витрати – це затрати, які існують постійно, незалежно від об’ємів випуску продукції чи обслуговування. Змінні витрати – це ті, що змінюються від зміни об’єму виробництва в штуках. Для визначення критичної точки будують дві криві: лінію прибутку та лінію витрат. Перетин цих кривих утворює критичну точку (точку беззбитковості), з правого боку якої розташована ділянка прибутків, а з лівого – збитків. Критична точка, в штуках
(
( )
)
( )
( )
Р Зміннівитати( )
V ; Ціна F витрати постійні Загальні x ВЕР − = Критична точка, в гривнях(
(
)
)
( )
( )
( )
; Р Ціна V витрати Змінні 1 F витрати постійні Загальні грн. ВЕР − = Багато організацій працюють з багатьма товарами, тому таку критичну точку необхідно визначати за формулою:(
)
, W P V 1 F грн. ВЕР i i i
− = де Wi – процент кожного товару в загальному об’ємі продажів, у гривнях; i – індекс товару. Для успішного функціонування оpганiзацiї та використання й розвитку своїх виpобничих можливостей вона повинна правильно спроектувати розміщення обладнання, операцій, технологій та виробничих процесів. Рішення планування обладнання включають розміщення цехів, робочих місць, машин і місця зберігання сировини. Основна мета планування обладнання – розміщення й систематизація iндустpiальних елементiв таким чином, щоб забезпечити плановий процес роботи на фабриках чи заводах, або конкурентну торговельну модель у різних обслуговуючих оpганiзацiях. Передумови вирішення планування обладнання: 1. Визначення цілей організації з випуску і гнучкості. 2. Оцінювання попиту пpодукту чи попиту послуги цiєї системи. 3. Опрацювання потpеб (опеpацiй) у порядку їх виникнення в цехах, відділах, бюро… 4. Вигідне розташування обладнання. Орієнтири правильного планування виробництва: 1. Забезпечення прямолінійності процесу. 2. Зведення витрат до мінімуму. 3. Ефективне використання виробничого часу. 4. Короткий період зберігання матеpiальних запасів на складах і у виробництві при невеликих об’ємах.5. Вiдкpити всi "загоpоди" для того, щоб усi бачили, що дiється. 6. Контpоль буквально усiх дiй.
(
T L)
zσ I, d q= + + T+L − де Р – бажаний рівень обслуговування; (1-Р) – незадовільний попит; σL – стандартне відхилення попиту протягом часу постачання; Q – рентабельна величина замовлення; Е(z) – очікувана величина нестачі. Величину стандартних відхилень для певного рівня обслуговування визначаємо з таблиці „Очікувана кількість дефіциту і стандартне відхилення”. Очікувана кількість дефіциту і стандартне відхиленняE(z) z E(z) z E(z) z E(z) z
4. Менеджмент систем качества: Учеб. пособие / М. Г. Круглов, С. К. Сергеев, В. А. Токташов и др. — М.: Изд-во стандартов, 2003. - 522с. 5. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. Пер. с англ.- М.: Дело, 1992. – 481 с. 6. Макаренко М.В., Махалина О.М. Производственный менеджмент: Учеб. пособие для вузов.- М.: «Издательство ПРИОР», 1998. – 384с. 7. Основы управления персоналом / Под, ред. Б.М. Генкина. - М.: Высшая школа, 2006. – 519 с. 8. Планування діяльності підприємства: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / М. А. Бєлов, Н. М. Євдокимова, В. Є. Москалюк та ін. / За заг. ред. В. Є. Москаленка. — К.: КНЕУ, 2002. — 252 с. 9. Рыжиков Ю.И. Теория очередей и управление запасами. – СПб: Питер, 2001. – 384 с. 10. Тарнавська Н. П., Пушкар Р. М. Менеджмент: теорія та практика. Підручник для ВНЗ. — Тернопіль: Карт — бланш, 1997. — 494с.
11. Adam E.H., Ebert J.R. Production and Operations Management: Concepts, Models and Behavior. 5th ed. – New Jork, Prentice Hall Englewood Cliffs, 1990.
