• Nie Znaleziono Wyników

Ruslan. R. 5 (19001)

N/A
N/A
Protected

Academic year: 2022

Share "Ruslan. R. 5 (19001)"

Copied!
4
0
0

Pełen tekst

(1)

Ч. 277. Львів, Неділя, дня 9. (2 2 .) грудня 1901. Річник V.

Передплата на «РУСЛАНА» виносить:

в Австриї:

І на цїлий рік . 10 зр. (20 кор.) . на пів року . 5 зр. (10 кор.) І на чверть року 2’50зр.(5 кор.)

• на місяць 85 кр. (1 к. 70 с.)

За границею:

на цілий рік . . 16 рублів або 36 франків на пів року . . 8 рублів

або 18 франків І Поодиноке число по 8 кр. ан.

«Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не возьмеш милоети і віри не вовьмеш, бо руске ми серце і віра руска.» — 3 Р у с л а н о в н х псальмів М. Иіашкевича.

Виходить у Львові що дня

крім неділь і руских

сь в в т

о год. 6-ій пополудни.

Редакция, адмінїстрация

і експедиция «Руслана» під ч. 1.

пл.Домбровского(Хорунщини).Еке-

педиция місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана.

Рукописи ввертав ся дише ва попереднє застережене. — Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошеня зви­

чайні приймають ся по цїаї 10 кр. від стрічки, а в «Наді­

сланім» 20 кр. від стрічки. По­

дяки і приватні донесена по 15 кр. від стрічки.

Кояепь огігаої сені рад державної.

(X) В середу 18. н. ст. грудня скінчи­

ла ся оеїнна сесия ради державної, скли­

кана 17. н. ст. жовтня. По двох отже мі­

сяцях роз’їхали ся посли на Різдвяні сьвя- та. В порівнаню з весняною сесиєю є до­

буток оеїнної сесиї значно менший, бо то­

ді рада державна довершила протягом не­

довгого часу великих законодатних діл, як мало коли перед тим се бувало. Тимчасом в осінній сесиї значну часто визначеного часу прогайновано в части непотрібними наглими внесеними або пустим говоренєм, поки аж по рішучій погрозі президента міністрів з 9. грудня не схаменули ся по­

сли і взяли ся до пильної роботи. Пока­

зало сн отже наглядно, що й теперішня рада державна має спромогу до роботи, показало ся, що наступив зворот до ліп­

шого, але се вже був крайний час. Зимо­

ва сесия, яка збере ся імовірно коло 20.

січня, буде рішаючою що-до дальшого у- ладженя внутрішньо-політичних відносин в Австриї. Сего повинні бути сьвідомі всі иарляментарні сторонництва, а в останних днях минувшої сесиї можна було помітити, що така сьвідомість починає проявляти ся.

Рада державна сама причинила ся до під- копаня поваги парламентаризму, сама спричинила свою неміч супроти правитель- ства, а також забула про свої обовязки супроти держави, які є неминучі і які она конечно повинна сповнити, на що вказав др. Кербер в своїй рішучій промові з 9.

грудня.

Ся промова д-ра Кербера мала поки­

що сей успіх, що рада державна о остан­

них тижнях справді з великою пильностю взяла ся до хосенної і успішної роботи.

Всеж можна з певним вдоволенєм глядіти на добуток останних тижнів. Рада держав- вна приносить селяньству на коляду вель­

ми важний закон. Но довголїтних обіцян­

ках нсеж таки рада державна зробила щось позитивного для хліборобів. Закон про з а ­

в о д о в і х л ї б о р о б с к і с п і л к и ухвале­

ний посольскою палатою в 3-ім читаню по основній розправі, а доля сего закона, що вже від 10 майже літ появляв са на днев- нім порядку ради державної, є заразом істориєю сеї колючої дороги, яку мусїло перебувати наше селяньство за останний десяток. Хоч як у нас розвинув ся про- мисл, всеж таки Австрия не перестала бу­

ти хлїборобскою державою. Але на жаль у нас все лише дбали про двигненє про­

мислу, забуваючи, що не треба лишити без опіки і хліборобів, що, говорячи словами нашого поета, кормлять державу своїми руками. Заморска конкуренцію пригноблює наших хліборобів, до того зросли податки і кошти управи, а помочи для хліборобів не було нізвідки. Вправдї в Австриї соци- ально-полїтичне законодавство зробило певний поступ, навіть значнїйший, як в иньших державах, однак в хліборобством обходжено ся но мачошиному. Не обезпе- чено єго ані на зверх, ані не гюсоблюва- ну у внутрі єго розвитку. Тим способом

виробили ся між промислом -а хлібороб­

ством нерівномірні взаємини, замість, щоби дбати рівномірно про обидва чинники, які є підвалиною, що оно є тим консерватив­

ним елементом, що обезпечує державу про­

ти всяких заверух, і не зяажано на окли­

ки о поміч.

Тепер зроблено перший крок до по­

прави хлїборобских відносин. Всі стани суспільности, всі заводи є зорґанїзовані, утворено всюди примусові орґанїзациї, які показали сн корисними. Лише хліборобів полишено на боні. Особливо у нас в Гали­

чині проявляла ся конечна потреба орґанї­

зациї знемощілих хліборобів. Колиж в ра­

ді державній ще міністром ґр. Фалькенгай- ном внесений закон не міг діждати ся ио- лагоди, вніс в галицкім соймі пос. Барвінь- ский начерк закона про хлїборобскі спілки, однак соймова більшість не бажала орґа­

нїзациї селян і закон сей відкинула.

Ухваленєм закона про заводові хлїбороб­

скі спілки утворено рамці, в котрих краєві сойми будуть могли ухвалити краєві зако­

ни яко підвалини до такої орґанїзацпї. Не можна знати, чи теперішний сойм схоче приложити руки до такого закона і чи взагалі буде можливий такий закон, що був би корисний для наших хліборобів, але наколи сеї задачі не сповнив би, мусів би приняти на себе одвічальність за дальший занепад наших хліборобів.

Причинки до істориї сецесиї

русько-української молодїжи із львіьского університету.

(Зібрав Басиль Балинин).

(Дальше).

III. Підчас того прийшов богослов Чабані педель з І року, і дав о. д ру Фіялкови ката- льоґ, виготовлений по русько-українськи латин­

ськими буквами. Декан взяв катальоґ в руки і цілий стрепенув ся. »Со Іо гпасгу? ро гивки каїаіо^ парізапу? А іо іезге ге піе Ьуи/аіо, 2еЬу р го їезо го т зрогг^сігас каіаіо^і ро гизки« — пе­

рервав о. др. Фіялек і фояїчшьн томом зачав дальше в тім катальозї читати: «Йіуіавгсгепук»

«Кііпук* — со іо гпасгу? — Богослов Чабан пояснив, що то по русько-українськи, але ла- тиньскимп буквами, — тож о. декан зможе від­

читати. На се кинув ся о. Фіялек з визиваючим криком: »Ргозг$ рапа! Му зі§ піе рогогш п іету!

№есЬа) рггуісігіе кіо іппу; ]а рапа піе гоги- т і е т ! « — і відвернув ся, трясучись із злости.

— Богослов Чабан Роман стояв хвильку — зди­

вований такою гречностию о. декана — і вий­

шов.

Приходить якийсь Поляк. О. др. Фіялек в одній хвили став чемним і дуже привітно гово­

рив з ним.

IV. З а хвилю прийшов до канцеляриї де­

канату о. проф. др. Ж уковский, проф. з І року, а з ним двох питомцїв з І року. Питомцї про­

сили о. проф. Ж уковского, щоби потвердив ре­

верс на визичене книжки з бібліотеки. — 0.

др. Ж уковский, що ве вмів дійсно по руськи читати, слябізує дрібоньке руське письмо і про­

сить богослова Зелиньского Івана, щоби ему прочитав і сказав, що то за книжка. — О. др-

Фіялек, що досі при столі писав, нараз заглядає в реверс; а коли побачив, що реверс виповне­

ний по руськи, каже хитро: «кзі^іе сіокіогге, іо ЬіЬІіоіесе р г г у іт щ а ге\уегзу, тоуреїпіопе ро гизки?* На се відповів досадно о. проф.др. Ж у ­ ковский: «Да і а т піе ргоиасігз копігоіі пасі Ьі- Ьііоіекд; іуїко т п і е 8І§ гогсЬосІгі, сгу кзіайка піе гакагапа!* — Богослов Зелиньский відпо­

вів, що читає: «Кістяки Гольбайна*, і заявляє, що се невинна книжка белетристична, що єї на­

писав проф. гімн. Масляк. — «А! іак, іо па І то­

ки исга зі$ Ь еіеігузіукі, а піе сіоедпаіукі!* до­

дав іронічно і злобно о. др. Фіялек. — На се не обізвав ся о. проф. др. Ж уковский, лиш підпи­

сав реверс.

V . Коли богослов Зелиньский відходив з канцеляриї деканальної, казав єму о. Фіялек у- порядкувати ще родоводи з НІ року після азбу­

ки; але що б. Зелиньский вже не мав часу, то не прийшов того дня.

Коли б. Зелиньский прийшов на другий день до канцеляриї деканату теольоґічного, і коли просив о індекси в повисшій цїли, сказав о. др. Фіялек: «сІ2І8 піе игг^сіщ^ 31а зігоп*.

Дия 16. падолиста с. р. приходить богослов Зелиньский до канцеляриї деканату теольоґіч­

ного по індекси і взяв з собою товариша бого­

слова Йосифа Кравчука за сьвідка, як знов о.

др. Фіялек накинесь на него. О. декан сейчас крикнув до Кравчука; «Со рапи зі<) іеагеге па- 1еіу« — і в той спосіб випросив єго з канцеля­

рія деканальної, а на б. Зелиньского накинув ся ще більше, як коли небудь: «Со іо га реЗеІ, са га роггзсіек, іпсіекз »Ва1иіу«*> піе теуреіпіопу сІоЬгге! Да рапи к а г а ї кіесіуй рггуі^б іи і сііа сге£о рап піе рггузгесії; оЬотеіагкіеш ресіїа іе зі па к аіііе га\уег\¥апіе зіаичс зі§. Ти Гоіо^гаііі п іе т а ; іеп гоЗом'бЗ піесІЬаІе парізапу і т. д., вишукував о. др. Фіялек всілякі причини до за­

чіпки.

Сего вже було богословови Зелиньскому за богато. Він заявив, що він не є ані слугою то­

варишів, ані послугачем о. декана, щоби мав являти ся на кожде візванє. Казав дальше, що єго вибрав на недля Ректорат духовного русько- католицького Семинаря, тож єму лиш яко такий підлягає; а що робить — чи то дйя о. декана, чи для товаришів, то робить лише з чемности, бо він до того не зобовязаний. Після сеї заяви зм як о. др. Фіялек цілковито і просив, щоби б.

Зелиньский написав єму консиґнацию II року.

VI. Дня 18. падолиста с. р. заніс богослов Зелиньский консиґнацию о. д-ру Фіялкови і взяв знов з собою товариша богослова з IV року п.

Олександра Гіавляка за сьвідка. Та о. декан знов випросив з деканальної канцеляриї п. Оле­

ксандра Павляка в той спосіб, що сказав до него: «зргахуа г р. Р а х гіа к іе т гаїаітоіопа*, че­

рез що морально присилував єго з канцеляриї відійти Робив се о. др. Фіялек нарочно, щоби при розговорі з богословом Зелиньским не було сьвідка — а то длятого, щоби єму міг говори­

ти, що хоче. — Б. Зелиньский подає о. д-ру Фіялкови руську консиґнацию. 0. др. Фіялек ди- вить ся здивований, зблід зі злости й каже від­

сапуючи: «Іак іо — копвуещасуа ро гизки? т о -

’Л 'ііет, і.е т а Ьус ро роїзки!* — Богослов З е -

линьский спитав о. д-ра Фіялка, чи він приняв до відомості! заяву депутациї руських богосло­

вів з дня 15. падолиста 1901, котра заявила,

*) Імя богослова.

(2)

2

що від того дня всї богослови словом і пись­

мом будуть уживати лиш русько-української мови. На се о. декан: «О і і е т г г о г и т іа і ІусЬ, со їй кіейуй и т п і е Ьуіі, Іо т п і е зі§ 2(1а)е, йе роз^йгаїі т п іе , іа к о Ь у т зіа! па іа к іе т З згоіуі- п ізіу с гп е т зіап о ^ ізк и , ]а к о Ь у т І£пого\уа1 ч?а- 32$ т о \ \ ’з, о с г е т зі§ т у їа ; аіе зоЬіе піе рггу- р о т і п а т , іакоЬу об-ичадехуіі, і е то\уіс і різаб Іуїко ро гизки». — Дальше казав о. др.

Фіялек: >N0 Іо ^е±е1і Іак, Іо іа рапи сіхі^киі^

га 1а1у£5, аіе копзуепасуі рггуі^с піе то£§. То Іа іий з а т тизх§ зоЬіе ггоЬіс каїаіо^».*)

VII. Одного разу з початком шкільного ро­

ку 1901/2 приходить богослов Зелиньский до канцеляриї деканату теольоґічного і просить о.

д-ра Фіялка о видане індексу одного товариша.

Були тоді в деканальній канцеляриї продекан о. проф. др. Комарницкий Иосиф й о. проф. др.

Клим Сариицкий. 0. др. Фіялек щось писав і на прошене богослова Зелиньского відповів: »піе т а т сгази». Тоді попросив богослов Зелиньский о. продекапа Комарницкого, щоби ему видав ба­

жаний індекс. 0. продекан не знав де глядати і спитав ся о. декана, де індекси з II року. Коли о. др. Фіялек показав на купу індексів в шафцї, о. продекан Комарницкий позволив п. Зелинь- скому вишукати собі. Але що лиш богослов Зелиньский почав переглядати індекси, в тій хвилї зриває ся з крісла о. др. Фіялек, вириває б. Зелипьскому індекси з рук і кричить: «Рго- 82<2 рапа т і їй піе ргге\угасас. Рап т і -л'згу- зіко р о т іе зга . Ргозх^ зщ г а Ь і е г а б » . 0. про- декан Комарницкий й о. проф. Сарницкий по- дивили ся на себе значучо, а богослов Зелинь­

ский відійшов.

Докази до II, III, IV, V, VI і VII:

Всі ті факти доказує ся сьвідком п. Іваном Зелиньским, б. богословом II року, з Красної. А надто доказує ся факти під II і під VII наведе­

ні оо. професорами львівского університету др.

Йосифом Комарницким і др. Климом Сарницким.

Надто доказує ся дотичний ф акт під II наведе ний о. мітрдтом Львом Туркевичом, ректором духовної русько-католицької семинариї у Львові, дотичний ф акт під III наведений п. Романом Чабаном, б. богословом І року з Ж овтанець, ф акт під IV наведений о. проф. д-ром Ж уков- ским, дотичний ф акт під V наведений п. Ио- сифом Кравчуком, б. богословом II року з Ко- нотїп, дотичний ф акт під VI наведений п. Оле­

ксандром Павляком, б; богословом IV року.

З парламентарної ниви.

Краєвий буджет на р. 1902.

Ухвалений виділом краєвим проект будже- ту фонду краєвого на рік 1902 представляє ся так:

Видатки 23,265.158 К (майже 2 мілїони ко­

рон більше, як в році 1901), а доходи, вже з у- ’ зглядненєм доходу з краєвих консумцийних і оплат, обчисленого на 6,200.000 корон, прелїмі- ' новано на 8,845.642 К. Недобір виносить отже 14,419.516 К (о 743.923 К більше, як в 1901 р.)

На покрите недобору ухвалив виділ крає­

вий предложити сой.мови наложене податків на рік 1902: а) по 60% від приписаного податку ґрунтового; б) по 62% від приписаного домово­

го податку з виїмком вільних домів; в) по 71%

від безпоеередних личних податків з виїмком податку лично-доходового; г) по 71% від подат­

ку приписаного від вільних домів. — Для опо- і даткованих в Кракові і в повітах краківскім і ’ хшавівскім податкова стопа буде: при а) 49%

при б) 51%, при в) і г) по 60%.

Державний буджет.

Вчера відбуло ся послїдне перед сьвятами засїданє палати панів, на якім по переведеній дискусиї ухвалено буджетову провізорию в дру­

гім і в третім читаню. Відтак принято також закони про продаж фортечних ґрунтів в Крако­

ві, Чернівцях і Бернї, та закон про управильненв пенсийних відносин ріж них катеґорий думпасти- рів. В дискусиї кн. Шенаурґ порушив справу угоди з Угорщиною, о. мітрат Чоке виступив против руху, неприхильного католицкій церкві і

*) N. В. з родоводів, що по руськи писані;

отж еж знак, що о. др. Фіялек по руськи читав і розумів.

конґреґациям, а кн. Аверсперґ піднїе, що з кон~

ституцивю і парляментаризмом в Австриї обхо­

джено ся не завсігди льояльно. Бесідник виказу­

вав, що часовий перехід до абсолютизму не лише не направить відносин, але здескридитує державу і висказує надїю, що наступить отве- резїнє в дотичних кругах і в Австриї стане мо­

жливо рядити дальше парляментарно.

Бесіда д-ра Кербера.

З черги заняв слово президент міністрів.

Підніс велику вагу палати панів, яка вірно і сильно стоїть на сторожи загально-державних інтересів. Правительство є сильно переконане про конечність конституцийного стану. В тяж ких годинах оно відкинуло всякі пропозициї, які ДО усуненя перепон стреміли в пньшій дорозі, як конституцииніи. Ми думали — казав премієр — що ревна праця знов приверне давнїйшу форму нарад і що иоводженє буде найліпшим досить- учиненєм для загального позабутя минувшини.

По переході весняної сесиі ми мали деяке пра­

во надіяти ся сего, і я міг би навести тут без зміни слова, які перед двома місяцями я виска- зав на иньшім місци про наше становиско су- против надзвичайних повновластий, які дають правительству грудневі закони.

Також в наших стромлених знаємо лише одну ціль с. є добро держави, яка не може бу­

ти здержаною в своїм розвою. Не належу до песимістів в нравительстві, противно маю і на дальше надію, що погляд в пропасть, до якої через замішки послїдних літ зблизила ся дер­

жава, зможе навернути до праці сих всіх, що є відвічальні за конституцию та що закінчить ся сей стан задеревіня, який мусів би стати неща- стєм для нас всіх. (Голоси: дуже справедливо!)

Сего становиска буде правительство при­

держувати ся і на дальше, а є переконане, що в палаті панів найде підперте своїх горячих ба­

жань, які удержанєм конституцийних уряджень і пожиточною працею зміряють до збережена держави від грозячої небезпечности.

Що дотичить відроченя приготовлюючих праць до митової тарифи, превиденг міністрів заявляє, що про такий намір єму нїчо не відомо.

Оба правительства привязують як найбільшу ва­

гу до як найскоршого установлена тарифи.

Правительство має також надію управиль ■ нити на сильних підставах наші економічні від­

носини до країв угорскої корони, коли в сій важній справі парламент подасть єму достаточ- ну підпору. Іак само думаю, що лише великі економічні простори могуть запевнити достаточ- ну охорону материяльним інтересам мешканців, а до сего стремимо переговорами, які як-раз ве­

дуть ся. (Оплески).

Ческа деклярация.

З парламентарної управи ческого клюбу видано деклярацию п. з. «Після сесиї парламен­

ту» —. ось якого змісту.

Пляни правительства що-до буджету пере­

биті і маємо нересьвідченє, що дальша д ія л ь ­ ність парламенту буде неможливою, о скілько не наступить порозумінє в язиковій справі. Німці самі признають потребу завішеня оружия в язи- кових справах, заким можна буде приступити до угодових конференций. Що-до звісної грізьби д-ра Кербера завішеня конституциї, можемо ли­

ше стілько зазначити, що не може бути бесіди про урухомленє парламенту, поки не витворить ся відповідний настрій для найбільше пекучих, угодових квестий. Точка тягару лежить завсігди в ческім урядовім язиці і у ческім університе­

ті на Моравах. Чехи готові взяти ревний уділ в мирнім зближеню ся до Німців, домагаючи ся для себе лише справедливости. Колиб перед- вступні переговори до угодових конференций не удали ся — то кождий буде знав, де належить шукати перешкоди, яка унеможливлює їх.

Н О В и н к и.

— Календар. В н е д і л ю : гр.-кат. Теофилякта;

рим.-кат. Зенона. — В п о н е д і л о к : гр.-кат.

Мини; рим.-кат. Вікториї. — Ві в т о р н и к : гр.- кат. Даниїла стовпника; рим.-кат. Адама і Еви.

— Преосв Еп. Константин Чехович приїхав вчера ранїшним поїздом до Львова і гостить в митрополичій палаті.

— Заяви признаня нашим академикам. Польска молодїж з Щ арльоттенбурґа під Берлином і з Берлина відбула віче, на якім ухвалила слі­

дуючі резолюциї:

1) Міосігіей роїзка хсзгузІкісЬ гаЬогои\

кзгіаісгща зі§ XV Вегііпіе і СЬагІоІІепЬиг^и, па геЬгапіи йпіа 5. §тис1піа 1901 XV Вегііпіе, исЬхуа- 1а хуугагу з у т р а іу і коїедщ т К и з іп о т XV <1а2е- піасії ІсЬ сіо иімюггепіа оЛ пфпе^о ипім'егзуїе- Іи гизіїїзкіе^о хге Ьхсоххіе. Роїасу р а т і^ іа )^ о І е т , і.е піе Х¥о1по іа Л п е т и пагойохх’і, іе т Ь а г - йхіеі р о Ь г а Іу т с г е т и , зіахх’аб па сігоііге сіо киї- ІиІа1пе§о гогхх-оіи. (Ся ухвала запала одного­

лосно).

2) Кох¥пое2е6піе о й р іе га т у г о Ь и гге п іе т осієгм'^ «Сгуїеіпі акаЛ етіскіеі» XV е Ь

хсохуіє

XV зргахуіе гизкіе), ,)ако )егиіска і иіукг^іп^. (Ся друга ухвала запала більшостию голосів, бо часть студентів усунула ся від голосованя в сїй материї задля необзнакомленя з львівскими відносинами).

Від Українцїв ... ского університету в Росиї.

До студентів-Українцїв львівского універ­

ситету!

Ми студенти-Українцї університету в . . . , твердо переконавшись, що лиш той виграє спра­

ву, хто завзято бореть ся, щиро жичим нашим братам успіху в боротьбі за право українського народу до осьвіти на рідній мові, як шлях до осягненя найвищого розцьвіту народних сил і народної культури на ґрунті вселюдских ідеалів.

Примушені бороть ся за теж саме при у- мовах российського політичного ладу, ми обіця­

ємось тримати прапор боротьби проти утиску та гноблена як особи, так і нациї — сьвідомі, що чоловік певен тілько того права, яке він може взяти збройною рукою.

(35 підписів).

— З львівского університету. Нині відбула ся промоция на докторів медицини двох Русинів нп. Мирона Вахнянина і Ореста Литвиновича, та двох Поляків М. Зельцера і Морачевского.

— „Дружина руско народного театру". П. Джу- линьский в Перемишли видав гарні переписні карти з фотографічною знимкою 40 членів дру­

жини руско-народного театру. Знимка випала дуже вдачно, черти осіб вірні, а цілий образок робить миле вражінє на кождого, хто бодай раз бачив наших театральних артистів.

— Віче в Тисьменицї. В понеділок дня 23. с.

м. в полуднє відбуде ся в Братскім домі народне віче в справі університету. Просимо прибути най- чиеленнїйше! З а Комітет: Кульчицкий.

— Зі Станиславова. Управляюча Рада товари­

ства Підгірска Спілка для торговлї безрогами і худобою рогатою, тов. зареєстр. з обм. порукою в Станиславові, скликує отсим загальні збори Товариства на день 2. січня н. с. 1902. р. на 3.

год. пополудни в сали «Рускої Бесіди», ул. Со- біского 28. Порядок зборів: 1) Справозданє з дї- яльности Ради управляючої. 2) Вибір нової ради управляючої і комітету контрольного. 3) Внесе­

на членів. З а Раду управляючу Підгірскої Спіл­

ки в Станиславові дня 18. XII. 1901. Др. М. Ко­

цюба, В. Озаркевич.

— Вісти з американьскої Руси Друга руска місив устроєна Радою Духовною р. ц. гр. в Ан­

сонїї, Конн. дня 26., 27. і 28. падолиста с. р. від­

була ся після оголошеного порядку. Були при­

сутні слідуючі сьвященики: оо. Макар, Тимке- вич, Підгорецкий і місцевий о. Бончевский. Дня 26. нов. о год. 8. вечером по відсьпіваню «Царю Небесний» о. Макар коротко пояснив значінє і потреби місиї, опісля зачав ся параклис до Пре- сьвят. Богородиці, а по євангелию о. Підгорец­

кий виголосив першу проповідь місийну. Дня 27.

падолиста рано о 8. год. відправлено Службу Божу, а вечером о год. 8. вечерню, но котрій о.

Тимкевич виголосив другу проповідь місийну.

Дня 28. падолиста о год. %8, %9 і % 10 відпра­

влено три Служби Божі. Підчас послїдної Сл.

Божої по євангелию виголосив о. Макар трету проповідь місийну. По заамвонній молитві від­

було ся торжественне посьвяченє 2 хороших хо­

ругов, з котрих одну справив Мих. Кмец, а дру­

гу Ав. ІІадла і Ник. Левак. Підчас посьвяченя промовив коротко о. Підгорецкий о значеню хо­

ругов тай висказав радість і подяку жертвова- тетям, котрі зробили заразом красну памятку місиї в Ансонїї. Опісля о. Макар подяковав лю ­ дям, що численну взяли участь кождого дня в тій місиї, котру закінчено відсьпіванєм благо- дарственної пісні «Тебе Бога хвалим». Підчас всіх богослужень діти шкільні виучені трудолю- бовим місцевим дяко-учителем п. Хаджаєм, сьні- вали крз но. Підчас місиї відбуло богато людий т. зв. сповідь загальну. Братства місцеві висту­

пили послїдного дня в повній нараді. Богато лю­

дий з поблизьких кольонїй взяло участь в мі­

сиї, навіть декотрі «православні» були присутні.

(За америк. «Свободою»).

— Народний податок. Гадка піднесена нашим дописувателем що-до постійного плаченя місяч­

них датків на фонд академічної молодїжи вже

почасти здійснила ся. До дня 20. с. м. зобовя-

зало ся 69 наших патріотів платити від 2 до

20 К місячно на фонд молодїжи, що становить

437 К місячно. Справді се ще дуже мало, але єсьмо

(3)

певні, що не буде нїодного щирого Русина, що не причинив би ся бодай дрібною лептою до збільшена сеї квоти. Присланий нам комітетом спис Добродіїв оголосимо в найблизших днях.

— Іменована. Цїсар іменував прив. доцента д-ра Кароля Потканьского, надзвичайним профе­

сором всесьвітної історжї в краківскім універси­

теті. — Президент міністрів іменував радниками будівництва надінжінєрів: Ром. Бєляньского, Вл.

Ґаярского, Ів. Кавецкого, К. Махневича і П. Ко- сткевича; дальше іменував надінжинєрами інжи- нерів: К. Чеховича, Вл. Костковича, Г. Нєвядом- ского, В. Будзиньского, Фр. Голуба і Я. Енґель- берґа, а інжинерами ад’юнктів будівництва: Я.

Лїблїнґа і В. Гайна.

— Зза кордону. Розрухи студентів харківско- го університету прибрали в остатних часах грі­

зні розміри. Від самого початку сего шкільного року між студентами кипіло невдоволенє. Сту­

денти, що брали участь в розрухах в 1899. р.

ворогували, а вкінци бойкотували своїх товари­

шів, що тоді не прилучили оя до розрухів. Бой­

кот перейшов з часом в отверту війну. Дня 12., 13. і 14. грудня с. р. часть студентів відбула наради і порішила обструкциєю не допустити до викладів, поки заряд університету не видалить студентів противної партиї. І д. 14. с. м. виклади здержано, а по переведенім слідстві релєґовано 53 студентів. Та мимо сего розрухи тревають дальше.

— Пригода артистки Недавно явив ся у бер- линьскої артистки Б. міский послугач з візито- вою картою від якогось Печнїкова, що приїхав з Петербурга і перебував в Берлині. На карті Графа було написано, що він «має честь* за ­ просити артистку на вечерю до реставрациї при ул під линами. Пізнїйше приїхав сам Граф по панну Б. і завіз єї до реставрациї. При кінци вечері, коли вже вино зачало кров розгрівати, дав Граф артистці для прохолоди цукорок і она зараз потім так твердо заснула, що обудила ся аж о 4. год. в дорожцї, котрої візник зажадав від неї, щоби она заплатила єму 9 марок за то, що він возив єї по місті. А в тім часі, коли она спала, діяло ся ось що: 1 раф казав занести снячу артистку до дорожки, сів і сам з нею та поїхав до єї мешканя. По дорозі взяв від спячої всі ключі, які мала при собі, отворив мешканє і забрав з него всі дорогоцінносте. Опісля по­

їхав з нею дальше, виймив їй з уший ковтки, здоймив з пальців перстенї, взяв портмонетку з грішми і висів з дорожки, а снячу артистку лишив в ній саму. Всего разом украв у неї на 5.000 марок.

— Оповіщене дотичне виложена витягу з на­

казів заплати податку особисто-доходового ви- міреного на р. 1901. до перегляду контрибуен- там належачим до округа оцїнкового «Львів-мі- сто«. По мисли постанови §. 217 асі 3. закона о безпосередних податках особистих з дня 25.

жовтня 1896. В. з. д. ч. 220 подає ся сим до загальної відомости, що витяги з паказів запла­

ти податку особисто-доходового виміреного на р. 1901. будуть виложені в рахунковім відділі ц. к. адмінїстрациї податків у Львові пл. Цлова, ч. 1, II поверх, число двер. 1 від 16. грудня 1901 почавши через 14 днів, ч. є до 29. грудня включно від год. 9. рано до 1. пополудня до перегляду належито легітимованим податникам податку особисто-доходового, а належачим до округа оцінкового »Львів-місто«. Виготовляти відписи і витяги не є дозволено, а евентуальні надужитя буде ся карати на основі §. 241 по­

кликаного закона. — Ц. к. Адміністрація по­

датків.

— З товариства «Шкільна Поміч* у Львові. Для Товариства «Шкільна Поміч* надіслали: Роман Алєксєвич, начальник суду в Угнові 10 К; Р о­

ман Ілєвич з Кулаковець 1 К; Р. Креховский з Рожнева 1 К; Ів. Зарицкий зі Львова 1 К; о. П.

Ґіль з Тлустого 4 К; І. Р. з Поморян 2 К. За мість вінця на домовину бл. п Г. Врецьони зло­

жили на «Шкільну Поміч*: Редакция «Діл-а*

20 К; «Клюб Русинок* 10 К; товариство «Зо­

ря* і0 К, котрі то гроші враз з попередними 338 К зложив Виділ Товариства на фонд імени бл. п. Григория Врецьони. З а повисші щедрі да­

ри складає Виділ Товариства «Шкільна Поміч*

ВПоважаним жертвователям щире »спаси-Біг«, а дальші ласкаві датки просить надсилати на руки касиєрки Товариства пані Варвари Литинь- скої, улиця Вірменьска ч. 8.

— Ц к- Дирекция зелїзниць державних у Львові оновіщує:

Від 1. січня 1902 будуть переходити осо­

бові поїзди ч. 1717 і 1718, котрі доси переходи­

ли тілько поміж Львовом а Сколем, також по­

між Сколем а Лавочним після розкладу їзди з минулого літного сезону 1901 від 1. червня до 15. вересня включно. Час від’їзду і приїзду зга­

даних поїздів подано в розкладі їзди з дня 1.

м ая 1901 таб. V.

— Конкурс. Управл. Совіт «Народної Торговлї*

розписав конкурси на слідуючі посади: 1) Ін­

спектор складів другого степеня службового з платнею по 2800 К річно з правом побираня пяти пятилїтних додатків службових: два перші по 300 К, а три дальші по 400 К, числячи від

дня заіменованя сталим інспектором через Со­

віт управляючий. — 2) Начальний бухгальтер II кл. третого степеня службового з платою 2400 К річно і з правом до пяти чотиролїтних додат­

ків службових: два по 200 К, а три дальші по 300 К, числячи від дня заіменованя сталим на­

чальним бухгальтером через Совіт управляючий.

До більше як тих пяти чотиролїтних додатків службових бухгальтер права не має. По пяти роках взірцевої служби може Совіт управляю­

чий заіменувати начального бухгальтера II кл., начальним бухгальтером І кл. III степеня слу­

жбового з платою по 2800 К річно, що не на- рушає дальшого бігу пяти чотиролїтних додат­

ків службових. Зголошеня з долученєм сьвідоц- тва хрещеня, сьвідоцтва лїкарского, опису житя (сиггісиїиш уііае) і грамот виказуючих єго у- здібненє належить предложити Совітови упра­

вляючому на руки Дирекциї Товариства найпі- знїйшз до 31. н. ст. грудня 1901. р.

— В справі печ ітаня «Церковних наїівів*. Всіх П. Т. інтересованих сим повідомляю, що з при­

чин технічних а від мене незалежних опізнило ся печатанє Збірника. Доси вийшло вже сім ар­

кушів, дальша робота тепер правильно поступає і є надія, що за 1 0 —12 недїл діло буде укінче- не і книжка сейчас інтересованим вишле ся.

Хотяй робота за довго протягнула ся, але кож- дий признасть. що дуже гарна. Прошу отже о терпеливість. Ціна за 1 примірник 4 кор. а на почту 45 сот. Адреса: Ігнатий Полотнюк в Ста- ниславові.

— Гумористичний куток.

Переборщив.

Не знаю, як я вам маю подякувати за ви- ратуванє мене від смерти.

— Мало за що. Я рад би вас що дня витя­

гати з ріки.

Всьо одно.

У ч и т е л ь . Були раз два великі богачі.

Один прийшов до. свого маєтку в чеспий спо­

сіб, а другий шахрайством... Котрим з сих двох ти хотів би бути, Абрамку ?

А б р а м к о : Тим, що мав більше гроший.

З гадок салютного.

Правда чим старша, тим ліпша, парадокс чим новійший.

На книжочку вкладкову Товариства взаїмн.

кредиту «Дністер* ч. 1800 на фонд академічної молодїжи вплинули дня 18. грудня 1901. дальші жертви: о. Северин Борачок Яйківцї з акафисту від парохіян 11 К, її. Андр. Корнелля інжин. Вид.

кр. 10 К, п. Ів. Бачиньский богослов 4 року від о. Зен. Сїменовича Гостів 20 К, о. Ів. Гордїєв- ского Шманьківцї 10 К, о. 3. Дудиньского Чорт- ків жертви від знайомих 50 К, п. Волод. За- луцкого укінч. богосл. Бураківка; від громадян Слобідки 14 К 56 с., від місцевого пароха 5 К, 44 с., разом 20 К, о. Льва Днїстряньского 20 К, п. Евг. Спожарский Закопане 10 К, п. Ор. Авди- кович за Дз. К. 20 К, п. Ів. Чучман з Буська З К, від п. 1. Дейницкого 1 К, разом 4 К; о. Теод.

Василик, Стриївка від селян: Пик. Бучак 2 К, Ів. Бучак 2 К, Вас. Бучак 2 К, Ілько Крук 2 К, Ник. Чупрун 1 К, Мчк Крук 4 К, Фема Оричун 1 К, Ів. Коук 1 К, Коук 1 К, Т. 1 К, Кут 1 К, Чучак 1 К, X. X. 1 К, Юр. ІІоляк 20 с., Ф. Б е ­ реза 40 с., Анд. Ничай 40 с., С. Береза 20 с., Зарубиньский І К, парокінне Стриївки 5. К, па- рохіяне Охримовець 2 К 76 с., разом 26 К 76 с., о. Ол. Файцар нач. гром. Розношанцї від грома­

ди і громадян 18 К 40 с., б. Андр. Тимус Гум- ниска 2 К, від Стеф. Олесі і Влодзї Тимусів по 2 К, Василь Пасєка 2 К, Ант. Матла 2 К, з на­

годи імяннн 4 К, разом 16 К, о. П. Петрило, Кобиловолоки складка на зборах Читальні, по ловину богословам, половину сьвіцким, разом 27 К 13 с., п. Алекс. Огоновска Суд. Вишня 10 К, п. Иос. Савчиньский брмаківка 20 К, від Чи­

тальні 20 К, від брацтва 6 К, разом 46 К, о. Т.

Ковальский, Явче від себе і брацтва 13 К, о.

Иос. Д імбчевский Вікторів від громадян 5 К 15 с., о. Григ. Вацик Підгайчики 10 К, о. Лев Гри- невич Щумляни 5 К, о. Тит Ковальский Спасів 10 К, о. Алекс Билиньский Вовчківцї 5 К, о Мих.

Ґорчиньский, Фалиш 5 К, о. Дан. Пиріг Т и тан и 16 К, о. Лев Пясецкий Звертів 10 К, о. І. Крас- ницкий Березець 2 К, о. Влад. Калужняцкий Іздебки 5 К, о. Арт. Авдикович Новиця 4 К. о.

Ал. Івасювка Дубно 2 К, о. Ром. Кунчевич Новиця 20 К, о. Ґус. Дроздовский Кійданцї 2 К, о. І. Левицкий, Гущ інки 10 К, о. Кел. Кульчи- цкий Підгайчики 8 К, о. Мих. Левицкий ІЦуро- вичі 5 К, о. Мих. Стецев Чайковичі 10 К, о.

Алекс. Здерковский Крушельниця 5 К, о. Діон.

Домбровский Королева рус. 5 К, о. Мих. Лади жиньский Береска 10 К, о. І. Підляшецкий Ко- бильниця велика 10 К, Н. Н. 2 К, Н. Н. 1 К. II.

Б. 2 К, В. Т- 1 К, разом 16 К о. Кар. Д міжинь- ский Зїболки 4 К, о. Григ. Словицкий Козлів 20 К, о. Вас. Ласко, Буск, з віча: о. В. бззрский 10 К, о. Вас. Лиско 10 К, Анд. Чучман 2 К, Гіля- рий Ваньо 2 К, П Л. і А. Й. З К, о. Г. Гучкон- ский 1 К 50 с., Мих. Романишин 2 К, 3. Чуч­

ман І К, І. Бойко 1 К, І. Туркевич І К, п. Кл.

Єзерска 2 К 50 с., В. Чучман 2 К, С. Чучман З

К, Григ. Ж олтанецкий 1 К, Анд. Левицкий 2 К, Иос. Туркевич 1 К, П. Подоляк 40 с., М. Івашків 40 е^ Ник. Бучковский 40 с., П. Гнати шин 20 с., І. Чучман 40 с , разом 46 К 80 с., о. І. Гавацкий Перемилів 2 К, о. Л. Романовский Рипянка 4 К, о. И. Смеречиньский, Ворона 5 К, Каролина Рош- кевичева 5 К, разом 10 К, о. Ем. Левиньский Розгадів 5 К, п. М. Левиньска 4 К, п. Ол. Че- мериньска 5 К, разом 14 К, о. Гр. Селяньский Рожнів 2 К, о. І. Герасимович Криве 4 К, п. Ілїя Котов Хотимир 10 К, о. Б. Волос Прилбичі 2 К, о. І Стрийский Перемишль 30 К, о. Ом. Чайков- ский Глубічок вел. 20 К, о. Вол. Мартинків Ско­

ле, від себе і прочої інтелїґенциї в Сколю 34 К, п. Амб. Крушельницкий Біла 20 К, о. І. Павлу- севич Долга 5 К, о. Ф. Ортиньский Топільииця З К, о. І. П. Чубатий, Кійданів 10 К, о. Т. Ле­

вицкий Топільииця З К, о, Л. Авдикович Ірачів гор. 10 К, о. Назар Чабан Перемишль 10 К, п. П.

Коеович Навроцка 2 К, від А. Навроцкої 1 К, разом З К, о. Мих. Мосора ІІоручин 5 К, о. То- ма Мелешкевич Окно асі Грималів 5 К. о. Лев Мацуский Яжів нов. 5 К, її. Вол. Лицар Федоро­

вич Вікно 50 К, о. Ник. Лужницкий Сороцко 20 К, о. Ом. Дольницкий Баворів 10 К, п. Иос. Коп­

ко нотар Любачів 20 К, о. В. Медвідский Лю- бінцї 5 К, о. І. Ревакович Хмилівка 4 К. о. Евг.

Чубатий Деревляни 5 К о. І. Залуцкий Теребо- вля 20 К, п. Мел. Ж арска жена пароха Глудно 5 К, п. Мивцуняк Обертин З К, п. І. Левиньский Львів ЗО К, н. І. Лопачиньский Підсоснів 2 К, о.

Вол. Була, Володимирцї 6 К, о. І. Кузьмович Бруховичі 20 К, п. Богд. Булик Львів 5 К, о. І.

Парилович Злоцке 10 К, о. Ант. Яцїв, Щ утків 4 К, о. Сев. і Марин Левицкі, Фирлеїв 10 К, п. Яр.

Лучаковский Коростів 6 К, о. Д. Зарицкий Ав- густівка 10 К, п. І. Шехович Клоковичі 5 К, п. І.

Яримович Шоломия 10 К, о. І. Охримович Гра- бовець 10 К п. М. Миколайчук Куличків 20 К, о. Т. Єффинович Попівцї 20 К, о. Т. Савула Дми­

тровичі складку но поминальнім богослуженю в Никловичах 12. грудня 1901. о. дек. Львом, о. Т.

Савулою, о. К. Пасїчиньским, о. Маляркевичем, о. Ш ведзицким з Поздяча, о. С. Кульчицким з Вощанець, о. І. Кушнїрем з Волчищовець, о. Бо- вешкою і о. І. Матковским 52 К 20 с., о. Лев Папгі 'Гулиголови 10 К, о. С. Савула Теребовля 5 К. о. П. Дуркот Яблониця поль. 5 К, п. Мин- чакевич Лавржків для старої партиї 10 К, о.Лев Б. Саламон, Каменка лісна 5 К, о. Сильв. Сте- цак Каменка старе Село 12 К, п. Тома Дуткевич Цїшки 20 К, о. Ів. Грабовиньский До- бровляии 10 К, п. Мар. Гушалевич, жена ради, суд. Коломия 20 К, о. І. Монцибович Капарів 5 К, о. Колодницкий Ягольниця 4 К. о. Т. Коваль­

ский Явче З К, о. Т. Березовский Дубравкаб К,

о. В. Залєский Ж уравиця 4 К, о. Ник Малий 10 К, п. Сав. Теодорович Раків 5 К, о. І. Шуховский Бродківцї 10 К. о. Дан. Бастановский 25 К, п.

Мих. Кобиляньский 10 К, о. Сев. Стрільбицкий Савидківцї 10 К, І Гечнан 1 К, від парохіян 4 К 10 с. разом 15 К 10 с.. о. Алекс. Капустинь- скин від брацтва церк. в Грошовій 10 К, п. Стеф.

Стефанович Мельниця 4 К. о. Збудовский Зу- брець 10 К, о. І. Кучиньский в Бущу ’/» акад.

’/2 богословам: п. Б. 4 К. и. В, 1 К, п. Г. І К, о. Н. 1 К. п. Бор. 1 К. громадяне 30 К, разом 38 К, п. Марастерскиіі Загірє 5 К. Г. І. Ю. З К, Г. Хм. 2 К, разом 10 К, п. Боднар в О деськую К, п. С. Левицкий власт. реальн. Станиславів 10 К. І. Кзлебай 2 К, разом 12 К, о. Нест. Рудниц- кий Яблінка, складку на соборчику в Порогах:

о. Мях. Галиковский 20 К, о. В. ГІаук 10 К, о.

К. Пачовский 10 К, о. 'Г. Билинкевич 10 К, о В.

Гординьский 6 К. о. Н. Левицкий зі Сдивок З К, о. І. Левицкий 2 К, о. Велигорзкий 4 К, о. Д.

Садлєйский І К, Г. Калитюк З К, К. Ґреґлєр І К. Н. Н. 10 с., Товариство мисливих під Кли- вов 8 К. разом 78 К 10 с.; — разом 1.522 К 64 с., з переносу 16.822 К 63 е., взего тагально по день 18. грудня с. р. 18.345 К 27 сот.

— На книжочку вкладкову Тов. взаїмн. кредиту

«Дністер* ч. 1800 на фонд академічної молодї­

жи вплинуло дня 18. с. м. 1.522 К 64 сот., дня 19. с. м. 1.480 К 54 сот., а дня 20. с. м.

1.407 К 27 сот., — разом з попередними є 21.233 К 8 сот.

Т е л є ґ р а м и.

Кольонїя, 21. грудня. З Петербурга доно­

сять, що на росийску територию схоронило ся велике число Вірмен, що утїкли з Туреччини

перед переслїдуванями Кудрів.

Париж, 21. грудня. Днзвник Аиіогіїе пищз, що союз Франциї з Німеччиною в кольонїяль- них справах не понизив би гідносте Франциї.

Новий Йори, 21. грудня. Доносять з Буенос-

Айрес, що арґентеньске правительство зажацало

від чілїйского правительсгва щз кілька уступок,

а з тої причини потрібні ще нові переговори.

Cytaty

Powiązane dokumenty

Сї специяльні резолюциї — се тактичні директиви чи то для послів чи для тїснїйшого Народного Комітету, що не надають ся однак до опублїкованя.. З

Остаточно повстає питане, чи обі границі натури не є на ділі одним і тим самим, та чи би ми, наколи бисьмо зрозуміли суть матерні і сили, не

— чи теперішнє числене на години і степені не є догіднїйш е? Числене десяточними дробами справляло би немалі трудности та привело би до цілковитої зміни

Романовича, котрими він і єго товариші застерігають собі самим осуд, чи яку кандидатуру належить уважати за ворожу на- родови чи ні, можна би єще

ків. Ческий мінїстер Резек подав ся був до димісиї головно з огляду на начерк закона для Моравії. Лівиця знов не рада би і тої'о признати Чехам, що

ки, чи не лучше булоб відновити фльорентий- ску унію. Зреалізоване спасенної гадки скорше наступило, чим хто небуді. був би ся сподївав. Сталось іменно,

Не можна напевно сказати, чи ся подорож монарха до Чех, чи сей щирий і сердешний вилив внутрішних почувань монарха причинить ся

ми, а до того сильно забезпеченими панцирами. Взагалі до тепер істнував спір що-до будови воєнних кораблів: чи ліпше будувати менші і не обтяжені панцирами