Ч. 53. Львів, неділя, дня 12. (2 5 ) марця 1906. Річник X
в Австриї:
ЦІЛИЙ рік . . 20 кор.
піп року . 10 кбрі чверть року . о кор.
лііСЯКЬ 170 кор.
За границею:
і: цілий рік . 10 рублів або 36 франків на пів року . 8 рублів
або 18 франків Поодиноке число >по 10 сот.
в к в в т п я к в ^ -
Передплата на «РУСЛАМ А» виносить;:
«Вирвеш ми очп і душу ми вирвеш; а не возьмеш мплости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.« — 3 Р у с л а н о в п х исальмів М. ІПашкевича.
Ви:<®дить у Львзві що дня крім неділь і рускнх сьвят о 6 ‘|, год. пополудни.
Редахцня, адмікїстрация і експедишія «Руслана» під ч. 1. пл. Дїмбровскега (Хорун- щиим). Експедиція місцева в Аґоициї Соколовєкого в пасажі Гавсмапа.
Рукописи звертав енлише на попереднє застережене.—
Реклямациї исопечатанів вільні від порта. — Оголо
шенії звичайні приймають сп по ціні 20 с. під стріч ки, а в «Надісланім» 40 с.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесеня по ЗО сот, від стрічки.
Жіночі студиї — а прак
тичні цїли.
Онодї явила ся в управителя міні
стерства просьвітн бар. Бінерта і у пре
зидента міністрів депутация, зложена з пані Странскоі і пані Богдан з Моравії в справі жіночих ґімназий. Депутация просила, щоби правительство оснувало ґімназию для дівчат в Моравії, або да
ло субвенциї приватній ґімназиї, яка мала би оснувати ся, або допустило до спільної науки в одній з істнуючих дер
жавних ґімназий, або вкінци дозволило дівчатам яко госпітанткам користати з ґімназияльної науки.
Бар. Бінерт був дуже здержаний су- против сих домагань. З єго відповіди ви
ходило, що він не має довіря до студий дівчат, та що держава не має средств задля дівочих студий, бо дотеперішні досьвіди на сім поли були мало зао х о чуючі. Докторки фільософії не мають від-, повідного становиска, бо ліцеї не дають достаточної, тревалої запоруки, а з ліка
рок одна якась тілько практикує, хотяй не відомо, з яким успіхом. А що до уча- щаня дівчат до мужеских ґімназий — се не вважає відповідним. Прихильнїйше настроєним для депутациї був президент міністрів бар. Ґавч, який заявив ся за як найширшим образованєм женщин і признав, що держава мусить се уважати яко нринциніяльне питане і занятись ним.
Н аразі обіцяв президент міністрів умож-
В Маслак.
„ С Н Ь О Р Г 4
Повість Володислава Ст. Рей.ионта', Варш ава 1904.
(Дальше).
Крашевский мав може найбільше нагоди придивити ся житю і побутови хлібороба а приймав ся за такі питаня дуже несьміло. Лишив по собі лиш кіль
ка таких повістий, в яких силкував ся виявити знанє мужицкого житя і мужиц- кого серця та його сьвітогляду. З доби так зон. польского псевдо-демократизму визначує ся повість Валєрия Лозїньского п. з. >Чорний Матвій«. Автор єї помер відтак в дуже молодім віці всеж сей о- динокий твір сьвідчить, що Лозїньский умів оцінити і артистично представити до того здібне серед даних обставин хоч просте але благородне мужицке серце.
А поки що обмінювали ся і політи
чні обставини і суспільні взаємини на
ливити дівчатам госпітациго по мужеских ґімназиях.
Отже цікаво буде в сім труднім ци
т а т о почути голоси людий, які практич
но занимають ся справою жіночих сту
дий. Передовсім пані Странска відповіла бар. Бінертови в обороні ечоєї просьби, що держава є обовязаною оснувати для дівчат ґімназиї, коли позволила їм на у- нїверснтетскі студиї, а в крайній мірі по
дати які небудь услівя приготовляючого образованя до університету. Що до мало заохочуюючих досьвідів жіночих студий навела пані Мавтнер, директорка приват
ної ґімназиї у Відня, — в розмові з ре
дактором одного з віденьских дневників
— сей факт, що в єї науковім заведеню на 50 учениць першої кляси є 26 від
значаючих.
Знамениті успіхи ґімназиї здобули єї прано публичности, а надто м.інїстери- яльний дозвіл, щоби матуру сего року складати в самім заведеню. Що до ста- новиск дикторок філь.. софії радить п. М.
припустити їх до научаня в низших ґім
назиях для хлопців, а впрочім ґімнази- яльне образованє має і для замуленої женщини, яка може помагати синам в науці, велике значінє.
Про лікарок висказав ся радник двору, ііроф. ІІІавтра, заступник прези
дента для жіночого образованя, досить]
скептично. Успіхи жіночих студий не стоять в жаднім відношенні з трудами, які все вкладає ся. Ґімназияльні студиї уважає др. ІІІавтра хосенними, але фа- теренї давної Польщі! і не уставав та
кож вплив літератур чужосторонних.
Я к з одного боку знемогала і сла
бла на силах шляхетчина у всіх своїх верствах і перемінював ся устрій наро- днього житя під натиском суспільних е- волюций, бо промислове житє поглочало спадкоємців давних великопаньских ма
єтків, із за чого они набирали ся ідей більше демократичних, так знов великий зріст табору духової інтелїґенциї, якому з шляхетчиною нічого спільного не бу
ло, тим самим виринали змаганя в на
прямі осьвідомлюваня і культурованя мас, бо сказано, в здоровім пни хлїбо- робского паселеня є богато сил для та
ких парістків, що силою свого росту мо
жуть заступити убуваючу і зникаючу верству шляхетчини.
Заглянути в житє-бутє люду, приди- вити ся єго вдачі було вже лиш пита- нєм часу, а перші почини розвязки сего питаня починають а радше входять на властиву дорогу в сучасній польскій л і
тературі.
хові, особливо в області! медицини, не надають ся для женщин. У Відни тіль
ко дві дами виконують практику, а одна з них є лікаркою каси хорих. Також хибним стає тверджене, немов то лікар
ки до хоріб жінок і дїтий є більше по- шуковані. Найбільше лікарок находить своє званє в подружю. До целібату не можна їх силувати, а медицина потребує безнастанного, дальшого образованя;
тимчасом в подружю для женщини се прямо неможливо.
З того видко, що хотяй в засаді прихильники жіночого образованя про
тивні становиску начальника мінїстериї нросьвіти, то в практичнім зглядї, серед істнуючих у нас социяльних і культу- ральних обставин, таки з ним в дечім згідні.
З В і д н я пишуть нам:
Субкомітет вибраний буджетовою ко- місиєю для конґруального закона відбув заеїданя д. 14, 21 і 22 марця і перевів розправу над рештою закона, почавши від §. 7.
Помічний референт Ш т а й н в е н д е р і вніс, щоби замісць §§. 4, 5 і 6 закона з 19. вересня 1898 (Вісти, зак. держ. ч.
176) вставлено такий §:
»Яко приходи належить всі з до
тичною посадою звязані доходи вчисля- Елїза Оржешкова аналізує душу му
жика в єго буденнім єствованю і пише повісти »Хам« »Низини«; Север Мацє- йовский видає свої оповідана »Доля«
>0 з^’іеіа 2Іеті§« рівночасно розходять ся по Галичині новельлї Генрика Сєнь- кевича а між ними реальні і пориваючі образки і оповідана з житя польского люду, які писані були вже під впливом сильного змодернїзованн і відповіли вповні своїй задачи. На тих творах Сєнь- кевича знати вплив повісти францускої років 80-тих. Золя, як сподвижник нату- лїзму і Бурже зі своєю психольоґічною аналїзою займають безперечно в тих впливах на сего визначного повістеписа- теля нерворядне місце. Треба признати авторови польскої трильоґії, що зумів сі впливи визискати по майстерски з до
датком пятна своїх індивідуальних прн- мовань і поглядів. Єго новельлї в загалі а такі образки з житя простолюдина як
»Яміол< »Янко музикант« »3а хлєбем«
»Шкіце венґлєм* >Бартек звицєнзца*
виявляють ся тим процьвітом, який від-
ти, чи они походять з загосподарованих у власнім заряді чи винайманих ґрунтів, з винайманих будинків, з капіталів, з користуваня правами і промислових за
водів, з рат і дотаций грошевих, з про
ший узисканих з натуралїїв, з надвишок цілого церковного майна, з належито- стий еа треби, з фондаций богослуже
бних або инших богослужебних чинно- стий, з процесий і инших яких небудь доходів. Доходи з удїлюваня науки ре- лїґіі і душпастирства в закладах сюди не вчисляють ся. Відповідно тому тра
тить правосильність окрема постанова що до податкової вияви сьвящеників уміщена в §. 202, уступі 5 закона з 25 жовтня 1896 (Вістн. зак. держ. ч. 220).«
Над гою поправкою д-ра Штайнвен- дера вивязала ся широка розправа, що виповнила ціле засїданє 14. марця. Всі бесідники, а так само представники пра- вительства (мінїстер Б і н е р т, секц. шеф Гуссарек) і референт др. Ф у к с виказу
вали передовсім несталість тих доходів, так що дотеперішні постанови що до по
даткової вияви є зовсім достаточні. Ко- лиж навіть тут і там остає парохови яка надвишка, то тим лише способом умо- жливляє ся ему удержувати сотрудника, инакше треба би значно підвисшити означену в правительственній иредлоїї конґруу.
Внесене д-ра ІІІтай н вен д ер а одно
голосно в і д к и н е н о , почім він засте
ріг собі, поновити его в буджетовій ко
місиї.
Відтак ухвалив субкомітет § 7-ий після правительственної предлоги.
Др. Ш т а й н в е н д е р поставив опі
сля внесене, щоби § 9 закона з 19. жовт.
1898, котрий теперішня правит. нредлога полишала без зміни, звучав, як слідує:
»Наколи покаже ся, що який дохід промовчано, то має бути наложена гро
шева кара 3—9-кратної висоти в користь релїґ. фонду*. (Ся постанова взята з за
кона о особисто-доход. податку). Внесене се п р и н я в с у б к о м і т е т .
Дальші §§ 10, 12, 13, 13а і ІЗЬ п р и н я т о б е з з м ін и з правит. пред
л о г и .
сьвіжив літературні течії а в форму са
мого оповіданя вносив завдатки справ- дїшного артизму.
Живі характери і живі
люду, при
родні ситуациї — отеє головні причини, задля яких розбудило ся зацікавлене і заінтересоване тим, що автор ставить чидачови перед очи. Перелім був зро
блений. Реалізм випирає давне сенти- менталїстично-романтичне ідеалізоване а хоч Сєнькевич перейшов відтак на по
ле історичного роману, на якім пе сил- кує ся ему ніхто дорівнати, став він че
рез новельлї з людового житя апосто
лом для тих, що підхопивши его думку, стали від тепер шукати материялу до польскої повісти серед верств сїльского і робучого люду.
Спадкоємцями его ідеї виявляють ся передовсім письменники, виховані се
ред тяжілих політичних обставин, чим т і, які дає Полякам галицка авто
номія.
(Дальше буде).
Яко арт. II. принято уміщений в пра
вительственній предлозї § 16а що до за- давненя по трех роках.
Довгу і вельми трудну розправу пе
ревів субкомітет над арт. III. правит.
предлоги. Трудність лежала іменно в тім, що вже в комісиї буджетовій піднесено социялїстами, Всенїмцями і нїмецкими людовцями проти міністерства скарбу, що оно обтяжає буджет видатками на підвисшенє конґруи, до котрої на їх по
гляд повинні би причиняти ся громади, а не має грошин на поправу магерияль- ного биту деяких катеґорий державних урядників і державних слуг. Сі против
ники конґруального закона грозили отже зваленєм его в комісиї і в палаті. Суб
комітет був отже приневолений глядіти можливого виходу, щоби уможливити ухвалене закона конґруального і усми
рити его противників. Противники кон
ґруального закона зробили зависимим его ухвалене а іменно признане пятилї- тий і десятилїтий, від того, наколи буде переведена правительством реформа по
датку від релїґійного фонду після вне
сена д-ра У р б а н а.
По переведеній широкій розправі ухвалив отже субкомітет арт. III. в слі
дуючій стилїзациї (замісць уступів 1, 2 і 4 правит. предлоги):
»Підвисшенє конґруи відповідно схе
мі І. сего закона для сотрудників і екс- позитів, відтак підвисшенє емеритур від
повідно схемі II. сего закона, наостанку підвисшенє конґруи провізорам опорож- нених приходів відповідно §-ови 10. сего закона нослїдує з 1-им с іч н я 1907.
»Підвисшенє конґруи відповідно схе
мі 1. сего закона для самостійних душ- настирів має послїдувати з 1-им с іч н я 1908 і п о л о в и нї, а з 1-им с і ч н я 1909 в ц ї л о с т и.«
Замісць уступу 3-го, арт. III. правит.
предлоги ухвалив субкомітет відповідно домаганю д-ра У р б а н а таку стиліза
ції ю:
«Постанови § 2с про підвисшенє конґруи після літ служби (значить пяти- і десятилїтя) входять лише тоді в житє, коли установлені тепер законом з 7. мая 1874 (Вістн. зак. держ. ч. 51) доплати до релїґійного фонду будуть таким спо
собом управильнені, що звязані з духов
ним урядом дійсні приходи будуть уста
новлені яко основа оподатковане тих доплат.*
5-ий уступ арт. III. приняв субкомі
тет без зміни, а так само арт. IV. В арт.
V. вставлено ще § 9 і так ухвалено ці
лий закон.
Слідуюче засїданє субкомітету буде присьвячене резолюциям, котрі відносять ся до сего закона (іменно що до вдів і сиріт по сьвящениках і т. и.) а також законови про конґруу греко-ориєнт. сьвя
щеників і евангелицких душпастирів. Се засїданє відбуде ся в слідуючім тижні.
Чи можна буде все те перед Великоднем перевести в буджетовій комісиї, годі ще на гі^вно сказати.
З державної ради.
На початку заеїданя звернув ся ґр.
Штернберґ з запитом в особистій справі
до президента палати, а відтак відчита
но «впливи», між якими находить ся ін- терпеляция пос. Романчука в справі роз- порядженя президиї висілого суду кра- євого у Львові про уживане рускої мови.
Палата приступає до дальшої диску- сиї над виборчою реформою. Генераль
ний бесідник сопіга ґр. Штірк запев- нює на вступі, що єго сторонництво є щиро народне, нїмецке. Вказує на вели
ке зворушене, яке свого часу виклика
ли язикові розпорядженя ,ґр. Баденього, справа словеньскої ґімназиї в Цилеї, за- ложенє польских паральельок на Шлезку і дивує ся супротив сего, що Німці ири- н мають з резиґнациєю правительственну виборчу реформу, яка є найтяжшим у- даром. зверненим против Німців в Ав- стриї і піддає їх під тревале ярмо сла- вяньско-радикальної більшости. Коли пра- вительству в сій справі закинено некон- секвенцию, то тим більше сей закид до- тичить Німців, які дають ся затуманити демократичним кличам. Бесідник осте
рігає, щоби не сказано колись, що по
ступ забив Німців. Виводить дальше, що тілько тактичні згляди могли правитель ство наклонити до зміни пересьвїдчень.
З сего виходить, що не можна мати по
літичного довіря до правительства, яке замість рядити дальше при помочи умір- кованих сторонництв, тепер нараз бажає радити з радикальними сторонництвами против уміркованих. Бесідник підносить, що в будучім парламенті национальна крамола буде єще сильнїйша. Вказує на те, що вже тепер зголошують внесеня в автономістичнім дусі за зміною кон- ституциї і підокремішненем Галичини, против яких бесідник мусить запроте
стувати зі згляду на єдність держави.
Бесідник кінчить запитом до міністра внутріпіних справ, як представляє собі вплив виборчої реформи на великодер
жавне становиско, на справу алїянсів і тривкість заграничної політики в будучій палаті, де буде национально-радикальна більшість.
Надто ухвалено внесене пос. Абра- гамовича, щоби закон про охорону сво
боди виборів переказати не окремій, але також комісиї для виборчої реформи.
ГІо фактичних спростованих приняла палата внесене пос. Ебенгоха, щоби пра- вительственний проект про виборчу рефор
му вислати до окремої виборчої комісиї, зложеної з 49 членів. Відтак приняла пала
та чековий закон і предложила до нарад над підвисшенем емеритур державних у- рядників цивільних І учителів.
Слідуюче засїданє; ві второк на першій точці дневного порядку вибір ко
місиї для виборчої реформи.
Н о в и н к и .
— Календар. В н е д і л ю : руско-кат.: Тео- филя; римо-кат.: Благовіщене. — В п о н е д і л о к : руско-кат.: Нпкифора; римо-кат.: Тео- дозия, Емануїла.
— Репертоар „Руского народного Театру" у Львові. (Саля „.Іай СЬагигіт" — ул. Берн-
штайна). /
Нині в суботу дня 24. марця «Наталка Полтавка» оперета в 3 діях, Івана Котлярев- ского.
з
В неділю дня 25. марця «Мартин Бору- ля> комедия в 5 діях, Карпенка-Карого.
Початок представлень о 7. год. вечер.
Абонемент: першорядний на 6 вистав 15 К, другорядний на 6 вистав 10 К.
— Віча і збори. В Б у л ь ц і коло Бережан:
дня 25. с. м. віче в справі виборчої реформи;
— у Л ь в о в і : дня 25. с. м. заг. збори «Соко
ла о 3. год.; — в С т р и ю : дня 25. с. м. заг.
збори «Сокола» о 2. год. — в Т е р н о п о л и : дня 25. с. м. заг. збори «Сокола» о 3. год., і заг. збори «Рускої Бурси» о 4. год., а дня 1. цьвітня заг. збори філії Р. Тов. педаґ.
о 12. год.
— З Золочева. В неділю, дня 1. цьвітня с.
р. о год. 2. но полудня в сали тов. „Руска Бесіда" відбудуть ся другі загальні збори ф і
лії Руского Товариства педаґоґічного в Золо- чеві з отсим порядком дневним: 1) Відчита
не протоколу з попередннх загальних зборів.
2) Звіт уступаючого виділу. 3) Вибір нового вид'лу. 4) Внесеня членів та інтерпеляциї. З а Виділ: М ихайло Галушипьский голова. Сидір Бучацкий секретар.
— З Коломиї. В понеділок 2. цьвітня о го
дині II. в сали «Народного Дому» (II. поверх) відбудуть ся загальні збори коломийскої ф і
лії «Просьвіти». По звіті уступаючого виділу, виборі нового на рік 1906/7 і внесених членів виголошені будуті, виклади з господарства, промислу і торговлї. О годині 2. в тій самій сали відбудуть ся вечерницї в память 45. ро
ковин смерти Тараса Ш евченка, на котрі зло
жать ся промова вп. Л. Гнатишака, декляма- циї і співи членів товариства «Просьвіти».
Сим запраш аб'ся дотеперішних членів як та
кож тих, що бажали би вступити в члени то
вариства «Просьвіти» до як найчисленнїйшої участи. Вечером роздасть ся жеребом межи тих членів, що зложили вкладку за 1905 і
1906 роки 300 щеп овочевих. — Виділ.
— Про антиалькоголїчний рух виголосить о Д. Танячкевич відчит в духовній семінариї у Львові днь 5. цьвітня е 4 !/ї год. Пожадана також участь сьвящеників.
— Вістки з закордонної України. Кождий прояв народного житя на Україні викликує у галицкого Українця щиру радість. Не можна дивувати ся, що тим більший ефект мусить мати друковане україньске слово на закор
донного Українця. В „Гром. Думці" описує д.
Гр. Самітний вражінє, яке він. відніс з побуту в одескій „Просьвітї", приїхавши там з села на Тарасовий обхід. Д. Самітний описує, яке могутнє вражінє мати на него афіші в укра- їньскій мові на улицях Одеси, потім заходить до мешканя „Просьвіти" і каже: „Містить ся воно в кількох кімнатах; одна кімната чима
ленька, призначена для загальних зборів то
вариства та вечорів, решта кімнят зайнято:
під читальню, канцелярию, під виділ та ква- тирю доглядача за помешканням. Загальне вражіння я виніс від сієї, здаєть ся, першо офіцияльної україньскої інституциї в межах Росиї, дуже приємне. Саля зборів товариства була вбрана рушниками та портретами укра- їньских діячів, на стіні висіла також карта України... На мій запит до провідниці — доч
ки одного з „просьвітян», чи часто збирають ся члени товариства, довідав ся, що у них заведено „середи" та „суботи": у середи від
бувають ся академічні збірки, на яких чита
ють ся ріжні наукові речі, а в суботи опоря
джують ся літературно-музичні вечори (вечер
ницї) з сьпівами й танцями; для сієї цїли в салі стоїть пянїно. Бувати на вечорах вільно всякому за рекомендациєю члена товариства.
На мій запит, які саме люде бувають на ве
чорах, довідав ся, що бувають люде ріжного стану, починаючи з інтелігентів й до кучерів та покоївок. Товариство налічує тепер уже членів звиш трьох сотень. Читальня зробила на мене також приємне вражіння. Тут я за
став на столі ось які часописи: „Діло", „Про
мінь", „Громадську Думку", „Земля і Воля",
„Рідний Край", „Сьвіт", „Економіст", „Руска Рада", „Гайдамаки", „Буковина", „Вісти",
«Руслан», «Громадський Голос», «Руська Х а
та», «Шершень», «Кіевская Старина», «Іікга- іпізсЬе ВипбйсЬаи», «Кга]», «81о»о», один чи
два часописи на литонскій мові. — В друге кажу, що надвірна обстанова одеского товари
ства „Просьвіта" зробила на мене дуже при
ємне вражіння і я, виходючи з нього, не міг не побажати в своєму серцю, щоб наша Укра
їна хутчійш покрила ся густо такими товари
ствами, котріб будили в нашому народі на- циональну сьвідомість та витворяли власну
і інтелїґенпию. А таку імено службу, як казав імені один з „просьвітян", одеске «товариство
й має на меті сповняти».
— В справі „Народної Гостинницї" пишуть:
Ледви підведено будову дому «Народної Го
стинницї», а вже промислові фахові люди рі- жних народностий старають ся о винаєм го
телю, реставрациї і каварнї. Одних тілько ру- ских оферентів не бачимо. Оферують прим, т. зв. цалькельнери, котрі хоть не старі ще люди, а вже є властителями камениць у Льво
ві, оферують властителі готелів і реставраций, все люди достатні, що доробили ся майна на промислі шинкарскім, готелевім та инших з тим споріднених: між ними нема ані одного Русина. З того видно, що промисл сей є длй нашого народа чужим, хоч він при щирій праці такий рентовний. — Правда, що перед двайцчти роками і торговая була для нас чу
жа, а товариство асекурацийне або кредитове було для нас щось такого, о чім годі було погадати, бо того, хто про се почав дещо го
ворити, уважано фантастом. Нині ми нере- сьвідчили ся, що і се вміємо повести і то з добрим вислїдом. Кільканайцятьлїтне єствова- нє нашого купецкого товариства, кредитових товариств та товариств асекурацийних при- спорило нам вже поважне число фахово під
готовлених людий, котрі як не у нас, то де- инде знайти можуть заробіток та добрий шма
ток хліба. І се був оден з найважнїйших мо
тивів при засновувана) наших товариств, щоби нарід наш тут дома знайшов спроможність до житя. — Промисл удержувана господ, реста
враций, каварень аренди всяких оплат шин- карских і нині є для нас зовсім незнаною рі- чею, так, як перед двайцяти роками було ку
пецтво. Инші, тут жиючі народи збивають ио- средством сих промислових галузин маєтки, а ми єго не тикаємо. А пора вже і о тім пога
дати, „бо время люто єсть". Та на витворене сего стану нашої суспільности не треба най
менших жертв, бо за се діло взяло ся това
риство „Народна Гостинниця", треба лише щиро віднести ся до него с. є громадно впи
сувати ся в єго члени та льокувати свої о- щадности на книжочки нятипроцентові, щоби дати єму спроможність докінчити будівлі го- телевої та урядити готель, реставрацию і ка- варню. Тут відбуватись ме наука, на котру з а ряд приймати буде молодих хлоппїв яко пер
ших ніонїрів на поли сего промислу. А як т е пер ученики «Народної Тсрговлї» розсипались по нашім краю, закладаючи свої власні тор
говлї, або працюючи у инших купців, так ко
лись і ученики «Народної Гостинницї» будуть по нашій землици розходити ся, засновуючи свої господи на свій а тим самим і на наш пожиток і на вигоду нашої сусцїльносги. І се є головним заведенєм нашого стоваришеня.
— Руска преса на Буковині'. На Буковині, де мешкає 297.798 руского народу, виходять отсї 6 рускі часописі, що здебільша розходять ся таки в межах сеї провінциї. Із політичних часописий виходить «Буковина» три рази в тиждень, а мужицка часопись >Руска Рада«
раз на тиждень. Від 1. марця став виходити тижневник «Земля і Воля«, орґан соц.-дем.
партиї для сїльского робучого люду. Всі сі часописі виходять в Чернівцях, як і «Хлібо
роб», двотижневий орґан Ради культури кра- євої для воєводства Буковини, що посьвячений виключно справам господарства, та місячник
«Вістник, орґан Селяньскої каси, союза рус- ских хлїборобских спілок на Буковині». У Вашківцях н. Ч. виходить двотижневий сус
пільно-науковий орґан руского учительства
«Промінь», а в Стрілецкім Куті щомісячне ілюстроване письмо для господарства, домі- ства і забави «Добрі Ради». Крім сего вихо
дить ще в Станівцях гор. двічи в місяць мо- сквофільска «Народная Рада», мовою доволі
зближеною до народної, а в Чернівцях же появляє ся в диваннім жарґонї «Православ
ная Буковина». Частість появи сеї часописі залежить мабуть від напливу «пособій», бо деколи, передовсім, як треба робити кириню, являє ся она з часта, а відтак не виходить цілими місяцями.
— Грізне землетрясеиє. Перед тижнем наві
стило япаньский остров Формозу велике зем- летрясенє, про яке доходять тепер близші ві
сти. Землетрясеиє замічено на всіх обсерва- ториях для землетрясень на цілій земній ку- ли. Як доносять анґлїйскі часописи, упало жертвою тої катастрофи кілька тисяч людий, а материяльна шкода спричинена землетря- сенєм виносить девятьдесять мілїонів єн, т. є.
двіста двайцять мілїонів корон. Землетрясеня повтаряли ся від вчасного рана в суботу аж до пізної ноча і всі міста і села на цілім о- строві лежать в розвалинах. В процвитаючих містах Датійо, Райшіко, Шінко і Каґі погибло більше як два тисячі людий, а в Д атійо по
хоронено доси шістьсот трупів. На всіх зелїз- ницях на острові повиривані шини і цілий зе- лїзничий рух від суботи здержаний. — Фор
моза, остров у східній Азиї, належить від хіньско-япаньскої війни в р. 1895 до Япанїї.
Остров той так великий як половина Гали
чини і числить три мілїони населеня, переваж
но Хінцїв і Маляйцїв. Визначає ся великими богатствами природи, переважно мінералами, котрі доперва Янанцї почали використувати, побудувавши в тій цїли дороги і зелїзницї, Тепло-вогка підсонє острова є нездорове, осо
бливо для Європейців.
— Нужда росийских студентів в парискій дільниці' ОиагВег 1_аІІп Поміж 1500 росийски- ми студентами, котрі перебувають тепер ча
сово в парискій Оиагііег Ьаііп, панує від дов
шого часу страшна нужда, що є наслідком заворушень в росийскім царстві. Лиш деякі із студентів одержують від свояків, коли ті не стратили майна, місячні підмоги від 40 до 56 франків, решта мусить жити трома фран
ками, котрі їм дає тижнево „товариство ро
сийских студентів і студенток". Товариство спровадило в послїдних тижнях богато сту
дентів з Росиї до Парижа, а тепер не може їх удержати, бо фонди єго дуже скупі. В жов- тни могло товариство розділити на запомоги 4500 франків, а з добровільних датків зібрано у Франциї 11.480 франків. Нужда посуваєть ся до тої степени, що студенти мруть із го
лоду, бодай в послїдних днях сконетатовано у двох припадках, що смерть наступила з го
лоду.
—- Вибори до росийскої держ. думи. Росий- скі часописи доносять зі всіх сторін Росиї про вислїд правиборів, переводжених в нинї- гану пору. Показує ся, що участь виборців в голосованю є незвичайио мала. Так приміром з 18 сіл харківского уїзду (повіта) з 4.223 се
лян, які мали право голосувати, явило ся все- го 123. Духовеньство майже в комплєтї стає всюда при правиборах і тому в деяких пові
тах виходять виборцями самі сьвященики, або в переважній більшости.
—• 0 20 000 К винагороди. В слідуючім ти- жни відбуде ся перед кр. судом для цивіль
них справ у Львові розправа о незаплаченє 20.000 К винагороди за послугу. Справа була ось яка: II. Вурм, Львовянин, властитель сьві- тової капелі в Анґлії і кількох камениць у , Львові, приїхав недавно до Львова з донь
кою, али єї видати за муж. Стало ся то са
ме в тім часі, коли в Анґлії увязнено фаль- шівника грошей Шапіру. З того приводу по- явила ся у львівских часописах замітка, що п. Вурм є спільником Шапіри. Розлючений бо- гач покликав до себе аґента Лїблїха і обіцяв єму дати 20.000 К, єсли викриє того, хто пу
стив ту чутку. За кілька днів гі. Лїблїх від
крив автора, але п. Вурм відказав винагоро
ди. В наслідок того п. Лїблїх зажадав судово виплати. Вислїд розправи буде цікавий.
— Переписна Адміністрації!'. ВП р. о. М. Мик.
в Гр »Р. Хата» перестала виходити. Крім І.
ч. не вийшло більше; редактор »Р. X.» виїхав за границю. — Вп. передплатників, що при-
4 слали передплату і жадають відповіди в пе
реписні, поки заплачена передплата, повідо
мляємо, що на почтових опоясках числа з 31.
н. ст. марця найдуть точно зазначений час, доки сягає заплачена передплата.
Наука, штука, література
— Нива, часонись песьвячена справам цер
ковним і суспільним, містить в 6 ч. з дня 15.
с. м. отсї статі: Отверте слово. — Д. В. Дре- пер і єго Істория Боротьби Вірп з Наукою, о.
Ф. Щепкович. — Росия і вселеньска Церков.
В. Соловєв, В. Герасимович — Християньска жіноча милосерна добродійність, о. Д. Таняч- кевич.— О переходах з обряда гр.-к. на обряд лат. — 3 релігійного житя. — Перегляд часо- писий. — Біблїоґрафія. Всячина.
— Зеркало, гумористично-сатиричний півмі
сячний, містить у послїднім числі з 15. марця вязанку дотепних віршів і прози, на теми підхоплені'з хвилі. Дістало ся там Мадярам, Вшехполякам і т. п. Театральний репертуар обнимає також дібрані „штуки". Ілюстраци'і вибрані дуже влучно і виконані з розмахом бездоганно.
Кашель!
Хто на него терпить, най уживає ви- пробованих усмиряючих і смачних
Каізег’з і$пі$і-Сагате11еп
1740 нотар. потверджених сьвідоцтв стверджує ревний успіх при кашлю, хрипцї, катарі і флєґм і. Пачка 20 і 40 сотиків. Правдиві лише з маркою ч охоронною «Три сосни«. Склади: у Львові: С. Гай, -у аптека; Зигм. Рукер, аптика; Петро Міколяпі і ' Ска, дроґуерня; Якоб Байзер, аптнка; О. ф. Він- “ клєр і Син; Кароль Палевский, аптека; ів. Піне- лєс; М Лазавский аптнка; Адольф Ашкенази, аптика під зол слоном; І. Пїпес-Ііоратпньский, аптика; Антон Ербар; Едмунд Курпер, дроґуе- рпя; Лев Калїєр,аптикав Бродах: ІІоахим Фрід- ман, апт. в Миколаєві; Зигм Ротепберґ, аптпка в Олеську; Герм Енґлєндер в Перемишлянах: Мар
тин Собель в Стрию, Д. Роінґер. апт в Зборові;
Моріц Бібрінґ, апт. в Стгниславові; Стан. Бурса, в Косові; ІОлїян Новицкий. апт в Печеніжинї; Е.
Стенцель, апт. в Коломиї; Адольф Дуретер, апт.
в Бережанах; Зигм. Ля дес, аптика в Вишнївчину;
Володислав ІІаглїк, окр. апт. в Бережанах; Б.
Вальк, дроґуерня в Станиславові; І. Б. Лїнк. дроґ.
в Ярославі; Е. Геллєр в Надвірні; С. В. Лянґінґер в Самборі: Др. Юл. Францос, апт. в Тернополи;
Вільг. Ляндесберґ, апт. в Бродах; Здислая Завал- кевич в Камінці; Г. М. Фішер апт, в Станиславові;
Аптпка під Білим Орлом В. Філїнка в Н. Санчи;
Лавр. Цімерман маг. <і ,)м „ фдволочисках; Ігн.
Гешелєс, апт. в Городку; Ст. Фалїіиевскпй. апт.
в Балигородї; Ол. Хоминьского, апт. в Бориславі.
і
” 1 X і
Щ адіть і купуйте землю!
Товариство взаїмного кредиту
стоваришенє зар. з обмеженою порукою у Львові (Ринок ч. 10)
платить Я'1;, від вигадок, приймає і виплачує вкладки коїКдого дня. крім неділь і сьвят;
Уділяє позички на 6 ',, па гіпоіецу або за но рукою. да« більші позички па апелянтам на ку яно .землі, сплату гін іечних позичок розкла
дає 15 ліг. при 0 ратах піврічних виносить рата па капітал процент разом 5 корон від ІІИі ю іон
11а покрить дахів бляхою або черепом і.ііляє Дністер" позички на 5%
Позички можуть дістатч тілько члени; яко
•і іе і може приступити тілько член Товариства
•і"езііечепь..Дністер’
Днвілеида ні і уділів члепьскйх ВИНОСИ І»
ІЧ’Є (І"/,,
Вкладки можуть вкладати також не члени.
Вкладки и п н о іч і її. '« 1905: 2,072,92$ К.
Позички уділені 2,011.61 ч К
Уділи членів 162 127 Б
Фонд резервовиь 30 288 К
Цінні папери ■ іі.окяпіг 257.963 Б.
З чистих зіскіз \д іли в .Д ністер" на пер
.к і і і і, бурси і інш ії : «іроді її ці цілії вже над
РОїііУі корон
Щадїіь і купуйте зєі.Л’ь
Т е л е гр а м и
я дня 24. марця 1906.
Відень. N. XV. ТадЬІаІІ доносить, що правительство має до 455 мандатів додати ще 23 і розділити їх в той спосіб: 10 для нольского кола, 10 для Німців, 2 для ческих аґрарників і 1 мандант для Італійців.
Париж. В послїдних часах подало ся на емеритуру около 15.000 сьвящеників, а між ними 14.248 католицких.
В департаменті Секвани застрайкувало поверх 10.000 огородничих помічників і ж ада
ють підвисшеня плати.
Берно швайцареке. Рада стану ухвалила 10^2 міл. франків на побільшене засобів аму- нїциї і 670.000 фр. на уоруженє гірских пол
ків.
Петербург. В державній раді заявило ся на 60 членів лише 5 за знесенєм кари смер- ти. З огляду, що за знесенєм кари смерти є Вітте, тому він предложить цареви до рішеня два внесеня: більшости і меншоети.
( <
< <
1 <
<
Иушк» нільскім ^азарі-Н ульвові і ВсГ ««-еадарі 1 ЧаСІ>П" С" М0,,,На на6Увати
і палєрцї ' У всіхторговлях вкраю. | в »Сокільскім Базарі«.
Д О К А Н А Д И ^
як до веїх других заморених земель переправляє н а й д е ш е в ш е
повсюди знайома фірма:
V
• •
№ і II Е М В Е II («
І - І 0 т Ь и і ,£ , Р е г г і п а г . с із іг а я я е 3 5 .
Поки хто шиФкарту купить, нехай порівняє мої ціни з цінами аґентів корабельних
С в і й д о с в о г о !
С о і о з з е и т
в пасажи Германів
при ул. Соняшній у Львові.
в і д 1. д о 15. м а р ц я 1 9 0 6.
Нова сензацийна програма.
Щоденно о 8. год. вечер представлене В неділі і сьвята 2 представленя о 4. год. по пол. і о 8. год. вечером. Що пятницї НідЬ-Ьі^е представлене. Білети вчаснїйше можна на
бути в конторі Пльона пои ул. Кароля Лю- двика ч. 9.
ЗІ
В
Т р п и П П П П И на середопіснім ярмарку І о р П и І І и /І Л продасть ся з причини виарендованя маєтків отсї рільничі зиаряди майже нові, а се: дві жниварки-вязалки Де-рінґа, дві жниварки без вязалок Дерінґа, одна косарка до трави ЇУакег оГ №ооф три еїварки рядові Колюмбія, -три еїварки піирокометні Клєйтона, одну еїварку до штучних навозів Вестфалїя, одну еїварку до штучних навозів Клєйтона, три культіватори Гаріс Культіватор, одна машина до садженя картофель Вахтля, одна машина до обгортаня картофель Лемана, і вісім зелїзних плугів до глубокої орки Клєй
тона, вісїмнайцять зелїзних плугів Сака ком- плєтних, дві зелїзні лукові борони, один вал, одна центрифуга Вахтля, один триєр Клєйто
на, один торганець до чищеня збіжа, один млинок до меленя штучних навозів Вахтля.
один елеватор до молотїльнї. Близша відомість у механіка Роговского, Тернопіль, улиця Ми-
кулинецка. (3 —4)
Др. В Е Л И Ч К О Г Р И Г О Р И Й
Заведене наеїнно-огородниче.
Росада ярин, цьвітів, труснавок ітп.
ЕрФуртскі наеїня япин, господарскі, цьвітів і т. д.
Цибульки цьвітів, рожі, корчі овочеві, дерева і т. д.
Львів, ул Кампяна ч. 9
Просить ся о скорі замовлена, щоби можна скорше приготовити висилку.
Поспішними пароходами 7—9 днів ІІочтовими пароходами 10—11 днів А н т в е р п ія -К а н а д а ...
Гагибург-Буенос А й р е с ...
ПОДОРОЖ до АМЕРИКИ.
Ціни їзди
ГАМБУРҐ-НОВИЙ ЙОРК
корон 190
„ 190
„ 154 .. 142 Всяких інФормаций що до їзди до Америки, Африки, Азиї і прогулькових поїздок по Серед
земнім мори уділяє
Лінія: Г А М Б У Р Ґ -А М Е Р И К А.
Генеральний репрезентант для Галичини: (5—5) І. Е Т Т ІН Ґ Е Р , у Л ь в о в і, ул Г о р о д е ц к а 95.
І І І (
З друкарні В. А. Шийковского.
Видає і відповідає за редакцию: Лез Лопатинісний
