MINISTRY OF HEALTH OF UKRAINE
DANYLO HALYTSKY LVIV NATIONAL MEDICAL UNIVERSITY DEPARTMENT OF UKRAINIAN STUDIES
DEPARTMENT OF HUMANITARIAN EDUCATION
WORLD FEDERATION OF UKRAINIAN MEDICAL ASSOCIATIONS Ukrainian Medical Association
SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Medical commission of NTSh
IDEOLOGIST
OF THE NATIONAL ARISTOCRACY
(in the honor of the 150th
anniversary of the birth
of Lesya Ukrainka)
ЗМІСТ
Вітальне слово ректора ... 3 Вітальна промова президента СФУЛТ ... 5 Віншування від голови лікарської комісії НТШ ... 7 Передмова ... 16ФІЛОЛОГІЯ
Літературознавство. Український фольклор
Европейський вимір літературної діяльності Лесі Українки. Літературне новаторство. Автентичний епістолярій Лариси Косач-Квітки. Образ модерної української жінки. Леся Українка і публіцистика. Біблійні сюжети і мотиви у літературній творчості письменниці Вівчарик Наталія Трансформація Євангельського сюжету в п'єсі Лесі Українки «На полі крові» ... 20 Гдакович Мар’яна Постать Лесі Українки в рецепції Романа Бжеського ... 25 Годік Катерина Концепція деструктивної особистості в драматургії Лесі Українки ... 31 Демедюк Марина Внесок Лесі Українки в українське думознавство ... 37 Жаркова Роксолана «Хірургія заїдає мою музу»: тіло і тілесність у жіночому письмі Лесі Українки ... 42 Зелененька Ірина Культурно-історичні та морально-етичні опозиції у драматичній поемі Лесі Українки «Бояриня» ... 51 Кметь Ірина Про Львів у серці Лесі Українки ... 57 Козелко Ірина Внесок епістолярію Лесі Українки в історично-літературний процес: короткий огляд листування письменниці з Йосипом Маковеєм (1893 р.) ... 63 Лущ-Пурій Уляна Ідея щастя у творчості Лесі Українки: фольклорно-біографічні впливи ... 67 Павлюк Ігор Характер конфлікту у драматичній поемі Лесі Українки «Оргія» ... 73 Прокіп Валентина Епістолярій Лесі Українки: історія багатотомних видань творів письменниці (19502021) ... 82ПЕДАГОГІКА. ПСИХОЛОГІЯ. МЕДИЦИНА
Леся Українка і національно-мовна освіта. Українська родина як національний архетип формування особистості Лариси Косач. Психологія мовотворчості Лесі Українки: тексти і контексти. Медичний аспект «тілесної драми» Лариси Косач-Квітки Алтухов Володимир Педагогічний доробок Лесі Українки й ідея рідномовного начала у вітчизняній освіті ... 413 Ващенко Людмила Українська родина як національний архетип формування особистості Лариси Косач ... 420 Вихрущ Анатолій Психологія творчості в контексті перемог і невдач Лесі Українки ... 426 Вінтонів Тетяна, Горохова Тетяна Викладання української мови як іноземної крізь призму творчості Лесі Українки ... 432 Горда Оксана, Трумко Оксана Феномен Лесі Українки в лінгводидактичному аспекті ... 440 Гужва Ольга Українська родина як національний архетип формування особистості Лариси Косач ... 445 Кіцера Олександр Вони лікували українського Шекспіра (Леся Українка і лікарі) ... 451Kiloshenko Olena, Fedko Victoria Psychology of happiness
through the prism of Lesya Ukrayinka's personal life and
ФІЛОЛОГІЯ
Літературознавство.
Український фольклор
Европейський вимір літературної діяльності Лесі Українки. Літературне новаторство. Автентичний епістолярій Лариси Косач-Квітки. Образ модерної української жінки. Леся Українка і публіцистика. Біблійні сюжети і мотиви у літературній творчості письменниці УДК 821.161.2. ТРАНСФОРМАЦІЯ ЄВАНГЕЛЬСЬКОГО СЮЖЕТУ В П’ЄСІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ «НА ПОЛІ КРОВІ» Наталія Вівчарик, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української літератури Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ, Україна) У статті проаналізовано художні особливості драми Лесі Українки «На полі крові», яка містить містерійні витоки. Вказано, що рецепція євангельських сюжетів і образів залежить від історичної епохи, світогляду письменника, мистецької концепції, жанрової специфіки твору. Леся Українка земний шлях Христа подала через ретроспективні спогади Юди Іскаріота, який продав спасителя за 30 срібняків. Виявлено та проаналізовано відмінності між двома варіантами п’єси Лесі Українки «На полі крові». Детально охарактеризовано образ Юди, мотивацію його вчинків, символічні образи і деталі. Ключові слова: драма, жанр, сюжет, мотив зради, конфлікт, ретроспекція, образ, символ.between the two variants of play «On the Field of Blood» by Lesia Ukraiinka. She thoroughly described the character of Judas, motivations for his actions, symbolic characters, and details.
Keywords: drama, genre, plot, the motive of betrayal, conflict,
retrospection, character, symbol.
5. Ігнатенко М. Генезис сучасного художнього мислення. К.: Наукова думка, 1986. 287 с. 6. Козій Д. Проблема трагічної провини у драматичних творах Лесі Українки. Глибинний етос: Нариси з літератури і філософії. Торонто–Нью-Йорк–Париж–Сідней: Видання курсів Українознавства ім. Юрія Липи в Торонто, 1984. С. 139–155. 7. Ненадкевич Є. На полі крові. URL: http://md-eksperiment.org/post/20170216-na-poli-krovi (дата звернення: 17.01.2021). 8. Українка Леся. Твори: В 2 т. Т. 2. К.: Наук. думка, 1987. 727 с. 9. Хороб С. Сценічне слово, освячене благовістом. Сценічне слово благовісту: Антологія української релігійно-християнської драми ХХ–ХХІ століття / Упорядн., авт. вступ. ст. та прим. С. І. Хороб. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2018. С. 6–64. 821.161.2’05-1/9.09Українка ПОСТАТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ В РЕЦЕПЦІЇ РОМАНА БЖЕСЬКОГО Мар’яна Гдакович, кандидатка філологічних наук, доцентка, доцентка кафедри іноземних мов та культури фахового мовлення Львівського державного університету внутрішніх справ (м. Львів, Україна) Роман Бжеський (1897 – 1982) – політичний і громадський діяч, літературознавець, історик, публіцист. До творчості Лесі Українки Р.Бжеський звертався постійно (не лише у спеціальних лесезнавчих дослідженнях – кількаразово перевиданих і доповнених критичних нарисах про Лесю Українку), чимало його публіцистичних статей на різну тематику пересіяні цитатами, образами, ідеями з Лесиних творів. Р.Бжеський насамперед прагнув утвердити Лесю Українку як поетку націєтворчу, твори якої плекають національну та державницьку ідею українців. Ключові слова: Леся Українка, Роман Бжеський, рецепція творчости, світогляд, національна ідея.
of all sought to establish Lesia Ukrainka as a nation-building poet, whose works nurture the national and state idea of Ukrainians.
Keywords: Lesia Ukrainka, Roman Brzeski, reception of creativity,
worldview, national idea
УДК: 821.161.2 – 2.09 КОНЦЕПЦІЯ ДЕСТРУКТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ В ДРАМАТУРГІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Катерина Годік, кандидатка філологічних наук, молодша наукова співробітниця відділу компаративістики Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України (м. Київ, Україна) Стаття присвячена дослідженню драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки. Твір розглядається в межах концепції людської деструктивності. Особлива увага в статті звертається на особливості зображення модерного героя, його роль у становленні творчої особистості. Проаналізовано особливості взаємодії людини і деструктивного соціуму. Виявлено чинники деструкції, її причини та наслідки. При розгляді твору враховано фольклорні традиції змалювання міфічних істот, їх вплив на людину. Ключові слова: деструктивна особистість, драма-феєрія, трансформація, відносини «свій»-»чужий».
Abstract. The article is devoted to the study of the drama extravaganza «The Forest Song» by Lesya Ukrainka. The work is considered within the concept of human destructiveness. Particular attention in the article is paid to the features of the image of the modern hero, his role in the formation of a creative personality. Peculiarities of human interaction and destructive society are analyzed. The factors of destruction, its causes and consequences are revealed. When considering the work, the folklore traditions of depicting mythical creatures and their influence on man are taken into account.
Key words: destructive personality, drama-extravaganza,
transformation, relations «friend» or «foe».
УДК 398.87 (=821.161.2): 94(477’’179/1917) ВНЕСОК ЛЕСІ УКРАЇНКИ В УКРАЇНСЬКЕ ДУМОЗНАВСТВО Марина Демедюк, кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця відділу фольклористики Інституту народознавства НАН України (м. Львів, Україна) У статті розглядається внесок Лариси Косач-Квітки у збереження українських народних дум. Підкреслено, що ініційована подружжям експедиція 1908 р. для запису думового мелосу на фонограф становить неоціненний вклад для фольклористичної науки в Україні, адже дала змогу зафіксувати останніх класиків кобзарського цеху. На основі аналізу листування Лесі Українки з Ф. Колессою, з’ясовано, що вона брала активну роль в процесі організації експедиції та подальшого опрацювання зібраного польового матеріалу. Ключові слова: Леся Українка, український фольклор.
The article considers the contribution of Larysa Kosach-Kvitka to the preservation of Ukrainian folk epics (dumas). It is emphasized that the expedition initiated by them in 1908 to record dumas’ melody on a phonograph is an invaluable contribution to folklore science in Ukraine, as it made it possible to record the last classics of folk singers. Based on the analysis of Lesya Ukrainka’s correspondence with F. Kolessa, it was found out that she took an active role in the process of organizing the expedition and further processing of the collected field material.
Key words: Lesya Ukrainka, Ukrainian folklore.
УДК 821.161.2 «ХІРУРГІЯ ЗАЇДАЄ МОЮ МУЗУ»: ТІЛО І ТІЛЕСНІСТЬ У ЖІНОЧОМУ ПИСЬМІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Роксолана Жаркова, кандидатка філологічних наук, доцентка, доцентка кафедри початкової та дошкільної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів, Україна) Стаття присвячена розглядові питань тіла і тілесності у вибраних творах Лесі Українки та її листах. Акцентовано на «берлінському» періоді життя авторки, який започаткував новий дискурс її письма. Розглянуто проблему дихотомії тілесного/духовного, зв'язок тіла і письма, особливості сприйняття Лесі Українки у культурному просторі. Ключові слова: тіло, тілесність, Леся Українка, жіноче письмо, текст, дискурс.
The article is devoted to body and corporeality in selected works of Lesia Ukrainka and her letters. Emphasis is placed on the «Berlin» period of the author's life, which initiated a new discourse of her writing. The problem of physical/ spiritual dichotomy, connection of body and writing, peculiarities of Lesia Ukrainka's perception in cultural space are considered.
Key words: body, corporeality, Lesіa Ukrainka, women's writing,
найважчі хвилини тілесної знемоги, буде стимулом і сенсом, засобом, способом й можливістю своєрідного (іноді тотальноболючого – «Що болить?, – мене питали, але я не признавалась») «сходження людини до себе через аналіз власних чуттєвостей» [9, с. 5]. Література 1. Агеєва В. Поетеса зламу століть. Творчість Лесі українки в постмодерній інтерпретації. Київ: Либідь, 2001. 264 с. 2. Безугла Р. Гламур і тілесність: до проблеми естетичного ідеалу в сучасному візуальному мистецтві. Культура і сучасність: Мистецтвознавство, 2019.1. С. 84-89. 3. Жаркова Р. СТИхіЯ жіночого письма: саморепрезентація в українській модерністичній прозі кінця ХІХ – початку ХХ століття (Леся Українка, Ольга Кобилянська, Уляна Кравченко). Львів: Норма, 2015. 208 с.
УДК 821.161.2.82.091.94.477.1 КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНІ ТА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ОПОЗИЦІЇ У ДРАМАТИЧНІЙ ПОЕМІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ «БОЯРИНЯ» Ірина Зелененька, кандидатка філологічних наук, старша викладачка кафедри української літератури Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (м. Вінниця, Україна) Стаття є спробою дослідження складної проблематики опозиційності двох близьких і водночас далеких слов’янських культур – української та російської (власне європейської та євроазійської, себто змішаної, тому й унікальної, однак експансивної внаслідок загарбницької політики Московщини). Також у статті йдеться про опозицію морально-етичну, що випливає з опозиції культурно-історичної. Усе це зумовлено геополітичним становищем України, політичними маневрами періоду Руїни, історичним контекстом взаємин царсько-боярської Московщини та гетьмансько-козацької України, що феноменально відображено в історичній драматичній поемі «Бояриня» Лесі Українки. Ключові слова: історична драматична поема, етнічна культура, образ-персонаж, художній образ, мовний образ, символ. The article is an attempt to study the complex issues of opposition between two close and at the same time distant Slavic cultures - Ukrainian and Russian (actually European and Eurasian, that is, mixed, also unique, but expansive due to the aggressive policy of Moscow). The article also deals with the moral and ethical opposition that follows from the cultural and historical opposition. All this is due to the geopolitical position of Ukraine, political maneuvers of Destruction period, the historical context of relations between tsarist-boyar Moscow and Hetman-Cossack Ukraine, which is phenomenally reflected in the historical dramatic poem «Boyarinya» by Lesya Ukrainka.
Key words: historical dramatic poem, ethnic culture, character
image, artistic image, language image, symbol.
становлення Лесі Українки, зокрема видання її перших творів і збірок поезій у Львові, охарактеризовано візити письменниці до міста Лева, її листування з багатьма знаними особистостями.
Ключові слова: поезія, збірки поезій, Львів,
«Літературно-науковий вісник», листування, рецензія.
In the article is considered Lesya Ukrainka's long-term cooperation with Ivan Franko, and with other representatives of the Ukrainian Galician intelligentsia of that time. The Lviv context of Lesya Ukrainka's creative formation is covered, in particular the publication of her first works and collections of poetry in Lviv, the writer visits to Lviv .
Key words: poetry, poetry collections, Lviv, «Literary-scientific
bulletin», correspondence, review.
професійної, творчої опіки І. Франка: «Тепер мені зостається перепросити Вас за прийдешні клопоти та подякувати за добру волю, з якою Ви беретесь мені помагати вийти на світ з моїми піснями…». Леся Українка прислухалася до порад Івана Франка – не залишила порожніх карток у збірці, не ділила вірші на групи, внесла мовно-стилістичні правки. У Львові твори Лесі Українки з’являлися на сторінках ще одного Франкового видання – у часописі «Життє і слово». «Купала на Волині. Етнографічні матеріали», «Притча про чотири перстені», «Грішниця», «Хвилини розпачу», «О знаю я, багато ще промчить», «Fiat nox!», «На вічну пам’ять листочкові, спаленому приятельською рукою в непевні часи», «Слово, чому ти не твердая криця», «Давня казка», а також переклади з Моріса Верна «Євангеліє» та «Історія і релігія жидів» – надруковані у цьому виданні у 1894 р. У 1898 році І. Франко стає головним редактором «Літературно-наукового вісника». Саме на сторінках цього видання друкує свою статтю про письменницю під назвою «Леся Українка». У цій статті І. Франко називає її «одиноким мужчиною на всю соборну Україну». ЇЇ талант, ідейність писання, індивідуальність стилю, чуття поезії особливі, адже «вона перша і одинока вміє опанувати широку скелю почувань, від тихого суму до скаженої розпуки і мужнього, гордого прокляття, що є природною реакцією проти холодної зневіри». А через рік (у 1899 р.) у Львові виходить друга збірка віршів Лесі Українки – «Думи і мрії», укладати та редагувати яку, окрім І. Франка, допомагав ще один львівський учений, етнограф-фольклорист, громадський діяч Володимир Гнатюк (одноліток Лесі Українки). На думку буковинського письменника Осипа Маковея, незважаючи на критику та скрупульозне редагування творів молодих поетів, І. Франко допомагав виявити творчий потенціал початківців як ніхто інший. Свідчить про це антологія української лірики від смерті Тараса Шевченка «Акорди», яку письменник підготував до друку у 1903 році. Серед багатьох творів цікавих і невідомих сьогодні авторів, що увійшли до видання, натрапляємо на вірші Лесі Українки: «Contra spem spero», «Горить моє серце», «Тиша в морі», «Останні квіти», «Хотіла-б я уплисти за водою», «Жидівська мелодія», «Зимова ніч на чужині», «Ein Lied ohne Klang».
УДК 811.161.2'255.4:82.161.2 Українка ВНЕСОК ЕПІСТОЛЯРІЮ ЛЕСІ УКРАЇНКИ В ІСТОРИЧНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС: КОРОТКИЙ ОГЛЯД ЛИСТУВАННЯ ПИСЬМЕННИЦІ З ЙОСИПОМ МАКОВЕЄМ (1893 р.) Ірина Козелко, кандидатка філологічних наук, старша викладачка кафедри українознавства Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (м. Львів, Україна) У дослідженні зосереджено увагу на листуванні Лесі Українки з громадським діячем Йосипом Маковеєм впродовж 1893 року. На підставі їх аналізу, здійснюється спроба виявити погляди Лесі Українки щодо літературних та мовних питань того часу, а також визначити роль та вплив епістолярію поетеси в історично-літературному процесі. Ключові слова: Леся Українка, Йосип Маковей, епістолярій, історично-літературний процес.
The investigation focuses on Lesya Ukrainka's correspondence with public figure J. Makovei during 1893. Based on their analysis, an attempt is made to identify Lesya Ukrainka's views on literary and linguistic issues of that time, as well as to determine the role and influence of the poet's epistolary in the historical and literary process.
Key words: Lesya Ukrainka, J. Makovei, epistolary,
7. Сімович В. Листування Лесі Українки з Й.Маковеєм. Львів: Накладом видавничої кооп. «Хортиця», 1938. 78 с. 8. Черкашина Т. Ю. Мемуарно-автобіографічна проза ХХ століття: українська візія: монографія / Т. Ю. Черкашина; [за наук. ред. О. А. Галича]; Держ. закл. «Луган. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка». Харків: Факт, 2014. 378 с. УДК 17.023.34:821.161.2.09 Л. Українка ІДЕЯ ЩАСТЯ У ТВОРЧОСТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ: ФОЛЬКЛОРНО-БІОГРАФІЧНІ ВПЛИВИ Уляна Лущ-Пурій, кандидатка філософських наук, доцентка, доцентка кафедри філософії та економіки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, співзасновниця Українського інституту дослідження щастя (м. Львів, Україна) У статті розглянуто фольклорно-біографічні впливи на формування ідеї щастя у творчості Лесі Українки. З’ясовано, що у поезії Лесі Українки щастя ототожнюється з коханням, і на прикладі різних творів відображені нюанси цього ототожнення. На основі аналізу мініатюри Лесі Українки «Щастя» проілюстровані деякі суперечності в художньому змалюванні авторкою феномену щастя. За допомогою герменевтичного підходу зроблена спроба пролити світло на глибинний зміст Лесиної легенди про щастя. Ключові слова: щастя, кохання, страждання, свобода, евдемонізм.
The paper presents the impact of folklore and personal life experience on the idea of happiness shaped in Lesya Ukrainka’s literary works. It is shown that happiness is identified with love in Lesya Ukrainka’s poetry; some nuances of this identification are illustrated based on examples from different poems. Analysis of in Lesya Ukrainka’s miniature «Happiness» allowed revealing some contradictions in the way happiness was depicted by the author. By means of hermeneutic approach the attempt was made to shade light on a deeper hidden meaning of happiness legend by in Lesya Ukrainka.
твору, характері конфлікту, часово-просторовому полі текстів, їх архітектоніці як на філологічно-комунікаційних маркерах, які вирізняють драму поетичну від драми непоетичної; проілюстровано, в чому поетична драма концептуально «програє», а в чому «виграє» у порівнянні з іншими видами драми і що практично можна запропонувати драматургам і театрам для віднайдення шляхів виходу сучасної поетичної драми і поетичного театру зі стану анабіозу, простежуючи разом із тим тенденцію пошуку, розвитку головного героя нашого часу. Ключові слова: драматична поема, модернізм.
Theses present the peculiarities of Lesya Ukrainka's poetic drama «Orgy» and their development on the stage and in the Ukrainian critique of the first years of independence in the context of the national cultural and information field. on philological and communication markers that distinguish poetic drama from non-poetic drama; illustrates how poetic drama conceptually «loses» and what «wins» in comparison with other types of drama and what can be offered to playwrights and theaters to find ways out of modern poetic drama and poetic theater from a state of anabiosis, while tracing the trend search, development of the main character of our time.
Key words: dramatic poem, modernism.
Література 1. Блок А. О театре. Собр. соч. в 8-ми томах. Т. 5. М.-Л. ГИХЛ. 2. Донцов Д. Поетика українського рисорджименту // За вільну Україну. І99І. 23 лют. 3. Толстой Л. Н. Полн. собр. соч.: В 15 т. – Т.13. М.: Гослитиздат, 1949. 4. Українка Леся. Про мистецтво / Леся Українка. К. : Мистецтво, 1966. 296 с. 5. Українка, Леся. Зібрання творів у 12-ти т. Т. 8. Літерат-крит. та публіцист. Cтатті. К., Наук. думка, 1977. УДК 821.161.26 Українка (02.038): 002.2 (477) «1950/2021» ЕПІСТОЛЯРІЙ ЛЕСІ УКРАЇНКИ: ІСТОРІЯ БАГАТОТОМНИХ ВИДАНЬ ТВОРІВ ПИСЬМЕННИЦІ (19502021) Прокіп Валентина, кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (м. Львів, Україна) Подано короткий виклад історії публікацій епістолярної спадщини Лесі Українки в багатотомних виданнях творів письменниці впродовж 1950 2021 рр. Ключові слова: Леся Українка, багатотомне видання, епістолярій, лист, цензура.
A brief history of publication of Lesia Ukrainka's epistolary heritage in multivolume editions of the writer's works during 1950 2021.
Key words: Lesia Ukrainka, multivolume edition, epistolary, letter,
УДК 821.161.2
EUROPÄISCHER INTEGRATIONSPROZESS DER LITERARISCHEN TÄTIGKEIT VON LESYA UKRAINKA
Ludmila Тichomirova,
Dozent der Abteilung für humanitäre
Disziplinen der Nationalen Akademie für Kultur und Kunstmanagement (Kyiv, Ukraine)
У статті досліджено рецепцію перекладів на німецьку мову творчої спадщини Лесі Українки, творчий шлях перекладачів, популяризовавщих творчість української поетеси, названі видання на німецькій мові. Твори Лесі Українки стали відомими німецькомовному читачеві за життя поетеси на перетині XIX-ХХ ст. Вона передчувствовала зародження нового, героїчного типу націоналізму в Україні. Її творчість складається з різних ремінісценцій і мотивів світловий культури. Ключови слова: автопереклад, видання, нарис, оповідання, переклад, творчий спадок, феномен, істория, жанри, стилістика, боротьба, рецепція, хроніка, інтерпретація, парадигма, славісти, мислення.
Der Artikel untersucht die Rezeption von Übersetzungen des kreativen Erbes von Lesya Ukrainka ins Deutsche, den kreativen Weg von Übersetzern, die das Werk der ukrainischen Dichterin populär machen und Veröffentlichungen in deutscher Sprache nennen. Lesya Ukrainkas Werke wurden dem deutschsprachigen Leser während des Lebens des Dichters um die Wende vom 19. zum 20. Jahrhundert bekannt. Sie sah die Entstehung eines neuen, heldenhaften Nationalismus in der Ukraine voraus. Ihre Arbeit besteht aus verschiedenen Erinnerungen und Motiven der Lichtkultur.
Schlüsselwörter: Symbol, Originalität, Unabhängigkeit, Kultur,
Geschichte, Werke, Übersetzung, Genres, Moderne, Stilistik, Kampf, Rezeption, Chronik, Interpretation, Paradigma, Slawisten, Denken, Kreativit
Lesya Ukrainka ist eine Schriftstellerin, die zu einem Symbol der Ukraine, ihrer Originalität und Unabhängigkeit geworden ist - auf Augenhöhe mit Taras Shevchenko, Hryhoriy Skovoroda, Petro Mohyla, Andriy Sheptytsky und Ivan Franko.
gleichzeitig mutigen Volkes, das von den Schwierigkeiten, die sie während seiner langen Zeit ertragen mussten, nicht besiegt wurde glorreiche Geschichte.
Lesya Ukrainka ist auf der ganzen Welt bekannt. Ihre Werke wurden in viele Sprachen übersetzt. Bisher Gedichtsammlungen «Auf den Flügeln der Lieder», «Gedanken und Träume», «Rezensionen», Gedichtsammlungen «Alte Geschichte», «Ein Wort», Dramasammlungen «Boyarynya», «Kassandra», «In Die Katakomben «, «Waldlied» und andere, haben ihre Relevanz nicht verloren. Lesya Ukrainka hat die traditionellen Genres der ukrainischen Literatur dramatisch erweitert. Unter ihrer Feder entstanden brillante Werke epischer Natur, dramatische Werke, Prosawerke, Journalismus, Gedichte. Sie übersetzte ins Ukrainische Gogol, A. Mitskevich, G. Heine, V. Hugo, Homer, Byron, Dante, Shakespeare, die Poesie des alten Ägypten, die Hymnen des Rig Veda usw.
Lesya Ukrainka war eine der ersten, die in ihrer Arbeit die besten Traditionen der ukrainischen Literatur mit den Errungenschaften der modernen europäischen Poesie verband. Gleichzeitig brachte sie ihre eigenen innovativen genre-stilistischen Methoden und konzeptuellen Ideen mit, die nicht nur die ukrainische, sondern auch die europäische Literatur bereicherten.
Durch die Schaffung von Dramen im Stil der Antike und des Mittelalters führte die Schriftstellerin ihr Volk in die Schätze der Weltkultur ein und zeigte der Welt gleichzeitig die Originalität und Einzigartigkeit der ukrainischen Kultur. Sie verbesserte die formalen Möglichkeiten der ukrainischen Poesie, erweiterte die ästhetischen Konzepte der Literatur, erweiterte das Genre und die stilistischen Möglichkeiten der Poesie, Prosa und des Dramas.
Das Hauptthema von Lesia Ukrainkas Kreativität ist der nationale Befreiungskampf des ukrainischen Volkes, das Vertrauen in den Sieg. Gleichzeitig war sie eine Innovatorin in diesem Thema und führte neben innovativen Stil- und Genre-Techniken neue Bilder von Kämpfern für Freiheit, Unabhängigkeit und Freiheit der Ukraine ein. Dies manifestierte sich in frühen Werken (das Gedicht «Samson», der poetische Zyklus «Tränenperlen», «Sklavenlieder») und dem höchsten Gipfel der Meisterschaft - in den Meisterwerken «Triptychon» und «Orgien», «Rigveda», usw.
Errungenschaften der Weltliteratur und -kunst. Neben ihrer ukrainischen Muttersprache sprach sie: Deutsch, Französisch, Latein, Altgriechisch, Italienisch, Englisch, Spanisch, Russisch, Polnisch, Bulgarisch und las frei die Werke tschechischer und slowakischer Schriftsteller. Es war das ständige Interesse an Weltliteratur und -geschichte, das 1890 das Lehrbuch «Die alte Geschichte der östlichen Völker» bildete, das erstmals 1918 in Jekaterinoslaw veröffentlicht wurde. Die Gedichte «Sappho», «Iphigenia in Taurida», «Niobe», «Orpheus-Wunder» zeugen von einer tiefen Kenntnis der antiken Literatur, und die biblischen Themen und Motive wurden ursprünglich in den Versen «Ich habe gesehen, wie du dich gelehnt hast», « So kann es passieren und zweites Wunder «,» Tochter von Chefay «,» Israel in Ägypten «,» Prophet «,» Opfer «,» Saul «und andere. Basierend auf einem tiefen Wissen über Geschichte, Leben, Bräuche, Kunst und Literatur vieler Nationen schrieb sie Gedichte «Jüdische Melodie», «Jüdische Melodien», «Florentiner Lied», «Rauch», «Inschrift in Trümmern», Zyklen «Frühling in Ägypten» und «
Ägyptische Fantasien «. Der Autor erklärt mutig nicht nur tatsächliche moralische und psychologische, sondern auch soziale und politische Probleme.
Lesyas Theaterstücke und dramatische Gedichte mit ihren Handlungen, Themen und Motiven sind eng mit der Weltgeschichte, Kultur und Literatur verbunden und bilden ein künstlerisches Phänomen in der Entwicklung des globalen Literaturprozesses.
Lesya Ukrainka leistete mit ihren Übersetzungen der Werke vieler ukrainischer Schriftsteller einen herausragenden Beitrag zur Entwicklung der Weltkultur. Die Tatsache, dass die Weltliteratur ein wesentlicher Bestandteil von Lesya Ukrainkas Arbeit war, wird auch durch ihre literaturkritischen und journalistischen Artikel belegt, von denen die überwiegende Mehrheit der ausländischen Literatur gewidmet ist. Besonders relevant sind ihre literarischen und theoretischen Studien: «Zwei Richtungen in der neuesten italienischen Literatur», «Anmerkungen zur neuesten polnischen Literatur», «Europäisches Sozialdrama am Ende des 19. Jahrhunderts», «Utopie in der Fiktion», «Populismus in Deutschland «,» Mikhail Kramer «und viele andere.
Die deutsche Literatur hat vor kurzem begonnen, das künstlerische Erbe von Lesia Ukrainka zu studieren.
in der Sammlung von Konferenzartikeln, in Vorworten, in der Zusammenfassung der Übersetzungen veröffentlicht wurden.
Der erste in der Ukraine, der ausländische Forschungen über Lesya Ukrainka, Doktor der Philologie, Professor M. Ignatenko (T.G. Shevchenko Institut für Literatur der Nationalen Akademie der Wissenschaften der Ukraine) zusammenfasst. In dem Artikel «Lesya, wir und die europäische Kultur».
Die Chronik der Übersetzungsinterpretationen von Lesya Ukrainkas Werken in deutscher Sprache bildet das Hauptparadigma in der Geschichte der ukrainischen interkulturellen Interaktion. Definierend sind die kreativen Errungenschaften von Übersetzern und Kritikern wie Horst Glass, die die spirituelle und politische Situation in der Ukraine und die Rolle von Lesya Ukrainka abdecken. Yuriy Boyko-Blokhin, der über Lesyas Suche nach Stil vor dem Hintergrund der Weltliteratur schrieb und dem die Redaktion der Sammlung «Lesya Ukrainka und European Literature», Erwin Vedel, mit einer Analyse der Texte des Dichters im Kontext der europäischen Literatur und Kultur gehört. Hans Rote, der seinen Artikel dem dramatischen Gedicht «Cassandra» widmete. Albert Kipa schreibt über die Bedeutung von «Hauptmann» für Lesia Ukrainka und seinen Einfluss auf ihre Arbeit. Joseph Hahn analysierte Lesyas dramatisches Gedicht «auf dem Blutacker «), er besitzt auch die in der Sammlung veröffentlichte Übersetzung dieses Werkes ins Deutsche sowie die Übersetzung von» Die Besessene «.
Das deutsche Buch wurde mit dem Artikel «Lesya Ukrainka und ihre zeitgenössische kulturelle und politische Situation in der Ukraine» eröffnet, der von einem Wissenschaftler aus München, Horst Glass, verfasst wurde. Horst Glassl skizzierte die kulturelle Situation der Ukraine im 19. Jahrhundert. (Zuallererst - das Verbot des ukrainischen gedruckten Wortes durch den Zarismus, ständige repressive Maßnahmen gegen die national bewusste Intelligenz). Doch selbst unter diesen rauen Bedingungen bildeten sich Zahlen, echte «Europäer». Horst Glassle wies auf die Nähe von Lesia Ukrainka zur alleuropäischen sozialdemokratischen Bewegung hin, aber sie schaffte es nicht, endlich mit ihm auszukommen. Es war Individualismus, aber NICHT menschenfeindlich.
wurde als 18. Band slawischer Ausgaben in Deutschland veröffentlicht und behandelt verschiedene Aspekte slawischer Kulturen. Es enthielt wissenschaftliche Artikel deutscher Slawisten wie N. Glassl, Boyko-Blokhin, I. Kachurovsky, F. Scholz, E. Vedel, M. Nevrli, G. Rote, A. Kip, I. Kryuk.
Der renommierte deutsche Übersetzer I. Gruber hat einen besonderen Beitrag zur Übersetzung von Lesja Ukrainkas Werken geleistet. Die Sammlung «Hoffnung» enthält 46 Gedichte, die er ins Deutsche übersetzt hat. Bevor sich der deutsche Leser abzeichnet, erfüllt das facettenreiche Talent der Dichterin, die das Herz der Menschen mit einem wahrheitsgemäßen, freiheitsliebenden Wort entzündet, ihre Seele mit Güte und Gerechtigkeit. Übersetzungen von Werken von Lesya Ukrainka I Gruber zeichnet sich durch hohe ideologische und künstlerische Fähigkeiten, Tiefe und Bildsprache des Denkens aus, behält die lexikalischen und stilistischen Merkmale der poetischen Sprache von Lesya Ukrainka, ihrer rhythmischen und intonationalen Struktur bei.
Als Übersetzerin hat I. Gruber den Reichtum von Lesya Ukrainkas Gedichten, ihre Genrepalette, ihren emotionalen und künstlerischen Reichtum tief verstanden. Die Übersetzerin liebt Lesyas zarte Texte, ihre Kunst, tief in die Welt der menschlichen Gefühle einzudringen.
Yuriy Boyko-Blochins Artikel «Stilvolle Suche nach Lesya Ukrainka vor dem Hintergrund der Weltliteratur» konkretisierte ihre europäisierte Mentalität weiter, jedoch bereits in Verbindung mit der Ästhetik der großen Dichterin. Er sah ihre Arbeit im «Kontext der europäischen Kunstkultur des frühen 20. Jahrhunderts». In seiner Arbeit skizzierte Joseph Hahn, wie das Studium des dramatischen Erbes von Lesia Ukrainka aussehen sollte.
Er zeigte die außergewöhnliche Kraft des Denkens unseres brillanten Landsmanns in Bezug auf künstlerische Fähigkeiten, die Höhe des Denkens und das Eindringen in die Psychologie der Zeit – [... es veränderte sich vor unseren Augen auf einer universellen Skala]- M. Ignatenko.
Nadezhda Medvedovskaya übersetzte ausgewählte Werke von Lesya Ukrainka und veröffentlichte sie in einer Sammlung mit dem Titel «Judaica» mit einem Nachwort, die von Erhard Roy Vin herausgegeben wurde und in der er Lesya Ukrainkas Verdienste gegenüber dem ukrainischen Volk hervorhebt. Er spricht über eine bedeutende Anzahl von Lesya-Übersetzungen aus dem Deutschen ins Ukrainische und über einen Link in deutscher Sprache in der
Google-Suchmaschine - zur Sammlung von Konferenzmaterialien, herausgegeben von Yuri Blokhin. Ludger Udolph im Nachwort zu «Kassandra» übermittelt kurze bibliografische Informationen über Lesya Ukrainka, die von der herausragenden Bedeutung von Lesya sprechen:[ Als Dichterin in der europäischen Moderne stellt die Ukraine fest, dass die Ukraine seit Schewtschenko kein so starkes, heißes und poetisches Wort mehr gehört hat wie von den Lippen dieser schwachen und kranken jungen Frau].
Das Studium der Kreativität von Lesia Ukrainka befindet sich in einem Entwicklungsstadium: Es erscheinen neue Übersetzungen von Werken, die dem deutschsprachigen Leser noch unbekannt sind, viele Werke warten noch auf ihren Übersetzer, was neue Wahrnehmungsstufen von Lesja Ukrainkas Kreativität in der EU bedeutet Deutschsprachige Welt
Lesia Ukrainka erregte die Aufmerksamkeit vieler Schriftsteller und Forscher verschiedener Literaturen. Ihre Werke wurden übersetzt und werden in fast allen Ländern der Welt übersetzt, einschließlich Russland, Weißrussland, Tschechische Republik, England, Deutschland, Frankreich, Kanada, USA usw. Literaturkritiker vieler Länder haben den Artikeln, Monographien und literarischen Porträts der ukrainischen Dichterin viel gewidmet.
Lesya Ukrainka gehört zu den Meistern des ukrainischen literarischen Wortes, die durch ihre Kreativität und Aktivitäten eng mit dem literarischen Weltprozess und der Weltkultur verbunden waren und gleichzeitig originelle und unverwechselbare nationale Schriftsteller blieben.
Das kreative Erbe von Lesya Ukrainsky umfasst mehr als 270 Gedichte, Gedichte und poetische dramatische Werke, ein Dutzend Geschichten, ebenso viele Artikel, eine große Anzahl von Übersetzungen, viele gesammelte einzigartige Volkslieder, Märchen, Legenden und Legenden des ukrainischen Volkes.
Література
2. Горбач А. Г. Німецькі славісти перекладають творчість Лесі Українки / А. Г. Горбач // Сучасність. № 3; 4. 1996. 3. Кривець Наталія. З історії українсько-німецьких зв’язків у ХІХ – на початку ХХ ст. / Наталія Кривець // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки : міжвідомчий зб. наук. праць. Київ: Ін-т історії України НАН України, 2014. С. 67–84. 4. Журавська І. Леся Українка та зарубіжні літератури. К., 1963. 5. Lesja Ukrainka und die europäische Literatur (1994). [Lesya Ukrainka and European literature]. Köln, Weimar und Wien, Германістика та міжкультурна комунікація.
6. Свищ Л. Німецькомовні інтерпретації творчості Лесі Українки / Л. Свищ // Мова і культура. 2014. С. 270–274.
7. Ukrainka Lesja. Judaika. Babylonische Gefangenschaft und andere Gedichte / Lesja Ukrainka; aus dem Ukrainischen übersetzt und kommentiert von Nadiya Medvedowska // Hrsg. Erhard Roy Wiehn. – Konstanz : Hartung – Gorre Verlag, 2005. 115.
Article is devoted to the study of authors civil position. The study of the topic was based on the material of the text of dramatic poem «Boyarynia».
Keywords: dramatic poem, national position, scientist, ideological
issues, historical truth.
УДК 811.161.2 ФОЛЬКЛОРНА ГЛИБИННІСТЬ ТВОРЧОСТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ Надія Черкес, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (м. Львів, Україна) «В полях нуртують зоряні джерела, Піду до них і зачерпну снаги, Води живої принесу в оселю Через незаймані сніги. В житті до них вертаюся щомиті — Зове мене прабатьківський поріг І стежка тепла в споришевім цвіті — Душі моєї оберіг». Юрій Синевір «Незнищенна шаблинність трави» Культура є історичним надбанням, стратегічним ресурсом, формою існування і майбутнім нації» Юрій Іллєнко «Криниця для спраглих» У статті подається аналіз літературної творчості Лесі Українки з українським фольклором. Ключові слова: український фольклор, Леся Українка, українська література.
The article presents an analysis of Lesya Ukrainka 's literary work with Ukrainian folklore.
Key words: Ukrainian folklore, Lesya Ukrainka, Ukrainian literature.
виважений, без нотки найменшого фальшу. Бо живиться він глибинними порухами української душі - фольклорними багатствами, які дають силу вистояти на будь-яких життєвих перелогах і гордо «... злинути орлицею високо, / Геть понад кручі, у простор безмежний, / Вхопити з хмари ясну блискавицю, / Зірвати з зірки золотий вінець / І запалати світлом опівночі?» (To be or not to be?).
УДК: 821.161.2:130.2 ТРАНСФОРМАЦІЯ ФОЛЬКЛОРНОГО ОБРАЗУ МАВКИ У ДАМІ-ФЕЄРІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ «ЛІСОВА ПІСНЯ» Світлана Ягело, кандидатка філологічних наук, учена секретарка університету, старша викладачка кафедри українознавства Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (м. Львів, Україна) У статті розглядається центральний персонаж «Лісової пісні» - Мавка - у порівнянні з аналогічними жіночими демонічними образами на основі аналітичного огляду фольклорних демонологічних оповідань. Увагу закцентовано на типових та індивідуальних особливостях у зображенні персонажів, його атрибутів та функцій та спільних мотивів. Ключові слова: Леся Українка, персонаж, мотив, функція.
In the article considers the central character of «The Fores Song» – Mavka – in comparison with similar female demonic images based on an analytical review of folklore demonological stories. Attention is focused on the typical and individual features in the character image, it is attributes and functions and common motives.
Key words: Lesya Ukrainka, character, motive, function.
Understanding the development of the culturological component in the systematic formation of Lesya Ukrainka's texts as a way of expressing the «I» –concept in the system of creative vision. These principles create the conditions for the approach of society to universal values, which is the basis of psychological security of society. The classification of Lesya Ukrainka's literary texts by the presence of mythological-aesthetic sign codes allows to create structured paradigms of formation of intertemporal communication of a literary text as a manifestation of systemic spiritual values of mankind.
Key words: culturological competence, culturological worldview,
discourse, synergy of words, philosophical and psychological code of the word, art of communication, culturological environment, archetype of the work.
інтелектуальний розвиток людства визначається зміною парадигм, а не емпіричним накопиченням знань; науковий поступ розвивається як еволюційно лагідним, так і еволюційно бунтівним шляхом. Прикладом такого філософсько-естетичного бунту є ціннісно-знаннєва естетика текстів Лесі Українки. Література 1. Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики. Исследование разных лет. М.: Художественная література, 1975. 345 с. 2. Бех І. Д. «Духовна особистість у контексті освітніх викликів» // Рідна школа.– 2019, №1.–С.3–7. 3. Бех І. Д. Особистість у просторі духовного розвитку. (Навчальний посібник). Київ: Академвидав, 2012. 234 с. 4. Братусь Б.С. Аномалия личности. М., 1988. 298 с. 5. Кремень В. Філософія національної ідеї: людина, освіта, соціум. К., 2007. 576 с. 6. Рубінштейн С.Л. Проблеми общей психологи. М. 1976, с. 373. 7. Леся Українка. Вибране. К., 1981. 234 с. 8. Сухомлинський В. Сто порад учителеві. К., 1988. 302 с. 9.Тищенко В. Викладач вищої школи: феномен професії.– Львів: Сполом, 2006. 398 с.
Мовознавство. Перекладознавство
Персонологійний аспект творчості Лесі Українки. Фольклорні мотиви, національні концепти, світоглядні коди у творах письменниці та їх роль у формуванні колективної пам’яті і національної ідентичності українців. Творчість Лесі Українки в аспекті перекладознавства УДК 811.161.2(092) ЛЕСЯ УКРАЇНКА ТА ЇЇ РОЛЬ У МОВНІЙ ДИСКУСІЇ КІНЦЯ ХІХ-ПОЧАТКУ ХХ СТ. Ірина Бабій, кандидатка педагогічних наук, старша викладачка кафедри українознавства Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Львів, Україна) У статті розглянуто питання та здобутки мовної дискусії кінця ХІХ – початку ХХ століть, яка розв’язувала питання діялектної основи української літератури мови та подальші шляхи її розвитку. З’ясовано особливості мовної особистості Лесі Українки, її мовної практики та роль і значення письменниці в розвитку української літературної мови. Ключові слова: мовна дискусія, українська літературна мова, Леся Українка, мовна особистість, галичанізми.Issues and achievements of the linguistic discussion (the end of the ХІХ c.– the beginning of the ХХ c.) that had an impact on the dialect basis of Ukrainian literature and its further ways of development are described in this article.Peculiarities of the linguistic personality of Lesya Ukrainka ,her linguistic practice and her importance in the development of the Ukrainian literary language are also explored.
Key words: linguistic discussion, Ukrainian literary language
,Lesya Ukrainka,linguistic personality ,dialect word of Galychyna.
УДК 821.161.2-14.09»189»Л.Українка:[7.04:159.93] СИНЕСТЕТИЧНА ОБРАЗНІСТЬ ЗБІРКИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ «НА КРИЛАХ ПІСЕНЬ» Василь Будний, кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів, Україна) Досліджено явище образної синестезії – однієї з прикметних стильових ознак раннього Модерну, яка проявилася в дебютній книжці Лесі Українки «На крилах пісень» (1893) і розвивалася на наступних етапах її творчості від фольклорної стилізації до оригінальної образності. У поетиці збірки переважають метафори, епітети та інші тропи, засновані на асоціативному поєднанні відчуттєвих вражень – переважно аудіальних та візуальних, рідше – дотикових, запахових і смакових. Синестетична образність Лесі Українки спрямована на імпресіоністичне відкриття та неоромантичне одухотворенння світу барв і звуків, символістичне вчування в їхню таємну метафізичну гармонію. Ці тенденції виразно сигналізували зміни, які згодом спалахнули в образній структурі наступних етапів модернізму. Ключові слова: поетична синестезія, звукові, зорові, дотикові, запахові, смакові образи, імпресіонізм, неоромантизм, символізм. The article reveals the phenomenon of figurative synesthesia - one of the notable stylistic features of early modernism, which manifested itself in Lesya Ukrainka's debut book «On the Wings of Songs» (1893) and developed in the subsequent stages of her poetic work from folklore stylization to original imagery. The poetics of the collection is dominated by metaphors, epithets and other paths based on an associative combination of sensory impressions – mostly auditory and visual, less often – tactile, fragrant and gustatory. Lesya Ukrainka's synesthetic imagery is aimed at the impressionistic discovery and neo-romantic spiritualization of the world of colors and sounds, the symbolic feeling of their secret metaphysical harmony. These tendencies clearly signaled changes that later erupted in the figurative structure of the next stages of Modernism.
Key words: poetic synesthesia, sound, visual, tactile, fragrant,
gustatory images, impressionism, neo-romanticism, symbolism.
