✓
Ч. 10. Львів, середа дня 14. (27.) січня 1909. Річник XIII.
Передплата
,на >РУ СЛАНА» виносить:
в Австриї:
« а цїлий рік . . . 20 кор.
« а пів року . . . 10 кор.
я а чверть року о кор.
в л місяць . . 170 кор.
За границею:
■а цїяпй рік . 16 рублів або 36 франків на пін року 8 рублів
або 18 франків
Поодиноке число по 10 сот. ♦ Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не вовьмеш милости і віри не вовьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — З Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича
Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят О о’її год. пополудня.
Редакция, адмінїстрация експедиция «Руслана» при ул.
Оссолїньских ч. 11. (партер) (Фронт від у*. Тихої). Експе
диция місцева в Аґенциї Соколовского в пасажі Гавс- мана.
Рукописи звертав ся лише на попереднє застережене.—
Реклямациї неопечатані в вільні від порта. — ^Оголо
шена ввичаині приймають ся по ціні 20 с. від стріч
ки. а в «Надісланім» 40 с.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесеня по ЗО сот.
від стрічки.
І І
БЮРА РЕДАКЦИЇ
АДМІНЇС ТРАЦИЇ і ЕКСПЕДИЦІЇ!
„ Р У С Л А Н А “ переносимо з нинїшним днем
до льокалю
при ул. Оссолїньских ч. II. (партер)
(фронт від ул. Тихої).
■на»:
Гроза пересиевя о обшох п р и м х монархії.
(Конець).
В У г о р щ и н і ви рин ули в п о л і
тичнім і парлнментарнім иоложеню не менші трудности, як і в Австриї. Посеред угорскої коалїциї, котра держить керму правитедьстза, на першій скрипці грають независимцї. Обнимаючи керму правитель- ства, зобовязало ся коалїцийне міністер
ство перевести в и б о р ч у р е ф о р м у . Т епер независимцї викручують ся, що оии не обовязували ся до того і що они не відповідають за своїх провідників.
Мимо того згодилиб ся они на виборчу реформу, але домагають ся перед тим введеня с а м о с т і й н о г о б а н к у ,
Матеріш и історії б у н т і Русі.
V.
Важнїйші працї Із. Воробкевича в роках 1876—1897.
(Дальше).
Ч. 6.
1882, ЗО. грудня. (Лист Гр. Цеглиньского до Із. В-а).
Тішить мя і то дуже, що хватите знова за свою милозвучну лїру і звеселите знова нашу мізерну долю новими драматичними кре- ациями. Завіряю Вас, Достойний Отченьку, що з добромислячих і здорових умом і серцем людей — ніхто не відступив від Вас, а тен- денцийною і пересадною критикою обаламу- тити не д ів ся.
З тачих критик пізнав ся одно: що ми — Русини дїйстно бідний нарід. Кожда одиниця то відмінний для себе сьвіт, мав свої гадки політичні, социяльні, просьвітві для себе, кож- дий поривав ся проводити, будувати на свій лад, не уважаючи, що будує цілковитий хаос.
Кілько в нас вже появилось і проявлявсь та
лантів, і чи хоть одного уміло ся пізнати
або щоби Австрия мала свій, а Угорщи
на свій к а р т е л ь о п и й б а н к. Ві- деньскі круги бажали независимцїв за
спокоїти деякими уступками на війсковім полі, щоби лише згодили ся на спільний банк з дрібними змінами, які мали би виявити ся на банкнотах. Щ о до тих війскових уступок, мав бар: Ш енайх по- розуміти ся з ґр. Андрашім, а як запе
вняв Резіег Ьіоусі, мали бути заведені дрібні зміни у війскових знаменах, а в угорских полках, в котрих служить най
менше 20% Мадярів, мав бути службо
вим язиком — мадярский, а слова ко
манда мають остати нїмецкі. Сї уступки видали ся занадто дрібними независим- цям і они стоять з своїм домаганвм банкової окремішности.
Банкова справа зустрічав ся з вели
кими трудностями. Вже нчера зазначили ми, що цісар на послуханю останнім за явив ґр. Апоньому і президентови Юсто-
ви, що врішучо противний картельовому банкови. Два такі :ьсві банки (в Австриї і в Угорщині) утворити годі вже з правних й фінансових причин, а крім того й капіталісти не хотїлиб бути акцио- нарами такого банку анї тут, анї в Угор
щині. Независимцї обдумали сї свої до- маганя, не порадивши ся добре фінанси
стів, биржевиків.
Такі 'трудности виринають і з розді
лом австро-угорского банку. Сам техніч
ний розділ сего банку в вельми легкий, але хлібороби, промисловці, купці поне- слиб значні шкоди і кредит через те був
ви значно утруднений, процентова стопа підскочилаб, ажіо піднеслоб ся, золото
і коло него скупити для вспільної, згідної, органічної будови. І Ш евченка більше в нас деклямув ся, як розумів Ся.З того слідує, що в нас бути робітником народним, значить разом бути мучеником; бо- гато талантів знеохочених тим, замовкло або пішло кому иншому служити. Чудна то і дивна суспільність! Тому то і результат поступу та
кий слабенький.
Для таланту кождого. позістає тому тілько одна рада. Бути пересьвідченим о своей,висо- кости і стояти серед всіх тих дисгармонійних криків, неначе тая скала морска супротив шу- мячих і воркітливих і спінених бовванів і з тим пересьвідченєм жити і працювати, бо „та§щ а езк уегіїаііз уіз еі Іапсіет ргае¥а1еЬі(“. Такої гадки я був і буду завеїгда о Вас, Отченьку, і тому з сердця Вам желаю тої сили мораль
ної, котрою до тепер руководилисте ся і певно руководитись будете.
Моїм старанвм буде, щоб до Вашого не докладалисьте ще і страт материял дальше розвівати насідаючі около проміні таланту — мраки.
Ч. 7.
1883, 27. жовтня. (Лист Із. В-а до Ол.
Барвіньского).
На мене і мої твори давно братя Гали
щезло би з краю і треба би знов верму
ти до обовязкової паперової валюти. Т а кі трудности виринають проти того з на- родо господарчого становища.
Окрім того й з державного становища висувають ся перепони, бо годї при спільности цлової области вводити подвій
ну валюту. Наслідком всего того навіть в Угорщині міродатні круги в противні банковій окремішности і починають з а становляти ся над тим, чи змагати до обнови міністерства Векерлього, чи роз
вивати сойм ?
Отеє питане буде рішати ся в сім тижні, наколи независимцї не отямлять ся.
Цісар взивав до себе провідника незави
симцїв ґр. А п о н ь о г о, а крім того, як ми в .се звіщали, президента посоль- скої палати Ю с т а. Сей останний в при
хильником банкової окремішности а ґр.
Аппонї в за спільним банком, але хто знав, чи з огляду на популярні оклики витримав при своїм погляді. Цісар, як вже « г о р і згадане, висловив ріш учо свій погляд на сю справу і зазначив, ще пе
реведене ка.тельового банку в неможли
ве. Чи ся рішуча заява зможе довести загорілих независимцїв до отямленя, го ді наперед сказати і в тім ціла гроза сучасного положена. Угорщина находить ся отже подібно як і Австрия в тяжкім пересиленю політичнім і парламентарнім, як раз в хвилі, коли межинародне поло
жене вимагало би скуплена всіх сил з огляду на заграничні иодїї.
Взавмини з Туреччиною мимо пере
веденого гіопозуміня все ще не можуть уложити ся тривко, а бойкот торговлї
чани анатему вергнули, отже нїт мені там нї притулку нї надії. Сиасибіг їм за тов; їх задачею свого ногами тоитати, его, хоч малу, славу з болотом змішати. Другі народи не так дїлають, они і середні таланти боронять, оду- шевляють, перед сьвітом хоч в яснім сьвітлї показують. Мене Газети вже на шмати-куснї давно пірвали, і — бодай їх! — ісего д н яещ е супокою не дають. „Діло", відай з мило дия, щось там трохи похвалило, нг
„Проломі." той самий твір з завзятем грузею обваляв. В’
у вас шукати? По що голову під євангеліє"
цирком, шоб слав
них свій кар<"
тами виб- себе
х.
ме.
австро-угорскої, відносини в Македонії і події в Тріполїс, про які ми вчера зга дували, можуть довести до поважного заміш ана.
Сербія і Чорногора мимо осторог Франциї, Італії, Анґлїї і Росиї не можуть втихомирити ся а загорілі крикуни пруть до війни з Австрибю. Оравительственні і династичні круги бачать дуже добре, що се було би божевільним самоубийством, одначе они в за слабі супроти р о з о р е них народних верств, котрі оцінюють гсе радше чувством, як розумом і не огля
дають ся на сумні наслідки, які з того можуть вийти. З огляду отже на загра- ничне положене можуть і в Австриї і в Угорщипї послїдувати далекосяглі ріїненя, наколи парламентарні і політичні сторон- ництва не отямлять ся і не зуміють дер
жавних інтересів погодити з своїми до- маганями.
Політичний огляд .
Австро-Угорщина
Правительственний розпорядок в спра
ві урядового язика в почтовій дирекциї в Празі зовсім не вдоволяє Німців. Они то заповідають остру критику сего роз
порядку і оборону проти всякого безпра
вного введена ческого язика у внутріш
нім урядованю хочби лише в виїмкових случаях. Дальше звернуть нїмецкі сто- ронництва бачну увагу на се, щоби нї- мецкий язик був задержаний у внутріш
нім урядованю аж до загального упра- вильненя язикової справи і будуть дома- гати ся ще усильнїйше, як доси завед е
на язикового закона в як найкоротшім часі.
Позаяк анкета намірена правитель- ством в справі полагоди спору розбила ся, проте начерки в сій справі підуть під обради державної ради найдальше з по
чатком лютого. Врешті по інструкциях, що їх одержав директор почт Кравз, а котрі виключають всяку двозначність розпорядку, не прийде вже мабуть до непорозуміня між ним а нїмецким віце- президентом Свободою, котрий назад всту
пає до служби.
грають і за мої нікчемні твори гарний гріш заробляють. Бодай їх, а ти желавш, щоб я їх рабом здїлав ся. Ніколи, брате, я ще маю якесь серце в грудях, і честь і мужество. Не
хай тішить ся галицка публика і інтелїґенция другими творами і переводами, о котрих мені і сором споминати.
Ч. 8.
Та хоч Воробкевич як був зражений до нублики, проте тогож року 1883-ого написав нову мельодраму п. з. Н о в и й д в і р н и к (ивший заголовок: Не літай високо, запоро
шиш око). Сю драму присьвятив він Григорів- ви Цеглиньскому. В листі, в якім Ц. дякує авторови за присьвяту, він подає також свої замітки до мельодрами і каж е: „Сюжет дуже сщасливо схоплене і таке вірне житю, що годї-годї то достаточно нахвалити — яскраво відкриває червака нинїшної громадяньскої не
долі. Рівно і поділ на 4 акти звамевитий представляв акцию природно ся розвиваючу".
Тут і вістка про козацкі драми В-а: „До козацких драм бажаю Вам много щастя, алеж і не покидайте, прошу і сучасної драми, як ся В тім Вас ніхто
і-
/ § т - ■ ч ,
» < £> й.("ОВИИ двірник) і оперетки
’І® заступить".
>' ^ 3^ <5^ ч? (3 листу- Цеглиньского, 1883, 2. грудня) (Дальше буде).
-•
* £
<7 # *
*
* * і? / / к*
. & & £ &
' &
Властива п а р л а м е н т а р н а пра
ця відбував ся в сім тижни в комісинх.
Б у д ж е т о в а к о м і с и я займав ся економічними справами держави, зелїз нича предлогою про удержавлене зеліз- ниць, причім треба буде полагодити та
кож важні национальні нитаня по части так, як при удержавленю Північної зелі зницї.
Дуже важну задачу до скорої роз- вязки мав а н е к с и й н а к о м і с и я . Однак заходить питане, чи державна ра
да буде приневолена заняти ся знов в короткім часі продовженвм закона о по- вновласти що до торгового договору з Сербією і як уложать ся дальші відно сини нашої держави до неї. Перед Вели
коднем мав бути ще полагоджена пред- лога про побір новобранців і предлога про засноване італїйского правничого ви
ділу. Доси жадна з сих предлог не до
зріла так, щоби над ними пересправляно в палаті, а наглих внесень, котрі випо
вняють тепер засїданн державної ради, не належить уважати яко спосіб до веденя обструкциї. Лише в такім разі колиб по полагодї тих наглих внесень вплинули сейчас нові, могло би се вказунати на підготовлене обструкциї пготив прави- тельственних предлог Великі парламен
тарні сгоронництва не виступали доси з наглими внесеними і з їх сторони не підношено жадного протесту против при
скореної полагоди дотеперішного засобу наглих внесень. Чи спосібність парла
менту до праці унеможливлнють наглі внесена, не можна сего ще тепер пред- видїти, хиба аж десь в другій половині слідуючого місяця. П озаяк
дотого часу буде вже предложений язиковий закон і инші начерки законів, що відносять ся до ческо-нїмецкого спору, то много, може навіть всьо буде залежати від вражіня, яке викличуть у сгоронництв сї предлоги.
Заграниця.
Сьвіжо лучили ся дві нечувані події н а р у ш е н я м і ж н а р о д н о г о п р а в а . Одна подія мала місце в Три- полїс (Африка), де бойкотуюча товпа о п л ю в а л а австрийского консули і консулярний герб. Вправдї на домаганя консула велів валі увязнити винних, од
наче наслідком погроз товпи випустив їх на свободу.
Друга подія стала ся в Мерзинї, де н е д о п у щ е н о н а б е р і г віцекон- суля з Александретти (Леванте), який плив баркою Льойду, на котрій повівала австрийска хоругва. Доперва на італїй- скій барці удало ся ему причалити до берега. Австрийский амбасадор в Царго- родї вручив в тій справі Порті дві ноти, в яких домагае ся строгого покарана винних і відповідного задоситьучиненя.
Анґлїйский секретар стану загранич- них справ Ґ р е й зобразив в своїй бесі
ді, в якій обговорював балканьскі спра
ви, відносини А нґлїї до Австро-Угорщи
ни. Висказавши свою радість но причині австро-турецкого пороз.міня, яке по его
^умцї, вплине на мирний настрій ин- ших балканьских держав, заявив рішучо, що публична опінїя Австро-Угорщини несправедливо посуджувала Анґлїю о по
літику юдженя. З сеї нагоди вказує КеісЬзрозі, як коротку память має п.
Ґрей. Бож не так ще давно анґлїйскі часописи тої міри, що Тішез, закидали Австро-Угорщині жадобу заборів і на
сильство. Австро-угорска публична оні- нїя мала повну основу висказати свою гадку про сю політику Анґлїї, бож зві сно, „як хто в лісі кликне, так ему від- гукне ся".
В Б і л г о р о д ї і Ц е т и н ї ї не можуть вибити собі з голови думки про
„відшкодоване". Розійш ла ся поголоска, яка оказала ся сейчас н е п р а в д и
- - 2 —
в о ю , що великий везир К і я м і л ь- б а ш а, був у австро угорского амбаса- дора, марґраф а П а л я в і ч і н ь о г о ,
в справі сповненясербских домагань.
Т аж Туреччині не може на тім зовсім залежати, щоби сї дві славяньскі дер
жави зростали коштом А в с т р о -У го р щини!
З білгородскнх правительственних кругів дістала ся до публичної відомости вість, що сими днями має появити ся м е м о р а н д у м С е р б і ї до е.^ро- пейских держав, в якім она буде дома- гати ся від Австриї або п о в н о ї авто
номії для Босни, або відступленя якоїсь території для збудована зелїзничого по- лученя з морем. Европейскі держави махнуть хиба рукою на такі домаганя!
Гнат Михайлович.
Вілроджеве ліпшого варолу.
II. часть.
Л нт овско-польскі ц ерковні відн оси н и . (Д а л ь ш е ).
В костелі Всіх Сьвятих якась ш ові
ністка жінка перешкодила в середині проповіди о. Крауялїнови, кличучи на ціле горло: >
ї у о п2 р о § а п в к і ш І ^ г у к і е т ! ї й п а в 2 к о 8 с і б 1!
С 2 е § о ї й з г с г е к а з г з а к р і е в!
№ у і е ( 1 1 і з с і е п а 8 2 е § о р а з і е- г 2 а!" Литовці, візвані о. Крауліяном, прийняли спокійно сю обиду і не руши
лись навіть. Прогнана костельною служ
бою жінка ще довго викрикувала: »піе риз2С2а)ту ІусЬ ро§апб\у<!
В костелі св. Якова, підчас проно- віди о. Леґуш а, можна було чути розмо
ви: „Еасгупа зі§ кошебуа — СЬобхту, сЬосІгту, Ьо п а т сЬсд. Іи козсібі га^га- Ьіс“ .
В по бернадиньскім костелі підчас проповіди о. Кихти чута було, як Ли
то в ц ів пікголосом називано,
поганами.
Тут навіть жебраки на цвинтари вела оротилиховску аґітацию. В церкві св Ра- фаїла підчас проповіди о. Войтекимапіа, почав хор співати, але в пору надійшов парох Адамович і здержав спів, а со- трудник о. Тирлнй (горячий шовініст) ви
яснив товпі, що коли она не хоче допу
стити литоьского язика до костелів, то ліпше подати просьбу до Адміністратора, чим гудіти по костелах. В домінїканьскім костелі якась жінка перервала о Начков- скому проповідь, кричучв на весь голос:
»МІІЄ2 кві§2Є ! т у піе сіїсету зІисЬаб ‘ пазгусЬ зтоіфіупіасЬ 1і1ет?8кіе§о кагапіа!
Ь ііе ^ з к і )§гук ро§апзкі!«
Отеє вязка фактів, які подає дуже почитна литовска часопись Уііііз. Справ
ді, кождий з нас співчувати мусить бід
ним Литовцям, які з таким тяжким тру
дом і обидами, дістають се, що ми уже від 1835 р. с. в. від перших україньских проповідничих виступів Маркіяна Ш аш- кевича і товаришів здобули. Мимоволі стають перед нашими очима сї перші виступи нашого народного відродженя, пригадувсь нам львівский семинар в кон
федератках, а молоді поколїня, бачучи в нашій церкві не средство до нищеня, але підойму нашого национального відродже
ня, мусять сказати про ті давні часи словами незабутнього Ш евченка: »Слава Богу, що минуло!<
11. литовска проповідь.
(На основі статиї „Ьіеіуіи ройуітав Уііпіаиз Уузкируе" (положене Литовців в діецезиї В
мЛЄНЬСКІЙ).
У згаданій часописи, Б и л ь н о 26.
жовтня писано: Вже другий тиждень, як литовска мова звенить в 10 костелах в
л. - г* к л? V /С *
& - ' & -3” 4ь «£> „З7 л?
л «2»' А & ,
Л З7 4°
/
***
*•
.о
2$-
з
Вильнї. Видне благословеяьство Боже на проекті відважного і достойного Адмінї- стратора, бо число слухачів литовских проповідий росте. Богато людий, я кі пе
ред тим не ходили на проповіди лиш тому, бо не розуміли польскої мови, те
пер ходять; наглядно можна бачити, що коли хочемо богато і богато душ звдна- ти для церкви, повинні ревні душпастирі говорити по литовски Число слухачів значно побільшилось. Коли тому тиждень було їх около 2700, нині в їх більше як 3600.
Майже у всіх костелах в часі сл уж би Божої і перед проповідию співають прегарно литовскі хори*). Самі Поляки признають їм під тим зглядом першепь- стно перед своїми хорами. У с і заохочу
вали, себе записуватись, що хочуть ли
товских проповідий та що нема що боя
тись погроз. У богатьох можна було ба
чити в очах сльози, сльози радости; в церкві Осгробрамскій ні дозвалась так якась побожна невіста по скінченю ли
товскої проповіди »Боже, таж сею мо
вою через ціле житб говорила моя мама, а я вже не умію»... і почала плакати.
Литовці заховувались як найпримір нїйше, так, що не можна було їм нічого закинути під зглядом новеденя. Послух своїм проповідникам був подиву гідний, так, що обсерваторови могло видаватись, що все те є зорганізоване. Се було при
чиною, що Литовці не дали себе прово
кувати. Н іхто ані слова не відповів в ка- тедрі, коли якась виленьска перекупка на половину по польски і по литовски почала лаяти і нерешкаджати Литовцям співати. В церкві В сіх Сь>ятих підчас страшенного скандалу Литовці стояли як остовиілі, лиш тут і там мож було ба
чити, що деякі похилились і плакали. То понижене глубоко записалось в серци Литовців. Навіть і мужчини плакали. Але на просьбу проповідника ніхто анї руки не витягнув, щоби вигнати тих з по м іж Поляків, що заколочували порядок. (До кладнїйше про се низше).
В Остробрамскім костелі Литовці співали: „А н гел Г о с о о д е н ь " . Але коли вийшов польский сьвященик (шовініст), щоби відмовляти рожанець, на его гн а к Литовці мусїли перестати співати сю ко ротку впрочім молитву і анї на хвилю не перешкодили подьскому сьвященикови, який почав говорити: >0]С2о паях». На сю молитву ніхто по польски не відпо
вів, мимо сего, що костел був виповне
ний людьми так, що паламар оглянувш и ся на усї сторони мусів сам оден одві чати сьвященикови. — В костелі св. Ів а на якась порядно одіта дама, довго слу
хала литовскої проповіди а вкінци н г витерпіла і показала сьвященикови свій довгий язик. П отім клякнула перед ве
ликим престолом, але нагло встала і знов виставила язик. Підчас сеї екзерци- циї випав їх хліб з ко ш и ка , она підняла его і втїкла з костела. В костелї св. Ра- фаїла, був та ко ж непорядок. Поляки а г і
тували за збиранем підписів против ли
товских проповідий».
(Дальше буде).
*) Литовці в дуже співолюбивим народом.
ІІро се сьвідчить велика скількість народних пісень.
Просімо відаовіті передплат)'.
Н о в и н к и .
— Календар. В с е р е д у : руско-кат.: Отців в Синаї; римо-кат.: Йоана Золот. — В ч е- т в е р : руско-кат.: Павла прп.; римо-кат.: Ка- роля В.
— До конгресу „Просьвіти“. Пишуть нам з міста: Навязуючи отеє слівце до вчерашної статі в справі конгресу товариства «Просьві- та< хочу звернути увагу загалу Українців на оден дуже важний момент. Галичина й У- країна довгі літа жили окремим житєм. Гали
чина знала Україну теоретично, бо тільки о- диницї від часу до часу загощували; але о много більше була Галичина для України зе
млею незвісною, бо з причини політичних від
носин не доходили туди просьвітно-наукові видавництва, авї часописи. Через зміну обста
вин і при нагоді конгресу, на якім можна чей надїяти ся україньских гостий з верстви інте- лїґенциї, не зашкодило би, а радше дуже бу- лоб корисною річию подумати й про українь- ску селяньску верству. Тож україньскі патри- оти повинні би постарати _ ся бодай на оказ для галицких селян привезти з собою кількох україньских мужиків — може і дівчат удало би ся звербувати — щоб посполу пізнали ся ті люди, а певно як для наших так для укра
їньских селян не буде се без далекосяглого корисного наслідку. Правда, що для України таке знакомство «одна капля води в море — але оден селянин живим словом осьвідомить свою братню сто разів скорше чим друковане письмо. Найкрасше булоб звербувати когось зпід самого Київа, або таки з Київа, особливо кого з церковної прислуги з Михайлівского або Печерского монастиря, бо як раз там ці
лий рік пливуть сотки путникін з усіляких сто
рін широкої України, перебувають по кілька днів на бого.мілю, отже моглиб почути з уст очивидця про нашу Галичину та наші куль
турно просьвітні здобутки. Се булоб глибше навязанє зносин з сельским станом тай оно з часом розвинулось би на ширші розміри з нагоди народних всеукраїньских обходів чи конгресів. З огляду на короткий вже час мо
же би центральний комітет листовно звернув ся з повисіпою пропозициею до київских па- триотів, що мають постанову взяти участь в сім конгресі. — М.
— Конґрвс „Проеьвіти". Величаво заповідає ея вистава в міскім театрі першого дня конг
ресу, се є в понеділок вечером. Виставу роз пічне „Львівский Боян“ відспіванєм кантати
„Бють пороги". Потім руский театр відограе драму Б Грінченка „Серед бурі" основану на історичнім тлі відносин України до Росиї за часів Дорошенка. Закінчить живий образ
„відроджене України". Уложене сего образу іюручено одному з рутинованих фаховцїв у- кладаня живих образів і справді, як від него ми дізнали ся, буде живий образ виглядати величаво. В межиактах відограе музика мі- ского театру найкрасші твори високої арти
стичної стійности. Одним словом буде се ве- чер, на який варта буде нрийти. Вчера від 6.
год. вечер книгарня Наук. Тов-а ім. Ш евченка розпочала продавати білети вступу на сю ви
ставу. Натовп купуючих був такий великий, що можна вносити, що театр буде випроданий до останного місця. Навіть з провінциї ирий- шло богато замовлень. Хто з наших читачів рад би бути на понеділковій виставі, зволить звернути ся карткою до згаданої книгарні (Ринок ч. 10) і замовити потрібне число біле
тів. Радимо зробити се чим скорше, бо хоть театр великий і помістить 1140 осіб, однак сам Львів може легко обсадити тисячку місць.
Ціни місць опереткові з додатком податку на убогих.
— Йорданьске сьвято в Клеларові. В попе- редних двох роках сьвяткували Русини Кле- парова коло Львова за інїциятивою кількох сьвідомійших одиниць сьвято Йордану. І не остало се без наслідків. Темне, на скрізь споль- щене підмійске село розбудилось, а наслідком сего було заложене читальні »Просьвіти< в жовтни 1908 р.; сего року уладжене Йор- даньского сьвята взяла на себе читальня. По- заяк минувшого року клепарівскі вшехполяки не допустили руского сьвященика до відпра
ви служби Божої в костелї (вибудованім в більшій половині за рускі гроші) і заховували ся на скрізь ворожо та скандально, то сего року Русини навіть не вдавались до них з просьбою о відступлене костелика, але за ла
скавим дозволом Ексц. Митрополита Щептиц- кого вислухали служби Божої в читальни
«Проеьвіти». Службу Божу і сьвяченє води відправив Всеп, о. віцеректор дух. семінариї, Паньсківский при асистї 3 питомцїв. Співав дуже гарно хор «Бандуриста» під проводом н. Артимовича. Незмірне число народу зал я
гло льокаль читальні, і площу доокола хати.
Торжество відбулось незвичайно величаво і поважно. Клепарівекі Русини гуртуючі ся в читальні можуть справді гордити ся тим тор
жеством, яке справили виключно евбїми си
лами і в власній хаті, покопавши усі трудно- сти, а заразом уратували народню честь, бо не просили о поміч вшехпольских патриотів, яких опало до тої степени безглузде, що девь наперед замкнули на ключ костелик і ключ віддали до нерехованя парохови костела сн.
Анни, говорячи, що „К.11ЯІПІ ІЄ82С2Є ЗІІ^
віє сіо павге^о кобсібіка".
Сеї неділі має відбутись нарада в чи
тальни в справі заснована комітету будови церковці в Клепарові. Пожаданим було би, щоби наші львівскі патриоти звернули більшу увагу на Клепарів, в котрім більше як 2.000 живе руского народу. Можна також надїяти ся материяльної помочи цілої рускої части Галичини на будову церковці в Клепарові.
— Руска мова в судах. З Бучаччини пи
шуть нам: В Золотім Потоці в суді з засади ніколи не пише ся протоколів по руски, а все по польски, хотяй розправи з селянами веде ся по руски, бо они по польски не розуміють.
Так само вироки видає ся лиш по польски.
З а літ 11, с. є від коли я тут, анї одно віз- ванє до парохиян не прийшло по руски, а все по польски а потреба знати, що село чисто руске. В цілім суді в Зол. Потоці нема анї одного писара, котрий би умів иисати по ру
ски, так що коли перед 2 або 3 роками треба було з мною доконче по руски списати про
токол, то писати мусів я сам. Впрочім зна
мениті докладні і дуже цінні інф орм ації в тім зглядї міг би писати тамошпий нотар Танча- ковский, котрий задля руских грамот все має
клопіт з цілим судом. Зб.
— Пята читальня „Проеьвіти" у Львові. В неділю отворено нову ч и т а л ь н ю «Проеьвіти*
на стрийскім передмістю. На загальні збори, які відбули ся в льокали „Акад. Громади", зібрало ся поверх 100 осіб, переважно з кру
гів служби і робітників. Прийшли також від- поручники Гол. Виділу та инших львівских читалень „Проеьвіти". Збори отворив п. Ев- стах Ігнат, якого вибрано потім головою чи
тальні. До виділу війшли ще пп. Антоняк (заст. голови), Сев. Левицкий (секретар), М.
Доскоч (скарбник), П. Демків (бібліотекар) і Вас. Ратишин (господар). Членів вписало ся 70. По промовах делегатів серед великого о- душевленя відспівано народні гимни ,і зложе
но на перші иотреби читальні кількадесять корон. Льокаль читальні подасть виділ пізнїй- ше до відома членів. Витаємо нову читальню, яко народну твердиню у Львові і желаемо їй як найкрасшого розвитку такого, до якого дійшли єї чотири посестри на передмістях і в осередку міста.
— Зелїзниця Львів-Підгайцї. Як звісно, доси відкрито рух на льокальній зелїзници Львів- Підгайцї від Львова-Підзамча до Курович, се є на просторі яких 38 кільометрів. Тепер буде віддана до ужитку дальша частина лінії по Вовків в загальній довжині, числячи від Під- замча, 62 кільометрів, разом із знаходячими ся там стациями і перестанками: Лагодів, Ко- росно-Затемне, Перемишляни і Вовків. Ві вто- рок і середу об'їздила згадані стациї комісия, зложена з представників зезїзничого міністер
ства, дирекциі і управи будови зелїзницї, а також підприємства будови, щоб оглянути бу
динки побувані до ужитку зелїзницї. На су
боту, заповіджений пробний поїзд, а потім наступлять дальші комісиї, їзди і заходи, що стремлять до остаточного відкрити тої части шляху.
— „Здоровий" спорт. Сеї зими війшли у Львові в спорт саночки. Кождий ученик, кож- дий термінатор справив собі саночки, оден дорозші, зручнїйші, другий зробив їх власни-
— 4
ми руками. Навіть дівчата уживають залюбки сего спорту. У Львові визначено навіть кіль
ка місць на стрімких узгірях парків, де віль
но кождому санкувати ся. На жаль сей спорт впрочім здоровий і потрібний для молодїжи став небезпечним. Ратункова стация поверх сто разів сеї зими їхала санкарям на поміч.
Останної неділі було щось вісім випадків не
щастя при тім карколомнім санкованю. Діти ломлять собі руки, ноги, обдирають собі цілі стегна, розбивають голови, а мимо того вла- сти нічого не зарядять, щоби завести якийсь лад між санкуючими. Як сеї опіки потреба, показує статистика рятункової стациї. Ні біль
ше ні менше як ЗО випадків зломаня руки або ноги було сеї зими. В першій мірі повин
ні родичі не пускати дїтий з санчатами без дозору, а по друге повинен бути лікар на мі сци санкованя. Инакше нещасливі випадки будуть повтаряти ся, а здоровий спорт стане ся дуже нездоровим для житя дітвори.
— Чехи в дол. Австриї. З нагоди ухваленя Іех-Аксман ческі. часописи подають, що на основі урядової статистики е в дол. Австриї 132.968 Чехів, уживаючих ческої мови в то- варискім житю. Число Чехів дійшло би певно до 400.000, єсли би статистика узгляднювала матерну мову і народність. В самім Відни 102.974 осіб уживав в щоденнім житю ческої мови. Се число становить 5% всего населеня Відня. Сі Чехи в переважній части вже вро
дили ся у Відни, або на постійно там посе
лили ся.
Оповістки.
— Дальший репертуар руского театру в Пе
ремишлі'. (Саля Народного дому. Початок 7 і/, вечером).
В четвер 28. с. м. «Ж итейске море«
(продовжене «Суєти*) комедия в 4 діях Кар- пенка Карого.
В суботу 30. с. м. «Фавст* опера в о діях Ґунода.
В неділю 31. с. м. »Сватане на Гончарів- цї* народна оперетка в 3 діях Гр. Квітки- Основяненка.
— Заг. збори „Тов-а укр. наук, викладів ім.
.П етра Могили" відбудуть ся в неділю дня 31.
січня в комнатах тов а »Р. Бесіда» Ринок 10 о 4. год. по пол. На дневнім порядку: 1) Звіт комітету основателїв. 2) Вибір Ради тов-а. 3) Внесеня членів.
— VI звич. заг. збори читальні „Просьвіти"
жовківского передмістя у Львові відбудуть ся в неділю дня 31. січня о год. 6 30 вечером в комнатах читальні при ул. Обїзд ч. 6. — В иділ.
— Перші маскові вечерницї відбудуть ся у Львові в суботу 6. лютого в комнатах «Бесі
ди* Ринок 10. заходом тов. Захоронки і Осель вакацийних. - П о с т а н о в а : 1) В сту п н а салю дозволений також і немаскованим. 2) Маски мають при вступі подати свої імена.
3) О год. 2. похід масох а відтак демаскова
не. 4) Найкрасший костюм дістане гарну на
городу. — Запрошень ніяких не висилає ся.
— Послїднї великі костюмові вечерницї СИХ мясниць уряджує тов-о Академічний хор „Бан
дурист" в салі «Народного Дому* в суботу дня 13. лютого с. р. Вечерницї будуть уря
джені на тлі етнографічнім. Виступлять на них типи усіх наших частий України. Будуть там наші гуцульскі леґінї, будуть бойки та Подоляни, будуть козаки-запорожцї, а усі ожидати муть на наші красавицї в тих самих строях. А заведуть вони свої танцї: коломий
ку, аркана, козачка та инші. Длятого зверта
всь комітет до Високоповажаної Публики, що
би по змозі явилась на вечер^ицях в вірних строях даної околиці. — Запрошеня вже ви
силає сй, а хто не одержав би до дня 1. л ю того, зволить зголосити ся під адресою това
риства, ул. Куркова ч. 11. (На руки товариша II. Артимовича), як рівнож просимо зголошу- вати ся під тою адресою, в яких хто строях явить ся, щоби утворити гармонійну цілість;
однак хто не може прибути в костюмі, то для пань стрій вечерковий а для панів балевий.
Комітет докладає усіх старань, щоби сі ве- червицї випали гарнїйше понад старий ша- бльон вечерничних забав.
— Інтернат їм. св. Атаназия, удержуваний Товариством: „Інститут Неп. Зачатия Преч.
Д. Марні в С т а н и с л а в о в і " , оголошує от- сим, що з початком другого курсу може при- няти єще кількох учеників гімназияльних. У всіх справах упрашає ся звертати до настоя
теля тогож Інтернату в Станиславові, Липова улиця ч. 83. — о. Іван Луцик, настоятель Ін тернату.
— Іменована і перенесена. Управитель міні стерства еправедливости іменував гр. право
славного душпастиря о. Емілїяна Тарновецко- го гр.-правосцавним душпастирем при карнім заведеню в Станиславові. — Дирекция ночт і телеграфів іменувала ночмайстрами II кл. 2 степеня експедиєнтів почтових: Вол. Охен- душка в Яслисках, Здисл. Островского в Ко- линдянах та офіциялів ночтових: П. НІатинь- ского в Ж уравици, Каз. Москьиньского в Глї- бовичах, Фр. Вал яса у Велдїжи, їв. Ж еґестов- ского у Ворохтї і Ів. Яновского в Гульчу; — надала посади експедиєнтів почтових офіци янтам почтовим: Гавр. Ляховскій в Дороже- ві, Мар. Кнап в Весну, Ант. Мошоро в Хоро- сници, Тад. Коссакевичеви в Гіоникові, Мар.
Тромпетер в Янчинї, Брон. Роґошовій в Библї, Стан. Ґроховальский в Крехові, Мих. Данило- вичеви в Лучицях, вдовици по пароху Аннї Роздольскій в Кровици, Валєр. Кржемєньовій в Маркополи і Вас. Ралїєви в Равхерсдорфі;—
перенесла почмайстрів: Богум. Ополецкого з Ж уравици до Ж аб я, Ст. Ґінду з Рудник до Устя зелен, і Ів. Ґрущиньского з Устя зелен, до Рудник.
Т е л е г р а м и
8 дня 26. січня.
Відень. N. іг. Ргезяе доносить на основі інформаций в болгарскій аГенциї, що вість про перехід болгарского короля Фердинанда з нагоди єго коронована на православє, є не
правдива.
Міляссо (коло Месини). Вчера почуто ту сильне землетрясенє.
Льондон. З Петербурга доносять, що рос.
мінїстер війни покликав до себе агентів ф а
брик оружя Круппа, Шнайдра і Скоди, аби прийшли до него з найновійшими моделями, бо рос. правительство має намір замовити но
ві гармати
Н А Д І С Л А Н Е
Ем. радник суду краввого
Ємакуіл Ярослав Якувічка
отворив
адвокатску канцелярию в ДЕЛЯТИНІ.
Р У С И Н И ! Жадайте у всіх трафіках торговлях і крамницях лише туток і паперцїв з першої галицко-рускої Фабрики Евгена Білїнь- ского в Збаражи.
З доходу сеї фабрики йде 35°/0 на бу
дову церкви в Сеняві, 10% на школи і бурси тов. педагогічного, а 5°/0 на сироти і вдови по сьвящениках.
Держім ся поклику:
Свій до свого!
Зр. X. Дебакдовскіш
/їьбіб, пл. Талицка 7. (над Централь, кабархею).
Витягане, пльомбованє, вставлюванє зубів без болю.
Соїозаеит
в п а с а ж и Г е р м а н і в
при ул. Соняшній у Львові.
Нова сензацийна програма
від 16. до ЗІ. сїчня 1908.
Щоденно о 8. год. вечер представлене.
В неділі і сьвята 2 представленя о 4. год. по пол. і о 8. год. вечером. Що пятницї НідН-Ше представлене. Білети вчаснїйше можна на
бути в конторі Пльона при ул Кароля Людвика ч. 5
©
Працюйте і щадїть!
Зйобаристбо бзаїмхого кредиу
„Зхїстер”
стоваришенє зар. з обмеженою порукою у Львові.
п р и й м а є вкладки на книжочки ща- дничі на 4%.
Членами можуть бути і позичку дістати тілько члени обезпечені більше літ в „Дністрі".
З зисків уділив „Дністер" на пу- бличні добродійні цїли квоту 45.835 К.
Вкладки . . . Позички уділені Уділи членьскі Цінні папери
2,795.183 К.
3,410.684 К.
2 3 4.398 К.
130.452 К.
Фонд резерновий і инші 46.842 К.
Л ь о к а ц и ї ... 182.206 К.
Канцелярії Товариства при ул. Рускій ч. 20.
отворені перед полуднем від 8 -2. год
Розклад зелїзничих поїздів
важний від 1. мая 1908.
До Львова
п р и х о д я т ь 3 рано перед пол.
ПО
пол. вечер
В
ночи
К ракова 5-50 85 5 130 5-45 9-50
Кракова 7-25 У-оО — 84 0 2 30
Ряш ева — — 1-ю — —
Підволочиск 7.20 1200 215 5-40 1030
Черновець 8-07 — 205 5’57 9-30
Черновець — — — — 12 20
Станяславова 5-Ю — — —. —
Коломиї, — 10.20 — — —
Стрия 7-29 11-43 350 — 11-00
ІІустомит 7-29 11-43 350 — 11-00
Самбора 800 10-30 2-00 — 9-Ю
Любіня 8-00 10-30 200 9-Ю —.
Рави рускої 7-Ю 12-40 4-50 — —
Янова 826 115 5-00 9-25 10-101
Брухович 7-10 — 12-40 450 8-20
Брухович 8-15 — — — —
Зимної води 5-50 7-25 1-Ю 5-45 9-50 На Підзамче:
3 Підволочиск 7-01 1Г40 2 0 0 515 1012
. Бродів 701 — 2 0 0 5-15 1012
„ Курович — —* 12.54 — 8 - 3 4
„ Винник 7-ої — 1254 3-44 8-34
Зі Львова перед ПО В
в ід х о д я т ь д о рано пол. полуд вечер ночи
Кракова 350 8 2 5 2*45 7 0 0 11.15
Кракова — 8.40 6-12 7-35 1245
Ряшева — — з-зо — —
Підволочиск 6-20 10-40 216 7-45 11.10
Черновець 6-10 9-35 223 — 10-38
Черновець — — — — 2-50
Сганиславова — — — 240 —
Коломиї — _ — 603 —
Стрия 7-30 — 2-25 6 42 11-25
ІІустомит 7-30 — 2-25 6-42 11-25
Самбора 600 9 05 4-00 — 10-45
Любіня 600 905 — • 4-00 10-45
Рави рускої 614 1105 — 710 11-351
Янова 6-58 9-15 1-35+ 3-35 6-30
Брухович 7.21 11-05 — — —
Брухович 6-14 — З'ЗЗ 7-Ю 11-351
Зимної води З-оО 849 3-30 735 1115 3 Підзамча:
До Підволочиск 635 11-02 2-31 8 08 11-32
„ Бродів 6-35 1102 2 31 8-08 —
„ Курович — 8-53 — 4-41 —
Винник 547 8-53 2-01 4-41 ЗАМІТКА: Поспішні поїзди печатаиі товстим дру
ком. — Поїзди їдучі лише в неділі означені
Видає і відповідав за редакцию Семен Ґорук. З друкарні В. А. Ш и й к о в с к о г о .
