Ruslan. R. 8, č. 121 (1904)

Ч. 121. Львів, вторник дня І. (14.) червня 1904. Річник VIII.

Передплата

иа «РУСЛАНА» виносить:

в Авотриї:

ня цїлий рік . . 20 кор.

на пів року . . 10 кор]

на чверть року . . с кор.

на місяць . . 1’7& кор.

За границею

на цїлий рік . . 16 рублів або 36 франків па пів року . . 8 рублів або 18 франків

Поодиноке число по 10 сот. «Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не возьмеш МИЛОСТІ! і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра рускя.« — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. ІІІашкевича.

Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят О З 'І , го л . попОлудни.

Редзкдия, адмінїстрация і експедиції» «Рус.іана» під ч. 1.

пл.Дчмбізво ізгої Хтруищиниі.Екс- педицин місют.а в Лгеішні.Со- колог.скіїго в наданії іаисмана.

Рукищісн звертав ся лише на ііоне.едне засте:іе;кепє. — Рекламацій припечатані вільні від порти. — Оголошена зви­

чніші приймають ся по ціпі 20 г. від етнічнії, а в «Наді­

сланім» -і') с. під стрічки. По- дяі.н і приватні допесеня но 3 ) с. під сгр чин.

Сорок л иауковочітературиої праці.

( + ) Минає як раз 40 лїт, як у Львові поя- вила ся невеличка книжочка п. з. Г І о ч а т к и д о у л о ж е н я н о м е н к л я т у р и і т е р м и н о л о г и і п ри р о д о п її с н о ї, н а р о д н о ї ч. І.

І в а н а В е р х р а т с к о г о . Сею книжочкою розпочав молодий трудовник на ниві рускої на­

уки видавництво природописної номенклатури і термінольоґії і з окрема і по всяких збірниках та часописах оновіщувати пребогатий материял висловів, збираний ним на цілій области руских земель і тим положив певні і тривкі підвалини до укладу наукової природописної термінольоґії.

Сим вказав він також дорогу, якою треба іти, вказав жерело, з якого треба черпати,щоби Р у­

сини могли витворити свою питому, а при тім і науковим вимогам відповідну термінольоґію. Але се визбируване розсіяних між руским народом скарбів рідної мови навело Верхратского на но- мічуванє пптоменностий нашої мови і єї говорів і серед руских учених він перший звернув бач­

ність на потребу докладних розслїдів руских го­

ворів, положив також добрі підвалини до рускої д і* а л є іч г о л ь о

і і

і. ->гі і і ціг.ні роз­

відки про у г р о р у с к і г о в о р и , про г о в і р з а м і ш а н ц і в , про вельми трудну, а до того часу нетикану паргию н а г о л о с у в р у с к і й м о в і, опоніщені і окремо, і в Записках Науко­

вого Товариства ім. Ш евченка, А

гс

Ь

іу

Гйг зіауі- зсЬе РЬіІоІодіе і т. и. стають певним доказом не лише справді муравельоої нрацї і основного зна­

на рускої мови і єї говорів, але приносять спра­

вдешню честь рускій фільольоґії і є вельми цін­

ним вкладом в скарбову славяньского язико- знавства.

Окрім сего оповістив Верхратский богато розвідок з обсягу природних наук. Учителюючи головно в рускій ґімназиї від довгих літ, подбав Верхратский, щоби і тут виповнити прогалину в области шкільного письменьства, постарити ся о потрібні у ч е б н и к и д о п р и р о д о п и с н и х н а у к . Він почав власним накладом видавати природописні підручники, видав також перший в рускій мові учебник С о м а т о л ь о ґ і ї і м о­

жна сподївати ся, що не лише нашим школам достарчить всіх в тій области потрібних підруч­

ників, але як зачуваємо, підготовив до печати обємнету наукову 3 о о л ь о ґ і ю.

В свобідних від наукової праці хвилях тру­

див ся Верхратский також на ниві красної літе­

ратури, збогатив її і оригінальними і перекла­

дними творами поетичними, дописував до всяких літературних і наукових часописий і сам вида­

вав літературно-наукову часописи Д е н н и ц я . Р у с к е п е д а ґ о ґ і ч н е т о в а р и с т в о у Львові, оцінюючи сю многосторонну, богату в плоди працю нашого ученого і письменника в 40-лїтні роковини єго дїяльности, іменувало Іва­

на Верхратского дня 11. червня с. р. на н а д ­ з в и ч а й н и х з а г а л ь н и х з б о р а х своїм п о ч е с н и м ч л е н о м , а зложена з Вн. о. кри- лош&нина Ч а г і е л ь с к о г о д-ра К о ц ю б и і д-ра Волод. Л е в и ц к о г о денутация зложила в не­

ділю привіт ювилятови і сердечні бажаня, щоби ще довгі літа трудив ся з таким успіхом на ни­

ві нашої науки і письменьства.

Ми з увого боку прилучаємо ся до сих ба­

жань, які є також горячими бажаними не лише всіх знакомих, приятелів і почитателїв ювилята, але неперечно щирими і сердечними бажаними

О що розходить ся?

( + ) Ві вторник мають відбути ся ви­

бори десятьох послів до краєвого сойму на місце уступивших підчас останньої се сиї членів руского клюбу сеймового. Ру- ский нарід на численних вічах одобрив сей поступок своїх послів і візвав усту­

пивших послів знов до кандидованя, а гак повітові орґанїзациї народні як і Н а р о д ­ н и й К о м і т е т г о л о в н и й затвердили в с і к а н д и д а т у р и і візвали руских ви­

борців, щоби однодушно піддержали їх вибір і тим показали з одного боку наро­

дну солідарність, а з другого боку, що домаганя, ставлені уступившими рускими послами в соймі, признає своїми.

З руского боку виявила ся отже повна солідарність. Лише наші перевертні, котрі сперш у і не згоджували ся із зложенєм мандатів та оправдували свої розумованя всякими викрутами, побачивши ту солідар­

ність руского народу, приноровили ся по­

неволі до сего, аде щоби і тут зіткнути також свої три копійки, дали печатку

«Русской Радьі« на 9 кандидатур затвер­

джених «Народним Комітетом головним«, а проти одної кандидатури п. Барвіньского видвигнули свого кандидата, одобреного 2 \у іа гк іе т р о їзк іт , Касіа ро\¥ІаІо\уа і поль- ским диевникарством (найзавзятїйшого про- тируского напряму) о. Еффіновича.

Що наші народні відступники так за ­ взято, а при тім так підлими способами поборюють п. Барвіньского, того невмоли­

мого противника москвофільского ренегат­

ства, се річ для нас зовсім зрозуміла! они хотять дати єму »научку« за фонетику і за всякі придбаня національно-культурні, котрі підтинають корінь москвофільству.

Але й так само польскі загорільцї, котрим солию в оці всякий національний поступ і розвиток, не можуть забути п. Барвіниско- му, що він яко бувший угодовець, посьмів перейти в опозицию тоді, коли соймова більшість станула на становищі переченя найконечнїйших руских культурних потреб.

Отже й з того боку сиплять ся на п. Бар­

віньского всякі видумки і клевети, щоби єго кандидатуру зробити неможливою, дати єму «научку політичної покірливості!«. Тим- то радо піддержують навіть москвофільску кандидатуру Еффіновича і скорше прими- рили-б ся навіть з Богачевским, лише за всяку ціну має упасти Барвіньский. Але хочби се повело ся всяким темним силам і штучкам, в Галичині практикованим, пова­

лити одну чи другу кандидатуру, то ра­

дість і москвофілів і польских загорільцїв не буде довга і тривка, бо руский нарід вже на стільки дозрів, що не буде полі­

тичних недорік в роді Еффіновича еї ІиШ диапіі уважати своїми речниками, вже на­

лежно зуміє оцінити положене політичне і не устане в боротьбі за повну рівноправ­

ність, доки не дібє ся признаня своїх прав, запоручених єму основними законами.

всіх осьвічених Русинів і на сім місци шлемо нашому дорогому землякови, котрий і нашому видавництву вособляв своїм пером, сердешний привіт і бажане кріпкого здоровля до праці і многих літ!

Япаньско-росийска війна.

Стратеґічні замітки.

Здаєть ся, що вже вичерпано цілий слова- рець похвал для япаньских стратеґіків, а тепер прийде черга на Куропаткина, так що і против­

ники будуть мусїли признати повну основність єго тактики. Поминувши вже сю обставину,

ніг»

Ген. Куропаткин по видимому дорожить житєм підвласних собі війск і не жертвує ним без­

цільно і легкодушно, а напротив яваньскі пол­

ководці узискують свої позірні успіхи тілько не­

змірними стратами своїх війск — то вже за ­ гальний плян вказує на висшість росийскої та]

ктики. Япанцї повидимому наміряли здобути Порт-Артур. Куроки сидить бездїльно в Фенван- ченї вже цілий місяць, а рівночасно Оку, ци- еївши зі своєю армією в Пічено, машерує три тижні на Лїяотун, занимає Кайчу і готовить ся тепер до облоги Порт-Артура. Щоби мати ви­

гляди на успіх, буде потребував 100-тисячної армії і бодай місяця часу. Отже Япанцї, які вже висадили на поле битви половину своєї спосібної до змобілїзованя армії, поділили ся на дві части. В сей спосіб Росияни узискали пере­

вагу, бо окружаючи чим-раз тїснїйше армію Ку- рокого, вже тепер перевисшають єї числом. Ку­

ропаткин, як здає ся, жде тілько, щоби Япанцї справді заавантуровали ся в облогу Порт-Артура, т. з. звели на Лїяотун відповідне число війск і гармат і з другої сторони, щоби Ген. Лїнєвич, який находить ся в маршу, надтягнув зі своїми полками з Владивостока, а тоді всею силою ударить на ізольованого Курокого і знесе єго цілком. Колиб Япанцї були уміли визискати своє положене, то зі своїми переважаючими си­

лами повинні були відразу ударити на Куропат­

кина і старати ся віднести над ним иобіду, ви­

пираючи єго з Лїяояиа, а евентуально і з Хар­

біна. Тоді могли би і покористати ся в більшій мірі ватагами Хунхузів і перебраними за них китайскими війсками. А тимчасом тепер они попали самі в дуже фатальне положене і позво­

лили Росиянам через уплив часу скріпити свої сили понад 200 тисяч в самій Манджуриї.

Нові вісти.

Звістки про движенє Ген. Курокого на пів­

ніч повстали з того, що більші віддїли, по кіль­

ка полків, виконали атаки на заняті козаками нозициї. Як опісля показало ся, не була се пе- редна сторожа поступаючої армії, а тілько само­

стійні віддїли, вислані в тій цїли, щоби звільни­

ти трохи армію від тісного перстеня козацких сотень, стісняючих єї з трех боків. Сповнивши своє завданє, ті віддїли назад повертають до воєнного табора під Фенванченом, але безпосе- редно за ними занимають також і козаки свої давні місця. — Комітет для складок на зміцне­

не росийскої фльоти оловіщує, що за 3 місяці зібрав 8 мілїонів рублів, з чого тілько 559 ру­

блів видав на адмінїстрацию, бо свій труд і ко­

шти подорожі! задля всяких замовлень члени

комітету вкладають даром. Комітет оповіщує,

що зібрані гроші будуть ужиті тілько на воєнні

— 2 судна, однак подробиць своїх замовлень не м о­

же комітет подати до публичної відомости п е­

ред кінцем війни. Вкінци заявляє, що надїючи ся і на дальшу однаку жертволюбність, комітет в своїх замовлених не буде ограничати ся на зібраній вже сумі, але прелїмінує в двоє тілько видатків на закупно воєнних кораблів. — Ґен.

Ш тесель позволив китайским робітникам виїха­

ти з Порт-Артура, бо вже, як здає ся, їх робуча сила стала там непотрібною, а потреба прокор- мленя неекономічною. Ті Китайці оповідають, що всі росийскі судна в ГІорт-Артурі, не вини- маючи і «Ретвізана», вже направлені. Дальші їх вісти Суперечні: ті, котрих перелапали Япан- ці, оповідають некорисні річи про Порт-Артура;

ті, що дістали ся до Росиян, запевнюють про погром япаньскої фльоти порт-артурскою еска­

дрою. — Віденьска 2еіІ каже собі телеграфува­

ти з Петербурга, [цо комендант балтийскої фльо­

ти в Кронштадї одержав розказ, щоби дня 15.

червня вибрав ся в дорогу на далекий Схід»

Ескадра складає ся з 4 панцирників і 41 помен- ших кораблів. 2ей додає від себе, що всі кора­

блі старої конструкції і лихо підготовані, а ан- ґлїйскі дневники запевнюють,

щ о

нїм ся еска­

дра приїде на Ж овті води, Иорт-Артур буде вже в япаньских руках.

би їх більше независимими. Комітет буде ста- рав ся примістити по можности всіх вічевиків Русинів (Русинок), а то в днях 16. 17. і 18. ли­

пня, тому просить заздалегідь (найдальше до кін­

ця червня) о зголошеня, щоби знав, на кілько осіб булоб пожадане приміщене; та як велику салю треба буде на віче замовляти. — З а комі­

тет першого "віча руского учительства А. Вор- ковский ш. р. о. А. Степанович т . р. Олександср Духович т . р.

Відозва

до Впов. Товаришів учителів Русинів (Русинок) в Галичині' і Буковині'

Хто з нас не знає сумноі-пресумної долі народного учителя Русина в Галичині? Чи не всі між нами відчувають на собі ту тяжку руку, що давить нас за те тільки, що ми Русинами- Українцями і яко такі хочемо служити свому рі­

дному народови ? Чи не відчуваємо, що нічим наша нужденна платня та гірш драконьского дисциплінарний закон, супроти усеї мерзоти на­

ціонального гнету ?

Се певно відчувають усі дуже добре, відчу­

ває і ціла руска суспільність, но на жаль відпір з нашого боку за слабий, бо є між нами за бо­

като слабодухів, що всьо те правда, гірко відчу­

вають та однак вважають, що положене наше є безвихідне.

Та чи дійсно безвихідне? чи дійсно муси­

мо лише мовчки дивитись, як нас та наших то­

варишів за сповнене еьвятих обовязків переслі­

дують ?

Ні! і сто раз ні!

Атжеж нас тисячі! А тисячі то сила, з к о ­ трою і ворог хоть сильний мусить числити ся — сли ті тисячі зорганізовані! Тож орґанїзацпї, ор- ґанїзациї доконче нам потреба, єсли не маємо гельотами, але вільниму горожанами жити і вмя рати!

В днях 16. і 18. липня відбудеСь, як звісно, у Львові загальне віче всіх галицких учителів, на котрім будуть обговорювані справи обходячі всіх учителів, а іменно: справа реорГанїзациі платні, зміна закона дисциплінарного та закон . емеритальний. Та те буде там протесту проти гнету учителів Русинів (Русинок) за їх патрийо- тичну роботу, котрий то гнет, як сказано, біль­

ше давить чим усі кривдячі нас закони!

Тому підписаний комітет запрошує всіх у- чителїв Русинів (Русинок) з Галичини і Букови­

ни на день 18. липня на довірочні збори (за за­

прошеними) до Львова — година і'льокаль ого­

лосить ся пізнійше. Збори ті мають дати почин до економічної і духової орГанїзациї всіх учи- тельских руских сил з Галичини і Буковини а через відповідний меморцял до найвисших ін- станций будуть грімким протестом супроти па­

нуючої системи.

В цілії виготовленя потрібних рефератів, просить ся присилати до підписаного комітету, а то найдальше до 20. червня на руки Впов.

директора А. Борковского (Львів, ул. Баторого ч.

24) точні і основні материяли дотичпо а) гнету і покривдженя руского учительства з огляду національного, б) замітки шо-до видаваня стано­

вої часописи учительскої для Галичини і Буко­

вини, в) гадки що-до заснована учите.іьского товариства, котре малоби зєдинити учителів Ру­

синів (Русинок) з Галичини і Буковини в одну велику громаду, яке подаючи членам поміч мо­

ральну і материяльну у всіх невідрадних обста­

винах житя, скріпило би їх значінє і зробило

М арк Твен.

Приємности кандидата.

Перед кількома місяцями представила мене партин «Независимих» яко кандидата на Губер­

натора стану Нового Йорку. Моїми соперниками були панове ЛоЬп 8ті(Ь і Віапк. Під одним згля- дом— мушу признати собі тоє — стояв я богато виспіє від тих добродіїв: я мав добру репутацию.

Було загально звісною річию, що мої противни­

ки се люди без чести і віри, мають на сумлїню безчисленні нечесні діла і могли леда хвиля ді­

стати ся на шибеницю 3 одної сторони тішив ся я будучими лаврами, з другої гризло мене, що моє імя буде стояти побіч імен таких заказа­

них індивідуів.

Я був дуже несйокійний і хотів порадити ся когось досьвідного. Длятого написав я до своєї бабки.

Відповіла мені відворотною почтою, дуже зрезиґнованим тоном:

«Ціле своє житє несповнив ти нічого тако­

го, чого тобі треба би стидати ся. Прочитай ча­

сописи, придиви ся людям, з якими виступаєш до борби, а потім осуди, чи тобі годить ся зни­

жати ся до їх уровеня».

Слово в слово моя власна гадка. Тої ночі не міг я замкнути ока. Та як би воно там і не було, годі було уже вертати. Вибрано мене на борця, треба було лагодити ся до бою.

Коли я переглядав при снїданю часописи, знайшов я ось який уступ:

К р и в о п р и с я г а : Може добродій Марк Твен, котрий задумує стати Губернатором, зво­

дить розказати нам ласкаво, як то має ся річ з сею кривоприсягою 1863. р. в Кохінхін! в Ве- кавок ? Сю кривоприсягу ствердило трийцять чотирох сьвідків. Д. Марк Твен забажав тоді загарбати одній убогій вдові одиноку її власність:

мале бананове поле.... Д. Марк Твен повинен сю справу чим скорше вияснити як у власному ін­

тересі так і з огляду на загал великого амери- каньского народу... Але чи зм ож е?

Я онімів. Ніколи не бачив я Кохінхіни, анї не чув ще про Векавок! Бананового поля не від- ріжнив би я від канґура! Що за низька клевета!

Не знав я, що почати, так се мене діткнуло...

Зійшов день, я відповіли не дав.

Слідуючого дня помістив Дневник лише сю коротку записку:

• З а г а д о ч н е . Д. Марк Твен заховав в справі своєї кривоприсяги в Кохінхінї мовчанку, котра говорить сама за себе". Взагалі підч ас:

виборчої борби називано мене заєдно «криво­

присяжником Твеном».

По кількох днях читаю в дневнику ось та­

ке: П р о с и м о о в і д п о в і д ь . Чи новий кан­

дидат на Губернатора не схоче нам вияснити, в який то спосіб зникали мешканцям одного го­

телю в Монтонї, відчае єго побуту в тім місті ріжні дрібні річи? Всі ті загублені річи найшли ся в куфрі Марка Твена, а властиво в часописи, в яку звик завивати свої манатки. Вкінци по- шкодовані мусїли американьским звичаєм, обли­

ти Марка Твена смолою і витачати єго в пірю, а відтак порадили єму, щоб опорожнив місце, котре виповняв доси своєю особою. Просимо ще раз усильно о відповідь».

Від сеї пори називав мене дневник ще

• злодієм з Монтону».

Скільки разів брав я тепер часопись до ру­

ки, відчував таке саме вражінє, як той, що, під­

носячи ковдру, сподіє ся найти під нею змию.

Кілька днів пізнійше виставлено мене знова під бич опінїї в статі під заголовком: « В і д п е р т а К л е в е т а » .

«Заприсяжені сьвідки: Михайло О’Иапа^оп з Біте Роіпіз, пан 8пиЬ КаІГеПу і СаЯу МиИі^еп з

\\таіег-8ІгееІз зізнають згідно, що безличне посу­

джене, яке кинув д. Марк Твен на діда нашого кандидата Віапск-а, неначе-б його повішено за розбійництво, є низькою клеветою, брехнею, ви­

ссаною з пальця. Для людий з сумлїнєм є се справді вельми прикрою річию, коли якийсь не­

гідник обкидує болотом несплямлене-імя иомер- ших і так заслужених горожан, щоб лише ді- пняти своїх політичних цілий. Коли зважимо прикрість, яку справляють подібні клеветники родичам улюбленого небіщика, булиб ми майже готові спонукати ображену суспільність до вимі­

ру сейчасової справедливості!. Але ні! П олитім Марра Твена на муки єго власного сумлїня.

(Від редакциї: Коли-б часом суспільність не могла здержати свого обуреня і поступила собі з клеветником строго, розуміє ся само че­

рез себе, не стрінула-б єї за се ніяка відвічаль- ність.)

Кінцеве речене мало сей наслідок, що я мусів зірвати ся в ночи з ліжка і утікати за- дними дверима, підчас коли «обурена суспіль- ніст» госиодарувала в моїй кімнаті: товкла ши­

би, нищила меблі і забирала, що попало в руки.

Не потрібую додавати, що я анї не чув, анї не говорив ніколи про предка пана В1аиск-а. Дістав Я нове прізвище: Марк Твен, клеветник иомер- ших.

Отеє инше обжалованє, котре незабаром звернуло мою увагу:

Г а р н и й к а н д и д а т , Марк Твен, на ко­

трого громоносну бесіду чекала вчера партия

«независимих», не явив ся зовсім на заеїданю.

Говорено, що переїхав єго омнібус та зломив єму обі ноги і що він по причині великого бо­

лю не може зібрати думок та богато инших по­

дібних нісенітниць. І партия «Независимих» хо­

че, щоби ми вірили в такі банялюки, як би не знали дійсних причин неприсутності! Марка Тве­

на? Вчера вечером бачили люди, як якийсь пя- ниця розбивав ся по худобячому в мешканю Марка Твена. Є річию партиї «Независимих» до­

казати, що сим пяницею ве був Марк Твен. Пу- блпчнай голос питає грімко, хто се був?

Від трех літ, як я виїхав з дому моїх ро­

дичів, не мав я в устах і одної чарки горівки, анї навіть склянки пива.

Так привик я до чимраз нових закидів, що вже зовсім не зворушила ' мене вістка, подана другого дня, неначеб я мав дістати сіеііпит Іге- тепв. Заразом стали надходити до мене аноні­

мні листи, звичайно менше більше такого змісту:

«Як се було з тою старушкою, котру ти оббив так, коли просила о милостиню? Чи маю се оголосити ? Мовчанка коштує иять доларів.

Пол. При.»

або: »3наю деякі твої оправки, котрих поки-що ніхто не знає; як будеш скупий, оголошу їх без надуманя друком. Напйу Апйу».

Міг би я навести таких примірів до умуче- ня. Незабаром стали часописи закидати мені ба- рішництво і нідкуплюванє судиїв. Заразом ж а­

дали від мене відповіді! так нагально, що про­

відники мові партиї узнали довшу мовчанку за виречене на все політичної кариєри. Неначе-б на потверджене сих слів, ноявила ся сего самого дня в дневвиках така згадка:

« П о д и в і т ь с я н а н е г о ! Кандидат неза­

висимих» мовчить, бо не сьміє говорити. Всякі піднесені проти него закиди- потверджає єго мовчанка, він видає сам на себе засуд. ГІриди- віть ся «Независимі», придивіть ся свому ви­

браному, сему кривоприсяжникові!, сему

З Л О Д І­

ЄВІ!

з Монтону, сему клеветникови померших,

сему ходячому йеііріиш Ігетепз, сему барішпико- ви! Гляньте на него, а відтак, осудіть самі, чи яло ся, щоб ви давали голоси на такого негі­

дника, котрий не зможе опрокинути анї одного обжалуваня!»

Не було ради, я мусів виголосити оборонну бесіду, але се не здало ся на нїчо, позаяк ста­

ли мене носуджувати о нові злочини. Обжало- вано мене, що я підпалив заведене божевільних, позаяк заслонювДло вид з мого вікна. Відтак оголошено, що я отруїв свого родича з цїлию загарбати єго майно; при тім домагали ся то­

чного слідства. Вкінци, щоб увінчити се діло пе­

реслідувана, видумала партиина ненависть нове, найстрашнїйше оружє. Шдчас моєї передвибор­

чої бесіди девять дїтий наиріжнороднїйших від-

тїний, почавши від білого хлопця, а скінчивши

з на чорній мов гебан муринцї, кануло ся до м е­

не з окликом: тата, тата!

Я уступив. Звииув хоругов і піддав ся. Не доріс я до висоти ґубернатора Нового Норку. Я відкликав кандидатуру і підписав відповідний акт: Марк Твен, давнініне чесний чоловік, те­

пер кривоприсяжник, злодій з Монтони, клеве- тник померших, барішивнк і т. д. і т. д.

— ВІД АДМІНІСТРАЦІЇ!. При зміні місяця про­

симо наших Вп. Передплатників о скоре відновле­

не передплати,

згляд

-

іо

о вирівнанє залеглостий та о приєднуване нам нових передплатників.

товариства заповнило поїзд зелїзничии і виси­

пало ся як ріжнобарвна китиця в зелених гаях Рудна. Весела забава, переплітана товарискими грами і сьпівами тревала аж до пізного вечера, а сьвіжий воздух і дібране товариство впливали так оживлюючо на добрий гумор, що ще і по­

вертаючий поїзд з прогульковичами гомонів сьміхом і піснею до самого Львова.

— З Тернополя пишуть нам: Другий сего ро­

ку вечер тернопільского «Сокода» відбув ся в неділю 12. с. м. в сали «Брацтва церковного».

При звуках знаменитої орхестри 55. полку по­

писувались члени і членицї товариства під осо­

бистим проводом начальника д-га Дигдалевича, котрого струнка постава, високі груди, спружи- стиіі хід, могітні рамена мусять у кождого внд- ця викликати охоту до рухавки. Вечер розпочав ся вільними вправами 14 членів. Виконали 5 складок 16-тактових вправ зі зворотами на всі чотири сторони. Єсли би були при зіставленю вправ увзгляднені зістали рухи туловища, уклад рухів був би набрав більше ріжнородности. Впра­

ви вийшли чисто крім иослїдної складки. При­

хід, розетуп, вихід були гарні. Шість трійок, уставившись в два ряди так, що середні трійки стояли о півтора кроку наперед від обох трійок крнлових, виконало 5 легких але хороших піра­

мідок. Трійка середна першого ряду виконувала кожду пірамідку наперед, а опісля на розказ виконали всі трійки таку саму пірамідку рівно­

часно. Виконане було під кож нім зг.іядом б ез­

доганне. .Відділ з 6 люднії переробив на амери- каньскім дручку три вправи, котрі виглядали би гарнїйше, єели би декотрі виконавці більше лу- чили рухи в одностайну цілість і нростовали ко лїна. Три пінні вправи на дручку робив кождий рядовий після свого вибору. Виконало їх з н е­

звичайною сьмілосгию і меткостію. Про ужиточ- і ність таких вправ доборових па вечерок можна сперечатись. Дібрані до особистих прикмет впра- вляючого, можуть обняти незвичайно трудні ру­

хи. а через се вправити публичність в найбіль­

ший подив і позискати товариству нових при- клонник в. Заходить однак обава, що такими вправами введе ся видцїв, а особливо молодїж в блуд, бо она буде незвичайні а трудні штучки уважала за суть і ціль умієтної руханки, буде опісля жадала, щораз сильнїйших нових вра- жінь. Цїлею однак руханки є здорове і краса.

Мило вражали три піраміди па двох драбинах, роблені 8-ма членами. Простенькі були, приман- чиві і поправно збудовані. Вільні вправи лісками виконало 12 Сокілок в темно-гранатових одягах з синим поясом і такої самої краски ковнїром, під проводом другцнї Олімпії Вітошиньскої. Обо­

роти нолучені з розмахами і переймами рук уложені були в 6 складок по 16 тактів. Вправи були би вийшли еще гарнїйше, єсли би дібрано до них музику о цілком повільнім ритмі. Рухи стратили би мужеску острість, а набрали плав- ности і жіночої

НІЖНОСТІ!,

три, що найбільше чотири складки вільних вправ вистарчають ціл­

ковито. Більше число 16-тактових складок му­

чить сиди і иамять. Показалось се па вечерку при мужеских і жіночих вправах. Лише велико­

му напруженю і умученю належить' приписати, що при кінцевих складках декотрі рухи не вий­

шли так докладно і рівночасно як . перші три складки вправ. Вихід і розставлене, Сокілок ко- роводо.м подобались Молоді і старі били з ж а ­ ром оплески. Подіюм застелило ся білими ро­

жами. Дослідну точку програми становили 4 тристінні' піраміди з 17 людий, четверта при бенґальскім сьвітлї. Вязаня поодиноких частий зі собою були спритно обдумані, а цілість пред­

ставлялась гарно. Ліпшої сполуки виконуючих не мож собі подумати. Кождий рух виконаний був на даний знак в відповіднім часі. Публика, що численно була завилась, опускала вдоволе­

на салю зі змученими від завзятих оплесків руками. При відході загомоніла пісня «Сокбли, ставаймо в ряди!» Під енерґічною управою сим­

патичного начальника розвиває ся рухавка в тернопільскім Соколі незвичайно скоро. Членів є вже над 200, а до вправ стає пересічно на одну

годину

40 членів. Приготованя до будови власної салі зачались.

Б. 6.

— Процес в Угнові. Дня 10. с. м. розправа ве­

ла ся дальше. Зізнавали самі жиди і майже всі некорисно для обжалованих. Головно богато за- кидуе сьвідок Файвль Кляйн, син лихвяра, на котрого наперед кинула ся товпа, коли сей кру­

тив ся підчас повстаня пожару коло церкви.

Сьвідок вельми живого темпераменту, впадає часто в злість, головно тоді, коли закидують ему фалпіиві зізнанн. Обжаловуз Мазуркевича, що сей мав кинути на него каменем і вибити вікна, також після єго зізнань мав Петришин вибити всі вікна у єго батька. Петришин однак не признає ся цілковито до сего, а на потвер­

джене, що він цілком не був при розрухах, л и ­ ше мусів пильнувати свого товару, покликує кількох сьвідків. Відтак зізнавав жид Ізраель Руни, котрого підчас заворушень вельми тяжко оббили. Мав сего довершити обж. Пікульский і Кукіз. Рупії ще доси но виздоровів і тому ж а ­ дає навіть більшого о 200 К відшкодована за біль і нотеряний через се заробок. Сьвідок Хана Фельдгорн обжаловувала Матвія ІІачковского о

Н о в и н к ^її.

— Календар. В і в т о р н и к : руско-кат. Юсти- на: рим.-кат. Василия Вел. — В с е р е д у ! руско-;

кат. Никифора; рим.-кат. Віта і Модеста.

— Преосьв Епископ Константин Чехович п о -:

вернув вже з канонічної візитацпї до Пере-;

мишля.

— Торжество Божого Тіла випало сего року і богато неличавійше чим звичайно. При звуках звонів, серед найкрасшого червневого дня, зій­

шли ся процеси! із усіх львівскнх церков на ринку, де при велично устроєнім престолі від­

правив богосіуженє о. митрат Білецкнй серед почету численного духовені.ства в сьвітлих ри-І зах і при звуках знаменитого хору богословів.

Війскова асиста віддала звичайні сальви, а му­

зика відограла австрийский гимн. Між вірними замітно було представителів властий з намісни ; ком на чолі; тілько львівский магістрат, мимо того, що торжество відбувало ся довкола рату­

ша, не вважав відповідним вислати свого від- і поручника па руске церковне торжество. ГІред ставителї руских товариств, а деякі товариства 1 зі своїми прапорами явили ся в комилетї на!

торжестві, а також велика сила народу. Замітне було, що дівчата, котрі несли вівтарики б ули

і

убрані в вародних строях, або свої білі суконки і перевязували синьо жовтими шарфами. Се на­

дало щиро-руский патріотичний характер цілому і торжеству, а доказом сего, що польскі дневники не згадують нині нї словечком про него на пе­

рекір свому давнїйшому звпчаєвн. , і

— Від комітету першого віча народних учите-]

ЛЇ8. На фонд вічевий с. є на видатки, нолучені і з урядженем віча, друкованем і .висилкою за- ] прошень і оголошень, прислала доси одна коя-і ференция учительска 20 К, а 5 учителів на з а ­ гальну суму 9 К 60 с. Разом вилинуло доси на]

сей фонд 29 К 60 с. Понеже ся квота ще дуже]

мала і ледви чи покриє третину видатків, тому І упрашає Комітет Впов. учителів і учительки о

і

надсилане датків на сю ціль на адресу Руского]

Тов. педаґоґічного. — З а Комітет:

дир. О. Бор ' ковский в. р., сов. о А. Степанович в. р., Оклекс.

і

Духович в. р.

— Станиславівскі торжества. Комітет для зве­

личана інтронїзацийних торжеств станнславів- ского владики пише з просьбою о поміщене:

«Подає ся до прилюдної відомості!, що ухвалена на засїданю комітету дня 10. червня 1904. про­

грама торжества рукополоЖеня і інтронїзациї Єго Преосьвящень'ства Епископа о. д-ра Григорня Хоімншпна, яке відбуде ся в неділю дня 19. чер-

‘ вня, в зіставлешо з програмою церковною є слі­

дуюча: і) в суботу 18 червня о год 4-й попо­

луднії вручить Преосьвященому вибрана в тій цїли девутацин жезл, яко дар від україньско-ру- ского народа, як також зложрть в , Єго руки нрисьвячену з нагоди того торжества «Станисла- вівским Бцяном» кантату; 2) в неділю 19. чер­

вня о год. 8-й рано зберуть ся всі депутациї коло епископскої палати і всі присутні вірні у- творять на просторовії від палати до церкви ипіалїр, хоронений цочетною сторожию горо- жаньскою. зложеною з наших Соколів і Сїчнй;

3) проведене ІІреосьвященого до церкви; 4) в . церкві акт рукоположешг і інтронїзациї; 5) поворот у такім самім порядку до палати, де наступить нривитанє ІІреосьвященого окремою депутацивю хлібом і солию; 6) о год. 1 ’/2 зполу- дня по иредставленю репрезентантів всіх вла- стиіі, представлять ся Владиці відпоручники всіх наших товариств; 7) о год. 4 і/, пополуднії від­

буде ся в салп тов-а ім. Монюшка привітний кон­

церт, якого програма окремо зістала оповіщена, а на якім всі гості являть ся в сьвяточнім строю. — Ііозаяк в сім концерті і взагалі в ці­

лім торжестві возьме участь більше число пи- томцїв, як також инші замісцеві сили сьпівацкі, проте вибрано рівночасно окрему комісию, якої вавдапем буде заняти ся вишуканем кватнр для тих осіб. Вибрано також другу комісию, яка має постарати ся, щоби иа просторони від епископ­

скої палати до церкви доми були відповідно удекоровані».

— Вчерашна прогульна до Зимної води - Рудна удала ся' надзвичайно. Понад 200 осіб руского

небезпечні грізьби. Не пригадує собі однак, чи ГІачковский був в тверезім стані, — се бо єму рідко лучає ся. Инші сьвідки зізнали, що Ма- зуркевич мав заохочувати хлопців до битя ві­

кон. —- Дня 11. с. м. розправа почала ся. пере­

слуханим сьвідка Юденберґа, котрий спершу вельми певно обжаловує Мазуркевича, Онишке- вича і Дубляньского о підбурюване і бите шиб.

При тім пригадує собі далеко більше, чим зіз- нав в слідстві, — там бо мав боягп ся. Пізиїй- ше однак, коли обж. Ґунєнич, котрому також з а ­ кинув Юденберґ участь в розрухах, став єму до?

назувати мильність єго зізнань, ЮденберГ почав крутити і уживати слова «може», так, що вино­

сило ся прямо вражінє, що сьвідок сей і до по- нередних зізнань міг дещо і свого додати. — Др. Кость Левицкий не прибув ще на розправу;

несподівано приїхали зі Львова президент При- луский і сов. Ясїньский та приелухували ся роз­

праві.

— Новий клюб на Буковині На запрошене п.

Онцюла відбула ся вчера в Чернівцях нарада

«вільнодумних» і пїмецких поступовців в цїли заснованя осібного вільнодумного клюбу в буко- виньскім соймі. Всі присутні згодили ся присту­

пити до сего союза, гюзаяк не накладає він на своїх членів ніяких зобовязань під зглядом на- родностий. З а ціль поставлено собі: охорона економічних інтересів і социяльно-полїтичних Буковини, виборча реформа, відповідна духови часу реформа шкільництва, громад скої орґанї- зяциї, санация краєвнх фінансів, переведене ціл­

ковитого рівноуправненя краю і и. В склад пре- зидиї ввійшли: проф. др. Смаль-Стоцкий, др.

Онцюл, др. Штравхер і проф. Скедль.

— Виборчий рух на Буковині'. Онодї відбули ся збори, скликані вільнодумним виборчим коміте­

том, в Заставній при участи понад 390 людий.

Зборами проводив сов. Мєжвіньский. Наперед забрав голос проф. др. Ст. Смаль-Стоцкий і в довшій промові вказав на відраднїйші відносини на Буковині чим в Галичині, бо буковиньскі Р у ­ сини мають вибори не лиш на папери, але і на ділі. Відтак предложив яко відповідного канди­

дата в місце д-ра Гакмана, сов. Калитовского.

Дальше дідич Ж иг. Вайсґляс в гарній рускій мові вказував на те^ що Ж иди повинні іти в борбі за рівні права враз з Русинами, що кож­

дий чесний мужик може бути другом чесного Ж и д а і що оба повинні іти разом. Почім вика­

зав обширно, що др. Гакман завів покладані на него надії' і тому вважає за відповідне постави­

ти в єго місце иншого кандидата, а то сов. Ка­

литовского, котрого понирав відтак також і о.

Драчиньский. Вкінци забрав слово сам сов. Ка- литовскии, заявив, що приймає кандидатуру і буде іти вповні в згоді з «вільнодумними». На внесене уч. Омельского збори одноголосно ухва­

лили попиратп кандидатуру Калитовского. На зборах обговорювано також справу «Сїчий» і посгупованє в часі виборів. — В вижннцчім окрузі киринники висувають коне. сов. Ганїцко- го проти н. Василька; в инших округах не по­

ставлено на разі жадних контркандидатів.

— Замах на росийского царя. Оаііу Май подає нееправджену доси, а вельми сумніву вістку про замах на царя. Іменно мали в ночи з 6. на 7. с. м., в палаті в Царскім Селі, де перебуває тепер цар Микола враз з жінкою і цілим двором, відкрити дві пекольні машини. Були они сховані в скринках. Одна з машин уложена була в сали де цар уділяє авдиєнций, друга в їдальни. Ма­

шини в хвилії віднайдена були в вже руху. Мали они годинниковий механізм і час вибуху вимі- рено як-раз на сю годину, коли цар перебуває в одній або другій кімнаті. Вістка, як видно, вельми сензацийна, але треба приняти єї з ве­

ликим застереженєм, як всі взагалі відомости анґлїиских часописий про відносини в РоСиї.

— Замах на конзуля. Ільнїцкий, котрий вико­

нав онодї замах на росийского конзуля в Берні, є туренким підданим; є він по части божевіль­

ний і терпить на манію переелїдованя. Також доносять з Відня,

щ о

Ільнїцкий був там добре звісний, що не є жадним бароном, а навіть в р.

1902 був караний вязнйцею на 11 місяців за обманьство. — Стан конзуля є на разі вдоволя­

ючий і здаєгь ся, минула вже всяка небезпе­

чність.

— П. Олександер Мишуґа, звісний сьпівак, обій­

має від 1. вересня управу висшого курсу сьпіву в варшавскім музучнім товаристві.

— Цїсар зволив з приватної скарбони уділити гр.-кат. парохияльному комітетови в Монастири- сках запомоги в сумі 400 К в цїли відбудована спаленої церкви і парохияльного будинку.

— Убогий Фармер Стефан Вайтбек, котрий ж и­

ве в окресности Ґрейт Фоле в півн. Америці, перетрясав одяг иомершої жінки і на своє пре­

велике диво найшов банковий чек на 125 доля- рів. Гроші були зашиті під латкою старого ка- фтаника. Врадуваний та зацікавлений почав по­

роти всі лахп иомершої і став ся богачем. Ви­

поров з них 14 тисяч доїіярів в банкнотах і цінних паперах! Звідки жена убогого фармера взяла стільки грошей, се є тайною. Фактом ли­

ше є, що фармер не знав про майно своєї жінки

за бї житя. Найцїкавійше, що обоє бідували тяжко