Ruslan. R. 2, č. 82 (1898)

Ч. 82. Львів, Середа дня 15 (27) цьвітня 1898. Річник II.

Передплата

ж» »РУСДАИА« в м о е т : в Австрм:

цїлжй рік . . . 12 р. жв.

пін року . . . 6 р. ав.

чверть року . . 8 р. ав.

місяць . . . . 1 р. ав.

За границею:

нж цілий рік . . 20 рублів або 40 франків на пів року . . 10 рублів вбо 20 франків Поодиноке число по 8 кр. ав.

і - —.---— ---

«Вврвеш ми очв і душу ми вирвеш: а не вовьмеш милостж і віри не возьмеш,

•о руске ми серце і віра руска.« — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевичв.

Виходить у Львові щ о дня крім неділь і руских сьвят 2 гад. 8-ій пополудня.

Редакция, адмінїстрация і експедиция «Руслана» під ч. 9 ул. Коперніка. — Експедиция місцева в Аґенциї Лнндовского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертав сн лише на попереднє застережене. — Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошено зви­

чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в «Наді­

сланім» 20 кр. під стрічки. По­

дяки і приватні донесеня по 15 вр. від стрічки.

Відповідь накликуваних п. Окуневским опі­

кунів на поміч рускому народови.

(А) У Русинів виробила ся вже певна традиция, що ми звичайно покладаємо свої надії на Німців, що они прийдуть в під­

могу рускому народови. поможуть єму ви­

добути ся з бідолашного положена. Ще так недавно удавали ся рускі опозиций- ники під опікунчі крила Люеґера, торже­

ствували, що Ґавч став мінїстром-прези- дентом і зробить союз з рускою консолї- дациєто, а п. Окуневский апелював недавно до нїмецкої обструкциї в раді державній, покладаючи на ню свої надії. А коли-б зробити такий ретроспективний огляд, то можна-б навести багато таких фактів. Хоч ми робили звичайно вельми сумні досьвіди на тих мнимих опікунах, але якось сими досьвідами не користували ся, щоби бодай но шкоді набрати ся розуму. Хоч маємо завдячити нїмецким централїстам виборчу ґеометрию шкідну для руского народу, хоч з того самого жерела нищило розиоря- дженє про урядовий язик в Галичині і ба­

гато иньших подібних благодая’ий, все-ж таки не перевела ся у нас та рутеньска традиция. Ми не далеко відбігли від рус­

кого мужика, що програвши процес їде до цісаря, так і наша руска інтелїґенция у великій части оглядає ся після давної тра- дицнї на Відень, то на нїмецке міністер­

ство, то на всякі сторонництва нїмецкі або певних проводирів нїмецких, щоби они нам помогли і завели у нас лад. Хоч не на­

лежимо до прихильників норманьскої тео­

рій заснованя Руси, однак в дїйсности під­

хожі до наших обставин слова літописи:

»земля наша велика і обильна а наряда в неп нїт; поідїте княжити і володіти на­

ми*. Ми все оглядаємо ся, щоби хтось за нас зробив у нас лад, ми так мало у себе розвинули засаду самопомочі! і все хочемо бути політичними малолітками та оглядаємо ся за няньками і опікунами. Н е(

можемо зрозуміти сего, що Німці тоді об-1 зивають ся про Русинів, коли треба допечи Полякам, що ми є лише тим тараном, ко­

трого уживають до побиваня других, а відтак кидають нами як непотребом о зе­

млю. Отак і останними часами, а особливо підчас вторічної і сегорічної сесиї руским народом опікували сн і нїмецкі обструк- цшїники і социялїсти, коли розходило ся о те, щоби піском сипнути в очи польско-

му колу або міністерству.

І поміж нїмецкою ирасою находили ми таких опікунів, котрі тоді собі про нас, паї адували і підносили про нас свій голос, ■ коли їм треба було кому з противників бризнути в очи. Опікував ся нами часто в такій цілії антисемітский БеиізсЬез Уоікз- ЬіаН, социялїстична АгЬеіІег 2і£. і жидів- ско-лїберальна N. Гг. Ргеазе.

Ьуде отже цікаво для наших читате- лїв як та сама опікунка Русинів думає про І так важну і пекучу для нас язикову спр&-|

пу, в котрій часть духовеньства зриває ся і аж до стрейку, звертаючись з відкритим' письмом до посла Окуневского. І посол 0-1 куневский, що ще недавно залицяв ся до і

нїмецкої опіки і справедливосте, за що єго 1

так голубила N. Гг. Ргеззе і ті з поміж рускої суспільности, що зітхають за тою опікою, можуть найти відповідь на се в недільній вступній статі N. Гг. Ргеззе.

Каже она, що сей тиждень буде ріша­

ючий для парляменту, для внутрішного мира і для ц іл о ї б у д у ч ч и н и А в с т р и ї.

Язикові розпорядженя затамували зовсім правильний хід парлнментаризму, а ґр. Тун поставив се яко першу свою задачу, при­

вернути сей правильний хід. Борба вела сн о Баденївскі, а веде ся дальше о 1 ав- чівскі розпорядженя, ГІроґрамою нїмецких сторонництв було з самого почину: зне­

сене язикових розпоряджень. Ґавч упав задля опору, з яким відносив ся до сего домаганя нїмецких сторонництв. Від яко­

гось часу наступила що до сего домаганя певна ріжниця поглядів. З одного боку підносять сумніви задля такого >безнорм- ного« стану і Ьоггог уасиі лякає їх, на случай знесеня сих розпоряджень. З дру­

гого боку уважають сю програму недоста- точною і домагають ся законодатного упра- вильненя язикових відносин.__Але ще даль-4

ше розходять ся погляди що до закона, котрий мав би управильнити уживане язи­

ків в цілій области державній і задля того насуває ся питане, чи такий закон нале- жало-б уважати цїлию теперішної борби.

N. Гг. Ргеззе виводить дальше, що за­

становлене дотеперішної борби мало би тоді наступити, наколи-б заспокоєно дома- ганє Німців що до нарушеного »стану по- еїданя* — т. є. в Чехах і Моравії. Зна­

чило би отже непотрібно комплїкувати пи­

тане, коли-б борбу розтягало ся поза ту первісну область і коли-б яко ціль ставило ся закон для цілої держави, нозаяк роз- вязка сего питаня не має безносередної звязи з теперішною борбою. Говоривши практично, значить, щоби дійти до нор­

мальних відносин парляментарних, треба язикові розпорядженя для Чех і Моравії заступити язиковим законом, котрий по думці N. Гг. РГЄ58Є має ухвалити рада дер­

жавна. Таке обмежене задачі наказане не лише розумом але і бажанєм нїмецких ви­

борців.

Про державний закон язиковий не бу­

ло бесіди ані в Еґер ані на иньших нїмец­

ких вічах і було-б дуже норадно не збіль- шати трудностий. Нїмецкий нарід зворушив сн, каже дальше N. Гг. 'Ргеззе, кривдою заподіяною єму в Чехах і Моравії. П ро у п р а в и л ь н е н є я з и к о в и х в ід н о с и н м іж Р у с и н а м и і Г Іоллкам и в І а ли­

ч и н і, між Італїянцями а Хорватами в Даль- мацпями та Істриї не думали нїмецкі ви­

борці — і Німці можуть се залишити, що­

би свої сили марнувати і наставляти тут свою скіру для держави! Національний ін­

терес Німців є нарушений в Чехах і Мо­

равії і се є задача Німців, щоби ту кривду усунути.

Отак розумує N. Гг. Ргеззе, а перело- живши се по нашому значить. Ми Німці є панами в Каринтиї і Стириі та ІНлезку (де нїмецка людність иоміщана з славянь- скою), ба язик нїмецкий панує навіть на Буковині, лише в Чехах і Моравії не хоче ческе населенє бути таке податливе, щоби

не домагало ся повної рівноправносте, отже там лише загрожене наше верховодство і тут мусить нам правительство сотворите такий закон, що забезпечував би нДМ нашу висшість. А що там діє ся в Галичині, Дальмациї, Істриї, про се нам Німцям бай­

дуже! Отеє змисл розумованя N. Гг. Ргеззе, отеє відповідь п. Окуневскому на єго апе­

ляція до нїмецкої справедливосте і опіки, отеє відповідь всім тим, що покладають які небудь надії, що се або те сторонни- цтво нїмецке нібито справді поважно думає про Русинів і бажає що небудь зробити для переведенн їх рівноправносте. Пора би вже з тих мрій вилічити с я !

Д о п и с ь.

З Відня.

(Розправи в посольскій палат і р а д и державної або переливане з порожного в пусте. Л Іакіявелїзм бр.

Діпавлього або обиджепа амбіция).

(ш) Повеликодня сесин ради державної за­

чала ся розправою над наглими внесеними трех Груїі'опозицийних: нїмецких націоналів, лібера­

лів і социялїстів о поставлене в стан обжало- ваня бувшого мінїстра-президепта ґр. Баденього задля Іех Фалькенгайн. До сеї розправи зголо- сило ся 29 бесідників з опозициї, з правиці' про­

мовляв в пятницю лише п. Яворский. Хоч ОІЮ- зицийні речники громи сиплють на давно ми- нувше правительство і на правицю, однак так вялої розправи давно вже не було, бо є се про­

стим переливанем з норожиого в пусте і пере- жуванем сего, що вже у стотисячний раз го­

ворило ся при всяких нагодах і в раді держав­

ній і по всяких вічах та зборах.

Тим то се балаканє не тілько остогидло правиці, котрої лави стоять пустками, але й на лівиці окрім стенографів ледво кількох товари­

шів прислухуе ся бесїдникови, а властиво куняє коло него з нудьги. Многі бесідники користують ся сею нагодою, щоби продовжити закінчену перед сьвятами розправу над програмовою зая­

вою ґр. Туна і задля того ся розправа так роз- воднила ся, що й в пятницю не могла бути до­

ведена до кінця і доперва вівторок буде довер­

шена, позаяк в суботу і в понеділок засідань не було.

Тимчасом веде ся макіявелїстпчпа робота па всі боки і з посеред нїмецкої опозициї і у внутрі католицкого клюбу бар. Діпавлього, щоби се сторопництво переманити набікопозицийний, і тим розбити теперішню більшість парламен­

тарну. Вже першого дня по сьвятах Др. Ґраб- маєр в своїй бесіді вельми чутливо залицяв ся до католицкого сторонництва і апіісі рапсіо дяку­

вав вже, що нібито бар. Діпавлї своєю перед- сьвяточною промовою приступив до нїмецкої СгепіеіпЬиг£8сЬаГі. Барон Діпавлї, котрий і при твореню теперішного міністерства і при обсадї презндиї парляменту вийшов з порожними ру­

ками, грає тепер дійсно ролю загнїваного Ахиля і свою досаду бажає при всякій нагоді вилити на правицю.

Недоспілий президент і мінїстер рільництва бар. Діпавлї і детронїзований Катрайн є тим ферментом, що безнастанно короводять і като- лицким сторонництвом і правицею. Тепер заду­

мували они иокористувати ся розправою над об-

жалованєм ґр. Баденього, щоби внести м о т и ­

в о в а н и й п е р е х ід до п о р я д к у д н е в н ого

2

і в тім мотивованю і стригни і голити, себ тоВ сїх рнесень

є

девять, отже, коли лише по о- баром — на галицку Русь... В Ш травхері і Май- і правицю попрікнути за Іех Фалькенгайн, котра

остаточно не була нічим иньшим, я к конечною обороною против брутальних галабурдників і ни­

ні вже не іетнує, а з другого боку і обстр^кциї сказати комплімент. І при тім удавав бар. Діпавдї так наівного, що сподївавав ся, що правиця буде і може голосувати за его мотивованим внесе- нем. Обиджена амбіция бар. Діпавлього засліпи­

ла его до того ступня, що він вже не в силі зрозуміти, що працюючи над розбитєм правиці, під­

копує тим самим свою будівлю, котру хоче поста­

вити на консервативних і католицких основах.

Не тямить він сего що розбите парламентарної більшости означає торжество радикальних го­

ловно ґерманьских елементів, що знов поділило би політичні сторонництва на два головні табо­

ри: ґерманьский і славяньский і роздмухало би ще більше на всіх точках завзяту расову бо­

ротьбу. Австрийска-ж держава не може бути за ­ для свого складу, своєї історичної традициї А свого посланництва ані німецкою ані славянь- скоіо, лише справедливість на обидва боки мо­

же єї удержати і довести до довершеня єї за­

дачі. Тимто кождий щирий патріот з тривогою глядить на сі макіявелїстичні заходи в католиц- кім сторонництві. Є однак надія, що знайде ся більшість, котра не буде сліпо йти за ображе­

ною амбіциєю тирольского барона, а понад осо­

бисті забаги поставить виспіє інтерес держави і інтерес природного розвою австрийских народів.

Серед католицкого сторонництва кипить і ва­

рить ся, але може виварить ся до вівтірка, а кріза викликана серед цравицї може буде до того часу полагоджена, а коли ні, тоді опинимо

•ся перед зовсім відмінною політичною консте- ляциєю.

З Відня.

(П оліт ичне положене).

!(ш) В остатнім письмі писав я, які трудности посеред парламентарної більшости спричинив бр. Діпавлї своїм кокетованєм з лівицею і на­

міром католицкого сторонництва, щоби поста­

вити в розправі над внесенєм о поставлене в стан обжалованя давно минувшого міністер­

ства мотивоване внесене переходу до дневного порядку. Через ніч роздумав ся однак ти- рольский барон, іцо ані консервативні, ані ре­

лігійні, ані австрийско-патріотичні почуваня не лучать єго з лівицею, котра вже не тілько у- стами Ш енерериянцїв виголошує прямо анти­

державні змаганя, але навіть устами члена лі­

беральної шляхти Ґрабмаєра, недавно ще вихва­

леного в консервативнім Сгаа-Ї. Бар. Діпавлї

•спонукав своє сторонництво, що оно не буде

•ставити мотивованого внесеня, лише устами Ца- лїнґера зложить деклярацию і бодай у великій

•части усуне ся від голосованя.

Сей крок католицкого сторонництва ви­

кликав страшні напасти з боку орґанів лівиці,

;а у всім, як звичайно, проводить N. £г. Ргеззе.

•Сипле она громи на бар. Діпавлього, до котро­

го ліберали ще так недавно залицяли ся, що

•він не приложив рук до розбитя парламентар­

ної більшости і ставить все горі дном. Не нї- мецкі галабурдники, що спиняють всяку пози­

тивну роботу, що парламент перемінили на кор­

чемну галабурду, винні теперішним відносинам невідрадним в Австриї, не Шенерериянцї, що підривають Австрию в самих основах своїми ан­

тидержавними змаганями і командують в тім напрямі нїмецку опозицию, винні упадкови ав­

торитету і внутрішному розростови (так впев­

няє N. £г. Ргеззе в білий день!), а правиця, що утворила парламентарну більшість і не хоче да­

ти себе запрягти в ярмо Ш енерера, не хоче д а­

ти собі накинути нїмецкої геґемонїї, що не хо­

че признати, щоби меньшість нї.мецка мала вер­

ховодити над ненїмецкою більшостию в державі.

Тимто N. £г. Ргеззе голосить, що доти не буде ладу, не буде спокою, не буде роботи в Австриї і раді державній, поки не буде розбита парла­

ментарна більшість.

Ві второк закінчить ся розправа над внесе- нями о обжалованє б. міністерства, а самі вне- скодавцї не сподївали ся, щоби їх внесене було приняте, бо до того треба двох третин голосів.

Відтак зачне ся розправа над внесеними про законодатне управильненє язикового нитаня, ко­

тра певно виповнить весь слідуючий тиждень

Дному з внЄсйодавцїв будуть говорити, то се вже дерері — наша надія! Буде се найновійший викличе широку розправу тим більше, що до курс політики наших «незавиеимих».

Н а

6*■ А«Чн(

неї втягати муть всякі справи. При сій нагоді має також ґр. Тун зазначити становище прави-

Помагати н борбі то Русин добрий, але* при поділі зисків то Вже над Русином < переходить тельства, котрому наг тім залежить, щоби по-.-ся до дневного порядку. До поваленя Б^деньо-

іг го, Дд еро Обж алованя прикликують Німці всіх

Русинів, але при ухвалюванні законів кидає ся тих Русинів і віддав Ся їх на ласку і не ласку тих, против котрих Русин разом з Німцем боров ся. Сьвітлий примір нїмецкої відплати маємо в по­

гляді Німців на язикову справу, о чім згадали ми в передовій статі. . . , і сольска Палата вибрала я з и к о в у к о м і с и ю

для полагоджена сеї справи. З опозицийного та­

бору чутно голоси, що лівиця тоді возьме у- часть у виборі комісиї і засяде в ній до ро­

боти, наколи гіравительство виступить з начер­

ком язикового закона, а иньші знов домагають ся усунена Ґавчівских розпоряджень язикових.

Весь інтерес політичних сторонництв звер­

нений тепер на язикове питане і становище правительства і по.сій енунциациї обидві сто­

рони сподївають ся проясненя ситуациї. Окрім внескодавцїв будуть імовірно промавляти також иньші речники про язикове питане, а з руских послів в такім случаю забере голос р, В а х н я ­ н и н , котрий і в соймі ставив відповідне внесе­

не і єго піддержував.

Успіхи політики д-ра Окуневского.

Як звісно, то пос. др. Окуневский в своїй річи, виголошеній перед великодними сьвятамп в парламенті при розправах над заявою ґр. Туна, в і д д а в с я в о п і к у Н і м ц я м . Се значить стілько, що він на лад колишнихрутеньских по­

слів надіє ся, що Німці спасуть галицку Русь.

Від дня, коли др. Окуневский віддав галицку Русь па ново в опіку Німцям, минуло вж е до­

сить часу, т. є. говорило в парламенті богато нїмецких послів, а ще жаден з визначних речни­

ків не зглянув ся на д-ра Окуневского і не при- няв до відомости о ф е р т у нашого посла, що він « д л я с л а в и Р у с и і Н і м ц ів » хоче спіль­

но іти з Німцями п р о т и коалїциї славяньскої.

Проводирі Німців перейшли над офертою д-ра Окуневского до дневного порядку. З а те деякі д р у г о р я д н і політики зглянулись на д-ра Оку­

невского. Сталось се іменно на 11. засїданю державної ради, 21. цьвітня, в часі розправ над обжалованєм ґр. Баденього В тій розправі взяли участь буковиньскиіі посол Ш травхер (жид вір- ноконституцийний) і Майредер (по половині ан­

тисеміт і нїмецкий націонал). І щож сказали ті

_{мийский}

Боян» відбудуть ся дня 1-го и. ст. мая два посли про свого пупіля, д-ра Окуневского? і с. р. 0 годині 4-ій по полудни в комнатах това- Пос. Штравхер, зазиваю чи парлямент і єго поо- і риства «Родина» в Коломиї. Єсли-б о 4-ій го- динокі сторонництва, щоби они голосували за ід и н ї не явило ся вимагане статутом число чле- обжалованєм ґр. Баденьоґо, сказав про Русинів п.*в’ т0 0 того самого дня відбудуть ся дру­

гі загальні збори при такій участи членів, яка дословно таке: »Не сумнїваю ся, що заступники

руского народу без виїмки будуть голосувати за обжалованєм, позаяк система ґр. Баденього

страшно знасилувала руский нарід. Рускі посли

ікійсь

Красавици. В дорогу війшов єму супер- повинні ту пекучу наругу над собою в і д о м с т и - !ник Василь Зуб. Заторский постановив єго спря- ти. Сей по мачошому трактований руский нарід І Vі1 ^ зяв со.оі до п°мочи трех приятелів: Йоси-

, о іФа Берету, Андруха Скабару і Михайла Шубу і має дивне щастє! З а ним уступають ся пра- Л ии т.,„ „ ..А * . . аилл Ш У°У 1 _ . ____ _ в СПІ',Ц1 30ив таа оуод, іцо той бідачиско

оглух

і став ся неспосібним до праці. Онодї перед Львів- ским судом присяжних ставали всї чотири на­

пасники, обжаловані о злочин тяж кого ушко- дженя тіла. Заторского засуджено на 3 літа, Верству на 16 місяців, двом послїдним дали по пі в року.

— Ориґінална посилка.

Юлїян Кірхнер, кравець зі Львова, зложив в дирекцій' полїциї пакет, а в нїм службові документи єго тїточного брата Кароля Міллєра, бувшото експедитора в Богу- миловицях, облїґацию державного довгу на 200 зр. і 1090 зр. в банкнотах по 10 зр. і доніс що пакет одержав ві з почти яко безвартніе- тну посилку, надану в Ряшеві якоюсь Кірхне- ровою, котрої на сьвітї нема. Довідавши ся що пароля Міллєра придержано минулої пятницї у ідни за дефравдацию значної грошевої квоти, уважав Кірхнер своїм обовязком предложити ту посилку полїциї. Кароль Міллєр забрав з почти в о умиловицях три листи грошеві на загалі, ну квоту 11.300 зр. Міллєра арештовано н а зе л ї- зничім дщрци у Відни, але він мав при собі вже лиш 9.900 зр.

Самоубийства серед молодежи шкільної

за- вильно ті сторонництва, що находять ся в мень

шости. Коли Чехи находились в меньшости, уступали ся за Русинами, плакали над упослї- джуванєм Русинів. Нині роблять се Німці, най­

шовши ся в меньшости. Они виливають також потоки сліз над недолею руского народу».

Таке сказав Ш травхер, маючи на думці часи антикоалїциї славяньскої, коли др. Кайцль брав Роман чука в опіку, і теперішну хвилю, ко­

ли др. Окуневский сам віддав ся під покров Німців.

Пос. Майредер був ласкав, сказати про Ру­

синів таке: «Маю надію, що за обжалованєм ґр.

Баденього будуть голосувати Італїянцї і Русини.

Апострофа мого попередника (Ш травхера) була проте злишна. Він без потреби завзивав руских послів до голосованя з нами. Він і замітив не по правді, мов-то Німці лише тоді опікують ся Русинами, коли самі находять ся в меньшости.

Я пригадую лише на часи Ш мерлїнґя (з котрим

не ідентифікую с я \ що (як тоді Поляки сказа- „ . . . ---„ ---

, д ™ 2 л нимають в статистиці галипких самоубииств од

ли) винайшов Русинів. Тоді було руских послів нп 3 перших м)сць * У к а зо м не.

в сій Палаті 15, а більшість становили як-раз ... • > --- Німці. Нині має руский нарід тут лише трех за ­

ступників, ато не длятого, мов-би руский нарід не мав охоти заступати свої інтереси, а длятого, бо Поляки силою не допустили вибрати більше руских послів».

Уступи ті, дотикаючі Русинів, поміщаємо нарочно, щоби читателям нашим показати, о скілько др. Окуневский з ’умів вже доси пози- скати нїмецку лівицю для справи рускої і яка ласка з сеї сторони попливе — здає ся вже не­

Н о в и н к и.

— Іменованя

в перемискій капітулі'. Цісар іме­

нував кустоша греко-кат капітули в Перемишли о. Матковского архідіяконом, крилошанина Но- долиньского кустошом, а крилошанина Войто- вича схоластиком капітули. Соборними крилоша- нами іменовані: парох в Кракові о. Борсук, вій- сковнй парох в Перемишли о. Стрийский і віцеректор львівскої грек. кат. семинариї о.

Мриц.

— Загальні збори.

Пригадуємо, що загальні Збори членів «Товариства взаїмних обезпечень

«Дн'Ьстер'ь» відбудуть ся 4. нов. ст. мая с. р.

в великій сали «Народного Дому» о 10. год. пе­

ред полуднем, а по полудпи о 4. год. загальні Збори членів Товариства взаїмного кредиту

«Дн'Ьстер'ь». Того самого дня о 7. год. рано від­

буде ся в городскій церкві Успенія Преев. Бого­

родиця богослуженє на інтенцию Товариства, на котре Дирекция запрошує своїх членів. — С п р а в о з д а н є з а а д м і н і с т р а ц и й н и й р ік

1897 у ж е в и п е ч а т а н е і розсилає ся всім на загальні Збори вибраним повномочникам, а та­

кож в и ш л е Д и р е к ц и я згадане справозданє н а ж а д а н є к о ж д о м у з тих членів, котрі — пі­

сля статуту — є управнені лично брати участь в тих Зборах.

— Устні кпити зрілости

в ц. к. учительских семинариях розпічнуть ся сего року: а) в му- жеских учительских семинариях: в Кракові 3-го червня, в Тарнові 1-го червня, в Ряшеві 2-го червня, в Тернополя 31-го мая, в Станиславові 20-го червня, в Самборі 20-го червня, у Львові 1-го липня; б) в женьских семинариях учитель­

ских: в Кракові Пі-го червня, у Львові 17-го чер­

вня, в Перемишли 16-го червня.

Загальні збори сьпівацкого товариства «Коло-

бок коло Щирця, залюбив ся

явить ся на зборах. — В ід В и д і л у .

О

дівчину. Тома Заторский, сельсини пару- на смерть в я-

о с та то ч н и х і нездорових відносин виховавчих.

Наша суспільність, можна сказати, є ще вільна від того здеґенерованя і декадентизму, слідчого на кожді.м кроці в краях західноевропейских, а ми­

мо то часті самоубийства серед молодежи є обявом дуже

сумним

. — Перед кількома днями в Стрию пострілив ся з револьвера 16-лїтнии ученик н. кл. ґімназияльної І. Петрович, син греко-кат.

сьвященика з Онорчика. Був принятии недавно

з Дрогобича до стрийскої ґімназиї. Лишив лист

до вітця, в котрім нарікає на брак грошин, на

злі відносини родинні і «не хоче бути поіптур-

куваним». Куля застрягла в мозку і нещасний

з вправдї жиє, але стратив притомність. Нема най-

меньшої надії на ратунок. — В Лопчичи під Бохнею застрілив ся ґімназияльний екстернїст Бронислав Матушевский, син поміщика з Уетя Сильного. Причиною самоубийства мала бути відмовна відповідь ґімназияльного директора в Бохни на подане Матушевского, внесене о при­

пущене до матури. Матушевский числив 19 літ.

— Бердичів, славне на весь сьвіт жидівске місто на росийскім Поділю, виставлено за до­

зволом Губерніального київского сенату на при­

мусову продаж. Добра Бердичів належать до трох властителів: Графині Тишкевичовоїі купців Енних та Рукавичниковів. Часть послїдних вла­

стителів є вільна від довгів, за те добра Графині Тйшкевичової і Єнних обтяжені довгами на суму 1,023.600 рублів, від котрих процентів незапла- чених назбирало ся 2,885.700 рублів, номимо що добра ті ще від р. 1844 були під надзором ради опікунчої 3 огляду на такий стан маєтку по­

старались вірителі а відтак і сама головна вла­

стителька о дозвіл примусової продажи цілого Бердичева, щоби через роздроблене не обнижа- ти его вартости.

— Жертва скажености. В лютім с. р Лбвичу в Росиї вкусив комнатний песик 1 ну панночку в палець. Зразу на малу ранку не звертав уваги, аж як довідали ся, що песик був скажений, візвано лїкарскої помочи і дів­

чину вислали до Варшави до заведеня д-ра Палі,миреного. По двох тижнях пациентка вер­

ну іа домів і почала ходити до школи. Песика тим часом Убито. Нараз перед кількома днями учула панночка страшний біль голови а на тре

в місті 15-лїт- нїхто

тип тень дістала нападів встеклости. Страшна і часами в споминах з тих часів деякі цікаві по- хороба відновила ся по 10 тижнях і лїкарска дробицї, що виходять на честь і славу австрий- поміч не придала ся до нічого. Муку панночки,

котра була сьвідома своєї хороби, як також ро- іичів годі описати. Недужу стали опускати сили,’поки в кінци наслідком частих нападів скажености не померла.

- Карикатура Метернїха з року 1848. Споми­

ни мартових днів з 1848 р. у Відни добули з ар­

хіви цікавий образець, продаваний тоді коль- иортерами по улицях Відня, як не стало вже Метернїха, ославленого мінїстра-гнобителя. Обра­

зець представляє карикатуру М. з д о в ж е з ­ ним н о с о м в нірванім двірскім одязї, під па- хою жмут якихсь паперів, на руці клуночок в хустї на дорогу, а з чобіт облітають підошви.

Довгоноса стать втікає зі заворушеного города, це хто иньший збирав наслідки похибок того за пізно віддаленого шкідника. На образци вид­

ніє підпис: «Всяка конституция вимагає руху», се іронічна замітка до утечі Метернїха. Описану карикатуру розпродавали з окликом: «Вен М

Ш '( й е г І а і ,д < ч і

Казеп Цін -іп 2*нііг^-г».

— Обманчивий поцілуй. Тут прошу не думати 0 зманчивости поцїлуя... в усточка якої може гарної молодої дівиці'... Ні... сим разом став об­

манливим поцілуй, що его давав молодий фа­

бричний робітник Антін Даишнберґ на Отакрін- ґу V Відни... своїй, по трохи... ветхіи вже... буду­

чій тещі... і ТО ще поцілуй в руку’... Тим Обма­

нув він, бо ним вельми з’єднав собі матір шар- мантуючи коло єї прегарної донечки Іерень Пізнавши єї доню-рожечку, заявив горячу свою любов; коли однак Тереня... без о іту,

єї посватає, не хотіла ніякого знайомства з і розлюбленим поклонником своєї краси ШШІ ся він і на се, обіцяв подружити ся

представив ся при тім прибраним назвиском.

«Маєргофера». Тепер став суджений ’МаєР™ФеР відвідувати свою відданицю і дома у еї м р , котрій рівнож звістив ціль своїх відвідин, бливож з’єднував він матір не лише своїм сгат ком і рішучою постановою що до особи. еР - нї, але ще і єго в в і ч л и в і с т ь , з

будучій тещі цілував руки,

бре виховане та пошану для єї сивого волоса...

Раділа і сама старуха на вид такого щасливою добору будучого зятя і бачила єго все радо в своїм домі. Тереня продовжала «знайомство» з тим ґалянтним чоловіком, доки не... не остало оно без н а с л ід к ів . Щож тепер викриває ся.

Ось то той ввічливий жених, цілуючи свою те­

щу з ночестию в руку не лише обманив в лю- бови праведну дівчину, але показало ся ще, що инакше зве ся... і вже є ж о н а т и й . Обманчиві поцілуї довели знов Дайнінґера чи там фальши­

вого Маєргофера до кари строгого арешту на три

Т И Ж Н І

«папо,,» --- ... — .... ...

рішив з нею... і назвиском:

якою він все вказувала і на до-

за уведене Теренї обітницею подружена. ‘ " д0 дня 16. н. ст. червня розписані при- СХ ІДН І АПІІЩІппл. І) V ¥ . ' •‘А - ' ....ЛЛЛ і Тппнііч.п плг.

Новий ФОноґраФ. Вже появив ся новий фо­

нограф, що єсть удачним улучшенєм приладу, устроєного ґенїяльним Едізоном в БІЄУЄІУП Рагк.

Винаходцем сего нового фонографу єсть один віденьскии інжинїр, Ф и л и п V. XV 0,1 ^ е г ш а їїз Він перетворив первістний ТИ., Едізонового фо­

нографу так, що усунув єго недостачі, особливо дуже мішаючий при надслухуваню - шипіт Прилад XX ошуеппаив-а похожий вельми на Еді-

зонів, іно о много меньший, але що наиважнїи- ше, що в і д д а є с л о в а , с ь п і в і з в у к и ін­

с т р у м е н т і в о м н о г о ч и с т їй ш е і с и л ь - н їй п іе чим прилади уживані у Відни доси. — УУоиіуегтаиа-ів апарат, двиганий годинниковим приладом, дуже знадобить ся до схвачуваня і дальшої передачі д и к т а т і в , бо той, що піз- нїйше пише, може у всякий час переривати диктат одвітним прибором і пускати фонограф аж тоді в рух, коли пишучий вже готов з тим, що доси чув. В данім случаю можна би такий прилад нримінити колись і в печатних для ти- поґрафів, що складали би скоро зі слуху після диктату. Цілий прилад стоїть всього 50 зр. Спи­

суване фоноґрамів йде вельми скоро так, як при старім Едізоновім фонографі. Насаджує ся трубку, говорить ся або сьпівае ся крізь неї на обвоскований валок, филї тонів лишають свої сліди на воску в фалистих лініях і той валочок вже готовий до ужитку. Дуже виразно і сильно віддає прилад дотичні звуки, а чути їх зовсім добре і чисто для всіх, що суть в просторій комнатї; не треба навіть надслухувати. II. \¥ои- и'егшаиз зладив ще один цілком малий апарат до ручного обороту і той коштує лише 15 злр.

Імовірно буде можна сї нові фонографи побачи­

ти у Відни на ювилейній виставі біля ротунди в Пратері.

— Благородна черта ґ. Радецного. В Італії' сьвяткують тепер повсюди пядесятьлїтні роко­

вини боїв в р. 1848 і замітне, що нї при тих торжествах самих ні в їх описах по при обяви горячого патріотичного духа нема нї сліду яко­

їсь ненависти до Австриї. Противно оповідають

скої армії та єї полководців. І так подібно як в иньших місцевостях обходили таке сьвято і в С о р і о недалеко Венециї. Там була 8. цьвітня 1848 перша стріча на отвертім поли — австрий- ских полків з італіискими добровольцями з Ві- ченци, Надуй, Травіза і Больонїї. По кілька го­

динній завзятій борбі розбито зовсім ватагу Іта- лїянцїв і Австрийцї забрали 28-ох, переважно студентів з Надуй, в полон до вороньского та­

бору. Привели їх перед маршалка Радецкого, а той в и п у с т и в їх на в о л ю , сказавши ті сло­

ва, що сьвідчать о єго благородности: «Ідіть в мирі домів; я не можу довше вами журити ся.

Мушу промишляти о 60.000 людьох, а в 8. днях думаю знов станути в Медіолянї». В тім ре- чинци похибив «батько» Радецкий, але що так легко пустив тих молодих запек, що підпадали воєнному судови, — се доказує у него ласкаве, чоловіколюбне серце; з другогб-ж боку се вельми гарно, що Італійці тямлять благородність слав­

ного австрийекого Генерала і про ту подію так красно згадали.

— Дрібні вісти. Рада громадска міста Скалата надала намістникови ґр. Пінїньскому иочетне горожаньство. — Віче академичне скликує поль- ска молодїж у Львові дня 28-го цьвітня на уні­

верситеті', щоби нарадитись що до участи в тор­

жестві обходу уродив Міцкевича. — В бійці, яка відбула ся минулої неділі' в однім шинку в Кра­

кові, пхнув один жовнір баґнетом челядника столярского Шуваньского в груди так сильно, що той погиб на місци. — В Ярославі бавили ся онодї в полуднє хлопці стрілянєм з револь­

вера, причім ученик ґімназияльний Яник пострі- лив свого товариша Ризевича тяжко в голову.

Раненого відставлено до львівскої клініки, де професор др. Ридиґер витягнув єму З голови кулю. Неосторожний стрілець має ся добре.

Вісти з Еп. Львівскої.

Презенту на Болошовець дістав о. Євг. Сви­

стун, сотрудник в Бережанах. — 0. Волод. Га- ницкий дістав канон, інституцию на Рудно. — Консистория вставилась до президиї намістниц- тва о згоду на канон, інституцию для оо.: Конст.

Примовича на нарохію св. Апи. Петра і Павла у Львові і Корн. Лотоцкого на Рогачин і б) до памістництва о одноразову запомогу для оо.

Ник. Курбаса з Ілемя і Ник. Левицкого із Сли­

вок ' _ Правительство асигнувало платню з ре­

лігійного фонду для приватного сотрудника в Долині на один рік і призволило на системізо- ванє посади третого сотрудника в Тернополя платнею 350 зр. річно. — На конкурс з ре- ходи: Ярославичі дек. зборівского і Іванівна дек.

скалатского. -

Вісти з Еп. Перемискої

Ипезенти дістали оо.: Йос. Заремба на Те­

плиці дек. ярославлавского: Ів. Прокоп на Бу- дровицю дек. ярославского і Сим. Дуткевич на Вербицю дек. угнівского. - Канон, інституцию

дістали оо.: Теод. Саирун на Колодруби дек. го- рожаньского і Вас. Чернецкий на Диків дек. оле- шицкого. Завідательства дістали оо.: Мих. Плю- вак в Пісках дек. горожаньскога і Ем. Федевич в Плазові дек. любачівского. — До канон, інсти- туциї завізвані оо.: Йос. Рейнарович на Боляно- вичі дек. мостиского і Ів. Плешкевич на Бора- тин дек белекого. — Намістництво призволило на дотацию 300 зр річно з релїГ. фонду на один рік для сотрудника пароха в Жужели.

Т е л є ґ р а м и .

Відень, 26. цьвітня. Нині' наступить зрішенє державного трибуналу в справі задержаня диєт послам, видаленим з парламенту на основі Іех Фалькенгайна. — Нїмецкі сторонництва оиози- цийні згодили ся на вспільну тактику в часі я- зикової дебати над внесеними о відкликане роз­

поряджень язикових. Сторонництва ті вздержать ся від ставлена нових внесень а ограничать ся тілько на критику тенерішного провізоричного стану і будуть жадати знесеня ясикових розпо­

ряджень. — Нині при обжалованю Баденього має говорити також Словінець, ҐреГорец.

Відень, 26. цьвітня. Архікнязь Лєопольд при- няв вчера найсьвятїйші Тайни. Обявляє ся пов­

ний упадок сил. — В Фульнек, на Мораві прий­

шло до великого заворушеня на зборах між антисемітами а Шенерериянами. П. Ґесман утік із зборів і схоронив ся на приходстві. Одного Шенерериянця ранено ножем.

Відень, 26. цьвітня. Трибунал державний видав зрішенє, що правительство має заплатити викиненим послам по ЗО зр. і покрити кощта процесу. — В парламенті' дальша дебата над обжалованєм не покінчена. Нинї говорив Ца- лїнґер (католицке стор.) і заявив їцо єго това­

риші з Тиролю здержать ся від голосованя, але притім осудив падолистові події. По Цалїнґері говорив Бельоглявек, а о 2і/, годині' забрав го­

лос п. Крамарж. Лівиця кричить і перешкаджає.

Поляки і Чехи обступили бесідника. Німці кри­

чать до Крамаржа: «Злочиннику, до криміналу з тобою! Пол'їцийний наймите!» Заворушене в Палаті велике.

Прага, 26. цьвітня. НІаз Иагоба доносить, їцо не прийде до вибору язикової комісиї і рада державна буде відрочена перед кінцем розправ.

Ґрац, 26. цьвітня. Полїция заборонила по­

хід робітників 1-го мая. — В Хебі стрейкуе 700 робітників будівляних. Причиною стрейку підвисшенє платні.

Кісікґен, 26. цьвітня. Цісар Франц Йосиф приїхав тут вчера, щоби відвідати цїсареву і задержить ся три дни.

Льбндон 26. цьвітня. Бльокада Куби пере­

ведена. Остров є зовсім ізольований. Всї сполу­

чена телеграфічні перервано.

Царгород, 26. цьвітня. В Араби вибухло повстане против Туреччини, куди Порта сейчас вислала войско. Двірскі круги думають, що пов­

стане викликали інтриґи чужодержавні.

Мадрид, 26. цьвітня. З Гаванни доносить іспаньский Губернатор, Блянко що порт тамош- ний є добре приготований до оборони. Головну кватиру в місті' сполучено телефонами з порто­

вими твердинями. На всіх твердинях сьвітять цілу ніч червоні ліхтарні'. Сторожа ніч день сто­

їть готова до заалярмованя в разї небезнечень- ства. В арсеналі гаваньскім працюють ночами і днями. — Іспанія уоружить в короткім часі до 200 кораблів легких.

Вешінґтон. 26. цьвітня. Американці перетя­

ли телєґрафи сполучуючі Кубу з Европою. Мі- нїстер заграничних справ ЗЬегшап уступив, а є- го місце займе І)ау.— МЛ-Кінлї, предложив кон­

гресовії відручне своє письмо, котрим вже фор­

мально виповіджено війну Іспанії. — Америка буде старати ся достарчити повстанцям добро­

го уоруженя. На острові Порторіко вибухло повстане. Америка наміряє бльоковати столицю ГІорторіка. Можна снодївати ся, що деякі пос'ї- лости евронейскі в північній Америці' схотять виеманципувати ся з під опіки своїх европейских держав.

Л ь в о в я н к а найлучше гігієнічне мило о 4 запахах:

піжма, бзу, конвалії і фіолкіь.

Ц ї и а 35 кр. "Ж8

Головний склад в аптицї

161 150—?

Жигм. Рукера

під „Срібним Орлом*‘ у Львові.