• Nie Znaleziono Wyników

Ruslan. R. 5, č. 229 (1901)

N/A
N/A
Protected

Academic year: 2022

Share "Ruslan. R. 5, č. 229 (1901)"

Copied!
4
0
0

Pełen tekst

(1)

Ч. 229. Львів, Середа, дня 10. (23.) жовтня І90І. Річник V.

Передплата

на »РУ СЛАНА» виносить:

в Австриї:

! на цілий рік . 10 зр. (20 кор.)

; на пін року . о зр. (10 кор.) І на чверть року 2’50зр.(5 кор.)

• на місяць 85 кр. (1 к. 70 с.) ;

За границею:

на цілий рік . . 16 рубдїп або 36 франків на пів року . . 8 рублів

або 18 франків і Поодиноке число по 8 кр. ав. І

«Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не возьмеш милости і віри не вовьмеш, бо руске ми серце і віра руска.» — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.

Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят о год. 6-ій пополудни.

Реданция, адміністрация і експедиция «Руслана» під ч. 1.

пл.Домбровсного(Хорунщини).Еке- педиция місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертає ся лише на попереднє застережене. — Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошена ввя- чайні приймають ся по цїій 10 кр. від стрічки, а в «Наді­

сланім» 20 кр. від стрічки. По­

дяки і приватні донесена по 15 кр. від стрічки.

Віком промови і-ра Кербера.

(X ) Можна було з гори сподїнати ся, що четвергова програмова річ д-ра Кербе- ра в раді державній, що доторкнула сн так рішучо австро-угорскої угоди і торго­

вельних договорів з заграничними держа­

вами, залунає голосним гомоном в угор- скім і заграничнім дневникарстві. Окрім Резіег Ь1оу<і-у, котрий, хоч з односторон- ного угорского становища, а всеж таки доволі предметово оцінив річ мінїстра-пре- зидента, все иньше дневникарство угорске накинуло ся на него мокрим рядном. N.

Р езіег «Гоигпаї каже, що др. Кербер висту­

пив мовби ґлядиятор супроти Угорщини, а єго річ нагадує хитрого росийского ди- нльомата, котрий розпочав на внї війну, щоби відвернути увагу від внутрішнього невдоколенн. Сей дневник підозріває д-ра Кербера, що він сими воєнними окликами супроти Угорщини й заграницї бажає ли­

ш е перевести буджет і деякі закони в ра­

ді державній, але викликані ним духи зго- лосніь єн, а розбуджені нездійснимі надії стануть для Австриї грізнїйшими, як на­

ціональні спори. Др. Кербер повинен був тямити, що з такого відкритого становища, яке він займає, не є порадно виступити з атаком, позаяк і неприятель має Остре оружє.

В тім менше більше напрямі розво­

дять ся і иньші угорскі дневники, а на­

віть N. ІГ. РгЄ88Є, очивидно з прихильно-

Ю)

ЬАВОВЕМ Ш

ДРАМА В З АКТАХ

с с Б Є Р Н Ш Т Е Р Н Е БЄРНСОНА о о переклав Лев Лопатиньский.

ЛЯНҐФРЕД

Думаєш може, що ти мене любиш без моєї музики ?

ЛИДНЯ Певно! Певно, се кажу тобі!

ЛЯНҐФРЕД

Б ез неї, ти не знала би прецінь, хто я є. — Без неї я був би зовсім ким иньшим.

ЛИДНЯ

Але я хочу бути для тебе чимсь більше, як твоя русалка. Ти трівожиш мене.

ЛЯНГФРЕД

Так? Чим жеж, думаєш, є для мене Русалка?

ЛИДНЯ

Иідклад опери! Збірка мотивів, предмет вдохно- веня! Невичерпаний може. Але нас обоє там

нема.

ЛЯНҐФРЕД

Таки, коли наша натура в тім є. До чорта, пре­

цінь она вибрала, як-раз се вибрала. Иізнїйше може виберемо що иньшого і стрітимо ся там

сти для мадярских семітів станула їм в пригоді і заговорила про австрийский шо­

вінізм.

Можна було сего сподївати ся, що скоро зайде річ про угоду, то Угри не стануть мовчати, а зашварґочуть по ма- дярски, наколи в Австриї заговорить в о- боронї австрийских інтересів. Само про себе розуміє ся, що мінїстер-президент Сель не дуже вдоволений тим, що др. Кер­

бер заговорив раз про австрийскі інтере­

си супроти Угрів, а так само легко зрозу­

міти, що все угорске дневникарство висту­

пило збройно проти австрийского мінїстра- ирезидента. При всім тім можуть обидва мінїстрн-ирезиденти з собою иорозуміти ся і довести до можливої для обох сторін у- годи. Але сей однодушний острий тон в угорскім дневникарстві вказує, що наколиб дійсно д-рови Керберови новело ся з ’єди- нити сторонництва до ріш учого опору, то­

ді Угри не завагали-б ся одної хвилі зва­

лити д-ра Кербера з мінїстерского фотелю, поки би ще вспів їм яке лихо заподіяти.

Др. Кербер зрозумів, що супроти тих струй, які виринають не з поодиноких сто- ронництв але споміж всіх австрийских на­

родів, годі єму опирати ся, що він мусить плисти з струєю, інакше она єго пірве, бо здержати її вже не можна. І так др. Кер­

бер пливе наперед сею струєю, але иньша річ, чи він остане на чолі, чи ні. Тоді бу­

де приневолений новий мінїстер-президент так само плисти, або утоне. Формулка Се- ля вспіла повалити ґр. Тупа, може се зро­

бити і з д-ром Кербером, але чи тим спо­

знова — може; але тепер ми є ту! Так висво- боджує ся наша натура, так она розширяє ся.

Се прецінь так, а не інакше, не правда-ж?

ЛИДНЯ (шепотом). Може. — По части

ЛЯНҐФРЕД

Чим є Русалка иньчим, як не морем? Поезиєю про море? Море, що горне ся до землі. Невго­

монне довкола сего, що є непорушним. Прига­

дай собі, що в морю може відбити ся і небо.

Ти, яка се туга! Як оно мусить, — як мусить море тоскно глядіти в сю безконечність! Не правда? Яка се туга! Зем лі не може зрушити,

неба не може досягнути.

ЛИДНЯ (шепче). Ні.

ЛЯНҐФРЕД

Алеж се є музика, моя найдорозша! Музика довкола житя, як море довкола землі. Те, що утікає — на пригоди — сказатп-б продовжене,

- се, що не дасть ся вдержати, дігнати, — але також ніколи не зазнає супокою.

ЛИДНЯ

(шепче). Русалка. ЛИДНЯ.

Про нас обоє!

ЛЯНҐФРЕД

Русалка, що руки до неба зносить за чимось більше. В ній відбиває ся небо, але в ній єго нема. Длятого: назад на долину! Назад від всьо­

го, що непорушне і недостижиме. Она обнимає, а втікає. Не правда? Она бажає, а подає ся

назад.

собом Угри вспіють запобігти, щоби ав­

стрийскі інтереси відсунено на бік, се річ вельми сумнїва, бо вже за ними стоїть

сила обставин.

Річ мінїстра-президента д-ра Кербера про торговельні договори викликала всякі толки в нїмецкім та італїйскім дневннкар- стві. Нїмецкі дневники згодж ую ть ся в тім, що оповіщене начерку нової цлової тари­

фи було вельми нещасливе і може замо­

тати Німеччину з усіма державами в тру­

дну цлову війну, а У088І8СІ1Є

2

і

£.

виразно дораджує, що найліпшим виходом з сего трудного положена було би, не виповідати дотеперішних торговельних договорів инь-

шим державам.

Справоздавець одного італїйского днев- ника мав з сеї нагоди розмову з іта- лїйским міністром торговлї Лупатим і сей висловив ся рішучо, що при нинїшннх об­

ставинах Італія не думає виповідати тор­

говельних договорів. Отже, як з сего ви­

дно, програмова річ мінїстра-президента ви­

голошена в раді державній при відкритю осїнної сесиї відбила ся голосним гомоном не лише в У гр ах, але н в Німеччині та Італії і не остала там без виливу та може мати корисні для Австриї наслідки. Буде се однак зависиме від того, чи парламен­

тарні сторонництва зуміють належно оціни­

ти теперішню хвилю і чи потрафлять по­

стояти за загальні інтереси Австриї, чи остануть і дальше терпеливими ягнятами і дадуть ся спокійно дальше стригти.

ЛИДНЯ

(піднесла ся напів, дрожить, хоче его притягнути до себе).

ЛЯНҐФРЕД

(підносить ся). Завсїгди на границі! Межи зна­

ним, а незнаним, дальше, чим сама знає, она говорить дальше. Але она кінчить ся в тім, що

вже не може сказати.

ЛИДНЯ (встала також). Лянґфреде!

ЛЯНҐФРЕД

Она вияснює і завдає загадки. З очима, повни­

ли неба, она звертає ся сама в себе і ридає. О, бувають такі страшні хвилі — я міг, би відки­

нутись, я також, як филя, що розбиває ся на шуму. Бо я не осягну сего — я не осягну.

ЛИДНЯ (горне ся до него).

ЛЯНҐФРЕД

(опамятуе ся). Ні, не плач. Кажу се про себе, не про тебе.

ЛЯНҐФРЕД

Не плач! Я хотів лише, щоб ти порозуміла: Ко­

ли називаю тебе Русалкою, так се значить не мало.

ЛИДНЯ

Прости! Я маю такий страх. Відойми єго від

(2)

2

Справа налужить в ги. щадницї.

Нині відбувають ся загальні збори галиц- кої щадницї. Комісия, вибрана загальними збо­

рами дня 18. цьвітня 1901. для розсліду розмі­

рів і вини катастрофи в гал. щадницї, пригото­

вила на нинішні збори величезний материял.

До сеї комісиї належали гін. др. Тадей 11і- лят, як презес комісиї, др. Ґломбіньский, др.

Бальцер, кс. Лєнкевич, Дрекслєр, Ульмер, др.

Екельский, Едмунд Рідль і др. Пайонк, який є референтом комісиї.

В обчисленю страт комісия сконстатувала, що 7 мілїонів корон відписано вже з біжучих рахунків пок. ІЦепановского і з векслїв єго та Вольского і пок. Одживольского. Дальше відпи­

сано 571.470 К 28 сот. і вставлено в білянсї на р. 1900 резерву 530.000 К на покрите непевних векслїв. Крім сего є ще дальші неминучі страти, котрих висоти доси не можна ще означити.

З між орґанів яким були поручені контро- ля і надзір над майном і діловодством гал. щ ад­

ницї, презес др. Ант. Малецкий завинив тим, що до шконтрованя кас призначував лише одного делегата замість двох, не скликував засідань виділу і не пильнував виконуваня статуту і ре­

ґуляміну. З а те після внесеня комісиї загальні збори мають висказати жаль до него. Також виділ повинен був добачити хиби статуту і ре­

ґуляміну. З а те, що їх не добачив, загальні збо­

ри мають висказати жаль до них. А надто ди- рекция завинила, що позволила стісняти собі єї права і обовязки, випливаючі з реґуляміну. З а те має їй дістати ся також висказ жалю.

Начальні директори (пок. Алекс. Ясїньский і пок. Володисл. Зайончковский) дуже тяжко завинили, що не сповняли анї одного свого обо- вязку, приписаного статутом. Загальні збори мають признати їх чи то їх спадкоємців відві чальність за страти, які потерпіла щадниця. Д е­

легати презеса (др. Радзїшевский і пок. Ів. Чай- ковский) і члени ревізийної комісиї цілком з а ­ недбували ревізию, а при тім в своїх справоз- данях казали, що переводили строге шконтро каси і все найшли в найбільшім порядку, хоч жадного шконтра не робили. Загальні збори ма*

ють признати їх правну відвічальність за поне сені страти.

Найконкретнїйший ф акт надужитя закидує комісия синдикови щадницї др. Малаховскому, який в справі позичок на поеїлости Русочицї і Братковичі заступав своїх приватних клієнтів на шкоду щадницї, так, що на русочицкій по­

зичці стратила щадниця опісля 68.230 К, а на братковицкій доси 17.000 (можливі є ще і даль- мене. Притягни мене до себе! Дай мені' бути з

тобою! Сховай мене при собі!

ЛЯНҐФРЕД Не оставлю тебе ніколи.

лидия

{пристрасно). О, Лянґфреде! — Се імя значить:

довгий мир! Так тебе назвали задля мене. Ти принесеш менї довгий мир {горне ся до него).

ЛЯНҐФРЕД

{поуфало). Не подумаєш собі, що я се розумію?

ЛИДИЯ

Від тоді, як ще мені було шіснайцять літ, о скорше, ще богато скорше, коли я на горі сиді­

ла на підвисшеню і грала, грала... і думала я:

коби так прийшов хтось, що мене виніс звідси!

На тінисте, темне місце. Щоби ніхто мене не бачив і я нікого не бачила. Про се я думала,

Але ніхто не приходив.

ЛЯНҐФРЕД Лидия! —

ЛИДИЯ

Приходили деякі, але не той, що міг мене ви­

нести звідтам, не ти!

ЛЯНҐФРЕД

Русалко, як тобі було скучно, не правда-ж?

ЛИДИЯ О ! -

ЛЯНҐФРЕД

{поуфалїйше). І виправляла дурницї, не правда?

З нудьги, що?

’ші страти). З а 2О..0ОО К, страчених на русотиц- кій позициї, і за всю страту на братковицкіи за ­ гальні збори признають др. Малаховского відві- чальним, а так само членів і такеаторів гал.

щадницї пп. Иосифа Ґіжовского і Ів. Браєра, які первісну свою оцінку майна Браткович опісля без жадної причини підвисшили о 55.000 К і через те споводували, що щадниця уділила на те майно більшу позичку.

Вкінци комісия зазначує також, що і ира- вительственні комісарі завинили тим, що не ви­

конували контролі над іцадницею.

Загальні збори мають після внесень комі­

сиї припоручити видїлови, 'щоби всім повиєте названим людям виточити судові спори о від ­ шкодоване, — і то д-рови Малаховскому, Йос.

Ґіжовскому і Браєрови о повне відшкодоване страт ними завинених, а иньши.м членам упра­

ви і контротї о відшкодоване, яке від них стяг­

нути е можливе і імовірне. Справоздане своє кінчить комісия заміткою, ^цо не так їй ходить о зворот материял ьних страт, які потерпіла гал.

щадниця, як о моральну сатисфакцию, тим біль­

ше, що в процесі против Зїмй і тов. публична моральність жадної сатисфакциї не дістала.

стао під оглядом просьвіти прислугує Оранії', де на кілька літ перед війною числено коло 200 народних шкіл і 3 ґімназиї; в Трансвали дохо­

дило число народних шкіл до 500, а ґімназия була одна (в Преториї). Ті числа оцінимо відпо­

відно1, коли узгляднимо, що біле населене в Трансвали було три рази численнїйше, як в Оранії.

Вправдї повисші дані відносять ся лише до части населеня обох републик, бо лише до білих, котрі в Оранії становлять трету, а в Транс­

вали четверту часть всего населеня. Проче на­

селене Оранії складає ся з Бушменів, а в Транс­

вали з Кафрів, однак о одних і других стати­

стика мовчить і то є хиба найвимовнїйшим причинком до квестиї трактованя низших рас висілими. Так само лише о Бурах, т. є. білих, говорить Кабель, котрого діло о народній нро- сьвітї в цивілізованих державах недавно иояви- ло ся п. з. БеЬегвіеЬЯісЬе ПагвіеПигід1 йев Уоікє- еггіеЬип^зм'евепз... Ваші І. Вгеєіаи, 1900. Для туземцїв нема просьвіти зовсім.

Відомости, заключені в наведенім ділі Ко- бля, опирають ся на урядових даних і на обо- вязуючих законах. Тому становить оно важний причинок до досліджуванії підстав народної про­

сьвіти в ріжних краях. Вправдї розділ о Бурах виказує богато недокладностий і зраджує мен­

ше автентичних цїх, але будь-що-будь осьві- тлюе нам шкільництво того малого народа і то­

му представлю деякі подробиці в отеїй статі, в тім пересьвідченю, що заінтересують Ви. Чн- тателїв.

Під оглядом законів обі републики ріжнять ся дуже: в Оранії істпує шкільний примус, а в Трансвали правительство лише опікує ся на­

родною просьвітою. Однак фактично та ріжниця не істнує, а то в наслідок ухвали церковного синоди, постановляючої, що до миропомазаня може приступити лише той, що має 14 літ і має певний засіб книжкового знаня. На той за ­ сіб складає ся: плинне читане, розумінє біблії і катехизму і підписане свого імени і прізвища.

Наслідком того майже всі, крім старих, уміють підписати ся. З иньшого жерела довідуємо ся, що в Оранії процент анальфабетів, старших над 7 літ, виносив в 1893. р. ледво 5%.

Трансвальгке правительство, не впроваджу­

ючи шкільного примусу, опікує ся дуже старан­

но народною просьвітою і закладає народні школи всюда, де лише дасть ся запримітити потреба того.

Найнизший степень шкіл в обох ренубли- ках становлять звичайні народні школи. Ту учать ся діти читаня писаия, рахунків, сьвятої істориї і сьиіву з вот. До тих предметів прибу-

ЛЯ НҐФРЕД Ні, ти мене не бачила.

ЛИДИЯ

Я бачила тебе сейчас, як ти увійшов. Що ти можеш ошибати ся в таких річах.

ЛЯНҐФРЕД

Ти не бачила мене! Найневнїйше! Ти не підно­

сила очий. Я стояв і чекав на се.

ЛИДИЯ

Так я відчувала, що ти там був. Коли граю, я відчуваю всьо.

ЛЯНҐФРЕД Се може бути.

ЛИДИЯ

О Лянґфреде! Прецінь оно так склало ся, як я собі мріла: Я сиділа і грала і тоді ти прийшов!

Прийшов і забрав мене і понїс мене геть у те ­ мний, тінистий куток {прикладав ся до него). Те­

пер розумію, чому се не могло стати ся скор­

ше. Прецінь ти молодший від мене. І також се наганяв мені часто такого ляку.

ЛЯНҐФРЕД

З нас обоїх ти є молодшою, сильнїйшою, буй- нїйшою. {Лидия кидав ся ему на шию а легким криком.). Чиж не так?

ЛИДИЯ {шепче). Се любов, Лянґфреде.

(Дальше буде).

Народне шкільництво у Бурів.

Конець минувшого і початок сего столїтя зазначили ся в полудневій Африці завзятою борбою двох споріднених народів. Вже другий рік звертають ся очи всіх в тамту сторону, слі­

дячи з занятем перебіг трансвальскої квестиї.

Знаючи о силі, а передовсім о високім степени цивілїзациї Англійців, здає ся, що там ходить виключно о укаранє дикого або розбишацкого племени, що не заслугує на ніякі згляди і при- найменше хвилево мусить улячи могучому Аль- біонови.

Тим дивнїйше ударила всіх вістка, що на тамтогорічній парискій виставі найвисші наго­

роди за народну просьвіту уділено Анґлїї і рів­

ночасно... Трансвалеви. Судиї вистави ствердили, що Бури не суть послїдними між цивілізовани­

ми народами, отже що з ними треба числити ся, коли так раціонально і взірцево провадять у себе справу иросьвіти.

Можна би ту посудити Французів о певну сторонничість, бо они дуже ненавидять Англій­

ців, Тому, не спускаючись на ту опінїю виста- вових судиїв, загляньмо до статистики, котра певно найлучше роз’яснить нам ту квестию, по­

даючи нам деякі подробиці о шкільництві в бурских републиках.

Після даних, які маю під рукою, першень-

лидия

{освободясув ся). Що ти знаєш? Чи тобі що?...

ЛЯНҐФРЕД Нічогісінько. Я лиш розумію се.

ЛИДИЯ Ти розумієш се? —

ЛЯНҐФРЕД

Не можна грати так, як ти, коли не перей­

шло ся...

ЛІІДИЯ ...великої туги, Лянґфреде?

ЛЯНҐФРЕД

...Більше, як тугу! Не правда-ж? Тоді, коли я погадав собі — справді, знаєш, що я собі по­

думав?

ЛИДИЯ {не відповідав).

ЛЯНҐФРЕД

Отся тут пірнула глубоко. Сї енерґічні удари в найскритші глубини, се не приплило їй само від себе. Отся тут стояла сама у вирі, мало-що не потонула. Крик розпуки!

ЛИДИЯ О!

ЛЯНҐФРЕД

Але она знов видобула ся. Яка сила!

ЛИДИЯ

Она прибула мені, коли я тебе побачила.

(3)

з ваю ть ще по містах слідуючі: Граматика, істо-

рия рідного краю, дещо з Географії, рисунки і анґлїйский язик. В Трансвали одержують діти книжки, зошити і иньші письменні прибори да­

ром, лише діти богатих родичів платять за книжки по ціні коштів. Бідні діти, що образу- ють ся в місті, користають дуже часто з пра- вительственної підмоги 22 марки на місяць, що майже зовсім вистарчає на удержанє. Наука в повисших школах треває 5 годин денно, пять разів на тиждень, бо діти, крім неділі, суть вільні від науки ще й в суботу, призначену на науку релігії поза школою. Треба признати, що транвальскі Бури неособливо користають з тих полекш і єсли посилають свої діти до школи, то лише через три, а вже найвисше шість м і­

сяців до року; прочий час лишають їх дома і призвичаюють до господарских занять. 0 скіль- ко позволяє на се стан майна, повірюють дуже часто науку своїх дїтий домовим учителям.

В наслідок істпуючого шкільного примусу і розкиненого населеня установлено в Оранії' т.

зв. вандрівних учителів, котрі провадять тримі­

сячну науку в кождім місци, де назбирає ся принайменше десятеро дїтий. По упливі трех місяців переходить учитель в иньше місце, пі­

сля вказівки властий. Зачерк такої науки є очивидяо низший, як в сталих школах, які на­

ходять ся в кождій густїйше заселеній місцево- сти. Однак в Оранїі взагалі більше дбає ся о нросьвіту, як в Трансвали, і в многих місцево­

стях перебуває вандрівний учитель по кілька разів, а навіть часом висилають родичі дїтий до подальших сталих шкіл і ґімназий. Та обстави­

на добре витолковує істноваиє аж трех ґім на­

зий в такім малім краю.

(Конець буде).

Н О В ї ї Н К II.

— Календар. В с е р е д у : гр.-кат. Евлампія;

рнм.-кат. Иоана. — В ч е т в е р : гр.-кат. Филипа;

рим.-кат. Р а ф ал а .

— Концерт і вечерчицї в Тернополю Заходом Кружка жіночого філії руск. Товар, педагогічно­

го в Тернополя відбудуть ся дня 27. н. с. ж ов­

тня т. є в неділю в комнатах Рускої Бесіди в Тернополи «вечерницї* з такою програмою:

1. Відчит и. нроф. Мостовича. 2. Ґаль: «Віддала мене», хор мужеский. 3. »Зті(Н Тагепіеііа*, форт, сольо відограє н-на Л. Ю. 4. Кварант: «Чи будеш ти моя*, сольо сопранове відсьпіває п-на Е. Кр. 5. Ґаль: а) «Ой морозе*; а) «Зеленая ру­

та*, хор мужеский. 6. Мошковский: «Болеро*, сольо скрипкове відограє п. Ів. Л. 7. Вахнянин:

«Купало*, хор мішаний. По сім слідують гри то- варискі. Початок о 8. год. вечер. Вступ від о- соби ЗО кр. Дохід з сих вечерниць призначений до фонду на Інститут дівчат в Тернополи. По- заяк осібні запрошеня висилає ся тілько замі- сцевим членам філії руск. Тов. педаґоґ., проте запрошуємо всю нашу дооколичну іптелїґенцию в сім місци. З а Виділ: Т. Стахевичева, М. Сол тисова, 0. Вітошиньска, Е. Крушельницка.

— Царство галапасів. З Станиславова пишуть нам: Просимо Хв. Редакцию подати до прилю­

дної відомости факт, який сьвідчить наглядно о тім, що у тутешних галапасів крім особистих інтересів нема нїчо сьвятого. Довголїтним «шпиль- кованєм* вигризли тутешні галапаси нашого любого о. д-ра Хомишина, такого трудячого та спосібного чоловіка, що був душею та славою катедральної парохії, а вигризли єго тому, бо їх відай разила невсипуча єго праця. На місце о.

Хомишина всунули галапаси «свого*, що-йно

«упеченого*, що не має і понятя о відправі цер­

ковній, мовби єї ніколи не бачив, з чого лише сором та згіршенє у церкві, як се приміром бу­

ло минулої неділі на вечерни. Хто ту винен?

Аджеж той «Веняминок* вийшов доперва з ту- тешної кацапскої академії, що єї зовуть домом пресвитерияльним, то хиба самі учителі нїчо не вміють, або пїчо не роблять? На що они вла­

стиво є, коли аж паламарі та дяки мають їх в науці заступати ? На що властиво є також ті сталнї коло великого престола, сли заєдно сьві- тять пустками? Колиб лиш де показала ся яка мітра епископска, то найде ся до неї зараз і ціла хмара галапасів, а на утренях та вечернях і на лік їх не побачиш... У нас, простих людий, кождий мусить уміти се, що до него належить, та пильнувати того, з чого хліб їсть, а у гала­

пасів інакше. Цікаво знати, коли настане новий Владика, то може би раз вже перевели ся ті ко- медиї, на котрі годі вже довше дивити ся.

Міряний.

— В справі руских богословів. Ректор львів- ского університету, др. РидиГер, замістив в

»Рг2есЦ\уіі-і« отеє спростоване: «Прошу ласк а­

во спростувати розширену вість, неначе би ре­

ктор університету до нинїшного дня (21. с. м.) брав участь в справі вписів руских богословів

— се належить до декана богословского в и ­ ділу*.

— На львівский університет вписало ся до дня 16. с. м. загалом 1612 слухачів, з того 1428 звичайних, а 184 надзвичайних (в тім числі 16 женщип яко звичайні слухачки а 75 яко над- звича.). Стан слухачів на поодиноких виділах: на богословекий виділ вписало ся 32 (Поляки — або Русини ще не вписали ся) звич. слух., а 51 над- звич. слух.— разом 84; на правничий виділ 1030 звич. слухачів, а 19 надзвичайних — разом 1049; на лїкарский виділ 97 звич. слухачів і 6 звич. слухачок, а 6 надзвич. слухачів — разом 109; на фільософічний виділ 253 звич. слухачів і 10 звич. слухачок а 20 надзвич. слух, і 75 надзв. слухачок, 1 госпітантка, 1 фреквентант і 12 фармацевтів — разом 372.

— Іменована. Цісар іменував будівничого п.

Івана Левиньского надзвичайним професором будівництва пожиточно і зелїзничого на львів- скій полїтехнїцї.

— ДеФравдация. З Лїманової доносять, що каспєр тамошного товариства ремісників і про­

мисловців, Ян Бєдронь, здефравдував вкладки і оплати членів. Дефравдациєю заняла ся вже державна прокуратория з Нового Санча.

— З судової салі у Львові. Вчера покінчила ся розправа проти Ференца, Реваковича і д-ра Марка обжалованих о обиду X перемиского кор­

пусу. Судиї присяжні заперечили поставлені їм трибуналом питаня, на основі чого трибунал у- вільнив всіх трех обжалованих від вини і кари.

Прокуратор вніс зажалепє неважности.

Йинї буде відбувати ся дальша розправа перерваного в пятницю процесу РеГера і тов.

— Кс. Стояловскнй засуджений. Повітовий суд в Ж ивцю засудив кс. Стояловского за обиду че сти посла Кубіка на кару 2 днів арешту або 20 К гривни і на зворот коштів розправи.

— Прач з поєдинками! Недавно у Франциї у- творила си міжнародна лїґа проти поєдинків.

Поклик «ироч з поєдинками* найшов також не­

мало горячих приклонників в Німеччині і при­

єднав для лїґи членів межи висшими офіцира- ми нїмецкої армії. Онодї відбуло ея в Липску заеїданє нїмецкого комітету, на якім проголо­

шено кілька рефератів і постановлено всіма си­

лами поборювати поединкоманїю, так зі стано- виска католицизму, як також зі становиска з а ­ гальної справедливості! і чести. Р езолю ції ко­

мітету віддасть ся під осуд законодатним тілам.

Ухвали поодиноких комітетів міжнародної лїґи проти поєдинків обовязують лїґи всіх держав.

Провідником лїґи в Австриї є др. Ж игмонт ¥ОП Бішофсгавзен.

— Бунт у войску. З Варшави доносять до

«КоеІпізсЬе /Ц*.«: На поли війскових вправ на Мокотові цілий полк відказав послуху офіци- рам. Причиною сего непослуху, а радше бунту, була лиха пожива. Полковник звалив вину на підофіцирів, котрі брали могорич від доставцїв і приймали стухле збіже на иньші артикули жив- ности. Однак нема сумніву, що також офіцири брали хабарі. Ж алоби вояків на лихий корм оставали без відповіди, в наслідок чого цілий полк застрайкував. Коли офіцири силою хотіли приневолити вояків до послуху, стрітили ся з градом куль. Майже всі офіцири ранні, а один вже помер. По розоруженю полку, замкнено 300 вояків і потягнено їх до відвічальности за ш и­

рене бунту.

— Сантос-Дімон, славний воздухоплавець, про- бовав дня 10. с. м. знову облетіти своїм балко­

ном вежу Айфля в ГІарижи і проба сим разом щасливо удала ся. В ЗО мінутах і 40 секундах перелетів бальон дорогу із Сен Клю до вежи Айфля, облетів єї довкола і вернув назад. Мимо того Сантос-Дімонтови не признано нагороди, визначеної Дайчем, бо комісия знатоків орекла, що Сантос-Дімонт переступив визначений час 30 мін., хоч лиш дуже маленько, бо всего лиш 40 секунд. При тій пробі був і сам Дайч та казав, що Сантос-Дімонт заслужив собі нагороду. Ко­

місия однакож мимо того не хотіла єї признати воздухоплавцеви, внаслідок чого присутна пу- блика зробила велику демонстрацию против ко- місиї.

— Поганого злочину допустив ся росийский салдат на границі Східних Прус. В ночи на по недїлок якісь два пачкарі старали ся перейти границю, але зазрів їх росийский салдат, що стояв на сторожі. Молодший з пачкарів утік, а старший 60-лїтний попав в руки салдата, котрий єго найперше обрабував з годинника і 1500 ру­

блів, а опісля повісив на дереві.

— На шкільну оплату для бідного ученика прислали ВИ. М. Пюрко з Винник 2 кор. і пп. Ва­

люся, Юрцьо і Ярцьо Левицкі з Винник З К^ — разом з переділе виказаними датками є 23 К.

— Вісти з перемискої епархїі. Канонічну ін- ституцию одержали оо.: Мих. Пирожок на Уль- гівок угнівского дек., Вас. Паращак на Милків олешицкого дек., Вас. Балько на Трійцю добро-

мпльского дек., Ів. Калиньский на Ж абче муро­

ване белзкого дек. — Др. Франц Щ епкович іме­

нований префектом при духовній семинариї у Львові. — ОО. Йос. Котецкий парох в Лютови- сках і Ант. Барновач парох в Луковім іменова­

ні ординариятскими шкільними комісарями. — Крилошаньскі відзнаки одержав о. Корн. Кузик парох в Боську. — В нропозицию на Батятичі жовківского дек. приняті оо.: Сим. Дуткевич, Мих. Ж арский, Волод. Насальский, Стан. Але- ксевич, Юзт. Манастирский, Ант. Яцїв, Григ.

Клиш і Лев Пясецкий. — Сотрудництва одержа­

ли оо.: Філяр. Яминьский в Радиничах, Волод.

Ардан в Вацовичах, Петро Яросевич в Зїболках, Кир. Пирожок в Старій-Соли. — Завідательства одержали оо.: Мих. Ростович в Волковій, Йос.

Винницкий в Наконечнім. — До канонічної ін- ституциї завізвані оо.: Петро Перчиньский на Райтаровичі, Волод. Ольховий на Береги долішні, Мих. Ростович на Волковию. — Сотрудництво в Куликові одержав о. Іван Карпевич.

— Родимці! Памятайте про будову руского те ­ атру у Львові!

Посмертна Т оповістка.

0. Іван Кобляньский, почетний крилошанин єпископ, капітули станиславівскої, кавалер орде­

ра Франц Йосифа І., декан і парох-ювилят в Ко­

ломиї, упокоїв ся дня 19. с. м. но довшій неду­

зі, заосмотрений св. Тайнами, в 84. році житя а 55. р. сьвященьства. Похорони відбули ся ві вторник. В. є. п.!

Т е л є ґ р а м и .

Відень, 22. жовтня. На нинішнім заеїданю палати послів відчитано інтерпеляцию посла ГІоточка і тов. в справі примусового обезпеченя від вогню та інтерпеляцию кс. Влазовского в справі запомоги для погорільців Любачева.

Посол Пернерсторфер предложив 1397 пе- тиций з 575.000 підписами в справі загального обезпеченя на старість.

Прага, 22. жовтня. При доповнюючих вибо­

рах до державної ради в Карлннї вибрано на місце бл. п. д-ра Кайцля Молодочеха Фідлєра.

Будапешт, 22. жовтня. Палата послів відбу­

де дня 26. с. м. перше заеїданє. Дня 28. с. м.

перше заеїданє. Дня 28. с. м. відбуде ся тор- жественне отворенє нового сойму, яке доконає цісар.

Берлин, 22. жовтня. З причини проекту кон- серватистів, які внесуть в державній раді, щоби безпроволочно знести торговельні трактати Ні­

меччини з другими державами, — запевнюють, що правительство не вчинить сего перед ухва- ленєм державною радою митової тарифи.

Франкфурт над Меном, 22. жовтня. Ггапк- Гигіег доносить, що Росия змінила свою по­

літику що-до Крети і дала кн. Юрпєви сагіе Ьіапсіїе. Кн. Юрий, по повороті з Еврони, скли­

че народний збір і оголосить анексию Крети до Грециї. Франция і Італія мали вже згодити ся на сей нлян. Що скаже четверта опікуюча дер­

жава, Англія — не знати. Німеччина і Австро- Угорщина не належать до сторонних держав і не мають права інтервенциї.

КопенгаГа, 22. жовтня. Президент Кріґер о- держав предложену специяльною комісиєю пар­

ламенту (стортінґу) нагороду ім. Нобля за під­

пиране мирової ідеї.

Малий Фейлетон.

БОГДАН ЛЕПКИЙ.

Карнавал.

♦ « *

Карнавал, карнавал! І шлєпи і фраки, І шовки і тюлі і плюші і кляки І звуки музики, пів сонні, пів дикі, Ах розкіш, ах чар превеликий!

Карнавал, карнавал! І серце горяче Тріпоче ся в груди, з утіхи аж скаче,

а

(4)

Жіночих шат шуми і замах перфуми, Ш аліють і ноги і уми!

Перший баль.

На гостин еаля мовчки жде, Як боєвище жде на битву.

Вже мати донечку веде І шепче ідучи молитву, А доня як у бій іде.

Іде як в бій, а серце в груди Я к пташ ечка тріпочесь, бє.

Ах що то буде, що то буде, Як перший кадриль не піде,

Що скаже сьвіт, що скажуть лю де?

А мати молить ся так ладно Не знає лиш котрим сьвятим, Щоб ненадійно, ненаглядно

__ __

З ’явив ся ясний херувим З платнею доброю, порядний.

Щоби з’явив ся і з собою Забрав єї доньку, надію]*

А доня йде немов до бою, А мати мріє любу мрію, А з салі валець ллєсь тугою.

Сігсиїиз уіііовиз.

Ще не сіла, не роздивилась, А вже до неї примостилась Ціла ватага хлопців,

Уродливих молодців.

Той просить в танець, той витає^

А той очима аж благає Так мало, так не много Хоть погляду одного.

Вона немов і не зважає По сали пишно походжає, А на кого лиш гляне, То зараз лекше стане.

Гуляє як пташина в гаю А в мисли добре розважає, Котрого би, котрого

З а мужа взяти свого.

Той грає в карти, може Довги жидівскі множить, А той скупар великий Не пустить на музики.

Один лишень, однїський Лишивсь цілий, цїлїський.

і Щ ож ? Годі! Зіисііозиз — Сігсиїиз уііозіиз.

- Р ІК ЗАСНОВАНЯ 1892.

ок Пиз

03о

ф

48н се ІГ ф вф

ф оо

о

т

Товариство взаїмних обезпечень

„Д Н ї С Т Е Р “

Львів, ринок ч. 10. (дім »Просьвіти«).

о д и н о к е р у с к е т о в а р и с т в о а с е к у р а ц и й н е, обезпечає будинки і веї пред­

мети движимі против огневих шнід.

« Д н іс т е р » п р и п о р у ч и л и Преосьвящ. Ординарияти В с еч . Д у х о в е н ь с т в у і в і р н и м в с і х т р е х Е п а р х і й .

«Дністра» з днем ЗІ. грудня 1900.

311.540 кор. 11 сот.)

171.942 „ і разом 6.000

30.924 Фонди ґваранцийні

Фонд резервовий . . . Резерва премії . . . . Резерва специяльна , .

Фонд емеритальний . . 54

і 520.406 кор. 65. сот.

формі Шкоди Каса Тарифи «Дністра» умірковані. Надвижка річна розділяє ся між членів в аворотів. За рік 1900 дістають члени 8°/о звороту з премії.

«Дністер» виплатив до 31. грудня 1900 відшкодовань 2,120.834 кор.

ліквідують ся безлроволочно в присутності! Делегата і 2 членів.

Поліси «Дністра» принимають при позичках гіпотечних: Банк краевий

ощадности у Львові, Коломиї, Самборі, Долині, Снятинї, Городенцї, Теребовли, Залї- щиках, Городку і Богородчанах.

НА ЖИТЄ треба обезпечатись тілько через «Дністер» в Товаристві взаїмн. обезпеч, В Кракові; з таких обезпечень через «Дністер» іде часть провізні на рускі лубличні добродійні цїли; поліси і квіти видає Краківске Товариство рускі

«Дністер» пошукує спосібних аґентів, особливо селян господарів в окрестностях, де ще нема близько агенций «Дністра» Агенти заробили вже 274,964 кор. провізні.

Зголош еня о атенциї треба вносити до Д и р ек ц и ї у Львові.

Селяне! убігайте ся тілько о аґенцпї «Дністра»

За певну і добру дьокацию поручаємо

4 ’/а’ /о листи гіпотечні 4°/0 листи гіпотечні коронові 5% листи гіпотечні преміовані 4 % листи товариства кредито­

вого земского

4 1/«% листи Банку краевого 5% облїґациї Банку краевого 4 % позичку краєву

4 % облїґациї пропінацийні і всілякі ренти державні Ті папери продаємо і купуємо

по найточнїйшім курсі' деннім.

КОНТОРА ВИМІНИ

л ц. к. упр. гал. акц.

Б А Н К У

("іпотечного

фД Йя 9 ос\

фш яф

я чЯ!

ф

оа ч З 'г яо

фя

4 3 фш Зая о 'ч

ф 4 3

СОЮЗЗЕІІМ Егпезіа ТЬогпа.

(у Львові, в пасажи „ГЕРМАНА“ ул. Сонїшна і

Небувала, сензацийна проґрама!

від 16. до ЗІ. жовтня 1901

При співучасті! війскової музики 24. п. п.

1) Зіаск з Мільтону, найславнїйші Гімнасти­

ки на потрійнім реку. 2) ТКе 4 Веггііпдз, зн а ­ менитий акт воздушний. 3) Кагіеу ТгІО, коміки

£го1езцие і музикальні. 4) ВиЬепз, транспарен- товий маляр. 5) Ргапдоіз ВІУОІІ, мімік в товари­

стві Емми Ніуоіі. 6) РеклямоґраФ і орхестра 7) 1_Є5 1гоІ8 Вегд, турецкий акт фантастичний.

^8) Александер ТгеЬіізсЬ, гуморист. 9) І_іпа Мог- дапіі, артистка в свистаню. 10) ІеІІі Тгіо, вокаль- і ний терцет і дансерки.

Що дня о 8. год. вечером велике предста­

влене. В неділю і сьвята два нредставленя. Що пятницї НідЬ-І.Ие представлене. Білети вчаснїй- ше можна замовляти і набути в конторі Пльона при ул. Пароля Людвика ч. 9. у Львові.

субститут надв. адвоката д-ра Отмара Райзера і Оборонець в карних справах у Відни, І, ТисН-

ІаиЬеа ч. 4 або ХІІІ/9 Зирредазєе ч. 9.

Розклад поїздів зелїзничих обовязуючий від 1-го мая 1901.

(Приїзд і відЇ8д поданий після часу середно-европейского).

1 ІО І0 Д

иосп. | особ.

до Львова приходить

о годині

1-35

220 2-35

6- Ю 6-20 6‘46 7- 45 7- 40 800 8- Ю 8-15 8-50 11-45 11-55 1255 1-Ю 314 4- 40 г.-П 5- 35 5-50 5- 40 6- 00

Н І ч

8-40 2-31 12-15

7- 36 8- 50 941 9- 20 9-50 9-40 10-20 10-20 10-02 3-12 3-35

Поїзд носи ., особ.

відходить о годині

ЗІ Львова

в Кракова, Берлина, Варшави Відня 8 Чернівців (Іпкан, Галацу) Гусятина 8 Брухович, щод. від 16. мая-до 15. вер. вк.

в Янова

в Тернополя-, Бродів на дв. Підзамче

„ н а дв. головний з Лавочного (Пегату) Калуша, Сянока

8 Соьаля, Рави рускої

з Кракова, Відня, Варшави, Пешту. Берлина 8 Ряшова, Любачова, Самбора

зі І.таниславова (Кересмезе, Потутор) 8 Янова

8І Сколього, Калуша, Хирова а з Лавочно­

го від 1. черв, до 15. вер.

а Брухович (16. мая до 15. вер. в иед. і сьв.

ві Самбора, Борислава, Стрия

8 Підволочиск (Київа) Бродів на дв. Піде.

на дв. годов.

8 Кракова 8 Чернівців, Іцкан

8 Сокаля, Белвця і Любачова

в Брухович (16. мая до 15. вер. в нед. і сьв.) 8 Брухович від 16. мая до 15. вересня щод.

в Янова від 1. мая до 15. вер. щоденно в Янова (від 1. мая до 15. Бер. в нед. і сьв.) в Кракова (Відня, Берлина), Ясла, Розвадова 8 Чернівців, Букарешту,

в Лавочного (Пешту) Хирова, Калуша з Підволочиск (Київа), Бродів на дв. Піде.

» » > на дв. голов.

8 Підволочиск Копичинець на дв. Підзамче

на дворець головний

155 2-08 8-30 2-55

240 6-25 6-30 6-43 6-35

8- 40 9- 00 9-15 9-25 9-42 10-20 10-25 1-25 215 305 315 326 3-30 Н і ч 12-45

2-51 6-Ю 6-20 6-30 6- 35 7- Ю 7-32 7-25 7-52 9-30 10- 30 1100 11.10 11- 32 4-15 445

до Стяниславова. П :двпсокого, Потутор до Підволочиск (Київа) Бродів дв. головний

> > » дв. Підзамче до Лавочного (Мункача, Пешту) Борислава

до Кракова (Відня, Варшави), Берлина до Сколього,до Лавочного(1. лип. доіо.вер до Янова

до Підволочиск, Бродів, Гусятина дв. Нідз

» > дв. гол.

до Сокаля, Белзця, Рави рускої і Любачова до Чернівців,

до Янова від 1. мая до 15. вересня в не­

ділі і сьвята

до Брухович від 16. мая до 16. вересня в неділі і сьвята

до Стрия, Сколього від 1. мая до 30. вер.

до Явова щоденно від 16. мая до ЗО. вер.

до Брухович шод. від 16. мая до 15. вер.

до Ряшева, Хирова, Любачова

до Станиславова

до Кракова (Відня, Берлина, Варшави) до Янова від 1. мая до 15. вер. т. в дні б.

а від 16. вер. до ЗО. цьвіт. 1902 щоденно до Лавочного (Гіешту) Калуша, Хирова до Тернополя, Бродів дворець головний

дворець Підзамче до Сокаля і Рави рускої

до Брухович (13. мая до 16,в р.в нед. і сьв.) до Янова від 1. мая до 15. вересня до Чернівців і Іцкан

до Кракова, Відни, Варшави до Підволочиск, Бродів дв. голов ,.й

, » дв. Підза

до Кракова, Відня, Берлина, Самбора до Брухович від 16. мая до 15. вер. щод ЗАІН ТКА: Пера нічна числить ся від 6 години вечером до 5 години 59 мінут рано.

Час середво-европейскии різвить ся від часу львівского о 36 мінут, а іменно 12, год. часу середно-евроиен-

«■і ого = 12 год. 36 мін. часу львівского. — В місті видають білєти їзди: Звичайні білети аґенция часописпи Ст. І. Соколовского в ласан.и Гавсмава ч. 9. від 7. год. рано до 8. вечером, а білєти звичайні і всякі пньїпі, тарифи, ілюстровані провідвпкп, розклади їзди і т. п. бюро інформацийне ц. к. яелївниць держав них (ул.

Красінькх ч. 5. в подвірю, сходи 11, двері ч 62) в урядогпх годинах (8—3 а в сьвята 9 —12).

Видає і відповідає єа редакцию Лев Лолатиньский. З друкарні В. А. Шийковского

Cytaty

Powiązane dokumenty

годити плову тарифу, дасть ся осягнути І точка згоди. Не можна сумнївати ся, що всі великі сторонництва, сьвідомі своєї од- вічальности, не відкинуть

нів на обряд лат., а нам загрожено кулькою в лоб, єсли поважимо ся відвідувати Русинів по кольонїях і їм пригадувати, що они Русинами. До діла

Церков узнала і узакон- нила нодружіе руского духовеньства та нашим сьвітским політичним, польским стратеґікам не розходить ся зовсім 0 те, щоби

Франция що найменше не (X) В нїмецкім, францускім і анґлїй- виступала би проти заходів Італії на Бал- скім дневникарстві виринули нараз вісти, канї.

Так отже Русини І біньскіїй, яко статистик, не опирав ся на не посягають на народний стан поеїданя | якихсь пустих ф разах про &gt;випиранє&lt; або

В польских семинариях веде ся все діловодство в язиці польскім, учать ся всіх предметів в сім язицї хотяй може бути наука рускої мови

Але хто на се міг забути, тому і не слід сего пригадувати, тому ми ограничимо ся лише на сконстатованю, до якої степени може посунути ся

рока літ займають ся сею справою всякі політики державні, але не уміли станути на становищі повної справедливости, сво- бідного розвитку