Ruslan. R. 8, č. 23 (1904)

Ч. 23. Львів, Четвер, дня 29. січня (II. лютого) 1904. Річник VIII.

Передплата

на «РУСЛАНА» виносить:

в

Австриї:

цілий рік . . 20 кор.

пів року . . . . 10 кор’.

чверть року . . 5 кор.

місяць . . . . Г70 кор.

За границею;

на цілий рік . . 16 рублів або 36 франків на пів року . . 8 рублів

або 18 франків

Поодиноке число по 10 сот. «Вирвеш ми очи і душ у ми вирвеш : а не возьм еш милости і віри не возьм еш , бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Ш аш кевича.

Виходить у Львові що дня крім неділь • і русинх сьвят о 5'|з гол. пополуднії.

Редакция, адмінїстрация і експедиция «Руслана» під ч. 1.

пл.Домбровского(Хорунщини).Екс- педиціїн місцева н Агенциї Со- коловского в пасаж і Гавсмана.

Рукописи звертає ся лише на попереднє застереж ене. — Рекламацій' неоиечатані вільні від порта. — Оголошенії зв и ­ чайні приймаю ть сн по ц і ні 20 с. від стрічки, а в «Наді­

сланім» 40 с. від стрічки. По­

дяки і приватні донесена по 3 ) с. від стрічки.

Яиашп-роеііси пійла.

(X) О скілько вісти з далекого Сходу правдиві, війна япаньско-росийска вже роз­

почала ся, хоч достовірности сих вістий поки-що неможна на певно провірити. Д и­

плом атичні взаємини поміж обидвома дер­

жавами вправдї зірвані, одначе таке зірва­

не поміж державами, які безпосередно не стикають ся своїми межами, або яких ін­

тереси не перехрещують ся обопільно, не потребувало би ще доводити до війни. Алеж Япанїя і Росин межують так близько з со­

бою в східній Азиї, а їх інтереси так обо­

пільно зачіпають найжизненїйиіі основи, що неминучо мусить дійти до війни, наколи хтось третий не вдасть сн в справу і не здержить нелрияних починів. Але в даних обставинах годї сподївати сн якого небудь успіху з посередництва третих держав, ио- заяк самі інтересовані держави не могли в своїх нересправах дійти до якогось вн- слїду і зірвали диплом атичні взаємини. Не остає отже нічого иншого як війна і як останні вісти вказують, без формального кииовідженя, лише на основі почину воєн­

них оиераций.

Хід дотеперішного спору поміж оби­

двома державами вказує, що росийска по­

літика уміла вихіснувати для Росиї немало важні успіхи супроти Япанцїв. Передовсім зуміла Росин переговорами так довго здер­

жати мікада з єго домаганнми від жовтня м. р. аж до тепер, щоби приладити сн з уоруженєм і мобілїзациєю і проволїчи справу до того часу, поки пристани Порт- Артур і Владивосток розмерзнуть сн. Тим способом Яванці втратили морску і вій- скову перевагу в східній Азиї, яку числово і квантитативно мали ще в жовтні.

Окрім того проволокою

ВІДПОВІДІ!

на останню янаньску ноту Росин навмисне так вичерпала терпеливість Япанцїв, що нпаньске правительство пірвало ся необе­

режно до відклику свого амбасадора на петербурскім дворі, а тим самим може Ро­

син моральну вину і одвічальність задля вибуху війни зіпхати на Япанцїв, котрі не хотіли виждати росийскої відповіді!, що мала бути написана в дуже «мирнім дусі*.

Росин може отже доказувати, що она до останної хвилі була уступчива, але порозу- мінє розбило сн о янаньску нетерпеливість, що Япанцї, як запевняє Н о в о є В р е м я , не «додержали зверхньої нриличности і відкликали чим скорше свого амбасадора, а тим нарушили мирні взаємини поміж о бома державами

Росин забезпечила собі отже своїм ио- ступованєм вигідне становище передовсім супроти своїх підданих, і з огляду на не­

звичайні жертви, яких вимагав новочасна війна, може їм сказати, що противна сто­

рона приневолила її до війни, а Росин до останної хвилі намагала сн відвернути гро­

зу війни.

Але ще важ н ій те е се становище Р о ­ сиї супроти инших держав евронейских.

котрим може на основі актів доказати, що Япанцї зірвали мир. Війскова умова поміж

Промова пос. д-ра М. Короля

н а 45. засїданю галицкого сойму д н я 29. жовтня 1903 в справі отвореня рускої ґім н а з и ї в Стани-

сливові.

(Копець).

Панове, ніхто не в силі заперечити того, т о чувство неволі для кождого є болісне, що болить оно кождого поневоленого, та о скількож більше мусить відчувати той тягар неволі нарід, котрий після писаного права є рівноуправнений з всїми другими народами, для котрого на па­

пері виказана прекрасна засада, що кождий на­

род має право домагати ся, щоби наука в шко­

лі уділялась в єго притопнім язиці, та коли ви, мої панове, коли нарід польский в Галичині мо­

же свобідно користати з того права в як най- ширших розмірах, ми, Русини, нарід руский, то­

го права не має, бо то право заґварантоване всім народам основними законами австрийски- ми, систує виданий против нашої волі закон з 23. червня 1867, після котрого о потребі отво­

реня руекої ґімиазиї має рішати сойм краєвий, коли противно о потребі заснована польскої ґімназиї рішають самі тілько власти шкільні, котрі чейже найбільше компетентні в сій справі, сказали рішаюче слово, котрі більше безпар- цияльно могуть розсудити о потребі креованя нових руских ґімназий. так добре, як рішають о потребі закладаня ґімназий іюльскпх.

Ми, панове, не завидуємо вам креованя но­

вих ґімназий иольских, та хотяй ми не маємо права осьвідчати ся, чи і де заходить потреба заснована нових ґімназий з язиком викладо- вим польским, ми з гори заявляємо нашу зго­

ду, а що наше поступованє лід тим зглядом щире, доказом є хотяй би той факт, що від по­

чатку ери конституцийної єще ніколи ані тут в соймі, ані в віденьскім парламенті не відоз- вав ся ані один голос з протестом против за­

снована одної або другої ґімназиї польскої, бож визнаємо ту максиму, що засноване кождого розсадника науки причинить ся до морального

Росиєю а Франциею має що-до східної Азиї засторогу, яка обовязує Францию пособлю- вати Росиї в случаю, наколиб Росин була там зачеплена, а імовірно і в умові поміж Анґлїєю а Япанїєю містить сн постанова, що Анґлїя обоннзана помагати, наколиб зачеплено Япанцїв. Агресивне поступованє Япанцїв може отже Росиї присиорити поміч Франциї іменно вельми важну поміч фрап- цускої фльоти, а тнмчасом Япанцї можуть втратити поміч Анґлїї своїм нагальним зір- ванєм мира, і Анґлїн має нагоду викрутити сн з сеї справи, позаяк Япанцї самі зави­

нили. розпочавши неоглядно війну.

Але колиб навіть не входила в раху­

бу справа союза згаданих держав, то вже та сама обставина, що Япанцї самі розпо­

чали війну, може при мирових переговорах вийти в користь Росиї, наколи она за зу­

хвалий поступок Япанцїв вимагати ме окре­

мого відшкодованн, щоби тим способом наложити якусь кару мікадови.

Таким способом Росин проволїканєм справи здобула собі вигідне становище, яке може тепер вихісновувати проти Япанцїв, коли тимчасом Япанцї стягнули на себе вину, щ о'он и бажали довести до війни.

піднесена краю, скріпить уровень образованя, що мусить вийти лиш на пожиток а не на ш ко­

ду краю.

Судьба нас злучила, достійні панове, про- видінє казало нам жити з собою в найблиз- шім сусідстві, ані ми вас, ані ви нас не в силі вигнати з тої землі. Ми не хочемо гонити вас ген за Сян, а так само не можете і ви думати о тім, щоби ви нас могли спольщити. Вправдї тут і там відзивають ся подібні голоси і в н а­

шій і вашій суспільности, суть політичні ф ана­

тики, бо від них жаден нарід не є вільний, однак суть то лиш одиниці, з котрими ніхто на серіо числити ся не може і не повинен. Всі по- важпїйші елементи в обох народах заселяючих той край визнають ту велику правду, що лиш згідна праця передових людий обох народів мо­

же виробити ліпшу долю для краю, ліпшу долю для обох народів.

бслиж, панове, всі ми відчуваємо, єсли знаємо, що киданєм собі колод під ноги, ми шкодимо в першій мірі собі, то питаю ея, що хочете осягнути ви, панове, котрі маєте всю вдасть, котрі маєте силу, що хочете осягнути вигнапєм нас з того сойму, котрий без нас, без представителїв руского народа, перестане бути регірезентациєю краєвою. А чи се причинить ся до скріплена вашої иозициї поза границями того краю, чи причинить ся то до скріплена вашої позициї в краю самім, о тім дуже сумнїваю ся, а що викличе страшне огірченє в краю, що про­

рідить боєві ряди людий, котрі щиро хотіли би витворити певний тосіиз

^у

.

уєпйі того

, мені ви- дить ся, доказувати не треаа.

Відмова рускої ґімназиї в Станиславові, то вода на млин тих, котрим наша тактика в сой­

мі була не на руку, та єсли ви признаєте за вказане унеможливити нам нашу екзистенцию в соймі, єсли хочете впровадити на наше місце радикальнїйші елементи, то ваша воля! Ухва- ляйте внесена комісиї, копайте пронасть межи двома братними народами, але не забувайте, що не так легко буде ту пропасть засинати, що не так легко буде на довгий, довгий час зближене знову осягнути, бо я не знаю, чи оно буде взагалі можливе.

Закидаєте нам, панове, шовінізм, та не знаю, на якім поли: та єсли той заміт дасть ся оправдати на стовпцях польских ґазет шовіні­

стичних, тих ґазет, котрі пропаґують вшехполь- скіеть, то виглядає він в устах поважних послів хиба на іроню! Бож шовінізм хиба у того, к о ­ трий має силу, він страшний лиш там, де за шовінізмом стоїть можність виконана своїх гао вінїстичних замислів, а того о нас чейже ніхто сказати не може.

Ще болїснїпше діткнули нас слова кинеаі з уст так поважних, як Генерального бесідника рго в дебатї буджетовій, д ра Мілевсйого, що на­

рід польский жадає , для себе рівноправности тут в Галичині, де всю власть має чейже в своїх руках, що той нарід польский буде боро­

нити своєї рівноправности проти посяганя Р у­

синів.

То, мої панове, хиба іронія, іронія для нас дуже болісна, бож о обороні рівноправности не може говорити той, котрий має все, чого лиш.

бажає, котрий держить нас в повній зависимо- сти від себе, не могуть говорити Поляки, котрі прецінь суть панами в краю, котрі з нашої Га­

личини зробили край чисто польский, де ми на

дармо домагаємо ся бодай зближеня до рівно-

2

правности. Не о рівноправність вам ходить па­

нове, лиш о геґемонїю, бож ми домагаемо ся лиш того, що ви уже давно маєте в своїх ру­

ках! Що вам панове не розходить ся о оборону рівноправности, а о геґемонїю над нами, що розходить ся о то, щоби не випустити нас зпід своєї курателї, о тім сьвідчить 4. резолюция, предложена нам комісиєю шкільною, котрою сойм має стати в обороні закона з 23. червня 1867, має боронити прав і прерогатив, які иоль- ска більшість соймова застерегла для себе си­

лою, користаючи з своєї чисельної переваги над нами; хочете боронити того, щоби дальше на нувати над народом руским.

І тої резолюциї може борорити так високо образований чоловік, такої міри муж державний, яким є проф. др. Мілєвский, котрому чейже не тайно, що піддане руского народа під вдасть польску, що застережене соймови, то значить, представительству польского народа, права рі­

шати о потребі заснованя рускої Гімназиї, про­

тавать ся основним законам державним, що оно понижає той руский нарід, котрий не може і не сьміє дальше зносити того понижена, ко­

трий мусить старати ся о тоє, щоби скинути з себе ярмо, яке ви, панове, на него наложили.

Не маю, панове, претенсиї др того, щобим хотів в який небудь спосіб впливати на вашу деци- зию, бо она уже давно запала, але знайте о тім, панове, що і наша децизия цілком рішуча, а з нашою децизиєю солїдаризує ся цілий ру­

ский нарід.

Ми уступимо з сойму, з котрого проганяє нас ваша нетерпимість, пійдемо в народ, пійде- мо з жалем до вас, з жалем тим прикрійшим, що ви не хотіли зрозуміти наших найлучших інтенций, пійдемо з тим пересьвідченєм, що ва­

ші деклямациї на тему згоди, то пусті слова, бож діла ваші говорять проти вас, доказують щось прямо противного, та єсли той жаль, та розпука перейде в народ, не знаю, чи вам і нам вийде то на користь, чи противно не вийде оно і нам і вам на шкоду.

Що небудь стане ся, панове, не ми будемо за то одвічальні, відповісте ви, котрі далисьте ся пірвати сліпому шовінїзмови, котрі пхаєте нас до борби о нашу і народа честь і права; а борби ми не боїмось, визов приймаємо, бож со­

вість наша чиста як хрусталь.

Кінчу словами Шілєра: »6е1аЬг1ісЬ ізі (Іеп Ьеи ги мгескеп*.

(Г р ім кі брава і оплески руских послів).

блі, заскочені япаньскою фльотою, або капіту­

лювали без стрілу, або потерпіли ушкоджена.

Одцад і но росийскій стороні було чимало бай­

дужності! в занеханю вивідуючої служби, коли капітани найбільших росийских кораблів не зна­

ли нїчо про присутність япаньскої фльоти туй під самим Порт Дртуром. Але так майже було і в полуднево африканьскій війні, що Бури через сьмілий а наглий атак здобули початково вели­

ку перевагу над противником. Вправдї новойор- ска Аззосіаіео Ргеззе донесла з Петербурга, що п р и а т а к у я п а н ь с к о ї ф л ь о т и н а р о ­ с и й с к у п і ш л о п а д н о 11 я п а н ь с к и х к о р а б л і в а 1 р о с и й с к н й , т і що Порт Ар­

тура стоїть в полуміни, однак зараз таки бюро Райтера ировірило в Петербурзі, що се донесене є з о в с і м б е з п і д с т а в н е і Янанїя не мала жадної страти.

Стаиовиско Росиї.

Аж після тих страт Росия повірила, що Япанїї не розходить ся о зірване дипльомати- чних зносин, але таки о війну на смерть і житє.

З Владивостока доносять, що там, як і н а п о- б е р е ж у К в а н т у н в П о р т А р т у р і і з д о в ж с х і д н о - а з и й с к о ї з е л ї з н и ч о і л і ­ н і ї о г о л о ш е н о в о є н н и й с т а н. -- Кораблі охотничої росийскої фльоти, які везли до схі­

дної Азиї амунїцию, провіянти і війско о скілько ще не виплинули на Спокійний Океан, одержали телеграфічне візванє до повороту, щоби не впа­

ли в руки Япанцїв. — Заповіджений на вчера двірский балі, відкликано. — Натомість зі сто­

рони інституций і городских дум наспіли для царя заяви преданности і патріотичного запалу з нагоди війни. Також публика в театрах робила овациї для царя при звуках царского имну, який грала музика. — Доперва н а н и н і з а п о в і д а ­ ю т ь м а н і ф е с т ц а р я з п р о к л я м а ц и є ю в і й н и , хотяй N. Гг. Ргеззе донесла була, що се стало ся вже вчера о 3. год. пополуднії. О р у- ж н і п р и г о т о в а н я Р о с и ї , як доносять з Берлина вже покінчепі. Також провіянтів і аму- нїциї є в достаточній скількости. Число росий- ского рійска обчисляють на 600.000 людий.

В протягу місяця може надійти 100.000 людий.

Невтральність Анґлїї.

З инших держав найважнїйше тут стано- виско Анґлїї. Отже вчерашннй Т етрз приносить відомість, як здає ся, з урядового жерела, що анґлїйске правительство є рішене відповідно до своїх запевнень перестерігати комнлєтну нев­

тральність; в сей спосіб війна була би зльока- л'ізована. На вчерашній мінїстерияльній раді Лєнсдовн сказав дословно: Маю певність, що тепер є нем ож іига жадна інтервенция, бо ж а­

дної інтервенциї не прийме Япанїя, а скоро вже раз зачато воєнні кроки, не остає нїчо иншого, як вижидати дальшого ходу подій..— Конфлікт між Росиєю а Анґлїєю стає тим цеправдоподі- бнїйший, що Росия зрезнґпувала, як здає ся, на поміч своєї чоріюморскої фльоти, побоюючись, щоби пе перепала в руки Япанїї. Зрештою Ан­

глія повинна би памятати ще на недавні часи єї полуднево-афрпканьскоі війни, де мимо най- усильнїйших старань Бурів, мимо симпатин для них всіх сусііільностий цілого цивілізованого сьвіта, анї росийске, анї жадне инше иравитель- ство не підняло ся інтервенциї в користь Бурів лише р а д и у д е р ж а н я е в р о п е й с к о г о , а в л а с т и в о в с е с ь в і т н о г о м и р а .

Росийска нота

Петербурске правительство оголосило вче­

ра ось який комунїкат в справі задирки з Япа­

нїєю :

Минулого року звернув ся япаньский кабі нет, під покривкою, що на побережах Спокійно­

го океану мусить бути заведений постійний по­

рядок і рівновага — до царского правительства з пропозициєю, підприняти ревізию теперішних трактатів з Кореєю. Росия згодила ся на се і поручила ґенерал-адютантови Алєксєєви випра- цювати проект нової умови з Япанїєю, підчас коли переговори з яианьским правительством поручено росийскому послови в Токіо. Без згля- ду на обставину, що виміна гадок з япаньским кабінетом мала приязний характер, намагано в Япанїї викликати в нрасї і в публичній опінїї воєнний настрій і склонити япаньске правитель- ство до оружної війни з Росиєю. Під впливом сего настрою ставляв кабінет в Токіо чим-раз

Росийско-япаньска війна.

Страти Росиї.

Вість про першу страту Росияя на мори наспіла вчера. Страта се не мала, бо »Царевич*

і >Ретвицан* належали до найбільших кораблів росийскої фльоти. > Р е т в и ц а н < містить 12.700 тон, пливе 18 морских миль на годину, має ма­

шини з силою 16.000 коний і П о гармат ріжно- го калібру; > Ц а р е в и ч < обнимає 13.000 тон і має подібне уряджене; третин корабель »11 а л я ­ да* пішов мабуть на дно моря. Нині надходять вісти з Льондону, що Я в а н ц і з д о б у л и д в а р о с и й с к і в о є н н і к о р а б л і , а деякі теле­

грами доносять ще про дальші страти Росиян.

Хотяй сї вісти треба брати поки-що з резервою, бо походять з анґлїйских жерел, однак нотуємо їх про всякий випадок. І так рапорт ґен. Алє- ксєєва має бути не точний о стілько, що Япан­

цї знищили до нащадку наведені три панцирни­

ки, а щ е д в а и н ш і с к о р о х о д и ( к р у ж і- в н и к и ) у ш к о д и л и т я ж к о . Стало ся то пе­

ред самим Портом Артура. Дальше Япанцї мали п е р е л о в и т и ш і с т ь р о с и й с к и х товарових кораблів, головно коло Мазямпо, які везли углє і риж для Порт Артура. Япаньска фльота вико­

нала сей атак на росийску ескадру, щоби зам а­

скувати рівночасний транспорт япаньскої сухо путної армії, яка висіла в пристанях між Фуза- ном а Мазампо. Япанцї мають приступити до облоги і бомбардациї Порт Артура.

Причини погрому.

Такі скорі і легкі успіхи зі сторони Япанїї стала можливі тілько з причини єї віроломно­

сте, бо не улягає сумнївови, що Янанїя наруши- ла міжнародне право, розпочавши воєнні кроки без виповідженя війни. Тому то росийскі кора­

то більші жаданя і рівночасно видав найдальше ідучі зарядженя, щоби край приготовити до віцци.

Ті всі обставини не могли очивидно спо­

нукати Росиї до занеханя дотеперішних спокій­

них переговорів, однак були причиною, що Р о ­ сия зі своєї суоропи починила відповідні війско- ві зарядженя, ярі помимо щирої охоти удержаня мира на далекім Сході', мусїло ся видати в цї- ли бережена своїх прав та інтересів. Росия з а я ­ вила готовість, на підставі ставляних япаньским правительством условій, признати Япанїї унриві- лейоване торговельне становиско на Кореї, а заразом право стереженя воєнною силою япань­

ских інтересів в разі вибуху несупокоїв на Ко­

реї. Рівночасно тревала Росия при сім, щоби независимість і ненарушимість Кореї була зару­

ченою відповідно до істнуючих трактатів. Д аль­

ше домагала ся Росия поруки цілковитої свобо­

ди мореплавства через корейский пролив.

В сім дусі випрацьований проект не вдово­

лив япаньского правительства, яке в своїх по- слїдних нотах не тілько відмовило принятя по­

даних условій, поручаючих независимість Кореї, але заразом упирало ся при тім, щоби до зга ­ даного проекту влучено постанови, дотинаючі Манджуриї. Таке жадане Япанїї було недопусти­

ме. Справа ситуациї Росиї в Манджуриї передо­

всім обходить сї держави, які мають торговель­

ні інтереси в Китаю. Тому царске правительство не бачило причини приняти постанови, дотина­

ючі окупованої росийскими війсками териториї, до трактату з Япанїєю. Росийске правительство заявило при тім готовість, признати на час оку­

пациї Манджуриї зарівно зверхність богдихана, як і привілеї набуті державами в трактатах з Китаєм. Про се повідомлено заграничні прави­

тельства.

З огляду на се, царске правительство мо­

гло мати оправдану надію, що відповідь, в якій містили ся сї пропозициї, виготовлена до янань- ского правительства, япаньске правительство розважить і що япаньский кабінет признасть щиру волю Росиї, осягнути мирове норозумінє з Япанїєю. Тимчасом япаньске правительство оголосило зірване переговорів і диильоматичпих зносин. В наслідок сего поступку Япанїї буде царске правительство пильно слїдиги розвій дальших подій і при першій конечності! ужиє найенерґічнїйших способів для оборони своїх прав та інтересів.

Япаньска нота.

Бюро Райтера доносить з япаньского ж е­

рела: Япаньский посол в Петербурзі, відповідно до інструкций свого правительства, вручив ро­

сийскому мінїстрови заграничщіх справ ґр. Лямбс- дорфови дня 5. лютого слідуючу ноту:

Понеже независимість і ненарушимість Ко­

реї признало япаньске правительство абсолю­

тною копечностию для безпечносте і спокою у власнім краю, не може правительство Япанїї глядіти рівнодушно на поступованє, змагаюче до сего, щоби положене на Кореї вчинити непевним.

Росийске правительство поробило неможливі до принятя зміни в япаньских пропозициях дотично Кореї. Однак принятє своїх иропозиций уважає Япанїя безусловно конечним, для забезпечена ненарушимости і независимости Кореї, як також своєї безпечносте. Сей поступок росийского пра­

вительства злучено з відмовою принятя зобовя- зань що-до призначрня територияльної інтеґраль- ности Китаю в Манджуриї.

Дальше треванє окупациї Манджуриї Ро- сиєю, помимо трактатів з Китаєм і иншими д е р ­ жавами і помимо кількакратних запевнювань — змусило япаньске провительство видати заря­

дженя в цїли власної оборони, тимбільше, що переговори з Росиєю були дуже проволікані, а то без очинидної причини. Підчас сеї проволоки Росия робила воєнні приготована, що не можли­

во було погодити з мнимо мировими цілями.

В своїх переговорах япаньске правительство ви­

явило таке уміркованє, що після єго гадки оно було зовсім вистарчаючою підставою для усуне­

на звичайних непорозумінь межи Япанїєю а Ро­

сиєю.

Однак понеже Япанїя пересьвідчила ся, що

нема виглядів, щоби Росия згодила ся на єї

безінтересовні і умірковані пропозициї, або на

які инщі пропозициї, які уможливили би трева-

лий мир і порядок у східній Азиї, не мало

я -

— З — паньске правительство иншого виходу, як закін­

чити остаточно безцільні переговори. Япанія ви- Оераючи сю дорогу, застерігає собі право неза- висимого поступованя, яке буде вважати найвід- повіднїйшим рівно і в цїли зміцненя як і обо­

рони своїх загрожених інтересів».

— ВІД АДМІНЇСТРАЦИІ. При зміні місяця про­

симо наших Вп. Передплатників о скоре відновле­

не передплати, зглядчо о вирівняне залеглостий та о приєднуване нам нових передплатників.

На грошевих переказах просимо дуже чит­

ко виписувати адресу: « А д м і н і с т р а ц і ї я ч а ­ с о п и с и Р у с л а н » .

Ціна поодиноких чисел нашої часописи зни­

жена на 10 сотиків.

Н о в и н к и.

— Календар. В ч е т в е р : руско-кат. Ігнатия, Романа; рим.-кат. Дезидерия, Евфроз.—- В п я т - н и ц ю : руско-кат. Трех Сьвятителлв', рим.-кат.

Евлялїї.

— ..Театр війни у східній Азиї“ . Під сим заго­

ловком подаємо на 4. стор. нинїиіного числа карту терену, на якім почала ся ячаньско р о ­ сийска війна.

— Є. Ексц. Митрополит Шептицкий виїхав нині до Відня.

—• Із Станиславова пишуть нам: Є. Ексц. Ми­

трополит Шептицкий загостив в суботу 6. с. м.

до Станиславова і зложив 30.000 К в «Дністрі», вінкульованих на єпископа і капітулу в Стани- славові, яко капітал, котрого відсотки мають служити на винагороду для бібліотекаря в квоті 500 К, 500 К на закупно нових наукових кни­

жок і 200 К для слуг бібліотеки. Ся фундация

€ імени Є. Ексц. Митрополита Шептицкого і стоїть під управою капітули в Станиславові. Бі­

бліотеку ііодарув.в Він перед кількома роками, а становить она вартість кругло 20.000 К. Б і­

бліотекарем настановив о. Евстахия Шмери- ковского.

Дня 2. с. м. відбули ся з нагоди загальних зборів філії 'Гов а «Просьвіта» в Станиславові величаві обходи в память Маркияна Ш ашкевича.

В катедрі відслужив крил, парох Богонос з Вс.

оо. Озаркевичом з Сільця і Мотюком з Мариям- поля заупокійну Службу Божу; до ГІарастасу станув мітрат о. Фациєвич з капітулярними і другими сьвяіцениками в числі 12 перед тетра- подом з портретом поета Маркияна, уставленим в ріснім осьвітлеию і в буйній зелені. Кате- дральна церква була переповнена ночитателямн поета з місцевої інтелїґенциї і доокрестного се- ляньства. Хор мариямпільских міщан сьпівав при богослужепю. Такого хору церковного, на жаль, не має станиславівска катедра. В нолудни заповнив ся театр Монюшка, де відбули ся за­

гальні збори філії «Просьіти» і відчит. ц, Загай - кевича. Межи присутними явили ся Соколи і Сі­

чи селяньскі з вобли ькйх місточок і сіл з си­

ньо-жовтими відзнаками, кількадесять панночок- Соколиць в козацких шапочках, що надало все»

му зборови вид барвний і торжеетвеннпй. — О 5. год. вечер почав ся людовіїи концерт при величезнім здвизї в тій самій сали. На прошене комітету, виголошене з сцени, відступила м і с ц е- в а інтелїґенция свої куплені місця в театрі прибувшим і з подальших сторін селянам, з к о ­ трих таки одна часть мусїла домів вернути, за для недостатку місця, з огляду що староство

дозволило впустити на партер і 00 осіб, а 50 на Галєрию. По промові проф. Рибчука, який пояс­

нив зрозуміло значінє Маркияна, відсьпівав хор маривмпільский кілька пісень під умілою упра­

вою п. Г., за йдо збирав заслужені часті і грімкі оплески. Нечуваний ентузиязм викликали Гімнастичні продукциї селяньского «Сокола» із Стриг анець; — ще в жаднім місті не важились наші Соколи або Січовики прилюдно ви­

ступати — в Станиславові се їх перший виступ на цілу Галичину. Соколів виступило на сцені 12. Продукциї випали знаменито. Оплескам і сдушевленю не було кінця. Опісля іюипсував ся станиславівский «Пекін». Шість дуже трудних образків вивели найудачнїйше під спокійною і Граціозною командою кошового п. Будзиновско- го. Аматори «Рускої Хати» відограли гладко і вправно «Чорноморців». О ІІІ И - в ночи закінчи­

ла ся так незвичайна, взнесла україньска манї- фестация відсьвіванєм гимяу: «Боже великий, єдиний, Русь-Україну храпи!»

— З Тов а св Апост. Павла. З а благословенен їх Ексцелєнциї Високопреосьвященого Митропо­

лита Кир Андрея відбудуть ся заходом Тов-а св. Ап. Павла р е к о л є к ц и ї д л я с ь в я щ е н и - к і в в рускій духовній семинариї. Реколєкциї зачнуть ся в понеділок дня 22. с. м. точно о 6.

год. вечером, а закінчать ся в четвер 25. с. м.

спільним Богослуженєм. Ті з Вс. Отців, що схо- тять взяти участь в сих реколєкциях, зводять ласкаво зголосити ся до Всеч. о. Ев. Рузара у Львові, ул. Кампіяна ч. 15 найдальше до 19. с.

м. перед полуднем. Приміщене і удержанє най­

дуть замісцеві сьвященики в духовній семинариї, за що зложать квоту 6 К, котрі просить Виділ від повисшою адресою надіслати. — В иділ.

— Загальні збори Тов-а св. Апост. Павла від­

будуть ся в четвер дня 25. с. м. в рускій духо­

вній семинариї о 19. год. перед полуднем. Упра шае ся Вп. Членів о як найчисленнїйшу участь.

В иділ.

— Послїдні сих мясниць великі вечерницї з танцями устроюють завтра в четвер вечер в ве­

ликій сали «Народного Дому» у Львові два сим­

патичні товариства: «Кружок україньских дів­

чат» і «Сокіл». На вечерницї приготовано много несподіванок, замовлено найліпшу війскову му­

зику, а пристроєне салі килимами із ткацкої школи в Глинянах почало ся вже нині. 300 львівских моторних членів «Сокола» стане завтра готових до танцю, а других стілько прилине з провінцій. Ирилет Соколиць, україньских дівчат, заповідає ся дуже численно.

— З „Рускої Бесіди" у Львові. Загальні збори членів «Рускої Бесіди» будуть в суботу дня 20.

с. м. о 7. год. вечер в льокали товариства. Днев- ний порядок: Звіт уступаючого виділу за 1903.

р. і внесеня членів.

Пожарний „Сокіл" в Винниках коло Львова, львівского повіта, засновано на статуті львівско- го «Сокола». Намісництво затвердило вже статут.

— В Стрільбичах, старо самбірского повіта, дня 31. січня відограли члени Читальні «Просьвіти»

2-актову комедию «Знїмчений Юрко». Саля Ч и ­ тальні ледви помістила всіх гостин. Аматори грали зовсім добре. Доходу було 29 К.

— Бл. п. д-рови Михайлови Борисикевичеви, був­

шому професорова окулїстики в Інсбруку і Град- ци, поставлено в єго ріднім селі Білобожници коло Бучача величавий камінний намятник в виді 7 метрів високого обеліска з відповідними написями. Памятник здвигнено дорогою складок заходом радника д-ра Крижановского з Бучача.

— ІЗ

Зборова. В місцевій Читальня буде в по­

неділок дня 15- с. м. аматорске представлене:

«Верховинці» Корженьовского. Початок о бу8 год. вечером.

— З Бучача- Заходом «Рускої Бесіди» відбуде ся забава з танцями в неділю дня II. с. м.

Вступ Г5 К. Стрій для пані, візитовий, для па­

нів балевий. Початок о 8. год. вечер.

— ЦЇСар затвердив вибір о Григория Василь- кевича, руско-кат. пароха в Лужку, на презеса, а Стефана Созаньского, властителя дібр в Созя- ни, на заступника презеса повітової ради в Ста­

рім Самборі; вибір Антона Теодоровича, власти­

теля дібр в Ж укові, не презеса

і

ке. Вдварда Блядовского, рим. кат. пароха в Городенцї, на заступника презеса повітової ради в Городенцї;

вкінци вибір Івана Крупіньского, ц. к. нотара в Долині, на заступника презеса повітової ради в Долині.

— Пожарні алярми в школах. На просьбу кра- євого Союза гіомарних сторожий видала шкільна краєва рада об.жник до всіх окружних шкільних рад та до зарядів всіх народних шкіл людових і видїлових, публичких і приватних в справі о- своюваня шкільної молодїжи із пожарними алярмами. До обіжника долучено огневий реґу- лямін, котрий уложіїв стражацкий Союз. Сей реґулямін поучає про спосіб алярмованя і опо- рожненя шкільних саль. Розпорядженє разом із реґуляміном поміщено у „Урядовім дневнику ц. к. шкільної краєвої ради“. В тій сираві о го ­ лосить ся також відповідні заряджена до учи- тельских семинарів і середних шкіл.

— Учительска семинария в Бучачи. На просьбу громади міста Бучача о засноване в тім місті жіночої учительскої семинариї, відповіла краєва рада шкільна, що основане жіночої семинариї було би получене з великими перепонами. З а те основапє мужескої семинариї не представляло би таких перепон, бо правительство підносить ся прихильно до справи твореня мужеских учи- тельских семинарий у східній Галичині. Супро- тив сего репрезентация Бучача постановила вне­

сти просьбу о засноване мужескої семинариї, що тим лекше дасть сн перевести, бо можна єї помістити в василияньскім будинку, де передню находила ся народна школа і ґімназия.

— Війна а Львів. Корпусна команда у Львові з порученя міністерства війни оголосила письмо до офіцирів постійної залоги, чи котрий з офі- цирів, що знають анґлїйску мову в слові і пись­

мі, не.'піцняв би ся виготовлюваня звітів з поля япаньскс-росийскої війни. Міністерство війни має зорганізувати інформацийне бюро з поля війни.

Росийске міністерство війни покликало ро- сийских підданих, студентів львівскої політехніки, до сейчасового повороту до Росиї і до зголоше- ня у свої війскових команд.

— Величезний пожар вибух позавчера в Баль- тіморе (півн. Америка) в товарових магазинах.

Огонь ширив ся з такою силою, що пожарна сторожа не була в спромозі єго спинити звичай­

ними середниками. Тому проектовано висадити динамітом кілька загрожених будинків. Чи се

виконано, не знати. Б першім дни огонь заподі­

яв шкоду на 15 мілїонів долярів.

— З перемискаї єпархії. Сотрудництва одержа­

ли отеї новопоставлені пресвитери: оо. Іран Гна- тишак, в Гусакові, Мих. Качмар в Добровлянах, Мих. Артемович в Посаді роботницкій, Дмитро Михальчук в Ж елдци. Презенти одержали: оо.

Василь Смолиньский на парохію Розтока, Петро Гарасимчук на Млини, Мих. Тимчишин на Лімну, Мих. Ю зьвяк на Звір. — Завідательство в Боле- хівцях одержав о. Іван Ковальчин. — Титуляр- ним радником епископскої консисториї іменова­

ний о. Василь Волошиньский, парох в Вербинах.

— Нотарем нодружого суду іменований др. Ва­

силь Масцюк, проф. духовної семинариї.

Посмертні Т оповістки.

— 0. Володимир Балицкий, парох в Іспасї коло Коломиї, упокоїв ся дня 6. с. м. по короткій а тяжкій недузі в 57. році житя. а в 31. р. сьвя- щеньства. Із смертю пок. о. Балицкого, чоло­

віка в повній силі житя, втратила Русь тихого вправдї, але вельми щирого, а ревного і невси­

пучого трудовника на полі реальної роботи коло материяльного і морального подвигненя нашого народу. Він перший вступив на ту дорогу, якою з таким успіхом ступає о. Войнаровский з Бали- нець. Покійник перевів викупно двора і більшої посїлости для селян, оснував в закупленім дворі школу, читальню і т. и. і довів до повної наро­

дної сьвідомости свою громаду, яку можна вва­

жати взірцевою, бож там майже всі люди пись­

менні і сьвідомі. Сих кілька слів нехай будуть тою грудкою землі на сьвіжу могилу передча­

сно номершого патріота. Нехай єму земля та пером буде, а вічна память поміж земляками!

— Й

осиф

Ґудзьо, секретар суду в Сяноцї, осно- ватель і член виділу філії „Просьвіти“ в Сяноцї, упокоїв ся дня 6. с. м. в 45. році житя. В. є. п.!

Наука, штука, література

— Учитель, ч. З, з дня 5. лютого 1903. містить:

Ж итє слів (реферат з книжка Христофа Ніро- па). Ану, зачніть казати... Павла Кирчова. Висші народні школи в Скандинавії, В. Щурата. Спра- возданє з курсу огородничо-пчільничого, Гр. Мет.

Кілька слів о іспиті квалїфікацийнім для шкіл народних. Замітки з нагоди загального збору філії Руского Тов-а педаґ. в Буеку. Новинки. — До сего числа долучено перші картки научного додатку: «Цариця сьвіта і єї т ї ’ь». Виклад о е- нерґії д-ра Фелїкса Абербаха, проф. університету в Єні, в перекладі Якова Миколаєвича.

Телеграми

з д н я 10. лютого.

Будапешт. Е^уегіегіез доносить, що австро- угорске правительство має змобілїзувати корпу­

си темешварский і германщтадский на случай балканьскої заверухи. Оба корпуси будуть скрі­

плені відділами війска з Г а л и ч и н и і Чех.

Рим В тутешних кругах твердять, що вза­

ємини межи Франциєю а Ватиканом мали в о- статних днях заострили ся. На конференцій кар­

диналів ухвалено, аби римска курня не робила Франциї ніяких уступок, а радше аби заняла від- порпе становиско. Папа мав просити Любета о личну інтервенцию. Говорять про відкликане папского нунция з Парижа.

Петербург. Намісник Алєксєєв прислав нині цареви отою телеграму:

Япаньска ескадра, зложена з 15 панцирників і кружівників, почала вчера бомбардоване Порт Артура. З твердині відповіджено огнем.

Росийска ескадра піднесла якор, аби взяти участь в битві. По одногодиннім бомбардованю, Я п а н ц ї здержали огонь і від п ли ли в полудневім напрям і.

Росиискі страти виносять: 2 офіцири, 54 салдати нившої степени ранені, 10 салтатів ПОГИ- бло. П анцирник „Полтава*, кружівник „ Д іяна",

„Аскольд" і „Нових" ушкоджені.

Твердиня м ало ушкоджена.

Льондон. З Чіфу доносять, що ушкоджені воєнні кораблі «Полтава», «Царевич» і кружі­

вник «Бояріян» загородили вїзд до Порт Артура, так що не можуть там дістати ся кораблі з ву­

глем ані не можуть виїхати човна з гарматами.

Фльотї замкненій в Порт Артурі не стало угля.

Льондон. Баііу Маіі доносить, що япаньска

ескадра, яка відплила на полуднє, повернула до

Порт Артура і п о ч а л а є г о з н о в а б о м б а р -

д у в а т и.

С о ї о з з е и т в пасаж и Герм анів

при ул. Соняшній у Львові.

Від 1. до 15. л ю т о г о 1904. 4—

1) Увертура. Реклямоґраф. 2) Сестри Лєдрер, жонґлерки взад і вперед. 3) Леап сіє ВегдЬої, маніпулятор карт і монет. 4) Без Мдгдоіз, акро батичні танечницї. 5) Американьский біоскоп. 6) Мотобаби, чоловік чи машина. 7) Баровске тріо, сцена гумористично-ґімнастичва в лісі. 8) Орхе-

стра. 9) Оііуеіга Ігіо, найліпші іспаньскі інстру­

менталісти. 10) БіПІе ТгіІЬу, 8-лїтна відгадувачка думок. 11) ТЬе гоуаі віх, дамскии трансформа- цийний секстет. 12) Американьский біоскоп.

Щоденно о 8. год. вечер представлене. В не­

ділю і сьвята 2 представлена о 4. год. попол. і 8.. год. вечером. Що пятницї

НідЬ-БИе

предста­

влене. Білети вчаснїйше можна замовляти і на­

бути в конторі Цльона при ул. Кароля Людвика ч 9. у Львові.

— 4- —

Фахово рільнича часопись

„ Г О С П О Д А Р “

(Перемишль, Побереже ч. 1)

зачала з 1904. р. семий рік свого видавництва.

Виходить щомісячно в і 6 сторонах битого дру­

ку, містить короткі, точно оброблені відомости з найновійших практик господарских (до 200 статий в році), при мінених до потреб меншої

ПОСІЛОСТІ!

і коштує в дорозі передплати

дві ко­

рони річно

Ье-С-ХосА

Видав і відповідав за редакцию Лев Лопатиньский. З друкарнї В. А. Шийковского.