Ч. 78. Львів, второй, дня 28. верес ля 1915. РікТ.
г
За границею :
В Німеччині . . 28 мар.
В Америці . . . 8 дол.
В иншнх держав. 40 фр.
Примірника 6 С О Т.
ИА провівші
8 сот. / Ґ
В занятия територія
4 коп.
□
Ціна оголошень*
8 а оголошення числимо за одношпальтову стрічку або її місце 20 сот. Надіслане 50 сот.
за стрічку, в оповістках 40 с., в редакційній части 60 с. По
відомлення про вінчання, зару
чини і т . п. 1 '50 К. за стрічку, найменше 4 К. Дрібні оголо
шення за слово 6 сот.,наймен
ше 60 сот. Слова товстим або розстріленим друком числимо подвійно. Сталі оголошення за окремою умовою. — За зміну адреси платить ся 50 сот.
Рекламації вільні від поч- тової онлати. Рукописї прий
мають ся лиш оплачені, а звер- таеть ся тільки важнїіці і за
стережені.
„Українське Слово41 про
дають всі бюра по цїлім краю.
<м
о**«
юлїтнна. економічна-суспіїїьна й літературна ґазета.
Виходить що-дня рано.
Умови передплати у Львові:
На рік . . . • 18'— К.
„ півроку . . 9’— „
„ чвертьроку . 5'— „
„ місяіів . . Ѵ8-3 „
В краю і державі:
На рік . . . . 24*— К.
„ півроку . . 12*— „
„ чвертьроку . 6'— «
„ місяць . . . 2*40 „
Адреса: Редакції и ад
міністрації : Л ь в і в , Руська 3. Експедиції:
Бляхарська 11.
/
Д р . Е вгсн Л еви ц ьки й , досол до Державної Радо.
Союзні війська
на українській землї.
І
Коли союзні війська переступили вигнену лїнїю, що веде між містами Біл- тораем, Любартовом і Межирічем, та становить західню межу теперішньої холмської губернії, станули вони вже не на польській а на українській землі. З е
мля, що протягаеть ся між вище очер- кненою межею і Бугом, се історично і етнографічно українська холмська губер
н і я ,
що має такий самий характер!
Першу з тих губерній, холмську, створено щояйно в р. 1913. при вирішу
ванню етнографічної межі Польщі—з ча*
стин еїдлецької та люблинської губернії та зовсім оправдано підчинено її осередь кови російської України, генерал-губер
наторству в Київі. Поділ сподіяв ся не Українців—ради, а для русофісьських цї- лей, про те се зарядженнє російського правительства нехотячи вийшло й Укра*
їнцям на користь. Сим довершено до по*
ловини завданнє: вирвано Українську зе*
млю зпід сильних польонїзаційних впли
вів, — тепер треба довершити ще другу половину, висвободити країну з москов
ського воло/їння.
Обі країни, себто холмщина та су
сідня волинщина, мають за собою понад тисячлїтню історичню минувшину та за- веїгди занимали видне місце в україн
ському національному життю.
Підчас творення української держа
ви під проводом київського великого кня*
зя з істнуючих князівств, заняв вел. князь Володимир Великий, в другій половині X.
ст. обі сі країни враз з теперішною схід
ною Галичиною аж до ріки Вислока та прилучив їх до української держави. Обо*
ма країнами: Галичиною, що носить наз
ву свого колишнього престольного міста Галича та Волинею — заволоділи опісля власні
княжіроди, що були підчинені зверхній власти великого київського кня
зя. Вкінці по вимертю галицького паную
чого рода в р. 1099. засів на галицько*
му престолі волинський князь Роман І., основатель роду Романовичів, та в сей епосі"1 прийшло до злуки в одних руках всіх з-'меяь теперішньої східньої Галичи*
ни і гуне, ній: холмської та волинської;
через сю злуку повстала нова, галицько*
володимирська держава. Во пінська зем*
ля звала ся тоді володимирською від свого головного міста Володимира Во
линського, іцо його оснував великий князь київський Володимир Великий (в р. 990.).
)Коли в половині XIII. ст. азійські орди зовсім знищили Київ, через що він втратив свое могуче становище в укра
їнській державі, злучене волинсько - га
лицьке князівство переживало період свого найбуйнїщого українсь ого розиьві*
ту.
Осередок українсього полїтичньога і культурнього життя перенесено з над Дні-.
пра на безпечнішу територію, над Дні
стер в Галичині. Наслїдник Романа на галицько * володимирському престолі, Да
нило, заложив місто Холм (в р. 1245) а для свого сина Льва оснував нову сто
лицю Львів та покликав численних ні
мецьких поселенців в найважнїщі укра
їнські городи, щоби таким робом забез*
печити країні вищий господарський та культурній розвій. Він навязав також блищі зносини з німецькими княжими родами, оснував у Холмі перше греко- католицьке єпископство та удостоїв ся в Дорогичинї вручення королівської ко
рони як „король Русинів« з рук папсько
го посла Опіса, через що піднесено га- лицько-володимирське князівство до гід- ности королівства. А обіймала Данилова держава майже всї українські землі, аж по Чорне море.
В р. 1340. вимер на Юрію II. вель
ми заслужений та многонадїйний рід Ро
мановичів, а над цвитучпми українськи
ми князівствами почав западати су- мерк. Оба князівства припали після дов
гих усобиць за осиротілу галицьку ко
рону Польщі, себто дістали ся під само*
вільне володї'ннє горстки польских ма
гнатів, аж що йно при кінці XVIII. ст.
при нагоді поділу Польщі припала Гали
чина австрийським володарям а проча їх часть дістала ся насильній Росії. Та на
віть польське панованне, іцо послідовно стреміло всякими насильними средствами до ополячення нашої землі', не убило на
шого національного життя. Се в деякій мірі треба завдячити впертому оиорови українських волинських вельмож, що з’у- міли до XVIII. сг. зберечи силі,ну націо
нальну свідомість мимо сильних стрем- лїнь до ополячення. Оден з сих україн
ських вельмож, Константин Острожськич, чимало вчинив для пригніченого україн
ства у XVII. ст.; м. ін. оснував вищу українську школу в Острозі та заслу
жив собі у свого народа на вдячну па
мять за попирание української літерату
ри та українського шкільництва. Нащад
ком волинсько-українського вельможного рода був також славний український геть
ман, Іван Мазепа, що в злуцї зі швед
ським королем Карлом ХІЇ. намагав ся висвободити Україну з під царського ярма.
УРЯДОВІ ВОСИІЗВІДОКЛЕНЯЯ.
З ГОЛОВНОЇ АВСТРІЙСЬКОЇ КВАТИРИ з дня 26. вересня 1915.
На російськім
I Iронтї.
Неприятель і вчера старав ся про*
ломити наш фронт біля Нового Оле- ксипця, зуживаючи при тім дуже много сил. Битва, що тревала тут від ряду днів, докінчилась цілковитим погромом Мо
скалів. Де лиш тільки вдалось неприяте*
леви хвилево вдертись в наші стрілецькі окопи, всюди зістав відкинений нашими скоро надходячими резервами, причім иоиїс він тяжкі втрати. Ще вчера по полудні' та вечером відкинули ми на пів
день від Нового Олексинця 10 разів предпринимай російські атаки, а на схід від Залозець неприятельські відділи, що промостили собі дорогу до наших ста- новиск через знищені перешкоди, діста
лись в нашу неволю.
На фронті над Іквою та Стиром не- приятельська дїільїість ослабла.
В східній Галичині супокій. Ц. і к війська на Литві відкинули неприятеля під Арашином на східній беріг горішньої Щ ари.
На італійськім фронті.
Вчерашнього дня ограничив ся не
приятель до нагального острілювання шпиталя Червоного Хреста в Ґориції, дарма, що він був хоронений далеко ви
дним женевським прапором. Неприятель- ська артйшл.я влучила се санітарне за
ведення 5 цїльаилш кулями; один Грана
і і
2 ^УКРАЇНСЬКЕ С Л О В О з дня 28. вересня 1915. Ч. 73.
впав до операційної салі. Дальших 52 стрілів впало в безпосереднім сусідстві будинку. Отеє поступованнє противне Міжнародньому праву не могло мати вій
ськових цїлей, бо в далекому промірі не було жадних військ.
На сербськім
( Іронтї.
Нїчо нового.
Заступник шефа Генерального Ш табу цільний маршалок-поручник Ф . ГЕФ ЕР.
З ГОЛОВНОЇ НІМЕЦЬКОЇ КВАТИРИ.
з дня 26. вересня 1915.
На західнім фронт/.
♦
Французи та Англійці розпочина
ють тепер приготовувану від місяців офензиву. Бої, які в наслідок сього ви- вязаяись, тревають дальше, — однак атакуючі не приближили ся . до езоєї цїли. Над побережем старались рівнож і англійські кораблі своїм огнем брати участь в боях, острілюючи головно 8 ее- Ьгие£«е, — та веї ті зусилля остались безуспішні. Коли оден корабель потонув, а два інші ушкоджено, — црочі пода*
лись. В відтинку Урегп поніс неприятель тяжкі втрати, — а користей не осягнув ніяких. В наших руках оставили фран
цузи 2 офіцерів, 100 жовнірів та 6 ма*
шинових крісів. На південний схід від Лїлле вдалось неприятелеви виперти одну нашу дивізію під Ьооз з найбільше вперід висуненої позиції до другої обо
ронної лінії, — причім само собою ро*
вуміеть ся понесли ми значні втрати та
кож в матеріялї всілякого рода, втраче*
нім між становисками.
Протиатак розпочав ся та посту
пає успішно вперід. — Ми покинули до*
бровільно румовища давного села Зои- сЬех. Много інших атаків на тім фронті легко відкинено в бегатьох місцях, — причім неприялель поніс тяжкі втрати.
Ми полонили понад 1200 жовнірів, се
ред них англійського команданта бри*
гади, богато офіцерів та здобули 10 ма- шинових крісів. Також в области між Раймсом а Аргонами одна німецька/ди
візія мусїла на північ від РѳгіЬез поки
нути найбільше вперід висунені станови- ска, знищені майже 70 безвпинними острілюваннями та заняги другу лінію, положену за тамтою о 2—3 кільометри в заді. Впоочім і тут всі неприятельські | зусилля, щоб продертись, остались без успіху. Головно дуже завзяті бої йшли на північ від М о и гтоіоп 1е Огапсі та на південний захід від Аргонів. І тут наші хоробрі війська завдали неприяте
леви найтяіці втрати. Ми полонили по
над 3730 французів, в тім числі 39 офі
церів.
В тих боях відзначились наші ле- туни. Оден летун застрілив оден анґлїй*
ський апарат на захід від С атЬ го із, на південь від Мецу поручник Бельке, що злетів в пріоному леті, скинув оден апа
рат Ѵоі^іпа, — підофіцер В о е іїт, щоб прогнати француську фльотилю літаків, зложену з 3 апаратів, скинув два з них.
На східнім фронт/.
Г р у п а в і й с ь к п і л ь н о г о м а р ні а л к а г е н е р а л а Г і н д е к б у р-ґ а:
Нові непрнялтельські атаки відки
нено. На захід від Вілвйки йшли завзяті бої дальше. На фронті між Сморґонами а Вишневом вдерлись ми в богатьох місцях в неприятельски становиска. Бої йдуть ще дальше. На північний схід від Забе- резини- наш атак відкинув Москалів За Березину. Дальше на південь під Деля- тичами ГЛюбчою дійшли ми до Нїмана.
Полонено 900 Москалів та здобуто 2 машинові кріси.
Г р у п а в і й с ь к п і л ь н о г о мар*
ш а л к а к н я з я Л е о п о л ь д а Б а в а р с ь к о г о :
Неприятель відкинений дальше. По
лонено 550 Москалів.
Г р у п а в і й с ь к п і л ь н о г о м а р- ш а л к а г е н е р а л а М а к е н з е н а :
Положение незмінене.
На південно—східнім ф р о н т /:
Серед німецьких військ не зайшло нїчо ественного.
НАЧАЛЬНА УПРАВА АРМІЇ.
к/ V*
Болгарська армія готова до бою.
Дармі залицювання почвірного порозуміння.
Новин Йорк. ( і кб). »А55Іосіаіе<3 Рге55« доносить з Софії 24. вересня:
Вчера дипльомати почвірного поро
зуміння старались говорити з Радосла- вовом, — однак безуспішно, бо Радосла- вов був цілий день в королівськім замку у Брані і доперва повернув нині. Нинї пополудні представники почвірного поро
зуміння предложатъ останні заяви-, ко
трих зміст є неззісний. -
Кореспондент »А$5ІосіаІесІ Ргезз«
просив представників почвірного порозу*
міния о виясненнє.
Англійський посол заявив йому : Б о л г а р і я о г о л о с и л а м о б і л і з а цію . П о л о ж е н и е є к р и т и ч н е . Не м о ж у н їч о б і л ь ш е с к а з а т и«.
Француський посол казав заявити, що нікого не прийме, та приказав слу
жачому, щоб говорив кождому, хто буде про нього питатись, що посла нема дома.
Так само російський посол Савінський та італійський рівнож удавали, що нема їх дома.
М о б і л і з а ц і я к і н ч и т ь с я я к н а й к р а щ е . Жовнірі є знаменито убра
ні та заосмотрені в теплі мундури і дуже добрі чоботи. З а к і л ь к а дн ів б о л*
г а р с ь к а а р м і я б у д е г о т о в а до п о х о д у .
Льон дон, (Ткб.). Вчорашнє число
»Баі1у Ке\ѵ=>« каже у вступній статі:
^Болгарське правительство стремить до
б)
З ' Ї Й МОСКОВСЬКОГО н а й д у .
(Записки з вересня 1914 р.)
21 зел;
Тут ми найшли ся в труднім поло
женню; ми не знали тамошніх звичаїв та не находили ніякого титулу йти на обід і тому ми стали відказувати ся як Еван- гельські слуги... говорячи: що схочемо ще піти оглянути храм Софії®. І з тим ми покинули обитель Мазепи, та пішли до Софійського храма. Там богослуженє та
кож скінчило ся; і коли ми прийшли пе
ред двері, виходила з церкви процесія на двір.
Як раз нам сього було треба, бо церква опорожнила ся з людей і ми мо
гли свобідно оглядати пречудові малюн
ки. З межи усіх, є найелавнійша ікона Ьож ої матери »Нерушимая стіна®.
В часі процесії довкола храму і по ріжних менших церквах, дзвонили в дзво
ни, але хто не був у Київі, сей не зро*
зуміє тої чудової гармонійної мельодії;
се не дасть ся описати, а треба бути на місці. Опісля ми звидїди Володимирів-
ский собор. Він ріжнить ся тим від по
передніх, що збудований в московськім стилі і брак на ньому домінуючої бані, якаб спинала ся в гору по при бічні.
В середині досить просторий, та при ріжних гарних іконах є там в іко
ностасі образи кисти Васнїцова. Найва.»
жнїйшим образом є там також ікоїщ Бо
жої Матери яка в величезних розмірах видніє поверх іконостаса, а Мати Божа робить вражіннє що йде. Перед тою іко
ною стає много людей і подивляють ар
тиста, як він міг такий живий рух від
дати.
Після обіда ми вибрали ся до ин- ших церков, як десятинна, брацька і Ан
дріївська. Ся остання держить у Київі мо*
же і найгарнїйше місце. Кождий палом- ник там спішить, бо з висоти на якій стоїть, є прегарний вид на Дніпро і на цілу підкиївську околицю яку весняними водами покриває Дніпро. По тім найбіль*
ше було пожадане для нас, побачити пе- черську лавру. І хоть Київ був для нас не знаний, то одначе ми добре в нім орієнтували ся. О. Ректор мав плян Ки- їва і після него ми всюди трафили, де було нам потрібно. До лаври йти пішки видало ся нам за далеко, тому ми сіли до трамваю, який нас завіз аж під саму браму лаври. Там ми зайшли під кінець вечірні, а по скінченню ми стали оглядати
церкву в нутрі. До нас зараз приступив один монах, та опроваджував і показував, що було гідне до оглядання і поясняв много річей. Ми знали, іцо в сій церкві, є гріб князя Острожського і що на гро
бі лежить плоско-різьба самого князя.
Ми запитали сег© монаха о місце і він на хвилю застановив ся неначеб чомусь завагав ся. Опіс/ія сказав: »Видко, що ви тим інтересуєте ся; ось він тут за фі
лером®. Я взяв свічку від монаха, зай
шов з тісний кут за філяр і оглянув до
кладно, та прочитав напись яка там ви- кована в камені. Кождому насуває ся пи*
таннє: »чому він в такім куті положений®?
Здаеть ся, що тому бо бізанція не тер
пить різьби і тому вони сей різьблений монумент гейби зі стиду скрили перед очима навідуючих храм. Коли ми' тут вже усе оглянули, тоді пішли до трапе
зної церкви. Вона сама в собі є гарна, лише має сю одиноку хибу, що прямо дотикав до величезної трапези, через що чоловік зараз вгане хотяй не бачив які потрави були подавані.
Тут нас захопила вже пята година і ми до печер не могли дістати ся‘ та рі
шили ся прийти на другий день і огля*
нути печері.
(Далі буде).
Ч. 78.
«УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО» з дня 25. вересня 1915. З
відзискання Македонії. Не відомо, які за»
поруки дістав Радославов від осередних
держав і від держав з чотиропорозумін*
ня. Тепер виразно заносить ся на акцію, що буде мала далекосяглий вплив на будуччину Балкану і вислїд європейської війни. Мобілізація—се для Болгарії рішу*
чо за великий тягар, щоб мала бути лиш засобом остороги.
Медіолян, 24. вересня. »8есо1о«, от*
же диевнпк добре поінформований, по
дає з дипльоматичних кругів такі вісти:
Завданнєм болгарської мобілізації є не*
гайний заем Македонії аж по Монастир.
Тісно з болгарською мобілізацією звяза*
на теперішня офензива союзних держав у Сербії: Радославов навіть не хоче даль
ше вести переговорів з непорозуміннєм.
Берлін. (Ткб). Болгарські студенти в Берліні зібрали ся громадно коло бол
гарського посольства і конзуляту. В про
мові до болгарського посла і конзуля заявив провідник депутації, що болгар*
ська молодїж приступає до акції здїи*
снення народних задушевних бажань з запалом і сильною вірою в побіду спра
ведливої справи та одушевляєть ся сим, що Німці дійсно заінтересували ся долею Болгарії. Сї промови і відповіддї обох представників Болгарії принято окликами в честь болгарського короля і армії, ні
мецького цісаря та Німеччини.
Греція мобілізує! .
Берлін, (Ткб.). Приватний кореспон*
дент бюра Вольфа доносить з Атен:
Знов потверджуєть ся вість про заряд*
ження мобілізації. Буде се оружча нев*
тральність, що проти нікого не зверта- єть ся, та що без дуже важної конечно
сти не устане.
Франція хоче купити нового союзника,
А тени (Ткб.). «М езза^ег 6 ‘АіЬепез«
доносить, що Франція заявила охоту по
зичити Греції 100 міл'іѳнів франків на по- криттє військових видатків.
Договір Греції з Румунїєю.
Ціріх, 24. вересня. Медіолянський кореспондент »2игіскег 2еіІип£« до*
носить;
В політичних кругах говорять про заключение договору між Грецією а Ру*
мунїєю. Підставою сього договору є даль*
ша спільна невтральність обох держав.
На случай болгарсько*сербської вій*
ни Греція та Румунія остануть ся даль*
т е невтральними.
Атентат на царя.
ВІДЕНЬ. >РгетсІеіір1аІІ< доносить 8 Букарешту що на ц а р я в и к о н а н о а т е н т а т , к о т р и й о д н а к не в д а в ся. Виновник є в руках поліції.
Н а в і с т ь п р о п і й м а н н є в и н о в н и к а в и б у х л и в М о с к в і к р і в а в і р о з р у х и , к о т р і д о п е р в а п о л і ц і я у т и х о м и р и л а . М н о го о с і б є в б и т и х т а р а н е н и х .
Болгарія поставила ультімат Сербії.
Букарештенський кореспондент ,.<рог- гіеге беїіа 8ега“ доносить: Б о л г а р і я в и с л а л а у л ь т і м а т С е р б ії.
З іщ и е західньві України.
І.
«На війні — як на війні» каже француз. Війна мусить нищити й добро
бут і.культуру воюючого краю, особливо коли ведеть ся довго на тімсамім теренї.
Західні українські землі мали війну роз*
мірно "не довгий час і в «нормальних»
обставинах не потерпіли богато. Але тут були ще окремі відносини. Одна з воюючих сторін — Росія — не тільки воювала^ але й н и щ и л а терен війни, нищила з сліпим завзяттєм, не знати з якої причини і для якої цїли, Тому західна Україна виходить з війни зни*
щена і зруйнована, — міста і села по
палені, людність евакуована, — цілі повіти обернені в пустиню. Сумно звучать го
лоси очевидців, які подають свої вра- жіння в часописях. Кілька таких описів зберемо на сім місци:
Страшні сцени діяли ся в 3 а м о- с т ю. Росписью війська по хвилевім відвороті 24. серпня 1914 р. вернули ся назад до міста і урядили тут погром ніби за се, що Замостяне гостили Ав- стр йцїв. Розпочало ся від звичайного російського способу, — почин дав про
вокаторський стріл з вікна. З домів ви*
тягали салдати мущин і двацять кількох з них без суду покарано смертю: устав*
леио під муром і вистріляно з «пуле
мета». Крім сього кількадесять осіб впало жертвою росийського »гуляння«.
Таксамо було на Новім місті. О — там тільки приїзд якогось генерала увільнив кількадесять осіб від смерти, яку сал
дати мали вже виконати.
З П і д л я ш а відомости ще не найгірші. Між Соколовом і Сїдльцями знищеннє розмірно невелике. Р а д и н ь пограпичне місто від Польщі щасливо уратовало ся від знищення. Натомість вела в напрямі до Берестя знищені у варварський спосіб. Б е р е с т є, що як твердиння мусїло потерпіти, зруйно
ване в страшний спосіб. Місто якби вимерло. На великім просторі лишило ся ледви кільканацять спльондрованих домів; в цїлости є також дві право=
славні церкви і католицький костел. З мешканцїв, як кажуть, лишив ся тільки оден Жид, Перлєс з дїтьми, — посивілий і остовпілий зі страху. Знищені мабуть теж сусїднї Кебиляни, де були росий- ські форти. За Приходом німецьких військ почали вертати ся з околицї мешканцї, які на приказ військових вла*
стей, мусїли вийти з твердині; з під ко
зацьких нагайок удало ся їм втїчи десь коло Кобриня.
Чим дальше за Бугом, тим більша нужда. Тисячі емігрантів блукаєть ся по лісах — дѳслГвно умирає з голоду. До*
роги, якими вони йдуть значать хрести і могили, та сотки падлини худоби і ко
ник, як на пустині'....
Н О В И Н К И .
— Від редакції. Всякі листи просимо посилати просто до «Редакції Україн*
ського Слова», а не на адресу поодино
ких членів.
— Йевдалий малюнок. Тижневник
»Ко\ѵіпу ЛѴіе<іѳпзкіе« поміщує розмову свойого співробітника з радником Виділу краевого д. Генриком Савчинським, який йому змалював історію та діяльність Ви
ділу краевого за час російської інвазії.
Малюнок п. Генрика Савчинського вий
шов дуже імпресіоністичний, головно із- за ужиття надміру рожевої краски. Що правда Вндїл краєвий був перенесений зі Львова і-д, Савчинським ..лишив ся був
тільки з уповажненнєм управляти будин
ками, та як каже сам уповажнення те силою фактів зістало поширене (ким?!).
Мимо того положення народних учителів;
було найкритичнїйше, мимо того краєві) шпиталі дуже бідували. Найліпший кон-‘
цепт то було уживаннє божевільних 8' Кульпаркова до роботи.
Дороги вже нині направлені. Пан радник Савчинськнй забув богато справ доповісти. При нагоді, малюнок допо
внимо...
— В справі зголош ень д о Запомо*
гового К ом ітету «СНгізііап НегаЫ’
Ке\ѵ ¥огк« у Відни для несення помочи вдовам і сиротам по поляглих вояках 8 Галичини та Буковини, помістила була наша часопись за урядовим оголошеннвм виразне пояснене, що дотичне поданнємає містити імя, назвисько, релігію, народ*, ність та адресу стараючої ся о запомогу вдови, або сироти, скількість і вік дїтеЙ, стан, шаржу і попередні доходи поляг»
лого голови родини, та маєтковий стан просячої сторони, а також, що правди
вість тих подань та убожество мають ствердити уряди громадські та парохі- яльні.
Тимчасом довідуємо ся, що до 8а»
гального Комітету впливають від наших:
людей дуже часто подання, з яких не можна довідаги ся, чи просячий є жер»:
твою війни, чи і коли поляг голова ро*
дини, чи остав який маєток, а надто ду-.
же часто не долучено потвердження
у - ‘ряду громадського та парохіяльного.
Розумієть ся, що такі зголошення мусять остати без успіху, а недбала сто-’, рона поносить матеріяльну шкоду 8 вла»
сної вини.
Проте звертаємо увагу інтересова- них вдів і сиріт, щоб вносили подання правильно виготовлені і належито по
тверджені. "
В многих случаях може Комітет*
сам провіритй факт смерти через »Черв‘
, воний Хрест», але до того потрібно дат, при якім полку і в якій шаржі служив' поляглий голова родини.
— Українські гер ої на чуж инї. На, центральнім кладовищі у Відні спочивав!
чимало жовнірів української народности,' що вмерли від ран та недуг. Наводимо*
імена деяких з них: Шурко Михайло (10' п. п., Перемишль), Литвин Михайло (77 п. п., Самбір), Когут Данило та Овнчук;
Юрко (9. п. п.) Яремко Петро та Кари*;
ляк Вас. (ЗО. п. п.), Шептур Іван (20. п.
п., Станиславів) Коциба Теодоо (ЗО.
полез. артил.)4 Балко Осип (32. п. к р .1 об.); з 58. п. п., Станиславів: Риманюк Василь, Воробчак Семен; Бундура Василь (20. п. кр. об.), Криницький Мирослав (35. п. кр. об., Золочів), Лучка Дмитро (95. п. п., Чортків), Пезюк Михайло (36.
п. кр. об.); з- 15. п. п.: Бездітний Мико
ла та Дмитришкн Дмитро; Бурбан Мик.
(80. п. п., Золочів), Камінський Ілько (40. п. п.).
— Нова м акси м ал ьн а тариф а для Л ь в о в а . Вчера в полуднє оповістила у- права міста Львова нову максимальну тарифу з датою 20. вересня для Львова та його передмість. Завтра подамо сю тарифу в цїлости в нашій часописі', — нині зазначуємо лише, що деякі сред
ства поживи подешевіли. І так прим, бо*
хонець хлїба, що коштував перше 70 со- тиків, — коштує тепер 60 сот.; 1 кільо пшеничної муки коштує 80 сот., житньої 64 сот., а кукурудзяної 62 сот.
— М ончаловський воскр ес! « Р г е т - йепЫаК» доносить, що Подольск!, про котрого вчера ми в нашім дневнику вже доносили, є псевдонімом звісного у Льво*
ві москвофіла Ярослава Мончаловського, сина редактора »Галичанина». За шпіо
нажу засудив його львівський суд перед
кількома роками на одно річну вязницю
4 «■УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО» з дня
28. вересня 1915. Ч. 78.Після відсидження кари виїхав він до Ро
сії та провадив шпіонське бюро в Но
воселиці’ (на галицько* російській гра
ниці).
— Випадок папи. Онодї передполу- - днем підчас проїздки папи по городах Ватикану впали оба конї так нещасливо, що оден з них забив ся.
Папа висїв з повозки та проходжу- вав ся дальше піхотою.
— Ш кола деревного промислу в Станиславов]. Новий рік в школі дере*
вногѳ прохмнслу в Станиславов! розпочи- наеть ся 1. жовтня с. р. Замісцеві учени
ки, що хотятъ бути приняті до школи та на безплатне мешкання в шкільній бурсї лають зголоситись до 25. вересня. Услі- вя принятя: 14 рік життя та покінчена 4 кляса народньоі школи.
Призголошенню належить предложите: метрику, шкільне свідоцтво, свідоцтво убожества та по*
свідку щеплення віспи.
— Зміна краски мундурїв австро- уторської армії. »$ІгеЙеигз-Мі1іІаГ*
В1аи« доносить, що з місце дотеперіш*
ної полевої краски мундурїв впроваджу- еть ся полево-сива краска з зеленим тлом. Рівночасно впроваджуєть ся иоле- во-сиві мундури для кіннипї.
— Свідома провокація. До склепу че
ревиків під фірмою »К.
е с о гс!« 8. Т и п е ,при вул. Карла Людвіка зайшло двох Українців за купном черевиків. Україн*
ська бесіда купуючих не до вподоби була властителеви склепу, згл. субектовн, що їх услугував, бо в часі торгу відповідав п о р о с і й с ь к и і установлену вперід ціну 36 к о р о н за пару черевиків зни
зив глумливо на 35 р у б л ї в, даючи сим до зрозуміння, що уважає згаданих Українців за Москалів а їх мови не при
знає.
На заміт купуючого, щ о ж а л у є, щ о н е р о з п о ч а в торгу в німе
цькій мові, бо можливо, що цїна в м а р к а х вийшла би дешевше — дістав аро- ґантську відповідь:
паііеріеі Ьу Ьу1о7] а к Ь у р а п тоѵ ѵ іі сіо т п і е р о р о їзк и , \ѵ6\ѵсга§Ь у іо Ьу
паііяпіез (хоч польських грошей ще нема).
— М обілізація циганів. Царська ар
мія втратила в своїх »освободительних бо- ротьбах* не тільки майже що не всю а- мунїцію, — але також і мілїони темного жовніра. Щоб хоть в части заповнити
»дїри« в російських військах, оголосив цар мобілізацію азійських кочовничих племен, що доси занимались головно пле- каннєм худоби.
Цікаво є, як ті племена будуть во
ювати. Здаєть ся, що ограничатъ ся вони на рабукку своїх власних горожан.
— Стрілецькі окопи в Відні. Онодї доносили ми в нашій часописі, що в Від
ні уряджено стрілецькі окопи, акі дають вірний образ воєнного життя жоЕнїрів на полї битви.
Мешканці Відня, що не то, що не виділи ніколи подібних стрілецьких око
пів, — але ніколи навіть не чули армат- нього вистрілу на війні, — зацікавились ними дуже. До 22. с. м. звидїло сї окопи 1>5.000 людей, з того послїдкої неділі 20.000.
ОПОВІСТКИ.
В торой, д н я 28. вересн я 1915.
Нині: 28. с. м. гр.#кат. Нжкити м., римо- кат. Вячеслава.
З а в т р а : середа, 29. с. «. гр .-к а т . Евфимія, рвмо-кат. Михаїла арх.
Яків Нушевський, т ФЕРЕНЦЕВИЧ
кандидат адвокатури, в 32. р. житя спо
чив на віки в рідній хаті в Малехові к.
Львова. Покійний Товариш належав до сих, що завданєм свойого житя ставив тиху та невсипучу працю. Тип селянської дитини, що власними силами доходить до становища та бере рідню в опіку. Ду
же любував ся в театральній штуці;
зпід його пера нераз виходили вельми влучні вистави нашого народнього театру, навіяні незвичайною любовю до сцени.
— Зійшов зі світа на переломі, коли нам усміхаєть ся нове життє. А Він для нього трудив ся та його з тугою ви
жидав !
На ді слане.
За сю рубрику редакція не відповідає.
Л ІК А Р
Д-р Бр. Овчарський
б. С е к у н д а р З а г а л ь н о г о Ш п и т а ля . ординує від 10. до 11. І ВІД 4г. до 6. пополуд.
Телефон ч. 477.
Львів, вул. П екарська 39. 46—3
ДЕ Н Т И С Т И Ч Н Е ЗАВЕДЕННЄ
Д-ца О ж м д а Баввішкого
при вул. Сикстуській ч. 21.
В и йм овавнє зубів бев болю і пльом бованне.
Ш тучні губи в кавчуку і золотТ.
Українським Сїчовим Стрільцям роботу виконує ся даром.
З го л о ш у в а т и ся н ал еж и т ь у а с и с т е н т а Наса.
Л І К А Р
Др. В. КОБРИНСЬКИЙ
повернув і ординує в недугах внутр.
хірургіргічних і жіночих.
=1 - . РИНОК 41. "---
Оголошення.
/ТѵГУЯ
обзнакомленого з церковним у ста-АА'1*^**
вом прийму з а р а з на служ бу при церкві в С в и стїл ьн и к ах . У го л о ш ен я: Парохі- яльний У ряд, С в я стїл ь н и к и , п о ч та Л нпиця доліш ня.—о. І. Б. 2 —3
Вже від нинї приймає
НАРОДНА ТОРГОВЛЯ
у Львові, Ринок ч. 36.
замовленя на осїнний транспорт правди
вих Богослужебних
Геґеляй по К 152. Самороднер по К 164 ви н
льоко Львів. Фрахт зі Львова< до стації призначеня платить замовляючий. При замовленю нище гектолітра, а не мень
ше 50 л. підвисшує ся ціна о 4 сот. на літрі, при чзамооленях нище 50 л,. од*
оао не менше ЗО л. підвисшує ся ціна о 8 сот. на літрі.
---ЗВІСНА ФІРМА
.:Двиконує всякі кравецькі роботи.
вул. Домініканська ч. 9.
Н а ч а с ї і
Лев ГадИ вм ий 1 С-ка
принимав роботи входячі в обсяг комнатного малярства.
ВУЛ. ЙОСАФАТА Ч. 8.
______
гкспвдавсьЕВ
Ж Ж В Н І С Н І М , ЛЬВІВ,
вул. Зїморовича ч. 20.
■ -■ <д^>
•Яродає в своїм льокалї коси, виконані з найлуч- шої стирійської сталї,
ковальські сталеві сер
пи, брусики, перстенї, молотки до клепання кіс.
Байцу проти снїти. Вап
но пашне „Бартелля"
Насїннє ріпи стернянки, зі своїх Складів: в Пе-
ремишлї, Стрию і Коло
миї, висилає всї штучні п о г н о ї і господарське
знаряддя.
— —■ ДУВ- ■
В справі в е л їзь и ч и х посилох зах о д ять щ е трудности і тому о пораду н ал еж и ть відносити ся до Д ирекції К раевого Со
ю з а г о сп о д ар ськ о -то р го в ел ьн и х Спілок у Л ьвові.
Товариству взаімии вів дату
„ДНІСТЕР" ••
у Львові,
вул. Руська 20, Телєф. 788.
засн о в ан е прп Т о в а р и с т в і взаїмних о б е з- печень » Д н ї с т е р « в р. 1895 на підставі
за к о н а о стовари ш ен ях з р. 1873.
Одвічальність членів о б м е ж е н а до подвійної висоти уділу.
Цілю Товариства є удїлюванє кредиту своїм членам рільникам обез- печеним В--»ДнїСТрІ« від більше літ.
Відсотки від вкладок 4 проц.,
без потрученя рентсвзіо податку.Вкладки
приймає і виплачує Каса Товариства в урядових годинах від 8. до 2. в полуднє.Конто в Іїочтовій Щ адницї 35.527.
Ж ирове конто в австро - угор
ським Банку.
К 4,120.000'—
1 Власний маєток . . К 536.000'—
1 Уділені позички . К 4,765.000'—
і
Канцелярії Товариства отворені <| перед полуднем.
