Н. 209. Львів. Субота дня 19 вересня (І жовтня) 1898. Річник II.
: Передплата ?
на >РУ СЛАНА* виносить:
в Австри :
на цілий рік . . . 12 р. ав.
на пів року . . . 6 р. ав.
І на чверть року . . З р. ав. •
’ на місяць . . . . 1 р. ав. ; За границею:
на цілий рік . . 20 рублів або 40 франків на пів року . . Ю рублів
або 20 франків І Поодиноке число по 8 кр. ав. і
А _ *
і
*
«Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не воаьмеш милостп і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.« — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. ІПашкевича.
...
; Виходить у Львові що дня І крім неділь і руских сьвят
о год. 6-ій пополуднії.
Редакция, адмінїстрация і експедиция «Руслана» під ч. 5 ул. Л їн д о г о — Експедиция місцева в Аґенциї Соколовского в пасажі Гавсмана.
’ Рукописи звертає ся лише на попереднє застережене. — Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошена зви
чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в «Наді
сланім* 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня по І 16 кр. від стрічки.
Малі звороти.
З Відня пишуть нам під днем ’28-го вересня:
Малий зворот проявив ся посеред нї
мецкої лївицї. По довших хороводах прий
шла бодай одна частіша лївицї до пере- сьвідченя, що обструкция за всяку цїну, при всякій нагоді, обструкция з гори може вистати на якийсь час, може навіть подо
батись ширшим масам несьвідомим справи, але вкінци з’ужнє ся, а з’ужившись, вихо
дить на шкоду самих-же обструкціоністів.
В часі заеїданя екзекутивного комітету правнцї. що відбуло ся в середу о 12. го
дині в полуднє, наспіла вість, що голова більшої посїлости нїмецкої, ІПвеґель, го
лова поступовців, др. Ґрос і клюб социяль- них демократів зложили до рук президиї посольскої палати три наглі внесеня з жа- данєм, щоби парламент взяв ся за м ери - т о р и ч н і р о з п р а в и н а д у г о д о ю у г о р- ск о ю .
Вже у вчерашній дописи з Відня по
дали ми відомість, що щось подібного кроїть ся. Нинї ся відомість оправдала ся.
В екзекутивнім комітеті ечудовано ся зразу на сю вість. Она видавала ся досить неі
мовірною в виду ще недавно виданої па
ролі ІПенерера: обструкция за всяку цїну!
По ечудованю наступило мале недовірє.
— »Як то?« — спитано: »Лївиця стала відразу не лише »агЬеіі8ЇаеЬІ£«, але навіть
»а гЬеіІ8Іи8Іі§?« Чи за мало для неї, що правительство на четверговім заеїданю (29.
вересня) само від себе внесе угодові пред- ложеня з Угорщиною? Пощо наглих вне
сень? Всякому пригадала ся латиньска по- словиця: Тіпио Бапаоз еі сіопа іегепіез.
Ллє факт остав ся фактом, що згадані три
3 Право вистави застережене.
Д О Б Р А З И Л І Ї !
Драма з галицкого еміґрацийного руху в 4 актах Л ьва Л о п а ти н ь с ко го .
Акт І.
СЦЕНА VII.
Ті самі без Данила.
Мо шко. Ну, чого сьміеш ся один з другим?
Ви всі такі розбійники! Але я єму вже покажу, що я значу. Він ще буде до мене рачки лізти.
З мужиком не можна по доброму, єго треба вчити розуму. Я вас всіх научу.
Гриць. Ой, ви нас вже тепер добре вчите, Мошку! Якої він мені муки дав? Гірка як полин.
Мошкова. Ти також рознимаєш писок, ж е
браку! АУегі' іЬп Ьіиаиз сіеи Раякіїїиук!
М
ошко(
доЯкимчука). Чого ви провадите до корчми того читальника? Най він іде просто до криміналу, а не ту до корчми, між люди.
Якимчук. Та я хотів, аби і він видів того пана, що має забрати людий до Америки.
Мошко. На що ви говорите такому мудра- гелеви, що я вам скажу, от, так по приязнії, для вас самого? Він зараз буде виговорювати в тій читальни, а по тому готово донести ся і до жандармів і до староства. На що того ?
клюби лївицї залишили обструкцию і зая
вили охоту працювати.
Який задннй илян криє ся в сім так
тичнім шаху частини лївицї, ми вже поя
снили. Лівиця своїм новим виступом замі
рила зловити ґр. Туна і звязати єму обі руки. Сей погляд на тактику лївицї удер
жуємо і нині. Ми не віримо в щирість лївицї, а мабуть наш суд скоро оправдає ся. Лівиця не хоче перевести угоди, а хоче лише утруднити справу правительству, котре вже тепер не буде могло ужити § 14-го, а нредложень угодових не доведе до кінця, з чим вяже ся відтак можливість, в II в е р- н у т и теперішнє правительство і — що найголовнїйше — р о зб и т и теперішну пар- ляментарну більшість. Лівиця іменно надіє ся, що деякі клюби правиці, з уваги на економічне добро своїх виборців, не змо
жуть голосувати за предложеною угодою і відлучать сн з конечності! від правиці.
Лівиця рефлектує в першій лінії на клюб бар. Діпавлього, а відтак і на послів з фа
бричних країв.
Д р у ги й з в о р о т зазначив ся посеред самої-ж правиці що до відносин єїдо »Сла- вяньского христ.-народного Союза«. Ухвали послів словіньских в Люблянї (22. вересня) і руских в Станиславові (23-го вересня) спонукали прочі клюби правиці, застано
вити ся серіознїйше над собою. Клюби ті не подивились на сю справу очима своєї праси, не виймаючи галицкої, котра або злегковажила собі цілу сю пригоду, або віднесла ся до неї нещиро. Ми в »Русла н і«
зазначили вже ваздалегідь. що віримо в об- єктивність клюбів правиці і що для неї ся справа не буде меньшевартною. Взаїмність славяньску, що так щасливо зложила ся, не можна легковажити, в хвили коли Ав
стрію стоїть одною ногою на переломі і ба
жає рішучо здавити геґемонїстичні заба
Якимчук. Говоріть!... Але добре було би, як би і він поїхав з нами. Він письменний, служив у війску, бував у сьвітї, знає, як собі дати раду.
Він усіх нас попровадив би!
Мошко. Ой вай, якого проводатора найшли собі! Що він вам порадить, як там говорять но іспаньски? Хиба він уміє по іспаньски ? Хиба він був у таких школах ? Що уміє троха по нї- мецки, великий страх! Там того непотрібно, він мусів би учити' ся по іспаньски, як кождий з вас! Або може він бував у такім далекім сьві
т ї? Най би був у Львові, а навіть у самім Відни, то що то є, що то є ? Він би тілько рот роззя
вив, як би єму той пан зачав розповідати про тамті міста, про тамті камениці, а бангофи, а машини, ойойой! Таке єму у сні навіть не при- снить с я !
Кількох. А де-ж є той пан, коли він приїде?
Мошко. Як я казав, що приїде, то він при
їде. Він вже є ту таки!
Якимчук. Але є?... Таки у вас в корчмі?
Мошко. Як я обіцяв, то я свого слова не ломаю; хочете, він зараз тут буде між вами.
Всі (поглядають на себе зі здивованєм і нерішеио чухають ся в карчила).
Якимчук. Якось трохи лячно записувати чор
товії душу... Але що буде, най буде: кажіть, аби сюда ішов!
Мошко. Чортовії душу? Негзіу сіеп Бо)?
З а вашу душу ніхто не дасть і шістку. Я ледви
ганки ґерманьских прусофілїв. Вправді ще не запало в »Союзі« зрішенє питаня, аке становище мав би »Союз« занити на будуче супроти правиці. Але є всяка надія, що обі сторони зріло розважать цілу справу і до
ведуть єї до доброі’о кінця. Притім треба замітити, що в с я к і дневникарскі вісти про дебати в »Союзі« взяті з воздуха. Навіть і те не схоже з правдою, що на днях ви
читали ми в »Хагос1пісЬ ЬІ8Іас1і«, мов би ґр. Тун вже прирік вдоволити руских по
слів що-до ухвал сойму галицкого. Діло се підготовляє ся доперва. а рускі посли
»Союза« не можуть зривати солїдарности з Словінцями і Хорватами. Приватні пере
говори з нравительством були вправді. Ґр.
Тун заінїціовав їх сам. Але офіцияльної акциї в тім напрямі не було, бо »Союз« не покінчив ще діла. В середу засідав »Союз«
від 10. години рано до 2 з полудня. Засї- данє відрочено відтак по причині, що в по
луднє зібрав сн екзекутивний комітет пра
виці. Слідуюче заеїданє назначено на четвер рано перед заеїданєм палати. На разі можна лише те сказати, що правиця до постула
тів »Союза« відносить ся л ь о я л ь н о , о п р а в д у є їх в п о в и й і п ід д е р ж и т ь у п р а в и т е л ь с т в а .
Рада державна.
Початок четвергового заеїданя припізнив ся трохи в наслідок нарад президиї, як досаду
ють ся, над уложенєм порядку дневного. Саля переповнена. Пульти послів заложені великою масою всяких внесень. , Настрій очивидно по
дразнений.
На візванє президента палата піднесла трикратний оклик в честь цісаря. Відтак при- сьвячено згадку бувшому послові! бл. п. Ваша- упросив того пана, аби приїхав у наше село На що єму таких жебраків, коли він, як схоче, то забере цілу Ґалїцию до Америки. У него лю
ди просять ся на колїшках, аби він тілько їх не лишав тутка а взяв з собою.
Якимчук. Ну, та най вже прийде, побачимо, як воно 6}де! Купити не купити, а поторгувати можна.
Мошко (передражняючи). Най прийде, най прийде! Ви розказуйте свому дурневи, най прий
де. Підіть і попросіть пана, то може вийде до вас, як схоче.
Гриць. Ов, та ще і просити! То єго служба, він за то бере гроші!
Мошко (до Грицька). Як ще такий госпо
дар, як от Якимчук. говорить — то не дивота, але ти, жебраку, завеїгди кричиш, як би тебе веї обдирали; та що з тебе є здерти, коли ти навіть не маєш чим хребта накрити.
Гриць. Правда, що не маю, бо остатну ко
жушину ви вже здерли з мене.
Мошко (встеклий). Віддай сюда муку (дре за мішок)!
Гриць (замахує ся). Мука моя, моїм дїтьом!
Іди жиде, бо смерть зроблю! (жид відступає ся) Кількох (втискає ся між них). Дайте спо
кій! Дайте спокій! Не перебивайте антересу!
Якимчук. Ба, але Грицько таки правду каже.
До інтересу не треба нікого просити.
2 — тому і відчитане зголошеного до президиї ма
теріалу.
Президент повідомляє, що має замір вибор квотової депутациї поставити на початку зав- трішного засїданя. До палати вплинули передо
всім угодові предложеня иравительства, межи иньшими закони про вицофанє державних нот і про удержанє мнтово-торговельної звязи з У- горщиною. Правительство иредложило також розпорядженє на заведене виїмкового стану в 33 повітах західної Галичини і застановлене дїяль- ности присяглих судів в трех судових округах.
Мінїстер скарбу предкладає наново буджет дер
жавний на р. 1899.
П. Швеґль і товариші зголошують нагле внесене, в котрім завзивають правительство, що
би повний зміст переговорів з Угорщиною що-до справи угоди подало до відомості! палати та щоби палата безпроволочно приступила до на
рад над угодовими иредложенями. Крім того зголошено ще кілька наглих внесень що-до у- годи і кілька внесень з жаданєм знесеня §. 14.
П. Барайтер і тов. і п. Сильвестер і тов.
домагають ся наглими внесеними відкликана язикових розпоряджень. Опісля зложено велике число наглих внесень, не полагоджених в попе
редній сесиї, між ними внесене на поставлене ґр. К. Баденього в стан обжалованя за листо
падові події' в парламенті і з причини єго відно
син до редакциї К єіс Ь зіує Ь г - и .
П. Кайзер і тов. вносять поставлене в стан обжалованя ґр. Туна і цілого мінїстер- ского кабінету за розпорядженє без ухвали ра
ди державної, надужите §. 14. і наміреної угоди з Угорщиною на підставі §. 14.
Крім того вплинуло богато петиций, а між ними петиция з Галичини за знесенєм виїмко
вого стану.
Опісля переведено вибір секретарів і кве
сторів. Президент заявляє, що на слідуючім за- сїданю хоче вибір квотової депутациї і перше читане угодових предложень поставити па по
рядку дневнім.
Пос. Швеґль (вірноконституцийна велика посілість) зазначує, що єго сторонництво привя- зує, що єго сторонництво привязує як найбіль
шу вагу до дальшого істнованя митово-торго- вельної звязи з Угорщиною. До того стремить власне нагле внесене, яке він поставив, щоби стало явним, яке порозумінє зайшло між обома правительствами що-до тої угоди, і щоби пала
та приступила відразу до нарад над угодовими иредложенями. Пос. Швеґль жадає, щоби єго внесене поміщцно на самім початку слідуючого засїданя перед всїми иньшими справами і питає ся президента, чи він се учинить. Президент відповідає, що відповідь дасть завтра.
Се викликало дові;у і пристрасну дискусию, в котрій посли лівиці Дашиньский, Штайнвен- дер і Феркавф старали ся виказати, що поста
влене угодових предложень правительства зараз Мошко. Добрий інтерес! Я хотів би бути нинї мужиком, аби зробити такий інтерес. То даровизна не інтерес (прибирає байдужний ви- , раз). А зрештою, що то мене обходить? Не про
сіть! Але тогди зобачите Америку, як своє ухо!
Кількох. Та може би, бой є, попросити. По-) просити то не гріх...
Якимчук. Гм... А де-ж він сидить той пан?
Мошко. Тш... ша, бо стіни мають уха (до баби). Що ти ту хочеш ?
І. баба. Та чого кричите? Я прийшла купи
ти соли!
Мошко. То купуй, а не стій німа, як той ] стовп (до жидівки)! ОіЬге 8а1г, §е8СІп¥Іи<і!
I. баба. Дайте менї, Моткова, за крейцар соли.
Мошко (до другої баби). А ти чого ту стоїш ?
II. баба. Я прийшла з кумою!
Мошко. З кумою по сіль за крейцар? За
бирай ся мені з корчми (до підростків)! А ви чого тут? Що ту хочете? Чи ту яка кумедия, чи що? Чого ви ту позбігали ся? Марш за двері! і (випихає їх).
І. баба. Та пек вамтай осина! Чого так го
ните ? Хиба корчма не для людий ?
Мошко. Ви не люди, ви пхаєте ся як без-' роги. Марш, забирай ся, дурна бабо! (випихає єї;
нишком до оставших) Пан аґент віднаймив собі'
і на початку сесиї ради державної е тілько ма
невром обчисленим на те, щоби подразнити о- позицию, викликати обструкцию і виказати не- спосібність ради девжавної до парламентарної праці. Тим способом хоче ґр. Тун обійти кон- ституцию і прийти до власти на підставі §. 14.
Пос. Діпавлї (кат. сторонництво народне) виступає против внесеня др. Швеґля, щоби предложеня угодові увійшли крутою стежкою наглого внесеня на порядок дневний ради дер
жавної. Тим самим підірвала би палата своє найважнїйше право ухвалюваня законів. Като- лицке сторонництво народне стоїть за полаго- дженєм угоди в парламентарній дорозі, а буде старати ся перевести такі модифікацій в тій угодї, щоби они дійсно відповідали інтересам держави і єї населеня.
Опісля виступив пос. Вольф з иристрастною промовою против ґр. Туна і закінчив такими знаменними словами: Робіть тілько так дальше.
Прийде історична хвиля — не з н'а ю, чи щ е в і с т о р и ї А в с т р и і — коли будете жалувати, що закони були для вас помелом. Ми будем вести обструкцию, як перше, так і тепер, доки нїмецкий нарід не відзискае свого права і доки не знесуть язикових розпоряджень.
По бесіді и. Проса (нїмецкий поступовець), котрий вступав ся за внесенєм Швеґля, заняв слово п. Яворский і в імени кола польского за
явив, що оно домагає ся безуслівно, щоби вза- їмні відносини обох половин держави так, як установлено їх в р. 1867, і дальше істнували.
-Угода мусить перевести ся яко компроміс, що оглядає ся на економічні відносини обоїх сторін.
Коло иольске бажає і єму богато залежить на тім, щоби угода доконала ся виключно лише в парламентарній дорозі'.
Пос. Люеґер приняв з вдоволенєм заяву иредсїдателя коза польского і заявив, що єго сторонництво буде старати ся уможливити ті наміри. Але нема в сьвітї некористнїйшої і страш- нїйшої умови, як угода ґр. Туна для народів Австриї. (Оплески антисемітів, п. Вольф перери
ває якимсь окликом, на котрий антисеміти від
повідають лайкою). Позвольте вовкови, най виє, нін мене не укусить! (Новий крик і замішане).
Одно могу сказати Вольфови: він хотів мене виїсти з Відня! Однак я був би не зачіпав єго;
але коли він сам зачинає, мушу взяти ся до нбго порядно. (Г1. Вольф сьміє ся, повстає лайка і крик). Я не був би єму сказав того, але коли мене визнває, скажу: Сей, що в тій палаті' за
водить обструкцию, є співвиновником Туна.
(Оплески антисемітів). Він іде Тунови на руку, є зрадником Австриї і Німців. Я стаю отверто і чесно до борби з Туном. Хочу доказати, чи в Австриї вільно тайні уклади заключати з дея
кими сторонництвами. Але думаю, що тілько тут, в раді державній, треба бороти ся і дока
зати, як виглядає відвага нїмецкого мужа. Але не пристоїть Нїмцеви боротись тілько глупим у мене той покій, що для панів (показує на ліво).
Якимчук. То хиба ходім там кількох! Пійдете зі мною, Симеоне?
Сень. Або я знаю? Може би хто иньший, аби там ладно якось заговорив!...
Якимчук. Та ходіть ви! Я вже скажу сам, що треба буде! (поправляють на собі одіж і ідуть до гостинницї).
СЦЕНА VIII.
Ті самі без Якимчука і Сена
Мошкова. Пазі §ІІ §еІіп, Мо^зге! Най мужи
ки знають, як панів шанувати!
Мошко. 4Уиз №ІНзі сіу? игиз хуі Н зі <1у? <1і рузкаїе сіі! Еозз тесії Нііп, гей’ §иг пузгі! (до мужиків). Що таке жидівске знає, до чого воно іде? То не є против мужиків, але скажіть самі:
треба честь віддати, кому честь.
Василь. Та правда, як ми другого пошануємо то він і нас пошанує.
Мошко. А як він любить наш нарід, йой!
Він дав би з себе шкіру здіймити за вас. Все тільки розпитує, як ту поводить ся нашому му- жикови, і так жалує, що мужик бідує, а там в Америці для него таке панованє. Бігме, Боже!
Всі'. Якийсь добрий пан!...
Мошко. Він вашої віри!... А такий побож
ний, вай мір! Все тільки молить ся, як який піп. Але ваш піп молить ся тілько, як єму за
криком і свистом. На се вистане бути ледаром і блазном. (Оплески). Ще раз повторяю, що ми з нашої сторони дсложимо всяких старань, щоби уможливити парламентарні наради над угодою.
По тій бурливій пригоді' заняв слово по- слїдний бесідник и. Енґель, Молодочех, і заявив, що Чехи бажають так само передовсім парла
ментарного полагодженя угоди і зі своєї сторони вчинять все, щоби перевести єї. При тім мають надію, що удасть ся бодай найбільше кривдячі постанови угодових предложень змінити на ко
ристь загалу населеня Австриї.
Президент др. Фукс констатує, що ніхто не поставив внесень противних єго внесеню, проте уважає дневний порядок слідуючого дня принятим і замикає засїданє.
ВІСТИ політичні.
Розширена вість про наглу с м е р т ь х ін ь - с к о г о ц і с а р я стоїть в звязи з великим пе
реворотом в державі чаю і порцеляни. Кажуть, що бувший цісар Цай-Тєн не помер, а лише усунено єго від правлїня, а єго вуйна, цїсарева- вдова Тфухсі обняла керму держави. Ціла ся подія наступила в наслідок двірскої революциї, яка вибухла в половині с. м. головно, як ка
жуть, за впливом Росиї. Молодий цісар Цай- Тєн, прозваний також Конанґ-Сію, був прихиль
ником реформ під покровом Анґлії, а єго до
радник Канґ-Иу-Вай підпирав енерґічно єго за
міри. Се стягнуло на них ненависть консерва
тивної хіньскої партиї, ґрупуючої ся коло ста
рої вдовії-цїсаревої і привело їх до упадку.
Бувший цісар Цай-Тєн вступив був на пре
стол р. 1875 чотиролїтним дітваком, яко сип князя цїсарского роду Хуна, а братанич номер- шого цісаря Цунґ-Чі. До року 1889 рядила в єго імени, яко реґентка єго вуйна Тфу-Хсі, котра нині' має вже 64 літ. Цісар Цай-Тєн не був ціл
ком щасливий в правлїню. На величезних про
сторах хіньскої держави не уставали майже рі- жні повстаня і ворохобні', які треба було усми
ряти з великими жертвами. До того і европей- скі держави користали з кождої хвилі, щоби урвати кусень хіньскої области для себе. І так Росия забрала для себе Кульджу, ФранцияТон- кінґ, а анґлїйскі впливи вбивали ся зелїзним клином чим раз глубше у царство сонця. На
решті війна хіньско-японьска знищила до решти могучість Хін. Всі ті держави хотіли кожда для себе скористати з безсильности хіньскої, а най- ширші впливи узискала Анґлїя. З другої сторо
ни Росия не засипляла справи і будовою зелї- зниць від півночі! і заходу зміцняла свої вили
ви і скріпляла єго своїми залогами.
Борба в тім сиівубіганю ішла всякими до
зволеними і недозволеними способами. Одним з найуспішнїйших способів запевнена собі впли
ву в державі були кубани, на які хіньскі до
платити, а той все з Богом зачинає. Бігме, як наш .рабін! Він для того має таку щасливу ру
ку, що єго еміґрантп анї на желїзницї не розі
бгать ся, анї на корабли не потоплять ся. Кождий емігрант, що він єго посилає, приїде щасливо аж на місце і ще там поводить ся їм дуже добре!
Василь. Якось вони там довго бавлять ся!
Микита. Іа коби ми вже раз побачили то
го пана!
Мошкова. То не іде так легко. Може він чув, що ви тутки виговорювали, то цілком не схоче прийти межи вас! (відходить до алькира).
Всі. Я не говорив; я нічого не казав: не було злого слова.
Гриць. А я казав і що мені хто зробить!
Я знаю, що за дурно ніхто нікого не везе аж за море. Будуть з нас там так само шкіру дер
ти, як тут друть!
Василь І а цить вже Грицю!
Микита. Вже знов зачинаєте?!
Гаврило. Ідіть до дітька зі своїм говоренєм!
Василь. Може би ще кількох нійніло про
сити того пана ? Ходім куме.
Всі. Ходім всї та просім їх. Всі, всі. Най змилують ся над нашою нуждою, най не опу
скають бідних людий (всі ідуть, попихаючи один другого, до дверий гостинної комнати).
Дальше буде.
— З — стойникн дуже ласі. Тож Росин обдаровувала
щедрою рукою хиньских мандаринів, а не ску
пила також і Анґлїя. Однак, видко, переважили росийскі виливи і прихильниця Росиї стара вдо- ва-цїсарева засіла наново на престолі', молодий цісар спрятаний зі сьвіта, або десь в лабірин
тах цїсарскої палати, а єго дорадник мусів спа
сати свою голову утечию і шукати опіки на анґлїйскім корабли. Щ е перед доконанєм тої зміни мала Росия витягнути для себе далеко- сяглі користи. Льондоньскі дневникн подають, що трактатом, підписаним в Пекінґу, відступили Хіни на річ Росиї порт Артур і Талїєнван і ви
ключність так війскового як і цивільного заря
ду занятнх вже країв. Хіньским жовнірам на
віть не вільно вступати на територию Талїен- вану і порту Артура. Всі укріпленя, ліхтарні і морскі сиґнали переходять на власність Росиї, котра закопувує також всі державні будинки в Порті Артура. В виду того інтереси анґлїпскі зістали ся дуже по заду і в найкоротпіім часі можна надійти ся якоїсь реакциї зі сторони А нґлїі.
С л а в ян ь с к и й-х р и с т и я н ь с к о - н а р о д- н и й С о ю з оголошує комунікат такого зм істу: Сла- вяньский-християиьско-народий Союз під прово
дом и. ГІовшого на засїданях в часі від 26 до 29 с. м.
обговорював основно політичну ситуацию. причім посли всіх ґруп і всіх країв, які заступають, на
вели цілий ряд фактів, з котрих виходить ясно, що становиско репрезентованих в Союзі народ
них племен в иослїдних часах не лише не по
правило ся, але в деяких напрямах ще погірши
ло ся. Згадані ф акти суть тим сумнїйші, що ж а
лоби відносять ся виключно до таких випадків, в котрих законів і обовязуючих розпоряджень або зовсім не виконано, або навіть нарушено їх.
Для того иравительство не мало би жадних трудностий усунути ті лиха. Отже Союз мусить сконстатувати, що незадоволенє і роз'ярене ви
борців, яке проявило ся особливо на иослїдних, недавно відбутих зборах і вічах, є цілком о- правдане.
Союз має сильне переконане, що також парламентарна більшість посольскої палати му
сить узнати справедливість тих жалоб. Союз рі
шив ся уложити своє відношене до правитель- ства відповідно до діл того правительства; то
му не бачить потреби зміняти свого відношеня до сторонництв більшости палати, доки буде удержана засада, висказана в адресі тої біль
шості! до престола. По мисли тих поглядів Со
юз ухвалив ряд дальших постанов і поробив кроки в цілії поправи положена репрезентова
них ним народів.
Н О В и н к и.
— Інвестицийні видатки для Галичини. Прави- тельство активувало 20 мілїонів зр. на інвести
цийні видатки для всіх країв держави, увзгляд- няючи всї області! публичного житя. Для Га
личини асиґновано значну часть тих видатків;
і так: в відділі' будови доріг припало для на
шого краю: на будову мосту на Збручи 16.200 зр., на дорогу Буск-Тоиорів 40.000 зр., додаток на будову дорогії Майдан Старий-Розвадів 15.000 зр., на реконструкцию дороги Книгиничі-Ж ура- вно 13.000 зр. — В відділі' водних будівель: на реґуляцию Дунайця 80.000 зр., Сяну 197.600 зр., на закупно корабля до чищеня дна Висли 40.000 зр. — На будову урядового ґмаху в Кракові 120.000 зр. Для' Академії наук в Кракові над
звичайна субвенция для розширена будинку 8000 зр., для краківского Університету: на ін
ститут гиґієнїчний 1000 зр., на публикациї з при
чини 500-лїтного ювилея істнованя Ягайлонь- ского Університету 1000 зр., на доповнене бі
бліотеки фільольоґічного семинара 1000 зр., для львівскої Політехніки на справлене предметів до уряджена (з загальної суми 1800 зр.) 1000 зр., на катедру ґеометриї 1000 зр. — Взагалі на субвенциї на інформаційні подорожі професорів Університетів 1500 зр., на субвенциї для профе
сорів Технік і Академії рільничої у Відни 3000 зр., на образованє професорских сил для Технік 2500 зр., павшаль для реальної школи в Яро
славі 1800 зр., иавшалевий кредит на нові семи- нариї учительскі в Галичині ЗЗОП зр., на будову ґмаху учительского семинара у Львові 45.000 зр., на будову такого-ж будинку в Самборі 45.000 зр. На підмогу промислу 50.000 зр., на урядові і манїпуляцийні видатки пішло взагалі' 80.000 зр., на удержанє правительственних будинків почто- вих або приснособленє урядових льокалів в за галі 100.000 злр.; в екстраординарию надто 4000 злр • на кошта перевозу посилок почтових зелїзницями і парівцями 200.000 злр.; видатки
на помножене і доповнене інвентаря в загалі' 60.000 злр.: на уряджене нових проводів теле
графічних і пневматичних 150.000 злр.; на уря
джене нових державних ліній телефонічних 450.000 злр. В етатї міністерства зелїзниць серед иньших нозиций загальнїйшого значіня находять ся: на закладане нових і скріплене істнуючих мостів 50.000 злр.: на відновлене табору 200.000 злр. Надто асиґновано: на будову зелїзницї Львів- Самбір 1,000.000 зр.; Переворск-Розвадів 1,860.000 злр.; Стрий-Ходорів 980.000 злр. На будову льо- кальних зелїзниць в загалі (в цілій державі) 936 О00 злр.; на заведене подвійних торів (в за
галі) 125.300 злр.; на помножене табору ц. к.
державних зелїзниць 2,727.300 злр.; на мешкальні будинки для урядників і слуг 50.0О0 злр.; на розширене істнуючих заведень нових зелїзничих торів і на ріжні непередвиджені видатки 100.000 злр. В етатї Міністерства рільництва асиґновано:
на субвенциї в обсягу краевої культури 20.000 злр.; на плекане коний 50.000 злр. В етатї Міні
стерства справедливості! находимо слідуючі по- ] поїхали з векслями до акцептованя, зициї: на будову судового будинку в Г воздциїтант заявив, що ті векслї не мають
8.006., в Тернополи 20.000 злр., в Зборові 10.000 ' вартосте. Тодї Австер і Плєсер повернули до злр., в Новім Санчи 20.000 злр.
Мнимий замах на австрийского цісаря. В Н е-! ратором, а коли просьба нїчо не помогла, зро- нітї розпочав ся процес против робітників Г а р т -! били справді карне донесене, на підставі ко- м а-|тр о го Коритовского візвано в понеділок рано мана, Мужіка і Кована, котрі минулої зими
ліі
