• Nie Znaleziono Wyników

Ruslan. R. 13, č. 12 (1909)

N/A
N/A
Protected

Academic year: 2022

Share "Ruslan. R. 13, č. 12 (1909)"

Copied!
4
0
0

Pełen tekst

(1)

Ч. 12. Львів, пятниця дня 16. (2 9 .) січня 1909. Річник X III.

Передплата

н*. »РУ СЛАНА» виносить:

в Австриї:

в а цілий рік . . . 20 кор.

ва вів ^о ку . . . 10 кор.

ва чверть року о кор.

ва місяць . . 1-70 кор.

За границею:

ва цілий рів . 16 рублів або 36 франків ва пів року , 8 рублів

або 18 франків Поодиноке число ао 10 сот.

«Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не возьмеш милости і віри не вовьмеш, бо руске ми серце і віра руска.» — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича

Виходить у Львові іцо дня крім неділь і руских сьвят о о’|2 год. пополудня.

Редакция, адміиїстрация і експедиция >Руслана< при ул.

Оссолїньских ч. 11. (партер) (Фронт від ул. Тихої). Експе­

диция місцева в Аґенциї Соколовского в насажіГавс- мана.

Рукописи звертав ся лише на попереднє застережене.—

Р'еклямациї неопечатані в вільні від порта. — Оголо­

шена звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч­

ки. а в «Надісланім» 40 с.

від стрічки. Подяки і при­

ватні донесеня по ЗО сет.

від стрічки.

Б-ОРА РЕДАКЦИЇ

АДМІНЇ /ГРАЦИЇ і ЕКСПЕДИЦИЇ

„ Р У С Л А Н А "

перенесено до льокалю

при ул. Оссолїньских ч. II. (партер)

(фронт від ул. Тихої).

Воєнний настрій в Туреч­

чині й Болгариї.

( х ) Мобілїзация осьмої дивізиї в Болгариї викликала знов воєнний настрій в Туреччині і в Болгариї і розвіяла так довго вижидане порозуміне між тими о бидвома державами. Але хоч там знов настроєні уми на воєнний лад, не вірять в можливість війни між тими обома дер­

жавами і можна сподївати ся, що таки дійде до помиреня між ними. Може се виглядати дивпо, що як раз в хвилі, коли взаємини між сими двома держава-

Матерій ю історії оуюймоі Русі.

V .

Важнїйші праці Із. Воробкевича

в роках 1876—1897.

(Дальше).

Ч. 12.

1884, 24. лютого.

Позвольте, що теиер по основнім прочи- тапю присьвяченої мені драми, зложу Вам еіце раз як найсердечнїйшу подяку. Услуги мої. які я чинив для рускої сцени, перецїни- лисьте і нереплатилисьте — най Вам за тоє надгородить Той, з котрого славу строїте свою гуслу і укладаєте свою пісню.

Драму охрестім: Н о в и й д в і р н и к , або: „Від чести до нечести". Перше подоба­

всь ми лучше.

(З листу Гр. Цегдиньского до Із. В-а).

Ч. 13.

В однім «з зошитів, у котрім В-ич спису­

вав свої дрібні поезиї, є інтересна замітка єго.

Подаємо її без зміни, як куріоз. Поет тогдї пробував писати „по твердому", вчив ся на­

віть росийської мови, але — своєю дорогою — не навчив ся її. Вийшло з того щось зовсім недоладне. Ось та записка:

„Зтт, якіис н іс е н іт н и ц і, дрббненьки, ма- лозначньї, бо забув я вже маленьки поезій

коли там запанував знов воєнний нЯРтрій, говоримо про на­

дії на помирене. Одначе се вже така пи- томенність ориентальних відносин.

Сю надію на помирене піддержує вість, яка наспіла з Софії про відбуту там мінїстерску раду, котра мала пору- чити бол.гарскому представаикови в Цар- городї, щоби заявив В. Порті готовість Волгариї, зложити 60 м і л ї о н і в ф ран­

ків яко винагороду за проголошене не- зависимости і за східні зелїзницї. Зара­

зом ухвалила мінїстерска рада заявити турецкому правительству, що се найвис- ша к в о т а , яку може жертвувати Бол­

гарин і на случай відкинена с?ї предлоги в і д к л о н ю є Б о л г а р и н в і д с е ­ б е в с я к у о д в і ч а л ь н і с т ь .

Отся подія стає певним доказом, що Болгария зовсім не має наміру легко­

душно викликувати війну, але бажав вво­

лити після спромоги турецким домаганям (давнїйше болгарский мінїстер Т а к е в предкладав Туреччині 82 мілїони яко найвисшу квоту, отже теперішня предло- га показує ся значним підвисшенєм).

Се змаганє до примирена виявило ся також у відповіди міністра війни П а- п р и к о в а на інтерпеляцию внесену в собранію в справі мобілїзациї. Мінїстер заявив, що се не має зачіпних намірів, ані не змагав до заколоту мира, лише до усунена можливости болгарско-турец- кого конфлікту. Переговори опинили ся писати, — я радбьі с л и п іт і (І злетіти) високо до хмарь, щось великаго написати — но г о д і

— малое коротеньке мене не т іш и т ь , а до большихь тпорбвь вседневнне потеченія ки­

даю ть думкою слипіти. Одну отраду я най- ш оль в моих творах для нашого театра, — хотя, мимо того що я в т і сочененія мою душу излиль — мене холодно кровю мои брати витаю ть, ихь р ід к и й п р и в іт ь здается м е н і такт., як той ц в іт , що по твердим мо­

р о з і, — за к р и ти й бог зна чім-ь, тебе одинь, два дни у т іш а е т ь , а потомт» м а р н іе т ь , якт>

т і д р у гіе сестрици. Н і т щирости на сем с в і т і , лиш лец ем іріе и вражда. Каіна но- томки не звелись, они однаковн и таки оста- нут до конца міри. Прародительннй г р іх их такими с д іл а в — и такими они оетанутся во в ік и . Ст> вовка не зробиш ягнья.

Данило Млака.

18. Октбря 1884.

Ч.і 14.

Критика на Н о в о г о д в і р н и к а у

„Ділі" (1884) не була зовсім прихильна, але не без жичливости для автора. З а то „Про- л о м ь “ знущав ся без милосердя над автором, закидаючи єму хорий ліризм і називаючи єго музику катаринковою, бідною на мотиви і гар­

монію. Се все дуже дратувало автора. А тут, на лихо, і єго брат Григорій иомер.

Хоч і хорував він довгі літа на рану, то всеж смерть єго прийшла несподівано і тяжко прибила Ізидора. А у православній консисто-

на найліпшій дорозі, але виринула серед того справа управильненя границі, а до- маганя Туреччини ішли в напрямі від- ступленя значної области, на що Болга­

рин не могла згоджувати ся. Задля того проявив ся в Адриянопольскім корпусі певний рух і зближала сн згадана мож ­ ливість конфлікту, супроти котрого Б о л ­ гарин була приневолена приготовити ся на всякі можливости. Часткова мобілїза- ция в лише доказом обачносте, але в потребі готова Болгарин і до загальної мобілїзациї. З другого боку вижидав Бол­

гарин рішучої відповіли в справі предло- женої Туреччині винагороди і бажала тим способом зробити певний напір на В. Порту, але в поважних кругах не думають там про воєнний заколот.

В Ц а р г о р р д і викликала вість про болгарску мобілїзацию в дипльома- тичних кругах затривожене, але не чути там про які небудь воєнні приготовленя.

В правдї' в останних часах в другім корпу­

сі турецкім проявляв ся значний рух а єго воєнну силу значно збільшено в по- рівнаню з иншими корпусами, але нічого не відомо про які небудь наміри що до певних стратегічно важних точок в Бол­

гариї.

риї були тоді такі часи, що вся похоронна відправа над щирим Русином, Григорієм Во- ребкевичем, була — лише волоска!

Ч. 15.

Уступ з листу Івана Вербицкого*) до н.

Віктора Матюка.

Броди, 1885, 2. квітня.

Не и м ію чести б лізш е знати Вбл. г.

Воробкевича, але хотяй его близше не знаю, и м ію для него однакожь балвохвальну честь.

Не зйаю, що его такт, розгорячило противь русекого театра, але есди онь ему отмовить свой уД іл ь и для него праціівати не схоче, то ему зад асть еіпеп Тодеєєіозє. М ол іть его про тое, — онь Вашь другь — нехай того не робить!! Єго лютня, то чудесна, то лютня ангела, а такихь Русь убога, обдерта не має;

в ь куть личности, нам ь для народа г. Вороб- кевичь незбудно потрібний. Я в ь першой х в и л і читаючи о смерти его брата — о ко- тром ь ничого не зн ал ьем ь и думаючи, что онь померь, сплакальем ь ся, я к ь за родньїмь братомь, бо я его не люблю, я его кохаю, я к ь м уж ь невісту, я его обожествляю, и здає ми ся, кождьій Русинь та к ь само, и онь м аль бьі ничь не робити для театра русекого, в ь которомь, слухаючії его музику, забуває ся, же ся єсть на том ь п ад о л і сліізь. Николи! а

♦) Іван Вербицкий, проф. ґімназиї в Бро­

дах, уже покійник, був сином композитора о.

Михайла.

(2)

2

просьвітно-економічнім 313Д0М

вельми хосенно буде для нашої суспіль­

носте, а також для учасників зїзду (між котрими імовірно будемо могли повитати також гоетий з України), познакомити ся з добутками культу рно-просьвітної роботи на Україні в минулому році. Вельми се відрадно, що наші брати на Україні зро­

зуміли, що несхитною і певною підвали­

ною до відродин України, до осьвідомле- ня народного широких верств в лише реальна, невсипуча сьвідома цїли куль­

турно просьвітна робота. З правдивою ра- достю прочитали ми отже короткий огляд

Кажемо — громадянству, бо ті громадскі інституциї (особливо київска дума), у ко­

трих в руках лежить справа, не виявля­

ють досить моторности і на них самих без енерґічної допомоги громадянства справа залежить ся дуже довго.

Так само цілком від громадяньскої допомоги залежить більше чи менше ін- тензивна діяльність наших »Просьвіт«.

З них найдїяльнїйшою виявила себе й сього року київска >Просьвіта«, видавши більше десятка популярних книжок, упо­

рядивши систематичні читанн, лєкциї й вистави в Киїні та по вго околицях, з і­

бравши досить значну бібліотеку, на жаль,

справ. Треба тільки, щоб оно працювало більше та енерґічнїйше і тоді й наслідки будуть, красші, ніж були року 1908-го.

Ромул.

Політичний огляд.

Австро-Угорщина.

»■№. їг.- Ргезее* иодала інформації президента носольскої угарскої палати Ю;;та, яких уділив він по повороті з Ві­

дня до Будапешту одному з кореспон-

? ПОКИ ЩО ч е р е з н е за л е ж н і ПРИЧИНИ При- • ЛНМіННКЯ И к т не

н п ї ч и й і.ї сєї

роботи наших земляків в 1908 Р о т членам товариства 3 ин- Д дневника. Юст не вручив ці-

^ступну сам им членам т о в а р и , строки п р он ам ятн ого письм а, н ауігь не ших »Просьвіт«, лекцнйною роботою вия" І ман 1)ри собі записок, тому говорив всьо вила себе одеска та но^части Катерино-1 памяти п0 угорски бо нїмеикої мови і ділимо ся сим оглядом з нашими чита­

чами, подаючи се в нашій часописи за

київскою „Радою ". с л а в с к а ; к а м ян ец к а за х о п л е н а б ул а спра

вою з национрлїзацибЮ н ародних шкіл не знав на стільки,, щоби ясно виразити ся. Монарх говорив на переміну ио угор- на П о д іл ю -с п р ав о ю , що скінчилась не-1 , по нїмецки ( часто робив заМ(ТКИ щасливо теж через незалежні обставини. І |дчас ВИКОД|В Ю т З л о ж е н е ще не

Культурно-просьвітний рух на Україні

в році 1908.

Протягом року 1908, не вваж аю чиІЗ инших »Просьвіт« одні не ВИЯРЛЯЛИІвия€нила. б0 рішене ще не запало, на дуже лихі взагалі обставини полїтич- діяльносте через сторонні перешкоди

ного та громадского жити, все таки йшла (чернигівска), инші (жнтомирска, бакинь-

та культурно просьвітна робота, иіо с т а - |ска) н кпе через рак на місцях Р°оіт {Оста, що бажав полагоди банкової сира- новить підвалину наших национальиих та материяльних засобів. В усяко-1 (1оразумінк> 3 Австривю. Крім того

о Н

р

багатий на ни- му разі громадяньство наше повинно звер- 7 г

відродин в оудучині. н е оогатии на ви з г в „„„„„доносить- сей дневник, що правигельство значні події, 1908 рік проте не такий ПУ™ на * росьвіти» як най іль у У і угорсквй сойм згодять, ся вкінци на у- дуже бідний був на внутрішний зміст, що 1 допомагати їм, іцо и они х ° ч * ва^тк в ’ держано спільного банку, але- подбають може не виявив ся зараз, але згодом п о -ів межах теперипних о ставин р про те, щоби в новій орґанїзациї свіль- винеи дати певні наслідки та здобутки і свої культурно-просьвітні завданя. І - -

І Поважну наукову роботу справляло .К и їв с к е Наукове Товариство. Цілий ряд

ного банку угорский характер інстжгуциї був і на внї сильнїйше зазначений. І так Ц хотять Мадяри,. щоби було двох ґубер- в громадскому житю на Україні.

До таких подій з нашого жиїн на

лежить на самперед справа з п ам ятн и -|пУ личних наукових засідань, І нагорів, оден у Відни^ другий в Будане- ком Ш евченка, що вперше в минулому гали часом огато слухачів, наУ Л_пя штї а над ними Генеральний Губернатор.

році стала вже на тверду практичну ос- ци1’ на жаль спорадичні, > нар д__ д альше мав буТИ двох управляючих се- нову, вийшовши нарешті з обсягу плято- томи * анисок аукового овали т * крЄтарів, оденку Відня; другий в Буда- нїчних бажань та безплодних розмов. С и -р ак ™ бун а е т в ^

лами самого громадяньства та заходами вго

пеш тї і Генеральний секретар. Вкінци менші банкноти мають мати виключно в обставинах нашого житя дуже кори-

а V Ж

іа

Д ---- ■ „ -у. .. «. • V і ІУІСП 7ОПППЧ/1 ГІ ЛЮі\лІГ) т а к і

через україньску печать й устну аґі- снш, як ®ЛИЯ01^ на ^ раів’ Р и * угорский текет, незалежно від австрий- тацию розпочато збиране жертв, яких огнища, де може знайти собі захисток ских банкнотів, де головний текст буде

німецкий.

прибуло ЩОСЬ коло 25.000 карб. Коли украіньска наука.

зважати на те, що се був перший рік Потреба громадского вднаня в ми-

п« .V, ;;о І нулому році виявилась заснованим клюбів, О парламентарнім положеню кружать діяльної роботи, коли додати до сьою , У У г .„иоокі завданя гізом декого найріжнійіге інформациі. Кореспонденция що жертви а С и р а л и с ь х а р а к т е р у . З них деякі вже „ їд к о , орґа- „ в м ік ш и - „еречизь всяким поголоскам вкладками, то ся сума не така вже и, г п .. . і,

вкладками, і візувались, як н. пр. у Київі; по инших відрочеі-но сесиі! а хр.-суспільна коре- мала і она служить запорукою, що ПРИ ’ • ’ ' захожу’ють. ся мі- свонденция >Аиаіиа« доносить, що бар.

енерґічних заходах можна зібрати суму « є місцях коло них захож у ють. ся м. ... ... о --- --- к --- на достойний Ш евченка памятник і що < сцеві діячі. За сучасних обставин т а к ії1 Бінерт вніесе 3 лютого язиконий розно- на достойний Ш евченка памигиик . щ и. можуть справляти чималу гро-1;РЯД°К в иосольскій палаті і від принятя україньскому громадянству треба, як най- У ставшиР початком о р ган їзо -(6Г0 буде залежали продриженв иарлямен- енерґічнїйше зах одитись коло сеі справи.) Уу РраїНьСкого громадяньетва коло тарної сесиї а навіть судьба кабінету.

Ч. 16. І певних осередків, стягаючи до них го т о -

1885, 23. квітня. Лист директора театру І

ві

україньскі сили й підготовляючи нові сібною д0 пращ, то парляментарна сесия ІВ. Гриневецкого до Із. В-а: з тих елементів, що стихійно горнуть ся буде замкнена на короткий час, щоби у- Ж ал ь Ваш справедливий! но будьте уві- 1Д0 україньства, але ще не пристали до СУНУТИ ЗС1 нагл1 внесеня з дневноїо по­

ренії що Ніхто зі знатоків не поділяв гадок якоїсь активної роботи. Коли справу по- |Р ИДК¥- А в случаю, коли би бар. Бінерт недоучених та некомпетентних критиків

ЛЬВІВ-

ставити добре, то такі інституциї можуть бУя приневолений уступити, то в кождім

нсдиупсп _ г . і г - р азі наслідаиком вго не буде кн. Гоген-

льоте, як се подало кілька дневників.

ских. Ціла публика, так у Львові як на про- в розвитку україньства зробитись замгтним вінциї, так руска як і чужа, одушевлена всть|ТВорчим чинником.

К о м і с и я р е ф о р м и р е Г у - все Вашими чудовими творами і без Ваших

творів не театральний,

, --- , Вага всяких просьвітно-культурних

був би можливим наш репертуарі заходів не виявлявть ся, певна річ, зараз, л я м 1 н У покінчила вчера Генеральну скоро они розпочали ся. їх вплив роз- Р?3"РавУ наД . «несенвм Штайнвендера.

Всюди, где лиш приїдемо, питають: „А |тягавть ся на довгий час і наслідки с т а -і^ - А д л в р підніс, що ходить лише о.

чи будете грати що Воробкевича? А чи н а п и -|ю ть видними часто тільки згодом. Отже УТРУДН6Н6 злишної і легкодушної обструк- сав воробкевич що нового?" Доказом, що Се треба прикласти й до тих подій з ™ заяк обструкция в дозволена лиш е Вашії твори загально подобають ся, нехай но- кульїурно-просьвітного руху, які ми тут 3 Ра з ‘ загроженя жизненних справ якого служить се, що кождий з Ваших цінних тво- зазначили. Безперечно они говорять про П- Ш тайнвендер висказав надію, рів був по кілька разів представлюваний в кож- т е , що україньство, хоч і дуже помалу «г° вне<*нв бУяе пРиняте ? легко’

Дім Місті » Галичині, а мимо того допитують т а ’ потрохи, розроставть ся проте і захо- ДУш яа обструкция в парлямеатї стане на ся все о Вашії твори. плює ширші круги. Особливо се видно бУДУяе виключеною.

Н о в и й „ В і р и и к «,И, ш а р і- стан, коли поріднити теперішнє українь п Т - е р 2 танскої критики „Пролома", представлений у Ске житв з недавним ще минулим, коли ро» Р • £ пефеоентови щ о б и ^ - Львові два рази, другий раз на желанвпублики. к е україньство складалось з » епЄЛИЧКИХ К ° Р*®Рвав також внесеняР що вийшли від

був представлений того | гуртків та окремих осіб, розкиданих по працюввв також внесеня, що вииш и ід ... ... , Львові, а в Тім сенові широких просторах цілої України, БІДО- «ОМ1СИ1, 1 Ті, котрі до в. лютого вплинуть два рази, все з як найбільшим поводжеввм.|Креилених і через те безсилих. Тепер е р предложив ЗВІТ о них в палаті,

уже україньске громадяньство, мале ще й молоде, але оно в, гуртувть ся Високопреподобний! не зважайте проте

на недоуцтво партийних критиків та не ка­

райте за їх нерозум нашу бідну руску літера­

туру, збогачуйте і дальше Вашими чудовими квіточками музичними наш зїльник народний, а імя Ваше, будьте увіренії, записане глубоко в серцях всіх Русинів.

(Дальше буде).

Заграниця.

Новое Время" остро накинуло ся оно повинно всі свої справи взяти у вла-

сні руки. За нас ніхто инший робити не на болгарского короля Ф е р д и н а н д а:

буде, нема на кого скинути нам роботу, каже, що він веде політику, яка мав на ми самі і тілько ми повинні піклувати цїли відтягнути Болгарию від Росиї і сла- ся. І памятник Шевченкови і „Просьвітї* вяньских справ та при тім називав вго і всі инші наші заходи лежать тільки на а в с т р и й с к и м к н я з е м на б о л - нас і від нас залежати-ме їхня доля. г а р с к і м т р о н і , що хоче иовернути Минулий рік показав, що громадяни Болгарию в австро угорского трабанта.

ство наш е може працювати коло своїх І Ся політика зміряв до сего, щоби ство-

(3)

з

?рити таку пропасть між Росивю а Волга ривю, що остання мимохіть буде мусїла віддати свою судьбу в руки Австро-Угор­

щини.

Статя подана в часописи Беп, орґа- нї сербскої независимої партиї в Серавві п. з.: „Серби і Бури" зробила тут велике вражінв. Сказано там, що Бог хоронить Сербію і Чорногору перед нерозважними ділами, бо в противнім разі они зникли би вже давно з історичної видівнї. Нема найменшого сумніву, що Серби в Боснї і Герцоґовинї пе повстануть проти свого нового володаря, що зарівно Росия і Ан- ґл їя, як Франция та Італія не м а ю т ь з о в с і м о х о т и д о в і й н и , що на­

віть найбільше інтересо,.ана Туреччина мирно полагодила справу Босни і Герцо- ґовини. В разі війни з Австро-Угорщи­

ною поплилоб богато главяньскої кроки, а вкінпи Сербія і Чорногора мусїлиб у- лячи. Лучше отже погодити ся з докона ним фактом анексиї, чим брати ся за нерозважні діла, які зашкодили би серб- скому народові! взагалі, але не принесли ба пожитку Сербам в Боснї.

Також турецка часопись „Шурай Уммет" накликує Сербію і Чорногору до порозуміня з Австро Угорщиною. Між тим в Сербії ширить ся що раз то біль­

ше огірченв на скупштину. «Дневни Лист*

в статі „Зрадники народу" поринув Сер­

бію з В и з а н т и в ю і П о л ь щ е ю п е р е д ї х у п а д к о м , закидав скуп- штинї, що замість дбати про народні інте реси, веде она боротьбу о мінїстерскі крісла. Коли так дальше піде, то вибор­

ці порозганяють своїх послів. Француска часопись Тегарз, боронячи Францию пе­

ред несправедливими напастями деяких часописий, заявляє, що Серби переняті тепер так ароґантским патриотизмом, що обкидують грязию навіть своїх прияте­

лів. Франция не відповідав за се, що своїми нерозважними ділами накоїла Сер­

бія почавши від Сливницї, а скінчивши на королївскім морді.

Як Чорногорцям перевернуло ся в голові сьвідчить факт, що угоду Австро- Угорщипи з Туреччиною, в якій перша зобовязала ся навіть до грошевого від шкодованя, уважають они з а с л у г о ю Ч о р н о г о р и і С е р б і ї , бо мовляв, Австро-Угорщина п о в о ю в а л а с я (!) в противнім разі війни з Сербією і Ч ор­

ного рою!

Просімо і'іііо в іті переївш у.

Но в и н к и

— Календар. В п я т н и ц ю : руско-кат.: Покл вер. с. Петра; римо-кат.: Франца Сал. — В с у ­ б о т у : руско-кат.: ІІр. Антонія Вел.; римо-кат.:

Мартини.

— П. Модест Менцїньский, оперовий артист, не виступить в найблизший понеділок — як кружляла чутка — в представленю рускої дружини театральної в міскім театрі, бо впро- чім в драмі «Серед бурій нема для него ролі.

Однак дирекция міского театру бажала дати нагоду Русинам прибувшим на конґрес почу­

ти свого славного земляка і заповіла на неді­

лю оперу „Зиґфрид" а на второк „Аіду".

Тимчасом п. Менцїньского постигло нещасте.

На вторниковім представленю підчас пред­

ставлена «Зиґфрид* п. Менцїньский сиотик- нувши ся на сцені, дістав т. зв. „натягненя ж ил“ в кістці правої ноги. Після ореченя лі каря проф. Звмбицкого п Менцїньский буде мусів перележати в ліжку 5 го 8 днів, а за- повіджені єго виступи на нині, на неділю і вторник дирекция театру мусїла відкликати.

— Слушне домаганє. До педаґоґічної ради першої епархіяльної дівочої школи у Києві

Гр. Понов сими днями подав мотивовану за ­ писку, зазначивши в ній потребу завести в V II—VIII педаґоґічних клясах школи науку україньскої мови. З сих кляс що року вихо­

дить 45—60 епархіялок з правами народної учительки і більшість з них іде в учительки на Україні. Але зустрівшись тут з особливо­

стями місцевої мови людности, цілком не по- хожою на мову росийску, они не можуть спра­

вляти свого завданя — провадити як слід осьвіту україньских дїтий. Кожному недаґоґови се очивидно, — доводить автор записки, • що осьвіта повинна виходити виключно з жи вої мови і тільки при сїй умові она стане з а ­ собом розвитку дитячої душі, знайомої насам перед з язиком матери. Що се так, доводить перш усе сучасна наукова психольоґія мови, для якої мова є не тільки „средство мьішле- нія“ але і орґан, що витворює думку. Далі, ще в 60-х рр. XIX столїтя такі велитнї, як Ужиньский, Драгоманов і бар. Корф рішуче висловились за початкову осьвіту україньских дїтий на їх рідній мові; визнав се і св. синод, дозволивши виклади україньскої мови но де­

яких школах на Поділю, а також надрукова- вши на сїй мові сьвяте письмо. А одна з ки- ївских церковних печатенр ще в XVIII столїтю прохала дозволу печатати україньскі букварі, бо росийских ніхто не замовляє. Навівши ще декілька прикладів з житя західно-европей- ских народних шкіл і з власних спостережень, д. Попов вимагає від педаґоґічної шкільної ради, завівши науку україньскої мови в педа- ґічних клясах епархіяльної школи, дати Укра­

їні справжних народних учительок.

Так, в загальних приблизних рисах пише в своїй записці д. Попов. Ще не відомо, як саме постановить ся до неї недаґоґічна рада.

Але слушність такої записки не можна не признати. X . Майстренко. („Рада").

— З київскої „Просьвіти". Рада «Просьвіти*

одноголосно постановила вислати делегата від київскої «Просьвіти* на иросьвітно-економіч- ний конґрес, іцо скликає львівска «Просьвіта*.

Делєґат має подати звіт про діяльність київ­

скої «Просьвіти*, а крім того єму будуть дані і иншя иорученя від Ради тов-а. — Скарбник тов-а «Просьвіти* повідомив раду, шо на па- мятник Т. Ш евченкови до каси тов-а вплину­

ло за у весь час більше тисячі карб. Поста­

новлено передати тисячу карб, в київску го- родску управу.—Дня 25, д. Барвіньский читав оповідана Ол. Стороженка „Вуси* та оповіда­

не Гр. Квітки-Основяненка „Перекотиполе".

Д. Роміньєкий читав поему Т. Ш евченка „Мо­

скалева Криниця" та оповідана Марка Вовчка

„Сон". — В понеділок 27. січня відбули ся збори шкільно-лєкцийної комісиї «Просьвіти*.

—, 3 Подільскої «Просьвіти*. Дня 25. січня рокові загальні збори подільскої «Просьвіти*, обговорювано між иншим засноване при

«Просьвітї* секциї видана і ширена книжок релїґійно-етичного змісту.

— У миколаївскій «Просьвітї*, при участи д.

Кремньова (Местергазі) на різдвяні сьвята ви­

ставлено „Сто тисяч" Карпенко-Карого, „Шель- менко деньщ ик’ Квітки-Основянеика, „Запо­

рожець за Дунаєм" Гулака-Артемовского, „Як ковбаса та чарка, то минеть ся й сварка"

Старицкого і лїтерат.-муз. відділ, „Наймичка"

Кароенка-Карого, 2 дія „Катерини" Аркаса і лїтерат.-муз. відділ і знов „Запорожець за Дунаєм".

— Католицизм в АнґлІЇ і в анґлїйских обла­

стях зробив в останнім році великі поступи, коли порівняти число католиків з 1908. р. з попоредними літами. В минулім році було в Вел. Британії 2,310.000, в азиятицких посїло- стях 2. 810.000, в Австралії і на Новій Зеляп- диї 1.093.000, а в усіх анґлїйских носїлостях 12,052.000 католиків.

— Велике землетрясенє, яке занотували се- ізмоґрафи в суботу, остає доси тайною. Ні звідки єго ще не зголошено. Навістило оно мабудь простори не заселені культурними народами. З обчислень астрономічних обсе­

рватори й виходило би, що землетрясенє було на Кавказі, але звідтам доносять, що там бу­

ло спокійно. В кождім разі землетрясенє бу­

ло десь в Азиї. Східні береги Азиї потерпіли

того дня від великої филї Тихого океану, яка заливши береги, змела з лиця землі цілі села і наробила величезної шкоди.

— На політехніках в Австриї вписало ся в сім півроцї разом 9.185 студентів, се: у відень- скій полїтехнїцї 2.962 слухачів, ческій в Празі 2.813, нїмецкій в Празі 980, у Львові 1.366,

в

Градци 645, а в ческій в Берні 419.

— Полуботківцї. Бюро що до відшуканя спадщини по гетьманови Полуботку, як пові­

домляє „Полт. Гол.", розсилає тепер усім спад­

коємцям повідомленн про доходи й видатки зібраних на відшукане грошей. Усього спад­

коємців записало ся поверх 700, котрі зложи­

ли 7.360 карб. Видано з того 3.772 карб. 42 коп. 47°/„; таким чином тепер спадкоємцям треба вернути всього по 53 коп. на кождий зложений карбованець. Найбільші видатки зро блено на мандрівку д. Пржевальского до Льон- дону, — се є 2.400 карб. Спадкоємців зголо- сило ся було значно більше, але членьеку вкладку брали тільки від тих, що довели своє право па гетьманьску спадщину.

— Виправа женщини до Африки. До Льондо- ну доносять,’ що з Канштату виїхала на днях Англичанка Каролина Мансфільд в наукову подорож по Африці. Найперше звидить; она Родезию, потім водопад Вікториї, озеро Тан- ґанїка, Віктория-Ниасса і полудневий Судан, де мав стрітити ся з теперішним президентом Зєд. Держав Рузвельтом, який також ^виберає ся до Африки.

— Холера в Петербурзі' знова прибрала ши­

рокі розміри. В листопаді і грудни м. р. було денно но 10 до 15 випадків холери. Тепер є їх по 40 до 60. Причиною є піятика підчас сьвят а також вода з керниць. Петербург не має ще водопроводів і каналїзациї, хоч є цар- скою резиденциєю і має претенсиї до цивілі­

зованого сьвіта. В йорданьскі сьвята санітарні власти в порозуміню з духовними властями зарядили, що вода до сьвяченя мусить бути переварена. Був вправдї великий опір проти сьвяченя перевареної води, але жаидармерия і війско були би инакше не допустили до во- досьвятя. Тим чином спинено ще більше роз­

ширене холери в Петербурзі.

— Спадщина Рождественьекого. По адміралї Рождественьскім лишило ся богато паперів та документів, які мають велику історичну вагу до осьвітленя росийско-япаньскої мореної війни.

Крім того покійний адмірал зладив був до­

кладний опис походу другої тихоокеаньскої ескадри та обставин, серед яких виряджено ту ескадру в похід. Спадкоємці Рождественьекого хотять віддати папери та документи в публич- ну бібліотеку, а опис походу видати окремою книжкою, бо така була воля покійного. В зга­

данім описі хотів Рождественьский доказати, що за погибіль ескадри не можна ніяк вину- вати вояків, бо они були висше всякої похва­

ли. Ескадра знала, що йде на певну смерть.

Знали про се й инші люди, які післали ескадру у бій. Найбільше мав покійний написати про непорядки в морскім міністерстві, через які саме й загинули росийскі кораблі на війні з Япанцями. На сей опис дивив ся Рожде­

ственьский як на ціль свого житя.

— Хоробливий дар пророцтва. Лїкарскі кру­

ги в Італії займають ся живо справою хороб- ливого пророцтва, яке представив др. Карті, оден з найповажнїйших лікарів в Римі, науко­

вій академії в отеей спосіб: Одна пані була недужа від кількох місяців на нервову хоробу і вже дня 2. грудня предсказала катастрофу в Месинї і Калябриї. Свому лїкареви др. Кар­

ті вручила она лист з просьбою подати єго королеви. В тім листі благала короля, аби змилосердив ся над Месиною і казав єї опо- рожнити, бо Месинцям грозить страшна ката­

строфа дня 18. або 28. грудня. Лікар знаючи, що має до діла з нервово хорою особою, сховав лист, а хорій сказав, що лист доруче­

но королеви. В кілька днів потім хора попала знова в напад гістериї і з плачем питала лі­

каря, чи Месину опорожнено. До сего однак лікар не привязував ніякої ваги. Ніч на 18.

грудня була для хорої страшна, а так само ніч на день 28. грудня перевела хора в напа­

дах гістериї. Аж дня 28. грудня хора уСноко-

(4)

г

4 — їла ся. Тої ночи саме стала ся катастрофа в

Месинї. Лікар передав аж тоді лист хорої ко ролеви, а лікарі заняли ся розслїдженем сеї справи, якою король також заінтересував ся.

— Дрібні вісти.

В Перемишлі застрілив ся Ж игмонт князь Скірмунт, співробітник Оагеї-и Маго<іо\¥-ої зі Львова, в якій провадив відділ руских справ. Ж и в 42 літ. Ж ите відобрав собі, як пише в листі, зі страху перед манією переслїдуваня. — Нїмецкий »буммель« в Празі на Перекопах буде мусів устати, бо після ухвали господаревої комісиї міскої ради зір­

вано там вчера хідник для уложеня елєктр.

каблїв. Німці уважають се за провокацию.

Оповістки.

— Дальший репертуар руского театру в Пе ремишлї.

(Саля Народного дому. Початок 7%

вечером).

В суботу ЗО. с. м. >Фавст« опера в 5 діях Ґунода.

В неділю 31. с. м. >Сватане на Гончарів- цї« народна оперетка в 3 діях Гр. Квітки- Основяненка.

— З львівского „Сокола".

Хори львівского

„Сокола" зібрали дня 18. і 19. січня 1909 на прапор зі щедрівки 242 К 07 с. З а сі датки складав Товариство > Сокіл» всім Вп. Добро­

діям щиру подяку, а поки ще прапор віддамо до роботи, вложено сі гроші на щадничу кни- жочку ч. 2392 в >Краевім Союзі кредит.» у Львові. Доси зібраних грошин на прапор 542 К 7 с і з тим ми приступаємо до роботи пра­

пора. Маймо надію ще сего року обходити торжественне сьвято его посьвяченя. Прапор наш о много більше коштувати ме, ніж зібра­

ні на него фонди, але ми сподіємо ея, що на­

ш а суспільність поспішить нам з помочию і зволить прислати л;ертви або до Товариства

»Сокіл» ул. Руска ч. 20. . або прямо до »Со- юза« на згадану книжочку. — В ід комісиї прапорної.

— Інтернат ім. св. Атаназия,

удержуваний Товариством: „Інститут Неп. Зачатия Преч.

Д. Мариї в С т а н и с л а в о в і " , оголошує от- сим, що з початком другого курсу може при- няти єще кількох учеників гімназияльвих. У веїх справах упрашає ся звертати до настоя­

теля тогож Інтернату в Станиславові, Липова улиця ч. 83. — о. Іван Луцик, настоятель Ін­

тернату.

— З зелїзниць.

Істнуюче від року 190(5 в Самборі мійске бюро продажи білетів звинено з днем 1. січня с. р. задля дуже слабої фрек- венциї.

Посмертні Т оповістки.

— Катерина з Курганевичів Велигорска

упо­

коїла ся дня 26. грудня м. р. в 78 році свого житя. Бл. п. Катерина, се образ правдивої не- вісти християньскої, вірна і любяча супруга і печалива і любяча мати своїх дітей. Сама будучи глубоко релігійна, старала ся і в діти свої вщепити набожність. Якби в заплату за то дочекала ся видїти діти свої виведені в люди і на своїх становищах; з чотирох синів два є сьвящениками, іменно о. Іван Велигор- ский душпастирем в М

іпєгзуі

Н

є

в Пенсильва- ип, а о. Матей Велигорский, в Рошневі в Тов- маччинї). Тлінні останки покійної зложено в вемлю дня 28. грудня м. р.; в похороні взяв участь Всч. о. Георгій Ж овкевич, парох в Се- рафинцяхл о. совітник Николай Котлярчук, иа- рох Городенки і о. Андрей Стрільчик, сотру- дник з Городенки. Покійна тішила ся великим почитанєм і довірєм в своїм родимім селі' Серафинцях, тож і великий здвиг народа від­

проваджував єї на місце вічного супочинку.

В. їй п !

Телєґрами

в дня 28. січня.

Рим. В Реджіо ді Калябрія розпочало ся від вчера урядоване в публичних урядах.

В Месинї відчуто вчера нове землетря- еене, яке тривало 3 секунди.

Париж.

Абісиньский цїсар Менелїк є смер­

тельно хорий. В разі его смерти Европейцям перебуваючим в Абісинїї грозить велике не- безпеченьство.

Царгород.

Султан перестудив ся і незду­

жав, тому відкликано послуханя для амбаса- дорів.

Солунь.

Ватажки Санданьский і Панїца гуртують нові розбишацкі ватаги.

Відень.

Управитель міністерства скарбу має внести в парламенті проект на підвисше- не спадкового Податку, котрий буде проґреси- вним податком.

Н А Д І С Л А Н Е

Надіслано нам з просьбою о поміщене отеє

Пояснене

в справі намірених засновин д в о х ф а б р и к ц у к р у в Галичині а іменно в Т а р н о в і і в С т а н и с л а в о в і .

Ми постановили вибудувати і пустити в рух дві фабрики цукру а іменно в Тарнові і в Станиславові. В тій цїли заснували ми Това­

риство з обмеженою порукою і уділами но 20 К. Кождий складаючий уділ 20 К має пра­

во і приневолений побирати 100 кільоґрамів цукру по ціні 68 сотиків за кільо пеПо або 66 сот. за кільо Ьгиііо Іосо фабрика. Позаяк нинішня ціна цукру в гуртовій торговлї вино­

сить 76 сот. за кільо Ьгиііо, проте зиск від найнизшого уділу виносить 10 К. Купець ко­

трий замовить тепер цукор і зложить задатку по 2000 К від ваґона, дістане від ’ 1. жовтня 1909 всі роди цикру а то в головах, в мучцї і в кістках но 70 сот. за кільо пеНо (товар ргіша) хоч не є членом Товариства. Поруку достави становити буде кавция одного мілїона корон, яку зложено в Галицкій Щадницї у Львові. Доси зголосило ся більш 100 членів з уділами до двох мілїонів корон.

Конституючі збори удїловцїв відбудуть ся у Львові дня З і.

січня 1909 о год. 9 ій рано в салі Педаї*. То вариства.

Зголошеня на членів і замови на цукор приймають інж. Лужецкий у Львові, площа Бернадиньска. Тепер треба лише зголошувати і замовляти але гроший не посилати. Наше товариство має гуманітарні цїли і ані прави- тельство ані картель фабрикантів цукру шко­

дити ему абсолютно не може, бо скількість цукру, яка має бути вироблена, не е законом обмежена і кождому вільно вироблятіЗцукор а удїловцї обовязані купувати цукор по озна­

ченій з гори ціні. То само відносить ся до купців.

Цілу скількість цукру, якої купець річно потребує, має бути з гори замовлена і задат- кована. Замовлена на цукор будуть нринимані лише до кінця лютого 1909. ІІізнїйші замов­

лена не будуть узгляднені з тої найпростшої причини, що лише стілько виробимо цукру, скілько буде замовлено. Таке поступованє е конечне з огляду на картель. Тим способом поступаючи, дамо заробок соткам тисячі» ро­

бітників при управі бураків, дамо дешевий цукор консумциям, сотворимо великий про мисл в Галичині а нїхого не наразимо на стра­

ти. Всі часописи краєві просимо о уміщене сего вияснена, бо оно обходить загал. Кожла родина споживає середньо річно 100 кільо цукру і видає на се 86 К в подрібній тор­

говлї, а у нас буде мала той сам цукор за 66 корон.

Інж. М ихаїл Лужецкий, Др. Рохальский, Інж. Левицкий.

Статут переглядати і заяви підписувати можна крім у нас ще у адвокатів і інжинерів:

Чарнбпский — Краків, ул Гарбарска ч. 7, Стирна — печатня Тарнів, Данец — Ряшів, Ґольдберґ — Львів, ул. Валова ч. 23, Щльос

— Станиславів, Равх — Тернопіль, Кобилянь- ский — Коломия.

Образи Шевченка,

Лисенка від 6 - 2 0 0 К. Фіґурки з гіпсу а 80 с і і'20 К. Краватки, ґердани, сорочки, фартуш ­ ки, шапки сокільскі і козацкі, альбоми, пер- фуми, спинки, брошки і шпильки з гербом, тутки і паперцї ріжного рода норучають. —

Склади „Сокільского Базару“ у Львові і Стрию.

Р У С И Н И ! Жадайте у всіх трафіках торговлях і крамницях лише туточ і паперцїв з першої галицко-рускої Фабрики Евгена Білїнь- ского в Збаражи.

З доходу сеї фабрики йде 35% на бу­

дову церкви в Сеняві, 10% на школи і бурси тов. педаґоґічного, а 5% на сироти і вдови по сьвящениках.

Держім ся поклику:

Свій до свого!

Зр. X. Дсбакдобский

Уїьбіб, пл. Талицка 7. (над Централь, кабархею).

Витягане, пльомбоване, вставлюванє зубів без болю.

©

С о їо ззе и т

в пасажи Германів

при ул. Соняшній у Львові.

Нова сензацийна програма

від 16. до ЗІ. еїчня 1908.

Щоденно о 8. год. вечер представлене.

В неділі і сьвята 2 лредставленя о 4. год. по по.’ . і о 8. год. вечером. Що пятницї

НідЬ-Ше

представлене. Білети вчаснїйше можна на­

бути в конторі Пльона при ул Кароля Людвика ч. 5

Розклад зелїзничих поїздів

важний від 1. мая 1908.

До Львова

приходять 3

рано передпол.

ПО

пол. вечер В ночи

К ракова 550 85 5 130 5-45 9-50

Кракова 725 У-50 — 8 4 0 2 30

Ряш ева — — 1-ю —

Підволочиек 7.20 1200 215 5-40 10 30

Черновець 8-07 — 205 5’57 9-30

Черновець — — —

12 20

Станиславова 5-40 — —

_

Коломиї, — 10.20 . —

_

_

Стрия 7-29 11-43 350

11-00

Пустомит 7-29 1143 3-50

11-00

Самбора 800 ю-зо 200

_

9-Ю

Любіня 800 ю-зо 200 9-Ю _

Рави рускої 7-Ю 12-40 4-50 — —

Янова 8- 26 115 500 9-25 10104

Брухович 7-Ю — 12-40 4-50 8-20

орухович 845 — — — ,_

Зимної води 5’5О 7-25 1-Ю 5-45 9-50

На Підзамче:

3 Підволочиек 701 11-40 2 0 0 515 1012

„ Бродів 7-01 — 2 0 0 515 10-12

„ Курович — — 12.54 — 8-34

„ Винник 751 — 12-54 3-44 8-34

Зі Львова

відходять до

рано

перед пол.

ПО

полуд вечер в ночи

Кракова 350 82 5 2-45 7 0 0 11.15

Кракова — 8.40 612 735 12-45

Ряш ева — _ 3-30 _

Підволочиек 6*20 10-40 2-16 7-45 11 10

Черновець 6-Ю 9-35 223 — 10-38

Черновець — — — 2-50

Станпславова — _ — 2-40 _

Коломиї — _ —; 6-03

Стрия 7-30 — 2-25 6 42 11-25

Пустомит 7-30 — 2-25 6-42 11-25 Самбора 6-00 9 05 4-00 — 1 0 4 ,

Любіня 600 905 — 400 10-45

Рави рускої 614 1105 — 7-Ю 11-351 Янова 658 9-15 Г 3 5 | 3-35 6-30

Брухович 7.21 11-05 — — —

Брухович 6-14 — 3 7-Ю 11-351

Зимної води 350 8-40 з-зо 735 1115

3 Підзамча:

До Підволочиек 6-35 11-02 2-31 80 8 11-32

„ Бродів 635 1102 2 ЗІ 8-08 —

—„ Курович — 853 — 441 —

„ Винник 547 8-53 2-01 4-41 — ЗАМІТКА: Поспішні поїзди печатані товстим дру­

ком — Поїзди їдучі лише в неділі' означені

Видає і відповідає за редакцию Семен Ґорук. З друкарні В. А. Шийковского.

Cytaty

Powiązane dokumenty

мають часто дані лише дотично поодиноких пар- цель з цілого комплєсу, де більше властителів в хибно заінтабульованих; і знов приневолює ся сторови

Наумович то сьвященик-апостат, якого публична діяльність занадто тісно лучить ся з віроісповідним характером, щоби єго культ не потягав темної маси

ба оглядати ся на ее, що слідує, коли прави- тельство буде повалене. Мимо всіх трудностий сильне парламентарне правительство є необхо- диме, але

вертаючи до Росиї через Галичину, дав в себе вмовити, що Русини в Галичині є карпатскимн Росиянами і твердив, що находив ся між своїми земляками, а був

Колиж закидав ся Полякам, що они лише уможливили Німцям верховодити проти славяньскої більшоети, то думаю, що можу з цілою рішучостию сказати,

чити, що рада могла би бути лише дорадчим орґаном і не вязала би міністра, ані не увільняла би его від відвічальности. Не треба забувати,

Тепер україньске культурне житє у Київі далеко не відповідає тому, чого можна Оулоб сподївати ся від многомілїонового народу, але треба зауважити,

ходи безуспішні, ЛЇПШЄ було 'би, як би Русини пристали на бажане Румунів в справі скликана церковного з'їзду. Сімйоновича і твердить ще раз,