Ч. 117. Львів, пятниця дня 2. (15.) червня 1906. Річник X
Передплата
■ * »РУСЛАНА» виносить;-
в
Аестриї:
цілий рік . .. . 20 кор.
ІПВ р б ку ' •• .. 10 корі чверть року .. о кор'.
МІСЯЦЬ . . 1-70 кор.
За границею:
Цілий рік . 16 рублів або 36 франків в* пів року 8 рублів
або 18 франків
Поодиноке число по 10 сот. • Вирвеш ми очп і душу ми вириєш; а не вовьмеш мплости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.» — 3 Р у с л а н о в п х псальмів М. Шашкевича.
Бихвдмть у Льваві іцо дня крім неділь і руских сьвят О о ‘І5 год. пополудня.
Ргдакцня, адмінїстрация і ексгіедиция »Руслана< під ч. 1. пл. Дїмбаовснего (Хорун- щиия). Експедиції я місцева в Аґенциї Соколовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертає сялише на попереднє застережене.—
Реклямациї неопечатанів вільні від порта. — Оголо
шена звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ви, а в «Надісланім» 40 с.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесена но ЗО сот.
від стпічки,-
Австро-угорскі
угодові переговори.
(X) Неначе Сизіфова робота мають на основі заяв мінїстра-президента бар.
Бека д ра Векерлього розпочати ся нові угодові переговори між Австриєю і Угорщиною. Одинайцятий рік ведуть ся сї безконечні переговори і наостанку до
ведуть до розриву спільности. Бар. Бек виявив недавно в палаті вельмож сей жаль, який виринає ся з душі всего ав- стрийского населеня про нарушенє пра- вної сьвідомости, хоч се нічого не по
може, бо самостійну угорску тарифу цлову треба вважати довершеною подією.
Але крім сего жалю висловив бар.
Бек також, що угодові переговори будуть дальш е ведені, а при тім зазначив, що Австрия має також самостійне право роз
порядків. Доси лише Угри все чванили ся тим, що їм прислугує право самостій
ної розпорядимости, тепер зазначив се бар Бек і що до Австрпї.
Нові переговори мають розпочати ся під вражінєм острої промови міністра торговлї Кошута виголошеної в угорскім соймі і рішучої промови бар. Бека в раді державній, котра відбила ся таким голо
сним гомоном посеред усего населеня Австрпї. Сї переговори мають обняти, як домагає ся бар. Бек, весь обсяг еконо-
В такі хвіглї.
(Погзиї Остапа Луцького 1902—
(Конець).
ІІайвиразнїйше відбиваєть ся тая траґедия непорозуміння на молодім по
колінню, бо воно найвразливійше і най
менше уговкане життєм.
Ось новий доказ. Називаєть ся: »В т а к і х в и л і » .
Єсть се нова невелика кнпжочка вір
шів молодого поета О с т а п а Л у ц ь к о г о .
Перекидаючи листок за листком та прочитуючи отсї сумні вірші, ви бачите перед собою молодого чоловіка з живим темпераментом, з широким умом, з щи
рою душею, котрий іде дорогою життя, улицями великого міста і стежкою ціль
ною між ланами зеленого жита, з вели
ким смутком та з важкою тугою. І ми
мохіть питаєте сн, яка йому причина?
Перекидуєте н друге книжочку, не чита
єте, а вчитуєте ся і розумієіе, що крім
мінних відносин ечстро-угорских. Треба однак мати при тім на тямцї, що спільна цлова тарифа і цлова спільність-належать уже до істориї. Угорска політика уміла все так повести справу, щоби визволити ся від тих постачсв угоди, котрі відно
сять ся не до спільних справ, але упра- вильнюваних після рівних засад. З тих справ відпадають уже цлова тарифа і цловий союз, розиорядки що до спіль
них зелїзниць стали безпредметові з ма
лими виїмками, монета управильнена до- говорно в повній самостійності!, а навіть одноцїлі установи війскопої системи зн а
чно змінено односторонніми уступками.
Угорскі міністри уміли з незвичай
ною ііослїдовностю з економічного сою- за виймати одну підвалину за другою, так що ціла будова захитала ся і тепер на нових основах мусить бути уладжена.
Угорщина бажає уладити свої відносини з Австриєю на основі торгового догово
ру, котрий з народоправного і державно- нравного становища мав би таке саме значінє, як договори з Німеччиною, Іта
лією і Росиєю. Австрия також дійшла до сьвідомости, що вже нема цлово-тор- гового союза з Угорщиною і годить сн на договор, о скілько через те не бу
дуть нарушені австрийскі інтереси.
Доси двигала Австрия дуже великий тягар к в о т о ю н а с п і л ь н і в и д а т - к и монархії, і лише задля цлово-торго- вого союза. Тепер же нема сего союза, особистих турбот, крім смутків молодої душі, що радаб неба крилами дістати, тремтить в тих піснях і ліричний настрій нашої народної думи, і трівога теперіш ньої хвилі, і непевність завтрішньої дни
ни а до того всього великий — смуток самоти. Ж аль, що крізь тонну треба про
дирати сн чужим чоловіком, що замість відгуку щирого розуміння та дружнього привіту стрічати прийдеть ся глум та зло
бні насьміхи що між людьми тра жити як пустинник. 1 в такім настрою прихо
дять поетовії важкі сумніви на тему змарнованого життя, страх, що його
«дорога згубить ся ген, ген в густих імлах».
В »такі хвилі* чує він викиди сові
сти, що відірвав сн від рідної землі, від батьківських ланів, що замість плуга взяв перо до рук.
В „такі важкі хвилї“ приходить йо
му навіть на гадку „зірвати ті страшні окови1, — і він говорить похиливши в знесиллю свою молоду голову:
„Мертвий спокій, гра филь в гірсь
к ім провалю.
а квота, відсотки і сплати лишили ся*
Стоїть ще оден стовп, котрий держить ще цілу будову законодавства сотворе
ного Деаком, законодавство про посере
дні податки, що стоять в тісній звязи з промисловою нродукциею. Є се податки від цукру, пива, спіритусу і нафти. Др.
Векерлє заявив уже, що Угорщина ба
жає свободи, хоче сї споживні податки визволити з усякої звязи з Австриєю.
Угорщина хоче після своєї волі і думки означувати сі податки. Таким способом щезли зовсім на однакових основах у- ладжувані справи, економічної угоди між Австриєю а Угорщиною вже нема.
Самостійність споживних податків, до якої змагає Угорщина, веде до само
стійності! і розділу цлової области. Сво- бідний оборот цукром устав уже тоді, коли австрийске правительство після бру- ксельскої конференції згодило ся на до
даток при вивозі до Угорщини. Потім прийшла черга на галицку нафту, відтак на ческе пиво а тепер до останку роз
риває ся свободу обороту між Австриєю і Угорщиною. Коли зміняють ся основи і п озиц ії споживних податків а услівя продукції є зовсім ріжні, тоді насуває ся нагода, домагати ся вирівнаня з під
могою цлових рогачок, або иншого спо
собу для нобираня ввозового цла.
Тим способом зірваний є артикул про илово-торговий союз, для котрого Австрия двигала такі важкі тягари. Тепер
Всьо губить ся в всесильнім болю' [жалю.“
Можливо, що пересічний читач допі
каючи отсю книжечку скаже одно слово—
декадент. (Нїчо лекшого, як таким словом позбути ся клопоту). Та мабуть чи не красше булоб прочитані з увагою хоть оден вірш, (той, що найбільше припаде до вподоби) подумати над ним і пережи
ти хоть одну хвилю так, як жив автор, коли писав тоті рядки. Поезия се небу
денна річ.
Вона може мати хиби, рсобливо на зверх, але все таки правдива гіоезия є вислїдом виїмкових хвиль висілого ду
хового настрою. І в тім єї сила і велике значіннє.
Не без похибок є вірші Остапа Луцького, але є вони вислїдом висшого духового настрою, як автор каже »таких хвиль*; є в них безперечно богато пра- вдивої поезнї.
Як добрий знакомий автора і як близька йому людина я не можу доби- рати ся до його живої душі. Снодїваю 'с я , що колись д іж д у ться вірші т. Луць-
ч
2 отже почнуть ся знов нові переговори,
почне ся нова боротьба.
Заведене цла ввозового значно спи
няти ме оборот пивом, спіритусом, цу
кром і нафтою, а що багато пива і на
фти іде з Австриї до Угорщини, отже австрийский промисл втратив би ринок відбуту. З тою стратою очевидно зм е н шує ся вартість торгового догочору для Австриї, позаяк з теперішного свобідно- го обороту були би виключені важні пло
ди. Наколи Австрия не зможе здобути собі нового ринку відбуту для тих пло
дів, тоді буде приневолена обмежити про- дукцию, робітничі платні, підприємства і зуживанє рільних плодів.
(Копець буде).
о сербско-болгарскій унії мито вій. Ми знайшли ся нараз в ситуациї, рівній ш - ресуненю дотеперішної основи наших переговорів. То спонукало нас до рішу
чого виступлена. Не позіставало нам ні
чого иншого, як застановити переговори, котрі вже досить далеко були* поступи
ли, і чекати, аж відносини вернуть до тої точки, яка дасть нам можність р о з
почати переговори на нормальній основі.
Що до Болгариї, де станув довершений факт в наслідок ухваленя правитель- ственного предложеня, мусїли ми засте- речи собі близше розслїдженє- річи зі становиска берлиньского договори. Що до Сербії то мали ми перед еобою до
рогу переговорів, але на тім ґрунті мо
гли ми порушити ся з тим більшою пе- вностию, що уступки, які ми могли зр о бити, творили для Сербів аж надто ці
лий предмет. Згляд на то- спонукав Сербію на нашім категоричнім протесті до того, що заявила готовість признати всі ті зміни в угоді з Б олгарією , які ми п р 'зн аєм о за потрібні, евентуально же не предкладати зовсім договору скуи- штинї. Ми вибрали сю послїдну альтер
нативу і зажадали відповідної письмен
ної деклярациї. Аж коли вповні сповнено наші жаданя, розпочали ми на ново пе
реговори в справі торговельній. Ми не руководили ся при тім якоюсь непри- хильностию, або завистию супротив обох тих держав; але ми не могли ніяк допу
стити до того, щоби під покривою полі
тичного зближеня заключено специяльну угоду, котра виставила би наші економі
чні інтереси на діймаючу шкоду.
Умови, які в марокканьскій справі заключили з собою Франция і АнГлїя а відтак Франция і Іспанія в 1904 р , спонукали нїмецкий кабінет заняти рішуче становище супротив тих постанов, котрі поодиноким державам признавали би пе
реважаюче становище на поли економіч
нім в Марокку зі шкодою инших дер
жав. Яко чинник також сильно в тім інтересований прилучили ся ми до по
гляду нїмецкого правительства і уложи- ли спільно з ним иоступованє, стремля
че до утвореня достаточної запоруки в цїли удержаня межинародного рівноу- гіравненя. Далекі від того, щоби не при
знавати специяльних інтересів політичних Франциї яко краю сумежного з Марок- ком, мусїли ми однак обставати при тім, щоби трактатові наші права супротив Марокка були й дальш е забезпечені в спосіб виключаючий всяке довільне їх толкованє на нашу некористь. Опираю
чись на ухвалах конференції мадридскої з 1880 р., прилучили ся ми без засте
режень до предложеня нїмецкого кабіне
т у / щоби скликано нову конференцию в цїли залагоджс-ня сиорних справ. Тре
ба було не малих трудів, щоби склони- ти француске нравительство до пристаня на ті предложеня.
Само скликане конф еренції зовсім ще не означало полагодженя спірних справ’ в виду виступаючих щораз острій- ше против себе держав стоячих на пер
шім плянї. Здавало ся, що конференция розійде ся без успіху. Тоді ми зі згля- ду на наш союз з нїмецкою державою і на наші дружні відносини до Франциї зміркували, що надійшла хвиля взяти
Експозе ґр. Ґолуховского.
(Копець).
Про грецко-румуньский конфлікт сказав мінїстер заграничних справ, що він міг вийти в користь комусь третому.
Спору того можна було тим лекіпе уни
кнути, що успокоєяє і витворене можли
во нормальних відносин в македоньских сторонах відповідає інтересам обох дер
жав а суть спору відносить ся остаточно до справ, які усувають ся зиід ком- петенциї обох сторін. Можна сподївати ся, що в короткім часі прийде до поро*
зуміня межи Букарештом а Атинами, до чого на случай потреби ми готові пода
ти руку. Опісля сказав ґр. Ґолуховский про жандармерию в Македонії та сказав, що можна сподївати ся, що македонь- скі віляєти будуть мати в недовгім часі тоту добродійну інституцию. Дальше ре
форма буде займати ся улїпіненєм судів- ництва. Так отже в Македонії є поступ, і жаль лиш, що тенденцийно ширені ві
сти о тім, мов би реформа розбила ся, знаходять послух і відгомін в краях, в котрих належало би сподївати ся роз
важної оцінки ситуациї.
В часі наших переговорів в справі угоди торговельної з Сербією і Болга
р ією — сказав дальш е мінїстер — до- відав ся сьвіт нараз в наслідок дотично
го предложеня в болгарскім собранію кого якогось совісного рецензента. (На те вони й заслугують). Поки що, я ба
жаю йому від серця щирих і нелукавих читачів та разом з ним говорю отсї слова:
,Д осить вже тих марних турбот [нужденних, гірких пригноблень, докорів усіх!
Нестримним гоном лютих стріл 0- [гненних, з душі най ллєть ся гордий, юний
[сьміх!
Або най буря йде! І най гуде, ша- [лїє, зрадливих правд безмірна метушня ! Пожежі жду! Най блеском з а я
с н іє —
— і най згорить в ній молодість
|м о я !
Богдан Лепкий.посередництво V- скоп румг. Пропозиция, внесена, нашим' першим* делегатом, ґр.
Вельзерсгаймбому довела екоро до змен
шена противностий, по чім осягнено по
вне вирівнанє всіх суперечностий, які були. Можемо величати е » тим, що тим успіхом нашої акцій віддали ми важну прислугу мирним* інтересам' Европи. З вдоволенвм можемо* нині грянути взад на закінненє спору, до залагодж ена ко
трого ц. к. кабінет, нозістаючий зовсім вірним свому гіереконаню,. ретельно при
служив ся.
На основі моїх, виводів признаєте панове, що нашою провідною зіркою була завеїгди велика садка удержаня мира, котрій бажаємо й дальш е служити без утрати якого небудь з: наших інте
ресів, але непохитно і зі сьвідомостию цїли, для добра і користі! монархії. — Таконець норучив мінїстер принятє буд- жету міністерства для справ загра ничинх.
Політичний огляд.
В державній раді праця іде новною марою. На вчерашнім заеїданю покінчено Генеральну дебату над промисловою но- велею і в нодрібній полагоджено перших 12 параграфів. В буджетовій комісиї об
говорювано справу будови нової приста
ни в Триєстї. В комісиї виборчої рефор
ми переведено дискусию над поділом о- кругів в Австриї горішній і долішній та ЗальцбурГу, ухвалюючи пропозиції пра- вительства без зміни. Також і клюби сторонництв відбувають наради в важних справах, що стоять на днечнім порядку.
— Буджетова комісия австрийскої деле
гацій перевела вчера дуже оживлену ди
скусию над заграничною політикою і при- няла відтак буджет міністерства загра- ничних справ. На слідуючім заеїданю в суботу прийде на дневний порядок оку- пацийний кредит і воєнної маринарки.
В угорскім соймі нравительство зу
міло здержати всякі інтерпеляції! і ди
скусию над віденьскою нротиугорскою демонстрацією і тим способом оминуло дуже немиле інтермецо. Президент міні
стрів др. Векерлє предложив буджет на р. 1906. Звичайні видатки 1.086,(>77.187 К, звичайні доходи 1.125,424.789 К отже надвижка виносить 38,747.602 К. Нато
мість в екстраординарні виносять видатки переходові та інвестицийні 213,085.619 К, а надзвичайні доходи 174,340.589 К, так що остає дефіцит 38,735.030 К. Ордина- рин і екстраординарна разом виносять:
1,299,762.806 у видатках і 1,299,760.378 в доходах, отже остає надвижка 2.572 корон.
В росийскій думі не можуть досить наговорити ся посли. В аграрній справі, в якій веде ся дискусия вже від довш о
го часу, є записаних єще 117 бесідників.
Всякі внесеня що до обмеженя часу промов до 10 мінут, добровільного зреченя ся голосу, або вибору Генеральних бесі
дників перепадають. Кожднй хоче вигово
рити ся, але говорять відтак серед за
гальної апатиї палати, бо очивидно голо
вний мотив: розділ землі мусить повто
ряти ся в безконечність, або дискусия
сходить па такі льокальні подробиці, що
— з
не може занити загалу палати. Вкінци ухвалено, щоби тілько половину засїда- ня прлсьвячувано дискусиї над аграрною реформою, а решту часу обернути на ин- іпі справи. — Поголоски про уступлене нравительства, чи хотьби навіть одного президента міністрів Ґоремикина показали ся зовсім безосновними. Натомість дер-!
жавна дума може уважати за свій успіх те, що засистовано иримінюване кари смерти.
У францускім
парляменті премівр Саріє відчитав вчера програму нравитель
ства, в якім ствердивши злуку всіх ре- нублнканів, заповів амнестию для аре
штованих з причини опору інвентаризациї костелів. Сей опір вже устав, а прави- тельство буде іти дальше з енергією, але без репресий в справі розділу церкви від держави. Попри ріжні суспільні ре
форми правительство заняло становиско оминаня і запобіганя конфліктам межи капіталом а працею В заграничній полі
тиці правиіельство хоче скріпити істну- ючі союзи і приязнії. В дискусиї, яку отворено над тою програмою, депутат Ж ерольд домагав ся міжнародного обни- женя мілітарних видатків, кількох бесі
дників жадало заведеня прогресивного доходового податку, удержавлена копа
лень, зелїзниць і т. д Найбільше вра- жінє зробила промова провідника соция- лїстів Ж уре, який між иншим обговорю
вав квестию заступлена капіталізму со- циялїзациєю продукциї' і при тім висказав ся, що є сумнівим, чи се наступить з від- шкодованєм для приватних властителів чи без него. Задля умученя Ж уре про
сив, щоб єму було вільно докінчити про
мову на слідуючім засїданю, — на що палата згодила ся.
Н о в и н к и .
— Календар, в п я т н и ц ю : руско-кат Ни- кпфора; римо-кат. Віта і Модеста. — В с у б о т у : руско-кат. Л укіяні; римо кат. Франца з Ас.
— Ззич. засїданє виділу драм, тов а ім. Ко- тляревсксго відбуде ся в пятницю дня 15. с. м.
в льокали тов-а „Руска Бесіда" о 6. год. по йол. Всіх пп. видїловнх просить ся о участь.
— Будівельний рух Русин’в у Львові. Дна величаві рускі будинки у Львові: «Дністра*
і «Народної Гостинницї* е вже на укінченю.
Дім тов-а «Дністер» на Підвалю стоїть вже під дахом, критий черепом, з містерними ве
жами на фронті. В середині доведено вже тннк від гори аж до партеру, а зверха вже почало ся тинковане і білене стін з окрасами в народнім стилю. Повне викінчене будинку
«Дністра* має наступити до кінця вересня с.
р., а 1. жовтая заряд будови передасть ключі властителеві!. Будова «Народної Гостинницї*
має бути покіячена в слідуючім місяци і пе
редана до ужитку.
— Адвокат др. Андрій Чайковский перево сить в сих днях свою адвокатку канцелярию з Рогатина до Бережан, де будучи перед двома роками адвокатом зєднав був собі по
вне довірв і прихильність населеня Бережан щини.
— В справі отвореня рускої ґімназиї в Бере
жанах відбули ся там дня 7. с. м. збори з на
годи ювілейного з'їзду. Нарадам проводив о.
декан Городецкий з Вербиловець і о. декан Цегельский із Струсова. По рефераті д ра Волод. Бачипьского зібрані ухвалили резолю
ц ії з жаданєм креованя рускої ґімназиї в Б е режанах і порішено візвати вибраний перед роком комітет для будови нового дому бурси, щоби він вже сего року забрав ся до діла че-
ре і закупно ґрунту і материялів, та установити мужів довіра по деканатах з бувших учеників бережапьскої ґімназиї, котрі мали би заняти ся як найенерґічнїйше збиранєм складок на ту ціль. Бурса носити ме імя Маркіяна Шаш- кевича, котрий був учеником тамош ноїґімна
зиї. Датки складати належить на адресу Гр.
Вобяка, професора ґімназиї в Бережанах.
— Пес. Шраг про автономію України. Наоно- дїшних зборах послів-автономісгів в Петербур
зі' забрав слово посол Ілия Шраг з Черниго- ва і сказав: «Я сам горячий прихильник на- ционалїзациї. Але звести єї зараз — се зна
чить зняти таку бучу, яка може зруйнувати усю державу. Слід обмежити ся автономістам тільки прінціпами — признати землі тільки трудящим. Питане про автономії прийде ся відкласти на час, але я не певен, що оно не повстане само, як тільки почнуть на місцях обговорювати земельне питане. Поки що треба орґанїзувата аґрарні комітети. Одночасно тре
ба підняти питане і про місцеве самоурядо- ванє в зчязку з автономією. Дехто каже, що деякі країни не дозріли ще до автономії, що буде з них і широкого самоурядованя. Я зі
шлюсь на Україну. Щ е в жовтни, на земскім зїзлї, я казав — дайте вільно дихнути наро
дові!. а побачите, як широко піде в народні маси думка яро автономію. Мої слова справ
дили ся. Не пройшло і скілько день росий
скої свободи, — бо її тілько днями і можна числити — а ідея автономії України завоюва
ла вже собі чимало симпатин не тілько иа Україні, а і поза межами її І ми посли з Укра
їни, і по ґазетах читаємо, і в листах нам пи
шуть, що всюди по селах збирають ся сходи і поруч з питанем про землю обмірковують і питане про автономію. В автономії они бачать єдиний вих:д і єдине спасене від тяжкого по
літичного, культурного і економічного гніту*.
— Фермі в нїмецкій ґімназиї у Львові роз- пічнуть ся в сім році вже дня 1. липня і бу
дуть тревати до 15. вересня. Той довгий від починок завдячують учителі і ученики тої ґі
мназиї' обставині, що будинок заведеня потре
бує основної направи. Дотичне предложенє вислано вже з краєвої ради шкільної до міні
стерства просьвіти.
— Вістки з росийскої України. Полтанске земство буде видавати часопись, в якій ва-
ж н їй ін і постанови державної думи будуть пе- чатані в україньскій мові.
„Во.іьілское общество грамотності!* в Ж итсміри — як ми се вже зазначували — має видавати часопись „Голос* в двох накла
дах: московскім і україньскім. Проти сеї слу
жби двом панам виступила вельми рішучо
„Гр. Думка" і зовсім справедливо жадає від
«общества*, щоби оно не крутило голови во- линьскому иаселеню, що є україньским, а пе
ремінило ся на «просьвітне товариство* і вида
вало часопись лише в україньскій мові.
В Київі заснувало ся товариство „Про- сьв.та" на тих самих статутах, що «Просьвіта*
в Камевци йод. або в Одесі. Губернатор вже затвердив статут сего товариства. Київска
«Просьвіта* буде називати ся «ім. Тараса Шевченка*.
— Просять нас справити адресу, на яку можна замовляти поетичні збірки: Кзрмань ского «Ой люлі, смутку* і Луцького «В такі хвилі*. Адреса та має бути: П. С. Дашкевич у Львові, ул. Пекарска ч. 57.
— Статистичне бюро еміґрацзйного департа
менту в Вашінґтонї оголосило звіт з еміґрациї за 1905 р., в котрім иодало також поділ при бувших еміґрантів після фаху, професиї. З сего виказу показуєсь, що до Америки прибуло минувшого року лікарів 193 з Анґлїї, 190 з Німеччини, 160 з Італії, 64 з Скандинавії а 96 з других держав. Адвокатів 329, з чого найбільше приїхало з Анґлїї, бо 144; з Фран- циї приїхало лише 46. Акторів приїхало 1.157, музикантів 1.525, з тих найбільше Ж идів, бо 342 Учителів — 2.256, архіїектів — 545,' сьвяіцеників — 1.459, інжінєрів 1.598, м аля
рів —• 819, а «хіньских музикантів* — 14.
— Перегони в плавачю. Дві сьвітові плавач- кн іі-нї Келєрман і др. Ісаческу станули оно-
' дї до рекорду в плаваню на Дунаю з Тульну 1 до Відня на просторі 37 кільометрів. Перша
■ прибула до мети у Відни п-ї Келєрман ио З год 11 мін. і 20 хвилях, а в 20 мінут потім приплила др. Ісаческу. Скорість, з якою пли- ли долі Дунаєм обі женщини, виносить около 12 клм. на годину.
— З станиславівскої єпархії. Канон, інсти- туцию на Пациків дістав о. Тар. Турчмано- вич. — О. Ацт. Глодзиньский, референт го сподаревих шкіл в краєв. раді шкільній у Львові, іменований консист. радником з пра
вом уживана крилошаньских відзнак. — Вве
дені в завідательства: Ем. Красицкий в Са- молусках, І. Воляньский в Глушкові, Анат. На- вроцкий в Городенцї і Ник. Кейван в Погори
лївцї. — Парох. сотрудниками назначені:
Стеф. Антимович в Похівцї і Вас. Мисевич в Головчинцях. — Увільнені: Мих. Андриїшин від завідательства в Погорилївцї, Ник. Гу- деньский від сотрудництва в Ланчинї і Іван Луцик від сотрудництва в Городницї. — Кон- курсовий ісіи т здали: Мих. Баричко, Парт.
Чубатий, Ник. Бутковский, Іван Луцкий, Іван Пісецкий і Ник. Сальо. — Відпуску для по- кріпленя здоров ля дістали: Ден. Воєвідка, Волод. Козоровский і Іван Коцюба на два місяці, Сим. Павлюк на один місяць і Іван Фе- диак на шість неділь.
Т елеграм и
з дня 14. червня 1906.
Відень Цісар приняв вчера по полудни в Бурґу румуньского наслїдника нрестола кн.
Фердинанда, котрий вручив цїсареви наший
ник новоутвореного ордеру Кароля І. кляси.
Відень. Пос. Странский, Крамарж і Зачек мали вчера 2-годинну нараду з бар. Беком і мін. ГІацаком в справі виборчої реформи.
Зачувати, що між нравительством а Чехами прийде до угоди в справі виборчої реформи.
Париж. Нїмецкий амбасадор кн. Гадолїн буде відкликаний, а єго місце займе дотеїіе- рішний амбасадор в Петербурзі', Шен.
Ш тонгольм. Стан здоровля короля Оска- ра є безнадійний.
Тифліс. Ериваньский Губернатор Янкевич післав намісвикови отаку телеграму: «Бранці 9. червня на базарі завелись двоє магометан із двома Вірменами. Усї на базарі страшено поперелякувались. Коли люди почали розбіга
тись, у них почали стріляти. Кількох винува
тих зловлено. Прибуло війско й втихомирило заколот, що тревав чверть години.
Начислено 11 убитих Вірмен, 2 магоме
тан і 1-го молокана; рінених 16 душ. Дбаємо про те, щоб заспокоїти збурених городян і ин*
ших людий; для сего прислано сюди членів мирової- комісиї.
Симферополь. Офіцияльно повідомляють, що в Єяпаториї великі розрухи; безробітні спалили млин і розбивають механічний заклад.
Туди поїхав віцеґубернатор і післано стражни
ків і війско.
Ьтервш и ммшм-імтию і куль
тур» итя Руміів.
З переписки проФ. д ра Омеляна Огонов- ского з 0л. Барвіньским.
До оповіщених в чч. 69—72 « Г у с л а я а*
22-ох листів иок. проф. Омеляна Огоновского подаємо ще дальших (вісім) 8 листів, котрих иервониси находять ся в родиннім архіві Бар- віньских. Листи сї печатаємо, не зміняючи правописи автора.
Многоиоважньїй Пане Професоре!
Дякую дуже красно за ласкаве надбела- нье Г реб ін ки и прошу такожь, щобгь Пань ' Професорі, були ласкавії, вч. вьігбднбмч. ча
с і прислати м е н і найновійш е историчнє д і ло Костомарова. О похвальнбмч. н а м і р і М.
П. Професора взглядомь написання народнеи пашои нсторїи говорив!, я з'ь редактором!.
Правдьі, и вбдтакч. зв іщ а ю , що редакція ра-
4
до прїйме всяку працю Вашу и постарае ся такожь о окремії водбиткії.
Маю честь поручитись памяти
Многоіюважного Пана Професора слуга
Омеляни Огоновскій.
Вб Л ьвові, 23/ХІ. 1874.
Многоповажньїй Пане Професоре!
Вбдсьілаю Г ребінки оповідання и Ко
стомарова исторїю руску и дякую сердечно за вьіжиченье сих'ь книжок"ь. Костомарова исторїю я записавч, для библіотеки универси-
ТЄТСКОИ И ВЧ> КОЛЬКОХ'Ь Т Ь ІЖ Д Н Я Х 'Ь б’тду вже мати се д іл о у себе, Про-те многоповажньїй пань Професорі, З Б О Л Я Т Ь вже не трудитись дальшою вьісьілкою почтпвою.
С'ь почитаньемт, гдубоким'ь всечесного иана Професора
упиженьїй слуга Омеляни Огоновскій У Л ьвові, дня 24. с іч н я 1875.
Високоповажний Пане Професоре!
ГІо-за-як Високоповажний пап Професор будучи перед празнинами шкільними у Лі во ві, зболили обіцяти, що загмуть ся в Терно полі роспродажею мого видачья Слова о полку Игоревім, то позволяй) собі, прислати на Ваш руки 20 ексемилярів, є. є. 6 на ліпшім папері в ціні 2 зол. р. за оден екс., а 14 па тавшім папері но 1 зол. р. 80 ц. в а. При тім носи лаю В.Пану Професоровії один ексемвляр дарі. Наколиб Пан Професор в сім місяці по требували від мене яких близших інформа ций, то прошу адресувати до Чесник, почга Рогатин; сего бо понеділку виізджаю опяіь на село.
Прошу приняти вираз глубокого гочита ня с котрим остаю ся Високоповажного Пана Професора
покірним слугою О мелян Огоновский.
У Львові, 3. вересня 1876.
1878.
Львів, 18/11 Многоповажний Пане Професоре!
Дякую сердечно за ласкавий труд'ь роспродажи моєі книжки, при чім мило мені заявити, що Високоповажний Пан Професор с-поміж всіх панів, що зволили занмитись тимже ділом, найщирше взялись до справді шноі кольпортажя книжнеі. Досіль одержав я 4/ХІІ 1876 р. 14 зол. р., 11/11 1877 р. 5 зол. р в маю 1877 р. З зол. р. 80 ц , а тепер (13/11) З зол. р. 60 ц. в. а. Прошу відтак, щоби Вп.
Пан Професор изволили тих кілька неспрода них ексемплярів у себе задержати та й іх при одвітній споеібності поміж студентів ро зіпхати.
Враз из сім листом висилаю пану Про- фесорови мою росправу о прийменниках в мо вах старословеньскій, руській н иольскій, на
писану єще 1874 р. котру Академія краківська аж теперка, и то через недогляд нрсф. 11с крицького, — що займався коректою — не дуже поправно видала.
Маю честь поручитися памяті
високоповажного Пана Професора покірний слуга
О м елян Огоновский.
Р. 8. Проф. Партацький назнав мене в своїй Газеті ректором університету, між тим коли я сего року есмь деканом виділу фильо- софичного.
Високоповажаний Пане Професор!
Віддаю с подякою щирою книжки, будь то від Вас, будь то від покійного димира був одержав, именно:
1. Рудченка Чумацкі пісні;
2. Купчанка Буковиною пісні;
3. Кобзарь Остап Вересай;
4 Вгиз іахука сезкеїю, збрзаі М.
Іаіа;
5. Проповіді! Лєвінского;
6. Збірник творів XVI. в.;
7. Очеркт, звук, исторіп м. рус. г., Ж « -
•іецкого;
8. Касі іидозі. акаД , 2 Іон у.
Книги „Колосова Загадочні звуки в русе.
я з .“ не мав я у себе. Притім осміляюсь замі тити, що у покійного п. редактора оставались ті ексемплярі Слова о' п. ІІгор., котрі ВП. п.
Професор яко неспродані с Тернополя Для мене були прислали; досіль я їх не відбирав.
Маю честь писатись Високоповажаного Пана Професора
покірним слугою О м елян Огоновский.
ЯКІ я Воло-
Паї-
Н У . 1883.
Р. 8. Віддаю єще кнпіу: Михайло Чар ньішенко, соч, П. К уліш а. Діла Гатталі в лат язиці писаного я не мав. але був у мене вис ше наведений „Вгиз“.
Львів, 12. червня 1884.
Високоповажаний Пане Професор!
Чей вже звістно ВП. пану Професоровії що я будучи членом депутациї, не поїду те перь до Відня, т о м у — що Цісар до 9. с. м. не дає авдієнций. Віроятно виїдемо ажь в другій половині вересня, и тогди не залишу, бути у Мікльошича и поперти Вашу справу, бо нігде правди діти, но моєму мнінью Ви могли-б гідно зайняти звістну катедру. Тілько єї не так скоро обсадять, по-за-як прискоренье сеї справи спиняє, як кажуть, Т. в хосен евгго клієнта. На всякий злучай по Вашій сторон шанси не малі.
Прошу приняти мою подяку за хороший дарунок літературний.
С правдивим поважаньем Високоп Пана Професора
остаюся слугою О м елян Огоновский.
Р. 5. Гадка ВИ. пана Професора що-до публікациї „ОезІеггеісЬ іп ХУоїТ ипсі Ві1<1“
дуже добра. В виділі Просвіти того місяця ми вже говорили про сю справу.
Львів. 14. X. 1888.
ВП. Проф !
Дуже нам мило, що ВП. Пан Професор заявили готовість зладити книжечку на юві
лей цісарский. Просимо обмежитись на 2 дру
ковані аркуші. Портрет Цісаря помістить ся.
Прошу прислати мені (на перепаскою) Байки Крилова в редакциі Стврицького.
Чи після 1885. р. надруковано які дра
матичні твори Кропивнвцького? Видане з р.
1885 є д р у г е .
С правдивим поважаньем ВП. Професора
слуга
О м елян Огоновский.
Львів, 8. VII. 1893.
Високоповажаний Пане Посол!
Велике Вам спасибіг, що так щиро зай маєте ся справою мого зятя! Він був уже у Намістника, і сей обіцяв добре полагодити сю справу.
Прикро мені і членам виділу, що ВП.
Посол все ще чують жаль до редактора Бе- лея. Я-ж гадаю, що після єго заявленя ВП.
Пан Посол можуть бути вдоволеними. Вже-ж ми бажаємо дуже, щоб ВП. Пан Посол були ще довго членом виділу «Просвіти», і як доси, працювали в хосен єї умшім словом і ділом.
А непорозуміня, які були витворились між Просвітою», а «товариством педагогічним»
уже майже полагодились. Опроче ВП. Пан Посол старали ся полагодити той спір, а ви кликав є ю хто ишпий.
Вчера відбуло ся заеїданє секцнї фільо- льоґічної при вельми оживлених дебатах про деякі правописні діференциї. про ковані слова москалізми в нашій мові. Порішено, вибрати асі Ьос“ анкету, в склад котрої входять три ' учителі рускої мови й я. Працю Колесси про' вплив Міцкевича на Ш евченка передано до і рецензій проф. Коцовскому.
С правдивим коважанєм ВГІ. Пана П осла:
остаю ся щирим прихильником О м елян Огоновский.
З Підзамча:
„ Підволочиск 6 32, 1107, 2 32, 6 27*, 10 02*.
Примітна. Поїзди поспішні друковані є черенками товстими; поїзди нічні є зазначені зьвіздкою. Пора пічна числить ся від 6. год.
До веденя підприємства кравепкого в біль- вечір до 5. год. 59 мінут рано.
ших розмірах пошукуємо УПРАВИТЕЛЬКИ д » -і ‘ Звичайні білети їзди як також білети сьвідної в витворнії! кравеччині. — Зголі шу всякого иншого рода. ілюстровані провідники зараз письменно до п. Крушиньскі ї розклади їзди ітд. можна набувати через ці
лії , ень в міскім бюрі ц. к. державних, зе- лїз . ь, пасаж Гавсмана ч. 9.
ватись зараз письменно до п.
в Станнславові ул. Казимирівска ч. 54.
.і ' (3~ о )
С о ї о з з е и т
в пасазки Германів
при ул. Соняшній у Львові.
в і д 1. д о 15. ч е р в и я 1 9 0 6.
Нова сензацийна програма.
Щоденно о 8. год. вечер представлене В неділі і сьвята 2 представлена о 4. год. по- пол. і о 8. год. вечером. Що пятницї НідЬ-ІЛе представлене. Білети вчаенїйше можна на
бути в конторі Пльона пои ул. Кароля Лю- двика ч. 9.
Рух важний від 1.
ЗЄЛ13НИЧИХ ПОЇЗДІВ
мгя 1906 після середно-евро- пейского часу.
5-45, 9'05*
130, 5-25,8 4 0
в неділі 1 До Львова на дворець головний приходять:
Іцкан 12 20*, 610, 140.
Кракова 2 31*, 5 50*, 8 45.
9 30*
Підволочиск 7 20, 11 45, 2 20. 5-50, 10 30*
Лавочного 729, 1Г50, 10 50*
Гави рускої 7‘50, 450 Станиславова 8 05
Самбора 8-15, Г50. 9-20*
Любіня вел. 1Г50* (13/5—16/9 сьвята)
Яворова 8'18, 4 37
Янова 1-15 (1|5—30/9), 8 45* (13/5—9/9 в неділі і р.-кат. свята), 9’25*- (13/5-9,9)
Коломиї 1005 1’яшева 1035
Тухлї 3-45 (від 15/6 до 30/9)
Брухович 7 07, 3-25, 5-30, 8’20* (веї від.
6/5 23[9 щоденно і Г45 (6/5 до 23(9 в неділі і р.-кат. сьвята.
Підволочиск
На Підзамче.
•05, 11-30, 2 08, 5‘35, 10-16*
Зі Львова з головного двірця відходять:
До Кракова 12 45*, Г —*, 8 35, 2 4 5 ,6 -3 5 * 8‘2о 1005*
Іцкан 251*, 61-5. 9-20, 2 4 0 , 1040*
Підволочиск 6-20, 10 55, 221, 6 15*9-50*, Яворова 6 55, б-— *
Янова 9 15 (1/5—30/9), 1 35 (13/5—9/9 в неділі і р.-кат. сьвята), 3-14
18/5— 9/9).
7-30, 2-30, 6-25*.
8-55, 4-15, 10 51 Лавочного
Самбора
Станиславова 940*
Белзця Ряш ева Коломиї Гави рускої Перемишля
10-45 4’05
з-зо
725* 1Г35*
(від 1 5 до 30/0) Хирова 1005*
Ясла Стрия 1110*
Брухович 605, 2-28, 3-40, 6 26* (всі від до 23/9 щоденно), 12-40 (6/5 в неділі і р -кат. сьвята).
6,5 23/9
Передплата виносить:
річно піврічно чвертьрічно Поодиноке
8 К, 4 К, 2 К.
число коштує 40 сот.
Адресі редакциі і Львів, ул. Академічна ч. 8
адміністрацій:
Видає і відповідає за редакцию: Лаз Лапатиньский. црукариї В. А. Шийковского.
