Концепт кохання у слоб'янский паремиологии : на материали: украиньской, росийской та польской мов

Olga Suchodolska-Nowak

Концепт кохання у слоб’янский

паремиологии : на материали:

украиньской, росийской та

польской мов

Acta Polono-Ruthenica 17, 129-137

2012

ISSN 1427-549Х Olga Suchodolska-Nowak Warszawa

Концепт кохання у слов’янськш паремюлогн

(на матер!алк украшськоц росшсько! та польсько! мов)

У центр! уваги сучасно! лшгвютики знаходяться проблеми, пов’язанг з ввдображенням нащ онально! культури та 1сторГ! у мовах. Роль мови в накопиченш культурних здобутюв е очевидною i значною. При цьому вона, як одна з основних ознак наци, виражае культуру народу, який говорить щею мовою, тобто створюе нащональну культуру. За допомогою м овних засоб!в ф ормую ться концепти часу, простору, р!зномангтних о б ’екН в та явищ , м оделю ю ться сп особи о р гаш зац и всесвГту. М ова вГддзеркалюе як матерГальш сторони життя народу - географГчне поло- ження, клГмат, побут, так i д у х о в т сторони носив мови - мораль, систему цш ностей, менталгтет, нацГональний характер. Час на межГ X X -X X I столГть став перюдом стрГмкого зростання дослГджень рГзних аспекпв т з н а в а л ь н о ! дГяльностГ лю дини, а м овна картина свгту все частГше привертае увагу сучасних лГнгвГстГв, якГ в сво!х дослГдженнях вивчають зв’язок мГж мовою та мисленням, а також зв’язок мГж суб’ектом та його сприйняттям свГту. Мовна картина свгту - це система понять, яка харак­ терна для кожно! мови, за и допомогою носи мови сприймають, класи- фГкують, а також штерпретують навколишнГй свГт. БГльшГсть дослвдниюв вважае, що вивчення мовно! картини свгту - це шлях до кращого тзн ан н я специфши кожно! мови, р о зу м тн я системи уявлень народу, а також його менталгтету1. Серед актуальних напрямгв сучасного мовознавства, а також логгчного аналгзу мови найбгльш утверджуеться когнгтивна лгнгвгстика. Це складова частина когнгтологи, гнтегрально! науки, яка дослщжуе когнгтивнг процеси у свадомосп людини, що забезпечують оперативне мислення та тзн ан н я свгту2. Когнгтолопя вивчае моделг свгдомостг, п о в’язанг з процесам и

1 J. Bartmiński, O językowym obrazie świata Polaków końca X X wieku, [в:] Polszczyzna X X wie­ ku. Ewolucja i perspektywy rozwoju, red. S. Dubisz, S. Gajda, Warszawa 2001.

2 R. Grzegorczykowa, Pojęcie językowego obrazu świata, [в:] Językowy obraz świata, red. J. Bartmiński, Lublin 1990, с. 41.

130 Olga Suchodolska-Nowak тз н а н н я , з набуттям, виробленням, збер1ганням, використанням, пере­ дачею людиною знань, з !'х репрезентацию 1 обробкою 1нформац11, яка надходить до людини р1зними каналами, з 1нтерпретац1ею знань, прийнят- тям р1шень, розум1нням людсько! мови, лог1чним виведенням, аргумен- тац1ею та з 1ншими видами п1знавально!' д1яльност13. Можна нав1ть д1йти до такого висновку, що когн1толог1я - це наче механ1зм, котрий характе- ризуе людину, анал1зуе 11 псих1ку, а також розум ову д1яльн1сть, але найголовн1ша мета - це зображення мовно!' здатност1 людини як частини 11 когн1тивно1 зд1бност1. Одним з головних розд1л1в когн1тивно! л1нгв1стики е когн1тивна семантика, загальна теор1я концептуал1зац1! та категоризацп, а точн1ше, теор1я про те, як навколишн1й св1т сприймаеться людиною. Когн1щя людини спрямована на вм1ння ор1ентуватися у навколишньому св1т1 на основ1 о тр и м ан и х зн а н ь 4, том у л1нгвокультуролог1я створю е вл асн и й терм1нолог1чний апарат, який поеднуе в соб1 11 л1нгв1стичн1 1 культу- ролог1чн1 витоки. Основа такого апарату - це визначення концепту, який останн1м часом розробляеться вченими 1 досл1дниками мовознавства. Концепт е одиницею опису картини св1ту - ментальною одиницею, що м1стить мовн1 1 культурн1 знання, висновки, оц1нки. У когн1тивн1й наущ концепт розглядаеться як ментальна одиниця, яка пост1йно переживае зм1ни. Терм1н „концепт” мае довгу 1стор1ю та неодноразово п1ддавався переосмисленню. О.С. Кубрякова пропонуе визначити концепт як опера- тивну одиницю пам’ят1, ментального лексикону, концептуально! ситеми та мови мозку, ус1е! картини св1ту5. А. Вежбицька дае к1лька визначень терм1на „концепт”. Вчена описуе концепт як ном1нований об’ект 1деального св1ту, в и зн ач ен и й за д о п о м огою н аб о р а се м а н ти ч н и х прим1тив1в, в1ддзеркалюючий специф1чн1 культурно-зумовлен1 представлення людини про д1йсн1сть6. Велике 1нформативне значення для досл1дження концепту мають парем11. В них ми знаходимо застигл1 осмислення того чи 1ншого концепту, як1 склалися протягом тривалого часу та як1 зм1нюються залежно в1д м1сця, часу та умов появи концептуальних сутностей в житти сусп1льства та окре-3 М. Кочерган, Мовознавство на сучасному emani, „Дивослово” 2003, № 5, с. 24-29. 4 I. I. Савчук, Фреймова модель комуткативног ситуацп суперництва, [online] <http:// eprints.zu.edu.ua/2039/1/04siikss.pdf>. 5 О.С. Кубрякова, Краткий словарь когнитивных терминов, МГУ, Москва 1996, с. 90-92. 6 А. Вежбицька, Семантические универсалии и описание языгков, пер. А.Д. Шмелева, [в:] Языгки русской культурыг, ред. Т.В. Булыгина, Москва 1999, с. 263-305.

мо! людини. До паремш належать стшк1 в мов1 та ввдтворюваш у мовлен- невому процеД висловлювання. Як правило, це приошв’я та приказки. Приошв’я - це коротка та, здебшьшого, ритм1чно орган1зован1 висло­ влювання повчального характеру, як1 справедливо вважають згустками народно! мудрости, народним культурним досв1дом, що збер1гаеться в мов1 та передаеться з поколшня в покол1ння. На в1дм1ну ввд присл1в’!в приказки - ст1йкий висл1в в основному фольклорного походження, який образно розкривае певне явищ е, але насамперед 1з погляду емоцшно-експресивно! оц1нки. Приказки, на вщмшу в1д присл1в’!в, висловлюють незавершену думку, е частиною судження, що мае форму незамкненого кшше. Приказка не висловлюе повне твердження й висновок з нього, не дае узагальнення, а т д к р е с л ю е особлив1сть конкретного предмету чи явища, дае в дотепнш образнш форм1 спосте- реження над цим явищем. 3 цього випливае те, що на противагу синтак- сичн1й двочленн1й заверш еност1 присл1в’я, п р и казка - одночленна з синтаксичного погляду7. Одним з ключових концепНв загальномовно! картини сви у та одним з найважливштих компонент1в духовно! культури е „любов” . Не зважаючи на велику кшьюсть ф1лософсько-етичних праць, в яких описуеться вщчуття любов1, не 1снуе едино в1рного визначення цього феномену людського життя. Як зауважив росш ський вчений С. Г. Воркачов, концепт любов1, безумовно, в1дображае уявлення про базов1 ц1нност1, в яких виражеш основн1 переконання, принципи 1 життев1 ц1л1, 1 сто!ть в одному ряду з концептами щастя, в1ри, надп, свободи. В1н безпосередньо пов’язаний з формуванням у людини сенсу життя як мети, досягнення яко! виходить за меж1 його безпосереднього 1ндив1дуального буття8. Щ об розглянути концепт к о х а н н я в слов’янськш парем1олог1'!, спочатку треба визначити, що розум1еться п1д побутовим та науковим поняттям к о х а н н я , яких сл1в вживаеться для опису, з одного боку, просте, а з другого, дуже складне почуття. Любов 1снуе в1д початку кнування св1ту 1 завжди буде юнувати, тому що любов - це найперша християнська чеснота, а також виявлення дару Святого Духа в людин1. Любов е даром, як говорить святий апостол Павло, „найдосконал1шим, який н1коли не проминае”, 1 власне цей концепт б1льш детально розглянемо в подальшш чатин1 статт1. 7 М. М. Пазяк, УкраХнсът прислХв’я та приказки - проблеми паремХологИ та паремюграфи, Ки!в 1984, с. 13-14. 8 С. Г. Воркачев, Концепт любви в русском языковом сознании, [online] <http://kubstu.ru/ docs/lingvoconcept/love.htm>.

132 Olga Suchodolska-Nowak Кохання е найголовтш им почуттям людини. Жодне з прояв1в людсько! псих1ки не привертало до себе стшьки уваги 1 жодне з них не було так часто згадуване великими 1 простими людьми, як кохання. Кохання як стан душ1 е емоцшною ун1версал1ею в тому сенс1, що кожна людина може лю бити 1 визнавати любов шито! людини. Будучи неввд’емним компо­ нентом духовно! культури, кохання при всш своТй универсальности, виявляе певну специфику збережених в р1зних мовах уявлень 1 асоц1ац1й про нього, що представляе безперечний ш терес для лингвистики. Значення слова к о х а н н я можна розглядати з погляду фшософи, психологи, антропологи, але перш за все, з погляду життя. Побутове уявлення, що кохання - це вище духовне почуття людини, багате вс1лякими емоц1йними переживаннями, неосяжне 1 незрозум1ле, його неможливо описати словами, його можна т1льки в1дчувати, 1 закохан1 завжди розум1ють одне одного без сл1в. У лшгв1стищ основною одиницею, що мостить у соб1 мову та культуру в !х взаемопроникненш, е концепт, який визначаеться як в1дображення поняття9, в результата т1сно! взаемоди значення слова з1 зм1стом поняття. Сощ альнф культурна, духовна, ети чш концепти даю ть найц1кав1ший материал для осм и сл ен н я м овно! карти н и св1ту н о с и в дано! мови, национального менталитету. Предметом досл1дження е концепт к о х а н н я в св1домост1 с л о в ’янського народу. Д ж ерелом досл1дження концепту е о б р а т пареми з1 зб1рник1в укра!нсько!, рос1йсько! та польсько! народно! творчост1, з яких було проаналгзовано 264 росгйських, 218 укра!нських та 78 польських паремгйних одиниць з семантикою к о х а н н я , якг характери­ з у ю т с я предикативнгстю (тобто мають структуру речення, а не словоспо- лучення), багатозначнгстю (наявнгстю прямого 1 переносного сенсу) 1 в б1льшост1 випадк1в елементами поетично! орган1зац1! (ритмом 1 римою). З анал1зу парем1й виникае, що концепт к о х а н н я в1дображае уявлення про базов1 ц1нност1, в яких виражеш основн1 переконання, принципи 1 життев1 цши В1н сто!ть в одному ряду з концептами щастя, в1ри, над!!, свободи. Цей концепт безпосередньо пов’язаний з формуванням у людини сенсу життя як мети, досягнення яко! виходить за меж1 його безпосере- днього та 1ндив1дуального буття. З числа деф1н1ц1йних ознак концепту любов1 в укра!нському, рос1йському та польському фонд1 присл1в’!в та приказок найб1льш виразно в1дбиваеться ознака ц1нн1ст1 предмету любов1, викликана в1дсутн1стю найдорожчо! людини, приятеля, а також бажання 9 Г. Г. Слышкин, Лингвокулътурный концепт как системное образование, „Вестник ВГУ”, Волгоград 2004, № 1, с. 29.

з ’еднатися з коханою людиною, тому що без не! життя втрачае свш сенс: укр: Б е з вгр н о г о д р у г а в е л и к а т у г а; рос: Н е м и л с в е т , к о г д а м и л о г о нет ; М и л ы й д а л е к о - с е р д ц у н е л е г к о ; Д р у ж к а н е т , н е м и л и б е л ы й с в е т ; Б е з т е б я о п у с т е л б е л ы й с в е т ; К м и л о м у д р у г у и с е м ь в е р с т н е о к о л и ц а ; пол:

C z ło w ie k b e z m iło ś c i j a k ś w ie c a b e z k n o ta ; C i c o s i ę k o c h a ją n ie r a d s i ę ro zsta ją .

Друга дефш щ ш на ознака н етд ко н тр ольн о ст вибору об’екта кохання10 у фонд1 парем ш дослщ ж уваних мов представлена приош в’ями: укр: Б д ж о л а л е т и т ь н а л ю б и й ц в т ; З а к о х а в с я , я к ч о р т у с у х у ве р б у ; К о ж н а п т и ц я з н а й д е с в о г о Г р и ц я ; К у д и с е р ц е л е ж и т ь , т у д и й о к о б1ж ит ь; Л ю б о е - н е п о ж е ж а , з а й м е т ь с я - н е п о т у ш и ш ; С у д ж е н о г о i к о н е м н е о б ’гдеш ; рос: П о л ю б и т с я с о в а - н е н а д о р а й с к о й п т и ч к и ; Л ю б о в ь з л а - п о л ю б и ш ь и к о з л а; Н е п о м и л у х о р о ш , а п о х о р о ш е м у м и л; М и л е е в с е го , к т о л ю б и т к о г о; О д н о с е р д ц е с т р а д а е т , д р у г о е н е з н а е т ; О х о х о н ю ш к и , т о ш н о б е з А ф о н ю ш к и , И в а н - т о т у т , д а у р я д - т о х у д ; С е р д ц е н е к а м е н ь ; С е р д ц у н е п р и к а ж е ш ь ; пол: M iło ś ć j e s t ś le p a ; M iło ś ć o ro z u m n ie p y ta ; M iło ś ć lw o m s r o g o ś c o d e jm u je ; M iło ś ć k a ż d e g o ru s z y ; M iło ś c i s i ę s p r z e c iw ić tru d n o .

О стання д еф ш щ ш н а ознака концепту к о х а н н я у фонд1 народно! тво р чост укра!нсько!, росшсько! i польсько! спадщини це - „шдиввдуа- льш сть вибору об’екта” 11, ввдображена паремiями: укр: З п е р ц е м ч и н е з п е р ц е м , а б и з д о б р и м с е р ц е м ; С е р ц е ш н а щ о н е в в а ж а е - с в о ю в о л ю м а е ; К о г о к о ха е, з а т и м i з т х а е ; Н а л ю б о в i с м а к т о в а р и ш н е вс я к ; рос: М и л о м у м и л а и б е з б е л и л а б е л а ; К а ж д о м у с в о я м и л а я - с а м а я к р а с и в а я ; пол: Z a k o ­ c h a n e m u i k o z a D ia n ą ; K to k o g o m iłu je , te g o d r o g o s z a n u je ; M iło ś ć n ie z n a w z g lę d u a n i u w a g i; K a ż d y k o c h a , c o m u s ię w id zi. Серед зiбраних парем ш них одиниць найбш ьш виразно вщ окрем- лю еться ознака позитивно! ц ш н о с п кохання - в них лю бов отримуе загальноаксiолоiчну оцшку як вище благо, кохання як могутня сила, без нього життя втратило б сенс, а справжне кохання не мае кшця. Ця ознака становить 11% вДх паремш з семантикою кохання i е бшьш виразна серед росшських премш: рос: Н е т ц е н н о с т и с у п р о т и в л ю б в и ; Л ю б о в ь д а с о в е т - н а т о м с т о и т св е т ; Л ю б о в ь х о т ь м у к а , а б е з н е ё ск у к а ; М и р и л ю б о в ь - в с е м у г о л о в а; Н е т т о г о л ю б е е , к а к л ю д и л ю д я м л ю б ы; М и л е е в се го , к т о л ю б и т к о г о; М и л о , к а к л ю д и л ю д я м м и л ы; Д е н ь г и п р а х , о д ё ж а т о ж е , а л ю б о в ь в с е г о д о р о ж е; Г д е л ю б о в ь д а с о в е т , т а м и г о р я н е т; Л ю б о в ь - ко льц о , а у к о л ь ц а н е т к о н ц а ; Л ю б о в ь в с ё п о б е ж д а е т ; укр: Л ю б о в с и л ь ш ш е 10 С. Г. Воркачев, Концепт любви в русском языковом сознании, [online] <http://kubstu.ru/ docs/lingvoconcept/love.htm>. 11 Ibidem.

134 Olga Suchodolska-Nowak

с м е р т ц Л ю б о е я к п е р с т е н ь , н е м а е к т ц я ; M r n ir n i д у ш к а , я к п о д у ш к а; пол:

M iło ś ć s ta ł a c u d a d zia ła ; M iło ś ć s i ł d o d a je ; M iło ś ć j e s t k r ó lo w ą c n ó t w s z y s t­ k ic h ; O c z y w m iło ś c i s ą p o s ła n i c e se rc a ; M iło ś ć d o d a je o d w a g i.

Жодну з емоцш, в т1м ч и с т i кохання, неможливо викликати приму- сово, це почуття не знае наказiв i заказiв, нема кохання на силу, кохання не залежить ввд вшу людини, тому що найважливiше - така сама мелодiя двох сердець. I в слов’янських мовах ввдображеня приошв’ями: укр: В о л о с c rn ie , а го ло ва ш алiе; Я к л ю б л я т ь с я серця, н е т р е б а п о п а i вт ця; З н а й ш о в б и й десят ь, я к б и н е О л е с я ; 1 ж з го л о д у , а л ю б и з м о л о л д у ; К о х а н н я н е з а п о б iж и ш з а р а н н я ; рос: Л ю б о в ь з а к о н а н е з н а е т , г о д о в н е с ч и т а е т ; Л ю б о в ь н а з а м о к н е з а к р о е ш ь ; Л ю б о в ь р а с с у д к у н е п о д в л а д н а ; П о п р у к и с в я ж е т и г о л о в у с в я ж е т , а с е р д ц а н е с в я ж е т; К р е с т о м л ю б в и н е с в я ж е ш ь; пол: M iło ś ć z d r o w y r o z s a d e k o d e jm u je ; Z a k o c h a n i o c z a m i r o z m ó w ić s i ę u m ie ją ; K o c h a ją s ię j a k d w a g o łą b k i. 3 огляду на те, що украшська та росшська культури мають багато стл ьн о го , менталггет цих народiв значною мiрою схожий, тому серед паремш з семантикою кохання часто можна спостережити сино- т м т о : К о х а н н я , в о г н ю т а к а ш л ю в iд л ю д е й н е з а х о в а е ш ; Л ю б в и , о г н я д а к а ш л я о т л ю д е й н е с п р я ч е ш ь ; К р о в н е во д а , а с е р ц е н е к а м т ь ; С е р д ц е н е к а м е н ь ; Л ю б о в - н е п о ж е ж а , з а й м е т ь с я - н е п о т у ш и ш ; Л ю б о в ь н е п о ж а р , а з а г о р и т с я - н е п о т у ш и ш ь . Н аступна група в п арем ш лопчном у фондi аналiзованих мов - це ознака амбiвалентностi любов^ яка в слов’янськш сввдомосп неввдмшно п ов’язана зi стражданням: укр: Б е з в iр н о г о д р у г а в е л и к а т у г а ; Б о л и т ь с е р д е н ь к о , т а п л а к а т ь с т и д н е н ь к о ; В о н а з а н и м с о х н е , а в т i н е о х н е ; Ч им б Ы ьш а л ю б о в , т и м г л и б ш а р а н а т с л я зр а д и ; рос: Н е в и ж у - д у ш а м р ё т , у в и ж у - с д у ш и п р ё т ; М и л ы й н е з л о д е й , а и с с у ш и т ь д о к о с т е й ; У м о р я го р е , а у л ю б в и в д в о е ; Л ю б о в ь х о т ь м у к а , а б е з н е ё с к у к а ; пол: P ie r w s z a m iło ś ć j a k ż m ija , d r ę c z y c z łe k a i z a b ija ; K o c h a ć i b y ć k o c h a n y m n a jn ie s z c z ę ś liw ­ s z y m j e s t s ta n e m . В м енташ тет украшського та росшського народiв любов тшно пов’язана не лише iз стражданням, але i з розлукою, яка е и неод- мшним атрибутом12: А ш л о п а т а , а т м о т и к а Их н е р о з л у ч и т ь ; В и л е т iе к о г у т н а в о р о т а , з а с т в а в „ к у к у р ш у ”, в ж е я т е б е м о я м и л а , н е з а б у д у д о в ш у ; Р о з с т а в а н н я з м и л и м c м е р т i с я р iв н я е ; С у х а р з в о д о ю , а б и с е р ц е з т о б о ю ; Я к н е б а ч у - д у ш а м р е , а п о б а ч у з д у ш i п р е; Р е ж е в и д и ш ь - б о л ь ш е 12 Про зближення та розходження украшщв та рошян див. I. В. Кононенко, Нацюналъно- мовна картина свШу: зicтавний аспект (на матерiалi украгнськог та росшськог мов), „Мовознавство” 1996, № 6, с. 39-46.

л ю б и ш ь ; О х о х о н ю ш к и , т о ш н о б е з А ф о н ю ш к и , И в а н - т о т у т , д а у р я д - т о х у д ; М и л ы й д а л е к о - с е р д ц у н е л е гк о . Прислгв’я та приказки про любов в росш ськш та польскш народнш спадщинг активно використовуються для гронгчного вираження нелюбовг, ця ознака рщко помгчаеться в укра!нських паремгях: укр: З а к о х а в с я , я к ч о р т у с у х у г р у ш у ; П о л ю б и т ь с я с а т а н а к р а щ е вгд я с н о г о со к о ла ; П р и л и п , я к с л т и й д о т т т а ; рос: В л ю б и л с я , к а к мы гш ь в к о р о б в в а л и л с я ; В л ю б и л с я , к а к с а ж а в р о ж у в л е п и л с я ; Л ю б и т , к а к с о б а к а п а л к у ; Л ю б л ю , к а к ч е р т а в у г л у ; М и л ем у, к а к п о р о х в гл а з у ; Л ю б , ч т о с в е к р о в и н к у л а к ; Л ю б л ю , к а к к л о п а в у г л у : г д е у в и ж у , т у т и з а д а в л ю ; Е г о м и л е е н е т , к о г д а о н у й д е т ; пол:

K o c h a s i ę w n im j a k u b o g i w p r o s ię c iu ; M iłu je g o j a k w i lk b a r a n a ; Z a k o c h a ł s ię j a k k o t e k w m le k u ; J a k d o r y b y p ie p r z u , ta k d o m iło ś c i łe z p o tr z e b a . Також зо втш н я краса оствуеться в паремгях, в украшському, росшсь- кому та польському фондг, де краса визначаеться, як джерело виникнення любовк укр: В н е ! б р о в и д о лю бов1, а у с т о н ь к и д о р о з м о в и ; К р а с н а п а в а т р ’я м , а ж гн к а ч о ло вт о м ; Н е в п о в а л а н а ху д о б у , а в п о в а л а н а у р о д у ; Н е т е га р н е , щ о га р н е , а л е т е, щ о с я к о м у п о д о б а е ; Х о ч хл1ба н е к уса, а б и з а ч о р н о г о вуса ; рос: Л ю б о в ь н а ч и н а е т с я с гл а з ; Г л а з а м и в л ю б л я ю т с я ; Г д е б о льн о , т а м р у к а , г д е м и л о , т у т г л а з а; И з н и з а л б ы т е б я н а о ж е р е л ь е , д а н о с и л б ы в в о с к р е с е н ь е; К р а с н а я д е в к а в х о р о в о д е , ч т о м а к о в ц в е т в о г о р о д е; К р а с о т а д о в е н ц а , а у м д о к о н ц а ; пол: M iło ś ć m ę ż c z y ź n ie w c h o d z i p r z e z oczy, a k o b ie c ie p r z e z u szy ; M iło ś ć w s e r c e p o s tr z a ł w y m ie rz a , a w o c z y trafia.

У слов’янських приошв’ях й приказках наголошуеться роль матерга- льно! сторони для стшкосп „любовного буття”, щ пареми вщдзеркалюють, що кохання може залежати вгд багатства улюблено! людини, або те, що для кохання матергальт щ нносп не мають жодного значення: укр: Б е р и ж т к у в о д н ш льол1, а б и б у л а д о л ю б о в ц Д о лю бсИ н е б о г и н е м а д а л е к о 'i д о р о ги ; К р а щ е п о л и н гсти, т ж з н е л ю б и м з а ст Ы Л с т и ; Н а щ о грош 1, к о л и ч о л о в т х о р о ш и й ; Н е в п о в а л а н а ху д о б у , а в п о в а л а н а у р о д у ; Н у ж д а в вт н о , а л ю б о в у д в е р ц П о ц Ы у н к и м и л 1 ст ьк и , а о б о е го л1ст ьк и; П р и с в о ш небоз1 д о б р е i в д о - р о з ц С у х а р с во д о ю , а б и с е р ц е з т о б о ю ; Ч о л о в т л ю б и т ь ж гн к у зд о р о ву , а т е щ у б а га т у; рос: С д е н ь г а м и м и л , б е з д е н е г постыгл; М у ж л ю б и т ж е н у б о га т у ю , а т е щ у - т о р о в а т у ю; М у ж л ю б и т ж е н у з д о р о в у ю , а б р а т с е с т р у - б о га т у ю ; М у ж л ю б и т ж е н у з д о р о в у ю , а ж е н и х н е в е с т у - б о га т у ю ; пол:

M iło ś ć b e z p ie n ię d z y , w r o ta d o n ę d zy ; D o s y ć te n bogaty, k to m iło ś ć p o s i a d a13. 13 Про зближення та розходження укра!нщв та поляюв див: I. В. Кононенко,

Взаемовпливи у мовних картинах свт у украшщв та поляюв, „Warszawskie Zeszyty Ukraino- znawcze” 2006, № 21-22, с. 151-164.

136 Olga Suchodolska-Nowak

Дослвдж ую чи концепт „кохан н я” ми прийш ли до висновку, що характерною прикметою слов’янсько! жiнки, за сввдченням паремiйних одиниць, е го товтсть терпiти побо! вiд коханого. Найбшьшою мiрою так1 приклади виступають в росш ськш мовi: К о г о л ю б л ю , т о г о и б ь ю ; М и л о г о п о б о и н е д о л г о б о л я т; М и л ы й у д а р и т - т е л а п р и б а в и т; М и л ы й п о б ь ё т , т о л ь к о п о т е ш и т ; та два в польськш: O d m iło ś c i b o lą k o ś c i; N i e m a m iło ś c i b e z b o le śc i. Натомкть в украшськш мовi як сввдчить набiр слiв та рима це запозичення з польсько! мови: B i д м и л о г о п а н а н е б о л и т ь i р а н а ; З а д о б р о г о м у ж а ж о н а , я к р у ж а , а з а л и х о г о - д р а б а , з а р щ з а д в а - баб а. Очевидно, що в с в т i росшсько!, i укрв!нсько!, i польсько! мов щ п р и о т в ’я виступають як застарЫ . Це сввдчить про те, що мовна, концептуальна картина свтту, незважаючи на свою тшюсть, усе таки тд л я га е змшам. Паремй займають особливе мiсце в O T ^ ^ i кожно! мови. За допомогою п ар ем ш н и х одиниць вiд кр и ваю ться ш и рокi м о ж л и в о с т передавати м овним и засо бам и всю б агато гр ан ш сть п р оц есiв, що м аю ть мiсце в повсякденному ж итп, а також е сввдченням не лише багатства мови, але й ii гнучкостi, б агатом аттносп та влучностi. Серед зiбраних паремшних одиниць, я к були проаналiзованi з огляду на коцепт к о х а н н я , найбшьш виразно ввдокремлюеться ознака позитивно! цш носп кохання - в них любов отримуе загальноаксiологiчну оцiнку як вище благо, кохання як могуча сила, без нього життя втратило б сенс, а справжне кохання не мае кшця. Паремй кожно! мови - це скарбниця народу, здобуток його м удрост та культури, що мштить багатий матерiал про його шторто, звича!, iдеали, мрй i сподiвання. Ознайомлюючись з прислiв’ями та приказками шших народiв, людина не тшьки розширюе свiй свiтогляд, але одночас стае учасником дiалогу культур, тому що мае можливють !х порiвняти з прислiв’ями свого або шшого народу, а також визначити с п ш ь т i вiдмiннi риси менталитету рiзних етносiв.

Streszczenie

Koncept miłości w paremiologii słowiańskiej (na materiale języka: ukraińskiego, rosyjskiego, polskiego)

Język jest najważniejszym elementem komunikacji międzyludzkiej, centrum całej kognityw­ nej działalności, skupia bowiem wszystkie kognitywne procesy. Na współczesnym etapie rozwoju językoznawstwa współczesna lingwistyka coraz większą wagę przywiązuje do porównawczej ana­ lizy języków. Jednym z aktualnych kierunków współczesnego językoznawstwa jest lingwistyka kognitywna, a szczególnie badanie konceptów. Autorka niniejszego artykułu wykazała, że miłość

w ukraińskiej, rosyjskiej i polskiej paremiologii przedstawia się w podobny sposób, ponieważ jest to zjawisko ogólnoludzkie. Koncept „miłość” zawiera podstawowe wartości, główne przeświad­ czenia, zasady i życiowe cele.

Summary

The concept o f "love” in the Slavicparoemiology (the language material: Ukrainian, Russian and Polish language)

The language is the most important part of the communication among people, the centre of all cognitive activity, in which all the cognitive processes are reflected. At today’s stage of development of the linguistics the centre of the whole contemporary linguistic science puts more and more attenion to the comparative analysis of languages. One of the current directions of the comparative lingusitcis is the cognitive lingusictics vs particular surveys of concepts.Scientific surveys have shown that love in the Ukrainian, Russian and Polish paroemiology presents itself in a similar way as it is an universal phenomenon. The concept of “love” shows fundamental values, in which we can find main beliefs, principles and life goals.