Ч. 116. Львів, середа дня 27. мая (9. червця) 1909. Річник ХІІІ.
Передплата
на «РУСЛАНА» виносить:з Австриї:
цїдий р ік . . пів року . . чверть року
місяць . .
. 20 кор.
. 10 кор.
о кор.
Г70 кор.
За границею;
на цілий рік: зі щоденною висилкою 7 доларів, або 12 рублів; з висилкою двічи в тижни доляра, або 10 рублів; з висилкою що субо
ти 4‘/2 доляра, або 9 рублів.
Поодиноке число по 10 сот.
«Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не возьмеїп милости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.» — 3 Р у с л а н о в к х псальмів М. Шашкевича,
ВИХОДИТЬ у ЛЬЗОВІ ЩО Д Н Я
крім неділь і руских сьвят О О*ІЗ год. пополудни.
Редакция, адмінїстрация - експедиция «Руслана» прпуя Оссолїньских ч. 11. (партер (Фронт від ул. Тихої). ЕкЦц,е- диция місцева в Аґецдиї • Соколовского в иасажі Гавр-' мана.
Рукописи звертав сялише на попереднє застережене.—
Реклямациї неопечатаяі в вільні від порта. — ^Оголо- шеня звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч
ки. а в «Надісланім» 40 с.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесена по ЗО сот.
від стрічки.
Розлом укр.-руского парла
ментарного клюбу.
(Д) Останнє засїданв посольскої пала
ти (з пятницї минувнюго тижня) довело на
слідком безрадности президента і сторон- ництв прихильних правительству до неспо
діванки описаної нами вчера, але й в укр.- рускім клюбі голосованв над внесенем п.
Шустершіча довело до розлому. Як в по- сольскій палаті президент на останнім за
сіданні випустив керму із своїх рук і довів тим до великого замішана, так ьнов в укр,- рускім клюбі від довшого часу, а правду сказавши, від самого майже почину захо
пили крайні живла провід політики в сво- руку і викликували заколот і ненастанні і вну
трішні спори, поки на останку не довели до розбита клюбу. Як опозицийні сторон. пар
ламент., котрі на останнім засіданні посол, палати осягнули хвилеву побіду (Слав. Союз і социял-демократи), але зараз розбилиб ся, колиб мали стати роботящою більшостю в посольскій палаті, так і ті крайні живла в укр.-рускім клюбі під проводом д-ра Евге- нїя Л е в и я к о г о , д-ра Т р и л ь о в - е к о г о (случайно неприсутного на остан
нім засіданні) визначали ся лише в демон- страцийнім, перечнім напрямі і тим пори
вали за собоїр несьвідомі парламентарної роботи широкі верстви народні, що перли все до висловлена недовіря укр.-рускому клюбови і до виступлена з него.
Внесене д-ра Шустершіча в справі у- правілейованого хлібогобского банку для
Босни давало тим краю -Сл живлам в укр.*
рускім клюбі добру н году захопити зо
всім керму політики в свої руки і завести клюб в социял демократичний табор. Вне
сене Шустершіча домагало ся, щоби відня
то згаданому банкови привілей викупна кме- тїв в Боснї а віддано сю справу державним чинникам. Австрийске правительство, поза плечима котрого зробило се спільне міні
стерство скарбу, старало ся направити се умовою, щоби викупно гметїв відрочено аж до введена в житв краєвого сойму в Боснї, котрий мав би своєю ухвалою полагодити сю справу. Тимто правительство бажало найти вихід в посольскій палаті резолюциєю п. Редлїха, в котрій домагав ся він, щоби справою викупна яанимав ся не банк, але державна інституция.
Тимчасом ческ. социял-демократ К а- л і н а вніс, щоби міністерству бар. Біиерта висловити прямо недовіру, а се внесене, як відомо, одержало абсолютну більшість, але не кваліфіковану (201 за, 194: проти, отже наглість сего внесеня упала) Укр.-руский клюб ухвалив за приводом крайних живел голосувати за внесенем иос. Калїни, а пос.
В а с и л ь к о домагав < я, щоби буковинь- ским послам лишено свободу усунути ся кіл
г п л л р п к я н я Ло м я г р г>зСВОЄ І ТОваОЯІПІВ піддержував н. Василько тим, що з огляду на буковиньско-рускі успіхи, тамошні по
сли не мають причини валити міністерство бар. Бінерта. Букот.иньско рускі посли під
держували все опозицийну політику своїх галинких товаришів, одначе в такій хвилі домагали ся справедливо, щоби їм полише
но вільну руку, значить, щоби уможливлено їм усунути ся від голосованя. Тимчасом
крайнє крило укр.-руского клюбу, сподї- ваючи се внесенем Калїни, наколиб оно осягнуло більшість голосів двох третин, по
валити кабінет бар. Бінерта, зробило з го
лосованя над сим внесенем засадничу. клю- бову справу і відкипуло домагане буков,- г руск. послів. Тоді посол В а с и л ь к о з а я в и в , що з с в о ї м и т о в а р и ш а м и в и с т у п а є з к л ю б у і у т в о р и в к л ю б б у к о в и н ь с к о - р у с к и х п о с л і в , котрого став нредсїдником, а п.
П і г у л я к єго заступником.
Як звіщають з Відня, зложив також пос. О л е с н и ц к и й свій мандат до буд- жетово'і комісиї, бо клюб висловив ему недовіре заллятого, що він і инші члени рускі комісиї усунули ся від голосованя над буджетом мівїстерства судівництва.
Огсї дві події кидають яскраве сьнітло на внутрішні відносини укр.-руского клюбу.
Стають они певним доказом, що крайні
•дивла намагають ся там правити самовла
дно і всюди перевести свою волю. Мо
жна би оправдати таке змагане, колиб по- . валене кабінету принести могло рускому народови ті успіхи, Яких посли рускі не могли осягнути протягом двох літ, а на які розкривали рускому народові такі ро
жеві вигляди. Одначе аїла політика моло- доческого еторонництва, натхнепа головно Крамаржом, котрого найвисшим бажанем було повалюване кабінетів, стає певним до
казом, до якого сумного дійшла она ви- слїду. Рускому народови не вийшла з по- валюканя міністерств найменша користь, а істория рускої політики не записала ні од
ного успіху, який би з того вийшов для народу. Отже й в тім случаю було би по-
Сільвіо Пеллїко.
ІЗ ВВ М0ЕЄГО тюремного ’Ж . (Ье гоіс ргі§іопі).
З італїйскої мови переклав
Володимир Держирука.(Дальше).
Шілер засумував ся і мені здавало ся, що він думав: колиб я був настоятелем, то я не розтягав би так широко моєї скрупулятности;
сего вимагає потреба і се не є зовсім небезпе
кою для монархії.
Коли я лишив ся сам, стало моє серце, в якім від давііа не ворушило ся жадне релїґійне чувство, мягке і я молив ся. В сїй молитві про
сив я Бога о ласку для Шілєра й додав: о, Бо
же, дай, щоби я й у ивших доглянув добрі при
кмети й прихилив ся до них; принимаю всі тю ремні муки, та позволь мевї любити, освободи мене від муки, щоб я не міг ненавидіти ближ
нього.
О півночи почув я на коритари численні кроки. Ключі забрязкотіли й двері створили ся.
Се капраль з двома дозорцями, прийшли зроби
ти оглядини.
— Де мій старий Ш ілер? — спитав я з тугою. — Він м ож е-задерж ав ся на коритари?
— Я тут, я тут! — одвітив.
__ І прийшов до мойого тапчана, взяв за живчик, похилив ся надійною, мов батько над хорим сицом.
— Тепер здаєть ся мені, що завтра четвер!
— сказав він. — Щойно четвер.
— Що ви хочете тим сказати ?
— Що лікар звичайно приходить в понеді
лок, «ереду і пятницю і що він завтра не
прийде.
' ,— Не журіть ся тим.
— Що ? Я не маю тим журити ся ? В ці
лім місті про нїчо більше не говорить ся, як тільки про приїзд панів- лікар не може сего не знати. Щ ож, до чорта, не може він виїмково нотрудити ся й прийти раз частїйше ?
— Хто знає, чи він не прийде завтра, хоч є четвер ?
Старий не сказав більше, але так крігіко здавив мене за руку, неначеб хотів її роздусити.
Хоч мене заболіло, я тішив ся. Се була радість, що Ті відчуває залюблений, коли йому підчас танцю його мила наступить на ногу: від болю закричав би він голосно, а місто того сьмієть ся й почуває себе щасливим.
ЬХІ.
Рано в четвер напали мене страшні поти:
в ночи почув я себе слабим, мої члени були мов побиті від спаня на голих дошках. Сліду
вали оглядини. Наставника не було при тім: він прийшов трохи пізнїйше, бо йому не було догі
дно приходити рано.
Я сказав до Шілєра: — Чи бачите, який я мокрий від поту; та тіло моє вже остуджуєть ся;
треба скоро змінити сорочку.
— Не можна! — закликав він глухим го
лосом.
Очима і руками дав він мені однак знак.
Коли капраль й сторожі вийшли, дав він мені' ще раз знак, як замикав двері.
Небавом прийшов знов й приніс, мені свою сорочку, що була два рази довша від мене.
— Для вас, — сказав він, — є вона трохи за довга, та я иншої тут не маю.
— Дякую вам, мій приятелю, там я привіз з собою цілий куфер біля сюди, надію ся, що мені не заборонять уживати своїх сорочок. Будь
те так добрі: підіть до наставника й попросіть.
— Се недозволене, мій пане, щоби ми вам давали ваше біле. Що суботи дістанете сорочку тутешню, як і прочі арештанти.
— Чесний старче, •— сказав я, — бачите, в якім я стані; імовірно відси не вийду живий:
не віддячу ся вам ніколи.
— Стидайте ся, пане! *— крикнув він. — Стидайте ся! Говорите про вдячність до сего, хто не може вам добре зробити; що тайно му
сить давати сорочку хорому, щоб він осушив зі
пріле тіло.
І коли затягнув на мене довгу сорочку, вийшов Шілер і замкнув з лоскотом двері, не
наче гнівний.
Дві години опісля приніс він мені кусник чорного хліба.
— Се має вистати на два днї, — сказав.
Опісля почав ходити, бурмотячи, гет й назад.
— Тії о вам ? — спитав я. — Чи ви на мене лихі? Яж приняв від вас сорочку, яку ви мені ласкаво принесли.
. — Я гнівний на лікаря, що повинен був нині прийти, хоч се четвер!
— Терпеливости! — сказав я.
Я говорив „терпеливости!“ — а не був в
2
валюванв бар. Бінерта лише загребуванєм жару головно для социялїстів і молодочехів рускими руками і тому не дивуємо ся, що п. Василько і єго товариш і, яко реальні політики, не дали ся приневолити до сеї ролі. Тактика крайного крила витрутила з руского кдюбу найспосібнїйшого політ, про
відника, а подія з д-ром Олесницким осьві- чуе відносини в клюбі доволі ясно, що там нема місця для поважних і розважних та роботящих політиків. Будоб ліпше, щоби як раз сі радикальні живла, що все викли
кували на вічах недовірє до клюбу і ухва
ли виступленя з него, були пішли за тим покликом.
Політичний огляд.
Австро-Угорщина.
Черновецка „Буковина" містить дві теле
грами посла Спинула і офіцияльний комунїкат новозаложеного буковиньско-руского клюбу. Теле
грама п. Спинула подає голий факт.
Офіцияльний комунїкат буковиньско-руско
го клюбу звучить: „В останних часах заострили ся істнуючі вже від початку заложеня .руского клюбу непорозуміня що до дальшої парламен
тарної тактики між одною Групою галицких чле
нів руского клюбу і буковиньскими рускими по
слами до тої міри, що дальше співдїлане, без шкоди для іитересів буковиньского руского на
селена являв ся просто неможливе. У виду того буковиньскі посли: Лукашевич, Пігуляк, Семака, Спинул і Василько зголосили свій виступ з клю
бу і заснували окремий буковиньско-руский клюб, вибираючи толовою п. Василька, его заступни
ком п. Пігуляка, а секретарем п. Семаку. Посол Олесницкий зложив свій мандат у буджетовій комісиї тому, що в рускім клюбі піднесли ся голоси проти него за неприсутність при голосо- ваню над етатом міністерства судівництва. З а раз по вистуиленю буковиньских руских послів
сїиЗіьніло плюсу зложив і іще. гіьмйнчук Своє головство".
Намісник др. Бобжиньекий прибув до Відня в неділю в цїли порозуміня з людовцями.
Як вапевняе N. 1г. Ргезве, можна уважати певним, що людовцї з кола не будуть голосува
ти проти правительственної предлоги, однак т я жко буде відвести їх від опущеня салі підчас голосованя.
силі положити ся на дошках, бо не було чого під голову покласти; кожда кісточка мене бо
ліла.
О 11-ій годині приніс мені один засудж е
ний в товаристві Ш ілера обід. З двох зелїзних тарілок в одній було трохи темнавої юшки а в другій мучна страва так пересолена, що самий запах був осоружний.
Я хотів одну ложку юшки проковтнути; та се не було можливе.
Шілєр порадив мені знов: наберіть відваги, старайте ся привикнути до сих страв, бо ста- нееь з вами так, як з иншими, що не їли нічого крім хліба і опісля умерли з браку сил.
В пятницю рано прийшов дійсно лікар, Ва
єр. Він побачив мене в горячцї, казав мені дати сінник і казав мене перенести із сеї підземної тюрми на висший поверх. Сего однак не спо
внено, бо не було місця. А коли про се повідо
млено Графа Мітровского, що був намісником Моравії і Ш леска, дав він дозвіл, щоб на слу- чай погіршена моєї хороби, заряджене лікаря виповнено.
До нової кімнати входило трохи сьвітла; а коли я видрапав ся до решітки вузкого віконця, побачив я долину, часть міста Берна, передмісте з численними городцями, кладовище, невеличке озеро й лісом вкриті горбки, що ділило нас від славних австерлїцких полонин.
Сей вид подобав ся мені'. Ах, як я був би радував ся, колиб я се щастє міг ділити з Ма- рончелї-м!
(Дальше буде).
Вчера відбували ся в парламенті через ці
лий день наради послів в справі нинїшного го
лосованя над внесенєм Шустершіча. Нїмецкі по
сли дораджували Славявам, щоби голосували за внесенєм Ґломбіньского, коли їм ходить о кон
кретні успіхи, а не о принятє внесена Ш устер
шіча з огляду на особисті цїли декотрих про
водирів.
Б іе 2 еіі звіщає, що Італійці' відкинули пред- логу славяньского союза. щоби за ціну італїй- ского факультету вийшли з салі при нинішнім голосованю.
Італійці не згодили ся на се, позаяк сто- ронництва більшости учинили їм вже перед тим таку саму предлогу.
Про становище опозициї нема ще доси ні
чого певного. Вислїд нарад держать в тайні. Ви
яснене положена слідує на нинішнім ранішнім засїданю клюбових проводирів. В рускім клюбі мало виринути питане про приступленє до сла
вяньского союза. Консервативнїйша часть клюбу має бути противна сему.
ВІах'ізсЬе Коггеар. подає, що вчера відбула ся нарада представників всіх відтївий сторонництв славяньского союза з польским колом в справі заяви, яка висказує кабінетови у о іи т недовіри з задержанєм змісту резолюциї Шустершіча, Ву- ковича і тов. Вкінци стверджує зближене кола до славяньского союза.
„5опп ипй Мопіа£82І£.“ твердить, що надії опозициї, що повалять кабінет, безвиглядні. Те- перішний кабінет є виконним органом парламен
тарних відтїний а опозиция не є в стані утво
рити правительства, яке мало би услівя удержа
ти ся при кермі.
Як зачувати, задумує правитедьство само взяти в свої руки санацию нафтового промислу, супроти розбитя переговорів правительства з р а фінерними і банками, і внесе в парламенті дома
ганє кредиту 5 —6 мілїонів корон на будову збірників.
В понеділок приступила промислова комі- сия, вибрана сталою прибічною радою праці, до нарад над начерком, виготовленим міністерством торговлї в справі заборони нічної праці женщин
В 1 І П О М И О Л П П И Т п і л п р й , а « а » п а х Ш о ф о о т ч ^ т т ї М и т а л
звістив, що начерк постановляв, що в промисло
вих підприємствах, де занятих більше як 10 р о бочих сил, не вільно жінкам і дівчатам працю
вати нічною порою се є в годинах між 8. вече- ром а 5. рано і що -їх нічний випочинок має тре- вати що найменше 11 годин слідуючих безпосе- редно по собі. Дальше заключне начерк деякі виїмкові постанови, відповідаючі засадам бер- неньского договору. По розправі над сим начер
ком принято єго з малими змінами. Реф ерен
том на повні обряди вибраио радника двору Філїповича.
Моравска сакция ческої народної ради від
була вчера засїданв, на якім ухвалила резолю- цию, в якій виступає дуже рішучо проти фінан
сових начерків правительства, позаяк они як з річевих так з основних причин не можливі до принятя. Народна рада прилучав ся до пропамя- тного письма моравского краєвого виділу що до санкциї краєвих фінансів і протестує проти об
межена самостійного рішеня що до укладаня краєвих буджетів.
,Краєві збори сторонництва независимцїв скликані в справі самостійного угорского банку нриняли слідуючу резолюцию: Збори стоять -рі
шучо при основаню самостійного банку, покла
дають сильне довірє в послах сторонництва не- зависимцїв і мають надїю, що они будуть пря
мувати з незломною витревалостию і напругою всіх сил до здійснена п ертої степени господар
евої независимоети.
Вкінци висказано признане Кошутови і там мужам які в сій справі розбуджують чувство сили в народі'.
Заграниця.
На дневнім порядку стоїть тепер в Туреч
чині кретеньске питане. Всї инші справи відсу
нено на дальший пляя. В царгородских міродат- них кругах говорять навіть про можливість о- ружної інтервенциї. Правительственний орган
»Іттігад« заявляв ся за іменованвм власного Гу
вернера на Кретї, зате противить ся покликаню чужого князя, хочби навіть з якоїсь невтраль- ної держави. Широко розправляють про те, що
після відкликаня міжнародних залог з Крети, відїде там турецка фльота, що вже готові до від'їзду три перевозові кораблі та що коло Є- лясони відбуває ся демонстративне концентро
ване війск. Чи справді Туреччина зваж ать ся на щось подібного, не знати, бо така акция з єї сторони причинила ся до великого розливу крови. З грецких кругів звертають знов увагу на те, що висаджене турецкого війска на побе- режах Крети моглоб довести Туреччину до спо
ру з опікунчими державами.
Мимо урядових заперечень надходять з А- дани грізні вісти про нові випадки різні. Зате в Альбанїї мабуть спокійнїйше, бо Генералови Джавідови баші поручено ограничити ся лише до найконечнїйших підпринять. Також питане будови східної зелїзницї буде, здає ся, вдоволя
юче полагоджене. Одначе очи всіх турецких го- рожан звернені на кретеньску справу.
5 5 ^ — —
П росим о б ід х о б и т и п е р е д п л а т у .
Н о в и н к и .
— Календар. В с е р е д у : руско-кат.: Тера- понта сщм.; римо-кат.: Фелїцйяна. — В ч е- т в е р : руско-кат.: Никити преп.; римо-кат.:
Боже Тїло.
— Концерт Менцїньского у Львові виповнив вчера салю „Фільгармонїї" майже виключно ру- скою публикою. Артиста витано сердечними о- плесками і засипано цьвітами. А співав він по
біч композиций Лисенка, Волошина і Людкевича цілий ряд шведских пісень та арию з опери Леонкавалля „Ваіассо" в польскій мові. На з а гальне домаганє додав він також оден уступ з опери >Оттельо« (по шведски). Співав артист як соловей та чарував душі зібраних, які за пісню відплачували ся грімкими оплесками, та безко
нечними окликами >Ьіз«, після яких співак до
давав що раз то нові пісні'. „Львівский Бонн" від
співав з великим артизмом при акомпанїяментї орхестри Ґріґа »Оляф Триґвазон< і Бруха „Гар
на Еллєн" а солїстки п а Парахоняківна, Тетеро
ва, Озаркевичівна і солісти Берест, Козак, Чай- ківский і Геців висказали своїм співом, що є справдїшною окрасою симпатичного співацкого товариства. Діріґента п. Волошина обсипано рів- нож цьвітами в подяку за єго щиру, невтомиму працю, з якою звязании високий артистичний ровень, на якім станув „Львівский Бонн", Хор
„Бандуриста" відспівав Людкевича „Вічний ре
волюціонер". Голоси були перетомлені, бо моло
ді співаки день перед тим давали концерт в Дрогобичи, а такі екскурзиї на провінцию для хору не все здорові, Орхестра під проводом п.
Конопаска відограла 1 ріґа „8иіІа Рег Супі".
Концерт робив величне вражінє, а численність публики дала новий доказ, що ми ростемо і двигаємо ся на силах. Після концерту зібрала ся публика в „Народній Гостинниці", якої ком- нати не могли її змістити. Явив ся тут також п. Менцїньский, якого зібрані привитали опле
сками.
- Філія „Просьвіти" в Комарні скликала на день 1. с. м. загальні збори. По отвореню зборів о, пос. Онишкевичом вибрано предеїдником н а рад о. Косоноцкого з Подолець. З дневного по
рядку звіт з дїяльности виділу зложив секретар о. Володимир Петрик. В звіті зазначено, що філія має. 248 членів, з котрих ЗО приступило в останнім році, 40 читалень (в 1008 р. заложе- но 3: в Костільниках, Вистовичах і Мостах); 28 крамниць, 12 домів читальняних, дім філїяльний вартости 10.000 К; переведено 22 люстраций чи
талень та крамниць. Філія удержувала селяньску
°УРСУ» ДЄ в Р- гпк. 1907/8 було приміщених 17 хлопців, неприняті до школи бурсаки учили ся приватно, і 4 з них здало вступний іспит до ґімназиі, 7 до 5-ої кляси, а 3 до 4-ої. Утримува
ла шкілку овочеву, в котрій мала 1.650 щіп.
Спонукала 10 громад до заложеня пожарних
„Соколів". Величаво обходила ювілей „Просьві
ти- дня 8. грудня 1908. По сім звіті промовляв посол Цеглиньский на тему „Просьвіта є житєм душі"; зібрані нагородили бесідника грімкими оплесками. Учитель господарства зі Львова п Кузик пояснював задачу читалень і філії на економічнім полі. На зборах ухвалено ряд важ них внесень, як: заложити центральну молочарню в Купновичах, заложити бібліотеку для повіту, приватну школу в Комарні; впровадити платного люстратора, котрий би навчав читальняних к р а
марів вести книги та дещо з купецтва, закладав каси ґаиф айзена, молочарні, „Соколи", органі
зував хори. Відтак відбули ся вибори нового виділу, до якого війшли: о. пос. Онишкевич, о.
Косоноцкий, др. Печерский, о. Петрик, Олекса
Пеленьскии, Гринько Тершаковець і Дмитро
з Ольховий. — Вкінци по промові д ра Барана
збори ухвалили отою резолюцию в справі Холм- щини: «Визнаючи засаду, що міжнародні відно
сини в державі, замешкалій більшим числом на- циональностий, мають бути уложені після прін- ціпу повної национальнотериторияльної автоно
мії, і уважаючи намірене прилучене Холмщини до україньских земель за незначний крок, веду
чий до здїйсненя сеї засади, протестує віче про
ти ширеної в польскій пресї думки, будьто би Холмщина була польскою землею, заявляє, що Холмщина з огляду на історичні і сучасні відно
сини є землею україньскою і рішучо протестує проти підношеня яких небудь прав історичної Польщі до україньских земель".
— Др. Маріян Глушкевич шле «опроверже- ніе«. Вт> Редакцію газети „Руслан" в'ь Л ьвові.
В-ь описаній пребьіванія галпчаїгь вгь Россіи (Иг. 109 о гь 17/30 мая 1909) вкрались многія неточності!. Не желая упоминать о многихь другихь, заявляю, что я ни в'ь К ронш тадті ни вообщз в'ь Россіи нн о русскихь ни обь ав- стрійскихь ефицерахь и армії не говорила,, — что и прошу, на основаній § 19. зак. о печ. обь- явить в'ь ближайшемь № . га зе ти „Руслан". —
Д р. Маріян* Глушкевич*, судья в ь Бродахь.Ми містимо се «опроверженіе*, а яку оно має вартість, про се сьвідчить допись з Петер
бурга, поміщена в „Галичанин-Ї" (ч. 103) п. з.
«Русскіе гали чане и буксвинцн в ь Петрограді», де між иншим читаємо, що в Кронштатї: „ме- жду прочимь п р о и з н е с е н н б и л и т а к - ж е т о а с т и д - р о м ь М. 0. Г л у ш к е в и- ч е м г з а р у с с к у ю а р м і ю " . . . Господа!
®Вріте да м ір у знайте!».
— ТелєґраФ без дроту.
Правительство задумує завести в Австриї телєґрав без дроту. Між ста- циями сего телєґрафу буде також Львів.
— Одноразове урядоване.
З а дозволом міні
стерства зелїзнпць заведено в дирекциї зелїзниць у Львові одноразове денне урядоване від 8. год.
рано до 2. год. по пол.
— Хмаролом.
В Чернівцях упав дня 0. с. м.
такий зливний дощ, що зелїзнича стация, яка лежить в долішній части міста, станула під во
дою. Вода замулила цілий шлях, так що рух по
їздів між перед і зачерновецкою стациєю, Ж уч- кою і Фольксґартеном, здержано на два дни.
Подорожнпх і їх клунки перевозять між тими стациями підводами.
— Ґрунвальдский дарунок.
Т о м \ Згк. ЬиФ зааранжувало між польскою суспільностию складку одного мілїона корон на оборону поль- ских окраїн через закладане польских шкіл на
родних. Сю складку названо — з нагоди роковин побіди Славяньства над Німцями під Ґрунвальдом —- „ґрунвальдским дарунком". Зло
жені гроші мали би піти на оборону західних окраїн Польщі, однак певно не обійде ся без того, аби львиної части не обернено на приватні польскі школи у східній Галичині. Як доносять -польскі часописи, субскрибовано вже 312.148 К
на дар ґрунвальдский.
— Задержанє румуньских прогульковцїв.
Дня 2. с. м. прибула до Іцкан прогульна учасників румуньского конгресу ЬІ£а Сигіигаїе. Прогуль- ковцї наміряли поїхати до Сучави і звидїли та
мошні історичні памятки. Австрийскі власти здер
жали однак прогульковцїв на границі і заборо нили їм вступу до Австриї. Причиною сего було, що провідником прогульки був проф. Йорґа, явний ворог Австриї, провідник националїстичних ру- румуньских студентів, який в румуньскім парла
менті остро виступів проти Австриї і організу
вав в Румунії бойкот аветрийских товарів.
— Підроблені пятикоронівки.
Сими днями всту
пив до одного склепу в Чернівцях якийсь чоло
вік і хотів при закупні товару пустити иідробле- ну пятикоронівку. А коли єго піймано і показало ся, що пятикоронівка підроблена, тоді він з а я вив, що она не належить до него, але до єго товариша, який отеє на него чекає перед скле
пом. Але товариш єго не в тїмя битий, він по- кмітив сейчас, о що ходить і дав драла Полїциї вдалось єго вислідити, а він подав як властите
ля пятиковівки якогось трзтого свого товариша, їх всіх трох арештовано, бо підозрівано їх, що они в фальшівниками пятикоронівок. Загалом в послїднім часі появилось більше число підробле
них пятикоронівок, тому треба дуже уважати на гроші, а головно на пятикоронівки.
— Панамский канал.
Минули вже роки, від ко
ли Зєдиьені Держави взяли ся до будови панамского каналу. До роботи взято ся дуже енерґічно, так що в 1915. р. канал буде отворе- ния. Кощти єго перекопаня і будови будуть ви
носити 400 мілїонів корон, бели би єго було перекопано рівно з плесом моря, то кошти були би новійші. А так канал починаючи ся в Мекси- каньскім заливі підносить ся в кількох місцях і досягає висоти 85 стіп понад плесо моря, а по
тім спадає аж до плеса Тихого океану. Довгота каналу виносить 50 миль, а ширина є така, що будуть могли розминути ся два найбільші во єнні кораблї. Знатоки обчисляють, що річно бу
де перепливали тим каналом до 15.000 парохо- дів. Через сей канал оживе торговля на захід
них побережах полудневої Америки, а воєнна фльота Зєдин. Держав буде могла кождої іви лї
зєдинити ся чи то на Тихім чи на Атлянтий- скім океані.
— Про морених розбишак
доносять з Солуня.
Пірати напали коло острова Самотраке на два вітрильні грецкі кораблї і ограбили їх. Капітанів і моряків поубивали.
— Таємна смерть.
В справі убийства чи само- убийства адв. д-ра Володимира Левицкого в Кра
кові доносять часописи сензацийні вісти. Одні з часописий пишуть, що Янина Боровска при
знала ся до застріленя д-ра Левицкого, а другі сему перечать. Однак богато обставин промо
вляє за єї злочином. Конципієнт д ра Лев-о, др.
Домбровский, оповідає, щв Боровска ждала раз ціле пополуднє на д ра Левицкого. О 6. год. ве- чером Домбровский заявив Боровскій, що зами
кає канцелярию, а тодї Бор-а просила єго, щоби замкнув єї в канцеляриї, бо она має важне діло до д-ра Левицкого. Др. Домбровский вдоволяючи єї просьбі остав з нею і ждав на д ра Лев. до 11. год. в ночи. Др. Левийкий вернувши домів здрігнув ся, побачивши Боровску, і просив свого конципієнта, аби не відходив, а сам узброїв ся в револьвер. Др. Левицкип нераз говорив свому конципієнтови, що Боровска є єго лихою зьві- здою. — Вчера в полуднє судово-полїцийна ко- місия знова оглядала місце злочину. Ствердже»
но, що паиери Лев-о були в найбільшім порядку.
На столї стояла лямпа. Видко, що Боровска якимеь чином дістала ся до мешканя Лев-о, за- ки він прийшов і сховала ся за котарою, а коли Лев-ий засипляв, стрілила до него з бровнїнґа понад оком. Ранений зірвав ся з ліжка і упав на середині кімнати. Боровска вложила під єго голову подушку і накрила ковдрою, і потім при
ступила до вишуканя і паленя деяких паперів, о які їй розходило ся. Папери сї були сховані в скритцї вертгаймівскої каси. Комісия не могла найти ключа від тої скритки. Якого змісту були сї папери, не знати. Однак не мали они бути любовними листами. Були се якісь листи полі тичного змісту, що мали компромітувати Боров
ску, яко тайну аґентку росийскої полїциї. Комі
сия найшла в печи споиелїлі папери і вислала їх до Відня до відчитаня. Вчера переведено сек- цию тіла Левицкого. Справджено, що Лев ий згинув від одної кулі, яка застрягла в мозку.
Чи стріл був з близька чи з далека, себто, чи Лев-ий сам застрілив ся, чи хтось другий стрі
лив до него, сего не знати.
— Арештоване американьского президента.
Онодї президент Зєдин. Держав Тафт і єго вій сковий адютант, капітан Бут, переїздили само- їздом через парк рільничого департаменту у Вангинґтонї. В тім парку є дуже гарні і рідкі цьвіти. Президент задержав самоїзд і поручив адютантови нарвати цьвітів на китицю. На се надійшов сторож і проголосив обох арештовани
ми. Доперва по довших короводах, коли сторо- жови доказано, що арештував найвисшого урядника краю, він увільнив обох арештованих.
— Торг бородами.
«Цариц. Ж изнь» оповідає таку історию: Дивний порядок заведено остан- ними часами серед деяких робітників на лісе- вих заводах при стациї Бенетавій. Не маючи за що випити, робітники несли шинкарям в заставу та просто на продаж „зайву" одежу, чоботи, чай, цукор, сало та ин. Тепер же бородаті ро
бочі переважно по 30 років і старші, міняють за півфляшки горівки свої довгі бороди, які они голять і стрижуть по умові з шинкарем. Часом бороди голять за готівку на продаж, по 15 коп.
штука і по 20 коп., як що голять разом з вуса
ми. Через сю «новиву» богато робітників хо
дить тепер, як Американці, поголивши бороду й вуси.
— Воздушна Фльота.
З Нового Йорку доно
сять, що воєнний департамент виробив пляни, після яких має утворити ся величезна воздушна фльота з війскових бальонів. Над побережами Атлянтийского океана має бути вибудованих 40 бальонових стаций.
— Найстарша на сьвітї супружа угода.
В знайденім в лютім 1906 р. в Єгипті иапірусї, який тепер переховують в берлїньским музею, відчитано недавно тому слідуючу найстаршу на сьвітї супружу угоду, списану в чисто єллинь- слій (грецкій) мові: «В -оем ім році королїв- ского володїня Александра, сина Александра, в 14. році сатрапії Птоломея (311—ЗЮ пд. Хр.) в місяци діос. Супружа угода Гераклєйдеса і і Деметриї. Гераклєйдес бере собі за жінку Деметрию з Кос, рідну доньку єї батька Лєи- тінеса з Кос і матери Фільотіс, яко вільний вільну, котра рівнож приносить з собою одіж і окраси вартости 1000 драхм". Дальше сліду
ють постанови що до вибору осідку, о котрім мають рішити муж разом з тестем. Опісля слі
дують постанови що до можливого прелюбодїй- егва, о котрім має рішати мировий суд вибра ний обома сторонами. Прелюбодїйство має в ко- ждім случаю потягнути за собою розвід, а коли би виноватий був Гераклєйдес, то має обовязу- вати отея постанова: Коли би Гераклєйдеса зло
влено на такім вчинку а Деметрія могла то до
казати перед замовленим судом з трох мужів, то Гераклєйдес має їй звернути внесене віно в сумі 1000 драхм а до того ще заплатити 1000 драхм в александрийскій срібній вал ю ті На
конець слідують ще постанови що до виконана сеї угоди а відтак підписи шістьох сьвідків.
Оповістки.
— В Станиславові
відбудуть ся в четвер дня Ю. червня загальні збори товариства «Інститут Непорочного Зач атя Преч. Д. Мариї» о 3. год.
по полудни в палаті епископскій при ул. Липо
вій. Тогож дня рано о 10. годині відбудуть ся загальні збори філії станиславівского товари
ства св. Ап. Павла в канцеляриї еписк. Конси- сториї. Збори попередить відчит: „Католицизм а культура".
— З Тов-а „Учительска Громада".
З огляду на те, що анкета вибрана на останнім з'їзді у- країнїстів не покінчила своїх праць, заповідже- ний на 10 ого червня другий з'їзд україністів відкликує ся і відкладає ся на пізнїйше, а вла
сне па тодї, коли згадана анкета приготовить свій реферат. — З а Виділ Товариства «Учитель
ска Громада». Л. Сальо, заст. голови. І. Раков-
ский, секретар.— Селяньску бурсу в Городку
коло Львова о- сновує тамошна філія „Гіросььіти". А що філія не має на то ніяких фондів, то звертає ся з просьбою до всіх Русинів, особливож до тих, що походять з городецкого повіта, о жертвованє хоч би найменших датків на згадану ціль. Бурса та призначена на удержанє учеників, які би за писали ся до ґімназиї, котра м є бути отворена в Городку зі шкільним роком 1909/10. Датки просить ся присилати на книжочку ч. 36 тов-а
„Рускай Народний Дім" в Городку.
— Зміна статута тов-а „Просьвіта".
Головний виділ тов-а „Просьвіта" скликав на підставі ух
вали останних загальних зборів товариства ан
кету, котра має виробити проект зміни статута товариства. Анкета ся відбула дня ЗО. мая с. р.
перше пленарне заеїданє і по основній дискусиї вибрала з пятьох членів субкомітет, котрий як найскорше має прийти перед анкету з готовим проектом. З огляду що справа зміни статута є дуже важна, пожаданим є, щоби як найбільше число членів товариства забрало в сїй справі голос. Головний виділ товариства просить проте усі виділи філїяльні, читальні, ак також широ
кий загал членів, щоби найдальше до І. липця с. р. надіслали до головного виділу свої проекти, в якім напрямі бажають змін в новім статуті, щоби через основну реформу розширити і по- глубити діяльність товариства. — Від головного
виділу тов-а „Просьвіта".— Прогульна наколесників львівского „Сокола"
в четвер дня 10. с. м до Миколаєва-Дроговижа;
Від'їзд о год. 5. рано. — В суботу і неділю 12.
і ІЗ. с. м. буде дводнева прогульна до Сасова (фабрика паперу), на Плисниско (історичне „ З а м чище" і найстарший монастир 0 0 . Василиян), до Підгорець і Одеська (замки Собіского). Ви
їзд в суботу о 12. в полуднє. Докладну програ
му на цілий сезон подасть ся пізнїйше. Між ин- шими на початок серпня зазначена прогулька до Будапешту, в котрій могуть взяти участь і нельвівскі наколесники, тому взиваєсь всі дру
жини сокільскі до зорґанїзованя відділів нако
лесників. Всяких інформаций удїлюємо радо. —
К лим Ґутковский, отаман наколесників.— ТелЄФОН Львів-Чернівцї.
Дня Ю. червця с.
р. віддає ся до прилюдного ужитку межимісто- ву телефонічну лїнїю Львів-Чернівцї ч. 3829, До тої лінії присилено крім Львова центральні те
лефонічні стациї в Станиславові і Коломиї, а через те й телефонічні еїти в сих обох містах допустить ся від згаданого дня також до межи- містових розмов.
— З зелїзниць.
В „Газеті Львівскій» оголошує ц. к. Дирекция зелїзниць держ. у Львові лїцита- цию офертову на роботи будівляаі для проекто
ваного розширена стациї Посада Хирівска і за- осмотревя єї в воду. Оферти належить вносити найдальше до 22. червця 1909 до 12. год. в по
луднє. Загальні і специяльні услівя будови, ко
шториси і пляни можна переглянути в ц. к. Ди
рекциї зелїзниць держ. у Львові відділ для кон- сервациї і будови II. поверх. Там можна також одержати формулярі на оферти і приписи що до їх вношеня.
Посмертні І оповістки.
— Володимир Ясеницкий, син о. Кирила Ясе- ницкого, пароха з Балигорода, студент академії штук красних у Кракові, упокоїв ся дня 4. с. м.
В. є. п.!
Наука, штука і література
— Підручник гри на бандурі. У Львові вийшов
