Ч. 222. Львів, Вторник, дня 2 (15.) жовтня 1901.
Передплата
на »РУ СЛАНА» виносить:
в Австриї:
на цілий рік . 10 зр. (20 кор.) . на нів року . 5 зр. (10 кор.) ( на чверть року 2‘508р.(5 кор.)
! на місяць 85 кр. (І к. 70 с.) ; За границею:
на цілий рік . . 16 рублів або 36 франків на пів року . . 8 рублів
або 18 франків [ і Поодиноке число по 8 кр. ав. І
А і
4..»■««« А — « ——— —— і
Річник V
«--- ---т Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят о год. 6-ій пополудня.
Редакция, адмінїстрация і експедиция «Руслана» під ч. 1.
пд.Домбровсиого(Хорунщини).Еко- педиция місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертає ся лише на попереднє застережене. — Реклямациї неопечатаяі вільні від порта. — Оголошена зви
чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в «Наді
сланім» 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні довесеня по 15 кр. від стрічки.
--- ---
•Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не во8ьмеш милоети і віри не вовьмеш, бо руске ми серце і віра руска.» — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.
По виборах в Чехах.
(X ) Сонмові вибори в Ч ехах з сїль- ских громад і з міст вже переведені, а хоч в сїльских громадах більше як в четвер
тині прийде до тїснїйшого, а радше до поновного вибору, то вже тепер можна виробити собі загальний погляд на вислїд виборів з дотеперішнього добутку. ГІобідно вийшли з сих виборів два сторонництва:
в с е н ї м ц ї і ч е с к і а г р а р н и к и . Сі о- станні мали в останнім соймі лише 4 ман
дати, а тепер осягнули 15, а без сумніву осягнуть ще дещо при доповняючих вибо
рах. Всенїмцї були в останнім соймі дріб- ною горсткою, а нині входить їх 11-о х до сойму. Они також ще здобудуть деякі ман
дати при доповняючих виборах особливо з міст. Нїмецкі поступовці' вже з гори бу
ли приготовлені на значні втрати, але див
но, що навіть нїмецкі людовцї здобули ледво 3 мандати в сїльскій куриї. Нічого дивного отже, що орґан Вольфа глузує
з прихильників Гірадого.
Замітко також, що з с т а р о ч е с к и х комнромісових к а н д и д а т і в один лише перейшов в першім виборі, а неменше й ся обставина, що у ч а с т ь в в и б о р а х б у л а в е л ь м и с л а б а і то так само з ческого як і нїмецкого боку, хоч одна і друга сторона не жалувала заходів в пе
редвиборчій аґітациї. Можна з сего досаду
вати ся, що но обох сторонах населене по
чинає доходити до переконаня, що безгіло- дна боротьба „ е доводить до ніякого ви- сліду і що в парляментї переливає ся ли
ше з порожного в пусте. Зневіра широких верств до парляментаризму щораз зростає, бодай до парляментаризму в нинішній формі, а нарід з байдужностю вижидає я-
когось сиасеня, не здаючи собі навіть справи з того, звідки се має вийти.
Ческі вибори потверджують також давний закон природи, що все старе стає немічним і мусить уступати місця молодо
му, а в Ч ехах молоді сторонництва тепер горою, а молоді все є радикальні. По
гляньмо н. ир. на нїмецк; сторонництва.
ГІроцьвіть лібералізму проминув уже без
поворотно давно. Але до недавна ліберали в Ч ехах держалн ся ще досить добре. У ви
борах до ради державної 1895 ліберали значно перерідили ся в у сіх австрийских краях, але в Ч ехах ще задержали свій стан посїданя. В часі обструкцийної доби ліберали підшили ся доволі радикалізмом, бо радикалізм став модним, але скоро ви
борці засмакували в радикалізмі, воліли справдешних, як кандидатів з радикальним пошибом. Радикалізм став окликом, котрий відбив ся на нїмецких людовцях.
Нїмецкі людовцї мали заступити дря- хлих. лібералів, а останні вибори до ради державної скріпили їх табор. Наколиб нї
мецкі людовцї були дійсно суспільно-ре форматорским сторонництвом, були-б обня
ли вповні спадщину по лібералах, але они ударили поклін перед радикалізмом, але цурали ся радикалів, котрі сей радикалізм ісповідували. Тоді виборці подумали: коли вже вибирати радикалів, то вже справдеш
них і се принесло побіду всенїмцям, ко
трим усьміхають ся ще дальші успіхи, хоч сих всенїмцїв не можна всіх вписати під відому шенерерівску проґраму. Всенїмцї бо мають в своїй проґрамі стільки всякої вся
чини, що годі оцінити психічно виборців, що їм з сего всего найбільше припадав до вподоби. Одно лише е певне, що вели
ка маса виборців бажала зазначити, що все дотеперішнє є їй осоружне і тому за
явила ся за всенїмцями, котрі є наймолод
шими. Треба було все дотеперішнє змести і длятого виборці заявили ся або за ними, або здержали ся від вибору. Се показує, що маси народу заявили ся проти тепе
рішньої партийної орґанїзациї, хоч не всі пішли на радикальний бік, а радикалізм на тім виграв.
Але й в ческім таборі видно виборчу утому, незвичайну між рухливими доси Чехами. І між Чехами є відраза до ста
рих. Старочехи, сторонництво високої ін- телїґенциї і політичного досьвіду, великих засл уг для національного розвитку вспіло ледви одного комнромісового кандидата при першім виборі перевести. Але тимча- сом і Молодочехи постаріли ся, а їм за- берають підвалини зпід ніг молодші від них аграрники. І ческим селянам припадає більше до вподоби радикалізм, хоч в аграр
ників мало сего видно Они вже в самім єстві своїм є більше консерватисти, яко селяньске сторонництво, бо держать ся зе
млі. Але аграрники не можуть бути воро
хобниками, тай взагалі виворотовий ради
калізм в Австриї не має основи.
Партийна політика і мораль.
13) Виклад др. Фр. Паульзена.
Перевів др. Іван Копач.
4) Ставляй цілість понад партию. Народ і єго добро висші як партия і єї побіда. Як віт
чима в небезпеченьстві, тоді затихає спір пар- тий. Та і в борбі партийніи мусить остаточно рішати інтерес цїлости. Ріжні партиї видать ін
терес цілості! під ріжним кутом видженя, зов
сім природно, бо кождому власні інтереси близ- ші і являють ся ему через те — після важного і ту правила перспективи, — більшими чим ін
тереси других. Але всі иартиї мусить обовязу-
” Ь АВОВЕМБЗ
ДРАМА В З АКТАХ
О О Б Є Р Н Ш Т Е Р Н Е БЄРНСОНА <=*=>
переклав Лев Лопатиньский.
лидия.
А я прийшла така весела і не завваж ала нічо
го, що ти був сумний.
ВІСБИ
{підносить ся). Я зовсім не сумний! Запевнило тебе. — Ми сказали се від першого дня, ми нині знов се казали: минувшина не обходить
нас нїчо. Не п о в и н н а обходити!
ЛИДИЯ.
Отже, се було щось з минувшини? Немов від
відини ?, ВІСБИ.
В сні — чи щось подібного, так. Се дурне, що оно мені відобрало спанє. Але на тім мусить скінчити ся. Кажу тобі, — кажу тобі — мари мусимо прогнати. Назад до ночи нехай собі йдуть! Бо тут тепер день! Новий день! Я йду
і і одягну ся. Потім будем снідати і виїдемо. По
года така гарна.
ЛИДИЯ.
Погода досить гарна. Але тінь, яка на тебе впа
ла, паде тепер на мене.
ВІСБИ.
Лидия —? Радше ти повинна помагати мені! Се так, якби ти хотіла мене втягнути до гробу.
ЛИДИЯ.
Видиш? Ти так глубоко потонув в сім, що про
сиш мене, щоби тебе витягнути. І се я мала би так легко брати?
ВІСБИ.
Кожде слово, яке ми дальше про те скажемо...
{пристав, відходить в глубину. Коли він вертає, Л идия іде ему на зустріч).
ЛИДИЯ.
Ти мав нинїшної ночи відвідини твоєї небіжки жінки.
ВІСБИ {став переляканий, мовчить).
ЛИДИЯ (дуже зворушена). В сні — чи —?
ВІСБИ.
Я не знаю.
ЛИДИЯ.
Що она хотіла від тебе ?... Чого хотіла від тебе?
ВІСБИ. '
Я прийшов як-раз від тебе; як-раз положив ся, нараз... она стоїть!
ЛИДИЯ {по павзї). Сказала що?
ВІСБИ
{протягав більше). Тепер нїчо більше. Я не по
винен був нїчо говорити.
ЛИДИЯ.
Може бути. Але тепер не можеш вже переривати.
ВІСБИ.
Але не можу тякож кінчити.
ЛИДИЯ.
Так я се зроблю. Она сказала щось, чого ти не сьмієш повторити.
ВІСБИ
(в розпуці). Се не належить до дня, те. Нехай там спочиває.
ЛИДИЯ.
В твоїй душ і? В твоїх тихих годинах?
2 вати засада: цілість важнїйща як часть, інтерес
народу важнїйший як партиї. В бесідах партий- них признає ся кожда партия до тої засади: всі старанно доказують, що того, до. чого вони стремлять, жадає добро загальне, не їх само
любний, інтерес; проґрами перегонюють ся в за
явах самопожертвованя і яюбови: »лиш в інте
ресі монархії*, або »лиш в інтересі народу*, або
>лищ в інтересі свободи і справедливості!*. В дїйсности проґрами то часто нїчо иіьш ого як лині декорациї для самолюбних інтересів. Ети
к а однак наказує: і в службі партпйній служи
ти вітчинї і не зробити аиї кроку, котрий задля побіди інтересу партийного зраджує інтереси краю і народу.
Наколи иартиї в силі, нрнзпатп себе в тон спосіб арміями в борбі за добро загалу, з тям лиш, що вони єго шукають на ріжннх дорогах, тоді можлива між ними чесна борба іі чесний мир. Між Бісмарком а єго старими противника
ми црийшло до такого миру в р. 1860., пін узнав:
ви бороли ся чесно за .право і добро краю, так як воно вам представляло ся; вони признали, що він ліпше видів дорогу до цїли як вони.
Та не забудьмо тут зазначити, що те саме дотичить і борб міжнародних. Народи - то члени людскости і тому й ту має значінє заса
да: цілість перед частими. Правда, що є най- висшим добром людскости; то ще трудпїйше пі
знати, як те, чого вимагає добро народу; і звід
си й походить, що народи в дїйсности ставля
ють власний інтерес абсолютно, не дбаючи про те, як вийдуть при тім інтереси людскости: Та м іж тим як народи дайнїйіпі як абсолютно са
молюбні істоти безум овно придежували ся заса
ди, щ о: власні інтереси годить ся переводити всякими средствами на кошт всіх иньгнйх нарс- рід, нині вони бодай в бесідах старають ся ви
к а за ти ,'щ о їх інтереси однозначні з'інтересам и людскости: по їх словам нині провадить ся вій
ни виключно в інтересі культури і людяности (Н и тап ііаі). Один знаний висказ каже, що ф а
рисейство то податок, ттотрий платить проступок чесноті. Може-б можна також сказати: отта кра- снорічивість дипльоматиї і праси т.о данина, що єї платять новочасяі народи ідеї гуманності!.-Се зраджує бодай сьвідомість того, що є якась ідейна єдність над народами. Сеж є остаточно християньска думка про братерство всіх людей, ідея царства Божого на землй, що гамує абсо
лютне ставлене державних і національних інте
ресів, бодай в бесіді, а може прецінь ту і там також в думках і чувствах. Вона є мовби со
вістю народів евронейского сьвіта.
Ми обговорили етику, яка панує, і етику, я- ка повинна панувати;
(Дальше буде).
ВІСБИ
(енергійно). Відсуну се від тебе — так! (В ін пе
ресував долонею через другу руку, а відтак дру
гою 'через' першу — кілька разів, за кождим разом повторяючи сильно) Так!
ЛИДИЯ,
Але не відсунеш сего від мене І Від тепер не можу вже ніяк поглянути на тебе, не подумав
ши: Що вона ему сказала?
ВІСБИ.
Се гріх! Коли сего не будем повторювати, оно полиняє, пбволи, день за' днем. Вкінци стане ли
ше тїнию. Але я к станем повторяти — (став, відвертав ся, іде в глубину).
ЛИДИЯ
(за ним). Як станем повторяти —?
ВІСБИ
(звертав ся до неї). Мусиш се зрозуміти — тоді снови дамо жите. А тоді оно буде чим-раз зро
стати. Кажу тобі, кажу тобі.. Розумві люди не допускають до себе снів та мар. — Нині від-
їздимо звідси.
ЛИДИЯ.
Чи ти є певний, що хтось не поїде разом з нами? ( ВІСБИ.
Хтось з на —?
Д
о п и с е.
(йамошчма візита о. Митрополита).
Митрополит Ш ептицкий відправляє візиту канонічну деканата скалатекого вже від 22. ве
ресня, довершивши вперед посьвяченя церквей в Білім Камени і Розважи, як і коронацій образа Матери Божої в Одеську. По неділю 13. жовтня!
звізитбвав вже 17 гіарохіц, з прилученими цер
квами; на деякі прилуки призначають окремий день до візитациї. Митрополит їде в супроводі о. пра.іата Олександра Бачнньского та двох ка
пеланів: оо. Скоморовского і Марчака. Ризницю архпєрейску возить братчик Васплнявпп.
Гостить Митрополит всюд і в домах іірпхо- днпків. Канонічна візита переводить ся як м і
сця. По приїзді з печера править молебеп і па
нахиду, опісля нропбвідає Архиєрсй сам над одну годину. Слідуючого-дня служнгь сам сп. Лнтур- гію, опісля слухає4 Служби Божої, котру крил.
Бачпньскнн читає, у веїх церквах, лежачи пе
ред царекимп дверима хрестом. Опісля наступає катехизация дїтия шкільних і позашкільних, від
так слідує Служба Божа сьпізапа одним па то призначеним чужим сьвящеником і проповідь також чужого .сьвящсііика (не пароха самого), на котрій іір'пбутнпй є сам Архиєрсй. Другу пропо
відь'держ ить зайва сам Митрополит. По суплї- кациї, обході зі Св. Д ірам и і благослозенієм на
роди довершує ся часть богослужебна.
Опісля засівній перед тетраподом оглядає і підписує всі криги богослужебні., Проповідає і литургізає при погоді па дв >рі, в непогоду в церкві. Сам Архиєрсй з десятками сьвящ зників пересповідують майже всіх парох'Ян. Сьвященм- ки прибувають також з других деканатів, щоб- придавити ся порядковії візитаціїй.
В скалатскім деканаті, иосьвьтпв Митропо
лит при нагод! візитациї пять мурованих, но
вих церквей, а то в Рожисках, Староміїц інї, З а - днишівцї, Оріхівци, Турівцї, а ще має осьвяїн ги церков в Сороцку.
Нарід: масами горне ся на ті всі торжества (особливо в Краснім на відпусті на Чесного Хре
ста було до 10.000 людий), слухає, популярних наук, тисне ся до ейовіди, до самого Архиєрея і плаче, видячи єго хрестом лежачого. Учасникам процесий роздає сам'хрестики, медалики і о- бразки, заслуженим кол о' церкви парохіянам- братям — грамоти похвальні. Кромі сеї бого
служебної части, нарід по веї-х громадах робить великі і торжественні- принятя, брами триюм- фальні — подекуди 4 2, як в Грималові, з ру- скими написами і укришеними синьо-жовтими хоругвами, зеленю і живими цьвітами.
Бандериї козаків (так ту називають селяне їздців) численні з синьо-жовтими шарфами і хоруговками в руках .супроводять приїзд і від
'їзд Митрополита. Дорогу від кінця села аж до церкви і саму церкву встелюють шуваром. При
ЛИДИЯ.
І н е 'за ся д е м іж нас! І разом говорити-ме?
ВІСБИ.
Алеж Лидіо?
ЛИДИЯ.
Я певна сего! Я виджу єї вже за тобою.
ВІСБИ (робить порушене).
ЛИДИЯ.
Буду єї завеїгди бачити за тобою! Не приходи більше до мене! Бо тії не приходиш сам!
ВІСБИ.
Алеж Лидіо!-
ЛИДИЯ.
Она проганяє мене з дому! Хто може спати, де ти спиш ? З нею при тобі!
ВІСБИ.
Але як се прецінь скаж у?
ЛИДИЯ.
і Тоді буде нас двоє! Тоді возьмемо ся за руки і і станемо до борби з ним, до борби з всім, щоб
оно не було і звідки би не прийшло.
ВІСБИ
(після короткого намислу). Добре (нагло). Ні, я сего не скажу.
брамі триюмфальній дає парох цілувати крест, витає війт з хлібом і сілю промовою — в две- рох церкви промовляє коротко парох. Дївчатка сиплють щьвіти під ноги. Бють у всі дзвони і стріляють з моздїря, брацтва зі сьвічками ви
проваджують при сьпівах хорів свого Владику, а сьвяточно пристроєний нарід в комплєтї грома
дить ся, бо навіть численні мами держать ма-
|леньких діток, котрих в дома лишити не могуть і себе не хотять позбавити участи в торжестві.
— Подекуда на селах тиснуть ся також жиди з торою. Імпровізовані престоли і амвони, прибрані нашими гіодільскими хорошими килимами, з Гірляндами ж ивих! цьвітів, виглядають мальов
ничо.
Всі подивляють великаньску працю неуто- мпмого Архиєрея, котрий ще в- передодні чи
сленних носьвящень заховує піст. Но скоро по
даванім обіді іде звідуване шкіл, віддаване ві
зит і знову від’їзд, нераз і півтретя години роз
кислої подільскої дороги.
Б честь Архиєрея давав обід, намісник ґр.
Піїїїньский в Грималові на 24 осіб. Кромі духо- веньства руского і латиньского (3) були зі ш ля
хти: Розвадовский, Козєбродский, Заґурский, маршалок повіта Ґрохольский, також судия і бур
містр. Намісник в тоастї підніс, що Русини Ми
трополита люблять, а П оляки подивляють.. Ми- трліолит тоастував на шляхту. Вкінци давали обід дідичі Залєскі. Там звідував Митрополит і полиску охоронку, ведену панею Залєскою . З а легкий руско-польским тоастом звеличав Архи
єрея, В Вікні знова руский дідич Володислав Федорович виключно польским тоастом підно
сив- заслуги Архиєрея. Федорович показував свою школу килимарску. Повітовий маршалок Заґурский в Колодїївцї дав вечерок в честь
Архиєрея.
Чи слотна пора дозволить ще грималівский кут деканата об’їхати — не знати.
Очевидець.
З політичного поля.
До В ідня прибувають нині президенти обох палат державної ради: ґр. Фетер і кн. А. Він- дішґрец. Палата послів відбуде сбго тижня, як телеграфують з Відня, лише одно заеїданє в чет
вер. Взагалі є наміреним відбувати по два засї- даня денно, лише у вторники і пятницї, щоби дати можність комісиї скоро передискутувати б.уджет. Безпосередно після отвореня парлямен- ту президия палати скличе провідників клюбів на спільну нараду, на якій м ає прийти під ди- скусию справа скороченя буджетової дебати.
Для сего проекту заявляють' прихильність поки
що більші сторонництва. Деякі ческі посли на
міряють надто скликати заеїданє провідників бувшої правиці; щоби підняти кроки до ревінди- кациї давнійшої правиці.
ЛИДИЯ
(тихо). Так се було щось про мене.
ВІСБИ
(мовчить. Л идия сторопіла. Вівби бачить се; они непорушно дивлять ся на, себе).
ЛИДИЯ.
Іди тепер-та убери ея, ВІСБИ
(відходить на право).
ЛИДИЯ
(стоїть хвилину, поглянула на лїво, де лежить ве
сільний убір. Она іде до иего, бере, кидає на зе
млю і серпанок і рукавички. Топче всьо ногами.
Розривав віпець на кусники і сів ними по хатї.
Кидав ся на крісло, закладав руки на столі, кла
де на н и х голову і вибухав голосним плачем).
ВІСБИ
(лишив за собою напів отворені двері. Тепер стоїть знов серед комнати; не мав вже на собі шляфрока).
Занавіс.
(Дальше буде).
в
Цісар Вільгельм не долюблює свою столи
цю Берлин і як на тепер аж в трех справах стоїть в суперечності! з єї репрезентациєю. Одна справа, се незатвердженє цісарем вибраного бур
містра Кавфмана. Відмова затвердженя насту
пила очнвидно без поданя мотивів, але як здо- гадуть ся, задлятого, що перед 20 роками Кавф- ман поступив собі в якійсь «гоноровій справі«
не так, як пристоїть на резервового офіцира, яким він був тоді. Рада міста Берлина уважала се за малозначну причину і предложила другий раз Кавфмана до затвердженя — але також без успіху. Як тепер річи стоять, анї одна анї друга сторона не хоче поступити і Берлин на непредвпдженпй час остане без бурмістра. Дру
гою справою є будова поперечного трамваю між північною а полудневою частию Берлина через улицю «під Липами», Отже і тут воля цісаря супротивила ся сій пекучій потребі комунїкациї .для населеня та усильним забігам ради міста.
Зразу жадав цісар, щоби зелїзницю попроваджено попід землю, а коли супроти в сего виявили ся технічні і фінансові трудності!, рішив, що анї елек
тричний анї на на кінний трамвай через улицю «під Липами» не призволить. Цісаря склонюють до сеї заборони єго естетичні погляди, які не мо- гуть згодити ся з тим, щоби через парадну і триюмфальну улицю єго столиці ішли трам ва
єві шини. Якнебудь такі естетичні мотиви мо- гуть видати ся чудними супротив реальних та відчутих потреб численного населеня. то всеж таки тут цісар в своїм праві і місто мусить оглядати за нньпінми способами улекіиеня улич- ної комунїкациї. Та в третій справі цісар Біль гельм зовсім вже не в праві, а хоче свою во
лю накинути містові!. Розходить ся о «Маг- зсЬепЬгиппеп», яку місто загадало побудувати в однім зі своїх парків після моделю різбаря Ляндмана. Цїсар, який при своїх численних дер
жавних занятях, занимає ся найріжнороднїйши- ми річами, а особливо річами артистичної на
тури, бажає завести в моделю деякі зміни. Мі
сто обстає за первісним планом — і от третин сазиз Ьеііі, а як він покінчить ся, єще не знати.
Н о в и н к и.
— Календар. В і в т о р н и к : гр.-кат. Кипри- яна, Юстини; рим.-кат. Тереси. — В с е р е д у : гр.-кат. Діонизия; рим.-кат. Галля.
— Добра нагода до гарного діла Ученик се редних шкіл, одної з львівских ґімназий, з до
брою пильностию і обичаями, не має средств заплатити шкільної оплати і мусїв би покинути зовсім науку, колиб не одержав помочи нїзвідки.
Маємо письмо о. катехнта, що сей ученик за слугує на підперте так з огляду на своє пове денє, як і велику бідність, а заразом охоту до дальшої науки. Речинець до заплати чесного кінчить ся з д. 15 с. м. а може стати ще про
довженим на тиждень. Тому, пору чаємо тим го- рячійше до,по хлопчини помочи милосерних сер
дець, пригадуючи, що Ьіз НаЬ, уиі сіїо сіаі. Ла
скаві датки принимає редакция «Руслана» під назвою : «на шкільну оплату*.
— Страйк в справі україньскої мови на львів- скім університеті вибухнув між богословами, а то з сеї причини, що декан теольоґічного ф а
культету др. Фіялек відкинув всі іпііех и, ви
повнені по руски. Звиш від двайцяти лїт, мимо законної офіціональности иольского язика, при няв ся звичай, що Русини-академіки виповняли свої іпсіех-и та иньші унїверситетскі друки по руски і ніхто до тепер не виступав против сеї незначної уступки в користь руского язика. Осо- бливож богослови завсїгди виповняли свої іп- ііех-и по руски і сего року, очнвидно, зробили так само. Але стрітила їх немила несподїванкг.
Дух иольского шовінізму, ворожого всьому, що руске, який проявив ся від недавня в польскій суспільности завдяки єї тромтадратскій прасї.
обняв видко вже і унїверситетскі мури. З а р я
джене декана богословского факультету, відки- дуюче всі' іпсіех-и, виповнені по руски, приняв ректор університету до відомости і закомунїку- вав єго ректоратови семинариї. О. ректор Гур- кевич найшов ся у великім клопоті, бо ВСІ ІІИ- томці семинариї заявили однодушно, що не від
ступлять від нринятого звичаю, який вже нау брав поваги права, і не стануть виповняти іп- Л е у и інакше, як лише по руски. Цілу справу о. ректор предложив до рішеня ВПреосьвящоно- му о. митрополитови, а ми не сумнїває.мо ся, що там западе рішене не після гакатистичних забаганок кс. Фіялка, але згідно з унїверситет- ским звичаєм і справедливим правом та гідно- стию нашої мови в краю.
— Против рускої шляхти, з нагоди заснована
«шляхоцкого» товариства в Чернівцях, висту
пили зразу «Цяіеппік роїзкі», а за ним сердеч
ний «Галїчанїн». Засноване «шляхоцкого» това
риства уважають сї дневники характеристичним симптомом рускої суспільности, якого психічним підкладо.м є «пустота малих людий», що хотіли би чимсь піднести своє значінє, а навіть не знають, як і чим. Бо те шляхоцтво, яке рекла
мують для себе буковиньскі Кракалїї, Циганюки і Бриндани, они завдячують «щедросги і гойно
сті! польских гетьманів і преславній річипоспо- литій польскій». «І тим дивнївшим видасть ся ся аристократична забаганка серед демократич
ної раг ехсеїепсе рускої суспільности, що під добу шляхоцтво в Австриї не має жадного зна- чіня і є лише пустим титулом». — Отгак то на
ші польскі та московскі . противники обертають кота хвостом. Засноване «шляхоцкого» товари
ства на Буковині є як-раз доказом змагаючої ся демократичної ідеї серед нашого народ і, яка навіть поборола давні ш іяхоцкі пересуди і на
вернула назад до руского паро іа тих, яких
«щедрість і гойність» (в пусті титули — Ред.) шляхоцкої річппоснолптої нольскої відчужила була від того народа.
— Інавґурация шкільного року н і львівскій но- лїтехнїцї відбула ся нині. По богос.іужешо в ко
стелі' св. Мариї Магдалііпи зібрали ся всі нрофе- едри в великій салі на полїтехнїцї, а ректор и.
Роман Дзєслєвский виголосив інавґураииішу промову. Опісля гіроф. Едґар К<в іч мав відчйт
«про новочасну архитектуру».
— Руковини архикняж іої Елисаветп Магнії, дочки бл. п. архикн. Рудольфа і б. архикн. Сте- фанїї, з кн. Оттоном Віндішґрецом відбули ся вині у Відня. Кн. Отто Віндіщґрец, син ем. пол
ковника Ернеста, має 28 літ і є поручником в полку уланів.
— Львівский електричний трамвай від дня 10.
с. м. буде їздити лише від 7. год. рано до Ю’/г год. вечером.
— Комітет краєвого віча приватних урядників повідомляє інтересованих, що по причині вели
кого числа зголошень будуть ся видавати кар
ти участи для учасників місцевих тілько до дня 18. с, м. включно, а пізнїйші зголошеня не будуть узгляднені. Богослуженє на інтенцию ві ча відправить в день 20. с. м. о 9. год. рано о. пралат Ленкевич в лат. костелї архикате- дральнім, а рівночасно відправить ся богослу- женє в церкві Успенія Пресьв. Діви. Мівїстер зе- лїзниць не узгляднив прозьби о знижку цін їзди зелїзницею. Замовлені вже учасниками бі
лети на представлене театральне — драма Ро- мановского «Попель і Пяст» — видасть бюро ко
мітету. Лї'ста вже замкнена і дальших зголо
шень не можна узгляднити. Карти участи иа віче вислано вже замісцевнм членам почтою враз з програмою віча і проектом закона. — Евентуальні реклямациї до 18. с. м. Засїданє виконуючого комітету відбуде ся в четвер 17.
с. м. Комітет.
— Чи ритуальне убійство? Дня 21. вересня в селї Пекльо коло Нагоду в Чехах стала ся не- чувана подія. Якийсь дикий зличинець напав в лісі на 15 літну.дівчину Маршо Сусганеківну убив єї, почвертував ціле тіло, а поодинокі чле
ни тіла обпалив на вогни і иорозмітував по лі
сі. Сусганеківна була швачкою і повертала того вечера домів з сусїдного місточка, а дорога ве
ла через ліс. Коли другого дня (в неділю) Ма
риї не було, стрівожена мати з сусідами шукала єї в лісі і там найдено части тіла дівчини. Ана-
ЛЬііҐІЧН І м ош ви сего злочину з убійством Гіль- знера велять догадувати ся, що се морд риту
альний.
— Розбої. Онодї в білий день, около 5. годи
ни пополуднії, на рогачці з Дрогобича до Бори
слава впало трох людий до мешканя рогачника Мордка Ґольда, звязали єго і обвивши в перину, сховали під ліжко, а самі почали шукати за грішми. В тім надійшов син Мордка і криком прогнав напасників. Двох з них полїция спійма
ла. Ж андармерия веде слідство в тій справі. — В гостипници Перльмуттера в Тернополя, звано
го популярно «Кумцем», зголосив ся онодї Ів.
Беднарчик і вручив єму 5 зр. жадаючи внданя решти но струченю довгу ЗО кр. «Кумцьо* від
тягнув Беднарчикови 1 зр., бо такий мав бути довг, але тим так розлютив Беднарчика, що в н почав з жидом бійку, добув ножа і скалічив
«Кумця» дуже тяж ко в жию. Беднарчика аре
штовано, а «Кумця» мають надію вилічити.
— Ворожка перед судом. В Новім Санчи су
джено онодї циганку Енфрезину Червенякову з Криниці за виманченє від якоїсь селянки 60 корон за- ворожбицтво. Селянка вдова по двох мужах, бажала ще дістати третого, та не легка була справа. Зголосила ся отже до ворожки Чер- венякової, а ся давала їй що кілька днів еред- ства на розбуджене любови — дарала але не за дармо. Колиж вдова не могла найти третого ,-о- ловіка, пізнала ся на обмані циганки і донесла судовії, а сей покарав Червенякову двомісячною
вазницею.
— Убили батька. В Торе Пельоза три. сестри, 12-, 18-121-літні, убили свого батька за те, що він зі своєю любовницею протратив весь маєток, а що лишило ся, мало пійти на лїцитацию. Трупа
батька сховали в шафі, де найдено єго при лї- цитациї. Зьвірскими дочками займила ся по
лїция.
— Війна хлопців В Майдлїнґу коло Відня, зі
брало ся онодї пополудня около 150 хлопців рівного віку і зачали бавити ся «в війну». По
ділили ся на дві части і зачали бити ся на правду: замість куль кидали камінєм величини кулака, добули ножів, а один роздобув звідкись навіть револьвера і пішла така битва, що лю днії таки дійсно страх взяв. Дано зараз знати на полїцию і треба було кільканацятьох поліцаїв, щоби оба війска розігнати.
— Воскресші мандарми. Амурска Газета до
носить, що після оповідана якогось Манджура, котрий переніс ся за Амур на росийску сторону, ширить ся серед там пішого населеня перекона
не, що достойники, замішані в боксерский рух і на жадане европейских держав страчені, вос
креснуть в короткім часі і в тон час зачнезь велика війна. Декотрі навіть — як доказують Манджури — вже віджили, в чім нема після Амурск її Газети великого дива, бо там трачено імовірно підставлених людий.
— Ц. к. Дирекція ззлїзійаь державних у Львові оповіщу®:
Назву стациї «Обермольдав», яка лежить па шляху зе.їізницї льокальної Вінгерберґ-Валь- герч в окрузі ц. к. Д ярш циі зе.іїзлнць держав
них В ІІІЛ Ь ЗП Ї, зм н.по з днем 1. жовтня с. р.
на «Кгбогігтеїі».
Т с
« іє ґ р а м и.
Відень. 11. жовтня. Цісар виїздить завтра вечером до Ґеделє на Угорщині, де забавить коло 2 тижні. В окрестних | евірах відбудуть ся .іонії.
Прага, 14. жовтня. Мівїстер др. Резек не приняв жертвованої єму кандидатури до дер
жавної ради з округа Сміхов-Каролїненталь. Сей мандат опорожненн.і з причини смерти бл. я.
Каіщля, а вибір назначений на 21. с. м. Мінї- стер оправдує відмову сво м стачовпском в у- рлдничім кабінеті'.
Будиєвичі, 14. жовтнн. Скрітш іїя видала ось який вислїд вибору: нїмецко-поступовий канди
дат Франц Фольґрубер одержав 2138 голосів, Молодочех др. Затек 2112 голосів. Вибраний Німець.
Лїнц, 14. жовтня. В горішно - австрийскім соймі ухвалено одноголосно без дискусиї закон про виборчу реформу, яка заводить безпосеред
нє голосованє в куриї громад. Дискусия розви
нула ся ще над комісийним внесенєм, щоби за
вести загальну V* курию з 6 мандатами. Мен
шість домагала ся єще побільшеня числа послів з міст о чотирох. Се внесене перепало, а комі- снйне внесене не узискало т. зв. кваліфікованої більшості!. На тім замкнено сесию.
Будапешт, 14. жовтня. Сойм збере ся 7. па
долиста. ІІравительство заж адає від палати 3- місячної буджетової провізорні.
Вроцлав, 14. жовтня. Вгезіаиег Оепегаїап- гсі^ег приносить сензацийну звістку, що Гене
рал Губернатор Варшави, Ген. Чертков, одержав урядову інформацию про намірений приїзд іта- лїйского короля до Спали єще в біжучім ЖОВ
ТНІ!.
Льондон, 14. жовтня. Бюро Райтера доно
сить з ҐлясГова: Ма прибутнім до тутешної пристани корабли «Баварця» захорував на чуму один індийский моряк. Недужий находить ся те
пер в шпитали.
Неаполь, 14. жовтня. Стан недужих в ляза- ретї на острові Нізіта полїпшае с я . В посл'їдних днях не було жадного випадку чуми анї в Неа
полю, анї в околиці.
Пекін, 14. жовтня. Китайскі повномочники вручили вчера деканови тут. дипльоматичного збору бон на 450 мілїонів таелів, як часть від- шкодованя для держав, що брали участь в ки- тайскій виправі.
Льондон, 14. жовтня. Бюро Райтера доно
сить з Мідельбурґа, що там страчено командан- та Бурів Льотера, а рівночасно Кітшенер по
милував 5 иньших Бурів, засуджених на роз- стріленє. Кару змінено їм на дожизненну вя- зницю.
Претория, 14. жовтня. Від 15. вересня с. р.
зловлено загалом 18 бурских ватажків і засу
джено їх на вічну банїцию з полудневої Афри
ки. Бота переправив ся через ріку Б авія і ма- шеру® на північ зі значними припасами про
віанту.
