Локальний міф y прозі українсько-польського пограниччя ХIХ століття

Maria Bracka

Локальний міф y прозі

українсько-польського

пограниччя ХIХ століття

Acta Polono-Ruthenica 16, 323-338

2011

ISSN 1427-549Х M a r ia B r a c k a K i j ó w

Локальний м!ф у npo3i украшсько-польського

пограниччя XIX столггтя

1 y CTaTTi aHani3yroTbca TaKi TBopn: M. C zajkow ski, P ow ieści kozackie, Paryż 1837 (pHTyeMO 3a BHaaHHaM: M. Czajkowski, Powieści kozackie, Kraków 2003); E. Tarsza [M. Gra­ bowski], Koliszczyzna i stepy, Wilno 1838; Z. Fisz, Noc Tarasowa, „Athenaeum” 1841, t. 6, 1842, t. 1-2; P. Stachurski [P. Święcicki], Opowieści stepowe, Lwów 1871. B,myK>nH ^parMeHTH TBopiB, y*HBaeMO b ay:*Kax CKoponeHHa BianoBiaHo: Cz-PK, G-KiS, F-NT, S-OS Ta noaaeMo CTopiHKy.

2 ^h b . 3oKpeMa: B. rHarroK, YKpaiHCbKO-nojibCbKa npaeoSepexua poMaumuuua jiimepamypa.

BuSpaui npa^i, BianoB. pea., ynopaaH., Ta aBTop nepeaMoBH P.n. PaaHmeBCbKHH, Khib 2009;

Ct. MaKoBCbKHH, „YKpamcbKa MKona” mk eapiaum poMaumusMy, [b:] „YKpamcbKa MKOjia” e nimepamypi ma Kynbmypi yKpaiucbKo-nonbcbKozo nozpauunun, „KmBCbKi nonoHiCTHUHi CTyaii”,

t. VII, Khib 2005, c. 30-39; S. Kozak, Polacy i Ukraińcy. W kręgu myśli i kultury pograni­

cza. Epoka romantyzmu, W arszawa 2005; P. PaaHmeBCbKHH, „YKpaiucbKa MKona” e nojbcb- KoMy poMaumusMi mk M iw H a^ouanbH a nim epam ypua fio p M a ^ n , [b:] Cnoe'nucbKi oSpii,

BHn. 2, XIV MmHapoaHHH 3’i3a CnaBieriB (10.09.-16.09.2008, OxpHa). ^onoBiai, Khib 2008, c. 572-596.

о к р е м и х i i п р е д с т а в н и ю в 3, р о з в и т к у о к р е м и х л т т е р а т у р н и х ж а н р 1 в 4 а б о в и с в и л е н н ю щ е ! т е ч и в 1 с т о р и к о -л 1 т е р а т у р н о м у п р о ц е с П .

П р о з а як ж а н р , д у м а е т ь с я , м е н ш о ю м iр о ю з д а т н а т в о р и т и м iф , х о ч а б ш ь ш к т ь м i ф i в м а е в л а с н е н а р а т и в н и й х а р а к т е р . Р о м а н т и ч н а п р о з а у к р а ш с ь к о - п о л ь с ь к о г о п о г р а н и ч ч я с е р е д и н и X I X с т о л и т я п о м iр к о в а н о в iд т в о р ю e м iф iч н i с т р у к т у р и , б р а к у е !й м е т а ф о р и ч н о с т i i с и м в о л iч н о с т i, п р и т а м а н н iй п о е з и , н е з а в е р ш е н о с т i, а л ю з ш н о с т р н е д о м о в л е н о с т i - в с ь о г о т о г о , щ о н а п о в н ю е м iф . В о н а ( т о б т о п р о з а ) ф о р м у е с в о ю о р и г ш а л ь н у м о д е л ь м iф у - л о к а л ь н о г о , п о в ’я з а н о г о з п е в н и м п р о с т о р о м т а п а н у ю ч о ю т у т к у л ь т у р о ю i т р а д и щ е ю . У д у с i, п р и т а м а н н о м у м iф о л о г iч н о м у м и с л е - н н ю , п о м е ж iв н i п и с ь м е н н и к и в к л а д а ю т ь „ у н iв е р с а л ь н i к т и н и ” в м о д е л ь , я к у в и б у д о в у ю т ь з к о н к р е т н и х е л е м е ш т в с в о й к у л ь т у р и , з н а ч н о ю м iр о ю д о д а ю ч и д о н е ! в л а с н у б iо г р а ф iю . Ц я м о д е л ь , в я к iй в iд о б р а з и в с я 1 х н ш х у д о ж н iй к о с м о с , н е е ц Ы с н о ю i в п о в н i с ф о р м у л ь о в а н о ю , х о ч а i i е л е м е н т и ч а с т о ч iт к о п р о с т е ж у ю т ь с я н а з о в ш ш н ш п л о щ и н i т ек ст у . П о д е к у д и з м к т м iф у п р о ч и т у е т ь с я б е з п о с е р е д н ь о у н а р а ц п - п о в т о р ю в а н iй , е м о ц iй н iй , п i д н е с е н i й , я к а п е р е в т ш ю е т ь с я у з а м о в л я н н я , с п р я м о в у е т ь с я н а п е р е к о - н а н н я ч и т а ч а у с л у ш н о с т ц ь о г о м iф у ) п о д е к у д и п р о я в л я е т ь с я л и ш е н а р iв н i о с м и с л е н н я т е к с т у а л ь н и х с т р у к т у р - с и м в о л iв i м е т а ф о р . Т о ж л о к а л ь н и й м iф , я к и й е ш д и в в д у а л ь н и м в и т в о р о м о к р е м о к о ж н о г о i з з г а д а н и х а в т о р iв , в iд о б р а ж а e п о р у ч з у т в е р с а л ь н и м и iс т и н а м и iн д и в iд у а л iз м к о ж н о г о а в т о р а т а р iз н и й с т у п iн ь к он т а м iн а ц Г i у к р а lн с ь к о l й польсько! к у л ь ту р у т в о р ч о с т i, в о д н о ч а с в и я в л я е п е в т с п ш ь т р и с и . С та т тя у н а о ч н ю е с т р у к т у р и i п а р а д и г м и х у д о ж н ь о г о св тт у з г а д а н и х п и с ь м е н н и к iв , а т а к о ж т е , я к в о н и в и я в л я ю т ь с я н а з о в ш ш ш х т е м а т и ч н и х рГв н я х п р о з и . 3 ц ь о г о п р и в о д у , д у м а е т ь с я , н е о б х i д н о у т о ч н и т и к л ю ч о в е п о н я т т я „ л о к а л ь н и й мГф” . У м iр к у в а н н я х п р о л i т е р а т у р у у к р а ш с ь к о - - п о л ь с ь к о г о п о м е ж i в ’я X I X ст о лГт т я н а й б i л ь ш п р и й н я т н и м е п о н я т т я „ ^ ф у ” , с ф о р м у л ь о в а н е Е р н с т о м K а с с iр е р о м , я к и й р о з у мГв пГд н и м ц ы к н у 3 Див. наприклад цитовану вище працю Стефана Козака, у нш статтю про П. Све- нцщького, а також: A. Fabianowski, Ukraina - serce Europy. Koncepcje polityczne M ichała

Czajkowskiego, „Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze”, pod red. S. Kozaka, t. 21-22, Warszawa

2006, с. 165-173; M. Kwapiszewski, Późny romantyzm i Ukraina. Z dziejów motywu i życia lite­

rackiego, Warszawa 2006; M. Kwapiszewski, Wizja koliszczyzny w prozie romantycznej (Czaj­ kowski - Grabowski - Fisz), „Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska”. Sectio FF, vol.

XX/XXI, 2002-2003 та ш ш !

4 В. С рш ов, П олъсъка м ем уарист ичн а nim epam ypa П равобереж но'1 Украгни доби

романтизму. Mоногpaфiя,: „ПолГсся”, Житомир 2010.

5 Див. з6Грник: „Украгнсъка ш кола” в лimepamypi та кyлъmypi украгнсъко-полъсъкого

п о з и щ ю л ю д и н и , щ о о х о п л ю е й о р г а т з у е в с е П ж и т т я в1д с п р и й н я т т я с в и у д о д1й. М 1ф е „ [...] j e d n y m z k ilk u m o ż l i w y c h s p o s o b ó w m y ś le n ia . M it w ra­ m a c h s y m b o liz m u j e s t r o z u m ia n y j a k o j e d n a z fo r m ś w ia d o m o ś c i, j a k o j e d e n z e s p o s o b ó w u jm o w a n ia ta k ic h p o j ę ć j a k c z a s , p r z e s t r z e ń itd . M it j e s t p e w n y m s z c z e g ó l n y m o b r a z e m ś w ia t a , s z c z e g ó l n y m ś w ia t o p o g lą d e m . [...] P o j ę c ie « m it» o z n a c z a p e w ie n ty p m y ś le n ia , fo r m ę ś w ia d o m o ś c i” 6. О с о б л и в о щ н н е д л я н а с К асс1р ер 1в сь к е р о з у м ш н я ц ь о г о я в и щ а н е як о к р е м о г о м 1ф у, к ш ь к о х м1ф1в а б о й о г о е л е м е н л в , а я к п е в н о г о т и п у м и с л е н н я ч и ф о р м и с в в д о м о с п , щ о в и з н а ч а е ж и т т е в у п о з и щ ю . М 1ф н е р о з р и в н о п о в ’я з а н и й з ф о л ь к л о р о м , о с о б л и в о з к а зк о ю Д с т о р к ч а с т о п1д п е р о м п и с ь м е н н и к 1 в п е р е т в о р ю е т ь с я н а к а зк у ). Ц 1к аво, щ о , х о ч а о с н о в а б а г а т ь о х твор1в у к р а ш с ь к о -п о л ь с ь к о г о п о г р а н и ч ч я г л и б о к о ф о л ь - к л о р н а 1 м1ф о л о г1ч н а , п р о я в л е н н я м1ф у в1д б у в а е т ь с я н е н а р1в н1 т е м а т и к и ( с ю ж е т ш з а п о з и ч е н н я з ф о л ь к л о р у у п р о з1 р 1дк 1сн е я в и щ е ) , а н а р1вш к о м п о з и ц и , в н у т р 1 ш н ь о ! о р г а ш з а ц п т е к с т у т а м о в и . Ц е т а к о ж п е в н о ю м 1 р о ю зб 1 г а ет ь ся 1з с ф о р м у л ь о в а н о ю К а с с 1 р е р о м м Ю е ю ф и л о со ф !! м 1ф у як в и з н а ч е н н я м с т р у к т у р и i х а р а к т е р н и х р и с щ е ! ф о р м и м и с л е н н я 7. Ч е р е з т е у т е к с т а х п о л ь с ь к и х п и с ь м е н н и к 1 в с е р е д и н и X I X с т о л и т я г о д ! ш у к а т и е л е м е н т и о к р е м и х м1ф1в, м1ф у т в о р ч о с т 1 б а г а т ь о х п о м е ж 1 в н и х м и т ц1в р е п р е з е н т у е т ь с я я к г р у п а р и с , х а р а к т е р н и х д л я п е в н о г о с п о с о б у р о з у м1н н я с в1ту, с п р и й н я т т я т а с т а в л е н н я д о н ь о г о , щ о в и р о с т а е з р е л1г1й н о1 п о з и ц и 8. Д ж е р е л о м 1 ф о л о г 1 з а ц и - ц е ф о л ь к л о р i т р а д и щ я , з о к р е м а р е л т ш н а , а л е ц е в о д н о ч а с i н о в 1 т н е с т а в л е н н я д о д ж е р е л ь н о г о м а т ер 1 а л у - м1ф о л о г1з у в а н н я з д1й с н ю е т ь с я з п е в н о ю м е т о ю . I ц е , з о д н о г о б о к у , в 1 д б у в а е т ь с я н а с в 1 д о м о м у р1вн1, а з д р у г о г о - с т а е п е в н о ю ж и т т е в о ю п о з и щ е ю , п е р е х о д и т ь н а р 1в ен ь т д с в в д о м о г о . Т а к и й с п о с 1 б з о б р а ж е н н я св1ту с т а е в т з н а в а л ь н о ю р и с о ю пом еж 1вно'1 п р о з и . У ц ь о м у в и п а д к у л о к а л ь н и й м 1ф с т а е х у д о ж ш м п р и й о м о м , я к и й в о д н о ч а с в 1 д о б р а ж а е б а ч е н н я св1ту, щ о с т о !т ь з а ц и м п р и й о м о м . З а в д я к и п о е т и ц 1 м1ф о л о г1з а ц11 п и с ь м е н н и к и н а м а г а ю т ь с я в 1 д о б р а з и т и п о д !! у твор1 н а з р а з о к м1ф у, а д ж е у н ь о м у й д е т ь с я н е л и ш е п р о л г г е р а т у р н и й о б р а з м и н у л о г о , а п р о н а м1р з а с в1д ч е н н я в1ч н о г о 1 с в я т о г о , п е в н и х м о р а л ь н и х п р и н ц и т в , як1 у л 1 т е р а т у р н о м у твор1 з н а х о д я т ь в 1 д о б р а ж е н н я в 1 д е й н о м у

6 H. Buczyńska, Cassirer, Warszawa 1963, с. 85-86. 7 Ibidem, с. 86.

8 На це звертае увагу зокрема Мар1я Цесля, анал1зуючи творч1сть Юл1уша Словацького, див.: M. Cieśla, Mityczna struktura wyobraźni Słowackiego, Wrocław 1979, с. 9.

п е р е к а з !9. У в и п а д к у т в о р ч о с т а н а л !з о в а н и х п и с ь м е н н и ю в п о м е ж ! в ’я ц е н а в а н т а ж е н н я о с о б л и в о в а ж л и в е , а т о м у м а е п р а в о с т а т и п р и ч и н о ю п о к л и к а н н я д о ж и т т я м !ф !ч н и х ф о р м . Е т т е т „ л о к а л ь н и й ” в л у ч ш ш е , н а н а ш у д у м к у , в и з н а ч а е м ! ф , щ о з ’я в и в с я н а у к р а !н с ь к о -п о л ь с ь к о м у к у л ь т у р н о м у п о м е ж 1 в ’!'. Т о п о г р а ф !ч н и й х а р а к т е р м к ц е в о г о м !ф у м о г л о б о к р е с л и т и п о н я т т я „ м !ф У к р а !н и ” , п р о т е у с у ч а с н о м у р о з у м ш т в о н о з а н а д т о ш и р о к е п о в щ н о ш е н н ю д о м !ф о л о п ч н и х х у д о ж т х с в т в т в о р !в з г а д а н и х п и с ь м е н н и ю в , у т о г о ч а с н о м у (д л я л ю д и н и X I X с т о л и т я ) р о з у м ш ш - з а н а д т о в у з ь к е i ч а с о м р о з м и т е , а д ж е н е о х о п л ю в а л о В о л и н ь , П о д ш л я , н е г о в о р я ч и в ж е п р о Г а л и ч и н у . Т о б т о п о в ! д н о ш е н н ю д о т о г о ч а с н и х г е о г р а ф !ч н и х ! п о л !т и ч н и х р е а л !й м и р а д ш е н е п о в и н ш в ж и в а т и т о п о н !м У к р а!н а; х о ч а с а м в ш з ’я в л я в ся у т в о р а х п о л ь - с ь к и х п и с ь м е н н и к ! в , в с е ж м а в ш ш у с е м а н т и к у . П а в л и н С в е н ц ! ц ь к и й о д н о ч а с н о в ж и в а в п о н я т т я „ U k r a in a ” , „ z ie m ia p o d o ls k a ” , „ z ie m ia w o ły ń s k a ” , у з а г а л ь н ю ю ч и в с ! щ т е р и т о р п п о н я т т я м „ la c k a k r a in a ” , з о к р е м а в о п о в й д а н н ! „ P o d o la n k a ” , д е н а й г а р т ш а б р а н к а у м у с у л ь м а н с к о г о в л а д и к и - ц е с а м е „ п о д о л я н к а ” з „ л я ц ь к о ! к р а !н и ” ( S - O S , 1 8 6 ). П о н я т т я „ м !ф У к р а !н и ” з а с в о е ю п р и р о д о ю п е р е д б а ч а е г о м о г е н н у с т р у к т у р у ! т а к и м е , н а п р и к л а д , у т в о р ч о с т Т а р а с а Ш е в ч е н к а 10. Н а т о м !с т ь м !ф , п р о п и с а н и й у т в о р а х п о л ь с ь к и х р о м а н т и к !в п о г р а н и ч ч я , з б у д о в а н и й н а т д г р у н т ! у к р а '!н с ь к о ! !с т о р й ', к у л ь т у р и , щ о с т в о р ю в а л а с я н а т е р е н а х П р а в о б е р е ж н о ! У к р а !н и , у п о е д н а н н ! з п о л ь с ь к о ю !с т о р !е ю й к у л ь т у р о ю ; т к н о п о в ’я з а н и й з м к ц е м , в !н в ! д о б р а ж а е п р о ц е с и к о н т а м ш а ц п с в !т о - гл я д!в , т р а д и ц !й , т о б т о м а е г е т е р о г е н н и й х а р а к т е р . М о ж н а в и о к р е м и т и д е к !л ь к а е л е м е н т ! в с т р у к т у р и л о к а л ь н о г о м ! ф у у п р о з ! у к р а !н с ь к о -п о л ь с ь к о г о п о г р а н и ч ч я : 1 ) п о в т о р ю в а ш с т ь , я к а п р о я в л я е т ь с я н е у п о с т ш н о м у н а г а д у в а н ш к о н к р е т н о г о м !ф у , а у й о г о б а г а т о р а з о в о м у о н о в л ю в а н ш (а к т у а л !за ц !'!) в т е к с т !; 2 ) д и х о т о м !ч н !с т ь , я к а р е п р е з е н т у е о б р а з в а н т и п о д а л ь н !й , а н т о н !м !ч н !й ш л и р ! б а р в а р к а д !й с ь к о г о а б о !н ф е р н а л ь н о г о м !ф у , р е а л !з о в а н о г о у л о к а л ь ­ н о м у св!т!; 3 ) с а к р а л ь н и й х а р а к т е р , я к и й т д ж и в л ю ю т ь у н !в е р с а л ь н ! ю т и н и , щ о з а з в и ч а й в л у ч н о к о м е н т у ю т ь з м а л ь о в а н у к а р т и н у м !ф о л о г ! з о в а н и х п о д !й ;

9 Див. ширше: A. Lubaszewska, M it - ethos - konstrukcja. „Duma o hetm anie” Stefana

Żeromskiego, Wrocław 1984, с. 15.

10 Про м!ф у тв о р ч о с т Тараса Ш евченка див. Г. Грабович, Поет як мiфomвopeцъ.

4 ) п о за ч а с о в 1 с т ь i п о з а п р о с т о р о в 1 с т ь - к атегор 1я ч а с у у м 1 ф а х н е 1сн у е, а ф о р м у л а „ у н а с ” , „ у с е б е ” , „в о к о л и ц1” з о в с1м н е о з н а ч а е , щ о н а в1ть о б м е ж е н и й р а м к а м и л о к а л ь н о г о св 1 т у м 1ф м о ж н а п р и п и с а т и д о к о н к ­ р е т н о г о м 1сця. Н а п р и к ш щ з а г а л ь н и х м 1р к ув ан ь п р о л о к а л ь н и й м1ф в а р т о з а з н а ч и т и , щ о п о н я т т я „ п о л ь с ь к о -у к р а !н с ь к е п о г р а н и ч ч я ” i „ п о м е ж 1 в ’я ” в и с т у п а ю т ь як с и н о н 1 м и i о з н а ч а ю т ь т о й ч а с о п р о с п р , в я к о м у з г а д а н i п и с ь м е н н и к и р е а л iз у ю т ь с в о ю л iт е р а т у р н у в1з1ю з в и к о р и с т а н н я м л о к а л ь н о г о м1ф у ( а б с т р а к т н е з н а ч е н н я ), т а з е м л ^ п р о я к1 п и с а л и i з я к и х з а з в и ч а й с а м ] п о х о д и л и (к о н к р е т н е з н а ч е н н я ). Ф о р м у л ю ю ч и п о н я т т я „ м 1ф у” як р о зп о в 1 д 1 п р о с в я т у ю т о р т о в н а с л iд о к в т р у ч а н н я у с т в о р е н н я свтту т а - г л о б а л ь т ш е - К о с м о с у н а д п р и р о д н и х 1стот, п р о п о д 1 ю , щ о в iд б у л а с я у л е г е н д а р т ч а с и „ п о ч а т к у ” , т о б т о п р о в т р у ч а н н я с ф е р и „ s a c r u m ” у р е а л ь н и й свтт, у р е з у л ь т а т i ч о г о ц е й свтт б у в с т в о р е н и й , М iр ч а E л iа д е з в е р н у в у в а г у н а о с н о в н у ф у н к щ ю м 1ф у - н а д а н н я в а ж л и в и х i п о в ч а л ь н и х ф о р м у л д л я в ш х р и т у а л iв i в а ж л и в и х д ш л ю д и н и у к о ж н ш с ф е р i 11 ж и т т е д iя л ь н о с т i. Л ю д и н а „ ж и в е ” м 1 ф о м , ж и в е у пол1 й о г о с в я т о ! с и л и , п о с т 1 й н о с л а в и т ь п о д !!, як1 п р и г а д у е й о н о в л ю е у п а м ’я 'й 11. М о ж н а с к а з а т и , щ о к о ж н и й з а в т о р iв у к р а !н с ь к о - п о л ь с ь к о г о п о м е ж i в ’я н а м а г а е т ь с я з б у д у в а т и а в т о р с ь к у л т т е р а т у р н у в е р ш ю с т в о р е н н я т а ю н у - в а н н я ц ь о г о л о к а л ь н о г о с в и у , в i д ш у к а т и у с в я т 1 й ю т о р й п о я с н е н н я н а я в н о г о п о р я д к у р е ч е й , п р о с л в д к у в а т и в п л и в м и н у л о г о н а с ь о г о д е н н я . Л т т е р а т у р ш п р и й о м и , як1 н е о д н о р а з о в о в и к о р и с т о в у ю т ь п и с ь м е н н и к и , м а ю т ь м i ф о л о г i ч н е п 1 д г р у н т я , з о к р е м а ц е м о ж н а с к а з а т и п р о п р и й о м п о в т о р ю в а н о с т я к с т р а т е г и з д ш с н е н н я б а ж а н о г о , щ о е к о н с т и т у т и в н о ю о з н а к о ю м 1ф у т а н а п р и ч и н а х п о я в и я к о г о н а г о л о с и в з г а д а н и й М . E л iа д е : „ N ie c h o d z i tu b o w i e m t y lk o o w s p o m in a n ie w y d a r z e ń m it y c z n y c h , l e c z o ic h p o n o w ie n ie . N a p o w r ó t o b e c n i s ta ją s i ę b o h a t e r o w ie m itu , m y z a ś j e s t e ś m y im w s p ó łc z e ś n i. O z n a c z a to r ó w n ie ż , ż e n ie ż y j e m y j u ż w c z a s ie , w k tó r y m z d a r z e ­ n ia u ło ż o n e s ą c h r o n o lo g ic z n ie , a le w c z a s ie z a c z ą t k o w y m , w k tó r y m z d a r z e n ia m i a ły m i e j s c e p o r a z p ie r w s z y . W ła ś n ie d la t e g o m o ż n a m ó w ić o « w ie lk i m c z a - s ie » m itu : j e s t to b o w ie m c z a s n ie z w y k ły i ś w ię t y , c z a s , w k tó r y m c o ś n o w e g o , w i e l k i e g o i z n a c z ą c e g o o b j a w iło s i ę w p e łn i. P r z e ż y ć t e n c z a s r a z j e s z c z e , p r z y ­ w r a c a ć g o ta k c z ę s t o , j a k t o t y l k o m o ż l i w e , p o n o w n i e w s p ó ł u c z e s t n i c z y ć

w spektaklu boskiej kreacji, spotkać znowu Istoty Nadnaturalne i przyjrzeć się

ich stwórczej kreacji - oto pragnienie, które można wyczytać między wierszami

we wszystkich rytualnych iteracjach mitów” 12.

y TaKHH noBToproBantHHH c n o c i ó ó y p y e noK antH uM M i$ b on oB ip aH H ax 3i 3ÓipKH

Powieści kozackie

[...] ja k córka, nabechtana ład n ym i s ło w y zw o d z ic ie la , o p u ści d om ro d zicielsk i, ale n ieb a w em op am ięta się, p o zn a b łąd i w ró ci do serc z a w sz e d la sieb ie otw artych. W szy stk o p rzeb aczon e, w sz y stk o p u szczo n e w otch łań niep am ięci; d w a bratnie narody k u p ią się w jedno m o żn e, w ie lk ie cia ło i staw ią groźn e c z o ło w sp ó ln y m w rogom . (C z-P K , 108)

H,eM M i$ B ip 3H au aeT tca KintKoMa H auB aw nuB ir a u Mu pucaM u : ocH oB y Moro cKnapae óowecTBeHH e i ^ o n tK n o p H e Hauano, BiH cT o cy eT tca p b o x HapopiB - n o n t - c tK o r o U yK p a iH ctK o ro (u a co M T a T a p ctK o ro ), B u p o c T a e 3 i c x p e ^ e H H a p b o x TpapupiM - n o n tc tK o i' r a n a x eT ctK o i Ta H apopH oi yK p aiH ctK oi - Ta n p o c n a B n a e H a p o p H u x r e p o iB - M y p p o r o r a n a x T u u a , c B ip o M o r o H e o ó x i p H o c T cuM Ó io- TUHHoro icHyBaHHa 3 Ko3apTBoM, Ta Ko3aKa, ^ o B ip p a e w u i r a Ha c n y w ó i P e u i n o c n o n u T iU .

M i $ BiTHK3Hu, 3 a r a p 6 a H o i B o p o r o M , B ip 3 H a u a e T tc a TaKoro xa p a K T e- pucTUKoro, aK BiU ctK oBa ep H icT t H apopiB , ^ o i"i H acen aroT t. CTBopeHHro p t o r o M i^ y aBTop n p u p in a e B enuK y y B a ry , ó a ra T o pa3iB noB T op rorou u 3aKnuK p o o 6 ’epH aH H a y p i3 H u x T B o p a x . B o n o B ip a H H i

M ódlm y się a bijm y

M ódlmy się, mordujmy zdrajców

i bijmy wrogów naszej Ojczyzny”

„trzymajmy się z Lachami”

„Póki Lach, Kozak, Litwin razem, pótyśmy wielcy i możni”

„Sława Bohu! Niech żyje Ataman! Niech żyje Kozaczyzna! Niech żyją

bracia Lachy!

„piękna Ukraina pokojem zakwitła, Lach z Koza­

kiem dłoń w dłoń się ściskali...

Чайковський в

творюе

торичш

в

барвах, абсолютно

не переймаю чись в т о р и ч н о ю правдою ; вш послвдовно виконуе свое

завдання - переконати себе i читач!в у п равди вост власних м!ркувань.

У нього польський король Стефан Баторш рад!е у с т х а м козацтва, дае

загонам запорожщ в ввдповвдальне завдання, виплачуе вчасно платню,

скликае о та м а тв на нараду, загалом - у стл ьн о м у табор! пануе братська

любов (Cz-PK, 22). У м!ф!, створеному Чайковським, не лише польськш

шляхт! залежить на п о ед н ан т з козаками - козаки також спод!ваються, що

вшськовими заслугами заслужать ласку

(Cz-PK, 110).

П овторю ватсть, утверсальш сть, позачасовють формують м!ф, локаль-

якого тдкреслю еться за допомогою опису, постатей геро'1в, мкцево!

к т о р й , у

оповвдань П авлина С венцщ ького O pow ieści stepow e.

Традицшний укра'1нський пейзаж - кобзаря з л!рою на могил! - пред-

ставляе наратор в оп о вщ ан т Atamańska mogiła. Слший

с т в а е козакам,

що про1'зджають повз нього на

отаманом, сумну народну

думу, в словах яко! отаман в т зн а е свою ситуащю прощання з коханою

дружиною перед вщ ’Г'здом у похщ. Старий л!рник

думи неначе

наврочуе смерть дружини i дитини; отаман у рвдному сел! застае лише !хню

могилу та й сам вмирае бшя не!. Думаеться, письменник намагаеться

наголосити, що народна дума, як джерело колективно! народно! пам’ят!,

повторюе певш уш версальш ситуацй, що мали м к ц е у минулому та

матимуть у майбутньому, допоки рщ нш земл! та родин! загрожуватимуть

з о в т ш т вороги. Важливим елементом цього м!фу е могила, яка символ!зуе

пам’ять, ГГ висота - нагадування та намагання людини поеднатися

з трансцендентним, що i так залишаеться поза Г! можливостями, адже

у степу лише ветер розмовляе з могилою, вживаючи мову, незрозумшу для

людей (S-OS, 137-141).

Як зазначив Нортроп Фрай, оцшювальне ставлення людини до св

у

призводить до формування його

структури:

поеднуе

в

добро i зло, рай i пекло, Бога i Диявола, бажане i небаж ане13.

Д!алектика м!фу будуеться на постш нш взаемод!! цих елем енпв, Гхнш

боротьб!, яка ввдбуваеться не лише на метаф!зичнш площиш, а проек-

туеться на

побудови св

у та

тор

. Основна пара дихотом!чних

цшностей - добро i зло - примножуеться за допомогою шших похщних

дихотомш:

й темрява, беле та чорне, сильний i слабкий тощ о14.

13 N. Frye, Fables o f Identity: studies in poetic mythology, New York 1963. 14 Глибокий анал1з цих пар проводить М. Цесля: M. Cieśla, op. cit.

Л о к а л ь н и й м !ф , п р е д с т а в л е н и й у т в о р ч о с т у к р а !н с ь к о -п о л ь с ь к и х п о м е ж !- в н и х п и с ь м е н н и к ! в , т а к о ж м а е д и х о т о м ! ч н у п р и р о д у , у н а о ч н ю е с в о ю а р к а д !й с ь к у т а !н ф е р н а л ь н у !п о с т а с ь . У р о м а н т и ч н о м у д у с ! М . Ч а й к о в с ь к и й з м а л ь о в у е м !ф А р к а д ! ! , д е п р и р о д а с п !в !с н у е з л ю д и н о ю , в ед п о в е д а е Г! н а с т р о я м , п о ч у т т я м ! м р к м . Т у т б е з т у р б о т н о п л ю с к а е т ь с я с р !б л я с т а р и б к а в о з е р ! , н а д я к и м лктае л а ст!в к а , б е р е г о м ! д е ч о р н о б р и в а д ! в ч и н а , а н а д ц ! е ю к а р т и н о ю в и с о ч ! е н е б о у х м а р к а х (C z -P K , 1 5 ). М о ж н а з н а й т и т а к о ж о к р е м и й о п и с ц ь о г о р а й с ь к о г о н е б а - б е з х м а р н о г о , л !т н ь о г о , п ед я к и м п р и в !л ь н о к р у ж л я е в !т е р е ц ь , щ о п е с т и т ь т р а в и , к в г ш ! д е р е в а (C z -P K , 3 7 ) . I в с е в е д б у в а е т ь с я с е р е д в ! д о м и х м ш ц е в и х с е л и щ ! ц е , м а б у т ь , е д и н и й р е а л ь н и й с л ! д л о к а л ! з а ц ! ! т а к о н к р е т и з а ц !! п о д !й . Ц е й р а й н а з е м л ! н а с е л я е п р о с т и й у к р а !н с ь к и й н а р о д - ч и с т и й д у ш е ю , щ и р и й у сво'!х п о ч у т т я х д о с п !в в !т ч и зн и к !в ! д о Б о г а . П и с ь м е н н и к с л е д о м за п о л ь с ь к и м и р о м а н т и к а м и ш у к а е ч и с т о т и , п е р в !с н о с т !, с п р а в ж н ь о ! п о е з !!, с п р а в ж н ь о ! в !р и ! з н а х о д и т ь в с е ц е в о б л и ч ч ! у к р а !н с ь к о г о н а р о д у . Н а й о г о д у м к у , ц е п е р в к н а г р о м а д а , я к о ! н е т о р к н у л о с я з л о ,

-d z ie c i b łogiej ziem i, c z y ś c i w u czu cia ch ja k c z y sta -d z ie w ic z o ść ich stepów , n ie ­ tknięta dotąd ręk ą ludzką; n im z a c z n ą karm ić z m y s ły w e s e le m ziem sk im , w przód d u sz ę c h c ą n ap oić m o d litw ą ku T w órcy, d z ię k c z y ć za Jego dary, błagać u stóp N a jw y ż s z e g o o puklerz p rzeciw złem u . (C z-P K , 59)

Ц я г р о м а д а ж и в е у с и м б ю з ! з Б о ж и м и за п о в е д я м и ; з а г а л о м , н а д у м к у Ч а й к о в с ь к о г о , у к р а ! н с ь к и й н а р о д н е з ! п с у т и й б л а г а м и ц и в ! л ! з а ц ! ! т а о с в п о ю , в ш щ и р о м о л и т ь с я Б о гу , щ и р о л ю б и т ь ! щ и р о н е н а в и д и т ь , т а к с а м о щ и р о в е с е л и т ь с я ( C z -P K , 6 0 , 6 2 ). Д е щ о ш а к ш е з м а л ь о в у е н а в к о л и ш н ш с в ! т у св о '!х т в о р а х П а в л и н С в е н ц щ ь к и й - у н ь о г о о ж и в а ю т ь н е п о о д и н о ю , я к у Ч а й к о в с ь к о г о , а вс! с и л и п р и р о д и . В о п о в е д а н т N a s t e p i e с а м е в у к р а !н с ь к о м у с т е п у г а р ц ю е в ш е р - п у с т у н , с а м е т у т ж и в у т ь н а й г а р т ш ! д !в ч а т а , с а м е т у т в с е о с я ж н и й п р о с п р н а в !в а е д у м к и ! з м у ш у е в ед к р и ти д у ш у у с т в ! ( S - O S , 4 5 ) . У С в е- н ц ! ц ь к о г о , н а в ! д м ! н у в ! д п о п е р е д н ь о г о п и с ь м е н н и к а , в ! д ч у в а е т ь с я г о м о г е н т с т ь м !ф у ; ц е , б е з с у м т в у , п о в ’я з а н е !з й о г о ж и т т е в о ю п о з и щ е ю 15. Д л я с т в о р е н н я м !ф у У к р а !н и в ш п о с т !й н о в ж и в а е у к р а !н с ь к ! с л о в а , ст а л ! с л о в о с п о л у ч е н н я , а нав!ть ф р а гм е н т и у к р а !н сь к и х п !сен ь: „taj h o d i” ( S - O S , 4 7 ) ,

15 Див. ширше: D. Świerczyńska, Paulin Święcicki. Dramat pisarza pogranicza, „Pamiętnik Literacki” 1996, z. 1, с. 199-212.

„oś win, moje serdeńko” (S-OS, 47), „łyszeńko” (S-OS, 48), „perepełyczko”

(S-OS, 49), „chto dużczyj, toj łuczczyj” (S-OS, 49), „Sławaż tobi Hospode!” (S­

OS, 80), „sułtanoczku” (S-OS, 80), „dopomoży światyj Mykoło” (S-OS, 90),

„dity! czy podurily!” (S-OS, 113), „zdorowa-b kniahynia i kniaź mołodyj!”

(S-OS, 128).

1деальну крашу - подгльську землю - описуе Свенцщький в оповщанш

Podolanka: тут спокшно тече Д т с т е р посеред скель, свиять мгльйони з1рок

на небр природа щедро обдарувала подгльську землю - тут ствю ную ть

р у салк и , кв1ти, зелен ь, наче у кра!'ш янгол1в (S-O S, 175). Укра!'на

утворчост1 цього письменника - особлива земля, у чому вш переконуе

читача в1д першого рядка свое! зб1рки Opowieści stepowe. Ii особлив1сть

приховуеться у чар1вностр таемничост1, чистот1 i простот1; вона приваблюе

своею первинтстю , свiдчить про те, як було колись, на початку юнування

свиу. Свенцiцький вщтворюе мiф початку: Укра!'на створена Богом для

того, щоб давати насолоду людиш; тут народжуються найгарнiшi дiвчата

i хлопцi, у долi яких бере участь жива й нежива природа; тут панують

п рави л ьт, зв и ч т , зрозумiлi звича! (S-OS, 9, 10). П ерсотфш ованою постае

й сама Украша, апострофа до яко! також додае цеглину до загально! будiвлi

мiфу (S-OS, 15).

Miф, згiдно з Н. Фраем, це розповiдь про божественш iстоти, богiв,

могутнiших за людину16. Надлюдською силою, надприродними рисами,

оригшальною вдачею в аркадiйському в т ш е н т локального мiфу вiдзначае-

ться украш ський козак - центральна постать опов

ань Чайковського

i Свенцiцького, яка створюе вюь локального мiкрокосмосу. В опов

анш

Ataman Kunicki першого з них та Pokuta другого вибудовуеться розповщь

про см ш ивого, ш ляхетного отам ана, що вщ п овщ ае за смерть сво!'х

т д л е г л и х - козацьке вiйсько - та за !хню згубу при й м ае покуту:

у Чайковського смерть в

руки сво!х же побратимiв, у Свенц

ького через

добровiльне залишення свого тгла без християнського поховання. Варто

звернути увагу, що надзвичайнi здiбностi активiзуються у момент позити-

вних, патрш тичних i ш ляхетних дiй. Здаеться, це один iз рiзновидiв

творення мiфу - перехiд вiд стереотипних уявлень до узагальнення рис

персонажiв та мюцевого населення.

Чайковський змальовуе не лише мiфiчний образ козака, чи мирне

ствю нування мiж козаком i шляхтичем, а й мiфiчний образ ляха, який для

добра вггчизни мусить утримувати добрi взаемини з козаками i готовий

ввддати нав

частку

привгле!в (Cz-PK, 40). Водночас автор часто

повторюе стереотипш уявлення про представниюв украшського народу чи

то про росшську землю та ii мешканщв. Таю твердження не беруть у ч ас т

у тво р ен ш м1фу, вони лише репродукують певш в1дом1 ютини17. Чайко-

вський вщтворюе стереотипш риси козака як справжнього дитяти природи:

„Kozakowi przykrycia nie potrzeba: jego upał grzeje tylko, mróz chłodzi, desz­

czem się umywa, a wiatrem suszy” (Cz-PK, 75), „bo u Kozaka nie masz mięsa

nad świnię, ryby nad lina, krupy nad jagłę, jagody nad śliwkę” (Cz-PK, 76),

„sy n step u , b ra t k o n ia lec i sw atać się z m o rz e m ” (C z-P K , 78), або

стереотипний образ московського краю:

[...] n ik t n ie w raca z M o sk ie w sz c z y z n y , przeklętej krainy, g d zie n ie m a sz d żam etów i zło ta b isu rm ań sk iego ani broni czerk iesk iej, ani rzem ien ia tatarskiego, ani bydła bogatej W o ło szczy zn y . Tam tylk o śn ieg i ló d - naród siln y ja k dęby, bojary harde ja k d zik i, a car srogi: k o g o d opadnie, tem u n ie p rzeb acza - m iasta drew niane i n ęd zn e, i puste, p o la n iep łod n e, w sz y stk ie g o b ra k ... (C z-P K , 22)

Хоча необхвдно зазначити, що таке розмежування „ми” - ,,ви” дае

тривалий грунт для подальшо! м1фолопзаци.

Образ козака, створеного Свенцщьким, ввдр1зняеться ввд вщповщного

м1ф1чного образу Чайковського насамперед ввдсутшстю щ еолопчного

забарвлення. Внаслвдок проявлення надлюдських i надприродних рис козак

стае натвбогом , героем, що у вогш не горить i у водi не тоне (згадати хоча

б е т з о д морського походу на турюв в оповвданш Na stepie). У цьому

ж оповвданш козак (Дмитро чи Гнат, чи будь-який шший) б ’еться найк-

раще, викликаючи захват побратимiв, вш веселий, справедливий, щирий,

як дитина, та водночас хитрий i вигадливий (фрагмент з приготуванням

у шинку козакам кашi з дерев’яно! трюки фабулярно нагадуе казку про

кашу з сокири), завжди готовий битися й танцювати.

Змальоват Свенцщьким справжт козаки - бурлаки, степова голота - в]льн1

люди без жодного при в’язання до ц и в т з а ц п , якi нехтують вбранням,

красою й понад усе люблять вгльний степ (S-OS, 56). Письменник захоп-

лений 1хньою вдачею, степовою натурою, яка реалiзуеться власне в цьому

мiфiчному просторi та мiфiчному неокресленому часi: „Ot tak to bywało na

17 На це звертае увагу Ева Вегандт: „podobieństwo m itu i stereotypu zasadza się na «niepra­ wym uogólnianiu». Jednakże w obu przypadkach inny jest jego mechanizm oraz cel. Stereotyp odwołuje się do wiedzy potocznej, by reprodukować gotowe już sensy. Natomiast mit posługuje się zasadami myślenia pierwotnego, by sens produkować” (E. Wiegandt, Austria Felix czyli o micie

stepie! Kozactwo lało krew, niby wodę, a jak przyszło pohulać - to także nie

żałowano uciechy. Dobrze było w Ukrainie” (S-OS, 65).

У м!ф! козака, створеному Свенцщ ьким, проявляеться його дихо-

том!чний характер - вш називае козашв „бшовими д и ъ м и ” i „харак-

терниками”, що нападають зненацька, нищать, грабують i пропадають без

хоча шфернальне у своГй природ! характерництво вш розум!е радше

як браваду (S-OS, 81-82). В оповщання Na stepie письменник створюе м!ф

ЗапорозькоГ шчф змальовуючи

о р и гш а л ь т звичаГ, розташування, тра­

диций, описуе ритуал хрещення водами Дншра, певну модель ш щ а ц п , коли

молод! козаки,

прибувають на

мають проплисти Дншров! пороги

(S-OS, 73). 1ншим етапом ш щ а ц и е

змагання - швидка Тзда, едшсть

з конем допомагають вщ рватися

землф почутися вшьним, ввдчути себе

перш им (S-OS, 74); це небезпечно, лячно, пор!вняне з божественним

страхом.

Автор,

як Чайковський, ввдтворюе стереотипш погляди на

представниюв деяких народ!в, наприклад евреТв, повторюючи поширеш

думки про них, як людей жад!бних, хитрих, що продали душу дияволов! та

вмшо використовують слабшсть козашв до горшки, виманюючи останш

грош ! (S-O S, 66-67). С тереоти п ш риси етнообразу

зм альовуе

Свенцщький в о п о вщ ан т Czartowa góra: це нещире рудоволосе плем’я, яке

козаки зневажають за ш дступш сть i використання нечесних прийом!в

у вшськових д к х (S-OS, 158).

Дихотом!чну природу локального м!фу тдтвердж уе оповщання Зенона

Ф

а Noc Tarasowa, яке вщдзеркалюе його шфернальний

бшьшоТ

частини оповщання ввдбуваеться ввечер! або

Складаеться враження,

що украТнська земля - одне з кгл пекла, де червоне марево охоплюе

горизонт, на неб! згущуються темн! кольори, пейзаж, а з ним i люди, я к

його населяють, окреслюються словами „пекельний”, „дикий”, „похму-

рий”, „непройдений” : „Roś [...] teraz przybierała ponury widok. Z prawej stro­

ny czerniły się nieprzebyte bory... Dzikie mieszkańce pustyni [kaczki - M ^ .]

pluskały się spokojnie” (F-NT, 102), „Ciemny mrok osiadł ju ż na ziemi, cicho

było, tylko krzyk kaczek i dalekie jęki sowy przerywały powszechne milczenie”

(F-NT, 107), „Na dzikich ich twarzach krwawo odbijały się promienie zachodzą­

cego słońca” (F-NT, 103), „Ataman [...] m yślą i sercem utonął w tajemnicze

marzenia i tak dzikim, zadowolonym wzrokiem obiegał ciemniejący widnokrąg,

jakby postrzegał na nim zemsty swojej obrazy (F-NT, 106), „[...] zbójcy, jak

duchy piekielne, ze wzniesionymi nożami, w skrwawionej odzieży, przesuwali

się w cieniach nocy po zam ku...” (F-NT, 155).

Miсцевi люди вiдрiзняються особливими рисами вдачi - жорстоюстю,

мстивiстю, байдужiстю до людсько! кривди, смерть Цiкавий пiдхiд поль-

ського письменника до представлення етшчного автообразу та гетеро­

образу: козаки й ляхи - це однаково тем ш , ворож i сили, заслш леш

у вим огах абсолю тно! покори та баж ан ш пом сти за гноблення, що

знищують одна одну, насолоджуючись стражданнями.

Ненависть i „złość piekielna” (F-NT, 148) переповнюють !хш душь

козацтво бунтуеться проти зухвалосл ляхiв, вигукуючи „rżnąć Lacha” (F-NT,

144) - „przeklęte plemię” (F-NT, 147) та стверджуючи: „Kozacy nie będą

mieli pokoju, nie będzie miał poszanowania dom Boży, aż ten pierz wypalimy na

naszej ziemi! Ukraina powinna być wolna od Lachów, a wtenczas zostanie

szczęśliwa” (F-NT, 107); польська шляхта натомкть називае козаюв „piekiel­

ne plemię” (F-NT, 147), кимось на зразок надлюдських Ктот, що не бояться

см ерл, фiзичних мук i страждань: поки ляхи готуються до покарання

козаюв за непослух нагайками, „zimnym okiem patrzyli na te przygotowania

Ukraińcy, a obojętny wyraz ich twarzy, słabo oświeconych ponurym płomieniem

kagańców, powiększał okropność niemej sceny” (F-NT, 147). Серед пануючо!

жорстокосл чоловжи набралися байдуж осл до фiзичних мук, шщ о не

змусить !х тдкоритися i показати людську слабюсть навпъ пед батогами.

Козак не лише надлюдина, а й натвтварина, що нередко потурае сво!м

тваринним iнстинктам, а нередко i використовуе щ шстинкти. Загалом

письменник, змальовуючи iнфернальний локальний мiф, показуе, що ця

земля та Г! мешканщ звикли до жорстокосл, кровi, страждань (F-NT, 147).

Прибульщ-ляхи й тубiльцi-козаки розумiють, що це прокляте мiсце на

земль „[...] duch złowieszczy wstąpił w to zaklęte m iejsce...” (F-NT, 149), „[...]

albo to miejsce jest przeklęte, albo to noc widm i upiorów” (F-NT, 156).

Безж алю ш козаки до ворога - безж алю ш i до сво!х ж ш ок, яких

вважають зрадницями: Роман жорстоко б ’е свою дiвчину, яку силком

цьлував ш ляхтич, отам ан Тарас вбивае свою дружину, яку застае Г

шляхтичем Могильницьким. Козацький етос не дозволяе !м прощати зраду

i безчестя, а помста приносить задоволення: „Z rozkoszą wewnętrzną spoj­

rzał Taras na krwawe rąk swoich dzieło. Obadwa trupy nurzały się we krwi

własnej” (F-NT, 155), „Dzikie wrzaski zemsty i zadowolenia rozległy się po

zamku” (F-NT, 158).

У локальному мiфi, створеному Фгшем, виргшальну - очищувальну - роль

мав ведкрати вогонь, що стае апогеем помсти Тараса та на якому отаман

спалюе ксьондза та Могильського. Вогонь стае джерелом полегшення

страждань, символом визволення редно! землi й народу з-пед чужого ярма:

„[...] lżej mi teraz na duszy. [...] Och! Gdybym podobnie mógł oczyścić całą

Ukrainę od tego nienawistnego plemienia!” (F-NT, 156).

M ix a a fp aóoB ctK H H b onoB ipaH H i

Koliszczyzna i stepy

Ja L ach om ani sw at, ani brat, ale n ie pod ob ało m i s ię w id z ie ć , ja k z w ią za n y c z ło ­ w ie k le ż y na ziem i, a k ilk an aście sp is k o le g o ja k w ieprza; straszno w id z ie ć jak siek iera odrębuje g ło w ę starca, c o s ię n ie broni, a m o d li tylko; ja k k o sa porze b rzem ien n ą n iew iastę; okropnie patrzeć n a ca łą ro d zin ę za sk o c z o n ą n a g łą w id zia n ą śm iercią, na rozp acz m atki, k ie d y w jej o cza ch g ło w y n iem o w lą t rozbijają o ścian y albo n o sz ą n a pikach. [...] Pijane i k rw ią o c ie k łe w atażk i zapraw iali do tych okru­ c ie ń stw czerń głupią, ja k stare brytany n ie d o św ia d c z o n ą psiarnię. Takie s ię rzeczy d zia ły w każdej w si, w każdej k arczm ie, w sz ę d z ie , g d zie w p a d ł w ręce naszej tłu sz c z y L ach, Ż yd, n a sz n a w et c z ło w ie k , o k tórym k o m u p o w ie d z ie ć s ię p od ob ało, ż e to b y ła L acka dusza. (G -K iS , 7 3 - 7 4 )

B ip n o B ip t cK pH B p^eH oi crop oH H aroTicTro i KpHBaBicTro He B ip p i3H aeT tca Bip BnHHKiB raHpaMaKiB

(„Tam wieszali, tam ćwiartowali; niektórym ręce w sło­

m ę i smołę obwinąwszy, zapalano i podczas kiedy wyciągnięte do góry gorzały

jak jasne świece, wodzono samych na pokaz...”

h noMcTH ó y p y ro T t aoK aatH H H rn^epH aatH H M M i$ , npH n oM y b o h h opHo3HanHo ip e o a o r in H o H aB arora^em Ta MaroTt niTKi a K cio a o rin H i H aroaocH . HoKaatHHK M i$ , aKHH 3 p a e T tc a aBTopoBi npaBHatHHM , M icTH Ttca y K iatK ox ca o B a x :

„Pan

i sługa, Lach i Kozak, kiedy sobie wzajem ną rękę pomocy i życzliwości podają,

są miłym widokiem dla ziemi i dla nieba” (G-KiS, 108).

OpHaK, aK nH rae HańKoBctKHM, Ha o c r a r o n H e npHMHpeHHa p B o x B o p o - ryronH x cro p iH HeMae 3ropH B ceB H raH toro. B onoB ipaH H i Kościół w Gruźyńcach

с и м в о л о м п р и м и р е н н я м а л а б с т а т и п а р а - п о л ь с ь к а ш л я х т я н к а А н у с я т а у к р а т н с ь к и й к о за к Б о г у н ( у т е к с т ! в ш н о с и т ь ! м ’я М и к и т а ), п р о ш л ю б я к и х м р !я в н а в гт ь к о р о н н и й г е т ь м а н . П р о т е п о п е р е д ш щ т о р и ч т п е р и п е т п п р и з в е л и д о т о г о , щ о Б о г у н с т а в у б и в ц е ю б а т ь к а А н у с ! т а ГГ д в о х б р а п в ; ц е й ф а к т т я ж !е н а к о за к о в !, навгть з а н о в и х к т о р и ч н и х о б с т а в и н А н у с я н е м о ж е н е с т и ц ь о г о т я г а р я , а д ж е п р и м а р а б а т ь к а , щ о з ’я в и л а с ь д !в ч и ш у в сн1, н е д а л а б а т ь ю в с ь к о г о б л а г о с л о в е н н я . К а р а Б о ж а н а з д о г н а л а м о л о д и х у к о с т е л !, с х о д и д о в !в та р я я к о г о з а й н я л и с я в1д з о л о т о г о п р о м е н я . З г о д а з е м н а н е о т р и м а л а т д т р и м к и н а н е б е с а х . В т р у ч а н н я с ф е р и с а к р а л ь н о г о в щ б у в а е т ь с я в а р к а д ш с ь к о м у й ш ф е р - н а л ь н о м у в т ш е н ш л о к а л ь н о г о м ! ф у : ц е й е т ф а ш я (я к у з г а д а н о м у о п о в в д а н т ) , i м а п я , i в !р а у п о т о й б ! ч н и й с в щ щ о к н у е п а р а л е л ь н о з р е а л ь - н и м , п р о н и к а е у н ь о г о , б е з п о с е р е д н ь о в1д н ь о г о з а л е ж и т ь . Т у т з м ш у ю т ь с я х р и с т и я н с ь ю с в я т а , я з и ч н и ц ь ю п о в ! р ’я й з а б о б о н и , я к в о п о в щ а н ш С в е н ц щ ь к о г о C z a r t o w a g ó r a . Т о б т о л о к а л ь н и й м !ф у своТй о с н о в ! м а е н е л и ш е х р и с т и я н с ь к ч и н н и к и , а й ф о л ь к л о р т - у с н у н а р о д н у т р а д и щ ю , п е р е к а з и , н а р о д т у я в л е н н я , к о т р ! з б е р Ь а ю т ь п а м ’я т ь п р о д а в т ч а с и , о в к ш т а е м н и ц е ю , щ о п е р е т в о р и л и с я н а м !ф и , н а як1 н а ш а р о в у е т ь с я д о с в щ н о в и х п о к о л ш ь , - „ b o w i e ś ć lu d u w ie lk a j a k ś w ia t , n ie ś m ie r t e ln a j a k d u s z a lu d z k a ” (C z -P K , 3 2 ). Ц я з е м л я у т в о р а х Ч а й к о в с ь к о г о - кратна м о г и л , щ о п р и х о - в у ю т ь с в о ю к т о р т о , в и к л и к а ю т ь п о б о ж н и й с т р а х , а н а д н и м и з ’я в л я ю т ь с я н а д п р и р о д т ю т о т и . Ц е кратна, д е ю н у ю т ь i д о п о м а г а ю т ь ч а р и , д е ч а к л у н к а м о ж е в в д в е р н у т и ч у м у в1д с е л а , д е л ю д и п е р е б у в а ю т ь у п о с т ш н и х в з а е м и - н а х 1з п о т о й б !ч н и м и с и л а м и , н а д ш е ш з д а т н !с т ю Тх б а ч и т и . Н а р о д н а т в о р ч к т ь с т а е д л я п и с ь м е н н и к !в д ж е р е л о м х у д о ж ш х п р и й о - м1в, з а д о п о м о г о ю я к и х в и б у д о в у е т ь с я с т р у к т у р а м !ф у . Н а п р и к л а д , ш о с к а - з а н н я - о д н а з г о л о в н и х р и с п о е т и к и С в е н ц щ ь к о г о . С м е р т ь с м ш и в о г о к о за к а 1лька а в т о р п е р е д а е т а к и м ч и н о м : „ Z d z iw a c z a ł n a sta r o ść : d o s e r c a m u p r z y p a d ła r u sa łk a c z a r n o m o r s k a , i w c z a s i e j e d n e j b it w y p o s z e d ł n a d n o d o je j p a ła c ó w , - a p e w n o d la w a g i m ia ł k u lę o ło w ia n ą w s e r c u ... i g d z ie ś ta m z a ż y w a w c z a s u p o c z e s t n e m ż y c iu k o z a c z e m ...” ( S - O S , 2 1 ) . С а м е ц е й п р и й о м д о з в о л я е а в т о р о в ! в и б у д у в а т и с п р а в ж н ш св гт г а р м о н ш н о г о с т в к н у в а н н я ж и в о ! й н е ж и в о ! п р и р о д и , з р о з у ш т и с м е р т ь я к п е р е х в д н а ш ш у с т а д т о в з а е м о д й . М !ф б у д у е т а к о ж в ж и в а н н я н а р о д н о т с е н н о г о п а р а л е л !з м у , с п о в н е н о г о , о к р !м п о е т и ч н о с т ! , ж и т т е в о т п р а в д и i м у д р о с п , с п о с т е р е ж л и в о с т ! й у н !в е - р с а л ь н о с т !: „ N ie ś c ię t a tr a w a le g ł a n a p o k o s a c h - to g ł o w y ta ta r sk ie u s ła ły s o b ą r ó w n in y A k k e r m a n u [...] i n ie o g n ie w p o lu r o z n ie c ili c h ło p c y - to g o r ą w s ie i m i a s t a T a t a r ó w ! ” ( S - O S , 2 2 ) . Я к щ о д о ц ь о г о д о д а т и н а р о д н о т с е н ш