Ч. 237. Львів, Пятниця, дня 19. жовтня (І. падолиста) 1901. Річник V.
І Передплата
на >РУСЛАНА< виносить:
в Австриї:
на цілий рік . 10 зр. (20 кор.)
! на пів року . 5 зр. (10 кор.) і на чверть року 250 зр. (5 кор.)
■ на місяць т 85 кр. (1 к. 70 с.) • За границею:
і на цілий рік . . 16 рублів або 36 франків і на пів року . . 8 рублів
або 18 франків * 1 і Поодиноке число по 8 кр. ав. І
і ---»»• — — • і
• Вирвеш ми о іи і душу ми вирвеш: а не возьмеш милости і віри не вовьмеш, бо руске ми серце і віра руска* — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.
Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят о год. 6-ій пополудня.
Редакция, адміністрацію і експедиция »Руслана« під ч. 1.
пл.Дом6ровского(Хорунщини).Еке»
педиция місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертав ся лише на попереднє застережене. — Реклямациї неонечатані вільні від порта. — Оголошеня зви
чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в •Наді
сланім» 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня по
\ 15 кр. від стрічки.
— ---—• • ---
В першім ряді обходять нас передо
всім сі питаня, які є спільні обидвом ио- ловицям монархії і мають бути полагодже ні згідними ухвалами обидвох парламен
тів. Вже 4. лютого с. р., відк[иваючи но
ву добу закснодатну ради державної, вка
зав цісар в престольній річи, що наслід
ком виясненя торговельних договорів з за- граничними державами прагительство буде приневолене приступити до ревізиї цлової тарифи. Дальше було сказано, що рішуче співдїланє ради державної є конечним услі- вєм до управильїк ня економічних відносин обидвох половинь монархії, щоби доведено до угоди вдоволяючої обидві сторони. Сі тр ав и стали в сім році актуальнїйшими і відповідно тому престольна річ' угорска вказує на потребу полагоджена економіч
них відносин обидвох половин монархії. І з австрийского становища всі згодять ся на те, що спільні економічні справи »за- для їх далекосяглого значіня вимагають тривкого управильненя на основі справед ливого обопільного вирівнаня інтересів*. В Австриї ніхто більше не вимагає. Детепе- рішні відносини обидвох держав »на випо-
ВІДЖЄ1 -X; не могли нікого вдоволити. Для- . ь і" се місце престольної річи найде і в Австриї милий відгомін і викличе бажане, щоби довести до тривкого уладженя сих відносин, а може в пізнїйіиій спокійнїйшій хвилі поведе ся сю ціль осягнути.
Престольна річ відкликує сн до твере
зої розваги угорскої нациї. З побуту др.
Кербера в Пепітї відомо нам, що розмова обидвох міністрів-президентів довела до
Угорский сойм.
(х ) Минувшого понеділка відкрив ці
сар і король нову законодатну добу угор- ского сойму престольною річю, котра має свою вагу не лише для Угорщини але та
кож для Австриї. В Угорщині останними часами дещо змінило ея. Останні вибори соймові приспорили вправдї верховодячомуі сторонництву знов велику більшість, але не таку вже як давнїйше. Але не тілько в сій одній прояві є ріжниця. Серед самої більшої™ находять ся ґрупи, котрі на дов
го не дадуть ея удержати під одним пра
пором. Мадярска загорілість проявила ся значним скріпленєм скрайної лівиці (Ксшу- тіїцїв), а крім того в перший раз запере
чено дотеперішній .теориї про одну політи
чну нацию в Угорщині, позаяк до сойму вішло пить послів (Словаки і 1 Серб) ми
мо виборчого гнету і нечуваних в цілім сьвітї виборчих мадярских практик. Також церковно-політичні закони ухвалені остан- нпмн часами в Угорщині викликали свій вплив, а найліпшим доказом сего є єство- ванє людового сторонництва в суперечно
сті! до зжидоватілої о у порского лібералі
зму.
Престольна річ числить сн з сими но
вими обставинами, висловлює конечну по
требу уепокоєня широких верств населенн, а заповідає численні предлоги, які можуть причинити сн до двигненя ровени Угорщи
ни з кождого згляду.
вдоволяючого вислїду. Др. Керберови не можна відказати тверезої розваги, отже й Сель певно був приневолений взнести ся до такого становища. Ходить тепер о те, щоби обидва парляменти поводували ся такою тверезою розвагою, обидва будуть приневолені перебути огневу пробу. }іД Престольна річ вказала раді держав
ній 4. лютого, а також і угорскому соймо- ви угорска річ престольна з понеділка, за
дачу, установити новий контінґент рекру
тів в рамах війскового закона. По мисли
§. 14. сего закона мав бути що 10 літ на основі обчислена населена установлений новий контінґент рекрутів і се мало вже послїдувати 1898, однако задля парламен
тарного розладу відрочено сю справу.
Як новий угорский сойм вивяже ся з своєї задачі, не можна предвидїти і не можна бути певним, чи не дійде і там до бурливих подій. І там між сторонництвами доходило нераз до завзятої боротьби, од
нак ніколи она не була така, щоби загро
жувала єствованю держави.
З Тов. ,ЛТросьвітті“.
Справозданє в дїяльности Головного Виді
лу »Просьвіти« за місяці липень, серпень і ве
ресень.
В тім часі відбув Виділ шість засідань, на котрих полагоджено отсї справи:
1) Надіслані рукописи: 1) »Василь* М. З е - лїзка, 2) Оповідана Ол. Горуцкого, 3) «Боротьба
18)
ЬАВОВЕМ Ш
ДРАМА В З АКТАХ с с Б Є Р Н Ш Т Е Р Н Е БЄРН С ОН А
переклав Лев Лопатиньский.
(Копець).
лидия
{як перше). Не хочеш ? Отже не хочеш?
ЛЯНҐФРЕД
Возьми житє: всяка поезия є прецінь лише про- довженем або скороченєм житя. Інакше ми не
в силі.
ЛИДИЯ
{обурена). Немов би житє не мало таких тисячі, що ще гірші річи докопують, щоби вибити ся.
Лянґфред! Лянґфред!
ЛЯНҐФРЕД Але они не вибивають ся!
ЛИДИЯ Ти маєш відвагу мені се сказати?
ЛЯНҐФРЕД
Не до неба! Не до того, що називаємо небом.
Подумай про те!
ЛИДИЯ
Але тамтой гістеричний кістяк, що хоче витя
гати свої рамена як костомахи за живим жи- тєм — чи она належить до неба ? Що сапає своїм убійчим подихом в живучий сьвіт? І не хоче випустити? Ся чахотнича пристрасність!
Чи для неї місце в небі?
Чи сила природи, животна могутність має усту
пати, прогнана нею ? Ж итє перед смертию ? Не
навиджу єї! Так мені Боже, я могла би і тебе зненавидіти, коли ти сходиш на такі манівці, мараєш себе такою сентиментальностию. Се зрада! — Не гляди так на мене. Я була би
в силі... була би в силі...
ЛЯНҐФРЕД (остає супокійни’
ЛИДИЯ Чи се я ? думаєш може.
ЛЯНҐФРЕД {тихо). Так.
лияди
Ні, я не є такою. Лянґфред! Се лиш моя роз
пука! Чи можеш се зрозуміти, який наш сон- для мене був лихий! І що було би з того вий
шло, колнб нам дали були разом обоїм працю
вати, — не кажу: разом працювати, ні, колиб я лише могла бути при тім. Даруй мені, що я наговорила. Прецінь я хочу лише держати ся, держати ся того, що велика любов Русалки є вічною і дає вічність. Чому она має завести ся у своїй вірі, Л янґф реде? Мусиш єї спасти,
Лянґфреде, також трошки задля мене.
ЛЯНҐФРЕД Чи маємо про се говорити ?
ЛИДИЯ Так!
ЛЯНҐФРЕД
Бо се не було жадною розмовою про таку спра-
I ву, не правда-ж?
ЛИДИЯ Ні. Вибач мені!
ЛЯНҐФРЕД Отже сідаймо!
ЛИДИЯ Добре {хоче сідати).
ЛЯНҐФРЕД і {показує). Красше тут.
ЛИДИЯ
г Все, що схочеш {сідає па місце, яке він займав, і коли розмовляв з Боріюю; Л янґф ред на кріслі
Борни).
ЛЯНҐФРЕД
Я виджу тепер все так ясно. Отже послухай: — Русалка прецінь не шукає нічого ивьшого, як
мира для своєї тоски, не правда-ж ? ЛИДИЯ
Так, так.
ЛЯНҐФРЕД
Але се незбите: Коли она забере єму мир, так він не може вже єї дати єго.
ЛИДИЯ Але любов! ,
ЛЯНҐФРЕД
Ах, се вже всьо одно. Прецінь він не може при
горнути в свої рамена сеї, що морозить єму серце.
ЛИДИЯ Чи о н а є зимна ?
2 за самостійність національну К. Безхліб’ї, 4)
> Тілько одному Богу клаяяти ся», 5) »Під хви
лями мореними», 6) »Борба з туберкульозою», Охнича — передано до рецензий.
2) Принято до відомості! видане за місяць липень книжочки >Горить» М. Мурави, преміо- ваної з фонду ім. Стеф. Дубравского. З а місяці серпень і вересень видано книжочку »Борба з природою» 8.000 прим.
По прихильній другій рецензиї Ш ід мор
еними хвилями» рішено видати єї в 10.000 при
мірниках.
Відтак рішено видати »Старохристияньскі лєґенди».
8) Видавництво творів Т. Ш евченка, реда
говане п. Юл. Романчуком, в поправнім і ком- плєтнім виданю в 5.000 примірниках по дешевій ціні 2 корони за примірник в оправі рішено пе- реняти на Товариство Шросьвіта».
4) Принято до відомости справозданя з дї- яльности філій 1) в Самборі, 2) в Комарні, 3) в Кутах. На ирозьбу філії в Комарні рішено у- дїлити їй субвенцию 50 корон в формі зворот
ної позички на уряджуване людових концертів в цїли призбираня фондів на основане бурси в Комарні.
5) Принято до відомости справоздане п. Гр.
Врецьони, яко делєґата Головного Виділу, з отво- реня читальні Шросьвіти» в Підберізцях (п.
Львів), та про отворене читальні »Просьвіти« в Тучнім (п. Перемишляни). Дальше принято спра
возданя читалень Шросьвіти» в: 1) Соснові (п.
Підгайцї), 2) Лімній (п. Турка), 3) Новиках (п.
Збараж), 4) Підгородю (п. Станиславів). 5) Суля- тичах (п. Ж идачів), 6) Бураківці (п. Залїщики), 7) Росохачи (п. Чортків), 8) Снятинї, 9) Івашо (п. Залїщики) і 10) Гвоздї (п. Надвірна).
6) На прозьбу читальні в Буську (п. Ка- мінка струм.) рішено упросити н. Угрина, щоби ту читальню злюстрував.
7) Принято до відомости, що Виділ крає- вий уділив безпроцентові позички для читалень
»Г1росьвіти«: 1) в Буську 1.000 корон, 2) в Ко
марні 1.000 К, 3) в Мизуни старім (п. Долина) 300 К, 4) в Вільшаници (п. Товмач) 600 К, 5) в Волчухах (п. Городок) 600 К.
8) Принято до відомости письмо Виділу краєвого що-до уділена 6.000 корон краєвої з а помоги для «Просьвіти» на видаване популяр
них книжочок за рік 1901.
9) По вислуханю відпоручників зібраних в дни 27. червня 1901 рішено купити кіменицю під ч. к. 199 місто у Львові за ціну 90.000 кор.
з тим, що право власності! буде заінтабульоване на річ Тов. Шросьвіта», але по уконституованю
ЛЯНҐФРЕД
Розумію, теплоти, яка поволи-поволи найшла в житє людий, — такої она не має. Від неї дна виключена. Они належать до двох відмінних сьвітів, він і она. Тисячі літ Дежать межи ними.
ЛИДИЯ
Она не чує так, як він? Чи що думаєш?
ЛЯНҐФРЕД Она н е м о ж е так чути, як він.
ЛИДИЯ
Коли не у всім, — так що се шкодить?
ЛЯНҐФРЕД
Представ собі чоловіка, який має якусь задачу і безнастанно когось біля себе, що втискає ся
помежи се.
ЛИДИЯ Чомуж би ойа мала втискати ся ?
ЛЯНҐФРЕД
Наша фантазия є наче передний запряг. Всьо має свій початок у фантазиї. Богато скорше — богато скорше, чим ми поважно зачнемо дослі
джувати, порядкувати, формувати. Але у фан
тазиї, — в горі в переднім запрягу — там треба, (немов непритомно) ту, ту мусить бути...
ЛИДИЯ
(боязно надслухує). Що-що мусить бути ? ЛЯНҐФРЕД
Тут мусить бути без перешкоди, щоби нїчо не відвертало. — Тут мусить бути — чистий воз-
дух! Чистий воздух в комнатах.
фондациї театральної перейде на власність тої-ж.
Упрошено п. Врецьону, щоби обняв адмінїстра- цию ново купленої каменицї. На оплату ціни купна рішено, затягнути іменем Товариства Ш ро
сьвіта» 6% позичку в квоті 32.000 корон в То
варистві взаїмного кредиту »Дністер» у Львові.
10) На прозьбу редакциї »Молодої України»
рішено відступити їй даром 460 примірників книжочки Л. Цегельского >Русь-Україна і Мо
сковщина».
11) На прошене начальства суду в Порох- нику ухвалено вислати для бібліотеки вязнїв дарові примірники книжочок Ш росьвіти».
12) Рішено в місяця падолисті с. р. устро- їти людовий концерт і упрошено о. Темницкого, щоби в тій справі порозумів ся з Тов-ом »Львів- ский Боян».
13. Принято в тім часі 64 нових членів;
від початку року 710,
Державна рада.
По відчитаню внесень та інтерпеляций, пре
зидент палати ґр. Фетер прикликав до порядку пос. Зазворка за вчерашні вискази, та відповів ііос. Фресльови на єго запит, чому не видруку
вано єго ческої промови, відкликанем ся на свої давнїйші заяви.
Приступлено до дальшої буджетової дискусиї,
в якій забрав слово пос. К р а м а р ж . Скритику- вавши буджет, як невдоволяючий, переходить бесідник до політичних справ і полемізує з пре- зесом польского Кола п. Яворским, а відтак з п. Дершатою, презесом клюбу нїмецких людов- цїв. Називає малодушностию се, що Німці тор
гують ся о кількасот корон, які признано Че хам в деяких позициях буджету, більше від Нім
ців. З черги обговорює мову президента міні
стрів д-ра Кербера що-до трактату з Угорщи
ною. Дальше висказуе ся, що полагодженєм ін- вестицийного закона і будови водних доріг др.
Кербер станув на границі своєї спосібности. Хто хоче кермувати парламентом, не повинен зане
дбувати великої політичної квестиї. Стоїмо те
пер супроти таєного пересиленя д ер ж ен о го і парламентарного, яке не дасть ся довго укри вати і скоро замінить ся в явну, Остру кризис.
Молодочехи могли не допустити ^до буджетової дискусиї наглими внесеними, однак не вчинили сего, бо волять явне, отверте висказане погля
дів і жадань. Німці розбили були’ парламент з реґуляміяом в руці, але в данім разі те саме оруже мають також і Чехи. Всенїмцї є просто
ЛИДИЯ Ми говорили про чуте.
ЛЯНҐФРЕД
(як перше). Мир мусить бути. А сего не буде,, коли обоє чують відмінно (підносить ся). Р о з
гніваний хор духів там на горі, се буде найве
личнїйше, що я скомпоную.
ЛИДИЯ
(підносить ся). Се — се найвеличнїйше ? Вели
ку, старинну тему так зогидити? Достойного {марморного кольоса хотіли змодернїзувати м а
лими психольоґічними чертинами ? Якого видо
були з ріки, де єго від тисячів літ виливали вода та пісок. Ти ніколи не станеш великим,
коли даш себе ужити до такого діла!
ЛЯНҐФРЕД
А ще менше, колиб я став невірним мому влас
ному чутю.
ЛИДИЯ
\(встекла). Ся християньска... чи тут хто є ? Хтось, що підслухує під дверми ? (скоро на ліво
цофає ся з прошибаючим окликом).
БОРНИ (входить).
ЛИДИЯ
Знов она! (іде до неї). Хто ти так а?
БОРНИ Донька моєї матери.
ЛЯНҐФРЕД Щ о?
зрадниками Австриї, а за їх програмою ідуть також нїмецкі людовцї. Непонятною річию є, що правительство не виступає против сеї небезпеч- ности для держави, а ще шукає підпори на сих сторонництвах. Складки на рух »1оз уоп К о т <
є заказані в протестантскій Німеччині, а в Ав
стриї ніхто не виступає проти них. Дальше бе
сідник підносить потребу ріжних реформ, а осо
бливо ограниченя компетенциї парламенту на користь краєвих соймів. Чехи будуть належали до рішучої опозициї і будуть старали ся пере- шкоджувати правительству у всім, доки оно не вимірить їм справедливості!. Вкінци пос. Кра
марж заявляє, що так, як Поляки, Італійці і другі народи Австриї, мають і Чехи право і обо- вязок бороти ся за свою народність, лише ме
жи чесними а нїмецкими радикалами заходить ся ріжниця, що ческим залежить на удержаню держави, а нїмецкі стремлять прямо до знище- ня Австриї.
З черги промовляє пос. М е н ґ е р , полемі
зуючи з Крамаржом, що заденунціовав всі нї
мецкі сторонництва без ріжницї.
Пос. В о й т ї х ґр. Д ї д у ш и ц к и й , іменем польского Кола, висказуе радість, що буджетова даскусия стала можливою по стільки літах пар
ламентарної безплідности. Сей хаос вчинив, що голос Австриї находить мало послуху в Німеч
чині, де утрудняють нашу торговлю худобою, видаляють робітників задля їх національности та не доручають по польски адресованих листів.
Завізвавш и правительство до зарадженя сему лихови, бесідник заявляє, що Коло польске бу
де держати ся віддалік від національних спорів, а старати ся о добро Поляків і... Русинів в Га
личині і поза Галичиною. Дальше жадає огра
ниченя речинцевої торговлї збіжем на біржі, підпирана галицкого промислу достарчуванєм замовлень та основанєм промислових шкіл; ж а
лує ся на фіскальний гнет. на перетяженє судо
вих урядників і апелює до галицких послів зио- за Кола, щоби підпирали єго змаганя для під
несена краю.
Пос. К о с з причини неприсутности сгра.
тив голос. Слідуючий бесідник пос. М а л ь ф а т і жадав основаня італїйского університету в Три- єстї, а по нїм пос. Ш і к е р. Вкінци Шенерери- янець Барайтер заявив ся за скороченем бу
джетової дискусиї під услівєм, що конституций- на комісия здасть справу про знесене §. 14.
Відпирає закиди зради стану та заявляє, що Ш енерерпянцї не допустять, щоби Австрия ста
ла славяньскою, чи ческою. На тім перервано наради о год. 5. до год. 7. вечером.
ЛИДИЯ
(тратить всю свою силу, відвертає ся, відходить поволи, відвертає ся ще раз коло дверий, поглядав
на Лянхфреда і поволи виходить).
Др. КАН
(війшов і кладе руку па р а м я Лянхфреда). Нехай оно на сім скінчить с я * 1
ЛЯНҐФРЕД
Але сей крик, вуйку, сей прошиваючий крик?
Др. КАН
Буде тобі гомонів довго — доки не стане му
зикою.
ЛЯНҐФРЕД
(внаивисшім внутрішнім зворушеню, хоче відповісти, побачив Борни і мовчихь).
БОРНИ
(несьміло). Можу тепер піти до батька?
Др. КАН
Іди но. Я Остапу тут (коли Борни відійшла, ки
дає ся Лянхфред на груди вуйка). Тепер бу
деш міг працювати.
ЛЯНҐФРЕД Тепер? — О, цілком, цілком ні!
Др. КАН Ні, ні. Коли так, то тим красше.
Занавіс.
з
Вечірнє засїданє-
Перший заняв слово президент міністрів др. Кербер і виголосив довшу промову, в якій порушив ріжні парляментарні квестиї і вчинив велике вражінв в палаті'. Задля недостатку мі
сця подамо завтра ширший зміст сеї бесіди. По др. Кербері промовляли єще пп. Зачек, Кльо- ф ач і Ріці, після чого перервано засїданв.
Н о в и н к и.
— Календар. В п я т н и ц ю : гр.-кат.Йоіла нрор.;
рим.-кат. Всіх Сьвятих. — В с у б о т у : гр.кат.
Артемія; рим.-кат. День задушний.
— При зміні* місяця просимо наших ВП. Перед
платників вирівнати залв’лости і відновити перед
плату, бо інакше будемо приневолені здержати висилку нашої часописи.
— ВПреосьв. Митрополит Шептицкий довершив візитацию деканата скалатского від 22. вересня до 27. с. м. звидїв 29 парохій з Ї4 церквами дочерними, посьвятив 6 церквей і уділив руко- полаганя двом пресвитерам оо. Марчакови і Ко- ростїлеви, а то иіддияконату в Товстім, дияко- нату в Дубківцях, а пресвитерату в Сороцку, де кромі посьвяченя церкви відбув ся ще декан, соборчик. Помимо студеного, довготревалого ви
хру проповідав Владика нераз на дворі. Дня 28. жовтня прибув з Сороцка до Тернополя по
возом для візитациї шкіл.
— Загальні збори бобрецкої ф іл ії Товариства
«Просьвіти» відбудуть ся в Бібрцї о 2. год. по полудни. По богослуженю зберуть ся учасники в сали стражницї. По вступній промові Голови філії відбуде ся вибір предсїдателя і секретарів зборів. — На порядку дневнім будуть реферати дуже цікаві, змісту політичного, економічного і справоздане з діяльності! уступаючого виділу.
По внесених та інтерпеляциях відбуде ся вибір нового виділу. — 3 огляду, що ходить о дуже великої ваги справу, якою е просьвіта, просимо всіх, кому лишень лежить справа Иросьвіти на серци, щоби не жалував часу та прибув на збо
ри. — Особливо кличемо до Вас, дорогі ^-братй селяни, бо о Вашу долю ходить: прибувайте — а не пожалуєте сего. З а Виділ Товариства філії Просьвіти в Бібрцї. О. Левицкий, голова; Яцке- вич, писар.
— Зі Станиславова пишуть нам: Роботи коло довершеня обнови в станиславівскій катедрі ідуть повільним кроком. Кромі д р іб н іш и х робіт столярских — від часу до часу можна побачи
ти нові різьбарскі роботи до бічних престолів;
— до Іконостаса мальовані образи вже встав
лені. Іконостас вже майже цілий готовий — нема в нїм ще 2 образів: храмового — Воскре- сенія і сс. Николая. Іконостас хоть ще нескін
ченнії, але звертає вже на себе увагу любите
лів штуки — навіть чужинців і минулого поне
ділка якийсь фотоґраф-аматор здіймав фото
графію з Іконостаса.
Престол Розпятия дістав вже виноградні різьблені рами на образки сімох св. Тайн; 2 біч
ні престоли в перекрестю церкви мають мати дводільні (РІіі^еІіЬиге) двері з малюнками по обох сторонах.
Незвичайне одушевленє збудила на цілім Покутю вість про основане рускої ґімназиї в Станиславові вже з слідуючим шкільним ро
ком.
Др. Хомишин, катедральний вікарий відій
шов на заиідательство парохії в Коломиї, де весь тягар праці спадав на 2 сотрудників і тре
тя сила дуншастирска була конечно потрібна.
— Концерт в Монастирисках відбуде ся дня 3.
падолиста в салі народної школи, Чистий дохід призначений на погорільців села Фільварки. Про
грама концерту: 1) Матюк: «Руска пісня», муж.
хор. 2) Матюк: >Цьвітка дрібная» і «Минули л і
та молоді», тенорове сольо в супроводі фортепя- на, п. Г. В. 3) Ш евченко: »До живих і мортвих», деклямация п. Г. Г. 4) Копко: »Де Сян пливе», муж. хов. 5) АсЬег: «Епігаіпапі», фортепянове сольо, п-а Ф. 3. 6) Деклямация и. С А. 7) Тер
цет скрипковий, 8) «Ріовпка о ріозепсе» і
«Иа £ГоЬіе«, барітонове сольо в супроводі фор- тепяна, п. В. В. 9) Воробкевич: »По битві», муж.
хор. 10) Замовкли торбани», барітонове сольо.
п. В. І. 11) Нижанковский: «Окрушкн», муж. хор.
— Закінчить образ живих осіб. — Початок о 7.
год. вечером. — По концерті відбуде ся в салі міського касина вечерок з танцями. Стрій візи- товий. Вступ на концерт і вечерок від особи 2 К, від родини 5 К; вступ на сам концерт від особи 1 К 20 с. На добровільні датки числить ся також.
— Злі духи перед судом. Вчера переслухано дальших сьвідків в справі еміґрацийного проце
су Нодаріого і Сідельника, а опісля переслухано професорів університету д-ра Сємірадского і д-ра Зубера, яко знатоків кольонїзациї в Аме
риці. Оба послїдні зізнали, що відносини в Аме
риці зміняють ся дуже часто: що нині добре, завтра може погіршити ся. Длятого годі точно
сказати, чи масова еміґрация була оправдана.
Вкінци переслухано також сьвідка Ґереля з Кра
їни, котрий без пашпорту хотів утїчи перед вой ском, але на границі єго спіймано. Сьвідок за я
вив, що відносив ся письменно до Нодаріого і дістав відповідь, що пашпорту не потреба. Даль
ша розправа відбуває ся нині.
— Іменоване. Міністерство торговлї іменувало тимчасовими ад’юнктами будівництва для тех
нічної служби в дирекциї почт і телеграфів у Львові, почтового офіцияла і окінченого техніка Каз. Дутчиньского, елєва будівництва Онуфрея Ґудза і окінченого техніка Юл. Вол. Ґотвіньского.
— Щастє в нещастю стрітило панну Р. 3., ко
ли вчера о 9 і/, год. вечером в самоубійчім на
мірі скочила на подвірє з ґалєриї II ого по- верха каменицї при улнцї Сикстускій у Льво
ві. Саме в тій хвилі, як панна 3. летіла долів по смерть серед нічної пітьми, на подвірю йшов бляхарский хлопець Иосиф К. з сінником на голові, котрий ніс з пивниці до ро
бітні і мав на нїм ночувати. Однак доля інакше судила. Панна 3. упала на сінник і крім дрібки страху вийшла ціло. Гірше вийшов хлопець, бо потовк ся і зломав собі ніс. По осмотреню хло
пця лїкаром, пп. 3. примістили єго у себе і за- опікували ся ним, аж доки поверне до здоров- ля. Причиною наміреного самоубійства панни 3.
мало бути увязненє єї любовника Оттона Ріхте- ра фон Франкль, котрий грав ролю великого пана, голосив, що є сином банкира з Відня, — а був великим злодієм, звісним вже з давна у Львові і називав ся Францоз.
— Нещасна пригода. Споді в Грималові при- ключила ся сумна подія в наслідок неосторож- ного уживана револьвера. Грималівскпй сотруд- ник кс. Дзюґевич їхав на хрестини з двома ж ан
дармами і но дорозі хотів вистрілити на привіт та, аби звістити гостей про свій приїзд.
Але склало ся нещастє, бо револьвер вистрілив сам і зранив смертельно жандарма Марущака.
Мимо лїкарскої помочи ранений третого дня помер.
— Важче для катехитів. Вже вийшов «Підруч- ник практичний», як має ся учити релігії в І клясї, зглядно на 1. і 2. степеня науки в шко
лах народних. Всі, що учать релігії, повинні ку
пити собі тую книжку, котра продає ся по 1 К в книгарні Ш евченка і Ставропіґійекій, а з пе
ресилкою о 10 сот. дорозше.
— Родимці! Памятайте про будову руского т е атру у Львові!
Наука, штука, література.
— Велика артистка. Вже нераз ми нотовали надзвичайні похвали ріжних варшавских ч асо
писів для нашої землячки п. Сальомеї Кру- шельницкої. Без сумніву, що такі високі похва
ли без. всяких застережень і у всіх, без виїмки критиках, мусять бути щиро заслужені надзви
чайним талантом і невтомимою працею артист
ки. Па доказ сего наведемо ще голос одного з варшавских модерністів, чи декадентів «симво
лістів» — як їх називають заміщений в най- новійшім числі «Химери», з нагоди виставлена Тангайзера. Згадавши про тенора Бандронского, як найсьвітлїйшого тепер представптеля Ваґне рівских опер, та баритонїста Батістінього, якого називає «без сумніву одним з найліпших бари- тонїстів та найліпших артистів», каже дальше:
«Батістіньому можна би закинути, що часто по- сьвячує правду для пописана ся сьпівацким еф ек
том, що радше грає, — хоть грає знаменито, — чим жиє на сцені. Виходить се на яву особливо, коли грає разом з такою виїмковою артистич ною натурою, якою є панна Сальомея Крушель- ницка. З сею великою артисткою ми далекі від всякої охоти пописувати ся, чи то сьпівом, чи грою, віддавати перевагу, чи то першому, чи дру
гому. від всякого рода сценічних ефектів і хо- тяй би найлекшого каботинїзму. Величезна ніж
ність і субтельність, незвичайна інтелїґенция в пониманю ріль, а заразом інтуіция в їх олице- твореню, нечувано тонкий смак, рівно в сьпіві, як в грі — отеє, що цїхує сю рідку — навіть для знаючих всі европейскі сцени — індивіду
альність і чинить з віддаваних нею ріль правдиві, шляхотні, житєм бючі постати. Цілий їх ряд пе
ресуває ся нам перед очн; всі жиють, немов своїм власним житєм; в кождій власне я ар
тистки гине, перетворює ся наче в особистість, яку до житя покликала, ідентифікує ся з нею як найповнїйше. Ся досконалість в нечувано ріжнородних ролях є просто неімовірною. Ані сліду манери, шабльона, способу, рутини, а сьпів і гра, як два рівнорядні чинники доповняють себе безнастанно і гармонізують найтїснїйше.
Всьо те оживлює величезна щирість, сьвіжість невидана, Гей васге — одним словом. Студию- ючи кожду ролю з осібна, можна би вказати на сотки цікавих субтельних подробиць, зверну
ти увагу на кульмінацийні точки, на майстер- ске, льоґічне переведене змін в характері даної постати, на знамените степенованє ефектів, або
могуче, нагле викликуване потрясаючих вражінь.
Скоро однак — як повинно бути — артистці 'ходить о синтезу, о психольоГічну вірність у від- твореню даної постати, при чім всі подробиці є средством, а ніколи ц'ілию, подрібність такого розсліду була би лишною, бо розуміє ся само собою, що досконалість ЦЇЛОСТИ є овочом відчу
ти і старанного опрацьована сеї цїлости в кож
дій частинці. Коли маємо вибрати з цілого ряду величних креаций сю, в якій- талант артистки дійшов до вершка абсолютної досконалости, сю, яка кидає найліпше сьвітло на всі сторони сего таланту, ми висунули би на перше місце чудову, чудово відчуту, сьпівану і грану Татяну в Оне- ґінї Чайковского. Артистка дає нам тут по май- стерски відтворену картину з житя жінки, вли
ває цілу душу в постать, повну чару і нїжности, як єї вимріяв поет. Сцена писаня листу є про
сто ґенїяльним відтворенєм цілого комплексу суперечних чувств, які прошивають душу не
щасливої дівчини. Роля Елисавети (в Тангайзері) є також одною з прегарних креаций панни Кру- шельницкої. Єі вхід в другім акті просто ослі
плює. Тут мала увага що-до костюмів. Каботин- ки любують ся в шматках для шматки. Часами мають богато смаку, устроюють на собі фор
мальні вистави величних тоалєт, які, на жаль, дуже часто стоять в разячій суперечности з ви
могами даного моменту. Правдиві артисти—панна Крушельницка, Батістінї — старають ся викли
кати на видцях вражінє естетичної иравдопо- дібности. їм ходить о штуку, о створене сьпі
вом, грою і зверхним виглядом твору штуки, до
веденою до найвисшої степени досконалости. На таких артистів вже глядіти є правдивою розко- шею». Коли в прирівваню зі сьпіваками сьвіто- вої слави, критика величає так нашу землячку, нрисьвячуючи тамтим заледви но кілька стрі
чок, то вжеж видно ясно, як несправедливо оздоблювали ся деякі польскі часописи, коли свого часу п. Крушельницка заявила була, що Варшаву уважає лише етапом в поході своєї сЛави.
Т е л є ґ р а м и .
Відень, 31. жовтня. Міністри Сель і Люкач приїдуть ту слідуючого тижня в цїли переговорів з австрийскими міністрами в справі автономіч
ної цлової тарифи.
Брукселя, 31. жовтня. Наспіла ту сензаций- на^вість, що вожд Бурів, Деляре, розбив до тла полк льорда Метуена і забрав єму 4 пушки та всю мунїцию. 150 Англичан лягло трупом на поли битви.
Льондон, 31. жовтня. Т іт е з доносить з Царгорода, що турецкий посол в Петербурзі до
ніс Порті, що прилучене Крети до Грециї є не
минуче.
Будапешт, 31. жовтня. Цісар відвідав нині вел. князя Михайла Михайловича і був у него пів години, почім відпровадив єго на зелїзни- чий дворець. кн. Михайло Михайлович пої
хав до Відня.
Малий Фейлетон.
БОГДАН ЛЕПКИЇІ.
Думки і піснї.
Нераз обгорнуть мою бідну душу Якісь незнані смутки і трівоги, її даремно серце рву і мозок сушу, Людий питаю і цитаю Бога,
Куда мій шлях, куда моя дорога ?
Куда, ку д а? — Чи там, де людске горе, Де людский біль і плач гіркий і стопи, І та розпука я бездонне море,
Щ о в ній спокійно, безнадійно тоне Весь біль житя і всі єго проклони?
Чи так як другі прислонити очи Душу і серце забити в кайдани, Не дати мисли того, що захоче, Байдужним стати на кров і на рани І там іти, де щастє жде румяне?
Нераз обгорнуть мою бідну душу Якісь незнані смутки і трівоги.
Й даремно серце рву і мозок сушу,
