товарів;
2) зростання транспортних тарифів;
3) поява й швидке поширення концепції маркетингу; 4) розвиток теорії й практики військової логістики.
Зт Зв
Зп
Lmin min min ,
системи, спрямований на досягнення ефективного руху матеріальних потоків; 4) потоки послуг – це особливий вид діяльності, що задовольняє суспільні й особисті потреби (транспортні послуги, оптово-роздрібні, консультативні, інформаційні й т.п.). Рисунок 5 – Класифікація логістичних систем Приклад руху матеріальних, інформаційних і фінансових потоків у логістичній системі представлений на рис. 6. Пояснення наведені в табл. 1.1. Логістичний менеджмент у логістичній системі трактується у двох значеннях: 1) у першому значенні – логістичний менеджмент являє собою синергію основних управлінських функцій (організація, планування, регулювання, координація, контроль, облік і аналіз) з логістичними операціями й функціями для досягнення цілей логістичної системи; 2) у другому значенні – логістичний менеджмент – це управлінський персонал, що за своєю роллю в управлінській ієрархії фірми й організаційних рівнів ЛС ділиться на: top management (вищий рівень управління), middle management (supervisors) (середній управлінський персонал), lower management (нижчі ланки логістичного персоналу).
Провідні мережі – це комунікації, що дозволяють проводити в рамках логістичної системи матеріальні й супутні їм потоки. Розрізняють транспортні й інформаційні мережі. Рисунок 10 – Приклад логістичних каналів Інформаційна мережа – це сукупність комп'ютерних і програмних засобів, об'єднаних загальним інформаційним простором і відповідними людськими ресурсами для обробки інформаційних потоків. Транспортна мережа – це сукупність транспортних зв'язків, об'єднаних загальною територією і забезпечених технічними й організаційними засобами для обробки транспортних потоків.
Логістичний ланцюг (ЛЛ) (logistical chain, supply chain) – лінійно
• вхідні і вихідні – по відношенню до входу (виходу) логістичної системи або її окремої ланки. По виду носіїв інформації найбільш поширеними є потоки на паперових носіях (документи), а при організації безпаперових комп'ютерних технологій обробки інформації (електронний документообіг) – на магнітних носіях. За часом виникнення інформації розрізняють регулярні (стаціонарні) потоки, що відповідають регламентованій в часі передачі даних, періодичні потоки (з жорстким обмеженням на час передачі) і оперативні потоки, що забезпечують зв'язок абонентів в інтерактивному і діалоговому режимах "on line" і "off line".
якості проектування, виробництва продукції й сервісу. Архітектура серії стандартів ISO-9000 подана на рис. 3.
Рисунок 3 – Архітектура серії стандартів ISO 9000
ISO (International Standard Organization) – Міжнародна організація із
уважне вивчення рекламних публікацій у журналах є звичкою всіх досвідчених покупців. 3. ТОРГОВЕЛЬНІ ДИРЕКТОРІЇ. Торговельні регістри або торговельні директорії – це джерела, в яких наводяться списки основних виробників, їхньої адреси, кількість відділень, філії, продукція і в деяких випадках їхнє фінансове становище або місце в продажах. Вони також містять списки назв товарів на ринку із вказівкою їхніх виробників і списки сировини та комплектуючих із вказівкою назви і адреси постачальника. 4. ТОРГОВЕЛЬНІ ПРЕДСТАВНИЦТВА. Торговельні представництва є одним з найцінніших джерел, що є в наявності, інформації про джерела постачання, видах продукції й загальної ситуації. Деякі покупці особисто зустрічаються з кожним торговельним представником, що приходить у компанію; інші через недостачу часу не можуть додержуватися цього правила, але вживають всі заходи до того, щоб хто-небудь у компанії особисто зустрівся з кожним відвідувачем для того, щоб ніхто не пішов з компанії з почуттям, що йому відмовили. 5. СПИСКИ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ І ТОВАРІВ. Інформація збирається, в основному, на невеликих картках, або у вигляді простого комп'ютерного файлу, відсортованого за назвами компаній-постачальників. Такі файли містять інформацію про адреси постачальників, минулих замовленнях, облік оцінки результатів діяльності постачальника та іншої відповідної інформації, що може являти цінність для покупця. Іншим корисним способом є список, в якому сировина сортується на основі продукції, що виготовляється з нього. Інформація в таких списках указує джерело, з якого в минулому закуповувалася продукція, часто – вартість, пункт відвантаження та інші дані про постачальника.
C Xi Ci Xi K1 min / (3) Як бачимо, критерій K1 є коефіцієнтом, що є величиною, зворотною до перевищення середньої закупівельної ціни по відношенню до мінімально можливої. Цей показник має максимальне значення
K11
, якщо усі закупівлі здійснюються тільки у 8-го постачальника. В усіх інших випадках K11, і це значення необхідно максимізувати. 2. В якості другого критерію визначимо показник, що характеризує умови постачання. Природно, підприємству вигідніше здійснювати закупівлі, якщо вони робляться на умовах відстрочення платежу, менш вигідно, якщо оплата здійснюється за фактом постачання, ще менш вигідно, якщо потрібно передоплату. Нехай закупівлі кожної тони чавуну, вироблювані з відстроченням платежу, мають показник ефективності, рівний 1, закупівлі однієї тони при оплаті за фактом постачання мають показник ефективності 0,5, а найменш вигідні закупівлі нехай мають показник ефективності закупівлі однієї тони, рівний 0,2. При цьому можна сформувати комплексний показник у вигляді
Xio Xiф Xiп Xi
У системі Канбан виробництво комплектуючих безпосередньо пов'язане з реальною потребою, підрозділ-виробник має можливість діяти гнучко у відповідь на зміни кон'юнктури ринку.
Лекція 7. Управління сервісом 1. Логістичний сервіс. 2. Оцінка рівня логістичного сервісу. 1. Логістичний сервіс. В умовах глобалізації, посилення конкуренції на світовому, національних, регіональних ринках істотно зростає роль якісного обслуговування споживачів. Робота з надання послуг, тобто із задоволення чиїх-небудь потреб називається сервісом. Послуга, в загальному розумінні цього терміну, означає чиюсь дію, що приносить користь, допомогу іншому. Логістичний сервіс нерозривно пов'язаний з процесом розподілу і являє собою комплекс послуг, надаваних у процесі поставки товарів. Об'єктом логістичного сервісу є, з одного боку, сам товар у його фізичній формі, а з іншого – різні споживачі матеріального потоку. Предметом логістичного сервісу є певний комплекс (набір) відповідних послуг. Здійснюється логістичний сервіс або самим постачальником, або фірмою, що спеціалізується в області логістичного сервісу. Важливість сервісу постійно зростає, що пояснюється багатьма причинами: 1) соціальні програми, прийняті різними країнами; 2) розвиток загальної індустрії сервісу й концентрація в ній все більшої кількості компаній і працездатного населення; 3) націленість у своїй діяльності багатьох фірм на кінцевого споживача; розвиток концепції загального управління якістю в індустрії сервісу. Велика кількість ЛЛС і логістичних посередників є, власне кажучи, підприємствами сервісу, в яких послуги нерозривно пов'язані з продуктом, що розподіляється, просувається і продається на різних ділянках логістичного ланцюга. До таких ланок належать різні транспортні компанії, оптові й роздрібні торговці, компанії фізичного розподілу й т.п. При цьому вартість сервісних послуг може значно перевершувати витрати безпосередньо на виробництво продукції. В останні роки прерогативою логістики є управління і сервісні потоки, тому що більшість компаній виробляє не тільки готову продукцію, але й супутні сервісні потоки. Крім того логістичний підхід виявився ефективним і для підприємств, які надають тільки послуги (транспортних, експедиторських, вантажопереробних та інших). Сервісні потоки – потоки послуг, що генеруються логістичною системою в цілому або її підсистемою (ланкою, елементом) з метою задоволення зовнішніх або внутрішніх споживачів організації бізнесу.
У закордонній практиці з'явився спеціальний термін Third Party Logistics
франко-вагон станція (пристань) відправлення – постачальник несе витрати по доставці продукції до станції відправлення і навантаженню її у вагон (баржу, судно); франко-вагон станція (пристань) призначення – постачальник несе усі витрати до станції призначення, включаючи тариф за перевезення продукції; франко-станція призначення – постачальник несе усі транспортні витрати до станції призначення, включаючи витрати по вивантаженню товару з вагону. Базисні умови постачання – визнані в міжнародній практиці умови постачання, які застосовуються при укладенні контрактів і договорів постачань. Базисні умови постачання визначають основні права і обов'язки постачальника і споживача при франкуванні транспортних витрат, упаковці і маркуванні вантажів, їх страхуванні, оформленні перевізних документів, а також обумовлюють місце і час переходу права власності на вантаж з вантажовідправника на вантажоодержувача, переходу страхових ризиків. У зовнішній торгівлі в якості базисних умов постачання застосовуються умови ФОБ, ФАС, СИФ, ДЕК, ДДП, ДАФ, ДЕС та інші. Франко-завод (EXW - ex works) – базисні умови постачання, згідно з якими продавець надає товар в розпорядження покупця на своєму підприємстві або складі і не несе відповідальності за вантаження товару в транспортні засоби, що надаються покупцем. Покупець несе усі витрати і риски по перевезенню товару з підприємства або складу продавця до місця призначення.
Франко-перевізник (FCA - free carrier) – базисні умови постачання,
згідно з якими передбачається постачання товару продавцем в призначене місце в розпорядження експедитора покупця. Ця умова застосовується в тих випадках, коли експлуатується сучасний вигляд транспорту, такі, як контейнеровози, судна і пороми з горизонтальним вантаженням і вивантаженням. Покупець призначає свого експедитора, організовує і оплачує перевезення.
Франко уздовж борту судна, ФАС(FAS - free alongside ship) – базисні
умови постачання, згідно з якими передбачається постачання товару продавцем на пристань уздовж судна, вказаного покупцем. Продавець при цьому не зобов'язаний робити вантаження товару на борт суден. Покупець з цієї миті оплачує усі витрати і несе усі риски загибелі або псування товару. Покупець повинен виконувати усі необхідні митні формальності, зафрахтувати судно і сплатити фрахт.
ФОБ, франко-борт судна(FOB - free on board) – базисні умови
ДАФ, поставлено на кордон (DAF - delivered at frontier) – базисні
умови постачання, згідно з якими продавець поставляє товар на межу перед пунктом митного контролю країни, вказаної в контракті. Як правило, цій умові віддається перевага при постачанні товару автотранспортом або по залізниці.
ДЕК (франко-пристань) (DEQ - delivered ex quay) – базисні умови
постачання, згідно з якими продавець надає товар в розпорядження покупця на пристані в порту призначення і оплачує усі витрати і увесь ризик перевезення товару до цього місця, а також витрати по розвантаженню товару з судна на пристань.
ДДП, поставлено з оплатою мита (DDP - delivered duty paid) – базисні
умови постачання, згідно з якими продавець зобов'язаний поставити товар у вказане в контракті місце призначення і сплатити митні збори, страхові риски при доставці товару до місця призначення несе продавець.
СИФ (вартість, страхування, фрахт) (GIF - cost, insurance, freight) –
