Ruslan. R. 5, č.151 (1901)

Г

⁹

Ч. 151. Львів, Пятниця, дня 6. (19.) липня 1901. Річник V.

і

Передплата

на »РУ СЛАНА» виносить:

в Австриї:

на цілий рік . 10 ар. (20 кор.) на пів року . о ер. (10 к о р ) на чверть року 2 60 ер. (5 кор.) на місяць . 85 кр. (1 к. 70 с.)

За границею:

на цілий рік . . 16 рублів або 36 франків на пів року . . 8 рублів

або 18 франків Поодиноке число по 8 кр. ав

• Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не вовьмеш милости і віри не вовьмеш, бо руске ми серце і віра руска.» — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.

Виходить у Левові що дня крім неділь і руских сьвят о год. 6-ій пополудни.

Редакция, адмінїстрация і експедиция • Руслана» під ч. 9.

уя. Колерника (Лїндого ч. 9.) Екс­

педиция місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана.

Рукописи ввертав ся лише на попереднє застережене. — Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошеня зви­

чайні приймають ся по ціні

10 кр. від стрічки, а в •Наді­

сланім» 20 кр. від стрічки. По­

дяки і приватні донесеня по 15 кр. від стрічки.

Г м ОЄІ П|)М 0(1» |)}'«у с ю .

Згадуючи про статю поміщену п Реіс1і8\\еЬг про ехоНи» руских послів (яку ми подали в перекладі), краківский Сгаз допускає ся умисного крутійства. Каже іменно, що нагадуючи про язикове внесе­

не п. І’» ах н я н и н а , доиисуватель п р о ­ м о в ч у є про відносини язиків краєвих в урядованю. Ні добродію з Сгаз-у, не про- мовчано нічого, а сконстатовано факт, що розпорядженні що-до урядованя рускою мо­

вою в значній части не виконують ся.

Дальше вмавляє Сгаз, будьтоби дописува- тель сказав, що Р а д а ш к іл ь н а му с іл а ц о ф н у т и с п р а в о з д а н є о у к р а є в л е - н ні ш к о л и в Б я л ій , тимчасом КеісЬй-

іуєііг виразно каже, що за 'впливом щ к і л ь н о і к о м і с и ї с о й м о в о і в и д і л к р а є вин ц о ф н у к се в н е с е н є .

Крутить С г а з , мовби то доиисуватель К єіс Ь ймрє Ь г жалував, що введено рускі ґімназиї в Коломиї і Тернополя, бо був би більший повід до сецесиї. Ні! там сказано, що т р е б а б у л о в и м у с и т и активоване тих ґімназий в телеграфічній дорозі, зна­

чить, хоч ніби то дає ся які уступки, то все нещиро і треба переведене ухвалених резолюцій! вимушувати.

Дивує ся Сгав, що доиисуватель КеісЬз^еЬг мгуеіа^паї г гаротпіепіа \\тпіо-

8ек п. Карвіньского про рільничі спілки і додає, що істнуючі закони досить дають свободи і можности до засновувана таких спілок. А чогож міністерство вносить таку предлогу в раді державній, якби она була злишна?!

Тан замітку редакіїиї ІІеіс1і8\\’еЬг пе­

рекрутив Сгаз і торочить, що допнсь є с т о р о н и и ч а , коли тимчасом редакция Кеіс1і8\\’е1іг каже, що - голос сей походячий з табору с т о р о н н і ї ц т в а руского дає ясний погляд на ті відносини, які спово- дували сецесию, хоч редакция не солїда-

ризує ся з дописувателем.

Оттак старенький Сга$ забуває на при­

повідку :

крути-верти тра умерти!

Совісне і правдиве представлене спра­

ви виходу руских послів з сойму подає Іпїогтиііоп з посольских кругів. Сам стиль і наведені факти доказують, що автор сеї дописи, є хто иньтий. чим доиисуватель К єіс Ь віує Ь г , а мимо сего обі статі є зов­

сім згідні і дивно доповнюють себе. Се нехай стане доказом для Сгази та других польских часонисий. що мотиви, які спо­

нукали руских послів до сецесиї були щи­

ро відчуті і зріло обдумані.

Вихід руских послів — пише Іпїоггпа- Ііоп — з галицкого сонму (8. липня) був вповні оправданим. Пеупранильнені націо­

нальні відносини в краю були властивою причиною сего, що склало ся. Найблиз-

ц. к. шкільною радою краєвою, станув пе­

ред палатою в слідуючій сесиї з позитив­

ним внесенєм.

Виділ повітовий в Станіславові завзи- вано асі Іюс минулого року чотири рази і чотири рази він був неспосібним до у- хвали (!!), Панове члени автономічного представительства стациславівского повіта робили обструкцию. — сказавши прямо;

від краєвої ради шкільної навіть не дома- гано ся сн. авозданя в сій справі. Валака- но лише, що для устроєня нової рускої ґімназиї в Станиславові Русини не мають відповідних учительских сил, хотяй краєва рада шкільна була би в милім положенні подати, що 4-5 іспитованих професорів та учителів і 18 суплєнтуючнх учителів — самих Русинів — в шкільнім році 1899/900 були занятими по численних польских ґім- назиях в Галичині.

Краєвнй виділ не здав жадного снра- возданя про сю справу підчас теперішної соймової сесиї та не предложив жадного позитивного внесена. Се спонукало руских послів, виступити перед палату зі сьвіжим внесенєм за

Ш ОЮ с п о н у к о ю чп

Т»м ш о д у ґ . \ г ТІ Г \ п г

а уряджене рускої ґімназиї. Єго и т іі НЛрілиирігі-и* ДНЯ- І#. Чбр- польска, сеймова більшість з легким сер­

цем перейшла до денного порядку над внесенєм руских послів, щоби в Станисла- вові отвори™ ступнево руску ґімназию.

вня (другого дня після отвореня соймової сесиї), а вже 20. червня передано се вне­

сенє шкільній комісиї. З сим днем зачина­

ють ся страсти. Комісия установляє дня А діяло ся се ось як: Вже переднослїдної 20. червня вибрати задля сеї справи суб- сесиї краєвого сойму вніс був теперішний! комітет з пити членів, який складав ся з митрополит, Граф Шептицкий, петицию ста-! послів: Графа Дідушицкого, ексц. Залєского, ниславівских Русинів за устроєнєм згада- Цєлєцкого, Майся і Вахнянина. Субкомітет ної ґімназиї. Сойм рішив тоді — після1уконстнтуовав ся дня 21. червня і вибрав і/і : того опору — сю петицию передати ■ своїм головою ґр. Дїдуїиицкого. Від 21. до

краєвому видїлови з норученєм: Щоби він,! 26. червня залишив ґр Дїдушицкий скли- після вислуханя станиславівского, новіто- катн субкомітет без всякої причини. Дня вого представительства та в порозумінні з 26. червня зібрала ся повна, шкільна ко-

Наталь Вахнянин.

Отець Александр.

(Билиця з недавних часів).

____

(К о п е ц ь ).

Симчасом і надійшла фатальна »громни-і чва». Перемишль зароїп ся балеви.мн гістьми місцевими і посторовними. З вікон нашої семи- нариї могли ми вигідно вридивляти ся всім приїяшим, неначе ріжнобарвним камінчикам в калейдоскопі. Сентиментальний Йосиф сидів при вікні від самого досьвіту. Він снодївав ся приїзду своєї судженої з сяндецких гір, мив ся, вичісував ся, розвішував свою чорну одіж, чи­

стив свої »штайфи« і від часу до часу заводив пісню:

•Сонце низенько, вечер близенько, Вийди до мене, моє серденько!»

Валь мав відбути ся в гостинницї під» Про- видївєм». Велику салю пристроєно чатинними вінками, прибрано зеркалами, лампіонами, а в недостатку оранжерних цьвітів — олеандрами.

Дубовеньский, розуміє ся, відрік ся балю, але зате сентиментальний Иосиф не міг діжда­

ти ся вечера. Ще перед осьмою годиною по­

спішили ми під »Провидїнє<.

Гості сходили ся поволеньки: сьвіт жіно­

чий, І1О тогдїшній моді, весь в широких крино­

лінах, декольтований, вичублений. Ми з Йоси- фом приглядали ся веїм і всему з великою цї- кавостю. Признаю ся, я вперше в жйтю був то­

ді на так званім «публичнім» балю, а тілько красних личок, як тих ясних зірок посеред ти­

хої літної ночи, я не бачив із роду. Шум л ег­

ких, білих, тюлевих уборів панночок і любе іце- бетанє їх коралевих усточок наводили на.мене рід якоїсь солодкої омани. »Так, мусить, вигля­

дає семий рай великого пророка!» оодумав я в душі і вже готовив ся підступити до якої принадної красавички, щоби при першім відго­

моні музики завести в нею дрібної коломийки, коли ь тім вечаянно хтось із-за плечей друлив мене досить сильно рукою. Я оглянув ся.

— Дубовеньский є ? — спитав мене о. Але­

ксандр, держачи під рамя свою Кордульку.

— Нема, він... він трохи не свій... здає ся, нежит, чи фебра — відповідав я досить аіасаііо-

— А з кимже буду я танцювати? — пере­

била Кордулька стрівоженим голосом.

— Єсть зі мною другий питомець, от і він!

Маю честь представити: Иосиф Трубка, богослов четвертого року єпархії перемискої...

Сентиментальний Иосиф уклонив ся дуже прилично.

— Трубка... Трубка?:... Чи не з сандецких гір? — питав о. Александр.

— Так єсть — відвітив Иосиф.

— Т аж старого Трубку знав я як мою та­

бакерку! — продовжав о. Александр: — високий, чорнявий... булисьмо разом в семнвариї... він був

Адуктором чи лямполизом... Дуже тішу ся твоїм 1 знайомством!... О. Александр розцінював Йосифа

на оба боки.

— Я був також лямполизом — похвалив ся Йосиф.

— Тим красше! Но, но, яке щастє!... Труб­

ка, тямлю добре!... високий, чорнявий — не пе­

реставав о. Александр. — Позволиш, представлю тобі: моч донька, Кордулька.

Йосиф розкловив ся ще низше, ще нри- личнїйше.

— Може не маєш пари, то танцюй з моєю донькою — предложив о. Александр новому сво- му знайомому.

— Як найрадше! — прощебетав Иосиф на силу і взяв Кордульку під рамя.

Симчасом ми з о. Александром винесли ся до буфету.

— Щож стало ся з Дубовеньским? — спи­

тав знов о. Александр.

— Загнївав ся на смерть!

— Я так і думав, він писав до мене...

— Можу знати зміст єго листу ?

— Відослав десятку з короткою припи­

скою: »Не зд/риш аптпкара шайдвассером!»

— Розумно зробив — подумав я в душі — хліб за хліб!

— А Трубка вільний ще ? Може би з ним зробити інтерес ? Як думаєш ? — цікавив ся дальше о. Александр.

— Пробуйте.

— При охотї, при вині піде легше. При-

2 місия задля вйслуханя справозданя ц. к.

краєвої ради шкільної про стан середних шкіл в Галичині, як і задля уложеня від­

повідних резолюций. Між иньшими ухва­

лено також одну резолюцию, яка звучала:

Взиває ся ц. к. краєву раду шкільну, вж е в н а й б л и з ш ім ч а с і б о д а й в ш е с т и м іс ц е в о с т я х о с н у в а т и ґ і м н а з и ї з п о л ь с к и м в и к л а д о в и м я з и к о м . Вне­

сене руского посла Вахнянина, яке звуча­

ло: взиває ся правительство, в найкорот- шім часі о с н у в а т и т а к о ж по с те п ен­

но о д н у р у с к у ґ і м н а з и ю в Станн- с л а в ові — відкинено одноголосно.

Від 26. до ЗО. червня занехав знов ґр. Дїдушицкий скликати згаданий субко- мітет. Се умисне- рессаіит оіиіззіопіз спо­

нукало посла Барвіньского дня 1. липня в повній палаті звернути ся з інтерпеля- циєю до презеса шкільної комісиї та спи­

тати єго, чому підчас минулих 10 днів субкомітет не приступив до мериторичного полагоджена єго внесена ? Князь Чарто- рийский, як презес шкільної комісиї, подав заяву дня 1. липня, що ґраф Дїдушицкий прирік єму, скликати субкомітет задля вне­

сена Барвіньского на день 2. липня. За­

мість 2. скликано субкомітет 3. липня і він рішив трема голосами против одного, цілу справу звернути назад до повної шкільної комісиї, немов то в сій цїли, щоби віце- президент краевої ради шкільної мав на­

году, висказати в сім зглядї свою гадку.

Від 4. липня стояло внесене Барвіньского на дневнім порядку повної, шкільної ко.мі- сиї, там западали ухвали у всяких можли вих напрямах і питаних, але як лише вне­

сене Барвіньского мало прийти під наради, сейчас декомилєтовано комісию. Ллє що більше! Коли одного гарного дня комісия зібрала ся в повнім числі, щоби покзятн ухвали, заявив ґр. Дїдушицкий, що він лише тоді прийме до відомости справозда- нє краєвої ради шкільної про внесене Бар- шипздготр, колч ,,,'!

будуть присутні. Сю забавку в сліпу бабку протягано пильно і консеквентно аж до понеділка 8. липня, котрого дня на ра­

нішнім заеїданю сойму отворено вже де- бату над буджетом.

Тоді остав ся руским послам лише одинокий вихід, покинути салю нарад кра- євого сойму.

Що внесене Барвіньского було зовсім усправедливленим, нехай докажуть числа, які посол Вахнянин, в своїй бесіді з дня 4. липня, подав до відомости палати. По­

знаю ся, я до того Дубовеньского зараз зразу не мав великої симпатиї, Трубка мені ліпше по- добає ся. Тілько чи не має він довгів?

— Він? Таж се наш головний доставчик обойчиків. У него є і свої гроші.

— А то подавай єго чим скорше!

Ми вступили на салю. Тут гуляли коло­

мийки. Хлопці в козацких широких строях, з д а ­ вало ся, плавали по лискучім помості, ішли в нрисюди, щупака, то знов витинали голубці, млинка, аж серце радувалось, аж кортіло. Я оглянув ся за Трубкою Він ішов викрутасами, вихилясами, як справдїшний гуцул. Тількож ме­

жи гулящими не зміг я завваж ати Кордульки.

— Де моя донька? — запримітив також о. Александр.

— Не могу єї доглянути ся.

— Хибаж Трубка з нею не гуляє ?

Так дійсно і було: Йосиф гуляв з своєю судженою!

— О, на тебе годі спустити ся! — воркнув о. Александр і пішов глядати своєї донечки.

— Слава Богу! подумав я — не так легко стріну ся я нині з тобою і твоєю марцнпанною!

— і ечез в вирі гулящих.

З а коломийкою пішли другі танцї, польки, кадрилі, мазури аж до оііівночи . Всі бавилй ся охочо, а я не лишав ся позаду. В дівчатах мо­

жна було перебирати, як в якім цьвітиику. Про Кордульку не було часу і згадувати.

В тім окликали аранжери* пристанок. Всї гості посунули в їдальню.

— О, тепер біда! — подумав я — тепер о.

Александр громом спаде на тебе і на Трубку!

ляки мають в Галичині 31 державних ґім- назий для 12.000 учеників, Русини мають лише три повні ґімназиї у Львові, Пере- мишли і Коломиї, та три паралельні ктяси в Тернополя для 3164 руских ґімназиястів.

У згаданих чотирох заведених виносить фреквенция 1371 учеників; 1793 руских учеників є примушеними побирати науку в середних школах на польскій мові.

Сйрмю фощщи против гуфів в Ж аб».

(Дальше).

Скарбківска фондация відбила у деяких гу­

цулів ґрунти ще перед 18 літами і уживає їх, а гуцули мають від тих ґрунтів податки з додат­

ками платити. Суд мав дозволити ті ґрунти ві­

добрати, за що, розумівсь, треба кошти платити.

І так суд в Ж абю з 13. цьвітня 1900 до чч.

Е 304/0011, Е 309/00,1, і Е 314/00,1 дозволив ві­

добрати від Остафія Гаїзе Юрія Філинчука пар. ч. 0096/3, від Сем. Сорука чаегь пар. 6078/2 а від Сем. Сорука і Ів. Корчука часть нарц.

6078/1, хотя ті всі парцелі мала скарбківска фон­

дация відобрати т е перед 17 літами. «Маїегу- їойс опуапи мгукопамсге^о огпасга зі$ па 18 кот. 18 її , кібг^ е^гекисі ро */, сг^&сі / аугосіс

шаі^«, а тим часом /аггдії сіоЬг і 1аз6\у Гишіа суі Ііг. ВкагЬка ЙаЬіи взяв лише від самого Остафія (аізе Юрія Філипчука 18 к. 95 с. під 5. червня 1900. Суд жабівский дозволив скарб- ківскій фондациї під 29. мая 1900 ч. Е 447/00,1 стягнути ще з того Остафія Гаїзе Юрія Філип- чука коштів 111 к. 96 с. + 14 к. за улоікенє (’/» сгр. гектоґраф івачої) прозьби і 1 к. 50 с.

«паїєіуіобс огуапи \уукопа\мсгеуо.

По заложешо книг ґрунтових спроваджено у Косівске ґеометрів евінд. з других повітів, тож такий «інжінєр з дубленов (рудов) бородов* ка­

зав Ів. Корчукови, що часть нарц. ч. 6078 1 на­

лежить до него, хотя скарбківска фондация ві­

добрала від вето ту нарц. ще веред 17 літами!

^Людяне* посгупованє скарбк. ф .ндациї діік ізую хотьби о гейм. Оповідав мені И'ЗТрОГ Сгемблій, що по єго дєдеви Лукєіюви ЛИШ ИЛОСЬ

10, сиріт а суд в Ж абю декретом дїдицт.іа з 20.

мая 1895. ч. 5008 признав цілий, спадок на діти.

Гимчасом скарбк, фондация при кінци мая 1899.

забрала у сиріт часть тої спадщини. Гуцул той каже дальше, що процесу з фрндациєю не про вадили »не мали сми і одного терміну в суді*.

Можливе!! Чи фондагор мав іитенцию кривдити сироти? ІІї!! Таж для сиріт заложив фондацию.

Сего можуть допускатись тільки нелюдяні слуги в єі'о фондациї. — Під конець доносять менї на Кордулька єго певно нї ногою не рушила, наси­

діла собі цілу закришку до роеолу!

Мимо того я досить сьміло вступиз до бу-

■ фету, а коли вже не так дуже с ь м іл », то з ро

| дом певної резиґнациї. На щаетє моє, їдальня

! була досить простора, було куди і заховати ся.

О. Александр з Кордулькою сиділи за го­

л о вн и м столом по середині комнатн. Навкруги них стовпила ся ціла кальвакада офіцирів.

— Меіпе ТосЬіег! — представляв о. Але­

ксандр марсовим синам свою донечку по черзі':

— Іапгі аи8£Є2еісЬпеЬ!

— Кгеиі шісЬ вейг! Зсйпеісіег, Зошшег, ЗсЬгеіЬег, Зіогсії! — рекомендованії ся марсові діти по черзі'.

— Аляш! — кричав о. Александр на послу­

гу, обнявши ро.ио господаря. — Ніе Ігіпкеп?

капи ,іс1і біепеп?

— ВіІХе, ЬіНе, ги біепеп! — роздягали ся голоси.

Отеє найліпший спосіб — подумав я — найти тансерів'для твоєї «сидульки*, не потре­

буєш нї мене, нї Дубовеньского, нї Трубки! Ще вечерю заплати, а відтак постав кілька шамна- нів: вигуляє ся твоя Кордулька на десять років!

В догадах моїх я ве ошиб ся! По винах і шампанах, котрим марсові сини не жаловали таких похвал як: зирегЬе, та^піО дие, аив^е- геісЬпеІ і кіаззізсії, гуляла Кордулька як на толоці, перелітала з рук до рук, аж відпрошу- вала ся. Лице єї сияло краскою пивопїї, грудь здвигала ся до вершків Чорногори. О. Александр, видимо, ледви посідав ся з радости, стояв зає- дно за кріслом своєї одиначки, усьміхав ся і

потверджене «не мали сми і одного терміну в суді», мр скарбк. фондация „не питав суду цїсар- ского“, вигонить з їх прадідівщини не запозиваючн до суду. Так недавно вигнали правнука Якова ІІа- лїйчука — Івана, з позїданя 8 мор., котрі, як сьвідчить вик. гіп. громади Ж аб є ч. 2059, є єго власностию. Так само відобрали без жадного права ґрунг у Івана Сьопипюка, а Козму Готича, як оповідав мені о. Воляньский, парох Криво- рівн'і, мають вигнати із хати. Чи вже заряд скарбк. фондациї як не хоче слухати сойму, бу­

де вже і без суду цїс. гуцулів прогонювати з їх дідівщини? Сим робить ведмежу прислугу ц. к.

судовії в Ж абю , про котрий, через таку само­

волю якогось \\Ла11ізс1іа, гуцули говорять: «від З років наш суд переніс ся до \Уа1ІізсНа< — а без сего могло би і повинно обійти ся.

(Конець буде).

Рух в руских товариствах.

Справозданє ґімнаст. тов Сокіл, за май і чер­

вень 1901.

В місяця маю і червні! Старшина Сокола відбула три заеїданя, на котрих полагоджено:

1) справу умундурованя членів, 2) зорґанїзоаачо вправи після найновійших взорів ческого та нольского Сокільства, 3) полагоджено справи ад- мінїстрацийні і касові.

Брак мундурів давав ся відчувати на кож- дім кроці. Прийшлось де виступити чи то яко депутати, чи треба було урядити якийсь вечер або й прогульну, мусїло ся поборювати великі трудності!, заки кількох умундурованих членів зібрало ся. ІЦоби сему запобічи, Старшина Со­

кола вибрала сталу комісию мундурову, котра заняла ся сирова дженвм материї, угодила крав­

ця, взагалі полагодила справу мундурів по дум­

ці старшини і членів.

Вправи членьскі зорганізовано в сей спо­

сіб: Давнїйше Старшина Сокола мала 2 або З настоятелів вправ, вибраних загальними збора­

ми. Настоятелі тії провадили вправи по черзі,

О Д Н а к Н І! П Г О р н л и о її и хз утДтлтіггої в р ґ а п ї а а ц и ї , п о

відбували спільних нарад і не поступали після наперед обдуманого пляну. З тої причини і впра­

ви ие ішли як слід і не було можна добачити заінтересованя Гімнастикою, анї того духа со- кільекого, яким відзначають ся Соколи нньших народів. — Нова орґанїзация впроваджує в ага­

те т. з. «Кружок учительский", котрий на разі' складає ся з 6 членів. Кружок той відбуває свої заеїданя під проводом делегата Старшини, на котрих укладає порядок вправ і їх роди, визна­

чує з поміж себе настоятелів до вправ для чле- з триюмфом на чолі укладав китиці, котилїояові, які здобула собі єго Кордулька. На мене і Труб­

ку не хотів вже навіть глянути, хоч ми з на­

шими тапцерками нераз пересували ся попід єго о чи.

— 5іс Ігапзії £Іогіа т и п б і! — погадав я . — Пропало обіцяне вино! а все через того Дубо­

веньского!

О четвертій годині' рано закінчив ся баль.

Потомлені, ноломані, квасні- волїкли ся ми з Йо- сифом в холодні мури семинариї. В ушах наших авенїла ще музика, гудів бубен, а в Трубки ще­

міло до того і серце за утраченим раєм, за любкою...

—■ Яка тут проза! — замітив Йосиф.

— Не так проза, як К а іх е щ а т т е г !

— Добраніч!

— Добраніч!

Від балю на «громничну* минув вже до­

брий рік, коли як-раз па перевозі через Сян під Лежайском з’їхав ся я з о. Алексаядром. Я був вже тоді жонатий і в тім характері представив ся мому давному знакомому.

— А я також видав мою Кордульку!

— Давно?

— В пущене.

— З а кого?

— З а аптикарчука.

— Якимже сьвітом ?

О. Александр нахилив ся і шепнув мені на

ухо: «Мусів єї взяти!*

з нів, учевиків шкільних, учеників-термінаторів і

до веденя боробництва. Корнети з такого Круж­

ка учительского є значні, бо показало ся, що в несповна по двомісячнім єго істнованю число виравляючих ся членів подвоїло, а на науку бо­

робництва вписало ся 6 членів.

Про справи адмінїстрацийні згадувати не будемо, бо то суть звичайні такі як в кождім товаристві, натомість, звернемо увагу нашої су­

спільності! на справу касову, а іменно: З а ті два місяці малисьмо приходу 142 К а розходу 16Р85 К так, що місяць червень замкнули ми недобором 1985 К. Ціль товариства Сокіл вель­

ми важна, задача, яку иіднялисьмо ся вико­

нати, дуже трудна, але поперте рускої суспіль­

ності! так під зглядом моральним як і матери- яльним майже не значне. Важність і значінє гімнастики зрозуміли вже 2.000 літ перед нами старинні Греки та Римляни, і нинішні всі наро­

ди Евроші розуміють те, лише, здаєть ся нам, ми одинокі Русини не розуміємо, чи не хочемо розуміти, що «в сильнім тїлї сильний дух«.

Єс.іи ми днесь відзиваємо ся до рускої су­

спільності! з докором, що она не попирає як слід наших змагань, то робимо се не на те, що­

би від суспільності! виторговати якусь милости­

ню, але пригадуємо єї, що в рядах руского со- кільства лежить велика часгь з єї обовязків.

яку має она сповнити для Неньки Руси України.

Др. Гукевич, . Денис Кучика, заст. голови. справник.

«Союз Боянів*.

Десять літ минуло, як у Львові завязало ся сьпівацке товариство «Львівский Боян*, ко­

трий поставив собі ціляю плекати і розвивати народну руску музику. З а приміром сего това­

риства завязали ся «Бояни* в більших містах Галичини і Буковини Та хоч сї всі товариства мали одну ціль, та не мали спільної орґанїза- циі, оставалп без тїснїйшої злуки. Нагода до се­

го лучила ся аж сего року, коли «Львівский Боян* сьвяткував 10-лїтний ювилей свого за ­ снована.

Дня 29. м. м. у Львові відбув ся з ’їзд запрошених делегатів всіх „Боянів«. На нарддах явили ся крім виділу „Львівского Бояна* отеї делегати: пп. Омелян Попович і Василь Сімович від „Буковнш.ского Бонна*, др. Теоф. Кормош і проф. Ал. Ярема від „ІІеремиского Бонна", о.

Остап Нижанковский і проф. Філ. Колесса від

«Стрийского Бонна*, пп. Никола Мороз і Евг. Я- кубовнч від «Станиславівского Бонна*, о. Тео- дознй Курпяк і п. Стеф. Михайлюк від „Коло міійского Бонна*, пп. Ом. Терлецкпй і Як. Ми- колаєвпч від «Тернопільекого Бояна". З Бере­

жан і Теребовлї делегатів не було.

Головою зборів вибрано п. Ом. Поповича, по­

чім проф. Вол. Шухевич в довшім рефераті вка­

зав на спільні справи, які мають лучити веї «Бо­

яни* в краю, а іменно; спільний щорічний кон­

церт, видавництво музичних творів і конкурсова комісия, якої задачою було би оцінюване тво­

рів, чи надають ся до друку. Над сими справа­

ми застановляв ся Ви Тіл «Львівского Бонна* і прийшов до иересьвідченя, що тісна сполука між «Боянами* може і повинна істнувати, але засноване нового товариства „Союза Боянів* не є ще на часі'. При малім числі «Боянів* таке товариство не могло би удержати ся. Реферейт поставив в тім дусї внесене, не заснувати «Со­

юза Боянів", а лише скликувати що року з’їзд всіх „Боянів*, а «Львівский Бонн* буде викону­

вати ухвали з’їзду.

Др. Кормош був за тим, аби таке спільне товариство заснувати, бо оно зможе удержати ся з доходів видавництв і з річних вкладок ко- ждого „Бояна*. Поставив отже внесене, аби ви­

брати комітет для виготовлена статуту, а коли статут приймуть всі »Бонни", а міністерство за ­ твердить, то комітет має ввести нове товари­

ство в житє.

Над обома внесеними вивязала ся довга дискусия, почім перейшло внесене д-ра Кормо- іпа 10-ма голосами против 4. До комітету, що має виготовити статут «Союза Боянів*, війшли:

проф. Шухевич, др. Федак, о. Нижанковский, Яр.

Вітошиньский, Філ. Колесса і О. Людкевич.

З ’їзд закінчив ся ухвалою вислати привіт­

ну телеграму М. Лисенковн і подякою «Львів- скому Боянови« за почин до з'їзду.

Н о в и н к и.

— Календар. В п я т н и ц ю гр.-кат. Атаназия, Лукиї; рим.-кат. Вінкентия. — В с у б о т у : гр.- кат. Томи, Маркелини; рим.-кат. Ілиї.

— Репертуар руского народного театру у Львові.

В пятницю дня 19. с. м. в «Міскім театрі*

остатнє представлене перед від'їздом до Яво­

рова: „Ііе ходи Грицю на всчерницГ, народна штука зі сьпівами і танцями в 5 діях, Алексан- дрова.

— Здобутки «компромісу*. Зі Стрия доносять нам, що о. Василь Д ази щ к, парох Тухлі, канди- дує зі стрийского повіта на соймового посла.]

— Безробіттє у Львові покінчило ся вчера. Ро­

бітників поділено на нартиї і одним дано робо­

ту у Львові, а иньших перевезено до робіт при наираві зелїзничих шляхів і гостинців в околи­

ця Львова. Мале число робітників не має ще постійного занятя, але і для сих власті! стира­

ють ся о роботу.

— До руских поралельок II Гімназиї в Чернів­

цях зголосило ся в першім днн записів 45 уче- ників до вступного іспиту.

Рускі социял-демократи організують ся. 0- нодї відбула ся у Львові довірочна нарада ру­

ских социял-демократів, на котрій нараджувано ся над засновайєм політичного товариства. Ви­

слідим нарад був вибір комітету, що має зл а­

дити статут товариства. До комітету вибрано:

Мик. Ганкевича, Ів. Возняка, Ів. Лозиньского, С.

Вітика, Пос. Сїлецкого, їв. Панаса і Иос. Дрипка.

— Оповіщене. Учительский Збір мужескої се­

минариї учит. у Львові оголошує конкурс на 50 місць в інтернаті, що буде відкритий дня 1. в е ­ ресня с. р. для учейиків семинариї. Місячна оплата виносить ЗО К Ученики, котрі одержу­

ють стипендию, платити муть 10 К місячно.

Крім того кождий з принятих зложить 10 К яко вписове в дпи вступлечя до інтернату і має за- осмотрити ся в 1 подушку, 1 коц до накривана 4 простирала, 4 пошівки на подушку, 6 сорочок, 6 ногавиць, (і пар скарпиток, 4 ручники. 6 ху­

сточок, 2 пари обуви, 2 одній і плащ зимовий.

В інтернаті одержуть ученики крім старанного догляду: поміщене, удержане, опал, сьвітло і пране. — Подана неостемпльовані вносити нале­

жить на руки Дирекцій муж. семинариї учит. у Львові, ул. Калїча ч 5, до ЗО. серпня с. р.

— Придала би ся всюди гака ухвала, яку по­

рішила тернопільска міска рада. Щоби заради­

ти знуїцаню над немовлятами, переданими чу­

жим люде.м на виховане, міска рада порішила аби кожду дитину перед відданем на виховане і що 14 днів п о відданю, оглядав міский лікар.

Родичі і опікуни, котрі не будуть придержувати ся ссї ухвали, нідлягати-мугь карі 20 К або 2- дневному арештові!.

— Над „Мореним Оком< н Татрах, на спірній територій, о яку воюють Поляки з Мадярами, угорска жандар.мерия будує дім для приміщеня свого посіерунку. Начальник австрийского по­

стерунку запротестував був проти будови, але одержав приказ, не мішати ся до політики австро-угорскої. Таким чином «Морске Око" імо вірно дістане ся Мадярам.

Іспит зрілости в муж учительскій семина- риї для привагнетів відбув ся в днях 15— 18. с.

м. під проводом радника п. Барановского. До іспиту зголосило ся 15 приватистів: з того здав іспит Ґловацкий Иосиф, 4 одержало поправку, а 10 репробовано на рік.

— Іспит зріло іти н школі реальній в Станя- славові відбув ся~ в днях від 3 до 6. липня під проводом радника Франкого. Сьвідоцтво зріло­

сти одержали: Меч. Франта, Меч. Ґавликовекпй, Цор. Кравс, Ґуст. Маєр, Иос. ІІєляш, Снеф. По- сацкий (з відзн.), Стан. Сібавер, Здисл. Сєракоа- ский, Едв. Смульский, Алекс. Винників. Ж игм.

Бялек (нрив.), Ар. Тотесман (прин.), Ш.м. Шен- копер (врив.). Одного ученика репробовано на рік, одного на час необмежений, а сімом нозво- лено поправити іспит з одного предмету по фериях.

— Любовна траГедия. Пізним вечером в неді­

лю розійшла ся в Загребі вість, що редактор антисемітскої часописи »Нг\аІзка«, Тресіч, з а ­ мордував в своїм мешканю дуже гарну учитель­

ку, Сляву Серцуй. На сю вість товпи людей зі­

брали ся перед домом Тресіча і вибили всі ши­

би в цілій каменици. Огірчене зібраних иерей- шло в дикий шал, коли дійсно винесено закро- вавлені мощі учительки і відвезено їх до тру­

нарів. Тресіча увязнено, але ще сеї самої ночи випущено єго на волю. — Справа цілої подїі представляє ся так: Тресіч удерж ував. любовні зносини зі Слявою і загнав ся за далеко. В не­

ділю Слява явила ся в єго мешканю і жадала, аби він з нею подружив ся. Коли Тресіч на се не пристав, Слява витягнула револьвер і застрі­

лила ся.

Нинїшна телеграма доносить, що Тресіча знова увязнено.

---- ІСПИТ зрілости в жіночій учительскій семп- нариї в Перемінили відбув ся в днях від 3 до 11. с. м. До іспиту зголосило ся 55 публичннх учениць і 6 приватисток. Здали іспит: Янїна Б а- раньска, Станислаяа Бон (з відзн.), Олена Боц, Евгенія Цеглиньска (з відзн.), Олена Чабак, Оль­

га Добряньска, Стефанїя Добряньска (з відзн.), Каролина Дроздовска, Бронислава Димницка (з відзн.), Йосифа Ферлейко (з відзн.), Мечислава Фльорияньска, Чеслава Гонька, Стефанїя Іваш- кевич, Софія Яееницка, Михалипа Кашурска, Антонина Кендзєрска, Мария Конечко, Ольга Ко- ритовска (з відзн.), Северина Козловска, Ксаве- ра Косичка (з відзн.), Володислава Левицка, Ве­

роніка Ланцуцка (з відзн.), Евфрозина. Ладика (з відзн.), Мария Ленчиньска, Максимович, Бро- нислава Малицка (з відзн.), Ванда Новосельска, Мария Оиольска, Амалїя Пашиньска, Людвика Польска, Олена Прачиньска, Мария Рась (з відзн.), Вікторин Рончка (з відзн.), Галина Ризевич, Ан- на Слиш (з відзн.), Софія Смагала (з відзн.), А- малїя Свитальска, Олена Ш атиньска (з відзн.), Матильда Щпмек, Олена Тарковска, Станислава Тарнавска (з, відзн.), Стефанїя Треля, Емілїя Трешновска, Йосифа Урбанович (з відзн.), Воло- днелава Чнядель, Фльорентина Васькевич(з відз.), Стефанїя Винницка (з відзн.), Станислава Вла­

дика, Мария Забавска, Софія Ядвига Заґурска, Іванна Ж укевич, Ольга Ж ураковска (з відзн.), Аіюльонїя з Калужняцких Данелевич (приват.), Олена Дембовска (приват.), Олена Людкевич (приват.) Три иубличні учениці і одна ііривати- егка одерж їли поправку, 2 приватистки від­

ступили.

— Наукова виправа. Австрийскі нриродописцї др. Мусі.іь і др. Мєлїх, яких наукова академія у Відни вислала на досліди до Арабії, упали в чер­

вні! жертвою розбишаків. Природописдїв обдерто до послїдної слрочки. Вість про напад дійшла аж тепер до Відня карткою, яку др. Мєлїк н а ­ писав оловцем і вислав післанцем до Єрусалиму.

— Учительки клясичної фільольоґії в гімназиях в Росиї. Росийске міністерство просьвіги дозво­

лило женіцинам, !Ц > покінчили середні школи, вписувати ся на виклади клясичної фільольоґії на університетах, аби в сей спосіб зарадити не- достаткови професорів в ґімназиях. Учительки будуть могли викладати латину і греку у всіх клясах жіночих ґімназий і в низіиих класах му- жеских шкіл середних.

— Ц. к. Дирекция зелїзниць державних у Львові оповіщує:

З днем 15. липня 1901 знесено обовязую- чий від 1. мая с. р. на шляхах Чоргків-Залїщи- ки, Тернопіль-Копичинцї-Вигнанка, Скала і Те- ресин-Іванє пусте східно-галицких, льокальннх зелїзниць, розклад їзди особових поїздів, а за ­ мість того війшов в житє з тим днем новий розклад їзди па тих шляхах. — Заразом змінив ся по части розклад їзди поїздів ч. 4332 і 4356 на шляху Лужани-Зал'іщики, поїздів чч. 1357, 1358, 1359 і 13-Ю на шляху Чортків-Гусятин державної зСлїзницї Хриплин-Гусятпн а також розклад їзди поїзду ч. 3953 льокальної зелїзиицї Делятин-Стефанівка. — 3 причини того нового розкладу їзди наступили також зміни в розкла­

дах поїздів, які відходять зі Львова і Підзамча в напрямі до Копичинець, Залїщик, Скали, Інаня пустого і т. д.

— Кон.чурс. В бурсі, удержуй іній «Філією ру­

ского товариства недаґоґічного в Станиславові*

знайде поміщене в році шкільнім 1901/902. 30 учеників рускої народности, учащаючих до шкіл публичннх в Станиславові за місячною оплатою з горн но 16 до 21 корон готівкою. Подане о принятє треба внести найдальше до 31. н. ст.

липня до виділу «Філії руского товариства пе­

дагогічного в Станиславові* на руки и. Марияна Вки.мовского, учителя школи видїлової в Стани- славові, ул. Голуховсхого, ч. 65. До подапя на­

лежить долучити 1) послїдне сьвідоцтво шкільне, 2) сьнідоцгво хрещеня, 3) сьвідоцтво убожества, 1) дек іярацию іцо-до висоти місячної оплати.

ІІетенг має виказати ся, що є членом «Ру­

ского товариства недаґоґічного*, або вступити в члени, надсилаючи вписове 1 кор. і річну вкладку 1 кор. Питомець дістане в бурсі мешка- не, харч, опал, сьвітло, пране і належний догляд, натомість мусить мати власне біле відповідне, обув, одежу і постіль. На переписну треба до­

лучити до подана 45 сот. марками почтовими.

Виділ «Філії руского товариства педагогіч­

ного в Станиславові*. О. І. Ііораіїко, голова; Ем.

Кадайска, секретарка.

— Родимці! Памятайте на бурсу „Шкільної Помочи" в Самборі. -

Наука, штука, література.

Богословскій В Ьстникк Том-ь II. IV. Вм- пускі» 1901. Зміст: Розправи. Спосіб поступова- ня Христа з Апостолами (Сьвщ. А. Поляньский).

— Право до річи ()из асі гена) і право в річи

0из іп ге) в праві канонічнім з взгляду на науку

Церкви і в отношеню до мірских законів а в осо-