Ruslan. R. 10, č. 85 (1906)

Ч. 85. Львів, неділя дня 23. цьвітня (6. мая) 1906. Річник X

Передплата в» .РУСЛАНА < виносить:

в Австриї:

і:а цілий рік . . . . 20 кор.

іа іпв року .■ . 10 кор па т е р т ь року .. б кор.

г і *)ісяпь . . Г70 кор.

За границею:

цілий рік . 16 рублів або 36 франків ва пів року . 8 рублів

або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.

я&ЛГ

• Вирвеш ви очп і душу ми вирвеш: а не вояьмеш мплости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска_« — 3 Р у с л а н о в п х псальмів М. Шашкевича.

Бихадить у Льввві що дия крім неділь і руских сьвят о б '|, год. пополудня.

Рвдакцня, адмікїстрация і експеднцпя »Руслана< під ч .І. пл. Дзмбровского (Хорун- щнии). Експедиция місцева в Аіеициї Соколовского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертає сялише на попереднє застережене.—

Реклямациї неопечатаніе вільні від порта. — Оголо- шеня звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ки. а в »Надіслаяім« 40 с.

від стрічки. Подяки і при­

ватні донесеня по ЗО сот.

від стрічки.

Кн. Гогенльоге а Русини.

(■+) В пятницю зложив кн. Гоген­

льоге присягу в руки цісаря і обняв пре- зидию міністрів і управу міністерства вну­

тр іш н іх справ. Відроченєм обрад по- еольскоі палати покористує ся мінїстер- президент, щоби приготовити порозумінє з парламентарними сторонннцтвами в ці­

лії довершена поручених ему Короною задач, бо, як звіщають, уже 10. мая має виступити кн. Гогенльоге в посольскій палаті з програмовою заявою.

Після всякої імовірності! остане пред- лога Ґавча-Біляндта основою для роз­

прав над виборчою реформою, а кн. Го­

генльоге наваже переговори з парламен­

тарними сторонннцтвами там, де они до­

ведені бар. Ґавчом. Щ е тоді, коли з во­

лі Корони бар. Ґавч мав в посольскій палаті зробити почин до виборчої рефор­

ми, иоручав він Короні кн. Гогенльоге

н к о н а й в ід п о в ід н ї й ш о г о мужа до переве­

денії сеї трудної задачі. Колиж на бажа­

не монарха довело ся бар. Ґавчови са­

мому внести сю справу на дневний по­

рядок в державній раді, а відомі труд­

ності! приневолили єго до уступленя, представив знов бар. Ґавч Короні нко найвідповіднїйшого наслїдника свого кн.

Гогенльоге, котрий тепер у свої руки взяв державну керму.

Нема отже сумніву, що кн. Гоген­

льоге при всій незвичайній справности політичній покористує ся також досьві- дом бар. Ґавча. зробленим в справі ком-

Іван Коссак.

При звуках Шумана „ОісЬіегііеЬе“ .

І.

Я бачив тебе, бачив вже колись, єди­

на моя, я бачив тебе і не знаю тебе.

Я бачив тебе в лучах місяченька ясного.

Я бачив тебе і чув тебе в запаху вечера маєвого.

Я бачив тебе — а не знаю тебе.

Явивась ти мені в маєвий божий вечер—

явилась ти мені і щезла.

І зійш ла на мене любов.

Велика сьвята любов...

І она моїм сном...

І она моїм сьвітом ясним — — І она моєю музикою, красою...

І така чиста, така ясна, яснїсенька, як білесенький відблиск місяця.

І она така чиста, як слеза з твоего жаріючого ока.

промісових переговорів виборчих і пар-1 ляментаризациї міністерства.

Впракдї з парляментарних кругів ви­

ринули вісти або були висловлені погля­

ди і домаганя, щоби кн. Гогенльоге усу­

нув виборчу предлогу Ґавча-Біляндта, а чим скорше приготовив нову, одначе ду­

же легко догадати ся, до чого прямують такі домаганя. Виходять они головно з кругів неприхильних виборчій реформі і мають на цїли змарнувати сей короткий час, який ще має теперішня посольска палата перед унливом законодатної доби до розпорядимости і тим способом уда­

ремнити виборчу реформу а уможливити нові вибори на основі давної ординациї.

До тої самої мети змагають також ті до­

радники, котрі накликують до розвязаня носольскої палати в сій хвилі, щоби до- иерва нова державна рада заняла ся виборчою реформою.

Якою дорогою піде в сій справі кн.

Гогенльоге, не можи? на певне знати, позаяк не зустрінуті ся він ще з ніким з парляментарних кругів і не міг висло­

вити нікому своїх поглядів. Одначе кн.

Гогенльоге відомий із рішучости, отже можна сподївати ся, що довго не буде­

мо ждати на якісь виразні почини в тих справах, а як вже сказано, правитель- ственна предлога виборча і переведені доси бар. Ґавчом переговори подають певну основу до дальш ої роботи і скор­

ше доведуть до мети вказаної Короною новому мінїстрови-президентови. Я к за­

певняють в парляментарних кругах, мав цісар з цілою рішучостю висловити ся

Люблю тя — люблю... і не знаю те­

бе... не знаю, хто ти...

II.

Ніч розгорнула чорні свої крила.

Темно, дуже темно довкруги.

Тож, тихесенько.

Страшно — лячно.

Мари, мари...

І в ту ніч темну я шукав тебе.

І між марами я шукав тебе.

І в ту ніч страшну я знайшов тебе.

І між марами н знайшов тебе.

III.

І ти була моя мара — мрія.

І ти була моя любов — і ти була прокляте моє.

І затроїла ти на завш е молоді лі­

та мої.

І що раз тем нійте, що раз безна- дїйнїйше в бідній душі моїй...

IV.

І я плачу — гіренько плачу.

!за к о н е ч н и м і н е м и н у ч и м у- їх І в а л є н є м в и б о р ч о ї р е ф о р ­ м и в дусі правительственної предлоги бар. Ґавча, а крім того, що найблизші вибори до державної ради мають уже відбути ся на основі н о в о ї о р д и ­ н а ц и ї в и б о р ч о і.

Кн. Гогенльоге почне отже зараз роботу в тій справі, а позанк привик ви­

роблювати собі суд о справах на основі власного помічуваня, не залишить б е з- п о с е р е д н о цустрінити ся з пред­

ставниками в с і х с т о р о н н и ц т в і в с і х н а р о д і в заступлених в державній раді, не обмине також і Р у с к о г о к л ю б у, як небудь він, очевидно не з власної вини, такий маленький. А чи­

слимо на се не задля того, що в кругах неприхильних новому мінїстройи-нрези- дентови називають єго специяльним при­

ятелем Русинів, а тому, позаяк все і всюди доси показав ся чоловіком без- сторонним і справедливим і старав ся все о безпосередні, власні інформациї.

Руский клюб приладив ся в тій цї­

ли заздалегід і відбув ві второк, в сере­

ду і в четвер засїданя при участи всіх членів (окрім хвилево перешкодженого п. Пігуляка), на котрих основно обгово­

рено політичне і парларляментарне по­

ложене витворене зміною в міністерстві, а в подрібности уложено начерк дома­

гань і поправок до виборчої предлоги правительственної, які мають бути подані до відомости кн. Гогенльоге. Становище і домаганя в сій справі руского клюбу були в розправі загальній над виборчою

І я люблю тя, нещастє моє — І я любю тебе, прокляте ти моє...

І я цілую твої жаріючі очи, і я ц і ­

лую твої горячі уста, бо я люблю тебе.

Люблю і плачу.

Обмотала мене біль-любов павутиною.

І я дуже, дуже сумний.

І н дуже, дуже люблю тебе.

V.

Ти любиш — цілуєш цьвіти.

І яб хотів лелією чистою бути.

Яб хотів як она білесенький бути.

І яб знайшов спокій.

І тиб зложила на мені — як на л е­

лії цілунок.

І яб був дуже, дуже щасливий.

І щоб взяла мене в свої мягкі до­

лоні і поклалаб до сну.

І яб спав тихо — тихесенько, мов змучена пташина.

І тиб тогди дуже, дуже любила мене.

І тиб пестила — голубила мене.

І я був би дуже, дуже щасливий.

реформою зазначені п. Романчуком, а тепер ще будуть в згаданім начерку до­

повнені відповідно теперішній хвилі. Між иншими так з кругів польских консерва- тистів, як і з тирольско-стирийскої ґрупи католицкого центра виоувають п л ю ­ р а л ь н у с и с т е м у , супроти котрої руский нарід з найбільшою рішучостю буде опирати ся.

Коли вже говоримо про взаємини між кн. Гогенльоге а Русинами, то не можемо обминути голосу краківскої Ее- іогт-и, котра розбирає питане кіо 2\уу- сф гуі з огляду на боротьбу польского кола проти бар. Ґавча і кінчить такою заміткою: «IV тіез§се Х іе т с а сіоіпо-аи- 8Ігуаскіе§0, кіогу Саіісу^ гпаї £Їб\упіе 2 орохуіасіаіі... КоІоууусЬ екзееіепсу.), рггу- сЬобгі іппу Х іетіес, ккогу щ/. гаггабгаї м и еіо ^гу сгп у т к г а іе т , 8 а 8 і а <1 и і §- с у ш г 6 а І і с у а, гхуіагапут 2 піа патуеі асітіпізігасущ іе сіамщут гакге- аіе. \ \ ’іес £оіо\у т іе с м? І а з п е гсіапіе о туіеіи віозипкасії і аіозипесгкасії §а1і- су]8кіс1і... Заріепіі 8аі! а до того додає:

ргге^гапа коп зеп уаіуш іеі ]е§о м’іеквго- 8сі Ьоіес паз піе Ьесігіе, аіе гасЬобгі оЬа- ууа, аЬу кга] гиомш піе гаріасії ко82іб5У ргге§гапез Ьаіаїці. .

До того ми приневолені примітити, що кн. Гогенльоге, яко президент крає- вий Буковини був лише справедливий супротив руского народу і не терпів ні­

якої кривди заподїваної кому небудь, чи то Русинови, чи Волохови, чи Нїмцеви або Жид'ови. Тимто лишив по собі вдяч­

ну і добру память в с і х, так само, як нині і в Триєстї.

Отже наколи кн. Гогенльоге буде також яко мінїстерпрезидент справедли­

вий також супроти руского народу в Га­

личині, то се краєви не вийде на зле, а навпаки можна в інтересі краю і держа­

ви бажати, щоби і руский нарід уважано рівноправним по мисли запоруки держав­

них законів основних і сю рівноправність переведено в дійсності-,.

Зарібкова еміґрапия а духввеньство.

Мимо великих слів наших радикалів, мимо їх самохвальби і наиастий на ду-

VI.

Я не нарікаю.

Я не проклинаю тебе.

Ні — се я винен — я винен, що ти не моя.

Ти за чиста, щоб моя була.

Ти за ясна, щоб була моя.

Ні — я не проклинаю тебе.

Люблю тебе — нині єще люблю тебе...

Вернись!...

Вернись, єдина ти, кохана моя...

Вернись...

Ти чиста, ясна, як ангел божий...

Ти ніжна, як шум тишини...

Ти субтельна, як сон душі ясної...

Вернись...

Нема тебе.

Ти лишила мене.

Ти не вернеш вже...

Ти не будеш моя...

Ти ніколи вже не будеш зі мною...

VII.

Небо тихесенько спить...

ховеньство є ствердженим фактом, що у нас удає ся тілько та акция серед на- рода, до якої приложить руку наше ду- ховеньство. Тому то і в справі зарібко­

вої еміґрациї є важним пнтанєм, яке ста- новиско супротив неї заняло духовень- ство. Звісно загально, що поодинокі сьвященики заняли ся щиро сею квести- єю і служили своїм парохіянам порадою і опікою, полученою навіть зі значним . власними коштами, а нерідко ще і не­

приємностями, звісна є важна роля, яку відограв о. Ганицкий біля зарібкової еміґрациї, — однак мимо того всего є великого значіня голос орґану нашого духовеньства >Ниви«, який сьміло, р і­

шучо і з патриотичним жаром підносить справу зарібкової еміґрациї і кладе єї на серце душпастирскому станови.

Помимо найріжнїйших перешкод і найпідлїйших клевет наших ворогів — пише »Нива« — зарібкова еміґрация чим раз більше двигавсь. Всеж таки з бо­

лем мусимо признати ся, що загал на­

шого духовеньства не зрозумів як слід ваги сеї економічної справи і не підпер єї, як треба. Мазурі на тих зарібках збо- гатились і мілїони марок привезли до краю, а наші люди волять за безцїн продавати свою ирацю-кервавицю. Нако- либ наше духовеньство було заняло ся енерґічно зорґанїзованєм сего руху, успі­

хи були би величезні, а так лиш деякі одиниці взялись до діла, упадають під обовязками та ще до того терпіти мусять найиідлїйші шикани.

Єслиб сьвященики в кождім селі х о ­ тіли перестудиювати зарібкову еміґрацию, поучували охочих до неї, уділяли потрі­

бних інформацію, то з певностию вий­

шло би се на користь нашого бідного народу, еміґранти не попадали би в руки пявок-аґентів, не вертали би шупасом на сором нам і на глум наших ворогів.

До сих заміток спонукує нас пере­

довсім нове небезпеченьство, що найбіль­

ше загрож ує нашим еміґрантам. Як д о ­ носять нам з Прус, зачинають заходити ся социялісти — дібравши собі там кіль­

кох радикалів з поміж еміґрантів, щоб захопити наших людий в свої кіхтї, та намагають ся ріжними підлими способами рити під нашими сьвящениками.

В цілім просторі великий, безнадій­

ний сум.

Цьвіти склонили голови.

Твоя лелія сумненько ридає — срібними слезоньками заливає ся.

Я не сплю — я плачу.

Я сам самісенький.

Не бачу тебе, а чую тебе.

Стоїш надійною і дивині ся.

Дивиш ся тихо, а сумно дуже.

А мені так лячно — лячно дуже.

Чом так сумно дивиш ся ти?

Вмираюча мати не глядить сумнїй- ше на діти малі свої.

Я чую тебе...

Безнадійно дивиш ся в очи мої...

жалко тобі мене...

Ж аль тобі мене, — а мерзкий я тобі.

Любиш мене, — а бридиш ся мною.

Дивиш ся в мої очи, — а боїш ся глянути в душу мою. .

Бо препогана она...

Супроти сего мусимо конче і то чим скорше взяти ся до діла і заопікуватись сею еміґрацию. Бюро в Найберунї уді­

ляє радо всяких інформацію і вказівок.

Сьвященик не повинен пустити ІІЇ одного робітника не ноучивши єго, що першим обовязком єго вести на чужині житє по­

божне, бути пильним і ощадним та оща- дностями тими піднести своє наймо в рі­

дній земли. Єсли сьвященьство заопіку- єсь робітником, поможе єму заключити корисні контракти, буде з ним удержу­

вати переписку на чужині, то вплив буде в наших руках і социялісти не вдіють ні­

чого, а нарід буде нам вдячним за таку батьківску опіку.

Заходом деяких людей прийде в ко- ротцї до заснованя окремого товариства, котре має на цїли опіку над еміґрантами- робітниками. Сподіємо ся вже в найблиз- шій будучности подати статути єго до відомості! загалу духовеньства і ми певні, що кождий сьвященик-патриот стане чле­

ном того товариства.

Долучаємо кілька інформацію:

Як хто хоче їхати на роботу до Прус, то мусить мати службову або робітничу книжку або посьвідченє від громади (сьвідоцтво при­

належності! Неішаїззсйеіп) або сьвідоцтво від уряду парохіяльного (без стемпля), що є гре- ко католицкого обряду.

Службову книжку дає війт і за се не треба нічого платити.

На роботу до Прус не приймають тих, що перед груднем мусять іти до війска на вправи чи на маневри. Хто має перед груд­

нем іти до війска, нехай їде до фабрики, до копальні, де є найліпші зарібки.

До роботи не приймає ся вагітних жі­

нок. Кожду вагітну жінку зазернуть від гра­

ниці і вона буде мати страту, бо за дурно заплатить за дорогу. Як котра заїде аж на місце роботи і колись там покаже ся, що во­

на вагітна, то єї наженуть і відтягнуть кошти.

Нехай не їдуть також каліки, старі і сла­

босильні, нездалі до тяж кої роботи, бо їх за­

вернуть.

Пруси потребують дуже богато робітниць, тож часами особливо до пільних робіт прий­

мають мужчин лише тогди, коли в кождій партиї є тілько жінок і дівчат, кілько є муж­

чин. Ж інок і дівчат може бути більше як мужчин. Мужчини самі най йдуть до копалень, бо там найліпші зарібки.

Зелїзничий білет треба купувати до Осьвєнцїма через Підгірє Плашів. В Осьвєн- цїмі треба купити другий білет (за 6 крейца- рів від особи) до Найберуна.

Ти ясна...

Ти чиста...

Ти лелія...

А я?...

VIII.

Дико заводить скрипка.

Дико реве бас.

Чом так дико грає музика?

Коли ті звуки так рвуть душу мою?

Весїлє — музика гуляють.

Ти ясна... любиш мене.

Ти чиста... любиш мене.

Ти леліє?...

І ти цілуєш єго ?...

Не любиш, а пестиш, голубиш єго ?..

Ти ясна...

Ти чиста...

Ти леліє...

Ха-ха-ха-ха...

Пропало!

Коросно 18. II. 1906.

з

Як їде що найменше 10 робітників і як вони мають посьвідченє від громади, що їдуть на зарібки, тогди всї платять тілько половину того, що коштує дорога. З таким посьвідченєм треба зголосити ся до начальника руху на стациї і тогди він скаже видати білєть за по­

ловину ціни до Осьвєнцїма.

Тому, хто їде до Прус на роботу, то не­

хай збере ся в компанію найменше 10 людий, хлопів чи жінок — бо таніне коштує тоді зелїзниця.

Дорогу до ирускої границї до Найберуну мусить кождий заплатити за себе. Від пру- скої границї аж на місце роботи платить той пан, до котрого йде ся на роботу. Хто вибуде свій контракт, тому платить пан і назад до­

рогу до Найберуна.

Окрім грошин на колію, кождий повинен мати трохи крейцарів коло себе на видатки в часї подорожи (прим, на їду).

Агенти і хрунї (остерігає ся перед аген­

тами в Оеьвєнцїмі, Мисловицях і другими як:

Стадник, Григорчук, Ґумовский, Гак, Оранж, Ґольдберґ і другими їм подібними) пишуть ли­

сти до селян і буцім то офірують Добру робо­

ту — в дійсності! дають таку роботу, що на­

ші люди, котрі злакомлять ся на їх небилиці, вертають домів о жебранім хлібі.

Тому нозір перед намовами агентів всі­

лякої масти! Оми підшивають ся, що они є з руского бюра в Найберунї. Се неправда, се лож! Руске бюро є лише одиноке на сьвітї в Найберунї а адреса до него така по нїмецки:

«У егтіїїіип^заті Гиг гФІїепіясЬе АгЬеіІег ХеиЬе- гип 0 -8 ги Напбеи: ЗіеГапо^уОсЬ. (Уряд праці для Русинів в Найберунї на руки: Стефано-

вича). ,

Як хто в селі дістане яке письмо в спра­

ві зарібків без синьої печатки на початку ли­

сту: «Уряд праці для Русинів». Адреса: Уег- тіиіипйзапаї Гйг гиіЬепізсЬе АгЬеіІег ХеиЬегип 0 -8 ги Напсіеп: ЗГеГапоигуІзсЬ і без підпису ЗіеГаиохууІзеЬ, то сей лист не є від руского бюра — але від я к о о с ь розбишаки, пройди сьвіта чи хруня агента, що чигає на селян як чорт на душу. Такий лист треба сейчас с п а­

лити, навіть не читавши його.

До ситуациї.

Вчера відбула ся перша нарада ка­

бінету підновим президентом міністрів кн.

Гогенльоге. Князь просив всіх міністрів, і щоби остали на своїх становисках і всі они згодили ся на се. Нині розпочинає кн. Гогенльоге конференції з послами задля переведено виборчої реформи ГІарляментаризация кабінету, за якою побивають ся головно нїмецкі націона­

ли, відложена на пізнїйший плян.

Цікаві ревеляциї про наміри кн.

Гогенльогого, іменно що до відношено зглядом Галичини подає N. Гг. Ргеззе.

Після сеї поголоски кн. Гогенльоге має запропонувати польскому колони 100 ман­

датів для Галичини а в сім числі має містити ся 72 мандатів для Поляків, а 28 для Русинів. Колиб польске коло пристало на такий розділ галицких ман­

датів, то дальше розграниченє виборчих округів було би віддане до довільної ди- спозициї польского кола. На підставі ви­

борчої ґеомегриї Гавчівского проекту Поляки могли уважати тілько 51 окру­

гів як певні для них і тому то немов виступило польске коло з такою заїло- стию против виборчої реформи. Теперіш ний спосіб кн. Гогенльогого має під тим зглядом заспокоїти Поляків, а коли на­

віть буде потреба, то кн. Гогенльоге — доносить дальше N. Гг. Ргеззе — не бу­

де дуже опирати ся заведеню плюраль­

ної системи виключно в Галичині.

Чудна се роля N. Гг. Ргеззе, яка робить Полякам ролю вивідуючого ба- льона, підготовлюючи опінїю на таке пожертвуване Русинів захланности поль­

ского кола. Бо" коли оно при правитель- ственній виборчій ґеометриї не могло бути певним для все.могучого в Галичи­

ні иольского елементу визначених єму 62 мандатів і побоювало ся редукциї їх аж до 51, то які кавтелї можуть мати Русини, що з визначених їм 28 манда­

тів при конструкцій польского кола не остане більше, як половина? Коли вже Галичина має сама для себе переводити розділ виборчих округів, то не може се стати ся односгоронно та ще з рамени польского кола, а мусіло би перевести ся на підставі порозуміня з рускою ре- нрезентациєю.

Поминувши обставину, скілько прав­

ди є на сих поголосках N. Гг. Ргеззе, о- стає вельми характеристичною ся транс­

формацію »відеиьскої шмати* супротив Поляків, яку єще недавно тому бойко­

товано в публичних льокалях і викиду- вано зі всіх иольских касин.

Просто віівовіїя передплату.

Н о в її н і; в.

— Календар В н е д і л ю : руско-кат-: Геор­

гія; римо-кат.: Йоана в Ол. — В п о н е д і ­ л о к : руско-кат.: Сави; римо кат.: Деміцелї.—

В і в т о р о к : руско кат.; Марка еванг.; римо- кат.: Станислава.

— Великий равт у Львові. Вже в суботу 12.

мая с. р. відбуде ся в салі «Народного Дому»

у Львові великий равт на дохід Товариств

«Руска Захоронка» й «Товариство вакаций- них осель». Програма равту вельми ріжно- родна — а співучасть у ній зволили приняти В. П. П. Ольга Будзиновска, Олч Вахняпянів- на, Михайло Волошин, Ярослав Вінцковский й Ілярион Боцюрків. — Новостию буде виступ семіїлїтної пянїстки її. Натальцї Кміцїкевичів- ної. По концертовій части равту будуть танцї.

Стрій візитовий. Музика війскова. Початок равту о 8. год. вечером. Вступ на салю від особи З К, на Галєрию 1 К. Білєт акад. 1 К.

О численну участь просить — Комітет.

Фанти на равт можна складати в днях 8 і 9. с. м. (вівторок і середа) в комнатах

«Клюбу Русинок» (Ринок ч 10) від 6 —8. год.

вечером

— Репертуар руского театру в Тернополи (Саля «Мігцаньского Брацтва». — Початок о 7’/і вечером. — Абонамент на 6 вистав 10 К):

В неділю дня 6. мая «Ой не ходи Грицю та на вечерницю», образ драматичний зі співами і танцями в 5 діях Старицкого. — Ві второк дня 8. мая другий і послїдний раз «Продана наречена», опера в 3 діях Сметани. Музика війскова. — В четвер дня 10. мая «Наймич­

ка», народна драма зі співами і танцями в -5 діях Карпенка-Карого. — В суботу дня 12.

мая «Ж идівка вихрестка», образ драматичний зі співами в 5 діях Тогобочного. Виступ Т, Ґембіцкого. — В неділю дня 13. мая с. р- другий раз «Суєта», найновійша комедия в 4 діях Карпенка-Карого (другий і послїдний ви­

ступ Т. Ґембіцкого).

Готовить ся славно звісна комедия О- стровского „Корисна посада" і „На еїножа- ти “ народна оперетка Яновскої.

Білети на ті представленя можна замов­

ляти від тепер в Народній Торговлї,

— Концерти бандуриста п. Гната Хоткевича відбудуть ея в отеїм порядку:дня 5 і 6. мая в Перемишли, 8. в Ярославі, 9. в Самборі, 10.

в Стрию, 11. в Рогатині', 12. в Бережанах, 14.

в Золочеві, а 15. в Бродах. Дальші концерти оголосить ся пізнїйше.

— Заг. збори Читальні' „Просьвіти" в езред- містю у Львові відбудуть ся завтра дня 6.

мая о 5. год. вечером. Просить ся членів о численну участь.

— Рада товариства „Краєвий Союз ревізий- ний“ у Львові скликує на підставі §. 27. ста­

тути треті загальні збори членів товариства, що відбудуть ся дня 16. н. ст. мая 1906. р., о годині нів до 6 вечером в сали «Рускої Б е­

сіди» у Львові (ринок Ч. 10. І 1І0В.) з отсим предметом нарад: 1) Відчитане протоколу з других загальних зборів товариства. 2) Звіт з дїяльности за другий рік адмінїстрацийний 1905. 3) Звіт касовий. 4) Означене висоти членьских вкладок союзних етоваришень і товариств на 1906 р. 5) Вибір голови товари­

ства. 6) Внесеня учасників. — Право участи і голосованя мають відпоручники союзних етоваришень і товариств. — Висланий відпо- ручник мусить виказати ся повновластию на письмі і сложити єї до рук предеїдателя з а ­ гальних збор в.

— З Самбора пишуть нам: Місто Самбір, що довгі лїта було тихим приютом для соток пенсионїстів, котрі в тишинї коротали свій ’ вік, зачало від кількох літ перероджуватись.

Тишину заступає щораз живійший рух, мер­

твоту — житє. Повстав ту сильний рух буді­

вельний, повстають нові улицї і в протягу року густо засівають ся домами, старі будів­

лі побернадиньскі, занимані через окружний суд, заступають нові і рух сей не устає мимо . високих цін землі і цегли і робітника. Посе­

ред сего руху і розвого міста дивною видаєсь рівнодушність громади самбірских Русинів що до гіриміщеня своїх товариств. Коли сам- бірск-і Поляки через здвигненє пеличавого будинку »5око1-а«, вибудоване просторої салі згуртували більшу часть своїх товариств, а для других постарались бодай о придбане площі, рускі товариства тиняють ся по кутах, но наймлених льокалях, оплачуючи дорогі чинші за плохе приміщене. З виїмком руско го тов. «Шкільна Поміч» і москвофільских

„Ризниці» та Качковского, що придбали вла­

сні льокалї, другі не мають сталого пристано­

вища. Самбірска філія «Просьвіти» перед осьмома вже літам и занимала ся справою придбана площі і здвигненя власного дому, та в тій цїли придбала вправдї не много гро­

шин, але все дала почин, а на зборах своїх з натиском зазначувала потребу заснована товариства, котре би заняло ся економічними справами повіту, а придбані зиски відклада­

ла на вибудоване власного дому. Ідучи за сею вказівкою і опираючись на ухвалі з а ­ гальних зборів Тов. „Просьвіти» оден з виді­

лів зладив статут під фірмою „Народний Дім в Самборі", перевів єго зареєстроване, ввів в иринятім статуті зміну складницї на позичкове товариство і підготовив так, що введене сего товариства не повинно би стрі­

нути ся з жадною перепоною. Здавалоб ся, що товариство се, маючи в своїм статуті на цїли підпомаганє економічного розвою, повин­

но знайти прихильне принятє а загал так місцевих, як і замісцевах Русинів повинен всіма силами єго підперти і причинитись до введена в житє. На жаль помимо заходів і змагань годі се товариство ввести в житє, а причиною апатия загалу. Пас прескоро ми­

нає, а з ним і обставини. Ожиданє на добро­

дія, котрий би вложивши свій капітал, взяв се товариство в аренду, не доведе до цїли, тим більше, що добродія такого годі знайти в Самбірщинї. Буває вправдї, що одиниці вкладають значнїйші капітали, наколи такі знаходять ся, а коли їх нема, заступає гурт- котрий зєдивши ся, малими вкладкам и дохо­

дить до тої самої мети. Треба лишень доброї волї, віри в власні сили, сполуки місто роз- єднаня, бо поля до праці є у нас для всіх доволі, а для так хосенного діла чей можна сего домагатись від сьвідомих горожан Сам- бор* і Самбірщини. Підносимо сю справу прилюдно, бож шкода, аби так хосенне това-

4 риство і о такій цїли вже в зародку заснї-

тилось.

— Краєва рада шкільна іменувала в народ­

них школах: Здисл. Бабку управителем 4-кл.

муж. шк. в Стрию, Теоф. Лісковацкого управ.

4-кл. в Хоросткові, Стан. Моссочову учит.

4-кл. шк. в Білім Камени, Мих. Короля учит.

4 кл. шк. в Іванкові, Адоль. Скоповского учит.

4 кл. шк. в Бурштині', Альфр. Байґерта управ.

2-кл. шк. в Мельчицях; Зофію Покорпівну учит. 2-кл. шк. в Ожидові, Брон. Безвиньску учит. 2 кл. шк. в Лапівцях; учителями 1 кл.

шкіл: Луку Семчишина в Почапах, Олекс.

Чука в Олексинцях, Володимира Бобика в Новосїлцї і Банду Лесняковску в Оришківцях на Калинівці.

— З Кракова пишуть нам: Відбув ся ту концерт п. Хоткевича при заповненій салі.

Польскі дневники висказують ся про гру та про спів нашого бандуриста дуже прихильно, виявляючи чималий інтерес до призабутого козацкого інструменту та до прегарних укра- їньских пісень... ІЦож говорити про тих па- триотів з міста С., або Т., або Са... котрі не хотіли навіть заняти ся повідомленєм своєї громади, що тоді то а тоді грати ме д. Хот- кевич, отже в кого є воля послухати, най приходить... Волять за картами та при склян­

ці пива прогайнувати вечір. Вониж так на­

працюють ся, так наклопочуть ся, по що їм сумної ніснї про невеселу минувшість!

— Напад на австрийского консула в Варша­

ві. Дня 1. мая — як доносили телєґрами — ударив на улици жовнір австро-угорского кон­

сули п. Уґрона кольбою і в лице. Про сю по­

дію доносять близше Ось що: Консуль повер­

тав домів межи год. 5. а 6. вечер ул. Коро- лївскою і Маршалківскою. По дорозі задержу­

вали єго двічи війскові патрулї розставлені на розстайних улицях, але сейчас пускали єго дальше, коли показав лєґітимацию. Аж на ро­

зі ул. Маршалківскої і Золотої жовнір крикнув:

«нє льзя» і вказав консулеви дорогу на право.

Консуль відповів по росийски, що дорога до єго дому веде на ліво, але салдат був впертий.

Тоді консуль попросив, завести єго до неда­

леко стоячого офіцира, та салдат у відпові­

ли ударив єго кольбою в плечі і кулаком в лице. Уґрон запитав офіцира, як називає ся той салдат, але дістав відповідь, що сфіцир знає єго імя. Тоді консуль запитав офіцира о імя і дізнав ся, що він називає ся кп. Ке- костов, підпоручник 184 резервового полку піхоти. Консуль пішов сейчас до ген.-Губерна­

тора Скаллона пожалувати ся на напасть.

— Вандрівка листу. Маємо під рукою лист, адресований до Конюх коло Поморян. Розу­

міє ся, що нольский почтовий загорілець не надумаючись довго дописав: Рошегп і післав єго до Прус. Та на те ируский гакатист відпо­

вів так: Ротогапу, БіайІсЬеп іп ОзІ^аНгіеп.

Зкапйаі! і лист по дееятидневій однссеї при­

йшов до рук адресата.

— Фальшивий архикн. Рудольф. Перед три­

буналом присяжних судиїв в Самборі стане ниві Ян Ґруца, б. податковий екзекутор, родом з Белза, пізнїйше рільник в Тарнаві низшій, обжалований о злочин обманьства. Після акту обжалованя Ґруца явив ся в маю м р. в се­

лі Сянках і виманив від селянина Дмитра Трийцятника квоту 300 К. Трийцятникови представив ся за «архикнязя Рудольфа» і просячи о збережене тайни, повідомив єго ди­

скретно, що їздить іпсо§піІо по краю, щоби пересьвідчити ся, чи народови не діє ся кри­

вда від властий і чи вже справедливість на­

стала на сьвітї. Трийцятник увірив і дав до­

стойному гостеви 300 К, тим більше що чи­

слив на зворот і вдячність. Тимчасом «до­

стойний» гість як таємничо явив ся, так само таємничо щез із Сянок і аж по якімсь часі Трийцятник, спостерігшись, що став жертвою обманьства, пізнав мантія в поблизькім мі­

сточку, де єго й арештовано. Ґруца заперечує тепер всему. Впевнює, що Трийцятника не знає і виказує при помочи підробленої робі­

тничої книжки, що в інкримінованім часі був поза Галичиною, іменно на Угорщині при зе­

мних роботах.

Відень. Дотеперішний австро угорский консуль в Александриї Ускарін став іменова­

ний консулем в Київі.

Відень. Вчера в дирекциї будови зелї- зниць отворено оферти на роздачу будівляних робіт при зел. шляху Львів Підгайцї. Загалом внесено 7 оферт, з того З в ід віденьских фірм а 4 зі Львова. Оферти обертають ся в грани­

цях від 2,330.000 до 2,900.000 К.

Загреб. При вчерашних виборах до хор- вацкого сойму вибрано 25 кандидатів народної партиї, 14 зєдиненої опозициї, 12 з правиці і 2 диких,

Будапешт. Мінїстер Хорвациї, Йосипович заявив, що вислід виборів в Хорвациї змінить напрям хорвацкої політики. З огляду на об­

ставину, що хорвацкий сойм висилає до угор- ского сойму 40 делегатів, то і склад угорско- го сойму змінить ся.

Петербург. Цар скликав державну думу на 10. с. м.

Полтава. В тутешній Губернії вибухли хлї- боробскі розрухи.

— Чим хто воює, від того гине. З Парижа доносять, що анархіст Стріґа йдучи онодї у- лицею, ніс в кишени три малі бомби. Одна з бомб вибухла і розірвала анархістови чере­

во так страшно, що аж кишки вилізли. Єго товарииюви Соколовови відорвало при тім но­

гу. Обох тяжко ранених ‘відвезено до шпита ля, де переслухав їх слідчий судия. СтріГа, котрий числив 26 літ, помер другого ДНЯІ Бго товариша удержать лікарі при житю.

— Зьв’рства росийских сзлдатів. Страшні

! насильства, яких допускали ся козаки, висла 1 ні на Кавказ в цїли нриверненя спокою, спри- I чинили, що жінки міста ІИуші, М. Долухано-

ва і Н. Ананесова звернули ся до жінки на­

місника Кавказу Воронцова-Дашкова з пись­

мом, в котрім описують цтрашні факти на­

сильств. Письмо се звучихь: «По повіті розі слано летючий відділ козаків, б у ц ї м ґ о для успокоєня Вірмен і Татарія. Відділом тим проводив підполковник Веверн, а єго ділами руководив повітовий начальник і мировий посередник Єрмолаєв; в повіті творили ся над вірменьским населенєм річи, котрих опис морозить кров в жилах. Під покривкою відбирана оружя козаки входили в доми безборонного населеня, грабилн всьо, що знай­

шли цінного і нищили до тла весь добуток селян». Дальше: «Ми матери і сестри, ми че­

рез рік призвичаїли ся до страшних страж­

дань, і могли би перенести нову біду, але ми уражені до глубини душі поруганєм нашої чести, сьвятиіїї женіцини — не маємо сили мовчати і кличемо о вашу поміч; на очах чоловіків, братів і батьків насилувано женіцин, невинних сестер і доньок, починаючи від 60 літних старух до 11 літних дівчат". Наслідок того письма був такий, що вислано в Ш у ту ґенер. Губернатора і цілу комісиго для розслі­

ду справи.

Комісия сконстатувала множесіво фактів насильства, богато страшно побитих чолові­

ків і одинайцять знасилуваних жінок, між ти­

ми 12 літну, спаралїжовану дівчину. Населене було так перестрашене всякими урядованими, що жінки і дівчата, йоли приїхала комісия,

стали утікати в ліси. Просто годі найти слів Богородииний поділені суть на чотири части:

на належне осуджене такого поведеня пред-: 1. Хвала Мариї; 2. Чесноти Мариї; 3. Опіка ставників уряду :-а »конституцийпої« доби .'-:ї-|і поміч М риї; 4. Способи почитаня Мариї.

Рутинований диєтар

з гарним і скорим письмом, обзнакомлений з чинностями судовими, табулярними, екзеку- цийними і спірними, занятий довший час в канцеляриї адвокатскій, шукає пополудне­

вого занятя. — Ласкаві зголошеня на руки п. 3 . Сушка, Львів, Ринок 10. II. пов.

Цариця Мая Мария

ЗІ н а у к н а м і с я ц ь уяижчв

Дзерович, катехит в Бродах.

пересилка почтова М а й

Юлїян

Ціна книжки 30 сот.

Дістати можна лише у автора в Бродах.

Проповіди ті пригідні на кождий празник 4 К,

берального п. Вітте.

Те.і ві рами

з дня 5. м ая 1906.

Відень /е іі доносить, іцо палата збере ся на 15. с. м , а делєґациї

послів о. червня.

Подають они много примірів побільшій ча­

сти з рускої істориї, рускої літератури і ру­

скої лєґенди і трактують о многих предметах доси в руских проповідях на порушованих як:

Мария Мати руского краю; о Акафистї до Мариї; о іконах Мариї ітд.

Передплата виносить:

річно 8 К, . піврічно 4 К, чвертьрічно 2 К.

Поодиноке число коштує 40 сот.

Адреса редакцаї і адмінїстрациї Львів, ул. Академічна ч. 8.

< <

< <

в»

<

< 1

ДО К А Н А Д И

як до всїх других заморених земель переправляє н а й д е ш е в ш е

повсюди знакома фірма:

» л к в и н і: ї й .

Н а т Ь и г ^ , Р е г с і і п а п с і з і г а в з е 1 3 .

Поки хто шиФкарту купить, нехай порівнає мої ціни з цінами аґентів корабельних

І І І

І

• •

І І І

Видає і відповідає за редакцию: Лез Лопатиньский. З друкарні В. А. Шийковского.