Ruslan. R. 5, č. 109 (1901)

Ч. 109. Львів, Середа, дня 16. (2 9 .) мая 1901. Річник V.

Передплата на »РУ СЛАНА» виносить:

в Австриї:

на

цілий

рік . 10 ар. (20 кор.) на пів року . 5 ер. (10 кор.) на чверть року 2 60 ер. (5 кор.) на місяць . 86 кр. (1 к. 70 с.)

За границею:

на

цілий

рік . . 16 рублів або 36 франків на пів року . . 8 рублів

або 18 франків Поодиноке число по 8 кр. ав.

> В и р в е ш МИ ОЧИ І Д у ш у МИ в и р в е ш : а НЄ В 08ЬМ ЄШ МИЛОСТИ І ВІрИ НЄ В 0 8 Ь М Є П ,

бо руске ми серце і віра руска.« — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.

Виходить у Львові що

дня крім неділь і руских сьвят о год. 6-ій пополудни.

Редакция, адмінїстрация і

експедиция »Руслана« під ч. 9.

ух. Колерника (Лїндого

ч. 9.) Екс­

педиция місцева в АґенциІ Со- коловского в пасажі Гавсмана.

Рукописи ввертав ся дише на попереднє аастереженв. — Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошеня зви­

чайні приймають ся по

ціні

10 кр. від стрічки, а в «Наді­

сланім» 20 кр. від стрічки. По­

дяки і приватні донесеня по 15 кр. від стрічки.

Справозданє про водні дороги.

(Дальше)

Пруси, котрі під десятидїтий обертали великі суми на будову каналів і снлавність рік, мають вже тепер широку і відповідно уладжену ноднодорожну сіть. Штучні водні дороги обтинають в Німеччині що-до дов­

жини майже половину зелїзничої сїти, рух на водних дорогах збільшає ся що раз з н а ч н їй ш е як на зелїзницях. При всім тім холодна і вирахована нруска управа державна не вагала ся виступити перед законодатним тілом з великим пляно.м се­

реднього каналу. Після суду визначних ко­

мунїкацийних політиків будуть Пруси но переведеню сего проекту мати иайвідповід- нінпіу і найбільш розвиту ноднодорожну сіть поміж всіма европейскими державами.

В завзятій боротьбі інтересів, яка вивязала ся наслідком сего проекту, пруске прави- тельство докладало всіх заходів і не зля­

кало ся ніякої трудної внутрішної бороть­

би, щоби промислови, торговлї, господар­

ству і рукодільні придбати так конечного розширеня комунїкацийних середників.

Також Росия має широку сіть каналів, які в недалекім часі будовою каналу Хер­

сон-Риґа, що має злучити Чорне море з Балгийским, як і иньшими каналами вели- каньских розмірів, дізнають значного по- більніеня. Що-до довжини, то вже канал Херсон-Риґа рівнае ся з усіма в воднодо- роговім предложеню австрийского прави- тельства на 23 роки проектованими лініями.

Каналові сїти півн. Америки, Голяндиї, Бельґії і иньших держав вже тепер вель­

ми широкі а в найблизшім часі мають ще

бути значно доповйЙн і поправлені. В с у- п р о т и в н о с т и до в с іх д е р ж а в Ав­

с т р о - У г о р щ и н а щ о -д о р о з в и т к у с в о їх в о д н и х д о р і г з н а ч н о п о з і- с т а л а по з а д у . Вправдї вже в XVII. і XVIII. ст. роблено пляни будови водних доріг. Тогочасні проекти мали навіть ціль злучити Дунай недалеко Відня з Адрий- ским морем. Окрім малого, до перевозу дерева уживаного каналу не виконано нія­

кого з сих проектів. Тепер є А в с т р ії я н а й у б о з ш о ю щ о -д о с п л а в н и х к а ­ н а л ів п о м іж в с ім а б іл ь ш и м и д е р ­ ж а в а м и Е в р о п и . Она стоїть в тім згля- дї навіть поза Іспанією.

XVII, XVIII і XIX ст., хоч в тих ча­

сах, особливо в добі походів кн. Евгенїя Савойского признавано вагу Дунаю як пе- ревозової дороги, не розпочато навіть з ре- ґуляциєю і з доведенєм до штучної сплав- ности Дунаю на більші розміри. Вправдї, особливо від кінця ЗО-лїтної війни вирину­

ли знов, вчасти під високим патронатом) нлянн, якби каналами можна злучити ав- стрийскі ріки між собою і з морями. ІІе- раз заходила ся австрийска державна упра­

ва, щоби один або другий важним призна­

ний проект виконати. Ллє... в. джсности не збудовано ні одної штучної водної дороги, ні одної ріки не зреґульовано, що-до якої уважано се конечним. Участь в слідуючих за тим скоро війнах спинила всяку вро­

ду кти в н у дїял ь н і сть.

Навіть Угорщина, поминувшії числен­

ні проекти, має більше число кільометрів сплавних каналів як Австрия. В нравитель- ственній иредлозї виказано, що в Австриї випадає пересічно на водні дороги на су­

ші 5-7 на зелїзні 94,'3°/О.

Се вказує в порівнянні з иньшими

державами на вельми поважні і далекося- глі в наслідках недостачі нашого госпо­

дарства, які в дальших ступнях розвитку проявлять ся ще яскравійте. Кождий сту­

пень розвитку господарства вимагає окре­

мої перевозової системи. Не було-б се пра­

вильно, колиб ми сказали, що штучні до­

роги мають лише пособляти дешевшому перевозови, отже причиняти ся лише до того, щоби ті самі плоди дешевші перево­

жено як доси. Коли заведено зелїзницї, то­

ді не тілько перевозові кошти зменшили ся. Переворот, викликаний в нашім еконо­

мічнім житю зелїзницями, виступив осо­

бливо задля того, що великі катеґориї пло­

дів, яких при висоті коштів перевозу на гостинцях не можна було зовсім на дале­

кі віддалена перевозити, стали ся можли­

вими для перевозу.

В тім відношенні стоять штучні доро­

ги водні до зелїзниць. Найтязші масові плоди, з якими найчастїйше маємо діло, стають ся можливими до перевозу доиерва тепер на дешевих водних дорогах. Кон- сумция тих у великих скількостях єствую- чих, а тепер в місцях їх єствованя часто безвартних предметів, котрі тепер побіч коштів їх придбанії, не оплачують коштів довозу до найблизніої зелїзничої стациї і перевозу аж до місця консуму, вельми збільшає ся можлнвостю перевозу штучни­

ми водними дорогами. Зовсім нові ріжно- родні плоди тепер ідуть в рух. Канали і водні дороги зроблять иеперечно тепе- рішним гіеревозовим середником що-до де­

яких тяжких масових плодів конкуренцию.

Що-до найтязших масових плодів уможли- I вляють перевіз на далекі простори. Се мо- Іже пояснити сю обставину, що, хоч рух на

* штучних водних дорогах звичайно скорше

„Іжи іужа семгаария

в літах 1897—1901.

(Дальше).

Товариство »Читальня«.

Істория Читальні від 1897/8 шкільного ро­

ку починає ся загальним збором, скликаним на 3. падолиста 1897 р. Від останного, передвака- цвйного збору (15/УІ) до сего часу головою Чи­

тальні був В. Кунїцкий. В своїм писарс-кім звіті (а був він ріі ночасно і писарем), жалує ся на байдужність членів зглядом справ Читальні; ж а­

лоба, яку можна чути на кождім зборі якого небудь товариства в семинариї. Із звіту бібліо­

текаря довідуємо ся, що ціла бібліотека числи­

ла тоді 945 томів, себ-то белетристики 440, на- учних творів 262, часописий 243 томів. З а рік 1890/7 прибуло нових томів 122. В бібліотеці находить ся найбільше белетристики рускої і ро- сийскої. (Великорускі книжки в богатім числі закуплено, чи одержано єще за давнїйших ч а­

сів господарки і панованя москвофілів). Звіт, скарбника: стан каси вдоволяючий — 298 зр.

Вкладки впливали точно. Розходу було 215 зр.;

в касі лишило ся 83 зр. З внесень замітне ту одно внесене Єрмого (тепер докторанда у Від­

ня), аби посилати так >3орю< як і «Діло» че-і ским гштомцям в Оломунци. Внесене се й при- нято. Вибір нових видїлових відбував ся єще

тоді поза загальним збором. Кождий рік схо­

див ся іменно по загальнім зборі до свого му­

зею і ту вибирав з поміж себе двох товаришів до виділу, одного на заступника видїлового а одного до контрольної коміснї. В такий спосіб вибрано до нового виділу: В. Кунїцкого, Улїц- кого, К. Єрмого, Ч. Патрила, 3. Маркевича, І.

Гринишина, Івасюка і Повятишина. В. Кунїцкий став поновно головою. Часописий передплачува­

но тоді досить поважне число. Замітимо лише, то як-раз сего року зборонено передплачувати

»Киг)ег-а Ь\\'о\\'8к-ого«. Безпосередною причи­

ною сего була обида руского духовеньства в справозданю з давидівского процесу. На засіда­

нні виділу Читальні з 26. грудня 1897 написано єще також, що «якийсь підлий чоловік доніс Еміненциї (С. Сембратовичовн), що Читальня пренумеруе »Кигіег-а« і »Нив-у«, задля чого Емі- ненция заказали передплачувати одно й друге», але ізза того, що ,,Нив-и» не закинено перед­

плачувати, а на повисшу енунцияцию виділу не­

ма жадного доказу, (загал про те нічого не знав), то й ціла та причина заборони >Киг]ег-а«

о. кардиналом мусить бути безосновна. Замість

»Киг]ег-а« читано „Ргге^Ц б». На згаданім зборі перейшла майже одноголосно ухвала, щоби «ви­

кинути» аристократичний «Ргге^Цс1“, а стара­

тись о поновне передплачуване демократичного

»Киг]ег-а«, забороненого куратором Читальні.

Як довідуємо ся з заеїданя (2. грудня 1897) ре­

кторат на «Кицег-а» таки не згодив ся. Так от­

же замість «Кицег-а» читано якийсь ч ас»Р гге-

£ІасІ», а опісля »81 о \ уо Роїзкіе». Вкінци згадати би еще про увагу, яку находимо в звіті з з а ­ гального збору, а в якій читаємо про втягнене до катальоґу книжок Читальні книжка «бувшо­

го кружка агрономічного». Так отже сей кру­

жок перестав ествувати 1896 р.

На третім заеїданю виділу з 11. падолиста 1897 р. читаємо між нньшим таке (подаємо до- словно): «Рішено в справі реорґанїзациї кружка науково-літературного гіредложити коміснї ста- тутарній в цілії реорґанїзациї сего кружки видї- ловими Читальні, входячими в склад сеї к о м і­

сій слідуючі внесеня виділу Читальні: 1) членом сего кружка може бути тільки член Читальні;

2) голова Читальні має право предводити з а ­ гальному зборові! сего кружка і скликувати за­

гальний збір в разі браку голови сего кружка;

3) контрольна комісия спільна для Читальні і кружка; 4) впрочім цілий кружок (чи товари­

ство) самостійний, в управі від Читальні неза- висимий, йде рівнобіжно поруч з Читальнею, взаїмно себе спомагаючи».

В дальшій точці, девятій, згадка знова про товариство драматичне: «Рішено в справі круж­

ка драматичного слідуюче: Голова має склика­

ти загальні збори кружка драматичного, щоби вибрати цілий заряд, як директора, режісера і т. д. Дохід з представлень, які дає сей кружок, йде до каси Читальні, а Читальня дає до круж­

ка всьо, що потреба».

Про сі два товариства, науково-літературне

і драматичне, поговорю окремо, ту лише натя-

2 росте, як на зелїзницях, мимо того зе-

л їз н и ц ї не п о н о с я т ь з в и ч а й н о т р е- в а л о г о у б и т к у ч е р е з ш т у ч н і в о д н і д о р о г и .

Що Австрия в розвитку штучних вод­

них доріг остає далеко поза иньшими су- сїдними державами, се відчували господар- скі круги вельми тяжко. Від часу парла­

ментарної доби ставлено внесена щотдо бу­

дови водних доріг і реґуляциї рік. Прави- тельственна предлога подає в мотивах зі­

брані сї парламентарні змаганя. Сойми до лїшньої Австриї, Чех, Моравії, Галичини, Шлезка, громацскі репрезентациї великих міст займали ся часто сим питанєм і там западали дотичні ухвали. Многі з тих уваг прирікали навіть грошеву поміч.

(Дальше буде).

З парламентарної ниви.

З Відня доносять, що в біжучім тижни бу­

дуть відбувати ся в державній радї по 2 засї- даня денно, раннє і вечірнє, на яких мають у- хвалити ся: предложенє будови водних доріг і буджетова провізория. В суботу провідники клю- бів уложать дальший репертуар парламентарний до 11. червня. Безпосередно по третім читашо інвестицийного закона в палаті послів і приня- тю єго палатою панів розпічне правительство пе­

реговори в справі емісиї інвестицийної позички.

Запевнюють, що вже в червни стануть емітува­

ти вершу сершо сеї позички в сумі 150 до 200 мілїонів корон. Палата панів полагодила в сере­

ду горівчаний закон но мисли первісного зм і­

сту нравительственного предложеия, з внключе- нєм поправки пос. Турнгера, супроти чого сей закон верне ще раз до палати послів.

Про „Руский Клюб* доносять до «Діла» з Відня, що він поставив в минувшім тижни дна внесена: п. Яворского о знижене ціни соли, о собливо призначеної для худоби, та о щедрійше даване безплатного побираня сировицї і гь Ро- манчука о поділ галицкої Ради шкільної на поль-

ску і руку секцию. Внесене се умотивоване до­

кладно а підписане шістьма послами Руского Клюбу (враз з п. Брайтером), п. ІІігуляком, лі­

беральними і клерикальними Словінцями, чесни­

ми аґраристами і радикалами, дальше Німцями з поступової партиї і и. Готові суть крім того інтерпеляциї: п. Романчука в справі еміґрациї руских хлопів і д-ра Короля в справі господар­

ки громадскої в справі нехтованя рускої мови галицкими урядами і судами. Деякі ииьші вне- сеня і інтерпеляциї вже також приготовлені, але каю про се, о скілько ними займав ся виділ Читальні. 1 так зараз на слідуючім засїданю з 2. і 3. грудня 1897. р. читаємо, що заступник голови Читальні, Улїцкпй. скликав дійсно збори драматичного кружка на 14. падолиста, де ви­

брано управителем В. Чайковского, а режісером Грабовеньского, та де вибрано також статутар- ну комісию кружка, до якої зажадано відіюруч- ника Читальні. «З огляду однак на се — чита­

ємо там дальше — що кружок в теперішних обставинах, яко товариство оперте на своїх ста­

тутах, находив би перепони в своїй роботі, по­

рішено вибрати відпоручника до самого кружка, а сей має вплинути на те, щоби статута не укладано. Відпоручник має право і обовязок бути посередником між виділом Читальні а кружком, та завідувати справами адмінїстраций- ними кружка. Відпоручником вибрано Улїцкого, заступника голови». — В дневннку не подана причина, ізза якої виділ Читальні рішив вили­

вати на те, аби «не укладано статута» для дра­

матичного кружка. З приватної реляциї знаю, що сею причиною була обава, аби драматичний кружок, в котрого члени вписало ся немало москвофілів, коли стане на своїм статуті та не- завнсимости від Читальні, не перейшов цілком в руки москвофілів. Чи в сім була яка рация, чи обава була на чім основана, про се можна сильно сумнївати ся. Досить, що статута тоді дійсно не уложено і драматичний кружок зістав в «підданчій* залежности від Читальні. З ал е­

жність ся не довго однак тревала. Вже на ХІ-ім засїданю виділу, дня 7. і 8. цьвітня 1898. року точка 9. читаємо: «Улїцкий перестав бути від­

ще не обговорені наконечно в клюбі. ІІомимо відозви Народного Комітету як і пізнїйшої ві­

дозви послів Руского Клюбу, материяли, о к о ­ трі взивано, не приходять... Якось тому клюбо- ви іде тяжко, як ио груді і навіть єго власні комунаяи, заміщувані від часу до часу в опози- цийнім органі виказують безплідність клюбу.

З Кракова доносять, що там вчера попо­

лудня, радила під проводом кс. Стояловского на­

чальна рада християньско-людового сторонниц- тва. Наради держано в тайні, але довідують ся з певного жерела, що ухвалено там вступити послам християньско-людового сторонпицтва до польского Кола і навязати в сїй справі порозу- міне з людовим сторонництвом. На случай, ко ли би людовцї не згодили ся на се, Стояловцї мимо сего вступлять до польского Кола. ГІос.

Бойко заявив, що безусловно вступить до поль­

ского Кола.

Кровш цей в йютри.

Про причини «хлопского бунту» в Мона- стирци, який покінчив ся трома трупами засту­

паючих ся за свої неусталені до тепер права ужиткованя в домінїкальних лісах дібр ґр. Кра- сїцких, пише до Киг)ег-а Імюхуек-ого, бувший посол Стапіньский, який удав ся на місце події для єї д кладнїйшого розсліду:

Про часи Едмунда ґр. Красїцкого богато далось би сказати. Аж до послїдних днів єго житя істнували там патриярхальні відносини панщини. Але треба признати, шо панщину стя­

гано по людски. Хлопи ставились на кождий поклик двора, а за те двір не бороним їм брати з лїса дерево, підстілку, пасти товар, збирати траву і т. и. Умова була така: хлопи мали ро­

бити вісім днів за фіру дерева тижнево, за підстілку і кропиву.

Під копець ж итя ґр. Едмунда Красїцкого почали відвисшувати число днів роботи, а зменшувати двірскі данини, але дуже поволи і систематично. Повновластник дібр Кандлєр, котрий держав той уряд майже сорок літ, хотів і умів погодити інтерес двора з громадою. Тому селяне не противили ся ему. На остатку своєї управи довів він до того, що зредукував побір дерева до одної фіри на місяць, а роботу під­

ніс на 16 днів. При тім знав потреби кождого господаря і робив в данім разі виїмки. Одним словом — боронив інтересу двора, але в міру, лагідно.

Се знана річ в околици, що в «домінії Дї- сько» такі самі, як з селянами, були відносини і зі скарбовили офіциялїстами. Ґр. Едмунд К ра­

поручником виділу до драматичного кружка, а то длятого, що сей послїднии уложнв собі ста­

тут, в котрім зазначує свою незалежність від ' «Читальні».

Що тичить ся кружка науково-лїтератур- Іного, то як читаємо в дневннку, комісия стату- тарна сего кружка приняла предлояіенє виділу з 11. падолиста 1897. р. точка 9, крім точки третої ( = комісия контрольна має бути для обох товариств спільна), а вкінци на засїданю виділу з дня 26. грудня принято до відомости готовий вже статут «Літературно-наукового То­

вариства-.

Із звіту засїданя дня 12., 14. і 16. грудня дізнаємо ся, що Совяковский подав просьбу під­

писану 60-ма членами Читальні о засноване

‘ ґімнастичного кружка. В виду сего рішиз виділ, ' щоби голова, яко делєґат виділу Читальні, скли­

кав «уконститууючі ся» збори кружка ґімна­

стичного, на котрих мають собі вибрати голову і справників. Евентуально рішено не відступати 1 гімнастичному кружкови рекреацийної салі на вправи, а в справі опалювана салі і закупна гімнастичних знарядів пораджено кружкови, уда­

ти ся до ректорату. На зборі, скликанім в по­

ловині грудня, заложено гімнастичний кружок, а головою єго став О. Мартинович. Кружок сей в перших двох початкових роках свого єство- ваня розвивав ся і функціонував правильно, те­

пер єго так якби і не було.

(Дальше буде).

сїцкий платив лісничому 40 «риньских шайних», а решту казав єму самому брати без призводу, се значить: прямо красти. «Домінїя. Лїсько» бу­

ла властиво спілкою, опертою на давній, кому­

ністичній основі. Темнота, деморалізацій, піявь- ство і всі злі сторони такого устрою панували загально. Ґр. Едмунд Красїцкий не узнавав ані конституциї, ані ніяких иньших прав, крім своїх власних. Вибори в Лїську, до сойму, чи до гіар- ляменту, відбували ся також за панщину. Аби зібрати законом приписане число виборців і спровадити їх до міста до голосованя на того, кого собі »пан< бажав, треба було платити сі­

ном, деревом і т. п.

Зі смертию ґр. Едмунда Красїцкого «розвя- зала ся« і комуністична «домінїя Лїсько», а на­

стали страшні для народу наслідки тої нерівної

«спілки», тим страшнїйші, що наслїдник, ґр.

Ігнатий Красїцкий, чоловік старший і схорова- ний, хочби й не був з натури злим для народу, не міг запобічи злу, а єго син Авґуст, котрий мав властиво весіи управу, тепер 22-лїтний мо­

лодець, є і за молодий і недосьвідний і без від­

повідного образованя.

Після плину мав молодий ґр. Авґуст Кра­

сїцкий управляти лісами, а

її.

Маковецкий вести в характері управителя економічне господарство

— всьо на новочасний спосіб. ГІовновластником і синдиком скарбу став др. Вол. Чайковский, перемиский адвокат, віцемаршалок і посол до сойму. В дїйсности др. Чайковский обняв упра­

ву давшії «домінії Лїсько» і тепер єї веде, а тим самим поносить він повну одвічальність за те, що діє ся в скарбі Лїсько.

Стан домінії в сій хвилн представляє ся дуже невесело. Чатинні лісп в цілім скарбі про­

дано на вируб спілці — Ґроссінґерови з Вали- города, Ізраілеви Лнвдерови з Постолова і фірмі Ґольдштайн — на одинацять літ за завдаток 5 000 зр. і по 30.000 зр. платних річно. Спілка має побудувати паровий тартак в Лукавпци і нічне ся «раціональна лісова господарка», т. є.

лісова девастация. Звертаємо на се завчасу увагу покликаної власті! і робимо єї одвічаль- ною за те, що стане ся з лісами двора Лїсько.

Управу лісів ведуть: старший лісничий Адам Уляиєцкий, Віктор Вісньовский (мешкає в Монастирци), ад'юнкт лісовий Унзін (сей від­

ходить від 16. червня с. р.) і побережники, стра­

шні люди, сліпі орудя. ІІлата для них усіх ста­

ла, меш каня ново-побудовані. На орних ґрунтах, сіножатях і т. п. веде н. Маковецкий господар- скі експерименти. В 1900 р. пробував травово- випасової господарки. Накупив рогатої худоби, рілю запустив травою, на пашу худоби майже не виганяв. Показало ся мабуть, що се не піде, отже худобу торік випродано, а тепер форсує ся збіжеву господарку на штучних навозах. Мі­

сцеві люди кажуть, що і се не поведе ся. Тим- часом за пару літ довгії зросли страшенно, до­

хід з лісів піде майже в цїлости на проценти від довгів, — на адмінїстрацию вже не стане-.

Треба буде латати продаванєм ріжних парцель, що вже почало ся. Стародавний заїзд в Лїську купив уже бувший заушник, пропінатор Діллєр, за 12.000 зр., хоч за ту будівляну площу можна було дістати що-найменше два рази стілько, кілька иньших парцель, на котрі були й иньші купці, попродано жндівеким факторам. Люди, що дивлять ся на сю господарку, дуже сумний ставлять гороскоп долі лїської домінії в неда­

лекій будучности. Діллєр веде вже екзекуцию з вексля на 18.000 кор.

А що з хлопами ? Сумна їх доля — а бу- дучність? Коли власть швидко не заопікує ся ними, а повновластник не змінить ся, та й коли ґр. Авґуст Красїцкий не проявить доброї волі і не схоче злучити своєї долі з долею селян, на обшарі своїх дібр через добровільне, згідливе горожаньске і людске полагоджене вже істную- чих і висячих спорів, коли буде слухати таких урядників, як Вісньовский, то такі події, як в Монастирци, не дадуть ся мабуть уникнути».

З політичного поля.

Росийска телєґрафічна аґенция доносить з

Кутаїса в закавказкій ґубершї, що там в театрі,

підчас представленії «ГІачкарів* ґруиа студентів

урядила крикливу демонстрацию. Коли всякі

з 'упімненя не помагали, випроваджено студентів

з театральної салі. Тодї перед театральним бу­

динком зібрала ся товпа коло ЮООлюдий і уря­

дила крикливу демонстрацию. Товпа потягла ся до недалекого міского парку і обкидала кам ін а­

ми уставлені там постерунки полїцийної. сторо­

жи. Доперва зареквіровзні відділи козаків при­

вернули порядок. Ранено камінями 15 козаків і 13 полїциянтів.

Аґенция Гаваса доносить з Гавру, що під­

час прибутя до міста президента міністрів Валь- дек-Русо, якийсь 20-лїтний молодець виконав на него атентат... помаранчою. Помаранча влучи­

ла жінку президента в голову і очивидно крім страху, не нанесла жадних поважнїйших наслід­

ків. Справцю замаху(?!) арештовано; він є пекар- ским помічником і належить до націоналістів.

Намірений чи ненамірений завід, який Дра- ґа зробила королеви Александрови, став для не­

го жерелом великих клопотів. Поминувши вже те, іцо мусить виречи ся надії на нотомство, ко­

роль мусить вести в друге формальну борбу в обороні чести своєї жінки. Як вже задля свого вінчаня король Александер розєдннв ся зі свої­

ми родичами та з найблизшим окруженєм, так тепер знов задля обвинень і посуджуваня Дра­

ги о намірений підступ і хитре удаване тягости, настали в Сербиї численні арештованя, переслу- хованя та доходженя. Тайна иолїция має бачне око на особистості!, запимаючі знатні становл­

ена, про які відомо, що они неприязно успосо- блені для королевої. Межи иньшим відбуто сти­

слу ревізию в мешканю бувшого міністра війни Атанашковпча і завізвапо єго жінку на поліцаю, де списано з нею протокол. Супротив того, хо- тяй король Александер старає ся привернути для себе корисну опінїю амнестиєю деяких ра­

дикальних проводирів, то все таки він починає тратити сю симпатию і популярність, яку зиекав серед сербского народа. Ніші вже ніхто не уво­

дить ся надією, щоби королева коли небудь об­

дарила потомством свого супруга, тож чим раз голоснїйше порушують квестию наслїдства коро- лівского гірестола. На разі уважаю ть найпевнїй- шим кандидатом Юрия Максимілїяновича Рома- новского князя Ляйхтенберґ, ожененого з донь­

кою князя Чорногорії, Анастазиєю Стеиою. Він числить 49 літ, має титул росийско-цїсарскої вп- сокости, є генералом в росийскій ґвардиї і віт- цем двох сипів. Побіч него наводять також мо­

лодшого сина князя Чорногорії, князя Мірка, уродженого в р. 1879.

З Льондону доносять, що підчас снїданя, виданого вчера Чемберлєном в честь Губерна­

тора Трансвалю Мільнера, мінїстер виголосив промову, в якій висказав цілковите признане для дїяльности Мільнера в кольонїях полудневої Афри­

ки. Завдане яке Мільнер буде мав сповнити по повороті до полудневої Африки є ще важнїй- шим, чим було до тепер. Бесідник висказав пе­

реконане що Губернатор заведе там новин по­

рядок, опертий на добрім відношеню обох рас та на сильних підставах справедливості!, а тоді зацвите вільна і л'ьояльна полуднева Африка.

Мільнер подякував Чемберлєнори за признане та зазначив, що в короткім часі буде можна розпочати в полудневій Африці лагіднїйшу полі­

тику. З того виходить, що голошена вістка, не­

мов то анґлїйске правительство для уступства Бурам відкликало Мільнера на завеїгди з полуд­

невої Африки, — е неправдивою. Противно, Міль­

нер верне на своє давне становиско, зискавши апробату на свою беззглядність в завід уваню полуднево-африканьскнх кольонїй.

Н о в и н к и .

— Календар. В с е р е д у : гр.-кат. Модеста;

рим.-кат. Теодора. — В ч е т в е р : гр.-кат. Андро- ника; рим.-кат. Фелїкса.

— З Радівцїв пишуть нам: Руско-народний театр вертав уже з Буковини назад до Галичи­

ни. Дня ЗО. мая розпічне ряд представлень в С в я т и н і народною драмою зі сьпівами і тань- цями >Кляте серце». Представлена будуть від­

бувати ся що вторника, четверга, суботи і неді­

лі. Перед двома роками вивіз наш театр із Сня- тина дуже миле вражінє, тож є надія, що до тепер не вигас в Снятинщннї запал до штуки.

— Головний Виділ товариства »Просьвіта< рі­

шив приступити вже в найблисшім часі до по- ставлепя памятника на могилі заслуженого істо­

рика, руского, нок. професора д-ра Юлїяна Це-

лейича. Сей памятник буде коштувати разом з місцем і посьвяченєм виспіє 400 корон. На с ї

зібрано до сего часу 314 корон, та щоби покри­

ти недостаючу квоту відзиваємо ся до печита- телїв покійного, аби зводили купувати «Історію Скату Манявского» по 2 кор. 40 сот. та надси­

лати сї гроші разом з добровільними датками до канцеляриї Товариства «Просьвіта» у Львові.

— Вечерницї з танцями устроює в четвер дня 6. червня с. р. товариство «Руска Бесіда» в Ста- ниславові в власнім льокали і в прилежній ба- левій салї. Запрошеня розсилають ся, стрій ве- черковий або народний, вступ від особи 2 кор.

— Товариский з’їзд матуристів академічної ґімназиї у Львові з 1881. року відбуде ся дня 20. червня с. р. о 9. год. рано в комнатах «Рус- ского касина» в «Народнім домі» у Львові.

— Курс кутя коний. Заряд школи підковуваня коний у Львові оповіщує, що другий шестимі­

сячний курс в році 1901 розпічне ся з днем 1-го липня с. р. і буде тревати до кінця грудня. Ко- вальскі челядники, що мають охоту записати ся на той курс, мають зголосити ся лично в мі­

сяця червни в канцеляриї заведеня (ул. Коха- новского ч. 33.) і предложити: сьвідоцтво окін ченої з добрим поступом школи народної, сьві­

доцтво визволеня і сьвідоцтво що найменше дволїтної практики челядничої.

— Антиариянїзм Доборолась Галичина до са­

мого краю! Про антисемітизм тут і не чувати, де всьо сидить в жидівскій кишени і до неї не­

се свій кождїський гріш, заспокоюючи всяку свою потребу у жидівских фірм. Натомість між жидами розвиває ся антиариянїзм против визи­

скуваних акумів (християн), загрожує вже не то більшим підприємствам на полп промислу, тор- говлї чи спекуляциї, але- відбирає хліб навіть поодиноким одиницям з їх тяжкої, лихо вина­

городженої праці. Такого бойкоту допустили сл кельнери-жиди в реставрацій Фляйшмана коло Ж овківскої рогатки против одинокого там пла- тнпчого-християнина Івана Піїотровского. Фляйш- ман має найбільше відвиджуваний Львовянами

«ракодатнип» огород, де щодень сотки гостиЙ- християн дають натягати себе па високі ціни з кеискою жидівскою обслугою. І мимо сего Пйотровский, який згодив ся на цілий літний сезон за 3°/0 від торгу, мусїн зараз з початку уступити з обовязку на вимову Фляйшмана з а ­ для стрейку єго кельнерів-жидиків. А львівска нублнка буде дальше ходити до Фляйшмана, бо ми веї є... непоправними.

— Напад на почту. МежиСтаниславовом а Бо- городчанами дпя 24. с. м. напав на почтовий віз звісний в тих сторонах злодій Антонєвич і був би зрабував кільканацять тисячів корон, якби не притомність почтилїона, Миколи Тимка. Ііоч- тою їхав тодї також якийсь судовий канцелїст.

В половині дороги побачив почтилїон, що з за ­ ду коло дверей воза майструє якийсь чоловічи­

на. Тимко сейчас попросив подорожного, аби по­

ганяв коні, а сам тихо зіскочив з воза і спій­

май злодія з заду. Між обома наста а за в ­ зята бійка. Злодій кусав, драпав і бив почтилїо­

на, але не міг вирвати ся з єго рук. Канцелїст від’їхав на кількапацять кроків і станув, аби по- дивити ся, що діє ся. Сейчас поскочив на поміч і поміг звалити злодія на землю і стягнути з него одіж, бо не було способу самого забрати гі собою. Майже голого пущено на волю, а в най- близшій місцевости повідомлено про се жанда,,- мершо. Погоня за злодієм не тревала довго, бо він був майже голий і не міг далеко утікати.

При слідстві показало ся, що Антонєвич потре­

бував ще кілька хвиль і був би обікрав цілий віз; дверці вже отворив і мав лише посягнути по скіряну торбу, але саме тоді перешкодив єму почтилїон.

— Завірене поведене. Йосиф Осада, різник в Перемишли, немилосерно побив кільканацять- лїтного хлопця, що є в него на науці, а опісля кинув єго до песьої будки. Пес скочив і вирвав хлопцеви кусень мяса з лиця і відкусив к а в а ­ лок руки, а крім того покалічив єго на цілім тілі. Хлопця відвезено до шпиталя, а зьвірскому різникові! видано судове слідство.

— Гості в Кракові. На латиньскі Зелені сьвя- та перебувало в Кракові около 2 ‘/2 тисячів ту­

ристів, які прибули звидїти се місто. Межи про- гульковцями було 100 учеників тїшиньскої ґім ­ назиї, понад 100 учеників народної школи і 20 ґімназиястів з Ясла, около 20 учеників коши- карскої школи в Сколишинї, 40 членів гірничо­

го товариства «Ргаса» в Карвінї на Ш леску, кількадесять осіб з Познаньщини і понад 1000 осіб з горішного Шлеску, а зі Львова приїхало 80 учеників рускої ґімназиї під проводом про­

фесорів нп. Цеглині.ского і Конарского.

— Жида Гільзнера, убійника Клїмівної і Гру- зївної, засудженого на кару смерти, помилував цісар, а касациіший трибунал наложив на него кару досмертної вязницї.

— Вісти зза кордону. «Петерб. В ідомосте » до­

носять, що студенти технольоґічного інститути порішили більшостию голосів приступити до іспитів.

На університеті в Казани розпочали ся

іспити, до яких зголосила ся більша частина студентів.

Професор київского університети, В. Анто­

нович, опрацював проект закона шкільних сто- варишень, яких цїлию є устроювати середні школи, а по можности і висші наукові заведеня.

Мотивом, на якім опирає ся проф. Антонович, до заснованя сего стоваришеня є се, що держа­

ва не може відповісти всім просьвітним вимо­

гам населеня і що до сего потреба конечно при­

ватної помочи. Аби товариство могло розпочати свою діяльність, потребує 5.000 рублів; крім то­

го за кождого, що буде учащати де школи заснованої товариством, треба буде заплатити нараз 200 рублів а надто місячно на удер- жанє. Проект нроф. Антоновича передано вже властям до перегляду і затвердженя.

— 3‘ зд галицких сіоністів відбуде ся с. р. у Львові дня 16. і 17. червня. На дневнім порядку є: Становиско жидів в Галичині, теперішний стан сіонізму в Галичині, орґанїзация, аґітация, преса, положене робітників і жидівских кольо- нїстів в Палестині і гебрайский язик.

— Індияне в північній Америці виказали за остатних 10 літ значний приріст населеня.

В 1890. р. жило в Сполучених 264.000 червоно- скірих, а нині є їх вже 331.000. На перекір до­

казам, що вросьвіта причинить ся до їх знище- ня, показало ся, що як-раз ті індийскі племена, які приняли просьвітт, розростають ся, а против­

но дикі племена звільна вимерають.

— Найновійший винахід Едісона. Акумулятори, в яких немов переховує ся запас громовини, звісні вже від кількадесять літ, однак до прак­

тичного ужитку задля свого великого обєму і тягару не всюди надають ся Неодин з учеппх стремів до усунеия тих недогідяостий, але дар­

ма, тягару олова, який відгриває в акумулято­

рах головну ролю, не можна було зменшити. Аж Едісонови повело ся зарадити сему і зменшити так обєм як і тягар акумуляторів. Тим самим висока ціна акумулятора знизить ся до мі ’їмум і з том овини будуть могли користати найшир- піі верстви суспільності!. Недалекий отже час, коли наші господині замість дрова, вуглє і наф ­ ту’' будуть купувати акумулятори набиті громо- виною і нею опалювати і осьвічувати мешканл.

Кораблі і зелїіницї будуть на стациях заосмо- трювати ся в громовину, а не як доси в дрова, углє і воду. Льокомобілї, конї і воли не будуть мати такого значіня у хлібороба, як доси бо громовиною буде можна орати сіяти, косити і молотити. Шкода, що не можна єї їсти, бо тодї був би рай на земли!

Дрібні вісти. Цісар наділив Иосифа Вічков- ского, возьного повітового суду в Вуску, срібним крестом заслуги. — Краєва рада шкільна уді­

лила громаді Купче, каменецкого повіта, без- нроцентову позичку в сумі 2.000 корон на будо­

ву школи. — Вулькан Келят на острові Ватавія почав так несподівано вибухати, що при першім єго вибуху згинуло 181 осіб, а між ними 3 Ев- ропейцїв.

Посмертна І оповістка.

— Др Т

єофіль

Ганкевич, ц. і к лікар полко­

вий І класи в пенсиї, по довгій а тяжкій неду­

зі упокоїв ся у Львові дня 24. с. м. в 56. році житя. В. є. п.! ,

— Володимир Утриско, студент фільософії на львівскім унїверситетї і член «Академічної Гро­

мади», по тяжкій грудній недузі упокоїв ся дня 26. с. м. в Комарні, в домі свого батька-міщД- ннна, в 19. році житя. В. є. п.!

Наука, штука, література.

Сьвятий Рік. Кннжочка ювилейна містить в собі пояснене ювилею і потрібні молитви. З л а ­ див єромонах Арсеній Ч. св. В. В. Ж овква з пе­

чатні ОО. Василиян 1901. Стр. 94, м. 16. Ціна брош. прим. 15 сот., онр. 25 сот

Богословскій Вкстникь. Том'ь II. III. Вьі- пуск'ь 1901. Зміст: Розправи. Задача християнь- скої демократи! в сьвітлі енцикліки «Огаяез (І©

со то ш п і» (Крилошанин Б. Пюрко). Ґенеза і істо­

ричний розвій антицерковної політики в Австриї (Свщ. Т. Горникевич). — Право до річи (]из аЗ геїп) і право в річн (/)ия іп ге) в праві каноніч­

нім з згляду на науку Церкви і в отношеню до мірских законів а в особенности до зак австр.

з 7. мая 1874. р. І. (Свщ. В. Романовский). — Епиекопи Шептицкі III (Свщ. І. Рудович). — Бі- бліоґрафія (Рецензиї і справоздани) «Місіонар».

— В. Стех Ч. С. В. В., Вінець набожних нісней.

Лист пастирский Преосьвящ. Андрея Ш ептицко- го, Епископа станиславівского до вірних Косів- ского деканата. — Кз. Г. Ь. Збгеіоичсг, Е ^гогіу гекоіексуфіе і разуіпе Зо кзгіаіс^сеі зщ т і о - Згіежу. — «Громадский Голос», орґан русько- української партиї. — Вісти і замітки. (В еправі будови церкви на Засаию в Перемишли. — Ві­

сти з Тон. св. Ап. Павла у Львові. — Отніти на

вопроси з богословія морального).