Ruslan. R. 5, č. 230 (1901)

ч. 230. Львів, Четвер, дня II (24.) жовтня 1901. Річник V.

Передплата

ва ♦ Р У С Л А Н А » виносить:

в Австриї:

на цїлий рік . 10 зр. (20 кор.) і а цін року . о зр. (10 кор.) і на чверть року 2’5'Ізр .(5 кор.) '■ на м ісіт ь Зо кр. (1 к. 70 с.) ;

їй

За границею:

на цїлий рік . . 16 рублів або 36 франків на пік року . . 8 рублів або 18 франків Поодиноке число но 8 кр. ав. І

♦ Вирвеш ми т и і душу ми вирвеш: а не вбяьмеш милости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.« — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.

Виходить у Львові що дня

крім неділь і руских сьвят

о год. 6-ій пополуднії.

Редакция, адмінїстрация і експедиция >Руслана« під ч. 1.

ял.Домбровского(Хоруніцини).Екв-

педицин місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана.

Рукописи ввертає ся лише на попереднє застережене. — Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошеня зви­

чайні приймають ся по цїнї 10 кр. від стрічки, а в ♦Наді­

сланім» 20 кр. від стрічки. По­

дяки і приватні донесеня по 1о кр. від стрічки.

Буджетова розправа.

(+ ) Головною задачею осїнної сесиї ради державної є ухвалене буджету за ми­

наючий і щі 1902. рік. Наколи поведе сн се перевести до Різдва, буде заведена пра­

вильна господарка в державі і тоді донерва можна буде говорити, що в раді державній наступили нормальні відносини. Колиб ра­

да державна упорала сн до Різдва з сею задачею, зробило-б сн місце для иньших длн держави многоважних справ, австро- угорскої угоди і торговельних договорів, які виступають на чергу. Тимто міністер­

ство д-ра Кербера таку велику вагу кладе на сей правильний хід справ.

Однак хоч не лише нравительство ба­

жає сего, .але також майже всі парлямен- тарні сторонництва не тільки з державного становища, але і з становища потреб на­

селенії бажали-б довести до правильних відносин в раді державній, а до сего по­

треба передовсім правильної фінансової господарки, сн задача показує ся не зо­

всім так легкою. Зараз на першім засїда- ню 1-7. жовтня вилинуло з ріжних боків 21 наглих внесень, котрі після реґуляміну мусять бути перед дпевним порядком по­

лагоджені. Минув отже тамтой тиждень, мине мабуть і сей, а рада державна ще не вийде з наглих внесень, хоч як би нра­

вительство бажало, щоби розправа будже­

това почала ся ще в сім тижні. Таж до Різдва остає лише повні два місяці до ро­

боти. а в тім часі мав би буджет перейти і комісию і повну палату.

Сї обставини накликують журбу пра- вительству і оно . веде переговори, щоби

ЬАВОВЕМШ.

ДРАМА В З АКТАХ С С Б Б Р І ЇШ Т Е Р В Е

б є р н с

ОН А

переклав Лев Лопатиньскнй.

ЛЯНҐФРЕД Любов се вдїяла?

лидия

Так, любов робить чоловіка більшим. Лише то­

го бажаємо, коли любимо: стати більшими.

ЛЯНҐФРЕД Яка ти нині розумна.

ЛИДИЯ

Ти не міг би прецінь любити жадну иньшу, як лиш таку, що дає тобі музику ? Більш му­

зики ? ЛЯНҐФРЕД Ні!

ЛИДИЯ

Бачиш, она мусить бути музикою, що ти єї лю­

биш.

яким способом ирисніпіпти буджетову роз­

праву. а також її скоротити, бо іпакше ціль буде хиблена, виточена мета не буде осягнена. Ми вже давнїйше вказували на те, що таке скорочене поступованє будже- тової розправи приноровлене було в р.

1892. на внесене д-ра Іілєнера без всякого обмеженя свободи слова і тоді вела ся розправа в повній палаті над такими титу­

лами буджету, що-до котрих не було з ні­

якого боку сумнівів, а лише ті титули, ко­

трі треба було чисельно розслїдити. відо- слано до комісиї.

І тепер раде би міністерство приноро- вити таку методу, а навіть социял-демо- крати заявляю ть свою згоду до такого по- ступованя з застереженєм повної свободи слова, лише всенїмцї будуть імовірно опи­

рати ся сему скороченому’ иоступованю.

Але нехай міністерство собі сушить над сим голову, бо длн Русинів зовсім не при­

носить новий буджет важних придбань.

Коли глянемо на него з національно-куль­

турного становища, то найдемо там лише останню рату на будову р у с к о ї ґ і м н а- з и ї в К о л о м и ї 31.598 К, на будову р у с к о ї ґ і м н а з и і Ф р а н ц Й о с и ф а в Т е р н о п о л і (1 рнта) 50.000 К, а та­

кож на будову а к а д е м і ч н о ї ґ і м н а- і з и ї (і У-ої) у Львові разом прелїмівовано квоту 85.000 К. (Хоч ся квота разом пре- ' лїмінована, знаємо, що міністерство рішучо оперло ся плянови, щоби станув один ве­

ликий будинок для двох ґімназий і є за- ч-адшічо противне таким великим будовам).

Замітпо також, що на стипендиї для фі- льософів вставлено два рази більшу квоту ' як вторік і тим способом і для руских фі- льософів припаде більше стипендий на

! дальше образованє як доси.

ЛЯНҐФРЕД

Так, мусить бути. Але може бути музикою, ма не грає.

Може бути

ЛИДИЯ

музикою, хотяй сама не грає?

Може.

ЛЯНҐФРЕД

Думаєш ?

ЛИДИЯ

Я знаю.

ЛЯНҐФРЕД

ЛИДИЯ Чи ти стрітив таку, що...

ЛЯНҐФРЕД Стрічав. О, кілька!

ЛИДИЯ

Щ о несла тобі музику? Не уміючи музики!

ЛЯНҐФРЕД

Певно! — Слухай, колиб ти тепер була розпо- ложена...

ЛИДИЯ До граня?

ЛЯНҐФРЕД Ага, — заграй що-небудь!

Вельми важною для Русинів річию є, що в буджетовій комісиї засідає тепер д в о х р у с к и х п о с л і в : Б а р в і н ь -

• с к и й і Р о м а н ч у к (в давнїйших літах був лише н. Романчук).

Сею обставиною повинні покористува- ти ся рускі посли, щоби в комісиї на слі­

дуючий рік повело ся осягнути на конечні потреби культурні і просьвітні а також економічні відповідні придбаня в буджетї.

Се були би конкретні успіхи, о які повинні рускі посли передовсім подбати.

Нагле внесене в справі га.ишх виборів.

Н а першім засїданю державної ради посол Романчук поставив отеє внесене:'

♦ Більше нїж від 20-ти літ ц. к. власти і правительственні орґани в Галичині переводять вибори до сойму і до державної ради з тою тенденциєю, щоби весь руский н рід, а почасти і иольске селяньство, по можностп виключити від правдивої репрезентацій і фальшувати прав­

дивий вираз его волі. Як сама тая тенденция є ледача і з .конституцийним ладом нїяк ие згідна, так само ледачі і незаконні, ба нераз попросту злочинні є уживані до неї способи, котрі вихо­

дять часто на надужитє урядової власти, ф аль­

шоване і т. и. Всї заходи Русинів, щоби покла­

сти копець такій самоволп, всі протести, інтер­

пеляцій і вцесеня в закоиодатних зборах, пропа- мятні письма, деііутациї до краєвого і централь­

ного правительства, громадна депутация до цісаря, донесеня до ц. к. державних прокурато-

рий, не мали доси жадного успіху.

І сегорічні вибори до галицкого сойму пе­

реведено також з тою самою тенденциєю і тими самими способами; а хоч сим разом не ужива-

ЛИДИЯ

Як-раз, коли мені кажеш, що уміти грати, се не значить нічого?

ЛЯНҐФРЕД

Сего я не сказав. — Але чи не можливо нам про що иньше говорити, як про себе самих ?

ЛИДИЯ і Певно.

ЛЯНҐФРЕД

Ага, вибач мені. Мене гризе одно, що я не міг ' тобі сказати вчера. Я не хотів, щоби се нам

перешкоджало, так на перший раз.

ЛИДИЯ

{боязливо). Що ти розумієш під тим ? ЛЯНҐФРЕД

Я не працював нічого. Я не можу більше пра­

цювати.

ЛИДИЯ

{налякана). Ти не можеш більше працювати?

ЛЯНҐФРЕД Не можу.

ЛИДИЯ

Т и ? — Ти, що є богатим, чим всі другі разом?

ЛЯНҐФРЕД

(подразнено). Не кажи мені щось такого. — Да-

но декотрих занадто в очи впадаючих насильств з лїт 1895 і 1897, то заступлено їх вповни біль­

шим вирафінованєм, котре осягнуло ту саму ціль, противну конституциї.

В інтересі руского народу та польского се- ляньства і маломіщаньства, в інтересі слави краю і держави, в інтересі законів і конститу­

циї, в інтересі публичної морали мусить лежати, щоби такому систематичному поведеню галиц- ких властий і такій політиці покласти конець.

Длятого підписані подають таке нагле внесене:

Висока Палата

зболить

ухвалити:

Взиває ся ц. к. правительство, щоби і) че­

рез комісию, зложену з людий з поза Галичини, докладно і строго розслїди.ю незаконности, яких галицкі ц. к. власти і правительственні орґани допустили ся при сегорічних виборах до га- лицкого сойму (іменно в округах виборчих сїль- скої куриї в Борщеві, Бохни, Бжеску, Вадови- цях. Городенцї, Гусятині, Домбровій, Ж идачеві, Золочеві, Калупіи, Коломиї, Кракові, Мостисках, Підгайцях, Сокали, Стрию, Цішанові і Яслі) і що­

би винуватих безоглядно покарало;

2) щоби як найскорійше внесло до консти- туцийного полагоджена закон против виборчих надужить;

3) щоби у відповідній дорозі утворило три­

бунал для розслїджуваня запротестованих вибо­

рів послів так до державної ради як і до га- лицкого сойму (евентуально також і до иньших соймів).

Се внесене має бути полагоджене з всякою реГуляміном дозволеною скоростию.

У Відни. дня 17. жовтня 1901,

Се внесене підписали: Василько, др. Король, др. Кос, Яворский, пп. Барвіньский, Гладишов- скип. Длужапьскнй і Пігуляк, дальше пп. Бойко, Кремна, Ольшевский, Кубік, Дашиньский і со- цияльні демократи.

Се велика праця, за яку винагороджене стано вить звичайно 120— 150 марок місячно враз з цілим утриманєм і конем під верх.

В народнім шкільництві обох републик у- даряють нас дві важні річи: дбалість Бурів о образованє чужинців і високі платні учителів.

Перша точка дотикає головно Трансвалю.

Від 1896. р. в чотирох більших містах можуть діти тамошних чужинців ходити до гіравитель- ственних шкіл, в котрих учителями суть їх зем­

ляки. З того користають Німці, Анґлїйцї, Фран­

цузи і Італійці, т. є ті народности, котрі най­

більше до Трансвалю емігрують; отже кожда дитина учить ся в народній школі в своїй рід­

ній мові. Школи ті уряджені на взір европей- ских і називають ся чужинецкими. Така шести- клясова школа в Ііоганесбурґу провадить ся пі­

сля пляну народних баденьских шкіл, має нї- мецку викладову мову і є під опікою консулів:

нїмецкого і швайцарекого. Подібні триклясові школи, що узглядняють чужі язики, є також в Преториї, Міддельбурґу і Гайдельбурґу. Перед кількома літами, отворено також католицку школу (певно з викладом релігії), але до неї хо­

дять ученики ріжних віроісповідань.

Під материяльним зглядом находять ся у- чителї народних бурских шкіл в виняткових услі- вях; стоять навіть виспіє як їх голєндерскі то­

вариші, котрі також дістають високу платна'.

Подібно представляє ся та справа ось як: сталі сїльскі учителі одержують винагороду в Відно­

шена) до числа учеників: за молодшого одер­

жують 10, а за старшого 12 марок місячно; за­

можні родичі доплачують надто з овоєї сторони 4 до 5 марок. Загальна квота редукує ся троха з причини меншого як в Евроні числа учеників, виносячого 15 до 20 дїтнй. По містах суть ста­

лі платні; Кобель не подає їх, але з загальних даних можна вносити, що виносить 400 до 500 марок місячно. В висше згадані йоганесбурскій школі одержують всі мешканє за дармо. Ван- дрівні учителі суть також добре платні: одер­

жують 200 марок місячно сталої платні і 3 до 5 марок від ученика (се становить разом коло 250 марок або й більше). Впрочім учителі, що визначають ся добрими результатами своєї пра­

ці, одержують певні сталі додатки або однора зові Гратифікації.

Всі учителі суть під контролею і підляга­

ють власти ради шкільної і інспектора даного округа. Шкільна рада складає ся з кількох чле­

нів вибраних громадою, має нагляд над школа­

ми округа і провадить статистику науки. Іпспе ктор звиджує школи раз на рік і уряджує пу- бличні іспити, на котрих оцінює вартість праці учителів і учеників.

Що-до поміщеня шкіл і взагалі шкільної

ГІГІЄНИ,

діло Кобля дає нам дуже мало подро­

биць. Шкільні будинки по містах суть обширні ЛИДИЯ

(скоро перебиваючи). Ходім до фортепяна!

ЛЯНҐФРЕД • Добре, ходім — колиб я мав відвагу.

ЛИДИЯ

Відвагу. — Прецінь ти бажав сам сего.

ЛЯНҐФРЕД

Я тобі щось скажу (сягав до кишені). Я щось приніс з собою.

ЛИДИЯ

(спішить до фортепяна). І сего ти не сказав з а ­ раз ?

ЛЯНҐФРЕД Я чув себе певним. Се певно не...

ЛИДИЯ

(отворила фортепян). Ходи тепер! (Ударяв кілька тактів головного мотива з Русалки). Пригадуєш

собі?

ЛЯНҐФРЕД

(переривав вї з рішучостю). Ні! Не хочу. Се не стоїть на рівні з тамтим. (Ховав назад до кише­

ні на половину витягнену рукопись).

ЛИДИЯ

(підносить ся до него, мягко). Лянґфреде!

(Дальше буде).

__ 2

Народне шкільництво у Бурів.

(Конець).

Заможнїйші Бури в обох ренублпках во­

лять внуку дїтнй в приватних школах, мимо то­

го що они дорогі, бо місячна оплата доходить в них нераз до 100 марок місячно. Кобель твер­

дить, що чужоземні учителі тішать ся взагалі більшим довірем як краєві; але то нїчо дивно­

го, взявши на увагу, що чужоземні суть напли­

вові, отже образовані за границею, а в обох ре- публиках нема жадного учительского наукового заведеня, отже місцеві рекрутують ся певно пе­

реважно з поміж бувших учеників народних шкіл.

Приватний учитель займає ся не лише с а ­ мою наукою, але й цілковитим вихованєм дїтий.

руй мені... Послїдного разу, коли ми були ра­

зом, припливало мені так богато ідей. Се прав­

да. Ніколи я не був богатшим. Але я не міг нї­

чо зробити з того. Я не найшов спокою до того.

лидия

Прецінь ти їздив в подорож, щоби найти супо­

кій.

ЛЯНҐФРЕД

Але я не найшов єго. Не можу більше працю­

вати! — Бути може, що мотив не винен сему.

Він вже не є щирим для мене. І ось так сеся вічна туга.

ЛИДИЯ

...за якоюсь душею, за якимсь висшим жатєм.

ЛЯНҐФРЕД

Певно, що так. Але се якийсь безконечний, зм а­

гаючий ся рух і гамір, як у Ваґнера. А се не відповідає мені.

ЛИДИЯ

Ніхто, ніхто не вміє так перетворювати мотив,

' \ ЯК ТИ.

ЛЯНҐФРЕД

(в розпуці). Не кажи мені щось такого! — Му­

сиш почути цілу правду. Коли я далеко від те­

бе, тоді всьо в мені топить ся в тузі за то­

бою. А коли я при тобі...

і порядні; значне числої ш кіл находить, ея в власних будинках, иньші в винанятиіх. Вйвдрівні ораньскі школи мають очивидно лише- принагід­

не поміщене, часто дуже скромне і невідповід­

не. Впрочім се певна річ( що тим школам мо­

жна би богато закинути; але се- має: менше зна- чінє у Бурів, котрі, о скілько. здає ся, не зна­

ють шкільного перетяженя.

Всі бурскі школи, мають ще одну важну додатну цїху: число учеників в класі не пере- висшає ніколи кільканайцять. Се важна річ пе­

редовсім під оглядом дидактичним, бо позволяє провадити науку з більшою користию для уче­

ників. Чи і о скілько бурскі учителі уміють ви­

користати ту обставину з користию для учени­

ків — о тім Кобель мовчить. Однак відповідь на се дає нам перебіг теперішної трансвальскої війни, котра стверджує, що тамошні школи при­

готовляють добре молодїж: до ж итя і до спов­

нювана суспільних обовязків.

★

Учитель*.

Державна рада.

Внесеня та інтерпеляциї.

Як ми вже вчера донесли в телеграмах, вчерашне засїданє зачало ся відчитанєм чи­

сленних інтерпеляций і внесень між якими на­

ходило ся внесене пос. Ііоточка в справі приму­

сового забезпечена від огня. Відтак пос. Фран­

ки Штайн запитав президента палати ґр. Фете- ра, чому не присьвятив згадки номершому пре­

зидентові! північної Америки Мек Кінлїєви при отвореню сесиі. Ґраф Фетер обіцяв відповісти на слідуючім засіданні.

Відповіди міністрів.

Занимае голос президент міністрів др. Кер- бер для відповіди на інтерпеляциї. Між иньшим на інтерпеляцию пос. Вільна що-до перепон, ставляних галицким емігрантам старостами,ста­

нув по стороні власти, яка старає ся прикоро- пити визиск

і

ошуку недосвідченого і легко­

вірного мужика несумлінними агентами. — В справі примусового обезиеченя від огня запе­

внив др. Кербер, що правительство від давна працює в сім напрямі, але ся справа буде ви­

магати довшого часу до позитивного здїйсненя.

Дальше відповідали на інтерпеляциї мінїстер зе­

лїзницї Вітек і торговлї Каль, а опісля перей­

шла палата до дискусиї над наглим внесенєм пос. Виходіля про

знесене мит.

По кількох промовах бесідників, які дома- гали ся як найскоршого знесеня мит, заняв го­

лос також м і н ї с т е р Б е м - Б а в е р к і промо­

вляв серед протестів і перебивань зі сторони послів. Мінїстер заперечив, немов би то він ле­

гковажив дотичну ухвалу палати, не иредклада- ючи єї до санкциї. Правительство предложило єіце минулої сесиі закон на покрите зменшена доходів з причини знесеня мит, а комісия не узнала відповідним поручити сей закон до ухва­

ли палати. Доки правительство не одержить по­

крита, доти не може приступити до знесеня.

(Протести і перебивана). Вкінци заявив мінї- стер, що по причині непевности ситуациї він мусів також продовжити пахтярскі контракти.

В голосовапю палата приняла одноголосно мериторичний зміст внесеня пос. Виходіля, взи­

ваючого правительство, щоби закон про знесе­

не мит завів безусловно з днем 1. січня 1902.

З черги приступлено до дискусиї над на­

глим внесенєм пос. Кафтана в справі

удержавленя зелїзницї:

північно-західної та шляхів, належачих до То­

вариства державних зелїзниць. По внескодавци заняв голос м і н ї с т е р В і т е к і заявив, що хо- тяй признає користи рЬзширеня державних зе­

лїзниць, то однак в сім случаю входять в гру важні фінансово-політичні квестиї, звязані з зе- лїзничим кредитом. Правительство занимає ся сею справою пильно, а порішене що-до внесеня пос. Кафтана полишає палаті, зглядно комісиї, З черги промовляли єще пп. Кіндерман, Елєн- боґен, Штайнвеидер і Шайрер, після чого зам ­ кнено дискусию і вибрано Генеральних бесід­

ників.

На сім перервано наради.

Мінїстер Гартель відповідав на численні

інтерпеляциї, між ними на інтерпеляцию п. Ґро-

а в справі осідку француских конґреГаци й.

з Мінїстер заявив, що до тепер вплинули ли­

ше 3 подана француских конґреґаций з проше- нєм о дозвіл осідку в Австриї. До сеї пори по- зволено лише на осідок з Зальцбурґу 20 черни­

цям і 5 сьвітским сестрам конґреґациї Кармелі­

тів в Версалю; ивьші подана є в стадні дохо­

джень. Правительство поступає з найбільшою стислостию у виконаню дотичних, істнуючих установ. Ж адна з француских конґреґаций не внесла до тепер подане з іірозьбою о уділене австрийского підданьства. — В сій справі пос.

Айзенкольб предложив нагле внесене, щоби по­

селене ся монастирів вчинити зависимим від специяльного закона, а також, щоби істнуючі монастирі одержали снецияльний призвід.

Відповідь ґр. Фетера

Президент палати відповів при кінци засї- даня на інтерпеляцию пос. Франка Штайна, що зараз но замаху на Мек Кінлїя він особисто ви- сказав своє співчуте американьскому послови і думав, що се вистарчало, тим більше, що до отвореня сесиї державної ради перейшло споро часу і згадка була би троха спізнена. Про я- кийсь вплив на єго поступованє з иньшої сто­

рони нема бесіди.

На сім замкнено засїдане; слідуюче нині о глд. 11. рано.

Н О В и н к II.

— Календар. В ч е т в е р : гр.-кат. Филипа; рим - кат. Рафаїла. — В п я т н и ц ю : гр.-кат. Права, Андроннка; рим.-кат. Йоана Кантого.

— З тов. ім. Котляревского.

Заряд артистично- технічної секциї просить усіх членів виділу, чле­

нів обох секций, членів товариства, що не нале­

жать до жадної секциї, як і членів артистичної двужини товариства, щоби зволили зійти ся в четвер дня 24. с. м. до комнати тов. «Львів - ский Боян« о год. 7. вечером. Злряд.

— П. Барвіньский

вніс на засїданю ради дер­

жавної 22. с. м. інтерпеляцию до міністра про­

сьвіти в справі покривджена руского язика д е­

каном д-ром Фіялком на львівскім університеті.

— В

справі вписів русннх богословів на Львів ский університет явила ся окрема депутация бо­

гословів у декана ке. Фіялка і в імени товари­

шів звернула ся до декана з запитом, чи він схо че признати руским богословам право руского впису. Кс. Фіялек не дав депутатам рішучої від- повіди, а заявив, що офіцияльно дасть єї ректо- ратови семпнариї. Кс. Фіялкови афера з вниса- ми відняла надто мову, розуміє ся руску, так що він не розумів своїх слухачів, промовляючих до него но руски і заявив, що буде мусів заж а­

дати для себе товмача. Не знаємо чи кс. Фія­

лек з таких запечених Мазурів, але хотяйби так було, то встид чоловікова науки, професоровії університету, признавати ся до такої іядолєнт- ноети, що навіть не ровумів другої краевої мови.

Щ астє, що кс. Фіялек викладає по латиньски (і єго якось розуміють!), бо кшіиб свої виклади держав по польски, єго елухачі-Руснни найшли би в єго власних словах підставу до жаданя товмача. А що тоді було би, кс. Ф іялку?

— Будова і відновлене церквей.

В перемискій єпархії иобудовано в послїдних часах нову де- ревляну церков в Куляшнім коло Щавного, я- слиского деканата. В Балигородї і Загочевю, балигородского деканата, а також в Луковім у- крашено церкви мальовилами майже виключно за жертви Русинів перебуваючих в Америці.

Відновляють ся церкви в Чашині, Середнім вел.

і в Тарнаві гор., ольховецкого деканата.

— З галицких середних шкіл

Після справо- здань нредложених Раді шк. краєвій зі стану учеників, котрі дня 15. с. м. учащали до 34 ґім- назий в Галичині, є загалом 20.095 учеників (о 1.594 більше як в 1900. р.), а до 7 реальних шкіл ходило 3.164 учеників (о 272 більше як в 1900. р.) Число всіх учеників в середних шко­

лах вишиило того дня 23.259 (о 1866 більше як в

II

переднім році).

З сего

з а г а л ь н о г о

числа припадав на ґім назию: в Бохіш 576, в Бродах 498, в Бережи­

нах 576, в Бучачи 504, в Бонковицях 309, вДем биці 150, в Дрогобичі! 477, в Ярославі 578, в Пслі 688, І в Коломиї 504, 11 в Коломиї 388, св.

Анни в Кракові 68в, ев. Яцка в Кракові 424, академічну у Львові 679, II у Львові 431, Франц Иосифа у Львові 844 (гол. заведене 689, рів по­

рядні кляси 155), IV у Львові 901 (гол. за вед е­

не 531, рівнорядні кляси 370), V у Львові 928, в Новім Санчії 694, в Подґужу 527, 1 в Переми­

шля 729, II в Перемінили 511, в Ряшові 965, в Самборі 573, в Сяноцї 663, в Станиславові 690, в Стрию 621, І в Тернополі! 656, Франц Йосифа в Терноноли 312, в Тарнові 969, в Вадовицях 481, в Золочеві 398.

В реальних школах було учеників: в Яро­

славі 166, в Короснї 65, в Кракові 870 (гол. за- ведевє 520, рівнор. кляси 350), у Львові 819 (гол.

зав. 548, рівнор. кляси 271), в Станиславові 538, в Тернополі! 471, в Тарнові 235.

— Вісти з американьскої Руси.

Амер. «Свобо­

да» замістила отсеи лист о. Ж олдака: «З при- порученя Впреосьвяіц. Митрополита Кмр Андрея Шептицкого, на безчисленні прозьби канадий- ских Русинів, єсьм в дорозі до Канади і в про­

тягу двох тижнів сподію ся побачити Русинів в \Уіппіре£, а відтак повідомлю поселенців ру- ских на других кольонїях, коли до них завитаю.

Маю намір звідати всі кольонїї рускі в Канаді, полагодити їх духовні потреби і після прирече- ня духовних властий, постарати ся для них о душнастирів. — 0. Василь Жолдак, руск.-грек,- катол. сьвяіценик.

О. Н. Воленьский, бувший парох в Ріеазапі Сіїу, 0., обняв душнастирство в Уоип^зіом'п, О.

— Пожар в Яворові

вибухнув ві вторпик пе­

ред полуднем і знищив кількадесять домів на т. зв. «великім передмістю».

— Стежний лист вислано за Юрком Некігою, котрий утік з вязницї в Станиславові, де відси­

джував 5-лїтну кару за крадїжи.

— Діло божевільного. Лев Кульчицкий казав собі дати в реставрациї в Ню Йорку склянку чаю. Випивши єго, замість заплатити, виняв ре­

вольвер і стрілив до властителя реставрациї.

Властителя взяли до шпиталю, а Кульчицкого на полїцию. Кульчицкий казав, що властитель мусів всипати щось до чаю. що відобрало єму розум, але ті, що з ним мешкали, заявили, що він нераз говорив, що їх постріляє. Кульчицкий очивидно божевільний.

— Студентка

чи

госпітантка? На рільничу а кадемію у Відни хотіла записати ся одна сту­

дентка з Росиї яко звичайна слухачка, але мі­

ністерство просьвіти відкинуло єї прозьбу і до­

зволило єї бути лише госпітанткою академії.

Колегія професорів академії внесла відклик проти сего заряджена і домагає ся, аби сту­

дентці признано право звичайної слухачки.

— Крадіж з шовінізму. З Ріви в полудневім Тироли доносять: В місцевостп Торболє коло Ріви перебував підчас літа пос. Радімеки, ко­

трий передплачував праску «Роїііік». Коли від­

'їздив, оставив абонамент властителеві! готелю, де мешкало також двох Німців з Монахова а один з Берлина. Они з шовінізму правильно з а ­ бирали «Роїііік», аби ніхто єї не читав. З а се господар готелю обжалував їх перед судом, а суд покарав кождого з них гривною 20 К.

— Упадок банку на Угорщині.

В Еденбурзїзбан - крутовав «Банк кредитовий земский» і потягнув за собою сотки банкротств ріжних фінансових інетитуций. Дефіцит банку виносить два мілїони корон.

— Пісня блазна.

Лице я обмазав на біло, Хаха!

Червоно ніс, на чорно тіло, Хаха—хаха!

А міна глупа і відважна, Хаха!

Як пристоїть для мене блазна, Хаха—хаха!

А ви сьміетесь з моєї штуки, Хаха!

До оплесків кладете руки, Хаха—хаха!

І тішитесь, що при забаві, Хаха!

Мене ви блазном звати праві, Хаха—хаха!

Та не гордуйте пани «люде», Хаха!

Бо ще не знать, хто блазном буде, Хаха—хаха!

Ви-ж всі, як сидите тут в крузі, Хаха!

Єсьте у мене на нарузі, Хаха—хаха!

Зпід маски виджу ваші міни, Хаха!

Б ез виразу, без духа тїни, Хаха—хаха!

І сьміх нлиткий, аж близький спазмів, Хаха!

Як пристоїть на справжних блазнів, Хаха—хаха!

Лев Лопатиньскнй.

— Електричні лямпи ЯКО

ТЗЛЄФОНИ.

Проф. Сі- мон заслужив ся немало на поли розвою елек­

трики практичнім значіню. Недавно він в и ­ крив, що електрична лямиа лукова, сполучена з телефоном, віддає дуже виразно всі звуки з т е ­ лефону. Значінє сего винаходу є немаловажне, бо від тепер буде можна дешевим коштом ого­

лошувати, в цілім місті в кождііі порі дня, важ ­ ні новини.

На човні через Атлянтийский океан пустив ся перед двома неділями до Европи з АНапІіс Сіїу, N. її. капітан Ендрюс з своєю жінкою.

Човно се довге 14 стін. 5000 людий иращали відважних мореплавців, коли ті відбили від бе­

рега.

— Пяний артист на еценї.

Славний нїмецкий актор, Вільгельм Клєґер, в послїдних часах сво­

го ж атя часто заглядав до склянки. Р аз якось підчас гостинного виступу в Линску запив ся до безнамяти. Клєґер грав тоді Ґеслєра і коли при- шла сцена з яблоком, відповів Тельови: «Слу­

хай, можеш не стріляти». Актор, що грав Теля, вдавав, що сих слів не чує, але Клєґер

повто

­

рив

знова: «Кажу тобі, Вільгельме, не стріляй.

Йди домів!» Треба- було перервати представ­

лене.

Иньшим разом Клєґер грав в Кольонїї Ри- шарда III, але був так підпитий, що ледво міг удержати ся на ногах. Коли публика почала свистати, Клєґер вернув до памяти і відозвав ся: «Мої пані і панове, коли такий славний ар­

тист,

я к

Вільгельм Клєґер, рішив ся виступати в такій норі як Кольонїя, то мусів або здуріти, або упити ся. Я вибрав послїдне». Розуміє ся, що представлене перервано.

— Ц к. Дирекция зелїзниць державних у Львові

оповіщує:

Дня 20. жовтня с. р. отворено перестанок особовий «Жемєнь», лежачий поміж стациями Домбе і Ж охів на шляху зелїзницї льокальної Дембиця-Розвадів-Пшеворск, в окрузі ц. к. Ди- рекциї зелїзниць держ. в Кракові, для руху осо­

бового і пакункового. — Білєти їзди видає ся на згаданім перестанку, а пакунки принимає ся за оплатою в стациї відбору. — Час від’їзду по­

їздів, задержуючих ся на тім перестанку, пода­

но в дотичнім оновіщеню.

— Дрібні вісти. Посол і властитель фабрики Сіменс, тяжко занедужав. — З ’їзд делегатів ра­

дикальної партиї відбуде ся у Львові дня |14.

грудня с. р.

На шкільну о т а т у

для бідного ученика прислали ВП-і Евгения і Ольга Барвіньскі по 2 кор. і ВП. Олена Барвіньска 1 К — разом з переділе виказаними датками є 28 К.

Вісти господарскі, промислові і торговельні.

— Стан жнив.

Снравозданє міністерства ріль­

ництва зі стану жнив і засівів до 15. жовтня представляє ся так: До перших днів с. м. було дуже тепло і сухо, а наслідки посухи відбили ся також на стані засівів в Галичині. Коло 5.

жовтня погода змінила ся і постуденіло. — Збір кукурузи переважно добрий. Збір гречки в Ти­

роли і Каринтиї та в околицях Красу випав по части вдоволяюче. В иньших краях збір гречки добрий. Збір бараболі майже всюда добрий, а денеде прим, в Чехії навіть знаменитий. Коню­

шина виплатила ся сего року. Управа цукрових бураків у східних нровінциях що-до якости о- платила ся; впрочім ще не всюда викопано бу- раки. Збір бураків, призначених на пашу, був менше вдоволяючий. Капуста в Галичині і в Ав­

стриї горішній переважно не зародила. Вино­

град сего року не оплатив ся так як давнїйше.

Садовина в деяких краях не зародила. — Ози­

мина є в добрім стані і розвивав ся гарно. З а ­ сіви вже всюда покінчені.

Т е л є ґ р а м и .

Відень, 23. жовтня ХУіепег 2

і

£. оголошує:

Цісар іменував мінїстерияльного радника в мі­

ністерстві просьвіти др. Едвіна Плажка, віцепре- зидентом шкільної ради галицкої, з придїленєм єго аЗ регзопага до четвертої кляси ранґи.

Берлин, 23. жовтня. МогсІЗ. А1І£. 2 Ід. запе­

речує звісткам деяких дневників, що немов то нїмецке правительство намірило продовжити торговельні трактати єще на один рік. Про се рішучо не може бути бесіди. Нїмецке прави­

тельство застерігає собі зовсім вільну руку і в пригіднім часі вимовить торговельні трактати.

Коли се настане, буде залежати від ходу справи.

Париж. 23. жовтня. Вчера отворено надзви­

чайну сесию палати послів. Раджено над спра­

вою мінімальної платні для ямарів і забезпече­

на їх на старість. Социялїст Вівіянї поставив внесене на знесене закона про анархістів з р.

1894. Внесене відкинено 402 голосами против 132 голосів.

С

офія

, 23. жовтня. Як зачувати, товаришка уведеної опришками місіоиарки міс Стоне, жін­

ка пастора Зілька, померла в неволі.

Льондон, 23. жовтня. Бюро Райтера доно­

сить з Мідельбурґа: Вирок засуджуючий Івана

Боту на смерть, змінив ґенерал Кітшенер надо-

жизнені, тяж кі роботи.