Ч. 93. Львів, пятниця дня 25. цьвітня (8. мая) 1908. Річник XII.
Передплата
■В »ТУ<ЛАН'А< впяоев»;
в Австрії:
•* чїжий рік . Ж ж » .
V п.ч року . .. .. Ю авр>
к . твер: ь ’ч/.-у . 5 в«р.
ЛІ л е ї де . . \-7О »®р.
Зи границею:
. ЖЇ2ЖЖ рік . 16 рублів
»<х> 36 франків а * вік ррку 8 рублів або 18 фралхів П адднвоке чнело з о 10 с о х
«Исряеш тог <пп І й у ж у мж акрпе-я; а «я неявною м ал осте і віри не вовьмкиї, вв руеж» » в «якеє і в ір і руега.» — 3 Р у е л к п ф в п х псальмі» 51. ІІІкшкквИчк.
Й МГи
Вяхадить у ЛьвввІ що дяк крій неділь і руеклх еьвют в о ‘|, год. пополудня.
Редакцня, адміністрацію і
•ксиедиция »Руслан*« від ч. 1. па. Двмбррвсквгя (Хвруя- щини). Експедицин місцева в Агенцій Соколовского в пасажі Гавсмана.
Рукопвся ввертав с я л т м вапопередне аастереженв.—
Реклямацяї неопечатанів вільні від порта. — Огол»- шеня звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ки, а в >Надісланім« 40 е.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесевя по ЗО сот.
від стоічки
Положене в Хорвациї.
(_і_) Події, останних днів в Х о р ватії .приневолюють мимохіть звернути бачність на політичне положене, яке там витвори
ло ся. Але для оцінки сего положена треба сягнути до троха давнїйших подій.
Ми свого часу писали, що після розвн- заня нововцбраного сойму сербско-хор- ватска коалїция видала маніфест, котрим взивала нарід до безоглядної боротьби з правительством і сей поклик зустрінув ся з загальним иризванем. Для мадяр- ских загорільцїв є одначе найнекорист- нїйшою обставиною, що сей маніфест взивав, с т р о г о о б м е ж у в а т и с я д о з а к о н н и х с п о с о б і в ! Таким отже побитом не буде розрухів, котрі треба би насилою згноблювати і завести в тій цїли самовладну управу. Сей мані
фест підписало 44 послів, між иншими бувший бан ґр. П е н ч е в и ч. „А Х ар ", - дневник посла Ленделя, називав сю коа- лїцию »ватагою зрадників*, позаяк они уважають сей хорватско-угорский спір спором двох королівств, триєдиного коро
лівства, (Хорвациї, Слявонїї і Дальмациї) з королівством Угорским, а н е ’ спором провінциї з центральним правительством.
ГІроиамятного письма, виготовленого хорватскою опозициєю під адресою Ко
рони, не доручено монареї. Цісар не хо
тів би станути явно проти Мадярів, а угорске правительстко намагає ся справи перед Короною затаювати, одначе є вже певні познаки, що прихильність цїсарско- го двора перехиляє ся на сторону Хор
ватів.
Не спиняє ся порозумінє послів роз- вязаного хорватского сойму з південно- славяньскими послами держ. ради відень- скої (одну з таких нарад названо в Бу
дапеш ті жонференциєю хорватских бан
дитів*) а загально відомо; що не лише Чехи, але навіть христ. суспільники ма
ють замір хорватске питане вивести перед держ. радою у Відни. Христ. суспільники мають, як відомо, близькі взаємини з на- слїдником престола і двірскими кругами, а хоч виточуване хорватского питаня в держ. раді мало би цїху „вмішувана у внутрішні справи сусїдної держави", то мимо того не ганять їм такого заміру.
Тимто мадярске дневникарство починає щ ораз більше нарікати на „австрийску інтриґу".
А^гагпег Та§Ь1аіі; подав зміст розмов з деякими австрийскими послами. Др.
П л ь о й, заступник голови південно- славяньского клюбу, висловив вдоволене, що нїмецкі круги політичні в Австриї
замітили, яку .д о с я г л і'т ь має для Австриї хорватске питане, сягаючи поза межі держави (на Балкан). Словенець К о р о- м е ц зазначив, що сей спір Мадярів з Хорватами скріпив ззнзь і взаїмність хорватско-словіньску (Словінці бажалиб злуки з будучою Велико-Хорвациєю). По
сол В у к о в и ч вказав па те, що угор
ске правнтельство компромітує політику монархії на Балканї, а Німець М і л ь- в е р т впевняє, що Хорва'ция діпне свого скорше, як можна сподївати ся.
Замітно, що головний дневник з а гребений „ОЬгог“ впевняє, що начерк р е візій хорватско-уі’орскої угоди (зак л и н е
ної 1868 р.) вже виготовлений. Про від
носини двора до цілої справи подала за- дарска »Нг\’аІ8ка Когипа* довгу статю, вказуючи на двох архикнязїв яко покро
вителів хорватскої справи перед Коро
ною: Леопольда Сальватора і самого на
слїдника престола. Коли архикнязь Лєо польд Сальватор був дивізионером в З а гребі, вислав був привітну телєґраму на ювілей Стромаера, днковаоского єпископа і великого хорватекш о народолюбця. Про наслїдника престола говорять, що був противним іменованю бар. Равха баном, а его волі Мадяри бояли ся, щоби ему не шкодив у Відни і иостарали ся о те, що наслїдник престола виїхав з Відня до Швайцариї.
Крім того триває непорозумінь між угорским а спільним правительством з на
годи делєґ. сесиї і підвиспіеня війскових плат, а цісар виплатив з власної каси пенсиї урядниками з часів міністерства Феєрварого, котрих відправило нове мі
ністерство коалїцийне. До тогож ще мо
нарх настає на се,, щоби в Угорщині вве
дено виборчу реформу в напрямі загал ь
ного голосованя, а позаяк зумів се сво
їм впливом перевести в Австриї, то без сумніву вспіє се осягнути також в Угор
щині. Колиб се здійснило ся, тоді стано
вище Мадярів змінить ся, бо загальне голосованє причинить ся до зломаня ма- дярскої верховлади і буде почином також нового житя угорских. Славян.
Привитанє Ексц. намісника Бобжиньского.
Вчера о год. 9 1/4 рано відбуло ся в будинку намісництва привитанє намісника др. Михайла Бобжиньского .насамперед урядниками намісництва, а відтак пред- ставителями всіх инших властий. В імени урядників намісництва промовив віцепре зидент намісництва ґр. Володимир Лось тцми словами:
Ексцелєнциє!
В імени власнім і цілого збору у- рядників намісництва маю честь повитати Тебе, Ексцелєнциє, на високім становищи на яке покликала Тебе ласка Найяснїй- шого Монарха. Витаю Тебе з низьким поклоном яко нашого настоятеля з тим запевненєм, що поділяючи в цілій повні загальне в краю признане для Твого, Ексцелєнциє, обширного знаня, полїтич ного досьвіду і сильної волі, опертої на знаню і глубокім зрозуміню потреб і від
носин краєвиХ, радо ділити будемо Твої труди і під Твоїм проводом працювати для добра держави і краю. Зволи, Екс- целєнциє, приймити то впевнене ласка
вим серцем і не відмовляй нам своїх ла
скавих зглядів і довіря, о яке як най
більше просимо.
Ексц. намісник відповів:
Покликаний ласкою Найясн. Пана на становище намісника Галичини обнимаю той уряд в хвили, коли сердечний біль і і жаль стискає серце по страті знамени
того мужа, котрий погиб на становищи, полишаючи нам незабутний взорець вір- ности для Монарха і патріотичного почу- тя обовнзку.
Обйимаючи той уряд в тяжкій труд
ній хвили, з котрої може нас вивести лиш великий внутрішний спокій і розва
га, лиш тверезе оцінюване відносин, лиш строге придержуване ся обовязуючих з а конів, числю на то беззглядно з Вашої сторони і взагалі всіх урядників політич
них в краю.
Я обняв уряд намісника зі сьвідо- мостию, що средства мої не вистають на сьвітлу репрезентацию, але також і з пе- ресьвідченєм, що край і єго населенє жадають від мене і від панів старостів в теперішній хвили, більше як коли небудь не так репрезентацій як доброї адміні
страції!.
На иниіім місци мав я нагоду зазна
чити, якою повинна бути, до якої цїли стреміти має адмінїстрация публична, а панове зволіть намятати, що то, що я там сказав о безсторонності! єї без згля- ду на народність, віроісповіданє і стано
вище суспільне, о прихильности, справед- ливости і здобутю собі довіря в найшир- ших верствах і що нині повтаряю, єсть з моєї сторони зобовязанєм супротив ці
лого населеня нашого краю, котре з ва
шою ревною помочию мушу сповнити і дасть Бог сповню.
Знаю добре, що наш апарат адмінї- страцийний не вистає до виконана всіх задач новочасної адмінїстрациї, бо від часу, з котрого апарат той датує ся, на
селене краю подвоїло ся, потреби єго збільшили ся, відносини скомплїкували ся, закони помножили ся, до виконана трудні. Длятого моїм старанєм буде, що
би в орґанїзациї властий політичних ввести деякі внутрішні „ уяїпшеня, а маю запевнене, що центральне правитель- ство не поскупить необхідних в тім на
прямі средств.
Годі нині намісникови залагоджува
ти самому справа намісництва і управля-
*
2 ти всіма старо ствами особисто. Длятого
наміряю розширити круг дїланя а зара зом одвічальність панів віцепрезиденгів і радників Двора, ведучих секциї наміс
ництва; длягого розважую гадку, ‘ чи не було би вказане поручнти -декотрим па
нам старостам надзір над урядованем су- сїдних старости, о скілько то в границях законів єсть можливе; длятого наміряю виєднати установлене при намісництві вис- ших урядників, котрі би обїзджаючи по
стійно край, служили панам старостам радою і вказівками та забезпечували од
ностайність напряму лдмінїсграциї.
Буду стреміти до того, щоби число староств значно помножити а тим самим дати старості можність удержувати осо
бисті зносини з населенєм, щоби збіль
шити число посад концептових, техніч
них і манїпуляцийних, манїнуляцию зре
формувати і уможливити скоре залаго
джуване справ.
Темпо переведена тих реформ вну
тр іш н ю зависить однак не лиш від ф і
нансових средсгв, але к не меншій мірі від позисканя кандидатур на посади, в котрих звичайна рутина адмінїстрацийна не вистав, але для котрих крім характе
ру, таланту і праці потреба висшого об- разованя і основнїйшогО в деяких на
прямах знаня, бо нині опанувати рівно
мірно а основно всі га л .зи адміністрації публичної стало ся трудною задачею, к о ли неможливою. Длятого звертаю ся до вас, молоді панове урядники з горячою заохотою, щоби би не вдоволяли ся зна нєм адміністрації, яке могли винести з університетів, але самі схотіли дальше науково образувати ся. Средств і помочи з моєї сторони вам не забракне.
Не в грозі класти і в сторогости при- казів виджу я інструмент кермованя чи
сленним персоналом властий політичних, але в обудженю благордних стремлінь і бажань, в постанові піднеслих задач і цілий, до котрих маємо стреміти з ревно- стию і внутрішним переконанєм, що в той спосіб служимо найліпше Монарсі і краєви а здобуваємо собі загальне при
знане і довірє суспільностп.
Не сумнїваю ся на хвилю, що то наступить, не сумнїваю ся для того, що в часі мого урядована в краєвій Раді шкільній мав я нагоду зіткнути ся без- посередно з адмінїстрацийним персоналом нашого краю і научив ся цінити єго не- щоденні прикмети. На них хочу і буду будувати. Цінною в тім напрямі запору
кою суть для мене слова, які нині в іме- ни вашім виповів п. віцепрезидент намі
сництва, котрого прикмети характеру, до сьвід і правниче знане мав я нагоду пізнати і оцінити. Дякую за ті слова сер
дечно, а витаючи вас взаїмно, Панове, ми
мо ждучих на нас трудів і можливих пе
репон з повною вірою і надією гляджу в будучність.
Віру ту черпаю перед усім і черпа
ти можемо ми всі, звертаючи наші уми і серця до наймилостїйше нам пануючого Монарха, котрому Провидїнє позволило в сім році обходити рідке торжество 60- лїтного правлїня, а котрий всім нам сьві- тить приміром пожертвованя і обовязку, приміром любови, якою окружає всі свої народи ‘ Для того взиваю Панів, аби ви разом зі мною піднесли з глубини гру
дин оклик: Найяснїйший Пан Франц Йо- сиф І. нехай живе!
Опісля наступило представлене уря
дників поодиноких дикастерий.
Політичний огляд.
Австро-Угорщина.
Обсада місця нїмецкого м і н ї с т р а - з е м л я к а викликала між нїмецкими вольнодумними сторонництвами великий
рух. Кожде з сих сторонництв ішло навпе
рейми. щоби для себе захопити сю по
саду. Особливо велика жадоба за сею по
садою проявила ся у нїмецких радикалів, котрі свого представника П а х е р а спер
шу бажали видвигну.ти на радника в мі
ністерстві нїмецкім, а відтак прийшли до сего переконаня, що таки ліпше взяти саму мінїстерску теку Сі с п р а в д е ш н і п е р е г о н и представників „на
родного парламенту" з а м і н і с т е р е н и м и ф о т е л я м и викликують справдешню веселість поміж поважними політиками. Одначе мимо тих перегонів після всякої імовірности стане міністром земляком П р а д е (іменоване має бути оповіщене сегоднн; гл. те л єґр ), а се бу
ло би також певним доказом, -що є вся
кі вигляди на полагоду язикового спору нїмецко-ческого, що нїмецкі сторонництва згоджують ся в засаді на начерк язико вого закона вироблений міністерством.
Про я з и к о в е п и т а н е в г р о м а д а х звіщають Кагобпі Ьівіу, що деякі громади в повіті Н а й п а к а в Чехах не хотіли принятп дописий німец ких. Староство видало до них розпоря
док, що на основі арг. XIX держ. основ, законів они о б о в я з а н і принимати дописи в о б о х к р а є в и х м о в а х , бо з сего моглиб вийти великі шкоди для громад. Крім того староство унека- жннло ухвали тих громад, котрі постано
вили не принимати нїмецких дописий.
Дневник К р а м а р ж а Беп вказує на те, що Німці розпочали в Чехах та
ку ворохобню, як за ґр. Баденього, одна
че помиляють ся, думаючи, що щонебудь вимусять від Чехів. Язикове питане в су
дах є питанєм чести, а не політичного торгу. Ческі посли зложили докази вели кої терпеливости, ідучи за бажанєм нра- вительстка до удержаня еіаіиз дио апіе, щоби тим уможливити мінїстрони-ирези- дентови, як він сподїває ся, полагоду язикового спору. Тимчасом Німці пере
ривають розем і приневолюють міністра судівництва наше неперечне право пожер
твувати мольохови хебского окружного суду. Колиб мінїстер Кляйн се зробив, тоді опинимось перед р о з п а д о м т е п е р і ш н о і к о н с т е л я ц і ї ї . Се не
хай собі затямлять Німці і правитель- ство, бо як оно не матиме сили охоро
нити наші права перед нахабностю Нім
ців, тоді ми не маємо поводу, хоронити правительство перед упадком.
На сесиї т и р о л ь с к о г о с о й- м у, скликаного для уконституованя, ви брано також комісию для виборчої ре
форми, в котрій Ш р а ф л ь буде рефе
рентом і у Відні з иншими членами та при помочи члена палати вельмож дра Ґ р а б м а є р а яко представника вольно- думцїв, котрий уже в 1905 був енравоз- давцем виборчої реформи в тирольскім соймі, заберуть ся до виробленя начерку закона.
Імовірно буде утворена курия загаль
них виборів, буде обнижений ценз, а крім того буде заведений пропорциональний вибір в поодиноких курцях, щоби селянам, ремісникам і робітникам обезпечити на
лежний їм вплив.
В и к л а д и п р о ф . В а р м у н д а на університеті засистовано. ЬеиізсЬпаС Соггезр. довідує ся, що се не є вислїдом якоїсь дисциплінарної кари, лише послї- дувало з почину правн. виділу, щоби за побігти демонстрациям і заколотови спо
кою в університеті.
Супроти заяви п. Б а р а б а пі а в справі делєґац» сесиї і підвисшеня війско- вих плат, о чім ми вчера звіщали, подає Коггезр. Аизігіа, що в угорских кругах відчувають неприємне положене і раді би вже згодити ся на підвисшене плат на 1909, щоби лише не втягати року 1908.
Тим способом однак Угорщина ощади-
лаб собі вправдї 3 мілїони корон, але на все настроїлаб проти себе війсковість.
Тимто думають, що таки делєґация від
буде ся з кінцем мая і що підвисшене плат буде розтягнене і на 1998, «інакше спільні міністри булиб приневолені з того виснувати иослїдовности, а Угорщина не буде могла на себе принятп такої вели
кої за се одвічальноети. Тим то вважа
ють положене скорше кориснїйшим, як непевним.
П а р л я м е н т а р н е п о л о ж е н е в Авсгриї уважають троха певнїй- шим, як се було зараз по відкритю в е сняної сесиї, одначе всеж таки оно є непевне і неясне. Засїданя держ. ради відбувають ся лише про людске око, од
наче дійсної роботи нема, бо відчитуване внесень і інтерпеляцнй в цілій основі»є найвиразнійшою обструкциєю, на котру згоджує ся правительство, щоби зискати час для переговорів. Одначе самі посли не уявляють собі шкоди, яку заподїває ся тим самим нарляментаризмови, бо се зводить єго на нїнащо і піддержує з а критий абсолютизм. Правительство не має виглядів полагодити буджету, хиба би палата призначила, як се предложено на нараді клюбових предсідателів, ЗО що
денних засідань по 10 годин, инакше не лишає ся нічого иншого як вдоволити ся буджет. провізориєю, котра мала би бути ухвалена перед кінцем червця.
В б у д ж е т . к о м і с и і и. Пльой домагав ся реформи народного ш кіль
ництва. На се відповів мінїстер М а р- х е т, що правительство ирин.осить великі жертви на народні школи, дбає о жизнений розвій молодежи. Ческій ш колі Камен- ско.о у Відні не можна було признати права публичности задля недост. посту
пів в нїмецкій мові. Що до пільг при і с п и т а х з р і л о с т и в у ч и т, с е м і н а р и я х заявив др. Мархет, що конечно треба вимагати певної скілько- еги знаня і не можна тих вимог змен
шити, бо лише так можна придбати по
трібних і добре приспособлених учитель- ских сил.
В справі заведсня лїкарскої служби в школах зроблено вже початок, а що до літних ферій лишено окружним радам право їх розділу.
Творене шкіл народних меншостий не належить до міністерства просьвіти, бо они мають пнтно політичне, а мож- наб лекше сю справу полагодити, як би віднято їй політ, цїху.
Гіос. Р о м а н ч у к вказує на вели
ке число неграмотних в Галичині і при
писує вину сего не населеню але ш кіль
ним властям, соймови і центр, правитель- ству, а сему останному задля малого чи
сла учит. семінарий. Багато шкіл є не
чинних задля недостачі учителів. В утрак- віст. семінариях занедбує ся руску мову.
Крім того домагає ся утворена рускої школи вправ в женьск. семінариї в Пере
мишлі.
II. К о з л о в с к и й виступає в о- боронї Ради шк. кр. і бувшого прези
дента д-ра Бобжиньского, за котрого на
родне шкільництво в Галичині значно розвинуло ся. Домагав ся помножена о- кружн. інспекторів і учит. семінарий і підвисшеня додатків державних на сти
пендія для учит. кандидатів. Наостанку зазначує, що на 4551 народних шкіл, було 2144 руских а не утраквістичних, як про се говорено в нїмецк. парламенті і прускім соймі.
По виводі референта ухвалено розділ про народні школи.
Заграниця.
А ф ґ а н ь с к о - і н д и й с к і події затривожили Анґлїю. На сій границі жи
вуть войовничі племена музулманвекі, для котрих війна є наймилїйшим занятєм, а убийства звичайним закінченєм сварки.
з
Анґлїйске правительство заводило там спокій, висилаючи троха війска і арти лєриї. Але сим разом до бунтівників при
лучили ся племена афґаньскі і мулли го
лосять сьвяту війну проти Англичан. Імо
вірно є се кертична робота афґаньекого еміра, урядового союзника Анґлїї котрий бажав би видобути ся зпід єї зверхности,
я к и він був приневолений піддати ся на'Донеееня Киї^ег-а.
основі росийско-анґлїйского договору.) З другого боку є познаки, що народно Е м ір б а ж а є бути незакисим им від Р оси ї демократ, сторонництво руске не має заміру і Анґлїї і тому мабуть пособляє тайно
бунтівникам. Колиб він дійсно ставив опір то Анґлїя булаб приневолена вислати вій ско проти него і спонукати єго до при знаня росийско-анґлїйского договору, позаяк лише область Афґанїстану відді лює Індиї від Росиї, отже справа викіи калаб роздратоване росийск. дипдьомациї
і великі трудності!.
І енерал Вілько'ке здерж їв тимчасом напір бунтівників і відпер їх назад. а єму вислано на підмогу нові відділи. На мі сне сих подій виїхав вінекороль Індиї льорд Міню і головний воєвода Кіченер Відома їх рішу'чість імовірно приверне спокій.
Р о .с і! й с к е д н е в н и к а р е т н о звертає щораз більшу бачність на поваж ний стан на межах н е р с к о-т у р е ц к и х. Туреччина держить там велику ср
л у війска і стягає нові відділи безна
етапно. При тім помалу загортають Турки перскі облаети нібито задля пограничного спору. Границя між Персиєю а Туреччи ною доси не є унранильнена і улекшує забори Туркам і тим способом присвоїли они собі значний пограничний пояс. Дїнль ність погранпчних комісий мішаних є без
успішна. Позаяк правильні війска турецкі не можуть іти до середини Персиї, отже сю ролю обнял ; Курди, котрі під маскою розбишак заганяють ся в середину Пер сиї і наносять там великий пострах. Ту реччина має охоту загорнути Адербейджан з містом Тавридою. Росия знов уважає сю провінцию яко сумежну з Кавказом вельми важною для себе і. для того Тур ки поступають дуже обережно, щоби о- безпечити ся перед протестами Росиї сильною армією. З сего видно, як вельV и запутане є положене на кавказкій гра
ниці.
Тимчасом в П е р с и ї повна анар
хія. Ш ах не має міністерства і зависи- мий зовсім від самоволі парламенту. До теперішнє міністерство уступило, бо не
мало сили запобігти нападам Курдів, а до того ірманьскі війска обсадили значоу часть пограничних областий. Безборонне населене утікає в глибину краю і домагає ся охорони від правительства і поживи, _ чого єму правительство не може дати.
Парлямент ухвалив 30.000 новобранців набрати, одначе для них нема ані оружя ані гроший.
Н о в її н к п
Календар. В п я т н и ц ю : руско-кат : Мар
н и м про о д м - р у ш ш м і .
N. їг. Ргевзе подає у вівтірковім числі допись зі Львова п. з. „Роїеп ипсі КиіЬепеп“, в котрій звіщав, що намісник др. Б о б ж и н ь- с к и й, обнявши урядоване, нринимав деякі личности, добре обзнакомлені з краєвими від
носинами. В польсвих кругах мають то пере
конане, що намісник мимо острійшого тону в рускім клю іі держ. ради буде пильно дбати про те, щоби цілим своїм впливом довести до успокоєня умів і на злагоджене суперечностий.
Користною проявою можна вважати се, що навіть непримиримі польскі політики вважа
ють конечностю привернене можливого поро- зуміня в інтересі краю.
З Відня доносять до Кигрега Ьм .. що в скріпленім литовцями иольскім колі иерева- жае сїруя прихильна порозуміню з Русинами
Навіть „всеполяки**, як звіщ ає сей дневник, ’ ради. Берзона та хотів его перееьвідчити, що котрі в краю вимагають ея виступити яко местники заподіяного «на ґр. Потоцкім убий ства, хоч єго за житя поборювали пристрастно висловлюють ся у Відні засадничо за порозу мінєм. Частина непримиримих змаліла дуже значно, а позаяк она в колі стоїть відокрем лена, то е надія, щ о побідить взгляд на ре альні потреби. Польскі посли потверджують
стояти за всяку ціну на строго відпорнім ста новищі. Нема сумніву, що розважні провідники руского клюбу в данім разі заявлять готовість змінити своє становище, щоби уможливити зближене.
ка Ап. і Кв.; римо-кат.: Сганислава Є. — В с у б о т у : рускр-кат.: Василия, Сизм. Гл.
римо-кат.: Григория Паз.
Намісникови д рови Бобжиньскому пред
с т а в л я л и с я в ч е р а по урядниках намісництва репрезентанти ріжних властий. Наперед пред
ставляли ся конзулї чужих держав, потім ка пітули римо- і вірмено католицка, ґенералїция, краєва Рада шкільна, міска рада, висілий суд краєвий, краєвий суд, державна прокурато- рня, кр. дирекцня скарбу, прокураторня скар бу, повіт, дирекцня скарбу, сенат унїверси-
, сенат політехніки, дирекцня гал. тов-а кредит, земского, галиц. товариство госпо
дареве, кр. рада здоровля, сенат академії ве
теринарні, дирекциї иочт, зелїзниць, середних шкіл, домен і лісів, полїциї, виділ повітової ради, куратория Оссолїнеум, тов-о рільничих кружків, палати торговельна, лїкарска, адво- катска.нотарияльна, інжінерска, промисловий ін спекторат, дир. гал. каси щадннчої, дир. краєво- го банку, зверхність евангелицкої громади, звер
хність ізраель. збору, потім депутациї поодино
ких польекпх товариств і дирек. міского театру, їксц. митрополит Шептацкий з причини від
прави в празничний день св. Юря явив ся у намісника з капітулою по полудни. Нині буде намісника краєв. маршалок ґр. Баденї з членами краевого виділу. Всі депутациї скла
дали новому намісникови щирі желаня.
3 „ Д н іс тр а 1*. Пригадуємо, що звичайні загальні збори Товариства вз. об. «Дністер»
відбудуть ся в найблизший ч е т в е р дня 14. н ст. мая с. р. о год. 10 перед полуднем у власній салі Товариства (при ул. Рускій ч.
20) і тогож самого дня о год. 4. по полудни звичайні загальні збори Товариства кредито
вого „Дністер** і просимо ГІ. Т. Членів, щоби зводили як найчисленнїйшу участь взяти з огляду на справи будучі на порядку дневнім.
Звіти обох Товариств за р. 1907 вже випеча
тані і на жадане висилає канцелярия Товари
ства кождому членови. Для повновласників вибраних з громад розіслано вже лєґітимациї печатані звіти, а в тих громадах, в котрих ще не вибирали повновласників, просимо ГІ. Т.
Делегатів о безпроволочне переведене вибору надіслане нам протоколів, щоби можна ви
браним розіслати лєґітимациї і звіти ще пе
ред зборами. —„Дирекцня „Дністра*.
— А реш тована. Польскі часописи доносять, що в Канчузї арештовано цукорника Мечи- слава Дзюкевича, Поляка, який закладав ся
иншими цукорничимн челядниками, що н а-| вислали депутацию місник буде убитий, а крім того допустив ся
обиди маєстату. Арештоване наступило на до
нос ег.о заводових товаришів, з якими він хо
тів закладати ся. Також арештовано вчера у Іьвові Данила Стецгкова, кухарчука з готелю Ж оржа», котрий грозив кулькою тим, що денунциювдли Дзюкевича. Стецьків крутив ся вчера під судом і пішов до слідчого судиї
Дзюкевич є невинний. То звернуло на него увагу і стало ся причиною его арештованя.
Переведена в єго мешканю ревізия не дала ніяких вислїдів. Стецьків і Дзюкевич нале
жать до социялїстичної партйї, а Стецьків є також редактором „Сагеїу сикіегпісгеі**.
— 1 0 7 .4 7 6 корон роздйв „Дністер** протягом ,15-лїтного свого єствованя на добродійні цїли.
Спершу ті запомоги були низькі, а тепер зі зростом товариства щораз збільшають ся. В останнім звіті з діяльності! „Дністра** за 1907 рік подано, що на публичні добродійні цїли уділив доси „Дністер** 6-5.157 К, а для огне
вих сторожнй і громад на пожарні прибори роздав запомог і нагород за ратунок 42.319 К.
Ординарияти і тов-о св. Петра па церкви ді
стали 14.184 К, тов-а взаїмної помочи дяків 3.330 К, СС. Служебницї 1.050 К, бурси і шкільні помочи 24.327 К, Тов-о педаґ. у Льво
ві 4.450 К, инші тов-а (св. Павла, Зоря, Со
кіл, Сїльский Господар, молочарскі спілки і Народна Лїчниця) 16.168 К, принагідні склад
ки (здаесь урядників „Дністра®) виносили 1.649 К. Тілько запомог роздає своя рідна інститу- цуя, а з часом буде могла ще щедрійше у- дїляти запомог, а мимо того є Русини, що обезпечують ся по чужих асекурациях. Будин
ків обезпечених в „Дністрі** є 522.489, між ними 187.639 будників мешкальних, 2.765 цер
ков і 1.753 приходств. Необезпечених в „Днї- стрі“ є, на жаль, аж 632 церков (в львівскій аепархії 220, в перемискій єпархії 307, а в ста- ниславівскій 105 церков), і 280 приходств (львів. 96, перем. 117, стан. 67). Сумно, що тілько нашого гроша потопає в чужих кише
нях, та що так мало у нас народної єдности сьвідомости!
— Вшехпольский орґан засипав ся ще раз.
Вчера рано найдено на ул. Зиблїкевича пе- карского візника Стефана Кардаша постріле- ного. Кардаша осмотрила ратункова стация, а потім відвезено его до полїциї. Там зізнав він, що тої ночи забавляв ся з якимись волоцю- ами в шинках при ул. Рускій і Сербскій і оден з них мав засісти ся на него на ул. З и блїкевича і пострілив єго з револьвера. Вшех
польский дневник, розумієсь, зробив з того політичний злочин і написав, що Кардаша по
стрілив Русин. В нинішнім числі вшехпольский дневник мусів відбрехати ту інсинуацию, бо слідство вияснило, що Кардаш пяний заночу
вав в якійсь стайні при ул. Зиблїкевича і там нострілив ся сам з пістолету, який все носив при собі, а щоби відвернути від себе кару за недозволене ношене оружя придумав „напад**.
Така не перша компромітация иншого научила би розуму, але кривого „\уїойсіапіпа г росі Огосіка** навіть могила не направить.
З Тернополя доносять, що при виборах до повітової ради ві второк перейшло з еїль- скої куриї (9 членів) в цїлости руска лїста, яка дістала 145 голосів. Польска лїста дістала 9Ї гол., а кацапска 1.
Війскову орхестру одержать небавком, як доносять з Відня, полки австрийскої кра
євої оборони, як се є при спільній армії. Спо
сіб нокритя коштів буде тут инший, бо коли орхестри при полках спільної армії удержують ся коштом офіцирів, то при краєвій обороні половину коштів буде поносити війсковий скарб, а лише половину офіцирский корпус дотичного полку. Орхестри краєвої оборони будуть з огляду на кошти не так сильні, як полків лінійних і будуть мати лише дуті інструменти.
— Хорвацкі сту д е н ти у Відни. Вчера прибу
ло до Відня 480 хорвацких студентів. На двір- ци привитала їх хорвацка кольонїя у Відни.
З двірця пішли студенти під иарлямент, та зложену з 20 студентів, до голови словіньского клюбу Тресіча і ин- ших слов. послів. Ті посли похвалили посту- пованє студентів і прирекли попирати їх спра
ву. Зпід парламенту пішли студенти під уні
верситет.
— Бійка о хліб- В лісі коло Фудь-Вашаргелї на Угорщині навало 200 італїйских лісових робітників з сокирами та колами на угорских робітників. В бійці, яку спинили жандарми,
