Ruslan. R. 5, č. 78 (1901)

Ч. 78. Львів, Неділя, дня 8. (21.) цьвітня 1901. Річник V.

Передплата

на >РУ СЛАНА» виносить:

в Австриї:

на цілий рів . 10 ар. (20 кор.) на пів року . 5 ар. (10 кор ) на чверть року 2'50вр.(5 кор.) на місяць 85 кр. (1 к. 70 с.)

За границею:

на цілий рік . . 16 рублів або 36 франків на пів року . . 8 рублів

або 18 франків Поодиноке число по 8 кр. ав

(

«Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а н’ вовьмеш милости і віри не воаьмеш, бо руске ми серце і віра руска.» — 3 Р у с л а н о в в х псальмів М. Шашкевича.

Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят о год. 6-ій пополудни.

Редакция, адмінїстрация і експедицил >Руслана« під ч. 9.

у». Коперника (Лїндого ч. 9.) Екс- педиция місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертав ся лише на попереднє застережене. — Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошена зви­

чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в «Наді­

сланім» 20 кр. від стрічки. По­

дяки і приватні донесеня по 15 кр. від стрічки.

Удар в от а вині відозвуть и!

(X) Весною, коли у воздусї нагрома­

дить ся доволі громовини, доходить нераз . до великої блискавшії і гуркотливих гро­

мів. Отак почала ся весняна сесия ради державної. Громовини нагромаджено чи­

мало в самім теперішнім її складі і потре­

ба лише якої небудь зверхної причини, щоби дійшло до блискавшії і громів.

Такою зверхною причиною в тім слу- чаю була отся пригода. Саме перед від- критєм весняної сесиї ради державної уда­

ла ся депутация > Католицкого шкільного товариства* (КаїЬоІізсЬег 8сЬиІУегеіп)*) до архикннзя Франка Фердинанда з просьбою, щоби обняв протекторат над сим товари­

ством і тим самим допоміг до успішнїй- июго єго розвитку. На промову предсїда- теля »Катод, шкільного товариства* д-ра ІПварна відповів, як подає »Уа1ег1аш1«, архикнязь десятьмінутоною річию, котрої головна основа ось яка: вже давно з ве­

ликим вдоволенєм слідив він (архикнязь) за дї'нльностю католицкого шкільного то­

вариства, котрого п а т р і о т и ч н е і р е л і ­ г і й н е з м а г а н є п р и з н а є і о д о б р ю е , ім е н н о в ч а с і р у х у >Ьои

уоп

К

ош

*, к о т р и й є з а р а з о м з м а г а н є м »Ьо8

уоп

Ое8(еггеісй«, п р о т и к о т р о м у т р е ­ б а р і ш у ч о в и с т у п и т и Нехай »Катол.

шкільне товариство* дальше працює в тім напрямі як доси, а може бути певним, що він (архикнязь) буде єго протектором не лише що-до імени, але й в самім ділі; він буде в дотичних справах і трудностях слу-

*) Нагадати треба, що є знов «НеиІасЬег ЗсЬиІуегеїп* з ґерманїзацийно-тевтоньскою тен- денциєю.

жити товариству„ радою і иомочию. На останку додав архикнязь, що позваляє все тут сказане президиї товариства прилюдно оповістити.

Архикнязь Франк Фердинанд заявив також, що при нагоді відвідає також учи- тельску семинарию »Католицкого шкільно­

го товариства*.

Хто знає сучасні змаганя всенїмцїв і їх закаптурених прихильників, зрозуміє се, що слова архикнязя викликали страшенну блискавицю і грохіт громів но всіх днев- никах, з N. Гг. Ргезке на чолі, що сегодня піддержують тевтоньско-прусофільского і протикатолицкого духа й Австриї. Вже давно треба було з найвисиюго місця зо ­ всім рішучо напятнувати се протирелїґійне- і непатріотичне змаганє прусофільских при­

служників і сьміло зазначити, що так: зма­

ганя належить в Австриї всіма силами по­

борювати. Австрнйским міністерствам не ставало доси відваги здобути ся на таке сьміле і рішуче слово, за котрим би по­

винні слідувати.і відповідь’ діла-; оіш все цяцькали ся з проводирами таких змагань і довели таким поступованєм до того, що сегоднн не лише на всяких зборах, вічах і в парляментї явно голосить ся зраду державну, виступає ся проти поваги і ста­

новища держави, котру хотїло-б ся обни- зити до ролі вазаля, виступає ся безкарно проти династиї, але й починає ся школи уживати до цілий сеі протирелїґійної, про­

тидержавної і протидинастнчної пропаган­

ди. Се, що повинно було раз прилюдно висловити і після сего поступати австрий- ске правительство, зробив архикнязь Франц Фердинанд, наслїдник престола. Єго слова упали, говорячи словами N. їг. Ргезае, як цегла на голови всенїмцїв і всіх їх явних і закаптурених прислужників, а добутком сего була внесена ними на четверговім

заеїданю посольскої палати інтерпеляция^

до котрої Ш енерериянець Г е р ц о ґ по від- читаню забрав голос і домагав ся, відчи­

туючи подане в горі справозданє з »Уа- іег1аш!-у« серед оплесків з боку правиці, а окликів обуреня з лівиці, щоби прези­

дент палати спонукав зараз міністра-пре­

зидента до поясненя, чи се справозданє

» \ а1егІапії-у« правдиве.

Мінїстер-президент, не вагаючись, встав зараз і відповів, що п р а в и т е л ь с т в о н е м а л о д о с и н і я к о ї в і д о м о с т і ! п р о с е в и с т у н л е н є а р х и к н я з я Франца Фердинанда, що се належить вважати осо­

бистим, а слова висказані при нринятю ирезидиї »Катол. шкільного товариства*

приватними. : за які конституцийно не мо­

жна правительства робити одвічальним. При сїй нагоді зганив мінїстер-президент не- приличний спосіб, в який виступив речник всенїмцїв проти члена цїсарского дому.

Заяву мінїстра-нрезидента перебивали Ш енерериянцї безнастанними криками, а колії скінчив, кричали онмГґ »найліпша на се відповідь »Ьо8

уоп

Кош* (а додумува­

ли собі при тім і »І.о8

уоп

ОезіеггеісЬ!*

Р е д .). На внесенє М а л ї к а (з лівиці), ко­

трий домагав ся в і д к р и т и р о з п р а в и н а д з а я в о ю м і н ї с т р а - п р е з и д е н - т а, відбуло сц іменне голосованє. Внесене се упало 106 голосами проти 149 (з пра­

виці богато послів ще не приїхало, з р у- с к о - н а р о д н о г о к л ю б у не було ще послів Гіігуляка і Мандичевского). Вся пра­

виця (отже і славяньске центрум і з р у - с к о - н а р‘о д н о г о к л ю б у Барвіньский, др. Гладишовский і др. Довжаньекий), вір- ноконституцийна шляхта, т. зв. Мііїеірагіеі, християньскі социяли та Італіянцї голосу­

вали проти внесеня Малїка, а за внесенєм Ш енерериянцї, нїмецкі людовцї, социялїсти а з ними і ‘-члени »руского* клюбу Брай-

4

Лев Лопатиньский.

Перед і за кулісами.

(Оповідане).

Юрчин знов приложив очи до льорнетки, яку через весь час тої короткої розмови тримав безсьвідомо в руці коло уха. Льорнетка була звернена мов дороговказ прямо на Даневичівну і се мусїло звернути єї увагу на обох панів в першім виді, що очивидно уділяли собі уваг про неї. Она звернула ся до одної з дївчат-то- варишок на сцені і шепнула їй незначно кілька слів. Обі відтак звернули митом очи на адво ката і Юрчина, а коли він знов глянув через шкла, подивила ся Даневичівна прямо в них і порскнула сьміхом, який очивидно не був в жадній звязи з єї ролею. Юрчин чув, як ему пішли мурашки по хребті, а відтак ударила кров до голови і вів почервонів ся аж по самі уха.

— Що се мало означати, — перейшло ему блискавицею через гадку, — чи се глум, чи визване ?

— Се до вас так ? — запитав з тиха адво­

кат.

— Борони Боже, я прецінь зовсім не зна-

комий — шепнув Юрчин, не відводячи лиця від льорнетки, щоби не зрадити ся зі своїм за- клопотанєм — се певно до котрогось з офі- цирів.

ГІО хвили відложин Юрчин льорнетку і не брав єї вже більше до рук. Акт біг —скоро до кінця, але Ю рчин,не здавав собі справи з по­

дій на сцені. Він більше занимав ся особами граючих, особливо» Даневичівною. Хотяй єї вибух сьміху вразив був єго, але тепер він би зовсім не гнівай ся, колиб она ще раз таке зробила. Він навіть слідив за нею. Але Даневи­

чівна тепер мов навмисне не добачувала єго, дивила ся понад него в глубину авдиториї або і відвертала ся цілком від публики. Юрчин зав­

давав собі ріжні ' витаня, які єго так цікавили, що не втерпів звернути ся з ними до свого су­

сіда.

— Як они будуть виглядати біля себе ? — сказав.

— Хто они ? - здивував ся адвокат.

— Ну, они... обі — показав на Даневи­

чівну.

— Ага, — ну щож, кожда з них в своїм Густі — відповів адвокат.

— Але як будуть відносити ся до себе ?

— Вжеж... як суперниці. Так каже їм роля.

Але коли Комарівна вийшла на сцену, Юрчин не міг добачити того контрасту, на який цікавив ся. Обі суперниці не уступали собі кра­

сою; у Комарізної занимала Юрчина правиль­

ність і ніжність лиця, у Даневичівної розкішність форм і живість. Комарівна грала свою ролю скромно і навіть іювздержано, бов би уникала всякого ефекту, Даневичівна дивила ся на неї скоса, згірдливо, але без того демонічного огня, іцо заострив би відношене суперниць.

, Занавіса запала і Юрчин підніс ся трохи розчарований і утомлрний зі свого крісла.

— Ми сидимо за близько - відозвав ся до адвоката, котрий також встав, щоби вийти підчас павзи. Так безпосередно перед граючими тратить ся всяку ілюзию.

— Хто то каже, що єму за близько!...

доктор? Ви-ж ще і льорнетку не віднимали від очий.

— Ну так, бо скла, бачите, витворюють якесь штучне осьвітленє для ока, переносять більше образ в сферу фантазиї, а того треба доконечно для театру.

'— Бути може. Ви маєте може за добрі і очи, а мені як-раз тут добре, бо я маю корот­

к и й зір. З.третого, четвертого ряду вже нїчо не бачу. Для того люблю як найблизше си­

діти.

— Вийдемо з салі? — запитав Юрчин, ко­

трий якось нетерпеливив ся, хоть сам не знав чого.

— Ходім, ходім, я маю піти за куліси.

Справді варта їм поґратулювати.

2

тер і Кос (Романчук, Король і Яворский вийшли з салі).

Рішуча відповідь архикнязя Франца Фердинанда і відправа дана змаганям Ьоз топ К от і Ьо§ уоп ОезІеггеісЬ послужить неперечно проводирам сего змаганя до нових галабурд в раді державній і можна сподївати ся, що тепер на кождім засїда- ню будуть починати ворохобню на сю те­

му, а особливо коли прийде під обради поставлена на черзі 5. точка: справозданв комісиї про заяву архикн. Франца Ферди- нанда з 28. червня 1900 (з нагоди єго по­

дружи).

З країни нужди і здирства.

З Косівского.

{Лектура гуцулів).

(Конець).

7) 21-е юля (3-ье августа) 1900. (Се для гу­

цула конечнїйше знати як те, що не дай Боже процес виграв). Почтенньїй Господине! Якт> Вамь изв'Ьстно вгь Вашем'Ь д і л і против'ь фундацій (скарбківскій) бьіла огіять росправа 3-го юля. — Суді» допустил'ь розличньїх'ь свид-Ьтелей и воз- звалть Жабьевскій суді., щобьі тамь доиросилт.

свидітелей. Не желаючи Вамт> оплати значньїхт.

росходовт», я постарался, що откликант. допрост.

вт Жабьемт.. Теперт. постараюсь, щобьі свид'Ь- телей возвано в'ь Коломию». (Кацапске крутій­

ство: Таж переслухане сьвідків в Жабю с. е в місци і ешевше прийшло би гуцулови як в Коломиї!) «Одновременно прошу Васт. прислати мен-Ь хоть 400 корон-ь. Около 200 коронт, Ви вже мені должни за росправи 2 (19/3 и 3/7).

«Такт. постарайтесь, а поки-що будьте здоровн*.

(Пізнати маститого патріота, бо не множко жа­

дає, лише по 100 кор. за одну розправу — від гуцула — спроцесованого фундациєю поверх 3.500 зр.! Які-ж тоті народовці не вираховані. Ко­

ли я одному з них дав за розправу у Львові, а не в Коломиї 10 кор., він менї о кор. звернув,

«бо мені лише тілько належить ся!«

8) 7/12 00. Почтенньїй Господине! Вчера доручені. мені вьірокт. вт> Вашем'Ь спорі ст»

ст. фундацією. Суді. признало, право власности спорнои земли — фундацій и засудило, Васо»

кь уплаті суд. издержеко, во> 449 кор. 10 гр.—

Приходіто, же яко, найскорше до мене. Вьірокт.

перечитаєтся Вамт. вт. конторі. Будьте здоровьі.

9) 9 (22)-ье января 1901. Почтенньїй Госпо­

диня,! Почавши ото, первой росправьі — а од- ньіхо, роснраво, бьіло 3! — я получило, за за- ступство Ваше противо, фундацій гр. Скарбка всего на всего 13 кор. 12 гр. (Гуцул повідає, що

«стокмилим си (згодились) за 150 зр., а я му дав 240 зр. без дрібних і ще му мало»), гд і одни мои издержки готовими грошми ото, того времени виносять 35 К. 83 гр.! Но Ви собі бай­

дуже... Ви даже не откликнулись на моє письмо,

— Розуміє са. Я представляв собі той те­

атр далеко гірше. При таких тяжких обстави­

нах, на такій сцені і в такій салі они доказу­

ють чудес. Ах, як ту горячо... позвольте, я піду з вами за куліси.

— Алеж і овшім. Побачите доперва, як они там мучать ся. Тіснота, що Боже сохрани.

Оба почали перебирати ся через товпу в сали і по довгих викручуваних, виминаних та перепросинах дістали ся до передсїнок. Звідтам пішли через темний куритар до Гардероби, де на дверях блимала мала, стінна лямпа. Коло лямпи видко було наліплену оповістку: «Вступ безусловно заборонений».

— «Вступ безусловно заборонений» — про­

читав Юрчин, може буду мати які неприєм- ности?

— Ат, кудиж там, я то вже беру на себе.

— Я знов не хочу, щоби ви наражались за мене.

— За се вже не бійте ся, прецінь я тут інтендантом театру.

— Ого, навіть інтенданта має той театр.

— А вжеж, маю іменоване на письмі.

Вже узяв був адвокат за клямку, коли ку- ритарем надійшла одна з повітових поваг і за­

держала єго на хвильку.

— Куди то, пане меценас, куди? Га, га за

которьімо, я Васо,» (той лист дістав гуцул через писарско-жидівскі руки менше більше утім са­

мім часі, в котрім сей лист писаний) ^ з в і ­ стило, о вироці и потребі подачи отклика нро- тиво, него и взивало, Васо. уплатити долгт.» (в листі з 7/12 1900 того нема) »и издержки от­

клика. - - Н е смотрячи на все то, щоби спасати Васо,» (гуцул повідає: «та він уже мене і без то­

го спас* У гуцулів когось спасти, зн. погубити, стратити, позбавити житя), > я* подало, отклико, противо, вирока, котрьімо, Коломийский судо, приклонился ко, требованію фундацій и приго- ворило, Васо, на уіціату фундацій 449 кор. 10 гр.

— Скоро отбудется росправа во, Львові (роз­

права відбувалась 16'3 с. р. а маститий зателе­

графував гуцулови 14/3 і гуцул получив єго те­

леграму вечером. тож не було вже і по що ви­

биратись з верхів жабівских на розправу до (Львова, бож ледви і на означену годину прибув би), »но я заявляю Вамо, со> всею рішительно- стью, що во, Львові (зіс!) на розправу ноіду лишо, во, таком'ь случаю, єсли будуть уплаченьї дотеперішній мои издержки в'ь 266 кор. 22 гр.» ( (а то чому так принизив требованіє?! Т аж вли-|

стї з 3/8 1900, коли ще не було розправи, про­

сив прислати хоть «400 К.«, або як там подано за кожду розправу по 100 К., тож за розправи в днях 19|3, 3/7 і 6/12 належалось би 300 К., а осібно ще за «отклико,», — а ту зійшло разом на 266 кор 23 гр.!) >и за росправу во Львові 204 К. 66 гр. разом 470 К. 88 гр. — Но єсли и во, Львові. не ноіду, не могу дарувати моихо, издержеко,, а потребую ихо, уплати во, судебной дорозі. Для того прошу Васо, добровольно и яко, найскорше уплатити моє требованіє». Сей лист закінчений «нечемно» без «будьте здо- і ровьі».

А що?! Чи не культурний нарід ті гуцули, коли розуміють всякі: «ЬегиІ, гаріаіу Ьо \¥е6и Іісуіаеурі—ргупезії Ьгозгі гезгіа сііа теп е, кео- те їга і ЬисЬіага, — НаЬеп 8іе т іг посЬ

уог

(Іет Т егтіп 15 Й. V. сігеі ока Виїїег ги £еЬеп,

— преці не могу

вєликои

давати надій (на ре- курс) с'ь шацункомь — тизісіе рггупіебі? ге зоЬ$ кищіч 20 гіг. 50 сі. — одновременно про­

шу прислати мені хоть 400 короно,» (витко ма­

ститий звик до великих чисел — як рублів, так і австрийских корон). — Я читав навіть гуцу­

лам мадярскі і румуньскі листи (гуцули ходять на роботу до Угорщини і Молдави), котрих я, розумівсь, не розумів, а гуцул сам полапав ся:

«коли кажуть дати Іеі т а Іогіиі, то треба дати, аби не напастували судами». Нижнє культурний сей гуцул?

’5і»>

З державної ради.

Межи внесеними інтерпеляциями на ни­

нішнім засїданю, яке зачало ся о 1/212. год, в полуднє, находить ся між иньшими внесене пос.

Шенерера і тов. з завзивом до правительства, щоби оно предложило проект закона, забороня- куліси... А хто з вами? Доктор! А то лямпарти...

за куліси до ладних акторок? Возьміть-жеж і мене з собою.

— Не можна, добродію, вступ безусловно заборонений.

— Що там не можна, ніби я не знаю, що то театр, не був ніколи за кулісами!...

— Того театру ви ще не знаєте, тут пере­

стерігають ся дуже строго всякі приписи.

— Виджу, виджу, як строго... зараз на пер­

шім представленю провадите доктора.

— Ми що иньш е— ми в урядовій справі.

Доктор хоче забрати театр до себе на кілька представлень... Даруйте, але я не хочу брати на себе відповіди.

— Ну, ну, я тілько жартую. Желаю щастя в урядовій справі — сказав шуткуючи напасник і пішов дальше темним куритарем.

— Добре, що ми позбули ,ся єго, шепнув адвокат, сьміючись нишком. Я вже зробив вас інтендантом на ваше місто. А тепер сьміло на­

перед.

І адвокат отворив двері та попхав перед собою нерішеного Юрчина до пресвитериї дра­

матичної штуки.

(Дальше буде).

ючого т. з. мертвій руці набувати нерухому влас­

ність. По відчитаню впливів президент міністрів др. Кербер заняв слово для відповіди на ріжні інтерпеляциї. Між иньшим в справі набути те­

риторії в Китаю заявив, що міністерство за- граничних справ уважало се потрібним задля устроєна консулату в Китаю і що в таких слу- чаях є неминучим наслідком, для поселяючих ся в чужім краю підданих нашої держави. Ціну купна потрутяті. від відшкодована, яке Китай буде мусїв заплатити Австриї. Відтак на чи­

сленні інтерпеляциї відповідали мінїСтер зелїз- ниць Вітек і торговлї Каль.

Слідував довший ряд формальних запитів, так що аж коло год. 2. приступлено з дневного порядку до дальшої дискусиї над законом про належитости.

Генеральний бесідник сопіга а. Штайнер свої дальші виводи закінчив завзивом, щоби правительство еперґічно виступило против бу- дівляних обманьств. Рго заняв голос пос.

Кайцль і в подрібній оцінці новелі про належи­

тости виказував єї корисність так для сїльско- го, як і міского населеня. Бесідник назвав сю новелю одним з найпожиточнїйших політично- фінансових творів, які від довшого часу доко­

нано в Австриї. Найширші верстви населеня бу­

дуть мати участь в пільгах, а будівляним об- маньствам заряди міст могуть самі запобічи прислугуючими їм средствами без помочи дер­

жавних властий і прокуратора. Вкінци бесідник обговорював своє становиско в справі цукру і цїсарского рознорядженя.

По кількох фахових промовах і справоздав- ця ухвалено замкнене дискусиї і перервано на­

ради в сїй справі, а мінїстер просьвіти Гартель заняв слово для відповідий на інтерпеляциї. Над єго відповідями жадали отвореня дискусиї пос.

Малїк і Ганїша, але їх внесене відкинено. Пос.

Ейзенвальд жадає іитервенциї президента пала­

ти, щоби заказано торжественний похід з наго­

ди папского ювилея, бо підчас сесиї державної ради всякі походи є зборонені. Президент від­

повідає, що в сім зглядї не має жадної інґе- ренццї.

Відтак пос. Брзорад повторяє своє стеоре- типне питане що-до ненїмецких інтерпеляций, а президент відкликує ся на свої давнїйші відпо­

віди. Ще кілька послів звертає ся з рїжними запитами до президиі, а пос. Штайн звертав ся против Брзорада. Се викликало протести між Молодочехами — і на тім замкнено засїданє, назначуючи слідуюче на вторник.

З політичного поля.

В справі протекторату архикн. Франца Фер- динанда над «католицким шкільним союзом* за­

містила вчерашна НеісЬароєІ ось яке «фактич­

не спростоване»: «Супроти розширених поголо­

сок, немов архикн. Франц Фердинанд підляг ріжним підиіентам якоїсь «чорної камарилї», або якихсь других осіб, обнимаючи протекторат, можемо ствердити на підставі докладних відо- мостий, що: єще перед кількома днями архи- князь казав повідомити кат. шкільне товари­

ство, що єго бажанєм є обняти протекторат над сим товариством і додав, що єго спонукало до сего переконане, яке виробив собі з довголїт- ної лектури справоздань, поміщуваних Уаіегіап- й-ом про діяльність сего товариства. З сеї при­

чини центральний заряд зібрав ся на нараду і повідомив дотеперішного протектора, єпископа др. Реслєра, який сейчас зложив протекторат, а центральний заряд в офіцияльній формі звер­

нув ся з просьбою до архикнязя, щоби зволив обняти протектотат. Очивидно, що просьбу сей­

час узгляднено, а архикнязь запросив до себе президию товариства на авдиєнцию. В своїй промові до голови товариства висказав архи­

князь виразно, що є зовсім справедливим, що обняв протекторат з власної інїциятиви та що жадне стоваришене анї жадне сторонництво не вплинуло на сю чисто приватну постанову ар­

хикнязя, на сей чисто приватний акт єго волі, як також на єго чисто приватні слова».

Про славяньский центр, до якого належать

і наші угодові, рускі посли, доносять з Відня,

що вчера ухвалив злити ся зі «словеньско-хор-

ватским Союзом». До тепер оба словяньскі

клюби не могли злучити ся задля кількох лї-

з беральних членів хорватско-еловяньского клюба,

які не хотіли засідати в однім клюбі з клери­

калами зі славяньского центра. По виключеню сих лібералів наступила вчера фузин.

В Білгородї відбула ся вчера в королївскій палаті торжественна нроклямация нової консти- туциї. В проклямациї подано причиною нової кон­

ституцій' державну конечність і заиовіджено, що король при найблизших зборах народного со- бранія зложить присягу на нову конституцию.

Король цілою своєю властию і повагою буде хоронив конституцию перед нарушенем; всі свої сили посьвятить внутрішній орґанїзациї держа­

ви, санациї краєвих відносин і сповненю важ ­ них культурних завдань. З іменованих королем ЗО сенаторів висілої палати 11 належить до ра­

дикального сторонництва, 10 до поступового, 4 до ліберального, а прочі е нейтральні.

Б Пекіні лучила ся пригода, яка могла сумно скінчити ся для ґр. Вальдерзого. Іменно доносить бюро Вольфа: Ціла часть цїсарскої палати, замешкана маршалком Вальдерзом, ра­

зом з уставленим в палаті домом асбестовим, котрий ґр. Вальдерзе, виїзджаючи до Китаю, одержав в дарі від цісаря Вільгельма — згоріла до тла. Ґр. Вальдерзе, з нараженєм власного житя, вспів уратуваги ся, вискочивши через ві­

кно з асбестового дому. Ґен. Ш варцгофа доси не найдено. Здогадують ся, що згорів. Генерал вже був вирятував ся утечею через вікно, але відтак знов вернув по щось до дому. Тоді, зда­

сть ся, обхопила его полумінь і вже не міг ура­

дувати ся. Близших вістий поки-що нема. Як за­

чувати, огонь вибухнув в мешканю неприсутного тоді' майора Ляуенштайна. Здогадують ся, що огонь був підложений. В огни мала згоріти вся обстава домашна і взагалі всьо, так що лиш кілька найважнїйших документів уратовано.

Крім Ш варцгофа згоріло ще кілька нїмецких вояків. Будинки спалили ся на більше як мор- ґовім простори. Ґр. Вальдерзе чує ся нездоров наслідком сих подій. «Пбтербурґс. Вєдомостї. ви- сказую ть занеспокоенє пожаром в Пекіні, дога­

дуючись, що він стоїть в звязи з відживаючим революцийним духом в провінциї Печілї. Прав­

доподібно Росин буде мусїла вислати нові від­

діли війска до Китаю, бо заходить небезпеч­

ність повторена мордів і жостокостий. Згаданий дневник радить задля уникненя дальших зади­

рок звернути богдиханови Пекін та уступитись з провінциї Печілї, щоби бодай в сей спосіб на­

правити сповнені блуди.

Н о в и н к и .

— Календар. В н е д і л ю : гр.-кат. Іридіона;

рим.-кат. Анзельма єн. — В п о н е д і л о к : гр.- кат. Вадима і Евпсихія; рим.-кат. Сотера. — В і в т о р н и к : гр.-кат. Терентия; рим -кат. Войтїха.

— ВПр. Митрополит Шептицкий відвідав в сьві- тлий понеділок і вторник визначнїйших Русинів у Львові, котрі буди у ВПреосьвященого в не­

ділю на сьвяченім. Між иньшими був в понеді­

лок у посла Барвіньского мало що не дві го­

дини разом з кількома крилошанами капітули.

— Сьвячене. Кружок женщин філії Руского Товариства педаґоґічного в Тернополи уряджує дня 21. н. ст. цьвітня о 8. год. вечером в ком- яатах «Рускої Бесіди, спільне сьвячене. Впов.

Пані просить ся о «сьвячене.. По сьвяченім відбудуть ся танці. Панове платять 1 К. вступу.

Осібних запрошень не розсилає ся.

— В Рожнові, снятиньского повіта, відбудесь в неділю Томину 21. с. м. з полудня отворенв читальні >Просьвіти«. Тої-ж днини о 6. год. ве­

чером новоотворена читальня устроюе концерт в честь Т. Ш евченка при співучасти хору бали- нецкого під диріґентурою н. Барнича йі сліду­

ючою програмою: 1) Вступне слово. 2) Вербиц- кого «Завіщане. сольо барит, в супр. двох хо­

рів. 3) «^ристос воскрес. деклямация 4) Во- робкевича »Огнї горять, хор муж 5) Ш евченка

«До Основяненка. деклямация. б) Лисенка »0й пущу я кониченька, хор муж. 7) Ш евченка

«Тополя, деклямация. 8) Копка »Де Сян пливе»

хор муж. 9) Ш евченка «Менітринацятий минав, деклямация. 10) Лисенка .Молитва», дует на сопран і альт. 11) Колесси »Ой м ати, і .Помер рекрут, хори мішані. 12) Закінчене. Вступ: си­

дяче місце 2 К, другорядне 1 К, для селян 20

■сот.

— Руский народний театр приїздить до Чер­

нівців у сих днях. Перше представлене буде дня 23. цьвітня. Дирекция театру заповіла вісім представлень, які відограє ся між 23|4 а 13/5 а іменно: 1) Кляте серце Тобилевича, 2) Поворот батька і 3 любови, 3) Не ходи Грицю на вечерницї, 4) Скапаний сьвіт — Оркана, 5)

Ш елавило, 6) Підгірянп і Про.тьоґ до опери: Ін­

валід, 7) Ж идівка вихрестка — Тогобочного, 8) Запорожець за Дунаєм і Вечерницї.

— З Бережан. Виділ Читальні »Просьвіти« в Бережанах на засїданю дня 10. цьвітня 1901. р.

уконституував ся в сей спосіб: о. Т. Кордуба, декан і парох вибраний головою, п. А. Танячке- вич, совітиик суду заступником голови, о. Ілия Кузїв, сотрудник місцевий секретарем, п. Мель- ник касиєром, п. Мидляк бібліотекарем і госпо­

дарем. Рівнож на внесене Впр. о. голови ухва­

лено одноголосно урядити спільне сьвячене в Томину неділю в комнатах .Рускої Бесіди».

— Партрет п-и Сальомеї Крушельницкої, оперо- вої сьпівачки в Варшаві, виставлений у вікні торговлї пп. Зайф арта і Дидииьского при ул.

Театральній у Львові. Наша землячка предста­

влена на портреті в роли »Гальки».

— Заставничий банк »Ріі Моп1із«. Шконтру- юча комісия надзираючої ради найшла вчера фікцийні картки заставніїчі на фанти, яких в банку ніколи не було. З а девять лїТ призбира­

ло ся тих карток на квоту 217.000 корон. Весь дифіцит в банку виносить доси 243.000 корон.

Крім сеї ко.місиї буде шконтрувати цілий за ­ ставничий банк комісия з намісництва, а вислїд єї послужить до судового слідства.

Конкурсову розправу до майна кс. Марди- росевича розписано на нині. Вірителї его мабуть нічого не дістануть, бо маєток кс. Мардиросе- вича ограничає ся на 1*>°/0 уділі в-8-морґових нафтових теренах

в

Східници, а на тих законах тяжить 2б<>.000 корон довгу. Заразом розписано конкурсову розправу на маєтність вірменьского кс. То.машевского, який був спільником кс. Мар- диросевнча.

— Ученик атлетом. В цирку Віктора, перебу­

ваючім тепер в Кракові, боров ся ученик II го року учительскої семинариї Міцїньский єі сьві- товими силачами Нетрім і Питлясїньским. Пер­

шого він нобідив, але другий не дав ся і він кинув ученика як галушку на землю. Матір у- ченика була в цирку, а побачивши сина на зем ­ ля, наробила великого крику, що дедви утихо- мирено єї. Дирекция семинариї виключила Мі- цїньского зі школи

— Галицка Щадниця відбула онодї загальні збори членів, на яких принято замкнене рахун­

ків за р. 1900. Стан вкладок в р. 1900 виносив 67,089.936 кор., отже о 4,197.258 кор. більше, як нопередного року; се є найвисший стан вкладок від часу істнованя Щадницї. Векслевий порт­

фель виносив 9,504.091 кор., о 1,648.200 кор.

більше; як в р. 1899. Гіпотечні і цомунальні по­

зички виносили 39,547.897 кор. Доходи виноси­

ли 2,959.148 кор., розходи 2,949.101 кор. Резер- вовий фонд виносить наслідком відпису звісних страт лише 196.816 кор. Сего року треба було також відписати 2,088.601 кор. Справозданє кон­

статує, що розбили ся переговори задля прода- жи засеквестрованих Щадницею нафтових під­

приємств в Східници. Завдаток, який в сїй цїли дала лїоньска консорция в сумі 950.000 корон, припав Щадницї. Після довшої дискусиї поста­

новлено предложити соймови уділене абсолюто- риї теперішному зарядови. Вкінци ухвалили збо­

ри поручити комісиї з девятьох членів, щоби здала справу, яка є можливість винагороди страт зі сторони тих осіб, які будучи членами давнїйшого заряду Галицкої Щадницї, црносять співвину катастрофи через те, що занедбали бу­

ли свої обовязки надзору і контролі. Ся комі­

сия має по переслуханю дотичних осіб ще з по­

чатком червня скликати надзвичайні загальні збори і предложити їм конкретні внесеня.,

— Гра на біржі причиною дечфавдациї. Касиєр Щадницї в Кабнїц, Бавмерт, здефравдовав 140 тисяч корон, які програв на біржі. Дефравдант утікав вже до Америки, але задержала его по­

ліцая в Гамбурзі.

— Процес Бери Ґелївної. В Парижи відбула ся вчера розправа против Вєри Ґелївної, яка вико­

нала замах на проф. Дешанеля і притім застрі лила свою приятельку, Зеленївну. На розправі було присутних богато студентів і студенток.

Межи сьвідками находив ся студент, брат по- мершої Зелєнївної, якого просила сестра перед смертию, аби на розправі старай ся о увільнене Ґелївпої від кари. Обжалована Ґелївна, убрана в чорну одіж, з лицем закритим густим вельо- ном, плакала майже через цілу розправу. При зізнаню заявила она, що ошибнула ся що до особи, бо мала стріляти до кого иньшого а не до Дешанеля. Дальших зізнань відказала, а ко­

ли на сали появив ся Дешанель яко сьвідок, Ґелївна упала ему до ніг і просила єго о поми­

ловане. При кінци розправи брат Зелєнївної з а ­ явив, що в імени своєї сестри просить о даро­

ване обжалованій кари. Прокуратор домагав ся покараня Ґелївної, але> з узглядненєм ограниче- ної моральної відвічальности обжалованої, Судиї присяжні, перед якими переводила ся розправа, увільнили обжаловануї

— Університети в Росиї. Після урядових спра- воздань з 1899. року число студентів в девя­

тьох росийских університетах виносило 15.588.

З того було в иетербурскім увїверситетї 3.788 студентів, в московскім 4.025, в київскім 2.316,

в харківскім 1.231, в казаньскім 818, в новоро- сийскім 498, в дорнатскім 1.265, в варшавскім 1.122, а в томскім 525. Крім університетів істну ють ще от,-і найвисші наукові заведена, до я- ких приймають молодїж з сьвідоцтвом зрілости:

академія війсково лїкарска 150 осіб річно, Д е- мидівский ліцей 100, два інститути історично- фільольоґічні п і 50, і чотири ветеринарийні (в Х арков, Кізани, Варшаві і Дорпатї) но 200 студентів. Вкінци около 200 покінчених ґімна- зиястів вступ ів щорічнії до ріжних иньших на укових заведень.

— Сегорічна ловля оселедців на Балтискім м о­

ри, головно в Німеччині, була так богата як рідко котрого року. В Снінемінде і Альбецї про­

давано 500 дрібних оселедців за 6 крайцарів.

Береги моря майже застелені неживими оселед­

цями, наловленими разом зі живими. Причина помору оселедців має лежати в тім, що они при берегах з’їдають богато піску.

— Теперішна програма в »СоИо8еит« у Льво­

ві є одна з найліпших, які доси були. Публика бавить ся знаменито через ціле представлене.

На особлившу згадку заслугують чотири точки програми: пара залюблених тирольских сьпіва- ків, продукция 15 тресованих псів, трійка лиж­

варів на штучнім леді і велика пантоміна, ви­

конана 16 особами.

— Згода держав в Китаю. З Пекіна доносять до берлиньских дневників про таку подію: При одній з вузких брам Пекіна завели Німці такий звичай, аби входити до міста лівою стороною, а виходити правою. Недавно переходив брамою секретар бельґійского посольства і замість йти на ліво, пішов на право. На завзив нїмецкого вояка, який стояв на сторожи, аби йти лівою етороною, секретар відповів, що єго нїчб не обходять нїмецкі приписи і Німці ліпше зроби­

ли би, як би винесли ся з Китаю. Вояк ареш ­ тував неслухняного Бельґійця і завів єго до нї- мецкої префектури, де єго сейчас випущено на волю. Побоюють ся, що ся подія може викли­

кати дипльоматичний заколот.

— Дрібні вісти. Адміністратором протестант- скої парохії у Львові іменований на місце пок.

Ґраф ля пастор Ґорґоц з Дорнфельду коло Щир- ця. — Князь Іван її Лїхтенштайн, пануючий в княжестві того самого імени, купив за 60.000 корон від Д Файґера і с-ки ґрунти коло Тарта- рова. — П-а Ц. Копистиньска здала в намісни­

цтві іспит з державної рахунковости з відзва- ченєм. — IX Симфонію Бетовена відсьпіває Му­

зичне Товариство у Львові в сали «Сокола» дня 28. с. м. Вступ 4 К. — У Львові застрілив ся вояк 15. п. п. Людвічак. — В ґімназиї ґнєзнень- скій в Прусах знесено науку польскої мови у всіх класах. — У Львові померла Софія' Зєльон- кова, жена нотаря в Сїнявій.

— Гумористичний кутик.

Льоґоґріф (д ля дїтий).

Діточки, винайдіть слово, Що я тепер вам задам, Щоби змінялось наново, Як лише букву задам.

Б положіть на нередї І нагадайте разом, її Як то зимою на леді

Бють ся хлопчиска часом.

Л з початку вже зміняв Слово ціле хоть куди, Бо вже частину ноги Людскої вно означає.

З м на вереді се служить В кухні помити щодня, Мокре й брудне само дуже, Дистить баняк і горня.

З н се кравецкий вже прибір Довге, тонке, а міцне

З шовку чи з вовни на вибір В склепі дістанете все.

А п се забава, де діти Тісно кругом постають — Треба втікати уміти, Бо неуважного бють.

С зачинав посуду,

Що дротарі виплітають — Більше казати не буду, Най самі діти згадають.

Ґ*озвязку подамо в слідуючім числі.

Посмертна Т оповістка.

Мария з Леонтовичів Головацка, вдова но о. Стефанї, бувшім пароху в Кропивнику коло Калуша, упокоїла ся дня 18 с. м. по короткій а тяж кій недузі в 67. році житя. В. ї. п.!

Т е л є ґ р а м и .

Станиславів, 29. цьвітня. Приїхав ту ВПреосв.

митрополит Шептицкий.

-ЖД.В