Дзейнасць польскай творчай интелигенцыи на терыторыи бсср (1939-1941 гг.)

Любой Козик

Дзейнасць польскай творчай

интелигенцыи на терыторыи бсср

(1939-1941 гг.)

2012

PRZEGLĄD W SCHODNIOEUROPEJSKI 3 2012: 65-73

ЛюБoÿ КоЗ1к

Белapycкi дзяpжaÿны ÿнiвеpciтэт, Miнcк/Белapycь

ДЗЕЙНАСЦЬ ПОЛЬСКАЙ

ТВОРЧАЙ 1НТЭЛ1ГЕНЦЫ1 НА ТЭРЫТОРЫ1 БССР

(1939-1941 гг.)

У вынiкy веpacнëÿcкix пaдзей 1939 г. y cклaд БССР yвaйшлi земл1 Зaxoдняй Белapyci. У межax нoвaй дзяpжaвы aпынyлicя не толью белapycы, aле i пaлякi, яÿpэi, пpaдcтaÿнiкi iншыx нaцыянaльнacцей, якiя p a ^ h пpaжывaлi ÿ Пoльшчы. Гэтa б ы т не тoлькi пacтaянныя жыxapы гэтьк земляу, aле i бежaнцы з зaxaдy, y тым лiкy i т о л ь ^ ы дзеячы кyльтypы.

У мiжвaенны пеpыяд вa ÿcxoднix вaявoдcтвax Ш льш чы aмaль не cклaлacя бyйныx кyльтypныx цэнтpaÿ. Aдзiным выключэннем быÿ Львoÿ,

куды i нaкipaвaлacя вocенню 1939 г. бoльшacць пoльcкix пicьменнiкaÿ, мacтaкoÿ, тэaтpaльны x дзеячaÿ. Ha тэpы тopы i Зaxoдняй Белapyci, пеpaвaжнa ÿ Белacтoкy, я к cтaÿ цэнтpaм белapycкaй, пoльcкaй, яÿpэйcкaй кyльтypы, aпынyлicя тыя, xтo дa вaйны ciмпaтызaвaÿ кaмyнicтычнaмy pyxy aльбo выpaшыÿ не шyкaць iншaгa ^ и т у ж у . Уciм гэтым людзям, не зaлежнa aд нaцыянaльнacцi, пaлiтычныx i cветaпoглядaвыx пеpaкaнaнняÿ, тpэбa былo вызнaчыццa ÿ cвaiм cтaÿленнi дa caвецкaй утады i cпocaбy ÿзaемaдзеяння з ёй.

У cвaю чapгy дa aпынyÿшaйcя ÿ зaxoднix aблacцяx БССР твopчaй iн тэлiгенц ы i пpaяÿлялa цiкaвacць i caвецкaя ÿлaдa. Я нa xaцелa зapыентaвaццa ÿ c n y a ^ ii, якaя cклaлacя нa зaxoднебелapycкix земляx, i m мaгчымacцi выкapыcтaць пpыcyтныx тут дзеячaÿ кyльтypы ÿ cвaix мэтax. Зыxoдзячы з icнaвaÿшыx y СССР тpaдыцый, пicьменнiкi, мacтaкi, тэaтpaльныя дзеячы пaвiнны былi пвквзвць y cвaix твopax caвецкiя

дacягненнi, cфapмipaвaць нoвыя мapaльныя нopмы i cтвapыць нoвыя, caцыялicтычныя, iдэaлы ÿ гpaмaдcтве.

Лiтapaльнa пpaз некaлькi тыдняÿ пacля „вызвaленчaгa пaxoдy” ÿ Белacтoкy быÿ apгaнiзaвaны cxoд пicьменнiкaÿ, яюя пpaжывaлi m тэpытopыi Зaxoдняй Белapyci. Ha iм зapэгicтpaвaлacя 226 чaлaвек. Гэтв б ы л poзныя m cвaix

пaлiтычныx i мacтaцкix пoглядax лю дз^ чacткa кaтopыx негaтыÿнa cтaвiлacя дв caвецкaй угады. Зapыентaвaÿшыcя ÿ ix нacтpoяx, y лicтaпaдзе 1939 г. улвдв пpынялa paшэнне: з ^ n c y i m « не зacлyгoÿвaюць гaнapoвaгa

66 ProSoy Ko3iK

3BaHHa caBepKara nictMeHHiKa 160 HanaBeK, y Toń Hac aK paraTa, y tbim niKy i 11 nanaKay, ayTaMartiHHa cTani HneHaMi apram3aptińHara Sropo SenacTopKara Caro3a caBepKix nictMeHHiKay (CCn). MaTań aro cTBapaHHa cTana BBiayHaHHe „TBopHań, ipańHa i naanMHHa 3rypTaBaHań” rpynti, 3apaHań aKoń 3’aynaeppa HanicaHHe TBopay, aKia „Sypypt cn p tiap t KaMyHicTBiHHaMy BtixaBaHHro, nacKopBapt pa3Bippe HOBara HanaBeKa i npapac awraH3HHa aro cBapoMacpi ap ynatrey npaKnaTara MiHynara”. Y3HaHaniy raTa aS’apHaHHe r. CMonap1.

Crryaptiro y tbophmm acapopp3i 3axopHań Benapyci HeapHapa3OBa aSMapKoyBana KipaympTBa C C n BCCP, aKoe iMKHynaca Bti3HaHtipt acHoyHtia HanpaMKi npapti 3 p3eaHaMi raTara parieHa. TaK, y paKnapHoń 3anicpbi CCn BCCP ap 15 cHe^Ha 1939 r. 3rapBanica TaKia nontcKia nictMeHHiKi aK K. AHcantM, # . BpaHeycKaa, X. CantM, A. Ma3ypaK, 3. Bańe i ap3HaHanaca, raTO yce arni „Maropt KHiri, aKia na cBaeń naanMHHań HaKipaBaHacpi i MacrapKań aKacpi, nacna HeKaTopań HbicTKi ap HaBa3aHbix paroypań Mecpay, Morypt Sbipt nepappyKaBarnia y Hac i SaccnpaHHa BMKniKaropt iHTapac y caBepKara HtrraHa”2. XapaKTapM3yroHM cTaHOBiraHa raTMx nrop3eń, cTapraMHa C C n M. .HbmtKoy nicay npa ix pa3rySneHacpt, nptiHBmań aKoń Stma HeMarHMMacpt BbipaHHa cBaix TBopay. y raTań cyBa3i nontcKia nictMeHHiKi „HańcTońniBa Bbip3Biraropt TpM nMTaHHi: npa caMacrońHyro ra3eTy Ha nontcKań MOBe, npa niaHepcKyro ra3eTy i npa paptienepapaHbi Ha nontcKań MOBe”. Ix ranoyHM apryMeHT Ha Kapticpt raTara 3aKnroHayca y tmm, raTO capop nontcKara HacentHipTBa, aKoe He Bepae Hi SenapycKań, Hi pycKań mobm, Bap3eppa Bapo^aa npanaraHpa, aKaa pacnaycrop^Baeppa npa3 papMenepapaHM 3 .HoHpaHa i raKontHMx HacTayHiKay3.

y Toń ^ a paKnapHoń 3anicpM M. ^MHtKoy 3BapTay yBary i Ha Mara- pbiaatHae 3aSecnaHaHHe nontcKix nictMeHHiKay Eh ap3HaHay, raTO Se3 Bepay pycKań pi SenapycKań mobm i apnaBepHań KBaai^iKapbii icHyropt pa^Kacpi

3 npapaynapKaBaHHeM, a TaMy nrop3i narap^aroppa Ha nroSyro npapy. y raTań cyBa3i npayneHHe C C n nnaHaBana aKa3apt pa3aByro MarapbiaatHyro panaMory acoSHMM nictMeHHiKaM, annapipt 3Haxop^aHHe HacTKi 3 ix y floMe TBopHara apnaHMHKy y nyxaBiHax 3 tmm, KaS aHM 3Marni 3aBapraMpt npapy Hap hobmmI TBopaMi, apraHi3aBapt KypcM na BMByHaHHro pycKań mobm i naniTKypcM, 3anpacipt neKTapay na nMTaHHax niTaparypbi i iHra.4. ApHaHacoBa 3 raTMM y U,K Kn(S)B Sbiai yHeceHM npanaHOBM na cTBapaHHro nontcKara ceKTapa npM fl3ap^ayHMM BMpaBepTBe BCCP, BMpaHHi nontcKań p3ipaHań ra3eTM KraTanry

1 W. Śleszyński, Białostockie środowisko pisarzy sowieckich (1939-1941), „Białoruskie Ze­ szyty Historyczne” 2000, z. 13, s. 105-107.

2 HapMflHanbHM apxiy PacnySniri Benapyct (paneń: HAPB), 4 n, Bon. 1, cnp. 14675, apK. 42-43.

3 Ibidem, apK. 44-45. 4 Ibidem, apK. 46.

Дзейнасць польскай т ворчай ттэлггенцъй на тэрыторъй БССР.. ₆₇

„ГОянер БеларусР’ i лттаратурна-мастацкага часотса, аказанню ÿceôaKOBafi дапамоп пicьменнiкaм зaxоднix абласцей5.

Цяжка адназначна сказаць, чым кiрaвaлacя прaÿленне ССП i што было гaлоÿным у яго дзейнасщ - iдэйнaя ÿпэÿненacць цi чалавечыя якасщ асобных людзей. Падаецца, што абедзве прычыны 6biai цесна звязаныя пaмiж сабой, а таму немагчыма вылучыць дaмiнуючую. Ускосным доказам гэтага з’яÿляюццa нaпicaныя ÿ 1975 г. уcпaмiны польскай тсьменнщ ы Я. Брaнеÿcкaй. У ix яна згадала першую сустрэчу з прaдcтaÿнiкaмi ССП БССР у Беластоку, размовы, добрaзычлiвaе cтaÿленне, якое вылшася асабыта для яе ÿ aргaнiзaцыю адпачынку ÿ Доме творчай працы ÿ Пуxaвiчax. Aпicвaючы сваё знаёмства i адносшы з М. Лыньковым, яна занатавала: _ М ы cыxодзiлicя ÿ ацэнцы падзей, фaктaÿ, быццам да верасня [1939 г. - Л. К.] i не раздзяляла нас мяжа, быццам i не гaвaрылi мы на дзвюх мовах. У гэтым не было ш чога дзiÿнaгa - нас аб ’яднала агульная iдэaлогiя [...]. Дабрыня, кл о п ат, д a л iк a т н a c ц ь б е л a р у c к ix л ю д зей a к р у ж a л i нас у ты я гады ,,бежанства” [...] 6. Можна меркаваць, што першапачаткова цэнтральныя i мясцовыя органы ÿлaды мала ÿвaгi звяртaлi на дзеячaÿ культуры i ÿмовы ix жыцця. Вясной 1940 г. у БССР пачалося высяленне бежaнцaÿ са 100-кiлaметровaй памежнай зоны. Яно закранула i прaжывaÿшыx у Беластоку п о л ь с ^ пicьменнiкaÿ, якiм прaпaнaвaлi перaеxaць у мяcтэчкi i вёсю Пiнcкaй i Бaрaнaвiцкaй абласцей7. У cувязi з гэтым ССП БССР звярнуÿcя да ЦК КП(б)Б з просьбай паюнуць у Беластоку Я. Брaнеÿcкую, A. Дабжыньскую, Е. Пaвiчa, Е. Рaвiчa (Рaбiновiчa), X. Сэльм, К. Ансэльма8. Аднак толькi трое з ix - Брaнеÿcкaя, Рaвiч, Сэльм - aтрымaлi ÿ л ш е т 1940 г. дазвол на пастаяннае меcцaжыxaрcтвa ÿ Беластоку9.

Да лета 1940 г. частка пicьменнiкaÿ з зaxоднix абласцей Белaруci была прынята ÿ ССП БССР, але сярод ix не было палякау У дакладной зaпicцы сакратару ЦК КП(б)Б П. Панамарэнка аб дзейнacцi ССП адзначалася, што гэта тольк пачатак, бо на будучыню неaбxоднa скласщ „план працы па iдэйнa-мacтaцкaму выxaвaнню ”, якi будзе ÿключaць „цыкл лекцый i дaклaдaÿ па пытaнняx маркшзму-лешшзму, па пытaнняx азнаямлення з рускай i беларускай лттаратурай, acaблiвa сучаснай”, а таксама aргaнiзaвaць „сур’ёзнае абмеркаванне ix [пicьменнiкaÿ з зaxоднix абласцей - Л. К.]

5 Ibidem, арк. 47.

6 Беларусю дзяржaÿны aрxiÿ-музей лiтaрaтуры i мастацтва (далей: БДAМЛiМ), ф. 191 М. Т. Л ы н ь к у воп. 1, спр. 620, арк. 3, 5.

7 НАРБ, ф. 4 п, воп. 1, спр. 14675, арк. 35. 8 Ibidem, арк. 35, 36, 37, 40.

68 Л ю боу Коз1к новых творау, дапамагаючы iM цвёрда паставщь сваю творчасць на шлях сацыялштычнага рэалiзмy”10. Масавы прыём т сь м ен тк ау у члены ССП адбыуся толькi у вераснi 1940 г. i быу прысвечаны гадавше аб’яднання Заходняй Беларyсi з БССР. У гэты ж час было створана Беластоцкае аддзяленне ССП БССР, у прауленне якога увайшла Бранеуская. Варта адзначыць, што Янiна Бранеуская, як шхто iншы з палякау змагла заручыцца даверам з боку савецшх улад, а таму найбольш актыуна прымала удзел у грамадсшм i культурным жыццi БССР. У Беластоку яна з ’явшася у кастрычтку 1939 г., амаль адразу працауладкавалася школьным iнспектарам у Абласным аддзеле народнай адукацьн, а у 1940 г. пераехала уМ ш ск, дзе пачала працаваць у газеце „Sztandar Wolności”11. Цшава, што з лiтаратyрнай творчасцю тсьменнщ ы (пяць выдадзеных да вайны кнiг для дзяцей i м о л ад з^ быу добра знаёмы П. П анам арэнка. На адным з пасяджэнняу бюро ЦК КП(б)Б ён распякау мясцовых дзеячау за тое, што яны звальняюць з працы настауткау-палякау. Асобае раздражненне у яго выклшау той факт, што шраушк беластоцкага Абласнога аддзела народнай адукацып С. Н айдзш зво л ьш у Бранеускую , якая, па меркаванню Панамарэнкi, „у тры разы больш мудрая чым Найдзiн i яго п а м о ч н т ”12. Пiсьменнiца увайшла у прауленне ССП БССР i была адзшай у Беларуси хто выдау кшгу на польскай мове. Прауда, яе апавяданне „Вандроую меднага грошыка” не выклшала рэзанансу у польскамоунай прэсе13. У сyвязi з тым, што восенню 1940 г. у склад ССП былi прыняты чатыры польсшя пiсьменнiкi (Бранеуская, Ансэльм, Дэгаль, Равiч), пры Беластоцкiм аддзяленнi ССП БССР была створана польская секцыя. Працу лггаратарау ускладняу той факт, што яны амаль не мелi магчымасщ друкаваць свае творы на роднай мове. Тыя польскамоуныя выданнi, якы iснавалi, пераважна змяшчалi матэрыялы з абласных цi цэнтральных беларyскiх газет, а таму палякау часцей за усё выкарыстоувалi як перакладчыкау з беларускай щ рускай мовы. Спуацыя палепшылася тольк1 у другой палове 1940 г., калi пачала выходзщь рэспyблiканская штодзённая газета „Sztandar Wolności”14. Сярод членау яе рэдакцыi былi К. Ансэльм, Я. Бранеуская, Т. Главацкр Е. Равiч, X. Сэльм i шш. Вясной 1941 г. Т. Главацю i К. Ансэльм былi арыштаваныя НКУС. Падчас транспарщроуш першы

10 HAPE, 4 n, Bon. 1, cnp. 15509, apK. 35-36.

11 Archiwum Akt Nowych, sygn. 730 Janina Broniewska, podteczka 1, k. 5.

12 U,bit. na: D. Boćkowski, Na zawsze razem. Białostocczyzna i Łomżyńskie w polityce ra­

dzieckiej w czasie I I wojny światowej (IX 1 9 3 9 -V III1944), Warszawa 2005, s. 132.

13 K. Woźniakowski, Prasa - kultura - wojna. Studia z dziejów czasopiśmiennictwa, kultury

literackiej i artystycznej lat 1939-1945, Kraków, 1999, s. 171.

14 W. Śleszyński, Okupacja sowiecka na Białostocczyżnie w latach 1939-1941, Białystok 2001, s. 419.

ff3euHacąb nojbCKau meopuau minsjiizenąbii Ha m sp u m o p u i ECCP.. ₆₉

3Mor 3OernM i a a a y n u p p a aa aHTBirrraepaycKara npaKaMyHicTMnHara naanoaaa Ha aKynipaBaHan HeMpaMi noaBcKan T3pBiTopBii, a aec AHc3aBMa na ceHHamm a3eHB HeBaaoMM15.

fflTo TMnuppa cHe^aHBcKan 1939 r. npanaHoBM npayaeHHa C C n BCCP cTBapMpB ceKpuro noaBcKan mTaparypBi npM ,n,3ap^ayHMM BMaaBepTBe BCCP,

to ^apManBHa aHa OMaa p3aai3aBaHa ToaBKi y aroTMM 1941 r. I r3Ta npM tmm, mTo 3 KacTpMHHiKa 1940 r. nanaaa a3enHinapB noaBcKaa p3aaKpna, npapa aKon, npaypa, Onaa 3Ba3aHa 3 naapMXToyKan nyOaiKapun Hanap3aapHi BMOapay (BMOapnM 3aKoH, KaHcTMTypMi CCCP i BCCP i iHm.)16.

y 1939-1941 rr. y BCCP pa3BiBaaaca i noaBcKae T3aTpaaBHae MacTapTBa. y r3TM nac Ha T3pMTopMi Beaapyci a3enHinaai TpM T3aTpM: ^3ap^ayHM noaBcKi T3aTp BCCP nap KipayHipTBaM A. BaHrepKi (cnanaTKy Omy y TpoaHa, noTMM nepaexay y BeaacToK), noaBcKi T3aTp MiHiaprop y BeaacToKy, noaBcKi 33ap^ayHM aaaenHM T3aTp (y3HiK y TpoaHa). Capoa MarnMMMX npMnMH 3’ayaeHHa i pa3Bippa noaBcKix T3aTpay Ha T3pMTopmi CCCP aacaeanMKi 3BMnanHa Ha3MBaropB 1) HeaOxoaHacpB BMKapMcTaHHa OaaBmaBiKaMi cp3HM yaKacpi TpnOyHM aaa pacnaycroa^aHHa MapKci3My-aeHiHi3My; 2) iMKHeHHe 3 aanaMoran noaBcKara T3aTpa i noaBcKan mobm aaparHypB yBary npocTara HaceaBHipTBa aa p3np3cin, aKia aaOMBaaica y r3TM nac; 3) MarnMMacpB BMKapMcTaHHa $aKTa icHaBaHHa i a3enHacpi T3aTpay y npanaraHancpKix M3Tax npM napayHaHHi 3 noaBcKiMi 3eMaaMi, aKia anMHyaica naa yaaaan TepMami17.

HanOoaBm BaaoMMM TBopnMM KaaeKTMBaM cTay ^3ap^ayHM noaBcKi T3aTp (flnT) BCCP. ynepmMHro ricTopMa aro y3HiKHeHHa i a3enHacpi 3Hanmaa aaarocTpaBaHHe y 1948 r. y apTMKyae aaHaro 3 OMaMX cynpapoyHiKay TpynM y napM^cKiM naconice „KyaBTypa” 18. OapMaaBHa T3aTp Ony cTBopaHM BoceHHro 1939 r., aae a ^ ip u n m ToaBKi y cTya3eHi 1940 r. y TpoaHa. TaaoyHan p3^McepcKan „TponKan” y iM Ouai AaaKcaHap BaHrepKa, aro naaMeHHiK AaaKcaHap BaHrepKa, aKi, KaO na3OerHypB OaMTaHiHM, BMcTynay naa nceyaaHiMaM AaaKcaHap Mho, i .Haoma ^OaoHKa. #k nicay A. BaHrepKa, y3HiKHeHHe T3aTpa cTaaa MarnMMMM nepaBa^Ha TaMy, mTo aKpepM, aKia anMHyaica Ha T3pMTopMi BCCP, nanaai nacTynoBa KaHTaKTaBapB naMra caOon

15 K. Woźniakowski, op. cit., s. 174.

16 A. Głowacki, Legalna książka polskojęzyczna w Białoruskiej SRR (1940-1941), w: Społe­

czeństwo białoruskie, litewskie i polskie na ziemiach północno-wschodnich I I Rzeczypospolitej (Białoruś Zachodnia i Litwa Wschodnia) w latach 1939-1941, pod red. M. Giżewskiej, T. Strzem­

bosza, Warszawa 1995, s. 211.

17 ynepmMHro TaKoe MepKaBaHHe 6nao BMKa3aHa y 1948 r. y apTMKyae HeBaaoMara ayTapa y napM^cKiM naconice „KyaBTypa” : J. B., Polski Teatr na Białorusi Zachodniej, „Kultura”, Paryż

1948, z. 9-10, s. 77.

70 .HroSoy Ko3iK

i TaK 3’aBinaca Tpyna. ApHaK He yce Stmo TaK npocTa. nepraanaHaTKOBa TBopHyro p3eńHacpt KaneKTMBy 3HaHHa ycKnapHana apcyTHacpt TaxmHHara 3aSecnaHaHHa, KacproMay i aneMeHTapHMx yMOBay ^bippa, aK HanpMKnap, apanneHHe naMaraKaHHa19.

npaM’epa nepraara cneKTaKna y fln T BCCP apStmaca y caKaBiKy 1940 r. TaTa Stma ppaMa „KaBapcTBa i KaxaHHe” O. ffltmepa. nacrynoBa y panepryapM

3’aBinica TBopM A. MipKeBiHa, T. 3anontcKań, A. Opappti, ro. TyBiMa, B. ffloy, pa

aKix 3 paraM Hacy panyHMnaca poSpa BapoMaa caBepKaMy rnepaHy „AnTMMicTMHHaa TparepMa” y. BiraHeycKara. Ba^Hyro ponro y p3eńHacpi TaaTpa apMrpMBana apram 3aptia naaTMHHMx BeHapMH. TaK, HanpMKnap, y nroTMM 1940 r. y TpopHa Stmi nacTayneHM „Pa3MOBM nontcKix naaTay i fflaKcnipa”, y nicTanap3e Taro ^ ropa „BeHapMHa naMapi ApaMa MipKeBiHa”, y caKaBiKy 1941 r. „CnoBa y naa3ii i necHi”, KypM yBańrani ^pameHTbi TBopay A. MipKeBiHa, ro. CnaBapKara, Ц. HopBipa, C. BMcnaHtcKara i iHra.20. y cBaix ycnaMiHax TaarpantHbia p3eaHM HeapHapa3OBa 3rapBani npa pennM nptieM i noyHtia 3anM napHac racTponay i ap3HaHani Ba^Hacpt npapM KaneKTMBy na napTpMMaHHro y HacentHipTBa nontcKara pyxy21.

npapa A. BaHrepKi Stma HanerKań. #k eH ap3HaHay, KBani^iKaBaHMx aKpepay He xanana, a TaMy npti TaaTpM Stmi cTBopaHM cnepbiantHbia KypcM, p3e npaxop3ini nappMxToyKy Manaptia KappM. AnicBaroHM pa^Kacpi, 3 aKiMi cyTMKHynaca Tpyna, .H. ^SnoHKa 3rapBana, raTO TontKi A. BaHrepKa cinań cBańro pyxy i aHeprii 3Mor nepaaponept neparaKopM. Eh, aK Sm 3apa3 cKa3ani, paSiy paKnaMy TaaTpa, xap3iy na po3HMx iHcTaHpMax, npMpyMnay cTpaTariHHMa nnaHM, raTO y BMHiKy npMBano pa aTpMMaHHa p3ap^ayHań paTapMi, TaxmHHań panaMori i nayHań ayTaHOMii22. nontcK i pacnepHMK K. Ba3tHaKoycKi niHMpt, raTO fl3ap^ayHM nontcKi TaaTp BCCP nap MacTapKiM KipayHipTBaM A. BaHrepKi cTay apHoń 3 caMMx 3HaHHMx 3’ay y nontcKań KyntTypM napHac flpyroń cycBeTHań BańHM, xapa cyKynHacpt aro MacrapKa- KyntTypHań p3eńHacpi Stma Sontra cpinnań y napayHaHHi 3 nontcKiMi TaaTpaMi y .HtBOBe pi BintHe23. .Hec MacTapKara KipayHiKa fln T cKnayca TpariHHa. y HapBeHi 1941 r. TaaTp 3Haxop3iyca Ha racTponax y MiHcKy, p3e i 3acTay naHaTaK BańHM. AKpepaM He Stmo KypM ypaKapt, a TaMy HeKaTopM Hac aHM 3Haxop3inica y ropap3e. BaHrepKa apMOBiyca BMexapt 3 MiHcKa pa3aM 3 MXATaM, aKi Sbiy y SenapycKań cTanipM Ha racTponax, 3aaBiyraM, raTO ^apae SMpt pa3aM 3 KaneKTMBaM. y xyTKiM Hace aKpepM Bbiparabini pyxappa

19 A. Węgierko, Droga naszego teatru, „Pamiętnik Teatralny” 1963, z. 1/4, s. 275.

20 nappa6fl3HeH panepTyap TaaTpa rn.: E. Krasiński, Teatr polski w Wilnie, w Białymstoku i

we Lwowie. Repertuar, „Pamiętnik Teatralny” 1963, z. 1/4, s. 263-265.

21 J. B., op. cit., s. 83; L. Jabłonkówna, Aleksander Węgierko, Warszawa 1960, s. 135. 22 L. Jabłonkówna, op. cit., s. 133, 134.

fl3 em a cą b nonbCKau meopuau minsjiizenąbii Ha m ap u m o p u i ECCP.. ₇₁

Ha 3axaj, i y Ep3cu;e ix raaaxi KaHHaTKoBa pa3iiraaica. BaHrepKa HeKaTopi Hac xaBayca y cBaTapa, aKi, ^ajaroHM na36erHM npa6aeM 3 HeMH;aMi, ajnpaBiy aro

najB ojań y iHrayro M a c ^ B a c ^ . n a japo3e p 3 ^ncep 6iiy apiraTaBaHM recTanayu;aMi. Ha r3TMM 3BecTKi npa aro jaaeńraM aec ry6aaroццa24.

3HaHHa MeHraae 3HaH3HHe, HaBaT y napayHaHHi 3 T3aTpaM A. BaHrepKi, Mey noatcK i T3aTp мiнiaцrop, мacтaцкiм KipayHiKoM i pa^bicepaM aKora 6 i y K. KpyKoycKi. TicTopMa y3HiKHeHHa Tpynu i na ceHHaraHi j3eHt HeBajoMaa. CaM KpyKoycKi y ayTa6iarpa^iHHań KHi3e „3 MeatnaMeHań y 3M irpa^ii” a6bixoj3^b r3Tae niTaHHe i ToatKi 3rajBae, raTo KaaeKTMy xyTKa aTpMMay rp o r a i, 6yjMHaK i cnaatHM BaroH j a a racTpoaay25. PanepTyap T3aTpa cKaajayca 3 HeBaaiKix c^HaK, cKeTHay, BepraaBaHix TBopay i neceHt, 3 aKiMi a ^ e p u BMcTynaai araH3 j a BańHM. y r3Tań cyBa3i, aK najKp3caiBaai ayTapi TpoxToMHań „ricTopiii 6eaapycKara T3aTpa”, BMjaj3eHań y 1985 r., nepaj KaaeKTMBaM „BocTpa cTaaa npa6aeMa HoBara p3nepTyapy, aKi 6 na cBaeń iJ3H нa-м acтaцкaн н aкipaвaнacц i 6biy 6m cyryHHM Hacy i 3ajaHaM ca^iaaicTMHHara 6yjayH^TBa”26. Mo^Ha мepкaвaцb, raTo TaKia ^ np3T3H3ii BMKa3Baaa i jaBaeHHae Kipaym^Ba KyatTypM, raTo cTaaa ajHoń 3 npMHMH

6ercTBa 6 o a tra a c ^ a ^ e p a y n a j Hac racTpoaay Ha aKynaBaHia нeмцaмi noatcKia 3eMai i ^aKTMHHań aiK B ija^ii T3aTpa. Ha aro p3raTKax y3HiK KaaeKTMy T3aTpaai3aBaHara j^ a3 y Ha Haae ca 3HaKaMiTMM 3. Po3HepaM, j3e K. KpyKoycKi cTay aiTapaTypHMM KipayHiKoM, p3^ncepaM i KaH^epaHcte27.

BoceHHro 1939 r. y TpojHa naHaaoca cTBap3HHe araH3 ajHaro noatcKara KaaeKTMBy, aKi 3 цaraм Hacy aTpMMay Ha3By noatcKi j3ap^ayHM T3aTp aaaeK (n^TH ) ECCP. ^ ro MacTa^iM KipayHiKoM cTay y. #p3Ma. BaaiKi ynaiiy Ha j3 e ń H a c ^ n^T.H aKa3aai racTpoai Ц зн тpaabн ara T3aTpa aaaeK n a j Kipayrn^BaM C. A 6paзцoвa. MeHaBiTa anoraHi xajaTańHiHay n e p a j p3cny6aiKaHcKiMi ycTaHoBaMi, Ka6 noatcKi KaaeKTbiy aTpMMay j3ap^ayHyro jaT a^iro i 6yjMHaK. Tmm He MeHra, npa6aeMM TaK i He 6 i a i BMparaaHM. T3aTp nepaexay cnaHaTKy y CToy6^i, a BoceHHro 1940 r. y HaBarpyjaK, j3e i „acey”. Capoj nacTaHoBaK n ^ T H 6 ia i n ’ecii ,J3apoyHaa aaMna Aaaj3iHa” H. TepHeT, „BaaiKi łBaH” C. np3a6pa^3H cKara i C. A6paзцoвa, „fl,3ej i ^ o p a y ” B. BoatcKara i iHra.28.

24 J. B., op. cit., s. 87-88.

25 K. Krukowski, Z Melpomeną na emigracji, Warszawa 1987, s. 20-21.

26 ricmopbin óeuapycKaza mzampa. y 3 t. T. 2: Tzamp caeeąKau 3noxi, 1917-1945, MiHcK 1985, c. 463.

27 K. Krukowski, op. cit., s. 21-23.

28 B. Bernacki, Teatr i ośrodki kulturalne w okresie okupacji sowieckiej kresów północno-

wschodnich I I Rzeczypospolitej (1939-1941) w świetle prasy legalnej, „Białoruskie Zeszyty Histo­

72 ProOoy Ko3iK

^Bippe i a3eHHac;B noaBcKix MacTaKoy y BCCP y 1939-1941 rr. Memu BaaoMMa cynacHiKaM na npMnMHe HeBaaiKan KoaBKacpi Kpimip, aKia 3axaBaaica. flacaeaniiK i aa3HanaropB, mTo acHoyHyro nacTKy TBoppay y BeaacToKy cKaaaaai ayp3i29. Capoa noaBcKix MacTaKoy nepaBa^Ha 3raaBaroppa X3aeHa i roaiym KpaeycKia, aKia Oiiai BaaoMMMi npMxiaBHiKaMi ca;p3aai3My aK y MraBaeHHM n ep iaa , TaK i nacaa flpyron cycBeTHan BanHM, i 3. BaOoycKi. CaBepKaa a ac ae an ip a P. ypa3aBa aa3Hanae, mTo MeHaBiTa 3. BaOoycKi 3 ro. KpaeycKiM 3aHaaica cnpaBan cTBap3HHa TBopnara caro3a y 3axoaHix aOaacpax BCCP, yBanmai y aro npayaeHHe, a anomHi HaBaT y3Hanaaiy BeaacTopKae aaa3aaeHHe Caro3a MacTaKoy. AKpaMa r3Tara KpaeycKia npMMaai ya3ea y aOaacHon i p3cnyOaiKaHcKan MacTapKix BMcTaBax, a3Kaa3e OeaapycKara MacTapTBa y MacKBe (5-15 n3pBeHa 1940 r.), a3e BMcoKyro a;3HKy aTpMMay ix pMKa TBopay Ha T3My ^Bippa noaBcKara npaaeTapMaTy i caaaH. BacHon 1941 r. Ha Oa3e BeaacTopKara aaa3aaeHHa Caro3a MacTaKoy X. KpaeycKaa apraHi3aBaaa caTMpMnHae KaOap3, a3e BMKoHBaaa ^yHKpiii cp3Horpa^a, p3^Bicepa i ayTapa OoaBmacpi T3KcTay, aae naapaOa3Hac;en npa ae a3enHacpB y r3TMM HanpaMKy, Ha ^aaB, He BaaoMa. nacaa Hanaay TepMami Ha CCCP KpaeycKia nepaexaai y PBBoy, a noTMM Ha T3pMTopMro noaBmnM30. fflTo TBiniippa 3. BaOoycKara, to eH nepaOpayca Ha aKynipaBaHMa HeMpaMi noaBcKia 3eMai, a3e BaaBay y cKaaa3e npaKaMyHicTMnHan TBapaiii ProaoBaM, a y 1943 r. 3ariHyy31.

TaKiM nMHaM, aHaai3yronM a3enHacpB noaBcKan TBopnan iHT3aireHpBii Ha T3pMTopMi BCCP y 1939-1941 rr., Mo^Ha aa3HaniipB ae c p in a ia MacTapKia aacarHeHHi, HaayHacpB cKaaaaHacpen y BMpam3HHi apraHi3apMHHBix i iHcTMTypMaHaaBHMx nMTaHHay, HeaanaBeaHacpB y mMaTaiKix BMnaaKax „BMcoKiM naTpaOaBaHHaM” caBepKan KyaBTypM. 3 a p y ro ra OoKy, xapaKTapM3yronM cTayaeHHe caBepKan yaaaM aa naaaKay, Mo^Ha 3ayBa^Bipt royHBia nepaMeHM, aKia aaOMBaaica 3 cap3a3iHM 1940 r. ^hh npaaBiaica y naBaain3HHi yBari aa noaBcKara nMTaHHa i 3Hanmai aaarocTpaBaHHe y cBaTKaBaHHi 75-n raaaBiHM cMeppi A. MipKeBina, aaKpippi My3ea A. MipKe- Bina y HaBarpyaKy, cTBap3HHi noaBcKaMoyHan ra3eTM „Sztandar Wolności” i iHm. Pk 3raaBae noaBcKaa aacaeanip a M. TypaencKaa, aKaa y 1939-1941 rr. 3Haxoa3iaaca Ha T3pMTopMi BCCP, BMHiKaM 3MeHM naaiTMKi caBepKix yaaa cTaaa pacnaycroa^aHHe nyTaK npa nepcneKTMBy cTBap3HHa noaBcKan ayTaHoMHan aKpyri y BCCP, a y aBBoycKiM acapoaa3i - npa y3HiKHeHHe „noaBcKara y p aaa”32. Pk HaM n aaaep p a, npinMHM TaKon nepaMeHM

29 J. Tomalska, Milczenie muz. Artyści w Białymstoku w okresie okupacji radzieckiej 1939-1941, „Białoruskie Zeszyty Historyczne” 2006, z. 26, s. 102-107.

30P . ypa3oBa, łlonbCKue xydo:xHUKU-peajucmbi, MocKBa 1979, c. 56, 60.

31 Ibidem, c. 25.

flseunac-ąb nojibcxau meopuau minsjiizenąbii Ha m ap u m o p u i ECCP.. ₇₃

y naaiTMpM caBepKara KipayHipTBa 3aKaroaaaica aK y 3MeHe MraHapoflHaH chyapMi, 3 aKoH HeaSxoflHa Stiao aiaMppa, TaK i y naflpMxToypM CCCP fla

BaHHM 3 TepMamaH, fl3e Mo^Ha Stiao pa3Mrpapt „noatcKyro KapTy”.

Ha 3aKaHH3HHe xoaappa afl3HaaMpt, raTo cyaacHaa SeaapycKaa HaByKa na3iTMyHa cTaBippa fla fl3eHHacpi noatcKix KyatTypHMx acapoflfl3ay Ha T3pMToprni ECCP y 1939-1941 rr. i cTaHoyaa ap3HtBae ix yHecaK y pa3Bippe SeaapycKaH KyatTypM. y cBaro aapry noatcKaa ricT aptiarpa^ia Soatra KpMTMHHaa y cBaix ap3HKax i naflMxoflax. T3Ta 3Ba3aHa 3 tmm, raTo y eH BocTpa y3flMMaeppa nMTaHHe KaaaSapapMi. 3Mxofl3aaM 3 T3opMi flByx Boparay (TepMama i CCCP), aKaa y3HiKaa araa3 y 1939 r., aacTKa flacaeflaMKay HeraTMyHa ap3HtBae cynpapoyHipTBa noatcKaH TBopaaH iHT3aireHpMi

3 caBepKaH yaaflaH i aiaMpt aro 3flpaflaH. Eoatra Taro, aHM afl3Haaaropt, raTo

nafl ynaMBaM caBepKaH ifl3aaorii y noatcKaH KyatTypM He Marai y3HiKHypt MacTapKa 3HaaHMa i BapTacHMa TBopM33. 3 TaKoH aflHa3HaaHa HeraTMyHaH ap3HKaH narafl^aroppa He yce noatcKia ricTopMKi. TaK, HanpMKaafl, A. TaaBapKi, B. CaaraMHtcKi i iHraMa naKa3Baropt cKaaflaHacpt nptm appa para3HHa a6 cynpapoyHipTBe 3 caBepKaH yaaflaH i 3raflBaropt ^aKTaptp aKia Ha r3Ta

ynaMBaai: aryatHaa cnyaptia y caBepKaH KpaiHe, aKaa He fla3Baaaaa paSipt canpayflHM BMSap; HeaSxoflHacpt 3aSecnaa3HHa 3aeMeHTapHMx yaacHMx naTp3Say i naTp3Say cBaix Sai3Kix; iMKHeHHe fla TBopaaH caMap3aai3apMi, aK, HanpMKaafl, y BMnaflKy A. BaHrepKi. AflHaaacoBa 3 r3TMM aHM afl3Haaaropt, raTo y aKacpi npMaMH cynpapoyHipTBa 3 caBepKaH yaaflaH Marai BMcTynapt naaiTMaHM i MaT3pMaatHM cKaaflHiKi, xBaaaBaHHe 3a caSe i ^bippe cBaix Sai3Kix, cxiatHacpt fla KaH^apMi3My34. AyTapy r3TMx paflKoy naflaeppa, raTo anoraHi naflMxofl 3’ayaaeppa Soatra y3Ba^aHMM i aflarocTpoyBae p3aaicHacpt y ae raMaTaiKix npaaBax.

T h e P olish cu ltu ral elite activity in B elaru sian S S R (1 9 3 9 -1 9 4 1 )

The article describes the position o f the representatives of Polish cultural elite in BSSR from September 1939 to June 1941. The article reveals the complex process of their adapta­ tion to the Soviet reality and their relations with the representatives o f the Belarusian cultural elite. The author underlines the mutual interest towards cooperation from the sides of Polish and Soviet writers, theatrical figures, artists and also the causes for such cooperation. The article stresses the difference in evaluation of the achievements o f Polish culture from the standpoints of Polish and Belarusian researchers, and also the difference in the assessment of the cooperation o f the cultural elites with the Soviet authorities.

33 Tn., HanpMKnap: B. Urbankowski, Czerwona msza, czyli uśmiech Stalina, w 2 t., Warszawa 1998; B. Bernacki, „N ajostrzejsze narzędzie naszej p a r tii...”. Okupacja sowiecka północno-

wschodnich ziem Drugiej Rzeczypospolitej (1939-1941) w świetle polskojęzycznej prasy „gadzino­ w ej”, Toruń 2009.