• Nie Znaleziono Wyników

Ruslan. R. 11, č. 130 (1907)

N/A
N/A
Protected

Academic year: 2022

Share "Ruslan. R. 11, č. 130 (1907)"

Copied!
4
0
0

Pełen tekst

(1)

Ч. 130. Львів, неділя дня 10. (23.) червня 1907. Річник XI

Передплата яв »РУСДАНА< вилося*-:

в Аветриі:

в * <Фгм рів. . Ж м р . V п.ч року . .. .. 10 м р

■л чверть Тмьгу .. о м р .

є ііс ь ь і . . Г7О м р Зі..

грап..дею:

оіааа ріж 16 рублів або 36 франків жа вів року 8 рублів або 18 фравхів Ооодввоке число во 10 сов

Ввхвдить у Львові іцо два крім неділь і р ус ка х еьват о о ‘|, год. пополудин.

Рвдакцкя, адміністрацій! і

•кспеднцпя »Руслана« під ч. 1. ял. Двмбрввсквгв (Хврум- щмни). Експеднцжя місцева в Аґснцвї Соколовского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертав сялнже ва попереднє застережене.—

Рекли маци! неопечатавів вільні від порта. — Оголо- шевя звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч кж. а в «Надісланім» 40 с.

від стрічки. Подяки і при­

ватні доиесеня по ЗО сот.

в ід С Т Р ІЧ К И

ти потреб і домаганя своїх виборців, по­

дбати про национальний і культурний розвиток свого народу.

Щ оби привернути і обезпечити пра­

вильний х ід нарад і розправ, запевнити спромогу дійсної законодатної роботи, потреба конечно з м і н и т и н е р е ­ с т а р і л и й р е ґ у л я м і н носоль- скої палати. Ми вже недавно присьвя- тили сій справі окрему вступну статю, а престольна річ зовсім справедливо вказує на потребу зміни реґуляміну яко одиноку поруку. Збільшене значно число послів, переважна часть нових, не ви­

ш колених і не призвичаєних до систе­

матичного і парляментарного ладу чле­

нів палати вимагає строгійш ого і точнїй- шного реґуляміну. В сі змаганя до зм і­

ни реґуляміну стрічали і в давнїйших часах в посольскій палаті великі тру- дности і перопони, позаяк кожде сто- ронництво думало собі, що й єму може придати ся недокладний перестарілий ре­

ґулямін для обструкцийних цілий. Чи нова палата здобуде ся на таку зміну, котра би обезпечувала правильну пар­

ламентарну роботу, неконечно пересу­

джувати, одначе ми певні, що без такої зміни не може она сповнити тих задач, які на неї вкладає престольна річ, не вспіє здійснити надій покладаних на неї широкими верствами народними.

Прихильники загального права ви­

борчого у великій части манили ся на­

діями, що в палаті вибраній на основі загального права виборчого щезнуть на циональні спори, а замісць националь- них питань нисунуть ся на дневний по­

рядок справи еупільно-полїгичні. Ми вже не оден раз висловлювали про се свої погляди і виказували, що тепер може ще острійше будуть виступати нацио- нальні спори, я к : давнїйше. Міродатні кр у ги дуже скоро розчарували ся в сво­

їх надіях, що державна рада з загаль­

них виборів залииінть 'їн&циональїіе пи­

тане, а престольна) рія* звертай ся до сеЬ необхідного справні по вйавув?г дорогу, яв о ю повинно бути розвлзане нацио- нальне питане із визнану ві х*ю. розвязку яко конечну залач у ^ державної- мудро*

стц. Щ ира воля всіх учасників до поро- зум іня в рамахл,основних законів дер­

ж а в н и х і обопільні уіетупки; котр і до­

вели до нинїшної. політичної рівности прав, мають бути способами до розвязви национального питана. Монарх вкладав не лише на своє правительство обовязок змагати всіма способами до полагоди национального питаня, але звертав ся і до послів з горячою просьбою, щоби довели до осягненя его давного ба­

Задача т о ї. державної рада.

( у ) М инувию ї середи відкрив цісар в престольній салі свого зам ку торже- ственно нову сесию державної ради пре­

стольною річию. котру ми подали в п о ­ передник числах в повній основі. В сій престольній річи зазначив монарх ті за­

дачі, які при участи правительства має сповнити нова державна рада, коли голо­

си з ш ироких верств народних здавна так настійчино домагали ся загального вибор­

чого прана і в тім добачали головні усло- вини правильного і успіш ного националь- но-політичного, суспільного і культурно­

го розвитку поселених в Анстриї народів, тож справедливо монарх, за котрого мо- гутною волею се право стало законом, домагає ся від нової державної ради, щоби она оправдала заявлене їй довірє, сповнила свої обовязки що до держави, подбала о заспокоєне жизнених потреб державних і довершила плідної праці для добра вітчини. На палату вельмож покладає монаох свої надії, що она все буде пристановищем зрілої розваги.

Я ко найпершу задачу нової ради вказує престольна річ її о л а г о д ж у- в а н є в п о р у д е р ж а в н о г о б у д ж е т у, щоби тим способом приверну­

ти правильну господарку державну і згід ну з консгитуциєю підставу. Сповни ти сю задачу повинна державна рада не в інтересі держави, але також в наро­

днім інтересі. Буджетова розправа д ає послам не лиш » спромогу, контролювати д е р ж ів н у господарку, але при сій наго­

д і висловлювати домаганя і потреби ш и­

роких верств народних, вказувати, в чім і як належало би направити або усунути р іж н і хиби і недомаганя державної упра­

ви. Очивидно все те буде можливе лише тоді, наколи державна рада не буде м ар ­ нувати д о рого го часу на всякого рі-да галабурди, на нисокопарні або радикали ні нониси реториЧні послів, що ганяють ся за дешевою ,по іулнрностию, а тим самим лише спиняю ть, хосенну і усніїи- ну робору законодатну і парляменіарну.

Отеє була головца причина, що за остан­

нє дпестилїтє однісенький раз державна рада ухвалила правильно державний буд- бжет в 1902 р., а в ус іх и нш их роках пракительство послуговало ся §-ом 14-им або що найбільше могло дістати будже- тову провізорию. Обструкцийними зм а- ганями і галабурдами позбувала ся дер­

жавна рада самохіть найважнїйш ого пра­

ва контролі державної управи і госпо­

дарки а посли не мали спромоги вияви­

ж ана.

Дальшою задачею нової ради вва­

жав монарх р е ф о р м у у п р а в и д е р ж а в н о ї , котра була би твором рівновартним теперішньому політичному перестровви Реформа орґанїзациї полі тичних властий буде опирати, єн на утвоч реню о к р у ж н и х у р я д і в підвла­

дних намісництвам. Адмінїсграцийні під­

валини мають бути улїпш ені, скорочене ходу інстанций мав прискорити цолаго- ду справ, а окружний поділ адміністра­

ц і ї має зближити пласти до населеня, і довести до тїснїйш их взаємин м іж ни­

ми в прилюднім житю .

Вже ті задачі вказані престольною річию на полі в н у т р і ш н ь о ї н о- лїтики, дадуть новій раді державній чи­

мало роботи. Довести до того, щоби »сво- боду погодити з ладом* з підм огою зміни реґулям іну, привернути державі н а ц и о н а л ь н и й м и р і тим спо­

собом »перемінити национальні сили в державні*, а після реформи конститу­

ц ії в напрямі загального права вибор­

чого повести до реформи державної адмі­

ністр а ц ії, — все те буде вимагати д ій ­ сно реальної роботи, до якої потрібна певна, обезпечена більшість в погольскій палаті. Тимчасом престольна річ не натя­

кає зовсім про те, я су правительство утворить собі більшість, що при нових відносинах в вельми трудною справою.

Внравдї потворили ся великі, зєдинені сторонництва, як християньскі суспільни- ки, социнлїсти, ческий клюб, польске коло, нїмецкий союз национальний, але всі ті сторонництва оперті на двояких иідвалинах, суспільно-політичних і нацио- нальних. Навіть социялїстичний клюб був приневолений своїм членам позволити на утворена национальних ґруп, котрі будуть іти окремо, нераз супроти себе, в национальних справах. Подібнож одно- цїлий национальний клюб ческий містить в Своїй звязи ріжнородні живла, а н а ­ віть нечисленний в порівнаню з иніними великими сторонництвами „малоруский клю б“ зложив ся з галицких национал- демократів, радикалів, москвоф лів і бу- ковиньСких националів. Само про себе розуміє ся, що с ї сторонництва на зйерх так звдинені в одноцїльнґ клюби будуть при ріж н и х голосованях рознадати ся 'і1 Групувати ся відповідно своїм окремим поглядам і змаганям национальнйм, Су­

спільним, народно-госнодарским, 'культур-'

турним і тут побачимо таке угруповане

кождочасне, як в калейдоскопі при ко ж -

дочаСнім его поруш еню окремі ф іґури

і комбінациі. Очивидно не лише для

правительства не, буде се легка справа

(2)

кермувати парламентарними сторонниц- твами, але й предсїдателї клюбів, котрих конференції доси давали правительству поруку і обезпеченє для переведена ко­

нечних справ в палаті, не будуть могли так легко правити своїми клюбами і запоручити хід голосованя у важних справах.

(Дальше буде.)

щоби австрийский цісар промовляв до своїх народів без вмішувана мадярских шовіністів. Супротив австрийских народів вільно правительству і Короні висказати бажана єдности і ненарушимости праґма- тики навіть тоді, коли би вже тої єдно­

сти і зовсім не було, а так само вільно Мадярам не признавати єї, або ограни- чити тілько до 1917 року, або і цілком знести, але не вільно вмішувати ся їм у австрийску внутрішну справу, якою є престольна промова, звернена до членів австрийского парламенту.

Попри се нїмецка праса заміщує про­

сторі коментарі, а навіть поодинокі голо­

си визначнїйших парляментаристів з о- значенєм вражі нь, виглядів і надій, які викликала престольна промова. Годі ре­

єструвати нам ті всі голоси, а зазначимо тілько, що так само і ческа праса ’нри- сьвячуе престольній промові особливу увагу, підносячи сю обставину, що она затратила свою фо малїстичну цїху, а з енерґічною ндерносіию порушила неї найжизненїйші справи держави. Се за­

значили передовсім Хагодпі Ьізіу.

Польска праса ріжних відтінків під­

несла р'.жні моменти з богатої змістом престольної промови. При тім случив ся Сагеї ї паго(1о\у-ій такий Іарзиз, що зазн а­

чивши, немов то престольна промова по­

рушила всі справи, які лежать в програ­

мі жадань польского кола, вичислила обезпеченє робітників на старість і на випадок неспосібности до праці, яко оден з тих постулятін. Невжеж нольскі дідичі такі скорі платити асекурацию за робі­

тників, коли хотять спроваджувати аж хіньских кулїсів, щоби тілько не підвис- шити марної платні' рускому робітникови?

Иишим орґанам впало в ухо найрадше

»уздоровленє краєвих фінансів*, розвій середного промислового стану міского і ся обставина, що хотяй монарх означив яко ціль австрийскої рациї перетво­

рене национальних сил недерж авні сили, то зовсім тим не жадає абдикациї наро­

дних ідеалів.

Про значінє престольної промови і порушених в нїй квестий для руского народу поговоримо слідуючим разом.

Заворушене у Франциї.

- їП :.т ~ ~

-'-і ’ ' - ;

Для не-Французів. ста? прямо незро зумілим цілий той рух виноградників у полудневій Франциї 'Силою прецінь не примусить сн нікого пити -вино, а щоби, .да^скати заказ фальшоддня ЯДОІц. не;)

тре<5# до <?сг,о аж новстаня тим більше, що правительстро і палата депутатів з як, найб^ьрирю припил ьностию віднесли ся до полудневих жадань. Отже щоби поррз-уміти ситуацию, треба знати відно- дпенє полудня до півночи Франциї.

Хотяй господарско менше важна сторона, було полуднє завеїгди тим чин­

ником, яке надавало тон у Франциї че:

рез свою рухливість і достарчуванє ви­

значнїйших людий у францускім пу.бЛиг чнім і політичнім житю. .1 тепер засідає трех членів міністерства з між полудне­

вих виноградників. Про полуднє завеїгди правительство найбільше дбало, а при поборюваню . фільоксери — як сг ми вже зазначували— понесла ціла Франция знатні жертви видатку понад мілїярд

— 2 —

Голоси про престольну промову.

Престольна промова в кождій кон- ституцийній державі перестав бути про, явом особистих поглядів Корони, а е еляборатом цілого поавительства, якій Ко­

рона дав свою апробату, відчитуючи сю деклярапию заступпям народа. Так от- жеж і з теперіш нії престольної промови при отвореню нової каденциї державної ради можна вносити на курс політики правительства так у внутрішних, як і за- граничних, господарских як і політичних справах.

Я к престольна промова стрінула ся у всіх народів А встрії з великим при- знанєм, так на Угорщині збурила богато злої крови. І в се зрозуміле, коли зва­

жимо, що Корона висказала ся з великою рішучостию про дальше відношене обох половин монархії, яке в ніякий спосіб і на жаднім поли не повинно загрожувати праґматичній санкції. Вшіарезі, прибі- чний орґан Кошута, називає прямо не­

сподіванкою таку енунцияцию Корони, коли відомо, що цілий угорский нарід, як і правительство, вийшовши з лона п ар тії независимости, не хотять цлової спільности, а тілько трактату і не даль­

ше як по рік 1917, а не для будучих поколінь. Вибарезіі Нїгіар витикає яко політичну похибку, що в престольній промові злучено економічні квестиї з пра­

ктикою, яка трактує про зовсім инші справи, а се може тілько довести до но­

вих конфліктів, однак ніяк не відведе мадярский'нарід від нестримного змага- ня до цілковитої економічної самостій- ности. Також і другі мадяреві дневники

— загалом вся мадярска нраса ниступіи- л а з острими рекримінацинми протйв престольної промови, а- навіть сам мінї- стер торговлї Кошут в клюбі независи- мцїв застеріг ся против увіковічнювдня австро-угорскої спільности ^ ч е р а був .надто угорский президент міністрів др.

Векерлє у Відни і конферував з міністра­

ми Беком, Коритовским, і відтак з

м і н і,

стром Ерентальом, так що пішла чутца, що его відвідини дотичили нласце пре­

стольної промови. Однак півофіцияльно заперечено сему, пояснюючи, що щл.исо подорбжи угорского премієра були сцрави угоди-, які при теперішних спільних, на­

радах-поступаю ть успішно Наперед..

Супротив тих мадярских рекримі-

;мінаций віденьска праса застерігає ся енерґічно, виводячи, що коли Корона з Мадярами зносить ся, чи дає їм навіть політичні уступки, то в Австриї уважа­

ють се яко справу лячного відношена між угорским королем а народом і нікому на гадку не прийде закладати против сего які протести чи застережена. Так само нехайже панове Мадяри позволять,

франків на відновлене полуднево фран- цуских винниць. Се попсувало так яолу- дневцїв, що они забажали тепер прямо, щоби північ платила за них також і по­

дати , а они самі довівши своїх мерів до абдикациї, скинули ся всяких дер­

жавних обовязків.

Сего вже було за богато для пів­

нічної сторони і всі они скупили ся к о ­ ло правительства. щоби дати рішучий відпір такому крамольству. Зразу прави­

тельство само пособляло винному рухо- ви, яко чисто економічному і навіть спонукало дирекцию зелізниць, щоби д а­

вала знижки і окремі поїзди для прибу­

ваючих на стотисячні віча, які громади­

ли ся в тій цїли в ріжних місцевостях полудневої Франциї. Однак коли промо­

ви агітаторів стали проповідати прямий бунт, а претенсиї орГанїзацийних комі­

тетів перейшли поза границю всякої мо­

ж ливосте Клєменсо з небувалою до те­

пер енерґією забрав ся зробити конець з крамолою.

В полудневій Франциї лиє ся горо- жаньска кров. В Нарбон побудовано ба­

рикади, облягано префектуру, обкидано війско камінєм і отнорено до него стрі­

лянину з револьверів. Вкінци і війско в дповіло сальвою, впали трупи і богато ранених. В Монпеліє по обох сторонах були ранні, а битки з війском тревали цілу ніч і місцями були дуже завзяті.

В Перінян підпалено будинок префекту­

ри, а рівночасно місто в чотирох сторо­

нах, так що ратунок був дуже утрудне­

ний. В Нарбон схопили одного комісари і держать яко закладника. Вчера оголо­

шено там наглі суди

В палаті депутатів на інтерпеляцию депутата Альда в справі подій на полу­

дня, президент міністрів Клєменсо з а ­ значив, що всякі розкази що до арешто вань були доконані без заворуш ена су­

покою. Натомість онодї заатаковано пре­

фектуру в Нарбон і судовий будинок в Монпеліє. Я боронив — заявляє презес кабінету — публичних будинків і даль­

ше так буду поступати, доки мене не скинете. Розкази, які я видав війску є слідую чі: Доперва в послїдній хвилі ла- дукати і стріляти на випадок небезпе­

чносте Хотнй серце мені кровавило ся, було се моїм обовязком, бо ходило о єдність вітчини. Колиб агітатори знали, що они вчинили на пцлудни, були би здрігнулн ся перед,: тим (Порушене). .Чи думаєте,, панове, що в теперішних уедо- цинах має ся охоту о.сгаги при власти?

(Помрук), Війско, яке візвано . до оборо­

ни підпрефектури Нарб >м, при-нято,; не зцати. чому, револьнеронимц стрілами. /

Деп.,:М.іляк кличе: Війско . не;-відпо­

віло на стріли, вояки є. героями!-(Довго­

тривалі, загальні оплески).

Клєменсо: Пальба тревала дальш е.

Виділи, як вояки падали від куль, — тоді візвано єще два рази товпу, щоби 4щзіЙшла ся. Відтак прийшло, що мусїло прийди.. Одна особа, убита, а коло 15 ра­

нених, жадна з них тижко. Ранних по

стороні війска є богато. Понад се не

знаю більше нічого. Бльш ість дневників

принесла неправдиві вісти. В Нарбон у-

рядники взагалі не могли порозумівати

ся зі собою і одержувати інструкциї. —

Подібні події збули ся також в Монпе-

(3)

з

лїе, а серед збунтованих була там та­

кож знатне число давних злочинців.

Майже всі арештовані в Монпелїе се молоді люди, приналежні до антирепу- бликаньских сторонництв. (Оплески на лівиці, гамір на правиці).

Сі ревеляциї преміера Клеменсо бу­

ли тілько одним еп зодом, бо події на полудни поступають скорою ходою. 0- нодї вечером в Адже по оозказї дневнім дві компанії 17 п. піхоти помашерували воружені до монастиря сіє )а Каіітііе. де є уміщених 4 компанії і примусили їх до дальшого породу з ними. Тих шість компаній в товаристві коло 500 маніфе­

стантів виломило браму в нових кош а­

рах і примусило стационованих там во­

яків, які були вже в ліжках, прилучити ся до них. Число нерішених було д о ­ сить велике. Цивільні особи висадили відтак браму до маґазину амунїциї і з а ­ бравши острі набої, розділили їх межи вояків Збунтовані вояки стріляли до тих, що не хотіли получити ся з ними.

Повстало загальне замішане. Нерішені вояки перескочили через мур кошар і вїікли в ріжні сторони. Разом всіх збунтованих остало 300 вояків і кождий з них мак по 200 набоїв. Они рушили до Нарбсн, щоби там вистріляти кіра- сиєрів, але звернули до Безівр. Прийшли там о */, рано. Однак тут не удало сн їм приміститись в кошарах 81 н. п., а змучені до коайности, поручили підире- фектови, щоби зробив проііозицию пре зидентови кабінету, що они повернуть супокійно до кошао, коли одержать з а ­

певнена, що з причини свого поступіка- ня не будуть карані. Президент кабінету відповів еейчас, що відкидає всякі пере­

говори з бунтівничими вояками і ж а­

дних услівій не приймає. Кабінетова ра­

да, похвалила в пїлости поведене прези дента кабінету.

Як на соииялїстичнр-републиканьске пракительство с,е рішучість, якої не по- встидало би ся жадне монархічне пра­

глій є!

Н о в и н к и

— Календар. В н е д і л ю : руско-кат.: Соні, се. Духа', римо-кат.: Зенона еп. — В п о н е ­ д і л о к : руско-кат.: Пресе. Тройці', римо-кат.:

Иоана Хр. — Ві в т о р о к : русво-кат. Ону­

фрія; римо-кат. Олени.

— Від видавництва. „Громадский Голос1 доніс в однім з послїдних чисел, що „Руслан"

має перестати виходити. Супроти того ствер­

джуємо, що „Руслан" і в сім і в будучім році буде дальше виходити.

— Ексц Епископ Константин Чехович повернув доПеремишля по докінченю канонічної візитациї сяніцкого деканату.

— Білети на ювілейний концерт Руского То­

вариства пвдаґоі'ічного, який відбуде ся в салі

„Народного Дому" в суботу дня 29. с. м о 7.

годині, продають ся: в книгарня Наукового Тов. ім. Шевченка, в Базари рускіго „Сокола*

і Товаристві „Руска'Бесіда".

— ЗІ „Сокола". Отсим повідомляємо всі на­

ші філії, що нинїшного дня ми вислали до Союза ческих „Соколів" слідуюче письмо:

До Дружного Виділу V Зг.ету ческого

„Сокільства" в Празі У відповідь на цінні запросини україньского „Сокільства" до спів- участи у Вашім V Злеті маємо честь повідо­

мити Вас, що Старшина матерного „Сокола"

у Львові, як тимчасова управа україньского

„Сокільства" в Галичині і на Буковині, порі­

шила ухвалою з дня 20. червня 1907 висказа- ти на Ваші руки чесному народови і єго

„Сокільсгву" горячі баж іня як найсьвітлїй- шого розвитку в кождім напрямі; щоби Ваш нарід як до тепер так і на дальше своїм вельми патриотнчним поступованєм вказував другим поневоленим нациям дорогу до куль­

тури. свободи і волі.

Гівнож ухвалено, запевнити ческий на­

рід і єго „Сокільство" про правдиву і щиру любов україньских „Соколів" до них, як та­

кож висказати слова подиву для невтомимої праці Вашого „Сокола", який в розмірно ко­

роткім часі зумів зєдгнити всі верстви че­

ского народа під прапором „здорових душ в здорових тілах".

Вкінци порішено, що з огляду на стано­

вище, яке провідники ческої делегацій на польский злет „Соколів" у Львові в році 1903 супроти нас займили і з огляду на се, що та справа до теиер ще вирівняна не зі- стала — україньске „Сокільство" корпорати­

вної участи у Вашім злеті — не жаль - - брати не може. Гаразд! — З а Старшину:

А. Будзиновский голова. С. Ґорук за спра­

вника.

— Жертви на новий Василияньский монастир в Уґварі, в якім має заложитись бурса для руских дїтий, належить висилати на адресу:

Н о т а Д оакіт, р г о іо іЬ и т е т , М ипкасз, Сзег- пекЬебу (Нип^агу).

Русско - русько - малоруско - україньский клюб. Більшої несподіванки не могли зробити посли своїм виборцям, як утворити такий дивогляд спільного кацапского - україньского клюбя, проти якого виступила вся руска праса в Галичині. „ Д іл о " зазначує, що посли пацион.-демократичні не мали права іти на такий компроміс з москвофілами і надіє ся, що они для пятьох москвофілів не схотять торгувати чистотою нашої народної ідеї. >Ґалїчанїн«, по наведеню звісних н а ­ шим читачам основних точок сего кацап- ско-україньского компромісу, пише дальше:

• Попа неизв’Ьстно еще при всей тайн- ственности сов'Ьщаній, яким большинством среднпяти послов русско народной партій б и ­ ло принято такое монструальное заявленіе.

Но поступок такій, то не ошибка и не дале- козорность, а прямо изм'Ьна основноЙ мисли нашей партій и негація русской народной и- деи! Против такого поступка наш народ, без сомнЬнія. запротестует р'Ьшительно. Такая солидарнось — то самоубійство, но пока еще не народа и партій, а компацисцентов, участни- ков іюдобного договора. И за що же велась избирітельнія борьба, за що лилась русская кровь?- В слід за таким становищем »ґалї- чанїна" кацапска молодїж вислала до Відня таку телеграму, найдену після донесеня „Ді­

ла* на сьмітнику львівскої почти: „^Уіеп, АЬ§еог<1пеІепЬаиз, Б окіог НІіЬомгіскі. Кнв- зка)а зІис1іепсгезка)а та іа Я іо і, роігийімгзха- (аза ргі м'азхісЬ 'Л'уЬогасЬ, \сухкаху\уа) еі іх т іе п п ік а т гиззкоі ібеі і гиззкаїуо пагойа, о Ь т а п и л з х іт (Іом’іегіе зи т іс Ь іхЬігаііеІеі і

«юргекі з и 'о іе т и зіомш р о зіи р іи 'зх іт и- кгаізкі) кІиЬ роб яіоі и п іх іііе іп у ті и зіо и ч аті, зи'аіо уІиЬокріе піе§обо\уапіе і тохуіуаіеі ісЬ ііі и’уЬіГ іх гиііепзкаи’о кІиЬа, і1і±е зіо ііі зм аі тапсіаіу XV гикі схеяІпіпізхісЬ оі пісЬ хазіирпікои\ р г о і іи т о т зіисхаіе т у раі- (Ііот нагосі ргоіімш мгаз. Качугоску). £,узуі.“

В 24 годин пізнїйше доносить А^гагізсЬе Ког- гезропсіепх, що Марков і Глїбовицкий висту­

пили з малоруского клюбу, а Сезке З

іоуо

додає, що ті посли мотивували своє висту­

плене тим, що в „малорускім" клюбі будуть управа.-.ти нїмецку політику, а не руску, та пише, що сецесионїсти вступлять до ческого наро­

дного клюбу (де будуть могли свобідно пле­

кати свої великорусскіі убіжденія'-. Про хід справ в „чалорускім" клюбі будуть знова мо­

гли інф ірмуваги ся від своїх одномишленникїб*.

- Прогульна до Бубнища. Заряд .Географі­

чного кружка укр. академиків" пригадує сво­

їм членам, що виїзд до бубниских скал з го ловкого двірня у Львові наступить завтрішної неділі рано о год. пів до осьмої. Збірка о год.

7. н і двірци. Білети поворотні (прогулькові)

„..Натерши іо.-історії жсли Гшш ...

, . з

Ч. 38.

Лист Олекс. Барвінського до Із. Воробкевича.

Шляхти нцї 11 го Цвітня

мині’цей чо, рг нииїйїстки По ти хь переговорами

„повіки написати письмв,т«ле'

жадноі о тіми не маю. Си того вношу, іцо Б ілоусь на ті умови незгодився, а дальше що пінт, яко чоловіки дуже легкий дався пози скати для вдеі страхопудськоі — тому підмо ти словесноі Голосові заперечаю и при тіми

переконанні зістанУ; доки о* противніми не не реконаюся. Нашою заданою буде тепери всіма -силами старатися о "грошеве піддержанеє Правди и о піднесеннє іі літературноі варто­

сті. Тоді глянемо найбільшому ворогові сміло ви очи. До оповідання „про Чорцрро|зу" пома- тайбі Тобі та щоби воно могло піднести вар­

тість нашої Правди.

Ж ичу Тобі и цілій Твоій сем ті веселихи и щасливихь святи и прошу йезабувати Твого

.щирого друга Олекси.

Ті иоезиі що Ти ще до Русалки приси­

лань и намь, я тепери нереписуш декотрі до Голосу декотрі до Правди. З и Твоєю „Черни­

цею" я т а к и гадаю зробити. ГІіслата до Біло- уса, щоби надрукувави іі осібно своіми кош- томи розуміє ся кулішівкою и дохіди взяви на коломийську бурсу, а нами дави 100 ексемпляріьи. Яки Ти о тіми гадаєши ?

Чи лЬйиви Ти

мій

листи останний писа- .еачяй переди моїми відиіздоми изи Л ьвова?

В

ідпиши мині

піди адресою моєю іп БхІасЬ сіпсе •)... Рові Таї-рррої на ниніиіний' мій лисп-.

• [ Можеби Ти ви своіхгь творахи об ьясняьи гуцульські слова бо зи нихь мало котре нами відоме, — Щ оби оминати помилки пиши для відріжненя латиньске А ви руеькіми таки:-, г, а ІзсЬ, с, таки; в н ін р . голова чоловіки, бо часоми прийде таке гуцулське слово, щЬ ми его не знаємо, ви такіми разі отже тяжко ті букви розріжняти;

Я хочу працювати тепери серіозно на полю нашоі историі, до чого мині стають ьи пригоді бібліотека Оссолинськихи и универ- зцтетеька гі. Львові. Аре бібліотеки суть х іїт МасЬзсЬІае^егі, а х и т §гйпй1гсЬеп ЗіисІіЛп треба мати хоть кілька историчнихикниж окь піди рукою. Іктория Енгля для наст, важна,

а я іі не можу нігде дістати. Прошу отже Те­

бе если Тобі вона на тепери лйшня то будь ласкави и пришли мині Ое8сЬісЬіе сіег ТГкга- іпе, и. ОезсЬ. V. Наїіс и ^ У Іа Й іт ігя к и ма­

вши. Якби однакпжи Тобі іі треба було до 'Гвоіхи праць, то не роби собі' перепони и не присилай 'мині.

Я буду ви дома 1 до 11. лат. Мая. 11-го відиізджу ді: Львова. Всі

посилки до

мене від­

давай до 8 ;; лйї*.' Мая -піди- адресою — А.

Ваги\ бхІасЬсіпсе 1. Р о зі Тагпороі.

Ч

и

читави Ти діло ЗсЬ1е£е1-з „ІІЬег (ІгашаїізсЬе КиггіІЬ'-т»п<1 ЬіМегаїиг ?“■ Це при­

далось би ТВбі ‘Дуже при Твоім-ь „Козаку- Бандуристі"'. Яка то Твоя рбсправа о йіснях’ь можеби іі можно у Правді друкуваіт'иУ Мо­

жеби Ти іі зладиви и нриолави?

Р. 8. И Тарнопільці засилають свій..,к9- заііький поклінь и бажають веселихи,и н у - сливихи святи Тобі и цілій Твоїй ріемиі. Ну­

кай здорови и незабувай Твого друга Олекси.

Ще про Твого Остапкевича відпиши мині найскорше бо я вже его переписую и сподію ся що я труджу ся для нашого діла се єсть

для Правди. Ол.

(4)

4

належить купувати до Скодього по ціні З К 40 с. Висідає ся на егациї Синевідско вижне.

Поворот до Львова

о

1 ОоО год. в ночи. Упро­

шений Кружком знаний Ґеоґраф проф. др.

С теф ш Руднпцкий виголосить відчит в вику­

тій салі в б\бнискій скалі про ті велитні скали і їм ана.льоґічні в Урину. З а „Ґеоґр.

кружок1': В. Ґеринович, Лґ. .-Іуча/сівска.

— Прогулькова комісия львів. „Сокола" по­

дає до відома, що замовила кілька фір в Сп невїдску в періпій мірі для пань. В разі по­

треби можна буде дістати довільне число фір.

З гірогулькою вибирає ся 4 руских богословів з Угорщини, які перший раз загостили до Га личини і раді пізнати наших людей і наші чудові гори. Звертає ся бачність вибираючи ся наДірогулЬку на легку одіж Г на власна харч, йніні інформациї що до прогульки по

дані в комунїкатї „Ґеоґраф. круж «а укр. ака демиків". Надїемб ся, що в завтрініній пр<

гульці вбзьме участь богато любителів нашої Верховини зі Львова і зі Стрийщини, тим більше що нагода збірної прогульки до бубниских скал рідко лучвє ся. Хто тих скал не бачив

не пожалує труду і невеликого видатку гро шевого. Отже до побачена завтра рано о 7 год. на головнім двірци у Львові!

— Читальня „Просьзіти" в Ваньовичах (коло Самбора) уряджує дня 23. с. м. вечерок в честь Драгоманова. В програму вечерка війдуть: промова, хори, деклямациї і З-актова комедия »Правда все горою». Початок о год 7. вечер. Вступ для селян 10 с, крісла по 1 К. Дохід призначений на будову вл асн ої дому.

— Вступні ІСПИТИ ДО першої І пригоговля ючої кляси на слідуючий шкільний рік (1907/8) відбудуть с я в п е р е м и с к і й р у с к і й ґ і м н а з и і дня 6. липня перед фериями а 1 і 2 вересня но фериях. Зголошуватись треба бодай 3 дни передше і мати при собі: метри ку сина, шкільне сьвідоцтво (як ходить до школи) і сьвідоцтво щіпленої віспи. Приватні іспити з клас висших відбудуть ся із за ско рійшого закінчена шкільного року дня 29.

червня 1907 о год. 8. рано. Рівнож і при сім іспиті мусять зголошеня випереджувати

іспит. — Д и р ек ц ія .

- — „Рідний Край", як ми вже доносили, пе­

рестав виходити в Повтаві. Як довідуємо ся 3 оповістки редакциї, виданої до передпла­

тників, адмінїстрация не застановила вида

тепер вже вільний від довершена самоубий ства. Оженив ся і яко самостійний купець доробив ся маєтку. Прибувши до Будапешту стрітив на улици Уйлйтіого по 26 літах. Уй ляті приступив До Цайслєфй і крикнув: „То .ти жиєш? Так додер^уєщ слова? Тьфу!" Цай

слєр для оминеня збіговища ікігіросив Уйля- тіого, аби порозуміли ся в каварни. Коли за­

сіли при столику, Цайслєр благав Уйлятіого о звільнене від услійгі£амоу6ййства, жертвував навіть противникові! іцший свій маєток, але

^Уйляті відповів: „Не)потребую' твоїх грбший я богатий. Хочу тво о жнт»!“ Цайслєр при­

бувши до : долі І,' йідобрав собі житє. Суд на підставі того листу зарядив слідство і ствер­

див, що Уйляті пропав без вісти.

— Щедрий патриот. В Познані номер не-

Прага. Хаг Ь ізіу доносят , ще міністри Форшт і Пацак подали ся були до димісиї, але на желанє президента міністрів цофнули димісию.

Петербург. Вітте виїхав до Берлина.

Безієр. В цїли здавлена бунту в 17. пол.

піхоти вислано 81. п. піх Коло Безієр прий­

шло між обома полками

д о

битви. Коли 81 п. п. з наїженими баґнетами йшов на 17. п.

п., сей дав сальву у воздух і цофнув ся. Ні­

хто не ранений.

НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ б

реставрация і каварня — ріг ул. Сикстускої . і Косцюшка у Львові

Приїхали дня 21. червня 1907: Ем. Струг тиньрка з Перемишдя, Н. Новотний з Самбоу фа, Григ\ Гацудяч з фаняви, д-рова Гіетруше- вичера з Соколя, да.^фіакс Цетербаум з Бод- шівця,; о.. Ів. Созацьскйй з Черча, Мел. Пелень- ска з Кнїгинич.

Готель

давно емеритований у ч - , : Л 'Скальский. На познаньсжЦі -бруку знали’ єго

ВСІ. Ходив улиця.ми, заі^'яда» т у ї і,^ а м , все в конфедератці, яка пей»> Ч-даила давці ча­

си, і в переношеній капоті. Загально говорено про него яко скупого старика, який' цілими тижнями не брав до уст теплої страми, а д і­

ти на улицях прозивали єго зпрдни.ми сло­

вами, які цули про нег^ домгі від родичів.

Стареньский з уеьміхои..звертав .ся тоді до дітвори, грозив їм палицею і б лі.іііе не робив собі з того нічого. По смерти сей дивак ли­

шив 1,100.000 марок майна, яке в переважній части дістане ся єго родині. В заніщаню пок.

Скальского записано 300 тисяч марок товари­

ству наукової помочи в Познані на образо- ванє польских учеників і ЮО тисяч марок на запомоги’ убогих Поляків. Такого дарунку се товариство ще не дістало від нікого.

Тепер літають Неряси глодинцї, а не Б - люхи капусляники. Дуже численно тепер літа­

ють мотилі, які належать до роду Неряс гло- динеііь (Арогіо сгаїаед-і), як то ми вже раз

зіадали. Пізнійше, іменно в другій полонині ■ ,|Я н більшім підприємстві у Львові. Потрібні:

липня і в серпні! літає инший, білий м о т и л ь 'знане руСКОц нїмецкеї, евентуально польскої т зв. Білюх капустяник (Ріегів Ьгаєєісае), к о - |мови, стенографоване і писанє на машині, трий в далеко меншім числі літає також Оферти з фотографією висилати на адресу:

в першім ноколіню. в маю Білюх капустяник ($£рр&8ЄпІап2 ап бая ІпяегаїепЬигеаи М. & М.

виступає яко великий .шкідник капусти. Н уіій ік, Ргац, СгаЬеп 33. (3—3) В червня капустяник не літає ніколи.

Послїдний репертуар руского театру зі Ярославі. (Саля «Сокола». Початок год. 8. в е - ! чером. Білети продає цукорня її. Гемгіля). і

С о іо 5 з е и т

в пасажи Германій

при ул. Соняшній у Львові.

Нова сеизацийна програма,

в і д 1. д о 15. ч е р в н я 19 0 7.

Щоденно о год. 8. вечер представлене.

В неділі і сьвята 2 представлена о 4. год. ио- пол. і о 8. год. вечером. Що пятницї НідЬ ЬИе представлене. Білети вчаснїйше можна набу­

ти н конторі Пльона при ул. Кароля Людин­

ка ч. 5.

Кореспондент

найде місце на добрих условинах від 1. серп-

Найбільший склад в краю

вництва „Рідного Краю", лише запечатала друкарню, де печатано „Р. Кр.“, „за иечатан е изданій вреднаго направленій". А тими „из- даніями вреднаго направленія" був як раз

„Р. Кр." Редакция повідомляє, що видавни­

цтво переносить ся до Київа; але що на те треба й коштів і богато клопотів та часу, то й слідуюче число не вийде ранше, як за два місяці.

— Для Тов-а вакацийних осель надіслали ласкаво свої жертви в коронах : Тов. Дністер 200, о. Гузар зі складки в церкві Василиянок ЬО, о. Тупись зі складки у св. Юра 29'29, купець Баляс, 26, тов. „Народ. Д ім ' в Ж овкві 16, І Медвецкий, І. Левицкий, др.' Косснк зі Львова і Н. Гординьский з Нового села по 10, др. Ґрабольский зі Станиславова і о. Любо- вич з Острова но 5, Р. Занчківский зі Львова 425, др. Рожанковский з Золочена 2. З а сі щедрі дари складає Виділ щире Спасибіг, та просить всіх добродіїв спішитись з ласкавими датками під адресою: — 0 м г а Вачипьска, Львів, ул. Театиньска ч. 7.

— Жертва америкачьского поєдинку. Неда вно застрілив ся в місті Годмеаевашаргелі а» Угорщині купець Самуіл Цайслвр, поли- вю гщ р л и сг, в котрім оповідав, що упав жерг

•о® американьского поєдинку Ц«й?лзр, яко резервоаий підофицир відбував в р. 1881 вій- скові вправи і мав з товаришем Гейзою Най- штадлєр-Уйлятім, котрий також яко підофі­

цер відбував вправи, якийсь сцір, закінчений американьским поєдинком. Цайслвр, витягнув­

ши чорну «ульку, мав собі до пятьох літ ві­

добрати житє. По двох літах довідав ся, що Уйляті помер в Америці. Цайслєр гадав, що

В неділю дня 23. с. м. >Суєта» комеди в 4 діях Кариенка Карого.

Ві второк 25. с. м. іюслідне не >Продана наречена» опера в Сметани.

представле З діях Ф

Телеграми

з д н я 22. червня 1907.

Відень Вибрані посольскою палатою секциї зібрали ся вчера і по уконституо- ваню приступили до переглядана виборчих актів.

ориґінальних машин до шитя і гаФту, кра- вецких і шезских т а машин пончошкових.

Курс гафту безплатно.

Приймає до направи м анити до шитя всяких системін.

Цінники даром і оилагно.

Й О С И Ф ІВ А Н И Ц К И Й

< « механіх і специялїет

( 1 2 - 1 2 ) .

Львів, Готель Жоржа

Л Ь О Т Е Р И Я К А Р Л Ь С Б А Д С К А

2 тягнена без доплати, 2 164 виграних Головна виграна

100.000

юрон готівкою.

Перше тягнене вже 6. серпня 1907 р.

Ц і н а л ь о с у і к о р о н а

6 льосів лише 5 корон 50 сотиків. II льосв лише 10 корон поручають контори

ВИМІНИ,

трафіки І Т.

Д. «1—5)

Почтові норучеяя: Ковтора иііяі Братів Аібевіпіп (Е й ім іііііг ) в Кракові.

ЩІЯ І

Видав і відповідав за редакцию Лев Лопатиньский. З друкарні В. А. Шийковского.

Cytaty

Powiązane dokumenty

рють ся не тільки иартиї, але також два народи, що там треба полагодити на- циональие питане, якого наглість не дасть ся усунути ані

Мінїстер-президент не опирає ся тому, щоби вільно було промовляти в палаті ненїмецкою мовою, але щоби бесідник подав відтак переклад нїмец- кий, котрий

Зголошувати сЯ належить зараз, залучаючи деклярацию родичів що до точної оплати на адресу: о. ня з долученєм сьвідоцтва шкільного і деклярацаї належить

зане своєї жінки. По вироку зголосив ся до суду брат засудженого з дивною просьбою. Він просив, щоби єго страчено замість брата, бо для єго

і Праде задля занепаду своїх сторонництв, при виборах тратять властиву основу в міністерстві, намагають ся они довести- до зедипеня всіх нїмецких

ви Наукового Товариства імени Ш евченка у Львові, — головою першого на території ро- сийскої України Наукового Товариства він бачить символ

Вправдї півофіцинльно запевню- ють, що сей вислїд в несподіванкою тілько для широкого загалу, а прави- тельство вже з гори було приготоване і числило

і ті затверджаючі синедриони, до яких, як показує ся, має приступ вузкопартий- на, жагальна* короткозорість; инакше они особистих та фракцийних зглядів