Ч. 20. Львів. Неділя, дня 25. Січня (7. лютого) 1904. Річник VIII.
Передплата
на »РУСЛАНА < виносить:
в Австриї:
иа цілий рік . . . 20 кор.
на пів року . . . . 10 кор' на чверть року . . о кор на місяць . . . . 1'70 кор
За границею.
на цілий рік . . 16 рублів або 36 франків на пів року . . 8 рублів
або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.
«Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не воаьмеш милості! і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.» — З Р у с л а н о в п х псальмів М. Шашксвича.
Виходить у Львові іцц- дня кр ім неділь і рускцх сьвят О о'її год. пополуднії.
Редакция. адмін'їстрацин і експедицпн «Руслана» під ч. 1.
пл.Домбравс«ого(Хоруяіци:іи).Екс- педиціїїі місцева в Агенції! С.о- коловского в пасаті Гавсмаиа.
Рукопнсп звертає ся лише па попереднє застережене. — Рекламації! неопечатаиі вільні від порта. — Оголошена зви
чайні приймають ся но ціні 20 с. від стрічки, а в «Наді
сланім» і') с. від стрічки. По
дяки і -приватні допесепя по З І с. від стрічки.
Пруж Ром о будаті пі ІІІОі. р.
(X ) Як найноніГпні вісти з далекого Сходу вказують, війна між Росиєю а Япа- нїєю неминуча. Задля того буде цікаво розглянути державний буджет Росиї на 1904, який мінїстер скарбу предложив з но
вим роком царевії. Впрандї містить він ли
ше сухі числа, але сї числа говорять бага
то, особливо як зверне ся бачність на за
головки видатків. Буджег на рік 1904 вика
зує рівновагу між розходами і приходами, котрі установлено по 2178 мілїонів рублів, а звичайно розходи в порівнаню з мину
лим роком більші о 86 мілїонів рублів.
Одна цїкавійша для заграницї ся обстави
на, що майже ціла сума висших видатків призначена на війскові і стратегічні цілії.
Передовсім розходи міністерства війни к и с т і о 30 8 мілїонів рублів або о 117 мілїонів корон, як вторік, а при тім ще й се зазначити треба, що ся підвишка, котра рівняє ся майже половині звичайних роз ходів австро-угорского війскового буджегу, не є там вставлена лише яко одноразова позичка. Вивід міністра росийского скарбу виразно каже, що сегорічна яідвишка вій- скового буджету сих поясняє ся, позаяк
>з роком 1904 починає ся нове пятилїтє, для котроі’о з найвисшого приказу для нормальних потреб установлено новий етат війскового ресорту<. Таким способом є се на пять літ важна підвишка буджету, ко
трою росийский * нормальний буджет вій- ековнй< иідкисшено на 360 75 мілїонів ру
блів або 1374 мілїонів корон, отже своєю цифрою ГЗ мілїярда перекисшає в нятеро австро-угорский війсковий буджет. Таке значне підвисшенє викликало би в инших державах кількомісячну писанину но дне- вниках, а ти.мчасо.м росийске дневникар- ство збуло сей факт короткою звісткою, що тут »не розходить ся о надзвичайний розпорядок, який давав би привід до якихсь комбінаций, позаяк та квота не така вель
ми значна«.
Ся підвишка війскового буджету ро- снйского не споводована якимсь новим у- оруженєм або новими інвеетициями яійско-
■ими. Під заголовком >розходи для нового уоруженя війска» Росин вже більш як від десяти років щорічно вставляла до буджету по 20—25 мілїонів рублів, а крім того що
річно більше як 10 мілїонів рублів на »ви- стаченє артилєриї і уоруженє», як також суму на >удержанє артилєриї в кріпостях«.
Сегорічна підвишка відносить ся до заголовка »резервовий кредит*, що зріс з чотирох на 20 мілїонів рублів, а решта надвишки припадає на ріжні заголовки. Ви
датки сі показали ся потрібними наслідком помноженя полків і баталіонів в Европі і в східній Азиї.
Голова частина надзвичайних розходів призначена на будову зелїзниць, а іменно кругло 210 мілїонів рублів або 800 мілїо
нів корон. З того припадає лише около 20 мілїонів на сибірску зелїзницю, решта при значена на инші зелїзницї переважно стра
тегічні. До сих належать звернені до ав-
стрийскої границі зЄл'зницї Волоґоє-Сєдль- ци і Москва-Ковель, дальше Московска о кружна зелїзниця, дальше зелїзниця з Пе
тербурга до озер Ладоґа і Онеґа і з Петер
бурга до Вятки в напрямі У ралю, 1родно- Зевляни і . [омска-Норокаменка і т. д.
З розширеним зе іїзничої сїти поступає також рівномірно помножене чиска ваґонів, на котрі окремо призначено около 20 мі
лїонів рублів. Цікаво, що в теперішнім бу
джетї росийскім до звичайних видатків на дороги в евронейскій Росиї річних 8 8 мі
лїонів додано ще 12 -ліліонів, а для торго
вої плавби і пристанйй утворено окрему від міністерства комузікаций *головну у- ііраву». для якої вставлено в буджетї суму 16‘/.2 мілїона рублів.
Годі в рамах короткої статі оцінити війскову досяглість сегорічного росийского буджету державного, тим менше, що не виказано ще всіх трас зелїзниць, які намі- рено будувати. Так само не виказано нових полків і помножена війска, яке має бути переведене. Ллє наразі цікаво сконстатува- тп. що з дво мілїярдового в рублях (або 8 мілїярдового буджету в коронах) Росин призначила 473 мілї н рубля; на зійссс ; фльоту, отже понад 22°/0. а окрім того 680 мілїонів на зелїзницї і 16 мілїонів на торгову фльоту і пристани, і тим способом більше як воловину видатків жертвує на чисто воєнні або воєнно маринарскі, в ча
сти посередно стратегічні цілії.
На денне сьвітло!
(з люди як і комахи, що не чують ся сво
їм» на деннім сьвітл'. Комахи з фізіольоґічних причин, люди очививно... з моральних. Тому то і >Селянина<, ані єго редактора Демянчука ве можна нігде заздріти за дня. Ллє ось Демянчук іюявив сн був з москвофільскою шайкою в Бро
дах. а тепер єго «Селянина» цитує Сахеїа паго- дола в тій самій цїли.
>3 заявою б. членів сеймового руского слюбу — пише Саг. пагоііола — взивиючою виборців, щоби віддали їм на ново свої голоси, ве солїдаризує ся (!!) «ріьто Індоле» (видаване за ііольскі гроші) «Руский селянин». Читаємо там, що не всі сецесіоиїсти ставали перед свої
ми виборцями. І1|>. п. Барібаш не скликував анї одного віча, а декотрі її сли довідали ся па ві
чах зовсім що ишпого, ніж запрошене до ново
го кандидова^ія. Посла Богачевского мусї.іа в Рожнїтові боронити (!!) жандармерії я перед роз
сердженими виборцями, котрим « ж е було до
сить єго крикливої політики, а послом Барвінь- ским так уіїшили ся виборці (!!) в Бродах, що на єю нринятє закупили копу гнилих яєць і об кинули єго ними від стіп аж до голови, а на від'їзд засьпівали єму «вічная намить». З яким же чолом сьміють твердити ру'сКІ ПОСЛИ, що селяни домагають ся опять їх вибору. Нехай ті вавки опікують ся рускими ученими панами по містах, нехай їх учать патріотизму... Нехай полишать хлопів, бо хлопи дадуть собі» раду і без них. З а добрий примір нехай вам послужать Мазури. Більша частина мазурских послів, то самі селяни, а прецї дають собі раду в соймі і працюють з пожитком для своїх виборців.
В повіті брідскім висувають селяни кандидату
ру селянина Ничая з Чех і о. Еффиновича. В по
віті долиньскім против о. Богачевского висува
ють кандидатуру о. Навроцкого; против д-ра Могильницкого в Рогатині і д-ра Короля в Ж ов- кві ставлять селяньскі кандидатури. В лїськім повіті буде кандидувати польский селянин Мі
лан против Старуха. Для сецесіонїстів є ті по
віти сильно загрожені, позаяк згадані кандидати тішать ся популярностию серед селян».
Замість відповіді! «Рускому селянинови», хочемо витягнути на денне сьвітло перед на
ших читачів, чий се є орґан і хто такий єго редактор Демянчук, якого польска гаката силує ся випхати на особу, надаючу тон в руеко- польских взаєминах. Тимбільше ми примушені се зробити, що як нас запевпювапо, сей Демян
чук носить ся в планом не на жарти, довіряю
чи кацапо-нольскому підпертю, виступити в од
нім з «загрожених» повітів з в л а с н о г о к а н д и д а т у р о ю , виручаючи як редактор «Руско
го с е л я н и н а » одного з тих кандидатів-селян, яких тепер хитро висуває.
Отже В ІІОСЛЇДНІМ своїм числі львівскнй тижневннк Веіогтаїог ось яку подає сильветку сеї креатури, що носить імя Антін Внговт Де-
мннчук: ' ' - ■ .
Антін Витовт Демянчук, тепер редактор
«Руского селянина1', співробітник Шіепшк-а рої- зк-ого і Кагукаїиг в руских справах, а колись народний учитель, відтак адвокатский диюрнїст, бувший диюрнїст банку «Славія», бувший авлі- кант при краєвім виділі, уродив ся в селі Забе- реже коло Станйславова. З а вчасної ще моло
дості! він пустив ся на широке поле, поплив через ф алі бурливого житя. І так:
За свідоцтвом карних актів у Львові С. III з 11/11 1897 був обжалований за крадіж золото
го годинника на шкоду одної п. Олени Виїннев- скої у Львові. З браку доказів увільнений від сего закиду до ч. 2912997, він вніс жалобу за очерненє против п. Олені Вишневскій, однакож налякав ся, дав справі упасти, відступаючи від обжалованя.
Як сьвідчать акти реєстратури краєві.го суду у Львові, він мав доходженє за злочин з
§. 181 к. з. (спроневіренє), однак єго увільнено, натомість вироком краєвого суду карного у Льво
ві засуджено за перестуи з §§. 4(51 і 496 на 2 місяці арешту і сю кару він скінчив дня 28/ІІ 1893 у Львові
Вироком ц . к. Окружного Суду в Станисла- вові з 9. падолиста 1898 Вр. 1372,98 Антін Ви
товт Демянчук став засуджений за злочин кра
дїжи з §§ 171 і 173 па кару осьмимісячної тяж кої вязницї, заостревої постом що тижня, зара
зом но мисли §§ 4 і о закона з 10/5 1873 ч. 108 віддано єго під по.іїцвйний нагляд.
Крадїжи він допустив 9. вересня 1895 на особі жителя .Михайла Бесараба в сей спосіб, що вломив ся до замкненого помешканя Беса
раба і єму з замкненої шафи забрав зимовий плащ вартості! 40 зр., нагортку вартості! 10 зр., простирало вартості! З зр., сорочку вартости 4 зр., парасоль вартости 1 зр., сподні вартости 9 зр. і сцизорик вартости 50 кр. або присвоїв собі чужих річнії загальної вартости 87 зр. З а сей вельми ризиковний (!) крок в дтерпів Демянчук кару 8-місячної тяжкої вязницї в Дуброві біля Станйславова.
Однак нехай ніхто не думає, що на сім
2 скінчила ся «мученича дорога» нашого «мужа
будуччини».
Бо після сьвідоцтва Дирекциї Карного З а ведена в Станиславові з 10. липня 1899 ч. 2290 вправдї єго випущено з сеї вязницї, але на жаль відставлено до ц. к. ґарнїзонового суду в Чер
нівцях, який то суд шукав за ним немилосерно задля злочину дезерциї з війскових рядів і за крадїжи, сповнені підчас дезерциї.
Вкінци по 5-місячній слідчій вязницї ґарнї- зоновий суд під проводом ґеперал-майора Матта признав єго винним злочину дезерциї і крадїжи та з а с у д и в є г о на кару п я т и м і с я ч н о ї в я з н и ц ї . Понеже вчислено ему до кари слідчу вязницю, тому випущено єго на волю.
Нових крадїжий, після вироку війскового суду, він допустив ся був на особі д-ра Візен берґа в Янові на 9 К, а спроневіревя на особі адв. Добровольского в Долині на 12 К. Крім сего він допустився обманьствав Янові в сей спосіб, що при кінци жовтня 1897 р. забрав від Ліпи Марґулїєса 20 К ніби то в цілії доручена старо
ству в Городку такси за податковий аркуш, а сї гроші присвоїв собі.
З ґарнїзонового суду в Чернівцях мав бути відданий під нагляд полїциї в Забережу. Але ореченєм висілого краєвого Суду з 25. XII. 1898 знесено єму полїцийний нагляд «бо в своїй гро
маді приналежности в Забережу не міг би най
ти заробку*.
Минуло кілька літ і нині той сам ^Йнтін Витовт Дс.мянчук є великим дневннкарем, нині є співробітником Бліеппік-а роївк-ого, нині він є приятелем Бронислава Лясковницюго, сего поль- ского патріота і секретаря товариства польских дневникарів. Такого приятеля тілько поґратульа- ти вам, панове!
Вкінци належить піднести і се, що Демян- чук в р. 1902 по якихсь там непорозумінях гро
шевих в редакциї «Діла*, де був співробітником, стрілив до себе з револьвера в самоубийчім н а
мірі, полишивши картку сего змісту: »Не вір н і
кому’* 'Годі на жаль відратовано Демянчука суиротив чого справджує ся проповідка: хто мав висіти, не згине навіть від... револьверової кулі.
З оттаким то чоловіком удержують дружбу редактори «Галїчанїпа* і в и с и л а ю т ь є го з «м і
сцями* викликувана бурд на вічах, оттакі то креатури польска гаката хоче накинути на про
відника > почцївеґо людку рускєґо* і ви двигнути єго на «рускєґо посла*...
Заробкова еміґрация.
Вже підчас хлїборобских страйків ми вка
зували на те, що се було паліативне средство, бо тілько неґативне, яке не в силі тревало по
ліпшити заробок, нашого рільного робітника, ко
ли буде звишка робучої сили, буде істнувати
Денис Угнівець.
На перехрестю...
З а кілька днів диспута з ф ільософ ї. Треба показати ся перед лисими та виголеними учи
телями: фільософом.
Так думає молодий студент, сидячи при столику обложений «шпарґалами*, сплїснїлпми, старими книгами в перґаміновій оправі. Карт- кує-перевертає цілі стоги, скриптів.
Така мудрість: фільософія... пізнати весь сьвіт... ввійти в його душу... зглубити його... пі
знати правду... Материялїзм, ідеалізм, реалізм, позитивізм, скептицизм, онтольоґізм, атеїзм, пантеїзм, социялїзм, нігілізм — і незлічима че
реда їзмів та инших хитро-мудрих слів роєм гуде в голові молодця.
Похилив голову — думає. Слова, фрази перелітають в памяти, мішають ся в найріжно роднїйші вирази, в один високий стовп комарів, що грають вечером понад мочарами. Поволи стовп довшає ,—: довшає, по обох боках високі мури — камяницї — храми...
Десь щезли ком арі.. де вони ?...
Метаморфоза...
Рій людий... богаті, вбогі, веселі, понурі, щасливі, бездольні перепихають ся біля себе...
конкуренция в иодажи праці. І справді на сю дорогу вступили наші народні провідники та з а мість стягати на селян страйками війскові аси- стенциї та судові кари, вказують їм спосіб обиль- ного заробку і ширшого сьвітогляду в заробко- вій еміґрациї.
Іде тепер до весни і вже заздалегідь на
шим людям треба уложити собі: хто зможе пої
хати на зарібки, а хто мусить лишити ся дома коло ґаздівства, куди і як їхати, щоби не попа
сти в руки визискувачам, або не стягнути на себе яких инших неприємностий. В сій справі подала деякі ради «Свобода*, які отеє наводимо в тім пересьвідчешо, щ о охочих еміґрувати до Прусів на заробітки буде сего року велика си
ла і що для порядку та точности в подорожі!
таких мас єї ради будуть хосенні:
Кого не приймають? На роботу до Прус не кождого приймають. Не приймають тих, що перед груднем мусять іти до в йска, на вправи, чи на маневри. Хто має перед груднем іти до війска, нехай до Прус не їде, бо єму обтягнуть з платні за дорогу і єще заплатить кару за се, що здурив Пруса. Прус не приймає на роботу вагітпик жінок Кожду вагітну жінку завернуть від границі і опа буде мати втрату, бо за дур но заплатить за дорогу. Як котра заїде аж иа місце роботи і коли там покаже ся, що она вагітна, то єї наженуть і відтягнуть кошти та й кару за се, що здурила Пруса. Нехай не їдуть також каліки, старі і слабосильні, нездалі до тяжкої роботи, бо їх завернуть.
Які папери треба мати ? Як хто хоче їхати на роботу до Пруса, мусить мати службову книжку, або нашпорт, або війскову книжку, або посьвідченє від громади (сьвідоцтво приналеж
ности, НеітаїзсЬеіп). С л у ж б о в у к н и ж к у д а є в і й т і з а с е не т р е б а н і ч о г о п л а т и т и . Як їде чоловік з жінкою, то най возьме по
сьвідченє від уряду парохіяльного, що то єго шлюбна жінка.
Що коштує дорога? Дорогу до прудкої границі до Мисловиць мусить кождий заплати
ти за себе. Від прускої границі (від Мисловиць) аж на місце роботи, платить тон пан, до котро
го йде ся' п а роботу. Як хто не видержить при роботі цілий той час, на котрий був підписав контракт, то пан обтягне єму з платні се, що заплатив був за дорогу і не заплатить дороги з поворотом. Часами Прусаки дають завдаток, аби робітник міг заплатити собі дорогу до пру
скої границі.
Сей завдаток відтягають відтак з платні Але завдатку не дають всі-, тож на дорогу де границі все треба мати свої власні гроші.
Як їде що найменше 10 робітників і як во
ни мають посьвідченє від громади, що їдуть на зарібки, тогди платять тілько половину того, що коштує дорога. З таким поеьвідченєм треба зго- лосити ся до начальника руху на стациі зелї- десь спішать — біжуть... їх статі ростуть — темніють — ріднїють — розпливалоть ся тума
ном — туман стає прозорий як воздух — лег
кий як етерична материя...
Цілий сьвіт — вир... велика нуля..
Цук-ру-у.. цук-ру-у-у...
Се веселий голос синогорлички з сусїдної кімнати... Як всемогуче слово Сотворителя, з тої нулі в голові унесеного фантазиєю молодика — в одній хвили творить сьвіт в своїй дїйсности, в своїй незрівнаній красі — гармонії — величи...
Цук-ру-у-у... ми такі щасливі... цук-ру у-у...
маємо власне гиїздочко — дитинку, кличе сам- чик до самички — ми ситі, нам тАїло... цук-ру-у...
нас люди шанують, поважають — нас ніхто і нїчо в сьі іт» не обходить...
Цук-ру-у... цук-ру-у... а сей дурень думає — благословить і проклинає — любить і ненави
дить... цук-ру-у-у... який він дурень...
А сполохані мисли студента знова зліта
ють ся... Анаксаґори, Сократи, Плятони. Діоґени, Епікури, Зенони, ангельскі доктори, Картезії, Спіноци, Конділяки, Ляйбнїци, Канти, Фіхти, Шелїнґи, 1'еблї, Дарвіни, Спенцери — ідуть по
вагом, на кождому чолі певність... Вони кличуть до себе: Сюди — в мене правда — дорога
проста!... '
І кілько би їх не було, кождий має свій розум — здаєсь, вказує певну, просту стежку...
Кому вірити, за ким піти, де правда?
зничій і тогди він скаже видати половину бі
лету.
Вибираючись в дорогу до Прус, треба бра
ти зелїзничий білет від власної стациї аж до О с ь в є н ц ї м а . В Осьвєнцїмі треба взяти дру
гий білет до М и с л о в и ц ь .
Для вигоди подаємо ціну цілого білету їзди з головнїйших стаций нашого округа.
Цілий білет їзди третою клясою до Осьвєн
цїма коштує:
Галича ІЗ К 20 сот.
Станиславова 13 я 90 п
Коломиї 15 я — п
Стрия 12 »* 60 п
Бучача 15 я 50
Тілько коштує зелїзниця від нас впрост.
Пригадуємо, що коли їде іцо найменше 10 робітників, а кождий має посьвідченє від уряду громадского, що їде на роботу, тогди всі ті ро
бітники платять тілько половину білету. Тогди дорога зі Станиславова до Осьвєнцїма буде ко
штувати 6 К 95 с.
З Осьвєнцїма до Мисловиць доплачує ся білєт за 60 крейцарів.
Язик за зубами! Нікому не кажіть, хто вас
„иідмовив“ иа роботу до Пруса. Не кажіть, хто вам казав про ті зарібки, не кажіть, кого ви ра
дили ся, хто до вас писав, та хто вас закликав.
Особливо мовчіть тогди, коли вам допоможе до виїзду сусід, сьвященик, руский „аґітатор“, народний орґанїзатор, чи Народна Канцелярия.
Вже не один виговорив ся чи перед староством, хто єму казав про зарібки в Прусах тай староста покарали тих, котрі народови показали дорогу.
Наберіть води в рот і мовчіть як закляті, нехай не сиплять ся кари на тих, котрі народови б а
жають добра і хочуть єго вратувати від соло
дової смерти. Як вас будуть питати, хто вас підмовив на роботу до Пруса, або хто нас ви
слав на сю роботу, то кажіть, що ви вичитали в ґазетї, або що вам розказували в місті на торзі.
Нехай ніхто не важить ся їхати, доки не не підпише контракту.
— ВІД АДМІНІСТРАЦІЇ . При зміні місяця про симо наших Вп. Передплатників о сю ре відновле
не передплати, згляд-ю о вирівняне залеглосгий та о приєднуване нам нових передплатників.
На грошевих переказах просимо дуже чит
ко виписувати адресу: »А д мі н ї с т р а ц и я ч а с о п и с и Р у сл ан«.
Ціна поодиноких чисел нашо часописи зни
жена на 10 сотиків.
Н о в и н и и.
— Календар. В н е д і л ю : руско-кат. Гри гори я Богосл.; рим.-кат. Ром уальда.— В п о н е д їл о .к : руско-кат. Ксенофонта; рим. кат. Иояна з Малр-
Дїти сивоволосі!... ви хочете найти правду, ввійти розумами своїми в таємничий, замкне
ний храм сьвіта, тупими патиками пробити зе
млю і цілий небесний простір?!...
Діти... діти!., не дайте ся виеьміяти...
А над віковим, безрадним чоловіком сияє Сьвіт незримий, Сьвіт істини і лагідними луча- ми Євангелия осьвічує сьвіт...
А чоловік потемки мацяє...
Молодець примкнув очи — все думав.
Здавало ся йому, що входив в темну, глу- боку, холодну могилу пожовклим, глухим тру
пом. Слідком за ним ішла тьма. Опісля задро- жали небеса — повіяв страшний вихор — за- греміли громи — і серед бурі та блискавиць’у- пало небо па землю...
А лоскіт — гук валючого ся сьвіта зілляв ся з криком і стоном людським в великий., безграничний... океан руїни...
Ііке диво... Мертве його серце задрожало иа той страшний лоскіт — скорчило ся з болю
— зойкнуло — і самою вольною душею уноси
ло ся над руїною сьвіта.
Вольна душа не бачила більше золотокова- ннх палат — лише купи румовиска... Не було чути сьміхів анї плачу... Обдерті, босоногі бур
лаки та сироти лежали побіч з білими та випе
щеними тілами в шовках і багряницях... Ангел смерти плив десь., зникав... З а ним волочив ся
з ти. — В і в т о р н и к : руско-кат. Иоана ЗолЬ-
тоуст.; рам.-кат. Апольопїї
— 8 анкеті' для науки нїмецкої мови, котра відбувала ся минулої неділі і в понеділок в Раді пік. кр., брав участі, також п. Б а р в і н ь- е к н й.
— З драм Тов-а ім Котлярявского у Львові.
Тих панів, що прислали на конкурс свої драма тичні штуки, ПОВІДОМЛЯЄМО, Щ ) вислїд конкурсу,
якого до сеї пори не оголошено не з вини Ви
ділу, буде небавом оповіщений. ’
З а г а л ь н і з б о р и відбудуть ся в неділю дня 21. лютого 1904 р. в комнатах >Рускої Бе
с ід и « (Ринок 10) о 3. год. пополудня з таким порядком: 1) Відчитане протоколу нопередних заг. зборів. 2) Звіт уступаючого Виділу. 3) Звіт контрольної К ІМІСИІ. 4) Вибір голови і нового Виділу. 5) Внесена і запити. — З а Виділ: Іл.
Огоновский, голова. Іван Боднар, секретар.
— Д я Львовян. Популярний нідчит заходом
«Кружка укр. дівчат-' буде в неділю 7. е. м. о 4 '/2 год. пополуднії в викладовій сали пасажу Міколяша. Читати буде п. Цегельский про „Ге- везу і розвій україньскої націон. ідеї".
— Віче в Турцї відбуде ся дня 10. с. м. о 1.
год. пополуднії заходом політ, тов а „Народна Рада в Турцї".
— Відчит в Коломиї. Артисгично-викладова еекция „Народного Дому" в Коломиї подає до
ВІДОМОСТІ!, що в неділю 7. с. м. буде говорити др. Вол. Кобриньский „про сон, еповидїнє, суґе- стню і гіпнозу". Початок о б. год. вечер. Вступ вільний.
— З Долини. Загальні збори „Жіночої Грома
ди" відбудуть ся в неділю 14. с. м. о 3. год.
пополудня в комнатах читальні' „Просьвіти" в Долині На порядок дневний поставлено: 1) Від
читане зміненого статута; 2) доповняючий вибір виділу і 3) впесеня. .
— З Рогатина. Загальні збори «Гускої Каси*
в Рогатині відбудуть ся дня 23. с. м. о 11. год перед полуднем в льокали товариства з такою програмою: ) Відчитане пр ітоколу з попере- дних загальних зборів; 2) відчитане звіту із зам кненії рахунків за 1993 рік і внесене ради над
зираючої на уділене абсолюторвї дирекції; 3) вибір двох членів ради; 4) розділ зиску, 5) вне
сена.
Із Станиславова. В неділю 7. і в суботу 13.
с. м. устроює Тов-о станиславівска «Гуска Весі да« в своїх комнатах (площа Франц Иосифа ч.
4, поверх І) вечерницї з танцями. Вступ від осо
би 1 К. Стрій домашний. Початок о 8. год. ве- чером. —. Виділ.
Пожарний „Сокіл* 1 * * * вГородилові, золочівского повіта, засновано на статуті львівского «Сокола».
Намісництво затвердило вже статут.
— За рентовими оселями! В своїм часі ми по
дали замітку, що в осінній с е с ії галицкого сон
му по зложешо мандатів нашими послами вій- иіло до сойму кілька нетиций громад з прось
бою о пред южеиє до санкциї закона про рен- тові оселі. Аби ті галицкі ананаси не пропали безслідно, подаємо їх спис за стенографічним протоколом з соймових засідань. Ось они: І)
■Селяни з П о з д я ч а (через пос. Тарйовского).
2) Селяни з Т її е ь м е н и ч а н (через пос. Охри- мовича). 3) Селяни з І в а н и к і в к в, богород
чаньского повіта (через пос. Сенковского). 4) слід, як би довгий — довгий меч... З меча ка
ч ал а та парувала тепла кров...
І душа вольна заплакала ..
Де правда., де правда?
Фільософи обізвіть ся... чи ви оглухли?!
Молодець шпурнув зшитком в кут —• а картки розсипали ся по хатині як осїнею по
жовкле листе, порозриване розшалїлим вихром.
Встав, — перейшов кілька разів тісну, те
мну келию, опер голову об холодну стіну...
Стояв хвилю під стіною, запер в собі від
дих, не рушив ся. наче сама мертва стіна...
Нараз вхопив обома руками за голову і товк головою о мур, як би хотів його розбити, — як би хотів силоміць витрясти з мізку відповідь...
Але замість відновіди посипали ся кусники білого вапна...
Правдо... житє — де ви?! промовте — хто ви ?!...
Мончанє... глухий удар людської чашки об стіну лунав по кімнатці...
Цукру-цук ру-у-у... бідний ти... покори ся...
на вколїшках шукай правди... цук ру-у-у — чом не жити тобі як всі розумні люди жию ть? цук- ру-у-у... ти не сповна... шалений...
Нї-нї-нї... додала самичка... він на перехре
стю... на роздорожу мислию блукає...
Краків 12. XII. 1903.
Селяни з З а б е р е ж а , станиславівского повіта (через того самого). 5) Селяни з Н ї в е ч и н а, богородчаньсхого повіта (ч. т. с.). 6) Селяни з Г о р о х о л ь н і, богородчаньского нов. (ч. т. с.) Які то людці з тих сіл висилали ті петиції, могуть тепер провірити їх сусіди.
— З Ярослава пишуть нам: Дня 1. с. м відбув ся в Ярославі вечерок з танцями, з якого дохід призначено па докінчене будови бурси ім. св.
Онуфрия. Гарна ціль доходу і охота погуляти, та хоч на часок забути о наших злиднях, згро
мадили доволі численне товариство жіноче і мужеске. Богато руских родин було з околиці Ярослава і Перемишля, а Впов. корпус офіцир ский явив ся в знатнім числі, за що належить ся їм вдяка. Гості весело забавляли ся до рана.
Всім нрисутним справили академики з о. Са- довским м іпу несподіванку. На довгій перерві відсьпівалн вязанку гарних пісень наших, за що чужі і свої нагородили їх щирими оплесками. Д.
- Краєва рада шкільна затвердила іменоване о Мих. ГІйотровского па духовного члена лат.
обр. окружної Ради шкільної в Залїщнках, а о.
Филим. Киеїлевского на духовного члена обр.
гр.-кат. до окружної ради шкільної в Яслї. — Кр.
рада шкільна іменувала в народних школах: о.
Амвр. Поліпшеного, гр.-кат. катехитом в-Гусяти
ні, Нат. ДомбромильСку учителькою 6-кл. школи женьскої в Чорткові, Ядв. Кірпиньску учитель
кою 4 кл. школи в Войнилові, Волод. Славского учителем 3.-кл. школи в Ннов : — дальше імену
вала управителями 2 кл. шкіл: Ник. Занкевича в Чернїєві, Стан. Буковского в Сороцку, Мих.
Ґумулку в Селисках, Том. Копдратовича в Тро
стяним, Гр. Зздорожното в Сороці, їв. Белея в Небйлові, ІІос. Добжиньского в Заздрости, Вас.
Кібалу в Розворянах, Бог. Кулильского в Фи- липківцях; — учителями і учительками 2-кл.
шкіл: Ж игм Добровольского в Ґермаківцї, Ів.
Занадску в Потиличи, Мих. Шубера в Гачеві, Мар. Гарашімовичеву в /Келехові великім, К із.
Ґумулкову в Селисках, Кар. Гасну в Бортниках, Ядв. Похмарену в Довгім, Альб. Сененьківну в Могильници; — учителями і учительками 1-кл.
шкіл: Брон. Сеньковского в Делїєві, Едв. Ште- тинґера в Дубівцях, Ант. Голомба в Ґвіздци, Ант. Крохмалюківну в Сливках, Волод. Скоиляка в Будининї, Елеон. Курилову в О ірини, Алекс.
Цїпановского в Баличах, Ник. Бачиньского в Монастирци, Мар. Гаєківну в Мистковичах, Соф.
Блажейовску в Болеповичах, Гр. Недїльского Петра Терликовского в Хлопятивї і Евг. Врожи- нівну в Верблянах.
Кр. рада шкільна перенесла учителїв(-льки):
Олену Петрашкевичеву з Бережан до Н Санчя, Айву Бурчаківну з Сквлрявн до Волі висоцкої, ІІос. Білецку з Мокриск до Стерківця, Ол. Шуй- ску з Камінної до Ляцкбї шлях., Ол. Терліфаїв- ну з Мартинова до Лнтача, Кчк. Качмарківну з Дятача до Мартинова, Мах. Косендяка з Хрусна істар до Милашовець; -- в стан супочинку пе
ренесла: Теодора Маршалгока в Комарові, Мар.
Красуску в Делятинї, Теклю Вендриховску в Хлопах.
Кр. рала шкільна: зорганізувала 1-кл. шко
лу в Кривчи, турчаньского округа і в Полянці, коросняньского укруга; — перемінила: 6-кл. ж і
ночу школу в ’Стрию иа 3 кл. видїлоку з 4-кл.
видїлову з 4-кл. народною: 1-клясові на 2-кл школи: в Черлянах, городецкого округа, в Са- джавцї, надвірняньского окр., в Цїняві і Камінці вел., коломийского окр., в Тарнівци, яслиского окр. і в Тростянци, бережаньского округа, -г Посади руско кат. катехптів заведено: в 5 кл.
муж. школі в Ходорові і в 4-кл. муж. школі в Гожнїтові. — Кр. рада шкільна приняла до спи
су книжок, дозволених до ужитку в жіночих ліцеях і инших середних школах з рускою ви- кладною мовою п. з. «Ал. Стефан: Учебник францускої мови. І. На основі нїмецкого виданя за дозволом автора зладив Др. В. Щурат. В Пе- ремишли 1903.’
— Земля на продаж. Адв. др. Натан Лєвен- штайи (Львів, ул. 3. мая 11) оголошує, що яко завідатель конкурсової маси б. н. Сев. бар. Бру- ницкого продає в дорозі оферт добра: Залїщики місто і етапі, Ж иравка, Добровляии, Бедрчківцї, Филипче, Ганчарова Гора* і Звиняче: — разом до о. 120 морґів разом зі всім і господарскпми і мешкальними будинками. Вадив 100.600 К.
Оферти отвирає ся дня 8. марця с. р. Купуючий має приняти на себе донг 2 мілїній короп в Банку гіпот.
— Нїмецкий цїсар Вілогельм виїздить за яких 10 днів в подорож на Середземне море на сво
їм яхті „Гогенцо.ієрн . Подорож буде тревати до 40 днів. Цїсар запросив до товариства директора
полїциї з Кілюнії. .
— Смерть трех дїтий Із Скалату доносять:
Міщанка Богданої нчева вийшла з дому на годи
ну і замкнула в хаті троє дїтий (о- і 3-лїтні і 9-місячну в колисці). Коли повернула домів, всі троє дїтий лежали мертві на земли а хьта була повна диму. Дим взяв ся з клопа, яке стояло за печию, і запалило ся.
— Найбзгатша родині. Америкачмрй часописи розписують ся тепер з ріжпими подробицями о родині Гоккефельнер, яку уважають найбогат-
шою на сьвітї. Причину до сего особлившого заінтересована родиною сего царя б ігатирів є нарпдини его першої внучки, доньки найстар
шого сина, охрещеної іменами Аббі-Аль дріх. Ді
ло заявив, що переважну часть своїх прямо ка
зенних богацтв запише новонародженій внучці Старий Гоккефельнер доробив ся великаньского маєтку на копальнях нафти. Особливо пр ітягом послїдних 10 літ побільшив ся его маєток знач
но, як кажуть, то з 150 мілїонів долярів підніс ся до 1000 мілїонів долярів. К їли би сей м а є ток мав так дальше побільшати ся в тім самім відношеню, то новонароджена тепер Аббі могла би в (50. році свого житя розпоряджувати непо- нятвою майже сумою, звиж 87 білїонів долярів.
— Сон, крадіж і Сибір. Підчас послїдних сьвят Гіздва Христового едрімав ся на улици один з київских полїциянтів. Скористали з сего злодії і украли єму револьвер, шаблю а навіть шапку.
Полїциянта звільнено задля сего від служби.
Думаючи, що обікрали єго не злодії, але що зробив єму сю шутку єго безпосередний зверх
ніш. цблїцийний урядник, він постановив пім- стити ся і стрілив з револьверу до свого мни
мого ворога. Стріл на щастє не влучив. Справ
ника замаху мали спершу віддати під суд, але відтак надумали ся і вислали єго адмінїстра- цийною дорогою з Київа в Сибір.
— За пізно. Варшавский промисловець Сте
фан Кернер їдучи оподї до Відня, спостеріг в дорозі, що десь пропала єму мошонка, котру мав ще на сТациї Границя. В мошонці не було вправдї готівки, лише переказ на 14?.000 К для оказателя в віденьскій філії «Вошіесіїе Е-зеопІ- Вапк“. Коли він приїхав около 7. год. рано до Відня, виправив сейчас до свого .спільника в Варшаві телеграму, іціби в порозуміню з тамо- шним банком зарядив відповідне телеграфічне повідомлене до віденьского банку. Сам тимча- сом заїхал до готелю і удав ся перед 9. год. ра
но до контори ческого банку, щоби і тут пові
домити. На жаль — зявпв ся 10 мінут за пізно.
Як-раз перед хвилею на основі безіменного пе
реказу виплачено злодїєвя цілу суму 14.000 К.
Пошкодований промисловець не припускав, що каса ческого банку отворена вже о пів до 9. год.
рано. Віденьска поліцая не відшукала злодія
— В Адміністрації нашої часописи зложили:
На будову руского театру: ВГІов. проф. др.
К. Студиньскиіі (5 рублів) 12 К 60 с зложених на єго руки в Київі ВПов. А. А. Таньским; ВПов.
Андр. Мелничук з Турки к. Кол. 1 К; ВПов. Іван Михалевский з Коломиї 28 К 35 с (яко полови
ну доходу, узбираного членами >Коломийского Бонна* в навечерє Богоявленя через коляду;
другу половину доходу призначено на »Нар. Дім в Коломиї’); ВПр. о. Володимир Ковальский з Себечова 1(5 К (зібраних між парохіянами/ — (Гроші зложено в Краєв. Союзі кредит, на випад
кову книж ічку ч. 800).
Для Р. Тов-а педаГ.- ВПр. о. Григ. Косар з Гатищ 2 К (за стінний календар); ВГІов. Вас.
Гоманов з ’ Іажикова ЗО с (за стін. кал.).
— Дрібні вісти. Цїсар дозволив, отворити II державну ґімназию в Гяшеві. — Дирекция почт дозволила па обміну службових місць асистен
там ІІос. Галєманови з Бучача і Станиславови Сіякрви з Хшанова. — Наслідком, сніжних завій продовжено замкнене загального зелїзничого ру
ху на льокальнім шляху Борки великі-Грималів.
— Повітовий суд в Сїняві пошукує свого канце- лїста Йосифа Гозмариновича, який пропав без сліду. — У Львові має бути отворена філія ві
деньского Вапкхегеїп-у.
— Переписна Адміністрації'. ВІІр. о. Ів. Рог^
в ІНеиі. Гахунки годять ся. — В ІІр. о. Як. Зр. в Вер. З присланих 7 К почислено 3-2 К за 1903, а 3 8 К за час ‘/2 до 5/4 с. р. — ВПив. Д. Іір. в
Стан. Так. Заплачено доси ло 14. марця с. р.
Страстні проповіди, д-ра І. Б а р т о ш е в - к о г о , ноявили ся в книгарскій розпродаже.
Можна їх набувати но ціні 2 К або в Ставропи- гійскій книгарни у Львові, або у автора (Львів, ул. Домса ч. 5), котрий на жадане висилає як
• Страстні проповіди< так і « П р о п о в і д и н е д і л ь н і » також на інте,нциї богослужебні. Неба
вом появлять ся також « П о х о р о н н і п р о п о р ід и » сего автора. Замовляти на Служби Божі можна вже тепер.
Посмертні І оповістки.
— Николай Чернявский, надкомісар скарбово дирекциї в Станиславові, упокоїв ся онодї в 46 році житя. В. є. п.!
— СтеФан Любасовский, емер, учитель народ
ний, упокоїв ся в Станиславові в 83. р. ж итя.
В. є. и.!
Телеграми
з дна іі. лютого.
Відень Авсгрийска делєґация збере ся на нове заеїдш є аж дня 16. с. м. Причиною сего
