Čislo na pokaz. Ruslan. R. 1 (1897).

Передплата

на »РУСЛАНА< виносить:

в Австри.:

на цїлии рік . на пів року на чверті» року на місяць . .

12 р. ав.

6 р. ав.

З р. ав.

1 р. ав.

За границею:

на цїлиіі рік . . 20 рублів або 40 фрачків на пів року . . 10 рублів

або 2») франків Поодиноке число но 8 кр. ав.

ч и с л о н а п о к а з.

«Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не возьмеш милости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.» — 3 Р у с л а н о в п х псальмів М. Шашкевича.

- --- •».—--- - -

Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят о год. 6-ій пополуднії.

Редакция, адмінїстрация і експедицня «Руслана» під ч. 9 ул. Копернїка. — Екснеднция місцева в Аґенциї Ляндокского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертає ся лише на попереднє застережене. — Рекля.мациї неоиечатані вільні від иорта. — Оголошеня зви­

чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в .Наді­

сланім. 20 кр. від стрічки. По­

дяки і приватні донесенії по 15 кр. від стрічки.

1 »

- і

ЗИР Хто не думає передплачувати „Ру- слана“ зволить се число звернути.

Від Редакциї.

Ми добре сьвідомі тяжкого обовязку, який приймаємо на себе, приступаючи до поважної праці під призивом найвисших ідей культурного сьвіта, до праці під не­

порочним україньско-руским народним пра­

пором в імя високих ідей Христової науки, правди іі братолюбія. Оборона наших на­

родних прав, розширене їх, позитивна ро­

бота в кождім напрямі й приєднане для такої роботи широких верстов нашої су­

спільності! — отеє наша мета.

Але сьвідомі тяжкого обовязку, ми не­

меньше сьвідомі її сего, що успіх нашої праці залежить не від нас самих, як вза­

галі успіх всякої позитивної роботи зале­

жить не лише від сего, хто радби до неї подати почин. Але ми певні, що коли хоч вчасти й посередня, в міру сил наших, причинимо ся до сего, щоби роз’яснити думки, справити хибні погляди, вказати цілії для позитивної праці й з’единити для неї наші роз’єднані сили, то вже сповнимо сим нажне народне наддане.

С таєм о о в л а с н и х с и л а х — тож д о м а г а т н ся м усим о р іш у ч о ї д ія л ь ­ ної п о м о ч и у в с іх ти х , ком у д о р о г а б у д у ч н іс т ь н а ш о го н а р о д а , і хто ро­

зуміє, іцо обезпеченє сеї будуччини може подати лише с п о в н е н є о б о в я з к у ч е р е з к о ж д о г о з’о сіб н а.

»Руслан« виходитп-ме правильно по­

чавши з днем 1. (13.) січня 1897, щоденно окрім неділь і сьвят, о год. 6 вечером.

Редакция й адмінїстрация містять сяприул.

К о п е р н їк а , ч. 9. ІІ-ий по вер х . Услівя передплати подані при заголовку. З огляду

на потребу управнльненя висилки просимо о с к о р е її т о ч н е н а д с и л а н е п е р е д ­ плати. Часописи нашу впсплатп-мемо лише п е р е д п л а т н и к а м .

В програму нашу входять: передові статі про справи рускі як і загальні, що до- і тикають також і всего україньско-руского народа; статі про справи австршїско-угорскі іі заграничні; розвідки політичні, еконо­

мічні і др.; дописи з краю її заграницї;

огляд часописіпї. особливо про справи, що відносять ся до україньско-руского народу;

огляд політичний, справозданя з дїяльности ради державної, делєґацшї спільних і крає- вого еоіі.му; справозданя з дїяльности ру­

ских товариств та інституций; вісти про справи шкільні й просьвітні; справозданя з руху католіщкого, руско-народного й су­

спільного; новинки; відділ науки, штуки і літератури, замітки з наукового, артисти­

чного та літературного сьвіта, вісти бібліо­

графічні; вісти епархіяльні; огляд еконо­

мічніш, вісти господарскі, промислові й тор­

говельні; іюслїдні вісти й телеграми; фей­

летон, повісти, новелі, картини й споминки з жити, очерки етнографічні, історичні й побутові, сучасну літопись, популярні роз­

відки: голоси з нублпки ІЧ.Т. п

Прихильників наших просимо о часті й точні дописи і інформациї, і взагалі о діяльне співробітництво в намічених напря­

мах, бо тілько тоді «Руслан» зможе стати ся справді народним органом і подати вір­

ний образ нашого народного жити. Не­

меньше просимо о ширене нашої часописи її єднане для неї прихильників серед шир­

шої громади.

З Різдвом Христовим!

(+) Єсть в житю хвилі, котрі відрива­

ють ум чоловіка від щоденьщини, від бу­

денних дрібниць і заходів, а підносять єго до висілого сьвіта, осіняють его

і теплотою тих змагань, що є ліпшою ча­

стішою нашого істнованя.

Такою хвилею єсть нинїшіііиї роковий день, празник Різдва Христового, рокоче сьвято всего християньского сьвіта. Стихає в сїй хвилі низька зависть і злоба, що .пі­

ше бурить і руйнує та роз’єднує людску суспільність, робить єї неспроможною до праці для віїстих змагань і задач, а уми людскі переймають ся вірою в красшу бу- дуччину, відрадою в педолї, а. серця люд­

скі дишуть любовію, котра се вспіє збу­

дувати що зруйнувала людска злоба.

Такі думки насувають ся з нинїиіним роковим празником Різдва Христового, що нагадує нам найбільшу подію для людско- сти. В педослїдженій своїй мудросте прий­

має Бог на себе немічне тіло людске в яслах убогої стаєнки, щоби відтак виступити з ці­

лою потужностию, збурити весь лад гогаїіі,- ского сьвіта, оснований на злобі і обмані, а оперти єго на щирій і правдивій вірі та любові ближнього.

Нині сьвяткуємо усьвнчений віковою традициєю християньства роковий празник Різдва Христового, котрий вельми торже- ственно обходить весь україньско-рускшї нарід. Отеє не тілько вікова традиция хрн- с т и я н ь с к а , але також вікова традиция на­

пар о дна. І в сїй традициї хрИстияньскін і народній покладаємо ми нашу розраду і відраду.

Серед невідрадних обставин на всім широкім просторі, як далеко гомонить укра-

Земля наша велика і обилна.

(♦) Вся людскість ожидала з давпа з тугою дня, коли по довгих томлячих зимових ночах наспіє напослїд хвилина, коли сонце щораз скор­

ше пічне являти ся на небі її дня починає при­

бувати. День сей витали народи яко день різдва непобідпмого сонця. На делекіп півночи висилали навіть послів на встрічу весняного князя, що приходив освободити землю забиту в пута твер­

дих ледових криг, приходив збудити єї, огріти І!

оживити, щоб знов укрилась буйною зеленню, роскішним цьвітєм, богатими плодами. Колнж опісля, по довгих віках тяжкого дожиданя прий­

шов Христос, щоб розбити пута неправди, злоби й неволї, поставила церков на місце поганьекого торжества сьвято Різдва Спасителя. І знов з ту­

гою вижидає людскість сего свято ч н о го роко- вого дня, вижидає - щоб хоч на сю хвилину збути ся тяжких та сумних думок, при спільнім радіснім обході відновити ся духом та з с в і ­ жими силами її відрадними думками стати до нового діла.

1 наш рідний нарід вижидає з тугою сьвята Різдва Христового, вижидає в надії, що може з вифлиемскою зорею засияє для него зоря

нової с в іт л о ї долї. Сеж уже тисяч літ минуло, часу не мало, відколи наш нарід став до с в і ­ домого історичного житя на сїй своїй земли, що собі потом і кровию здобув до неї право. І гарна се земля: уквітчана буйними лісами, орошена ріками, плодовита, з богатими скарбами у своїм нутрі. І нарід наш, хоч і з чутливою мягкою вдачею, та з високим розумінєм обовязків чо­

ловіка, роботящий і хоробрий, готовий був бра­

тись до діла, приложити рук і постояти за себе.

Окруженнй неосілими ордами з’умів не тілько сам усвоїти собі й удержати свою культуру, але й своїх сусідів спонукати до осілого культур­

ного житя. Визволив ся опісля довгою тяжкою боротьбою з ярма татарского та турецкого, та не лиш не затратив своєї вдачі й ідеалів, але ще й висьгіівав ту свою боротьбу в чудових з поколїня в поколїнє передаваних піснях і думах.

Та все таки услівя нашого історичного житя затяжили над нашою долею: не веиіла витво­

рити ся о д н о ц їл ь в а, я с н а г р о м а д с к а д у м- к а , она мимо всіх поривів все наново розбивала ся й ломилась. Тож богато рази мусїли сї по­

ріши йти на марно, дарма, що наш нарід ставав лавою іі за поодинокими родами княжими, ста­

вав за батьком Хмельницким, і за Бруховецкнм.

Історичні обставини погнобили нас і морально;

старшина козацка радо сліпила ся блеском буй­

ної иольеко-шляхотскої культури, що при СВОЇЙ

роскопш й блеску, глядаю чи для себе все нового простору, ішла нераз на розріз з демократичним устроєм, вдачею її історичним іі етичними пе­

реданими панюго народа. А нарід? нарід, не знаходячи опори у себе, глядав єї все наново п о з а с о б о ю . І почала ся боротьба, то тиха, та неменьше усильна, то явна, грізна, з усе но­

вими поривами, що виточувала все нові ріки кровп, кинула тяжку тінь на цілу дальшу істо­

рик), полишила доси глубокі антаґонїзми, та чи довела до нутя? Бо хвилеві пориви се лише п о л о в и н а й думки і праці: треба мати все й д а л ь ш у я с н у й п е в н у м е т у н а о ц і, й зараз же й до неї р у к п р и л о ж и т и , треба розваги й внтревалостн.

На всім історичнім житю нашім затяж или наче каменем слова первопочаткового нашого літописця: « З е м л я н а ш а в е л и к а і о б и л н а а н а р а д а в н е й н ї т ; д а п о і д ї т е к н я ж п т і в о л о д і т и вам и...» І все нові володїтелї при­

ходили й володіли нами, і ,го кождім буйнім пориві ми на ново, не довершивши діла, попа­

дали в їх руки. Князь на князя коромолу кував, бояри на князів, а нарід в розпуці зд а­

вав ся на ласку то цісаря турецкого то царя православного, одному платин власними дітьми а від другого брав заплату батогами.. А нї —то

2 їньско-руске слово, ■ подає нам ся тра­

диция християньска і народна певну надію на красшу долю нашого народу в нинішній боротьбі суспільній щораз завзятїйшій.

Ідея Христова, котра признає щастє і на­

городу гоненим і пониженим, котра запо­

відає, що послїдні будуть першими, подає відраду нашому народови, що він також сповнить свою задачу посеред Словянщини і посеред инших культурних народів сьвіта.

Разом з традициєю християньскою в роковин празник Різдва Христового висту­

пає також наша народна традиция, а з зо­

рею вифлиємского нрисьвічує нам також зоря нашої ідеї народної. Гонені і гнобле­

ні перші просьвітителї україньско-руского народу були тої думки, що дух україньско- рускнії здолїє з’єдинити всіх в одно живе тіло, наколи всі переймуть ся сьвітлом і те­

плом Христової віри; вони стояли на тій думці, що до великого подвигу народного треба нових людий і сили нової, а тою сп­

лою повинна бути чистота серця, справдеш- на просьвіта, свобода руского народу і хри­

стияньска саможертва.

Такими поглядами переняв ся був і пер­

ший сьвіточ нашого народу в Галичині Маркіян Шашкевич, що побачив сей сьвіт під сїльскою стріхою убогого руского сьвя- щеннка. Принявши імя Р у сл ан , постано­

вив він трудити ся для добра і долі нашо­

го народу і своїми хоч нечисленними по­

чинами витичив напрями і дороги тої пра­

ці народної. Він єсть і остане для нас по­

руч иньших трудовників народних тою зо­

рею провідною, що веде нас до осягненя мети ідеї народної україньско-рускої. А хоч ся ідея стрічала і стрічає безнастанні пере­

пони в своїм розвою, всеж таки вона зай­

має щораз ширші круги нашої суспільно­

сте, народне жнтє україньско-руске пливе щораз ширшим руслом.

До сеї традициї народної звертаємо ся нині, починаючи нашу роботу, для котрої ми ириняли назву Р у с л ан , а з нею і сю спадщину роботи народної, поруйнованої і скаляної не в однім злобними і нечистими руками. Хоч з часів Маркіяна-Руслана знач­

но змінили ся обставини політичні, націо­

нальні і суспільні, треба нам міцно придер­

жувати ся сеї традициї народної, а хоч на нашій ниві народній розросло ся чимало буряну, треба живою і ревною дїяльностю в дусі Христовім вести дальше на н а р о д ­ них о с н о в а х нашу роботу політичну, на­

ціональну і суспільну, а се задача достой­

на, благородна і гідна саможертви. Дух на­

роду почав будити ся в широких верствах, а ті сили, які проявляють ся, можуть бути повернені так до буреня і руйнованя, як і до здвигненя будови привідної нашому народови, — сили ті можуть стягнути так проклятство, як і благословеньство гряду-

побив в одного для другого, а н а с ь в і д о м е п у т н є д і л о д л я с е б е б у в неспроможний.

Став лавою за Бруховецким, шоб вбити єго опі­

сля киями, та опісля лекше видалось здати ся з н о в т а к и на царску л а с к у .

Могучі сили дрімають на дні душі нашого народа — та хто вспіє розбудити їх і повести, колиж то вже засіяє для него зоря правди й волі? Зем ля наша велика і обилна — та чи довго ще тяж и ти — муть і н а б у д у щ и н ї с е ї землї зловіщі слова першої нашої лїтопнсн?

Хто розбудить і поведе до діла іі долї найпаче тих страдаючих і обременених, що для них се­

ред тяж кої чорної праці — туга ранком і вече- ром журба, і ніч не сонна й горюванє з сонцем?

Чи й для них справді коли, як віщував поет, знидіє смуток і радість сліди єго позмітає, сумна північ стане полуднем, око заблищить зірничкою й огорне ся зоревою свитою тихомиря ? — Сего може доказати лиш се одно, чого у нас як раз доси не було або було мало, може доконати — доладна, згідна й витревала суспільна праця не одного против другого, а всіх разом, хто по­

чуває себе членом своєї' суспільності! й свого народа, праця для реальних цілий.

чих поколінь. Бажаємо отже стояти на сто­

рожі сеї роботи народної на основах тра­

дициї христняньско-католицкої і народної, бажаємо йти в підмогу сїй роботі і закли­

каємо до сеї мирної і згідної роботи окли­

ком: Слава во вінпних Богу, на землі мир, в человіцїх благоволеніє!

Метаморфози.

( = ) Послїдна розправа буджетова в раді дер­

жавній подала ясний доказ, що деякі стороннн- цтва змінили значно не лише свою тактику по­

літичну або становище еупротив иравительства, але і подекуди свою програму.

Коли іце при обговорюванні тогорічного бу- джету молодочехи, частина послів словіньско- хорватских, нїмецкі націонали і антисеміти за- нималн опозицийне становище еупротив кабіне­

ту ґр. Баденього, ніддержованого нїмецкою ліви­

цею, консерватистами, клюбом рускнм та колом польскнм, — то тепер відносини ті змінили ся до непізнаня. Деякі приятелі' розійшли ся, не­

други колишні зблизили ся до себе.

Передовсім замітка проява, що молодоче- скі посли улягли ядреній метаморфозі. Зрозу­

мівши, що при нинїїнних основах конституциї долитавскої та при сильнім, неполагодженім ан­

тагонізмі нїмецко-ческім годі буде їм одержати бажане державне право, котре висували доси на перший план яко сопйіїіо зіпе диа поп, — мо- лодо-Чехи прийшли до пересьвідченя, що до повної автономії країв корони сьв. Вячеслава треба їм стреміти постепенно, т. є. етапами, здобуваючи одно право по другім. Домаганя свої обмежили проте молодоческі посли на разі на поїзну рівно­

правність язикову в самій Чехії, а на иостепен- не кріплене елементу ческого на Мораві і Ш.іе- ску національними придбаними іменно на полі шкільнім. Надїючи ся осущеня сих бажань від теиерішного иравительства, котре не іґнорує ни- таня ческого, молодо-Чехи змінили фронт еупро­

тив кабінету ґр. Баденього і з опозицій' перей­

шли на становище вижидаюче. Про антикоалї- цшо словяньску, „НІ котрої КОЛИСЬ пос. Кайцль заманював клюб руский, загули всякі слухи, а до Поляків відносять ся тепер посли ческі при­

язно і з певного рода довірєм. Посли острійіпо- го тону, я к Ґреґр, зійшли з арени. їх місце за­

нили т. зв. реалісти, автораменту Кайцля і Кра- маржа. Посол Айм, що ще недавно кидав гро­

ми на веї т. зв. сторонництва правительственні, приймив ся нині ролі головного посередника ме­

жи клюбом ческим а правнтельством. Вашатого виключено з клюбу яко противника утилітари­

зму, а наколи тут і там в часї розправ котрий посол ческий ударить в струну острійпюго тону, то діє ся се лише з тактичних взглядів: з огля­

ду на суспільність ческу, зжиту з оиозициєю і з огляду на омлядпнїстів, т. є. сторонництво че- ских радикалів, вибиваючих ся звільна на аре­

ну політичну. Молодо-Чехи «маркують» від часу до часу опозицию, але опозиціоністами вже не суть.

Подібній метаморфозі' улягла і та частина послів словіньско-хорватских, що за часів коалї- циї під проводом Ферянчица відлучила ся від клюбу ґр. Гогенварта і утилітаристів словіньскнх, ведених пок. Клюнем, а перейшла в рішучу опо- зицню. Частина та, заманена тогдї рівнож Че­

хами до ефемернчної антикоалїциі словяиьскої, зрозуміла вже тепер, що опозицію не завеїгди вінчає ся успіхами, а ніколи тогдї, коли сторон­

ництво не має спроможності! піддержати ^ОПОЗИ­

ЦИЮ свою силою, хотя би навіть лише чисель­

ною. В часі загальної розправи буджетової роз­

лучені хвилево посли словіньско-хорватскі полу­

пились назад в одну цілість, голосували солі­

дарно навіть і за фондом діспозицийним, а пли­

ном їх на будуче єсть: перевести вибори до но­

вої ради в повній гармонії і витворити в новім парламенті одностальннй клюб полуднево-сло- вяньский стоячий в тісній звязи з клюбамп.

ческим, руским і польскнм. Поступаючи в краю солідарно, надїють ся посли словіньско-хорват­

скі явити ся в новій раді в збільшенім числі', а відтак концесиями скріпити елемент свій еупро­

тив Німців і Італіянців.

Метаморфоза не пощадила і антисемітів.

Хто пригане собі острі виступи Люеґера перед

роком против ґр. Баденього, а порівнає виступи ІІІайхера, Ш лєзінґера і др. при теперішній роз­

праві буджетовій, той не може замітити, іцо і в таборі антисемітів наступила значна зміна.

Майже о цілу октаву спущено з тону в надії, що при такій тактиці політичній правительетво не буде спиняти розвою оправданого антисемі­

тизму в Австриї, специяльно у Відні. Люеґер не забирав доси навіть слова при розправах будже- тових, зрозумівши, що дорогою умірености дій­

де скорше до цїли, чим безпощадною бруталь- ностию, в котру нераз попадав, щоби схлїбити ширшим верствам. На всякий случай, антисемі­

ти в сальоновій формі стануть близше до пра- вительства в будучій раді', ніж стояли брутальні антисеміти в теперішній раді'. Вони війдуть на­

віть до нового парламенту в збільшенім числі, позаяк правительетво скорше їх підонре ніж лі­

бералів, сходячих вже тепер на дорогу ОПОЗІІЦИЇ.

Метаморфозі улягло і консервативне сто- ронннцтвб з клюбу ґр. Гогенварта, як і в загалі консервативні елементи з посеред других сто- ронннцтв. їм поручено ролю миреня розєдна- них сторонництв національних як і модерована далекоідучих, крихту за радикальних асиіраций поодиноких ґруп посольских. В тій ц і л і ї зблизили ся, приміром сказавши, посли Пальфі і Швар- ценберґ рішучо до табору молодо-Чехів, оголо­

сили себе націоналами уміреними, ідучими до цїли етапами. В тій цїли приляг пос. Бернрайтер до табору ческих Німців, щоб їх модероватн.

А вжеж найбільшій метаморфозі' улягла лі­

беральна лівиця нїмецка. Найголовнїйша зміна лежить в тім, іцо лівиця (одно що Нїмцї) пере­

стала бути в Долитавщинї сторонництвом дер­

жавним, за яке уходила доси, голосячи, що Ав­

стрію єсть державою нїмецкою а она тим кі- том, що лучить народи австрийскі в одну цілість.

Процес сей не відбув ся вправдї аж тепер за кабінету ґр. Баденього, він лише довершив ся.

А розпочав ся сей процес головно за ґр. Таф- фого в літах від 1879 до 1893, коли то через 14 літ старо-Чехи в союзі' з Поляками і клюбом Гогенварта вели перед в парламенті австрийскім без Німців і проти Німців, стоячих в ОПОЗІІЦИЇ.

Здавалось вправдї, що по уступленю ґр. Таффо­

го через коалїцню нїмецкої лівиці з Поляками і консерватистами ліберальна лівиця набере си­

ли і зможе винести ся на ново на становиско верховодячого сторонництва в державі. Але в ері Таффого розвинулись і зросли словяньскі елементи вже на стільки, що ліберальна лівиця з становиска верховодячого зійшла на станови­

ще рівнорядне з другими національними сторон- пицтвамн, іменно з елементами словяньекими.

Нинішня лівиця нїмецка займає лише відпорне становище еупротив агресивності! Словян ав- стрийских. Вона береже лише національних ін­

тересів Німців, не думаючи вже про верховод­

ство а тим меньше про ґерманїзацию елементів нешмецкнх. Видячи свій упадок, лівиця поста­

вила в часї коалїцпї аксіому ненарушнмостп по- сіданя національного. Аксіома ся упала скоро в виду жизнеішости словяиьскої, котру „е годна спинити Ніяка постанова параґрафова. Томуж і бачимо, що частина лївицї, іменно Німці ческо- моравскі, відлучили ся нині' від Нїмцїв корінно- австрніїеких країв і витворили окреме сторон ництво «поступовців» нїмецких, з задачею: бо­

ронити нарід свій перед ословянщенєм (І). Ко­

лишня лівиця, найчисленнїйше сторонництво в раді державній, лежить нині безсильна м ай те Оригінальні ліберали з чисто нїмецких країв пі"

шли на службу семітам; другі, 3 країв словянь- ских, дрожать о свою національну екзистенцию При будучих виборах змаліє до того число сих лібералів. їх мандати припадуть в части антисе мітам, в части клерикалам і консерватистам Недобитки зберуть ся імовірно під проводом ґ р '

Кшбурга або Хлюмецкого яко умірено-лїберальне сторонництво і будуть, здає ся, лише «марку­

вати» ОПОЗИЦІЮ). Опозицию же дійсну поведуть лише Німці ческо-моравскі і націонали нїмецкі, кокетуючі з великою Германією.

Справи внутрішні.

( = ) «Галичанина» і «Дйло» подають рівночасно вість, що на дни 29 н, ст, грудня завязав ся у Львові > русскій (взгляоно: руский) краєвий ко-

мітет виборчий* під проводом о. Ів. Озаркевича, Дїдицкого, Романчука. Після «Д іл-а* почин до завязаня дали делеґати деканальні зібрані у Львові на днях 10 і 11 грудня. Онп вибрали з посеред себе, «з обох головних сторониицтв ру­

ских* ЗО членів, до котрих сейчас прилучилось ЗО сьвітских інтелїґентних Русинів із згаданих сторониицтв, а на зборах 29 грудня доповнено склад комітету ще ЗО членами зпосеред селян і міщан руских.

Комітет сей оголосив вже відозву, в котрій заявляє, що він буде переводити вибори до но­

вої ради державної а то в той спосіб, що «роз­

гляне ся за відповідними кандидатами і буде старати ся вибір їх переверти всіма законними средствами, наколи виборці згодять ся на сих кандидатів». Він ставити буде кандидатів в трех куриях: пятій, сїльскій і міскій. Він »установить*

комітети повітові і місцеві і через ті комітети буде «старати ся* втягнути широкі маси до ро­

боти виборчої. Хотя «воля народу має рішати о кандидатах*, то мимо сего комітет «буде по- ручати .інше таких кандидатів, о котрих набере иересьвідченя, що они в дїяльности своїй носоль- скій будуть оглядати ся лише на нарід, на єьо потреби і волю». Біжучі і менші справи буде полагоджувати комітет екзекутивний, в котрого склад війіили члени проживаючі постійно у Львові: Богдан Дїднцкнії, Ром. Бачиньскнй, Лев Павеицкий, Юл. Илевнч, Вол. Ясеницкий з та­

бору «русскнх» і Юл. Романчук, Вас. Нагірний, Прослав Кулачковский, Евг, Петрушевнч і Кості»

Левицкий в табору * руских». Письма треба адре­

сувати після «Галичанина» до гг. Дїдицкого або Нагірного, після «Д-Ьл-а» до ші. Нагірного або . (їдицкого.

Праса польска, згадуючи про засноване се­

го комітету, счудувала ся на вид алїянсу наро- довцїв-онозиціонїстів з мосвофіламн. Киг^ег ^{і д у}.

посьвятив алїянтам статю надписану: „ЇУгезгсіе зіе гиаіегіі11, «Дйло» через довший час удержува­

ло, що акцию виборчу поведе «Народна Рада» н е- з а в н с н м о під «Русской Ради» і с а м о с т і й н о . Оно гнівало ся навіть дуже на «Буковину», котра принесла вість про намірений союз народовців з ренеґатами, називаючи ту вість простою інси- нуациєю і т. д. Ну! нині правда вся вийшла на верх і зовсім не счудувала ти х Русинів, що б.іизше приглядали ся роботі і заходам пп. На­

гірного і Романчука на поли політичнім. Давні горячі бажаня сповнили ся прямо і не перший раз навіть против волі виділу «Народної Ради»

і сьвятнх заиоручень »ДЬл-а«, але при сильній інтенциї і витревалих заходах пос. Романчука яко «примирителя* і п. Нагірного яко іспові- дника теориї, що «народовцям* можна навіть і з чортом лучити ся до акциї виборчої.

Русини, кажемо, не счудували ся на вид заснованя сего комітету, бо їм було відомо, що вже послїдні вибори до сойму переводили ся спільними силами і заходами теперішних явних алїянтів. Оно і лучше стало ся, що давні тайні союзники розкрили карти заздалегідь перед ви­

борами. їх лучить один інтерес, то і чому би не іти їм разом ? Оба союзники хотять іменно в но­

вій раді' мати своїх оригінальних заступників.

і л ю с т р о в а н е п и с ь м о д л я р у с к о г о н а р о д у

виходить у Львові під редакциєю

Антона Березиньского

Т И Ж Д Н Е В О К О Ж Д О Ї П Я Т Н И Ц Ї .

Буде подавати поезиї, повісти, житєписи з портретами, поуча­

ючі статіі з істориї, письменьства, господарства, промислу, ві­

сти про читальні, вісти політичні і суспільні. Крім того буде містити часті» забавну.

Передплата річно 4 р., піврічно 2 р., чвертьрічно 1 р., заграни- цею 8 рубл. (піврічно 4 рублі).

Редакция, адміністрації!! і експедицня Львів, ул. св. Миколая ІЗ.

— З —

Москвофіли, перепавши радикально при виборах до ради державної (в 1891 р.) і до сойму (1895 р.) забанували відай вже за ареною політичною, а принципіяльні опозиціоністи раді би при тій нагоді скріпити себе бодай чисельно. Права, брати участь в акциї виборчій, не може їм ні­

хто перечити. Відозва їх вправдї крихту бала­

мутна, бо побіч «вольної волї виборців в ста- вляню кандидатів* говорить : о «праві комітету:

розглядити ся за відповідними кандидатами і їх потверджувати*, але ся дрібна неконсеквен- ция гине в морю фраз на тему наміреного уща­

сливлена народу руского. Фразам тим можна би дати віру, як би фракция москвофільська не по­

сідала доси ніколи своїх заступників в тілах законодатиих. Але ся фракция заступала нарід рускиіі і нашого селянина через кілька десяток літ в соймі і радї державній та плоди дїяльно­

сти ЄЇ були не коньче обильні. Русини одержали за той час лише ннзшу ґімназию у Львові, по­

зички безироцентові на будову капітульних до­

мів у Львові і Перемінили, банк рустикальний,

»3аведеніє« і субвенцию з рептільного фонду на «Науку* Наумовича, субвенціоновану рівно­

часно Апухтіном, куратором учебного округа варшавского. Селяни наші одержали за той час (1882 р.) реґуляцию податку ґрунтового на осно­

ві рахунку «подвійної крейдки*, а духовеньство зискало хиба те, що в 1874 р. голосами твердо- русскнх послів ухвалено в раді державній за­

кони політично-церковні, котрі сьвященика від­

чинили під кормигу властей політичних.

Цікавий і той уступ в відозві, де говорить ся о вірности австрийскій державі, династиї і католицкій церкві, котрою переняті всї члени комітету. Прояв сей тішить нас, хотя недавні збори Общества Качковского в Стапнславові зо­

всім инакше виражали ся о унїї з Римом і ка­

толицизмі.

Ми з повним спокоєм будемо приглядати ся акциї виборчій наших алїянтів: народовців з прапором національним в руках і москвофілів яко неґаторів самостійності! національної Руси.

Нотуємо також і той момент, що (після »Д'Ь.і-а«) почин до завязаня спільного комітету виборчого дали сьвященики-народовцї, але знаємо з дру­

гої сторони і те, що сказав один твердий член комітету, заінтерпельований: чи москвофіли пі­

дуть солідарно з народовцями при виборах? Від­

повідь твердого члена була: та так, ми підемо разом, т. є. народовці' будуть танцювати під нашу скрипку.

НОВИНКИ.

— Русь, що від віків приносить тяжкі жертви в обороні ідеї правди, любови і мира, витає кождого разу хвилю різдвяну рік річно з най­

більшою радостию, бо в днн тім стоять їй живо перед очима пророчі слова, внповіджені на при­

хід Спасителя: «Руки і коліна ослаблених укрі­

плять ся,очи сліпих прозрять, уши глухих почують.

Німі промовлять. Вибавить ся обндимий, оправда­

всь вдова і сирота. Від лихви і неправди спасеть

ся. І буде всіх путь чиста і сьвята, бо відойме лукавство а научить добра. На місци кропиви взійде мірсина і будуть часи — віки благі й милі.*

В таку хвилю загальної радости з Різдва Христового кличемо з глубини душі Руси-Україні:

Нехай сповнить ся сей величний заповіт слів пророчих над всею рускою землею! Ідеалом на­

шим спомагати трудом своїм сповнене великої ідеї пісні вифлиємскої: Слава во вишних Богу і на земли мир. Тож витаємо нині всіх милим поздоровленєм: Христос раждає ся, славіте!

Красний се звичай у нас, що всякі тор­

жества наші ніколи не проминають без добрих діл і жертв. Тож певно, що й нинїшний величний день зазначить ся не одним красним дїлом нашої так духовної як і сьвітскої інтелїгенциї, честного міщаньства і селяньства, наших това­

риств, брацтв і колядників. Не для заохоти анї для прнгадки підносимо днесь голос, коли ска­

жемо, що є у нас інституциї, котрі без помочи цілого руского загалу не обійдуть ся, бо патріо­

тична наша суспільність щиро й радно спішить сама всюда по зм озї своїй з помочию. Редакция наша як найохотнїйше буде приймати всякі датки на народні цїли і иосередничит — и ме в сім д ілі. Предовсїм пору чаємо увазї наших чи- тателїв нашу молодїж і товариства запомогові для неї: «Руслана*, «Шкільну Поміч* і др. а та­

кож наші бурси так у столиці як і на провінциї.

Всякі жертви принагодять ся особливо в зимовій порі, при кінци і на початку шкільного року.

— Дня 10. н. ст. грудня 1896 відбув ся у Львові з б і р д е к а н а л ь н и х в і д п о р у ч н и к і в веїх трех єпархій нашої церковної провінцій, скли­

каний Є. Ем. Кардиналом-Митрополитом і обидво- ма Ординариятами. О тім зборі багато писали всї краєві часописи, однак' вісти сї були вельми су­

перечні що до результату сего збору. «Душпа- стьірь* в Ч. 23. з 15 (27) грудня подав автентичне справозданє про сей збір з промовою Є. Е. Кар- динала-Митрополита (котру подамо в слідуючім ч. Р у с л а н а ) , з резолюциями предложенимн зборові! Впр. О. Прал. Бачиньским як і відмін­

ними від сих резолюциями ухваленими збором.

Про сї резолюції!' ухвалені сим збором подає

«Душпастьірь* отсю вість: «По зборах три члени збору доручили Є. Еміненциї Кардиналови-Ми- тронолитови ті резолюцій на письмі. Єго Емі- ненция, як то єсть Єго звичаєм, приняв їх ла­

скаво і ввічливо і відобрав письмо, однаковож заявив, що не п р и й м а є ї х з а с в о ї і н е у в а ­ ж а є ї х з а п о л а г о д ж е н е п р е д л о ж е н о ї з б о р а м с п р а в и і н е с п о д і є ся з т и х р е ­ з о л ю ц и й ж а д н о ї к о р и с т і ! д л я н а р о д н о ї с п р а в и .*

Зад ля сего звязуванє справи заснованя т. зв. к р а є в о г о к о м і т е т у р у с к о г о в и б о р ­ ч о г о (про котрий говоримо на иньшім місці') з скликаним Є. Еміненциєю збором деканальних відпоручників немає ніякої основи, а тим самим акция заснованя краєвого комітету єсть зовсім окремі піна.

Порядок різдвяних богослужень в архикат.

церкві сьв. Юра: втор, дня 5. о год. 9-ій рано Часи царскі, о 10. Служба Бож а й вечірня; дня 6. о 5-ій рано иовечеріє велике (до 8-ої), о год.

*/» 10-ої архиєр. Служба Б., о 4-ій вечірня з про- повідию: дня 7. о ‘/2 6-ої утреня, о */2 10-ої Служба Б., о 3-ій вечірня й акафист; тож і дня 8-ого. — В церкві СС. Василіянок (ул. Зиблїке- вича): дня 5. о годині' 8-ій всеночне; дня б Служба Б. о год. 6-ій і 1/, 8-ої, о год. 4-ій ве ч.рня: дня 7. Служба Б. о год. */, 8-ої, о год 4-іп вечірня: днн 8. Служба Б. о год. 8-о ї о

год. 4-ій вечірня. ’

Цунорня Варшавсна

Д. Кнаппа

Львів, улиця Чарнецкого ч. І.

поручає

тїста і торти всяких родів, цукри десертові найвибірнїйші пів кільо 120 зр., заразом всї

прочі артикули входячі в обсяг цукорнї.

Замовлена з провінциї висилають ся від­

воротною почтою.

Порі чаючи ся ласкавій намити остаю з поважанєм

Д . К н а п п .

— 4

АҐЕНЦИЯ ЧАСОПИСИЙ

А. л я н д о в с к о г о

у Львові, Пасаж Гавсмана (Ґранд-Готель)

приймає передплату па всї часописи у всяких язиках і доставлює їх до дому без всякої доплати.

Ж

Адама Міцкевича

ІХ Т ,

І

Ч. І. II. III. і IV.

з ілюстрациями Ч. Б. ЯНКОВСКОГО накладом книгарні Г. А Л Ь Т Е Н Б Е Р Ґ А у Львові

Видане обіймає 5 зошитів по 1’60 зр., на папері хиньскім Р80 зр., оздібне 3 зр.

В кождім зошиті' суть на долі великі гелїоґравури, крім того в тексті ілюстрації!.

Доси вийшли три зошити. По напечатаню ціна буде підвисшена.

М. Баєр і Спілка

у Львові

ул. Кароля Людвіка ч. І.

йору ч аю ть н а й д е ш е в ш е :

Полотна чисто льняні

Хустини до носа,

Біле столове, Ручники,

Ш ^іфони , Біле готове,

Шкарпетки,

Панчохи і др.

У в и д а в н и ц т в і о б р а з і в

„До окола сьвіта"

буде поміщено около 250 видів найкрасших околиць, краєвидів, типів жителів всіх гніть частий сьвіта не виключаючи околиць иольскнх і сьвятої землі після оригінальних знимок хромографічних в красках природних, так що по виході комплету, цілість

утворить красне альбум, а поодинокі образи оправлені в рами могуть бути артистичною окрасою кождого сальону.

„До окола сь в іта"

иоявить ся місячними зошитами, з котрих кождий буде містити 8 образів хромолїтоґрафованих на картонах.

45 кр.; з пересилкою 50 кр. — Наклад

агеїщпї иисем у Львові.

Ціна зошиту

Управа ФабрИНИ сардинок | Др Антін Роїцний(Бергер) в Замарстинові специялїст від 20 літ від недуг скірних і венеричних,

ординує від 10— II перед полуднем і від 3 — 6 Пополудни.

Єго »Порадник« коштує з почтовою пересилкою

20 зр.

Мешкає у Львові при ул. Зїморовича ч. 5.

коло Львова

поручає: москалі, знаменито мариновані в 5-кільових барилочках по 75 кр.; сардинки коронні в 4-лїтрових бляшанках по Г20 зр., в 2-лїтро- вих по 60 кр., франко почта Замарстпнів або стация зелїзнича Львів.

Огіаковане і лист фрахтовий не вчисляють ся.

При закупні 10 барилочок або 10 бляшанок висилає ся посилка до кождої стациї зелїзничої франко на кошт фабрики.

КУРИЛОВИЧ і СУРМАЧЕВСШІЙ |

Львів, пасаж Гавсмана.

Торговля товарів полудневих, загран и чн и х ласощів, я к також вин в най-

&& ріж нїйш их родах. Коняк француский і портер англїйский.

М ВЕЛИКИЙ СКЛАД ДИЧИНИ і ДРОБУ. §

Салямі італїяньске і угорске, Ш и н к и вестФальскі, В и н о г р а д фєслявский курацийний, Я р и н и і Виноград іспаньский

через цїлу зиму.

Д і ї

Видає й відповідає за редакцшо: Тєофіль Барановский Друкарня В. А. Шийковскогг