Ч. 253. Львів, субота дня 10. (23.) падолиста 1907. Річник XI.
І
ч г о . ' ч т*щ »чіВО И В1Я И В?Я **<Я И И И И ДИ КДУЗРта^И Я ВО "І**,ІІИ Я ВИ >И Я И Н Я Я Й И И И И И И ВИ И И И И И И И И М И И И И И И И М ^
Передплата
■В »ТУ€ААНА« вияве*»;
в Аветрмї:
в» <вия рів. . Ж ке*.
V п.ч року . . . 10 неф МЯ чверть Чину о пер.
яг
мієйеа. . Г70 ввр.
3;. граВі.цею:
«Зляж рік . 16 рублів або 36 франків
■В и> реву 8 рублів або 18 фраяхів В в в даок е кисло по 10 сот.
.Нарвеш о т вчи і душу ша нараєш: а ие воаьмеїн а плисти і аїри не нильмгш, бо руехе о т серот і віра русжа.» — 3 Р у е л а я о в и х псальмін Ц. ІПагакевжна.
Виходить у Львеві що два крій неділь і рускях еьвят о о 1 і, год. пополудня.
Редакцію, адмінїстрацм і
•кспедицки > Руслами, під ч. 1. пл. Дембрввскегв (Хврум- щинн). Експедиції» місцева в Аґеициї Сокодовского в пасажі Гавсмаиа.
Рукописи ввертай сялпяо напопередне вистережене.—
Реклямацмї неопечатамів вільні від порти. — Оголв- піеня звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ки. а в «Надісланім. 40 в.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесеня по ЗО сот.
від стоічки
Задачі т р т о і р о я іе га зу м .
( 4 ) Минулого тижня відкр то в Та- врийскій палаті в Петербурзі нововибрану третю думу. І складом і вдачею р.жнить ся она від обиднох своїх попередниць.
Обидві перин думи були вельми говірли
ві, бундючні, сьміливі, революцийні, со- иинлїстичні і взагалі крайні живла мали там перевагу. Нова дума, зложена в трох четвертинах з правиків і октобристів, вельми присм рнїла, а опозиция може числити ледви наА одну четвертину голосів. В тих обставинах отже нацио- нальні питаня не зможуть здобути собі потрібної піддержки.
Правиця думи зложена з трех голо
вних частин. Найнебезпечнїйшу творять
»істинно русскі люди* ЗЄДИНЄНІ в »союзі русского народа*, вороги усякого кон- ституцийного устрою а горячі поклонни
ки сподіваного ними повороту самовлади, до чого они всїми способами змагають і тому радіб довести до розбитя третьої думи. Є їх около 70, так що можуть ставити опір правительству тим небезпе- чнїйший, позаяк мають, як то кажуть*
п л е ч і в двірских кругах. Они бажають обнизити значіне думи до становища д о- р а д н о г о з б о р у , а, як запевняють останні вісти, мають доволі користні ви
гляди і надії. Мінїстер-президент С т о л и п і н може тепер жалувати того, що т а к у відніс побіду при виборах. Наколи бо схоче додержати царского слова, що даної раз конституцій' (хоч би так „ку
цої") не можна вже відняти, то буде приневолений подумати про утворене пар
ламентарного о с е р е д к а зложеного з консерватистів і октобристів і тим обез- печити умірконаний поступ проти всякої насили, для переведена потрібних в дер
жаві реформ.
Ся парламентарна більшість буде мати цїху н а ц й о н а л ь н о р о с и й- с к у і д е р ж а в и о - п р а в о с л а - в н у. Вказує на се вже сам вибір X о- м я к о в а. сина відомого московского славяноф ла. президентом думи, на ко
трого упала величезна більшість голосів (371 проти 91). Замітно, що в промові після вибору президент Хомяков обни- жив уже сам становище думи в порівня
нні з попередними, зазначивши, що она обовязана підчинити ся царскій волі. Т а
ким способом но думці президента нова дума не буде мати в законодатній роботі самостійного свого погляду і волї, буде менше вартною думою, зависимою зовсім від царскої волі. Від сего погляду до
Сим побідпш !
(Письмо з Відня).
Під знаменем хреста зібрало ся в столиці Габсбурскій до 6000 людий на VI загальне віче католицке австрийске,
п р о котрого відкрите ми вже подали ко
ротку вістку.
Р .м ц ї »Руслана“ на жаль за тісні, щоби можна в них подати докладний хід всіх нарад, всі промови і реферати.
Обговорювано там найріжнїйші і найжи- зненїйші нитаня, які доторкують ся люд- ского житя і розвитку, з виїмкою полі
тичних справ. Обговорювано не лише духовні справи, але велику бачність звернено на шкільне виховане, почавши від народної і середної школи, а скін
чивши на університеті. Крім того пору
шено чимало суспільних і народо-госно- дарских питань.
Гіодвигнене седяньства, робітників, рукодільників, зєдинене женщин грома- дянької, суспільної і культурної праці, і багато инійих подібних справ були пред
метом нарад і на загальних зборах і в поодиноких відділах. А все те під зна
менем хреста, на основі християньскій.
бажаня істинно-русских, щоби дума була лише д о р а д н и к тілом, невеличкий крок.
Так само розвіяв президент всі мрії представників ідеї самоуправи (автономії) і дав рішучу відправу всім змаганям представників неросийских народностий скоїм знаменним висловом про „велику, єдину, неділиму Росию“. Отже змаганя представників Польщі*. Кавказу і України до самоуправного устрою тих країв, що підняли ся в обидвох попередних думах, після такої рішучої заяви президента, не мають виглядів на здійснене.
А крім того дожидають важні зад а
чі конечної полагоди в думі. X л ї б о - р о б с к а реформа, порушувана вже в попередних думах, реформа місцевої у- гірави, поправа війска і фльоти, віднова і подвигненє шкільництва, зелїзниць — все те вимагає пильної і щирої роботи.
Недорода в Росиї зрозить страшним го лодом, в ріжних сторонах держави панує внутрішний розлад і непевність житя і майна. Так..м способам дожидають пред
ставників у третій думі вельми пекучі і далекосяглі задачі і колиб дума хоч ча
стину сего полагодила, прислужилаб ся державі і народам. Але чи Суде мати до того потрібну снагу, свободу і спромож
ність, виявить ся в найблизшій будучинї.
Сі наради подали не лише багато цікавих і поучних предметів, але були заразом оглядом дотеперішпої роботи, о- глядом орґанїзациї і зединеня сил на християньскій основі. Отут можна було наглядно переконати ся, що зможе о- сягнути розумно обдумана робота, які не
звичайні успіхи можна здобути, наколи поступає ся після певного наперед обду
маного пляну. Прислухуюч'и ся і пригля
даючи нсему тому, одушевляли ся і з а грівали участники сего віча до дальших змагань, набирали несхитної віри, що справдять ся слова: сим побідиш, що із знаменем хреста дійдемо конечно до красш ої будучими. Можна отже лише ж а лувати, що так мало бачили ми учасни
ків Русинів, котрим як раз треба учити ся, як инші культурні народи ведуть ор- ґанїчну роботу, як колотого за х о д я ть с я і яким способом здобувають такі успіхи.
В тім саме наша народна хиба, що ми все глядимо з нашого тісного віконця, що тратимо багато сили і змагань на всілякі проби, коли тимчасом инші вже те випробували і обдумали пригідні спо
соби. '
Отже щоби хоч в дрібній части на
шій суснільности подати образ сих чо- тиродневних поважних нарад, наведемо в дальших письмах хоч короткий зміст важнїйпіих рефератів і порушених там гадок, бо гадка гадку родить, чей і на
ша руска суспільність покористує ся до- сьвідом инших культурних народів і о- берне се в користь свого народу.
Р а б и .
Чим раз настій те відзиває ся на шпальтах европейскої преси могучий го
лос великого Бєрнзона, з якого літера
турних твооів пробиває ся високе стрем- лїнє »все в гору і в гору*, »чим раз вис
іле й виспіє*, »до ськітла*, »до правди*,
>до свободи!*
З літературного поля переніс Бєрн- зон ті самі величні кличі на публіцисти
чну ниву, виступаючи в обороні орав Русинів і поневолених народів на Угор
щині. Русини всіх відтіняй приняли статні Бєрнзона з ширим вдоволенєм, за те по
сипали ся п д єго адресою глумливі ста
тні з польского табору, малорічеві, але їдкі, в яких автори старали ся виказати, що Русинам не діє ся ніяка кривда, що они »бл годеньствують* на всіх полях, ситі і заспокоєні у своїх национальних потребах. Та, здаєсь, сї статні, навіть са
мих авторів не мусїли вдоволяти;— они
почували, що правда не по їх стороні,
що рахунки між Поляками та Русинами
не вирівнані, що Бєрнзон порушив в е-
2
вропейскій пресі питане болюче, яке По
ляки повинні старатись поладнати хотьби на те, щоби не давати в руки оружия против себе Прусам і Росиї, де Поляки напружують своїх сил в боротьбі о єст- воване.
Статиї Бернзона против гнету нема- дярских народів на Угорщині відбились рівнож сильним гомоном в Ечропі. З а скреготіли зубами Мадяри і місто річевих аргументів піднесли против Бернзона по
гану лайку, що мала на цїли обдерти єго зі слави, понизити в очах культурного сьвіта. А сю лайку повтаряла знов з а любки нольска преса, думаючи, що в сей сиосіб зідре з голови Бернзона лавровий вінець, здобутий літературною творчостию та високими ідеями, які з кождого, хоть
би найдрібнїйшого оповідана проби
вають ся.
Але все те ще людске і зрозуміле.
Бернзон виступив против верховлади Поляків і Мадярів над иншими народа
ми — а нема нічого тяжілого, як позбу- ти ся власти. Тяжко приходить ся тра
тити власть одиницям, ще тяжпіе наро
дам. Тому зрозумілі для нас сі оклики обурена Поляків і Мадярів против Берн
зона, що неінтересований, з чистої людя- ности, сьмів проголосити протест против панованя одного народу над другим.
Однак незрозумілим буде для нас виступ словацких » ЗІоуепзкусЬ М оуіп * против Берзона, що сьмів виступити про
тив гнету Мадярів над Славянами на У- горщинї, а специяльно над Словаками.
Ми читали нераз в словацких часописах і реґестрували, як Мадяри карали сло
вацких патриотів, письменників тяжкою, нераз кількалїтною вязницею. Щ е неда
вно упало кільканайцять словацких трупів в Чернові... Чи все те забули »81 оуєп - зку Іїоуіпу?* В них читаємо:
»На Угорщині ніхто не відбирає Сло
вакам їх матірної мови, чого найліпшим доказом, що вони задержали еї протягом тисячки літ. Колиб міродайні чинники на Угорщині в дїйсности вели »сей промисл на велику скалю «, про що говорить Б ер н зон і з напруженим всіх сил забрали ся до мадяризована народности, тоді язи кові квестиї змінили би ся протягом о- дного столїтя а пан Бернзон не мав би нагоди, пописуватись обороною словацкої
справне.
«Ми не бажаємо, нічого иншого, як лише єдности і братерства і згоди між мадярскими співгорожанами*.
„Ви, пане Бернзон, повинні би знати, що саме ваші, ческі дорадники запуска
ють свої еїти на Славянщинї, а Словаки сами від себе старають ся сі еїти розір вати, бо не мають найменшої охоти до
зволити себе зчехізовати. Не віримо в безкористну оборону Чехів і тому боїмо ся їх навязливости. Сего, ви, пане Берн
зон, не знаєте, бо про се не скажуть вам ваші ческі приятелі. А однак ви висту
паєте строгим критиком в виду опінїї цілого сьвіта. Коли ви вже рішили ся станути в ряді ворогів Угорщини, то не перекручуйте принайменше фактів і не зраджуйте ся на кождім кроці, що за всяку ціну хочете докучити Мадярам. Се може вам, як поетови, лошкодити*.
Кождий, що прочитає сю статийку, писану Словаком, уявить собі, що на У- горщинї все в порядку, що Словаки до
були там свої права, що відносини між М адярами і Словаками ідеальні, що лише без потреби встромлюють сюди свій ніс Чехи, які хотять Словаків, під оглядом мови ідентичних з Чехами, зчехізовати, і розбити сю чудову гармонію, яка за панувала між Мадярами і Словаками.
Я кеж се сумне! Нехай судять і том
лять ся по мадярских вязницях словацкі натриоти, нехай падають від мадярских куль словацкі трупи, ми Словаки, пишуть
»81оуепзку їіГоуіпу*— не бажаємо нічого
иншого, як лише єдности, братерства і згоди між мадярскими співгорожанами*.
Забули однак »81оуеп§ку Хоуіпу*, що єдність, братерство і згода можливі лише між рівними, а не між володарями і ра
бами. І нехай не дивують ся раби, як володарі за оказуване їм рабство висма- гають рабів батогами. Тільки »81оуепзкуш Х оуіпаш !«
А воли »81 о \ уо роїзкіе* нередруко- вало статийку >81 оуєп зкусії Х оуіп », щ о
би досКутити Бернзонови— то минуло ся з цїлию, бо в тім самім числі помістило оно статию »2а8СІапко\уа ро1Нука«, в якій виказує, що теперішня політика Мадярів, що має на цїли гноблене Хорватів, ви
кличе против Угорщини богато поважних ворогів на Балканї. А за сю статию, за сю пересторогу під адресою Угорщини, видруковану в »8 іо \ у - і роїзкім * міг би Бернзон віпехпольскому орґанови бути дуже вдячним. Добре було би також, якби
»8 іо \ уо роїзкіе* затямило собі, що нена
висть, яку вшехпольский табор своєю
„гайсіапкоту-ою роїііук-ою* ширить против Русинів, викличе також поважних воро
гів, та може наразити польский народ на діймаючі страти поза межами Галичини.
Правна поміч.
(Дальше)
Парцеляциї, які множать ся в нашім краю, ведені часто нефаховими людьми або спекулянтами, що мають на цїли тілько власне збогаченє, вимагають рів
нож сумлінних і зичливих для нашого народу дорадників, бо парцелюючі одні через неоглядність, а другі з жадоби зи ску, думають тілько о тім, щоби взяти задатки, але ані їм в голові сплачувати з тих задатків банкові довги і віддати селянам ґрунти чисті від довгу, так як они їх в добрій вірі купили. І ту треба селянинови сумлінного адвоката, який мав би цивільну відвагу не позволити на єго кривду і попровадити справу так, щоби селянин ґрунту не переплатив і о- держав се, що купив, гіпотечно виділене і чисте від довгів. Вкінци і в справах строго робітничих, поміч сумлінного реч
ника в ІІ-гій інстанциї, в наслідок відкли
ків від вироків промислових судів мав велике социяльне значіне, бо в першій інстанциї адвокати виключені правом від заступництва в промислових судах.
Моральне і економічне значіне че
сного правного заступництва в величезне.
На кождім кроці може чесний адвокат оказати ся приятелем, дорадником, опі
куном, а нечесний може стати причиною руїни. Щ о більше, належита орґанїзация правного заступництва для біднїйших кляс є перворядним питанем для нашого краю і хоч нині галицка людність більше осьвічена, чим давнїйше се питане не перестало бути й дальш е пекучим. Коли мимо того бго доси в тій формі не пору
шено, то стало ся се для уникненя пев
них, неузасаднених впрочім дражливих справ, або через хибне розуміне, що ви
творене ідеального стану речників, дбаю
чих тільки о публичну користь, а не о власну, а заразом взбуджене у людности такої степени довіря до правних заступ
ників, щоби не робила без них ні одно
го кроку, належить до тих суспільних казок, які можуть здійснити ся хиба в Утопії Моруса, або в державі Сонця Кам- панеллї, але не на нашім старім ґльобі.
Тимчасом річ не видає ся ані зовсім так тяжкою до здїйсненя, ані так дачекою.
Коли ходить о те, щоби адвокат вів тілько слушні справи, стремів до пого
джена сторін, витолкував сторонам веде
не сумнївих справ, а вкінци підіймав ся заступництва скілько можна без задатків,
то мусить мати таких клієнтів багато, мусить знати, що довіре одних залежить від переведена справи другим, що всі разом становлять єго клїєнтелю, тоді єго інтерес буде стояв заодно з публичним інтересом.
Доки адвокат має нечисленних клі
єнтів селян, а сам находить ся в прикрім материяльнім положеню, повстає колїзия між власним інтересом, а почутєм публич- них обовязків, колїзия неминуча, якої офірою стає селянин бодай о тілько, що веде непотрібний процес, або що до ви- .слїду некорисний в відношеню до видат
ків, які потягає за собою. Адвокат має формально рацию, бо веде процес, на жадане і з порученя клієнта — не від
раджує єму процесу, бо з чогож би жив
— але селянин марнує свої дрібні засо
би на непродуктивні цїли, а з ним разом убож є і тратить ціла суспільність.
Усунене того сумного стану річи мо
же наступити тільки в дорозі орґанїзациї правного заступництва на великі розміри.
Такі громадні заступництва істнували вже в Кракові передовсім в ж ночих ка- толицких товариствах, а іменно при то
варистві робітниць з фабрики циґар під покровом св. Йосифа, при товаристві швачок під покровом св. Антонів і при товаристві слуг імени св. Зити, пізнїйше при їР гзу іаіп іасії кгако\У8кісЬ«, а немен- ше при союзі робітничих социнлістичних товариств. В тім союзі переведено послі
довно слушну засаду винагороди адвока
та. О скілько мені відомо, ту винагоро
джує ся адвоката з публичних фондів і полишає ся єму надто судові, кошти. То
го при католицких товариствах не було;
діяльність адвокатів була тут виключно філянтропійна: може бути, длятого менше розвинула ся. В кождім разі ограничила ся она тільки до членів певних товариств, підчас коли правне заступництво, зорґа- нїзоване социялїстичною партиєю, відно
сить ся до всіх заводів, так, що обіймав ширші круги суспільности.
(Конець буде).
Вісти з рос. держ. думи.
Під проводом київского депутата А- таназевича, депутати-сьвященики обмірко
вували питане про орґанїзацию народно- православної ґрупи, яка матиме на меті боротьбу проти позбавленя духовеньства церковних наділів. Сподївають ся притя
гнути в ґрупу і правих селян. Тактика буде спільна з «союзниками*.
З а предеїдателя «польского кола*
вибрано Дмовского, за предеїдателя з а хідних Поляків — виленьского деп. Монт- віля. Обидві ґрупи будуть виступати со лідарно.
Митрополит Антонїй на приемі сьвя- щеників депутатів, закликав їх зеднати ся у фракцию під управою еп. Евлогія і попережав їх, щоб вони не йшли слідом за Огневим та Тіхвиньским.
В думі внесено ЗО нових та 80 ста
рих законопроектів. Серед них нема ні одного великого законопроекта. З числа внесених в другу думу нема проектів ре
форми місцевого суду, самоурядованя, виключних становищ.
Еоконцев вніс в думі проект про податок на прибуток, вироблений окто- бристами.
В склад поступової ґр^пи війшло 20 депутатів; сподївають ся, що ще 20 всту
плять. Предсїдателем вибрано мирнообно- вленця бфремова.
Орґанїзуюєть ся козацка фракция.
Сподївають ся, що заеїданя думи
протягнуть ся до 18. грудня (ст. ст.), а
потім буде перерив на різдвяні сьвятки
на один місяць. На масляницї буде пе-
з р е р и в на т и ж д е н ь . В еликодні ф е р и ї б у
д уть тягти ся три тиж ні. Т е п е р іш н я се- си я скінчить ся в початку ч ер в н я, а п о
тім б уде п ерери в н а літні ф ери і на 4 м ісяц і.
О ктоб ри сти скл али під редакцивю П л евак а текст всеп ідд ан ої ад реси . В а- д р е с ї го во р и ть ся, щ о д ум а д батим е про зд ій сн ен е осн ов м ан іф еста 17. ж овтн я, д ум аю чи , щ о сим д у м а виконає волю ц а ря. Д ум а сн о д ів ае ся своєю д їял ьн о с тю цілком знищ ити а н ар х ію , я к а ох о п и л а к р а їн у : д ум а д ум ає (текст т е л є ґр а м и з П етер б у р га — Р ед . Русл.), щ о з а д л я б л а г а Р о си ї потрібно поп еред з а все п о л і
пш ити еко н о м іч н е стан ови щ е країни та заб езп еч и ти їй той мінімум п ол ітичних свпбід, при яком у тільки і м огти ме п р а вильно розви вати ся д е р ж а в а . Н а кінці а д р е с и говори ть с я ( щ о д у м а всім а с и лам и б уд е д о п о м а га ти до зм іц н е н а з в я з к ів м іж царем та народом .
Ф р а к ц и я кон-дем окр. п о стан ови л а на м ісце с та р ш о го пом ічника с е к р ет а р я ви ставити М а к л ак о в а ; д л я об м ір к о ван я сего п итана ск л и к ає ся з а г а л ь н е зібран е о- позиниї.
П о л ь с к е коло не я в и л о ся дем он- страцийво на 1 за с їд а н ю дум и, а на д р у ге п ри б уло на д о м а га н є кон-дем ократів.
Н а 6. с. м. (ст. ст.) Л ьвов скл и кав т а к зв а н и х п оступовців. Н а с е з а с їд а н є м ал о прибути 5 0 д еп утатів, які від кололи ся в л іво від октобристів.
6. с. м. п р ези д и я дум и прийм ила п р ед ставн и ків б ю р а преси.
Н о в и н к и .
— Календар. В с у б о т у : руско-кат.: Ера- ста, Ореста; римо-кат.: Климента. — В н е- д ї л ю : руско-кат.: Міни, Віктора; римо-кат.:
Івана під Хрест.
— Ексцел. Преосьв. Епископ Чехович повер
нув з Відня дня 20. с. м. вечером.
— ЗКалущини. При доповняючих виборах до повіт, ради в Калуїни на місце бл. п. Ко- ритовского вибрано 132 голосами лікаря д-ра Куровця. Кацапский кандидат судия Доро- жиньский дістав всего 46 голосів мимо ш а
леної аґітациї. Сей вислїд виборів в погромом кацапства в Калущинї.
— Позички для рентових осель. Краева ко- місия для рентових осель на онодїшнім засї
даню признала 1,074.950 К позички для утво
рена 102 рентових осель в отсих повітах З б а раж 9 позичок в квоті 125.350 К, Скалат 10 поз. 157.000 К, Тернопіль 2 поз. 24 000 К, Те- ребовля 3 поз. 152.000 К, Гусятин 1 поз. 9.000 К, Косів 1 поз. 4.500 К, Борщів 1 поз. 30.000 К, Снятин 3 ноз. 13.000 К, Бучач 1 поз.
20.000 К, Калуш 1 поз. 5.000 К, Зборів 5 поз.
27.800 К, Камінка 5 поз. 44.500 К, Ж овква 2 поз. 10.900 К, Рава руска 5 ноз. 26.100 К, Львів 10 поз. 70.000 К, Городок 1 поз. 4.500 К, Рудчп 2 поз. 14.000 К, Бібрка 8 поз. 52.600 К, Переворск 2 поз. 13.800 К, Сянок 5 поз.
39.900 К, Ліско 2 поз. 4.000 К, Коросно 1 поз.
4.000, Березів 7 поз. 56.700 К, Грибів 1 поз.
12.000 К, Н Сапч 3 н. 37.300 К, Ліманова 4 п. 33.000 К, II. Торг 3 п. 19.500 К, Вадовицї 2 п. 18.000 К і Бжеско 2 п. 49.500 К,
— Про сокільский попис в Бережанах з дня 3. с. м. пишуть нам: При звуках музики під
носить ся куртина і в такт сокільского марша входять на естраду маленькі хлопці, питомцї
„Селяньскої бурси". Роблять вільні вправи і виконують так справно та гарно, що приятно дивити ся. Опісля грає фортенян, а при його акомпанїяментї пливуть щирі звуки фрагменту Луцького (деклямаш ія д Коковського) і „чара
ми спливають в зболілі людскі груди®... Потім членські вправи тягарками і піраміди, гарна гра на фортепянї п. І. Навроцької, друга де- клямация п. О. Цурковської і живий образ — апотеоза вільної України Отеє програма, яка заповнила пописовий вечір нашого „Сокола"
— товариства будь що будь симиатичного.
Біда лиш. що наша публика воліє обертати ся зі своїми еимнатиями до польського »Соко- ла<, або до каварень і кнайп, а навіть агіту
вати за бойкотованем понису. Воно справді
»(1е ^изііЬиз поп еі сіізриипііите, але ґусти тих панів якісь дуже-дуже '— нецікаві. Гіст.ь
— Про болгарсиий університет в С
офіїмі
стить Киг. 1\у. звідтам допись, в якій явтор
— видко оден з Поляків, які обняли там к а- тедри — чванить ся, що студенти дуже при
хильно відносять ся до новопокликаних про
фесорів. Перший виклад проф. Пайґерта (з Галичини) онлескувано. Донисуватель зазначув, що за кілька днів має прибути др. Зобків з Загреба, покликаний на катедру цивільного права. Автор дописи розминає ся тут з прав
дою, бо для проф. Зобкова обіцяна катедра цивільного права з рускою викладовою мовою у Львові представляє більшу вартість, чим го
това катедра в Софії.
— В справі страйку в перемискій рускій ґімназиї, котрий — як звісно — скінчив ся в суботу в той спосіб, що ученики перепро
сили проф. Крушельницкого, пишуть до „Діла":
Так щасливе закінчене справи треба завдячи
ти слідчій комісиї, котра довела до того, що ученики признали в часі слідства свою похиб
ку. З тою хвилею слідство перервано і страй
карям дано нагоду перепрошенєм стерти свою виву. На повне признане заслугує поведене інспектора Майхровича, що одержав від на
місника мандат розвязати клясу, а на випадок загального страйку цілу висшу ґімназию. Інсп.
Майхрович з тим не спішив ся, полишаючи комісиї свободу урядована. При акті перепро
син виголосив до молодїжи дуже сердечну промову, в якій зазначив, що особливо моло- дїж руска, маю ча так мало своїх шкіл, повин
на відносити ся до них з пошаною, бо вони дають їй просьвіту в рідній мові.
— Сегорічна зима — як заповідають мете- орольоґи — має бути дуже остра. Бідним лю
дям дасть ся она в знаки, бо паливо вже тепер дороге, а ще може кодорожіти.
— Будівляний крах. Недостаток готівки дає ся вже сильно відчувати в промисловім і тор
говельнім сьвітку у Львові. На днях оголосив банкротство будівничий підприємець інжінєр Бронислав Бавер. Довги виносять 800.900 К, актива 700.000 К. П. Бавер вже від 20 лїт є будівничим у Львові.
— „Не тіш СЯ вріже..." „Ґалїчанїн" зазначув, що „украинство вч> Тернопольїципй не им'Ьегь почвьі а прозябаеге талько по закону инерціи и благодаря безд"Ьйствію „твердьіхт," альтру- тенскихт, патріотові»". Може на доказ сего наведе московский орґан число голосів, поверх 8.000, які дістав народовець др. Голубович при останних виборах, супроти кацапского канди
дата Кульматицкого з півтора тисячки голо
сів? Рацість »Ґалїчанїна« є отже дуже перед
часна!
— Еміґрация до Нїкараґуї. По інформациям міністерства внутр. справ має ся небавом р о з
почати агітация за еміґрациєю до Нїкараґуї в середущій Америці. Сторони призначені для поселенців невідомі є зовсім австр. правитель- ству. Звісно за те, що Нїкараґуа лежить в го
рячій полосі, а єї підсонє є убійче для Евро- пейця. Задля недостатку комунїкацийних се
редників годі там поселенцеви звертати ся з жалобами до свого консули. Супроти тих вже обставин належить як найострійше поборюва
ти еміґрацию до Нїкараґуї.
— З тов-а »СЇЧ« у Відни. На заг. зборах дня 15. с. м. вибрано такий виділ: Микола Галу- щиньский, ст. прав, голова; Микола Чайків- ский, ст. філ., містоголова; Михайло Зацерков- ний, ст. аґрон., писар; Володимир Коновалець, ст. мед., касиєр; Сьвятослав Кміцикевич, ст.
філ., бібліотекар; заступниками ви ділових:
Іван Цянка, ст. прав і Роман Яхно, ст. техн.
Иатершї іо історії з к и Годив з Буковвпііями.
Ч. 81.
Лист Олекс. Баронського до Із. Воробкевича.
Цвітня неділя (1868), Шляхтинці.
Братіку рідний, друже мій єдиний!
Не мало то наші, Батько-Словутиця по
ніс!, води у синє море, якт» я до Тебе озивав
ся, Сердешній мій друже. Ти може й забувч», що мавші», хочт» не на чужині, а все таки у далекій сторононьці прихильного та щирого друга, або й гадаєшт», думавші», дарма, що вінт» другомт» моім'ь взиваєця, а й словом!»
мене не потішить, не розважить у моій журбі та печалі. Ні, Братіку рідний, не забувч, и ніколи не забуде Тебе Твій щирий друге» Оле
кса и при лихій годині, колиб'ь вона Тебе не дай того Боже и постигла.
Зачуваю я, хочч» Ти мині вже давно не писавч», що ти побиваесся та сумуєшч»! Не роби того, друже мій єдиний — не гніви Бога милосердного. Нічого Тобі побиватись! Якч»
бим'ь бачив!,, якч» то Тебе обступили діточки
малі Твоі сердешні З!» любимт»
ДИТИНЯЧИМ!»усміхомч, на лици, а батько іхт» сидить пону
рившись. Та й вони сердешні, вбачивши, що Тато іх*ь любий сумує й собі нехотя задума
лись та засумували. И я пишучи оце задумав
ся, чогобт» то єму й сумувати... Послав!» Б оге діточок!, на радість, та тільки що дорога ж і
ночка, сердешна подруга недужа. Не журись тимч», братіку, та не побивайся. Не одно лихо посилає нашч» Господь, щоб!» насч> испитати, направити, намт, пораду та науку дати... Не треба про те побиватись!... Лихо прийшло, то й минетця,
ХОЧ!»не такт» скоро, ЯК!» прийш
ло. Давч» Тобі Господь щедрий и душу пра
ведну и серце горяче и розум'ь не аби який, та ще й талант, надт, талантами. Придбав!»
Ти, братіку, собі та діточкам!» на втіху оттихт»
думовт» та пісенект» усяких!,, а рідній Украіні ажт» веселіше стало, що має такого сина!
Не теряти бт> Тобі, друже, часу на жур
бі, нехай ті журятця, що женятця, а Ти живи намт» на славу и ходи по стопамь заповідей нашоі безталанноі матери Украіни. Втішай іі дальше Твоїми щирими піспями, учи наст» ку
ди намт, и як'ь намт, жити безталанним!, си
ротам!» у таке лютеє времт,я! На Тебе наша надія и Тобі є коло чого потрудитись. Отт»
читай та прийми ласкаво щирі слова нашого єдиного любого Юрия Горденчука, що ту ге Тобі посилаю, а будуть сі слова печатані у 14-му числі Правди. Прийми сі щирі слова и приголуби до Твого горячого серденька.
Я вже відт, двохт, неділь прибуваю у моіхт» Родичів. Вихиливсь я за для рекрутациі сюда, лишивши Правду на мого друга Ж еле- хівського Евгения. Приїхавши домів розгово
ривсь Я
3 !» МОІМ'Ьсідоголовимт, Батькомт, и про инші діла — и про Правду. Натішився не троха мій Батько, читаючи Твого А м б р о - з и я , та ще не одному, що й не чув про ІІра- вду, его прочитував'ь. Втіха велика моєму Батькові, що я маю такого славного друга на далекій сторонці. Батько мій освідчає Тобі, ни
зенький поклінт, и просить запомагати нашу убогу сповесну ниву.
Не брешу, але правду кажу, Амброзий удостоівся загального признаня. Мій Батько має такого жт> дяка — се вірний портреге Амброзия, тільки що ему допіро зі, ЗО кілька
ЛІТ!»
тепер!».
Стенант» Карпенко, український артист!»
в!» Динабургу (ст. котрим!» я переписуюсь) пе
редає Тобі теж!» низкий поклінт,, перечитавши Амброзия. Я ему заславт, сі 3 числа Правди Ігапсо.
Працюй та пиши на втіху нашій Русі, а собі на вічну славу, а не журись и не поби
вайся, тільки Богові молись, щоб!» відвідвер*
нув!» Тебе лихо!
(Дальше буде).
— 4 —
чи
— Бурмістр ларохом. Як К и їїи г к а т р і в Ні
меччині' був богатий в характеристичні подро
биці, таке саме можна сказати про теперіпіну боротьбу против церкви у Франциї. Що там е все можливе, на се най послужить слідую
чий приклад: Недавно помер в Опз-еп-Вгау над Оізе член громадскої ради. А що покій
ний перед смертию приняв св. Тайни і надто ще виразно заж адав був церковного похорону, а п. мер недавно був вигнав пароха, тож знайди собі тут раду! Та п. мер не дуже тим за курив ся. Через три дні, після звичаю казав він дзвонити в дзвони. В день похорону удав ся він, окружений огневою сторожию, музикою і радою громадскою, в торжествен- нім поході до дому помертого і забрав тіло небіщика, яке при звуках жалібного маршу занесено до магістрату. Тут мав п. мер ба
нальну промову, відтак рушив похоронний по хід до церкви, де на середині хору поставлено трумпу. Наоколо заняли місце панове радні, а в середині пан бурмістр. Цілий апарат по
хоронний, яким зараджувала церков, винесено насильно з закристиї і в поспіху уставлено.
А що сеї наруги було за мало, тому на ж а
дане «сторожа справедливости» виступив спі
вак і так довго співав похоронне богослужене, аж захрип. Пан мер старав ся всїми силами бути при тім побожним, — Не хоче ся вірити, коли таке читаємо в „Мопііеиг сіє ГОізе". Су
дити про релїґійні річи беруть ся нині всі, хоч деякі на тім зовсім не розуміють с», але приписувати собі права сьвящ еника—пароха, ругати ся з католицкоі Церкви в єї власнім Божім домі, і то під покришкою власти, се міг вчинити лиш найпослушнїйший слуга те- перішного француского маооньского ряду.
— Дрібні вісти. П. Василь Гарасимчук зло
жив у львівскім університеті професорский ісіїит з історичної ґруни. — Акад. тов-о „Сїч“
у Львові спровадило ся до нового льокалю при ул. Кохановского ч. Ід. — Ректором чер- новецкого університету вибрано на сей шкіль
ний рік о. д-ра Евгена Козака, професора цер- ковно-славяньского язика. — У француско- румуньскім банку в Браілї відкрито грубе спроневірене випушенем фалшованих чеків.
Видалено цілий банковий персонал.
Оповістки.
— Репертуар руского театру в Станиславові.
(Саля Тов. ім. Монюшка. Початок 7 4/2 вечер).
В суботу дня 23. с. м. „Барон циганів"
оперета в 3 діях Стравса. Гостинний виступ пні Ф. Лопатиньскої, співачки львівского театру.
В неділю дня 24. с. м. „Ой не ходи Гри
цю та на вечерниці" народний образ ві спі
вами і танцями в 5 діях М. Старицкого.
Ві второк дня 26. с. м. „Фавст" опера в 5 діях а 6 відслонах Ґунода. Гостинний ви ступ п. А. Гаека, тенора львівского театру.
В четвер дня 28. с. м. >Павло Полуботок»
історична траґедия в 5 діях Барвіньского.
— Театр аматорів „Сокола» у Львові (ул.
Гуска 20) В неділю дня 24 с. м. >С в а т а н н я н а Г о н ч а р і в н і " комедия в 3 діях зі спі
вами і танцями Квітки-Основяненка. Початок о 7. год. Ціни мі< ць: крісла по 80 с, 1 К і
І -20 К, стоячі місця по 40 і 50 с.
— Відчит в Бережинах В неділю 24. с. м.
о год.'8 вечером відбуде ся заходом тов-а
„Ж іноча Громада» в Бережанах відчит д.
Франца Коковскоґо на тему „Геволюпия в су
часній україньскій белетристиці". По відчитї товарискі забави. Дохід призначений на з а купи" одежи
ДЛЯ у б " Г О Їшкільної м олодїж и--- Н. Чайківска, голова, В . Цурковска, секре
тарка.
— Читальня >Просьвіти< в Надвірній устро- ює в неділю, дня 24. е. м. в ратуїлевій салі о год. 7 і/, вечером аматорске представлене
„Сербина" драми Карпенка Карого.
— Тов о руск. рем. „Зоря" у Львові уряджує останві сих мясниць вечерниці з танцями в суб ту 23. с м. в своїх кімнатах при ул.
Краківскій 17. Початок о 9. год. вечер. — Комітет.
Посмертні Т оповістки.
— 0. Семен Лонцкий, виел. парох Зубкова, сокальского деканату, упокоїв ся по довшій недузі дня 20. с. м. в домі свого зятя о. Ка- линьского в Волицї комаревій, в 71. році жи- тя, а в 45. р. сьвященьства. В. є. п.!
— Мария Левицка, вдова по сьвященику, у- покоїла ся у Львові дня 18. с. м. в 73. році житя. В. їй п.!
Телеграми
з дня 22. падолиста.
Відень. Угор. президент міністрів др. Ве- керле був вчера у цісаря в Шенбрунї на при
ватнім послуханю.
Відень. Цісар приняв димісию мін. ґр.
Дзедушицкого, а іменоване міністром для Га личини Давида Абрагамовича має появити ся
В СИХ ДНЯХ В \У іЄ П Є Г
Т ї".
Відень. На вчер. заеїданю лєґітимацийної комісиї пос. Вітик (соц. дем.) предложі.в ре
ферат про вибір иос. ґр. Дзедушицкого і на основі протесту проти того виб< ру і своїх до
ходжень поставив внесене на уневажненє ви
бору. По довшій дискусиї принято внесеня, аби що до подій, заключених в рефераті за ряджено урядове слідство, та поручено слід
ство позагалицким судам. Геф ерат разо і з доходженями має ся виложити на 14 днів, а- би члени комісиї могли познайомити ся з его змістом.
Відень Віцепрезесами польского кола ви
брано ґр. Дзедушицкого І им а Сьвертню ІІ-им. Місця ІИ-ого віцепрезеса не обс джено (лишено его мабудь для людовцїв).
НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ
Г о т е л ь , р е с т а в р а ц и я і к а р я р н я — р іг ул. С и к с ту с к о ї і К о сц ю ш к а у Л ьвові.
Приїхали дня 21. падолиста: о. Король з Саранчуків, Гаранюкова з Осталович, др. Гар- матїй з Солотвинв, Слойдова з Кракова, о.
Глодзїньский з Рудої, др. Хотинецкий з Сам- бора, др. Скварко з Мостиек, о. Величко з Гипяя, др. Л. Кульчицкий з Коломиї, Дом- бровский з Бернадівки, Веґнер з Льондона.
Весь дох>д на церкви і бурси!
Склад товарів церковних
„ Д О С Т А В А "
товариство зареєстроване з обмеженою порукою в Станиславові ул. 3. Мая ч. 4 . поручає в великім виборі
фєлони, хоругви, чаші, крести, ліхтарі, пауки,-лям и до вічного сьвітла цьвіти, образи, сьвічки оіцадности, сьвітло воскове, вівтарі процесіональні, рами, книги і друки церковні. Все в найдобірнїйш й якости, найкрасшім викінченю, а ціни дешевші як всюди. Принимає ся до золоченя в огни чаші і всяку утвар до направи в власних ро
бітнях бронзівничій і кравецкій.
На жадане висилаємо прібки, цінники та готові фєлони до вибору.
Численні признаня Впр. Духовеньства із всіх трох Епарх,й за солідний товар і дешеву ціну доказують, що „Достава" справді може вдоволити всяким вимогам.
II. В і д д і л .
'клад паперу, зошитів, друків шкільних всяких приборів шкільних і канцелярийних
для шкіл дешевше як всюди
-Іаси огнетрев лі з 15°/0 онустом, машини до шитя на сплату, машини рільничі, штучні навози
іпоручає
„ Д о с т а в а “
в Станиславов: ул. 3. Май ч. 4 . Впиеове 2 К, уділ 10 К. Від вкладок
платимо 6°/0. (2—6) ’
Видає і відповідає за редакцию Семен Ґорук.
С о їо з з е и т
в пасажи Гермаиів
при ул. Соняшній у Львові.
Нева сензацийна програма.
в і д 16. д о ЗО. п а д о л и с т а 1 9 0 7.
Щоденно о год. 8. вечер представлене.
В неділі і сьвята 2 представлена о 4. год по- пол. і о 8. год. вечером. Що пятницї НідН І_Ие представлене. Білети вчаснїйше можна набу
ти в конторі Пльона при ул. Кароля Людви- ка ч. 5.
„Псалтиря розширена “
в дусі християньскої молптви і пр для ужитку церков, і молитвенного, норучена всїми трома Ординариятами — В оправі 4 кор., брошуро
вана 3 кор. 50 сот Висилає за попередним присланєм грошин, або послїплатою: А. С л ю - с а р ч у к , парох Рунґури, н. Пече ожин.
■>»/• Чг -ь- Чг Чл Чг Чг Чг Чг Чл Чг Чг Чл Ч<- Чг Чг
За певну і добру льокацию &
поручає.мо: £ т
і ’/ї’/, ЛИСТИ гіпотечні 4% листи гіпотечні
•5°/0 листи гіпотечні преміовані
4п/0 листи Товариства кредитового '• т
земекого « 4
4",'О 1 '+'!■!,>!о листи В,.нку краевого ->;4
4 °0 позичку краеву Уц
4% обліґациї вроиінацийиі і всілякі ренти державні »
Ті папери продаємо і купуємо по 7»^
найточнїйшім курсі деннім. 8 +
Контора виміни
ц к. упр. гал. акц. я#
Б А Н К У І
ГІПОТЄЧНОГО. й*
Розклад зелїзничих поїздів важний від 1. мая 1907.
До Львова
приходять 3
р а н оп ер ед пол
ПО
пол. веч ер В
ночи
К р а к о в а 5 6 0 8 55 130 6-25 9-50
К р а к о в а 7-2з й-45 — 8 4 0 2 31
Р я ш е в а — — 1-Ю — __
П ідволочи ек 7.20 12 00 216 5-40 10 3 0
Ч е р н о в е ц ь 8 05 — 2 25
—
9-ОїЧ е р н о в е ц ь —
—
3 5 — 12 20С т ан и сл а в о в а 5 ’55 — — — —
К о л о м и ї, — 1 0 0 5 __ — __
С тр я 7 2 9 11 5 0 3-51 ' — 10 50
И у сто м и т 7-29 11- 0 3 51 9 4 ЛІ 1 150
С ам б о р а 8 0 0 Ю-30 1 55 9 20
Лю бі я 8 0 0 10 30 1 5 5 9-20 11 504
Р а в и р у с к о ї 7-Ю 1 2 4 0 4--0 — —
Я н о ва 8- 22 1 15 6 0 0 9 5 10 Ют
Б р у х о в и ч 7-Ю 12 40 1-4 4
З . '
4 Ю •20
•р у х о ви ч 10 05т — 5-30 9 35Л
З и м н о ї вод и 5 о 0 7 25 1 10 о 25 95 Л
Зі Львова
відходять до
р ан оп ер ед пол.
ПО
п о л у д в еч ер В ночи
К р а к о в а 3 4 5 8 2 5 2-45 7 0 5 11.10
К р а к о в а — 8.Ю 6 15 7-20 12 4і
Р я ш е в а — — 4 ’05 —
—
П ід в о л о ч и ек 6 20 10-45 2 17 7 0 0 11 15
Ч ер н о в е ц ь 6 1 0 9 2 0 155 —
10-4 і
Ч е р н о в е ц ь — — — — 2 з і
С т ан и сл а в о в а — — . — 5.50 —
К о л о м и ї — — 2 35 __ —
С три я 7-30
—
2 24 6 25 1 1 3 0И у с то м и т 7 30 10-4511 1-26 6-25 10 30
< а м б о р а 6 0 0 9 05 4 3 0
—
10- ,1Л ю біня 6 0 1 9 0 , 2Ю-;- 4 30 10 51
Р а в и р у с к о ї 6 1 2 11 0 5 — 7 10 11-354
Я н о в а 6 58 9-15 1-354 3 35 6 30
Б р у х о в и ч 6.12 11-05 2-28 5'45 8-34Л
Б р у х о в н ч 9 054 ,12-414 3 4 5 7-Ю 11-354
З и м н о ї води 3 4 5
840
4'157-20
1 1 0 0ЗАМІТКА: П о сп іш н і п о їз д и п е ч а т а н і т о в с т и м д р у ком . — П о їзд и їд у ч і л и ш е в н е д іл і і с ь в я т а о зн а ч е н і 4 — в н е д їл ї і с ь в я т а від 26/6 до 15/9 б у к в о ю Н, — в н ед їл ї і с ь в я т а в ід 1/6 до З і 8 щ о д е н ь б у к в о ю Л.
