В А Р Ш А В А Р і к П .
Д н я 2 0 . І У - 2 1 9 2 6 . Ргжмуіка роех*о«га ніахохова гусхаііма
/
О Н Ч И И Ь С Н І
В И Д А В Е Ц Ь ? НАЧАЛЬНИЙ Р Е Д А К Т О Р
Др. Тадей
АДРЕСА
{
р е д а к ц і ї і АДМІНІСТРАЦІЇЇЇАВШЇІ, П і т . 27.
Конто почтове М і 1877.
У К Р А Ї Н С Ь К А
Т о л е * . 2 9 6 -4 0 .В ел ина р о д и н а с л а в 'я н с ь к и х н а р о д ів
Після європейської війни з ’я
вилося стихійне бажання до вста
новлення таких відносин в Ев
ропі, аби війна стала неможли
вою, й щоб всі суперечки між державами полагоджувались обо
пільно, або через Міжнародній Трибунал.
Цілком природне, що до того часу всі народи не переймуться цією ідеєю, поки небезпека буде постійно загрожувати спокою на світі. Поки настояти ці відно
сини мусять зблизитися між со
бою ті групи народів, які най
більш між собою покревнені мо
вою, ввичаями, темпераментом, прагненням ідейним та артистич
ним смаком.
Під таким поглядом родина слав’янських народів е найбіль
шою в Европі. 6 то род, якого найвищим соціальним положен
ням е вшановання спокою, „ми
ру”. Війна не була ніколи фа
ховою справою слов’ян. Уміли боронитися. Але нападати, грабу
вати, жити з чужої кривди та нещастя, уяремлювати — то бу
ли та в справи чужі душі слав’янської.
Коли ж і робилось инакіне, то
в наслідок під’южування инших елементів.
Дикі уряди царів в Росії бу
ли нащадками панування татар ських ханів, а пізніще німецької династії.
Отож, чужі елементи, що не мали нічого спільного з душею слав’янською, вдиралися на зем
лі, заняті слав’янами, й вигоня- ли їх 8 займованих просторів.
„Огап£ пасЬ Озіеп” вигоняв чехів і поляків 8 ваходу на схід.
З півночі чинив теж саме ні
мецький Закон Хреста” під га
слом Христа, 8І сходу татари й
турки шарпали росіян та укра
їнців. Ото вони всі: німці, тата
ри й турки нищили держави слав’янські, брали до неволі на цілі віки вільні народи, прово
куючи одного на другого.
Зарав по європейській війні, коли багацько держав слав’ян
ських вдобули свою давню не
залежність, надійшов час, аби у великій сем’ї слав’ян дійшло до порозуміння й опрацьовання ре
ального программу, який мати
ме на меті поглиблення правди
вого спокою, правдивої вільно
сте й правдивого щастя громад
ського.
Мета в велика й далекосягла.
Тому не виявно стояти 8і скре- щеними руками. Час йде. Ні мецький нарід об’єднується і зміцняється, й коли не знай
деться серед слав’янських дер
жав мудрої міцної організації безсумніва внову будуть пока
рані.
Річева правда повинна усій відчинити очі.
---)::(--- -
робідьха кон три буц ія
ф р а н ц у з ь к и х
Гогенцолерни винні 7000000 м .
залеглих податків німецькому скарбу
З Парижу повідомляють' До
бровільна грошова контрибуція французьких громадян, або ство
рити новий народній фонд, на
бирає великі розміри. В наслі
док агітації в урядових колах голови парляменту и Сенату п.и. Сельв і Еріо зложили каж- дий но 10.000 фр. З а п ри клад ом
Бріана всі члени уряду склали офіру: міністри по 5.000 фр., підсекретарі стану по 1000 фр.
Республиканський клюб, рео- публиканський комітет торговці, промисловосте й рільництва офі-і ровали по 20.000 фр. Один аме-І риканець надіслав 100.000 фр.
Сотки товариств, клюбів і т. д .’
г р о м а д я н
виставили субскрипційні листи.
Нарід надсилає вол ото. Лікарі, працюючі, селяне, робітники ви
являють велику офірність. Черев те внутрішня позичка платна в травню буде виплачена бонами нового фонду.
т е « * >дд-г. — оХ0--- —
І
З Берліну повідомляють: Під час нарад в справі признання одщкодування бувшої родини царьської, соціалдемократична фракція внесла до уряду питан
ня, скільки винні скарбу держа
ви Гогенцолерни 8 титулу валег- лих податків. Міністр фінансів ухилився в той час від відпові
ді, мотивуючи тем, що не носі- д а е ще стислих данихй, справа б у л а в ан ех аяи а.
Зараз „о. 2.” ваміщуе доклад
ний викав валеглих податків „це
сарських” , 8 чого виникає, що залеглість досягав 7.000.000 зо-»
лотах марок.
Денники домагаются урядово
го подтверження ц ієї ВІДОМОСТІ й евентуального удержання тіе»
сумі з одшкодовання, яке зо-»
стане признане булим хозяевамі Німеччини.
Рада Ліги Народів мусить признати
п о с т ій н і м іс ц я П о л ь щ і, Б р а зи л ії й Н ім еччи н и
Бразильський уряд ані на хви
лину не змінив тактики дотича- сової.
Л я Пренца” з Буенос-Айре
су нодала инте*рвью з бразиль
ським послом п. Ліндельфо Сел- лер, членом комісії справ закор
донних конгресу в справі погля
ду Бразилії на наступне зібран
ня Ліги Народів. Підкреслив він,
що комісія, визначена через Лі
гу Народів, вайме бевсумніва становище на користь збільшен
ня кільсти постійних місць при- наймі на три. Комісія притому ВИХОДИТЬ 8 думки, що кількість місць взглядно параграфу 4 па
кту повинна бути більш від кіль
косте місць не сталих. Коли прийметься за основу 7 місць
сталих на 6 несталих, буде тре
ба створити 3 нових місця ста
лих, 8 яких одно буде віддано німцям, одно з решти Бразилії, коли було иожаловання гідним, як що буде вибрано лише краї європейські для обсаження но
воутворених місць.
--- —°Х°---*
]К ек а р х и ст и ну З я т ь ся
за ц а р с ь к и м б а т о г о м
Скликанний в Парижу конгрес російських емігрантів висідав де
кілька день. Великого княз. Ми
колу Миколаевича проголошено царем Росії. Відоева до народу руського виказує надію, що бо
ротьба проти большевиків буде провадитися под керівництвом
царя Миколи ії зостане безсум- ніво закінчена успіхом.
Відоева закінчується сліду
ючими вправами: „Нар о дня кре
до в просте и ясне: комунізм загине, Росія в вічна. Кредо то в найбільшою запорукою нашої перемоги!”
Російські монархиста в не по
правні. Мають слушність, що комунізм знищує Росію, але ж рівно й царі були нещастям ро
сійського народу.
Одних й других треба вигнати.
---—оХо---
Сенсаційний винахід польського інжинера
Віденські газети принесли ці
каву вістку про знаменитий ви
нахід польського інжинера, що замешкує у Відні, п. Владисла- ва Витковського, 8 царини будо
ви машин до нрасовання валіва й питого металя подає подробиці винаходу: Велике ті-
сніння, якого не внала до того часу ж адна инша машина поді
бного взору, полягав не на до того часу вживаного систему наганяння 8 гори, а на рівно
мірному тягненнюдо ниву ва до
помогою регуляторів.
Віденський денник називає
винахід сенсаційним. Нова ма
шина має не звикло просту кон
струкцію, підносить продукцій- ність праці й економить видатки, даючи при тому безпечність ва- нятому працею.
--- у . ( --- -
Новий переворот в Китаю
Національний державний пе
реворот в Пекині було переве
дено цілком таємно. Президент Китаю Туан-Чі-Юй втік до фран
цузького посольства. Націона
лісти в своій відозві заявляють, що Туан-Чі-Юй 8 часу обняття свого уряду наробив велику кількість помилок.
Бунтовщики вислали до мар- шалка Ву-Пей-Фу телеграму, аа-
прошаючи його прибути до сто
лиці й обняти владу.
По виїзді генерала Фенга Китаю прежній антагонізм між»
Ву-Пей-Фу і Чанг-Цзо-Ліном за-*
бутий, через те положення ц л—
ком змінилося.
Серед угруповань зараз ве
дуться переговори, наслідок яких є зовсім не відомий.
Операції військ завішено.
Страшний вибух в Больонії
В Больонії стався страшний іпадок на фабриці вибухових атернялів.
Під час наповнення гавом,
>мба вибухла і розірвала на матки працювавшого коло неї ібітника.
Наслідком сильного тиснення
повітря цілий другий поверх ви-, сокого будинку вилитів в повії ря. Одночасно пожежа охон|
ла цілий будинок. З під руїн тягто одну жінку, молоду ДІВ*
ну і хлопця.
Нащастя робітники опустили фабрику перед вибухом.
Затриманий напад
Згідно останнім повідомлея- и, Абд-ель-Крім наказав своїм данним. 8 огляду на близькі рні переговори з представни
ки Франції та ГішпанІІ, при
пините ворожі кроки. Абд-ель- Крім сподівається, що 15 квітня на всіх відтінках гішпанськогс та французького фронту буде завішено боротьбу.
ЖАДНІ ПОЗИЧКИ НЕ СТВОРЯТЬ ДОБРОБУТУ. ТІЛЬК ОЩАДНІСТЬ УСІХ ГРОМАДЯН СТВОРИТЬ ПОТРІБНІ ЗА
ПАСИ КАПІТАЛІВ Д ЛЯ ГОСПОРДАСТВА ЗАГАЛЬНОГО Й ІНДІВІДУАЛЬНОГО.
ТО М У СПІШ ІТЬ ДО ПОШТОВИХ КАС ОІЦАДНОСТИ ояю-тг—
.и
БКОКАКМІА „КС І АС /ІКА” 1. ВБКІАМА. РК2Е1А2Р Я.
