Одоративне підґрунтя моделювання емоцій тривоги і страху у фікціональному дискурсі жахів

Ярослава Сазонова

Одоративне підґрунтя

моделювання емоцій тривоги і

страху у фікціональному дискурсі

жахів

Studia Ukrainica Posnaniensia 1, 185-193

Adam Mickiewicz University Press, Poznań

ОДОРАТИВНЕ П1ДГРУНТЯ

МОДЕЛЮВАННЯ ЕМОЦ1Й ТРИВОГИ I СТРАХУ

У Ф1КЦЮНАЛЫЮМУ ДИСКУРС1 ЖАХ1В

ЯРОСЛАВА САЗОНОВА

ZAPACH JAKO ZR ĄB KSZTAŁTOW ANIA EMOCJI

TRWOGI I STRACH U W D Y SK U R SIE FU N K C JO N A LN Y M HORRORÓW JAROSŁAWA SAZONOW A

Charkowski N arodow y U niw ersytet Pedagogiczny im ienia Hryhorija Skoworody, Charków — Ukraina

STRESZCZENIE. W artykule zaprezentowana została próba wyodrębnienia modelu zapachu w odniesieniu do powstawania emocji trwogi i strachu poprzez środki referencji per­ sonalnej w anglojęzycznym dyskursie funkcjonalnym. Wyniki badania mogą zostać wyko­ rzystane podczas opracowywania rodzajów i typów kształtowania emocji strachu oaz innych emocji w tekstach poszczególnych rodzajów dyskursu funkcjonalnego, a także w celu porów­ nania dyskursu horrorów w różnych wspólnotach lingwokulturowych.

ODORATIVE B A SIS OF M O DELLING THE EMOTIONS OF W ORRY A N D FEAR IN FICTIONAL HORROR D ISC O U R SE

YAROSLAVA SAZONOVA

Kharkiv H. S. Skovoroda N ational Pedagogical University, Kharkiv — Ukraine The article presents an effort o f defining an odorative model o f the creation o f emotions o f worry and fear by means o f personal reference in English fictional discourse. The results o f the research may be used in the elaboration o f other types o f models o f emotions o f worry and fear and other emotions in texts o f various genres o f fictional discourse, and also for com­ parison o f peculiarities o f fictional horror discourse in other linguistic cultures.

Р

186 Я. Сазонова з ui ею T e o p ie r o референщ я е невщ ’емним компонентом симво.мчних систем (до яких в1дноситься й мистецтво та лПература як його компонент), саме вона визначае cn ociö функшонування символ i в, тобто елем ен й в них систем. Симвошчна система складаеться i3 chmbohlhhoï схеми, що вщповщно cni ввод­ ное иться з полем референцй, та елем енйв, що теж певним чином корелюють4. Тож „вигаданий” св1т дискурсу жах1в, очевидно, повинен м1стити таю симво- ли (референщ ю ), яю вщриняли би його вщ iHinnx ви/ив ф1кц1онального ди с­ курсу, давали зм огу авторов! й читачев1 здш енювати ефективну кому Hi каш ю i в подальш ому сприяли б створенню те кет i в вщповщного ргзновиду фйоц- онального дискурсу Рашше було вказано на особливу роль засобш реф ерен­ цй, зокрема такого ïï виду, як екземшнфшащя, при створешп атмосфери ж аху5. Екземшпфшащя за допом огою зразка повертае референщ ю вщ того, що позна- чаеться, тобто яюсш показники, просторово-темпоральш вщношення тощо, що е характеристиками о б ’екта, здш еню ю ть референщ ю . Дослщ ж ую чи концепт страху в англшськш i росш ськш мовах, С. Зайкша зазначила, що „специф1кою сприйняття емощ йного концепту „страх” ношями англшсько! лшгвокультури можна вважати 1снування метафор, в основ! яких лежить уявлення про те, що страх мае запах (сильний i неприемний): that stin k­

ing h o rror o f an anim al, that f e a r h a d an odor, stin k in g terror’''6. Такий висновок

доелддниття робить на грунй анал1зу лексичного i фразеолопчного корпусу англшсько! i росш сько! мов, що дае право висловити гш отезу про осо б л и в о сп персонально! референцй у п р о п ей створенш текстпв дискурсу ж а х1в, що вияв- ляються в одоративних характеристиках о б ’ект1в. Матер i ал ом цього досл1джен- ня став роман С. Кшга „Dreamcatcher”. Страх — це багатоаспектний феномен, що е о б ’ектом дослщ ж ення психо- логЙ, фш ософп, сощологЙ, л1нгв1стики та iHmnx гуман1тарних наук. Виокремлюючи емощ ю страху серед ш ш их емощ й,

cynacHi

i

icHye

i

i i

iHTepecy

Hocri

i

i,

it

i

i

М. Литвак уважае, що тривога — це емощя, що виникае за умов загальжл оцшки ситуацп як несприятливот Я кию джерело тривоги лжвщувати неможливо, то тривога переходить у страх, тобто, на його думку, страх — це результат тривоги й мислення10. А ле бшьписть дос.гп лнию в с х и л ь ш вважати, що тривога — це реакщя на невизначений або невщ омий сигнал, а страх — це вщповщь на конкретну загрозу. При цьому мгж зазначеними емощ ями е низка принципових вщмш- ностей, але для цього дослщ ж ення важливим е те, що тривога виникае задовго до появи загрози, i ïï дж ерело зазвичай не усвщ омлюеться або не ш ддаеть- ся ло ri иному пояснению. Страх, навпаки, виникае пщ час зпкнення i3 загро- зою або шелл цього, а його дж ерело усвщ омлю еться лю диною i мае конкрет- ний характер. Тривога проектована в майбутне, вона мае сощально зумовле- ний характер i викликае загальне збудження оргашзму, страх — це переживан­ ия минулого травматичного доевщу, мае бю лопчн и й характер i викликае галь- мування ;пялыюст1 людини. Розгортання сюжетш и лш и в ромаш „Dreamcatcher” супроводжуеться вщ- noßi дним нагштанням атмосфери ж аху вщ тривоги до страху, що може вербаль зуватися протиставленням прием них i неприемних запах i ir B e a v e r d o esn 't jo in

in the talk. A ll a t once he w a n ts to g e t o u t o f here, o u t o f this

stale going-nowhere

bar,

fresh air.

to g e t o ut o f here та означения g o in g -n o w h ere i предиката cop, що дае зм огу пере-

дати поки що не мотивовану, але психолопчно зрозумш у повед1нку людини, бажання уникнути неприемного. Психологична напруга зростае, коли зростае й немотивовашеть вщ ч угав i повед1нки: I t ’s a ll p u f f a n d blow, B e a v e r thinks, a n d

suddenly

desperately depressed,

utterly unlike him,

the only thing he wants is to get the fu ck out o f here, fill his lungs with

the cool, salt-tanged seaside air,

fin d a phone.

(suddenly) i дуж е високого ступеня прояву (d esp era tely), що ще бшыле гпдви-

шуе “градус” тривоги i бажання д1яти з метою уникнути можливо1 небезпеки (повторения групи предиката i3 лайливою лексемою the fu c k ). Бажання уникну­ ти джерела тривоги (воно мае неприемний запах) виражене однорщним антош- \пчним додатком групи предиката f i l l his lungs w ith the cool, sa lt-ta n g e d sea sid e

air, це бажання призводить до конкретних дш , але неприемш запахи все ж таки

пере cni дую ть с у б ’ект страху: Н е w alks away, w alks to w ard the m en ’s room w ith

its

yellow-pink sm ell o f p iss and disinfectant,

escapes

The sky

white and rainy, but the air is good.

He breathes it in deep

thinks

grins

протиставлення (but) несприятливих погодних умов i приемного запаху повИря (the a ir is g o o d ) на синтаксичному pißHi. За психолопчним и ознаками с у б ’ект страху знов набувае здатност1 спокойно д1яти i мислити (вдихнув сви/се п о в т р я , подумав, посм '1хпувся). Осшльки предметом дослщ ження е особливост1 фу н к ui о ну вання персо­ нально! референцп у спецш |пчному фiкцioнaльнoмy дис ку рс i жaxiв, i свН, що в1дтворений у ньому, е вигаданим, то i с у б ’екти цього cßiTy не е звични-у фдщюналъномзвични-у дискзвични-урсi жахгв 187 10 М. Е. Л итвак, Психологический вампиризм. Анатомия конфликта, Москва 2006.

188 Я. Сазонова ми й типовими. Наприклад, с у б ’ект страху, чи! вщчуття були проанал1зоваш вище, мае здатшсть до проршання й передбачення поди, яко! вш i сам не ycßi- домлював повною м1рою до початку жахливих под1й роману, тому i декодуван- ня вербалгзацп сприйняття приемных i неприемных запах1в, що налаштовують його на тривогу, не може бути абсолю тною персональною реф еренщ ею (щось мае певний запах). Уважаемо, що в дослвджуваному т и т дискурсу вербал1защя шформацп, яку с у б ’ект отримуе перцептивними органами, у цьому раз1 орга­ нами сприйняття запаху, може вважатися п р е р е ф е р е н щ е ю . Г1щ цим термшом p03yMieM0 вербал1защю непрямых показнишв (супутш х о б ’екйв, обставин, дш , характеристик) референта без його ном i наци задля кому ш кативно! мети тек- стотворення: у цьому раз1 — створення атмосферы тривоги. Подальше розгортання подш у роман i до певного моменту не п ов’язане 3i страхом, ланцюжок под1й (невдале полю вання, аваргя) супроводжуеться спогадами про минуле кожного з rep oÏB i не передржае загрози життю. Ешь­ т е того, денотащя мисливського будиночка i3 приемным заспокшливим запа­ хом указуе на якнайщасливпну розв ’язку: J o n e sy c o u ld h e a r the s tr a n g e r ’s short,

sh a rp g a sp s f o r breath as he p o u n d e d to w a rd the room y ca b in w ith the

lazy curl

o f smoke

the scent ofpin e

Smells

good,

su re the m a n h a d n ’t b een d rin k in g — it w a s

fe a r

unsteady on his feet.

sm ell on his

breath

som ething like bananas.

ш т о в а тсть на моральш вчинки завадили ш стинкту сам озбереж ення головных персонаж i в, але нездатш еть л о п ч н о пояснити стан M cCarthy i його су путниц i, а саме — н е з в и ч т запахи выкликали вщчуття тривоги: „ I ho p e y o u ’re wrong,

but...

”

„D id you ever sm ell anything like those fa rts? ”

„Nope,

„B ut th ere’s a lot m ore going on with that guy than ju s t

a bad stomach

них прояв! в у своем у житту i лоп ч н и м виявляеться припущ ення про причини значно 6ijH.mi, т ж проблемы 3i шлунком. Такий самий ефект справляе фгзич- ний стан ж1нки: S h e

belched

the sm ell was strong enough to m ake his

eyes water.

what was up with this lady?

where

what

why

sm elled like diluted antifreeze

right now?

але у cboïx думках визнають, що налякаш: „ J o n e s y ? ” „ H u h ? ” „You o k a y ? ”

„ Yeah, w hy? ” „ You shivered. ” „ D id I? ” Sure he did, he knew he did. „ Yeah. ” „Drafty, m aybe. You sm ell anything? ” „ You m ean... like him ? ” „ I w a sn i ta lkin g a b o u t M e g R y a n ’s arm pits. Yeah, him. „No, ” B e a v e r said. „A couple o f tim es I thought... but it w as

ju s t imagination.

I ’m scared,

shit scared

вщповщно до психологичного тдгр ун тя ем ощ й тривоги i страху, запах, прита- манний псевдоденотату, починае вщчуватися с у б ’ектом як конкретна загроза, тобто моделюеться перехщ тривоги у страх. Психологично й комушкативно важливою рисою псевдоденотайв у роман i С. Кшга „Dreamcatcher” е запах, i яюсть цього запаху — основна причина змши емощ йного ф ону ф1кц1онального дискурсу Вербал1защя u,id я ко cri псевдодено­ тата вщбуваеться кшькома шляхами: по-перш е, це п о сй й н е пор1вняння i3 мож- ливими екßiв а л е т а м и реального свйу, по-друге, комбшащя i3 звуковим сприй- няттям, що щ цсилю е ступшь я к о ей . Наприклад: There w as a su d d en low ra sp in g

noise, like a locust.

f e lt the hair on the back o f his neck stiffen,

loud fa rts

long ones,

nothing like

this.

to go on forever,

couldn’t have been more than a fe w

seconds.

the sm ell hit.

broke

w in d

a long, purring fa r t that sounded like ripping cloth.

i t ’s how the locals sa y hello. The id ea g o t him

laughing

„Sounds like she nipped out the seat o f her pants with that

one.

ги незвичш звуки викликають до себе гумористичне ставлення с у б ’екйв стра­ ху. Яю сть звуку може бути ш дсилена за допом огою емфатичного приел пши­ ка ступеня м1ри: The w o m a n

burped.

startlingly loud

за допом огою однорщ них означень, що допомагають надати комбшацп харак- терних ознак: M c C a rth y d i d n ’t know w h a t h e ’d ea ten in the Woods, o r i f he h a d

eaten a n yth in g a t all. H e j u s t w a n te d to exp la in that

ghastly unexpectedfrog’s croak.

the stench which had follow ed it.

„Нелюдсыйсть” звушв псевдоденотайв виявляеться в порппгянш з ш дустрь альними звуками механизм i в в умовах напружено! робота: B u t in ste a d o f vomit,

w h a t cam e o u t o f M c C a rth y w as a

long, low buzz

the sound o f a factory machine

which has been p u t under severe strain.

190 Я. Сазонова

u n d er the coners o f his eyes.

It went on and on, a rumbling, rasping noise,

i той факт, що матер i ал ь на оболонка псевдоденотата теж зазнае неабияких фгзичних страждань: The w o m a n a b ru p tly p u lle d h e r h a nds out o f H e n r y ’s a n d

le a n e d fo rw a rd , m o u th opening. H en ry s te p p e d back, n ot w a n tin g to be sp la ttered w h en sh e let go... b u t in ste a d o f vo m itin g sh e

belched, the loudest one

broke wind

like nothing Henry had

ever heard before,

h e ’d heard everything on the wards

in western Massachusetts.

let out another long

bray o f a belch.

Пор1вняння запах iß i3 о б ’ектами реального ев i ту в досл1джуваному рома- ш спрямоване не лише на якнайточшший i зрозумш ий адресату опис перцеп- тивних вщчуттав, а й на змалювання вщчайдушних спроб с у б ’ектав страху осяг- нути незрозумш е та позбутися вщчуття тривоги, а над ani i страху: M c C a rth y

le a n e d b a c k a g a in st the couch, eyes closing, m o u th d o w n tu rn ed in w h a t Jo n esy to o k f o r em barrassm ent, p a in , or both. A n d once a g a in he co u ld

sm ell that aroma

o f bananas and ether, a ferm enting active smell, like something which has ju s t

started to go over.

a w hiff o f something both bitter and pungent it sm elled like medicinal alcohol.

the sm ell Jonesy had detected on M cC arthy’s breath,

a mixture o f ether and overripe bananas,

the starter-fluid

H e n ry said. H e p u t his h a nds on the w o m a n ’s shoulders, tu rn e d h e r w id e -e y e d fa c e to his, a n d m o v e d in until th ey w ere a lm o st nose to nose.

The sm ell o f her breath was

awful-antifreeze with something oily and organic beneath it

a n d m ade no m ove to draw back. П одих лю дини за доевщ ом

repoÏB

I t w a s n ’t the

sulfurous rotten-egg odor

laugh

roll your eyes

wave your hand in fro n t o f your face, yelling Ah, Jesus, who cut the cheese?

methane swamp-gas farts,

та nopimminm запаху i3 сиром указують на силу запаху, означения, виражеш лексемами sulfurous ro tten -eg g та m eth a n e sw am p-gas, указують на неприемшеть запаху, але наслщки вщчуття таких запахтв не спричиняють страху. Навпа- ки, в культур! цивш зованого сусшльства вони можуть викликати обурення, ïx можуть ув1чливо не помтаити або, яюцо стосунки дозволяють, викликати CMix, що i вербал1зовано в текста, тобто навтаь неприемний запах, якщо вш звич- ний i його походження зрозумш е, не може спричиняти тривоги або страху. Одоративне моделювання негативних ем ощ й дае зм огу С. Юнгу змалювати конкретну мить переродження тривоги в страх, коли в перцептивних вщчуттях з ’являються реалы ii характеристики, наприклад, запах кровт фекалйв та îhttthx

ознак смерта: B e a v e r tu rn ed his somber, b ea rd -sp eckled fa c e to J o n e sy ’s. „D o y o u

sm ell it? ’’J o n e sy did,

in spite o f the coldfresh air coming in through the door. Ether

or ethyl alcohol,

mixed with other stuff. Feces

blood.

something else, something like

mine-gas trapped a million years and finally let free.

something richer and fa r

more awful. You could only compare it to fa rts because there was nothing else even

close.

the sm ell o f something contaminated and

dying badly.

o f so m eth in g c o n ta m in a ted a n d d y in g badly): J o n e sy

squeezed his eyes shut, bent

his head, held his breath,

something really infectious, w e ’ve probably caught it already.

Як зазначалося вище, психологи вважають, що усвщ омлення страху викли- кае бажання уникнути його. Оскшъки усвщ омлювана загроза передаеться через пов1тря (про що свщчили неприемш запахи), то i дп с у б ’екйв страху, вщповщ- но, вербал1зоваш д1есл1вними слово сполучениями to sq u eeze one ’s eyes, to b e n d

one ’s head, to h o ld one ’s breath. 3 ш шого боку, яшцо страх не оволодав лю диною

до ступеня пашки, ш притаманна щкашсть, i балансування псих1ки с у б ’екпв страху на меж i „страшно - шкаво” може бути чинником розвитку сю ж ету у ф ж - цю нальному дискурс! жах1в: Н е w a s

curious

a man couldn’t help

being curious

he didn ’t want to know.

1ншим важливим аспектом тривожного мислення, на думку психолопв, е його селектившсть: с у б ’ект схильний обирали певш теми i3 довкшля й п н о - рувати iHmi. С уб’ект страху в досл!джуваному ромаш при з!ткненн1 з ж ш и- ми несприятливими обставинами вбачае в будь-яких перцептивних в!дчут- тях загрозу життю або здоров’ю , i нав!тъ запахи, я и в повсякденному житт! не сприймалися б як неприемш (запах чолов1чого одеколону), маркують ситу­ ацию як страхпливу: The sm ell w as

strong

’d

beer was a sm ell he liked. H en ry’s cologne,

.. phew, Jesus.

as bad as the sm ell o f the crazy lady ’s gas.

why the sm ell o f cologne should make him think o f coffins and

graves and fun eral flowers,

лярно використовуваних протиставлень приемних i неприемних запах i в i пор iß- нянь запах пива приемний, тому що герой зловживав алкоголем, i цей запах йом у близький, однак запах одеколону його приятеля викликае неприемш асо- щацп, причину яких вш не може пояснили. Асощативний ряд складають лек- сем и the cra zy lady ’s gas, coffins, graves, fu n e r a l flo w e rs. Згодом герой розум1е, що запах i передчуття смерт! юнують лише в його уя!Л, що непокоиъ його ще бшыне: Was sm e llin g

nonexistent cologne

he didn’t like the way the sm ell seemed all m ixed up in his m ind with the idea

o f death.

g h o st-c o lo g n e : P ete ’s m in d trie d to return to the Scout, cra w lin g into the S co u t a n d

smelling the cologne Henry had not, in fact, been wearing, and he wouldn ’t let it.

192 Я. Сазонова

L e t ’s n o t g o there, as the kids said. A s i f m em o ry w as a destination. N o m ore

ghost-

cologne,

Персональна референция засобами екзем ш пф ш ацп' з ’являеться в ромаш лише т е л я трансформаций емоци тривоги на ем ощ ю страху. Ранппе було вказа- но на те, що екземшнфшащя у фжцю нальному дискурс! жах!в використовуеться для позначення не1снуючих сутностей, !мперсоналш 12. У ромаш „Dreamcatcher” така нею нуюча icTOTa ном1нуеться thing, тобто о б ’ект не мае назви, але мае складов!, що лякають, наприклад голова, що е джерелом червоно-помаранчевих часточок, яю пахнуть еф!ром, або страхом. Ц! часточки й переносять припус- тиму хворобу: A n d then

the th in g’s head

a red-

orange cloud o f ether-smelling particles.

breathed them in.

Тип страху, що моделюеться, це страх хвороби В ш потребуе специф!чних екземшпф!катор!в. Персональна денотащя засобами номшаци м!ф!чних icT O T (ETs) або ж ивих icT O T (little b o ys) уж е не виконуе покладено! на не! звично! функцй лякати, тому б!льш комушкативно ефективною виявляеться екземгоп- фшащя (d isea se, ca n cer): екземшпф!кований о б ’ект не мае назви, але мае озна- ки хвороби: B eca u se they are n o t helpless little ETs [extra terrestrial], boys, w a itin g

a ro u n d f o r so m eo n e to g iv e them a N ew E n g la n d Tel p h o n e ca rd so th ey ca n p h o n e home,

they are a disease. They are cancer,

w e ’re one big

hot radioactive shot o f chemotherapy.

!'ть дж ерелу страху (хвороб!), екземшпфшоваш як one b ig h o t radioactive sh o t o f chem otherapy. Для сучасного читача саме екземшпф! кашя через номш аш ю „рак” е

Hoci-

i

ycix, i

a sign, b ig red letters rea d in g B IO H A Z A R D A R E A ! P L E A S E H O L D B R E A T H A N D C O V E R A N Y S C R A T C H E S Y O U M A Y H A V E W IT H YO U R H A N D !

The smell

o f ether, mingled with something sulfurous and even more unpleasant, was strong

Для шдтримання атмосфери ж аху i подалыного розгортання сю жету автор знову вдаеться до використання пререференцп, тепер repoï роману регулярно здобувають шформацпо про можливу загрозу спочатку перцептивно, приню- хуючись до оточення: A s he s to o d there, he

sniffed

Much stronger,

more chemical than organic,

fuzzy, mildew stu ff

the rate o f growth was scary.

O ld M a n G o sselin ’s office

smelled o f salami, cigars, beer, Musterole, and sulfur-

ether fa rts or boiled eggs,

a smell, fa in t

but discernible, o f ethyl alcohol

The sm ell o f them. It was everywhere up here

now

to ascribe that sm ell to a combination

o f nerves and too much imagination

the hundred or so square miles o f forestland

surrounding Gosselin’s Country M arket had much fu tu re as a viable ecosystem.

Страх д1е на

repoÏB

steadily, a n d above the g ra n ite sla b that se rv e d as their w elco m e mat, the d o o r s to o d open. H e n ry p a u s e d outside f o r a m om ent, e xa m in in g the slab. A t f i r s t he thought there w a s b lo o d on it, b ut blood, eith er fr e s h or dried, d id n o t have that unique red -g o ld sheen. No, he w as lo o kin g a t som e so rt o f organic growth. M o ss o r m aybe fu n g u s. A n d so m eth in g else... H e n ry tip p ed his h e a d back,

ß a re d his nostrils

sniffed gently

a memory

smelling the wine the sommelier had ju s t poured

sn iff the wine, dogs sn iff each

oth er’s assholes

that bitter m ixed sm ell o f powder

and blood that meant deer season, the sm ell o f death andfriendship and childhood’s

brilliance.