Ч. 180. Львів, Вторник. дня ІЗ. (2 6 .) серпня 1902. Річник VI.
передплата
на »РУ СЛАНА» виносить:
в Австриї:
на цїлпй рік 20 кор.
на пін року . . 10 кор!
на чверть роа.’у . о~кор.
на місяць Г7О кор.
За границею:
на цїлпи рік І6 рублів дбо 5К5 франків на пік року . . X рублів
або ЇХ франків Поодиноке число «о 16 сот.
«Вирвеш ми очи і душу ми нір в«‘іп: а не коаьмеїи инлости і віри не нозьмеїп, бо руске мп серце і віра руска « — 3 Р т с л а н о в и х псальмів М. Шаіпкевпча.
Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят О О‘І1 год. пополудня.
Редакция, адмінїстрация і експедицпя »Руслана« під ч. 1.
пл.Дом6розского(Хорумщини).Екс- педиция місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертає ся лише на попереднє застережене. — Реклямацпї неопечатані вільні від порта. — Оголошеня зви
чайні приймають ся по цїнї 20 с. від стрічки, а в «Наді
сланім» 40 с. від стрічки. По
дяки і приватні донесена по Зі) с. від стрічки.
РГ 2Є £ а(1 в р м ї к к ж и і ж а р и .
(+ ) Можна се нераз помічувати, що керманичі нольскої опінїї публичної є вель
ми вольнодумними там, де їх гноблять, але де онн верховодять, там готові хопити ся таких самих способів, якими послугу
ють ся їх гнобителі. Новин доказ сего зложили нам Ргге£І$<і і вінехпольский ор- ґан 51
оїуороїекіе, яке приплеснуло виво
дам Рг2Є£Іад-а.
Рг2Є§1аф надягнувши урядову москов- ску лїберию, з вдоволенє.ч подає, що ро- сийске правительство криво глядить на україньский рух, що кожда нова руска ґімназия вельми для него немила, а не- давна »боротьба» за окремий україньско- руский університет зустрінула ся з вельми строгим осудом в Петербурзі (Рг2Є§1ас1 очивидно згоджує ся з московскими уря
довцями, бо від себе не подає ніякої за
мітки!). Дальше оповідає, що на нашім Поділю у к р а ї н о ф іл и в и к л и к а л и ріль- ні «ворохобні», отже росийске правитель- ство зараз здогадало ся, що така сама аґітация буде перенесена в границі єго держави і вислало жандармів для розслї- дів, котрі найшли брошури, иечатані у Львові і Чернівцях, в пограничних селах там сьвіжо переминені. Забуває тут Ргге-
£Іасі, що ворохобня в південних і иньших Губерніях росийского царства відбувала ся давно перед рільними страйками галицки- ми, отже галицкі страйки хиба не можуть бути причиною ворохобні в Росиї.
Дальше згадує Ргге^іай про те, що росийска цензура заборонила писати днев- никам тамошним про галицкі страйки, а позволила представити сю справу яко ви
ключний спір робітників з роботодавцями о плату, що кожДий незаслїплений мусить признати, бож о нічого иньшого не ходи
ло тут, як о поліпшене плати, а визиск і нечувано низькі плати були причиною без- робітя.
Але Рг2Є§1а<і уміє сказати дещо біль
ше, іменно що росийске правительство впало на слід якогось політичного загово- ру, а довіренник Ргге^ігрі-у м ав н а в іт ь н а г о д у в г л я н у т и в в и с л ід и тайно- г о сл ід с т в а , веденого в Каменцї і в Ки
єві, та розмовляв з якимсь росийским до
стойником. котрий вказав на Г а л и ч и н у , я к о г н із д о с о ц и я л їз м у , з ’єд и н ен о- го з г а й д а м а ч ч и н о ю і висловив ся, що треба подбати, щоби в Г а л и ч и н і з р о б л е н о п о р я д о к , бо маючи таке су
сідство, г о д і с о б і д а т и р ад у з тим г а й д а м а ц к и м р у х о м .
Бачимо отже з сего, що довіренник Рг2Є£ІаФу стоїть на зовсім інтимній стопі з названим росийским достойником, який вважає потрібним з р о б и т и п о р я д о к в Г а л и ч и н і (очивидно після свого ро- зуміня!), що має право в г л я д а т и в ви
с л і д и т а й н о г о с л і д с т в а і т. д.
і т. д. і годиться зовсім з урядовими кругами росийскими, які все ще дишуть духом Каткова, Говореного, Юзефовича і иньших денунциянтів україньскої ідеї, що р о з в и т о к у к р а їн ь с к о ї ід е ї м у с и т ь
Для канадийскої України.
Нарешті сповнили ся часті та усильні до- маганя канадпйских Русинів і сердечні бажаня галидкої суспільности: до Канади організує ся місия, яка залежить тревалі підвалини для роз- вою нашої Церкви і народности в північвій Аме
риці. Читателї нашої часописи пригадають собі ті недовірчиві, а часами прямо злобні голоси з Канади, які ми з дневникарского обовязку реєстрували з амер. «Свободи», а які дуже скеп
тично, ба навіть ворожо висказували ся про митрополичого делегата о. Ж олдака. Нині м о
жемо справдити, юо єго поїздка до Америки принесла плоди і то так скоро і в такім розмі
рі, як — скажім відразу отверто — ніхто не то не надїяв ся але і не мріяв.
До Канади вибирає ся місия вже при кін ци вересня, а 4. жовтня сяде на корабель в Гамбургу. Місия їде під проводом о. єромонаха Ломвицкого, а обнимає іде двох єромонахів оо.
Дудика і Строцкого та одного монаха, брата Янишевского — отже разом чотирох Василиян.
Кромі сего їде разом з місиєю трех сьвітских сьвящеників, між якими є і о. Ж олдак, який набутими особисто відомостями про Канаду та тамошні відносини наших людий улекшить пер
ші кроки прибуваючих місіонарів. Дальше поїде також чотири сестри Служебницї, які в Канаді хочуть розвинути ту саму богоугодну і братолю
бну діяльність, якою тут в краю вкрали ся у серця всіх, які мали нагоду приглянути ся їй.
Оо. Василиянй, їдучи до Канади, мають перед собою ціль: заложити монастир і устро- ювати місиї в чотирох нровінциях Канади (Л/а-
б у т и у в а ж а н и й з а м а х о м на ц іл іс т ь ц а р а т у ! Бачимо отже, що Ргге^іасі і єго довіренник зовсім наділи на себе мундур роснйских жандармів і се нагадує нам по
дії' €О-их років на Україні, коли то всяку прояву народного і літературного руху, науку по недільних школах і т. д. з поль- ского боку денунціовано росийскому пра- вительству, яко новочасну гайдамаччину (а також Шевченко на собі дізнав плодів сих доносів).
Рг2Є£Іа<І длятого показує виразно пальцем і вважає себе покликаним, звер
нути бачність на сю справу, бо боїть ся,
>що не на д о б р е нам (П о л як а м ) то в и й д е , н а к о л и н а ш і в н у т р іш н і в Г а л и ч и н і від н о си н и с т а н у т ь п р е д м етом д и п л ь о м а т и ч н о ї акц и ї» .
Ті самі отже, котрі по поведу Вжеснї стільки проливали сліз, а відтак демон
стрували перед нїмецким, а відтак росий
ским консулятом, що спричинили парадне завішуване росийского вірла на місце по- дїравленого демонстрантами, ті самі воль
нодумцї надівають нині мундур росийских жандармів, щоби помагати з а в о д и т и п о р я д о к в Г а л и ч и н і , щоби, борони Боже, не прийшло до акциї дипльоматич- ної (очивидно у (уграха великі очи!). Алеж не тілько Ргге^іасі любує ся в тій ролі, але й 81от\’о роїйкіе, як небудь називає вість Рг2Є£Іа<1-а пересадною, замічає, що она з а с л у г у є н а у в а г у , очивидно яко \¥їпк для краєвого гіравительства. О вольнодумцї!
нїтоба з головним містом Вінніпег; Шашка- Чі- ван з гел. містом ІІрінц-Альберт; Асіпобоя г. м.
Рехіна'. Альберта г. м. Едмонтон). Сьвітскі сьвя- щеники будуть старати ся будувати церкви і організувати парохиї та відтак осядуть на тих парохиях. Сестри Служебницї попри сю працю, яку сповняли в Галичині, поставили собі за за
дачу основуване і ведене людових шкіл. Надто залежать новіцият, до якого будуть приймати дівчат, які схочуть посьвятити ся служебничо- му чинови і тим способом прибільшать своє число тамошними вже особами.
Зважити, що хотяй наші Канадийцї ж ад а
ли сьвящеників, та хоть між ними є і засібні люди і з не согіршими зарібками, однак ніхто з них на сю ціль не дав анї долара; що і га
лицкі Русини крім голословних резонів, не зва
жили ся були на жадне реальне діло в сім на
прямі — треба признати, що на такі , розміри підпринята і так добре зорганізована місия, нам...
наче з неба впала! Завдячити маємо єї ви
ключно батьківскій опіці і стараню о. митро
полита Шептицкого, який так само, як вислав був о. Ж олдака на власний кошт, і тепер, ложить на кошти подорожи місиї а власних фондів. Чиж не повинен весь руский нарід з глубпіш душі бути вдячним тому архлпастирю свому, який з такою печаливостию і жертволюбностию бере
же єго сьвятоїців?
Але не час єще тепер на вискази хотяй би і як щирої дяки, бо всеж се остануть лише слова без доказів. Ми мусим засьвідчити ’ дїла- ми, що зрозуміли вагу і значінє висиланої о.
митрополитом експедициї, та зумієм у нашій вдячности піддержати розпочате ним діло, з та
ким накладом праці і особистої жертви. Бо хо
тяй місия має запевнені кошти подорожи, то на вивінуванє єї нема ніяких ерецтв? І тому звер
таєм ся до нашого патріотичного та жертво- любного загалу, щоби поспішив з обпльною підмогою на таку симпатичну ціль, великої прак
тичної ваги задля нашого народного єствованя Особливо поручаємо с. с. Служебницї рев
ній опіпї наших пань. У всіх народів панії зани- мають ся добродійними цілями і опікою мона
хинь. Францускі, а також польскі пані від не- памятних часів докладають старань, щоби своїм посестрам, які посьвятили своє житє Богови і чоловіколюбию, уможливити єствованє і діяль
ність. Наші пані мають тут найкрасшу нагоду зазначите своє признане для наших монахинь за їх дотеперішню працю, подати доказ своїх патріотичних почувань та достарчити жертв для с. с. Служебниць, щоби могли скорше і лекше сповнити свої високі наміри на степах Канади.
В тій цїли треба, щоби оснував ся в кождім місті та місточку комітет пань, який від хати до хати збирав би складки і книжки для наро- да, особливо релігійного змісту. Час наглить, бо всего остає один місяць для збираня жертв.
Тому без всяких непотрібних формальностий і відволікань просимо наших жертволюбних пань заняти ся квестою на вивінованє наших місіо- нарок с. е. Служебниць.
Наше патріотичне духовеньство могло би богато причинити ся до помножена мате- рияльних засобів експедицнї, відправляючи акафісти на інтенцию поводженя місиї, та по
яснивши вірним, особливо|в околицях, звідки ішла еміґрация, що ті лепти, які скинуть, підуть аж у заморений край для добра і спасеня їх рідних і знакомих братів. Також і достарченєм цер
ковних книг могли би оо. парохи пособити мі-
/
2
сиї, жертвуючи особливо служебники, яких б о дай три доконче потрібно виїзджаючим.
Ще р із повторяєм наконець, що з тими жертвами і складками треба дуже спішити ся, б » остає лише місяць часу, щоби місия могла забрати з собою прислані річи т а гроші, а згляд- но закупити за них те. що для єї цілий доко
нечне. Ми радо будем иринимати всякі 'приснл- ки на сю ціль, квітуючи їх в часописи та пере
даючи до рук провідника місиї о. Лсмницкого.
Пмю діеваякаретво про ругку норму.
(Казимир Бартошевич про руску справу. Г)гіеппік Роїзкі переляканий зрущенвм судів в східній Г а
личині. Оагсіа Сгіийгщйг а дав посередно указки Русинам, як повинні би поступати з нечемними
урядниками').
(X ) Голодній кумі хліб на умі! Отак і поль- ске дневникарство не може собі ради дати з рускою справою, яка не сходить із стовпців польских дневників, возять ся з нею, як кіг із салом і не годні дати їй ради. Але де багато господинь, там хата не метена, там страва пе
ресолена, так само із тими кухарями, що взяли ся руску справу по своєму приправляти. І нічо
го дивного, бо передовсім не ма у них доброї волі приглянути ся сій справі незапоморочени- ми очима, нема у них предметовостп. якої ко
нечно вимагає рішене такої многоважної і зло- жної справи, а т о паіінажнїйше — нема у них потрібного до сего розуміня, ані знаня.
Щ о ми не говоримо на вітер, що наші слова не є безосновні, се потверджує н. Кахі- ґпіегх Вагіовгемісг в недільнім фейлетоні Біо-
\га роївк-ого «Кгопіка Іуросіпіосса». З нагоди мбеси пагосіоие^о бажає він, щоби і руска і жидівска справа були предметом нарад і ухвал сего віча. Але хоч бажає сю справу висунути там на дневний порядок, признає ся явно, що боіть ся забирати гслос в сій справі, бо не знає зовсім східної Галичини, а також в «по
глядах дневникарства і Людий, які ніби то зна
ють сю справу, панує такий хаос, що було би ризиковним на подібних даних опирати своє переконане». Признає він явно, що немають я- сного погляду про рускі сторонництва і їх вза
ємини, що навіть характеристика руского мужи
ка і сьвященпка є подекуди загадкою. Отже не можна нічому вірити, па нічім оперти ся. Але в одно вірить Бартошевич, бо по єго думці ствердили се факти, що рускі угодовці», які від часу до часу вирастають, кокетують з Поляка
ми, є кариєровичами чистої крони, а зробивши на Поляках інтерес, стають явними їх в рогами.
А на доказ сего наводить пок. К а ч а л у, якого
Про граадї иі'зианя природи.
Переклали з нїмецкого др. В. Левицкий і Я. Миколаевич.
(Конець).
Наколи давнїйші мислителі признавали у- сяке взаїмне дїланє між душею а тілом непо- нятним та неможливим, наколи думали, що проблем фактичної згідності! між тими двома субстанциями можна розвивати лиш при помо
чи теориї про впередопредїлену згідність при
чинову, то виображінє, яке они, звязані поняти
ми шкільними, виробили собі про душу, є хиб
не. Конечність заключуваня так (очевидно) су
перечного з дїйсностию є мовби доказом апа- ґоґічним (доказом невпрост) неправдивості! за- ложеня. Остаючи на ґрунті порівнаня про го
динники, чи не булаб найпростїйшою розвязко- ю можливість четверта, комбінация з гори Лєй- бнїцом відкинена, чи ось то оба годинники, я- ких хід треба пояснити, не є на дїлї одним і тим самим годинником? Чи зрозуміємо коли небудь справи духові через условини матери- яльні, є питанєм зовсім відрубним від того, чи ті справи є наслідком условин материяль- них. Перше питане можна розвязати негативно, не розвязуючи зовсім, а тим менше не розвя
зуючи неґативно, другого.
В місци висше наведенім каже Лєбніц, що
*
іт л я к и нюи то носили на руках, виоиралп в Тарнові, а він потім показав ся назвичайнїйшим москвофілом!
Отже показує ця, що й се одиноке, в що и. Бартошевич вірить, є очнвидною неправдою, як сьвідчать факти. Степан Качала був і умер народовцем чистої крови. він всюди і при ко- ждій нагоді вступав ся за розвитком нашої м о
ви і літератури на народних основах (нор. єго виступлена на зборах москвофільскої Гал. Рус.
Матиці в 1894. і 1835. проти Якова Головацко- го), він нособляв «Просьвіту» і всі змаганя Ру синів-народовцїв і за те єго москвофіли (Рус- ская Рада) побивали при виборах так, що був приневолений приняти мандат в Тарнові і всту
пити до Коіа роїзкіе^о, де все боронив рускої справи, а нешайшовши у керманичів і членів Ко
ла зрозуміня і справедливості! для рускої спра
ви, виступив з Кола і написав Роїііука Роїнком’
\¥22гКч1ет Низі, яка повинна находити ся на столї кождого польского політика, бо тоді не блукали би ся так і не плели таких теревенів про сю справу, як нині плетуть иольскі дневни-
ки всякої масти.
Так як про руску справу взагалі нема у Поляків анї зрозуміня анї знаня і ясного погля
ду, так само і недавнє безробітє с-'лян показа
ло, що у них в сій справі що голова, то розум.
Найдрастичнїйше сам п. Бартошевич виказав, на прикладі двох Цєлєцких, іменно Цєлєцкого з Бнчковець і Зарембп-Цєлєцкого з Гадинко- вець, гіриіуеля »Просьвіти«, обидвох П ІЛ Я Х Т И Ч ІВ -
консерватистів, обидвох доиисувателїв Ргге^ігусі у, двох, що називають ся Цєлєцкі, а зовсім супе
речних з собою в поглядах на причини безро- бітя останнього. Цілком справедливо отже пи
тає її. Бартошевич, як жеж на таких основах можна видавати якийсь суд?!
(Конець буде).
Д о п и с ь.
З Відня (Конець).
Колмж вже до столиці »гуцули» забрали нашого «гуцула» з єго ц і л и м орсеналом знаня і інтелїґенциї і з єго >хлопским параграфом*, яким він, по хвальбі «Ґалїчанїна», найлучше адмініструє всякий прихід то стережіть же ся.коло- мийскі Українці всякої «фонетики», якої страх, як ненавидить о. гуцул, бо йде на вас «бмч божий*
з •хлопским параграфом'.*
І як слід попращали єго Віденці за єго пра
цю на поли орнїтольоґії, гігієни, соціольоґії і пр. її р.
Інтелїґенция в признаню єго характерности в справі о. Базю ка і за «хлопский параграф», і дух незрівнано висший, як людский, але-скін
чений, якому признає відповідно сов-ршенні змисли, та технічну справність, міг би утворити тіло, якеб наслідувало чинності! чоловіка. Щоби міг утворити чоловіка, сего не каже, бо після него, автоматові! з тіла та кости, якого, як Де- карт зьвірята, зуявляє собі бездушним, до того, щоби був чоловіком, не достає монади душі, не даючої ся механічно похватити. Тут особливо стаєсь видною ріжниця міг поглядами Лєйбніца а нашим. Зуявім собі, що усі атоми, з яких в даній хвилі, пр. над Рубіконом, складав ся Це
зар, зведено через механічну штуку кождин на своє місце, та що кождому надано питому єго скорість в відповіднім напрямі. Після наших по
глядів. повстав би в такім случаю знов Цезар, фізичний та духовий. Сей штучний Цезар мав би в першій хвилі ті самі почутя, змаганя, ви- ображеня, що єго первовзір над Рубіконом, по
діляв би з ним єго образи намятеві, єго унаслї- джені і набуті спосібности і т. и. Зуявім собі ту саму штуку повторену в одній і тій самій хвилі раз, два, кілька разів з рівною скілько- стию нньших атомів вугля, водня і т. д. Чим ріжнив би ся в першій хвилї новий Цезар від своїх дуплїкатів. крім місця, на якім кождий з них зістав збудований? Але дух, зуявлений Лей бніцом, який був би в силі утворити нового Це- зара та єго соботворів, не нонимав би зовсім, яким способом атоми, через него самого угру
повані та в відповідних напрямах з відповідними скоростями в рух введені, могли би викликати їх духові чинности.
яким адміністрував він нашу парохию, виключила вго з товариства «Кружок земляків», а робітники зробили ему на нращанє публично котячу музику, задля чого о. Сємйоноф, що хотів дуже трога- ючо прощати ся в «Родині» і роздавав образцї, мусів спасати ся бігством та просити у своїй трусливости о сильну асистенцию.
Таких трофеїв нажив собі о. гуцул своєю славною і незабутньою працею во «Христовім винограді».
Справді аж сум бере, як на наругу подав сей^ неумний і "злобний чоловік тутешну цер
ков і прихід, як на сором наважив він дозто- їньство і ризу сьвященпка. Се побачить аж єго наслїдник, якого дуже а дуже вижидаємо, аби наш прихід поставив знова на належну йому ровень в столиці держави.
Н о в и н к и.
— Календар. В і в т о р и и к : гр.-кат. Максима;
рим.-кат. Зефіри. В с р е д у : гр.-кат. Михея прор’;
рим.-кат. Йосифа К.
— Хлїборобскі страйки. В Микуличинї відбули ся в неділю, дня 14.с. м. в справі страйків збори під проводом д-ра Трильовского
«Діло», заиимаюч.і ся близше розслідом страйку, доходить до заключеня, що початок страйков її аґітациї в Галичині сягає єіце 1897.
р. т. є. під часу, коли Вячеслав Будзиновский став видав іти в Чернівцях часописе «Працю» і написав брошуру п. з.: «Хлопский стрійк». В тім самім році ухвалив з ’їзд радикальної партиї під
готовити рар д до страйків, а Семен Вітик і др Іван Франко помістили в «Громадськім Голосі»
статейку п. з. «Страйк чи бойкот», яка опісля вийшла окремою брошуркою і відіграла визнач
ну ролю в хлїборобских страйках. До того при
лучила ся єще ухвала Народного з’їзду в 1901.
р., яка поручила Народному Комітетові! розвину
ти страйкову аґітацию.Відтак Будзиновский,’дїла- ючи по мисли тої послїдної ухвали, вів часопись
«Свободу» в сей спосіб, що на єї занив вибу- хли перші страйки в Перемишляяіцинї та в Чи
жикові. 3 ^ ними піш и дальші страйки. Не ма ло причинили ся до роЗширеня страйків єще социяльно-демократична «Воля», брошурка С.
Вітика: «Як поступати в ч ісї страйку?» і Бу- дзиновского «Хлоиска політика».
— З Перемишля пишуть нам: Депь уродин ці
саря Франц Йосифа І сьвяткували перемискі Русини дуже торжественно. О 9. год. рано від
правив єпископ в рускій катедрі-. при співучасти капітули сьпівану Службу Божу, на якій були присутні представителі всіх властий і велике число публики. О 2. год. відбув ря в палаті ру
ского Владики Талевий обід на 70 осіб, на якім були присутні всі три перемискі Епископи і (Я5І капітули, ґенералїция з коман антом Ґальґочім на чолі та репрезентанти нсїх пол кв і відіїлів війскових; були там також представителі всіх властий і місцевих урядів, а кромі того богато ниднїйших перемиских Русинів. Підчас обіду
Пригадуєм собі сьмілий висказ Карля Фо- Гта, який в нятьдесятих роках біжучого віка був причиною до певного рода турнїю про душу, т о всі спосібности, які називаєм спосібностями ду
ші, є лиш функциями мозку, або що, наколи у- жнєм висказу в дечім шорсткого, гадки є в тім самім відношеню до мозку, як жовч до печінки, або моч до нирок». Ляїків разило се порівняне, ужите впрочім до істоти своєї вже через СаЬа- піє'а1), позаяк зіставлене гадки з видїлйнам|і ни
рок видавало ся їм понижаючим. Однак фізио- льоґія не знає таких відріжнень естетичних.
Для неї видїлини нирок є предметом науки так само почесним, як справи ока, серця, або ко
трого небудь з так званих звичайно’орґанів бла- городнїйших. Рівнож не є закидом против порі
вняна Фоґта, що діяльність духова зістала в нїм представлена яко витвір условин материяльних в мозку. Но хибою сего порівнаня є, що оно бу
дить виображенє, мов би чинности духові дали ся з будови мозку що до своєї натури так легко ноияти, як видїлини з будови железів.
Де, як у ростив не достає условин мате
рияльних чивяостий духових в видї системи нервної,,там натураліст не може прини.маги жи- тя духового і рідко в тім зглядї стріне ся з за- переченєм. Але щоби МИ М )ГЛИ ему відповісти наколиб він зажадав, заким пристане на приня- тє душі сьвіта, щоби ему показано десь в сьвітї
*) СаЬапіз. Каррогі сій і^ЙК’зідие єї сій т о - гаї сіє Г Ь о т т е . 2 е есііііоп. Рагіз 1805. Т. І. ст
152 ЄІ 8ЦІ8.
з в«їс Преосьвященип гоасг в чесгь цісаря, прч-
нятий з одушевлепем всїми присутними, а ній скова музика заграла цїсарскнії гимн. В т ій х в і- лї відозвали ся з фортів арматні нистріли, під даючи належну честі, монархорп. Доперва в е ч е ром опускали гості гостинні пороги нашого Вла дики«.
— Із Станиславова пишуть нам: В четвер, дня 4-го вересня, устроює Товариство >Руских женщин. в Стачиславові печерок з танцями в комнатах станиславівских народних товариств ул. Собіекого ч. 28. і в примежній великій са її (дав іе касино війскове). — Початок о 9. годині вечером. Вступ за запрошеними від о оби З К, родинний білет для 4 осіб НІ К. Для пань ве- черковий або народний стрій, для панів балевий.
З а Комітет: А Кульчпцка,. др. В. Янович, И К і- ранович, Ю .'Стрийска, М. Скочдополева, Ол. Чор
ненька. — Дохід призначений на будовг дому
«Інститути дівочого» в Станисланові. Добровіль ні датки приймають ся з подякою.
В справі червневих розрух в у Львові завів в суботу остаточно ось такий засуд: На тяжку вязннцю, заострену постом засуджено: Сохацко го на І рік, Чопа на б місяців, а Борачек, Зва- рич, Клїсенич Федак. Сюдак, Мандзїй, Стебель- ска і Вншневский дістали но 5 місяців, С ,лот- віньскшї і Кора.іевнч п> 4 місяці, Локег. о і Красчоїд по 3 місяці, Ріс 2 місяці. — На зви
чайний арешт зістали засуджені: Дуткевич, Зу- бич і Боцьора кождий на 1 місяпь, Пострада на З тижні, Зоболевич. Шпира і Падура по 14 днів
— Всі засуджені просили о 3 дни до намислу що до внесена зажаленя неважности. Загалом з 48 обжалованих засуджено 25, увільнено 23. і На просьбу оборонця, д-ра Шляйхера, і за зго
дою прокуратора випущено на вільну стопу Ко ралевпча і Надуру, а то по причині, іцо мають родину, а нем-гли доси нічого заробити на зи му, бо находили ся майже від 3 місяців в слід
чій вязници.
— Лїснича етика. Звісні загально є шкоди, які дичина робить селянам в поли без всякого зобовязаіія і винагороди їх властителя вла
стителя ліса. Люди мусять чи в слоту чи в зи м но аж до пізпої осени ночувати по п лях, пали
ти огні та робити крики, щоби страшити дикін, а як де, то і мгдведїн. Кілько се коштує мозо
ля і нонен.рки, а ч а с о м і страху та небезпечно
сті!, сего навіть ніхто не числить. Але часто лу чають ся навіть нещастя і смертельні випадки.
Про такий один трагічний случай в Любіжні і коло Делятина ми доносили перед кількома днями. Тую саму подію станиславівскі Момгіпу, поінформовані очивидно якимсь лісничим, опи
сують ось як: »В понеділок 18. с. м. ггопонудни заможний господар, звісний лісний злодій, Ро- мрн Флис, витропивіші в скарбовім лісі дика, загнав вго умисно до ями, викопаної умисне на сю ціль, аби єго там убити». Ну, ми задали би цілій редакциї К ом іо таку штуку, щоби з ліса загнати до ями на поли такого дика, щоєїце не- добити і ЮроьЮ людий, вирвав ся глубокої ями і покалічив кілька осіб! Чи се можлива та
ка штука? Тож треба обережно брати інформа
ц ії від несовісних та нелюдских, паньскйх по
сіпані в.
— Вписи до 4. кл. рускої школи вправ у Львові
відповідний обємом спосібностям такої душі комплекс клітинок звоєвих і, волокон нервних, кормлений під властивим тиском теплою кровію жинннчою, заосмотрюваний в відповідні нерви чутя та знаряди ?
Остаточно повстає питане, чи обі границі натури не є на ділі одним і тим самим, та чи би ми, наколи бисьмо зрозуміли суть матерні і сили, не могли поняти, яким способом субстан- ция, що. є їх підкладом, в певних условинах чує, бажає, та думає.
Певно, такий вдогад був би найпростїйшим, та після знаних засад досліду научного, нале
жить ему, доки не зістане збитий, давати пере
вагу над тим, після якого, як в горі сказано, сьвіт є подвійно незрозумілий. Но в натурі річи лежить, що і в тій квестиї не д ’йде.м до ладу, та що всяке дальше обговорюване єї зістане пусте.
В відношеню до загадок сьвіта тіл привик природознавець від давна висказувати з муже- скою резиґнациєю: >І£погатиз». Наколи глядить на побідоносно перебуту дорогу, піддержує єго сьвїдомісіь, що чого нині не знає, то се, ори певних условинах міг би знати, тай може колись буде знав. Но в відношеню до проблема, чим суть, та як можуть мислити материя та сила, мусить ся раз на всегда рішити на далеко тяж- ше до висказаня слово:
•ІцпогаЬігпиз*.
відбхдуть ся дня 29. і 39. н. ст. серпня від 8 — 12 перед полуд, і від 3—5. пополудня в канце- ляриї школи при ул. Длуґоша ч. 17. — Ся шко
ла приготовляє дуже добре учеників до школи середної. Учеників в одній клясї не може бути більше як 4<», тому і наука може відбувати ся з тим більшим хісном для учеників.
— Школа ім. М. Шашкевича. Вписи учеників і учениць до 4-клясової школи ім. М. Ш ашке- вича у Львові будуть відбувати ся в днях 27., 29. і ЗО. серпня с. р. кождого дня рано від 9. до І 2. а пополудня від 3. до 5. год.
— Номнация о Ломницкого бучацким ігуме
ном показує ся неправдивою вістию. бо о. Лом- ницкий одержав далеко важнїйшу задачу, а іменно провід в духовній місиї до Канади, що описуємо нині докладно в осібній статі.
— бурса ім. Ігнатия Тиховича. Виділ пов. р а їи в Товмачи ухвалив заснувати у себе коштом повіту бурсу для молодїжи і назвати єї іменем бл. п. о. Ігнатия Тиховича, бувшого руского па- роха в Хлїбичинї пильнім, довголїтного заступни
ка маршалка в тій раді.
— Гончарска школа в Коломиї. В гончарскій ШКОЛІ в Коломиї розчічне ся рік шкільний дня І. вересня. Вписи будуть відбувати ся 1. і 2. ве
ресня Програма наука обнимає 2 практичні від- д їш : гончарский і кафлярский. Наука безплатна.
Убогі а здібні і пильн ученики одержать ети- пендийні З'ПО М О ГИ . Хто хоче вступити яко зви
чайний ученик до інколи, повинен виказати ся, що має скінчених 13 літ, що скінчив з добрим І успіхом бодай 4 ьлясп народної школи і має;
силу до ви б р то го собі званя. Яко надзвичайні, можуть бути приняті гончарскі та кафлярскі че
лядники і майстри. Зголошеня треба адресовати
д о лирекциї гінчарскої школи в Коломиї.
— Генрик Семірадзкий один, із нійзнаменит- ших сучасних польских малярів творець «Смоло
скипів Нерона< помер вчера о '/2 І в почив сво
їй маєтності! в Стрілкові в Росиї. Покійний не мав єше і 00 літ (уродив ся 15. падолиста 1843 р. \ Причиною смерти була хороба рака, на яку Сємірадзкий западав уже від довшого часу.
Нові постанови почтові. Міністерство торго
вої видало нові постанови що до ви д івін я поч- тових посилок і від 1. жовтня стануть ті поста
нови обовязуватн Нийважнійші з них є: В мі
сця, де є почта, будуть доставляти до дому зви
чайні і рекомендовані листові посилки та пакети аж до ваги І ’/2 кґ. З а доставу і заавізованє треба буде платити в місця, де є почта: З а по чтовий переказ аж до 10 К з доставок» разом
■з грішми 3 с.; за лист в котрім подана вартість до 1000 К — 5 с.: а звиж 1000 К — 10 с. З а пакети в тих місцях, до достава заведена без згляду на вагу посилки: аж до 5 кґ. 10 с., звиж 5 кГ. — 20 с.; в прочих почтових місцях за по
силку до І-'/з кґ. — я с., звиж 1 кґ. аж до 5 кґ. — 10 с.; звиж 5 кґ. — 20 с. Коли до одного фрахтового листу належить кілька пачок, то належить ся за найтяжшу приписану належи тість, а за кожду иньшу пачку лиш найменьшг, яка установлена в данім місци. Уряди не мають оплачувати ніякої належитости за доставу гро
шевих листів. З а авізо має ся платити 3 с. — Сїльским листоносам треба буде платити: З а переказ почтовий разом з грішми 10 с., за пе
реказ на виплату разом з грішми аж до 1000 К — с., за лист грошевий 10 с., за пакет — 15 с. , за авізо — 3 с. В місцях, де є почтові скла- дницї, за авізо — 3 с.
— Нове купелзве місце на Буковині. В Качицї витрпскує з північно-східної сторони гори Кузої мінеральне жерело, іц і дає в протягу одної мі- н\ти 10 літрів води. Вода квасковата і має ок
рім иньших 10 хемічних складових частий ду
же малу скількість чистого углевого квасу. В північно західній части сеї гори, покритої сме
реками, є в обсягу кількох квадратових метрів три сірчані жерела, що мають солену воду і дадють в протягу 40 хвиль Ю літрів води. Ся ціла природна нродукция досить велика і доро
гоцінна, щоби заложити купелі в громаді К ачи
цї. Перед кількома днями відбула ся в сій спра
ві в Качицї нарада лїсничої спілки в присутно- суи старости Маковея і санітарного концепіста д-ра Клочека.
- Велитеньский Єгиптянин. В тих днях при
був до Парижа велнт, який відзначає ся нечу- наною силою. Він хоче там убігати ся о нагоро
ду з фундациї ґр. Піеркурта,- призначеної для людий, що відзначають ся незвичайною будо
вою тіла та силою. Новий велит називає ся Гассан Алї і походить з Еґипту. Він має 27 літ, а є високий 2'32 м. і важить 200 кільо. Дов
гота єго стопи виносить 43 цм. Свій зріст уна- слїдив Гассан Алї но родичах. Єго отець був на 204, а мати на 20б цм. висока. Вже н четвер
тім році ж и ія виносив зріст Алього 125 цм., а вага 75 кільо.
— Вулькан Мон Пелє, що наробив тільки шко
ди на острові Мартинїцї, зачинає знова вибуха
ти. Паровий корабель, який як-раз переїздив т/ди. мусів змінити напрям по причині дощу
попелу.
— Ворохобня в Сіямі. Аґенция Гаваса доно
сить, що на півночі! Сіяму, на граници Бірми
збунтовали ся місцеві жителі против сіямского иравительства і дня 25. липня збурили часть міста Муанґ-Пре, де мешкали сіямскі офіцири.
Резидуючий в Муанґ-Пре князь мусів утікати.
Ворохобника хотять викликати переворот в ці
лій державі.
— Єгиптяни і американьскі індияни. Амери- каньский учений, Едмунд Фріц-Щрайнер з Чі- каґо мав виклад на з'їзді фільольоґів в Меді- сон, в якім доказує, що межи мовою Коптів (потомків старпнних Єгиптян) такою, яка пред
ставляє ся в рукописях між рр. 250 а 450 по Хр., а мовою Мая, якою говорять індийскі пле
мена в Юкатанї і Гватемалі (середна Америка) єствує близьке споріднене. Лєксикальний мате риял коптийскої мови є дуже богатий, а для мови Мая має словар науки більше як 20.000 слів: отже порівняне м ожна легко перевести.
Шрайнер винайшов 334 корінїв, які покривають ся зівсїм так під зглядом иомятя як і фонетики.
До того звертає він увагу на се, що граматика обох мов дуже подібна до себе в многих точ
ках (редуплїкация, творене множини і т д ).
Взагалі подає він аж 10 стичних точок тих мов.
Свої виводи кінчить- сей учений ось як: Мова Мая приняла богато єгипетских слів з мови, якою говорять жителі горішного Єгипту. А дав
ні літописи Мая оповідають про прибутє зза моря чуж »го наро'да із Сходу коло 250. р.) Сей на.іід мав мати довгу одіж, війшов в супружі зносини з тамошними жителями і був їм про
відником на дорозі поступу, науки та штуки.
Кромі сего бачить кождий вже на перший по
гляд подібність між середноамериканьскими різьбами і пірамідами з терасовим укладом пі
рамід Сокара горішного Єгипту. Длятого єствує споріднене в мові, фо.іькльорі та штуці тих н а родів центральної Америки, як також Мексику.
Дакоти і Меру з Єгиптом. Так отже мав би Шрайнер розвязатп таємничу загадку єствованя східних мов і народних прикмет на америкачь-
скій землі. >
— Аршенїк і рак. Анґлїйскі учені припускають на основі певних даних, що аршенїк грає зна менну ролю в нинішнім розширеню ракрвих хороб. Вже від давна зауважено се статистично Іменно виказувано, що хоробі рака підлягають найчастійше комінярі. Зразу думали, що ту дї- лає саджа, яко дразняче средство. Але длячого в такім разі, питає др. Шедуель, занимають в статистиці рака одно з послїдних місць гірня
ки в копальнях вугля або гончарі, які мають так >ж до діла з дразнячими річами. Отже др.
Саломон Смайс звертає увагу, що саджа коми
нів заключає аршенїк. В таблици заводів, які піднадають найлегше хоробі рака, наступають зараз по комінярах коршмарі, кельнери, пивова
ри, слоном всі, що пють найбільше пива з ар- швнїком. Так отже аршенїк що дістає ся в який небудь спосіб до тіла (кромі внїшного прикдада- ня до шкіри) успособляє клітини тіла до рако
вої недуги.
— Переписна Редакциї. Ви. К). К-іт »в Явор.
Тов. С. Ґ. нема у Львові. Адреса до Вп. О. К.
\\Ч еп Х1ІІ/9 НіеІгіп»-8ирреу.із8е Мг. 9. Збірка не появила ся єще.
— Родимці! Памятайте на фонд будови при
ватних шкіл!
Т е л е г р а м и .
Відень, 25. серпня. »Т4. Гг. Ргеззе* доно
сить ось що про вислїд суботніх мінїстерияль- них нарад: кромі цлової тарифи занимано ся також ветеринарийною конвенциєю, а міністри скарбу обговорювали між собою податкові спра
ви. Найбільше спірною точкою були цла на м а шини і на ткацкі та зелїзні вироби. Ріжницї в тім зглядї дуже єще великі і нїчо не може спонукати Угрів до уступленя. З а те в иньших точках, особливо що до ветеринарийної конвен- венциї, представляє ся вислїд обрад кориснїйше.
Відень. 25. серпня. З кінцем того тижня має президент кабінету, др. Кербер, удати ся до Будапешту разбм з міністром торговлї, бр. Ка- льом, шефом секцій Стібральом і мінїстерияль- ним радником Реслєром, щоби там вести дальші переговори в справі цлово-торгов^льної угоди.
Бад-Ґаштайн, 25. серпня. Мінїстер просьвіти, др. Гартель, повернув до Відня.
Берлин, 25. серпня. В тутешних диіільома- тичних кругах оповідають, що король Алчфонс XIII. прибуде незабавом до Берлина. Він має зложити візиту також і австрийскому цїсарови Король Едвард VII. поїде в зимі до Кан і до Італії, а на весну відвідає правдоподібно Париж.
Шанґай, 25. серпня. Лист місийного поміч
н и к а , Китайця, потверджує вість про зам ордо-
/ І
