Р ік ІГ.
Д н я И .Н -20.П 1926. / * ____
В * Р ш*
в дВ И Д А В Е Ц Ь НАЧАЛЬНИМ Р Е Д А К Т О Р ,
Д р. Т а д е й К о н ч и н ь с к і
АДРЕСА Р Е Д А К Ц І Ї І АДМІНІСТРАЦІЇ
ЇЇАВШЇА,
Ноігу-$їі& Ю т. 27
X
К о н т о п о ч то в е Лй 1877.
У К Р А Ї Н С Ь К А
Т о л е «о. 2 9 6 - 4 0 .Момент діяльности найвищої ваги
Нижче друкуємо ваяву німець
кого уряду, яку переслано до секретаріяту Ліги Народів. Ні
мецький уряд приймав зобовя- зання ухвалені в Льокарно, хоч в виробленню їх він не брав участи і є готовий вступити до Ліги Народів і піддає себе всім ухвалам, яким підлягають дер
жави,' що належать до Союзу Народів.
6 то момент діяльности най
вищої ваги в політичному життю Европи. Поки були дві великі держави, що протиділали загаль
ному прагненню людства до роззброєння й погрожували ви
кликанням нової військової за
вірюхи, міжиародня атмосфера весь час була перед певной не
безпекою. Державами тими були Спілка Совітських Республік і
Німеччина.
Умова в Льокарно підірвала порозуміння і вспівпрацю ні
мецько-совітську, що були шкід
ливі Европі.
Вступ німців до Ліги Народів раз на завжди усилує то поло
ження в його практичному за- стосованню. З часу, коли Спілка Совітських Республік відкинула (принаймні на разі) думку ви
кликання загально-світової рево
люції та взялася до господар
чої відбудови своєї країни, на
стає нова епоха—к у л ь т у р н о ї і го с п о д а р ч о ї с п ів п р а ц і д е р ж а в т а н ар о д ів.
Але коли в політичному жит
тю Европи та для міжнародніх зносин встановляється відпочи
нок, для П о л ь с ь к о ї д е р ж а ви в и н и кає н о ва н е б е з п е
к а , я к а м о ж е б е зп о с е р е д ньо п о г ір ш а т и п о л о ж е н н я , з н а ч ін н я , д о б р о б у т и го с п о д а р ч е . р о зв и н е н н я Р іч и п о с п о л іт о ї.
Вступ німців до Ліги Народів й одержання через те постійно
го місця в Р аді Ліги Народів дає можливість для п о ш и р е н н я с и л ь н о ї а к ц ії н а ж е н е в с ь к о м у т е р е н і в ц іл я х з д о б у т т я я к н а й б іл ь ш и х й н а й ч и с л е н іщ и х в ід ступ » лень, п р ивіл ей й р о з в я - з а н ь н а ї х к о р и с т ь .
Що ті стремління будуть ске
ровані головне проти Польщи, нема на то жадного сумніву.
Який же вихід практичного ділання висуває сучасний мо
мент для П о л ь с ь к о ї д е р ж а ви, ур яд у т а р іж н и х с о й -
м о в и х у гр у п о в а н ь ?
Мусим бути добре підготовле
ні та забезпечені, аби противо- ставити систематичної акції нім
ців противоакцію дипльоматич- ну й загальнодержавну. Певні наслідки вдасться осягнути ли
ше під засадничою умовою, що наш уряд буде репрезентувати єдину волю й одностайне праг
нення народу, що в стосунках міжнародніх є фактором сили держави.
З міцними рахується весь світ. Конечним з того є, а б и к о л о уряд у с н у п ч и л и с я в с і у гр у п о в а н н я , а б и люд п о л ь с ь ки й , п о м и н а ю ч и р іж н и ц і п о л іти ч н и х п р о - гр а м ів т а го с п о д а р ч і т р у д н о щ и , з у м ів те р п л и в о п е р е ж и т и т я ж к і хвилі й
с в о їм п о в о д ж е н н я м т а гр о м а д с ь к и м ладом з а п ев н ив ц іл ко в и ти й с п о к ій для в н у т р іш н ь о го ж и т т я д е р ж а в и і в и к а з а в н а зо в н і с в о ю м іц ь .
Не час на порахунки партий- ні й суперечки предвиборні. Внут
рішнє тернія відразу викличе су
мні наслідки на міжнародньому терені, які б болюче відчув кож
ний громадянин як з політично
го боку, так і з финансового.
„ Б у т и н а с т о р о ж і й ви^
т р и в а л и м " є т е п е р ь н а ш и м о б о в я зн о м від н осн о д е р ж а в и .
г ■ ОХО—---
З с т з р п ч х п й крок х ім ц іб
Б а ж а ю т ь в і й т и с е м ь ю н а
Перше проміння балканської коппіціі
З ЖЕНЕВИ подають: Німець
кий генеральний консул склав Генеральному Секретареві Ліги Народів слідуючу ноту міністер
ства закордонних справ Німеч
чини:
‘Пане Генеральний Секретарю!
Поклнкаючись на німецький меморіял. що переслано урядам держав, репрезентованних в Р а ді, з в е р ес н я 1924 р„ на пере
слану Панові, Пане Генераль
ний Секретарю, німецьку ноту з 14 грудня 1924 р., а також на відповіді Ліги Народів з дня 14 березня 1925 р., як рівнож на прикладену в відписі ноту уря
дів, які брали участь в Льокарн- ській умові (річ йде про ноту, яку підписали Бельгія, Франція, Велика Британія, Влохи, Поль
ща і Чехословаччина в справі арт. 16 пакту Ліги Народів), маю за шану, вгодне 8 арт. 1 стату
Р о д і в .
ту Ліги Народів, в ім-ені німець
кого уряду пред’явити пропози
цію про приняття Німеччини до Ліги Народів.
Прошу Пана о ласкаве вне
сення в найскорійшому часі тієї пропозиції на порядок денний засідання Ліги Народів.
Прошу приняти, Пане Генераль
ний Секретарю, вирази мого сер
дечного поважання.
(—) Штреземан.
З БУКАРЕШТУ повідомляють:
До того часу, поки не насту
пить зближення безпосереднє між Туреччиною і балканськими державами і між Грецією, Бол
гарією, Югославією та Румунією, балканський вулькая буде димо- рнти, погрожуючи традиційним вибухом. Будова -балканської ко
аліції є єдиним шляхом, який веде до встановлення теши на тому вакутку Европи.
Часопис „Сцуіпіиі" подає ві
домосте з Царьгороду, що по конференції Малої Антанти від
будуться обіди в Букарешті для делегатів балканських держав, серед них буде представник і Туреччини. Конференція має за
мір розглянути балканські сто- сункі, а також оговорити мож
ливість і доцільність пакта про спокій, а також про арбітражну умову між балканськими держа
вами. Румунська преса звертав увагу на те, що Туреччина до того проекту, а також до кон
ференції ставиться дуже при
хильно.
Ж в іття революція в Португалії
п р
О ■З ЛІСАБОНУ доносять; Ввгляд- НО стислим відомостям, які з по
чатку заховував уряд в таєм
ниці, група в 150 військових і 50 цивільних, підбурена боль- Щевицькою агітацією, ваатакова- ла кошарі артилерії в Вендас Новас, де поранено одного стар
шину. Здобувши сімь гармат,
я г о м 12 м і с я ц і в
повстанці скерували до Сейзаля, де звільнили вязнів та захопи
ли самоходи та тягарові авта.
Заняли позицію напроти Лісабо- ни на взгорі Альмада Хилль, 8відки й відкрили огонь по Лі
сабоні. Відповів огнем форт Св.
Григорія. Уряд негайно вислав військо на південну сторону під
Тагус, яке й висідло під охо
роною канонеркі Венго. Тому, що не надійшло допомоги, бунтарі піддалися владі. Премер Перей- ра в третій раз переміг. Пов
станцями керував майор Лацер- да Альмейда, інструктор тяжкої артилерії.
Серед усміхів блищать гострі шаблі
З ЛЬОНДОНУ повідомляють:
В иодвалині суперечок російсь- ко-хинських тліє вогник, який любої хвилі може викликати по
жежу. Обидві сторони, т. е. як Росія, так й Хини, бажають ли
ше використати час. Москва ба
жає дістати запевнення, що Япо
нія не вмішається до російсько- хинського конфлікту. Чанг-Цзо- Лія має спочатку внищити чер
вону пропаганду, аж тоді помі
рятися з Росією.
Відомосте, що надходять 8 Харбіну, подають про труднощи, які виникли підчас переговорів
між генеральним совітським кон
сулом та військовою владою в Харбіні, що тичуться полагод
ження коліевих суперечок. Чанг- Цзо-Лін жадає, щоб його всю залеглість Східньо-Хинської за
лізниці було скреслено, а також щоби в майбутньому залізниця перевозила його військо дарем
но. Ж адає також, щоб де-які со
вітські урядники на залізниці подались до демісії, а також ро зви ван н я ВСІХ СПІЛОК робітни- чих і політичних в Харбіні. Ге
неральний совітський консул ва- комуніковав ці вимоги Караха-
нові, амбасадорові Совітів в Пе
кіні, і очекуе від нього відпо
віді.
„Делі Телеграф” в телеграмі
„Центаль Ньюз” подає про нові труднощи, викликані Чанг-Цзо- Ліном, вглядно його заяві, що Іванов, хоч і совітський піддан- ний, позостав під хинською юри- дикціею до часу перебування в Хинах. Поневаж розпорядження Іванова в справі встримання ру
ху було нелегальне, контроль залізниць має перейти до Хин.
Німці з Гданську бьють себе в груди
З ГДАНСЬКУ повідомляють:
Добра воля Польщі та її добро- жичливість, що скеровані до вільного міста Гданську, одер
жують в тутейіпих колах, що не вігаходяться під впливом [націо
налістів, що раз більше зацікав
лення. Вчора відбулось тут зіб
рання ліберальної партії, на яко
му посол до гданського Сойму Ріхтерова, зупинившись на тому, що Л іга Народів мало цікавить
ся справами Гданська, підкре
слила заслуги теперешнього гданського Сойму, який вряту
вав шлях до порувуміння в Поль
щею і тим самим причинився до поліпшення взаємних відношень.
В свої промові п. Ріхтерова підкреслила між иншим, що по
розуміння, яке осягнене з Поль
щею в справі вивозового цла, .стверджує ще раз, що Польща в тій справі виказала добру во
лю в найширших гр ан и ц ях , --- - ) Щ --- -
Европа загине, як колись Рим
я к щ о н е буде зн а й д е н о в и з н а ч н о го ч о л о в ік а З ЛЬОНДОНУ подають: Бри
танський премер Г. Балдвін в промові до членів „Сіаззіс Аззо- сіаііоп” виступив з критикою те- нерішних стосунків політичних і громадських, застерегаючи ан
глійський нарід перед небезпе
кою, що загрожує Англії з по
воду втрати найдіяльніщих осіб в краю.
Між иншим, як приклад, Балдвін привів Рим, який мимо
величносте своєї державносте, всеж таки загинув, бо не було в краю визначних осіб, які були б в стані опанувати ситуацію й витягти нарід з безсиля й без
владдя. Завдання Англії є над
звичайно тяжке, Европа не му
сить єабувати того, що ще однз світова війна і цівілізація Захо
ду роспадеться так само, як ко
лись роспалась Римська держава.
Зїйбпщеюи платня
іт а л ій с ь к и м с т а р ш и н а м — т о збільш ш е н н я б е з п е ч н о с т и й м іц і Італвв
З РИМУ повідомляють: 3 при
воду підвищення платні італій
ським старшинам на 50 відс., що обтяжае бюджет Італії на по
важні кошти 65 міл. лірів, іта
лійська преса урочисто мотивує постанову фашистського уряду його прагненням забезпечити ар
мію. Треба підкреслити, що плат
ня італійських старшин була до того часу дуже мала.
Влохи — пише „5есоІо” — прагнуть спокою на своїх фаб
риках, на свойому грунті і на всіх ділянках праці. Кожний спо
живач, робітник, селянин чи ін
телігент складає частину вели
кої державної корпорації. Страйк є теперь для нас важкими вспо
минами далеких тяжких днів.
Батьківщина захищається на зов
ні силою, її моральним станом, вшанованням її гонорових яобо- вязань. В середині захищає її тверда творча дисціпліна, тіль
ки в який і перебуває правдива вільність. А в тій дії, повний су
рової величносте, поважне місце займує військо. Тому це нове обтяження бюджету на 65 міл.
лірів покірливо приймає^ на се
бе держава і кожний її грома
дянин.
иагяаи ЖАДНІ ПОЗИЧКИ НЕ СТВОРЯТЬ ДОБРОБУТУ. ТІЛЬКИ ОЩАДНІСТЬ УСІХ ГРОМАДЯН СТВОРИТЬ ПОТРІБНІ ЗА
ПАСИ КАПІТАЛІВ Д ЛЯ ГОСПОРДАСТВА ЗАГАЛЬНОГО Й ІНДІВІДУАЛЬНОГО.
ТО М У СПІШ ІТЬ ДО ПОШТОВИХ КАС О Щ А Д Н О С ТІ ОКУКАКНІА „КОТАСУЖА” X ВЦКІАИА. ЕК2Е1А2О й
