию. Моло­

дий, білявий мущина став в дверях).

(Дальше буде).

ловік, котрий має характер, все піиде за пока­

зом своєї ідеї. Нуждар в найлучшім разі все буде вагати ся між грижею совісти а грижею голоду. І звичайно потягне єго міцпїйший голод па свою сторону. Звідси:

4) Наша нужда моральна і фізична в ріж- ннх формах: слабосильности, анемії, апатиї, бай­

дужності!, темноти, заздрості!, зависти і т. д.

Она звязана тісно з нашою нуждою материяль- ною. І доки ся не уступить ся, доти й та буде між нами. Чому і як, про се не стану тут гово­

рити. Кождий з нас знає се й сам з погляду або з досьвіду.*)

Вкінци зазначу ще один момент, який я дуже рад би покласти на карб слабкости і своє­

рідності! ходу нашого вихованя й образованя, але котрий мабуть, на жаль, лежить глубше,

*) У Відни в мартї чи цьвітни с. р. довело ся мені два рази чути щось мовби публичне величане нашого пролєтарства— наперед на ве- черницях Ш евченкових в «Поступі» а потім в

«Січи», і то в формі, так сказати-б програмовій бо перший раз у відчитї (прелєгент з емфазою часто повторяв, що «Шевченко — то поет про­

летарів», другий раз у промові (бесідник підне сеним голосом зазначував: «Ми — пролетарі!») Відчит не був щирий, за те промова дуже. Та мені в однім і другім разі було дуже прикро, що про наше «пролєтарство» говорено якосі гейби про яке добро, гейби про майно, про за­

поруку лучшої нашої будучности. Я дуже хотів вірити, що се лиш по просту слова «сумної по­

тіхи», та мені все здавало ся, що я номиляю ся, т. зн. що бесідники таки оцінюють пролє­

тарство як позитивну сторону нашого нинїшно- го стану. Отже я знаю лиш одно добро в про- лєтарстві, а то те, що пролетар нїчо не має до страченя. Та кождии признасть, що то сумне добро, то добро розпуки. І народ, що хоче відо- грати якусь визначнїйшу ролю в житю історич­

нім, не може й не сьміе спокійно годити ся з тим, що він належить до пролетарів. Се може позволити собі на власне ризико одиниця, ко­

трій більше імпонує Маркс чим прим. Михай- ловский, але на те не може пристати народ.

І наш селянин — на щастє — далекий від того.

Він чує інстинктом правду, котрої й істория учить: що культура росла все на богацтві, а не на нужді народній. І тому мабуть нема нині пильнїйшого для нас діла, як визволене з про- летарства.

усуненю заходячих значних ріжниць в торго­

вельно-політичнім напрямі она дасть полагоди­

ти ся. Мінїстер звернув увагу на зменшене ся транспортових доходів, депресию в комунїка- цийних справах і стаґнацию в державних дохо­

дах. Вкінци просив о полагоджене буджету за ­ для уможливленя правильного ходу фінансових справ держави.

Промова д-ра Кербера

По міністрі фінансів заняв слово презес кабінету др. Кербер. На вступі заявив, що в звя- зи з буджетовим предложенєм хоче дати образ політичної ситуациї. Иравительство держить ся т'їсно засади, що доки національні квестиї не полагоджені, доти иравительство не може прилучити ся до жадного сторонництва, щоби не стягнуло на себе підозрінє сторонничости.

В Австрії! мусить бути засадою, що можуть бу­

ти національні сторонництва, однакож не може бути національне правительство.

Наша держава остала позаду, тож не мож­

на дальше жартувати на сім місци. Цілою си­

лою Австрия мусить старати ся вступити в ряд розвиваючих ся держав, а в сім ділі кождий нарід і кожде племя має рівну користь. Тож иравительство уважає своїм обовязком пригото­

вити внутрішний мир, а парламент мусить усу­

нути народні спори бодай на той час, коли має ся управильнити економічні відносини з Угор­

щиною та торговельно-політичні справи з чу­

жими державами.

Дальше др. Кербер обговорював докладно відношене до Угорщини та чужих держав і за­

значив, що тут входять в гру інтереси цілої мо­

нархії. Обі кзестиї мають рівно велике значінє для рільництва і для промислу. Становиском правительства є безусловна льояльність не ли­

ше о дословний зміст трактату, але о те, щоби жадна сторона не допускала ся самоволі та не шукала викрутів. Правительство приннмає, що се становиско поділяє також Угорщина. ГІравн- тельство буде цтеречи інтересів Австриї з цілою енергією і є рішене все учинити, що потрібне до вияснена ситуациї. Се лежить в інтересі на- селепя і країв, щоби кожда половина монархії дійшла до переконана, що найблизшим торгом збувана для неї є друга половина держави.

Др. Кербер заявив ся в дальшій промові за політикою торговельних трактатів, коли лише в сих трактатах стануть узгляднені австрийскі інтереси. Однакож колиб мало бути інакше, ми мусїли-б цофнути ся до нашої хатки і тут від­

повідно урядити ся, що нам удало би ся може ліпше, чим кому другому. Від довершеня трак­

татів, особливо з Німеччиною, належить надїяти ся висвободженя з того стану, що приносить сумні наслідки.

Бесідник зазначує конечність льояльної по­

прави -і додержаня ветеринарийної конвенциї, бо від сего залежить судьба хову товару, що в Австриї має користнїйші услівя. чим доїнде.

Що дотичить промислу, єго гнетуть податкові тягарі, але їх не можна зменшити з причини збільшених державних вимогів. Бесідник ствер­

джує корисне положене інвестицийного предло- женя, до якого викопаня правительство присту­

пить тепер, замовляючи доставу робіт як най- спішнїйше. В торговельних трактатах належать добачувати охорону для промислу. Коли нам жертвують мир, то ми приймемо єго охотно, колиж будуть жадали лише жертв, не хотячи признати жадних користий, тоді не будемо гра­

ти ролі лагідного ягняти.

Відтак президент міністрів займав ся спра­

вами, які палата має полагодити, заповів пред- ложенє нового прасового закона, закона против піяньства, в справі убезпечень робітників на старість і на случай неспосібности до праці, яку треба полагоджувати з великою розвагою. З а ­ значив, що дуже пильною річию є полагоджене буджету на рік 1902, бо парламент може радити лише до Різдва. Зараз по Новім році зберуть ся сойми, а опісля на весну знов державна ра­

да на довшу сесию.

Конець заеїданя.

Відтак промовляв пос. Форцт для підпертя свого наглого внесена, взиваючого правитель­

ство до випрацюваня нового проекту митової

тарифи і до вияснена свого становиска супро-

тив оголошеного проекту митової тарифи в Ні-

з меччинї. По промові пос. Форцта перервано ди-

скусию і замкнено засїданє, назначуючи сліду­

юче на нятницю. На дневнім порядку нинїшно- го засїданя буде справа вибору І віцепрези- дента.

II о в и н к и.

— Календар.

В с у б о т у : гр.-кат. Томи апост.;

рим.-кат. Петра з Алькантари. — В н е д і л ю : гр.-кат. Сергія; рим.-кат. Осьвяченє Хреста.

— На руский сеймовий клюб, який має осно- вати ся в будучій сесиї, нападає «Ґалїчанїн» за те, що він намірив не приняти до себе п. Охри- мовича і о. Мандичевского. Чесний орґан при­

думав при сій нагоді побрех-енку, нймов то один п. Барвіньский домагав ся сего виключена і да лт доказувати, що Мандичевский ліпший від Бар- віньского, і що для тамтого повинно скорше’най- ти ся місце в клюбі, бо п. Барвіньский, >тщетно добивавшійся в'ї, своє время принятія в'ь рус-

К ІЙ К .і у б 'Ь

пословч. державной думьі, вступптч.

теперь

В'Ь

клубч. русскихч.

ІІОСЛОВ'Ь

сойма, но не для того, щобьі участвовати в опозицій, только вч> той ц'Ьли, щобьі опозицію независимьіхь II

^{ИДЄЙі іЬІХ'Ь} ІІОСЛОВ'Ь

притупити. Если

В'Ь ТОМ 'Ь

п'Ьть хитрости со сторонні п. А. Барвинского, — кінчить «Ґалїчанїн» — то остается только без- головьє*. — Ні, ані одно, ані друге, — скажемо ми на те все — лише безгранична перфідия

»1 алїчаніна», посунена аж до глупоти.

— ТартиФ. Недавно тому вітрик Б гіеппік Рої- єкі «панаму» в Дністрі і в «Народній Торговлї»

і в «Просьвітї» — всюда, де смердить руский крайцар. Однак одержав добру рекузу і замовк.

Тепер-жеж знов через якогось темного услуж- ника позбирав якісь підлі сплетнї з Тов. ім.

Ш евченка з нагоди резиґнациї голови проф.

1 рушівского і виволік се на дневне сьвітло.

Вгіеппік-ови ми не дивуємо ся, бо се єго ре­

месло, шкодити і дразнитн Русинів при всякій нагоді і він з тим зовеїм не криє ся. Отже су- против єго неправдивих інформаций можемо заявити з компетентного жерела, що устугіленє проф. І рушівского наступило з чисто особистих причин, що ніяких надужить і «неформально- стий» нема, та що виділ товариства вислав о- крему депутацию до б. голови, щоби, коли вже не хоче цофнути свою резиґнацию, бодай за­

держав провід історичної секциї і редакциї «За­

писок» і є всяка надія, що така знаменита на­

укова сила, як проф. Грушівский не пропаде для Іовариства ім. Ш евченка, мимо злоби всіх ворогів нашого національного розвою. Але край­

нє обурене^ мусить огорнути кождого, хто про­

читав в «Ґалїчанінї» дословне повторене тих низьких сплетень та єго власну перфідну ніби­

то оборону нроф. 1 рушівского. «Не відлежить жадному сумнівовії, — каже- москвофільский Іар т и ф — що автором статі був один з членів

Товариства і то із нартиї, противної проф. Гру-

шівскому. Проф. М. Грушівский нам ні брат ні сват, він навіть різко відріжняє ся від нас в на­

ціональних поглядах (безличність ренеґатів! — Ред.) але своїм серіозним, научним образованєм, яке одержав в росийских школах, він являє ся велнканом в порівнянні з пиґмеями, вийшовши­

ми з польских шкіл і одержавшими Динльоми на «ученість» за прислужність польским політи­

кам. Злобна і в висілій степени безтактна ста­

ти в В/.іеппік у Р окк і-м , мимо волі і бажаня автора доказує, що серіозному чоловіковії груд­

но зясити ся з > ученими*, які діла, стисло доти­

наючі Товариства, передають на суд польских ґазет і польскої иублики. Коли би подібна істо- рия ііриключила ся иньшому Товариству, єго члени постарали би ся відкрити інформатора польских ґазет і без відкладаня виключили би єго з Товариства. З жалем належить примітити, що від деякого часу чим раз частїйше появля- тоть ся в польских Газетах подібні статі, як на­

ведена. Авторів їх належить шукати в »русько-

україньскій нартиї*, а ся обставина видає неко­

рисне сьвідоцтво про їх моральну уровінь». — Поставивши самовільне тверджене, що поганим клеветником був член Тов. ім. Ш евченка, Ґалї- чанїн з властивою собі перфідиєю і злобою, звертавсь на сій. нічим не оправданій підставі, з найпідлїйшими, а старанно укриваними закида ми против Гов. ім. Ш евченка і цілої руско-укра- іньскої суспільності!, яку він називає «партиєю».

Однак, як ми се вже зазначили хвилеве непо- розумінє в лоні нашого наукового Товариства не приснорить утіхи нашим «сердечним», бо на їх великий жаль оно є на найліпшій дорозі до успішного поладнаня.

— З Відня пишуть нам: Гурток тутешної у- країньско-рускої інтелїґенциї рішив недавно осно вати товариство і поручив одному з основате- лїв д-ру Олександрови Кулачковскому зладити начерк закона. Тїснїйшии круг основателїв в д о ­ брив уже виготовлений закон, після котрого то­

вариство одвітно до своїх цілий звати ся ме

« К р у ж о к з е м л я к і в у В ід н и » , а не відзнаці членьскій буде красувати ся золотий руский лев на синім полі. Цїлию товариства — після

§. 2. закона — є «зблизити і з’єдинити всіх ін­

телігентних Русинів, оселених у Відни і в До- лїшних Ракузах в один сьвідущий україньско- руский осередок, плекати в нїм рідну мову і на­

родні традициї на чужині, підпомагати націо­

нально культурні змаганя земляків у ріднім краю, пособлювати незасібним захожим зем ля­

кам, служити їм порадою, вкінци удержувати товарискі та родинні взаємини серед родимців, тут оселених». Прояви будучого житя в товари­

стві подані в §. 3. начерка, іменно: «До сеї цї- ли змагати-ме товариство розбуджуванєм дру­

жних сносин серед рідної кольонїї

В М ІСЦ І!

сво­

го осїдка, скликуванєм частих товариских схо­

дин в означені старшиною дні, постійні та при­

нагідні, як в більші сьвята руского обряда і з иньїннх нагод, устроюванєм відчитів, концертів, спільних ирогульок, театральних вистав, товари­

ских ігор і т. д., удержуванєм бібліотеки та вся­

кими иньшими способами, що в силі розбуджу­

вати й скріпляти україиьско-руску народну са- мовіжу»... Як видко, «Кружок» зачерпнув собі вельми гарні та хосенні цїли, тож щасти-Біг до початого діла. «Кружок земляків» доповнить ли­

ше люку в товарискій орґанїзациї у Відни, де єствує два товариства, «Січ» для судентів, а

« Р о д и н а » для тямущих робітників («Поступа»

інтернаціональних робітників з Галичини ту годі зачислити), а як-раз о с е р е д к а і и т е л ї ґ е н - ц и ї хибувало. Сеї нятницї суть перші збори о- снователїв «Кружка» в ресторані М іігка 1. йсіюі- ІепіЬог. — Віденець. .

— Безличність польского гайдамаки. З

нагоди зборів жидівских сіоністів, які рішили жадати на львівскім університеті і полїтехнїцї призна­

не «жидівскої народності!», Б/.іеппік роїакі здо був ся на безличність зрівняти з жидами і Ру­

синів в Галичині, «в яких головах — як каже згаданий орґан — роять ся також такі самі думки. Тож мусимо пригадати гакатистичному авторови вчерашної статі Б хіеппік-а Рокк-ого, що руский народ є тубильчим на своїй землі з иокинвіка і ему не потребують ся «роїти» дум­

ки про єго національну рівноправність, бо він є вповні сьвідомий свого права, опертого не ли ше на історичних та законодатних основах, але і на чисельнім відношенні руского населена в краю та єго культурнім розвоєви. Але хто на се міг забути, тому і не слід сего пригадувати, тому ми ограничимо ся лише на сконстатованю, до якої степени може посунути ся безличність польского гайдамаки.

— На шкільну оплату дня бідного ученика

прислав на руки нашої Редакциї: Ви. Глушкевич з Коломиї 2 кор. Разом зібрано доси 13 кор.

— Надане презенти.

Намісництво надало опо- рожнену гр.-кат. парохію ге^іае соїіаііопіз в Б е ­ регах о. Володимирови Ольховому, дотеперішно- му парохови в Добрянах.

Нова гр. кат. церков

будує ся в Букарештї, столиці! Румунії'. Церко

^і

призначена буде голов­

но для емігрантів з Коломийщини і Станисла- вівщпни, звідки що року виїздять сотки людий на заробітки до Букарешту.

— З Перемишля

доносять: Товариство взаїм- ного кредиту «Віра» в Перемінили набуло на лїцитациї дня 2. вересня с. р. найкрасшу і в ду­

же гарнім місци в Перемишли положену каме- ницю (давнішнє власність Дереньовского,. над берегом Сяну при улици Побереже Франц Иоси- фа) за ціну 163.000 корон. Купно се з огляду на ціну купна незвичайно корисне, коли взяти на увагу, що се камениця нова, перед 9 роками вибудована коштувала властителя (сама будова) около 160.000 кор., а судово єї тепер оцінено в дорозі екзекуциї на 253.000 корон. Акт лїцита­

циї став уже правосильний і «Віра» зложила вже в суді майже цілу ціну купна. Справу ку пна перевів іменем того Товариства зручно і з великою користию для Товариства адвокат др. Кормош яко повновласник і директор Това­

риства. Перемискі Русини, одушевлені тим успі­

хом, задумують купити ще сусїдну каменицю і на тім місци побудувати «Народний Дім».

— З Коломиї.

Директором загального шпиталя в Коломиї краєвий виділ іменував д-ра Зеновія Левицкого.

— Нові почтові уряди.

З днем 1. падолиста с. р. входять в житє отсї нові почтові уряди:

Калинів (в самбірскім пов.), Конюшки сєманів- скі (в рудецкім пов.) і Ставчани (в городецкім повіті).

В погоні за злодієм.

Відень був онодї ви­

довищем незвичайної погоні. Улицями міста, ку­

ди лиш дало ся, гнав попереду один фіякер, на котрім крім візника не було нікого, а за тим гнав так само скоро ще другий фіякер, па ко­

трім сидів міский полїциянт. Фіякер з заду хотів очивидно здогокити того, що на передї, і так гнали оба чвалом. Люди ставали на улицях і дивили ся, не знаючи, що має значити та по­

гоня; а то річ така була: Фіякерский візник, я- кийсь Біндер, вкрав був на передмістю Йозеф- штадт другому фіякрови Вельтльови дві дерги вартости 52 К і хотів з ними втечи. Але Вельтль якось спостеріг ся борзо і пустив ся за Бінде- рем в погоню. Біндер пігнав аж на другий, про­

тивний конець міста на Бріґітенав, а Вельтль

за ним. Звідси переїхали на трете передмістє, а а на конець до Пратеру. Тут кинув Біндер део- ги з козла, навернув кіньми і зачав втікати на­

зад до міста; обїхав ще одно передмістє, аж наконець удало ся єго таки зловити. Біндер ще й тоді боронив ся та скалічив полїциянта в руку.

— Популярна королева Парижанин Кроасе опи­

сав, як молоду королеву Вільгельміну витано в Бер, коли она об'їздила свої краї. Бер був дав­

но містом з 20.000 душ наееленя, але нині жиє там ледве 800 рибаків з родинами. Коли коро­

лева приїхала до Бера, місцевий бурмістр, ви- строєний в фрак, мав витати королеву промовою.

Однак сердега з великого зворушеня випустив з рук папір, на якім мав написану промову і не знав, що дальше говорити. З хлопоту вирятува­

ла єго королева, обняла єго за шию і поцілува­

ла з обох сторін в лице. Королева прибула до Бер в народнім строю, в короткій суконці, в кор­

сетину і в чіпку на голові. Се так подобало ся рибалкам, що они цілували край сукні короле­

вої. Взагалі королева Вільгельміна тішить ся незвичайною симпатиєю між цілим своїм наро­

дом. Підчас коронацій королева три дні зносила труди, а четвертого дня була так умучена, що на чотирох рогах королївскої па ати казала при­

бити оголошеня: «Королева потребує відпочин­

ку і просить нарід, аби не кричав». Саме тоді якісь два піяки сьпіваючи переходили попід па­

лату. Один з них глянув на оголошене і замовк, немов би єму мову відобрало. Опісля оба піяки зняли чоботи і тихцем перейшли коло палати.

Далеко за палатою вбрали обуву і з піснею по­

тягнули домів.

—- Ц к. Дирекция зелїзниць державних у Львові оповіщує:

Дня 1. жовтня с. р. отворено перестанок

«Селле» лежачий на шляху Унтер-Дравбурґ-Ве- лян в окрузі Ц. к. дирекциї зелїзниць держав­

них у Вілях для руху особового і обмеженого пакункового. Білети продає ся в господі п.

Франца Скаси в Селлє. Належитість за пакунки оплачує ся в стациї відбору.

Т е л є ґ р а м и .

Відень,

18. жовтня. На нинішнім засіданні державної ради вибрано І віцепрезидентом па­

лати послів п. Кайзера. Голосувало 276 послів.

Білих карток було 125; Кайзер одержав 125 го­

лосів, Гофман Валєнгоф 16, Пернерсторфер 11.

Шенерер 2, Зачек 1.

Підчас промови Кайзера всі славяньскі по­

сли вийшли зі салі, а вернули аж по скінченій промові.

Відень,

18. жовтня. Палата панів зібрала ся о год. І ’/з пополудни на засїданє. Президент кн.

Віндішґрец повідомив палату про заручини ар- хикн. Елисавети і одержав уповажненє зложити желанє у стін престола. Відтак посьвячено згадку помершам членам і приступлено до дяевного порядку, який цілковито полагоджено.

Відень,

18. жовтня. Справа вибору віцепре- зидента єще не порішена і вияснить ся хиба аж при самім виборі. На Кайзера будуть голо­

сувати лише Німці з виїмкою Шенерериянцїв, які віддадуть білі картки і социялїстів, що бу­

дуть голосувати на Пенерстофера. Славяни від­

тягнуть ся від голосованя.

Відень,

18. жовтня. Внесене пос. Романчу- ка в справі галицких виборів підписали всі рускі посли з Галичини і Буковини, а також нольскі мужики, належачі до польского Кола.

Прага, 18. жовтня. Всі вибори до сойму вже переведені. Сойм складає ся з 68 Молодо- чехів, 28 поступовців, 24 всенїмцїв, 21 ческих аграрників, 12 нїмецких людовцїв, 6 Старочехів, З нїмецких аграрників, 2 радикалів, 1 Нїмця-ан- тисеміта, 1 ческого поступовця, 49 консерватив­

них і 21 вірно-конституцийних (нїмецких) вели­

ких властителів і 6 вірилїстів.

Париж, 18. жовтня. Грецкий король Юрий, зложив вчера візиту президентови Любетови, який зараз ревізитував короля.

Рим, 18. жовтня. Довго пошукуваного, зві­

сного розбишаку Мусолїно удало ся піймати в горах Урдіно.

Брукселя,

18. жовтня. На конференциї у пре­

зидента Кріґера в Гільверсум ухвалено в тран-

свальскій війні поводити ся з полонинками так

само, як Англичани, с. є розстрілювати їх.