Gazeta Urzędowa
Sejmiku
KrzemienieckiegoPrenum erata:
K w a r t a l n i e . . . M arek M ie sięczn ie. . . M arek
O g ło szen ia:
2000 m —słow o. C aia s t r o n a — V 000 00Ѳ m, V2—2,000,000. >,4— 1.000,000. */8—600, oeo.
W y d z i a ł P o w i a t o w y w K r z e m i e ń c u
Rok 1. Krzem ieniec, 13 listopada 1 9 2 3 r-Cena ПЦШВГЦ 30,000 mk. Z przesyłką posztową 31.QQB mk. Ns 3.
Walczmy z plotką!
S y t u a c ja ob ecn a ekonom iczna oraz w * zw iązku z nią rozm aite w ersje i pogłoski, sze r zą c e się z piorunową szyb k ością, każą się za stan ow ić i uświadom ić sobie r z e c z y w istość w porównaniu z fantazjami, stwa- rzanem i przez n ieod p ow ied zialn ych ludzi O d d a w n a już szerzą się po kraju i za gra
nicą w ieści o mającej nastąpić w n ie d a le kiej p rzyszłości w ojnie św iatow ej i za b u rze
niach m ięd z y n a r o d o w y c h . Istniejące tego rodzaju pogląd y na zach o d zie Polski, tu na K resach potęgu ją się wersjami, puszcza- nemi w świat p r z t ź wrogie Pań stw u c z y n niki o tej samej w ojnie i . , o zgrozo. ..! na
w et o n a p a d a 'h band, które tu i tam n a p ad ły k ogoś i ograbiły. W ieści takie p u s z czan e są przez czynniki, które nie chcą, by praca organiczna, która w rezultacie p r z y sparza krajowi dóbr i bogactw , była k o n ty
nu ow an a w błogiem poczuciu spokoju i b e z pieczeń stw a . W e r s je takie p u szcza n e tu na teren ie pow iatu przedostają się n a w et do g a zet s to łe cz n y c h , które te głupstw a b e z k r y ty c z n ie przyjmują i z a m ieszcza ją i tem w ięcej jako pow ażn e organy prasowe, s z e rzą niepok oju i niepew ności jutra. I takie ciek aw e r ze c zy się zdarzają, że, g d y tu jest z u p e łn y spokój i nikomu nap raw d ę nie ś n i ło się o ja k ich ś bandach i napadach, prasa
Борімось з бре^снею!
Теперіщвя економичва сітуація, а в звяз- ку з нею розмаіті чутки й іюголоски, які іншшруються з громовою скорісттю, яаетав- ляют.ь застановитись і вияснити собі діиеніеть иорівнюючи з фантазіею, як івір невідво-ві- дальних людей. 3 давніх часів пошируютьея по краю и заграницею вістки иро те що в недалекому часі мае виникнути світова війна й межішародні бунти. Ісвуючі того роди по- гляди ва заході Польщі, тут, на Кресах, збільшуються чутками, які иускаються в світ ворожнми до Держави елемевтами,— про ту
саму війну и... о страх ..! навіт иро напади банд, котрі тут і там на когось. напали й ог- рабили. Такі чутки иущеві особами, які не хочуть, щоб органична праця, котра в реиіті реін.т дае крайові добро й богацтво, була й надалі проваш ена до доброго гіереживаяня спокою й безпечности.
Такі чутки, пущені тут на терені повіту, попадають навіг до столичних газет, яьі таке глупство приймають ве провіривши й друку- ють, і особливо те, що поважні органи иреси поширѵють таким егюеобом несшжій і непев- ність другого дня Такі цікаві річи трапля- ються, не глядячи па те( ідо тут ест цілко- витии спокіп і нікомѵ навіт не сниться про якість біад и й вапади. Варшава та львіська иреса, в иогоні за якимиеь „иадзвичайними"-
2 „SAMORZĄt> KRZEVIIENlECKI“ № 3.
W a r sz a w sk a i L w o w sk a , goniąc za sensacją k ło p o cz e i martwi się w ięcej, niż m ie s z k a ń cy tu te jsz e g o pasa granicznego. Do tego w sz y s tk ie g o dod ajm y je s z c z e sp ecyficzn ą p s y ch ik ę ludu tu tejszego, psychikę, w y tw o rzo n ą przez wieki walk i bitew, s ta c z a n y c h tu na b y ły c h dzikich polaeh przez nich sa m y ch z rozm aitemi bandami tureckiemi, m o sk iew - skiemi i tatarskiemi oraz bitew, stn czan yeh przez żo łn ierzy R z ec zy p o sp o lite j Polskiej, broniących rubieży Pań stw a. Dzicz tatarska z każdą n a d ch o d zą cą w iosną za p u szczała s w e z a g o n y m iędzy tu tejszy lud, krwawiła go, m ordowała, zabierała w n iew o lę, a d z ie j e takie, pow tarzane przez szeregi w iek ów i lat, w y tw o r z y ły to. że j e s z c z e i teraz k a ż da n ad ch o d zą ca w iosna oczekiw ana j e s t ze stra ch em i niepok ojem , a m ieszk a n iec kre
só w , sp ogląd ając na w sch ód , oczekuje w ie l
kich w y p a d k ó w , przeczu w a rozlew krwi i stęch lizn ę pożogi. .
Na tle tej chorobliwej psychiki zro d zo na płotka, rośnie b łysk aw iczn ie do rozmia
rów olbrzym a, straszy, u n icestw ia energję i ch ęci do dalszej pracy. A całe s p o łe c z e ń stw o nią się zajmuje, ludzie bez różn icy płci, wieku, stanu i inteligencji w prost b e z w s t y d nie bez zbadania źródła pow tarzają,—-co s ły sz e li od drugich i sami nią przerażeni z ciek a w o ścią lub pod ziw em oglądają tych, którym plotka taka nie imponuje i z ró w n o wagi nie wytrąca.
B o lsz e w ja zaś, której ch a o s w n a stro ja ch E uropy idzie na rękę, bo n is z c z y to
poczucie n a d zw y c z a jn e g o kon trastu m ię d z y p oło żen iem w R osji i u nas, śm ieje się w pięść i przem ycając w y ssa n e z palca w ia d o mości, s z c z ę k a szablą, sze r z y p o g ło sk i o ja kichś translokacjach p rzyg o to w a w czy ch w o jen n y ch , a w poczuciu sw ej sła b o śc i nie tylk o do w o jn y , ale n a w e t do zw y k ły c h u ś m ierza ją cy ch operacji w ewnętrz Rosji, w r e zultacie w y s y ła agitatorów , którzy j e s z c z e bardziej u n ie św ia d o m y ch bojaźń podniecają.
O pam iętajm y się! Nic nam nie grozi ani w o j n yf ani rew olu cje, ani w o g ó le jakieś c z ę ścio w e ch o ćb y zaburzenie spokoju p u blicz
nego. N ie grozi nam wojna, bo k a ż d e z państw o b e c n y c h docen ia sobie, że nie je st zd oln e do pow tórzen ia tragiedji w o jn y św ia
towej, do n ałożen ia na sieb ie ciężarów, k tó r y c h z bark sw o ich zwalić nie może.
R z ą d y P a ń stw w iedzą, a ludy przeczuwają, że w ojna teraz rozp ętana dla k a ż d e g o z nich s k o ń c z y ła by się k lę sk ą i dla z w y c ię z c y i dla z w y c ię ż o n e g o , bo lu d y zm ord ow an e chcą sw e ż y c ie cyw ilizacyjn e o d b u d ow ać i to nastąpi,
новинами, клопочуться й стараютьея бідьш, ніж громадянство тутеіп— е нього погранич- ного паса. До того всього додаймо ще якусь специфичну пеіхику тутешаього народу, псі- хику, утворену тут бояме й нападами які иереводилиеь тут, на бѵвишх диких полях, нии самим з ріжиими баадами— туреиькими, московськими й татарськими, а також боів, які провадилнсь тут жоинірамм Річиіюсііоли- то'( Польскоі', обороняючими гранипі Держави.
Дика татарва каждот наступившоі весни пу- скала своі' загони на тутейишй люд, які ок- ровавлювали його, мордували, заберали до не- волі, й таіса страшна работа дикоі татарви иовторювалась ряд віків і літ, і спричикилась до того, що й теиер іце кажда наближающася весна очікуеться зі страхом і ненокоем, а гроиадяшш Кресів, поглядаючи на схід, ждв великих випадків, передчуваючи розлив крові й гяиле иожарище.
Ііа тлі тоТ хороіі псіхики новстала брех- ня, ягса блискуче росте до страшних розмі- рів страшить, понилсуе еыергію й охоту до дальшоі ираці, а все громадянство підтримуе і"і; люди, без ріжниці гшлу, віку, положення й інтелігенціі, просто без сорому, без ировірки фактів повторують те що вони чули від дру- гих, і сами здибовані, з цікавісггю, або з д и -
«вованяям оглядають тих, котрих така брехня не іатересуе й не виводить з рівноваги.
Большевія, якій хаос в настрію Езропи йде на руху, бо нищить те иочуття надзви-«
чайноі рижниці межи станОвищем Росіі й у нае,— сміеться в лице й додас висосані з пальця відомости, бракають шаблями, й по- ширѵють ноголоски про якісь ириготовлення до війскових гіересовувань по границі, а, в иочуьанню своеі слабости, не тілько не здат- ні до війни, але навіг до звиклих освіжаю- чих операцій у середині Росіі, в решті виси- лають своіх агітаторів, котрі ще білын иід- носять у несвідомих боязнь.
Опамятаймося! Нам ніщо не загрожуе,—
ані війна* ані революція, ані взагалі якесь, хочби частинне ио-рушення спокою громад- ського.
ГІе загрожуе нам війна, бо кажде з те- иерешніх держав доціняе собі, що воно нѳ ест встані до новторення світовоі війни, до наложення на себе тяжести, якоі не зможѳ скинути зі своіх илеч.
Дравнтельства Держав бачугь і народ ііѳ- редчувае, іцо роспочата тепер війна закінчіі- лась би для кождого з них катастрофою— і для побитого й для побідителя, бо змучений народ хоче відбудовати зво« цівілізоване жит- тя,— і то настане, тілько нѳобхідно боротись
, S A M O RZĄD KR ZE \i 1 EN 1ECKP
n ależy natomiast w alczyć z nastrojami wo- jen n em i, które stwarzają nasłani przez wro
g ó w w celu szerzenia zamętu, agitatorzy I w ałczm y, w a lczm y na śmierć z p lo t k ą .' tą straszną bionią tchórzów , tą. zarazą i c h o robą, u leczyć którą m oże ty lk o w sp ólny w y siłek całego n a szeg o społeczeństw a.
O p am iętajm y się i tęp m y plotkarz}!
Protokół,
( d a ls z y ciąg)
P u n k t 15
Cz ło n ek W y d z i a ł u , Pu ła ws ki , k omunikuj e, że p o p r z e d n i o u c h w a l o n y p r z e z S e j m i k s ta t ut p o d a t ku od m ły n ów ze w z g l ę d u na kol izję z p o d a t k i e m p r z e m y s ł o w y m zo st ał p r z e z M-s two S p r a w W e w n ę t r z n y c h p i s m e m z dnia 28 c ze rwc a r , b . L . 4 4 7 3 ; 2 3
uch ylo ny ; m ó w c a p r z e d k ł a d a s t a t u t p o da tk u od p r ze m i ał u zboża w nowej redakcji. S t a t u t ten był o m a w i a n y na p o s i e d z e n i u W y d z i a ł u P o w i a t o we g o, kt ór y z a p r o p o n o w a ł , j ako ‘s ta wki p o d a t k u 500 mk. od p u d a mąki r a z o w e j i 800 nik. od p y t lo wej i p s z e n n e j . Po ( ży wi on e j d y s k us ji i ‘n a w n i os e k P r z e w o d n i c z ą c e g o , S e j m i k j e d n o g ł o ś n i e u c h w a l a n a st ęp uj ąc y s ta t ut od pr ze mi ał u:
„Ns p o d s t a w i e art. 8 D e k r e t u w p r z e d m i o cie s ka rb owo śc i p o w i a t o w y c h z w i ą z k ó w k o m u n a l nych z dnia 7 l utego 1919 r. (Dz. Pr. Nr. 141919
J. poz. 1:4) w p r o w a d z a się p o d a t e k od mielenia z b o ż a na r zecz P o w i a t o w e g o Z w i ą z k u K o m u n a l n e g o K r z e mi en i ec k ie g o.
A r t. 1
1 i z e d m i o t e m o p o d a t k o w a n i a j e st p r z e m i e l o n e z b ^ ż e w m ł y n a c h i wi at ra kac h, z n aj d u j ą c e sie na
o b s z a r z e P o w i a t o w e g o Z w i ą z k u " K o m u n a l n e g o Kr ze mi en ie ck ie go .
A r t. 2
O d p o d a t k u zwolnione j e s t zboże, p r z y w i e zione ce le m p r z e m i a ł u z p o z a gr an ic P o w i a t o w e g o Z w i ą z k u k o m u n a l n e g o K r z em i en i e ck i eg o, a nie p r z e z n a c z o n e do k ons ume ji na o b s z a r z e t e g o ż p o wi a t u .
Art . 3
P o d a t e k w yn os i 6.000 'mk. p. od ka żd yc h 100 klg'. p r z e m i e l o n e g o z bo ża n a pytel.
A r t . 4
P o d a t e k pobi er a na rzecz P o w i a t o w e g o Z w i ą z ku K o m u n a l n e g o w f ormie d od a tk u do w y n a g r o d z e n i a za mi el iwo właściciel, w z g l ę d n i e d z i e r ż awc a p r z e d s i ę b i o r s t w a m ł y n a r s k i e g o w r a z z w y n a g r o d z e n i e m za mieliwo.
A r t. ?
P o d a t e k ś c i ą g n i ę t y w c ią g u m ie s ią c a k a l e n d a r z o w e g o w i n i e n b y ć w p ł a c o n y d o K a s y K o m u n a l n e j w p ie i w s z y c h o ś m i u d n i a c h n a s t ę p n e g o m ie s ią c a . ~
A r t . 6
W y d z i a ł P o w i a t o w y p r o w a d z i k o n t r o l e p r ze z s w o i c h u r zę d n i k ó w .
Ce le m u ł at wi e ni a kont rol i m o ż e w p r o w a d z i ć s y s t e m s p e c j a l n y c h kwitów.
npoти военвіх иасгроів, котрі уіворують на- слані ворогами, з метою потирити смуту, агі- татори. Ьорімось, борімось д о смерти s бре- хнями, тею зброею сграхів, тею заразою й хоробою, котрѵ може вилічити тілько сиільна праця цілого н а т о г о громадявстна.
Опамятаймося— й знищим брехунів.
Протокол.
Пункт 15.
Член Відділу, ІІулавський, докладуе, що раніш Соймик ухвалив статут на податки від млинів, але з огладу на несогласованвість з податком промисловим, Міяістерством Впутрішшх Справ, листом від 28 черв- ня б. р. Ч. 4473/23, затверджения цього схатуту від- мовлено; промовець пропонуе той сгатут податку від перемолу збожа в новіё редакціт. Статут той було роз- глядсно на засіданню Відділу Повітовою, котрий зап- ропонував, як с/гавки податку.— 500 мк. від нуда ра- зовой мука й 800 мк. од пртльѳвавноі та лшвничноі.
ІНсля оживленноі дискусіі й на внесок Голови. Сой- мик одноголосно ухвалив слідуючий статут ьід пере- молу;
Арт. 1.
Предмет оподатковання ест— перемелення збожа в млвнах і ватраках, якТ знаходяться на обшарі Кре- мінеиького Повітового Комунального Звязку.
Арт. 2.
Од нодатку звіль н яе тііС я збожа. яке иривезено для неремола з иоза границь Кремінецького Ііовітового Комуиального Звязку й нбтГризначево для у ж и в а н н я на обшарі того ж ло в іт у .
Арт. 3
Нодаток виноеить 6.000 мк. од каждих 100 кіль- ограмів перемеляниаго на питель збожа.
Арт. 4.
ГІодаток на користь ІІовітового Комунальиого Звязку в формі додатку до платні за моливо поберае власннк або арендатор мланарського иредприемства разом з алатою за. мляво.
Арт. 5.
Податок, який зібранний на протязі календарово- го місяця повинен бути внесений до КомунальноУ Касн в перших восьми днях слідуючого місядя.
Арт. 6.
Відділ Иовітовий провадить контроаь через своіх урядовців. Для поліпшення контролю може бута впро- ваджено систему спеціялыгях квиткТв.
Арт. 7.
Вселяки жалоби з приводу цього иодатку розгля- дуе Відділ Ііовітовнй, а по іпстанціі-—відиовідна над- зорча влада.
6 „S A M O R Z Ą D K R Z E M IE N IE C K 1“ jNs 3.
dział y, a to co j es t d ot y ch c za s, m a g az y ny , s ta jnie i t, p., j e s t r o z r z u c o n e p o całym mie jś ci e.
W w y n i k u d y s k u s j i j ed no g ł o ś n i e uchwalono:
s p r a w ę n a r a z i e odł ożyć : r ó w n o c z e ś n i e na w n i o s e k P r z e w o d n i c z ą c e g o p o l e c o n o W ydz ia ło wi s t a rani a o lokal.
F u n k ł 2 1 .
P r z e wod.n i c z acv.
W z w i ą z k u z u c h w a l o n y m d o d a t k o w y m b u d ż e t e m d r o g o w y m należy zna le ść o d po wi e dn ie nań p o k r y c i e . Na wyda tki , z w i ą z a n e z a d mi n is t ra c ją , t y t u ł e m d r o g o w y m , z a ło ż e n i e m sieci t e l e f on i c z
nej w po wi e c i e i o p i e k ą s połeczną w y p a d a o b ł o ż yć d z i e s i ę c i n ę po 10.000 rnk. z u w z l ę d n i e n i e m s t o p n i a z n i sz c ze n ia gmin. P r z e w o d n i c z ą c y m a na dziej ę, że. o ile d e p r e c j a c j a marki nie b ę d z i e po
s t ę p o w a ł a w t a ki m t empi e, j a k d o t y c hc z as , to b u d ż e t w t e n s p os ób u z u p e ł n i o y y do k o ń c a r o k u b u d ż e t o w e g o nie b ę d z i e w y m a g a ł z m o d e r o w a n i a .
W w y n i k u d ys k u s j i S e j m i k p o w z i ą ł j e d n o gł ośnie n a s t ę p u j ą c ą uchwał ę:
S e j m i k uc hwa la p o d w y ż s z e n i e s t a w e k p o d a t k u g r u n t o w e g o o 10.000 mk. z d z i es i ęc i n y z z a s t o s o w a n i e m p r z y r o z k ł a d z i e i ś c ią g an iu po pa t- k ó w o s k ł a d c e g r u n t o w e j i opł at ach drogowych.
P u n k t 2 1
Na w n i o s e k c z ł o n k a S ej w i k u , R u d zi ń s ki e go , 1 t o w a r z y s z y w s p r a w i e d o d a t k u 7V'\" do d j e t d o t y ch c z a so w y c h , po w yj a śn ie n iu P r z e w o d n i c z ą c e g o j e d n o g ł o ś n i e u c h w a l o n o d o t y c h c z a s o w e d j e t y c z ł o n k ó w S e jmi k u, W y d z i a ł u i Komi sj i uzupełni ć 75"/*’ d o da t k i e m .
P u n k t 23
C z ł o n e k S e j m i k u Jaki m-c z uk i t o w a r z y s z e z g ł a s z a j ą w n i o s e k w s p r a w i e u t w o r z e n i a p unkt u f e l c z e r s k i e g o w e wsi R yd om l u na koszt Se jmi ku.
C z ł o n e k W y d z i a ł u T r o f i m l u k s t w i e r d z a , że w n i e k t ó r y c h w i os k ac h ni ema z u pe łn i e fel czerów, p o d c z a s , g d y w R ydoml u j e s t 2 w o l n o - p r a k t y k u j ą - e\rch. M ó w c a w y p o w i a d a się. p r z e c i w k o w n i o s k o wi. W w y ni k u g ł o s o w a n i a w s z y s t k i e m i gł osami p r z e c i w k o 2 w n i o s e k J a k i m c z u k a u c h wa l on o z t e m j e d n a k z a s t r z e ż e n i e m , by m ie ć go na u w a d z e p r z y u kł ad a n i u bu dż et u na r o k pr zy s zł y .
P u n k t 24.
W o l n e wni os ki.
a) K i e r o w n i k Działu K a s o w o - R a c h u n k o w c g o k o m u n i k u j e , że na o s t a t n i e m p o s i e d z e n i u S e j m i k u chwa lił p r z y s t ą p i ć do z r z e s z e n i a S a m o r z ą d ó w P o w i a t o w y c h . K i e r o w n i k o d c z y t u j e p i sm o Z r z e s z en i a, k t ó re p r o s i o p r z e k a z a n i e s kładki c z ł o n k o w sk i e j r o c z n e j 2 promilie s u m y z w y c z a j n e g o b u d ż e t u t. j. o k oł o 8.000.000 mk. p r z y c z e m z a z n a cza, że w p i s o w e 5.000 mk. zostały j u ż wpł a co ne .
P r z e w o d n i czący.
Na t e r e n i e P a ń s t w a i st ni ej e z w i ą z e k S a m o r zą d ó w . Ma on za z a d a n i e p o ś r e d n i c z e n i a w s t o s u nk a c h m i ę d z y w ł a d z a m i c ent ral ne rni a pos zcze- g ól n em i S a m o r z ą d a m i , j e s t to i nst yt ucj a, do k t ó r ej w s z y s t k i e Se j mi k i P a ń s t w o w e należą.
Pismo Z r z e s z e n i a S a m o r z ą d ó w p r z y j ę t o do w i a d o m o ś c i i sirładkę c z ł o n k o w s k ą w wys o ko ś ci 2 p romi ll e z w y c z a j n e g o b u d ż e t u na r ok 1923 j e d
n o g ł o ś n i e uchwalono.
b) C z ł o n e k S e j m i k u , Ogi ńs si , om aw ia s p r a w ę
беручя на увагу стоиень зяящення гмія, Голова мае надію, [цо як тілько спадок марки но буде продовжу- ватикь такам темпом, як до сього часу, то кошторисі., збільшенвй такимспособомдокіяцяроку не будевимага- ти збільшеяня-
В яаслідок діскусіі Соймик одноголосяо ввніс гаку ухвалу:
Соймяк ухвалюв підващення етавок грунтового податку на 10 000 мк. з десятиыя з застосованням при росвладці й зборі иодатків лонсредньо ухвалгзннах ста- тутів про грунтову складку й дорожну оплату.
Пуннт 22.
На ввесок члена Соймику Рудзінського й това- рягців в ецраві додатку 75"!“ до догихчасовях цобо- ввх,— ио ваяснйняю Головя одноголосио ухвалеяо: до- тихчаеові добов! члѳяам Соймнку, Відділу й Комісій збільш&тя 75°і° додатком.
Пункт 23.
Член Соймику Якимчук І товариші оголошують вяесок в сараві утвореаяя фельшерського пункту в селі Радомлі на кошх Соймаву. Член Відділу Трофим- люк стверджуе, що в дя-якях селах зовсім нема фер- шалів, тоді яв е Рядомлі ест два вольио-практаку- ючах. Ііромовѳць виедовлюсться протя внееку. В на- слідок голосоваяяя всіма голосамя ироти а,вох виесок Якимчука відхилено з тим, однаково, застерожеиням, щоби мати його яа увазі ири укладеяі кошторясу на майбутяій рік.
Пумит 24,
Вільяі 8Я8СЖЯ.
а) Керовяяк каеово-рахуякового відділу доісла- діе, що на остаяяім засіданню Соймик ухвалив всту- нита до звязку Самоуправлінь Повітовях. Керовняк прочнтуе ласт Звязку, котрий аросить надхелатя членсь- ку складку річиу по 2 маркн з 1 000 від еуми звнчай- ного кошторясу, то буде около 8.000.000 мк,, ирачому зазначае, що внисове 5.000 мк. і члеяськай в к д а і—
10,000 іик. вже заплачені.
Гѳлояа.
11а теріторіі Держава іетнуѳ Звязок Самоуцра- влінь. Ьія ставяаь своім завдаякям иосредпнцтво во взаемовідяѳсинах межя центральяою владою й окреми- мя Саиоуправліянямя. То ест інстнтуція, до котроТ на- лежать всі Ііовітовпй Соймяки.
Лнст Звязку Самоуиравлінь ирявято до відома й
членську складку, в кількоетя 2 нарок з 1000 від зви- чайяого кошторясу на 1923 р. одяоголосяи ухвалено.
в) Члвя Соймаку Оіінський иорушуе справу участи гмін в вунівлі дородннх бугаів. Зазяачуе, ідо гміни вставнли в своіх кошторнсах відповідні суми яа
■ге; 11о вяясиеяю рільного референта що до мялоі' вар- тости телят менш однорічнях,— на, внесок члена Від- ділу Трофнмлюка одноголосно ухвалоно: Соймнк нака- s y s Відділу ІІовітовому вилснитя гмінам всі умова, звя- зані з ироектом купівлі бугаім і відповідних поляп- шень гміяам для здійснеяня і'х проввтів в тім наи- рямку.
№ 3. „SAMORZĄDKR ZEMIEN1ECKI“ 7
udział u g min w z a k u p n i e buhai r a s o w y c h . Z a z n a cza, żp, g m i n y w s t a w i ł y o d p o w i e d n i e s umy do s wo ic h b u d ż e t ó w . P o w yj a ś n i e n i a c h r ef e r e n t a r o l n e g o co do m ał ej w ar t o ś c i cieląt mniej, niż j e d n o r o c z n y c h , na w n i o s e k c zł on ka W y d z i a ł u T r o - fimluka j e d n o g ł o ś n i e u c hwa lono : S e j m i k p o l e c a W y d z i a ł o w i P o w i a t o w e m u w y j a ś n i e n i e gmi nom w s z e l k i c h k w e s t j i z w i ą z a n y c h z p r o je k t e m z a k u p u p r z e z nie buha i i o d p o w i e d n i c h uł at wi eń gminom z re a li z owa ni a, p r o j e k t ó w w t y m w z g l ę dz i e.
c) C z ł o n e k S e j m i k u . F r a n e k , z g ł a s z a w n i o s e k co do w y w i n d y k o w a n i a dz wo n ów p o s z c z e g ó l n y m c e r k w i o m i k oś ci oł om w powiecie.
Na w n i o s e k P r z e w o d n i c z ą c e g o j e d n o g ł o ś n i e u c h w a l o n o : S e j m i k p o l e c a W y d z i a ł o w i P o w i a t o w e m u z w r ó c e n i e się k o r e s p o n d e n c y j n i e do Kurji E p i s k o p a l n e j w W a r s z a w i e z p r o ś b ą o p o z w o l e nie b e z p ł a t n e g o w z g l ę d n i e z ulgami, r e w i n d y k o w a n i a d z w o n ó w .
P o w y c z e r p a n i u p ó r z ą d k u dzie nne go , z a m y kając p o s ie d ze n ie , P r z e w o d n i c z ą c y w y r a ż a p o d z i ę k o w a n i e c z ł o n k o m S e j m i k u za w y k a z a n e z h a r m o n i z o w a n i e i chęci s z c z e r e j w s p ó ł p r a c y , co p o z wo l ił o na s z y b k i e z ał at wi en ie tylu p o w a ż n y c h s p r a w .
N a . t e m p o s i e d z e n i e z a k o ń c z o n o o godz. 11.
min. 10 w i e c z o r e m .
P r z e w o d n i c z ą c y S e j m i k u P o w i a t o w e g o ' ' S t a r o s t a (— -) R O B A K I E W I C Z . P r o t o k o l a n t
(—) M. O lk ows k i.
B u d o w n ictw o w pow.Krzemienieckim.
M i a s t a i m i a s t e c z k a pow. K r z e m i e n i e c k i e g o z a b u d o w a n e s ą p r z e w a ż n i e w a d l i w i e — bez u w z g l ę dnienia n a j n i e z b ę d n i e j s z y c h w y m a g a ń techniki b u d o w y l u d z k i c h osiedli. N i e k t ó r e n a j s t a r s z e ich d zi el n ic e z o s ta ł y w y b u d o w a n e j es z c z e p r z e d r o k ie m 1862, g d y b u d o w n i c t w o p r y w a t n e nie było j e s z c z e na o b s z a r z e Rosji u j ę t e w r a my o b o w i ą z u ją c y c h p r z e p i j ' w b u d o w l a n y c h i ki edy b u d o wał się k a ż d y , j ak chciał. W i d z i m y t am z a b u d o w a n i e z u p e ł n i e c ha o ty c zn e: n a d m i e r n e z g ę s z c z e - nie b u d o wl i , d o m y p r z e w a ż n i e b e z po dwó r z z p r z y b u d ó w k a m i lub g anka mi w y s t ę p u j ą c y m i na ul ice i z a g r a d z a j ą c y m i w ą s k i e t r o t u a r y , m i ę d z y d a n a m i w ą s k i e l — l 1;» m. cifmne, wi l go tne i c u c h n ą c e p r z e j ś c i a t. zw. „ mi edzuchy." W ѴЙеІи m i e j sc ac h p a n u j e t am t a k a ciasnota, że w r azi e p o ż a ru d o s t ę p s t r a ż y o gni owe j b y ł b y t am n a d z w y czaj ut ru dni ony. Z b r a k u p e d w ó r z o d p o w i e d n i e f u nkc je g o s p o d a r c z e z a ł a t w i a j ą się na ulicy: n. p.
c z ę s t o m o żn a o b s e r w o w a ć pi łowani e i r ą b an i e d r z e w a o p a ł o w e g o na ch< d ni kac h g ł ów ne j ulicy K r z e m i e ń c a , n a w e t p o d c z a s na jw ię c ej o ż y w i o n e
go r u c h u ul icznego.
N o w s z e dz ie lnic e z a b u d o w a n e s ą nie <■ w i e le lepiej: w s z ę d z i e p r a w i e p a n u j e n i e d o p u s z c z a l n a c i a s n o t a s p o w o d o w a n a p r z e w a ż n i e n i e p o m i e r na s z c z u p ł o ś c i ą parceli b u d o w l a n y c h . P o w s z e c h n i e o d c z u w a sie b r a k n a j p r y m i t y w n i e j s z y c h u r z ą d z e ń s a nit arnyc h, u s t ę p ó w i śmi etni ków, bioto na n i e b r u k o w a n y c h ulicach j e s t l iteralnie p l a g ą w s z y s t k i c h p r a w i e m i a s t ec z ek .
B u d o w n i c t w o n o w e ( k r e s u p o w o j e n n e g o r o z wija się dot yc hc z as słabo. Na p r z e s z k o d z i e m u
c) Член Соймкку Франек оголошуе іцо до повер- нения дзвонів окремим цсрквам і костелам, в иовіті.
На внесок Голови одноголоспо ухвалсво: Соймик наказуе Відділу ІІовітовому звернутись листом до Ку- ріі £пиекоііата у Варшаві з нросьбою про безплатне иоверненвя дзвонів, або на лыотних умовах
ІІо розглядонню порядку дснного, замикаючи за- сіданвя, Голова висловив подяку членам Соймику за виявлене згармопвзовання ii охоти щироі еаівираіи, що нозволило швидче вврішити тілько розмаітнх справ.
Н а тім заеідавня заківчево в 11 год. 10 хвидан вечора.
Голова Повітового Соимику,
Староста (— ) РОБАКЕВЙЧ Нротокуля нт
(— ) М. Ольковский.
Б у д ів н и ц т в о в Н р е ю ін е ц ь к о м у п о в і т і .
Міста й містечка Кремікецького повіту забудѳ- вані нереважно кепско—не бралвсь ва увагу самінай- головніші ввмоги будівляноі' технікв при будівлі бу- дипку для людського життя Де-які найетарші частини тих міст та міетечок булн збудоваві іце до 186-2 року, коли приватнс будіввііцтво т обшарі Росіі' не було взято я рамки обовязковвх придписів будовлявих, j коли будовався всякий так, я к хотів. Бачимо там бу- дівництво цілком хаотичне: надзвичайно згущені бу- динни, дома переважво без подвірря, з прибудовками або ганками, які виходять на вулвню й загороджують вузысі третуари: межи домами вузькі І-іѴ зм е т р . темяТ сирі й вітряві проходи, т. звані „медЗухи“. В богатьѳх місцях паяуе така тіс.нота, іцо в часі пожару. доступ пожарнвм там був би иадзвичайяо трудний. 3 браку нодвірря, відпОвІдщ господарчі потреби задовольвяють- ся просто на вулвці: наириклад, часто можно гачнти, як пилують і рубають дрова на тротуарах головноГ вулвді м. Креміаця, навід під час найбільш оживлен- ного руху на вулиці.
Покі райови забудовачі не дуже краще, почти веюди пануе нодопустимя тісвѳт», переважио по при чині вепомірио малюсеньквх площ для будівлі. Всюди відчуваетьсл брак найприивтввнійшвх сенітарнвх по- рядків, кльозетів та смітнвків, во всіх містечках боло- то на. не бруковаиих вулидях ест зввчайна річ
Будіваицтво нове, ио воснне, розвиваетъся до сього часу кадзвичайно мляво. На перешкоді тому сто- іть огульна тяжка економкчва сітуадія з безиерестан- ними змшами вТн, ораком позичок.
ІІсред віёною можна було почати будівлю дому, маючи. напрвклэд, готівки тілько 30°/') огульяоі варто- стн а останне можва було закінчвти на нозички.
8 „ S A M O R Z Ą D K R Z E M I E N I E C K I " JNs 3
stoi ogól na c ię ż ka s y t u a c j a e k on o mi c z n a z usta- w i c z n e m w a h a n i e m się cen i b r a k i e m kr ed yt u . P r z e d w o j n ą można b ył o z acząć b u d o w ę domu, m a j ą c w g o t ó w c e t ylko 30°н> j e g o wa rt oś ci , u z u
p e ł n i a j ą c r e s z t ę k r e d y t e m ; —o b e c n i e t r z e b a mieć w g o t ó w c e nie mniej niż 125°/», bo, n a w e t z a k u p i w s z y o d r a z a w s z y s t k i e n i e z b ę d n e m a t e r j a ł y bu d o wl a n e, t r z e b a liczyć na \vzrost c e n r oboci zny za c z a s b u do wy , a k r e d y t j e s t dziś b a rd z o drogi:
s t o p a p r o c e n t o w a s i ę g a Гіа°;о dzienni e, czyli, że z a c i ą g n ą w s z y p oż yc zkę , j u ż p o upł ywi e 9 t y g o d ni t r z e b a zwr ócić d w a r a z y tyje, ile się wzięło.
S k u t k i e m p o d o b n e j s ytuacj i s t a r e b u d y n k i nie r e m o n t o w a n e na leżycie o d d a w n a —n i sz c ze ją c o s t a tecznie, s t a j ą się ni emoż li we mi do użytku, zaś n o w e domy b u d u j ą się w n i e p o m i e r n i e mał ej i lo ś ci i w i d z i m y w s z ę d z i e n a d z w y c z a j n y k r yzy s m ie s z k a n i o wy .
W sezoni e b u d o w l a n y m r o k u b i e ż ą c e g o r u ch b u d o w l a n y n a j b a r d z i e j o ż y w i o n y był w Ra d zi wi - l owie, gdzie na g r u z a c h z n is z c z e ń w o j e n n y c h w z n i e s i o n o k i l k a d z i e s i ą t n o w y c h d r ew n ia n yc h , w y l e pi on y ch gliną, ni ew ie l ki ch b u d y n k ó w m i e s z k a lnyc h o 1— 3 pokojach, p r ze w a ż n i e p r z e z n a c z o n y c h do u ż y t k u w ł a s n e g o właścicieli. W K r z e m i e ń c u M a g is t r a t w y d a ł p o z w o l e n i e n a w z n i e s i e nie 15 no wy ch d o m ó w , 3 p r z y b u d ó w e k i na r e mont w 58 d om ac h. W m i a s t e c z k a c h i p o ws ia ch w z n i e s i o n o tylko po ki lka nowyc h d om ó w .
D o ś ć e n e r g i c z n i e wznosili bu dy nk i na s w y c h f utor ach r ozs i an i po całym p o w i e c i e os adnic y.
Budowa b u d y n k ó w p r ze m y s ł o w y ch w y r a z i ł a się w w z n i e si e ni u kilku m ł y n ó w —p r z e w a ż n i e wodnyc h.
S ą to r e z u l t a t y n i ewi el ki e i w k a ż d y m r az ie n i e o dp o wi e d ni e do i st n i e j ą cy c h w dz ie dz ini e b u d o w n i c t w a p o t r z e b . Ni e w ąt p l i wi e r u c h b ud o wl a n y r oz wi ną ć się musi na le życ ie , g d y na stą pi s t a bi li z ac ja m ar k i p ol sk ie j i g d y w a r u nk i e k on omi czn e z o s ta n ą u n o r m o w a n e ostatecznie.
P r z y w z n o s z e n i u budowl i n a d z wy c z a j don io słe znaczenie ma n a l e ż y t y w y b ó r miejsca, jego r o zp l an o wa n ie i racjomrtna budowa. J e s t to wa ż ne nie t ylko dla b e z p o ś r e d n i c h u ż y t k o w n i k ó w t ych bu d owl i i n a j b l i ż s z y c h s ąsi adów, lecz i dla w s z y s t kich m i e s z k a ń 'ów całego osiedla, a n a w e t i clla przejeżdżając}'? h. J a k wi elki e m a t o w s zy s tk o z n a czeni e ł at wo u ś w i a d o m i s ob ie ten, kto p r z y p o m ni, że k aż d y człowiek w ś r ó d n a j b l i ż s z e g o ot oczenia b u d y n k ó w s p ę d z a cala s w o j e życie, a w e w n ą t r z b u d y n k ó w p r z y n a j m n i e j 3;< całego życia i że k a ż
dy s zczegół, m a j ą c y t en lub inny z w i ą z e k z tymi b u d y n k a m i p r z y styeznosci ciągłej z człowiekiem, w y w i e r a n a n i e g o po wo l ny i z r a z u n i e d o s t r z e g a l ny, lecz ciągły i n i e u s t a n n y a ni ewąpliwie d o n io sły wpł yw. T e n ostat ni b y w a n a d z w y c z a j s z k o d liwy p r z y wadl iwie w y b u d o w a n y c h budynkach, w y t w a r z a j ą c r o z w ó j r o zm ai ty c h c h o r ób i p o t ę gu jąc w z n a cz n ym s t o p n i u śmiertelność, co jest niezbicie u d owo dn io ne pr zez s t a t y s t y k ę .
O tem, j a k n a l e ż y b u d o w a ć ze w z g l ę d ó w zdrowotności, b e z p i e c z e ń s t w a o s o b is t e g o , komuni kacyjnych, g o sp o d a r c z y c h , estet ycznych i t. p. uczy s pecj alna na uk a— n a u k a o b udowi e osiedli r ó ż n e g o typu: miast, miasteczek, wsi i t. p. Niektóre z z a s adniczych norm z t»j d zi ed z in y z o s t a ł y ujęte pzez w ł a d z ę u s t a w o d a w c z ą w f ormę o bo wi ąz uj ąc ych p r a w lub p r z e p i s ó w b udowl anych, zaś do n a dz or u t ec h n i c z n e g o n a d wy ko n y w a n i e m tych p r z e p i s ó w
Тенер же треба мати в готівці не менш, як 125п/°, бо навіт закуааваш одразу всі найаотребніш! будовлян!
матеріяла, треба рахувати на збільшення ціа на ро- боту за час, еамоі' будізлі, а позички зараз надзвачай- но дорогі: °/о% доходит до іѴз яа день; так мааряклад, взявши позичку, вже по 9 гажяях кеобхиио ііквернуги два рази стільво, скілько було взнто 1і за т а о і еіту- аци старі будинки давно, як слЦ. не рем.інговались, нишаться до остатку й етають яеможшвами до життя, на іх місце нові буданки буіуються яадзвачайно в малій кількості, через що всюди бачимо яадзвачайяай кризіс з помешиаянямя.
В будівлянім сезоні біжучого року будівяачай рух найбільш був ожавлеяаия в Радовалові, д« на розваланах воеанах зяящ еаь позстало кілька, деояг- ків нових деревянах , виліаляаих глияою, невеликих будинків для жатгя на 1— 3 кімаагя, аереважяо нри- гоговлеяаах для власяого жатгя. В Креміаці Магасг- рат вдав позволення на будову 15 новах домів. 3 црабудовок і нч ремонг в 58 домах. В міогечках і селах иобудовано тільво по кіяька нових домів.
Досить еяергічно ставила будаяки яа своіх хуто- рах розсіяні по циому повігі осаднака. Будівля иро- мислових будинків виявилася тілько в тому, що ыооу- доваяо кілька млаяів, нереважяо водяних.
То наслЦка невеликі й в каждім разі не відио- відають вамогам таи, які ставать будівиацтво. Дема сумаіву, що будізкачай рух иоваяея розвааахась на слід, коли иастуішгь усгллення нольськоі' марка й ко- ли економачяі умоаа будуть остагочно уаорядковаяі.
Ири посгроаці будааку мае величезне зяа ч ш яя вабір міса,я аід будаяік, його розаляяуакяая й врш ка будова. То ест важае н* тілько для оезаооередяіх жальціз, або близькях сосідів, або в ;іх мешканців щ- лого осед шоька, але ж і длн приізжаючих. Яке-хо мае велявэ заачіяая, доЗре вяяснахь сооі той, ххо прааоинать, іцо кожл,ай чоювік середь яайблазького оточенчя будаяків провадить ціле свое жатгя, в оере- даяі о / д а а і у і д і и ы і ' * цілооо жатгя, й що кождай дробязг, якиЙ міе тоа або ішшзй звязок з хама оудан- ками, пра частій зусгрічі з чоловіком, робагь яа яего мимовольний, зразу яе помігний. алеж аостоянаий, оезиересганяий I безумовао віічуваиий аалаа. Той впіав буде надівачайно щкідваваи, кола будааиа бу- дуть ісеиськи вабудовані, утворуючи розвагоа розмаі- тах хороб і иойасаюча до велакрі' міра омергнооп, що доказаао сгатастикою.
0 тіѵі, як налелсать будоватась ио вамбгая здо- ровля, безиечаости особисгоі', рооареділеян^ будинка, господарча естетичиах і т. а. учагь саеа,іяльаа аау- ка при будівлю ріжаого тяау вудинків для жаггя в містах, містечках, селах і т. п.
Де-які основяі нориа з того відділу взяті зако- нодавчою владою в формі обовязковах прав, або бу- довляаах арадписів, і отдааі шд тахаачний надзор нал вакояанаям тих придиасів кожнам окремии грома- дяяаном—відпозідній будовляяо-иоліційяіа кладі.
Будовляаі зааояа ііольською закояодавчою вла- дою nu) ае вароваджояі, й до сього ч*су иорасгуюгь- ся відіювТдяима закоаама, які позосхалась шоля забор- чих влад; аричому, норми обовязуючі ира будівлі а місгах ріжяягься від норм, аредбачаючах будівдю на селах (а з ними й для містѳчок т, е. мешкання по ха- рактеру, яаблажаючомуся до мійськях, тілько хаках, які нѳ мають міаського самоуаравліаня). ІІа иідставі Декрету Начальяака Держава від 1— VII 1919 „року обовязують у нас: для бувшах російськах міст будо-
