Widok Zapożyczenia leksykalne w ukraińskich gwarach nadsańskich w Polsce

ISSN 1427-549X

Tatiana Ko³odyñska Lublin

Ëåêñè÷í³ çàïîçè÷åííÿ â óêðà¿íñüêèõ íàäñÿíñüêèõ ãîâ³ðêàõ Ïîëüù³

Ó ñòàòò³ ïðîàíàë³çîâàíî ëåêñè÷í³ çàïîçè÷åííÿ â ìîâëåíí³ ìåøêàíö³â Íàäñÿííÿ, ùî ç’ÿâèëèñü â îáñòåæóâàíèõ ãîâ³ðêàõ ïðîòÿãîì îñòàíí³õ äåñÿòèë³òü. Äîñë³äæåííÿ ïðîâåäåíî íà òåðèòî𳿠Ïîëüù³ – ó ï³âäåííî- ñõ³äí³é ÷àñòèí³ Ïåðåìèñüêîãî, à çàðàç ϳäêàðïàòñüêîãî âîºâîäñòâà Ðåñïóáë³êè Ïîëüùà.

Óêðà¿íñüê³ ãîâ³ðêè Íàäñÿííÿ âõîäÿòü äî ï³âäåííî-çàõ³äíîãî íàð³÷÷ÿ óêðà¿íñüêî¿ ìîâè. ϳñëÿ Äðóãî¿ ñâ³òîâî¿ â³éíè ÷àñòèíà óêðà¿íñüêèõ íàäñÿíñüêèõ ãîâ³ðîê ðàçîì ç óêðà¿íñüêèì íàñåëåííÿì îïèíèëèñü â ìåæàõ Ïîëüù³ ³ çàðàç âõîäèòü ó ñêëàä Ïîëüñüêî¿ äåðæàâè. Ìåæåþ öèõ ãîâ³ðîê íà ï³âíî÷³ äî â³éíè áóëà ð³÷êà Òàíâà, íà ñõîä³ âèçíà÷ຠ¿¿ ð³êà Äí³ñòåð, íà çàõîä³ Ñÿí.

Ñòàíîì íà 1939 ð. íàäñÿíñüê³ ãîâ³ðêè áóëè ïîøèðåí³ íà òåðèòî𳿠äâîõ äåðæà⠖ Ïîëüù³ òà ÓÐÑÐ. Îäíàê äîëÿ ãîâîðó, ÿê ³ äîëÿ éîãî íîñ³¿â – òðàã³÷íà. Ó ïåð³îä ç 1939 ð. ïî 1947 ð. ó ðàìêàõ âçàºìîîáì³íó óêðà¿íñüêèì

³ ïîëüñüêèì íàñåëåííÿì, íîñ³¿â íàäñÿíñüêîãî ãîâîðó ç Ïîëüù³ (òîáòî á³ëüøó

÷àñòèíó Íàäñÿííÿ) áóëî ïåðåñåëåíî íà çàõ³äí³ òà ï³âäåíí³ çåìë³ ÓÐÑÐ, à òàêîæ íà ï³âí³÷ Ïîëüù³. Äåïîðòàö³ÿ óêðà¿íñüêîãî íàñåëåííÿ ñïðè÷èíèëà âòðàòó ö³ë³ñíîãî åòíîìîâíîãî êîíòèíóóìó, óíàñë³äîê ÷îãî íàäñÿíñüê³ ãîâ³ðêè áóëè ï³äïîðÿäêîâàí³ øâèäêîìó ïðîöåñó àñèì³ëÿö³¿ àáî í³âåëÿö³¿. Äåÿê³ ç íèõ â³äâîðîòíî âòðà÷åí³ çàãàëîì, îñê³ëüêè ¿õí³ íîñ³¿ òðàã³÷íî çàãèíóëè ç ðóê ïîëüñüêî¿ âëàäè – ó ñåë³ Ïàâëîêîìà âáèòî 366 óêðà¿íö³â, ó ñ. Ïèñêîðîâè÷³

– áëèçüêî 200, ñ. Ìàëêîâè÷³ – 140, ñ. Áàõ³â – 100, ó ñ. Áåðåçêà – ìàéæå 200 ³ ò.ä.¹ Óêðà¿íñüê³ íàäñÿíñüê³ ãîâ³ðêè íà òåðèòî𳿠Óêðà¿íè ôóíêö³îíóþòü ëèøå íà çàõîä³ òðüîõ ðàéîí³â Ëüâ³âñüêî¿ îáëàñò³ – ßâîð³âñüêîãî, Ìîñòèñüêîãî, Ñòàðîñàìá³ðñüêîãî, à òàêîæ â îêðåìèõ íàñåëåíèõ ïóíêòàõ Óêðà¿íè òà Ïîëüù³.

1 Â. Ñåðåäà, Çëî÷èí òà ðåà볿 ïðèìèðåííÿ òà âçàºìîïðîùåííÿ – Óêðà¿íö³ Çàêåðçîííÿ, [â:] Ìàòåð. ̳æíàð. íàóê. ïðàêò. êîíôåðåíö³¿ òà ñïîãàäè ç íàãîäè 60-ð³÷÷ÿ äåïîðòàö³¿

àâòîõòîííèõ óêðà¿íö³â ç Ïîëüù³, Ëüâ³â 2007.

Íà âåëèêó ê³ëüê³ñòü ïîëîí³çì³â ó íàäñÿíñüêèõ ãîâ³ðêàõ çâåðòàëè óâàãó Ì. Ïøåï’þðñüêà, Ô. Æèëêî². Âïëèâ ïîëüñüêî¿ ìîâè â äàíèé ìîìåíò äóæå çíà÷íèé. Æîäíà ìîâà (ãîâ³ð) íå ôóíêö³îíóº ³çîëüîâàíî, â í³é â³äîáðàæàþòüñÿ êîíòàêòè ç ³íøèìè ìîâíèìè ñèñòåìàìè, ÿê³ ìàëè ì³ñöå óïðîäîâæ óñ³º¿

³ñòî𳿠íàðîäó. Îäíàê ó íàäñÿíñüêèõ ãîâ³ðêàõ ìàºìî ñïðàâó ç îñîáëèâèìè ïðîöåñàìè. Äåïîðòàö³éíèé ïåð³îä õàðàêòåðèçóâàâñÿ ñèëüíèì âïëèâîì ïîëüñüêî¿ ìîâè, ÿêà, êð³ì ïðèâàòíîãî ñï³ëêóâàííÿ ì³æ ïðåäñòàâíèêàìè ð³çíèõ íàö³îíàëüíîñòåé, áóëà îô³ö³éíîþ, à îòæå, âæèâàëàñÿ ó äåðæàâíèõ óñòàíîâàõ, øêîëàõ, çàñîáàõ ìàñîâî¿ ³íôîðìàö³¿³.

Óêðà¿íñüê³ íàäñÿíñüê³ ãîâ³ðêè ïðèâåðòàëè óâàãó ìîâîçíàâö³â íàñàìïåðåä ñâî¿ìè àðõà¿÷íèìè ðèñàìè, îñê³ëüêè âèñòóïàþòü âîíè íà ïåðèôå𳿠óêðà¿íñüêèõ çåìåëü, ç äàâí³õ-äàâåí çàñåëåíèõ óêðà¿íñüêèìè àâòîõòîíàìè. Ñë³ä çãàäàòè ³ìåíà âèäàòíèõ äîñë³äíèê³â öüîãî ãîâîðó: ²âàíà Âåðõðàòñüêîãî, ²âàíà dzëèíñüêîãî, Ìàð³þ Ïøåï’ þðñüêó-Îâ÷àðåíêî, Ô. Æèëêî, ß. Çàêðåâñüêó.

Ìåòîþ ñòàòò³ º ñïðîáà äîïîâíåííÿ òà óòî÷íåííÿ â³äîìîñòåé ïðî ëåêñè÷í³ çàïîçè÷åííÿ, ÿê³ âèñòóïàþòü íà ñó÷àñíîìó åòàï³ ôóíêö³îíóâàííÿ â óêðà¿íñüêèõ íàäñÿíñüêèõ ãîâ³ðêàõ. Îñîáëèâ³ñòü öüîãî ãîâîðó çàðàç ïîëÿãຠâ íàøàðóâàíí³ íà óêðà¿íñüêó ëåêñè÷íó ñèñòåìó ïîëüñüêèõ çàïîçè÷åíü. ßâèùå öå â³äçíà÷àºòüñÿ îñîáëèâîþ äèíàì³êîþ ³ ïðîäóêòèâí³ñòþ.

Îäíèì ³ç ÷èííèê³â çáåðåæåííÿ óêðà¿íñüêî¿ íàäñÿíñüêî¿ ãîâ³ðêè º âèñîêèé ð³âåíü íàö³îíàëüíî¿ ñâ³äîìîñò³ ó íîñ³¿â ãîâ³ðêè, ó÷àñòü ó ãðåêî-êàòîëèöüêèõ

÷è ïðàâîñëàâíèõ áîãîñëóæ³ííÿõ òà ³íøèõ îðãàí³çîâàíèõ ãðîìàäîþ êóëüòóðíèõ çàõîäàõ⁴.

Ó ìîâëåíí³ íîñ³¿â ñïîñòåð³ãàºòüñÿ íàÿâí³ñòü ïîëüñüêèõ ëåêñè÷íèõ îäèíèöü ³ ãðàìàòè÷íèõ êîíñòðóêö³é. Ïîëüñüêà ìîâà âïëèâຠíà ôîíåòè÷íó, ìîðôîëîã³÷íó, ñèíòàêñè÷íó é ëåêñè÷íó ñèñòåìè. Ïðîàíàë³çóâàâøè ìîâëåííÿ ëþäåé, ÿê³ ïåðåáóâàþòü ó ðîäèííèõ çâ’ÿçêàõ, ïîì³÷àºìî, ùî ñòàðøå ïîêîë³ííÿ äîáðå âîëî䳺 íàäñÿíñüêîþ ãîâ³ðêîþ ³ ïðàêòè÷íî çáåð³ãຠâñ³ ìîâí³ àðõà¿çìè, íàòîì³ñòü ìîâëåííÿ ìîëîäøèõ çà â³êîì ÷àñò³øå âæå ï³ääàºòüñÿ âïëèâàì ïîëüñüêî¿ ìîâè. Ïðîñëóõóþ÷è ìàãí³òîôîíí³ çàïèñè,

2 Ô. Ã. Æèëêî, Ãîâîðè óêðà¿íñüêî¿ ìîâè, Êè¿â 1958; Ô. Ã. Æèëêî, Íàðèñè ç ä³àëåêòîëî㳿

óêðà¿íñüêî¿ ìîâè, Êè¿â 1966; Ì. Ïøåï’þðñüêà, Íàäñÿíñüêèé ãîâ³ð, „Ïðàö³ Óêðà¿íñüêîãî Íàóêîâîãî ²íñòèòóòó”, ò. XLIV: „Ñåð³ÿ ô³ëîëîã³÷íà”, êí. 7, Âàðøàâà 1938.

3 Ë. Õîì÷àê, Äî ôóíêö³îíóâàííÿ íàäñÿíñüêèõ ãîâ³ðîê â óìîâàõ á³ë³íãâ³çìó, [online]

<www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/spml/2008_12/53 khomchak.pdf>, ñ. 206.

4 Ì. Îíèøêåâè÷, Àòëàñ äàâí³õ ãîâîð³â Íàäñÿííÿ òà ñóì³æíèõ çåìåëü (ÀÃÍ), [â:] Ba- dania dialektów i onomastyki na pograniczu polsko-wschodnios³owiañskim, pod red. M. Kondra- tiuka, Bia³ystok 1995.

³íêîëè ñêëàäàºòüñÿ âðàæåííÿ ñâîºð³äíî¿ ìîâíî¿ ìîçà¿êè, â ÿê³é óêðà¿íñüêà íàäñÿíñüêà ãîâ³ðêà ïåðåïë³òàºòüñÿ ç åëåìåíòàìè ïîëüñüêî¿ ìîâè.

Íà äîñë³äæóâàíé³ òåðèòî𳿠ëåêñè÷í³ çàïîçè÷åííÿ äîñ³ íå áóëè ïðåäìåòîì ñïåö³àëüíîãî âèâ÷åííÿ ìîâîçíàâö³â. Îᒺêòîì íàøîãî äîñë³äæåííÿ ñòàëè çàïîçè÷åííÿ, ÿê³ óâ³éøëè äî ãîâ³ðîê ÷åðåç ïîñåðåäíèöòâî ïîëüñüêî¿ ìîâè (ãîëîâíèì ÷èíîì ïîëîí³çìè). Ìàòåð³àëîì äëÿ àíàë³çó ïîñëóæèëè âëàñí³ åêñïåäèö³éí³ çàïèñè ç 8 íàäñÿíñüêèõ ãîâ³ðîê. Ðåñïîíäåíòè

– öå óðîäæåíö³ ñ³ë: Ãàé (Gaje), Êàëüíèê³â (Kalników), Ëàçè (£azy), Çàëàççÿ (Za³azie), ͳíîâè÷³ (Nienowice), Ñóðìà÷³âêà (Surmaczówka), Ñóðîõ³â (Suro- chów), Õîòèíåöü (Chotyniec). Íàëåæàòü âîíè äî ãðóïè íàéñòàðøîãî ïîêîë³ííÿ íîñ³¿â íàäñÿíñüêîãî ãîâîðó, ñï³ëêóþòüñÿ ùîäåííî ãîâ³ðêîþ ó ð³äíèõ õàòàõ. Ïðîæèâàþ÷è íà òåðèòî𳿠Ïîëüù³ äîñêîíàëî çíàþòü ðåà볿

æèòòÿ ³ ÿê óñ³ ãðîìàäÿíè Ïîëüù³ áåðóòü ó íüîìó àêòèâíó ó÷àñòü (äîáðå âîëîä³þòü ïîëüñüêîþ ìîâîþ, ñëóõàþòü çàñîá³â ìàñîâî¿ ³íôîðìàö³¿).

Àíàë³çîâàí³ ïðèêëàäè ç îãëÿäó íà òåõí³÷íi ìîæëèâîñò³ ïîäàí³ ïîëüñüêîþ ôîíåòè÷íîþ òðàíñêðèïö³ºþ. Ñêîðî÷åííÿ ó äóæêàõ îçíà÷àþòü îáñòåæóâàí³ íàñåëåí³ ïóíêòè.

Çàïîçè÷åí³ ëåêñåìè ôóíêö³îíóþòü â àíàë³çîâàíèõ ãîâ³ðêàõ, ÿê:

– íåàäàïòîâàí³ çàïîçè÷åííÿ, òîáòî ïîâí³ñòþ çáåð³ãàþòü ëåêñè÷íå çíà÷åííÿ é óñ³ ôîíåòè÷í³ ðèñè ïîëüñüêî¿ ìîâè, íàïðèêëàä: ^|bandaš ‘banda¿’

(Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð, Ñóðì, Õ) ^|boèna ‘boczna’ (Ñóð), ^|æastka ‘ciastka’ (Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð, Ñóðì, Õ), ^|æôtka ‘ciotka’ (Ã, Ç, Ê, Í, Ñóð, Ñóðì, Õ), ^|gm#ina

‘gmina’, gu^|maki ‘gumowce’ (Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð, Ñóðì, Õ), ^|kôntrakt ‘kon- trakt’ (Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð, Ñóðì, Õ), ^|kômbai*n ‘kombajn’ (Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð, Ñóðì, Õ), ^|kôœæuu8 ‘koœció³’ (Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð, Ñóðì), ^|kurk#i ‘kurki’ (Ç), ma^|g#istra ‘magistra’ (Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð, Ñóðì, Õ), pšy|xôdña ‘przychodnia’

(Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð, Ñóðì), rai*^|tusk#i ‘rajtuski’, ^|studi*a ‘studia’ (Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð, Ñóðì, Õ), wy^|æêèka ‘wycieczka’ (Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð, Ñóðì, Õ), ^|žona

‘¿ona’ (Ç), ^|môrg#i ‘morgi’, môrg ‘morg’, (Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð, Ñóðì, Õ), ^|Á#au8ka

‘dzia³ka’ (Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð, Ñóðì, Õ), ^|Á#aÁ#o ‘dziadzio’(Ñóð);

– àäàïòîâàí³ çàïîçè÷åííÿ – ÷àñòêîâî çáåð³ãàþòü ïîëüñüê³ ôîíåòè÷í³ ðèñè ³ òàêîæ â³äîáðàæàþòü ôîíåòè÷í³ ðèñè óêðà¿íñüêèõ íàäñÿíñüêèõ ãîâ³ðîê (àäàïòîâàíèõ ôîðì íàáàãàòî á³ëüøå í³æ íåàäàïòîâàíèõ). Ïîëüñüê³ ëåêñè÷í³ îäèíèö³ ï³ääàþòüñÿ ôîíåòè÷íèì ïðîöåñàì óêðà¿íñüêèõ íàäñÿíñüêèõ ãîâ³ðîê, äî ÿêèõ ñë³ä çàðàõóâàòè:

– óêàííÿ: ^|au*tu ‘auto’, au*tust^|rada ‘autostrada’ (Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð, Ñóðì, Õ), ^|barÀu ‘bardzo’, ^|æastku ‘ciastko’, èfu^|rak#i ‘czworaki’ (Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð,

Ñóðì, Õ), dwu^|i*aèk#i ‘dwojaczki’, du^|zôrca ‘dozorca’, (Ã, Ê, Í, Ç, Õ), ^|ê´ru

‘euro’ (Ã, Ê, Ç, Õ), guspu^|darka ‘gospodarka’, guspu^|darstwu ‘gospodarstwo’, gu^|ž’el’ña ‘gorzelnia’, (Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð, Ñóðì, Õ), ku^|bi* êta || ku^|b#ita, ku^|l’o!ñii*a ‘kolonia’, kun^|tygint ‘kontygent’ (Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð, Ñóðì, Õ), ku^|m’ênda ‘komenda’, ku^|œæô³a ‘koœcio³a’, ku^|pal’ña ‘kopalnia’, ku^|muñii*a ‘ko- munia’, (Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð, Ñóðì, Õ), l’u!s^|t’êrku ‘lusterko’, ^|u*url’u!up ‘urlop’,

|pañstwu ‘pañstwo’, pi^|i*añstfu ‘pijañstwo’, pu^|l#icii*a ‘policja’, pu^|i*ênæa ‘pojêcia’, pu^|æôngu ‘poci¹gu’, pugu^|towi*i ‘pogotowie’, pu^|Ÿômka ‘poziomka’, pru^|c’êsii*a

‘procesja’, ru^|À’ênstfu ‘rodzeñstwo’ (Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð, Ñóðì, Õ), uk^|rôpñi

‘okropnie’, pu^|d’êu*ku ‘pude³ko’, pru^|bufka ‘probówka’ (Ç, Ê, Õ), stu^|³ufka ‘sto-

³ówka’, žut^|k’êfka ‘rzodkiewka’, (Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð, Ñóðì), žu^|³ônd’êk ‘¿o³¹- dek’ (Ç);

– çàì³íà òâåðäèõ ïðèãîëîñíèõ ôîíåì íàï³âïîì’ÿêøåíèìè ãîâ³ðêîâèìè âàð³àíòàìè [r’], [l’], [t’], [c’], [x’], [z’], [k’], [p’], [è’], [š’], [ž’] ï³ä âïëèâîì ãîâ³ðêîâîãî [ê]: aku^|š’êrka || ku^|š’êrka (Ë) ‘akuszerka’, ^|k’êrmaš (Ë), ^|vi*ênca

‘wiêcej’, ^|z’êbra ‘zebra’, ka^|d’êncii*i ‘kadencji’ (Ñóðì), ^|fè’eœñi ‘wczeœnie’ (Ã, Ç, Õ), xu^|l’êra ‘cholera’, gu^|³ôl’êÁ ‘go³oledŸ’, ka^|val’êr ‘kawaler’, kr’êm ‘krem’,

|k’êpsk#ii* ‘kiepski’, ^|kuf’êr ‘kufer’, ^|p’ênsii*a ‘pensja’, ^|r’ênta ‘renta’, ^|rônd’êl’

‘rondel’, tab^|l’êtka ‘tabletka’, ^|t’êra || ^|t’êras ‘teraz’, t’êœæ ‘teœæ’, ^|t’êèka ‘tecz- ka’, u*ubywa^|t’êl’ka ‘obywatelka’, zapa^|l’êñi ‘zapalenie’, ^|z’êspu³ ‘zespó³’ (Ã, Ç, Ê, Í, Ë, Ñóð, Ñóðì, Õ), ^|x’êntñi ‘chêtnie’, ku^|l’êi*aš ‘kolejarz’, ^|ž’ebro ‘¿ebro’,

|Á#êcko ‘dziecko’ (Ñóð), ^|Á#ad’êk ‘dziadek’ (Ã), bu^|t’êlæi ‘butelce’, ^|dr’êšèy

‘dreszczy’ (Ñóðì);

– çàì³íà ãîëîñíèõ ôîíåì ïîëüñüêî¿ ìîâè ãîâ³ðêîâèìè âàð³àíòàìè [ô], [ê], [û]: bu^|³êèka ‘bu³eczka’, ^|zabi*êk ‘zabieg’ (Ç, Ñóð, Ñóðì), æiœ^|ñêñi ‘ciœnie- nie’, ^|êkstra ‘ekstra’ (Ê, Ã, Ç), pi*êc ‘piec’, u^|pi*êk#i ‘opieki’, ^|zdi*êñæi || ^|zi*ênæe (Ë)

‘zdjêcie’, ^|vi*êçca ‘wiêcej’, sk³êp ‘sklep’,

za³at^|fi*êi*i ‘za³atwia’, stud^|ii*ui*ê ‘studiuje’, ³a^|Ÿêçka ‘³azienka’ (Ã, Ç, Ê, Í, Ë, Ñóð, Ñóðì, Õ), pry^|œu³êk ‘przysió³ek’, pru^|i*êktant ‘projektant’, za^|i*êntui*ê ‘zajê- te’ (Ñóðì), u*uza^|³êžnit œê ‘uzale¿ni siê’ (Cóð), ^|bi*êg#i ‘biegi’ (Ç, Õ), wy^|æêèka

‘wycieczka’, navuèy^|æêl’ka ‘nauczycielka’, sta^|i*êçka ‘stajenka’ (Ã, Ç, Ë, K, Õ), ku^|bi*êta ‘kobieta’ (K);

– çàì³íà ïîëüñüêîãî òâåðäîãî âàð³àíòà [l] ïîì’ÿêøåíèì [l’]

– â íåàäàïòîâàíèõ ³ àäàïòîâàíèõ çàïîçè÷åííÿõ: bul’ ‘ból’ (Ç), bu^|l’owe ‘bólo- we’ (Ñóð), buduw^|l’anyi* ‘budowlany’, cy^|wil’nyi* ‘cywilny’, du^|l’ary ‘dolary’, fil’^|warku ‘folwarku’, kuš^|ul’ ‘koszul’, ka^|val’êr ‘kawaler’, ^|kl’asy ‘klasy’, kl’o!c

‘kloc’, krup^|l’u!fka ‘kroplówka’, ^|l’u!stru ‘lustro’, ^|špital’ ‘szpital’, pi^|l’u!šk#i

‘pieluszki’, pl’ac ‘plac’, ^|pl’acuk ‘placek’, pl’astik^|owyi* ‘plastikowy’, ^|rônd’el’

‘rondel’, œl’u!b ‘œlub’, za^|l’o!tnyi* ‘zalotny’, zl’o!t ‘zlot’ (Ã, Ç, Ê, Í, Ë, Ñóð, Ñóðì, Õ), apsu^|l’utñi ‘absolutnie’, kun^|wul’sii*u ‘konwulsjê’, psyxu^|l’ôg#ii*i ‘psychologii’,

|wal’èy³i ‘walczyli’ (Ñóð), ^|Ol’ka ‘Olka’, dip^|l’ômy ‘dyplomy’ (Ë), gu^|ral’sk#ii*

‘góralski’, ^|pal’nuu* ‘paln¹³’ (Ç, Ê, Õ).

Îäíèì ³ç âàæëèâèõ ìîâíèõ ÿâèù º äîäàâàííÿ ïîëüñüêèì çàïîçè÷åííÿì óêðà¿íñüêèõ ôëåêñ³éíèõ çàê³í÷åíü -ó äëÿ ³ìåííèê³â æ³í.ðîäó â Çíàõ. â³äì³íêó (íà ì³ñö³ íîñîâîãî -ê): guspu^|darku ‘gospodarkê’, fi^|ranku ‘firankê’, ^|vi*êçkšu

‘wiêksz¹’, žut^|k’êfku ‘rzodkiewkê’, har^|batu ‘herbatê’, ^|æôtku ‘ciotkê’, ^|fl’êšku

‘flaszkê’, f kun^|wul’sii*u ‘w konwulsjê’, kru^|pl’u!fku ‘kroplówkê’, piling^|ñarku

‘pielêgniarkê’, pu^|l#icii*u ‘policjê’, ^|Á#au*ku ‘dzia³kê’ (Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð, Ñóðì), pañš^|èyznu ‘pañszczyznê’ (Ç), pšypu^|klinu ‘przepuklinê’ (Cóð),

-óì || -îì äëÿ ³ìåííèê³â æ³í. ³ ÷îë. ð. â Îðóäí.â³äì³íêó: aku^|š’êrkum

‘akuszerk¹’,

ku^|b#itum ‘kobiet¹’, ^|æôtkum ‘ciotk¹’, ki^|rôu*cum || ki^|rôu*com ‘kierowc¹’, kumin^|dantum ‘komendantem’, pa^|t’êl’ñum ‘patelni¹’, paš^|t’êtom || paš^|t’êtum

‘pasztetem’, ^|pômñikum ‘pomnikiem’, pu^|d’êu*kum ‘pude³kiem’, pulic^|ii*antum

‘policjantem’, zys^|pô³um ‘zespo³em’,

žy^|l#iskom || žy^|liskum ‘¿elazkiem’ (Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð, Ñóðì, Õ), ^|v#indum

‘wind¹’ (Ë);

-³ || -i*i â ̳ñö. â³äì³íêó ³ìåííèê³â æ³í.: f krup^|l’u!fæi ‘w kroplówce’, na wy^|æeèæi ‘na wycieczce’, stu^|³ufæi ‘sto³ówce’, v ³a^|Ÿeñæi ‘w ³azience’, f sta^|rôstfi*i ‘w starostwie’, v ^|v#ind#i ‘w windzie’ (Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð, Ñóðì), na puru^|dufæi ‘na porodówce’ (Ñóðì), na ku^|m’ênd#i ‘na komendzie’, na ymyry^|tu- ri ‘na emeryturze’ (Ñóð);

- çàê³í÷åííÿ –³â â çàïîçè÷åíèõ ³ìåííèêàõ – Ðîä. ìíîæèíè: ^|morgiu*

morgów’, ^|pl’ack#iu* ‘placków’, gu^|mak #iu* ‘gumowców’ (Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð, Ñóðì), uk^|rau*k #iu* ‘okrawków’ (Ñóð), ^|vôrk #iu* ‘worków’, wa^|runk#iu* ‘warun- ków’ (Ç), ^|pral’k #iu* ‘pralek’ (Ç).

Íîñîâ³ çâóêè [¹], [ê] â ãîâ³ðö³ º çàì³íåí³ çâóêîñïîëó÷åííÿìè: -on || -om ||

-un: ^|kœônc ‘ksi¹dz’, ^|stônška ‘wst¹¿ka’, ^|bômk#i ‘b¹ki’, vun^|troba || vu^|trôba

‘w¹troba’ (Ã, Ç, Ê, Í, Ñóð, Ñóðì, Õ)

-’ên, -an, -i*ê: ^|fr’ênÀli ‘frêdzle’, ^|t’ênga ‘têga’, ^|zdi*ênæe ‘zdjêcie’ (Ã, Ê, Õ), zamk^|n’ênê ‘zamkniête’ (Ç), za^|i*êntui*ê ‘zajête’ (Ñóðì), ^|pi*êkñi ‘piêknie’, ^|ž’ên- sa ‘rzêsa’ (Ã, Ê, Õ), ^|fstr’êntu ‘wstrêtu’ (Ñóð).

Ó íàâåäåíèõ ïðèêëàäàõ çàïîçè÷åíü ñïîñòåð³ãàºòüñÿ òàêîæ çàì³íà ïîëüñüêîãî çâóêà [î] ãîâ³ðêîâèì çâóæåíèì ëàá³àë³çîâàíèì âàð³àíòîì [ô], ÿêèé ïåðåâàæíî âèñòóïຠâ íàãîëîøåíèõ ïîçèö³ÿõ. Ó çàïîçè÷åíèõ ôîðìàõ

âíàñë³äîê àäàïòàö³¿ ìàºìî òàêîæ ï³äâèùåí³ âàð³àíòè ãîëîñíèõ çâóê³â [o!], [u!], ùî âèñòóïàþòü ï³ñëÿ ì’ÿêîãî [l’].

Àäàïòóâàííþ ï³äëÿãàþòü òàêîæ çàïîçè÷åí³ ïðèêìåòíèêè ³ 䳺ïðè- êìåòíèêè, ÿê³ îòðèìóþòü ãîâ³ðêîâ³ çàê³í÷åííÿ -ii* , -yi*: ni^|bi*êsk#ii* ‘niebieski’, ru^|žôwyi* ‘ró¿owy’, puk^|rytyi* ‘pokryty’, špaku^|watyi* ‘szpakowaty’ (Ñóðì), buduw^|l’anyi* ‘budowlany’, cy^|wil’nyi* ‘cywilny’(Ñóð), brun^|Áôwyi* ‘br¹zowy’,

|fst’êk³yi* ‘wœciek³y’, nai*^|tañšyi* ‘najtañszy’,

nai*^|wi*ênkšyi* ‘najwiêkszy’, nap^|rawinyi* ‘naprawiony’, pi*int^|rôwyi* ‘piêtro- wy’, za^|³atwinyi* ‘za³atwiony’, ^|zwyk³yi* ‘zwyk³y’, Á#i^|œei*šyi* ‘dzisiejszy’ (Ã, Ç, Ê, Ë, Í, Ñóð, Ñóðì, Õ).

Ó ñëîâîòâ³ðí³é ñòðóêòóð³ çàïîçè÷åíü ñïîñòåð³ãàºìî äîäàâàííÿ óêðà¿íñüêèõ (ãîâ³ðêîâèõ) ñóô³êñ³â -îê || -óê â ì³ñöå ïîëüñüêîãî ñóô³êñà -ek:

du^|rôbuk ‘dorobek’, ka^|wa³uk ‘kawa³ek’, myl’^|dunuk ‘meldunek’, ^|pl’acuk ‘pla- cek’, pusty^|runuk ‘posterunek’, Ày^|garuk ‘zegarek’, za^|bytuk ‘zabytek’, uœ^|rôduk ‘oœrodek’ (Ã, Ê, Í, Õ), ^|spaduk ‘spadek’ (Ñóð).

Äîñë³äæåííÿ ôîíåòè÷íî¿, ìîðôîëîã³÷íî¿, ñëîâîòâ³ðíî¿ ñòðóêòóðè çàïîçè÷åíü, ùî óâ³éøëè äî óêðà¿íñüêèõ íàäñÿíñüêèõ ãîâ³ðîê äîçâîëÿþòü îäíîçíà÷íî ñòâåðäèòè íàÿâí³ñòü öèõ ëåêñè÷íèõ îäèíèöü ó ãîâ³ðêîâîìó ìîâëåíí³. Àêòóàëüí³ñòü äîñë³äæåííÿ áåçïåðå÷íà, îñê³ëüêè ãîâ³ðêè ñ³ë: Ãàþ, Çàëàççÿ, Êàëüíèêîâà, ͳíîâè÷, Ëàç³â, Ñóðîõîâà, Ñóðìà÷³âêè, Õîòèíöÿ ³ ùå íå ïîâí³ñòþ âèâ÷åí³ òà äîñë³äæåí³. Îñîáëèâî ö³êàâèì ³ äèíàì³÷íèì º ïðîöåñ àäàïòóâàííÿ íîñ³ÿìè íàäñÿíñüêèõ ãîâ³ðîê íîâèõ çàïîçè÷åíü, ÿê³ ç’ÿâèëèñü ïðîòÿãîì îñòàíí³õ äåñÿòèë³òü. Ó âåëèê³é ì³ð³ ïîïîâíþþòü âîíè ëåêñè÷íèé ôîíä îáñòåæóâàíèõ ãîâ³ðîê. ijàëåêòíà ìîâà æèâå ³ ðîçâèâàºòüñÿ â ÷àñ³, âáèðàþ÷è ùîðàç òî íîâ³ åëåìåíòè, ÿê³ º ñòèìóëîì äëÿ ïîäàëüøèõ çì³í óñ³õ ð³âí³â ìîâíî¿ (ãîâ³ðêîâî¿) ñèñòåìè. Ñë³ä çàçíà÷èòè, ùî óêðà¿íñüê³ íàäñÿíñüê³ ãîâ³ðêè â Ïîëüù³ ö³ëêîâèòî â³äìåæîâàí³ â³ä ³íøèõ íàäñÿíñüêèõ ãîâ³ðîê Çàõ³äíî¿ Óêðà¿íè ³ ôóíêö³îíóþòü â îòî÷åíí³ ïîëüñüêî¿ ìîâè, òîìó é ï³ä- äàþòüñÿ àñèì³ëÿòèâíèì âïëèâàì ïîëüñüêî¿ ìîâè. Ìè ñâ³äîì³, ùî â ìåæàõ ö³º¿ ñòàòò³ íå ìîæíà äåòàëüíî ðîçãëÿíóòè âñþ ñèñòåìó çì³í ó ëåêñè÷íîìó ñêëàä³ îáñòåæóâàíèõ ãîâ³ðîê, à îòæå, ó ïîäàëüøèõ äîñë³äæåííÿõ àíàë³çîâàíîãî ôðàãìåíòà ëåêñèêè óêðà¿íñüêèõ íàäñÿíñüêèõ ãîâ³ðîê ó çâ’ÿçêó ç äîïîâíåííÿì ôàêòè÷íîãî ìàòåð³àëó äåÿê³ ïîëîæåííÿ íàøîãî äîñë³äæåííÿ ìîæóòü áóòè óòî÷íåíèìè ÷è çì³íåíèìè.

Ñïèñîê îáñòåæåíèõ íàñåëåíèõ ïóíêò³â òà ¿õ ñêîðî÷åíü

à – ñ. Ãàé,

Ç – ñ. Çàëàççÿ, Ê – ñ. Êàëüíèê³â,

Ë – ñ. Ëàçè,

Í – ñ. ͳíîâè÷³, Ñóð – ñ. Ñóðîõ³â, Ñóðì – ñ. Ñóðìà÷³âêà, Õ – ñ. Õîòèíåöü.

Streszczenie

Zapo¿yczenia leksykalne w ukraiñskich gwarach nadsañskich w Polsce

Artyku³ omawia kwestie zwi¹zane z adaptacj¹ zapo¿yczeñ w ukraiñskiej gwarze nadsañ- skiej. Omawiana gwara wystêpuje na po³udniowo-wschodnim obszarze Polski i wchodzi w sk³ad zespo³u dialektalnego po³udniowo-zachodnio-ukraiñskiego. Ze wzglêdu na usytuowanie w grani- cach Polski posiada cechy gwary wyspowej i peryferyjnej.

Asymilacja i interferencja jêzykowa stanowi jeden z czynników, które sprzyjaj¹ licznym przemianom w obrêbie systemu gwarowego. Proces ten warunkuje wspó³czesny rozwój gwary na poziomie leksykalnym. Nosicielami ukraiñskiej gwary nadsañskiej s¹ autochtoniczni mieszkañcy Nadsania, zachowuj¹cy sw¹ to¿samoœæ narodow¹ (ukraiñsk¹) oraz religijn¹ (prawos³awn¹ lub grec- kokatolick¹).

Summary

Lexical borrowings in the Ukrainian dialects from the San Rive region in Poland

The article discusses of acquiring borrowings in the Ukrainian dialect over the territory of river San, occurring on Polish territory. Examined dialect is classified to south-western team of Ukrainian dialects and because of location it possesses features of insular dialects – peripheral.

Assimilation and linguistic interference are on the factors contributing to acquiring borrowings from Polish language. This process, at the present stage of functioning of the dialect, is increasing phenomenon. Full or partial adaptation of Polish borrowings constitutes a contemporary source of enrichment of dialect vocabulary. However, the uses of this dialect retain their national and reli- gions identity, the characteristic feature of East Slavic-Ukrainian lingual area.