діяльності). УДК 330.47 Роман МАЧУГА МЕТОДИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО АНАЛІЗУ НАСЛІДКІВ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ЯК ОСНОВА ПЕРЕБУДОВИ АЛГОРИТМІВ ОБРОБКИ ОБЛІКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ Резюме. Досліджуються актуальні проблеми удосконалення форм і методів опрацювання облікової інформації з використанням методів інтелектуального аналізу.
The summary. Are explored the issue of the day the improvement of forms and methods of working of accounting information with the use of methods of intellectual analysis.
управлінських рішень на основі непрограмованих (на перший погляд – нелогічних) висновків, і, по-друге, із збільшенням величини невизначеності і звичайного ризику. Як наслідок, і уточнені таким чином управлінські рішення матимуть у своїй суті елементи більшої чи меншої величини ризику. Відомий англійський економіст К. Друрі зазначає, що "Еммануель та його співавтори (1990) розрізняють програмовані рішення і непрограмовані. До програмованого вони відносять рішення, яке приймається у ситуації, в достатній мірі визначеній і яка дозволяє з високою точністю прогнозувати наслідки від прийнятого рішення... Описують непрограмовані рішення як рішення, при прийнятті яких доводиться покладатися на суб’єктивні судження менеджерів, оскільки формальних механізмів для прогнозування можливих наслідків нема. При прийнятті непрограмованих рішень залежності є умовними і тому менш визначеними, тому при постановці задач менеджеру керівник може орієнтуватися лише на оцінювальні показники. Хоч менеджери можуть відповідати за результати, але те, як вони доб’ються їх, в основному віддається на їх власних розсуд" [2, с. 624-625]. Таким чином, при запровадженні інтелектуального аналізу даних виникають дві проблеми: якість вихідної інформації і ефективність методів і прийомів її опрацювання. Що стосується першої з них, то вона пов’язана з тим, що при цьому використовується як вже традиційна інформація з діючої інформаційної бухгалтерської системи, так і інформація, достовірність якої підлягає сумніву. При цьому варто зазначити, що навіть облікова інформація, одержана в системі регістрів бухгалтерського обліку доказовим способом (на основі юридично підтверджених документів), містить у собі елементи невизначеності. Мова насамперед йде про наявність в процесі її опрацювання методичних (відображення в обліку належним чином не оформлених первинних документів, чи несвоєчасне прийняття документів, невідображення фактично здійсненої операції, неправильне формування масиву бухгалтерських проведень, використання способів оцінки активів господарюючого суб’єкта тощо) і технічних (невідповідність даних синтетичних й аналітичних регістрів, наявність арифметичних помилок у первинних документах тощо) помилок. Негативно на якість облікової інформації впливають і порушення, або ж зловживання, тобто свідоме відображення в бухгалтерському обліку операцій з недотриманням вимог діючих законодавчих актів. Виходячи з наведеного вище, останнім часом проблема невизначеності, яка у більшості випадків трактується як ризик, інформаційних потоків, використовуваних при розробці проектів управлінських рішень і їх прийнятті ще більше загострилась. Зокрема, в науці об’єктом дослідження вже стали не лише бізнес-ризики (чи – ризики менеджменту), але й ризики в бухгалтерському обліку.
