• Nie Znaleziono Wyników

Українські чумаки в репортажах Григорія Данилевського

N/A
N/A
Protected

Academic year: 2021

Share "Українські чумаки в репортажах Григорія Данилевського"

Copied!
26
0
0

Pełen tekst

(1)

Leszek Mikrut

Українські чумаки в репортажах

Григорія Данилевського

Lublin Studies in Modern Languages and Literature 31, 16-40

2007

(2)

2007, http://w w w.lsm ll.u m c s.lu blin.pl

Leszek Mikrut

Maria Curie-Skłodowska University,

Lublin, Poland

Украінські чумаки в репортажах Григорія

Данилевського

О д и н із за с н о в н и к ів „украін ськоі' ш к о л и ”1 в р о с ій с ь к ій л іт ер ат у р і Г р и г о р ій Д а н и л е в с ь к и й (1829-1890) н а л е ж а в д о г р о н а с а м о б у т н іх і д о с и т ь п о п у л я р н и х б ел е т р и с т ів другоі' п о л о в и н и X IX сто л іття. З а ж и т т я п и с ь м е н н и к а т а о д р аз у п іс л я й о го с м е р ті л іт е р а т у р н а с п а д щ и н а Г. Д а н и л е в с ь к о го щ е в и к л и к а л а зав зя т і дискусіі', але з р о к у в р ік у се ж п о с т у п о в о в ід х о д и л а у л іт е р а т у р о зн а в ч е заб у ття. У т о й ж е ч ас, в іс т о р іі росій ськ оі' л ітер ат у р і, м аб у т ь, н е м а ін ш о г о п и с ь м е н н и к а т а к о го р ів н я , к о т р и й б и т а к п о с л ід о в н о і з т а к о ю л ю б о в ’ю о с п ів у в а в У к р а ш у , п р и с в я т и в ш и ц ій б л а г о д а т н ій зе м л і тодіш ньоі' ім періі' зн а ч н у ч а с т и н у своеі' л ітературноі' сп ад щ и н и , б о р о в с я з а те, щ о б у к р а ін с ь к а л іт е р а т у р а в су п е р е ч в е л и к о д е р ж а в н и м п р а гн е н н я м о ф іц ій н и х к іл Росіі' м о г л а п о в н о к р о в н о іс н у в а т и і т и м с а м и м за й н ят и п о ч есн е м ісц е в р о д и н і с л о в ’я н с ь к и х л ітер ату р .

1 Цей термін був використаний в статті: W. Mokry, Ukraina i Ukraińcy w kulturze i literaturze rosyjskiej od połowy XVII do początku XX wieku (Zarys problematyki), [w:] Literatura rosyjska i je j kulturowe konteksty. Praca zbiorowa pod red. R. Łużnego, Wrocław- Warszawa- Kraków- Gdańsk- Łódź 1990, c. 169- 181;

(3)

Украінські чумаки в репорт аж ах Григорія Данилевського 17 Г. Д а н и л е в с ь к и й в ід о м и й п е р е д у с ім я к т а л а н о в и т и й авто р іс т о р и ч н и х (М и р о ви ч , 1875; К н я ж н а Т а р а к о н о ва , 1882; С о ж ж е н н а я М о с к в а , 1886) і п о б у т о в и х (Б еглы е в Н о в о р о с с и и , 1862; С во б о д а , 1863; Н о в ы е м е с т а , 1867; Д е в я т ы й вал, 1873) р о м а н ів . Д о й о го л ітературн оі' с п а д щ и н и н а л е ж а т ь т а к о ж л ір и ч н і вір ш і, п о ем и , в ір ш о в і к а зк и т а н ар и си . З азн ач у , щ о у р а н н ій тв о р ч о с т і Г. Д а н и л е в с ь к о г о п о ч есн е м іс ц е н а л е ж и т ь сам е н ар и сам , я к і п и с ь м ен н и к п р о д о в ж у в а в п и с ат и і п ізн іш е. ïx п и с ь м е н н и к н е р ід к о о б ’ед н у вав у ц іл і ц и кли : И з п у т е в ы х за м е т о к , 1852-1862; Ч ум аки, 1857; Ч ет ы рее вр е м е н а г о д а у к р а и н с к о й о хо т ы , 1859; П и с ь м а и з-за гр а н и ц ы , 1867-1873. Н а р и с и п и с ь м е н н и к а м а ю т ь б е з п о с е р е д н ю д о т и ч н іс т ь до х уд ож н ьоі' л ітер а т у р и , а д ж е в н и х о р г а н іч н о п о е д н у ю т ь с я р е а л н и й м а т е р іа л і х у д о ж н ій ви м и сел , а п с и х о л о г іч н і х а р а к т е р и с т и к и гер о ів с у п р о в о д ж у ю т ь с я п о ш и р е н и м к о м е н т а р е м о п о в ід а ч а2 . У с і ф ак ти , я к і Д а н и л е в с ь к и й п р е д с т а в и в у ц и х т в о р ах , б у л и р еа л ь н и м и : п и с ь м е н н и к аб о б у в б е з п о с е р е д н ім у ч а с н и к о м п о д ій3, аб о в ід т в о р и в і'х н а п ід с та в і р о з п о в ід е й ін ш и х р е а л ь н и х с в ід к ів ч и п о д е к у д и р ізн и х д ж е р е л і ф актів. А в т е н т и ч н іс т ь ст о су ет ься , й оп и сів, щ о в ід тв о р ю в а л и зо в н іш н ю д ій с н іс т ь , х а р а к т е р и с т и к и к о н к р е т н и х о сіб , а т а к о ж ак ц ій , ан ек д о т ів , зв іт ів п р о р ізн і в и п а д к и т о щ о . У се це с в ід ч и т ь п р о те, щ о ав т о р п р е д с т а в л я в ф а к т и з ж и ття. Д о в а ж л и в и х р и с н а р и сів Д а н и л е в с ь к о г о н ал еж ат ь т а к о ж д о в ір а д о перед ан оі' ін ф о р м а ц л т а ак т у а л ь н іс т ь • 4 к о н к р е т н о го зм іс т у н ар и сів . В о сн о в і зм іс т у н а р и сів Г. Д а н и л е в с ь к о г о б у л и д о л і р еа л ь н о іс н у ю ч и х л ю д ей , і'х п ер ек о н ан н я , в ід ч у ття , п р а к т и ч н а д іял ь н ість . Т о м у п и с ь м е н н и к а ц ік а в и л и п е р е д у с ім л ю д и і і'х сп р ав и , а не л и ш е са м і п р о б л е м и ч у м а к ів я к т ак и х . Ц е в и х ід н а к о н ц еп ц ія, я к у

2 K. Koźniewski , Reportaż, “Prasa Współczesna”, Łódź 1957, z. 2, c. 110; J. T. Browne, A Book o fNunñction, New York 1960, c. 2;

3 Cz. Niedzielski, Reportaż, [w:] Literatura polska. Przewodnik encyklopedyczny, Warszawa 1985, t. II, c. 280 - 282;

(4)

н а зи в а ю т ь н а р и со в о ю (й д еться п ро те, щ о д а н а г р у п а л ю д е й (н ап р и к л ад ч у м ак и ) п р е д с т а в л е н а у р е а л ь н и х і к о н к р е т н и х с и т у а ц ія х )5. З а за га л ь н о в и зн а н и м и у п о л ь с ь к о м у л іт е р а т у р о зн а в с т в і к р и т е р ія м и т е м а т и ч н о го п о д іл у н а р и с ів 6, Ч ум а ків Г. Д а н и л е в с ь к о го м о ж н а в ід н е с т и д о с о ц іа л ь н о -п о б у т о в и х н а р и сів з ел е м е н т а м и о п и сів п о д о р о ж ей . Т ом у, з а р о с ій с ь к о ю д о сл ід н и ц е ю С в ген іе ю Ж у р б ін о ю 7, ïx м о ж н а б у л о б в в а ж а т и к о н г л о м е р а т о м х у д о ж н ь о г о н а р и су т а о п о в ід а н н я , н а р и су п ро л ю д и н у , а т а к о ж п р и го д н и ц ь к о -к р а е зн а в ч о го н ари су. З а к о н ц е п ц іе ю Я ц к а М а зя р с ь к о г о 8, ч у м а ц ь к и й ц и к л Д а н и л е в с ь к о го м о ж н а в в а ж а т и п о е д н а н н я м п р и го д н и ц ь к о го н а р и су (з в и р а зн и м х о д о м діі' о к р е с л е н и х а к т и в н о ю п р и с у т н іст ю н ар и су , в іл ь н о в к л ю ч е н и м и у д ію с ю ж е т у р о зб у д о в а н и м и а к ц ій н о -д и гр е с и в н и м и а н е к д о т а м и і з в ’я зк а м и о п и с о в о го х ар а к т е р у , а ч а с о м і д и с к у р с и в н о го ) й с е р е д о в и щ н о го ц и к л у (у н а р и с а х п е р е в а ж а е о п и с о в о -х а р а к т е р и ст и ч н и й з в ’я зо к , у я к о м у д ія е д о с и т ь н е в и р азн о ю , а н а т о м іс ть е б аг а т о к о м е н т а р ів і д о си ть точноі' ін ф о р м а ц и ). Г. Д а н и л е в с ь к и й зб а га т и в с в ій ц и к л н а р и сів п р о ч у м а к ів в л а с ти в о ст я м и , п р и т а м а н н и м и м а л ій ф о р м і опи совоі' п р о зи , щ о м іс т и л а ц іл и й р я д е т н о г р а ф іч н и х т а р е г іо н а л ь н и х е л ем ен тів , - р и с а м и т а к зв а н и х „ф ізіо л о гіч н и х н а р и с ів ”. Ц е й ви д р озп овід н оі' п р о зи , я к а в и н и к л а у Ф ран ц іі’ в 30- х рр. X IX ст., с т ав у Росіі' д о с и т ь п о п у л я р н и м ж а н р о м , к о т р и й р а зо м із п р о зо ю р о с ій с ь к о го р е а л ізм у в ід о м и й у л іте р а т у р о зн а в с т в і п ід н а зв о ю „натуральноі' ш к о л и ”9. Ч у т л и в и й н а л іт е р а т у р н і в п л и в и Д ан и л е в с ь к и й , я к і б агато

5 H. Brücher, Reportage und Porträt in der sozialistischen Presse, Berlin 1963, c. 45; Polewoj, Reportaż w gazecie, W arszawa 1954 c. 4;

6 Cz. Niedzielski, op. cit.;

7 Я. Журбина, Искусство очерека, Москва 1957, c. 219; 8 J. Maziarski, Anatomia reportażu, Kraków 1966, c. 91-101;

9 A. Semczuk, Literatura lat 1843-1855. Charakterystyka okresu, [w:] Historia literatury rosyjskiej pod red. M. Jakóbca, Warszawa 1976, t. I, c. 662 - 664;

(5)

Укратські чумаки в репорт аж ах Григорія Данилевського 19 ін ш и х п и с ь м ен н и к ів і к р и ти к ів , у в аж ав , щ о п и с ь м ен н и ц ь к а п р ац я м а е б у т и с п ів м ір н а п р и н а й м н і н а у к о в ій п р ац і, в в а ж а ю ч и п р и ц ьо м у , щ о д о п е р ш о ч е р го в и х за в д а н ь п и с ь м е н н и к а м а е н а л е ж а т и д о с л ід ж е н н я і о п и с реальноі' д ій сн о ст і. В и х о д я ч и з ц ьо го , п и с ь м е н н и к у Ч ум а ка х в с е б іч н о п р е д с т а в и в т а к е с о ц іал ь н о - п о б у т о в е я в и щ е, я к ж и тт я у к р а ш с ь к и х ч у м а к ів , д ета л ь н о о п и с а в ш и ц е й к о л ек ти в , м іс ц я й о го п е р е б у в а н н я . С ю ж етн і п е р и п е т п ц и к л у п и с ь м ен н и к п р е д с т а в и в згід н о з в и м о г а м и ж а н р у 10; р о з п о в ід ь в е д е т ь с я від ім ен і о п о в ід ач а, к о т р и й ч а с о м „ п е р е в т іл ю в а в с я ” у д о сл ід н и к а -п р и р о д о зн ав ц я , щ о „ с п е ц іа л ізу в а в с я ” у в и в ч е н і і о п и сі н а т у р а л ь н о г о с е р е д о в и щ а л ю д и н и . В о д н о ч а с ф ізіо л о гіч н и й ш к іц я к ж а н р л іт е р а т у р и 11, щ о в ід д зе р к а л ю в а в п ев н і настроі' і за д о в іл ь н я в ч и т а ц ь к і п о тр еб и , не зо в с ім в ід п о в ід а в за п и т а м м о л о д о го Д а н и л е в с ь к о г о . П и с ь м е н н и к п р а г н у в п е р е д у с ім п р е д с т а в и т и ш и р о к о м у за г а л у а к т у ал ь н і п р а в д и в і п од іі, р е а л ь н і я в и щ а с у с п іл ь н о го ж и ття , п е в н и м ч и н о м д о к у м е н т у ю ч и ïx 12. З о г л я д у н а с п о с іб п р е д с т а в л е н н я ф ак т ів у н а р и с а х Г. Д а н и л е в с ь к о го п р о ч у м а к ів п е р е в а ж а ю т ь ф р а гм е н т и ін ф о р м а ц ій н і, зате м ен ш е е л е м ен т ів „ п р е д с т а в л я ю ч е -сц е н іч н и х ” . Ц е зу м о в и л о п е в н и й с и н т е з р із н и х с т и л іс т и ч н и х п р и й о м ів : від п р о т о к о л я р н о -о п и с о в о го п р е д с т а в л е н н я д о д и с к у р с и в н о г о і п р о к о м е н т о в ан о го ф р а гм е н т у т а е л е м ен т ів ч и с т о x у д о ж н ь о ï с т и л іза ц и . В а ж л и в у р о л ь у ц и х т в о р а х в ід іг р а е о д и н и ц я ст р у к т у р и са м о г о тек сту , се б т о „ п р е д с т а в л е н н я ”13, в и сл о в л ен н я , я к е м а е зд а т н іс т ь в и к л и к а т и п о яв у у с в ід о м о с т і ч и т а ч а в ід т в о р ю ю ч о ï у яв и , ч о м у сп р и я ю ть ч іт к і т а с т и сл і р е ч е н н я , щ о п ід п о р я д к о в а н і за в д ан н я м ін ф о р м у в а н н я , п р е д с та в л е н н я, к о м ен ту в ан н я . Ін ф о р м а ц ій н і ч и с т ат и с т и ч н і ф р а гм е н т и с в ід ч а т ь про

10 J. Bochórz, Szkic fizjologiczny, [w:] Literatura polska..., op. cit., t. II c. 662-664; 11 J. Bochórz, Fizjologie, [w:] Poszukiwanie realizmu, Gdańsk 1972 c. 182;

12 Про аутентичність подій відповідних нарраторському повідомленню, розважае позиція: E. Kisch, Jarmark sensacji, Warszawa, 1957 c. 169;

(6)

об е к т и в ізо в а н и й с п о с іб п р е д с т а в л е н н я ф актів, щ о п р а в д а ч аст о зо в с ім п о зб а в л е н и х к о н к р е т н и х з о в н іш н іх р и с. В о д н о ч а с Г. Д а н и л е в с ь к и й , я к п р ав и л о , не н а в о д и т ь ш и р о к и х х а р а к т е р и с т и к ч и р о зг о р н у т и х п о в ід о м л е н ь п р о подіі'. Д л я н ь о го в а ж л и в і сам і ф ак ти , я к і зн а х о д я т ь с я у в за е м н и х л о г іч н и х з в ’язках: Но ничто не сравнится с переносчивостью собственно чумацких волов. Какова должна быть их сила, когда от ранней весны вплоть до поздней осени они возят на себе по 50 и 60 пудов тяжести на парном возу, совершая в это время, в три конца, в Крым или на Дон и обратно 2000 верст, и ещё в промежутках по две и по три недели таскают на себе плуг14. В ін ф о р м м а ц ій н и х ф р а гм е н т а х д іе п р и н ц и п и к он крети зац іі' п о в ід о м л е н н я : ф а к т и у п о р я д к о в у ю т ь с я за л е ж н о в ід п о д ій і о б ’е д н у ю т ь ся ч а с о м або б л и зь к и м д о „ д ія л ь н о с т і” п о р я д к о м о п и с у : Отзимовавши и откормивши волов, он (багатий чумак.- Л. М.) с весны нанимает по клочкам у соседних поселян десятин сто земли; пользуясь обилием скота и рабочих рук, в неделю с небольшим вспашет эту землю, засеет и заборонит. Тогда уже и посылает возы (...) с заранне сторгованною кладью в путь. Обоз его отвезет (... ) на юг кладь, навалит на подводы соли и рыбы и на косовице опять приходит домой (с. 173). В с т а т и с т и ч н и х т а д и н а м іч н и х е п ізо д а х ц и к л у н а р и с ів м аем о с п р а в у не з п о в ід о м л е н н я м . Ц и м с а м и м ф о р м а р е п о р т а ж у у Г. Д а н и л е в с ь к о го н а б л и ж а е т ь с я д о ж а н р у е с е ів і а ф аб у л я р н и х л іт е р а т у р н и х ф о р м : Вот и сам хутор. Пять или шесть хат в россыпку, торчат по откосам трех оврагов, сошедшихся здесь в один огромный “лог”. Между хатами взбираются на гору и идут к низу сады. На дне лога велеют тремя уступками три пруда, один ниже другого, соединенные плотинами. Огород окружают их влажные бока (с. 176). З а в д я к и п ер е в а зі в н а р и сі п р е д с т а в л е н и х ф ак т ів з п р и к м е т ам и діі' о тр и м у ем о с ю ж е т н у ф о р м у , н а б л и ж е н у д о о п о в ід ан н я: Пока хазяйка готовит последний обед, хозяин отмеривает в амбаре на 14 Г. Данилевський, Чумаки, [w:] Полное собрание сочинений в 24 - х томах, Санкт-Петербург 1901, т. ІІІ, с. 154. В наступній частині статті будуть безпосередньо зазначені лише сторінки;

(7)

Украінські чумаки в репорт аж ах Григорія Данилевського 21 дорогу зарание припасенных сухарей, муки, пшена, сала, соли и дегтю для колес. Заскрипели ворота. Волов поят из студеной криницы с особою заботливостью. Мажут оси. Соседи и окрестные приятели сходятся смотреть на проводы (с. 176). Ф ак т и -р о з д у м и ф ік с у ю т ь го т о в і у за га л ь н е н н я о д и н о к и х я в и щ і си ту а ц ій , п р е д с т а в л е н и х у н ар и сі, м істя т ь і'х о б гр у н ту в ан н я , н а в о д я т ь на п ев н і в и с н о в к и і о ц ін ки , о зн а ч а ю т ь н ая в н іст ь загальноі' п р о б л е м и в ч а с т к о в о м у оп и сі: Украинская степь, воспетая Гоголем, в последнее десятилетие сильно изменилась. Это уже не то пустынное раздолье, по которому когда-то ехал Тарас Бульба (...). Там, где ещё за восемьдесят лет назад (...) правительство предписывало губернаторам иметь крепкую предосторожность от татар и запорожцев (...), - там ружье сменилось уже косою, пушка плугом, а пустыня стала вспаханным и засеянным полем. Степь по всем направленням уже изрезана столбовымии проселочными дорогами. (...). Степь, дикая украинская степь, становится просто тихим русским полем (с.179-180). К р ім с ц е н „ ч и с т о го ” ти п у, я к і м о ж н а в ід н е с т и д о одніеі' із за зн а ч е н и х ви щ е груп , в Ч ум а ка х н ая в н і т а к о ж „ м іш а н і” сц ен и , о б е д н у ю ч і ф р ази , я к і в и к о н у ю ть р ізн і функціі', у т в о р ю ю т ь ск л а д н і гр у п и зн ач е н ь. О к р е с л и т и ф у н к ц ію кож ноі' с ц е н и д у ж е ск л ад н о , н а в іть н е м о ж л и в о . С т о с о в н о ц и х н а р и с ів т о ч н и м е т в е р д ж е н н я , щ о Г. Д а н и л е в с ь к и й в о д н о ч а с в и с т у п а е у т р ь о х іп о с т а с я х - в л асн е ав т о р а, о п о в ід а ч а і р е п о р т е р а 15. Т о м у о т о то ж н е н н я Д а н и л е в с ь к о го з о п о в ід а ч е м т а р е п о р т е р о м ц іл к о м в и п р ав д ан е, а а н а л ізо в а н і н а р и с и м о ж н а в в а ж а т и д о д а т к о в и м д ж е р е л о м ін ф о р м а ц іі (до р еч і, н е зазначеноі' в б іо г р а ф іч н и х д а н и х п и сьм ен н и к а) п ро а в т о р а Ч ум аків. Ц і т в о р и не за п и с ан і в ж о д н о м у щ о д е н н и к у п и с ь м е н н и к а 16, х о ч а зм а л ь о в у ю т ь с п р ав ж н і подіі', в я к и х ав т о р б р ав у ч аст ь . Д у м аю , щ о це п о в ’я за н о із в ід с у т н іс т ю в н а р и с а х ш и р о к о р о зб у д о в а н о г о зап и су п о г л я д ів Г.

15 J. Maziarski, op. cit., c. 43-66. Так само вважае J. Rytel в праці: “Pamiętniki” Paska na tle pamiętnikarstwa staropolskiego, Wrocław - Warszawa - Kraków 1962, c. 82;

16 J. Trzynadlowski, Struktura relacji pamiętnikarskiej, [w:] Księga pamiątkowa ku czci Stanisława Pigonia, Kraków 1961;

(8)

Д а н и л е в с ь к о го , о с о б и с ти х зізн ан ь, в н у т р іш н іх п ер ек о н ан ь . Р о зп о в ід ь , о тж е, не с к о н ц е н т р о в а н а н а х о д і й а н а л ізі вл асн о го ж и т т я п и сь м ен н и к а . Ц и к л н а р и сів Г. Д а н и л е в с ь к о го Ч ум аки с т в о р ен и й н а о сн о ві ч о т и р и м іс я ч н о ï п о д о р о ж і. У ц ю п о д о р о ж Д а н и л е в с ь к и й (разом з ін ш и м и п и с ьм ен н и к ам и ) п о ïx а в 1856 р. В ін м ав д о р у ч е н н я М ін іс т е р с т в а м о р с ь к и х с п р ав в и в ч и т и у м о в и ж и т т я л ю д ей , щ о п р о ж и в а л и н а п ів д е н н о м у у зб е р е ж ж і Росій ськоі' імперіі'. П и с ь м е н н и к в ід в ід а в А зо в с ь к е м оре, о к о л и ц і г и р л а Д н іп р а і Д о н у . Н а г р о м а д ж е н и й в е л и к и й ф а к т о гр а ф іч н и й м атер іа л , зб а га ч е н и й о с о б и с т и м и п е р е ж и в а н н я м и авто р а, я к і за л и ш и л и с я у й о го п а м ’я ті з ч ас ів п о с т ій н о го п р о ж и в а н н я в У к р аін і, і зн а й ш л и св о е л іт е р а т у р н е в т іл е н н я у зга д а н о м у ц и к л і н ар и сів , щ о п о б а ч и л и с в іт у ж е н а с т у п н о го (себто 1857) р оку. Ц и к л Ч ум аки, я к и й м а е п ід за го л о в о к З з а п и с о к п р д о р о ж і 1 8 5 6 р о к у п р о х а р а к т е р і зви ч а і' у к р а ін с ъ и х ч ум а ків, с к л а д а ет ь с я із ч о т и р ь о х н ар и сів , у я к и х зм а л ь о в а н о ж и тт я у к р а ш с ь к и х к р іп аків, щ о ізд и л и н а во зах , за п р я ж е н и х в о л ам и , і п р о д а в а л и р ізн і п р о д о в о л ь ч і то в ар и . З а Г. Д а н и л е в с ь к и м , ч у м а к - це: (...) член общей семьи, потому что собственно не составляет отдельной касты, а принадлежит к другим сословиям края: к государственным и помещичьим крестьянам, военным поселянам и колонистам. Среди сел он заметен только издерка по своей зажиточности и устранению от общих дел (с. 143). Т во р и , щ о в х о д и л и д о ц и кл у, б у л и у п о р я д к о в а н і в ід п о в ід н о до ч асовоі' д о м ін а н т и , в и р а зн и к о м якоі' б у л и п о р и р о к у - від з и м и д о осе н і. Ц е й п е р іо д і е „ч а с о в и м и р а м к а м и звітноі' с и т у а ц п ”. Ін ш и м и с л о в ам и , н о в е л іс т о в і - д л я н ак о п и ч е н н я м а т е р іа л у - п о т р іб е н б у в л и ш е в и б р а н и й м о м е н т п е в н о го ч асу , я к и й і зн а й ш о в с в о е в ід д зе р к а л е н н я в д а н о м у т в о р і17. Т а к а к о м п о зи ц ія е в ід о б р а ж е н н я м ц и к л іч н о п о в т о р ю в а н и х е т ап ів ж и т т я го л о в н о го гер о я, щ о в и зн ач ал и ся , з о д н о го б о ку , й о го п р о ф есіею , а з д р у го го - „ к а л ен д а р ем с т е п у ”.

(9)

Укратські чумаки в репорт аж ах Григорія Данилевського 23 П и с ь м е н н и к п о к а за в ч у м а ц ь к у д ій с н іс т ь с е р е д и н и 1850-х р о к ів , се б т о зо с е р е д и в св о ю у в а гу на з а к л ю ч н ій ф азі са м о го іс н у в а н н я ч у м а ц т в а я к я в и щ а. Ц е б у л и ч аси , к о л и за л ізн и ц я п о с т у п о в о с т а в а л а о с н о в н и м з а с о б о м п ер есу в ан н я, в и т іс н я ю ч и м а л о р у х л и в і ч у м а ц ь к і м аж і. А зі з н и к н ен н я м ч у м а к у в а н н я щ езл о і о р и гін а л ь н е , х а р а к т е р н е д л я п ів д е н н и х р а й о н ів У к р а ін и , я в и щ е з у с ім а с в о ім и р е а л ія м и й р о м а н т и к о ю , ш о н а г р о м а д ж у в а л и с я д е с я т и л іт т я м и й д ес я ти л іття м и . А в т о р п р о т я го м ч о т и р ь о х м іс я ц ів (точн іш е, у п р о д о в ж к ін ц я в е с н и - л іт а 1856 року) б у в б е з п о с е р е д н ім с в ід к о м та у ч ас н и к о м б а г а т ь о х о п и с а н и х у н а р и с а х п о д ій . Б іл ь ш іс ть з н и х м а е а к т у а л ь н и й зм іс т, н а щ о в к а зу е п евн е ч ас о в е с п ів с т а в л е н н я „ м іж д іею і [...] ч а с о м р о зп о в ід і п р о ц ю д ію ”18. Ін ш і ф а к т и п и с ь м ен н и к від т в о р и в з а д о п о м о г о ю ін ф о р м а ц ій в ід б е з п о с е р е д н іх свід к ів . У п е в н и х в и п а д к а х Д а н и л е в с ь к и й п о к л и к у в а в с я т а к о ж та іс н у ю ч і д о к у м е н т и , р о зм о в и , зу с т р іч і, я к і (н ерід ко ц іл к о м ви п ад к о во ) т р а п л я л и с я з о к р е м и м и ч у м ак ам и . Ц ік а в о , щ о д л я то го , ш о б д о в е с т и п р а в д и в іс т ь с в о іх слів, Д а н и л е в с ь к и й н а зи в а в п р ізв и щ е сп ів р о зм о в н и к а . О сь о к р е м і з ни х: А н д р ій С ізо н - б а г а т и й ку р к у л ь, я к и й б у в ч у м а к о м (с. 173­ 174), Р о м а н Б а л а б у х а - за с н о в н и к ст еп о в о го х у т о р а (с. 162-163), П а в л о Б о б р и к - в и н я т к о в о ч ес н и й , б ід н и й ч у м а к (с. 175), Іван С о л о н іц а - ч у м ак , я к и й і'здив з т о в а р о м а ж д о В а р ш ав и (с. 189), Т и х о н В е р б и ц ь к и й , К о п и л ец ь -К о н о в а л е н к о и - ч у м а к и , я к и х авто р з у с т р ів у п р и д о р о ж н ій к о р ч м і (с. 182). Ч а с о м п ід ч а с р о зм о в и м о ж н а б у л о п о ч у т и й ін ш і п р ізв и щ а в ід о м и х ч у м ак ів , зо к р е м а к о л и ш н ь о го за п о р о ж ц я М и к и т и К о р ж а 19 (с. 139), в ід о м о го 18 Ibidem, c. 34; 19 Микита Корж (1731 - 1835) - козак, відомий своіми захоплюючими розповідями (передусім про Запорізьку Січ), які були опубліковані в 1842 р. в книжці: (Устное повествование бывшего запорожца N. L. К. - Ustna opowieść byłego Zaporożca N. L. K. - власний переклад заголовків Л. М ./ Данилевський неправильно вжив ім’я чумака, замість „Никита” вжив „Міколай” (Николай) - Энциклопедический словарь под ред. К. К. Арсенева и Ф. Ф. Петрушевского, С. - П. 1895, т. XVI, c. 250.

(10)

п р о в ід н и к а ч у м а ц ь к и х к а р а в а н ів Ш п а к а (с. 134) т а ін. С во ю ін ф о р м а ц ію Г. Д а н и л е в с ь к и й д о с и т ь ч а с т о „ п ід п и р а в ” і „сл о в о м п и с а н и м ”. Т ак, д е я к і д ан і в ін у зя в із Іс т о р іі Н о в о і С ічі, а б о о с т а н н ь о го к о ш а з а п о р о зь к о го А п о л л о н а С к а л ь к о в с ь к о г о2 0, я к и й с е р ед ін ш о го о п и с ав б агат о с т а р и х т о р го в и х ш л я х ів У к р а ін и т а З а п о р о ж ж і і н а ïx ф о н і п р е д с т а в и в д о л ю к о л и ш н іх ч у м а к ів (с.134). Ц і ін ф о р м а ц п п и с ь м е н н и к д о п о в н и в н а о сн о в і у к р а ін с ь к о го л іт о п и с у К о р о т к и й о п и с М а ло і' Р о с іі з 1 5 0 6 по 1 7 7 0 р і к (о п у б л ік о в ан и й 1777 р. (с. 135), сучасн оі' газетноі' інф орм аціі' (с. 136), п о в ід о м л е н ь ханськоі' о х о р о н и в ід 1764 р о к у (с. 137), згадан оі' о п о в ід і М и к и т и К о р ж а2 1, с у п л ік и з 1755 р о к у , нап исаноі' за п о р о зь к и м в ій с ь к о м д о ц а р и ц і С л и за в е т и (с. 136), ін ф о р м а ц іі н е в ід о м о го „л іто п и сц я у к р а ін с ь к и х с т е п ів ” (с. 138), ак р е д и т о в а н о го п р и к р и м с ь к о м у х а н о в і ф р а н ц у зь к о г о к о н су ла, я к и й 1788 р. о п и с ав т о р гів л ю н а п ів д н і Р о с п (с. 136) то щ о . Я к п и с ь м ен н и к , Г. Д а н и л е в с ь к и й зв ер н у в у в а г у т а к о ж н а у с н у п о е т и ч н у т в о р ч іс т ь н ар о д у , к о т р и й т а м п р о ж и в ав , н а в о д я ч и д ея к і ïï ф р а гм е н т и із відом оі' п р ац і М . К о с т о м а р о в а2 2 О б и с т о р и ч е с к о м з н а ч е н и и р у с с к о й н а р о д н о й п о э зи и (1884) (с. 138), а у к о р о т к и х в ід с т у п а х в и к о р и с т о в у в а в у р и в к и із х у д о ж н іх т в о р ів М . Г о г о л я та О. П у ш к ін а (с. 79, 97). З н а й о м л я ч и ш и р о к е к о л о ч и т а ч ів із ч у м а ц ь к и м сер е д о в и щ е м , 20 Аполон Скалковский (1808-1899) - російський і украінський історик, який в реакційних творах оцінював козацтво і рух гайдамаків, автор праць: Хронологическое обозрение истории Новороссийского края, 1835 (Chronologiczny przegląd historii Noworosyjskiego kraju), Наезды гайдамак на Заподную Украину в XVIII столетти 1733 - 1768, 1845 Najazdy Hajdamaków na Zachodnią Ukrainę w XVIII stuleciu 1733 - 1768). Був творцем, забутих сьогодні оповідань у дусі В. Скотта Братья Искупители (Bracia Odkupiciele), Хрустальная балка (Kryształowa belka), Мамай (Mamaj) - переклад заголовків

мій - Л. М.; 21 Дивися коментар N 19; 22 Микола Костомаров - автор, між іншими, таких праць: Богдан Хмельницкий и возвращение южной Руси к России (1857), Бунт Стеньки Разина (1858). Один з перших украінських літературних критиків, поет (Украинские баллады, 1839), автор оповідань: Сын (1865), Сорок лет (1840);

(11)

Украінсъкі чумаки в репорт аж ах Григорія Данилевського 25 й о го с в о ер ід н іс тю , р а д о щ а м и і п р о б л ем ам и , п и с ь м ен н и к в ід к и н у в к о л и ш н ій в а р іа н т ін тер п р етац іі' п о х о д ж е н н я н а зв и ц и х л ю д ей , я к и й п о л я га в у б е з п о с е р е д н ь о м у з в ’я з к у ціеі' н а зв и із ф ак т о м п е р е в е зе н н я н и м и з К р и м у б а к т е р ій ч у м и . Г. Д а н и л е в с ь к и й о д н о ч а с н о с т в ер д и в , х о ч а зр о б и в це не д о с и т ь у м о т и в о в а н о , щ о сл о в о „ ч у м а к ” м а е т у р е ц ь к е п о х о д ж е н н я . О д н а к н а й в аж л и в іш и м д л я а в т о р а б у л о о п и с ат и ж и т т я „героів с т е п у ” я к о м о г а д ет а л ь н іш е , а т о м у в ін зак о н о м ір н о р о зп о ч а в св о ю п р а ц ю від с п р о б и з ’я с у в а т и о к р е м і а с п е к т и п о х о д ж е н н я ч у м а к ів і в с т ан о в и т и і'х б л и зь к іс т ь із к о зак ам и . О д н а к у д а н о м у п и тан н і Г. Д а н и л е в с ь к и й не б у в ц іл к о м о р и гін ал ь н и м , ад ж е він в и к о р и с т о в у в а в п е р е д у с ім в ід о м і т е з и зі згаданоі' в и щ е п р ац і М. К о с т о м ар о в а і, я к і ц е й іст о р и к , д ій ш о в д о ви сн о в к у , щ о ч у м а к - це с п а д к о е м е ц ь т р а д и ц ій л и ц а р с ь к о г о к о зац тва, я к и й п р о д о в ж у в а в іс н у в а т и вж е не за в д я к и зброі', а за в д як и зн а р а д д я м прац і: Казака вывела к деятельности потребность народная: а чумака произвели положение Малороссии, общественные нужды и народный дух. Настали времена другие. Сабля заменилась косою, пушка плугом. Но Молороссия (...) могла ли вмещать в себе людей, которые бы мирно обрабатывали скромный уголок и не разлучались бы дальше ближнего ручья? Мог ли малороссийский народ, разыгравшый такую шумную трагическую роль, забыть её вдруг? От этого, прежде, чем казак обратился в „поселянина”, он стал „чумаком” и „бурлаком”. Чумак по занятиям мужик, по духу казак. (...) Чумак находит какую-то славу в своих путешествиях (c. 138-139). Р о зп о ч и н а ю ч и л іт е р а т у р н у п р а ц ю н ад ч у м а ц ь к о ю іс т о р іею п ід к ін е ц ь іс н у в а н н я ц ь о го я в и щ а, Д а н и л е в с ь к и й в о д н о ч а с п р агн у в о г л я н у т и й о го із позиціі' ш ирокоі', п о н ад столітньоі', п ер сп ек ти в и . П и с ь м е н н и к п е р е к о н л и в о д о в о д и т ь , щ о ч у м а к е п р я м и й н а щ а д о к ко зак а, а в п ів д е н н и х р а й о н а х У к р а ін и ч у м а к и б у л и ч и м с ь с е р е д н ім м іж о зб р о е н и м в о ін о м -к о за к о м і о с іл и м н а зе м л я х се л ян и н о м . Щ о п р а в д а , у с т а р о д а в н іх „ч у м а ц ь к и х г н із д а х ” (так п и с ь м е н н и к н а зи в а в села, в я к и х п р о ж и в а л и в и к л ю ч н о с ім ’і' ч у м ак ів) не о б р о б л я л и зем л і, а ж ін к и л и ш е в и р о щ у в а л и с в ій с ь к у п ти ц ю , зо р а т и аб о за с ія т и х о ч а б н а й м е н ш и й ш м а т о ч о к зем л і в в а ж а л о с я га н е б н и м в ч и н к о м . О д н а к - із п л и н о м ч а с у і

(12)

зб а га ч е н н я м о к р е м и х п р е д с та в н и к ів ціеі' своерідн оі' проф есіі' - щ о р а з в и р а зн іш е п о ч ал а в и я в л я т и с я м а т е р іа л ь н а н е р ів н іст ь с ер ед ж и те л ів п ів д е н н о у к р а ш с ь к и х х у т о р ів і сл о б ід . Б аг а т іш і ч у м а к и св о е д а в н е д ж е р е л о д о х о д у п о е д н у в а л и з н о в и м и , - уж е б ез п о с е р е д н ь о п о в ’я за н и м и із зем л ею ; с т а л и в л а с н и к а м и б аг а т ь о х за п р я г ів , п р и зн а ч е н и х д л я п е р е в о зу т о вар ів. Ц ю с и т у а ц ію авто р о ц ін и в н е гат и в н о , ад ж е в о н а с п р и я л а п о в с т а н н ю н еви дом оі' лініі', щ о д іл и л а це с е р ед о в и щ е, б у л а п р и ч и н о ю п о в іл ь н о го зн и к н е н н я „к ар ав ан ів у краін ськоі' п у с т е л і”, п р и ч и н о ю в и к о р и с т о в у в а н н я б ід н іш о го ч у м а к а б агат ш и м , я к о го п и с ь м ен н и к н азв ав ку р к у л ем . Ц е й багач : (...) уже обленился, сам (...) не идёт со своими волами испитывать долгий путь и всякие дорожные невзгоды и беды, а держит для этого человек двадцять и сорок в год работников по найму, рассчитывает копейку (... ) и только откладывает барыши (c. 173). Д а н и л е в с ь к и й н а в о д и т ь т а к о ж к о р о т к у х а р а к т е р и с т и к у то р гівл і, я к у в е л и за п о р о ж ц і і ч у м ак и . П и с ь м е н н и к зазн а ч а в , щ о в о н а в ід б у в а л а с я не л и ш е у м е ж а х імперіі', а й о б ій м а л а Т у р е ч ч и н у , Г р е ц ію т а П о л ь щ у і д іл и л а с я н а су х о п у т н ю і м о р ськ у . Н а п о ч а т к у в и н и к н е н н я ч у м а ц т в а і'х „ к а р а в а н и ”, ч е р е з сл аб о р о зв и н е н у т о р гів л ю в Росіі', в и р у ш а л и в о с н о в н о м у д о К р и м у . Т а к і ч у м а ц ь к і в о зи б у л и з а в а н т а ж е н і л и ш е ч ас т к о в о , а сам і ч у м а к и в е зл и п е р е в а ж н о го р іл к у і зер н о . З го д о м ц е й а с о р т и м е н т б у в р о зш и р е н и й б ар а н я ч и м ж и р о м , ву гіл л я м , р о с ій с ь к и м и тк а н и н а м и , ш л іф у в а л ь н и м к а м ін н я м , п р е д м е т а м и щ о д е н н о го в ж и т к у тощ о. У св о ю ч ер гу , го л о в н и м п р о д у к т о м , я к и й ч у м а к и за б и р а л и із К р и м у в У к р а ін у , б у л а, зв и ч ай н о , сіль, а з ч а с о м п р и в о зи л и т а к о ж р и б у , гр е ц ь к і і а к е р м а н с ь к і ви н а, с у ш е н і о воч і, р о с л и н н и й ж и р , м и л о , а н ав іт ь с ід л а і зб р о ю . К о ж е н ч у м а к зн ав п р и н а й м н і д в а го л о в н і ш л я х и із У к р а ін и в К р и м , щ о іс н у в а л и с т о л іт т я м и : п ер ш и й , т а к зв а н и й „Ч о р н и й ш л я х ”, вів д о ги р л а Д н іп р а, і ізд и л и н и м ті, х т о т о р гу в а в в о с н о в н о м у р и б о ю ; д р у га д о р о га в ід о м а я к „ М у р а в с ь к и й ш л я х ”. Ц е й ш л я х в л асн е вів д о к р и м с ь к и х п о к л ад ів сол і. О б и д в а т р а к т и

(13)

Украінські чумаки в репорт аж ах Григорія Данилевського 27 п р о л я г а л и ч е р е з м а л о за с ел е н і т е р и т о р и аб о п у стки , а б іл ь ш і гр у п и л ю д ей , к о т р і й ш л и з р із н и х т е р е н ів Р о с и т а ін ш и х краін , зу с т р іч а л и с я у ж е н е д а л ек о від К р и м у . О тож , ч у м а к и у д о р о зі м у с и л и п о к л а д а т и с я л и ш е на в л а с н і с и л и і с а м о с т ій н о д о л а т и п ер е ш к о д и . За с л о в а м и авто р а, не м о ж н а не зг а д а т и то го , щ о ці п е р е в ізн и к и о б ’е д н у в ал и ся у р ізн і т аб о р и , ал е це л и ш е д ея к о ю м ір о ю зм е н ш у в а л о н е б е зп е к у ц и х п о х о д ів . О д н а к н е б е зп е к а не л я к а л а ч у м ак ів , і від в е с н и а ж д о п ізн ь о ï о с ен і ïx м о ж н а б уло зу с т р іт и м а й ж е н а в с іх п р о с т о р а х п ів д е н н о у к р а ш с ь к и х степ ів. Н а р и с и Г. Д а н и л е в с ь к о го ц ін н і п е р е д у с ім с в о ïм зм іс т о м , як и й м а е в е л и к у п ізн а в а л ь н у вар тість. Ч у м а ц ь к е с е р ед о в и щ е, я к е з о г л я д у на с в о ю н е п о в т о р н іст ь і ге р м е ти ч н іс т ь , не н а д то ч аст о б у л о о б ’е к то м п и с ь м е н н и ц ь к о го а н а л ізу загал о м , д о си т ь ст ар ан н о р о зг л я н у т е Г. Д а н и л е в с ь к и м . О д н а к Ч ум аки - це не сухи й , б а г а т и й л и ш е п о д р о б и ц я м и зв іт н а о ч н о го свід к а, а ц и к л т в о р ів , у я к и х м о ж н а в и р азн о в ід ч у т и с и м п а т ію п и с ь м е н н и к а д о с в о ïx гер о ïв , й о го п о гл я д н а н а в е д е н і ф акти . Ц и к л м іс ти ть і б агато а в т о р с ь к и х оц ін о к, с п р о б ін т е р п р е т а ц п к о н к р е т н и х яви щ , ч и с л е н н і с п о с т е р е ж е н н я т о щ о . А л е вон и , о д н ак , н е в и д іл я ю т ь с я з т к а н и н и т в о р у , а вм іл о в п л е т е н і у х ід р о зп о в ід і. В ід та к , ід еею ц и к л у е п о в н и й т е м п е р а м е н т у , б л и зь к и й д о ж и ття, о со б и с то п е р е ж и т и й о п и с я к о іс ь подіі'. Р е п о р т е р п е р е д а е р е т ел ь н о о п р а ц ь о в а н і д р іб н и ц і ж и ття , щ о в и п л и в а л и із й о го в л асн о го 2 3 д о с в ід у . З а х о в а н е в н а р и с а х б а га т с т в о р е а л іс т и ч н о с т і т о р к а е т ь с я о д н а к о в о ю м ір о ю о п и с у в ан о го с е р е д о в и щ а і р о зш и р е н и х о п и сів у кр аін сько і' п р и р о д и , п ей заж ів , н а ф о н і я к и х і б у л и п р е д с т а в л е н і к о н к р е т н і д о л і м е ш к а н ц ів п ів д н я У к р а ін и . В и г л я д ч у м ак а, й ого о д я г ав т о р п о т р а к т у в а в л а п ід а р н о і ч и не к о ж н е п о в е р н ен н я д о ціеі' т е м и за к ін ч у в а л о с я у за г а л ь н ю ю ч и м в и с н о в к о м п ро ін д и в ід у а л ь н і о с о б л и в о с т і ціеі' груп и : Это всё щеголи и лихачи (...). Заломивши на „бакирь” смурую шапку, в белой или чёрной свите до земли на плечах, ходит чумак по базару с

(14)

трубкой в зубах и кнутом в руках. Изредка только махнёт кнутом на торговку, хлеснёт слегка жидка по спине, поздоровается с товарищем, постоит перед загородкою торгуемных волов, да, глянув на свои смазанные дегтем сапоги, сплюнет в сторону и опять принимается курить. Чумак в особенности большой охотник до весенних ярмарок... (c. 168). В о д я зі ч у м а к а п ід ч а с п о д о р о ж і д у ж е п о т р іб н о ю була, за с л о в а м и ав т о р а, со р о ч к а, яку, т а к сам о , я к і р е ш т у од ягу, п р о с о ч у в а л и п е р е д д о р о го ю д ь о г т е м - т е м н о -к о р и ч н е в о ю г у с т о ю р ід и н о ю , я к у о д е р ж у в а л и в п р о ц е сі д и сти л ізац іі' р о зк л а д у різноі' д е р е в и н и і в и к о р и с т о в у в а л и я к а н т и с е п т и ч н и й і п р о т и г р и б к о в и й засіб . Ц е м ал о о х о р о н я т и ч у м а к а в ід ч у м и т а ін ш и х х в о р о б , щ о ч а т у в а л и н а н ь о г о в п о х о д і. Ч у м а к за б и р а в з с о б о ю л и ш е д ві со р о ч к и . В од н ій , п р о с я к н у т ій д ь о гтем , в ін п о д о р о ж у в а в в о б и д в і сто р о н и , не зн ім а ю ч и ïï ані р азу . В н а с л ід о к ц ього: (...) тяжелый, ленивый и загорелый чумак в пути представляет издали какое- то подобие древнего рыцаря, закованного в панцирь и в латы (с. 177). В д р у гу с о р о ч к у ч у м а к а о д я г а л и т іл ь к и то д і, к о л и в ін у м и р а в п ід ч а с п о д о р о ж і. П и с ь м е н н и к зау в аж у в ав , щ о: В смерти чумака в степи много трогательного. Её воспели десятки лучших украинских песен, наравне со смертью казака на чужбине, в бою с врагом, в старинных казацких думах (с. 194). Ц е й ф а к т н е б у в ч и м о с ь о с о б л и в и м , ад ж е, я к т в е р д и в сам авто р , ч у м а к ц іл к о м зай н я в м іс ц е к о зак а. П ід ч а с п о д о р о ж і він б у в ч а с т о ж е р т в о ю н есп од іван оі' см ер ті, а н е р ід к о б у в с в ід к о м то го , я к й ого, щ е ж и в о г о , т о в а р и ш і г о ту в а л и д о п о х о р о н у - в ін б ач и в, я к к о п а л и м о ги л у , а з о гл я д у на те, щ о не б у л о св я щ ен и к а, в и б и р а в з а с п о в ід н и к а о д н о го із с в о іх то в а р и ш ів , я к и й з а перш оі' ж н а г о д и “п е р е д а в а в ” о с о б и с т о п о ч у т і гр іх и д у х о в н ій осо б і. Ін ф о р м а ц ія п ро см е р ть д о х о д и л а д о с ім ’і' л и ш е т о д і, к о л и ч у м а к и п о в е р т а л и с я з п о д о р о ж і, і в о н а ч ас т о б у л а п р и ч и н о ю новоі' трагедіі', ін к о л и н ав іт ь с п р и ч и н я л а д о новоі' д о бровільн оі' ж е р т в и - с м е р т і н ареченоі' п о м е р л о го п ар у б к а. Д е щ о б іл ь ш е у в а г и Д а н и л е в с ь к и й п р и с в ят и в в и г л я д у у к р а ін о к : д р у ж и н , н ар еч ен и х , м а т е р ів і с е с те р ч у м ак ів , ж ін о к вір н и х , г о р д и х і п р а ц ь о в и т и х о д н о ч асн о . П и с ь м е н н и к

(15)

Укратські чумаки в репорт аж ах Григорія Данилевського 29 за х о п л ю в а в с я і'х вр о д о ю , к о л о р и т о м і зі с м а к о м п ід іб р ан и м о д яго м , о д н о ч а с н о п е р е к о н у ю ч и ч и т ач ів , щ о т ак і ж ін к и не б у л и в и н я т к а м и в с т е п а х н ад Д он ом : Высокая, полная с русою косою, шириной в ладонь, а на голове с целою лавкой лент, алых, синих, зелёных и парчевых (...), степенная и гордая (...). Большие серые глаза так и смотрят в душу, а бровки широкие и чёрные, как два подорожних жука, сошлись и не расходятся (...). На плечях зелёная шерстяная кофта, на ногах красные сапожки, на шее пять или шесть ниток мониста, красных и синих гранатов (...) (с. 151). Б а зу ю ч и с ь н а т е о р е т и ч н и х о с я г н е н н я х „ ф ізіо л о г ізм у ”, Г .Д а н и л е в с ь к и й , м а ю ч и п ізн а в а л ь н і амбіціі', п р агн у в в ід к р и в а т и н е зн а н і д л я л іт е р а т у р и я в и щ а, щ о о д н о ч а с н о б у л и і х а р а к т е р и с т и ч н и м и , й т ак и м и , щ о п е р е д а ю т ь д у х еп о х и , х о т ів д а т и х а р а к т е р и с т и к у цікавоі' соціальноі' груп и , я к це р о б и т ь зо о л о г, в и в ч а ю ч и п е в н и й в и д тв ар и н . А в т о р п р а г н у в не д о п у с т и т и д о то го , щ о б п о с т а ті о к р е м и х гер о ів б у л и в ід іб р ан і са м е я к п о о д и н о к і героі' - х о ч а в о н и і м а л и д ея к і ін д и в ід у а л ь н і в л а с ти в о ст і. П и с ь м е н н и к н е о д н о р а зо в о п ід к р е с л ю в а в н е за л е ж н іс т ь с т в о р ю в а н о го у ц ь о м у в ід н о ш ен і о б р азу , в и д іл я ю ч и й о го із загал у п ід о гл я д о м ш в и д к о го зб агач ен н я , в т р а т и м ай н а, сім е й н о го с т ан о в и щ а, зд іб н о ст ей , вр о д и . Ф о р м и т е п е р іш н ь о г о ч а с у в ж и в а ю т ь с я в ід п о в ід н о д о м и н у л о го , щ о с о т в о р ю е в р а ж е н н я п о н а д ч а с о в о го р о зм іщ е н н я д о с л ід ж у в а н о г о я в и щ а 24. П р е д с т а в л е н н я ч у м а ц ь к о го с е р е д о в и щ а з й о го ц и к л іч н о п о в т о р ю в а н и м и іс т о р ія м и ав т о р р о зп о ч а в із н а р и су Зи м а , я к и й р о з п о в ід а е п ро д и в н о з а в м е р л і с л о б ід к и й х у т о р и . Ц е п ер ев аж н о ст ат и ч н і о б р а з и і о зн а ч а ю т ь в о н и ч о л о в ік ів , я к і в зи м к у в ід п о ч и в а ю т ь н а п еч і п іс л я в а ж к и х п о д о р о ж е й і с х о д я т ь з неі' л и ш е д л я то го , щ о б д о гл я н у т и з а в о л а м и а б о в ід го р н у т и с н іг зі ст еж к и , щ о вед е д о ш и н к у . Н е га т и в н і у м о р а л ь н о м у п л а н і л ін о щ і ч у м а к ів не о д е р ж а л и о д н о зн а ч н о го о с у д у п и с ь м ен н и к а , яки й , д б а ю ч и п ро р е а л ь н іс т ь зоб раж ен оі' ситуаціі', не м іг п р о це не

24 W. Skrunda, Aleksandra Baszuckiego dyptyk fizjologiczny „Petersburskie typy”, Slavia Orientalis 1985, nr 3-4, c. 228;

(16)

згад ат и . Д а н и л е в с ь к и й не с х в а л ю в а в т а к и й с п о с іб зи м о в о го ж и т т я ч у м а к ів , ал е о д н о ч а с н о п р о б у в а в ж а р т ів л и в о ст в ер д и т и , щ о л ін о щ і у к р а ін ц я п о х о д я т ь с к о р іш е від н ь о го сам о го , б о в зи м к у ч у м а к н а ч е б т о п р о с т о зл и в а в с я з д о в к о л и ш н ь о ю п р и р о д о ю , щ о в п а д а л а у зи м о в у сп л я ч к у . В о д н о ч а с ав т о р го стр іш е р е а г у в а в н а ін ш у п р и с тр а с т ь ч у м а к ів - д о н ад м ір н о го с п о ж и в а н н я ал к о го л ю , в и к о р и с т о в у ю ч и п р и ц ь о м у х а р а к т е р и с т и ч н і д л я ф ізіо л о гіч н о г о ш к іц у к о м іч н о - с а т и р и ч н і і д и д а к т и ч н і е л е м е н т и 25. Ч у м ак и , я к п е р е к о н у е п и с ь м ен н и к , зн а л и п р о св о ю с х и л ь н іс т ь д о г о р іл к и і н ав іт ь п ід ч а с п о д о р о ж і в и б и р а л и з -п о м іж с еб е о д н о го „ ч е р г о в о г о ”, я к и й м ав с т е ж и т и за ти м , щ о б у с і б у л и твер езі. А л е сп о к у с у д о р о зі б у л о б агато . Д ан и л е в с ь к и й , о п и с у ю ч и в и п а д к и п и яц тв а, п е в н у ч а с т к у в ід п о в ід а л ь н о с т і з а це п е р е а д р е с о в у е в л а с н и к а м к о р ч м , я к і зн а х о д и л и с я п р и ш лях ах . П и с ь м е н н и к зв и н у в а ч у е і'х у т о м у , щ о в о н и „ зм у ш у в а л и ” ч у м а к ів сп е р ш у п и т и го р іл к у зад ар м о , а п о т ім п р о п о н у в а л и напоі' у т ій к іл ь к о с ті, щ о б у л а с п ів м ір н а з в а р т іс т ю п а р и во л ів. К о р ч м ар і д о б р е зн а л и н а т у р у с в о іх го с тей : це б у в ч и не е д и н и й сп о сіб в и д у р и т и з н и х гр о ш і, с п е р ш у за о х о т и в ш и і'х д а р м о в о ю ч ар к о ю , а п ізн іш е зм у с и т и за с т ав и т и с в ій то в ар , зап р яг, во л ів, од яг. Т ак и м ч и н о м , ч у м а к ч ас т о д о си т ь л е гк о т р а ти в у се с в о е м ай н о. А в т о р д о с и т ь д ет а л ь н о н а п и с а в і п ро к о р ч м а р ів -ж и д ів , я к и м ч у м а к и п л а т и л и за к о ж н у п о р ц ію го р іл к и , щ о в ід р азу с т р и м у в ал о і'х в ід н а д м ір н и х в и п и в о к . В о д н о ч а с і'м, н а п р о т и в а г у ін ш и м к о р ч м ар я м , т р е б а б у л о п л а т и т и щ е й за в о д о п ій , к о р м д л я в о л ів і не т іл ь к и за сін о, а й за ви п ас т р ави . Ц ін а за т ак і п о с л у г и зр о ст ал а р а зо м із р о зш и р е н н я м т о р гів л і і зб іл ь ш е н н я м к іл ь к о с т і ч у м ак ів , а т а к о ж у м ір у в ід д а л е н н я к о р ч м в ід за с е л ен и х р ай о н ів . З а г а л о м ч у м а к и ч ас т о м о гл и р о зр а х о в у в а т и л и ш е на р ід к о р о зт а ш о в а н і н а б е р е га х р ік х а т и н а щ а д к ів за п о р о зь к и х ко зак ів - „ зи м о в н и к ів ”. Г о с п о д а р вв а ж ав , щ о в ін б у в з о б о в ’я за н и й за б ез п е ч и т и п о д о р о ж н ім б е з п е к у і і'жу, н а г о д у в а т и во л ів ; адж е

(17)

Украінсъкі чумаки в репорт аж ах Григорія Данилевського 31 зн ав, щ о с л а в а п ро д о б р о го „ зи м о в н и к а ” ш в и д к о р о зх о д и т ь с я. У к р а ін с ь к і ч у м а к и п л а т и л и з а п е р е ізд ч е р е з сел и щ а, ж и т е л і я к и х ч а с т о зм у ш у в ал и і'х б ез п л а т н о п е р е в о зи т и то в ар , щ о н а л е ж а в м іщ ан ам , в и в о зи т и см іття, в о н и м у с и л и п л а т и т и за п е р е п р а в у ч е р е з р іч ку , п е р е ізд ч е р е з м ости . Н а р и с и Г. Д а н и л е в с ь к о го це р о зп о в ід ь п ро су ч асн і й о м у я в и щ а, а т о м у в о н и п р и зн а ч ен і д л я ш и р о к о г о к о л а ч и т ач ів . ïм вл а с ти в е п о е д н а н н я реп о р таж н о і' ф ункціі' з п о я с н ю в а л ь н о ю , щ о п о в и н н о б у л о с ф о р м у в а т и у ч и т ач а п ев н і у я в л е н н я п ро ц ю гр у п у л ю д ей , н а я к і р о зр а х о в у в а в а в т о р 26. В о д н о ч а с д л я більш оі' п е р е к о н л и в о с т і с в о іх с п о с т е р е ж е н ь п и с ь м ен н и к не р а з м у си в п о к л и к у в а т и с я н а м и н у л е. Т ак, п о я с н ю ю ч и , ч о м у ч у м а к и б у л и зм у ш е н і к о р и с ту в а т и с я д о р о га м и , я к и м и ч ас т о ізд и л и л ю д и і п л а т и л и за це в р із н и й сп о сіб , ав то р н а в о д и в р із н і п р и к л а д и про к о л и ш н і гр а б е ж і н а д о р о га х , о с о б л и в о п р о ті, щ о в ід б у в а л и с я н е д а л ек о від К р и м у , а б р а л и в н и х у ч ас т ь б а н д и р о зб ій н и к ів і ж о р с т о к і к о ч івн и ки -н о гаі' - н а щ а д к и в о ін ів Золотоі' О рд и , які у б и в а л и н е п о к ір н и х від р азу , а ін ш и х п р о д а в а л и н а н е в іл ь н и ц ь к и х р и н к а х Т у р еч ч и н і. Ч у м а к и в д о р о гу б р а л и зб р о ю , але б у л и зм у ш е н і б о р о т и с я не л и ш е із гр а б іж н и к а м и , а й з в л а с н о ю вт о м о ю , с п р аго ю , го л о д о м . З а р о б л я л и в о н и н еб агато , бо, ч е р е з с т р а х п ер ед р о зб ій н и м и н а п ад а м и , б р ал и м ал о т о вар у . А л е ті ч аси , я к т в е р д и т ь автор, м и н ули : (...) всё почти пространство южнорусских степей, от весны до поздней осени, в разных направлениях искрещивается странствующими чумаками. Последних ничто не пугает, ни вид пустынной степи, (...) ни вредные ворота приднепровских лиманов (...) Они идут себе шаг за шагом, перенося зной и бури, жажду и голод, в ожидании богатого сбора рыбы и соли (с. 190). О д н а к н а й б іл ь ш и м в о р о го м ч у м а к ів б у л и х в о р о б и . В о н и б у л и н е б е зп е ч н и м и не л и ш е д л я ж и т е л ів сл о б ід , я к і м о гл и р о зр а х о в у в а т и н а д о п о м о г у зн а х а р к и , щ о л ік у в а л а т р а в а м и і ч ар а м и . Ц і ж ін к и б у л и н а с т іл ь к и в ід о м і, щ о д о н и х п ри і'ж д ж ал и з

Cytaty

Powiązane dokumenty

Die Autorin meint, dass man die Interferenz nutzen kann und didaktisch umsetzen, insbesondere „finnische (und schwedische, auch.. englische) Interferenzen […] aufzuzeigen und

Here, a com- parison is displayed between the one-way wavefields obtained via conventional decomposition at depth level z B in black, and the results obtained by using only

Najlepiej zachowany, z kampanii 1981 roku na podstawie imienia eponima Hieroklesa i hipotetycznie zrekonstruowanego imienia producenta Agathoklesa, datowano na okres od połowy I

Floating Production Units Heidrim Field Development I Heidrun Field Development II Loading of Offshore Structures Mudslide Platform Development at SP47 Project Management..

farbiarskiej były Rubia peregrina (źródło pseudopurpuryny) i Rubi a munjista 53. Podsumowując te dane, możemy stwierdzić, że im starsza próbka, tym większa zawartość alizaryny,

Bij deze klappen zijn de compressibiliteit van het water (die door de aanwezig- heid van lucht in het water wordt beïnvloed) en de elasticiteit van de constructie van belang voor

Die maximale kosten van beleidsmaatregelen zijn natuurlijk zeer relevant voor het Ne- derlandse bedrijfsleven, maar wijken hier en daar nogal af van de no-ejfect-levels van

We expect that an in- version scheme, which uses the reflection response as input data, features a better-defined solution space because the objective func- tion to be minimized