Ruslan. R. 2, č. 116 (1898)

Ч. 116. Львів. Середа дня 27 мая (8 червня) 1898. Річник II.

Передплата

в* >РУСЛАНА< в ів о с т : в Австриї:

цїлии рік . . , 12 р. ав.

пів року . . 6 р. ав.

чверть року . . 8 р. ав.

місяць . . . 1 р. ав.

За границею:

на цїлии рік . . 20 рублів або 40 франків на пів року . . 10 рублів

або 20 франків Поодиноке число по 8 кр. ав.

»Вирвеш їси очи і душу ми вирвеш: а не вовьмеш милости і віри не вовьмеш, бо руске ми серце і віра руска.« — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.

---— ---

Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят С год. 3-ій пополудня.

Редакция, адмінїстрация і

експедиция »Руслана» під ч. 9 ул. Копернїка. — Експедиция місцева в АґенциІ Лнндонского в пасажі Гавс.мана.

Рукописи звертав сн лише на попереднє застережене. — Реклямацнї иеонечаТані вільні від порта. -- Оі'олоіпеня зви­

чайні приймають сн по ціні 10 кр. від стрічки, а в «Наді­

сланім» 20 кр. від стрічки. По­

дяки і приватні донесеня по 15 кр. від стрічки.

і

Що є се від’ємним в и с л їд о м єго

— дай Господи — иослїдного курсу в по­

літиці, не підлягає ніякому сумнівовії, але де єго успіхи, хочби »ефемеричні«, але та­

кої стійности, як він колись їх прецінь ба­

чив із праці послів-реалїстів, — сего ніяк не розберемо. «Принцшііяльних* успіхів вже й зовсім годі глядіти, бо-ж і цілу ту

«сдєлку* скалатав консолїдатор Руси без ніякого основного принципу; стало ся те що найбільше з хвилевого у ти л їтар и з м у при виборах і пр., опертого на партику­

лярній, повітовій, окружній чи хочби й про- вінціональній галицкій вузкоглядности і ма­

лодушносте, але без — а навіть п р о т и п р и н ц и п у : в с е н а р о д н о г о у к р а їн ь -І с к о - р у с к о г о , що все і всюди м у с и т ь становити в и х ід н у т о ч к у всякого кроку в нашій політиці, а там більше у всякій більшій політичній акциї, коли та акция не має довести у своїх вислїдах до такої аб­

сурдносте, до якої мусїли довести без’ідейні а тим самим і ненародні почини п. Роман- чука з єго жонсолїдацнєю*...

Про величезні п р и н ц и п ія л ь н і на­

р о д н і втр ати і ш ко д и з тої сдєлки говорили ми вже достоту!...

А деж ті успіхи з неї?... Позитивних нема ніяких... Виходить на те, що ту со-і ромну акціпо назвав консолїдатор при ро-1 дннах хиба на те «принципіяльною полі-* 1 * з такою*, бо мав з нею невдовзі на всіх точках «принципіяльно* провалитись і по- срамити ся!.. Так... тут мав повну рацию!...

Але слїдувало-б дальше, аби бувший про­

відник вивів з тих вислїдів своєї вельми справної роботи також і очевидні висновки, а приміри таких великих людий у других народностей, як пр. Др. Ріґер, Др. Пленер і ин., а хочбн і поступок Д-ра Лїиперта за сьвіжої намяти можуть єму просьвічувати на ліпший успіх для нашої справи...

З відрадою замітити слідує тут зворот в оиінТї загалу. На радість бо прокинула сн вже з тої штучної гіпнози політичної поважна часть сконсолідованих до недавна народовців, що ведені безкраєм довірєм до сугестивного таланту маґнетизера-Ро- манчука опиннли ся були вже також — мов той Ляокоон в подавляючих сплетах змія-сопйігісісг-а — в лукавих обіймах ре- неґатів-москвофілів. Сумно лише, що до І того треба було аж страшної брутальносте Мончаловского на чолі черни кацапских‘

наганячів з посеред простолюдя, треба було аж к а ц а п с к и х п а л о к і к о л ів , аж к р о в и у кр аї ньс к о - р у ск о ї м о л о - д їж и , наших дорогих синів!... Треба було аж такої страшної поневірки україньско- рускої ідеї та з н а с н л у в а н я в с я к о ї с в о б о д и в хвилі, коли сьвятковано як раз память «народного відродженя* і зне- сеня панщини.

Кацапи як справжні Моголи, татарва доказали, що так як в державі, котрій за мамону повнять свою підлу службу, п а л к а і насила є важним средством, аби пере­

мочи всю волю, свободу і благороднїйші пориви серед населеня — так они і тут в їх рабстві для своїх рубледавцїв та при обскурній некультурності! своїй готові в кождій хвилі ставати навіть і з п а л к о ю і з дикими побоями супроти наших най- сьвятїйших народних україньских змагань.

Похорони консолїдацийної «сдєлки*.

І.

В цілім ряді статнії п. з.: »Політичні та національні недомаганя і хиби серед рускої суспільносте*, «Під Великдень*,

»Ювилей рабів* і пр. виказали ми ясно і без пристрасти, як з овиду україньско- рускоі ідеї став вплив москвофільскої фрак- циї ще шкіднїйшим для нашого українь- ско-руского діла, а то в наслідок нерозумної, бо б е з п р и н ц и п н о ї з л у к и части наро­

довців з тою неґативою народнього діла або, — як ми на даних і проявах в нашім прилюднім житю наглядно виказали, — з тою н о в о ч а с н о ю т а т а р в о ю , котра нищить з варварским нахальством всьо, що ми змогли досп невсипучою працею придба­

ти для культурної самостійності! України- Руси...

Із наших неопрокинених в нічім виво­

дів ясно дальше, що і найбільша агресив­

ність зі сторони польскої не в силі виправ­

дати такої соромної »сделки«, котру вихи- трнли москвофіли лише на свій хосен і тепер хиба глузують собі з короткозорості!

народовских »проводирів*. Такою-бо злукою не з’єднано в москвофілах з їх минувши- стию нічого для в і д п о р н о ї сили до бор­

би на внї; противно в боєві ряди самих народовців вдерла ся на жаль безідей­

ність. деморалїзация, а супроти одного став народовець другий до лютої борби... погу­

ляти зі сьвяченим на рідного брата.

На дійсних обставинах виказував »Ру- слан* все наглядно, як та «консолїдацийна сдєлка* з а т и р а є постененно наше у к р а­

їн ь с к о - р у с к е з н а м я а перетворює єго новоли в г а л и ц к и й п а р т ик у л я р н з м, в р у т е н ь с к е м а м е л ю ц т в о ; навнаки-же ті москвофіли, котрим народна заява в р.

1890 своєю вагою задала смертоносний удар, бо они зневолені були в своїй руссо- фільскій. отже не лише протинародній, але й протидержавній роботі — відкрити при-!

чілє, — ті відокремлені в 1890 р. москво-і філії замішали ся опять межи «Русинів*, І а з’авторизовані мнимою жонсолїдацнєю* | до спільної акциї, визвали страшенний хаос в прилюднім рускім житю і так в скала-і мученій воді ловлять дальше свою рибку... | Ми вже мали нагоду виказати, як теІ руске ренеґатство, станувши поруч наших щирих людпй ніби до праці, а дійсно хиба, аби продовжити тим успішнїйше свою янї- чарску чи Геростратову роботу, з’уміло до нас примінитн перше всего хитру засаду:

»<і і V і сі е е І і і п р е г а * . Розбратали одно­

пільну народовску громаду на два ворожі табори: ті жруть ся, а при такій межиусо- бнцї двох третий, себ-то кацап, йдучи зби­

тою ватагою користає і гарбає все наше придбане!..

Сподіємо ся, що чей і сам інїциятор тої «сдєлки* такого сумного стану, такої п р о с т р а ц и ї у к р а ї н ь с к о - р у с к о г о п р а п о р а п е р е д м о с к о в с к н м и р а б а ­ ми- най м и там и хочби й за ціну і най­

більше ласого р е б а х у з тої сдєлки в виді мандату до ради державної,—такої соромної поражки не назве н и н і по деяких досьві- дах успіхом свого вельми не політичного напряму.

Жаль і сором, що аж знеславляючі нас усіх удари кацапских п а л о м н и к ів і благородна Дурбакова кров була доперва в силі вивести наших деяких щирих па- тріотів-народовцїв з консолїдацийної утопії, мов би то ми «культурою мали побідити кацапску чернь*. Нині они й самі на­

глядно бачать, що у таких індівідуів, у котрих ідея — то р у б е л ь , а культура по їхньому — то с у к о в а т а п а л к а М о н ч а ­ л о в с к о г о і Д у р б а к о в а к р о в з а най- бл а г о р о д н ій ш і м о л о д е ч і п о р и в и ,—

культурою в нашім понятю нічого не вдієш, а хиба рублем, або також п а л к о ю .

«Культивувала* їх консолїдация так довго, ми поховали вже на сором всі кінці на­

шого немилого кацапству україньства; на­

віть наш хоробрий колись н. Окуневский, що наважував давнійше своє житє в дуелю за нашу народну честь, грав вже серед тих побоїв таку сумну ролю і заняв ста- новиско п а р т и к у л я р н о г о р у т єн а, хоч і — о цнае піШаїіо гетит! — перелепетав в щиростн і сердечності! слабше, друге ви­

дане ново-ерскої заяви з 1890 р., котру виглумив к о л и ш н и й єго пророк Драґо- манів,—словом всі народовці перейшли за­

любки своїм д р у з я к а м - п а л о ч н и к а м немов дресуру собак в кацапо-рутеньскім цирку... а тут ті голублені москвофіли — зовсім не оглядають ся на ті любощі, ту нашу культуру і хватають за п а л к и і ко ли та провалюють українофільскі лоби!

Страшний але р а д и к а л ь н и й л ік на ту пошесть, що ми єї назвали »ре8ІІ8 сопзо- Іісіаііса*.

Наглядно бачать і ті, котрі доси в своїй праведности і малоруські добро­

душносте уводили ся у т о п іє ю : «побі- д и т и к а ц а п с т в о к у л ь т у р о ю * , — що москвофіли не лише не змінили в нічім доселіншої своєї с и с т е м и і т а к т и к и су­

проти нас і стоять рішучо як один муж від Дудикевича аж до Сьокала на в с іх т о ч к а х в о р о ж о п р о ти н а ш и х у к р а - ї н ь с к о -р у ск и х з м а г а н ь , але ще в до­

бавку примічнлн в тій боєвііі тактиці нове оружє, добуте з їх культурного арсеналу...

п а л к у . Питаємо отже наших поцтивих у т о п іс т ів - консолїдаторів: Побідите Ви к у л ь т у р о ю низьку чернь перевертнів, глу­

пих обскурантів, а в своїй глупотї у пря­

мих, у котрих вся суть їх прямовань і ді­

ла — то р у б е л ь і палка?!...

Вірити в успіх такого безцільного

»Сн1ГигІга§ег«-ства, — то вже хиба ди­

тинна наївність. Шкода тілько запалу і благородносте на таке б е з в и г л я д н е мі­

с іо н е р с т в о — серед моральної зволочи, а навіть і сам Романчук утік зі соромом з гори Льва, побачивши у властивім виді тих своїх гарних с о ю з н и к ів - и а л о ч - н н к і в!...

В с и с т е м і своїй — бачимо отже — зовсім не змінили ся москвофіли в нічім, ще й стали з у х в а л ї й ш і , бо валкують, піднесли безлнчно лоби, осоромлені бан­

ковими і політичними «сдєлкамн*...

Може наконець є прецінь який »куль­

турний* успіх, що чей в п р о г р а м о в ім з г л я д ї змінили ся в чім за час тої спа­

сенної консолїдациї ті окаянні москвофіли?

В тім можуть також вилічити ся легко-

— 2 —

одовцї-утопісти зі своїх місіонер- чайно котре з коліс не розлетілось. Ґр. Туй и...

(Віжяр буде).

Д о п и с и .

Відень, 3. червня.

сецесия Поляків. — Парлямент не будить ітересу.— Внесене пос. Мілввского. — Ді­

павлї. ■ — Ґр. Тун.)

Нинішня »Ке:сіі8\УеЬг< принесла за »Ре8Іег Ь1о»4-ом< вість, мов-то в польских кругах га- лицкої делєґациї носять ся з гадкою, опустити парламент, наколи би справи так дальше розви­

вали ся, як до тепер. Можу заручити, що ся вість зовсім безосновна. Она вийшла від одного з тих членів польского »кола«, що раді би за всяку ціну поцілувати ся з Німцями. Через се- цесию польскої делєґациї могла би приспішити ся криза парламентарна, а що найважнїйше, опорожнились би мінїстерскі крісла, куди дехто з »кола« жадно споглядає. Личність з польско­

го »кола«, що так хибно поінформувала коре­

спондента пештеньского »ЬІ“уіі-а«, не має доси так рішучих впливів на польску делєґацию, що­

би єго рипи іісаііі

і і і і і і і

можна брати серіо.

В хвили, коли се пишу, відбуває ся трете засїданє парламенту, наколи взагалі з’їзд послів до Відня можна назвати парламентом. Посли зїхали ся, являють ся що днини на засїда­

ню в досить поважнім числі, але в хвили, коли палата приступає до дневного порядку, крісла посольскі пустіють звільна, а коло бесідни­

ка, що говорить на тему язикового питаня,. ли­

шає ся но чверті! години мала горстка єго най-

близших приятелів. На вчерашнім засїданю, ко- позволив вже обструкції'! не трактоване деяких г. г .семітів I социялістів в часі бесіди Аксмана до­

ли говорив Ґлєкнер і через повні три години і економічних предложень нравительства, але бу- дали ТрОХИ перцю нудній

’джетову провізорию виняв з сего спису. Будже- і сипав неначе з мішка обидами на всі сторони,

була хвиля, що коло бесідника стояло букваль- това чровізория не стоїть па митні* парля но — двох послів, з котрих один (Чех) і замі­

тив, що бесідник дарма так розщибає ся і кри­

чить, бо нема вже кому єго слухати. Забрав го­

лос др. Кронаветер. Чверть години минуло, а бі­

ля него стоїть ще зо двайцять послів. Парля­

мент наш не будить вже в нікім ніякого інте­

ресу.

Як же вам звісно, то на початку нинїшно- го засїданя забрав в імени правиці слово пос.

Мілєвский і запитав президента палати, чи вій би не схотів назначити окремі два засїданя в тижднї, на котрих би можна було взяти під обраду — бодай в першім читаню — внесені правнтельством иредложеня економічної натури, як: внесене о обнижцї належитостий скарбових, о знесешо стемпля дневникарского, о знесеню оп­

лат рогачкових і о провізорні буджетовій? Нїме- цкі посли слухали коротких але розумних виводів Мілєвского не лище З ПОВНІ по рівнодушностию але і з кпинами. Звісний Лєхер (Фт Виїпчтеїіпег) кликнув: ого!, а за ним. повторило се слово ціле стадо безглуздих нїмецких гуснй. Президент від­

повів Мілєвскому, що він для порішеня се! спра­

ви скличе предсїдателїв всіх клюбів. Але чи можна надїяти ся дечого позитивного? Предме­

тові розправи не годні би навіть в тім парля­

мент! збудити ширшого інтересу. Уровень єго упала вже занадто низько, як щоби економічні справи могли війти на денний порядок.

Спитаєте, що чувати з парламентарною більшостию? Чи она ще существує? Для пояс­

нена ситуациї подам вам хиба се до віДомости, що бар. Діпавлї почув ся опять дуже обидже- ним за те, що ческий посол Форинт в позавчо­

рашній язиковій дебатї поважив (!) ся теперіш- ну борбу в парламенті назвати борбою Німців з Славянамн. Хитрий знімчений Італїянець удає гнівного і в приватних розмовах замічає, що сама правиця, ставляючи так квестию, пхає єго в нїмецкий табор.

Спитаєте може дальше, які пляни має пра- внтельство на найблизший час? Кабінет являє ся в парлямент'!, заховуєсь зовсім прилично, не провокує нікого, від часу до часу відповідає на меньші інтерпеляції'!, дехто з міністрів прислу­

жує ся хвилево і виводам поодиноких послів, але поза сим нема ніякої більшої, визначнїйшої акції'!. Ґр. Тун мабуть заходить ся на разі лише коло того, щоби не допускати до більших ще скандалів в ювілейнім році. Він посуває віз пар­

ламентарний дуже звільна і обережно, щоби не дуже скріпили непосмаровані оси та щоби слу-

заимає супроти недужого парламенту становище лікаря супроти пациєнта, котрого недуга вима­

гає як найбільшого спокою. Він сам і президент палати і вся правиця ходять на пальцях, щоби не подразнити збожеволілої нїмецкої лівиці. Да­

леких планів на будуче ґр. Тун і не може мати ніяких. Він жде, щоби парламент вибрав язико­

ву комісию, а там — може що-небудь удать ся зробити? Що має удати ся? — сего і сам ґр.

Тун не знає і не може знати, позаяк положене

в парламенті зміняє ся безнастанно неначе+іпирити лише невдоволенє, а всякої позитивної в калейдоскопі каміньчики. Ґр. Тун хоче пере­

довсім зискати на часі і діждати ся — кінця року ювілейного....

Відень, 5. червня.

(5 кульоарів посольскої палати).

Говорять тут досить голосно, що мінїстер

торговлї, др. Бернрайтер намірив уступити, а на і то лише дощик кропнув. Дурному -- то і море єго місце має ґр. Тун покликати польского по-і по коліна.

сла Мілєвского, професора краківского унїверси-

тету. Причиною уступленя дра Бернрайтера м а-: »независимим< влізли вірителі на диєти на кіль- лн би бути пригоди в Градци. і ка тисячок. Ну, в таких хвилях і «независимо- В понеділок дня б. червня зійдуть ся пред-1 МУ* повиснуть уха. Впрочім — все благонолуч- сїдателї клюбів на нараду в президії'! пар.чямен-{но- На дворі погода, в Пратері виставка і Вене- ту, щоби гризти твердий оріх, який їм подало І чия, тож всякий пересічний посол ратує ся як правительство, виступивши перед палатою з еко-може... ________

немічними предложенями котрі на внесене пра­

виці (пос. Мілєвского) мали би побіч ранїшнихі

обструкцийних засідань практикувати ся на ве-

^Пп н р п ї л к п п*. _

. , понеділкове засїданє палати не зібрало.

чірних засїданях. Рано мав би парлямент стояти і „ лумяли г як думали, дуже численної о коми.ієту послів „„„„„„„„ ’ . в воєнній зброї, вечерами закочувати рукави до 3 пяч„ в , г . г. о разу „е<1и ся парадИ серЄд пустих майже лав „„„„„„ „„ „

Рада державна.

роботи. Головний шеф обструкції! і'г. Ргевві*

і дуже оспало. Доперва взаїмне прозиване анти- монотонности і згро­

мадили в сали більше послів.

З поставлених інтерпеляций зислугує на

о і ваіУ запитане дра Л ю є ґ е р а , звернене до мі-

Велике, а притім сьмішне заворушене в кру- Н1у.тпя , .. .. *' тпстра торювлі Бернрайтера, в справі намірено-

^{Т Л Пг л,о-,ї .}

гах обструкції, по причині, що президент пала- го картелю „аф,-свого, котрий підніс би о і к„

ти заборонив кореспонденційному бюрови пар- дотеперішну цїну І кґр. нафти.-—Президент Ф іг к е

лямєнту уміщувати на будуче в стеноґрафічних пп„яс « . . і . ’ ' ' .. .. ф "ода<1 Л° відомоетії Вольфа, що порушив перед записках з засідань всякі інтерєкциі. Іретина ґр т УІ • 13 1 менту.

ном справу іменованя ґр. Ґляйспаха пре- послш, що доси лише в сих штерєкциях гово- зидентом ВИСшого суду с р 1

рила до своїх виборців, бо на розумну річ не дальше, що небавом поставить'на двевиім по була В СИЛІ здобути СЯ, дуже НЄГОДУЄ на сен „

. ’ Л ' . „ • ,тт„ рядку вибір членів ДО державного трибунал! — указ президиі. Слава Ґлєкнер.в, Номерів, Ше- На запитане С0І1ИЯЛЇРТЯ 2 .. ' нерирянцїв, а притім і ческнх Бжесновскпх по-1 ДЄ4)Т ф у

гасне. А они так дуже любовали ся в всяких

коршемних замітках і ганьбах! Президент Фукс-) заяв.,в

п п р ч и п р н т тт, «

. . . , г заявив президент, що своєї постанови не змі-

жвстокии. нить; впрочім посли, єсли їм то не подобає ся

Нині держали посли державної ради запро-: можуть змінити реґулямін. — Ш е н е р е р - ІІе’

сини на обхід столїтних родин Франціска Па- ' м^ємо тут що робити, як іяцкого. Торжества в честь Паляцкого відбу­

дуть ся в Празі від 17. червня. В пятннцю ве- чером комітет торжества принимати-ме гостий, в суботу буде відкрите бронзове погрудє Паляц­

кого в пантеоні ческого музея, в неділю рано буде положений основний камінь під памятник

„ . , ,.. •• і .. • * ---г—, він хо-

Паляцкого, в полуднє відбуде ся з їзд всіх сла-|тів лише нїмецку частину Чехії прилучити до вяньских дневникарів австринских, а в понеді­

лок буде відкрита вистава архітектонічна. При тім будуть обіди, сходини на софійскім острові, театральні представлена, всякі кантати і про- гульки. О скілько знаємо, то рускі посли дер­

жавної ради возьмуть участь в тім сьвятї бра­

тнього ческого народа.

Впрочім тут у Відни — нудно і дурно! Сам Вольф заявив на послїднім засїданю, що язико­

ва розправа вже і єму переїла ся. А іцож ска­

зати про других послів, котрі не беруть участи в обструкції'!? Ті сидять апатично і хиба чи­

слять, скілько ще бесідників записаних до спек- талю: >вари воду:— вода буде*. Німці самі ра­

ді би вже найти вихід з се! на скрізь дурної позициї. Самим внести замкнене дискусії! якось стидно, а з правиці ніхто не квапить ся зробити їм таку прислугу. Впрочім замкнене дискусиї з сторони правиці значило би сейчас: Уі-і&ечінІ- іі^ипд (іе.ч ііеиІзеЬеи Уоікев!

Як парлямент освоїв ся вже з коріпемним трактованєм всяких справ, про те сьвідчить факт, що в час! коли бесідник найбрутальнїйше ки-

дає ся, розмахує руками неначе вітрак крила-: так само. Аксман говорив дальше, що Ггепкіеп- ми, лютить ся, бє кулаками в пульпіт, а з уст! Ьіаіг, і АгЬеіІег-2еіІив^ є нині офіцияльними ор- єго з слиною вилітають всякі обиди — амфіте- ґанами правительства. (З лав антисемітских:

атр сьміє ся до розпуку, неначе би казав: ось Ц їс а р с к о - к о р о л ів е к і с о ц и я л їс т и ! ) Ста- дурень, ось комедиянт! новище социялістів в градецких сферах було

Дехто з обструкциї домагає ся вже тепер слабе. Нічого дивного! Правительство їм за то від праь.',тельс^ва’ щоби оно само предложйлі) палаті язявь.ви“ закон; Правительство знов ка­

же собі: Робіть рамі! Гаж у вас на устах лежа­

ло давнїйше заедно слово: У"н Уоїк ги Уоїк!

Тож миріть ся, ТОЖ укладайте такий закон.

Прошу, язикова коМїейя стоїть вам отвором!

Дехто замічає при тім, що ціла та »геца< об- стр.укцийна має своє жерело в Прусах, іменно в Бісмарка Фрідріхсруге, та що в Австриї на серіо привяла ся на роботу іредента присофіль- ска, котра — подібно як наші кацапи — бажає роботи жахає ся.

До того треба дбдати, що в двірских кру­

гах Німці дуже упали в ласці. Цісар сказав — автентичне — одному з польских послів, що дякував на днях за ордер зелїзної корони, с'Г замітні слова: >Е$ ікі еін -еЬг ЬО-е$ Ригішії-т!*

Але нїмецкому послови нинїшних часів все те байдуже. Єму плюй в лице, а він тобі скаже що

Стояловский притих. Єму, як і двом нашим

итанє социялїста Г а н н і х а , чи прези- кс є дальше за постановою, щоби не поміщати в стеноґрафічнім протоколі оі«і иків.

оклики знесено!

Відтак пристуилено до я з и к о в о ї р о з ­ прави. Пос. 1 ір к полемізує з попередними бе­

сідниками. Дашнньскому відповідає, що Бісмарк не упав з ганьбою, але єго увільнено з уряду.

(Веселість). За те Польща упала з ганьбою.

Бісмарк ніколи не був ворогом Австрії!:

німецкої держави. Австрия то край нереслїдо- вань Німців, то держава варятів, де говорять по нольски, по чески і по мадярски. На то всьо і реба знай їй лікарство ліпше і острійше від до- теперішних средств.

Па домніанє посла В о л ь ф а обчислено палату і стверджено, що в палаті находить ся лиш 125 послів. Відтак промовляв досить сухо нїмецкий ліберал Н їч е, а потім антисеміт А к см ан . Сей послїдний твердить, що язикові розпорядженя були знасилованєм конституції!

і брутальною обидою Німців. Єсли парламен­

таризм в Австриї від того загине, то завинять в тім не Німці, але ґр. Ьадені з Молодочехами.

Дальше переглядає бесідник (події в Градци та зарядженя нравительства і доводить, що ґр.

Тун ще більше незручний як ґр. Баденї. Коли

бесідник став обговорювати відносини социялї-

стів до кабінету ґр. Туна і закинув їм, що они

прихильні правительству, на лавах социялістів

повстав великий галас. Кричали там: Н е п р а в ­

да! П р о т е с т у єм о п р о т и в т а к о г о в е р н е ­

на! Антисеміти не лишились по заду і відповіли

з

заплатило. Они вже з тої страви трохи ликнуЛи, дуть мусїли повторити свою пробу, схотять але най памятають, що ті страви дуже нестравні

і будуть мусїли взяти порядно на прочищене, щоби потім прийти до себе.

По довшій бесіді нїмецкого поступовця Н о с к о г о перервав президент розправу, покли­

кую чи ся на то, що небавом має відбути ся конференция клюбових предсїдателїв. Слідуюче

засїданє н и н ї.

затарасувати іспаиьску фльоту.

Н о в и н к и .

ВІСТИ політичні.

— Черновецка «Буковина» була так наївна, що подала онодї брехливу вість, видуману злобно

«Ґалїчанїном», мов то на місце «Руслана» має виходити нова часописе, редаґована професора­

ми університету Грушевским і Колесою. Всякий сьвідомий річи міг легко відкрити в тім лише безличну к а ц а и с к у л о ж , видуману в тій цїли, щоби згаданих професорів, за їх симиатиї з по- веденєм україньско-рускої молод жи на юви- Многі нїмецкі дневники виступають остро д е н н ім вічи, здискредитувати перед сконсолїдо-

•против п р а в и т е л ь к а ґр. Туна. ІУІепег N. К асЬ-!ваними туманами і зробити настоящими «ново-

р 1 „ _ ! курсниками». Але без огляду на се «Буковина»

гісЬіеп доказує, що наслідком бездільности ґр.і "

Туна ситуация є нині така сама як гіів

тому за ґр. Баденього. Парламент як тоді так І на», а в додатку лучить з тою і нині до праці неспосібний. Очивидно т. зв.

знавці' авсгрийских відносин ще гірші від га- лицких ділєтантів. — М<>піа<г$ К - уи .* підносить, що ґр. Тун не думає щиро про уздоровленє пар­

ламенту. Полишивсь він як і давнішнє ческим февдалом, котрий бажає лише власти. Ніхто не бажає так абсолютизму як ґр. Тун, а при- найменьше иньшої системи виборчої. Предло- женєм так популярних законів хоче він до решти здискредитувати і так вже непопулярний 'парламент.

Погляди на ситуацию взагалі дуже песи­

містичні. Ситуация заострює ся. На відбутій вчера конференциї клюбових предсїдателїв за­

явили посли Кайзер, Ґрос і Дашиньский, що їх клюби ніяк не годять ся на надзвичайні засї-1 даня вечірні і домагають ся як найсильнїйше,І щоби внесені правнтельством предложеня були і трактовані після реґуляміну. Больф додав, що і єго сторонництво буде обструкциєю унеможли­

влювати всяку позитивну роботу в парляментї так довго, поки язикові розиорядженя не будуть

знесені Італїянець Мальфатті вніс, щоби 2 з а - , . - - • о /• • знесені. ч, ч , і т0 можлива і та комбінация, що піде Рубер (мін.

сїданя на тиждень иосьвятитн нолагоді ирави-1 СПраведл„ в ^ а на єг0 місце прийде Мадейскнй тельственних нредложень. Антисеміти нрилу-| яко такий, що будьто прихильнїйший Німцям як чили ся до нїмецкої партнї людової. З нїмецкої, Мілєвский, котрий уходить за чистого Славяни-

і посунулась в своїх здогадах дальше і коментує р°ку|лож ну вість »Ґалїчанїна« навіть статею «Русла- вістию нашу нотатку про нову руску часопись, що має неба­

вом виходити у Львові. Для вияснена правди заявляємо, що поява тої часописи не с т о ї т ь в н і я к і й з в я з и з »Русланом« і що єї вида- вати-муть люди з кругів, що стоять осторонь від нашого видавництва. Вість сю подали ми лиш е, з дневникарского обовязку.

— Єго Ексц. П Намістник ґр. Лев Пінгньский в супроводі п. віцепрезидента ради шк. Бобжинь- ского звнджував нині ґімназию нїмецку. II. на­

містник враз з п. Бобжиньским і директоро.м ґімназиї п. Вольфом прислухував ся науці про­

фесорів Д-ра Вармского, Фішера, Копії і Грушке- вича. У професора Грушкевича був п. намістник на годині рускої мови в VIII. клясї, забавивши там около чверть години в присутности згаданих панів зверхників шкільних. ГІозаяк в сім часі материял приписаний на осьму клясу вже укін- чено, перепитувано учеників.3 попереднихлєкций.

Питано іменно про характери осіб з ’ображених в повісти Вол. Барвіньского «Скошений цьвіт»

та з старорускої літератури про дїятелїв XI віка.

На вступі в салю випитував ся п. намістник про­

фесора про фреквенцию учеників на предмет рускої мови, на що дістав одвітну відповідь.

— Слухи. Здає ся, що наколи Бернрайтер не

■уступить а на єго місце не прийде Мілєвский,

більшої власности не промовляв ніхто, а то зі взгляду на міністра Бернрайтера. Так отже конференция над внесенєм посла Мілєвского не

на і у Кракові говорив на вічи славяньскім. Ни­

ні рішить ся діло. Бернрайтер уступив би зараз, як би більша нїмецка посілість голосувала за від- критєм днскусиї над відновідию ґр. Туна на ін- мала ніякого успіху і парламентарна комісия • терпеляцню Німців в аферах градецкнх. Але ма­

буть більша посілість змякне і криза кабінетова Кождому і щезне. Се слухи лише.

— Руско-народний театр виставить в Переми­

шли отсї штуки: Ві второк 7-го червня «Запо­

рожець за Дунаєм» і «Вечерницї»; в четвер 4-го червня «Мертвий гість», фарсу в 4. актах; в су правиці буде мусїла робити нову пробу, щоби

уможливити працю в парламенті

однак ясно, що в мирній дорозі до того не І прийде, а на случай нарушеня реґуляміну н о -;

вторили би ся події з листопада минулого року, до

чого знов правительство не хоче допустити. Після - <50ТУ -го червня «Мікадо» (на дохід Ф. Лопа- всякої імовірності!, супроти неможливости п о -}тнньскої з музикою війсковою); в недїлїо 12-го лагоди в парламентарній дорозі предлож ених' червня «Хата за селом»; ві второк 14-го червня проектів, п р а в и т е л ь с т в о б у д е м у с ї л о ! 'Торговая жемчугами» ком. в 4 .а к т а х Г. Це- Іірмогунп, е . іглиньского; в четвер 1Ь-го червня «Верховинці» , ... ... четвер ІВ-го червня «Верх

■ 1 і (на

д о х і д

молодих артистів); в суботу 18-го чер- н е в д о в з ї з а м к н у т и п а р л а м е н т і

ВЛЯТИ п р и ПОМОЧИ §. 14,

ЄСЛИ,

розумівсь,. в „„ «Дзвони з Корневіль» (оперета з музикою тимчасом не зайде ніяка часткова мінїстери- війсковою); в неділю 19-го червня «Д вагетьм а- яльна кріза.

З і с п а н ь с к о - а м е р и к а н ь с к о г о б о є-

ни« (П а л і її і М а з е п а)

Фестин і льотерия Фантова на будову дру­

гого дому бурси ім. св. О. Николая в Переми в и щ а доходять все ще непевні і часто СУІ1Є_ | шли .Товариство бурси ім. св. О. Николая в Пе­

речні вісти. Дня 3-го червня о 4-ій годині рано і рЄМИ|цЛи удержувало до тепер бурсу на 33 уче- з а т о п л а н о п р и в х о д ї д о п р и с т а н и ників ... ... ..

С а н т х а ґ о д е К у б а а м е р и к а н ь с к и і і : п а н ц и р н и к »М е г г і пі ас» і забрав до неволі 8 моряків. Сю подію

ґімназняльних. З а десятнлїтного істно- сеї бурси показалось однак наглядно, що се сорозмірно до потреби і убожества довколї- шних повітів за слаба і невидатна поміч для нашого народу, котрий розбудившись і просьві- шінґтону в сей спосіб, ЩО Американці вислали і тившись горне ся з чим раз більшим жаром до зайвий панцирник і хотіли є г о ! просьвіти. Щорічно впливало до виділу бурси

поясняють депеші з Ве-

нарочно старий,

самі затопити, щоби в той спосіб затарасувати виїзд існаньскіи фльоті з вузкого порту. Іспанці улегчнли їм сей плян о стілько, що випередили Американців і своїм торпедовцем висадили «Мег- гітас» у воздухи. Иньші вісти голосять, що ко­

рабель сей був призначений на загибіль, але ли­

ш е В тій цїли, щоби підводні міни, які борони­

ли приступу американьскій фльоті до порту, в и -; руСКц, груди бухлн і не були небезпечними. Тої ЦІЛІ! не о с я г -1

пули Американці', бо «Меггіїпас» затонув від тор- недовцїв і вистрілів ісианьских, а міни полиши­

лись ненарушені і сповняють дальше свою за­

дачу. Впрочім іспаньскій ескадрі ирийдесь дуже легко усунути розбитки затопленого корабля

коли Американці

- очистити виїзд з порту, бу-

Порошон до зубів Г айдера

¹⁷

над 150 прошень, а ту аж серце краялось, ле- дво пяту часті, можна було приняти. Проте вво­

ляючи горячій народній потребі, сегорічний ви­

діл затягнув на лячний кредит своїх визначнїй- ших членів позичку чотирнайцять тисяч і по­

ставив побіч давного дому другий будинок, в ко­

трим помістить ся разом 80 питомцїв вже з по­

чатком слідуючого (т. є. 1809) шкільного року.

Поміч прекрасна і на вид єї росте серце в кож-

— єслиб не чорна хмара за нею: сплата довгу і неминучих відсот­

ків. Справді були на се деякі фонди призби­

рані, як от торічна прогулька академпків під проводом проф. Прийми призбирала 400 зр. Єго ІІреосьвященьство єпископ Чехович, відчуваючий сердечно кождий живчик народної потреби, при­

ніс при посьвяченю каміня угольного в жертві 100 зр., але се все митом проковтнув ненаситний Найліпший, нешкідливий порошок до чи- щеня зубів о сильнім, запаху мятовім, не стираючий емалїй і надаючий зубам сніжну

білість.

Ціна коробки 25 кр.

мольой йг видї процентів І далеко щ е до цілко­

витого єго заспокоєна. Крім того виділ має зо- бовязанє сплатити першу т. є. давн'ійшу ре­

альність і утримати до кінця року, як звичайно, 33 питомцїв. На сю ціль устроює виділ бурси при ласкавій помочи і участи Перемискях пань фестин і фантову льотерию дня 12. червня по полудни на Зам ковій горі в Переминали. (На слу­

чай непогоди відложить ся на день 3. або знов 10. липня, що на всякій случай подасть ся за здалегідь до загальної відомости). Хто проте до­

рожить нашим найбільшим найнадїйнїйшим скарбом, нашою надією, молодим просьвіченим поколїнєм, той загостить на наш фестин, ко­

трий вивінуємо богато, той прибуде сам або пе­

решле свою лепту (евентуально фант) на ж ер- твенник нашої красшої і лучшої долі. Як ф ес- тином так і добірним буфетом на фестинї зай­

матись будуть Перемискі панї. — Від виділу бурси св. О. Николая в Перемишли: Григорій Цеглиньский, предсїдатель; Др. Т. Кормоги, се­

кретар.

— Тілько по руски. Духовеньство деканатів куликівекого, зібране на соборчику в Рем еневі дня 31-то мая, і деканата иерегиньского, зібра­

не на соборчику в Пацикові дня 2-го червня, ухвалило не принимати ніяких урядових письм, писаних по польски і нерозпечатані звертати на руки декана, котрий буде їх відсилати до дотич­

ного Ординарияту.

— Нагана за Фонетику. З станиславівскої єпар­

хії дістаємо отеє письмо: Вичитавши в новин­

ках «Руслана» ч. 109. куріоз, як то один декан дістав від станиславівскої консисториї нагану за фонетику, хочу піднести подібний факт, що до- тичить моєї особи. Перед двома роками вислав я до консисториї урядове письмо, писане фоне­

тикою, котрої завеїгди і всюди уживаю. Я про­

сив о вияснене одної, доволї скомплїкованої справи, що до котрої був я в дечім непевний.

На те й консистория є моєю зверхною властию.

Та на моїй просьбі не вийшов я добре. Хоч до сего часу не звертала консистория на мою фо­

нетику уваги, то послїдну нагоду використав референт, щоби уділити мені дві нагани: одну, що, мовляв, не розумію справи і маю прочитати собі таку а таку інструкцию, а другу "'нагану ’ за те, що не знаю розпорядженя всіх трех Орди- нариятів, котрим з а к а з а н о уживане фонетики.

На будуче приказано урядови деканальному, щоби всякі фонетичні письма відкидав а Ііиііпе і не важив ся їх консисториї иредкладати. На­

слідком сего я вже не пишу до консисториї фонетикою, бо щож я сам вд ію ? Відкинуть письмо, не прочитавши! На всякий случай ціка­

вий собі наш консисторияльний референт, бо в згаданім розпорядженні звелено виразно, щоби уряди парохіяльні уживали в урядових письмах до консисториї ч и с т о ї н а р о д н о ї м о в и , а мимо то москвофіли зовсім не вяжуть ся по­

становою своєї верховної власти і пишуть своїм к а ц а п с к и м я з и ч і є м, що аж гидко. Але на­

гани за те не дістають! Чи вільно референтові!

натягати розпорядженя, як шевцеви шкіру?

Сьвяіцекик. (В справі повисшого розпорядженя заберемо при нагоді голос. Ред.)

— Кроваві розрухи в Ярославі. Місто Ярослав було через два дни позорищем борби робітни­

чого населеня з властями. В суботу 4-го червня тамошний крамар Клецан, що має свою торгон- лю корінних товарів при головнім ринку, велів при- арештувати склепового хлопця Вуйцїка за крадіж фляш ки вина. МїскиЙ полїциянт відставив хлоп­

ця до арешту, де небавом потім зачинено та­

кож якогось пяницю, до тої самої комнати. Пя- ниця переспавши ся спостеріг, що єго товариш висить на віконній кратї без житя. Наробив кри­

ку, трупа знято. Висів на власнім ремінци, отже імовірно сам позбавив ся житя. Сейчас однак розійшла ся по місті вість, т о хлопець згинув з руки полїцпянта, котрий єго увязнив, а відтак повісив. На таку вість зібрали ся товіїи робіт­

ників під ратушем і домагали ся остро винене ня справи, инакше грозили иімстою. Надармо старав ся заступник посадника др. Яль успоко- їти юрби. То само чинив староста Щ уровский і комісар староства Яґошевский. Нїчо не пома­

гало. Аж коли робітники зачали бомбардувати камінєм магістрат і иолїция міска не могла да­

ти ради, візвано жандармерию, а в кінци війско.

Вечйром розігнано збіговиско і настала тишина.

На другий день, в неділю перед полуднем, зібра­

ли ся робітники перед ратушем, збурили напе­

ред торговцю Клецана, а відтак стали бомбар­

дувати вікна магістрату, бючи полїциянтів і жан­

дармів. Візване війско розганяло нарід багнета­

ми і з трудом очистило ринок, позістаїочи через цілий день в поготівлю. Говорять о поранених робітниках, а навіть в першій увили оповідано собі, що трох робітників убито. Але то неправ­

да. Один полїциянт і один жандарм мають ію_

Голошиїй склад в аптицї

1(51 158—?

Жигм. Рукера

під „Срібним Орлом ‘ у Львов.