РОЗВИТОК МАРКЕТИНГУ В УМОВАХ
ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ
ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Якимишин Лілія, Шпилик Олександра. Аутсорсинг і реструктуризація
ланцюгів поставок товарів харчової промисловості
………256
Шпилик Світлана, Семенюк Світлана, Оксентюк Богдана. Кольоровий
складовими . У зв'язку з цим існує теорія “маркетинг-мікс”, що складається з п'яти й більше “Р”. Так, робляться спроби ввести в систему
“маркетинг-мікс” додаткові елементи: “PEOPLE” (персонал підприємства, торговці,
споживачі), “PUBLIC RELATION” (зв'язки з громадськістю), “PERSONAL
(4) де Х9 – сумарний випуск костюмів. Рівність (2) та (3) показує, що наявну тканину шириною 120 см і 140 см для пошиття чоловічих костюмів слід витратити повністю. Вимоги щодо задоволення платоспроможного попиту при формуванні програми виробництва формалізуються наступним чином: Х1+Х5 =0,10Х9 (5) Х2+Х6 =0,30Х9 (6) Х3+Х7 =0,35Х9 (7) Х4+Х8 =0,25Х9 (8) Хі ≥ 0; і = 1,2,… 9 (9) Умови (5-8) відображають вимоги структури виробництва відповідно до встановленого попиту; (9) – відображає умову невід’ємності отриманих результатів Сформована лінійна оптимізаційна економіко-математична модель може бути розв’язана з використанням таких програмних продуктів як Gran1,
Gran-2D, Excel, Simplex, QSB(Quantitative System for Business), Optimal1_4
13. Янік В. Ефективність формування і розвитку підприємництва в умовах трансформації економіки постсоціалістичних країн: Монографія. – Львів: Видавничий дім “Панорама”, 2001. – 304 с. 14. Нападовська Л.В. Управлінський облік: Монографія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – 450 с. 15. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навчальний посібник. – К., 2003. 16. Управління витратами. Програма курсу, завдання і методичні вказівки до виконання самостійної і контрольної робіт для студентів спеціальностей „Менеджмент організацій”, „Економіка підприємства”, „Маркетинг” / В.В. Лук’янова. – Хмельницький, ТУП, 2002. – 132 с. 17. Голов С.Ф. Управлінський облік: Підручник. – 2-е вид. – К.: Лібра, 2004. – 703 с. 18. Економіка та менеджмент: Навч. посібник / О.Є. Кузьмін, Й.М. Петрович, І.В. Алєксєєв, І.О. Тивончук, Є.В. Крикавський та ін.; за наук. ред. О.Є. Кузьміна. – Львів: Державний університет “Львівська політехніка”, 1996. – 828 с. 19. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Теоретичні та прикладні засади менеджменту: Навчальний посібник. – 2-е вид. доп. і перероб. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, “Інтелект-Захід”, 2003. – 352 с. 20. Управління витратами на підприємствах: навч. посібник / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник, У.І. Когут. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. – 244 с. 21. Податки та бухгалтерський облік ”Калькулювання собівартості”: Інформаційно-аналітична газета / За ред. О. Голенко. – Харків: Видавничо-консалтингова корпорація “Фактор”, 27 лютого 2006. – № 2 (134). – 72 с. 22. Чухліб О.А. Історичні передумови виникнення системи обліку за неповними затратами // Фінанси України. – К.: ВПЦ “Літопис ХХ”. – 2005р. – № 3. – С. 129-132. 23. Яругова А. Управленческий учет: опыт экономически развитых стран // Пер. с польск. Предисловие Я.В. Соколова. – М.: Финансы и статистика, 1991. – 240 с.
24. Garricon R., Management accountings. – Homewood: BRI Irwin, 1998. – 442 p.
25. Killough L.N., Leininger W.E. Cost accounting: Concepts and Technigues For Management New York: West Publishing Company, 1987. – 870 p.
26. Азаренков Г.Ф. Економічний аналіз. Навчальний посібник / Г.Ф.
Рис. 5. Етапи проведення експертизи за методом Дельфі [10] Перевагами даного методу є те, що він: – сприяє формуванню незалежного мислення членів групи; – забезпечує врівноважене й об’єктивне вивчення проблем, що потребують оцінки. Недоліками даного методу є те, що він: – вимагає значних витрат часу та організаційних зусиль; – має надмірну суб’єктивність оцінок. Для усунення негативних властивостей методу Дельфі розроблені його модифікації: методика SEER та методика «Початок з чистого листа». Методика SEER передбачає лише два тури опитувань. В кожному турi залучається різний склад експертів. Експерти першого туру – спецiалiсти промисловостi, експерти другого туру – найбiльш квалiфiкованi спецiалiсти з органiв, що приймають рiшення, а також спецiалiсти з сфер природничих та технiчних наук. Експерти кожного туру практично не переглядають свої вiдповiдi, за виключенням тих випадкiв, коли вiдповiдь виходить за межі встановленого iнтервалу, в якому знаходиться переважна бiльшiсть оцiнок
(наприклад, iнтервалу, в якому знаходяться 90% всiх оцiнок).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Гаркуша, Н. М. Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті [Електронний ресурс]: Навчальний посібник /Н. М. Гаркуша, О. В. Цуканова, О. О. Горошанська. Режим доступу: http://pidruchniki.com/1818052040771/buhgalterskiy_oblik_ta_audit/metodi _ekstrapolyatsiyi 2. Грабовецкий, Б. Є. Основи економічного прогнозування [Електронний ресурс]: Навчальний посібник /Б. Є. Грабовецкий. – Вінниця: ВФ ТАНГ, 2000. Режим доступу: http://buklib.net/books/21986/ 3. Клебанова, Т. С. Методы прогнозирования [Текст]: учебное пособие /Т. С. Клебанова, В. В. Иванов, Н. А. Дубровина. – Х.: Изд-во ХГЭУ, 2002. – 372 с. 4. Ламбен, Жан-Жак Стратегический маркетинг. Европейская перспектива [Текст]: пер. с французского /Жан-Жак Ламбен. – СПб.: Наука, 1996. – 589 с. 5. Экономико-математический словарь: Словарь современной экономической науки [Електронний ресурс] /Л. И. Лопатников. – М.: Дело, 2003. Режим доступа: http://economic_mathematics.academic.ru/3615 6. Эффективное прогнозирование спроса [Електронний ресурс] Режим доступа: http://www.logist.com.ua/logistic/strateg/demand_forecast.htm 7. Савчук, В. П. Анализ и разработка инвестиционных проектов [Текст]: Учебное пособие /В. П. Савчук, С. И. Прилипко, Е. Г. Величко. – К.: Абсолют-В, Эльга, 1999. – 304 с. 8. Саати, Т. Аналитическое планирование. Организация систем [Текст]: /Т. Саати, К.: Кернс; пер. с англ. – М.: Радио и связь, 1991. – 224 с. 9. Старостіна, А. О. Маркетинг [Текст]: підручник /А. О. Старостіна, Н. П. Гончарова, Є. В. Крикавський та ін. – К.: Знання, 2009. – 1070 с. 10. Центр креативних технологій: метод Дельфі [Електронний ресурс] Режим доступа: http://inventech.ru/pub/methods/metod-0013/
11. European Commission Public Opinion [Електронний ресурс] Режим
послуги на ринках України: колективна монографія; за ред. проф. Р. В. Федоровича. – Тернопіль: ТНТУ ім. І.Пулюя, 2014. – С.341-361.
18. Серединська І. В. Оцінка інноваційних ризиків в системі вартісно-
підприємства. Ці бізнес-процеси відображено як «Випуск продукції». При цьому входом у систему є вимоги замовників щодо параметрів продукції, а виходом – продукція, яка задовольняє цим вимогам на основі функціонування системи менеджменту якістю. Рис. 2. Процесна модель системи управління якістю [15] Запропонована модель спеціалістами американської фірми Du Pont
(The DuPont System of Analysis), яка дозволила вперше ув’язати фінансові
180 колективна монографія ; за ред. проф. Р. В. Федоровича. – Тернопіль : ТНТУ ім. Івана Пулюя, 2013. – С. 8-57. 8. Ивлев В. А. Реорганизация деятельности: от структурной к процессной организации / В. А. Ивлев, Т. В Попова. – М. : Научтехлитиздат, 2000. – 280 с. 9. Котлер Ф.Основы маркетинга / Ф. Котлер; пер с анг. – М.: Прогресс, 1993.– 736 с. 10. Красноусов А. В. Оцінювання впливу комерційних витрат на рентабельність торговельного підприємства [Електронний ресурс] / А. В. Красноусов // Вісник Запорізького національного університету. – 2010. – № 3(7). – С.44-50. – Режим доступу: http://web.znu.edu.ua/ herald/issues/2010/Vest_Ek7-3-2010-PDF/044-49.pdf (дата звернення 29.12.2014).– Назва з екрану. 11. Планирование и контроль. Стоимостно-ориентированные концепции контроллинга [Электронный ресурс] / Х. Дитгер, Х. Хунгенберг [и др.] ; пер. с нем. – М. : Финансы и статистика, 2005. – 928 с. – Режим доступа : http://ecsocman.hse.ru/text/33719041/ (дата обращения: 03.06.2014) – Название с экрана. 12. Райзберг Б.А. Современный экономический словарь / Б .А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский., Е.Б Стародубцева – 5-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 495 с. 13. Серединська В. М. Економічний аналіз : навч. посібник / В. М. Серединська, О. М. Загородна, Р. В. Федорович ; за ред. проф. Р. В. Федоровича. – Тернопіль : Видавництво Астон, 2010. – 416 с.
14. Системи управління якістю. Вимоги. (ISO 9001 : 2008, IDT) : ДСТУ ISO
9001 : 2009. – 2009. – [Чинний від 2009-09-01]. – К. :
Держспоживстандарт України, 2009. – 26 с. – (Національний стандарт України).
15. Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності
(ISO 9004: 2000, IDT) : ДСТУ ISO 9004: 2001. – 2001. – [Чинний від 2001-06-27]. – К.: Держстандарт України, 2001. – 70 с. – (Національний
186 Таблиця 1 Бальні оцінки відповідності груп науково-педагогічного персоналу ВНЗ напрямам підготовки фахівців Група НПП Напрям підготовки 1 2 3 4 5 Б1 3 2 1 4 2 Б2 2 5 3 3 5 Б3 1 1 2 1 1 Б4 4 3 5 2 3 Б5 6 7 4 6 6 М1 7 4 8 7 4 М2 10 8 6 10 9 М3 5 6 7 5 10 М4 9 9 10 9 8 М5 8 10 9 8 7 Джерело: склала авторка Наше завдання полягає у тому щоб розподілити і закріпити групи НПП за напрямами підготовки за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавр та магістр на основі критерію максимізації сумарної ефективності. При цьому необхідно визначити суму бальних оцінок, що відповідає найкращому розподілу груп НПП за напрямами підготовки. При цьому також необхідно врахувати можливість закріплення кожної групи НПП і за процесом підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр і за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр. Для вирішення цього завдання скористаємося методом оптимізації, що використовується у так званих задачах про призначення [91, с.116]. В стандартній формі у такій задачі передбачають, що кількість виконавців дорівнює кількості завдань які необхідно вирішувати. Модель задачі про призначення має наступний загальний вигляд: (1) (2) . (3) де, сij — показник використання ефективності або відповідності i-го виконавця j-му завданню;
xij — зміннапризначення (хij = 1, якщо i-й виконавецьпризначений на
194 навчально-методичне і ресурсне забезпечення, показники відсіву студентів і рівень прогресу випускників), має включати результати соціологічних опитувань студентів і викладачів та зовнішню оцінку. Самооцінювання має стати не констатацією досягнутих результатів, а аналітичним аудиторським звітом у розрізі діяльності кафедр та персоналу. Відповідальним за цей заділ роботи має стати науково-методична рада як центр компетенцій ВНЗ. Оскільки, основною оцінкою конкурентоспроможності ВНЗ є кількість абітурієнтів, що подають заяви на вступ до нього у той час коли зміст навчальних планів за напрямами і спеціальностями в усіх ВНЗ формується із урахуванням вимог затверджених галузевих стандартів освіти, нормативних документів МОН України і стандартів освіти кожного ВНЗ, то необхідним є: - збільшення привабливості і прозорості навчальних програм ВНЗ для потенційних споживачів з урахуванням тенденцій розвитку освітніх програм та вимог до них, у тому числі дескрипторів рамок кваліфікацій ЄПВО (EQF
for HE, Болонський процес) і навчання впродовж життя (EQF-LLL, ЄС) що є
197
Рис. 3. Процес розвитку компетенцій персоналу – узагальнена структура
Джерело: склала автор
Рис. 4. Взаємозв’язок детермінант конкурентоспроможності ВНЗ
