Ч. 65. Львів, середа дня 21. марця (3. цьвітня) 1907. Річник XI.
Передплата
ваг »РУС4АНА«
в Аветриї:
чв чїдвн рів.
V Пь.Ч року ..
на чверть рмку А» МІСЯЦЬ
• » в«£.
. 10 в«р>
.. 5 вор.
1-70 м р .
За границею:
пілвж рік . 16 рублів або 36 франків - вв вів року 8 рублів
або 18 фралхіж Поодввоке число 00 10 сот.
и>~— . ’-МЯІ
• Нарвеш на очя І душу ка нарвеш: а ие воаьмеш мпласти і віра не воаьмеш, бо руеке ив серпе і віра русая.* — 3 Р у с л а н о в п х псальмів М. Шашкевнча.
Вихвдить у Льввві що дна врік неділь і русквх еьват о о'І, год. пополуднн.
Редакция, адміністрацій і
«кспеднцля >Руслана< під ч. 1. пл. Дрмбррвсквгв (Хвруи- щини). Експеджцкя місцева в Аґеициї Соколовского в пасажі Гавсмаиа.
Рукописи звертав сялншв напопередне застережене — Реклянацвї неопечатаніа вільні від порта. — Ого.ю- шеяя звичайні приймають ся по цїнї 20 с. від стріч кж, а в «Надісланім* 40 с.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесена но ЗО сот.
від стрічки.
Г іїі І ^ | ' Г. еуч-іГ Гі ■■^внивива——»—— НЕ
виступили їм су про-
Ще деякі замітки до унїверситетскої справи.
(Дальше).
Одначе Єзуїти уміли в Римі своїми і плинами довести до того, що науку в конвіктї Піярів у Львові застановлено, а як король Авґуст III так і папа Климен- тий X III потвердили знов прана і приві
леї езуїтскої Академії у Львові, котру наново відкрию 11. грудин 1759 р. Ми
мо всего того не устає боротьба проти езуїтскої Академії. Краківска і Замойска Академія підносять наново протест, при
думує ся до сего протесту також рим.
кат. школа метрополитальяа львівска, по містах також підносять ся протести (за приводом міста Львова), появляюсь ся чи
сленні брошури, одним словом, як су
часник про сей загальний рух проти езуїтскої Академії висловлює ся: соеіиш Іеггаюдие гаоуеЬапІ! Єзуїти
з обороною проти сего руху
тивного і видали »оЬ)айпіепіа ргаюЛу*, але сим обясненєм стягнули на себе громи цілого краю, як висловлює ся автор Істориї львівсхого університету (на стор. ЗО), так що король видав 1763 року приказ зачинити єзуїтску Академію
— і се є найліпшим доказом, що она була інституциєю накиненою проти волі не лиш е »Козаків і Русинів*, що до котрих нобоювали ся, щоб їх уми поп ехасег- Ьапіпг, але проти волі міста Львова, і Поляків. Дивним отже супроти сего ви
глядає, що теперішні польскі професори добачують в сїЙ Академч почин львів- ского університету.
Одначе мимо королівского приказу на зачинене Академії она дальш е єстну- вала а доперва коли знесено 28. вере
сня 1773 орден Єзуїтів булею папскою з д. 27. липня, котру суфраґан Ґловінь- ский відчитав особисто, перестала єству- вати і їх Академія.
Стало ся ое 'й 1рікЕпїслн 'злуки Гали
чини з Авсгриєю і тепер шкільні справи в Галичині почато уладжукати н а н о- в о, на основі авітрийскої системи. В Аветриї утворила Мария Тереса в р. 1760 заходами Уап 8уіеіеп-а т.
зв.ЗіиЗіеп-
ІЮІС0ПППІ88І0П
у Відні, котра заняла ся орґан'їзациєю всего шкільництва і упра
вляла шкільними справами аж до 1848 р., коли утворено міністерство просьвіти.
Ґр. П ерґен, ґубернаї р гплицкий, писав до Відня 1769 р., що «треба впоїти на
зеленю в Галичині зовсім и н ш о г о д у х а н а р о д н о г о (МаІіопаІ£ЄІ8І)„
єзуїтску Акаде.':ю львівску перетворено в цілей.
Особливого цісар Йосиф II. почав дбати про подвигненє висшої просьвіти в Галичині і ш чав вводити на нових основах оперті колєґії, а дипльомом з 21. жовтня 1781- заснував у Л ь в о в і у н і в е р с и т е т , інавґурований тор- жестзенно 16. іистопада 1784, названий И о с и ф и н ь е к ц м . Отеє є найліпший доказ, який почин мав нинїшний львів-
ский університет.
(Дальше буде).
Анархія в Ромунїї.
Очивидно, жиди найбільше наробили крику, але при ромуньскій революциї, як се ми зазначили були за р аз з почат
ку, не розходило ся головно о них, але о загальне, аь ’ ру.іс'рнчче повстане всього ромуньского селяньства. Характеристи
чною при тім є ся обставина, що роз
рухи розпочали ся не в біднїйших і більше визискуваних околицях, а там на Волощині, де нарід наймаючійшии і пі
сля року надзвичайного урожаю, який на три роки наповнив шнихлїри ромунь
ского хлібороба. Се є доказом, що ро- муньский мужик изяз більше з «ідейних*
мотивів за сокиру і смолоскип, внаслі
док. аґ.тациї, як з причини економічного гнету і визиску, який безперечно є г о ловним і загальним підкладом тих сум
них
ПОДІЙ?Однак розміри сего насильного про
тесту сїльского населеня против істнова- ня бонреких лятифундий і системи їх пахтованя і, підпахтованя хліборобам вийшли далеко поза міру потрібного на
тиску, щоби спонукати пранитель^тво до аграрних реформ: Зар аз но перших мі
сцевих розрухах король змінив прави- . покликуючи визначних лібера
лів на мінїстерскі фотелі і видав мані
фест, н якім поробив далеко ідучі при
речена що до полїншеяя економічних условіні хлїбороского населена. Та мимо сего морд і иожога несли ся дальш е по краю, повстанці громадили ся в кілька тисячні ватаги, нападали на міста і мі
сточка, нищили людский добиток, збит
кували ся ж істоко над своїми жертвами та не вагали сн навіть підступати під столиці Букарешт, Ґалач, Ясси.
Одно при тім є надзвичайно зна
менне: війско остало всюда вірне свому обовязкови, хотяй се чисто национальна
армія і кров з крови, кість з кости ре- вольтуючих хлопів. Прямо страшно чи
тати, з якою заїлостию і безпощадно- стию кидали ся на себе обі сторони, яких нїчо більше не рігкнило, як тілько мундур; перед роком, двома ті вояки ходили так само в довгих сорочках і к'иптарях і по році, двох так само будуть становити мужицьку юрбу; нині они б ез
пардонно стріляють до неї, кладучи тру
пом сотки, ба тисячі братів, сестер, бать
ків та магерий. Та чи в одній Ромунїї так є? В Росиї так само, мимо нещасли
вої війни і трудів, які задля неї мусїла переносити армія, она остала з деякими виїмками між моряками, вірною свому прапорови, а між лотишекими хлопами розвинула такі самі страшні репресія.
В селах Беру і Станікцях влашчань- ского округа в Ромунїї прийшло було до формальної битви між війском а хлопа
ми Ось єї опис після ориґінальноїтелє- ҐПД.МЦ ЕгетбепЬІаіі-у: Коли довідано ся в повітовім місті Дгкурджево, що велика сила хлопів, яка хотіла іти на Букарешт, злучила ся з бунтівничими хлопами в Ста- нівцях, ніслано туда 6 гармат і 6 возів з мунїциєю ПІД командою капітана ГІо- песку, 2 ескадрони кавалєриї і один ба- талїон інфантериї з 2 гарматами під командою майора Оресгеано. Кілька осіб хотіло як стій поспішити до С тановець/
щоби повідомити хлопів про силу нійска і порадити їм, щоби втікали, або піддали ся. Однак їх арештовано і. хлопи не зн а ли нічого, що їх чекає. ' Війскові відділи підступили найперше під село Беру і ; оз- почали з віддаленя 1500 метрів пальбу шрапнелями.
Богато хлопів, так мужчин як і женщин та дїтий утікало на окресні го
ри; за ними погонича кавалєрия і без милосердя вибила до ноги. Потому по
чала артилєрия давати сальви. Між тим кавалєрия і інфантерия відтяли довкола село. Вистрілено 11 ?альв гарматних.
Народа разом з прибулими повстанцями було в тім селі коло 7 000 душ, а з них заледви кілька десяток успіло уратувьтч ся. Ори вході до села представили ся відражаючі картини: убиті жінки, діти худоба, ціле село зрівнане з землею. П о
тім почали війска підступати против се
ла Станівцїв, власність посла Лягови-н.
Тут хлопи були приготовані до борби, воружені сокирами, косами і т. д. Коли війско наближило сч, кинули ся ватаги хлопів на ряди, і згинули під кулями.
Село взяла артилєрия під огонь, внаслі
док чого пожар знищив єго до тла. Тут
2
вистрілено вісїм сальв гарматних. Весь добуток хліба з осени пропав гнаслїдок артилєрийскої пальби. Коли донесено ко
ролеви Карольови про події у Власні, він попав в омлїнє, з якого доиерва по довгім часі зміг прийти до себе.
Ромуньский консуль у Відни поя
снив на запит дневникарів про причини сего повстаня, що велику похибку зро
било румуньске правительство даючи свого часу гостинний азиль иеребігцям з Потемкииа. Ті моряки, осівши між румуньским народом, і заприязнившись з ромуньскими студентами, ширили між ними анархістичні утопії, підбадьорювали класове завзяте та заохочували до ору- жної розправи. Отеє є немов відповідь тим молодим ,, політикам0, що перед трома роками обурювали ся на нас за те, що ми. не могли одушевлягн ся та
кими анархістлчно безцільними проява
ми, як потемкчнівский епізод в росий- скій революциї.
„НиІЬепійсЬе Коггезроп(іеп2“
Для доповненя місячника »0кгаіпі- 8сЬе К ш кізсЬаїн, задля подаваня загра- ницї всестороннїйших і сьвіжійших вісток про руско-украіньскі справи, стане на днях виходити у Відни друга руска чя- сопись на нїмецкій мові п. з. »КиіЬепі- зсЬе Коггевропсіеп2<. Се видавництво приняли на себе люди, близько стоячі до
>ТТкгаіпі8сЬе КшкізсЬаи*, (видавець н.
Вол. Кушнір, відвічальний редактор др.
Роман Тустановский), так що оба орґани не будуть ніяк робити собі конкуренциї, а противно, підпирати себе взаїмно. Про значінє і напрям нової часописи пише видавничо-редакцийний Комітет:
Що се таке »КиіЬепіасЬе Когге8роп-
<ІЄП2« і яка її задача ? Отже »КиіЬепізеЬе Когге8роп(іепг< не буде часописою нор
мального тину. Перш усего буде вона появляти ся на правах рукописи і буде друкована лиш на одній стороні великого листка. За-вдакем сеї кореспонденції бу
де подавати найсьвіжійші вісти з нашого жити, передовсім змісту політичного, а далі і найсьвіжійші, цікаві для чужинців прояви национального житя україньского народа. Окремий відділ буде присьвяче- ний реєстрованій фактів надужить, які в
»Ь’кгаіпІ8СІіе КшкізсЬаи* задля літера
турного характеру сеї часописи не мо
жуть бути підношені систематично у всій їх наготі. Статий нормального покрою наша кореспонденция також не буде мі
стити, а тільки короткі поглядові статі з реферованєм політичної ситуації, політич
них комбінаций, одним словом есенцию того, що становить тему ґазетних статий.
Круг інтересів »КчіЬепізсЬе Коггезр.оп- СІЄ112* буде зовсім відмінний, як »ІТкгаі- пізсЬе КипйзсЬаи*, так що »КиіЬепізсЬе Коггезропсіепг* буде доповненєм і зна
менитою ілюстрациєю статей »ГІкгаіпізсЬе КипіівсЬап*. Коли »ІІкгаіпі8сЬе Кип<і- зсЬаи* розсилає сн по редакциях евро- пейских часописий, по европейских уче
них, письменниках, публіцистах, дипльо- матах, політиках і т. д., то »КиіЬепізсЬе Коггезропсіепг* буде призначена для ви
ключного ужитку часописий і се є також
причиною, що друкує ся вона у найдо- гіднїйшій задля сего формі — на одній стороні.
Ваги видаваня нашої кореспонденції з окрема підчеркувати не потребуємо. ГІо- при десятки і сотки инших зглядів вже сам згляд на вибори достаточний, щоб таку часонись покликати до житя. Коли розуміємо значінє оиінїї культурного сьвіга (її силу пізнали ми в цілім її ма
єстаті після увязненя і голодового страй
ку україньских студентів), то не сьміємо пропустити ніякої н а го д і інформована Барони про наші справи, не сьміємо про
пустити ніякого надужитя. щоби не дізнав ся про него культурний сьвіт. Ніякий проступок польского пранлїня в Галичині не сьміє так, як доси бувало, пропадати в стосах старих ґазетних чисел, а повинні ми про се. телефонувати скрізь по Ечропі.
Скільки то шуму в Европі наробило увяз- ненє україньских студентів через те тільки, що сьвіт в сам час дізнав ся про се.
Алеж ми знаємо, що насильство, якого доконано над україньскими студентами, повторяєть сн у нас систематично і в далеко нрикрійніій формі над темними верствами нашого народа. Ми мусимо показати сьвітови, що голодівка українь
ских студентів, се не відірваний факт, а тільки звено в ланцюху злочинної си
стеми. Голодівка україньских студентів звернула на себе увагу сьвіта своєю о- риґшальностию; нона була незвіпайно різким протестом, на який могла здобути сн сотня енерґічних, молодих, інтелїґен- тних людий, — алеж друга голодівка не скоро повторить ся, а кривди запо
діяні нашому народови не зменшать ся, скорше хиба зростуть (тібе ухвали га- лицкою сойму). Резервувати їх для нас самих, що відвикли добачати нераз в найпоганїйніих проявах брутального гнету обид людского, горожаньского і национального достоїньства, на вільно.
Річі;,
які внас діють ся ня деннім по
рядку, які реферують ся в нашій пресі в рубриці новинок, — се самі сензаций- ні вісти для преси культурного сьвіта Я к раз галицкі надужитя заслугують, щоби для їх реєстрованя отворено окре
мий орґан, .окрему чорну книгу. Для них сим заведено в »КиїЬепіззЬе Коггезроп- сіепг* з конечности окремий чорний відділ.
В противеньстві до Щ кгаіпіасЬе КипсІзсЬаи*, яке в своїх статях подає річи інтересні змістом і думками не лиш для чужинців, але й для своїх читачів, буде »КиіЬепізсЬе Коггезропсіепг* пода
вати тільки материяли аж надто добре знані кождому Русинони.
Доконечним услівєм істнованя кож- Дої жореспонДенциі* є, щоби вона була точно і совісно інформована про всі біжучі справи. Тому звертаємо ся з ду
же серйозною просьбою до всіх наших політичних орґанїзаний без ріжницї вар
тий і всіх кореспондентів нашої преси, ІІО- вати нам можливо скорі інф орм ації про всякого рода надужитя, про. політичний рух і т. д. Інформациї повинні нам бути доставлювані в засаді телєґрафічно.
Однак ми ограничимо телеграфічну пе
реписну до справ дійсно актуальних. Н а
діючись, що наші політичні орґанїзациї зрозуміють вагу справи, ми певні, що
наша часонись дізнає з того боку нра_
вді'.вої піддержки.
Завважаємо, що »КиіЬепізсЬе Ког
гезропсіепг* порішено видавати що ти
жня. Колнб однак показала ся потреба, колнб обєм часописи не міг відповісти скількости актуального материялу, то ми готові видавати нашу кореспонденцию і двічи в тиждень. Заявляємо також, що наш а кореспонденция не буде і не може держати ся правильних днів появи, а тільки її поява буде залежати від степе
ня актуальної™ материялу. Пои тім не виключена можливість, що в даний пе
ріод кореспонденция може виходити хоч би і що другий день.
На чергу приходить материяльна сторона виданя. Нерпі усього завважає- ємо, що наш а кореспонденция як за га лом всі кореспонденції, усталеної пред- іілати мати не буде вже хоч би задля того, що не знати, чи появить ся вона до кінця року 40, чи 60, або й 80 ра
зів і розсилати її будемо по сьвітї, як се виходить з натури нашого положени все одно, за гроші, чи даром і передо
всім даром. На кождий спосіб ми мо
жемо предвидїти тільки кошти виданя, а евентуальних доходів ні. І нам, що видаємо >КиіЬепізс.Ье Коггезропсіепг*, не рефлектуючи і не можучи рефлекту
вати на заробок, приходить ся відкли- кнути до загалу, щоби взяв собі до серця долю сеї часописи. Ми надїємо ся на успіх нашого зазину тим більше, що вже тоді, коли на сторінках ,,Дїла“ по- явило ся бажане перемінити „БкгаіпізсЬе КипдзсЬаи1' на тижневник, деякі перед-г платники сеї часописи заявили готовість зложити на сю ціль пропоновану тоді автором статі „Чи треба, щоби про пас люди знали11, квоту 20 корон. Ми самі не можемо ніяк поставити певної сталої передплати, бо як згадано, кореспонден- цин, се не нормальна часопись і поя
влятись буде на зовсім окремих услі- вях, задля чого і її ціні в ніякім ви
падку не може стояти в пропорції до вартосте паперу і коштів друку. На ко
ждий спосіб заявляємо, що грошеву ири- силку від 15 короп будемо уважати од
ночасно і за передплату, без огляду на те,- як часто ..КчіЬспізсЬе КоГіезрОПСІеОг11 буде появляти ся (в кождім випадку найменше раз іїі тиждень)і- Просимо тих добродіїв, що годять ся поперти наше діло, щоби
ЗК0ЛИЛИпоспішити сн з при- ейлкою гроший. бо справа появи нашої кореспонденції не терпить з відомих причин проволоки. Перше число ми в и даємо за кілька днів.
Просимо . І І Ш Ш І н р « ш т у .
І ■■ І ■ -
II,I,
І - -- І ■ ■■■ І
ІІІ11
II 0 В ІЬН к и
Календар. В с е р е д у : руско-кат.: Якова іспон., Томи; римб-кат.: Ришарда. — В ч е т в е р : руско-кат.: Василин евмч.; римо кат.::
Ізидора
— Великий духовний нонцерт під покрови- тельством Ексц. Виреосьв. Митрополита Аи- дрея Шептицкого на дохід „Народної Лїчня- ЦЇ“ відбуде ся дня 11. цьвітня в четвер, в салі „Народного Дому" о год. 7 і/, вечерк
з при ласкавій співучасти наших нерворядних
сііівацких сил Впов. и-нн Л. Прокешівної, н.
'Геодора Я. Паеїчиньекого і хорів питомцїв духов. семінари! і учеників академічної ґімна- зиї. В програму, яка докладнїйіпе єще буде оголошена, входять хорові концерти Бортнянь- .ского: „Господи кто обитаєт", „Воскликнїте Господеви", „На тя Господи уловах" і „Скажи мені’ Господи"; дальше М ендельзона: „Ілия"
і „Єрусалиме", сопранові соля п-ни Л. Проке
шівної, Кінцля: „Бвангельский чоловік" (Е-
\гап£е1ітапп) тенорове сольо н. Т. Я Пасї- чиньского в супроводі дїточого хору і фісгар
монії. З огляду на сподівану присутність на
шого Архієрея, концерт заповідає ся велича
во, тим більше, що духовний концерт у нас тішить ся особлавшою симпатиєю, а і ціль єго дуже гуманна.
— Руский урядовий яїик ухвалили завести у себе дальше отсї гдомади: Вишки, Двірцї, Котів, Потік, Рекшин, Рибники і Стриганцї (пов. Бережани), Бабинці коло Кривча, Білівцї, Боришківцї, Вільховець, Болківцї над Дністром, Горошева, Завале, Залісє, Дзвинячка, Іване пусте, Козачина, Ланівцї, Михайлівна, Нанівцї, Пилипче, Саногів, Трубчин і Шуиарка (повіт Борщів), Корсів (иов. Броди), Лїщннцї, Ново- сїлка яаловецка і Сороки (пов. Бучач), Бани- ця, Бортне, Бодзки, Білянка, Довге, Ганчова, Ж диня, Конечна, Крива, Квятоль, Липня, Лосе, Луг, Маластів, Нацина вел., Незнаєва, Новиця, Прегонина, Потрупіне, Понтна, Радоцина, Ре- гетів вижний, Регетів нижний, Ропиця руска, Ронки, Рихвалд, Сквиртне, Смерековец', Устє руске, Чорне, Ясенка, Вапенне і Волинець (пов. Горлиці; се є всі руе.кі села з виїмкою девятьох), Кривеньке (нов. Гусятин), Торгови
ця і Топорізцї (нов. Городенка), Золокоть, Л е
ти,і, Лугиня, Опака і Стороння (нов. Дрогобич) Колоденце (нов. Ж овква), Дроговиже (пов.
Ж идачів), Бонишин, Почави, Хильчицї і Юсь ковичі і пов. Золочів), Нивицї (нов. Камінка стр.), Дебеслчвцї (нов. Коломия), Гуменець (пов. лПьвів), Мочеради (нов. Мостиска), Лисе (пов. Підгайцї), Яксманичі і Селиска (пов. Пе
ремишль), Баня-Березів, Мишин, Уторбни і --Слобода рунґурска шов. ГІечепїжпн), Дитятин і Хохонїв (п в. Рогатині. Вільки мазовецкі (нов. Рава р ), Грімно і Татаринів (иов. Гудки), -Сілець бвлзкий і Пархач (пов. Сокаль), Стара Ропа (пов. Ст. Са.мбір). Гірне і Конюхів (і.ов.
Стрий), Голучків (пов. Сянок), Вербовець (нов.
Теребовля), Ві.тьіпапицч і Ворона (пой Тов
мач), Воля стариска, Стариска і Тучапи (пов.
Яворів). Руский язик ухвалило завести доси 426 громад, а найбільше в повітах: горлиц- кім 33, рогатиньскім і тернопільекім п о 2 6 ,
сокальскім 24, боріцівскім 21, мостискім і ся-
Материяля їв історяі ж и Гим ,5, 3 КіІМИИШ.
Ч. 8. -
Лист Д. Танячкевича до Із. Воробкевича, писаний 1865 р.
/ ’ (Дальше).
Соколе мій сизий! й Тобі однака робота
— дорога! — Коли нозбіраєпі'ь навкруги себе -уввееь той свіжий воздухі,, гой чудний та є мничий, що' імі, поетичні незнані гуцульскі лиця дишуть, у Твоєму серці (прочитай про- л о їь до Гайдамаків!, — н новидижь, скільки то добра находилось вд> душі Тараса, скільки душт» там'ь пре жпвало!),. — ' почуєсся тоді у своій силі, — и Орле мій Буйній! мій Співаче єдиний, тоді витягай ііісню на розлогі нути!..
А тепер, мій Золотий, бажаю Гобі, хви
линочку одпочинку, — щобт, набрав Ти новоі сили! — Теперь читай собі мій Єдиний! — усувай Твоі хиби, котрі шкодять Тобі!
Перша, найважнійша Братіку єсть мова:
— Ти сам'ь десь дізнався, — тай добре до
бачили, що вона Тобі трудності робить, коли взмагаетця, взноситця душа у поезіі. — Чу
дна мисль Твоя мусить неразт, остатись, від
I ноцкім по 17, бережаньскім 1.5, бобрецкім і істрийскім по 12.
— Охорона руских еміїрантів. Дня 28. мар і ця вдбули ся в львівскій духовній семінариї І1, заг. збори новозаснованого Тов а св. Р аф а
іла для охорони руских емігрантів яко філія головного 81. Каїаеїзхегеіп'у в Відни. однак з повною автономією. На зборах явилось звиш 80 членів духовної і сьвіцкої інтелїґен- циї, яка з великим заінтересованєм вислуха
ла вичерпуючого і на основнім досьвідї опер
того реферату о. Ганиакого про далекосяглу важність змагаючого ся еміґрацийного руху.
Товариство поставило собі дуже важну за д а чу і має надію, що суспільність попре єго морально і материяльно. Заг. збори вибрали отеей виділ: радник Тит Ревакович, голова, о. др. Ж у к заступник голови, др. Любомир Рожаньский секретар, о. Н. Будка каспєр. др.
Кирило Студйньский, Др. Кость Левицкий, о.
А. Педеньский, о. Фолис, др. Брик, о. Стер- нюк, о. Ярослав Левицкий, о. Донарович, о.
Лиско, о. Ганицкий, о. Лежогубский; засту
пники видїлових: б. Е. Ваньо, о І. Паньків- ский, о. Боцян, о. Коритко. і о. Мохнацкий.
Адрес: Товариству св. Раф аіла у Львові, ул.
Коперника ч. 36.
— Друга городска церков в Станисла°озі.
Дня 26. марця с р. підписано в палаті Пре осьв. єпископа д ра Григорин . Хомишина в Станпславові контракт купна і продажи, ко
трим Інститут Непорочного Зачатия Пречи
стої Діви Мариї в Станпславові за присту- пленєм єпископа яко покровителя того това
риства релігійного набув на власність від Хаіма Герша Іммердарева прекрасну площу при ул. Третого Мая, на якій давнійше стояв млин паровий, під будову другої городскої цер ви. В означеній годині зібрали ся в при
ватній канцеляриї єпископа радник судовий Посиф Каранович яко голова і декан о Клим.
Кульчицкий яко секретар згаданого Інсти
тути, дотеперішний властитель Іммердавер, нотар Каспарек і адвокати обох сторін др.
Партицкий і др. Блюменфельд, Контракт спи
сано в народній мові на перґаміновім папери.
Предмет куина становить реальність обнята вик гін. 1138 гром. кат. Стапиславів, в обши
рі <>0 арів 81 метрів квадратових, а ціну ку
пна установлено на 100.000 К, з чого 60.000 К виплачено готівкою. По підписаню контракту удали ся присутні на місце і тут радник Ка разовим обняв реальність в і.мени Інститути в фізичне посідане. Се важний ф акт в житю станиславівских Русинів, а доконане першого кроку треба приписати неутояимій енергії, теиерішного Владики, котрий призбирав фонди дорогою приватних жергв і перевів основане' Інституте Непорочного Зачатия Пречистої Діви
пасти, тому щ о на слові Тобі бракує! — Тому то твоя мова часто стаіювитця ажі, за дуже і наінною — от'ь як'ь тими то за частими а іде коли той не схожими задрібнілостями! — Тому-ж'ь, мій Сизий Орле, Лебедику, мусиш!, облічитись изт> 'Гноімі, скарбомт, ‘душевіїім ь!
це єсть и зь мовою! — Найкращий спосіб!, до цего, — іцобт» Ти збіравь та спи -ань собі пісні народні, усі, які знаєші,, або які можеші»
зачути, — рівножт, я к ь и Помовки — ііри- слівочки! — Воно, кажу, многозначне для Те
бе! Повернуть до Твоеі памЯті усі тйпічні слова нашоі народнім поезіі, іі духть на ново новою силою нробуркнеця! — По тімт» то най дуще пізнаєтця нашого Тараса, що це, що на
роді» усвятивт, своім'ь вжив'анемт». у его у- стахь одновилось, одсвіжилось! На тому то и вага народнім мови! ' ,
Б б гь святий знає, коли почалось вь у- стахт» народу яке слово, — і;му може кілька соп» літь, — або и тисячі», — а поеті, які, добере собі, все воно нове, не те историчнє, предківське!
А и ті пісні, розкази, ті помовки, — це жива йеторія — на іхь випечатались усілякі дії, — вт» довгихт» часах!», мові» сталь вт> во
гні згартувались! — Оті, и зновь повернусь до переднего: Ти братіку, не читавши старих ь думі, козацьких!., — не можеші, вивести но
ву думу, — бо вона мові» той фениксі, має
Мариї, а той Інститут буде властителем ново1 церкви. Пекуча потреба побудована другої го
родскої церкви є очивидною, бо одинока тепе
рішня катедральна церков звичайно так пере
повнена, що певно половина вірних не може брати участи в церковних відправах. Дуже щасливим являє ся також вибір місця при головній улици, ведучій з двірця зелїзницї до міста з фронтом на ул. Вірменьску, ринок і ратуш. Кошти будови Ц9ркви обчисляють в гіриближеню на мілїон корон.
— Ріжні вісти. Адвокатску канцелярию в Турцї над Стриєм отвори в Русин-патриот др.
Омелян Левицкий.
Заходом „Кружка Українок" у Львові відбуде ся відчит в середу с. м. о 5. годині в льокал.и „Рускої Бесіди". Відчитає п. Гнат Хоткевич свій новий етюд п. з. „Воля".
Доцент Олекс. Грушівский, брат профе
сора увів. зі Львова, почав викладати на одес- кім університеті по україньски надобовязковий курс україньскої істориї. На першім викладі було дуже богато слухачів.
— Перед виборами до парламенту. «Народний Комітет» затвердив доси отсї свої кандида
тури н сїльских округах виборчих: ч. 53 Су
дова Вииіня-Рудки-Самбір ітд. о. Стеф. 0 - нишкевич, парох з Хишевич. — ч. 54. Ст.
Самбір-Турка-Дрогобич ітд. о. Ів. Яворский, парох в Стрільбичах, (заст. Антін Старух). — ч. 55. Долина-Калуш-Надвірна ітд. проф. Юл.
Романчук і о. Теодор Богачевский. — ч. 56.
11ечЄнїжин-Коломия-Косів ітд. о. Тит. Война- ровский, парох в Балинцях (заст. др. Лесь К уль- чкцкий). — ч. 57. Мединичі-Стрий-Жидачів ітд. др. Евген Олесницкий (заст. др. Стан.
Днїстряньский) і Лев Левицкий, судия в Сколім (заст. о. Мих. Бачиньский),— ч. 58. Борщів-За- ліщики-Городенка-Снятин ітд. др. Теоф. Оку- невский і др. Вол. Охримович. — ч. 59. Тов
мач-Станиславів-Богородчани ітд. др. Евг.
Левицкий (заст. Стеф. Танчаковский, нотар) і о. Альойзий Олесницкий парох в Чортівци (заступник о. Єронїм Бариш). — ч. 60. Бучач-' Підгайцї ітд. Вячесл. Будзиновский. — ч. 61. Пе- ремишль-Моствска-Добромиль ітд. Григ. Це- гливьский (заст. Захар. Скварко), — ч. 62. Рава руска-Яворів-Ж овква ітд. др. Стан. Днїстрянь- ский (заст. о. Іван Киприян з Немирова). — ч. 63. Золочів-Камінка-ІІеремииіляии ітд. о.
Сидір Зельский з Милятана. — ч. 64. Львів- Городок ітд. о. Йосиф Фолис зі Скнилова (заст. др. Льон. Озаркевич). — ч. 65. Сокаль-' Броди-Зборів ітд. др. Евг. Петрушевич. — ч. 66/
Бережіни-Рогатин ітд. др. Кость Левицкий (заст.
Льонг. Цегеліский). — ч 67. Яроелав-Цїшанів ітд. др. Дав. Стахура (заст. проф. Осип Д нів).—
ч. 68. Козова-Терноиіль-Збараж ітд. др. Ізид.
Голубові! ч. — ч. 69. Теребовля-Чортків ітд.
взродитись ИЗ'Ь тихі, старих!, рорбитихі, ДуМ'Ь?
— Особня іх'ь мова, — особні слова для іх'ь;
оттак'Ь кажетця там і,: люлька-бурулька, — а козакь-йетяга... Поле Килиімське... и сотки там і» таких!, типічніхі, слів'ь!
II ще ж і, одна хиба: Ти Братіку, номи- ляє.’ся часами проти ритму народного1...
Гяжко мені усе розказати ирб цю річ'ь../
бо воно-бі, далеко пішло. Але от'ь щ о/ Чита-1 тименгь Кобзаря, той самі, ’новидингь, який єсть наші, характерестичний народній ритмі»
д ія лїричне-епічнеі нашоі поезіі (а вона усе в'ь часі, найбільше нолучена!) — а для исто- ричніч пзі, Досвітокі, Куліпіа, що навпісля пришлю! - Оттаюь, видиш'ь, за для -недо-' браного гаразд ь ритму... Твоя чудно поетична мисль: Гей! гей! літа молодиі сталась сенти
ментальною, а не тою щирою ліричною}
що напуває чоловіка якимсь ж алемі, -ирявед- ііімі», — а тільки захмурує его, мбв'ь Єалоно-- ву панночку! — Отця хиба єсть «а початкові ві> Мурашці, в ь других'ь историчніх думах'Ь.-.ї тай в'ь кількохь думках'ь!
(Дальше буде). >,
4
др. Олекс. Колесса (заст. др. Ів. Горбачев- ский). — ч. 70. Скалат-Гусятан ітд. Мих. Пе- трицкий (заст. о. Мих. Чачковский) і Іван Кивелюк з Коничивець.
— Іменована. Повітовими старостами ім е
новані: Стан. Порт, Каз. Грабовский, Виктор Дзерович, Стан. Тебинка, Бол. ПилятовсКий.
Ад. Пуницкий і Юст. Ш ведзицкий; дальше іменовані: Людв. Ґаспари, Стен. Бідерман і Тад. Ґавроньский секретарями намісництва, д-ра Вл. Ж уровский; Вл. Янович, Стеф. Біли кович, Бог. Кудельский, Каз. Шпальке, Севе- рин Дольницкиий і Йос. Рібенбавер старшими повітовими комісарами; Вол. Качоровский, Чесл. Ж улкевич, Окт. Дошот, Конст. Старо- сольский, Стан. Шавловский, Вл. Клосовский, Мар. Дїдушиньский, Ант. Аґопсович, др. Стеф.
Ґротовск'ий’ і др.-Каз. Кантор повітовими ко
місарами; Меч. Зелиньский, Мар. Марковский, др. Філ. Ґрос, Йоо. Новаковский, бар. Вит.
Ґостковский, Арт. Льорет, Ар. Сикора, Юр.
Мушиньский, Тад. Малиновский і Стан. Коро
левич концепістами намісництва.
— Перенесена. Судові адюнктп: Кар. Коваль- ский з Радимна і Йос. Зґуральский з Бродів
перенесені до Львова.
— На шкільну оплату для убогого ученика академ. ґімназиї зволили дальше прислати ВПов. Доброди: др. Ярослав Кулачковский йі Львова 4 К, Володимир Левіцкий з Винник 2 К і Андр. Грушкевич з Коломиї 1 К. Разом 3 попередними зібрано 20 К, се є як раз по
ловину чесного, яке можна заплатити найні- знїйше 6. с. м. Норучаємо убогого хлопчи у вще раз ласкавій памяти наших пов. читачів.
— Причини великих морозів в минувшій зимі в Европі добачують американьскі учені в морских струях. Европа — як звісно — мав теп л ій те підсонє, як би їй належало ся після вї Географічного положена. До сего причиняв ся морска струя О оіізіго т, одна з найбільших струй того рода, яка починав ся в Мексиканьскім заливі і пливе зі скоростию около 100 кільометрів денно на схід до Евро- пи попри Анґлїю, Францию, Німеччину, Да
нію і Норвегію. Висока температура води тої струї з часом охолоджує ся, але аж на лів
іючи за Скандинавским півостровом зрівнуе ся температура О о іізіго т у з температурою окружаючої води північного океану. Через ту струю якраз західна Европа належить до у- міркованого нідсоня в повнім того слова зна- чіню. Сего року — як кажуть — напрям О оіізігот-у змівив ся, а іменно віддалив ся від Европи.
Причину тої зміни добачують в сильних землетрясенях, бо і чим иншим можна би оправдати зміну напряму струї мореної води, широкої на кількадесяти кільометрів, а глу- бокої на поверх 200 метрів (глубше морска вода не пливе), як не землетрясенями?
О о іізіго т плив тою самою дорогою цілі віки, від коли людска память сягав, аж сего року мав відвернути ся від Европи і довести до небувалої строгости зими. Часописи доносять, що зависні Американці раді з того, що ОоіГ- а іг о т покидає Европу, а американьсмі учені мають навіть думати над способами, як би цілий О о іізіго т відвернути від Европи [і спра
вити здовж східних берехів північної Америки Півн. Америка мала би тоді- підебнє таке;
тепле, як італійске, але Европі був би тоді
„амінь". Ціла Европа покрила би ся ледом, ЯК СЄ було В ЛЄДОВІЙ ДОбІ, КОЛИ ОбПзІГОІП мав був відвернути ся від неї і плисти близ ше півн. Америки. На наше щастє навіть А- мериканцї не придумають способу, яким би можна загатити ^ О о іізіго т в дорозі до Е- вропи.
— Жидівска лихва на Угорщині'. Мадярі! п у стили жидів на знищене немадярских народ- иостий, а головно на угорских Русинів і Сло
ваків. В селі Тружина, тренчаньского комі- тату, осів перед 15 літами жид-шинкар і зай
мав ся також лихвою. В тім часі роззичпв
■ін 720 бідним господарям гроші, яких они не могли звернути. Ж и д ждав, аж с е о року зя-
пізвав всіх о зворот позичок, а суд виставив 702 господарств на лїцитацию.
— З зелїзниць- Міністерство зелїзниць за
рядило безплатне оголошуване телєґрамів віденьского заведеня метеорольоґічного, запо
відаюче імовірний етап воздуха найблизшої доби, у всіх стациях зелїзничих в часі від 1. цьвітня до кінця падолиста. З сих оголо
шень може користьте не тілько подорожуюча публика, але також доохресна людність.
— Замість) подяки Впр. Отцям і всім, за участь в похороні бл..и. Агафії Квасїньскої в Ліщині, прислали в користь Тов-а ім. св.
Ап. Петра Стефан і Юлія Квасїньскі квоту 5 К.
— Досего часу прислано на будову хати для читальні', „Просьзіти" в Кульчицях шляхоц- ких отеї жертви коронах): . З Америки: о.
Гриб. Кульчицкий? чЦмайло а Карнеґі ГІа 124, Михайло Губяк Кульчицкий 25, Іран Губяк Кульчицкий 5, Петро Чижович 5, Ілько Пе- тришин 5, (всі три з Мс. Кокз), Антін Куль
чицкий М. уч. н. (Гробовець),-2, Іван Бачинь- ский ц. і к. капітан (Львів) 6, о. Симеон Куль
чицкий (Вощапцї) ЗО, Семен Кульчицкий Руч
ка (Львів) 10, Фльор. Кульчицкий листонос з Брогнї 410, Іван Баранецкий (Семигивів) уч. нар. 5, П. Кульчицкий Поливка ур. зел.
20, С. Кульчицкий Смитанка (Білобожниця) 4, Клим Кульчицкий Губяк гірок. Станислав. 5, о. Дм. Хомяк з Самбора 4, о. М. Ортиньский з Самбора 2, Еміль Маностирский з Городища 1 К; разом 257 К 10 с . За дотеперішні жер
тви дякує ся Впв. Добродіям і просить ся всіх тих Добродіїв, до яких дійшли наші відо
зви, або які иеречитають отеї стрічки, приси
лати дальше чимскорще жертви на руки о.
Д. Гординьского Антоновича, нароха в Куль- чицях, н. Самбір, бо з весною хоче комітет закупити місце під будову і зачати будову хати для читальні »Просьвіти“. Зл Комітет:
о. Дм. Гординьский, В. Цмайло Кульчицкий.
— Поетичний кутик.
О й, н е з н а ю ..
Ой, не знаю, чи сама я Повна мрій
Так твою стать убираю В гарний стрій ?
З дум широких, чуств і лубокпх Пишний стрій —
Чи ясніє красотою Сам дух твій?
Чи ти став так у дорозі' Наче тінь
І прийдуть минї з тцбою Дні терпінь?
Чи минї. як промінь сонця Із за хмар
Кинеш на життя, дорогу Блеск і.ч а р ?
Чи минї ти вже до смерти Вірний друг —
Чи чутя твої як цьвіту Легкий пух?
Чи ти гість як ясноперий Гайский,птах,
Що на овидї покажесь Й щезне в млах ?..
Щ езне., й змовкне пісня щ асія Та дзвінка,
А зістапе у серденку Ж ал ь -м- туга, аіх
Змовкне півня... й прийдуть тихі Днї терпінь —
Ой, не знаю, що минї ти Влеск — чи тінь?!...
У лян а Кравченко.
Посмертні! оповістки.
— 0. Михайло Ростовлч, парох у Волковиї, балигородского деканату, упокоїв ся дня ЗО.
марця на пятнистий тиф, в 41. році житя а в 12. р. сьвяіценьства. В. є. п.!_
— Анна Крипяневич, вдова по бл. п. о. Ми- хайлї, пароху в Горишові, холме’кої дивцезиї,
упокоїла ся у Львові дня З і. марця в 81. ро
ці' житя. В. ї. її.!
Телєґрами
з дня 2. цьвітня 1907.
• Відень. Цісар санкционував ухвалений' галицким сонмом закон в справі способу стя
гана конкуренцийних датків, які мають гро
мади платити на місцевий фонд шкільний.
Мадрит. Король розвязав еспаньский пар
ламент кортезів і назначив нові вибори на час між 21. цьвітня до 5. мая. Новий парла
мент збере ся 13. мая.
Прага. Вчера помер в своїх добрах пос.
Едвард Ґреґр в 80. році' житя.
Бунарешт. Вістий про нові розрухи нема.
Всюди настав спокій. Праса жадає від вели
ких властителів полекші для мужиків,
— Переписні листки з фотографіями вязне- них академиків, дуже добре виконані, можна набувати в „Сокільскім Базарі" у Львові по- 14 сот. за одну, або цілу серию з 8 карток за 142 К (з почтовою пересилкою 1 К 32 с).
.РУСКА ЩАДНИЦЯ ‘ в Перемишли принимає вкладки щадничі щоденно в годинах урядових і онроцентовує їх на 4°/о починаючи вже від слідую чого дня ио дни зложена які і процентують сн до послїдного дня перед днем відобранн.
В К Л А Д К И в „Русюй Щадници мо
ж на складати особисто в касі товариства, почтоними переказами, листами грош е
вими, чеками почтоної щздницї, котрі Дирекцин Щ адницї на жадане безплатно достарчає, в ф іліях банку авегро-угор- ского на рахунок ,,РуСКО» Щадницї"
н товариствах: „В заїм но го кредиту Д н і
стер* у Львові „Краєвий Союз кредито
вий" у Львові і „Б а н к звязко ви й" в Сга- нислапові,
„Руска Щадниця1 уділяє позичок:
а) гіпогенних, піврічними аморти- зацийними ратами платних на 5 % на протяг л іг 10— 50 після вибору позичаю чого;
б) на льомбард ефектів на 5 1/8и/л-“
п‘) на есконг пекслів на 6°/0, на векслї переказані за 3 — 6 м і
сяців платні.
Справи позичок полагоджуєсь мо
жливо скоро.
Всяких інформац й і д руків уділяє канцелярій ,.Рускої Щадницї" ул. Ко- сцю піка, Народний Дім і. поверх, що
денно безкорисно в годинах урядових від 9 — 1 год. кромі неділі і руских ськят.
П ісл я § 1 4 устана „РускОЇ ЩадницГ*, через ц. к міністерство справ внутріш - н х затвердженого, вкладки в товаристві
„Руска Щадниця** в ІІеремишли надають ся до льокациї капіталів пупілярних, фондацийних і т. п , має отже „Р у с к а Щадниця** обезпеку пуііілярну.
Діреюіи Д'УСКОІ Щ АДВИЦІ" в Іереиші..
Соїоззеи м
в пасажи Германіє
при ул. Соняшній у Львові.
Нова сензацийна програма..
в і д 15 д о 1. ц ь в і т н я 19 0 7.
Щоденно о год. 8. вечер представлене.
В неділі і сьвята 2 представлена о 4. год по- нол. і о 8. год. вечером. Що пятницї НідЬ ІЛе- представлене. Білети вчаснїйше можна набу
ти в конторі Пльона при ул. Кароля Людви- ка ч. 5.
Видав і відповідав£за редакцию Лев Допатиньсдий. З друкарні В. А. Шиііковскі го.
