Ч. 273. Львів, четвер, див 8. (21) грудня 1905. Річник IX.
—дддіедмиаадиив—— вида:— даядд-— едияюиидивддмчядЕамв—д
а . — .... - ... ...Передплата
■ж УСЛАНА» вино.кть:
■ Австриї:
та ціляй р ік , . 20 ко р т а пів року , . 10 ко р
«ж ч в ер ть р о к у . . і ко р
■ж м ісяц ь . . Г 7 0 кор
За границею.
п цівка р ік . . 16 рублів аб о 36 ф р а н к ів и пів р о к у . . 8 рублів
аб о 18 ф р а н к ів П оодиноке чи сло по 10 сот.
• В и рвеш м и очи і д у ш у ми в и р в е ш : а не в о в ьм еш м и лосгц . віри не в о зь м е ш ,
• о р у с к е мн с ер ц е і в ір а ру ска.» — 3 Р у с а а и о в н х п сальм ів М. Ш а ш к е в и ч а .
Виходить у Львові щ о дав крім н еділь і р у с к и х с ь в я а
• о ‘|, год. п оп олуд н я.
Редакцкя, адмінїстрация і експ ед п п и я >Руслана< під ч. 1.
пл.Домбровского(Хорунщини).Екс
педиції я м ісц ев а в А ґен ц и ї Со- к о л о в ск о го в п а с а ж і Г ав см ан а.
Р у к о п и си з в е р т а є ся лиш е на п о п ер ед н є з а с т е р е ж е н е . — Р е к л я м а ц и і н е о п е ч а та н і вільні від порта. — О го л о ш ен а зв и чайн і п р и й м аю ть ся по ц їк ї 20 с. від с тр іч к и , а в «Наді
сланім » 40 с. від стр ічки . По
д я к и і п р и ватн і д о н ес ен а по ЗО с. в ід стр ічки .
Положене в Угорщині.
( х ) Боротьба, яка розгоріла ся була н останних тижнях на великі розміри в У- горщині поміж міністерством бар. Феєрна- рого а зєдиненою угорскою лівицею, в останних днях почала притихати. Показало ся іменно, що оклик кинений правитель- ством про загальне право виборче почав у широких верствах Угорщини находити що раз голоснїйший відгомін і то не лише в кругах робітничих, але також поміж мі- щаньством і селяньством. Навіть угорска зєдинена лівиця не могла байдужно сему приглядати ся, а навпаки социяльна демо- крация приневолила її, щоби виявила в тій справі свої погляди і зазначила своє ста
новище.
Угорска коалїция була отже принево
лена занити ся сим питанем. Одначе коли провідник независимиїв К о ш у т заявив ся за загальним правом виборчим, а навіть ґр. А п о н ї до сего признав ся, инші чле
ни коаліциї, особливо мадярскі вельможі, а на їх чолі ґр. А н д р а ні і рішучо сему сугіротивили ся. Ґр. Андраші готов був уже признати виборче право кваліфікова
ним робітникам, одначе ніяк не годив ся на признане сего права селянам. Наслід
ком сего посеред самої коаліциї дійшло до такого розстрою, що она мало що не роз
била ся і удержати її повело ся лише тим способом, що справу виборчої реформи відрочено. Але мимо того всего, мимо острого опору комітатів і їх начальників проти теперішного правительства, коалїция почала тратити силу і розмах, з яким д о сі! вела боротьбу. Коли почав наближати ся день 19. грудня, в котрім мав наново зібрати ся відрочений сойм, стали вирина
ти ріжні вісти про переговори між коалі- циєю з одного боку, а давким мінїстром- президентом С е л ь о м і бувшим міністром скарбу Л ю к а ч о м з другого боку.
Про повторюване
{Що, коли і як належить повторювати ?) Під повторюванем належить розуміти від
лову виображінь, що повстали з вражінь прий
нятих з внїіпиього сьвіта і розістали в нїдрі нашої душі. З вражінь могли творити ся вио
бражіня в ріжний спосіб при помочи наших змислів і то при помочи одного змислу або кількох разом. Сила Захована якогось вражіня в уяві залежна є 1) від того, як се вражіне дї- лало на нашу уяву, 2) від того, кілько змислів було даним вражінем відразу занятим і 3) яку вдачу духову мала особа, що сї вражіня приймала. Найважнїйшим чинником в захованю вражінь в нїдрі душі чоловіка є его память враз зі своїми прикметами, як також індивіду
альність чоловіка, що сі вражіня приймає. До
бра намить повинна мати отої прикмети:
1) легко повинна вражіня приймати, 2) довго їх заховати,
3) всесторонно сї вражіня заховувати, 4) бути готово» на прикликане виображінь до сьвідомости.
Сі переговори не відбували ся без ВІ
ДОМОСТІ! бар. Феерварого, а він навіть до
вів до того, що Л ю в а ч був на иослуха- ню у монарха, котрому представив сучасне положене політичне в Угорщині. Тим спо
собом оіж е навязано знов розірвану нитку переговорів з Короною, а на се зложило ся не лише невідрадне положене прави
тельства, але ще й инші причини.
Правительство Феерварого було при
неволене придумати щось на день 19. гру
дня, в котрім сойм мав зібрати ся. Справа стояла так. що заОїданя сойму не моглиб відбувати ся, отже правительство було при
неволене сойм зараз в і д р о ч и т и або р о з н и з а т и . Розвязанє в тій хвилі по
казало ся з ріжних причин невідповідним і длятого правительство виєднало собі у Корони рескрипт відрочуючий сойм аж до к і н ц я л ю т о г о. Коалїция, котра спершу думала мимо відроченя вести дальше на
ради і поставити правительство в стан об жалованя, змякла і постановила вдоволити ся лише протестом проти відроченя, а по
тім спокійно розійти ся.
Сей зворот ■ коадїц..- траба пояснити не лише внутрішним розстроєм, викликаним виборчою реформою, але також і фінансо
вим та економічним ноложенєм краю. Без- гіарляментарна управа краю і опір проти вплачуваня податків і достанії рекрутів з а дав також широким верствам населеня чу
тливі рани, а будапештеньскі капіталісти остерегли коалїцию, щоби не доводила краю до такого положена економічного і фінансового, в якім о тін и л а ся Росия. Ко
алїция зрозуміла се дуже добре і показала ся податливою, так що і Сель і Люкач із своїми радами найшли там послух.
Корона рада би також довести до по- розуміня і сему дала вираз неоднократно, а сим разом також готова до мирної по-
лагоди, одначе лише під тими услівями, щоби коалїция залишила по комітатах аґі- тацию, а також щоби не нарушувала прав
Також якість і спільність вражінь впливає богато на їх заховане в памяти.
Вражіня, котрі нас мало зайняли, сї дуже скоро забувають ся. Пр. прочитані новини мен
шої вартости в часописах забуваємо дуже скоро.
Два, три або й більше вражінь з внїшного сьвіта, які не лучать ся з собою, забуваємо ду
же скоро.
Єсли до нашої уяви входить відразу за бо
гато вражінь нових, тодї сї попередні затирають ся в памяти і заникають а їх місце займають нові і ми тодї кажемо, що давні річи за були ся
Хотячи охоронити давнїйші виображіня від затерти (забутя), мусимо їх відмовляти або, як каже ся, повтаряти, пригадувати собі. Оно так само діє ся, як в городі: Коли огородник не часто поправляє борозен та стежок помежи грядками, то они замулюють ся закиснуть пі
ском і болотом а по якімсь часі і слід по них загине. Так само діє ся з наукою і відомо
стями чоловіка, наколи він через довший час не повторював собі того, що коли небудь вчив ся, чув або бачив, тоді забуває майже все до
Корони в справах війскових (значить, що Корона не хоче чути про ніякі уступки у війскових справах). Імовірно отже мало би остати у війскових справах при постановах комітету девятки, на котрі свого часу Ко
рона згоджувала ся. Кошут є тої думки, що коалїция навіть при таких услівях по
винна обняти керму правительства, ґр. Ан
драші є знов того погляду, що таки треба наперед зробити якісь уступки на полі вій- сковім, хоч остаточно і з тим погодив би ся, але стоїть ще ґр. Аііонї яко невідгада- на загадка. Чи Сельови і Люкачови поведе ся і єго усмирити, трудно відгадати, всеж таки треба се зазначити, що в Австриї не найде ся вже така державна рада, котра би коштом Австриї згодила ся на окрему угорску армію, угорску коменду при по
зірній спільности монархії. Мінїстер-прези- дент бар. Ґавч повинен отже пильно слі
дити за розвитком угорских справ і стояти рішучо при тих заявах, які зложив остан- ними часами в державній раді, щоби Ав- стрия не помагала своїми грішми до відо
кремлена Угорщини.
Останні вісти, які до нас дійшли про поло
жене в .Угорщині, запевняють, що переговори Л ю к а ч а з коалїциєю не довели до успішного вислїду, позаяк Корона рішучо домагає ся зали
шена революцийного розладу, до якого довела коалїция. Тимчасом коалїция уважає се домага- нє яко упокорене і страшно тим зворушила ся.
Ще більше роздратувала коалїцию вість, що пра
вительство постановило не являти ся на за- сїданю сойму 19. грудня а лише пересла
ти президиї королївский рескрипт, котрим сойм відрочено, а до того внести деякі начерки законів, між тими про в и б о р ч у р е ф о р м у .
З коалїциєю протестувала проти відроченя сойму також ліберальна партия під проводом ґр.
Т і с и, так що лише нове п о с т у п о в е с т о р о н и и ц т в о зложене з 7 членів не прилучи
ло ся до сего протесту. Так само проти відро- крихти і тілько мляві зачерки в єго уяві позі- стають.
Повторюване є материю науки. Хто повто
рює, пригадує собі,, той скріпляє силу памяти, той уміє.
Повторюване не в для чоловіка річию но
вою, сего вчити ся не потреба, оно вже стре
мить в душі кождого чоловіка і дуже часто відбуває ся зовсім незалежно від єго волі.
Знаємо приміром такі хвилі в житю, в ко
трих насуває ся все на нашу память все прига
дує ся, що ми коли небудь в житю давнїйше бачили, чули або досьвідчали. Пригадуємо собі минувшину при таких обставинах, коли ми ті
лом виночали а на душі не маємо жадної тур
боти, жадної праці, словом коли свобідно відпо
чиваємо. Ум чоловіка тоді сам мимовільно пра
цює відновлюючи забуті виображіня. Віднова ви
ображінь відбуває ся на основі слідуючих прав:
1) на основі подібности, 2) нротивиости, 3) су
часності! і 4) на основі наслїдства.
Річи подібні відновляють ся і тим лучать ся з новими, а в той спосіб збогачують відомо- ети чоловіка і їх ноглубляють. Пр. дивлячись на річку, пригадуємо собі широку ріку. Чуючи првсторий виклад про якісь появи в природі, при-
ченя сонму п р о т е с т у в а л а п а л а т а в е л ь м о ж . В дїйсности отже весь сойм станув проти бар. Феєрварого і тим способом настала в Угор
щині самовлада.
Вчераніне заеїданє палати послів відбуло ся мимо того в повнім порядку По відчнтаню королївского рескрипту, відрочуючого сойм до дня 1. марця, вправдї підніс ся великий гамір, однак бесідники ограничили ся тілько на умо
тивоване свого становиска против відроченя сон
му. Відтак принято внесене Апоніого майже о- дноголоено серед бурливих, довготревалих опле
сків. По сформулованю і підписаню протоколу замкнено засїдане.
Внесене Апоніого звучить більше менше ось як:,, Палата послів заявляє, що теперішнє відроченє парляменту при помочи королївского рескрипту є нелегальне, бо суперечне з поста
новами X артикулу закони з р. 1867. Сойм ви- сказує з сеї причини жаль і осуджує дорадни
ків Корони, які запропонували таку дорогу, а приймає відроченє палати тілько тому до відо
м о ст е бо не хоче утрудняти ситуациї. Рівноча
сно протестує сойм против того, щоби з сего по
ступку палати, подиктованого тілько зглядом на народний інтерес, мали пересуджувати о буду
чих подіях на шкоду прав народа“.
Палата вельмож відбула вчера заеїданє о г.
5-тій вечером. По відчитаню королївского рес
крипту, відрочуючого палату до дня 1. марця 1906. р. заняр голос член палати ґр. Майлят і виголосив довшу промову, в якій висказав пра- вительству недовірє і заложив протест против систематичного відрочуваня парляменту, іцопро- тивить ся заґварантовавим конституцийним пра
вам. Резолюцию з протестом ґр. Майлята пойня
то одноголосно, опісля замкнено заеїданє.
З державної ради.
По відчитаню інтерпеляций відповідали мі
нїстер краєвої оборони ПІенайх, управитель мі
ністерства просьвіти Бінерт, управитель міністер
ства судівництва Кляйн, а відтак приступле- но до наглого внесена п. Ш р а й н е р а в справі наміреного підвисшеия манїпуляцийних тариф на державних зелїзницях. По промові пос. П е
н і к и вказав управитель міністерства зелїзниць Врба на се підвисшенє як на доконечність в ви
ду недостаточних доходів з зелїзниць на потрі
бні інвестициї, побільшене персоналю, підвисше
нє платні і т. д.
Остаточно принято наглість і само внесене та нриступлено до дискусиї над наглим внесе- нєм п. К і т л я о поліпшене биту рільничого на
селена. Мінїстер рільництва Б у к о а відповідає на закид, немов би австрийске рільництво не було досить хоронене, вказуючи, що такі самі гадуємо еобі мимоволі виклад, який ми чули в короткости в давнїйших літах.
Вражіня противні прикликують до нашої сьвідомоста виображіня забуті. Нераз лучало ся, що чоловік дивлячись на похід похоронний, при
гадує собі, що тим самим місцем ішов гурток вебїльних людий. Сварня двох людий пригадує нам їх згідливе житя в давнині.
Сцени житя, котрі сучасно мали місце, при
гадують ся рівночасно. Гір. Нераз хтось ідучи в місто по певну скількість справунків, робить собі плян їх куповаия, а коли прийде в місто, забуває про декотрі справунки і доперва коли верне до дому, тоді пригадує собі, що мав купити. Чоловік по скінченю своїх студий забуває иротягом літ назвиска своїх товаришів. Колиж відтак случай- но війде в ту саму комнату шкільну, в котрій колись учив ся, тоді пригадують ся єму всі на- ависка товаришів.
Дати з істориї' дуже легко пригадують ся, коли ми учили ся так, що знаємо, як певні по
дії по еобі слідували. Всі видатки денні обчи
слюють ся звичайно вечером в той спосіб, що пригадує ся один видаток за другим а не дори- вочно, відірвано.
(Дальше буде).
закиди підносять і нїмецкі аґрарийцї. Промовляли відтак пп.' П е ш к а, І р о і К і т л ь, почім при
нято нагле внесене.
По відісланю наново до комісиї справи під- висшеня платні судових авскультантів, присту- плено до полагоджена наглих запомогових вне
сень. ІІос. Ш т а й н е р вніс відіслати всі внесе
на гіравительству до узглядненя. В дискусиї кількох бесідників домагало ся видана запомо- гового закона і закона про обовязкове обезпе- ченє від огня. Принято внеееня референта і ре
золюцию, взиваючу правительство, щоби най- скорше предложило рамовий закон в тім зглядї.
Вкінци приступлено в наглій дорозі до полаго
джена запомогових справ і без першого читаня переказано прелїмінар на 1906 р. буджетовій комісиї.
В дальшім ходї відчитано ряд інтерпеля
ций, після чого віцепрезидент Кайзер заявив, що про речинець слідуючого заеїданя повідо
мить послів писемною дорогою і желанєм весе
лих Сьвят і Нового року закінчив заеїданє па
лати.
Хіньскі клопоти.
Як було до гіередвидженя, янаньско росий- ска війна потягнула за собою далеко ідучі кон- секвенциї на жовтім Сході. Погром великої евро- нейскої держави малою Япанїєю, утвердив жов
ту расу в тім пересьвідченю, що она коли не висша то рівна білій і належить їй постарати ся тілько о добре оружє, щоби з успіхом ставити їй чоло. Знавці Хін і хіньских відносин доносять згідно, що всюда там слїдно знатну зміну в по- веденю з чужинцями і взагалі під зглядом на
родного духа і опінїї.
Доношено недавно, що хіньскі студенти се- цесионували з Токіо в числі коло 8.000. До сего спонукали їх не так відносини на університеті, як жадоба чинно дїлати і агітувати в вітчинї, яку бажають увільнити від чужинецких впливів під окликом: Хіни для Хін. І справді сі недоуче
ні студенти осягнули великий вплив в Хінах, агітуючи словом 'і письмом. г
Та не тілько у населена видко ворожу по
ставу супротив чужинців, також і правительство відносить ся до тих крайно неприхильно. Пере
довсім придержує ся тенденциї не видавати ж а
дних концесий на які небудь підприємства, а навіть відобрати вже надані. По нровінциях від
буває ся пильне вправлюванє війск під проводом янаньских офіцирів. Істнуючі торговельні трибу
нали, зложені з хіньских мандаринів і відпоруч- ників чужих держав, намагають ся заступити виключно хіньскими судами. Вкінци проявляє ся чим раз більше тенденция знести всякі дотепе
рішні екстериторияльности в Хінах.
Відносини дуже напружені, а в першій лінії доторкають Анґлїї. яка найбільше має інтересів в Хінах. Тож не диво, що анґлїйскі політики вже від тепер зачинають журити ся хіньскою струкциєю, яка довести може до тяжких лїзнй.
об- ко-
Політичний огляд
П о л ь с к е к о л о задля виборчої реформи грає супроти правительства, а особливо супроти барона Ґ а в ч а ролю розсердженого Ахілля. Го
ловні провідники кола в останних часах демон
стративно не являли ся на заеїданях иосоль- скої палати, а так само відтягнули ся при го- лосованю над буджетовою провізориєю. Лише незначний гурток головно з лівиці був при го- лосованю заступлений. Але й бар. Ґавч відпла
чує ріекпет га пайоЬпе і коли бесідникам навіть маленьких вартий в розправі над буджетовою провізориєю пильно прислужував ся і робив собі записки, підчас промови н. Т у р е к о г о вийшов а вернув до салі аж по скінченю сеї бесіди, а коли в специяльпій розправі над буджетовою провізориєю забрав слово п. М і х е й д а , барон Ґавч на той час знов вийшов з салі.
В понеділок мав ґр. Д і д у ш и ц к и й до
вшу розмову з намісником ґр. І і о т о ц к и м , очивидио в справі виборчої реформи. На 4. сі
чня скликав ґр. Дїдушицкий парламентарну ко-
місию кола і неперечно тоді та комісия переве
де переговори з бар. Ґавчом в справі виборчої реформи. — Повинна би і п а р л Я м е н т а р н а к о м і с и я р у с к о г о к л ю б у о тім подумати.
З У г о р щ и н и доносить телєґрама, що бар. Феєрвари відїзджає нині до Відня, щоби здати справу монархови про заеїданя обох па
лат угорского сойму. — Губернатор Рєки, ґр.
Шапари, під вражінєм вчерашнього голосованя палати панів і послів, вручив свою димісию. — При кінци вчерашнього заеїданя посольскої п а
лати президент Юст просив палату о уповажне- нє до зложеня монархови новорічних желань, а палата ухвалила се одноголосно.
В с п р а в і в и б о р ч о ї р е ф о р м и доручи
ло австрийске правительство — як доносить 81ах.
Соггезр. — клюбам материял, який по більшій части зібрало вже для цілий реформи виборів.
У г о р с к е п р а в и т е л ь с т в о розіслало до дневників свій проект закона в справі загаль
ного голосованя разом з просторими мотивами.
Закон складає ся з 12 параграфів. .Управненим є після него до голосованя кожлий угорский го- рожанин, який покінчив 24. рік житя і у- міє читати-писаги. Послом може бути вибра
ний сей, хто що найменше 10 літ є угорским горожанином і володіє угорским язиком. Не може стати послом той, хто був караний за злочин підбурюваня одної нарлдности против другої.
Кождий виборчий округ вибирає одного посла.
Однак такий округ буде поділений на кілька менших округів. Голосованє буде безпосереднє і тайне за помочию карток. Колиб двох канди
датів одержало рівне число голосів, рішає м е жи ними жереб. Теперішнє число послів і час треваня кадеяций остають без зміни- Всі особи, які вже тепер мали право голосованя, задержу
ють єго через дві лєґіслятивні каденциї, хотяй би не уміли читати-писати.
н о в и н к и.
— Календар, в ч е т в е р : руско-кат.: Патапія іірепод.; римо-кат.: Томи ап. — В „ я т н и цю : руско-кат.: Неп. Зач. 11р. Бог.\ римо-кат.: Зенона.
— Налодні віча відбудуть с.і: в Холоєві 22. с.
м. о 1. год. по полудни; в Богородчанах дня 28.
с. м.; в Раві рускій 27. с. м. о 12. год. в пол.
— Соколи при роботі. Пожарний „Сокіл® в Ко- биловолоках доніс матерному товариству, що в послїднім тижци двічи ратував при ножарі. Дня 13. с. м. вибух грізний ножар на тамошнім ф іль
варку, але завдяки Соколам скоро єго угашено.
В ночи дня 17. с. м. коло 10. год. почала горі
ти хата Филипа Внука, де вже всі спали. Саме тоді йшли з читальні два Соколи і з нараже- нєм власного житя збудили і винесли з вогню загорілих доматорів, на пів сьвідомих, що з ни
ми діє ся. Прочі Соколи, котрі були ще в чи
тальня, прибули за хвилю з сикавкою і не дали розширити ся пожарови на сусідні будинки. При обох пожарах віяла буря, тому заслуга Соколів при успішній помочи ще збільшив ся.
— Наші критики. В убогім нашім артистичнім житю нема зовсім фахової критики. Фахової не тілько по розуміню самої річи, але і по способі пнеаня. А се тому, щ ) у нас нема постійних критиків, які уважали би своїм о б о в я з к о м висказати ся нро дану артистичну прояву в ду
сі творчої, підбадьорюючої, критики, а тільки принагідні аматори-критики, які писане уважа
ють л а с к о ю зі 'своєї сторони, або способом п о л а г о д ж у в а н я я к и х с ь р а х у н к і в . Правда, що часом критика мусить виткнути зцЬ гоза, або і енерґічно запротестувати, а навіть в рідких випадках і „знищити" те, що є слабке, невідповідне, або прямо обурююче, однак в та
кім разі мусить она скрупулятно узгляднити всі побічні обставини, щоби своїм некорисним осу
дом не поповнити несправедливости, яка завеї- гди є болючою, а часто знеохочуючою і убива
ючою. Недавно тому читали ми в „Ділі® реплі
ку виділу жовківскої читальні против критики п. Копача, тепержеж з лона городецкої читальні одержуємо таку саму репліку на заміщену в
„Ділі" критику з послїдпого єї концерту:
В 271. ч. „Діла" взяв ся, як низше пока
жу, п. М. Волошин за не своє діло і забавив ся некомпетентний в фахового музичного критика концерту, даного Читальнею „Просьвіти" на го- родецкім передмістю дня 17. с. м. Він пише:
„Мушу висказати панам аранжерам концерту своє здивоваиє, що з такою рівнодушностию ва
жились н е у ш а н у в а т и волі авторів пооди
ноких точок програми. Се дуже цікава річ була би знати, що с к а з а в би на се наш Л и с е н ко, колиб був почув, що з його „Веснянок" так не-
о
ского повіту. Між присутними можна було замі
тити і Ж идів. Віче відкрив уч Ін. Герасимович.
Головою вибрано віцем. д-ра С. Стоцкого, а пи
сарем І. Герасимовича. Справу реферував п. Я.
Весоловский, відтак промовляли Ів, Сандуляк, І.
Стрийский, І. Шпитко, а вкінци др. Смаль Стоц- кий. По ухваленю вічевих резолюций, переслано їх телеграфічно бар. Ґавчови і Н. Василькови.
По сім рушив величавий демонстрацийний похід до староства, де вибрана на вічу депутация зл о жена з президиї віча і з учасників віча пп. Іва
на Перепилицї, Николая Гуньки і Герша Ляйба Вельцера передала устами д-ра Стоцкого жаданя віча на руки старости и. Штронера до міністер
ства Староста заявив, що бажаня ті безпрово- лочно перешле куди слідує, та що єго се незви
чайно буде тішити, коли нарід дістане рівне, за гальне і безпосереднє право виборче.
- Невірні чутки. Деякі з Газет донесли, немов би міністерство війни иоручило комендантам корпусів обмежити відпустки нояків на Різдвяні сьвята, а офіцврам уділяти відпустки лише в нідзвичайних випадках. Кореспонденцийне бюро простує на основі автентичних інформаций, що міністерство війни не видавало таких поручень корпусним комендам
— Поправка похибки. В звіті з концерту Чи
тальні „Просьвіти" на городецкім передмістю, іюміще.іім в 272. ч., має бути, що в комедийцї
„Майстер Чирняк" грала одиноку жіночу ролю п-на Ч у х р а ї н н а а не п на Салюківна.
— Дрібні вФти. На шляху зелїзницї Львів-Під-
‘ гайці почали ся земні роботи коло личаківскої рогачки. — В Гориньци, чееанівского повіта, отворить ся з Нов ім роком телеграфічна ста- ция. — В полчипьскім ставі у Львові найдено онодї тонельника, в котрім пізнано Франца Ма- ликевича. рахункового асистента з Черновець.
Маликевич виїхав ще в серпви на відпустку і від того часу ніхто не чув про него.
Всячина наче вирвано одну цьвітку, але так нефортунно,
що остав ся нам цьвіт в руках, але без хво
стика".
Наш Лисенко... нїчо не сказав би, бо сам він відділив ту часті, свого твору, назвав єго
„Король-Танок“, видав в Липску в друкарні' К.
Г. Редера 8. серпня 1896. року і твір сей можна набути в книгарні Гов. ім. Ш евченка у Львові за ціну 80 с, крім того в Київі — Креіцатик Мг.
35 або в Одесі ул. Дерибасовская. Впрочім і м а л о м у з и к а л ь н и й чоловік міг аж надто примітити, що твір сей творить сам для себе музичну цілість, то є: має музичний початок і конець. Отже не вирвано одної цьвітки і то ще без хвостика!
Дальше пише н. В.: „Або колиб був почув (Лисенко), що партию тенорову Івана з „Чорно
морців" співає (гізит Іепеаііз) альт“...
Наш Лисенко... і тут нічого би не сказів.
Бо звісна давним — давно (хто знає історию музики) річ, що голос, тенор не признає ся при
родним мужеским голосом тому, що оставляє при мутациї цілковите ІітЬге альта. А тут спі
вав тенорову партию вихвалений самим п. В.
„з д е к л я р о в а н и й к о н т р а л ь т “ — і то співав надпроґрамово в н е з м і н е н і н (не транс
понованій) о р и г і н а л ь н і й т о н а ц и і! Видно, що і тут завело ухо великого „критика", коли важив ся на подібний, неосновний за.міт. Візит Іепеаііз читачі!! Инша річ, що може зайти тут сумнів, але тілько щ одо самого змісту, а то, чи | слова примінені до парубка, чи до дівчини. В тім і случаю може співати сю партию і дівчина, як ; вказують на се слова у відповідь иарубкі ви:
„Ох і радаб я та виходити І з тобою говорити" і т. д.
(Гляди: „Збірник україньских пісень Лисенка Иг.
34“ другий випуск).
Внравді помилили в піснях «весільних"
Біликовского не тілько тенори але і жіночі го
лоси, однак чого хоче п. В. від части «АПе^го
уіуо«, того не розуміємо. Для поясненя скажу:
ГІартия кінцева — аііерго уіуо — складає ся з двох частий і та „друга", послїдна іменно, на
писана в а-сі и г, як єї хор і відспівав, на що мильно накинув ся н. В. Думаю, що око н. В.
(як то показало ся на ключах) менше єго заве
де як ухо і тому відсилаю єго до повисшого твору. 11. В. хиба нарочио згадав за сю часть, щоби пописати ся знанєм касівників.
Сумнівати ся н. В ови, чи голос теноровий перероблений самим композитором на скрипку, виходить на користь твору, можна, — але в душі, — голосно сего робити не радчмо, бо композитор ліпше чує, що творить.
Ми зі своєї сторони щиро радимо п. В., щоби не пускав ся в будучности в >е к с т р а в а ґ а н ц и ї « , не знаючи ні « в о л ю м і н у * скрипки, ні „т и м б р у“ альта ів загалі не знаючи мабуть більше понад се (як можнаб заключати власне з єго послїдпої фахової рецензиі) як ли
ше »в і д р і ж н я т и к л ю ч в і о л ї н о в и й в і д к л ю ч а в і д д в е р и й“. Тілько що до фахової критики.
Щиро повинен нас тішити розвій наших читалень па передмістях снольонїзованого Льво
ва. де ще слабі і непевні, але за то невтомимі молоді сили рвуть ся до народної праці. Звісно, що перші плоди тої праці не можуть визначати ся повною зрілостию. Длятого дуже дивує ме
не, що «критики» в роді п. В. (хоч може і не- сьвідомо) старають ся знищити ті плоди в за
родку.
Бо сідати в ряди крісел, з сажневим оло- - вцем і лїброю паперу, з іронічною усьмішкою при кождім хочби найменшім діссонансї, се прямо, комічно. Не виставлювано там ані опери ані симфонії, не було ні тимпанів, ні лїтаврів, ні голосів ріжного калібру, лише розпорядкова но легонькі твори, виконувані
і хитким хором, в котрім брали іцо перший раз гуртом співали виступали на естраді.
Длятого могло обійти ся без олівця, папе- і міни великого знатока, бо се віднимає ду- і мішає концертантів.
Львів, 19. грудня 1905.
Богдан Вахпяннн.
— ІЗ Станиславова. Звичайні загальні збори Тов.
«Руска Бесіда» в Станиславові відбудуть ся в суботу дня ЗО. грудня о годині 7. а зглядно 8.
вечером в салі Тов. .«Руска Хата» ул. Казими- рівска ч. 10. Лїцитация Газет відбуде ся в че
твер дня 28. грудня 1905. р. о год. 8. вечером.
З а Виділ: Карлнович Иос. голова. Соболь Іван секретар.
— Рішене найвисшоге трибуналу. Найв. трибу
нал орік, що товариства, котрі на основі своїх статутів устроюють якісь театральні вистави, кон
церти і т. п. і зголошують їх до політичних вла- стий, лише тоді тих повідомлень не остемпльо- вують (1 К від аркуша), єсли дотичне пред
ставлене устроює ся виключно для своїх членів.
— З Буковини. Віче в справі загального, рівно
го, тайного і безпосередного права голосованя відбуло ся в Вашківцях н. Ч. дня 17. грудна с.
р. Ломимо сніжної заверухи зібрало с« поверх д ва тисячі народу із всіх майже громад вашків-
ще непевним участь особи, І і перший раз і
РУха
453 кор. а в рускій части лише до 292 кор. З а сей час закупили в рускій части польскі госпо
дарі 10.000 морГів, а решта коло 90.000 моргів зістало в руках руеких господарів.
Наука, штука, література
Календар щастя на рік 1906. Видав Микола іГрабчук. Чернівці 1905. З друкарні Германа Чоп-
’ па. Стор. 96, 16°. — Крім калєндария та інфор
маций містить ся в сім калєндари розмірно спо
ра часть белетристична, в якій між авторами стрічаємо імена: С. Яричевского, Іл. Карбулиц- кого, А. Веретельника, О. Ш питка та кілька но- вель безіменних авторів. «Календар щастя» мо
жна замовляти по 50 сот. у видавця в Чернів
цях, друкарня «Австрия» та в книгарнях і тор- говлях.
— Накладом «Просьвіти» яко 7. і 8. кни- жочка за 1905 рік вийшов: Огляд україньско- рускої народної поезиї. Написав Філярет Колесса.
У Львові 1905. З друкарні Наук. Тов. ім. Ш ев
ченка. Стор. 188, 16°. Ціна 1 К. — Є се 12. кни- жочка преміована з фундациї ім. Стефана Ду- бравского. Цінна она для кождого, хто розуміє ся бодай дещо на нотах.
— Р гітиіа уєгіз. Збірка поезий Стефана Це- брівского, Модеста Дмитренка, Василя Кудрика, Тараса Вірного і инших. Накладом Мариї Сол- тисової. Тернопіль 1905. Стор. 40, 82°. Ціна 40 с.
— Збірка містить кількадесять поезиок більших і менших і яко первенець поетичних талаників являєсь гарною. Читати і вчити ся много, мно- го, а „бажаннє" першого із авторів сповнить ся,
мріє він:
„Он там далеко у просторах, Де ясні зорі мерехтять — Ог там сповитий їх лучами Хотїв-бнм вічно проживать!..."
— А лбіба і сорок розбійників, казки з „Тисяч одної цочи“. Том II. Львів 1905. Накладом Вя- як
— Мілїонова крадіж в винницкій Фабриці тютю
ну. Ж алоби курців на лихий тютю і в папіросах з фабрики в Винниках навели власги на слід крадїжи тютюну. З міністерства приїхав нена
дійно урядник на контролю фабрики і викрив крадіж та поручив арештувати 10 осіб. З к р а деного тюгюну і туток вироблювано у Львові ріжні роди дешевих папіросів по 1, 2, З і 4 со- тики і розпродувано їх львівским трафікам в опакованях, які нічим не ріжнили ся від опако вань державних фабрик тютюну Та приватна фабрика папіросів находила ся від двох літ у Львові при ул. Алємбеків і ватруднювала около 40 робітників. З сего вихо т л о би, що вартість украденого тютюну виносила би кілька мілїоніві корон. В крадїжи тютюну мусїли брати участь і веркфірери фабрики, бо неможливо, аби робі
тники могли таку скількість тютюну перепачко- вувати, тим більше, щр кождйй робітник при виході з фабрики піддає ся строгій ревізиї. В иослїдних двох тижнях украдено з фабрики 23.000 туток. Слідство веде окрема комісия, ко
тра приїхала з Відня. У Львові арештовано вже також кілька осіб, а єсли правдою є, що у Льво
ві була дійсно тайна фабрика папіросів, то всі єї робітники підуТь також під ключ.
— Фальшозанє артикулів поживи в Чернівцях.
Минулого тижня сконфіскував на ринку в Чер
нівцях міский комісар торговий Біндерер велику скількість масла, фальшованого кокосовим тов- щем і передав фальшівників до суду. Дня 14. с.
м. ставили ся перед черно«ецким повітовим су дом Йосель Авґман з Мигальча і Абещ Авґмай, обжаловані за фальшоване молока. Иосель ді
став три тижні, а Абеш Авґман 8 днів вязцпцї.
і З а ту саму провину засуджено того дня також Параскицу Соколовску на 14 днів вязницї.
— Докторска промоция Фризиєра Перед кіль
кома днями відбула ся на віденьскім унїверси- т ті промоция п. Мільовон Яковловича на докто
ра прав. Він походив з Славонїї, прийшов до Ві дня яко фризиєрский помічник і отворив собі нізнїйше сам голярню. Позаяк мав велику охоту до науки, використовував вільний час і скінчив яко приватист Гімназиялмп студиї. Опісля учив ся на університеті прав і здав перед трома ро
ками перший державний іспит. Відтак скінчив курс віденьскої торговельної академії і продов- жав свої юридичні студиї, аж доки їх зовсім не скінчив, при чім утримував ся з праці своїх рук.
Дня 17. падолиста 1905. р. зробив послїдний ри- ґороз і став доктором прав.
— Дещо з парцеляциї більшої власности. Біль
ша земельна власність в Галичині виносила в р 1890 3,090.973 гект., а в 1902. р. виносила вона вже 2,916.630 гект., отже зменшилась о 174.343 гект. с. є. о 56 % і то через парцеляцию а то в польскій єї части о 9’8е/0 а в рускій о 4 2. Після звіту парцеляцийного банку мала зменшитись більша власність в тім часі о 360.000 моргів а се становилоб 10°/„ всеї земельної власности. В польскій части Галичини є землі до парцеляциї менше і є вона там дорожша, бо коли пересічна ціна морґа в цілій Галичині виносить 341 кор., то в польскій части доходить вона пересічно до
і
чеслава Будзиновского. З друкарні Манєцких.
Стор. 117, 16°. Ціна з пересилкою 55 с, а в по
лотняній оправі 95 с. — Кпижочка надає ся на сьвяточні дарунки для молодїжи.
— Україньска справа в європейськім осьвігле- ню Збірка статий європейських учених і полі
тиків про русько-українське питаннє. Впорядку
вав і видав Василь Яворський. Відень 1905. Ці
на 50. Стор. З і, вел. 16°.
— Значінє кредиту і стоваришень в економіці суспільній Написав Кость Кульчицкий. Виданє Наук. Тов. ім. Шевченка. Львів 1905. Стор. 71, вел. 16е.
Телеграми
з дня 20. грудня 1905.
Відень. Доносять, що перше засїданє по- сольскої палати но сьвятах буде дня 16. січня.
Берлин. Вегі. Могй.-Розі доносить з Петер
бурга, що арештовано 200 провідників револю- циї, а між ними кореспондентів бюра Райтера з Льондона і N. Уогк .Іоигпаї-у. Всіх арештова
них замкнено в Петропавловскій кріпости, якої залогу подвоєно зі страху перед нападом соция- лїстів.
ШанГай. Вибухли ту розрухи Хінцїв проти чужинців. Хінцї убили 2 Европейцїв, а многих ранили. Прибуло ту кілька чужих кружляків і висадили війско на сушу в цїли оборони Е- вропейцїв і Американців замешкалих в Ш анґаю
околици.
Краків. Обструкция персоналу північної зе
лїзницї треває дальше. Краковови грозить недо
статок вугля.
Петербург. Ціла Курляндия находить ся руках зревольтованих селян.
М А Л И Й Ф Е Й Л Е Т О Н .
О. Павло Штокалко.
Цьвіти Марії.
XVI. Страданя Марії.
Маріє, смутку й болю Мати, Що гореч випила до дна!
Хто годен вірно описати Твої страданя ?
Ах сумна
Була душа Твоя, Маріє, Коли Ізраіля сини
Кричали враз: „Распни, распни!
